Слайд 1. Тема «Буллінг» Слайд 2. Буллінг – що це? Цькування (буллінг, моббинг) - агресія одних дітей проти інших, при цьому жертва сильно зачеплена що відбувається і не має можливості захистити себе в актуальній ситуації. Слайд 3-6 . Які є види булінгу ? Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є: фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень); психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж); економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей); сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти); кібербулінг (приниження, пересилання неодно-значних зображень і фотографій, анонімні телефонні дзвінки, обзивання, поширення чуток, жертв буллінгу знімають на відео і викладають в Інтернет. Зазвичай фізичне і психологічне насильство супроводжують один одного. Глузування і знущання можуть травити довгий час, викликаючи у жертви травмуючи переживання). Слайд 7. Визивати занепокоєння повинні тільки випадки фізичного насильства. За статистикою діти набагато рідше відчувають себе “зацькованими” через фізичний впливів, частіше - через інші види агресії: Словесної цькування (образи, злі жарти, провокації, обзивання, тощо) Бойкоту. Причиною суїцидів часто є ізоляція з боку референтної групи, бойкот. Слайд 8. Агрессорамі стають “нещасні” діти, з низькою самооцінкою, ті, хто не вміє по-іншому контактувати з однолітками. Статистика показує, що самооцінка агресорів висока, їх поведінка викликана не емоціями, які вони не можуть контролювати, а холодним розрахунком. Вони прекрасно вміють поводитися коректно, але не роблять цього, якщо відчувають відсутність загрози покарання. Жетрвами цькування стають діти, які “самі винні” в тому, що не можуть вибудовувати відносини з однолітками. Слайд 9. Статистика: Агрессорамі стають “нещасні” діти, з низькою самооцінкою, ті, хто не вміє по-іншому контактувати з однолітками. Статистика показує, що самооцінка агресорів висока, їх поведінка викликана не емоціями, які вони не можуть контролювати, а холодним розрахунком. Вони прекрасно вміють поводитися коректно, але не роблять цього, якщо відчувають відсутність загрози покарання. Жетрвами цькування стають діти, які “самі винні” в тому, що не можуть вибудовувати відносини з однолітками. Слайд 10. Слайд 11. Жертвами цькування МОЖЕ СТАТИ БУДЬ ЯКИЙ УЧЕНЬ
