Розробка технології ремонту струмоприймача 2SLS-1

Змн.
Арк.
Розробив
Перевірив
№ докум.
Підпис
Дата
название работы
Вступ
Літ.
Арк.
Акрушів
организация
Вступ
Залізничний транспорт є основою транспортної системи України і повинен
забезпечувати своєчасно і якісно потреби населення в перевезеннях і послугах,
життєдіяльність всіх галузей економіки і національної безпеки держави. Він грає
велику роль у формуванні ринку транспортних послуг і дозволяє ефективно
розвивати підприємницьку діяльність у взаємодії з іншими видами транспорту.
Залізничний транспорт повинен повною мірою і своєчасно задовольняти
потреби всіх галузей народного господарства і населення в перевезеннях. Тому
важлива його організаційність, ритмічність роботи. Також, він грає важливу роль в
розвитку господарських зв'язків, кооперації і спеціалізації виробництва, освоєнні
природних багатств.
Локомотивне господарство забезпечує зростаючі перевезення вантажів і
пасажирів тяговими засобами і утримання їх в справному стані, що гарантує повну
безпеку, точне виконання розкладу і графіка руху поїздів.
Перспективним напрямком в розробці нових серій рухомого складу є
впровадження асинхронного тягового приводу. Це дозволить збільшити
потужність локомотива, зменшити витрати на утримання та експлуатацію тягових
електродвигунів. Електрична схема дозволяє виконувати плавне регулювання
швидкості та сили тяги. Всі ці заходи призведуть до збільшення маси поїздів,
швидкості доставки вантажів та зниження питомих витрат на перевізну роботу.
В результаті підвищення надійності локомотивів і зменшення їх простоїв,
подекуди збільшились пробіги між усіма видами ремонту, що надало можливості
збільшити відстань. А для цього приділяють велику увагу до того, щоб підвищити
строки служби локомотивів, вагонів, колійного господарства.
Все це слугує підставами для впровадження швидкісного руху, який поступово
впроваджують на території України, разом з яким активно розвивають ремонтно –
обслуговуюче господарство, проте всі ці заходи знаходяться на першочергових
етапах. Для якісного обслуговування нового рухомого складу необхідно
будівництво сучасних депо які б відповідали вимогам стрімко розвиваючогося
науково-технічного прогресу, розрахунок параметрів депо приведено в роботі.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
1 Загальна частина
1.1 Призначення депо
Локомотивне депо являється основним підприємством локомотивного
господарства залізниць України. Воно здійснює виробничо-господарську діяльність
у відповідності з державним планом перевезень на основі господарського
розрахунку, має самостійний баланс, виконує зобов’язання та користується правами.
Призначення локомотивного депо і його завдання полягає в своєчасному видачі
локомотивів під потяги у відповідності з графіком і розкладом руху потягів,
своєчасне виконання планових ремонтів та оглядів у повному обсязі.
Існує три типи локомотивних депо:
експлуатаційно-ремонтне депо - призначене для виконання експлуатаційної
роботи та виконання всіх видів ремонтів приписаних до депо локомотивів;
ремонтне депо, що виконує тільки поточні ремонти локомотивів ПР-3 або
декількох серій приписаних до інших депо. Цей тип депо приписного парку не має;
експлуатаційне депо, що призначене для експлуатаційної роботи і виконує лише
поточний ремонт ПР-1 та технічне обслуговування
приписаних до депо
локомотивів.
В теперішній час в області організації ремонту рухомого складу в
локомотивному депо робота направлена на розв’язання наступних задач:
 введення комплексної механізації та автоматизації трудових процесів;
 модернізація устаткування депо та застосування технічного оснащення;
 забезпечення робочих механізованим устаткуванням та приладною
технікою;
 організація ремонтів по окремим серіям ТРС і введення поточного
крупноагрегатного шляху ремонту;
 широке використання полімерних матеріалів.
Крім того значна увага приділяється розвитку теорії наявності ТРС, розроблення
методів оптимізації системи технічного обслуговування та ремонту локомотивів. В
базових депо створені групи надійності, котрі збирають інформацію про технічний
стан ТРС, обробляють її і готують пропозиції вдосконалення конструкції вузлів та
деталей, технологій технічного обслуговування та ремонту; при цьому виявляють
також можливості збільшення між ремонтних пробігів, а в разі випадків
підготовляють обґрунтовані заключення про необхідність їх зниження в цілях
виключення відмов в міжремонтний період.
Технологічні процеси ремонту ТРС, його агрегатів, вузлів та деталей для
локомотивів розробляється з урахуванням досвіду передових депо.
На основі типових графіків на всі види ремонту розробляються робочі
характеристики технологічного процесу в локомотивному депо.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
1.2 Розрахунок інвентарного парку ТРС та вимірювачів його роботи
Тяговий рухомий склад, що приписаний до депо та перебуває на його балансі,
становить інвентарний парк депо. Інвентарний парк ТРС змінюється в результаті
поповнення його новими одиницями (з існуючих залізниць, від підприємств,
міністерств і відомств), також в результаті виключення з парку ТРС через
непридатність до роботи з технічного стану або передачі іншим підприємствам.
На кожну одиницю ТРС, що значиться в інвентарному парку, у депо приписки
ведеться технічний паспорт. В ньому відображається найважливіші технічні і
експлуатаційні характеристики, рік будування і завод-виготовлювач, види і місце
виконаних ремонтів, модернізація вузлів, заміна основного устаткування, пробіги.
Технічний паспорт є основним документом для обліку інвентарної наявності ТРС.
При передачі локомотива іншим залізницям, підприємствам, при відправленні в
капітальний ремонт або поточний ПР-3 разом з локомотивом відсилається і його
технічний паспорт.
1.2.1 Визначення експлуатаційного парку
В експлуатаційному парку перебувають локомотиви, що знаходяться у всіх видах
роботи, під технічними операціями, на ТО-2 (в межах встановленої норми часу) і в
очікувані роботи на станційних коліях, в основному депо і пунктах оберту.
Для поїзної роботи необхідна кількість локомотивів (експлуатаційний парк)
визначається за річним та середньодобовим пробігами за формулою:
𝑆рік
𝑁𝑒 = 365×𝑆
(1)
ср.доб
де 𝑁𝑒 - експлуатаційний парк електровозів;
𝑆річ - річний пробіг електровозів, лок·км;
𝑆ср.доб - середньодобовий пробіг електровоза, км/доб;
365 - кількість днів у році.
Виходячи з даних, 𝑆ср.доб = 625 км/доб., 𝑆річ = 36,5 · 106 лок·км,
експлуатаційний парк становить:
𝑁𝑒 =
𝑆рік
365 × 𝑆ср.доб
Експлуатаційний парк електровозів серії ЧС4 становить
160 одиниць
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
1.2.2 Визначення програми ремонтів та фронту ремонту
Порядок підтримування електровозів у справному стані обумовлює планово
попереджувальна система обслуговувань і ремонтів, що містить у собі наступні види
технічних обслуговувань і ремонтів:
- технічне обслуговування першого об'єму (ТО-1);
- технічне обслуговування другого об'єму (ТО-2);
- технічне обслуговування третього об'єму (ТО-3);
- технічне обслуговування четвертого об'єму (ТО-4);
- технічне обслуговування п'ятого об'єму (ТО-5);
- поточний ремонт першого об'єму (ПР-1);
- поточний ремонт другого об'єму (ПР-2);
- поточний ремонт третього об'єму (ПР-3);
- капітальний ремонт першого об'єму (КР-1);
- капітальний ремонт другого об'єму (КР-2).
Відповідно до наказу Укрзалізниці №093-ЦЗ від 30.06.2010 пробіг між
ремонтами та простоями для електровозів ЧС4 наведені в таблиці 1.
Таблиця 1 - Пробіги та простої локомотива ЧС-4
Вид ремонту
Пробіг, км
КР-2
КР-1
ПР-3
ПР-2
ПР-1
ТО-3
Простій,діб
2100000
700000
350000
175000
28000
14000
18
13
5
2
1
0,5
Відповідно до затверджених видів технічного обслуговування і ремонтів
визначається кількість одиниць рухомого складу, що у встановлений термін
проходять в депо і на заводах планові огляди та ремонти. Кількість локомотивів, що
проходять відповідні види ремонту за рік, становить програму відповідного виду
ремонту за рік.
Річна програма ремонтів визначається за наступними формулами:
Для КР-2:
𝑆річ
𝑀КР−1 = 𝐿
(2)
КР−1
Для КР-1:
МКР−1 =
𝑠річ
𝐿КР−1
− мКР−2
(3)
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Для ПР-3:
МПР−3 =
Для ПР-2:
МПР−2 =
𝑠річ
𝐿ПР−3
𝑆річ
𝐿ПР−2
− (мКР−2 + мКР−1 )
− (МКР−2 + МКР−1 + МПР−3 )
(4)
(5)
Для ПР-1:
МПР−1 =
Для ТО-3: 𝑀ТО−3 =
𝑆річ
𝐿𝑇𝑂−3
𝑆річ
𝐿ПР−2
− (МКР−2 + МКР−1 + МПР−3 − МПР−2 )
(6)
− (МКР−2 + МКР−1 + МПР−3 + МПР−2 + МПР−1 ) (7)
де 𝑆річ - річний пробіг локомотивів, км; LКР-2 , LКР-1 , LПР-3 , LПР-2 , LПР1, LТО-3 пробіги між ремонтами, км.
МКР 1
МКР−2
МПР 3
МПР 2
МПР 1
МТО 3
36,5 × 106
=
= 18 електровозів
2100000
36,5 × 106
=
18 = 35 електровозів
700000
36,5 × 106
(18 + 35) = 52 електровоза
=
350000
35,6 × 106
(18 + 35 + 52) = 104 елктровоза
=
175000
36,5 × 106
(18 + 35 + 52 + 104) = 1095 електровозів
=
28000
36,5 × 106
(18 + 35 + 52 + 104 + 1095) = 1303 локомотиви
=
14000
Фронтом ремонту називають кількість локомотивів, які одночасно
перебувають в технічному обслуговування та ремонті, в очікуванні ремонту, в
процесі пересилання, підготовки в запас та в резерві управління залізниці, а також
очікуючих вилучення з інвентарного парку, та тих, які знаходяться в
позаплановому ремонті на протязі однієї доби. Заводський фронт ремонту
визначаємо за формулою:
𝑓зав =
МКР−2 ×𝑡КР−2 +МКР−1 ×𝑡КР−1
365
,
(8)
де МКР−2 , МКР−1 - програма ремонту КР-2 і КР-1;
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
𝑡КР−2 , 𝑡КР−1 - час простою на КР-2 і КР-1, діб.
18 × 18 + 35 × 13
= 3 локомотива
365
Деповський фронт ремонту визначаю за формулою:
𝑓зав =
fдеп =
МПР−3 ×𝑡ПР−3 +МПР−2 ×𝑡ПР−2
253
+
МПР−1 ×𝑡ПР−1 +МТО−3 ×𝑡ТО−3
365
,
(9)
де МПР−3 , МПР−2, МПР−1 , МТО−3 -програма ремонту ПР-3, ПР-2, ПР-1, ТО-3
𝑡ПР−3, 𝑡ПР−2 , 𝑡ПР−1, 𝑡ТО−3 - час простою на ПР-3, ПР-2, ПР-1, ТО-3, діб;
253 - кількість робочих днів у році.
52 × 5 + 104 × 2 1095 × 1 + 1303 × 0,5
+
= 7 локомотивів.
253
365
Загальний фронт ремонту електровозів визначаємо за формулою:
𝑓деп =
𝑓заг = 𝑓зав + 𝑓деп ,
(10)
𝑓заг = 3 + 7 = 10 електровозів
1.2.3 Визначення інвентарного парку ТРС і парку в розпорядженні депо
В інвентарний парк локомотивів основного депо входять всі електровози, що
перебувають на балансі депо (в тому числі і в експлуатації - 𝑁𝑒 ), у всіх видах
ремонту та його очікуванні (𝑓заг ), в резерві управління залізниці (𝑁рез ) і рахується
у фізичних одиницях.
Інвентарний парк визначаємо за формулою:
𝑁інв = 𝑁𝑒 + 𝑓заг + 𝑁рез
(11)
де 𝑁𝑒 - експлуатаційний парк електровозів;
𝑓заг - загальний фронт ремонту;
𝑁рез - локомотиви, що знаходяться в резерві управління залізниці,
становлять
10% від експлуатаційного парку.
