5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 5.1 Загальні питання охорони праці Сучасний стан охорони праці в Україні можна охарактеризувати як такий, що викликає серйозне занепокоєння. Закон «Про охорону праці» визначає основні положення, спрямовані на реалізацію прав громадян на охорону життя й здоров'я в процесі їхньої трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства й працівником з питань безпеки й гігієни праці, установлює єдиний порядок організації охорони праці на Україні [43]. Розділ виконано для етапу проведення на комп'ютері маркетингового дослідження сучасних технологій виготовлення ковпачкових гайок методом холодного об’ємного штампування. 5.2 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори Приміщення для роботи на комп'ютері – обчислювальний центр кафедри «Обробки металів тиском» НТУ «ХПІ». Робота за комп'ютером характеризується підвищеною розумовою напругою, нервово-емоційним навантаженням, значною напругою зорових аналізаторів та досить високим навантаженням на м'язи рук. Площа приміщення складає 15 м2, що відповідає санітарним нормам, згідно з якими норма на одного працюючого повинна бути не менше 6 м2. Висота приміщення 3 м. Таким чином обсяг приміщення на одного працюючого складає 45 м3 згідно з [44]. При роботі за комп'ютером на людину впливають ряд шкідливих і небезпечних факторів. У таблиці 5.1 наведено їх перелік. Таблиця 5.1 – Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів у приміщенні обчислювального центру Назва фактору Джерело виникнення Значення параметрів, що нормуються Вентилятор, система Рівень звуку LA=50 дБ(А) Підвищений рівень шуму освітлення, [45] друкувальні прилади Підвищене значення I=0,6 мА Блок живлення напруги в електричній U=36 В [46] мережі Неправильне Недолік природного та планування КПО, eн, Е, лк [47] штучного освітлення розташування комп’ютера Цілісність потоку Ультрафіолетове Комп’ютер ультрафіолетового випромінювання випромінювання 10 Вт/м [44] ЕПТ монітор, Рівень електромагнітного Відстань – 50 см навколо системний блок, випромінювання ПК 2-5 КГЦ – 25 Вт/м [44] мережа живлення Емоційне Складність виконання Зниження реакції перевантаження, напруга завдань користування на звук і зорового аналізатору світло на 40-50% [44] Віброприскорення, Вентиляційна система віброшвидкість, м/с, або їх Вібрація рівні LA, LV. дБ [48] Статична електрика Виробничий пил ГДК=4 мг/м [49] накопичена на поверхні комп’ютера Незадовільна робота Температура, вологість, Несприятливі температури мікроклімату опалення або швидкість руху повітря [49] вентиляції 5.3 Параметри мікроклімату Оптимальні параметр мікроклімату встановлюються залежно від категорії робіт по фізичному навантаженню – легка Iа. Оптимальні параметри метеорологічних умов наведені у табл. 5.2 [49]. Таблиця 5.2 – Оптимальні параметри мікроклімату Період Категорія Температура Відносна вологість Швидкість руху року робіт повітря, °С повітря, %, повітря, м/с Легка–Іа 22...24 40...60 0,1 23...25 40...60 0,1…0,2 Холодний Теплий Необхідні умови підтримуються за допомогою системи кондиціювання повітря та водяним опаленням згідно ДБН В.2.5 – 67:2013 [50]. 5.4 Освітлення Стан освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується ДБН В.2.5-28-2006 [47]. Освітлення. Освітлення робочого місця при налагодженні програмного забезпечення здійснюється суміщеним освітленням. Природне освітлення бокове, штучне освітлення загальне рівномірне та комбіноване. Робота за комп’ютером відноситься до зорової роботи точності III розряду, тому необхідно використовувати суміщене освітлення. У приміщенні використовується природне бокове освітлення. Світло проникає крізь бокові світлові прорізи в зовнішніх стінах. Штучне освітлення нормується мінімальною освітленістю Emin, яка дорівнює 400 лк, і здійснюється світильниками типу ЛДЦ 40-4. Коефіцієнт прородного освітлення КПО дорівнює 1,2%. Для створення комфортних умов зорової праці високої точності необхідні наступні дані за нормами освітлення, наведені в таблиці 5.3. Таблиця 5.3 — Характеристика освітлення Мінімальний розмір Характеристика об'єкта Фон зорової праці розрізнення, мм Висока точність 0,3…0,5 світлий Нормативне Контраст Розряд значення об’єкта зорових коефіцієнта розрізнення робіт освітлення, з фоном en% В Великий 1,2 