УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА Факультет плодоовочівництва, екології та захисту рослин Кафедра овочівництва Допущено до захисту „______” ______________ 2018 р. Зав. кафедри _____________________ ДИПЛОМНА РОБОТА на здобуття оствітнього рівня магістр за спеціальністю 203 „Садівництво та виноградарство” кваліфікації „Дослідник з плодоовочівництва і виноградарства” тема роботи: Урожайність часнику озимого залежно від дії біопрепаратів у ННВ Уманського НУС Виконав: студент VI курсу, групи 61-МС Спеціальності 203 „Садівництво та виноградарство” Кліщук Богдан Васильович Керівник: доктор с.-г. н., професор Улянич Олена Іванівна Умань – 2018 Вступ РОЗДІЛ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬУТРИ І ПРОДУКТИВІНІСТЬ ПОСІВІВ ЧАСНИКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ВИРОЩУВАННЯ (огляд літератури) 1.1. Особливості біології і технології вирощування часнику у Лісостепу України 1.2. Основні сполуки, що входять до складу часнику та вплив зовнішніх чинників на його хімічний склад 1.3. Ефективність застосування біорегуляторів росту рослин під час вирощування овочевих культур РОЗДІЛ 2 УМОВИ, ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ 2.1. Характеристика досліджуваного сорту часнику озимого та регуляторів росту рослин 2.2. Характеристика ґрунту дослідної ділянки 2.3. Погодні умови 2.4. Схема досліду 2.5. Агротехніка та особливості технології вирощування часнику озимого у досліді 2.6. Методика проведених досліджень 2.7.Організація умов охорони праці при вирощуванні часнику озимого 2.8. Оцінка екологічної небезпеки та вимоги щодо вирощування часнику озимого РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 3.1. Проходження фенологічних фаз росту і розвитку рослин часнику озимого сорту Прометей за передпосадкової обробки регуляторами росту рослин 3.2. Біометричні показники рослин часнику озимого залежно від застосування біорегуляторів росту рослин 3.3. Середня маса цибулини і зубка часнику озимого залежно від застосування біорегуляторів росту рослин 3.4. Урожайність і товарність часнику озимого залежно від застосування біорегуляторів росту рослин 3.5. Визначення основних біохімічних показників часнику озимого залежно від застосування біорегуляторів росту рослин 3.5.1. Вміст вітаміну С в зубках часнику озимого 3.5.2. Масова частка цукрів в зубках часнику озимого 3.5.3. Вміст сухих речовин у зубках часнику озимого 3.5.4. Вміст нітратів у зубках часнику озимого РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЧАСНИКУ ОЗИМОГО ЗА ВИКОРИСТАННЯ БІОРЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН ВИСНОВКИ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ 3 5 5 8 9 13 13 14 15 18 19 20 22 26 28 28 31 33 35 40 40 41 42 43 45 49 50 51 56 РЕФЕРАТ Дипломна робота представлена на 55 сторінках комп’ютерного тексту. До її структури увійшли: вступ, 4 розділи, 15 таблиць, 2 рисунки та 1 діаграма, висновки і рекомендації виробництву, 2 додатки. Список використаної літератури нараховує 57 джерел. ВСТУП Актуальність теми. У сортименті овочевих культур важливе значення мають цибулинні овочі, серед яких виділяється за значенням і поширенням в нашій країні – часник. Allium sativum L. з кожним роком привертає все більшу увагу дослідників, оскільки володіє властивою вищим рослинам унікальною особливістю синтезувати величезну кількість різноманітних вторинних метаболітів, що володіють, як правило, біологічною активністю. Урожайність часнику озимого, у нашій країні становить у середньому 5-6 т/га, її можна підвищити за допомогою регуляторів росту рослин – це речовини, які володіють надзвичайно високою фізіологічною активністю, яка сприяє покращенню ростових процесів, підвищує стійкість рослин до стресових факторів та поліпшує якість отриманої продукції. Регулятори росту рослин – це досить типовий елемент у технології вирощування овочів та інших сільськогосподарських культур, але рекомендацій щодо застосування у посівах часнику озимого дуже мало, або вони і взагалі відсутні, зокрема, для вітчизняних препаратів. Метою і завданням даної роботи є вивчення шляхів підвищення продуктивності часнику озимого, а саме випробування вітчизняних широковідомих і розповсюджених регуляторів росту рослин для передпосадкової обробки зубків часнику озимого для збільшення його 3 урожайності та поліпшення якості отриманої продукції в умовах Правобережного Лісостепу України. Наукова новизна та практичне значення одержаних результатів. Вперше в умовах Лісостепу України отримано експериментальні дані, пов’язані з формуванням товарного урожаю цибулин часнику озимого за використання регуляторів росту рослин, вивчено та підібрано кращий з застосовуваних препаратів. 4 РОЗДІЛ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬУТРИ І ПРОДУКТИВІНІСТЬ ПОСІВІВ ЧАСНИКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ВИРОЩУВАННЯ 1.1. Особливості біології і технології вирощування часнику у Лісостепу України Часник - холодостійка рослина, яка починає проростати при температурі +3...+5°С, легко переносить заморозки. Поділяється на два підвиди: стрілуючий і нестрілуючий. Нестрілуючий часник утворює тільки цибулини, а стрілуючий, крім цибулин, формує стрілку, яка утворює суцвіття, в якому утворюяться повітряні цибулини (бульбочки) [1]. Характеризується лінійною формою листків, які нижньою трубчастою частиною входять один в один і утворюють несправжнє стебло висотою 12– 20 см. Стебло часнику вкорочене розміщене в ґрунті і називається денцем. Денце більш розгалужене, і утворює від п’яти до кількох десятків зубків, які являють собою бруньки, що сидять на стеблі-денці. Денце з розміщеними на ньому зубками вкритими загальними сухими плівками піхв листків утворюють цибулину часнику [2]. У стрілкуючого часнику цибулина складається з невеликої кількості зубків (4–7), що є бруньками центральної частини денця. Тому зубки розміщені по колу симетрично навкруги центральної стрілки, а сухі луски покривають цибулину з поверхні. Кількість сухих лусок, що покривають цибулину, відповідає кількості листків на рослині. Стрілка в молодому віці спочатку спірально закручена, а згодом вирівнюється і досягає висоти 50–200 см. Верхня частина стрілки закінчується головчастим кулястим суцвіттям, яке складається з квіток і від 10 до 250 повітряних цибулин. У ранні фази росту і розвитку головчасте суцвіття закрите плівчастим чохликом, який у 5 період вирівнювання стрілки лопається у зв'язку з розростанням повітряних цибулин [3]. За формою повітряні цибулини округлі або видовжені, розміром від ячмінного зерна до горошини. Маса одної повітряної цибулини, залежно від сорту 0,1–0,3 г. Повітряна цибулина складається з денця, бруньки, соковитої луски і сухої покривної луски [4]. Коренева система часнику проникає у ґрунт на глибину 50–60 см. Корені у часнику струноподібні, відходять від нижньої частини денця [5]. При озимому способі посадки часнику попередник повинен звільнити ділянку не пізніше кінця липня. Оскільки часник позитивно відзивається на післядію гною, то краще його розміщати після добре вдобрених гарбузових, бобових, коренеплодів на пучкову продукцію, ранніх зелених культур. Не рекомендується його повертати на колишнє місце раніше, ніж через 4-5 років, а також після культур сімейства цибулинних, картоплі, томату. Негативно впливає розміщення посівів часнику по свіжому гної, що позначається на ушкодженні його хворобами та шкідниками [6, 7]. Для висаджування відбирають великі та середні цибулини часнику, які розділяють на зубки перед самою посадкою. При садінні використовують лише великі (більше 6 г) і середні (3-6 г) масою зубки. [8]. При підготовці посівного матеріалу необхідно відбраковувати ушкоджені зубки. Але якщо все-таки виявлений хоча б один хворий зубок, посівний матеріал треба за 12 годин до посадки замочити в слабкому розчині перманганату калію; 1 % розчині мідного купоросу, або протруюють Фундазолом, Максимом XL [9]. Озимий часник висаджують восени, коли температура на глибині 5 см знизиться до + 12...+ 15°С. На Поліссі та у Лісостепі - це III декада вересня II декада жовтня, у Степу - III декада жовтня - II декада листопада. Посаджений у цей час часник встигає сформувати потужну кореневу систему, а це один з головних факторів отримання високого врожаю [10]. 6 При осінньому садінні зубки великої фракції висівають на глибину 8-9 см, середньої - 6-7 см. Навесні глибина закладення зубків має бути 4-6 см. Така глибина дозволяє розмістити посадковий матеріал у вологому ґрунті та запобігти випиранню зубків. У рядку більші зубки розміщають через 6-8 см, середні - через 4-6 см [11]. Норма висаджування озимого часнику великих і середніх зубків однозубок складає 350-420 тис/га, дрібних 450-600 тис./га (1200-1600 кг/га). Схема розміщення рослин часнику має становити 45*6 см, також можна здійснювати посадку стрічковим способом - дворядним за схемою 20+50 см, трьохрядним -40+40+60 см. При вирощуванні цим способом зубки висаджують стрічковим пяти-шістирядним способом, відстань між рядами 20 см, а в ряду 10-12 см [12]. Ранньою весною посіви озимого часнику боронують. Наступний догляд за посівами полягає у видаленні бур'янів і розпушуванні. Рихлити часник треба часто, але неглибоко, щоб не пошкодити коріння, яке розташоване близько до поверхні ґрунту. Для підвищення продуктивності посівів часнику озимого проводять видалення квітконосної стрілки, коли вона досягає висоти 10-12 см. Видалення стрілок збільшує врожай на 20-25% [13]. Збирання часнику потрібно проводити в суху погоду. Після того як часник буде викопаний із ґрунту, його потрібно добре просушити. Висока лежкість буде лише в добре просушених цибулин часнику. Тому не варто поспішати складати часник у сховище [14]. Часник забирають, коли починають висихати нижні листи та жовтіти верхівки. Запізнюватися зі прибиранням не