𝑁рез = 𝑁𝑒 × 0,1
(12)
𝑁рез = 160 × 0,1 = 16 електровозів
𝑁інв = 160 + 10 + 16 = 186 електровозів
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Інвентарний парк локомотивів основного депо поділяється на парк в
розпорядженні депо (𝑁р.д. ) та поза розпорядженням депо (𝑁пр.д. ). Парк у
розпорядженні депо призначений для забезпечення перевізної роботи і складається
з локомотивів експлуатаційного парку (𝑁𝑒 ), електровозів, що знаходяться у всіх
видах ремонту та його очікуванні (𝑓заг ), та локомотивів, що тимчасово знаходяться
у відрядженні при депо з інших депо (𝑁від ). Визначається за формулою:
𝑁р.д. = 𝑁𝑒 + 𝑓заг + 𝑁від
де 𝑁від - відряджені локомотиви (становлять 3-10%
експлуатаційного парку).
(13)
від
𝑁від = 𝑁𝑒 × 0,05
(14)
𝑁від = 160 × 0,05 = 8 електровозів
𝑁р.д = 160 + 10 + 8 = 178 електровозів
1.2.4 Визначення відсотку ТРС, який потребує ремонту
Стан локомотивного парку депо характеризується відсотком несправних
локомотивів. Визначається як відношення заводського чи деповського фронту
ремонту локомотивів до парку, що знаходиться в розпорядженні депо. Відсоток
несправних локомотивів поділяється на заводський, деповський і загальний,
визначається за формулами: Заводський відсоток несправних локомотивів
визначаємо за формулою:
𝑓зав
× 100%
(15)
𝑁р.д.
Деповський відсоток несправних локомотивів визначаємо за формулою:
𝑋зав =
𝑓деп
× 100%
𝑁р.д.
Загальний відсоток несправних локомотивів визначаємо за формулою:
𝑋деп =
𝑋заг = 𝑋зав + 𝑋деп ,
(16)
(17)
де 𝑓зав , 𝑓деп - заводський і деповський фронт ремонту;
𝑁р.д. - парк у розпорядженні депо.
𝑋зав =
3
× 100% = 1,68%
178
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
𝑋зав =
10
× 100% = 5,65%
177
𝑋заг = 1,68% + 5,65% = 7,33%
Визначений загальний відсоток несправних локомотивів (𝑋деп = 5,65%) не
перевищує встановленої норми для Південно-Західної залізниці (𝑋деп = 6,5%
згідно з наказом Укрзалізниці № 093-ЦЗ від 30.06.2010 року).
1.3 Визначення групи депо
Основне локомотивне депо - це найбільш великий підрозділ локомотивного
господарства з обов'язковим приписним парком локомотивів. Виходячи з кількості
одиниць експлуатаційного парку локомотивів і загального обсягу роботи, основні
локомотивні депо, за встановленою бальною системою, поділяють на чотири групи:
І група - більше 380 балів;
ІІ група - (180-380) балів;
ІІІ група - (80-180) балів;
ІV група - менше 80 балів.
Бальність депо визначається відповідно до оцінної системи.
Таблиця 2 - Бальність депо
Кількість
балів
За одиницю
За
експлуатаційного 10000
парку
км
пробігу
1,0
2,0
За виконання ремонтів
ПР-3
ПР-2
ПР-1
ТО-3
9,0
2,5
0,8
0,3
Кількість балів за експлуатаційний парк:
Б𝑒 = 𝑁𝑒 × 𝑛 ,
де n - кількість балів.
(18)
Бе = 160 × 1,0 = 160 балів
Кількість балів за виконуємі види ремонтів визначається за формулою:
БПР =
МПР × 𝑛
,
12
(19)
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
де МПР - програма відповідного виду ремонту;
12 - кількість місяців у році.
Для ПР-3:
БПР−2 =
Для ПР-2:
БПР−2 =
52 × 9,0
= 39 балів
12
104 × 2,5
= 21,7 балів
12
Для ПР-1:
БПР−1 =
Для ТО-3:
1095 × 0,8
= 73 бала
12
1303 × 0,3
= 32,6 бала
12
Кількість балів за 10000 км пробігу:
БТО−3 =
БПР =
𝑆річ × 𝑛
,
10000 × 12
(20)
де Sріч - річний пробіг локомотива, лок·км;
10000 - пробіг, км.
36,5 × 106 × 2
БПР =
= 608,3 бала
10000 × 12
Загальна кількість балів визначається за формулою:
Бзаг = Бе + БПР−3 + БПР−2 + БПР−1 + БТО−3
(21)
Бзаг = 160,0 + 39,0 + 21,7 + 73,0 + 32,6 + 608,3 = 934,6 бала
Виходячи з кількості балів (Бзаг = 934,6 бала), проектоване депо належить до
основного локомотивного депо першої групи.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
1.4 Визначення штату робітників та службовців депо
Виходячи з кількості балів (Бзаг = 934,6 бала), проектоване депо належить до
основного локомотивного депо першої групи, тоді штат основного
локомотивного депо складається з:
а) працівників по ремонту ТРС;
б) працівників допоміжного виробництва;
в) АУР, ІТП;
г) локомотивних бригад.
Робота зі всіх видів ремонту електровозів виконується комплексними і
спеціалізованими бригадами. Комплексні бригади виконують ревізію, заміну
зношених деталей, розбирання та збирання вузлів, роботи з огляду та поточного
ремонту першого й другого об'єму, а також частину робіт поточного ремонту
третього об'єму. При визначенні кількості робітників, необхідних для проведення
робіт з ремонту ТРС, розраховується явочний і списочний штат. При розрахунку
явочного штату враховується трудомісткість ремонту в людино-годинах на один
тепловоз, річна програма ремонту, явочний фонд робочого часу одного робітника, а
також коефіцієнт перевиконання норм. Працеємність ремонту по видам ремонту для
електровоза ЧС4, згідно з наказом Укрзалізниці від 28.01.2013 року, становить:
ПР-3 –
ПР-2 –
ПР-2 –
ТО-3 –
3093 люд/год
1333 люд/год
275 люд/год
168 люд/год
Розрахунок явочного штату виробничих працівників виконується відповідно
до норм витрат робочої сили на одиницю ремонту за формулою:
Чяв =
М×а
Ф×к
,
(22)
де М - річна програма ремонтів;
а - нормативна трудомісткість ремонту на один локомотив по видам
ремонту, люд/год;
Ф - річний фонд робочого часу (Ф = 1995 годин);
к - коефіцієнт перевиконання норм виробітку (приймаю к = 1,1).
Виходячи з даних, явочний штат працівників ремонтних цехів складає:
ЧявПР−3 =
ЧявПР−2 =
52 × 3093
74робітника
1995 × 1,1
104 × 1333
= 64 робітника
1995 × 1,1
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
ЧявПР−1 =
1095 × 275
= 138 робітника
1995 × 1,1
ЧявТО−3 =
1303 × 168
= 100 робітників
1995 × 1,1
Загальний явочний штат робітників по ремонту електровозів складає:
Чзаг
яв = ЧявПР−3 + ЧявПР−2 + ЧявПР−1 + ЧявТО−3 ,
(23)
Чзаг
яв = 74 + 63 + 138 + 100 = 3376 робітників
Списочна кількість робітників більше явочної на 10%, визначається за
формулою:
Чсп = Чяв × 1,1
(24)
ЧспПР−3 = 74 × 1,1 = 82 робітників
ЧспПР−2 = 64 × 1,1 = 72 робітник
ЧспПР−1 = 138 × 1,1 = 152 робітника
ЧспТО−3 = 100 × 1,1 = 110 робітників
Загальна кількість робітників ремонтного виробництва становить:
Чзаг
спрем
= ЧспПР−3 + ЧспПР−2 + ЧспПР−1 + ЧспТО−3
(25)
Чзаг
спрем = 82 + 71 + 152 + 110 = 415 робітників
Потреба в робітниках з ремонту деповського обладнання та інструменту
визначається як відсоток від кількості робітників з ремонту локомотивів
(становить 15 % ). Явочна кількість робітників допоміжного виробництва
визначається за формулою:
Чдоп
яв
Чдоп
яв =
Чзаг
яв × 15%
=
100%
(26)
376 × 15%
= 57 робітників
100%
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Списочна кількість робітників допоміжного виробництва більше
явочної на 10 %.
доп
Чдоп
сп = Чяв × 1,1
(27)
Чдоп
сп = 57 × 1,1 = 63 робітника.
Кількість локомотивних бригад, які необхідна для обслуговування поїздів за
графіком руху при змінній роботі, визначаю за розмірами руху. Розрізняють
явочний та списочний штат бригад. Явочний штат складається з бригад зайнятих
на роботі з поїздами, маневровій роботі і які не перебувають на відпочинку після
роботи. Списочний більше явочного на кількість працівників, які перебувають у
відпустках, відрядженнях, на лікарняних (приблизно на 15%). Явочний штат
локомотивних бригад розраховую за формулою:
Чяв =
30,5 × 𝑛 × (1 + 𝛽) × Тбр
,
Ф
(28)
де n - кількість пар поїздів (приймаю n = 75 пар);
Тбр - час роботи бригади (приймаю Тбр = 11,5 годин);
Ф - середньомісячна норма робочого часу (Ф = 167,4 години);
β - коефіцієнт нерівномірності руху (приймаю β = 0).
30,5 × 75 × 11,5
= 158 бригад
167,4
Списочна кількість локомотивних бригад визначаю за формулою:
Чяв =
Чсп = Чяв × 1,15
(29)
Чсп = 158 × 1,15 = 182 бригади
Оскільки локомотивна бригада електровоза ЧС4 складається з двох осіб, то
загальна кількість працівників локомотивних бригад становить:
Мзаг = Чсп × 2
(30)
Мзаг = 182 × 2 = 364 робітника
Штат АУР та ІТР визначається по типовим штатам і нормативам відповідно
до групи депо, виходячи з характеру й обсягу виконання робіт. Для депо I групи
перелік посад наведений в таблицях 3-8.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Таблиця 3 - Керівництво депо
Найменування посад
Начальник депо
Головний інженер
Заступник начальника депо з ремонту
Заступник начальника депо з
експлуатації
Заступник начальника депо з кадрів
Кількість штатних одиниць
1
1
1
1
1
5
Всього
Таблиця 4 - Виробничо-технічний відділ
Найменування посад
Начальник відділу
Головний технолог
Інженер-технолог
Інженер-економіст
Інженер з охорони праці
Інженер з обладнання
Інженер з технічного навчання Інженер з
постачання
Технік-технолог
Всього
Кількість штатних одиниць
1
1
4
1
1
1
1
1
5
16
Таблиця 5 – Бухгалтерія
Найменування посад
Головний бухгалтер
Бухгалтер
Касир
Всього
Кількість штатних одиниць
1
2
1
4
Таблиця 6 - Цех експлуатації
Найменування посад
Черговий по депо
Завідуючий резервом бригад Інженер
цеху експлуатації
Технік-розшифровщик
Машиніст-інструктор
Нарядник
Оператор
Всього
Кількість штатних одиниць
4
1
1
6
7
4
4
27
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Таблиця 7 - Основні цехи та відділення
Найменування посад
Старший майстер
Майстер
Головний механік
Приймальник
Технік
Всього
Кількість штатних одиниць
5
15
1
4
4
29
Таблиця 8 - Інші посади
Найменування посад
Кількість штатних одиниць
1
1
2
2
1
2
1
4
14
Секретар
Завідуючий лабораторією
Лаборант
Інспектор по кадрам
Старший нормувальник
Нормувальник
Старший групи обліку
Статист обліку
Всього
Загальний штат робітників та службовців депо становить:
доп
заг
Чзаг
депл = Чспрем + Чсп + Мзаг + ЧІТР
(31)
Чзаг
депо = 415 + 63 + 364 + 95 = 937 робітника
1.5 Розрахунок кількості та розмірів ремонтних стійл
В локомотивному депо, в залежності від виконуємих видів ремонту
локомотивам, будують ремонтні стійла для ПР-3, ПР-2, ПР-1, ТО-3. Для кожного
виду ремонту кількість стійл визначають відповідно до річної програми ремонтів та
часу простою в ремонті. Кількість стійл для ПР-3 і ПР-2 визначаю за формулою:
Кст
=
Мрем × 𝑡рем
,
𝑇
(32)
де Мрем - річна програма ремонтів;
𝑡рем - час простою локомотива на ремонті, діб;
Т - кількість робочих днів у році (Т = 253).
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Для ПР-3:
КстПР−3 =
Для ПР-2:
52 × 5
= 1 стійло
253
104 × 2
= 1 сійло
253
Кількість стійл для ПР-1 та ТО-3 визначаю за формулою:
КстПР−2 =
Мрем × 𝑡рем
×,
(33)
365 × ф
де Ф - фонд робочого часу стійла за добу (при 3-х змінній роботі Ф = 24
години, або 1 доба);
φ - коефіцієнт нерівномірності постановки локомотивів у стійло (приймаю φ=
1,2).
