ТЕМА 5.1. ОСНОВИ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Одним із основних шляхів розвитку дітей з КПР є залучення їх до продуктивних видів діяльності, формування в них усвідомлених способів виконання предметно-практичних дій, які формуються як стратегії досягнення успіху, закріплюються у свідомості дітей як моральні та діяльнісні цінності. Формування ціннісно-мотиваційного розвитку дітей відбувається насамперед у процесі трудового навчання. Діти залучаються до праці як загальнолюдської цінності за умов ефективної організації освітнього процесу у спеціальних та загальноосвітніх навчальних закладах освіти (В. Бондар, Г. Мерсіянова, О. Хохліна та ін.). Науково-теоретичні дослідження наголошують на важливості врахування індивідуальних особливостей у процесі трудового навчання дітей КПР, що є важливим чинником формування інтересу до діяльності, ціннісного ставлення до праці і людей праці (І. Бех, В. Бондар, Л. Виготський, О. Граборов, Г. Дульнєв, В. Карвяліс, С. Мирський, Г. Мерсіянова, Б. Пінський, К. Турчинська, О. Хохліна, Ж. Шиф та ін.). Урахування особливостей розвитку трудової діяльності дітей з КПР У дітей з КПР одним із провідних видів діяльності є предметно-практична, яка є передумовою розвитку трудової діяльності, у процесі якої відбувається розвиток психомоторики, сприймання, пам’яті, мислення, уваги, мовлення та інших пізнавальних процесів. Предметні дії та предметна діяльність у таких дітей спонтанно не виникають, інтерес до предметного світу є вкрай низьким, короткочасним. Порушення психомоторного розвитку – відсутність активних предметних дій, порушення емоційного контакту з дорослим, недорозвиток зоровомоторної координації та функцій розрізнення предметів, сприймання їхніх властивостей, все це негативно впливає на розвиток трудової діяльності дітей з КПР під час шкільного навчання. Знижений пізнавальний інтерес до функціональних властивостей предметів, труднощі в опануванні способами їхнього обстеження та використання, відсутність сформованих уявлень про взаємозв’язки між способами практичних дій і призначенням об’єкту, значне відставання загального емоційного розвитку є основними причинами недорозвитку предметно-практичних дій у дітей з КПР. Низький рівень сформованості навичок самообслуговування, низька мотиваційна готовність до господарсько-побутової, ручної праці спостерігається на початковому етапі шкільного навчання дітей з КПР. Загальнотрудові дії (аналіз, планування, організація діяльності, практичне виконання та самоконтроль) формуються у дітей з КПР надто повільно. Отже, особливості розвитку трудової діяльності повинні враховуватись на усіх етапах спеціально організованого трудового навчання дітей з КПР на основі корекційно-педагогічного супроводу командою фахівців закладів освіти із обов’язковим залученням до освітнього процесу батьків дитини. Реалізація трудового навчання дітей з КПР Зміст програми з трудового навчання учнів з КПР розроблено з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти, сучасних психолого- педагогічних досліджень, Концепції Нової української школи (2016 р.). Початкова освіта дітей з КПР ґрунтується на розумінні трудового навчання як процесу соціалізації, що здійснюється у результаті засвоєння дитиною знань, умінь та навичок, значущих для себе і найближчого оточення. Програму побудовано із врахуванням таких принципів: корекційно-розвивальної спрямованості навчання; узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; компетентнісно-орієнтованого навчання; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями знань; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей. На уроках трудового навчання реалізується робота з формування і розвитку загальнотрудової компетентності учнів, вирішуються предметно-практичні та побутові задачі, виконуються доступні види діяльності, пов’язані з найпоширенішими галузями народного господарства. Загальноосвітні завдання для досягнення зазначеної передбачають ознайомлення школярів з основами трудового процесу; формування технікотехнологічних знань, умінь та навичок; розвиток пізнавальних здібностей, формування елементів графічної грамоти; набуття досвіду предметнопрактичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками; виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як суб’єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу та інших народів світу. Корекційно-розвивальні завдання спрямовуються на забезпечення: пізнавального розвитку (формування явлень про послідовність та поетапне виготовлення виробу з опорою на зразок та предметно-інструкційну карту; розв’язування в процесі