слід, інакше цибулини розпадуться на зубки та втратять лежкість [15]. Часник варто зберігати роздільно, залежно від сорту, умов вирощування та використання [16]. Краще зберігається часник достиглий, вчасно зібраний і добре просушений. Часник згодом псується, проростає, підсихає, покривається плямами. Дуже важливо дотримуватися правильного режиму при зберіганні 7 часнику, з огляду на особливості сортів. Відносну вологість повітря підтримують для продовольчого часнику на рівні 75-80%, а насіневого - 6575%. Температура є основним чинником, що впливає на зберігання часнику. При низьких температурах спостерігається мінімальний рівень дихання, випаровування вологи та найнижча ураженість хворобами [17, 18]. Способів зберігання часнику багато. Його поміщують на стелажі або в дерев'яні ящики шаром 12-15 см, сітчасті мішки. В упаковці часник зберігається краще, ніж насипом. Найменші втрати в парафінованого часнику. Його опускають на кілька секунд у розплавлений парафін, потім обсушують, укладають у сітки та підвішують у сухому місці [19,20]. Одним з нових способів є зберігання часнику в модифікованому газовому середовищі, що створюється при укладанні його в герметично закриті поліетиленові пакети із вставкою з газоселективної мембрани із розрахунку 4,5-6,0 кв. см на 1 кг продукції. У такій упаковці усередині пакетів створюється атмосфера зі зниженим до 6-8% вмістом кисню та підвищеним до 3-5% вмістом вуглекислого газу, що сприяє подовженню строків зберігання та одержанню цибулин високої якості [21,22]. 1.2. Основні сполуки, що входять до складу часнику та вплив зовнішніх чинників на його хімічний склад Вміст сухих речовин занходиться на рівні 38-40 %, сума цукрів становить 23-25 %, показник аскорбінової кислоти - 9-12 мг/100г [23]. Цибулина часнику містить: цукру (до 27%), білка (до8%), ефірна олія, фітонциди, фітостерини, алліїн (0,3%), інулін. У молодих листах часнику вітаміни А, В1, РР, фолацин. У часнику містяться речовини, що стимулюють синтез в організмі і чоловічих і жіночих статевих гормонів, що і визначає його “омолоджуючу” дію [24]. 8 Строки висаджування садивного матеріалу впливають на біохімічний склад підземних цибулин часнику озимого. Рослини із зубків, висаджених на початку I декади жовтня, формують підземні цибулини з найбільшим вмістом сухої речовини – 41,8 %, цукрів – 23,7 % та найменшим аскорбінової кислоти – 10,4 мг/100 г і нітратів – 53,2 мг/кг. У підземних цибулинах, вирощених із зубків, висаджених на кінець ІІІ декали жовтня, нагромаджувалася менша кількість сухої речовини – 38,8 % і цукрів – 21,4 % та більша кількість аскорбінової кислоти – 12,6 мг/100 г і нітратів – 57,4 мг/кг [25]. Рослини часнику містять найбільше азоту, калію і найменше фосфору. Азоту і фосфору найбільше в листках і стеблах. Калію, навпаки, найбільше в листках та стеблах, а найменше - в зубках і повітряних цибулинах. Внесення добрив збільшує вміст елементів живлення в органах рослини часнику. Співвідношення N:P:K в рослинах в залежності від дози добрив може змінюватись і становити 1:0,5 – 0,7:0,6 – 0,7 [26,27]. Зелень часнику містить набагато більше аскорбінової кислоти ніж цибулина, наприклад, на висоті 800 м над рівнем моря в 100 г зелені часнику міститься 127 мг% вітаміну С, на висоті 2400 м – 221 мг% і на висоті 3100 м – 284мг% [28]. Часник містить каротин, ситостерол, кавовакумаринова, олеанолова, ферулова і хлорогенова кислоти, діаллілдисульфід, гераніол, кемпферол, ліналуол, флорглюцинол, кверцетин, рутин, аллілцистеїн, сапоніни, стигмастерол, фолат. В часнику міститься вітаміни А, B1, B2, B3, В6, С, Е [29]. 1.3. Ефективність застосування регуляторів росту рослин під час вирощування овочевих культур В сільському господарстві України регулятори росту вже знайшли широке застосування, їх використовують у рослинництві, плодівництві, овочівництві та інших галузях. Сучасні регулятори росту рослин являють собою композиції природних фітогормонів або синтетичних їх аналогів, 9 які містять збалансований комплекс біологічно активних речовин, мікроелементів і дозволяють цілеспрямовано керувати найважливішими процесами росту і розвитку рослин, ефективно реалізувати потенційні можливості сорту чи гібриду. Вони підвищують стійкість сільськогосподарських культур до несприятливих факторів природного або антропогенного походження (критичні температури, дефіцит вологи, фітотоксична дія пестицидів, ураження хворобами і шкідниками). За даними зарубіжних інформаційних джерел, найефективніші регулятори забезпечують збільшення валових зборів основних продовольчих сільсько- господарських культур на 15-20%. Завдяки малим нормам внесення та біологічному походженню регулятори росту рослин належать до найбезпечніших препаратів [30]. Серед дозволених до використання в сільському господарстві України високою ефективністю відзначаються наступні регулятори росту: Біолан, в.с.р. – (Емістим С–1,0 г/л + мікроелементи). Високоефективний регулятор росту рослин широкого спектру дії з біозахисним та антистресовим ефектом. Рекомендований для овочевих. Івін, в.р. – N-оксид-диметилпіридину. Аналог природних фітогормонів, ефективний регулятор росту широкого спектру дії. Сприяє зростанню фертильності пилку, зниженню захворювань рослин, плодів. Забезпечує прибавку врожаю томатів на 40–60ц/га [31]. Імуноцитофіт, 0,62% к.е. – етиловий ефір арахісової кислоти. Лігногумат, п. – натрієві та калійні солі гумінових, фульвових та низькомолекулярних органічних кислот, не менше 700 г/кг. Комплексна обробка томатів регуляторами росту сприяє: розвитку розгалуженої, особливо вторинної кореневої системи, що забезпечує ефективне засвоєння елементів живлення, в тому числі малорозчинних сполук фосфору; підвищенню зимостійкості рослин; розвитку популяцій азотфіксуючих мікроорганізмів, придатних до синтезу нових речовин; підвищенню вмісту фотосинтетичних пігментів, особливо у прапорцевому 10 листку в фазі цвітіння, коли 80% асимілятів спрямовано на формування репродуктивних органів; розвитку адаптивних ознак, які підвищують стійкість рослин коли рослини зазнають впливу високої температури та атмосферної посухи; біосинтезу стресових білків теплового шоку, що підвищує стійкість рослин до посухи; зменшенню захворювання рослин основними хворобами, ураження вірусами; підвищення міцності стінки стебла; зменшенню мутагенної дії гербіцидів та радіонуклідів на клітини рослини [32-34]. Обробка насіння перед посівом 0,5% розчином Біоглобіну шляхом його замочування на 24 години в співвідношенні розчин насіння 10:1 сприяє підвищенню врожайності томатів, з цією ж метою на сіння замочують у препараті Ель -1 (1 мл/кг у 1 л робочого розчину), Івіні (1 амп. по 10 мг д.р. на 2 л води на 1 кг насіння на 18-24 години). Допосівне замочування насіння Івіном сприяє підвищенню енергії проростання та польової схожості насіння на 5-8%, прискорює з’явлення сходів, поліпшує якість розсади та життєздатність рослин. Розсада має краще розвинену кореневу систему, більш яскраве зелене забарвлення, краще приживлюється, підвищується її стійкість до заморозків, це, в свою чергу, прискорює цвітіння на 2–4 доби, збільшує кількість квіток та зав’язей, прискорює терміни дозрівання плодів, покращує їх якість та смакові властивості, збільшує врожайність та зменшує вміст нітратів та важких металів, а також збільшує вміст сухої речовини в плодах на 0,30,9%, вітаміну С – на 2,6–4,2 %, цукрів – на 0,3–0,6%. Важливою властивістю Івіну є його здатність підвищувати стійкість плодів до травмування, що сприяє зменшенню їх пошкодження при збиранні і транспортуванні. Передпосівну обробку насіння томатів здійснюють шляхом замочування його в розчині Біоглобіну (0,5% розчин) з наступним підсушуванням і висіванням у ґрунт, шляхом обробки насіння Вермистимом (8,0 – 10 л/т), Емістимом С (20 мл у 10 л води на 1 т насіння) [35-39]. 11 Багаторічна науково-виробнича перевірка препаратів Емістиму С та Івіну в наукових установах України та інших країн показала, що на багатьох сортах огірка приріст врожаю у відкритому грунті зростає на 12-71 ц/га (15-62%). У закритому грунті препарати дають позитивний ефект як в осінньо-зимовий, так і в зимово-весняний періоди на різних самозапилюючих та партенокарпічних сортах і гібридах. При цьому приріст врожаю огірків за використання регуляторів росту досягає 1,4-5 1 кг/м2, а вихід ранньої продукції збільшується на 15-30%. Проведені дослідження дозволили встановити, що підживлення ВАС і одночасне обприскування рослин у фазі плодоношення фізіологічно активним препаратом Триман - важливий агротехнічний захід, що сприяє підвищенню врожайності огірка і зниженню в товарній продукції вмісту нітратів [40,41]. 12 РОЗДІЛ 2 УМОВИ, ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ 2.1. Характеристика досліджуваних сортів часнику озимого та регуляторів росту рослин Сорт часнику Прометей, озимого заявник – Уманська сільськогосподарська академія (нині Уманський національний університет садівництва). Створений методом клонового багаторазового добору з інтродукованого сортозразка. Автор доктор сільськогосподарських наук, професор В.