Кст =
Для ПР-1:
КстПР−1 =
1095 × 1
= 1,2 = 4 стійла
365 × 1
КстТО−3 =
1303 × 0,5
× 1,2 = 3 стійла
365 × 1
Для ТО-3:
При визначенні габаритних розмірів стійлової частини необхідно враховувати
розташування локомотивних секцій на ремонтних позиціях відповідно до
прийнятого технологічного процесу, встановлення необхідного обладнання, а
також створення проходів і проїздів відповідно до вимог техніки безпеки.
Технологічний процес ремонту ПР-3 організовую за потоково-агрегатним методом.
Цех проектую на дві колії, одна з яких наскрізна, інша - тупикова, довжиною на
одну секцію локомотива. На наскрізній колії розміщую позиції потокової лінії
ремонту локомотивів.
Довжину цеху ПР-3 визначаю наступним чином:
𝐿ПР−3 = 1лок + 𝑛 × 𝑚 + 𝛴𝐷𝑘 + 𝑝 + 4(𝑎 + 𝑏),
(34)
де 1лок - довжина електровоза, (1лок = 21 м);
n - кількість візків (n = 2 шт);
m - довжина візка (m = 6,9 м);
𝛴𝐷𝑘 - сума діаметрів всіх колісних пар (𝛴𝐷𝑘 = 7,5 м);
р - кількість проходів по 1 м (р = 3 шт);
а - відстань від автозчепу до зрізу канави (а = 1,2 м);
b - відстань від зрізу канави до торцевої стіни (b = 2,3 м).
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
𝐿ПР3 =21+2×6,9+7,5+3,4(1,2+2,3)=59,3 м
Виходячи з розрахунків та з перспективою розвитку локомотивного депо
дільницю ПР-3 приймаю довжиною 108 м, ширину - 30 м.
Довжину цеху ПР-2 визначаю наступним чином:
𝐿ПР−2 = 1лок + 𝑛 × 𝑚 + 𝑝 + 4(𝑎 + 𝑏),
(35)
𝐿ПР−2 = 21 + 2 × 6,9 + 3 + 4(1,2 + 2,3) = 55,8 м
Згідно з встановленими будівельними нормами та з перспективою експлуатації
двосекційних електровозів довжину цеху ПР-2 приймаю 84 м. В цьому цеху
розміщую одне стійло для виконання ПР-2, одне стійло для розміщення верстата
КЖ-20М та ще одне для скатоспускного пристрою. Виходячи з цього ширина цеху
становить 24 м.
Довжину цеху ПР-1та ТО-3 визначаю наступним чином:
𝐿ПР−1 = 1лок + 2(𝑎 + 𝑏)
(36)
𝐿ПР−1 = 21 + 2(1,2 + 2,3) = 28 м
Довжину цеху ПР-1 та ТО-3 приймаю 84м. Ширина цеху становить 30 м.
1.6 Вибір цехів та дільниць депо, підйомно-транспортного обладнання для них
Для виконання своїх функцій депо повинно мати необхідну кількість цехів,
дільниць, відділень, які дозволяють виконувати всі роботи, що передбачені
правилами ремонту, аварійно-відновлювальні роботи, а також допоміжні цехи та
відділення для ремонту обладнання і приміщень депо, виготовлення оснащення,
інструменту. Також депо має ряд адміністративно-господарських приміщень.
Вибір цехів і відділень виконую з урахуванням взаємного розташування між собою
і забезпечення більш зручного і короткого шляху транспортування вузлів і деталей
до місця ремонту.
1.6.1 Цех ПР-3 призначений для проведення процесу ремонту ПР-3,
організований за потоково-агрегатним методом ремонту. Цех запроектований на
дві колії, одна з яких наскрізна, довжиною 108м, інша тупикова, на одну секцію
локомотива. Ширина цеху становить 30 м. На наскрізній колії розміщені позиції
потокової лінії ремонту, на тупиковій-робочі місця для виконання позапланового
ремонту локомотивів із завищеним об'ємом. Цех обладнаний мостовими кранами
вантажепід'ємністю 30/5 т та 10 т при висоті приміщення 12,6 м від верху головки
рейки до нижньої частини перекриття та 9,65 до підкранової рейки.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Перша ремонтна позиція на наскрізній колії та робоче місце на наскрізній колії
обладнуються оглядовими канавами (довжина 24 м); консольними
електрифікованими домкратами загальною вантажепідємністю 120 т; колонками для
зливу оливи; електролінією для викочування та підкочування візків; пересувними
високими площадками для кузовних робіт; пристроями для промивання головних
повітряних резервуарів; комплектом електричних та пневматичних пристосувань і
інструментів для розбирання-збирання. Канави мають освітлення, опалення,
каналізацію, низьковольтні лінії для підключення переносних ламп і електричних
пристосувань, повітропроводи і домкрати для зняття та постановки фрикційних
апаратів. Інші позиції на наскрізній колії обладнані високими стаціонарними
платформами з ліктьовими балками для підвішування гайковертів, консольними
кран-балками вантажепід'ємністю 0,5т, шафами для інструментів і пристосувань,
повітропроводом, зварювальної та низьковольтною лініями. На останній позиції на
дільниці, додатково до перерахованого, встановлюють колонки для заправлення
оливою. Вказана позиція доповнюється пересувними установками для запресування
твердим мастилом роликових підшипників. Введення локомотивів на дільницю,
пересування їх по ремонтних позиціях та виведення їх з дільниці здійснюється від
електролінії, що живиться від джерела постійної напруги 250-400 В.
1.6.2 Цех ПР-2 має ширину дільниці 24 метри і довжині 84 метри, розміщено три
стійла: для виконання ПР-2, поодинокого викочування колісно-моторних блоків чи
колісних пар та для встановлення верстата КЖ-20М з метою обточування бандажів
колісних пар без викочування їх з-під локомотива. Відстань між осями суміжних
колій 7м, а від осі крайньої колії до повздовжньої стіни - 5 м. Висота приміщення
10,8 м, а до верхньої грані підкранової рейки - 8,15 м. Цех обладнаний мостовим
краном вантажепідємністю 10 т; оглядовими канавами глибиною 1,2 м (від головки
рейки), шириною 1,4 м, що обладнані низьковольтним освітленням напругою 36 В,
розетками для підключення переносних ламп, електричних інструментів та
пристосувань, повітропроводами стиснутого повітря з кранами, а також опаленням
і каналізацією. Крім того, канави додатково обладнуються пристроями для
комплексної механізації по зняттю і встановленню кожухів зубчатих передач, ревізії
ресорного підвішування та букс; паропроводом для пропарювання і промивання
головних повітряних резервуарів без зняття їх з локомотиву; електрифікованими
домкратами загальною вантажепідємністю 120 т. Дільниця обладнується
стелажами-контейнерами для транспортування деталей до місця ремонту і назад у
цех мостовим краном чи електрокарами.
1.6.3 Цех ПР-1 таТО-3 має спеціалізовані стійла розміщені на чотирьох коліях
(на одній колії по два стійла), ширина цеху 30 м, довжина 84 м. В приміщенні цеху
встановлений мостовий кран вантажепід'ємністю 5 т. Цех має оглядові канави
глибиною 1,2 м (від головки рейки), шириною 1,4 м, що обладнані низьковольтним
освітленням напругою 36 В та потужністю ламп 40 Вт, розетками для підключення
переносних ламп, електричних інструментів та пристосувань, повітропроводами
стиснутого повітря з кранами, а також опаленням і каналізацією. Для виконання
робіт з огляду та ремонту дахового обладнання по всій довжині оглядових канав на
відмітці 4,5-5 м від рівня підлоги обладнуються площадки з огородженням. Для
зручності ремонту буксових вузлів і підкузовної апаратури по всій довжині канави
по обидва боки виконується зниження підлоги на 0,55м.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
1.6.4 Дільниця по ремонту рам візків розташовується в цеху ПР-3 в зоні дії кранів
вантажопідйомністю 30/5 т та 10 т. На дільниці організований потоковий метод
ремонту візків електровозів, для чого в ньому встановлене необхідне технологічне
обладнання та шафи з різноманітним інструментом. Для очищення візок
встановлюють на колію мийної машини, де виконується її миття. Після мийки візки
розбираються, рами передаються на потокову лінію ремонту рам, тягові двигуни
передаються до електромашинного цеху (на електрифікованих візках), колісні пари
прямують до колісного цеху. Потокова лінія обладнана конвеєром для пересування
візків і має позиції для розбирання рам (обладнана консольними кранами
вантажопідйомністю 0,25т з консолями для гайковертів), зварювання рам візків
(обладнана повітропроводом, зварювальною лінією та витяжною вентиляцією),
фарбування (обладнана пересувною установкою для фарбування методом
безповітряного напилення продуктивністю 400-500 м2/г) та збирання. Цех має стенд
для обкатки колісно-моторних блоків, а також місце для зберігання відремонтованих
візків та КМБ.
1.6.5 Роликове відділення призначене для ремонту і комплектування
підшипників кочення букс колісних пар, тягових електродвигуна та інших апаратів.
Відділення розміщено біля дільниці ремонту букс та колісното-карного відділення,
що дозволяє виконувати повний ремонт колісних пар з буксами. Воно складається з
чотирьох дільниць та має наступне обладнання: - дільниця миття роликових
підшипників - мийна машина з пневматичним підйомником на 70 кг, стелаж, стілстелаж для огляду підшипників; - дільниця комплектування роликових підшипників
- стелаж, стіл для ремонту та комплектування підшипників; настільно-свердлильний
верстат; настільне пристосування для вимірювання вістового та радіального зазорів
підшипників; - дільниця демонтажу і монтажу роликових букс - два металевих
стелажа для деталей, стіл-стелаж для монтажу букс; стелажі для підшипників; ванна
для нагріву внутрішніх та лабіринтових кілець з електроплитою; індукційний
нагрівач для демонтажу підшипників та лабіринтових кілець; два консольних крана
з розворотом на 180° та електроталями вантажепід'ємністю 0,25 т; - дільниця
ремонту букс - пневматичний прес для роз пресування та запресування деталей;
пневма тичний гайковерт; консольний кран з розворотом на 180° та електроталлю
вантажепід'ємністю 0,25 т; верстат двохмісний з настільними стелажами; металевий
стенд для роликових букс.
1.6.6 Колісний цех призначений для обточування бандажів, моторновісьових
шийок та освідчення колісних пар електровозів. Розміщується під мостовим краном
вантажепід'ємністю 10 т біля роликового відділення. У цеху встановлено коліснотокарний верстат, стенд для дефектоскопії колісних пар продуктивністю від 3 до 5
колісних пар в годину, а також обладнання, що необхідне для зміни бандажів
колісних пар. Цех забезпечено переносними дефектоскопами для магнітного
контролю шийок середньої частини осі колісних пар та зубчастих коліс, а також
ультразвуковим дефектоскопом для контролю підступичної частини осі.
1.6.7 Трансформаторне відділення розміщується в цеху ПР-3 під мостовими
кранами вантажепід'ємністю 30/5 т та 10 т. Призначене для виконання ремонту та
випробувань трансформаторів.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Об'єм робіт передбачає зняття трансформатора з електровоза, вилучення
активної частини з баку та її ревізію, ремонт маслоохолоджувального обладнання,
ревізію реакторного обладнання, сушіння ізоляції обмоток, збирання
трансформатора та його випробування. У відділенні розміщено наступне
обладнання: однофазний автотрансформатор, випробувальний трансформатор,
пульт для вимірювання омічного опору мостом МД-16, еталонний конденсатор на
10 кВ, підставки для трансформаторів, резервуари для зберігання оливи, насос для
перекачування оливи, апарат для випробування електричної міцності ізоляції
обмоток трансформатора, установка для сушіння трансформаторів, а також
різноманітний пневматичний та електричний інструмент для розбирання-збирання
трансформаторів.
1.6.8 Електромашинний цех розміщений у 24-метровому прогоні майстерень з
мостовим краном вантажепід'ємністю 10 т. Призначений для ремонту тягових
електродвигунів та допоміжних машин електровозів. В цеху механізовані всі
підйомно-транспортні, розбирально-збиральні роботи. В ньому встановлені:
конвеєр крокуючого типу для розбирання та збирання електричних машин з
пристроями для підвішування інструменту, гідравлічний прес для запресування
підшипникових щитів, контейнер для підшипникових щитів, продув очна камера,
мийна камера, кантувачі остовів, якорів, верстат для розточування моторно-вісьових
підшипників, установка для контактного паяння колекторів, балансувальний
верстат, стенд для випробування якорів, верстат для обточування якорів.