трудової діяльності пізнавальних задач в наочнодійовому та наочно-образному плані; формування умінь виконувати завдання на основі словесної інструкції з опорою на наочність, дотримання етапів діяльності (аналіз, планування та організація виготовлення виробу, самоконтроль); мовленнєвого розвитку (на основі використання техніко-технологічної термінології у процесі розвитку зв’язного мовлення, формування умінь давати вербальний звіт про власну діяльність у вигляді фіксуючого, супроводжуючого та плануючого мовлення); сенсомоторного розвитку (формування умінь визначати форму, розмір, колір, розташування деталей предметів та їх властивостей, предметів на основі зорової, тактильної, слухової чутливості; розвиток дрібної моторики; навичок вправно володіти інструментами під час виконання практичних завдань); особистісного розвитку (формування позитивного ставлення до праці, готовності доводити виконання трудового завдання до завершення; усвідомленої навчально-практичної діяльності, цілеспрямованості, організованості, охайності та інших важливих для праці якостей особистості). Зміст трудового навчання структуровано за такими змістовими лініями: «Світ технологій», «Світ ремесел та декоративно-ужиткового мистецтва», «Основи конструювання», «Основи побуту». Змістова лінія «Світ технологій» спрямована на формування в учнів здатності планувати власну діяльність у процесі вивчення різних видів матеріалів та опанування техніко-технологічними операціями у процесі виконання робіт з пластичними, природними, текстильними, матеріалами, папером, конструктором, рослинами. В учнів удосконалюють вміння розпізнавати конструкційні матеріали, добирати їх для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів. Для реалізації окресленого змісту необхідно дотримуватись таких організаційно-дидактичних умов навчання учнів: наявність конструкційних матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, ілюстрацій, наборів малюнків тощо. Доцільними є організація екскурсій, перегляд відео-фрагметів, презентацій та ін. Змістова лінія «Світ ремесел та декоративно-ужиткового мистецтва» має на меті формування в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком та допомогою педагога чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. Пропоновані умови: демонстрація наочних зразків, виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), презентацій, у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва. Змістова лінія «Основи конструювання» спрямована на подальший розвиток творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора сприятиме розвитку просторової уяви, мислення учнів, через зіставлення малюнків, наочних зразків, за якими діти складатимуть конструкції. Учні вчаться конструювати з різних видів конструкторів за зразком та інструкцією, з використанням дидактичних ігор та вправ. Пропоновані умови: наявність різних видів конструкторів, відповідних наочних зразків конструкцій; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу. Змістова лінія «Основи побуту» має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв’язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (організація робочого місця, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування елементарних страв та сервірування столу; догляд за одягом та взуттям). Пропоновані умови: наявність побутових матеріалів, інструментів та пристосувань; об’єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), презентацій, у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті. Основоположна роль у трудовому навчанні відводиться формуванню загальнотрудової компетентності учнів, яка розглядається як здатність застосовувати на практиці предметно-практичні знання, досвід, суспільні цінності, базові навички комунікації і соціально-побутової адаптації, набуті у процесі трудового навчання. Добір змісту трудового навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку здійснюється з урахуванням компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів, на основі принципів достатності (необхідності) для навчання праці і корекції порушень розвитку у дітей означеної категорії з метоюїх підготовки для самостійного життя та доступності для сприймання і засвоєння цією категорією дітей. Необхідно враховувати основні дидактичні принципи: доступності, достатності, послідовності, науковості, системності навчання. Процес трудового навчання спрямований на формування у дітей насампередінтересу до трудової діяльності, ціннісного ставлення до праці та людей праці. Виховні ж функції трудового навчання спрямовані на розвиток у дитини відповідальності, наполегливості, дисциплінованості. Реалізація