І Лихацький. Сорт середньостиглий, період від весняного відростання до достигання триває 105–115 діб. Рослини формують 8–9 листків темно-зеленого кольору з помітним восковим нальотом. Висота квітконосної стрілки 95–100 см. Цибулина округло-плеската, покрита сухими лусками світло- фіолетового кольору, складається з 5–7 зубків. Трапляються цибулини 3–4-зубкові. Зубки вкриті сухими лусками світло-коричневого кольору. Маса цибулини становить 50–70 г, а у окремих цибулин сягає 100 г. Вміст сухої речовини до 41%, аскорбінової кислоти 6,2 мг/100 г, цукрів 18,1%. Повітряні цибулини середнього розміру. У суцвітті в середньому 85– 100 штук. Маса 1000 повітряних цибулин 76 г. Урожайність у конкурсному 13 випробуванні становила 9,7–11,9 т/га. Внесено до Реєстру сортів рослин України у 2000 році [21]. Гумісол (А01502-2008). Заявник і виробник ТОВ «Агрофірма «Гермес», Україна. Діюча речовина: гумінові речовини – 1,0-5,0% ; N-не менше 0,01%, P2O5-не менше 0,01%, K2O-не менше 0,08% та мікроелементи. Призначений для підвищення врожайності сільськогосподарських рослин [42]. Біолан (ТУ У 24.2-31168762-001-2005). Розробник – Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, виробник - державне підприємство міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех", ЗАТ "Високий врожай". Має біологічне походження. Даний препарат є продуктом технологічного вирощування на кореневій системі женьшеню грибів-мікроміцетів і має широкий спектр дії з біозахисним та антистресовим ефектом. До його складу входить збалансована суміш вільних жирних кислот, хітозану, олігосахаридів, фітогормонів, амінокислот, біогенних мікроелементів (Na, Mg, Ca, K, Cu, Fe) і вітамінів [43]. Стимпо (ТУ У 20.2-31168762-005:2012) біостимулятор рослин із серії полікомпонентних препаратів, в основу дії якого покладено синергетичний ефект взаємодії продуктів біотехнологічного культивування грибів- мікроміцетів з кореневої системи женьшеню і авермектинів. Препарат широкого спектру дії, рекомендований до використання для передпосівної обробки насіння зернових, зернобобових, олійних, овочевих культур, обробки рослин уперіод вегетації, а також для обприскування посівів газонних трав, інтродукції великих дерев, чагарників; застосовується в промисловому вирощуванні грибів, овочевих і ягідних культур, лісівництві і біотехнологіях [43]. 14 2.2. Характеристика ґрунту дослідної ділянки Дослідження проводилися на дослідній ділянці кафедри овочівництва, яка розташована на території ННВ Уманського національного університету садівництва у досліді кафедри Центральнопридніпровській овочівництва, височинній що області розташоване в Подільсько- Придніпровського краю Лісостепової правобережної провінції України. Мікрорельєф земельної ділянки, на якій проводився дослід, рівнинний із схилом у південному напрямку [44]. Ґрунт – один із основних компонентів агроценозу, який визначає існування останнього, як єдиного цілого і неподільного компонента. Основною ґрунтоутворюючою породою на території є лес і лесовидні суглинки. В західних районах Уманщини переважає важкосуглинистий лес, який далі на схід переходить в легкосуглинисту форму. Рельєф західної частини області, де розташований Уманський район – рівнинний. Плато порізано сіткою не глибоких, широких ярів. Ерозія на більшій частині ґрунтового покриву цього регіону виражена слабо. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з добре розвиненим гумусовим горизонтом (гумусу біля 1,3-2%) товщиною 40–45см. Реакція грунтового розчину слабокисла: рН (сольове) – 6,65; гідролітична кислотність – 2,6 мг.екв на 100 г ґрунту, ступінь насиченості основами 90–95%, сума ввібраних основ – 24,6 мг.екв на 100г ґрунту. В орному шарі міститься 108,7 мг/кг грунту легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом); 59 мг/кг – рухомого фосфору (за Чиріковим); 120,5 мг/кг – обмінного калію (за Чиріковим). Об’ємна маса грунту складає 1,26–1,34 г/см3, найменша польова вологоємкість 16,2% в орному і 14,6% в підорному шарах. Отже, даний тип ґрунту достатньо родючий за своїми фізико-хімічними властивостями, що відповідає вимогам культури і дає можливість вирощувати часник озимий. Цей ґрунт є ґрунтом універсального використання. Він добре поглинає воду і рівномірно віддає її рослинам. 15 2.3. Погодні умови За період проведення досліджень погодні умови були досить гарними для вирощування часнику і суттєвого впливу не мали, оскільки на досліді було краплинне зрошення. Середня багаторічна кількість опадів за останні 30 років складає 633 мм. Найбільша її кількість припадає на червень-липень – 174 мм або 27,4%. Середньорічна кількість опадів під час проведення досліджень в 2016–2017 рр. складала відповідно 600,1 мм (менше від середньо багаторічних на 32,9) і 548,8 мм, що менше від середніх багаторічних відповідно на 84,2 мм, але в цілому суттєвого впливу опади не мали на продуктивність, оскільки вирощували часник озимий на краплинному зрошенні. Погодні умови 2016 року характеризувалися великим дефіцитом опадів навесні та на початку літа. Весняні місяці були теплими, за відносною вологістю повітря майже не відрізнялися від багаторічних показників. Останні весняні приморозки спостерігалися у на поверхні ґрунті і у повітрі 7 квітня. У літні місяці температура повітря переважала середньомісячні багаторічні дані на 2,0 °С, 1,6 °С і становила відповідно в червні – 20,1 °С, липні – 21,6 °С. Більша кількість опадів за середньобагаторічні дані відмічалися лише в жовтні місяці. Відносна вологість повітря протягом літніх місяців була на рівні 67-73%, що задовольняло біологічні вимоги рослин часнику. Осінь була тривалою, сухою, теплою. Перший приморозок на грунті та в повітрі спостерігався 20 жовтня. Умови 2017 року були дещо іншими. Весна була помірно вологою. В квітні середньомісячна кількість опадів не значно перевищила середньо багаторічну. У цьому ж місяці більшою за середньо багаторічну була температура повітря – відповідно 1,2 °С, у травні – 0,4 °С. У квітні і травні спостерігався дефіцит відносної вологості повітря. Останні весняні приморозки спостерігалися на грунті та в повітрі 11 квітня. В літні місяці середньодобова температура була дещо вищою за середньо багаторічну. 16 Отже, погодні умови в роки досліджень були характерними для помірноконтинентального клімату і сприяли росту і розвитку рослин часнику озимого, що дозволило виконати задану програму досліджень. 17 Елементи погоди за даними метеостанції Умань, 2016 – 2017 рр. Середньогосподарський рік За рік Місяць 1 Середньобагаторічна 2016 2017 633 600,1 548,8 47 74 21,8 Середньобагаторічна 2016 2017 7,4 9,4 9,7 -5,7 -5,6 -5,2 Середньобагаторічна 2016 2017 76 74,8 73,6 86 85 88 2 3 4 5 6 Кількість опадів, мм 44 39 48 56 87 59,5 26,9 31,8 114,4 73,7 38,9 25,8 53,3 46,4 41,0 о Температура повітря, С -4,2 0,4 8,5 14,6 17,6 2,4 4,5 12,3 14,7 20,1 -2,8 5,9 9,7 14,8 20,0 Відносна вологість повітря, % 85 82 68 64 66 82 74 64 72 73 88 82 54 68 65 7 8 9 10 11 12 87 15,8 59,2 59 27,9 29,9 43 6,7 38,5 33 87 53,9 43 49,2 37,9 48 33,2 102,2 19,0 21,6 20,6 18,2 20,7 22,1 13,6 15,7 16,5 7,6 6,5 8,7 2,1 1,7 3,4 -2,4 -1,9 2,1 67 67 72 68 68 64 73 65 69 80 78 80 87 85 86 86 85 89 18 2.4. Схема досліду Дослідження з вивчення технології вирощування сорту часнику озимого Прометей в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу України із застосуванням регуляторів росту рослин Гумісол, Біолан, Стимпо, проводилися у 2016-2017 роках на дослідному полі кафедри овочівництва Уманського НУС за схемою, яка включала 4 варіанти, з метою підвищення продуктивності і якості часнику озимого. Закладання дослідів виконували методом рендомізованих повторень. Повторність досліду – триразова. Площа дослідної ділянки 10 м2. Схема сівби 45*6 см. Просушені зубки часнику висаджували після 6-годинного замочування у розчині регуляторів росту рослин з рекомендованою нормою їх для овочевих культур. За контроль взято варіант без обробки препаратами. Схема розміщення варіантів 1 2 3 4 І повторність 5 3 5 4 2 ІІ повторність 1 4 3 5 1 2 ІІІ повторність 19 3.4. Агротехніка та особливості технології вирощування часнику озимого у досліді (додаток 1) Часник добре росте на структурних, забезпечених поживними речовинами ґрунтах. Посіви найкраще розміщувати після культур, які рано звільняють поле і не залишають великої кількості грубих рослинних решток. У нашому досліді попередниками були зеленні овочі. Обробіток ґрунту починають не пізніше 25–30 днів до садіння. Оранку проводять одночасно з коткуванням та боронуванням. Відразу після оранки ґрунт обробляють важкою дисковою бороною та культиваторами до дрібногрудочкуватого стану. [45]. Зубки висаджують не пізніше 25–30 днів до сталого промерзання ґрунту. До цього часу зубки повинні сформувати корені завдовжки 10–12 см. Проростання зубків до зими не бажане. Календарні строки сівби для Лісостепу – 5–10 жовтня, у нашому досліді висаджування проводили 10 та 12 жовтня.[46]. Цибулини ділять на зубки безпосередньо перед висаджуванням у ґрунт вручну або за допомогою машини МРЧ-1. Сортують сортувальною машиною СЛС-7, СЛС-7А або вручну на решетах. Обробка розчинами регуляторів росту проводилася протягом 5-6 годин, рекомендованими нормами для овочевих культур [47]. У виробничих умовах озимий стрілкуючий часник висаджують широкорядно з міжряддями 45 см, а відстань між зубками становить 6 см. Глибина загортання зубків при підзимовій сівбі 5–6 см. Для сівби механізованим способом використовують сівалки СЛН-8Б, СЛН-5,4, СЛС-12. Садіння вручну передбачає попереднє нарізування борозен за обраною схемою на глибину 7–8 см і ручне розкладання зубків денцем донизу [48]. Основними прийомами догляду за посівами часнику є розпушування ґрунту, знищення бур'янів, поливи, підживлення, прополювання в рядках, захист від шкідливих організмів. Рано навесні одним із прийомів догляду є 20 боронування посівів при поспіванні ґрунту посівними боронами ЗБП-0,6А. Починаючи з фази 2–3 листків, ґрунт систематично розпушують культиваторами КРН-2,8, КОР-4,2. Під час визрівання цибулин краплинне зрошення припиняють (за 20-30діб до збору врожаю). Одночасно з формуванням цибулин на рослинах виростають квітконосні стрілки з суцвіттями, в яких формуються повітряні цибулини. З метою підвищення врожаю справжніх цибулин стрілки виламують, коли вони досягають довжини 10–12–15 см взалежності від сорту [49]. Ознакою початку збору стрілкуючого часнику є пожовтіння листків, підсихання укривних лусок на цибулинах, виповнення повітряних цибулин у суцвіттях, луски яких набувають характерного для сорту забарвлення, покривало суцвіття розтріскується, втрата кореневою системою тургору. Технологія збирання часнику полягає в тому, що рослини викопують, обтрушують землю з цибулин та коренів і складають у валки для дозарювання. Розкладати викопані рослини краще в затінених місцях, бо в жарку сонячну погоду на цибулинах можуть виникати сонячні опіки [50]. 