Методи управління опорам змінам Опір змінам – це багатогранне явище, що викликає непередбачені відстрочки, додаткові витрати і нестабільність процесу змін. Отже, опір організаційним змінам – це будь-яка поведінка члена організації, спрямована на зрив та дискредитацію здійснюваних змін. В залежності від сили та інтенсивності виділяють два види опору – явний (форма відкритого виступу проти перебудови) та прихований. Явні форми можуть проявлятися у невідвідуванні зборів, розмовах по телефону, перегляданні розважальних сайтів в мережі Internet, грі в комп'ютерні ігри, забастовках, проханнях про переведення, звільнення. Приховані форми – навмисне розпилення вихідної інформації, зниження продуктивності праці, брак у роботі, падіння моралі, високий рівень інцидентів та помилок в роботі, порушення правил техніки безпеки, зникнення ініціативи. Методи подолання опору змінам Примусовий метод – передбачає використання сили для подолання опору, це процес дорогий і небажаний у соціальному плані, але він дає переваги в часі стратегічного реагування. Метод адаптивних змін – стратегічні зміни відбуваються шляхом поступових незначних змін протягом тривалого періоду. Метод ефективний, коли співробітники мотивовані на впровадження нововведень. Управління кризовою ситуацією – створення умовної кризової ситуації для формування підтримки колективу. Метод акордеона – синтез примусового й адаптивного методу. На практиці зазвичай використовують декілька методів подолання опором або їх комбінацію.