Uploaded by 1win67046704

Лабка 2-2

advertisement
Звіт до лабораторної роботи № 2-2
з курсу фізики «Електромагнетизм»
Виконав:
Перевірив:
Вимірювання електрорушійної сили методом компенсації
Схема:
Розрахунки
Висновок: під час виконання лабораторної роботи я ознайомився з
компенсаційним методом вимірювання електрорушійної сили. За допомогою
наданих мені даних викладачем, я провів обрахунки невідомих ЕРС, знайшов
середнє значення ЕРС та вибіркову похибку. Похибка є, але вона в межах
допустимого.
Контрольні запитання
1. Що називається ЕРС джерела струму?
Робота кулонівських (інакше – електростатичних) сил при переміщенні
заряду по замкнутому контуру дорівнює нулю. Тому електростатичне поле не
може підтримувати сталий струм у колі. Енергія носіїв струму розсіюється
(відбувається нагрівання провідника), її втрати треба компенсувати. Для цієї
мети використовується довільне джерело сил неелектростатичного
походження або, як кажуть, джерело сторонніх сил.
Якщо Ест - напруженість поля сторонніх сил, то робота переміщення заряду q
по усьому колу A=qЕст dl0.Відношення робот до величини перенесеного
заряду, тобто робота, яка чисельно дорівнює роботі переміщенню
одиничного заряду по замкнутому контуру, або ж на ділянці електричного
кола від точки 1 до точки 2, називається електрорушійною силою джерела
(ЕРС):𝐄 =
𝑨
𝒒
𝟐
= ∫𝟏 Ест 𝒅𝒍
ЕРС джерела вимірюють у тих самих одиницях, що і різницю потенціалів. У
міжнародній системі одиниць (СІ) цією одиницею є вольт (В).
4. У чому полягає метод компенсації?
Основне призначення компенсаційного методу — це вимірювання малих
ЕРС, наприклад термопари, і градуювання електровимірювальних приладів.
Вимірювання струму, напруги і потужності показуючими приладами:
амперметрами, вольтметрами і ватметрами виконується з точністю до 0,1%.
Більш точні вимірювання вказаних величин можна виконати тільки
компенсаційним методом. Цей метод полягає в тому, що вимірювана напруга
порівнюється із спадом напруги, який створюється допоміжним струмом, що
має строго визначене значення і протікає через опір, значення якого відоме з
великою точністю. Порівняння вимірюваної напруги з відомим спадом
напруги здійснюється нульовим способом, при якому вимірювана напруга
компенсується (зрівноважується) регульованим відомим спадом напруги. Для
вимірювання компенсаційним методом струму або потужності ці величини
потрібно попередньо перетворити тим чи іншим способом у різницю
потенціалів (спад напруги), що строго пропорційна величині, яка підлягає
вимірюванню. Вимірювання компенсаціііним методом виконують за
допомогою особливих приладів, які називають потенціометрами або
компенсаторами. На рис. 8.1 наведена схема,
яка пояснює компенсаційний метод
вимірювання і покладена в основу майже всіх
потенціометрів постійного струму. Батарея
акумуляторів або гальванічних елементів Б
живить коло із трьох послідовно з'єднаних
опорів: RВ — вимірювального, Rу —
настановного, Rр — регулювального. До
затискачів X підводиться вимірювана напруга
Uх, до затискачів НЕ підключається
нормальний елемент Ен. Крім того, при роботі
з потенціометром необхідно використовувати
високочутливий гальванометр G, який за допомогою перемикача може бути
включений або в коло вимірюваної напруги, або в коло нормального
елементу.
Вимірювання на потенціометрі складається з двох операцій: 1) встановлення
в колі потенціометра робочого струму І, що має строго визначене значення,
2) власне вимірювання невідомої напруги. Для встановлення струму І
перемикач гальванометра ставлять у положення, відзначене буквами НЕ. При
цьому ЕРС нормального елементу буде протиставлений спадові напруги на
настановному опорі, що дорівнює IRу . Під дією різниці цих величин стрілка
гальванометра відхилиться в той чи інший бік. Регулюючи струм І за
допомогою реостата Rp отримують нульове відхилення гальванометра при
умові Ен = IRу , де Ен — значення ЕРС нормального елементу; з останнього
рівняння (8.1) витікає
Після цього гальванометр переключають у коло вимірюваної напруги і, не
змінюючи струм І, знову доводять стрілку гальванометра до нуля за
допомогою переміщення контакту Д. При цьому
вимірювана
напруга буде компенсована спадом напруги на
дільниці
вимірюваного опору, який
позначений
буквою R. В цьому разі (8.2) З формул (8.1) і (8.2) витікає
Звідси
бачимо, що результат вимірювання визначається відношенням опорів R і Rу .
Для забезпечення правильності результатів необхідно, щоб обидва опори
були дуже точними. Крім того, пристрій вимірювального опору повинен
давати можливість дуже плавно змінювати опір R у дуже широких межах.
Для досягнення цього застосовують різні спеціальні схеми. Висока точність
компенсаційного методу вимірювання забезпечується високою чутливістю
гальванометра, високою точністю параметрів нормального елемента і
резисторів, а також високою стабільністю допоміжного джерела живлення Б.
Похибка вимірювання у сучасних потенціометрів з ручним і
напівавтоматичним зрівноважуванням не перевищує ± 0,02%. Похибка
вимірювання автоматичних компенсаторів не перевищує ± (0,1—0,5)%.
Потенціометр не споживає енергії від кола, яке повіряється і не викликає
порушень режиму його роботи, що с великою Перевагою компенсаційного
методу вимірювання. За допомогою Потенціометра можна також вимірювати
струм і опір. Для визначення струму Іх у коло включають зразковий резистор
з опором Ry, на якому вимірюється напруга Uх. Далі за формулою Uх = Ry Іх
знаходиться струм. На рис. 8.1 настановний опір Rу показаний постійним,
але практично він завжди складається з двох частин: основна частина його
має незмінне значення, а невелику частину (біля 1 %) виконують змінною —
у вигляді температурної декади. Наявність температурної декади дає змогу
змінювати в деяких межах опір Rу , для того, щоб його числове значення
було рівно в 10n разів більшим числового значення ЕРС нормального
елементу. Число п вибирається при конструюванні потенціометра цілим, що
дорівнює 2,3 або 4. Змінна частина опору R має назву температурної декади,
тому що опір Rу доводиться встановлювати у відповідності з температурою
нормального елементу, ЕРС якого суттєво залежить від температури. За
значенням опорів робочого кола потенціометри постійного струму
поділяються на дві групи: низькоомні і високоомні. До низькоомних
відносяться компенсатори, які мають сумарний опір контуру робочого
струму, що дорівнює 50—1500 Ом. Компенсатори, опір контура робочого
струму яких перевищує 10 кОм, відносяться до високоомних. Необхідно
відзначити, що існують потенціометри і для вимірювання в колах змінного
струму з визначенням не тільки значень струмів і напруг, але і зсуву фаз між
ними. Потенціометри змінного струму за точністю вимірювань значно
поступаються потенціометрам постійного струму в основному через
відсутність міри ЕРС змінного струму, яка аналогічна нормальному
елементу.
Download