2.6. Методика проведених досліджень В польових і лабораторних дослідах кафедри овочівництва Уманського НУС в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу України протягом 2016 – 2017 рр., вивчали продуктивність і біохімічний склад часнику озимого залежно від застосування регуляторів росту рослин. У дослідах, які закладались вивчали сорт Прометей та регулятори росту Гумісол, Біолан, Стимпо. В досліді проводилися обліки і спостереження згідно загальноприйнятих методик: 1. Фенологічні спостереження. Протягом вегетації у часнику фіксувалися дати появи сходів, початок виходу квітконосної стрілки, усихання верхніх листків. Початком фази вважається дата, коли у 21 фенофазу ввійшло 10% рослин [51]. 2. Обраховувалась площа листка за лінійним методом в період інтенсивного росту [51]. 3. Облік врожаю проводився через п'ять днів після висушування. Зібрана продукція зважувалась, сортувалася за стандартом і результати занотовувались у робочий зошит [51]. 4. Визначалася середня маса розсортованих стандартних цибулин, кількість зубків у цибулині, їх середня маса за загальноприйнятою методикою [51]. 5. Зібраний врожай сортували відповідно до прийнятих стандартів. Визначали товарність продукції [51]. 6. Економічна ефективність вирощування часнику розраховувалась за методичними вказівками кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності. В даному досліді визначалася масова частка у цибулинах сухих речовин, цукрів, вітаміну С, вміст нітратів які проводилась згідно методик, які використовуються в технології переробки і зберіганні плодів та овочів. Визначення масової частки сухих речовин проводилося висушуванням (арбітражний метод). Оснований на здатності досліджуваного продукту виділяти гігроскопічну вологу при певні й температурі. Вміст сухих речовин вираховують в масі досліджуваного продукту до і після висушування. Визначення масової частки аскорбінової кислоти. Аскорбінової кислоти (вітаміну С ) багато в овочах. Вона відіграє важливу роль в харчуванні людини. Вітамін С не накопичується в організмі, тому він повинен щоденно надходити з продуктами харчування. Аскорбінова кислота бере участь у окисно-відновних процесах, що відбуваються в клітинах. Вона не містить вільної карбоксильної групи і її кислотний характер зумовлений наявністю двох здатних до дисоціації водневих іонів. Аскорбінова кислота 22 існує в двох формах – власне аскорбінової кислоти та її окисленої форми – дегідроаскорбінової кислоти. Взаємне перетворення відбувається дуже легко і тим визначається важливість аскорбінової кислоти в окисно-відновних процесах. В основу методу визначення масової частки вітаміну С покладено відновлення реактиву Тільманса (2,6-дихлорфеноліндофенол). Його водний розчин синього кольору, а при реакції з аскорбіновою кислотою він знебарвлюється. За кількістю витраченого на титрування реактиву розраховують вміст аскорбінової кислоти у витяжках. Визначення масової частки цукрів. Значення цукрів для рослинних організмів надзвичайно велике. Вони – основний поживний матеріал рослинних клітин і тканин. Цукри визначають смак продукції, і за динамікою їх вмісту певною мірою можна судити про інтенсивність фізіологобіохімічних процесів в овочах. Серед цукрів найпоширеніші в овочах моносахариди глюкоза і фруктоза, а також дисахарид сахароза. Вміст їх залежить від зони, погодніх умов вегетаційного періоду, видових і сортових особливостей, агротехніки вирощування продукції, умов її зберігання. В основі ціанідного методу лежить властивість редукуючих моносахаридів відновлювати в лужному середовищі фериціанід калію К3[Fe(CN)6] (червона кров’яна сіль) в фероціанід калію К4[Fe(CN)6] (жовта кров’яна сіль) в присутності індикатора метиленовий синій. Математичну обробку даних урожайності проводили за Фішером. 2.7. Організація умов охорони праці при вирощуванні часнику озимого Охорона праці вивчає систему правових актів, соціально-економічних, організаційно – технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально- профілактичних, заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності. 23 Законодавство України про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів [52]. Розробка основних напрямків профілактики в овочівництві відноситься до числа найбільш актуальних завдань з охорони праці в сільському господарстві. Найбільша кількість нещасних випадків трапляється під час збирання врожаю, його транспортування, технічного обслуговування і ремонту машин, після збиральної обробки врожаю, сівби і посадки. Кожен працiвник ННВ Уманського НУС пiсля проходження вступного iнструктажу, в обов’язковому порядку повинен пройти первинний iнструктаж на робочому мiсцi. При використанні регуляторів росту рослин необхідно керуватися „Переліком пестицидів, дозволених для застосування в сільському господарстві”. Заправляти обприскувачі необхідно за допомогою спеціальних засобів. Робочі розчини необхідно готувати на пунктах хімізації або спеціально виділених для цієї мети площадках, розташованих не ближче 200 м від житлових будівель і джерел водопостачання. Обприскування проводять вранці і ввечері при найменших повітряних потоках, а у хмарну погоду – протягом світлого періоду доби [53]. Відповідальність за безпеку праці при роботі з регуляторами росту рослин покладається на керівника господарства, організації, які їх застосовують. До роботи з препаратами не допускають осіб молодше 18 років, вагітних і годуючих жінок, людей, які мають медичні протипоказання і не пройшли інструктаж з техніки безпеки. Організація, відповідальна за проведення робіт з регуляторами росту рослин, забезпечує робочий персонал засобами індивідуального захисту, спецодягом і стежить за станом і самопочуттям виконавців. Підбір засобів захисту відповідно з властивостями 24 застосовуваних речовин і методів їх застосування покладається на осіб, відповідальних за проведення робіт. Зберігання регуляторів росту рослин має здійснюватися суворо за інструкцією. Регулятори росту зберігають в упаковці виробника в сухому, темному приміщенні при плюсових температурах до 30 °С. Термін зберігання 3 роки. Приміщення складу повинні бути сухими. Пестициди зберігають у цілій, закритій тарі, на якій є етикетки і коротка інструкція по застосуванню і умовам зберігання. При контакті з організмом людини в разі порушення вимог безпеки шкідливі речовини можуть викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров'я. Заходи з безпеки праці при контакті з шкідливими речовинами передбачають: заміну їх у виробництві найменш шкідливими, обмеження вмісту домішок шкідливих речовин у вихідних і кінцевих продуктах, застосування прогресивної технології виробництва, що виключають контакт людини з шкідливою речовиною; вибір виробничого обладнання та комунікацій, які не допускають виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони в кількостях, що перевищують ГДК при нормальному веденні технологічного процесу; проведення попередніх і періодичних медичних оглядів осіб, які мають контакт з шкідливими речовинами . Метод логічного моделювання потенційних аварій, травм і захворювань відкриває можливість розробити досконалу систему управління безпекою життєдіяльності виробництва, яка базується на оперативному пошуку виробничих небезпек, їх глибоку логічному аналізі й терміновому усуненню потенційних небезпек ще до виникнення травмонебезпечних і катастрофічних ситуацій [54]. Внаслідок відсутності первинного інструктажу та / або недотримання інструкцій з охорони праці під час виконання робіт з пестицидами та агрохімікатами може виникнути небезпечна ситуація, що може призведе до погіршення стану здоров’я працівників ( Рис. 2.7.1) 25 НУ1 НУ2 НУ3 НС НУ4 НУ5 О НД 2.7.1. Модель небезпечної ситуації під час приготування розчину регулятора росту рослин НУ – небезпечні умови НУ1 – приготування розчину регулятора росту рослин; НУ2 – витяжна шафа знаходиться у несправному стані; НУ3 – накопичення випарів агрохімікатів у витяжній шафі; НУ4 – незадовільне проведення навчання з охорони праці; НУ5 – відсутність у лаборанта (працівника) необхідних знань з охорони праці; НД (небезпечна дія) – приготування розчину регулятора росту рослин без засобів індивідуального захисту; НС (небезпечна ситуація) – можливість вдихання випарів агрохімікатів у непрацюючій витяжній шафі; О – отруєння (порушення стану здоров’я). Для покращення умов праці та зниження травматизму необхідно: 1. Систематично проводити аналіз стану та причин виробничих травм і захищеності. 2. Видавати безкоштовно засоби індивідуального захисту; 3. Застрахувати всіх працівників у фонді соціального страхування від нещасних випадків; 4. Щорічно проводити медичний огляд працівників; 5. Організовувати навчання з охорони праці. 26 2.8. Оцінка екологічної небезпеки та вимоги щодо вирощування часнику озимого Екологічна роль регуляторів росту на грунт обумовлена як прямим впливом на мікробні угрупування, так і впливом через коріння рослин, розвиток яких на 15-17% посилюється під впливом регуляторів росту. Регулятори росту рослин позитивно впливають на грунт. Регулятори росту рослин малотоксичні речовини і за санітарно- гігієнічною класифікацією належать до ІІІ-ГУ класу безпеки (ГОСТ 12.1.007 - 76). Біолан, Гумісол та Стимпо не накопичується в грунті, а швидко утилізується ґрунтовими сапрофітними мікроорганізмами, не чинить токсичної дії на ґрунтову мікрофлору і фауну, гідробіонти, не шкодять комахамзапилювачам та об'єктам довкілля. Негативний вплив пестицидів і продуктів їх транспірації на навколишнє середовище обумовлений їх токсичними властивостями і здатністю накопичуватися в грунті та в рослинах. Однак, в грунтах розповсюджені мікроорганізми, резистентні до пестицидів і здатні до їх деструкції. Швидкість і ступінь деградації цих сполук залежить від адаптаційної здатності і біохімічної активності мікроорганізмів. В ряді господарств Київської і Черкаської областей препарат Емістим С успішно застосовується в якості антидота при фітотоксичному впливі гербіцидів. Застосування гербіцидів з біостимуляторами росту сприяє зняттю фітотоксичного ефекту потерпілих рослин через 2-3 доби після фоліарного обприскування. Останніми роками грузинськими вченими проф. Г.