Порівняльна характеристика порушень дислалії і дизартрії. Дислалія Дизартрія Дислалія – порушення звуковимови у дітей із норм. Дизартрія - порушення вимовної сторони мови, слухом і збереженою іннервацією мовленнєвого обумовлене недостатністю іннервації мовного апарату, що апарату. виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Виділяють дві основні форми дислалії залежно від Причинами виникнення дизартрії є різні шкідливі характеру і причин, що обумовлюють порушення фактори, які можуть впливати внутрішньоутробно під час звуковимови: механічну (органічну) і функціональну. вагітності (вірусні інфекції, токсикози, патологія плаценти), в момент народження (затяжні або стрімкі Механічна дислалія – це така форма дислалії при якій пологи, викликають крововилив у мозок немовляти) і в порушення звуковимови обумовлені анатомічними ранньому віці (інфекційні захворювання мозку і мозкових особливостями або порушеннями будови органів оболонок: менінгіт, менінгоенцефаліт та ін.) артикуляційного апарату (губ, зубного ряду, Відзначається обмежена рухливість мовної і мімічної піднебіння, язика). мускулатури. Йдеться таку дитину характеризується: - нечіткою, змазаною звуковимовою; Функціональною називають дислалію при якій - голос у нього тихий, слабкий, а іноді, навпаки, різкий; порушення звуковимови обумовлені розладами або - ритм дихання порушений; слабкістю основних процесів нейродинаміки - мова втрачає свою плавність, темп мови може бути (слухомовленнєвих диференціювань) при прискореним або уповільненим. нормальному фізичному слусі і нормальній будові Образний «діагностичний симптом» дизартрії: «Говорить, периферичного мовленнєвого апарату. як з кашею в роті». Форми дизартрії залежать від місця ураження. Функціональна дислалія. спостерігаються переважно Класифікації дизартрії: в дитячому віці і проявляються у вигляді порушення 1) За ступенем вираженості: або несформованості вимови тільки приголосних b) дизартрія (виражена) - дитина користується усною звуків, що відносяться до однієї або різних груп. мовою, але вона нечленороздільна, малозрозуміла, грубо Причинами функціональної дислалії є: а) біологічні:соматична ослабленість дитини, затримка психічного розвитку резидуально-органічного генезу,недорозвинення фонематичного слуху; б) соціальні: наслідування дорослими неправильного мовлення дитини,педагогічна занедбаність,несприятливе мовленнєве оточення дитини (дефекти звуковимови у батьків). При функціональній дислалії відсутні будь-які органічні зміни в будові артикуляційного апарату. У дітей виявляються несформованими специфічні мовленнєві операції, що дозволяють дитині надавати правильне положення органів артикуляції під час вимови певного звука (звуків) у процесі мовлення. В залежності від то, які ці операції порушені виділяють наступні види розладів звуковимови: 1. Відсутність звука у мовленні (ука –рука, ката – карта, коова – корова). 2. Спотворення звука, тобто на місці звука вимовляється звук, який відсутній у фонетичній системі рідної мови (міжзубна вимова свистячих, велярна вимова звука "Р"). порушено звуковимову, а також дихання, голос, інтонаційна виразність; c) стерта дизартрія - всі симптоми (неврологічні, психологічні, мовні) виражені в стертій формі. Стертою дизартрією можна сплутати з дислалией. Відмінність в тому, що у дітей зі стертою дизартрією спостерігається наявність вогнищевої неврологічної мікросимптоматики. 2) По локалізації ураження: a) Бульбарна дизартрія - дизартрія, обумовлена периферичним парезом або паралічем м'язів, що беруть участь в артикуляції, внаслідок ураження язикоглоткового, блукаючого і під'язикового нервів і їх ядер. Часто поєднується з розладами ковтання. Є одним із симптомів бульбарного паралічу. При бульбарній дизартрії спостерігається: порушення ковтання,попадання харчових мас в ніс, порушення голосоутворення (голос глухий з носовим відтінком), порушення звуковимови (мова змазана, малозрозуміла), обмежена рухливість м'якого піднебіння, нерухомість голосових зв'язок, відсутні піднебінний і глотковий рефлекси, виражена атрофія м'язів язика і глотки. Б) Псевдобульбарна дизартрія - дизартрія, обумовлена центральним паралічем м'язів, що іннервуються язикоглотковим, блукаючим і під'язиковим нервами, внаслідок двостороннього ураження рухових корковоядерних шляхів; проявляється монотонністю мови. 3. Заміна звука іншим, як правило, простішим за артикуляцією (лак – рак, табака –собака, сяпка шапка). Порушення вимови звука характеризується стабільністю. 4. Змішування звуків. Дитина володіє правильною артикуляцією звуків, що змішуються, але під час мовлення приймає неправильне рішення у виборі звука. Звук у мовленні то вимовляється правильно, то заміняються іншим звуком. Порушення вимови звука характеризується нестабільністю. В залежності від порушень мовленнєвих операцій функціональна дислалія поділяється на три форми:1) акустико-фонематична;2) артикуляційнофонематична;3) артикуляційно-фонетична. Акустико-фонематична дислалія – це дефекти звукового оформлення мовлення, обумовлені вибірковою несформованістю операцій переробки фонем за їх акустичними ознаками в сенсорній ланці механізму сприйняття мовлення. У основі порушення лежить недостатня сформованість фонематичного слуху: система фонем повністю не засвоюється дитиною, тобто є редукованою за своїм складом. Дитина не упізнає ту або іншу акустичну ознаку складного звуку, за яким одна фонема протиставляється іншій. Внаслідок цього при В) Підкіркова (екстрапірамідна, гіперкінетична) дизартрія - дизартрія, що виникає при ураженні підкіркових вузлів і їх нервових зв'язків. Характерними рисами для цієї форми дизартрії є мимоволі мінливий м'язовий тонус в артикуляційною мускулатурі (мова, голосові зв'язки, губи то різко напружені, то розслаблені). Мова змазана, невиразна з носовим відтінком, немодульованою, різко порушена просодика, інтонаційно-мелодична структура мови, її темп. Іноді виникають гіперкінези в м'язах обличчя і артикуляційного апарату, грубе порушення дихання і голосоутворення. Г)Коркова дизартрія - дизартрія, обумовлена ураженням кіркових зон в області передньої центральної звивини, пов'язаної з функцією м'язів, що беруть участь в артикуляції; відрізняється розладом виголошення складів при збереженні правильної структури слова. Ця форма дизартрії характеризується більш ізольованими порушеннями вимови окремих звуків, відсутністю слюнотечения і порушень голосоутворення. Ж) Мозочкова дизартрія - дизартрія, обумовлена ураженням мозочка або його провідних шляхів; Характеризується вираженою асинхронність артикуляції, голосоутворення та дихання, порушенням темпу і плавності мови. сприйнятті мовлення відбувається уподібнення однієї фонеми іншої на основі спільності більшості ознак. Це приводить до неправильного сприйняття слів (гора — «кора», жук — «щук», риба - «либа»). Артикуляційно-фонематична дислалія – це дефекти звуковимови, обумовлені несформованістю операцій відбору фонем за їх артикуляційними параметрами в моторній ланці продукування мовлення.