Випробувальна станція розміщена в електромашинному відділенні. На ній
розміщені різні стенди для випробування методом безпосереднього навантаження
тягових електродвигунів та допоміжних машин, стенди для випробувань
електричних машин методом взаємного навантаження, стенд для випробування
електричної міцності ізоляції, стенди для випробування електричних машин на
холостому ході.
1.6.9 Просочувально-сушильне відділення призначене для покриття
ізоляційною емаллю та просочування котушок головних та допоміжних полюсів та
якорів електричних машин. У відділені знаходяться пічи для сушіння електричних
машин, фарбувальна камера для покриття якорів та остовів емаллю, установка для
"просочування котушок, бак для фарбування котушок, автоклав для
компаундировання полюсних котушок, лакоп-ровід, камера для охолодження
якорів, установка для просочування якорів. Відділення розміщується на площі
електромашинного цеху під сферою обслуговування мостового крану вантажопід'ємністю 5т.
1.6.10 Електроапаратний цех призначений для ремонту та випробування реле,
контакторів, контролерів машиніста, реверсорів, регуляторів напруги,
електропневматичних вентилів, опорів, запобіжників та інших електричних
апаратів. Цех розміщений поруч з електромашинним цехом та має наступні дільниці:
ремонтну та випробувальну Ремонтна дільниця має наступне обладнання: верстати
слюсарні, електричні гайковерти, ультразвуковий дефектоскоп, комплект щупів,
пристосування для притирання клапанів пневматичних контакторів, шаблони
профілю контактів, шафа для сушіння, нагріву та про жирування деталей,
консольно-поворотний кран вантажепід'ємністю 0,25 т, міст постійного струму,
електричний паяльник, набір динамометрів.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Випробувальна дільниця має стенди для випробування електричних апаратів,
електропневматичної апаратури, електричної міцності ізоляції, а також стелаж,
консольний кран вантаже-під'ємністю 0,25 т з ручним механізмом керування.
1.6.11 Цех по ремонту КВП призначено для
ремонту
та
перевірки
швидкостемірів,
електротермометрів,
електроманометрів,
аероманометрів,
терморегулюючоїапаратури, електро- вимірювальних приладів та їх шунтів. У
відділенні розміщено: верстати слюсарні, токарний верстат, стенди для
випробування контрольно-вимірювальних приладів.
1.6.12 Автогальмівний цех призначено для виконання ремонту пневматичного
обладнання та компресорів електровозів. У відділенні розміщено наступне
обладнання: верстати слюсарні, стенди для випробування та регулювання
пневматичного обладнання (кранів машиніста, повітророзподільників, клапанів,
гальмівних рукавів), стенд для притирання золотників та їх дзеркал, настільносвердлильний верстат, кран-балка вантажопідйомністю 500 кг з дистанційним
керуванням; стелажі універсальні, підставки для компресорів, пристосування для
балансування лопастей вентиляторів.
1.6.13 Відділеня по ремонту акумуляторних батарей служить для ремонту та
формування нових лужних та кислотних акумуляторних батарей, а також для їх
підзарядки. Складається з двох дільниць: лужної та кислотної. Лужна дільниця має
ремонтне, зарядне та електролітне приміщення, кислотна має ремонтне, кислотне,
генераторне та зарядне приміщення. Кожна дільниця має наступне обладнання:
ванни для зливання, промивання або приготування електроліту, стелажі,
передавальні візки, верстати, шафи сушильні, перетворювачі для заряду-розряду
батарей, установки для регенерації електроліту, а також електричні крани вантажепід'ємністю 0,25 т.
1.6.14 Відділення по ремонту струмоприймачів розміщується в цеху ПР-3 на
спеціальному балконі для полегшення транспортування після демонтажу з
електровозу. Призначене для ремонту та регулювання струмоприймачів,
вирівнювання каркасів полозів, заміни контактуючих пластин. Відділення має
наступне обладнання: тумби для струмоприймачів, настільно-свердлильний верстат,
шаблони для перевірки лиж, стійки для ремонту і зберігання лиж, ванна для пайки,
стенд для перевірки лиж, стійки для ремонту і зберігання лиж, ванна для пайки,
стенд для перевірки верхніх і нижніх рам, прилад для перевірки характеристик
струмоприймачів.
1.6.15 Відділення по ремонту випрямляючих установок призначене для
ремонту, регулювання та випробування напівпровідникової ацаратури та
випрямляючих установок.
Складається з двох дільниць: ремонтної та
випробувальної.
Відділення має наступне обладнання: автоматичну систему технічної
діагностики для перевірки справного стану та прогнозування працездатності
електронного обладнання, верстати слюсарні, стенд для діагностування стану
напівпровідникових елементів та перевірки блоків захисту випрямляючої установки,
кран-балку з тельфером вантажепід'ємністю 1 т, настільносвердлильний верстат.
Крім перерахованого є переносне обладнання: прилад для перевірки суцільності
вентилів та захисних контурів, апарат для вимірювання електричної міцності
ізоляції.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
1.6.16 Гальванічне відділення призначене для електролітичного відновлення та
зміцнення методом хромування, нікеліру-вання, цинкування деталей електровозів,
інструменту та обладнання депо. Відділення складається з таких приміщень: залу
гальванічних покриттів, гальванічної дільниці, комори лаків та фарб, комори
хімікатів. В залі гальванічних покриттів встановлені ванни для вловлювання хрому,
гарячої води, електролітичного травлення в сірковій кислоті, нікелірування,
цинкування, хімічного травлення кольорових металів у 50 %-ому розчині азотної
кислоти, холодної води; випрямлячі селенові, маслонапов-нені; кран-балка
вантажопідйомністю 0,5 т.
1.6.17 Відділення по ремонту автостопів та радіозв'язку обслуговують
працівники дистанції сигналізації та зв'язку, які виконують ревізію та ремонт
пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації безперервної дії та поїзного
радіозв'язку, за винятком автостопів, антенних пристроїв та перетворювачів
живлення електроустановок. В ньому розміщені верстати слюсарні, стелажі для
радіостанцій і стенд для випробування АЛСН. Крім основних є ще й інші допоміжні
відділення (термічне, ковальське, механічне), що також призначені для забезпечення
нормальної роботи депо.
2 Ііндивідуальна частина
2.1 Визначення місячного обсягу робіт відділення по ремонту
струмоприймачів, розробка основних питань НОП, виробничої естетики
Об'єм робіт будь якого відділення, дільниці або цеху визначається в реальних
одиницях - кількість відремонтованих локомотивів, комплектів апаратів, колісних
пар, акумуляторних батарей, струмоприймачів та прямо залежить від об'єму роботи
всього депо.
Місячний об'єм визначається за формулою:
Мміс =
де Мріч - річна програма ремонтів.
Мріч
,
12
Мміс.ПР−3 =
Мміс.ПР−2 =
(37)
52
= 4,3
12
104
= 8,6
12
Місячну програму ремонтів електровозів приймаю:
- для цеху ПР-3 5 електровозів;
- для цеху ПР-2 9 електровозів.
Об'єм робіт відділення по ремонту струмоприймачів визначається кількістю
струмоприймачів, що ремонтуються відділенням в місяць.
Ця кількість становить:
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
- при ПР-3 - 10 штук;
- при ПР-2 - 18 штук.
Під організацією праці розуміється встановлення спрямованої трудової
діяльності участків виробничого процесу, їх розподілення, створення необхідних
організаційно-технічних умов, розробка методів та прийомів роботи та стимулювання
за працю, що забезпечать найбільш ефективне використання робочої сили.
Організація праці, що заснована на досягненнях науки та передового досвіду є
науковою організацією праці (НОП). Основу НОП у ремонтному виробництві, як і в
інших галузях залізничного транспорту та народного господарства України в цілому,
становить практичне використання сучасних досягнень науки та техніки. Основними
напрямками НОП є розроблення та впровадження раціональних форм розподілення
та кооперації праці; покращення організації підбора; підготовки та підвищення
кваліфікації кадрів; раціоналізація процесу праці, впровадження передових методів
праці; покращення умов праці; впровадження раціональних форм та методів
матеріального та морального стимулювання праці. Для вирішення цих питань НОП
передбачає заходи організаційного, технічного та соціального характеру. Праця між
робітниками розподіляється в залежності від її характеру, виду робіт, у відповідності
з професіями та спеціальностями, по функціям операціям та кваліфікації. По
характеру праці весь контингент працівників поділяється на категорії: працівники,
інженерно технологічний персонал, службовці. Кожен вид робіт виконують
робітники відповідних професій. Умови праці виявляють значний вплив на
продуктивність праці, працездатність та здоров'я працівників. Умови праці
характеризуються комплексом факторів: технічна оснащеність, фізіологія та
психологія робітника, санітарно гігієнічні та естетичні умови. При організації праці
враховується фізіологія та психологія людини. Робоче місце організовано так, що
виключаються зайві рухи, що ведуть до швидкого стомлення робітників. Санітарногігієнічні фактори включають чистоту повітря, його температуру, вологість та
швидкість руху, шум, вібрацію, освітлення, загазованість. Естетичні умови
визначаються кольоровим та світловим оформленням робочого місця, приміщень,
зовнішнім виглядом приміщень.
2.2 Розрахунок виробничого контингенту робітників по спеціальностях та
кваліфікації
Контингент робітників розраховуємо виходячи з нормативів трудомісткості на
одиницю ремонту. Нормативи трудомісткості для електровозу ЧС4 по ремонту
струмоприймачів становить:
- для ПР-3 - 23,9 люд./год;
- для ПР-2 - 8,6 люд./год.
Явочний контингент робітників по ремонту струмоприймача визначаю за
формулою:
Т × Мміс
Чяв =
,
(38)
167,4 × 1,1
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
де Мміс - місячна программа ремонту;
167,4 - місячна норма годин;
1,1 - коефіцієнт перевиконання норм;
Т - працеємність на одиницю ремонту.
23,6 × 5
= 0,7
167,4 × 1,1
Приймаю для виконання ремонту струмоприймачів при ПР-3 одного працівника.
Чяв.ПР−3 =
Чяв.ПР−2 =
8,6 × 9
= 0,4
167,4 ×
Приймаю для виконання ремонту струмоприймачів при ПР-2 одного працівника.
Всього по відділенню:
Чяв.заг = ЧявПР−3 + ЧявПР−2
(39)
Чяв.заг = 1 + 1 = 2 чоловіка
Списочний контингент робітників відділення знаходимо за формулою:
Чсп. = Чяв. × 1,1
(40)
Чсп.ПР−3 = 1 × 1,1 = 1,1
Приймаю для виконання ремонту струмоприймачів при ПР-3 двох працівників.
Розподіляю робітників по розрядам: ІV- розряд - 2 чоловіка; V- розряд - 2 чоловіка.
2.3 Умови роботи та характерні несправності струмоприймача 2SLS-1
Електричний струм з контактного проводу на локомотив передається через
струмоприймач 2SLS-1. Робота струмоприймача протікає у важких і складних
умовах. Струмоприймачі ЕРС працюють в більш важкиш умовах ніж інші апарати,
так як вони додатково піддаються дії контактної підвіски та сил від протидії
повітряного середовища. Основним недоліком контактної мережі є відсутність
резерву, тому для забезпечення безаварійної роботи електротяги до конструкції
струмоприймача
висуваються
жорсткі
вимоги.
По-перше,
конструкція
струмоприймача сама не повинна бути причиною ушкодження, в тому числі за
найнесприятливіших умовах експлуатації - сильному вітрі, ожеледі, низькій
температурі навколишнього повітря, необхідності проходу певної ділянки з
опущеним струмоприймачем без зниження швидкості. По-друге, конструкція
струмоприймача не повинна сприяти поширенню виниклого пошкодження
контактної мережі. На роботу струмоприймача істотний вплив роблять поздовжні і
бічні коливання, що передаються від кузова електровоза. Висота підвіски
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
контактного проводу над рівнем головок рейок не скрізь однакова, тому при русі
електровоза струмоприймач то опускається, то піднімається знову.