І.Квесітадзе та іншими глибоко досліджено підсилення деструкції залишків пестицидів, інших полютантів окислювально-відновлюваними ферментними системами вищих рослин. В цьому плані результати активізації ферментних систем рослин, наведені в монографії, створюють умови для отримання продукції рослинництва більш екологічно безпечної з меншими 27 енерговитратами. Зазначене буде відігравати суттєву роль в ринкових умовах господарювання, особливо за умов переходу до Світової організації торгівлі [57]. Таким чином, українські регулятори росту рослин та міробіологічні препарати і технології їх застосування стають реальним здобутком світового рівня. До умов охорони навколишнього природного середовища входять способи та заходи, яких потрібно в обов’язковому порядку дотримуватися при виконанні операцій, які несуть в собі небезпеку забруднення навколишнього середовища. Щодо вирощування рослин огірка, то тут, як і при вирощуванні будь-якої іншої культури потрібно насамперед: -не зесмічувати навколишнього середовища(поліетиленові упаковки від різного виду добрив та засобів захисту); -дотримуватися встановлених доз внесення того чи іншого препарату; -не залишати на полі залишки використаної мульчі (агротканина, плівка), звичайно за допомогою соломи лише покращуєм властивості ґрунту; -потрібно пам’ятати, що з хімічними препаратами працюєм лише у одному й тому ж відведеному спеціально для цього місцю; -техніка має бути в належному стані. 28 РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощування овочевих культур на всіх етапах їх росту і розвитку. В інтенсивній технології передбачаються розміщення посівів після кращих попередників у системі сівозмін, впровадження високоврожайних сортів інтенсивного типу, оптимальне забезпечення рослин елементами живлення з урахуванням вмісту їх у грунті, обробка біопрепаратами, інтегрована система захисту рослин від шкідників і хвороб та знищення бур'янів, своєчасне і високоякісне виконання всіх технологічних прийомів, спрямованих на підвищення врожайності овочів і підтримання родючості грунту. 3.1. Проходження фенологічних фаз росту і розвитку рослин часнику озимого сорту Прометей за передпосадкової обробки біорегуляторами росту рослин Для підвищення продуктивності часнику озимого необхідно знати закономірності росту і розвитку рослин, формування їхніх органів. В організмі рослини під дією відповідних зовнішніх факторів відбувається зміна етапів органогенезу у певному порядку. Формування рослиною господарсько-цінних органів, як і всього організму в цілому, проходить етапами, моніторинг яких дає можливість з достовірністю бачити, в якій стадії і у якому віковому періоді знаходиться рослина. При цьому необхідно своєчасно визначити комплекс необхідних умов для нормального росту і розвитку. Цей принцип є основою при розробці технологій і здійснюється з метою направленого регулювання основних факторів життя рослин. 29 Оцінка ефективності агротехнічних прийомів визначається інтенсивністю ростових процесів, строками проходження фенологічних фаз розвитку. Встановлено, що на величину урожаю і проходження рослинами фаз вегетації в значній мірі впливають умови клімату (вологість, температура). За даними таблиці 3.1 у 2016 році на контрольному варіанті поодинокі сходи з’явилися найпізніше 11.03, що на 5 діб пізніше варіанту з регулятором росту Стимпо, на 2 доби пізніше варіанту з Гумісолом і на 1 добу пізніше варіанту з Біоланом. У 2017 році подинокі сходи контрольного варіанту отримано 10.03, що на одну добу раніше варіанту з Гумісолом, але пізніше на одну добу порівняно з Біоланом та Стимпо. Масові сходи у 2016 році найраніше отримано у варіанті із застосуванням Стимпо 9.03, шо на 5 днів раніше контрольного варіанту, Гумісол та Біолан дали масові сходи на 4 та на 3 дні раніше контролю. У 2017 році масові сходи контрольного варіанту та варіанту з Гумсолом отримано 14.03, що на 1 та 2 доби пізніше контролю відповідно до варіанту. Початок виходу квітконосної стрілки у 2016 році найранішим був за передпосадкової обробки Стимпо – 21.05, що на 2 доби раніше контролю, за використання Гумісолу дана фаза настала на 1 добу раніше контролю, а за застосування Біолану на 3 дені пізніше контрольного варіанту. У 2017 році найраніше у дану фзу втсупили рослини за застосування Стимпо – 24.05, що на 2 доби раніше контролю, у варіанті з Гумісолом на 1 добу раніше, за застосування Біолану рослини вступили у дану фазу на 1 добу пізніше контрольного варіанту. Пожовтіння верхніх листків у 2016 році було найранішим у контрольному варіанті – 10.07, тоді як за використання Гумісолу та Біолану дана фаза настала на 2 доби пізніше, а за використання Стимпо на 4 доби. У 2017 році пожовтіння верхніх листків на контрольному варіанті спостерігалося найраніше – 13.07, що на 2 доби раніше Гумісолу та Біолану та на 4 доби раніше від варіанту з Стимпо. 30 Таблиця 3.1 3.1. Етапи органогенезу і фенологічні спостереження за проходженням фаз розвитку Регулятор росту рослин Дата висаджування 2016 Початок виходу квітконосної стрілки Пожовтіння верхніх листків Збирання врожаю Вегетаційний період (діб) 2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017 Контроль 11.03/14.03 10.03/14.03 23.05 26.05 10.07 13.07 15.07 18.07 120 129 Гумісол 9.03/10.03 11.03/14.03 22.05 25.05 12.07 15.07 17.07 20.07 125 131 10.03/11.03 9.03/13.03 26.05 27.05 12.07 15.07 17.07 20.07 125 134 6.03/9.03 9.03/12.03 21.05 24.05 14.07 17.07 19.07 22.07 125 130 Біолан Стимпо 10.10 2017 Поява сходів (поодиноких / масових) 12.10 31 Вегетаційний період 2016 року становив 120–125 діб. Контрольний варіант мав найкоротший період вегетації – 120 діб, тоді як варіанти із застосуванням регуляторів росту рослин – 125 діб. У 2017 році даний показник більше різнився залежно від варіанту. Так, на контрольному варіанті він становив 129 діб, що на 5 діб менше ніж у варіанті з Біоланом, на 2 доби меше варіанту з Гумісолом та на 1 добу з регулятором росту Стимпо. Отже, за використання регуляторів росту рослин період вегетації подовжується відносно контролю на 3-5 діб. 3.2. Біометричні показники рослин часнику озимого залежно від застосування біорегуляторів росту рослин Для проведення біометричних спостережень впродовж вегетаційного періоду ми прагнули врахувати фактори впливу на рослини часнику озимого і виявити регулятори росту рослин, які сприяють отриманню більшого росту рослин, а отже, і вищої врожайності. Показники росту рослин часнику озимого в наших дослідженнях підлягали доскональному вивченню. Ці ознаки є в основному кількісними – площа листка. Добре розвинений фотосинтетичний апарат, оптимальний за об’ємом, динамікою й інтенсивністю функціонування, є важливим критерієм високої продуктивності на рівні агрофітоценозу. Він повинен забезпечувати найкращу роботу листя в усі фази росту й розвитку рослин. Продуктивність роботи фотосинтетичного апарату визначає загальну продуктивність рослин огірка. Формування урожаю в результаті фотосинтетичної діяльності рослин в посівах визначається розмірами асиміляційної поверхні листків. Біометричні показники рослин часнику озимого фіксували на у період інтенсивного росту, та спостерігали залежність від застосування регулятора росту рослин. 32 У 2016 році найбільшу площу листкової пластинки (табл. 3.2.1) мав варіант з використанням Біолану – 102,4 см2, що на 1,58 % більше контролю, а у 2017 році на 1,26 % більше контрольного варіанту. На 1,98 % була більшою площа листкової пластинки відносно контролю на варіанті з Стимпо у 2016 році, у 2017 – на 0,68 %. У 2016 році варіант з використанням Гумісолу був меншим на 0,6 %, у 2017 – на 2,39 %. Таблиця 3.2.1 Площа листкової пластинки часнику озимого за передпосадкової обробки біорегуляторами росту рослин, см2 Варіант Контроль Гумісол Біолан Стимпо НІР05 Площа листкової пластинки у період інтенсивного росту, см2 2016 2017 Середнє 100,8 102,7 101,75 100,2 100,25 100,2 102,4 104,0 103,2 102,8 103,4 103,1 1,14 1,48 Кількість листків на одній рослині, як по роках так і по варіантах різнилася не суттєво. Протягом 2016–2017 років кількість листків на одній рослині дорівнювала 9 крім варіанту з застосуванням Стимпо – 10 шт/росл. Таблиця 3.2.2 Кількість листків часнику озимого за передпосадкової обробки біорегуляторами росту рослин, шт/росл. Варіант Контроль Гумісол Біолан Стимпо Максимальна кількість листків у період інтенсивного росту 2016 2017 Середнє 9 9 9 9 9 9 9 9 9 10 10 10 Найбільш суттєву перевагу відносно контролю у висоті мали рослини, де застосовували Стимпо. У 2016 рослини даного варіанту мали висоту 80 33 см, що на 5,26 % більше контролю, у 2017 році 81,5 см, що більше контролю на 6,53 %. За використання Гумісолу у 2016 році висота рослин становила 78 см, що більше контролю на 2,63, а у 2017 році вона становила 81,1 см, та перевищувала контроль на 6,01 %. За використання Біолану даний показник у 2016 році знаходився на рівні 78,3 см та перевищував контрольний варіант на 3,02 %, у 2017 році – 78 см, що вище контролю на 1,96 % (34абл.. 3.2.3). Таблиця 3.2.3 Висота рослин часнику озимого за передпосадкової обробки біорегуляторами росту рослин, см Варіант Контроль Гумісол Біолан Стимпо НІР05 Висота рослин в період інтенсивного росту 2016 2017 Середнє 76,0 76,5 76,25 78,0 81,1 79,55 78,3 78,0 78,15 80,0 81,5 80,75 1,29 1,26 Із проведених досліджень видно, що регулятори росту позитивно впливають на ростові процеси рослин часнику озимого, що в подальшому відображається і в кількості і якості врожаю. 