Uploaded by Анна Романенко

Поняття мотивування в туристській індустрії

advertisement
Міністерство освіти і науки України
Харківський національній університет міського господарства
імені О.М. Бекетова
Кафедра туризму і готельного господарства
Доповідь
на тему «Поняття мотивування в туристській індустрії»
Виконала:
Перевірив:
.
Харків– 2017
На сьогоднішній день туризм є одним з найбільш продуктивних секторів
світової економіки. В індустрію туризму входять безліч форм організацій, такі як
турфірми, підприємства гостинності, транспортні підприємства. У них задіяно
величезну кількість людей і саме вони є головним ресурсом туристських
організацій. Кадри організації є основними ресурсами підвищення ефективності
діяльності та досягнення лідируючого положення на ринку. Сфера туризму в
цьому сенсі відрізняється особливо, адже це робота з людьми і для людей, що
визначає додаткові вимоги до якості персоналу.
Необхідно пам'ятати, що запорука успішної та стабільної роботи полягає в
умінні використовувати весь потенціал співробітників. А для цього персонал
компанії повинен бути мотивованим у своїй діяльності. Отже, мотивація трудової
діяльності посідає одне з провідних місць в управлінні персоналом організації.
Один з найбільш важливих моментів при виконанні стратегії будь-якого
підприємства – розробка техніки мотивації, що створює у персоналу відчуття
відповідальності і успіху за виконання роботи. Застосовуючи техніку мотивації
необхідно підкреслювати відповідальність усіх і кожного шляхом використання
концепції стимулювання.
Отже,мотивація, або мотивування (від лат. мovere) – використання
внутрішніх чи зовнішніх сил, які обумовлюють поведінку окремої особи для
заохочення певних дій, що забезпечують ті чи інші результати діяльності
організації.
Для чого ж потрібна мотивація?
Функція мотивації – процес спонукання учасників виробничого процесу до
діяльності для досягнення особистих цілей і цілей підприємства в цілому.
Трудова мотивація проявляється в 2-х основних формах:
1.Прагнення
реалізувати
покликання
(внутрішні
2. Прагнення реалізувати зовнішні спонукання (успіх, зарплата).
Основними елементами мотиваційного процесу виступають:
 суб’єкти й об’єкти мотивації, система соціальних факторів, що
імпульси).
визначають економічну поведінку людей (творчість, мотиви, потреби, стимули,
установки, ціннісні орієнтації, інтереси й мета);
 зовнішні мотиватори, або стимули, економічної поведінки
соціально-політичні умови, фінансова й податкова політика, законодавчо-правові,
житлово-побутові й сімейні умови, духовне середовище, природно-географічне
середовище та ін.
Для характеристики поняття «мотивації» необхідно визначити сутність
основних категорій, які безпосередньо стосуються змісту й логіки поведінки
людей в процесі трудової діяльності.
Потреби — це те, що виникає і знаходиться всередині людини, що досить
загальне для різних людей, але в той же час має певний індивідуальний прояв у
кожної людини. Люди по-різному можуть намагатися усувати потреби,
задовольняти їх, придушувати або не реагувати на них. Значна роль потреб
полягає в тому, що вони спонукають людей до дії.
Потреби у свідомості людини перетворюються на інтерес або мотив, який і
спонукає людину до певної цільової дії.
Під широтою мотиваційної структури розуміється якісна розмаїтість
мотивів.
Мотив — це те, що викликає певні дії людини. Мотив знаходиться
«всередині» людини, має «персональний» характер, залежить від безлічі
зовнішніх і внутрішніх по відношенню до людини факторів, а також від дії інших,
що виникають паралельно з ним мотивів. Мотив не тільки спонукає людину до
дії, а й визначає, що треба зробити і як буде здійснена ця дія.
Поряд з категоріями «мотив» й «інтерес» широко використовують термін
«стимул».
Стимул – спонукання до дії (матеріальне, моральне тощо), яке має цільову
спрямованість.
Стимулювання – процес використання конкретних засобів на користь
людини й підприємства, один із способів, за допомогою якого здійснюється
мотивація трудової діяльності. Чим вищою є якість робочої сили, досконалішими
трудові відносини, тим меншою є потреба в стимулюванні як способі управління
персоналом.
Мотивацію, аналізовану як процес, можна представити у вигляді ряду
послідовних етапів:
1. Виникнення потреби.
2. Пошук шляхів забезпечення потреби, яку можна задовольнити, придушити або
просто не зауважувати.
3. Визначення цілей (напрямків) дії.
4. Реалізація дії.
5. Одержання винагороди за реалізацію дії.
6. Ліквідація потреби.
Слід зазначити, що саме мотивація виступає одним з ключових факторів
ефективності віддачі трудових ресурсів. За даними досліджень, впровадження
ефективної системи мотивації на підприємстві сприяє підвищенню
продуктивності праці в середньому на 30 %.
Дослідження природи мотивації допомагає менеджерам зрозуміти, якими
мотивами керуються люди щодо певних дій, що саме впливає на вибір ними
способу дій і чому вони дотримуються його впродовж певного часу.
.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Менеджмент готельно-ресторанного господарства: підручник / І. Б.
Андренко, О. М. Кравець, І. М. Писаревський ; Харк. нац. ун-т міськ. госпва ім. О. М. Бекетова.– Х. : ХНУМГ, 2014. – 431 с.
2. Родионова Д.Н. Система мотивации труда в индустрии туризма //
Современные научные исследования и инновации. 2016. № 3 [Электронный
ресурс].
–
Режим
доступа:
http://web.snauka.ru/issues/2016/03/64497,
свободный. – (дата обращения: 17.04.2017). – Загаловок с екрана.
3. Мотивация в менеджменте [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.std72.ru/dir/menedzhment/osnovy_menedzhmenta_lekcii/tema_11_m
motivacij_v_menedzhmente/185-1-0-3044, свободный. – (дата обращения
15.04.2017)
Download