У момент відриву струмоприймача від контактного проводу утворюються
електромагнітні випромінювання, що створюють радіоперешкоди. Тому до
струмоприймачів ставиться вимога: - він повинен бути легким, щоб під час ковзання
його полоза по контактному дроту, висота підвіски якого змінюється, він не відривався
би від контактного дроту при збільшенні висоти підвіски і не створював сильних ударів
при зменшенні висоти. Для гарного струмознімання без дуття повітря і іскріння істотне
значення має сила натискання полоза на контактний провід. Вона не повинна бути
менше певної величини, що забезпечує необхідний контактне натискання, але й не
повинна бути надмірно великий щоб уникнути небезпечного віджимання контактного
проводу та підвищеного механічного зносу полоза і контактного проводу. Оптимальна
величина статичного натискання залежить від величини струму навантаження,
конструктивного виконання контактної мережі та струмоприймача, матеріалу
контактних елементів струмоприймача та їх розмірів. Механізм підйому та опускання
має бути простий і надійний в роботі. В результаті ненормальної взаємодії з деталями
контактної мережі в поєднанні з іншими факторами перекошуються рами
струмоприймачів, виникають згини труб рам, послаблюються кріплення нижньої рами,
лопаються опорні ізолятори, перекошуються шарніри механізму підйому та опускання,
слабнуть та перетераються шунти, виникають тріщини в полозі й деталях кареток. В
експлуатації зношуються валики у втулках шарнірних зєднань, пошкоджуються та
забруднються підшипники, зношуються та втрачають пружність манжети
поршнівпневмоприводу, втрачається пружність та натяг натяжних пружин,
зношуються амортизатори. Перераховані дефекти в сукупності з порушенням
регулювання струмоприймача призводять до порушення натиску його полозу на
контактний дріт. В результаті чого виникає підвищене спрацювання накладок, а при
знижені погіршується якість електричного контакту, посилюється електрокорозія,
виникають підгари як накладок струмоприймача так і контактного дроту. При
невірному налаштувані клапану струмоприймача останій буде підніматися з значними
ударами о контактний дріт та опускатися з ударами о раму струмоприймача, що може
презвести до перекосу рами, появі тріщин та відколів у ізоляторів, вигину труб,
виникню зломів та тріщин в каретках, вигину полозу та пошкодженню накладок. В
експлуатації мають місце випадки перекриття повітряного проміжку опорних
ізоляторів.
2.4 Розробка технології ремонту струмоприймача 2SLS-1
Розбирання струмоприймача. Струмоприймач очищають від бруду й старої фарби
і встановлюють на спеціальні опорні тумби, верхні поверхні яких повинні
розташовуватися в одній площині. Для запобігання мимовільного підйому
струмоприймача його рухому частину скріплюють з рамою спеціальною скобою. Для
створення безпечних умов і полегшення розбирання послаблюють натяг підйомних
пружин. Знімають полоз, каретки, підйомні пружини, пневматичний привід, важелі
підйому і опускання, вали, верхню і нижню рухомі рами. Шарнірне з'єднання верхніх
і нижніх рам розбирають, використовуючи спеціальний зйомник. Для зняття нижньої
рухомої рами випресовують піввісь і виймають підшипники. Огляд і ремонт деталей
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
струмоприймача. Деталі струмоприймача очищають від бруду, старої фарби,
підшипники промивають у гасі. Обстукуванням молотком і дротяною щіткою
видаляють з полозу старе тверде мастило. Визначають стан деталей і виконують
необхідні заміри. Основа струмоприймача не повинна мати перекосу, а її елементи
погнутостей, тріщин, розроблених отворів під болти опорних ізоляторів і неякісних
зварних швів. Розмір діагоналей між установочними отворами рами під болти опорних
ізоляторів для даного струмоприймача повинен бути рівним (2068 ± 1,5) мм, при
розмірах (1540 ± 1,5) • (1380 ± 1,5) мм. Вимірювання виконувати спеціальним штихмас
(ціна поділки 0,1 мм) або шаблоном. Перекоси рами основи рекомендується усувати
гідравлічним або гвинтовим домкратом. Допускається виконувати правку рами основи
Спрацьовані отвори під болти заварюють і розсвердлюють. Зварні шви з тріщинами
зрубують і накладають знову. Тріщини обробляють і заварюють. Контактні поверхні
основи в місцях приєднання наконечників гнучких шунтів і силового кабелю
зачищають і облужують припоєм ПОС - 40. Опорні ізолятори очищають: фарфорові в 5 % розчині каустичної соди; пластмасові промивають у 3 % розчині щавлевої
кислоти протягом 40-60 хв і потім гарячою водою. Невеликі відколи відновлюють
цементним розчином або епоксидною смолою. Місця пошкодженої глазурі на довжині
менше 10 % шляху можливого перекриття на ізоляторах з пластмаси АГ- 4 зачищають
дрібним скляним папером і покривають емаллю ГФ- 92 - ГК. Місцеві підгари і сліди
оплавлення видаляють дрібним скляним папером і полірують. Фарфорові ізолятори
зачищати скляним папером забороняється. Ізолятори з послабленням кріпленням в
армуванні перезаливають в спеціальному пристосуванні. Перевіряють електричну
міцність відремонтованих ізоляторів. Гумові амортизатори, пошкоджені або такі що
втратили еластичність, замінюють. Привід струмоприймача розбирають. При
розбиранні слід використовувати пристосування яке встановлюють на привід,
закріпивши шток. Відкручують гайки М12 з болтів М12х40 і відокремлюють кришку
від циліндра. Обертаючи рухому частину пристрою у зворотний бік розтискають
повністю пружини, після чого виконують подальше розбирання без пристосування,
від'єднавши його від штока. Виймають шток з поршнем, опору, пружини з циліндра.
Роз'єднують шток з поршнем, відвернувши попередньо гайку. Пружини очищають і
оглядають. На спеціальному пристосуванні перевіряють жорсткість пружин.
Вимірюють довжину пружини. Допустиме відхилення довжини пружини від
номінальної не більше ніж ± 5 %. У разі зламу, втрати пружності, невідповідності
креслярським розмірам, пружину заміняють. Допускається відхилення характеристики
пружини не більш ніж на ± 8 %. У спрацьовані отвори важелів і сережок пружин
упресовують бронзові втулки. Несправні підшипники замінюють. У результаті
тривалої роботи робоча поверхня циліндра може мати знос у вигляді конусності або
еліптичності. Для відновлення такої поверхні слід застосовувати хромування з
приведенням внутрішнього діаметра до креслярського розміру. Для циліндрів приводу
цей розмір дорівнює ∅180 Н8 (063 ,0+ 0). Зазор між внутрішніми діаметром циліндра і
діаметром поршня при випуску з ТР -3 не повинен перевищувати 0,7 мм за умови
відсутності витоку повітря через поршень при перевірці на герметичність. Спрацьовані
отвори для штока в поршні відновлюють наплавленням з наступною обробкою.
Бронзову направляючу втулку кришки циліндра з виробленням більш 2,5 мм
замінюють. Після зборки приводу переконуються у відсутності в ньому витоку повітря.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
При тиску 675 кПа (6,75 кгс/см2) витоку повітря бути не повинно. Рами
струмоприймача перевіряють на спеціальних стендах - кондукторах. Якщо рама не
входить в кондуктор або входить з великим зусиллям, її розбирають. Підлягають
розбиранню рами з ослаблим кріпленням труб в шарнірах, з послаблими заклепками, з
погнутими трубами і за наявності на них тріщин, прожогів або вм'ятин глибиною
більше 3 мм. Погнуті труби правлять в гарячому стані, нагріваючи місця погнутості
газовим пальником, або в холодному стані - спеціальним гвинтовим пресом. Для
правки нижніх важелів рам струмоприймачів виконаних у вигляді конічних труб, слід
застосовувати конічні оправи, що мають власну основу. Конічні труби повинні вільно
входити в оправу, що повторює їх конфігурацію. Труби верхніх і нижніх рам з
тріщинами, прожогами і вм'ятинами глибиною більше 3 мм замінюють. Дозволяється
відновлювати труби за допомогою з'єднувальних муфт за умови, що число дефектних
місць буде не більше одного на трубу і не більше двох на раму. Для цього трубу
розрізають по дефектному місцю, надягають з'єднувальну муфту, стягують її болтами,
розсвердлюють отвори під заклепки, встановлюють їх і пропаюють краї муфти
латунним припоєм або міддю. Товщина стінок з'єднувальних муфт повинна бути не
менше 1 мм, а довжина - 90-120 мм. На трубах нижніх рам допускається залишати
вм'ятини глибиною 3 мм, якщо їх на довжині до 150 мм не більше двох і труба не має
погнутості. Зношені місця шарнірів рам відновлюють наплавленням з наступною
обробкою. Каретку розбирають і перевіряють стан її деталей. В результаті сприймання
кареткою ударів в місцях вигинів виникають тріщини в бічних стінках тримачів,
зношуються валики, осі і втулки, зривається різьба кронштейнів полозів, змінюються
характеристики пружин. Осі, валики і втулки тяги і основи з зносом більше 1 мм
замінюють. Послабшу латунну втулку осі держателя випресовують і встановлюють
нову. Нові осі цементують або гартують. Тріщини в тримачі обробляють, заварюють
газовим зварюванням і зачищають терпухом. Пружини обох кареток повинні мати
однакову довжину і однакові характеристики. Полози звільняють від старого твердого
мастила зубилом і металевими щітками. Негідні вугільні вставки замінюють. Для
зняття пластин гвинти, що кріплять їх до каркаса, зрубують або відкручують. За
спеціальним шаблоном перевіряють профіль каркаса. Увігнутість його на довжині 1м
прямої частини не повинна перевищувати 2 мм, а відстань між кінцями його схилів
відрізняться від розмірів креслень більш ніж на ± 15 мм. Правлять каркаси на
спеціальній оправці. Каркаси полозів з товщиною стінок менше 1,3 мм замінюють.
Зайві отвори для установки вугільних вставок, тріщини і надриви в каркасах і прожоги
заварюють газовим зварюванням або електрозварювання постійним струмом.
Відремонтований каркас знову перевіряють за шаблоном і оцинковують, після чого
встановлюють вугільні вставки. Накладки полоза повинні буті надійно закріплені,
підгари і підпали на їх поверхні зачищені, вставки що мають товщину менше 10 мм,
замінюють. Якщо на вугільних вставках є поперечні тріщини в кількості не більше
двох на кожну і вони не послаблюють кріплення, вставки можна експлуатувати далі.
Не замінюють також вставки зі сколами, якщо ширина відколу на поверхні тертя не
перевищує 15 мм, а глибина - 5 мм. Плавна хвилястість робочої поверхні вставки не є
бракувальною ознакою. Зазор між вугільними вставками, змонтованими на полозі з
боку контактної поверхні, не повинен перевищувати 0,5 мм. Стики вставок і накладок
один з одним і з торцями металевих кінцевих скосів полоза ретельно запилюють для
забезпечення плавного переходу дроту по стику. Поверхню каркаса в місцях установки
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
вугільних вставок очищають на сталеструминевій установці, міднять або лудять. Під
всі гайки гвинтів і болтів встановлюють пружинні шайби.
Складання і регулювання струмоприймача. На основу струмоприймача
встановлюють циліндр пневматичного приводу і важільно-пружинний механізм.
Пружини при цьому повинні знаходитися у вільному стані. Приєднують
повітропровідні труби. Перед установкою труби повинні бути прочищені і продуті.
Труби, що мають тріщини, вм'ятини або пошкоджену різьбу, замінені новими.
Встановлювані поліетиленові повітряні рукави повинні бути випробувані на щільність
повітрям тиском 700 кПа і на діелектричну міцність змінним струмом частотою 50 Гц
протягом 1 хв напругою 9,5 кВ, а також мати нанесені на них трафарети з датою і
місцем випробувань. Встановлюють амортизатори, вали нижніх рам і нижні рами.
Верхні рами з'єднують з нижніми тимчасовими болтами, закріплюють на них каретки
і полози, ставлять гнучкі шунти, після чого замінюють тимчасові валики постійними.
Хід каретки повинен бути 50 мм. Переміщення каретки має відбуватися без заїдань, а
полоз вільно повертатися навколо своєї осі на 10-1500 в кожну сторону. При складанні
струмоприймача всі підшипників і деталі тертя змащують мастилом ЦИАТИМ-201.
Одночасно переконуються, що найбільший аксіальний сумарний зазор в будь-якому
шарнірі рами не перевищує 3 мм, а поперечний люфт на тязі - 2 мм. При необхідності
зазор в шарнірі регулюють установкою металевої шайби. Перевіряють
горизонтальність полоза, для чого на нього встановлюють лінійку довжиною 1000 мм
з рівнем посередині. Відхилення робочої поверхні полоза не повинно перевищувати 5
мм. Зсув центру полоза щодо підстави струмоприймача в поперечному напрямку
перевіряють по виску, закріпленому в центрі полоза, і лінійці з нанесеним центром
основи. Зсув не повинен перевищувати 25 мм. Перевіряють статичну характеристику
струмоприймача. При необхідності натискання полоза струмоприймача на контактний
провід регулюють зміною натягу пружин, домагаючись номінальних значень.
Контролюють роботу струмоприймача при тиску повітря 350 кПа (3,5 кгс/см2).