3.3. Середня маса цибулини і зубка часнику озимого залежно від застосування біорегулятора росту рослин Важливим показником урожайності часнику озимого є середня маса справжньої цибулини, яка залежить від умов вирощування рослин. Поліпшення умов вирощування часнику навіть при не зовсім сприятливих кліматичних умовах, дозволяло отримувати більшу цибулину. У 2016 році контрольний варіант мав масу справжньої цибулини 45,5 г, що нижче дослідного варіанту Стимпо на 34 %, де маса цибулини становила 34 61 г, а варіанту з застосуванням Гумісолу на 18,68 %. Варіант, де використовували Біолан маса цибулини становила 49 г, що на 7,69 % більше контролю (35абл.. 3.3.1). У 2017 році середня маса цибулин часнику на контрольному варіанті збільшилася до 49 г, але в той же час була нижчою на 25,71 % від варіанту з Стимпо, де маса цибулини становила 61,6 г. За застосування Гумісолу маса Таблиця 3.3.1 Середня маса цибулини і зубка часнику озимого залежно від застосування біорегуляторів росту рослин Варіант Контроль Гумісол Біолан Стимпо НІР05 Маса цибулини, г 2016 2017 Середнє 2016 45,5 49,0 48,15 9,0 54,0 56,2 55,1 10,1 49,0 50,8 49,9 9,8 61,0 61,6 61,3 11,2 3,37 4,66 2,46 Маса зубка, г 2017 Середнє 9,02 9,01 10,1 10,1 10,0 9,9 11,4 11,3 2,38 цибулини дещо збільшилася проти минулого року і становила 56,2 г, що перевищило контроль на 14,69 %. При застосуванні Біолану даний показник також збільшився, середня маса цибулини даного варіанту становила 50,8 г, що більше контрольного варіанту на 3,67 % (табл. 3.3.1). Поряд зі зростанням середньої маси цибулини, зростала і середня маса зубка ( табл 4.3.1), як по роках так і залежно від регулятора росту рослин. Так, у 2016 році маса зубка контрольного варіанту була на рівні 9 г, за використання Біолану вона становила 9,8 г, що було більшим контролю на 8,88 %. За застосування Гумісолу даний показник був на рівні 10,1 г, і на 12,22 % перевищив контроль. За передпосадкової обробки Стимпо середня маса зубка становила 11,2 г та перевищувала контрольний варіант на 24,44 %. У 2017 році середня маса зубка дещо збільшилася відносно минулого року і становила 9,02 г. На варіанті, де використовували Біолан даний 35 показник був на рівні 10 г, що більше контролю на 10,16 %. За застосування Гумісолу маса зубка становила 10,1 г, що вище контрольного варіанту на 11,97 %. При передпосадковій обробці регулятором росту Стимпо середня маса зубка зросла до 11,4 г та перевищила контроль на 26,38 % (табл 3.3.1). Отже, передпосадкова обробка розчинами регуляторів росту рослин оказує позитивний вплив на розміри і якість врожаю часнику озимого. 3.4. Урожайність і товарність часнику озимого залежно від застосування біорегуляторів росту рослин Урожайність культури – це основний показник, за яким визначають рентабельність її вирощування. Одним з факторів одержання більшого врожаю часнику озимого є підбір препаратів які можуть у цьому допомогти. Оскільки на сьогодні культура часнику в Україні набуває все більш широкого розповсюдження, такі дослідження є особливо актуальними. При цьому провідне місце у збільшенні виробництва високоякісної продукції належить застосуванню інтенсивних технологій, що відповідають біологічним особливостям рослини і грунтово-кліматичній зоні вирощування часнику озимого. 2016 НІР05 = 0,43 2017 НІР05 = 3,56 6,8 6,55 6,3 Контроль 2016 2017 7,4 7,6 7,5 Гумісол Середнє 6,5 6,75 6,62 Біолан 8,1 8,9 8,5 Стимпо Рис. 3.4.1 Урожайність часнику озимого за передпосадкової обробки регуляторами росту рослин, т/га 36 Із проведених досліджень встановлено, що регулятори росту по-різному. Так, у 2016 році урожайність контрольного варіанту була на рівні 6,3 т/га, в той час як застосування Гумісолу дало змогу збільшити його на 17,46 %, що становить 7,4 т/га. За застосування Біолану дайни показник становив 6,5 т/га та перевищив контроль на 3,17 %. Варіант із застосуванням Стимпо мав урожайність 8,1 т/га, що вище контролю на 28,57 % ( рис 3.4.1). У 2017 році урожайність контрольного варіанту зросла і становила 6,8 т/га. Варіант, де використовували Гумісол дав урожайність 7,6 т/га, що вище контролю на 11,76 %. За застосування Біолану урожайність зросла відносно минулого року і становила 6,75 т/га, але була меншою контрою на 0,74 %. За передпосадкової обробки регулятором росту Стимпо урожайність становила 8,9 т/га, та перевищувала контрольний варіант на 30,88 % (рис 3.4.1). Структура врожаю (табл 3.4.1.) є одним з найважливіших показників урожайності культури. Найкращою структурою врожаю характеризується варіант, де застосовували регулятор росту рослин Стимпо, цей варіат має найбільше число великих зубків у цибулині – 5 шт, яке більше контрольного варіанту на один. Таблиця 3.4.1 Структура врожаю часнику озимого за передпосадкової обробки біорегуляторами росту рослин Великі Заг. кільк. Великі Заг. кільк. Великі Середн і Дрібні Варіант Заг. кільк. Середн і Дрібні Середнє 2017 Середн і Дрібні 2016 Контроль 4 3 1 – 4 3 1 – 4 3 1 – Гумісол 4 4 – – 4 4 – – 4 4 – – Біолан 4 4 – – 4 4 – – 4 4 – – Стимпо 5 4 1 – 5 4 1 – 5 4 1 – 37 У 2016 році контрольний варіант мав у своїй структурі 3 великих і 1 середнього розміру зубок, в той час як дослідні варіанти мали кращі показники. Так, у варіантах, де застосовували Гумісол та Біолан у структурі врожаю переважали великі зубки – 4 шт, а застосування Стимпо дало змогу збільшити загальну кількість зубків до 5 шт з яких 4 – великих і 1 середнього розміру. У 2017 році найкражчою структурою врожаю характеризувалися дослідний варіант із застосуванням Стимпо де в структурі врожаю переважали великі зубки – 4 шт та середня фракція – 1 шт. У варіантах з Гумісолом та Біоланом – 4 шт великих. Контрольний варіант мав 4 зубки серед, яких 3 великих та 1 середньої фракції. Загалом застосування регуляторів росту рослин дає змогу вирівняти за розміром цибулини і зубки, що в свою чергу збільшує товарні показники продукції. Відсоток товарної продукції має важливе значеня адже від нього залежить і вартість усієї продукції. До нетоварної продукції відносили: цибулини діаметром менше 2,5 см; одно зубкові цибулини, цибулини без покривних лусок та пошкоджені цибулини (механічні пошкодження, ураженф хворобами і шкідниками). У 2016 році найбільше нетоварної продукції нараховувалося у контрольному варіанті, де відсоток даної продукції був на рівні 0,96 %, тобто тварність продукції часнику озимого складала 99,04 %. Серед дослідних варіантів нетоварною продукцією були лише пошкоджені цибулини відсоток яких коливався на рівні 0,35 – 0,58 %, але товарність загалом не опускалася нижче 99,32 % (табл 3.4.2). У 2017 році товарність контрольного варіанту збільшилася до 99,26 %, а відсоток нетоварної продукції був у межах 0,74 %. Відсоток нетоварної продукції у дослідних варіантах був у межах 0,35 – 0,58 %, а відсоток товарної продукції коливася у межах 99,34 – 99,55 % (табл 3.4.3) 38 Рис. 3.1. Цибулини часнику озимого залежно від біорегулятора росту рослин (фото автора) 39 Таблиця 3.4.2 Товарність часнику озимого за передпосадкової обробки біорегуляторами росту рослин (2016) Варіант Контроль Гумісол Біолан Стимпо Діаметр менше 2,5 см кг/га % 25,2 0,4 – – – – – – Нетоварна продукція, % Однозубкові Цибулини без цибулини покривних лусок кг/га % кг/га % 3,15 0,05 – – – – – – – – – – – – – – Пошкоджені цибулини кг/га % 26,46 0,42 42,92 0,58 22,75 0,35 43,74 0,54 Товарна продукція т/га 6,24 7,45 6,47 8,05 % 99,04 99,32 99,53 99,38 Таблиця 3.4.3 Товарність часнику озимого за передпосадкової обробки біорегуляторами росту рослин (2017) Нетоварна продукція, % Товарна продукція Діаметр менше Однозубкові Цибулини без Пошкоджені Варіант 2,5 см цибулини покривних лусок цибулини кг/га % кг/га % кг/га % кг/га % т/га % Контроль 6,8 0,1 – – – – 34,0 0,50 6,75 99,26 Гумісол – – – – – – 44,08 0,58 7,55 99,34 Біолан – – – – – – 23,62 0,35 6,72 99,55 Стимпо – – – – – – 48,06 0,54 8,45 99,43 40 3.5. Визначення основних біохімічних показників часнику озимого залежно від застосування біорегулятора росту рослин 3.5.1. Вміст вітаміну С в зубках часнику озимого Овочі – практично єдине джерело надходження в організм людини вітаміну С. У багатьох свіжих овочів вітаміну С так багато, що достатньо використовувати в їжу 50–150 г овочів, щоб повністю задовольнити добову потребу людини в цьому вітаміні. Вітаміну С у плодах огірка небагато, але він присутній. В досліді визначалася кількість аскорбінової кислоти – вітаміну С в плодах огірка перед збиранням залежно від гібриду та обробки насіння регулятором росту рослин (табл. 3.5.1). Вміст вітаміну С також варіює від умов вирощування, який з концентрований в основному в зеленій шкірці плодів. При слабкому освітлені вміст його знижується. Дуже важливо, що аскорбінова кислота в плодах не руйнується протягом тривалого часу під час зберігання. Вітамін С в плодах добре зберігається і при консервуванні, оскільки в них немає ферментів, що руйнують цей вітамін. Таблиця 3.5.1 Кількість вітаміну С в зубках часнику залежно від застосування біорегулятора росту рослин, мг/100 г Варіант Вміст АК мг/100 г 2016 2017 Середнє Контроль Гумісол 11,1 11,4 11,4 11,55 11,25 11,47 Біолан 11,4 11,72 11,56 Стимпо 12,8 12,8 12,8 1,30 1,35 НІР05 41 Із досліджень встановлено, що вміст аскорбінової кислоти залежав від погодних умов року та регулятора росту рослин. Так, у 2016 році вміст АК у зубках контрольного варіанту становив 11,1 мг/100г, а за застосування Стимпо він збільшився на 15,31 % і становив 12,8 мг/100г. За використання Гумісолу та Біолану даний показник був на рівні 11,4 мг/100г, що вище контролю на 2,7 %. У 2017 році вміст АК у контрольному варіанті збільшився до 11,4 мг/100г тоді, як у варіанті з Стимпо даний показник залишився на рівн 12,8, що перевищувало контроль на 12,28 %. При передпосадковій обробці зубків розчином Біолану вміст вітаміну С був на рівні 11,72 %, що більше контролю на 2,80 %, а за використання гумісолу – 11,55 мг/100г, що перевищило контрольний варіант на 1,31 % (табл. 3.5.1). 