ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ “ГІГІЄНА ПРАЦІ” В ЗАКОНОДАВСТВІ ТА ЛІТЕРАТУРІ В літературі гігієна праці — галузь гігієни, що вивчає вплив на організм людини трудових процесів і навколишнього виробничого середовища, розробляє гігієнічні нормативи і заходи для забезпечення нормальних умов праці та запобігання професійним хворобам. В законодавстві чіткого визначення терміну “гігієна праці” не існує. Разом з тим, Україною була ратифікована Конвенція Міжнародної організації праці від 26.06.1985 р. “Про служби гігієни праці” (ратифікація 10.03.2010 р.). Термін “служби гігієни праці” означає служби, на які покладено в основному профілактичні функції та відповідальність за консультування роботодавця, працівників та їхніх представників на підприємстві з питань: I) вимог про створення й підтримання безпечного та здорового виробничого середовища, яке сприятиме оптимальному фізичному й психічному здоров'ю у зв'язку з трудовою діяльністю; II) пристосування трудової діяльності до здібностей працівників з урахуванням стану їхнього фізичного й психічного здоров'я. Таким чином гігієна праці – це комплекс заходів, які спрямовані на здійснення профілактичних функцій, консультування роботодавців з питань створення і підтримання безпечного та здорового виробничого середовища, за якого забезпечується оптимальний стан фізичний та психічний стан здоров’я працюючих. ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ 1. 2. 3. Конституція України. Закон України “Про охорону праці”. Кодекс законів про працю України. Частини 4-5 статті 43 Основного Закону: кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється. 2. Закон України “Про охорону праці”: частини 2-3 статті 5 (права на охорону праці під час укладання трудового договору): під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору; працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи. Стаття 8. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій. Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом. Стаття 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Абзац 4 частини 2: роботодавець забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; Абзац 6 частини 2: роботодавець забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом ; Абзаци 7-8 частини 2: роботодавець забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; роботодавець організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; Стаття 17. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Лабораторні дослідження умов праці для контролю умов праці та визначення категорій працівників, що підлягають медичним оглядам (ст. 17 Закону України “Про охорону праці”, стаття 169 КЗпП) можуть проводити будь-які суб’єкти господарювання (лабораторії), які мають необхідне матеріальне, технологічне та кадрове забезпечення. Лабораторія може бути акредитована на добровільних засадах Національним агентством з акредитації України на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій» та як додаткова перевага – бути атестованою згідно вимог Порядку атестації лабораторій на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, затвердженого спільним наказом Мінсоцполітики та МОЗ від 29.05.2018 № 748/1012, зареєстрованого в Мін’юсті 03.08.2018 за 905/32357. Лабораторні дослідження умов праці (гігієнічні дослідження умов праці) для атестації робочих місць за умовами праці згідно пункту 7 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442) проводяться виключно атестованими лабораторіями. 3. Кодекс законів про працю України: ст. 29 КЗпП: робоче місце працівника, інформування про умови праці на робочому місці, наявність шкідливих та небезпечних виробничих факторів; ст. 32 – зміна істотних умов праці (пільги, режим роботи, технологічний процес та устаткування); ст. 39 – розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника (хвороба або інвалідність працівника); п. 2 ст. 40 – розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (за станом здоров’я працівника); ст. 46 – ухилення від обов’язкових медичних оглядів (відсторонення від роботи); ст. 51 – скорочена тривалість робочого часу для працівників, які працюють на роботах із шкідливими умовами праці (36 годин на тиждень); ст. 163 – видача спецодягу та інших ЗІЗ; ст. 164 - компенсаційні виплати за невидані ЗІЗ і спец. взуття; ст. 165 – видача мила та знешкоджувальних засобів; ст. 166 – видача молока і лікувально-профілактичного харчування; ст. 167 забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою; ст. 168 – перерви в роботі для обігрівання і відпочинку, ст. 169 – обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій. Державний контроль за додержанням законодавства з питань гігієни праці У 2018 році фахівцями з питань гігієни праці територіальних органів Держпраці прийнято участь у 2 тис. 500 заходах державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог гігієни праці на робочих місцях. До територіальних органів Держпраці надійшло 2 тис. 484 запити на складання санітарно – гігієнічних характеристик умов праці при підозрі хронічних професійних захворювань у працівників. Складено 2 тис. 266 санітарно-гігієнічних характеристики умов праці (91%) при підозрі у працівників хронічних професійних захворювань. У 1 тис. 907 працівників підтверджено 4 тис. 749 діагнозів хронічних професійних захворювань, стосовно них проведено 1 тис. 905 розслідувань причин виникнення професійних захворювань ( 99%). Підтверджено та проведено розслідування 9 випадків гострих професійних захворювань (отруєнь) у працівників. Отримано заяв на визначення категорії працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам – 16 501, з них: розглянуто 15 тис. 30 ( 91%) та визначено категорії працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам на підприємствах із загальною кількістю 1 млн. 181 тис. 231 працівник, з них оглянуто - 998 тис. 318 працівників. За результатами медичних оглядів у 1 тис. 229 працівників виявлено підозру на професійні захворювання ( у 0,1%); відмовлено у зв’язку із відсутністю результатів лабораторних досліджень умов праці - 1 тис. 471 заяв (9%). За результатами опрацювання 180 заяв на визнання лабораторії підприємств атестованими на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, інформацію щодо: 79 ( 44%) лабораторій внесено до інформаційного переліку лабораторій, атестованих на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу та розміщено на офіційному веб-сайті Держпраці. 101 (56%) лабораторію повідомлено про залишення документів без розгляду у зв'язку із невідповідністю вимогам Порядку атестації лабораторій на право проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 29 травня 2018 року № 784/1012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03 серпня 2018 року за № 905/32357. Охорон а праці Безпека та гігієна праці 2019 Міжнародна організація праці Міжнародна організація праці (МОП) - спеціалізована установа Організації Об'єднаних націй (ООН) була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. У 20 столітті першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці. Членами МОП є майже 180 країн світу. Емблема МОП За оцінками Міжнародної організації праці (МОП): Кожні день у світі в середньому близько 5000 чоловік вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві, сумарно досягаючи за рік від 2 до 2,3 мільйона випадків смертей обумовлених виробництвом. З цього числа близько 350 000 випадків складають нещасні випадки зі смертельним результатом і близько 1,7-2 мільйонів смертей, викликаних пов'язаними з роботою захворюваннями. Крім того, щорічно працівники страждають приблизно від 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які ведуть до відсутності на робочому місці протягом більше 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Нещасні випадки, які трапляються з учнями в навчальних закладах стають причиною майже 15% усіх дитячих травм. При цьому близько 80% учнів отримують травми під час перерви. Дякую за увагу!