Відремонтований струмоприймач (крім робочих поверхонь, полозів, силумінових
шарнірів, шунтів і поліетиленових трубок) фарбують червоною емаллю ПФ-115, а
пружини - чорним бітумно-масляним лаком №4. Перед установкою струмоприймача
на дах перевіряють правильність монтажу опорних ізоляторів. Різниця у висоті їх
установки не повинна перевищувати 2 мм. При більшій різниці перекіс усувають
установкою між ізоляторами і основою металевих шайб. Після закріплення
струмоприймача на опорних ізоляторах перевіряють горизонтальність полоза.
Визначають час підйому струмоприймача максимальної висоти і час його
опускання (4-7 с).
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Таблиця 9 - Норми допусків і зносів струмоприймача 2SLS-1
Найменування деталей та
розмірів
Креслярський
розмір, мм
1
Товщина
виставок, мм
Бракувальний в
експлуатації, мм
2
Допустимий
розмір при
виході з ПР3,
мм
3
30
30-25
меньше 10
-
10
більше 15
-
5
-
1
10
більше 20
-
10,8
більше 1
-
2
більше 2
0,5
0,8
більше 0,8
4
вугфльних
Зсув центру полоза щодо
центру
підстави
струмоприймача поперек
його осі в межах робочої
висоти, не більше
Відхилення
верхній
поверхніі
полоза
від
горизонталі на довжині 1
м:
при
установці
струмоприймача
на
вивірених тумбах в цеху,
не більше
- при установці на даху
електровоза, не більше
Найбільший
сумарний
аксіальний зазор в будьякому шарнірі рами –
Увігнутість полоза на
довжині
1 м
прямолінійною частини,
не більше
Зазор між вугільними
вставками, змонтованими
на
полозі
з
боку
контактної поверхні, не
більше
Допустиме
зменшення
розмірів валиків і осей від
номінальних при діаметрі,
мм:
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
- від 5 до 10 вкл.
- понад 10 до 18 вкл.
- понад 18 до 30 вкл.
Допустиме
збільшення
розмірів
отворів
під
валики
і
осі
від
номінальних при діаметрі,
мм, не більше:
- від 5 до 10 вкл.
- понад 10 до 18 вкл.
- понад 18 до 30 вкл.
Допустимі
зазори
в
шарнірах при діаметрі
отворів, мм:
- від 5 до 10 вкл.
- понад 10 до 18 вкл.
- понад 18 до 30 вкл.
0,015-0,055
0,02-0,07
0,025-0,085
0,015-0,3
0,02-0,36
0,025-0,42
більше 0,5
більше 1,1
більше 1,3
0,03
0,035
0,045
0,2
0,24
0,28
більше 0,5
більше 1,1
більше 1,3
0,015-0,085
0,02-0,105
0,025-0,013
0,015-0,5
0,02-0,6
0,025-0,07
більше 1
більше 2,2
більше 2,6
2.5 Вибір необхідного основного і допоміжного обладнання та площі відділення
по ремонту струмоприймачів
Локомотивне депо має сучасне технологічне обладнання, різноманітні стенди та
пристосування. Відділення по ремонту струмоприймачів виконує ремонт
струмоприймачів локомотива, тому при розбиранні та ремонті застосовується різний
ручний та механізований інструмент. У відділенні розміщено основне обладнання яке
представлено в таблиці 11.
Найменування обладнання
1
Установка для випробування пружин
Тумба для зберігання інструменту
Позиція для ремонту полозів
Шаблон для правки полозів
Верстат для зачистки полозів
Точильно-шліфувальний верстат
Стелаж для зберігання полозів
Кран-балка, Q = 1 тона
Зварювальний пост
Стелаж для зберігання струмоприймачів
Шафа для запасних частин
Стелаж
для
пневмоприводів
Електроковш для пайки накінечників
Кількість
2
1
1
1
1
1
1
1
2
1
1
2
1
1
Тип
3
МИП-10-1
ПР 15.07.01
ПР 2601.00
ПР 2602.00
ПР 827.01
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Позиція ремонту та дефекації кареток
Ванна для очистки деталей
Ящик для обтирочних матеріалів
Стелаж для зберігання шарнірів та
важелів
Настільно-свердлильний верстат
Верстат слюсарний
Прес гвинтовий
Позиція ремонту пневмоприводів
Установка для клепки та підтяжки
заклепок
Позція ремонту та випробування
струймопримачів
Позиція ремонту та дефекації кареток
Пристосування для зняття статичної
характеристики струмоприймача
Ножиці пневматичні
Стелаж
Таблиця 11 - Перелік обладнання відділення
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
ПР 2604.00
А1758.00
А 1337.100
А2201.00
А 2451.00
1
-
1
1
ПР 1050
1
1
ПР 1067
ПР 884.01
Відділення знаходиться на другому поверсі в цеху ПР-3, в відповідному місці з
урахуванням зручного транспортування знятих струмоприймачів локомотива до місця
ремонту. Визначення площі виконується на основі технологічного процесу ремонту,
кількості та площі обраного обладнання.
При цьому враховують:
 рух вузлів та деталей повинен бути рівномірним;
 відстань між верстатами та пристосуваннями повинна бути достатньою для
нормальної роботи слюсарів;
 повинні бути забезпечені умови охорони праці. Виходячи з цього площа
відділення разом з розстановкою обладнання та необхідними технологічними
проходами становить 180м2 (30 х 6 м).
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
3. Охорона праці та навколишнього середовища
3.1 Виробничі фактори та характеристика умов роботи працівників відділення по
ремонту струмоприймачів
Шкідливі виробничі фактори - фактори середовища і трудового процесу, які
можуть викликати професійну патологію, тимчасове або стійке зниження
працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань,
призвести до порушення здоров'я потомства. Шкідливими виробничими факторами
можуть бути: - фізичні фактори - температура, вологість і рухливість повітря,
електричні і магнітні поля, іонізуючі випромінювання, виробничий шум, вібрація,
ультразвук тощо; - фактори трудового процесу, що характеризують напруженість
праці (інтелектуальні, сенсорні та емоційні навантаження, монотонність навантажень,
режим роботи); - фактори трудового процесу, що характеризують тяжкість фізичної
праці (фізично динамічне навантаження, маса що піднімається і переміщуваного
вантажу, стереотипні робочі руху, статичне навантаження, робоча поза, нахили
корпусу, переміщення в просторі). Наявність факторів трудового процесу, які
характеризують тяжкість фізичної праці в обсязі, що перевищує припустимі фізичні
навантаження, дозволяє говорити про важкість фізичної праці. Шкідливі виробничі
фактори, погіршуючи умови праці на робочих місцях знижують увагу працюючих,
чутливість та видимість сигналів, що подаються, підвищують втомливість та час
зворотної реакції організму людини на зовнішні подразники. Все це сприяє появі
похідних захворювань у більшості випадків зменшує можливості людини чітко
реагувати на можливе травмування. Умови праці, які характеризуються такими
рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її
частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм
професійних уражень, вважається небезпечними (екстремальними). Робота слюсарів
по ремонту струмоприймачів, знятих з рухомого складу відбувається у складних
умовах обумовлених в першу чергу, умовами роботи електровозів, впливом
атмосферних чинників та застосування мастильних матеріалів. Після постановки
електровоза на ремонт відбувається демонтаж обладнання і його переміщення у
відділення для ремонту. В ньому струмоприймачі розбираються і піддаються огляду і
очистці забруднень з складових частин апаратів. Це веде до погіршення стану повітря
у відділенні за рахунок попадання в нього забруднюючих речовин та домішок. Крім
цього робота обладнання супроводжується природним шумом, який при тривалій
роботі негативно впливає на самопочуття робітника. Під час ремонту
використовується електричне обладнання, яке створює для людини велику небезпеку.
Ця небезпека пояснюється тим, що органи чуття людини не можуть сприймати на
відстані наявність електричної напруги на обладнанні. Проходячи через тіло людини,
електричний струм викликає тепловий, хімічний, біологічний і механічний вплив на
організм. Будь-який з цих впливів може привести до електротравмування, тобто до
пошкодження організму, обумовленого дією електричного струму або електричної
дуги.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Тому до обслуговування деповських електроустановок допускається спеціально
навчений персонал, що має відповідну кваліфікаційну групу по електробезпеці.
До самостійної роботи в депо допускаються працівники, що пройшли навчання і
перевірку знань за фахом і охороною праці в обсязі, що відповідає займаній посаді
(професії).
Виходячи з технологічного процесу ремонту на ремонтний персонал впливають
загрозливі та шкідливі фактори, тому необхідно розробити заходи по техніці безпеки
персоналу при виконанні ремонтних та очисних робіт.
3.2 Заходи по забезпеченню безпеки робіт в відділенні по ремонту
струмоприймачів
В спроектованому відділені по ремонту струмоприймачів електровозного депо
передбачено комплекс мір по ліквідації небезпечних та шкідливих умов праці. Всі
стаціонарні електричні установки мають заземлення.
Приміщення відділення повинне знаходитись в належному стані, прибиратись
після кожної зміни і по спеціальному графіку. Категорично забороняється захрещувати
проходи різними предметами. Освітлення повинно відповідати вимогами діючим на
підприємствах локомотивного господарства. Рівень шуму та вібрації повинен
регулярно перевірятись. Потрібно проводити заходи по його зменшенню. Опалення в
відділенні повинно впроваджувати пристроями де теплоносієм є пар або вода. Крім
того в зимній час повинна працювати приточно-витяжка вентиляція з попереднім
підігрівом приточного повітря.
Підйомо-транспорте обладнання повинно регулярно перевірятися робітниками
державного надзору і мати спеціальні таблички де указуються дата випробувань, які
проведені і дата слідуючих випробувань.
До роботи в відділенні по ремонту струмоприймачів допускаються особи, які
пройшли медичну комісію, необхідне навчання та перевірку знань для визначення
професійної працездатності. Кожен робітник повинен чітко знати технологічні
процеси ремонту струмоприймачів та виконувати лише ті роботи, що передбачені
ними. Виконання робіт не пов’язаних з ремонтомнедопускаються. Робоче місце
слюсарів по ремонту струмоприймачів повинно організовуватись таким чином, щоб
забезпечити максимальну продуктивність праці. На робочому місці, повинні
знаходитись шафи з індивідуальним та бригадним інструментом, стелажі з запасними
частинами, карти технологічних процесів ремонту струмоприймачів які проходять
ремонт в відділенні, плакати з охорони праці.
Електробезпека на виробництві забезпечується відповідною конструкцією
електроустановок, застосуванням технічних та організаційних заходів і засобів
захисту. Їх вибір залежить від виду електроустановки, номінальної напруги і струму,
умов, в яких працює електрообладнання, його доступності та інших факторів.
Всі агрегати, станки, електрообладнання повинно мати надійне заземлення, яке не
рідше одного разу в рік піддається перевірці.
Верстаки, столи і стелажі повинні бути міцними, стійкими, надійно закріпленими
на підлозі і мати висоту, зручну для роботи. Поверхня верстаків повинна бути гладкою
й покрита листовою сталлю.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Лещата що на верстаку повинні бути справними, міцно затискати виріб і мати на
губках неспрацьовану насічку. Лещата на верстаках повинні встановлюватись на
відстані не менше 1 м один від одного. Ширина верстака повинна бути не менше 0,75
м. Для захисту від осколків, що відлітають повинні бути поставлені захисні сітки
висотою не менше 1 м.
Електричний інструмент повинен мати закриті та ізольовані вводи контактів
живлячих проводів. Проводи переносного електроінструменту, в цілях запобігання від
механічних пошкоджень і потрапляння вологи повинні бути захищені шлангом і
закінчуватися спеціальною вилкою для підключення до силового кола і заземлення.
В цеху повинні бути дотримані вимоги нормативних документів з охорони праці
та технік безпеки при проведенні технічних обслуговувань та поточних ремонтів ТРС.
3.3 Вибір системи електропостачання та розрахунок освітлення відділення по
ремонту струмоприймачів
Електроозброєність праці в значній мірі забезпечує її продуктивність та високу
якість виконання робіт. Електроенергія використовується для роботи електродвигунів
верстатів, електричного інструменту, а також для освітлення приміщення. Вона
подається в депо від районної підстанції по кабельному вводу напругою 6 або 10 кВ
промислової частоти 50 Гц. Знижуючі трансформатори встановлені в спеціальному
приміщенні або будівлі на території біля депо.
Розподільчі пристрої розміщені в окремому приміщенні де обладнане місце
чергового електромонтера. Силові та освітлювальні лінії відділення підключені до
збірних шин розподільчого пристрою напругою 380/220 В.