трудового навчання дітей з КПР у початковій ланці школи базується на використанні ігрових технологій. Саме у процесі сюжетних та дидактичних ігор формується мотиваційна сторона діяльності дітей, пов’язана з подальшим закріпленням трудових умінь та навичок. Оволодіння операційною стороною трудової діяльності сприяє потребам дитини. Таким чином, стимулюється особистісний розвиток дитини з КПР. Лише на цій основі формуються Я-позиція та впевненість дитини у власних силах і можливостях, розвиваються відповідальність і елементи самооцінки. Методичні аспекти формування трудової діяльності в учнів з КПРФормування навичок самообслуговування Оскільки діти з КПР навіть на початку шкільного навчання не завжди досконало володіють самообслуговуючими навичками, предметні дії характеризуються значною недосконалістю, тому у них слід формувати навички за певним алгоритмом діяльності. Формування навичок самообслуговування у таких дітей відбувається надзвичайно повільно внаслідок інертності психічних процесів, порушення загальної та дрібної моторики, просторовогоорієнтування, недосконалості саморегуляції та самоконтролю. Особливістю формування навичок самообслуговування полягає в тому, що воно здійснюються шляхом поетапного формування окремих дій, у визначеній послідовності, у процесі довготривалого і систематичного застосування спеціальних вправ. У процесі реалізації змісту самообслуговування доцільно здійснювати формування навичок за такими етапами навчання: 1) сумісне виконання дій під керівництвом дорослого; 2) виконання дитиною дії під керівництвом дорослого; 3) виконання дії з мінімальною допомогою дорослого; 4) виконання дії за словесною інструкцією дорослого; 5) самостійне виконання дитиною дії. Методика формування навичок самообслуговування передбачає використання різних рівнів допомоги педагога: спільної дії, яка здійснюється «рука в руку» з дитиною у супроводі покрокової інструкції; часткової допомоги дорослого, коли останню дію виконує дитина самостійно; самостійне виконання дій за словесною покроковою інструкцією педагога; виконання дії з мінімальною словесною допомогою дорослого; самостійне виконання дій з наочною опорою (предмети одягу лежать упевній послідовності для одягання); самостійне виконання дій. Відповідно методики використовуються індивідуальні (відпрацьовування окремих дій) та групові (реалізації певної навички) форми роботи. У процесі роботи з групою дітей слід враховувати уповільнене сприймання дітьми запропонованої інформації. Тому процес формування покрокових дій має відбуватися у повільному темпі, з великою кількістю повторень визначеної дії. Зазвичай педагог допомагає дитині виконати дію спільно, скеровуючи її рухи. Наприклад, під час навчання користуватися ложкою дорослий своєю рукою охоплює руку дитини і організовує її правильні рухи. Поступово така фізична допомога зменшується. Отже, поетапне виконання дій з урахуванням індивідуальної допомоги допоможе дитині опанувати навички самообслуговування. Навички та вміння, вправність і акуратність формується у дітей з КПР поступово, протягом всього періоду навчання у початковій ланці школи. Тому основним завданням педагога є активізація пізнавального інтересу до вказаноговиду діяльності, створення позитивної мотивації, ситуацій успіху для кожної дитини незалежно від ступеня ураження інтелектуальної сфери. Формування навичок господарсько-побутової праці Господарсько-побутова праця є одним з деяких видів діяльності школяра, у якому дитина досягає видимого успіху, що надзвичайно важливо для його повноцінного особистісного розвитку. Важливою передумовою є отримання елементарного трудового досвіду у дошкільний період, який є сензитивним для трудового виховання дитини, для формування позитивних якостей її особистості. У шкільному віці слід сприяти, щоб дитина виконувала доручення дорослого з радістю, бажаючи одержати позитивну оцінку своїм зусиллям. При правильному підході до трудового навчання та виховання школяр привчається наводити порядок на своєму робочому місці. Відповідні вміння варто розвивати,закріплювати, оскільки вони необхідні дитині в подальшому житті. Заняття з господарсько-побутової праці спрямовані на виховання в дітей бажання трудитися, виконувати доручення дорослих, уміти бачити непорядок й усувати його. Дітей привчають підтримувати порядок у знайомому приміщенні й на знайомої території. Важливо сформувати в дітей установку, що вони самі можуть навести порядок у своїх речах, ігровому куточку, на ігровій ділянці. У процесі занять господарсько-побутовою працею діти опановують практичними діями зі