Індивідуальне завдання. Розрахунок штучного освітлення За час проведення дипломної роботи студент знаходився в приміщенні, де використовувалося штучне освітлення. У приміщеннях з висотою до 4 м рекомендовано застосовувати люмінесцентні лампи з високою світловіддачею (до 75 лм/Вт). Будемо використовувати світильники для загального освітлення приміщень з невеликою запиленістю, а лампи ЛД 40-4 (основні характеристики: висока світловіддача, довгий строк експлуатації) по 2 штуки на одному світильнику. Розміри приміщення S=18 м2 , А=3 м, В=6 м, Н=3м Визначення необхідної кількості світильників розраховується за формулою [47]: 𝑁= де 𝐸𝑚𝑖𝑛 ∙𝑘∙𝑆∙𝑍 Фл ∙𝑛∙𝜂 , (5.1) 𝐸𝑚𝑖𝑛 – мінімальна нормована освітленість, лк (для III розряду зорових робіт вибираємо 400 лк); 𝑘 – коефіцієнт запасу (приймаємо 𝑘 = 1,2); 𝑆 – освітлювана площа, м2 (приймаємо 𝑆 = 18); Фл – світловий потік однієї лампи, лм; 𝑍 – коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення, приймаємо 𝑍 = 1,1 для люмінесцентних ламп); 𝑛 – кількість ламп у світильнику, шт (приймаємо 𝑛 = 2); 𝜂 – коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці. Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку η знаходять індекс приміщення i та передбачувані коефіцієнти відображення поверхонь приміщення: стелі с, стін ст, підлоги п. Для виробничих приміщень з незначними пиловиділеннями: с=50%, ст=30%, п=10%; Індекс приміщення визначається за формулою: 𝑖= де 𝐴∙𝐵 ℎ∙(𝐴+𝐵) , (5.2) А, B, h – довжина, ширина і розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м. Розрахункова висота підвісу світильника визначається за формулою: ℎ = 𝐻 − ℎзв − ℎр , де (5.3) 𝐻 – геометрична висота приміщення (приймаємо 𝐻 = 3 м); ℎзв – висота звисання світильника (приймаємо ℎзв = 0,3 м); ℎр – висота робочої поверхні (приймаємо ℎр = 0,8 м). Підставляємо числові значення до формули 5.3 і отримуємо, м: ℎ = 3 − 0,3 − 0,8 = 1,9. Для розрахунку підставляємо числові значення до формули 5.2 і отримуємо: 𝑖= 3∙6 1,9∙(3+6) = 1,052. У табл. 5.4 знайдемо значення коефіцієнта використання світильників. Таблиця 5.4 – Значення коефіцієнта використання для світильників з люмінесцентними лампами, % 𝑖 1,0 п, % 70 50 30 с, % 50 30 10 р, % 30 10 10 49 40 36 Обираємо значення світлового потоку Фл = 2225, так як тип лампи ЛД 40-4 використовується у приміщенні, де виконувалась дипломна робота. Підставляємо числові значення у формулу 5.1 і отримуємо результат, шт: 𝑁= 400∙1,2∙18∙1,1 2225∙2∙40 = 5,33. Отже, можна зробити висновок, що при використанні по дві лампи типу ЛД 40-4 у кожному світильнику для забезпечення в приміщенні нормованої освітленості необхідно встановити 6 світильників. Схема розташування світильників наведена на рис. 5.1. Рисунок 5.1 – Схема розташування світильників 5.5 Шум і вібрація Шум та вібрацію в обчислювальному центрі створюють пристрої для друку та вентиляція системних блоків ПЕОМ та кондиціонер. Дотримання нормативних значень вібрації та шуму досягається завдяки використанню якісного обладнання, що виготовлене з використанням новітніх шумопоглинальних та віброізолюючих матеріалів. У робочому приміщенні рівень звукового тиску та рівень шуму еквівалентні рівню шуму, та відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 12.1.01:.2008 [48], рівень шуму складає 40 дБ(А), що не перевищує норму L= 50 дБ(А). Оптимальними заходами для зниження рівня шуму є оброблення стін машинного залу шумопоглинальними матеріалами. Оскільки рівень вібрації в приміщеннях незначний, засоби захисту від вібрації не розглядаються. 5.6 Електробезпека Персональна ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, який живиться від трифазної чотирьох провідної мережі перемінного струму напругою 380/220В частотою 50Гц з глухо заземленою нейтраллю. У разі випадкового дотику до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою, або появі напруги дотику на металевих кожухах електроустаткування, наприклад, при пошкодженні ізоляції можливі нещасні випадки в результаті дії електричного струму. Клас пожежа небезпечної зони приміщення, згідно ПУЕ – 2017 [51] та НПАОП 40.1–1.32 – 01 [52], − П−ІІа, бо у приміщенні знаходяться тверді спаленні матеріали. Для приміщень з підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом ПУЕ передбачені конструктивні, схемнаконструктивні й експлуатаційні міри електробезпеки. 1) Конструктивні заходи. ЕОМ відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, усі струмоведучі частини знаходяться в кожухах. Вибираємо ступінь захисту оболонки від зіткнення персоналу із струмоведучими частинами усередині захисного корпусу та від потрапляння води усередину корпусу ІP – 44, де перша "4"– захист від твердих тіл, розміром більш 1.0 мм, друга "4" – захист від бризків води ДСТУ 7237:2011 [53]. 2) Як схемна-конструктивна міра безпеки застосовується подвійна ізоляція (для монітору), малі напруги до 42 В, занулення (так як мережа живлення до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю). Відповідно ДСТУ 7237:2011 [53], занулення − це навмисне електричне з'єднання металевих неструмоведучих частин комп'ютера, які у випадку аварії можуть виявитися під напругою, з нульовим захисним провідником. 3) Експлуатаційні міри. Необхідно дотримуватися правил безпеки при роботі з високою напругою і використовувати наступні запобіжні заходи, що передбачені НПАОП 0.00–1.28–10 [44]: не підключати та не відключати кабелю, якщо обладнання знаходиться під напругою; технічне обслуговування і ремонтні роботи виконувати тільки при вимкнутому живленні в мережі; встановлювати у приміщенні загальний вимикач для відключення електроустаткування. Забороняється залишати працюючу апаратуру без нагляду. 5.7 Пожежна безпека Приміщення належить до категорії B за пожежонебезпечнітю згідно з НАПБ Б.03.002-2007 [54] через присутність у приміщенні твердих металів, таких як: робочі столи, ізоляція, папір. Відповідно до вимог ДБН В. 1.-7-2002 [55] чотирнадцятиповерхова будівля, в якій виконувалася дана робота, має ступінь вогнестійкості ІІ, тому пожежна безпека згідно закону України Про правила пожежної безпеки України [56]. Пожежна безпека забезпечується наступними мірами: 1) системою запобігання пожеж; 2) системою пожежного захисту; 3) організаційними заходами щодо пожежної безпеки; Система запобігання пожеж передбачає запобігання утворенню пального середовища і запобігання утворенню в пальному середовищі джерел запалювання. Для зменшення небезпеки утворення в пальному середовищі джерел запалювання передбачено: використання електроустаткування, що відповідає класу пожежа небезпечної зони приміщення П – ІІа за ПУЕ–2017 [51] та НПАОП 40.1 – 1.32 – 01 [52]: ступінь захисту електроапаратури не менш ІP – 44, ступінь захисту світильників ІР – 2Х; забезпечення захисту від короткого замикання (контроль і профілактика ізоляції, використання запобіжників); вибір перетину провідників по максимально допустимому нагріванню. функціональне заземлення екрану для стоку статичної електрики; будівлі, в яких встановлено обладнання інформаційних технологій чи будь-яке інше електронне обладнання, чутливе до атмосферних перешкод, незалежно від кількості уражень об’єктів за рік потребує І або ІІ рівня блискавко–захисту ДСТУ Б В.2.5–38:2008 [46]. Організаційними заходами протипожежної профілактики є вступний інструктаж при надходженні на роботу, навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації, наявність плану евакуації. 5.8 Охорона навколишнього природного середовища Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. [57] регулює відношення в області охорони, використання та відтворення природних ресурсів, попереджує та ліквідує негативний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище. ПЕОМ складається з багатьох компонентів, які складають суттєві труднощі при їх утилізації. Переробка таких матеріалів після експлуатації обладнання є однією з головних екологічних проблем нашого часу. Більш суворіші вимоги до виробництва та матеріалів, а також розробка нових виробничих та утилізаційних технологій дозволять зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище. 5.9 Висновки до розділу 5 Для етапу проведення на комп'ютері маркетингового дослідження сучасних технологій виготовлення ковпачкових гайок методом холодного об’ємного штампування розроблена загальна характеристика приміщення, характеристика праці, перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів та занесено до таблиці. Визначено мікроклімат обчислювального центру, розраховано освітлення, шум та вібрацію, розроблені заходи: електробезпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища.
