МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.І. ПИРОГОВА «ЗАТВЕРДЖЕНО» На методичній нараді кафедри терапевтичної стоматології ВНМУ імені М.І. Пирогова завідувач кафедри, д.мед.н., професор ________________ Шінкарук-Диковицька М.М. «___» серпня 2019 р. Протокол №1 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для самостійної роботи студентів V курсу, Х семестру стоматологічного факультету Навчальна дисципліна Модуль № 5 Тема № 7 Курс Факультет Розробник Терапевтична стоматологія Поглиблення клінічного мислення студентів. Диференціальна діагностика, сучасні методи лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань . Диспансеризація стоматологічних хворих. Диспансеризація стоматологічних хворих V Стоматологічний Доц. кафедри Тепла Т.О. Методичні рекомендації складено відповідно до примірної програми навчальної дисципліни «Терапевтична стоматологія» підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» у вищих навчальних закладах МОЗ України, Київ, 2017 Вінниця – 20___ Тема 7: Диспансеризація стоматологічних хворих. Загальна мета: вивчити основи диспансеризації стоматологічних хворих. Конкретна мета: 1) вивчити визначення "Диспансеризація"; 2) вивчити диспансерні групи населення; 3) вивчити основні завдання диспансеризації; 4) вивчити план лікувально-профілактичних заходів диспансерного хворого; 5) вивчити документацію, що ведеться в процесі диспансеризації; 6) вивчити основні показники роботи лікаря стоматолога терапевта та показники стоматологічної захворюваності. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань Рівень Завдання Еталони відповідей засвоєння 1.Скільки виділяють α-І 1. 2 диспансерних груп 2. 4 населення? 3. 10 4. 15 3. До основних завдань α - ІІ 1. активне виявлення ранніх форм захворювання і факторів диспансеризації відносять: ризику; 2. проведення комплексних лікувально-профілактичних і соціально-гігієнічних заходів, які дають можливість зберегти функцію зубощелепної системи; 3. динамічне спостереження хворих; 4. все перераховане. 3.Через який термін α - ІІІ 1. 1 рік; оцінюють перші 2. 1,5-2 роки; результати 3. 5 років; диспансеризації? 4. 10 років. Зміст матеріалу, що пропонується для самостійного вивчення Диспансеризація – метод медико-санітарного обслуговування населення, що включає комплекс оздоровчих та лікувально-профілактичних заходів направлених на укріплення та збереження здоров’я. Основним напрямком сучасної стоматології є пошук ефективних шляхів попередження та лікування карієсу зубів, що дає нам диспансеризація, яка є активним методом динамічного спостереження за станом здоров’я як практично здорового населення, так і хворих, що страждають довгостроково хронічними захворюваннями. Диспансеризація стоматологічних хворих складається з 5 основних елементів: відбір, спостереження, оздоровлення, планування і управління диспансеризацією. Для аналізу ефективності диспансерного спостереження та обліку осіб, які потребують в ньому, пропонується ділити їх на 4 групи: практично здорові; з компенсованою формою карієсу, які мають фактори ризику захворювань твердих тканин зубів, пародонта і зубощелепної системи; з субкомпенсованою формою карієсу; з декомпенсованою формою карієсу, а також особи з субкомпенсованою формою цього захворювання і обтяженим анамнезом, патологією крайового пародонту, гострим перебігом каріозного процесу. Особи першої групи диспансерного обліку підлягають спостереженню один раз на рік; другої – 2 – 3 рази на рік; третьої – 3 – 4 рази; четвертої – щомісячно або 6 разів на рік. Кожен пацієнт тієї чи іншої диспансерної групи потребує індивідуального, своєчасного і раціонального спостереження, а при необхідності комплексного лікування та профілактики. Основні завдання диспансеризації такі: - активне виявлення ранніх форм захворювання і факторів ризику; - цілеспрямоване обстеження хворого; - проведення комплексних лікувально-профілактичних і соціальногігієнічних заходів, які дають можливість зберегти функцію зубощелепної системи; - динамічне спостереження хворих; - проведення санітарно-просвітницької роботи. Відбір стоматологічних хворих на диспансерний нагляд повинен проводитись лікарями стоматологами всіх спеціальностей незалежно від характеру прийому і місця роботи: лікарня, стоматологічний кабінет лікувального закладу, спеціалізована стоматологічна поліклініка, навчальні заклади тощо. Хворі, що підлягають диспансерному нагляду, направляються до дільничних і цехових стоматологів. Диспансеризації підлягають організовані верстви населення, у першу чергу діти, підлітки, допризовники, студенти, робітники промислових підприємств і сільського господарства, стаціонарні хворі з хронічними загальносоматичними захворюваннями, інваліди та учасники Великої