3.5.2. Масова частка цукрів в зубках часнику озимого Важливим аспектом серед біохімічних показників рослин огірка є вміст цукрів, що визначає його якість та смак. Цукри в рослинному організмі відіграють надзвичайно важливу роль. Вони виконують функцію джерела енергії і запасних речовин, приймають активну участь у метаболізмі живих клітин. Серед цукрів у овочів найбільш поширеними є моносахариди - глюкоза і фруктоза, а також дисахарид - сахароза. Вміст їх в значній мірі залежить від зони вирощування, погодних умов вегетаційного періоду і сортових особливостей та агротехнічних заходів. За два роки проведених досліджень видно, що масова частка цукрів змінювалася по-роках несуттєво, але різнилася по-варіантах. Так, у 2016 році контрольний варіант накопичив 12,8 мг/100г цукрі, що на 17,18 % менше, ніж у варіанті, де використовували Стимпо, де даний показник був на рівні 15,0 мг/100г. За застосування Біолану масова часта цукрі збільшилася до 14,4 мг/100г, що переважило контроль на 12,5 %, і за використання Гумісолу вміст цукрі збільшився відносно контрольного варіанту на 3,12 % ( 3.5.2). 42 Таблиця 3.5.2 Масова частка цукрів залежно від застосування біорегуляторів росту рослин, мг/100 г Варіант Сума цукрів мг/100г 2016 2017 Середнє Контроль Гумісол 12,8 13,2 12,7 13,3 12,75 13,25 Біолан 14,4 14,7 14,55 Стимпо 15,0 15,1 15,05 1,18 1,20 НІР05 У 2017 році контрольний варіант накопичив дещо менше цукрі – 12,7 мг/100г тоді, як варіант з Стимпо – 15,1 мг/100г, що більше контролю на 18,89 %. За використання Біолану збільшення суми цукрів відносно контрольного варіанту становило 15,79 %, а за застосування гумісолу – 4,72 % (табл. 3.5.2). 4.5.3. Вміст сухих речовин у зубках часнику озимого Цінність різних заходів агротехніки визначається не тільки тим якою мірою вони збільшують урожай, але й тим, як вони впливають на його якість. В порівнянні з іншими овочами огірок відмічається відносно невеликою зміною вмісту сухих розчинних речовин в плодах залежно від гібриду. Але, нами встановлено, що регулятор росту рослин – Емістим С позитивно впливає на вміст сухих речовин у плодах огрка та інші біохімічні показники. Із проведених досліджень очевидно, що відсоток сухої речовини залежав від застосовуваних регуляторів росту рослин. У 2016 році контрольний варіант мав 32,6 % сухої речовини, що менше варіанту з Стимпо на 15,64 %, де даний показник був на рівні 37,7 %. Застосування Біолану дало можливість накопичити вміст сухої речовини на рівні 36,1 %, що більше контролю на 10,73 43 % і за застосування Гумісолу збільшення вмісту сухої речовини відносно контролю становило 7,66 % (табл. 3.5.3) Таблиця 3.5.3 Вміст сухих речовин у зубках часнику озимого залежно від застосування біорегуляторів росту рослин, % Варіант Суха речовина, % 2016 2017 Середнє Контроль Гумісол 32,6 35,1 32,8 35,0 32,7 35,05 Біолан 36,1 36,3 36,2 Стимпо 37,7 37,9 37,8 1,67 1,71 НІР05 У 2017 році контрольний варіант мав 32,8 % сухої речовини, що менше дослідного варіанту з Стимпо на 15,54 %, а за застосування Біолану вмісх сухихи речовин збільшився відносно контролю на 10,67 %. При використанні Гумісолу накопичення сухої речовини було на рівні 35,0 %, що більше контролю на 6,7 % (табл. 3.5.3). 3.5.4. Вміст нітратів у зубках часнику озимого Нітрати (солі азотної кислоти) - один з елементів живлення рослин. До основних чинників, що викликають накопичення нітратів в овочах, відносяться біологічні особливості і сортові ознаки рослин, рівень родючості ґрунту, температура, вологість ґрунту і повітря, інтенсивність і тривалість освітлення, технологія вирощування овочевих рослин. За здатністю накопичувати нітрати овочі поділяються на три групи: з високим вмістом нітратів ( до 5000 мг/кг): салат, шпинат, кріп, листкова капуста, редис, зелена цибуля; з середнім вмістом нітратів ( 300-600 мг/кг): цвітна капуста, кабачки, гарбузи, редька, хрін, білоголова капуста, морква, огірки; з низьким вмістом нітратів (10-80 мг/кг): брюсельська капуста, горох, 44 щавель, картопля, квасоля, помідори, цибуля, перець.1 Таблиця 3.5.4 Показники вмісту нітратів (N – NO3 ) в зубках часнику озимого, мг/кг Варіант Контроль Гумісол Біолан Стимпо НІР05 ГДК 80 Вміст нітратів, мг/кг 2016 2017 Середнє 100,5 83,5 100,1 82,0 100,3 82,75 88,4 85,5 86,95 103,4 102,5 102,95 1,16 1,16 Для даної культури вміст нітратів допустимий на рівні 80 мг/кг, але література свідчить про те, що сорти по-різному накопичують нітрати і сорт Прометей відноситься до групи тих сортів, що накопичуть їх у нормі більшій за ГДК [55, 56]. Із проведених досліджень встановлено, що контрольний сорт у середньому за два роки накопичував нітрати на рівні 100,3 мг/кг, застосування регулятора росту Стимпо дало негетавний вплив, показник вмісту нітратів зріс відносно контролю на 2,64 % і становив 102,95 мг/кг. Застосування Гумісолу і Біолану наблизило рівень вмісту нітратів до допустимого. За передпосадкової обробки часнику регулятором росту Біолан, накопичення нітратів становило 86.95 мг/кг, тобто менше від контролю на 13,32 %, а за застосування Гумісолу вміст нітратів зменшився до 82,75 мг/кг, що менше контролю на 17,5 мг/кг ( табл. 3.5.4). Отже, у результаті проведених досліджень спостерігається покращення біохімічного складу часнику озимого. 45 РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЧАСНИКУ ОЗИМОГО ЗА ВИКОРИСТАННЯ БІОРЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН Неодмінною умовою соціально-економічного прогресу суспільства є подальше зміцнення і підвищення ефективності агропромислового комплексу, повне задоволення потреб населення в сільськогосподарській продукції. Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення їх використання є одним із найважливіших завдань, вирішенню якого сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об’єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень працівників невпинно зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються [67]. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні дальшого зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості – в сировині. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Економічна ефективність означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Економічна ефективність овочів визначається як у цілому, так і по окремих видах з використанням натуральних і вартісних показників. Обсяг виробництва товарних овочів та продукції їх переробки повинен визначатися попитом на них як в Україні, так і на зовнішньому ринку. Тобто, критерієм розвитку цієї сфери виробництва має бути саме споживчий попит. 46 В даному розділі визначається економічна ефективність вирощування часнику озимого залежно від сорту. Одержаний урожай залежно від регулятора росту є одним із основних показників економічної ефективності. Від цього показника залежить значення як вартісних (чистий дохід) так і відносних економічних показників (рівень рентабельності) (табл. 4.1). На величину приросту урожаю впливають не тільки сортові особливості а й ряд інших факторів – особливості технології вирощування, кліматичні умови, удобрення. Тому, загальний рівень урожайності є інтегральним показником всієї системи господарювання. Формування економічних показників знаходиться в прямій залежності від витрат на вирощування культури. Так, загальні витрати на вирощування часнику озимого становили на контролі у контролі 1,065000 млн грн./10 га; при засосуванні Гумісолу – 1,070311 млн грн.; Біолану – 1,070270; Стимпо – 1,070101 млн грн./10 га. Результати проведеної нами економічної оцінки показують, що продуктивність часнику озимого в більшій мірі залежить від застосовуваних препаратів, ніж від інших факторів впливу. Найвищі показники економічно ефективності формувались на варіантах досліду, де було одержано найвищий урожай. В результаті досліджень встановлено, що одним із важливих показників економічної ефективності вирощування часнику озимого є чистий прибуток. Найвищий умовно чистий прибуток було одержано на дослідному варіанті із застосуванням регулятора росту рослин Стимпо – 3,179899 млн грн./10 га. За використання Гумісолу прибуток був на рівні 2,679689 млн грн./10 га. На варіанті з Біоланом і контролі даний показник становив 2,239730 та 2,210000 млн грн./10 га. (табл. 4.1). Зменшення собівартості 1 т продукції супроводжується підвищенням рентабельності виробництва. Так, у контролі рівень рентабельності становив 207,51 %, за застосування Гумісолу він зріс до 250,36 %, при застосуванні Стимпо рівень рентабельності складав 297,15 %, найнижчим серед дослідних варіантів даний показник був із застосуванням Біолану – 209,26 %. 47 Отже, одержаний експериментальний матеріал дає підставу стверджувати, що в нинішніх умовах господарювання найбільш вигідним є вирощування часнику озимого посадковий матеріал якого обробляли регуляторами росту Стимпо та Гумісол, що забезпечує формування найвищого чистого прибутку та найвищого рівня рентабельності. 48 Таблиця 4.1 Економічна ефективність вирощування часнику озимого залежноі від застосування біорегуляторів росту рослин (в середньому за 2016-2017 рр.) Показник Урожайність, т/га Валове виробництво продукції на 10 га Ціна реалізації 1 кг продукції, грн Ціна реалізації 1 т продукції, грн Вартість валової продукції в цінах реалізації, млн грн/10га в т. ч додаткової, тис грн Матеріально-грошові витрати на виробництво млн. грн в т.