знаряддями й допоміжними засобами. Вони починають розуміти зв’язок між властивостями знаряддя й властивостями навколишніх предметів. Заняття з господарсько-побутової праці привчають дітей до вміння взаємодіяти. Основне навантаження на закріплення й удосконалювання цих навичок лягають на повсякденну діяльність дітей поза заняттями, у процесі виконання всіх режимних моментів. В цілому господарсько-побутова праця учнів сприятиме вихованню в учнів взаємодопомоги та чуйності, формуванню особистісних та соціальних якостей характеру дітей, позитивної поведінки, бажання допомагати оточуючим. Дорослим (педагогам, батькам) варто прагнути до виховання самостійності в дітей, оскільки це буде необхідно їм протягом всього наступного життя. Формування навичок праці в природі Формування у означеної категорії дітей умінь трудитися в природі доцільнорозпочинати з в рамках трудової діяльності поза занять. Цей вид праці виступаєджерелом яскравих вражень, адже дитині надається можливість діяти не лише зпредметами, а з живими об’єктами. Діти навчаються під керівництвом дорослого доглядати за рослинами: кімнатними, садовими, городніми, а також за тваринами у живому куточку, розкладати корм у годівниці для птахів на ділянці. У процесі організації праці в природі важливо формувати позитивні якості особистості (працелюбність, наполегливість, охайність, любов до природи). Однією з необхідних організаційних умов є наявність у навчальному закладі невеликої городньої ділянки, квітника, де систематично організовується праця дітей. В умовах родини це може бути поливання кімнатних рослин, що ростуть на підвіконні, годуванням хатнього улюбленця (кота чи собаки). Педагогічна допомога у процесі виконання знайомих трудових доручень постійно скорочується і може бути ускладненим в залежності від рівня психофізичного розвитку дітей. Для реалізації змісту можуть плануватися проведення окремих занять. Діти вчаться діяти за наслідуванням, зразком та словесною інструкцією (спочатку дуже простою та короткою, а потім – за розгорнутою), що допомагає формуванню в них словесної регуляції діяльності. Формування навичок ручної праці Основним завданням з ручної праці є формування умінь і навичок роботи з папером, картоном, конструкторами, природними матеріалами, виховання у дітей емоційно-позитивного ставлення до власних виробів, корекція наявних недоліків психофізичного розвитку. У процесі занять у дітей розвиваються сприймання, увага, пам’ять, мислення, дрібна й загальна моторика, зорово-моторна координація. Інтенсивно розвивається мовлення дітей: збагачується словниковий запас (вони опановують слова, що називають знаряддя, дії з ними, матеріали, їхні властивості), формується граматичний лад мови, активізуються основні функції мови - фіксуюча, регулююча, плануюча. Навчання виготовленню цікавих виробів з різного матеріалу допомагає дітям познайомитися із властивостями цих матеріалів, розвиває вміння орієнтуватися при правильному виборі знаряддя, розширює їхній кругозір, підвищує пізнавальну активність. Основні методи та прийоми роботи з трудового навчання Предметний зміст завдання, його розв’язання передбачає аналіз, планування, організацію діяльності, практичне виконання та самоконтроль. Засвоєння визначених етапів є необхідною умовою та структурними компонентами будь-якої практичної діяльності, що у психолого-педагогічних джерелах називають загальнотрудовими уміннями. Слід зазначити, що наявність у дитини попередньо засвоєних знань, трудових навичок та вмінь (щодо матеріалів, їх властивостей, обробки, підготовки та застосування: знарядь праці тощо), необхідних для виконання практичних завдань, розглядається як важлива умова формування загальнотрудових умінь. Розглянемо, в чому полягає спеціальна організація процесу засвоєння дитиною етапів діяльності в процесі трудового навчання. Навчити аналізувати – це сформувати вміння подумки розкласти предмет діяльності на частини, визначити послідовність дій: куди піти, що взяти, де поставити, покласти і т.