Витрати електроенергії залежать від режимів та терміну роботи цеху, а також від
потужності обладнання. У відділенні по ремонту струмоприймачів витрати
електроенергії припадають на освітлювальне та силове обладнання. Освітлювальне
обладнання використовується для освітлення приміщення в темний час доби та для
штучного освітлення робочого місця працівника (лампи розжарювання або
газорозрядні загальною освітлюваністю 200 лк та 100 лк відповідно). Силове
обладнання - це верстати, стенди, електроінструмент.
При виконанні розрахунку освітленості приміщення відділення по ремонту
струмоприймачів враховується площа відділення 180 м2(6 х 30 м); висота 4,8м; норма
освітленості 150 лк).
Висота звисання світильників зі стелі визначається за формулою:
ℎ𝑐 = (𝐻 − ℎ𝑝 ) × (0,2 … 0,25),
(42)
де Н - висота приміщення (4,8м);
ℎ𝑝 - висота виконання робіт (ℎ𝑝 - = 0,8 м).
ℎ = (4,8 − 0,8) × 0,2 = 0,8 м
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
В подальших розрахунках приймаю світильники типу РСП-13 з лампами типу ЛЛ,
при цьому даний світильник має тип кривої світла (КСС) Д-2. Приймаю розміщення
світильників з люмінесцентними лампами в один ряд рівномірно вздовж несучої стіни
(при такій КСС відношення L/H становить 0,96; тоді відстань між світильниками буде
становити:
𝐿 = 0,96𝐻 = 0,96 ⋅ 4,8 = 4,6 м
Визначаю кількість світильників в ряду:
A/L=30/4,6=6,52 м
Після розрахунку кількість світильників округлюю до цілого числа в більший бік,
тобто 7 шт. Загальна кількість ламп в світильниках
N = 14 штуки (в одному
світильнику дві лампи). Якщо в подальших розрахунках буде виконуватися умова
0,9Фп <Фсв <1,2Фп , то кількість ламп підібрали вірно, якщо ні необхідно виконати
перерахунок. Для точкових джерел освітлення світловий потік окремої лампи
визначається за формулою:
Фсв =
Е𝑚𝑖𝑛 × 𝑆 × 𝐾3 × 𝑧
,
𝑁×ƞ
(43)
де Е𝑚𝑖𝑛 - мінімальна освітленість, (150лк);
𝐾3 - коефіцієнт запасу, що враховує старіння світильників (приймаю 𝐾3 =1,6);
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (приймаю Z=1,1);
ƞ - коефіцієнт використання світлового потоку (0,62), визначається в залежності
від коефіцієнтів відбиття (ρ) та індексу приміщення.
Індекс приміщення визначається за формулою:
𝐼=
𝐴×𝐵
,
ℎ × (𝐴 + 𝐵)
(44)
де А, В, h - довжина, ширина приміщення та висота підвісу світильника.
ℎ = 𝐻 − ℎ𝑝 − ℎ𝑐
(45)
h=4,8-0,8-0,8=3,2 м
Тоді індекс приміщення:
𝐼=
6 × 30
= 1,56
3,2 × (6 + 30)
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Користуючись методом інтерполяції для КСС-Д-2 та І = 1,56 коефіцієнт
використання становить 0,62, тоді світловий потік окремої лампи дорівнює:
Фсв =
150 × 180 × 1,6 × 1,1
= 5475 лм
14 × 0,62
В якості джерела світла приймаю лампи ЛБ-80 зі світловим потоком 5220 лм.
Виконую перевірку умови 0,9 Фп < Фсв < 1,2Фп
4698˂5475˂6264 лм
Умова виконується. В цьому випадку як джерело світла приймаю лампи ЛБ-80 зі
світловим потоком 5475 лм потужністю 80 Вт. В одному світильнику розміщую 2
лампи, тоді у відділенні встановлюю 1 ряд світильників. Загальна кількість ламп 14
співпадає з обраною попередньо.
3.4 Пожежна безпека
Пожежа це процес неконтрольованого горіння, що несе матеріальні збитки. На
виробництві виникнення пожеж у більшості випадків пов'язано з несправністю
технологічного обладнання, електроустановок, контрольно-вимірювальних та
захисних засобів, а також з необережністю обслуговуючого персоналу під час
користування вогнем і при проведенні різного роду вогневих робіт. Іноді причинами
виникнення пожеж є порушення герметичності апаратів і комунікацій в результаті
зносу окремих деталей або перевищення норм тиску і температури. У таких випадках
з'являється можливість утворення горючого середовища, що при наявності джерела
запалювання веде до виникнення пожежі, особливо на тих установках, в яких
застосовуються легкозаймисті речовини та гази. Найбільш розповсюдженими
джерелами запалювання є:
 іскри, що виникають при коротких замиканнях, перевантаженні
електромереж;
 струми короткого замикання, які можуть досягати кількох десятків тисяч
ампер, що веде до утворення електричної дуги з температурою до 4000O С і плавлення
електричних проводів, перегріву струмоведучих частин і запалювання речей і
матеріалів, що знаходяться поблизу;
 перевантаження електричних мереж і апаратів, що виникає в результаті
тривалого протікання струмів, величина яких значно перевищує допустимі значення.
Для запобігання пожеж необхідно виконувати відповідні інженерно-технічні
заходи при проектуванні та експлуатації технологічного обладнання, енергетичних
і транспортних установок, суворо дотримуватись існуючих правил і вимог
пожежної безпеки, а також усувати небезпеку утворення горючого середовища. З
метою попередження пожеж в депо слід дотримуватися наступних вимог:
 транспортування вогненебезпечних речовин відбувається лише у закритих
ємкостях;
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
 для проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту технологічного
обладнання воно повинно бути відключеним від електромережі;
 наявність ефективних вентиляційних установок, що запобігають утворенню
небезпечних повітряних сумішей; - прилади опалення повинні бути ізольовані від
горючих матеріалів і конструкцій, слідкувати за режимами їх роботи та
експлуатації;
 зварювальні роботи повинні виконуватися лише після забезпечення умов
безпечної роботи;
 правильно обирати електрообладнання та способи його монтажу з урахуванням
характеру навколишнього середовища, слідкувати за справністю захисних
апаратів та пристроїв;
 зберігати окремо речовини які можуть самозайнятися при взаємодії одна з одною,
та виключати можливість їх контакту під час транспортування та переробки;
 усувати вогненебезпечні виробничі відходи та збирати промаслені обтиральні
матеріали, своєчасно усуваючи їх у спеціально відведені місця;
 проводити роз'яснювальну роботу серед робітників і службовців та забезпечувати
виконання організаційних заходів з дотримання встановленого порядку
користування відкритим вогнем та паління.
Дотримання вимог пожежної безпеки є прямим обов'язком кожного працівника
депо. Для виконання вимог їх необхідно чітко засвоїти. Керівництвом видаються
накази, що встановлюють порядок проведення протипожежних інструктажів та занять
з пожежно-технічного навчання.
Для виконання вимог пожежної безпеки у приміщенні відділення по ремонту
струмоприймачів розміщуються вогнегасники та автоматична установка сповіщення
та гасіння пожеж, а також пристрої захисного автоматичного відключення
електроустановок при аварійних режимах. Застосування автоматичних установок дає
можливість запобігти появі пожежі, а також локалізувати і ліквідувати можливі
пожежі. Сучасні системи автоматики складаються з чутливих датчиків, що
розміщуються в місцях захищаємого об'єкту, приймально-контрольних пристроїв, що
забезпечують дистанційний контроль за станом датчиків і здійснюють сигналізацію, та
виконуючих елементів, що забезпечують вмикання засобів пожежогасіння.
Автоматичні захисні вимикачі, що забезпечують відключення електроустановок від
електромережі в аварійних режимах, розміщуються на розподільчому щиті, який
розташований у приміщенні цеху біля обладнання. Для гасіння пожеж в початковій
стадії використовуються вуглекислотні вогнегасники (ОУ-2), так як вуглекислота не
проводить електричного струму. Крім того, всі паливномастильні матеріали, які
використовуються під час очищення, ремонту та випробування різноманітного
обладнання зберігаються в окремому приміщенні з місцевою вентиляцією.
Виконання цих заходів забезпечить дотримання вимог пожежної безпеки у цеху і
дасть можливість виконувати роботи, передбачені правилами ремонту, в повному
обсязі.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
3.5 Охорона навколишнього середовища
Характерною особливістю сучасного виробництва є впровадження нових, більш
ефективних технологічних процесів, різке розширення об'ємів виробництва, швидке
зростання споживання матеріальних та енергетичних ресурсів. Це призвело до
значного зростання негативного впливу на навколишнє середовище. На даний час
проблема охорони навколишнього середовища є однією з найважливіших.
Комплексний характер цієї проблеми визначається складністю системи, що включає
природу, суспільство і виробництво. В той же час оптимальний розвиток цієї системи
пов'язаний з соціальними, екологічними, технічними, економічними та міжнародними
аспектами проблеми.
Захист навколишнього середовища це комплексна проблема: разом з
природоохоронними задачами вона вирішує також і соціально-економічну задачу
покращує умови життя людини, зберігаючи її здоров'я. Основними напрямками по
вирішенню проблем захисту навколишнього середовища є вдосконалення
технологічних процесів і розробка нового обладнання з меншим рівнем викидів
домішок та відходів в оточуюче середовище; заміна токсичних відходів нетоксичними
та неутилізуємих відходів на утилізуємі.
За родом своєї роботи депо спричиняє забруднення атмосфери і водного басейну.
Найважливішим заходом щодо боротьби із забрудненням атмосферного повітря
шкідливими речовинами є зменшення їх виділення в джерелах. Це досягається шляхом
механізації і автоматизації виробничих процесів, ущільнення, герметизації і
вакуумізації устаткування, заміни шкідливих летючих речовин менш шкідливими.
Вирішенню проблеми зниження забруднення атмосферного повітря сприяють сучасні
установки, що дозволяють уловлювати шкідливий пил, пару і гази механічні сухі
пиловловлювачі типу "Циклон", гідроциклони, зрошувані скрубери, різні
пиловіддільники, фільтри. Очищення промислових викидів в атмосферу є складовою
частиною технологічного процесу. Мета її запобігання забрудненню атмосферного
повітря, видалення шкідливого пилу з технологічних викидів та його подальша
утилізація, зменшення механічного зносу устаткування через абразивну дію пилу,
виділення з відходів цінних продуктів і використання їх як вторинної сировини.
Основними забруднювачами виробничо-стічних вод є нафтопродукти, мінеральні
та механічні суспензії, луги, кислоти, поверхнево-активні речовини та солі важких
металів. Очисні споруди депо запроектовані з розрахунку на прийом стічних вод від
всіх джерел і очищення їх від нафтопродуктів та зважувальних речовин, за виключення
води, що охолоджує, з мийними розчинами та стоків гальванічного цеху. Ця вода
подається на локальні оборотні системи, з яких воду випускають на місцеві очисні
споруди. Побутові і душові стічні води подаються в міську мережу водовідведення.
Для цієї мети передбачена окрема побутова мережа водовідведення, обладнана
побутовими санітарними приладами. Для більш ретельного очищення стічних вод
застосовуються додаткові пристрої (нафтовловлювачі, відстійники, різноманітні
фільтраційні установки). Нафтовловлювачі застосовуються для очищення стічних вод
від нафтопродуктів і механічних домішок, які можуть бути виділені методом
відстоювання.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
В локомотивних депо впроваджуються оборотні системи водопостачання.
Частина виробничих процесів використовує водопровідну воду, інша частина
користується очищеною стічною водою з оборотної системи. При повторному
використанні у виробництві стічних вод необов'язкове їх глибоке очищення, цілком
достатній той рівень, який досягається на існуючих очисних спорудах. Впровадження
оборотних систем водопостачання дозволяє значно скоротити споживання води для
технічних потреб і зменшити об'єми забруднених стоків, що скидаються у водоймища.
Зберігання відходів люмінесцентних ламп відбувається в спеціальних
приміщеннях. Такі приміщення обладнуються примусовою витяжною вентиляцією,
металевими стелажами, на які не допускається потрапляння прямих сонячних променів
або теплового випромінювання від нагрівальних приладів. При необхідності можливе
сумісне зберігання нових ламп і відходів (на окремих стелажах). Допускається
зберігання нових ламп в упаковці заводу-виробника. Відходи люмінесцентних ламп
зберігати в металевій герметизованій тарі з гумовим ущільненням. Габарити тари
підбираються за розміром використаних ламп, які необхідно упаковувати,
пересипаючи тирсою. Відпуск нових ламп проводиться за умови здачі використаних
або таких, що прийшли в непридатність. Відпустка невеликої кількості (2-3 шт.)
проводиться в упаковці заводу виробника, велика кількість ламп відпускається в
спеціальній тарі. Систематично здійснюють контроль за станом повітряного
середовища в приміщеннях складування ламп і накопичення ртутовмісних відходів.