Вітчизняної війни, вагітні, а також хворі, направлені іншими фахівцями. Відбір на диспансерний облік здійснюють під час профілактичних оглядів, планової санації, прийому хворих за зверненням. При цьому вирішують низку питань: 1) найбільш раннє виявлення факторів ризику у здорових людей; 2) діагностика ранніх, початкових форм захворювань; 3) планування і проведення комплексних лікувально-профілактичних заходів індивідуально з урахуванням форми захворювання, характеру перебігу і глибини ураження; 4) визначення лікувальної тактики, динамічне спостереження, рекомендації з реабілітації та призначення оптимальних повторних курсів лікування. Диспансерному спостереженню у стоматологів підлягають особи з множинним карієсом зубів, флюорозом, пародонтозом І-ІІІ ступеня, хронічними гінгівітами і стоматитами, хейлітами, глосалгією, одонтогенними невралгіями трійчатого і лицевого нервів, хронічними остеомієлітами кісток обличчя, хронічними гайморитами, хронічним запаленням слинних залоз, передраковими захворюваннями щелеп і порожнини рота, злоякісними новоутвореннями щелеп і порожнини рота, вродженими розщелинами щелепно-лицевої області, зубно-щелепними аномаліями, вродженими і набутими деформаціями щелеп. На кожного диспансерного хворого складається план лікувальнопрофілактичних заходів, який включає: 1) поглиблене вивчення умов праці і побуту хворого і детальне клінічне обстеження; 2) поліклінічне (чи стаціонарне) лікування: санація порожнини рота, медикаментозне, хірургічне, фізіотерапевтичне та ін.; 3) направлення хворого на консультацію до лікарів іншої спеціальності; 4) дотримання хворим заходів особистої профілактики, режиму праці, відпочинку, харчування, раціонального працевлаштування; 5) аналіз показників ефективності диспансеризації стоматологічних хворих. На кожного хворого ведеться наступна документація: амбулаторна картка стоматологічного хворого (форма № 043/у); картка диспансерного обліку (форма № 30); журнал реєстрації хворих; історія хвороби. Якісні показники роботи лікаря стоматолога терапевта: 1. Профілактика карієса зубів. 2. Планова санація працівників ведучих професій з шкідливими умовами праці. 3. Санація серед школярів і дошкільників. 4. Санація вагітних і кормлячих жінок. 5. Санація хворих з ангінами і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. 6. Відсоток відвідування сільськими мешканцями. 7. Питома вага первинних відвідувань. 8. Питома вага санованих серед всіх первинних хворих. 9. Відсоток потребуючих в санації порожнини рота, виявлених із числа оглянутих в порядку планової санації. 10. Відсоток санованих із числа виявлених в порядку планової санації. Показники стоматологічної захворюваності: Загальна захворюваність хворобами порожнини рота і зубів. Розповсюдженість карієса, пульпіта, периодонтита і інших захворювань. Структура захворюваності хворобами порожнини рота і зубів. Перші результати диспансеризації оцінюються через 1,5-2 роки, а потім кожного року. Ці дані у вигляді епікризу вносять в амбулаторну чи диспансерну картку хворого. Завдання для самоконтролю кінцевого рівня знань, набутих під час вивчення теми: 1. Що включає план лікувально-профілактичних заходів диспансерного хворого? (α-І) а) поліклінічне (чи стаціонарне) лікування: санація порожнини рота, медикаментозне, хірургічне, фізіотерапевтичне та ін.; б) направлення хворого на консультацію до лікарів іншої спеціальності; в) дотримання хворим заходів особистої профілактики, режиму праці, відпочинку, харчування, раціонального працевлаштування; г) аналіз показників ефективності диспансеризації стоматологічних хворих; д) всі відповіді вірні. 2. Яка документація ведеться на диспансерного хворого? (α-ІІ) а) амбулаторна картка стоматологічного хворого (форма № 043/у); б) картка диспансерного обліку (форма № 30); в) журнал реєстрації хворих; г) історія хвороби. 3. Перерахуйте показники стоматологічної захворюваності: (α-ІІІ) Еталони правильних відповідей: 1. д). 2. а),б),в), г). 3. Загальна захворюваність хворобами порожнини рота і зубів. Розповсюдженість карієса, пульпіта, периодонтита і інших захворювань. Структура захворюваності хворобами порожнини рота і зубів. Література: 1. Терапевтична стоматологія: Підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації у двох томах / За ред. професора А.К. Ніколішина. – Т.І. – Полтава: «Дивосвіт», 2005. – 392 с. 2. Курякина Н.В. Стоматология профилактическая (Руководство по первичной профилактике стоматологических заболеваний) / Н.В. Курякина, Н.А. Савельева. – М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Издательство НГМА, 2003. – 288 с. 3. Улитовский С.Б. Индивидуальная гигиеническая программа профілактики стоматологических заболеваний. – М.: Медицинская книга, 2003. – 292 с.