ч. додаткові, тис грн Собівартість 1 т, грн Умовна сума чистого прибутку, грн/га Рівень рентабельності, % Контроль 6,55 65,5 50000 Варіант досліду Гумісол Біолан 7,5 6,62 75,0 66,2 50 50000 50000 Стимпо 8,5 85,0 50000 3,275000 3,750000 3,310000 4,250000 - 475 350 975 1,065000 1,070311 1,070270 1,070101 16260 2,210000 207,51 5311 14270 2,679689 250,36 5280 16159 2,239730 209,26 5101 12580 3,179899 297,15 49 ВИСНОВКИ 1. За отриманими даними досліджень на сорт часнику озимого Прометей застосування регуляторів росту рослин впливає на фенологічні фази розвитку рослин: найдовша тривалість вегетаційного періоду була у варіантах із обробкою зубків регуляторами росту Біолан та Стимпо – 134 та 130 діб відповідно до варіанту. 2. Намочування зубків часнику озимого у розчинах регуляторів росту рослин сприяє утворенню листків більшої площі. У порівнянні з контролем на дослідних варіантах з Біоланом та Стимпо утворювався більший листковий апарат в середньому на 1,35 та 1,45 см2, а за застосування Стимпо збільшується і кількість листків на рослині – 10 шт/росл. 4. Середня маса цибулини залежала від використання регуляторів росту і була в середньому на 6,95 г за використання Гумісолу та на 13,15 г за використання Стимпо більшою в порівнянні з контрольним варіантом. Поряд з цим також зросла і середня маса зубка. Так, на варіанті із застосуванням Гумісолу маса зубка збільшилася на 1,09 г, при застосування Стимпо на 2,29 г, а за застосування Біолану на 0,89 г. 5. Намочування зубків часнику озимого сорту Прометей регуляторами росту рослин Гумісол, Біолан та Стимпо підвищує окупність додаткових затрат, зменшують собівартість 1 т продукції і збільшує рентабельність впровадженого заходу. Найбільший чистий прибуток і рівень рентабельності формувалися при вирощуванні часнику за застосування Стимпо, що складало відповідно 317,989 тис. грн./га та 297,15 %. При цьому, окупність додаткових затрат на цьому варіанті була 190 разів. 50 РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ З метою ефективного вирощування часнику озимого сорту Прометей у Лісостепу України, пропонується застосовувати намочування посадкового матеріалу (зубків) часнику озимого у розчині Гумісолу та Стимпо, що дозволить підвищити урожайність цієї культури до 29,77 % та покращити її біохімічні показники. 51 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. «Овочівницто. Практикум», за ред. Лихацького В.І., Вінниця, 2012, 453 с. 2. Болотских А. С. Лук, чеснок. Харьков: Фолио-Плюс, 2002. 286 с. 3. Яценко В. В. Мінливість морфологічних ознак і біологічних особливостей часнику. Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених, приуроченої наукової 115-річчю від дня народження видатного селекціонера-плодовода Д. С. Дуки, 10-11 травня 2017 р. с 97-100. 4. О.Ю.Барабаш, Л.І.Демкевич, Г.І. Мірошниченко Цибуля і часник. К.: Урожай, 1992. 176 с. 5. Сич З. Д. , Бобось І.М, Сортовивчення овочевих культур: Навч. посібник К.: Нілан-ЛТД, 2012. 578 с.: рис. 6. Електронний ресурс, режим доступу: http://www.filareefarm.com 7. Попков В.А., Чеснок. Биология, технология, экономика, изд. «Наша идея», 2012, 768 с. 8. Алексеева М.В. Чеснок, М. : Россельхоз-издат, 1979.-69с. 9. Богатиренко А.К. Часник, К. : Урожай, 1977. 123 с. 10. Куперман Ф.М. Биология развития культурних растений М.: Высшая школа, 1982. - 343 с. 11. Кузнецов А.В. Чеснок культурний М. : Сельхозиздат, 1954. 120 с. 12. Лихацкий В.И., Чеснок К. : УСХА, 1990. 97с. 13. Литвинов С.С. Научньїе основи современного овощеводства М. Российская академия сельскохозяйственньїх наук, 2006.771с. 14. Казакова А.А. Лук, Ленинград : Колос, 1974. 358 с. 15. Борисов В.А., Литвинов С.С, Романова А.В, Качество й лежкость овощей, М. : Всероссийский НИИО, 2003. 425с 52 16. Pooler, M. R. and P. W. Simon. Characterization and classification of isozyme and morphological variation in a diverse collection of garlic clones (англ.) Euphytica : журнал. 1993. No. 68. P. 121—130. 17. Латюк Г.І., Попова Л.М., Тихонов П.С., Ангел Б.С., Максимов С.П., Сапожнікова Л.М., Клечковський Ю.Е. Довідник овочівника Степу України:Навчальний посібник. 4–те вид. Перероб. та допов. Одеса: ВМВ, 2010. 437 с. 18. Сузан В. Г. Агротехника озимого чеснока // Аграрный вестник Урала : журнал. Екатеринбург: Издательский дом Уральск. гос. сельскохоз. академии, 2007. № 4. С. 46—48. 19. Беляков К. В. Чеснок. Объективно об эффективности Consilium medicum : 2006. Т. 4, №5 20. Лихацький В.І. Сортова технологія вирощування високих врожаїв часнику (рекомендації) К. : Різо-принт, 1995. -19 с. 21. Ліщак Л.П., Ковальчук Н.І, Стан і перспективи розвитку часниківництва в Україні, Теорія і практика розвитку АПК : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму ЛДАУ. Львів, 2006. Т. 1. -С. 197-205. 22. Block, E. (2009) The chemistry of onions and garlic. Scientific American 252, 94–99. 23. Castellanos, J.Z., Vargas-Tapia, P., Ojodeagua, J.L., Hoyos, G., Alcantar-Gonzalez, G.,Mendez, F.S., Alvarez-Sanchez, E. and Gardea, A.A. (2004) Garlic productivity and profitability as affected by seed clove size, planting density and planting method.HortScience 39, 1272–1277. 24. Хайдерман Д. Целительнне свойства чеснока СПб: Питер, 1979.122с 25. A.P.G. (Angiosperm Phylogeny Group) (2013) An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification of the orders and families of flowering plants: APG II. Botanical Journal of the Linnean Society 53 141, 399–436 (also available http://www.mobot.org/MOBOT/Research/APWeb, online at accessed 6 September 2007). 26. Baumann, D.T., Bastiaans, L. and Kropff, M.J. (2012) Intercropping system optimization for yield, quality, and weed suppression combining mechanistic and descriptive models. Agronomy Journal 94, 734–742. 27. Cafrune, E.E., Perotto, M.C. and Conci, V.C. (2006) Effect of two Allexivirus isolates on garlic yield. Plant Disease 90, 898–904. 28. Eric Block. Garlic and Other Alliums: The Lore and the Science. — Royal Society of Chemistry, 2010. — 480 p. 29. Городній М.М., Мельничук С.Д., Гончар О.М. та ін, Прикладна біохімія та управління якістю продукції рослинництва К., 2006.С. 187–194. 30. Рекомендації по застосуванню регуляторів росту рослин у сільськогосподарському виробництві України. К. 2001. 31. Рекомендації із застосування регуляторів росту рослин у сільськогоспо-дарському виробництві. К., 2004. 32 с. 32. Пономаренко С.П.,. Анишин Л.А, Жилкин В.О, Грицаенко З.М «Технологии применнения регуляторов роста растений в сельськом хозяйстве Справочное пособие. К.: 2003. 54с. 33. Пономаренко С. П. Регулятори росту раслин і життя без неврожаїв Агро бізнес сьогодні. 2002. №2. С.18–19. 34. Пономаренко С.П. Екологічні аспекти застосування регуляторів росту рослин. Зб. наук. праць. Вип.51. Уманська ДАА. 2001. 233с. 35. Регулятори росту у рослинництві // Рекомендації по застосуванню. – К., 2007. 27 с. 36. Грицаєнко З.М., Пономаренко С.П, Карпенко В.П, Леонтюк І.Б Біологічно активні речовини у рослинництві. 2008. 346 с. 54 37. Черемха Б.М. Особливості застосування регуляторів росту рослин та їх ефективність Пропозиція. 2008. № 7. С. 45–47. 38. Анішин Л. Регулятори росту рослин: сумніви і факти Пропозиція. 2002. № 5. С. 64 – 65. 39. Пономаренко С.П.,. Анишин Л.А, Жилкин В.О., Грицаенко З.М, «Технологии применнения регуляторов роста растений в сельськом хозяйстве, Справочное пособие. К.: 2003. 54с. 40. Большая книга огородника. М. Харвест, 2001. С.167–172. 41. Городній М.М., Мельничук С.Д., Гончар О.М. та ін, Прикладна біохімія та управління якістю продукції рослинництва . К., 2006. С. 187–194. 42. Моргун В.В.,. Яворська В.К, Драговоз В.К, Проблема регуляторів росту у світі та їх вирішення в Україні, Физиология и биохимия культурных растений. 2002. т. 34. № 5. С. 371 – 376. 43. Гаврилюк М.М. Наукові й організаційні засади сучасного насінництва Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня доктора с.-г.наук: 06.01.14.–Одеса, 2003.–40 с. 44. Сучасні технології в овочівництві.За редакцією К.І.Яковенка. Харків: ІОБ УААН, 2001. 128 с. 45. Технології та нормативи витрат на вирощування овочевих культур За ред. П.Т. Саблука, Д.І. Мазоренка, Г.Є. Мазнєва. [2-е вид.] Харків: Вид-во«Майдан». 2010. 340 с. 46. Чеснок. Рабочая тетрадь, Москва, Россельхозиздат, 8 с. 47. Електронний ресурс, режим доступу: http://www.supersadovnik.ru/text/luk-prichesnochnyj-rokambol-sort yanychar-1004417 48. Барабаш О.Ю. Цибулинні овочеві культури О.Ю.Барабаш, О.Д.Шрам, С.Т.Г'утиря. К. Вища школа, 2002. 82 с. 55 49. Попова Л.М. Технологічні прийоми садіння і зберігання посадкового матеріалу часнику нестрілкую-чого ярого в Південному Степу України. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук [спец] 06.01.06 овочівництво. Київ 1999 50. Грицаєнко 3. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і грунтів К. ЗАТ "НІЧЛАВА", 2003. 320 с. 51. Закон України «Про охорону праці» в редакції від 05 квітня 2015 р. 52. Сакун М.М. Охорона праці при вирощуванні сільськогосподарських культур. / М.М. Сакун, В.Ф. Нагорнюк // Навчальний посібник Одеський державний аграрний університет. Кафедра безпеки життєдіяльності. Одеса «Видавництво», 2009. 184 с. 53. Д. А. Бутко [и др.]. - М. : Колос .Безпека технологічних процесів при виробництві та післязбиральній обробці продукції рослинництва: навч. посіб. / Д. А. Бутко, 2002. - 446 с. 54. Дубініна А.А, Овчиннікова І.Ф, Чернова Н.А, Визначення вмісту нітратів у різних сортах часнику, Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. 2009. Вип. 1. С. 328-331. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pt_2009_1_55 55. Дубініна А.А, Особливості накопичення контамінантів овочевими культурами, Товари і ринки. 2012. Вип. 2. С. 130-139 56. Мороз П.И. Основы сельскохозяйственной экологии с охраной окружающей среды. – Умань, 1987. – 86 с. 56 ДОДАТКИ 57