При перенесенні і монтажу люмінесцентних ламп і їх відходів необхідно
дотримуватися обережності для уникнення порушення їх герметичності. При
накопиченні граничної кількості відпрацьованих ламп вони передаються для
остаточної утилізації на спеціалізовані підприємства.
4 Економічна частина
4.1 Розрахунок витрат на заробітну платню
Розрахунок експлуатаційних витрат виконується з розбиванням усіх витрат по
виробничому виду на основні витрати, загальні для всіх галузей, загальногосподарчі
витрати на утримання штату відділення. До основних витрат належать витрати, які
пов'язані з виробничим процесом, тобто витрати на зарплату робітникам та матеріали.
До основних витрат, загальних для всіх галузей залізничного транспорту відносяться
витрати на охорону праці, соціальне страхування, обслуговування і періодичний
ремонт виробничих будинків та споруд, а також на амортизацію основних фондів.
До загальногосподарських витрат належать витрати на обслуговування
виробництва і керівництво господарством.
Заробітна плата являється частиною продукту, яка виплачується робітникам в
грошовій формі за їх працю. Виплата заробітної плати проводиться по кількості і якості
виконаної роботи. Різна оплата праці повинна бути при виконанні її в тяжких,
небезпечних умовах.
Заробітна плата робітників в локомотивному господарстві залізниць, повинна
зацікавити їх в підвищенні продуктивності праці, покращення якості та зниження
собівартості продукції, в покращенні використання виробничих фондів.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Оплата праці може бути почасовою, тобто за відпрацьований час, та удільною за
кількість виробленої продукції. В локомотивному господарстві залізниць
використовують почасову, почасово-преміальну та здільно-преміальну системи
виплати праці.
Таблиця 12 - Тарифні ставки та коефіцієнти
Розряд
Кількість робітників
Тарифна ставка
Тарифний коефіцієн
IV
2
13,63
1,332
V
2
15,62
1,499
Визначаю середню годинну тарифну ставку одного робітника за формулою:
Тг = Т +
𝑍×Т
× п,
10
(46)
де ТГ - годинна тарифна ставка;
т - годинна тарифна ставка найближчого меншого цілого розрядутарифної
сітки;
z - годинна тарифна ставка найближчого більшого цілого розрядутарифної
сітки; п - число десятих долей до цілого розряду.
Для визначення тарифної ставки робітника необхідно визначити середній розряд
по цеху.
Знаходимо середній тарифний коефіцієнт:
Кср =
К4 × Чоб−4 + К5 × Чоб−5
,
Чсп.заг
(47)
де К4−5 -тарифний коефіцієнт 4-5 розряду;
Чоб.4−5 -облікова кількість робітників по розрядам;
Чсп.заг -загальний список штату цеху.
Кср =
1,332 × 2 + 1,499 × 2
= 1,415
4
Середній розряд робітників знаходимо за формулою:
Тср = ТМ +
Кср − К1
,
К2 − К1
(48)
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
де Кср -середній розряд;
ТМ -найближчий менший розряд;
К1 -тарифний коефіцієнт найближчого меншого розряду;
К2 -тарифний коефіцієнт найближчого більшого розряду.
Тср = 4 +
1,415 − 1,332
= 4,5
1,499 − 1,332
За формулою знаходимо тарифну ставку робітника за годину роботи:
Тг = 13,63 +
15,62 − 13,63
× 5 = 14,62 грн
10
Місячну тарифну ставку визначаємо за формулою:
Тміс = Тг × 167,4
(49)
де Тміс - місячна тарифна ставка;
167,4 - кількість робочих годин в місяці;
Тг - годинна тарифна ставка.
Тміс = 14,62 × 167,4 = 2447,40 грн
Відрядна доплата одного робітника за перевиконання норм складає 15% від
тарифної ставки:
Твід = Тст × 0,15
(50)
Твід = 2447,40 × 0,15 = 367,10 грн
Розмір премії одного робітника визначається за формулою:
Тпрем = (Тст + Твід ) × 0,25
(51)
Тпрем = (2447,40 + 367,10) × 0,25 = 703,60 грн
Заробітна плата одного робітника за місяць буде складати:
Тміс = Тст + Твід + Тпрем
(52)
Тміс = 2447,40 + 367,10 + 703,60 = 3518,10 грн
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Річний фонд зарплати робітника відділення по ремонту струмоприймачів буде
складати:
Тріч = 3518,10 × 12 = 42217,20 грн
Річний фонд зарплати по видам ремонту буде складати:
Тріч = Тріч × Чсп
(53)
ТПР3
річ = 42217,20 × 2 = 84435,60 грн
ТПР2
річ = 42217,20 × 2 = 84435,60 грн
Загальний річний фонд заробітної плати робітників відділення складає:
ПР3
ПР2
Тзаг
річ = Тріч + Тріч
(54)
Тзаг
річ = 84435,6 + 84435,6 = 168871,20 грн
4.2 Розрахунок витрат на матеріали та запасні частини
Визначаю вартість матеріалів та запасних частин на одиницю ремонту за
формулою:
𝐻=
𝐶од × 𝛾
,
100
(55)
де 𝐶од - вартість матеріалів на кожну одиницю ремонту по видам ремонту;
γ - процент участі цеху у витратах на матеріали.
γ=
авід × 100%
,
а
(56)
де авід - працеємність ремонту на один комплект струмоприймачів по видам
ремонту, люд/год;
а-нормативна працеємність на один локомотив по видам ремонту, люд/год.
𝛾ПР−3 =
23,9 × 100%
= 0,8%
3093
𝛾ПР−2 =
8,6 × 100%
= 0,6%
1333
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
НПР−3 =
704499,00 × 0,8%
= 5636,00 грн
100%
НПР−2 =
109440,00 × 0,6%
= 565,60 грн
100%
Визначаю вартість матеріалів для відділення на програму ремонту по видам
ремонту:
Нпр = Н × М
(57)
НПР−3
= 5636,00 × 52 = 293072,00 грн
пр
НПР−2
= 656,60 × 104 = 68286,40 грн
пр
Вартість матеріалів для відділення з урахуванням 12 % націнки:
Ннац = Нпр × 1,12
(58)
НПР−2
нац = 293072,00 × 1,12 = 328240,64 грн
НПР−2
нац = 68286,40 × 1,12 = 76480,80 грн
Загальна сума витрат на матеріали та запасні частини:
ПР−2
Нзаг = НПР−3
нац + Ннац
Нзаг = 328240,64 + 76480,80 = 404721,33 грн
4.3 Визначення додаткових витрат
Розраховую відрахування на соціальне страхування, які встановлені у розмірі
38% від річного фонду зарплати усіх працівників відділення:
Сстр = Тзаг
річ × 0,38,
(60)
де Тзаг
річ - річний фонд заробітної плати відділення.
Сстр = 168871,20 × 0,38 = 64171,00 грн
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Витрати по техніці безпеки та виробничій санітарії планую у розмірі 1% від
річного фонду зарплати працівників відділення:
Ст.б = Тзаг
річ × 0,01
(61)
Ст.б. = 168871,20 × 0,01 = 1688,70 грн
Визначаю витрати на опалення:
Еоп =
𝑉 × 𝑞 × Поп × С
,
і × 1000
(62)
де V - об'єм приміщення (V=864м3);
q - питомі витрати тепла (q=15,5 ккал/год на м3);
С - вартість тони пару (С=35 грн);
Поп - кількість годин в опалювальному періоді (3420год);
і - теплота (і=540 ккал).
Еоп =
864 × 15,5 × 3420 × 35,00
= 2968,6 грн
540 × 1000
Визначаю витрати на освітлення відділення:
Еосв =
𝑆×Г×Ч×С×К
,
1000
(63)
де S - площа цеху (180м2);
Г - норма витрат електроенергії;
Ч - час освітлення на рік(2800год);
С - вартість 1 кВт електроенергії (0,41грн);
K - коефіцієнт попиту.
180 × 10,5 × 1400 × 0,41 × 0,8
= 867,90
1000
Витрати на воду для побутових та господарських потреб визначаю за формулою:
Еосв =
Евод =
Чсп (В1 + В2) × 253 × 𝑍
,
1000
(64)
де Чсп - облікова кількість працівників;
В1 - витрати води на господарські потреби (25л/люд);
В2 - витрати води на побутові потреби (40л/люд);
253 - кількість робочих днів на рік;
Z - вартість 1м3 води (8,4 грн).
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Евод =
4 × (25 × 40) × 253 × 8,40
= 552,50 грн
1000
Визначаю витрати на поточний ремонт будівель та споруд, які приймають у
розмірі 4-4,5% від вартості будівлі. Орієнтовна вартість 1 м2 - 1350 грн.
(65)
Еб = 𝑆 × 𝐶б × 0,04
ЕБ = 180 × 1350 × 0,04 = 9720,00 грн
Амортизаційні відрахування на виробничі основи фонду складають 8-10%.
Вартість обладнання на 1м2 - 450грн:
ЕА = 𝑆 × 𝐶о × 0,1 + 𝑆 × 𝐶б × 0,1,
(66)
ЕА = 180 × 450 × 0,1 + 180 × 1350,00 × 0,1 = 32400 грн
Визначаю витрати пов'язані з роботою та утриманням обладнання, які складають
на утримання обладнання - 0,5%, на поточний ремонт - 4% від вартості обладнання
(на 1м2 - 450грн):
На утримання обладнання:
Еуо = 𝑆 × 𝐶о × 0,005
(67)
Еуо = 180 × 450,00 × 0,005 = 405,00 грн
На ремонт обладнання:
Еро = 𝑆 × 𝐶о × 0,04,
(68 )
Еро = 180 × 450,00 × 0,04 = 3240,00 грн
Витрати на електроенергію для виробничих потреб визначаю за формулою:
Еел = Рвст × Фоб × п × к × с,
(69)
де Рвст - встановлена потужність обладнання (Рвст = 80 кВт);
Фоб - річний фонд роботи обладнання (1800год);
п - коофіцієнт завантаження обладнання (0,85);
к - коефіцієнт попиту (приймаю - 0,3); с - вартість 1кВт/год (0,41грн).
Еел = 80 × 1800 × 0,85 × 0,3 × 0,41 = 15055,20 грн
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Витрати на стиснуте повітря, пару, воду та кисень для технологічних та
виробничих потреб приймають у розмірі 1% від вартості матеріалів та запасних
частин:
Етех = Нзаг × 0,01
(70)
Етех = 404721,44 × 0,01 = 4047,20 грн
4.4 Визначення собівартості ремонту струмоприймача 2SLS-1
Собівартість це сума всіх витрат витрачених на одиницю ремонту і
визначається за формулою:
С=З+М+Н,
де
(71)
З - заробітна платня робітника;
М - вартість матеріалів і запчастин при ремонті;
Н - накладні витрати у відділенні.
Розраховуємо заробітну плату робітника за один ремонт при ПР-3 за формулою:
З = Тгод × 𝑡рем + Тпр + Тпрем,
(72)
де Тч - годинна тарифна ставка;
𝑡рем - тривалість ремонту струмоприймача;
Тпр - приробіток за один ремонт;
Тпрем, - премія за один ремонт.
Відрядний приробіток (15 %) розраховую за формулою:
Тпр = Тгод × 𝑡рем × 0,15
(73)
Тпр = 14,62 × 12 × 0,15 = 26,32 грн
Премію (25 %) розраховую за формулою:
Тпрем = (Тгод × 𝑡рем + Тпр ) × 0,25
(74)
Тпрем = (14,62 × 12 + 26,32) × 0,25 = 50,44 грн
Зарплата визначається за формулою:
З=14,62×12+26,32+5044=252,20 грн
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Витрати на матеріали та запчастини розраховую наступним чином: витрати для
ремонту одного струмоприймача становлять
50 % від витрат на матеріали та
запчастини для відділення в цілому на ремонт комплекту з двох струмоприймачів. Тоді
витрати становлять 3156,16 грн. Накладні витрати становлять 120 % від зарплати 302
грн. 64 коп. Собівартість ремонту одного струмоприймача становить за формулою
(71):
С=252,20+3156,16+302,64=3711,00 грн
4.5 Розрахунок і складання плану витрат відділення по ремонту струмоприймача
Основною формою державного планування всього народного господарства і
кожного підприємства окремо є виробничо-фінансовий план. Виробничо-фінансовий
план розробляється в основному методом технікоекономічних розрахунків на основі
затверджених керівництвом залізниці прогресивних технічно-обумовлених норм
робочих та матеріальних затрат. В кожному цеху та відділенні є свій виробничофінансовий план. План відділення по ремонту струмоприймачів наведений в таблиці
13.
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата