СЛАЙД 2, 3 читаємо шо на слайді СЛАЙД 4 Розглядаючи стратегію підприємства як складну систему, що являє собою певний стратегічний набір, слід акцентувати увагу на особливій його складовій – інноваційній стратегії. Вона виконує ключову роль у стратегічному наборі підприємства, задаючи вектор розвитку підприємства. В умовах конкурентної боротьби за рахунок використання інновацій полягає імперативність дослідження формування інноваційної стратегії. Запровадження інновацій на підприємстві в контексті підвищення його конкурентоспроможності повинне здійснюватися через інноваційний підхід до формування і реалізації стратегії підприємства. У загальному розумінні стратегія інновацій, що є ключовою для інноваційного розвитку підприємства, покликана для ліквідації негативних наслідків дестимулюючих процесів при змінах в системі управління підприємством. Розглядаючи стратегію інновацій в аспекті системи, то слід наголосити про притаманні їй риси (додаток А, рис А.1). читаємо шо на слайді 4 СЛАЙДИ 5 6 7 Виходячи із специфіки вітчизняних торговельних підприємств, то найоптимальнішим методом слід вважати збалансовану систему показників, яку виділяють вітчизняні практики. Така їхня думка обґрунтовується значною теоретично аргументованою та відпрацьованою на практиці вимірювальною системою, яка дозволяє комплексно дослідити та проаналізувати інноваційну діяльність підприємства. Дана концепція була розроблена Робертом Капланом та Девідом Нортом на початку 1990-х років, і стала інструментом стратегічного планування та управління. Зважаючи на прерогативи збалансованої системи показників не варто її повністю копіювати, оскільки в набір цієї системи входять показники, які оцінюють критичні фактори інноваційного розвитку підприємства, яке може відрізнятися досить великим переліком ідентифікаційних ознак. Тому розроблена одним підприємством збалансована система показників або розроблена вченими на основі одного підприємства вона не може використовуватись на багатьох підприємствах без значних коригувань. Однак підґрунтям її побудови для будь-яких підприємств, в тому числі і торговельних, залишається розклад її за чотирма складовими, а саме: фінанси; відносини з клієнтами; внутрішні бізнес-процеси; навчання і підвищення кваліфікації персоналу, які задають певний вектор підбору показників. Наповнення цих складових відповідними показниками дасть змогу оцінити придатність підприємства до інноваційної діяльності та ефективність діяльності підприємства загалом. Отож виходячи з організаційно-технологічних процесів на вибраному для аналізу підприємстві, а саме ПП «СТЕЯН», зауважимо, що доцільно застосовувати таку групу показників для кожної складової збалансованої системи показників (рис. 3.2). читаємо 5, 6,7 слайди СЛАЙД 8 Відзначимо, що дана збалансована система показників розкриває загальні цілі підприємства, які відображає його стратегічна карта (рис. 3.3). читаємо слайд СЛАЙД 9 Однак для того, щоб отримати загальну характеристику досліджуваного підприємства та інформацію про найсприятливіший період його інноваційної діяльності ми пропонуємо по показниках кожної складової збалансованої системи показників (рис. 3.2) розрахувати інтегральний показник за допомогою таксономічного коефіцієнта (табл. 3.1) по кожній складовій та по кожному році, кожен з яких нам найбільш точно опише інноваційний розвиток підприємства протягом п’яти років. Розглядаємо слайд 9 Отож розрахований інтегральний показник за методикою, наведеною у таблиці 3.1 дасть змогу оцінити вектор розвитку інноваційної стратегії через призму ефективності інноваційної діяльності. СЛАЙД 10 На заключному етапі дослідження імперативом виступає визначення місця таксономічного коефіцієнта у рейтингу протягом досліджуваного періоду кожної складової для побудови тактичних висновків (табл. 4.6). Зазначимо, що найбільш сприятливим роком інноваційного розвитку підприємства буде той, за яким таксономічний показник найбільш наближений до 1. Дивимось на слайд Таким чином, виходячи із даних наведених у таблиці 4.6 ми можемо зробити такі висновки щодо інноваційної діяльності ПП «СТЕЯН» за 2015-2019 рр.: - фінансова складова: найвище значення таксономічного показника інноваційного розвитку спостерігається у 2017 році (0,429 в.п.), що пояснюється ефективним управлінням структурних підрозділів, оскільки на належному рівні перебувають коефіцієнти фінансової стійкості та показники інноваційної діяльності підприємства, що наочно відобразились у позитивному значенні фінансового результату. Найнижче значення даного показника спостерігається у 2019 році (0,029 в.п.), що пояснюється понесенням великих витрат на інноваційну діяльність у співвідношенні до доходу, які ще не принесли очікуваного від них розміру прибутку; - складова навчання та розвиток персоналу: найкращим роком для підвищення кваліфікації персоналу та їх професійних здібностей став 2018 рік по якому величина таксономічного показника становила 0,432 в.п., що пояснюється високою кількістю проведених тренінгів, які посприяли підвищенню рентабельності персоналу, а також високою часткою ІТ дипломованих спеціалістів. Найнижчий таксономічний показник по цій складовій спостерігається у 2015 році (0,055 в.п.), таку ситуацію можна пояснити досить низькою часткою висококваліфікованих та професійних спеціалістів у загальній кількості працівників; - клієнтська складова: беззаперечно найкращим роком для збільшення клієнтської бази та підвищення рівня обслуговування за рахунок інноваційної діяльності на підприємстві є 2019 рік (1,000 в.п.). Це можна пояснити тим, що у 2019 році дане підприємство досить жваво активізувало свою інноваційну діяльність в напрямку задоволення потреб споживача. Найнижче значення таксономічного показника у 2015 році (0,191 в.п.), що інтерпретується низькою інноваційною діяльністю підприємства та ігноруванням покращення умов обслуговування покупців за даний рік; - складова внутрішніх бізнес процесів: найвище значення таксономічного показника по даній складові спостерігається у 2019 році (0,851 в.п.), що можна пояснити ефективною діяльністю підприємства щодо вчасного оновлення інноваційного устаткування та ефективним управлінням активами підприємства. Найгіршим роком щодо ефективності перебігу внутрішніх бізнес процесів є 2015 рік (0,088 в.п.), результат якого пов’язаний із використанням застарілого не інноваційного устаткування та не раціональністю використання коштів щодо їх модернізації. Проаналізувавши інноваційну діяльність ПП «СТЕЯН» за 2015-2019 роки по кожній із складових збалансованої системи показників виведемо узагальнюючий інтегральний показник по кожному році методом середньої гармонічної (табл. 4.7), який визначить найбільш сприятливий рік інноваційної діяльності (табл. 3.1). дивимось на графік Як ми бачимо на рисунку 4.1 ПП «СТЕЯН» з кожним роком все більше уваги приділяє інноваційним процесам на підприємстві, які генерують через його інноваційну стратегію. На діаграмі це представлено зростаючою прямою, яка відображає пожвавлення інноваційної активності на підприємстві з кожним роком та яка має тенденцію до зростання, що пояснюється ефективністю реалізації його інноваційної стратегії. В Таким чином, підводячи підсумок вище сказаного можна зробити висновок, що для оцінювання інноваційної діяльності торговельних підприємств доцільно використовувати збалансовану систему показників, яка є важливим інструментом управління підприємством, за допомогою якого можна провести оцінку інноваційної діяльності не лише за фінансовими та не фінансовими показниками, а також оцінити зовнішнє та внутрішнє середовища підприємства, але і визначити пріоритетні шляхи розвитку підприємства, які згодом слід реалізувати через інноваційну стратегію.