п., тобто у якій послідовності виконати запропоноване завдання. Якщо йдеться про виготовлення якогось виробу, то виділити властивості предмета в цілому та його частин. Такими властивостями є форма, величина, колір, матеріал, розташування деталей, способи їх з’єднання тощо. Правильний та повний аналіз завдання визначає ефективність подальшого його виконання. Предмет аналізується шляхом його обстеження та порівняння із еталонами у вигляді натуральних предметів, моделей, малюнків, схем тощо. Правильний таповний аналіз завдання – це орієнтовна основа діяльності. Від результатів аналізу залежить, наскільки адекватним та повним буде образ майбутнього виробу чи об’єкта праці, наскільки в ньому відображатимуться найістотніші ознаки виробу. Діти навчаються аналізувати за умови спеціально організованої допомоги. При цьому необхідно враховувати, що таким дітям простіше визначити в предметі частини, що помітно виділяються на його фоні, а також розмір, колір, важче – форму, матеріал, деталі. Формувати вміння аналізувати слід починати з найпростіших об’єктів праці чи предметів з невеликою кількістю ознак, які поступово мають ускладнюватися за рахунок збільшення ознак та складових частин. Послідовність аналізу предмета має бути така: з’ясування назви предмета та його призначення, матеріал, розмір, колір, форма, великі та дрібні деталі, їх ознаки (в тій же послідовності), розміщення деталей, способи їх виготовлення та з’єднання, знаряддя праці (інструменти, пристосування тощо). Щодо знарядь праці, то ця схема аналізу доцільна лише під час ознайомлення з новими знаряддями. Окрім того, навчання аналізу має розпочинатися з використання реальних (натуральних) предметів. Лише після цього аналізуються схематичні зображення. До аналізу зображень на площині переходять після аналізу об’ємного зображення. Готовий виріб потрібно порівняти зі зразком, малюнком тощо. Необхідно у деталях продумати, які дії слід запропонувати дитині, щоб воназмогла дійти висновку щодо певної властивості предмета; як використати сенсорну сферу дитини: що в предметі можна пізнати через дотик, зір, слух, смак, нюх. Сприйманню форми та розміру сприяє дія накладання, кольору прикладання, твердості - надавлювання. Використання практичних і сенсорних дій значною мірою допомагає сприймати предмет, створювати образ, пізнавати його. Діти мають усвідомлювати виконувані дії та їх призначення. При цьому важливо, щоб словесне позначення ознак предмета, його характеристика не випереджали наочно-чуттєве сприймання. Тобто, дитина має спочатку роздивитися предмет, визначити його основні властивості, а лише потім назвати, оскільки словесна характеристика предмета сприяє створенню більш адекватного та стійкого образу з усіма його властивостями. Щоб навчити дитину порівнювати предмети, важливо визначити спочатку, разом з нею, які властивості має кожний з двох предметів, які властивості є для них спільними, схожими, а лише після цього - якими властивостями вони відрізняються. Наприклад: перед дитиною є два предмети однакового розміру, різного кольору. Дитині пропонується роздивитись ці предмети, і її увага звертається на те, що вони однакові за розміром, за формою, але різні за кольором (червоний і жовтий). До того ж важливо, щоб дитина словесно відтворила результати проведеного порівняння предметів. Доцільно організовувати різні вправи в ігровій формі, в процесі яких з’ясовується: що чого зроблено, що до чого підходить тощо. Так, дитині пропонується гра: «З чого зроблено?». Перед дитиною розкладені предмети: зошити, книжечки, іграшки із пластиліну, глини, природного матеріалу – жолудів, каштанів, шишок, листя та ін. Вона роздивляється предмети чи малюнки предметів і відповідає на поставлені запитання: «З чого роблений зошит, з якого матеріалу?, «З якого матеріалу зроблена іграшка -півник?», «З якого природного матеріалу зроблено їжачка?» Для проведення гри - «Що для чого?» дитині пропонуються малюнки, на яких зображено посуд, взуття, одяг, предмети догляду за тілом, взуттям тощо. Перед дитиною демонструються, по черзі, предмети і ставляться запитання: «Що це, назви», «Для чого потрібна зубна щітка?», «Для чого мило, сковорідка, виделка?» і т. п. На основі аналізу предмета практичного завдання планується його виконання. Тобто здійснюється навчання планування власної діяльності. При цьому визначається послідовність дій, у якій кожна наступна дія підготовлена попередньою. Отже, під час планування практичної чи трудової діяльності визначаються необхідні операції, послідовність їх виконання та використання відповідних засобів праці, матеріалів, інструментів. Планування способу виконання практичного завдання та послідовності дійу дітей з КПР викликає значні труднощі. Цьому слід навчати спеціально. Елементи самостійного планування майбутньої діяльності можуть бути сформовані вже на другому-третьому році шкільного навчання. Під час навчання плануванню діяльності використовуються зразки виробів, картки із зображеннями етапів роботи, трудових операцій. Предметно- інструкційні карти можуть бути різної міри деталізації. Вони являють собою аркуші паперу (таблиці), на яких прикріплені предметні зразки виробу різних стадій готовності, що відповідають послідовності виконання трудових операцій,необхідних для його виготовлення. Наступними наочними опорами дляскладання плану може бути малюнкове та графічне зображення послідовності роботи з відповідними письмовими інструкціями, ескіз виробу. Далі рекомендується планувати виготовлення виробу, що передбачає виконання послідовних, опанованих дитиною операцій. Після цього планується виконувати нове завдання, але за відомою вже технологією (операціями та їх послідовністю). Якщо виріб новий і складний, доцільно планувати не всю роботу, а лише її частину. В найскладніших випадках перед визначенням наступної операції необхідно повторити виконання попередньої. Для навчання дітей плануванню практичного завдання пропонується використовувати систему дидактичних ігор та вправ, наприклад: розкласти в логічній послідовності зразки, малюнки, що містять у собі технологічні операції. Дитина повинна підібрати необхідні предмети по черзі їх використання, тобто спланувати послідовність дій. Організація діяльності передбачає добір, підготовку та розташування необхідного для виготовлення виробу матеріалу, інструментів тощо, створення відповідних умов, організацію робочого місця. На основі розробленої технологічної послідовності трудових операцій дитина розпочинає виготовлятивиріб. Важливо домагатися, щоб виконання практичного завдання було доведенодо завершення. У разі потреби обов’язково надається дозована індивідуальна допомогам – практична чи вербальна. Спочатку потрібно стимулювати, спонукати дитину до дії, шляхом схвалення навіть її наміру, найнезначніших позитивних результатів та досягнень у роботі. Для активізації практичної діяльності необхідно звертати увагу дитини на інструкції, окремих її вимогах та умовах праці, ознаках предмета тощо. Практична допомога - це показ потрібних рухів, дій, їх послідовності, спільне виконання трудових операцій. Вербальна допомога надається у вигляді повторення інструкції, з’ясування й пояснення її змісту та того, що викликає в роботі труднощі, у вигляді запитань різної міри узагальненості, підказки, вказівки. Незважаючи на особливе значення для дитини практичної допомоги, вона неє достатньою для того, щоб її діяльність стала усвідомленою та самостійною. Набуттю цих характеристик діяльності сприяє вербальна допомога. До неї потрібно звертатися все більше, в міру опанування дитиною діяльністю. Тобто, надання дозованої індивідуальної допомоги дітям потребує поступового переходу від практичного виду до вербального та їх оптимального поєднання. Самоконтролю в процесі діяльності, з огляду на її регуляцію та вплив на розвиток дитини, відводиться одне з найважливіших місць. У дітей з КПР відсутня потреба в акуратному й точному виконанні завдання. Вони виготовляють вироби «на око», а, оскільки окомір у них майже не розвинений, то й відмінність виробу від зразка виявляється суттєвою. Окрім того, у дітей відсутня адекватна самооцінка результатів власної діяльності. Отже, у процесі трудового навчання дітей з КПР важливо формувати усі різновиди самоконтролю. Так, їх слід навчати як опосередкованого, так і безпосереднього самоконтролю, який здійснюється за допомогою зорового, кінестетичного аналізаторів. Для цього необхідно знайомити дітей зі способами контролю власної діяльності, в основі яких завжди має бути орієнтація на осмислені вимоги до виконання практичної роботи, які визначаються в результаті аналізу завдання. При цьому діти мають користуватися інструкціями до виконання завдання, зразками виробу, предметно-інструкційною картою тощо. Спеціально організоване засвоєння дітьми визначених етапів виконання практичного завдання в умовах трудового навчання сприяє становленню у них діяльності. Така праця залишається пріоритетною у трудовій підготовці дітей з КПР. І саме на це повинні звернути увагу батьки дитини, організовуючи етапи виконання та засвоєння діяльності дітей. Отже, у трудовій діяльності закладені значні корекційні можливості, що дозволяють успішно вирішувати різноманітні завдання розумового, фізичного та морального виховання учнів. Застосування комплексу ігор на уроках трудового навчання Тема програми Технологія виготовлення виробів з паперу Технологія виготовлення виробів з текстильних матеріалів Технологія виготовлення виробів із синтетичних матеріалів Технологія виготовлення комбінованих виробів Рекомендований перелік ігор «Сюрприз», «Господарі», «Аукціон», «Асоціації», «Знайди за описом», «Визнач на дотик», «Секрети творчості», «Що це?», «Відгадай», «Впізнай професію». «Відгадай», «Знайди за описом», «Чарівна скринька», «Мозаїка», «Склади орнамент», «Визнач на дотик», «Секрети творчості», «Що це?», «Символ професії», «Зроби подарунок», «Господиня», «Відгадай». «Чарівна скринька», «Знайди за описом», «Господарі», «Визнач на дотик», «Секрети творчості», «Що це?». «Знайди за описом», «Що це?», «Відгадай», «Символ професії», «Хто швидше», «Силует», «Що на що схоже», «Визнач надотик», «Секрети творчості», «Створи настрій», «Гармонія», «Знайди різницю», «Творю красу», «Відгадай професії». Додаток Приклади дидактичних ігор з трудового навчання «Знайди за описом» Учням необхідно серед інструментів та матеріалів знайти ті, що відповідають опису. Наприклад: - невеличка, металева, з вушком (голка) те, що просувають у вушко голки, щоб шити (нитка) інструмент, за допомогою якого відрізаємо, вирізаємо деталі (ножиці). «Чарівна скринька» Потрібно знайти серед запропонованих інструментів та матеріалів необхідні та пояснити їхпризначення. Гру використовують при вивченні інструментів та матеріалів, необхідних для виконання будь-яких робіт (шиття, в'язання, вишивки, ліплення, конструювання та ін.). «Знайди слово» У списку слів необхідно назвати (викреслити) слова, що належать до названої групи (наприклад: кухонний посуд). Слово, що залишиться, є ключовим у вивченні наступної теми (наприклад, слово «пластилін»). Гру застосовують для повторення вивченої теми та актуалізації знань учнів. «Секрети творчості» У ході підготовки до гри учасники утворюють декілька творчих груп, кожна з яких вивчає вироби будь-якого напрямку декоративно-прикладного мистецтва (вироби з бісеру, соломи, шкіри, деревини тощо). Вони вивчають літературу, розглядають вироби, обирають декілька найкращих з них, готують запитання для інших учасників гри. Під час гри кожна творча група за підтримки педагога представляє обрані вироби та ставить іншим групам запитання про використаний матеріал, інструменти, естетичне оформлення, місця виготовлення виробів та інше. Правильні відповіді нагороджуються смайликами. Перемагає група, що набрала більше смайликів. «Визнач на дотик» Гравці працюють за правилами (із закритими очима на дотик визначають описані педагогом інструменти, матеріали). Виграє той, хто без помилок знайдепотрібні предмети (деталі, інструменти тощо). «Обери вірно» Учасники обирають серед зразків ті, що відповідають будь-якому визначенню. Наприклад: треба обрати всі рослинні матеріали, необхідні для роботи з природним матеріалом. «Що це?» Назвіть слова, які одночасно відповідають трьом визначенням: цупкий; різнокольоровий; використовується для виготовлення аплікацій (папір). «Відгадай» Учасникам гри пропонується відгадати, про який інструмент йдеться у описі. Наприклад: Залізна, має ручку, за допомогою цього інструмента можна скопати грядку, посадити квіти на клумбі (лопата). «Мозаїка» Кожний учасник гри отримує конверт, у якому знаходяться квадрати різного кольору (чорного, білого, червоного, зеленого тощо). За визначений час треба скласти орнамент, використовуючи щонайменше три кольори. Враховується правильність орнаменту, кількість використаних кольорів. «Склади орнамент» Учасники отримують картки, на яких зображені фрагменти орнаментів. Використовуючи картки-зразки необхідно скласти заданий орнамент за зразком. «Знайди різницю» Порівнюючи два схожих вироби треба знайти різницю (у конструктивних деталях, довжині, оздобленні тощо. «Створи настрій» Учасники гри підбирають кольорову гаму та малюнок тканини для запропонованих виробів. Вибір кольорової гами та малюнка тканини треба обґрунтувати. Ігри та вправи, спрямовані на ознайомлення дітей із професіями системи «людина – техніка» «Символ професії» Учням показують малюнок із зображенням знайомого предмета. Треба назвати професії, які цей предмет символізує. Наприклад: ножиці (швачка, кравець); печиво (пекар); нитки (швачка, вишивальниця). Цю гру можна проводити у зворотному напрямку, тобто, запропонувавши учням придумати символ будь-якої професії та пояснити свій вибір. «Світ професій» Заздалегідь на уроках учні отримують початкову інформацію і конкретні завдання, які виконують в ході екскурсії або зустрічі. Під час гри учасники обирають професію, яка їм подобається та обґрунтовують свій вибір. Дидактична гра «Фабрика з пошиття одягу» Дидактичне завдання: розширити уявлення дітей про характер праці на швейній фабриці; розвивати у дітей увагу, пам'ять та уяву; викликати у дітей інтерес та бажання дізнатися про роботу швачки. Ігрове завдання: знайти на картках та назвати вироби верхнього одягу, викласти в серіаційний ряд. Правила: 1. Розглянути всі картки (малюнки верхнього одягу, взуття, головні убори). 2. Знайти малюнки, на яких зображено одяг, викласти за словесною інструкцією. Охарактеризувати призначення, колір та ін. Дидактична гра «Добери вивіску для кожного магазину» Дидактичне завдання: поглибити знання дітей про роботу продавців, мережупродовольчих і промислових магазинів. Закріпити знання про те, що де можна купувати. Ігрове завдання: підібрати вивіску до окремих груп предметів (одяг, взуття, продукти тощо). Правила: Розглянути картку із зображенням предметів. Розглянути вивіски. Знайти потрібну вивіску. Викласти вивіску до своєї картки з групою предметів. Хто перший знайдета викладе, піднімає руку. Виконавські дії: Уважно розглянути предмети на своїй картці. Вибрати вивіску, яка підходить саме цій групі предметів. Взяти вивіску і покласти поряд з карткою. Гра буде закінченою, коли хтось один правильно підбере вивіску. Ігрові дії: знайти правильну вивіску та викласти поряд з карткою (на якій зображені предмети). Результат: переможе той, хто перший викладе вивіску магазину, де можутьпродаватись ті предмети, які зображені на картці. Дидактична гра «Будівельник» Дидактичне завдання: розвивати вміння дітей визначати професію «Будівельник» за предметами, що необхідні для даної професії; розвивати пам’ять, логічне мислення; виховувати повагу до праці дорослих. Ігрове завдання: дібрати якомога більше предметних картинок із зображенням речей, що потрібні будівельнику. Правила: Діти об’єднуються у дві команди. Уважно розглядають картинки із зображенням речей, предмети,які потрібні для професії будівельника. шукають По черзі відповідають та пояснюють, чому саме ці предмети потрібні дляпрофесії будівельника. Отримання фішок за правильні відповіді на запитання. Ігрові дії: правильно відповісти та пояснити свій вибір. Результат: перемагає той, у кого назбирається найбільше фішок.Дидактична гра «Гончар» Дидактичне завдання: поглибити знання дітей про професію гончара, гончарні вироби (глечики, куманці, кухлі, миски). Сприяти розвиткові логічногомислення, уваги. Ігрове завдання: визначити, який предмет зайвий. Правила: Розглянути всі гончарні вироби, які зображені на картинці. Розповісти про гончарні вироби (з чого вони робляться, хто їх робить) . Знайти серед виробів саме ті, який виготовлено руками гончара; пояснити чому. Ігри та вправи, спрямовані на ознайомлення дітей із професіями системи «людина – людина» Дидактична гра «Ресторан» Під час гри учасники розподіляються за ролями. Діти вчаться етикету сервірування столу, подачі блюд. Оцінюється правильність виконання, оригінальність. Завданням гри може бути - складання квадрату (серветки) з клаптиків тканини різної конфігурації. Дидактична гра «Кухар» Дидактичне завдання: закріплювати знання про український посуд та страви; розвивати мовлення, логічне мислення; формувати уявлення про характерні риси рідного народу: гостинність, працелюбність; залучати дітей до національних традицій. Ігрове завдання: відгадати назву страви і дібрати до неї посуд. Правила: Розглянути картки із зображеннями страв і посудом. Знайти страву та посуд для цієї страви. Ігри та вправи спрямовані на ознайомлення дітей із професіями системи «людина – природа» Дидактична гра «Садівник та городник» Дидактичне завдання: вчити дітей розпізнавати знаряддя праці, які використовуються в роботі садівника та городника. Ігрове завдання: викласти та назвати знаряддя праці, відповідно до професії. Правила: Поділити учасників на команди «Садівник» та «Городник». Діти розглядають зображення із знаряддям праці. І далі діти шукають, ті знаряддя праці, які підходять до їхньої професії. По черзі називають знаряддя праці та розповідають, як і де його використовують. Дидактична гра «Ветеринар» Дидактичне завдання: закріпити знання дітей про професію ветеринара; вчити розуміти важливість цієї професії; перевірити знання дітей про те, кого лікує ветеринар. Ігрове завдання: знайти необхідний об’єкт. Правила : 1. Розглянути картки, які об’єднанні в групи (тварини, рослини, люди). 2. Знайти зайві об’єкти. 3. Відкласти зайві картки. Гра буде закінчена, коли хтось один із дітей правильно викладе об’єкти. Ігрові дії : знайти необхідні картки. Результат : переможе той, хто перший правильно виконає завдання. Ігри та вправи, спрямовані на ознайомлення дітей із професіями системи «людина – художній образ» Дидактична гра «Художник» Дидактичне завдання: закріпити знання дітей про професію художника. Чим користується художник в роботі. Ігрове завдання: знайти і обвести кружечком ті предмети, які допоможуть художнику в роботі. Правила: Розглянути картки з зображенням різних предметів. Знайти ті предмети, які знадобляться художнику для роботи. Обвести кружечком предмети, які вибрав. Обґрунтувати вибір.
