Загрузил Сергій Карпук

Випускний 2019 р

Реклама
Вітаю вас тати і мами, дідусі і бабусі, сестрички і братики і всі присутні на святі.
Чом сонечко стало так рано?
Чому квіти яскраво квітнуть?
Чом киває гіллям калина?
Чом привітно щебече пташина?
Тому, що початкову школу діти закінчили
У них сьогодні справжнє свято,
Бо зійшлася вся родина
Своїх діточок щиро привітати.
Заходять хлопці.
-
Та скоріш, ждентельмени!
Біжимо, бо ми і так вже спізнилися.
Ну, сьогодні такий день – нічого не можемо встигнути
Сьогодні ми – випускники.
Джентельмени, а кого ми чекаємо?
Точно, чому не починаємо?
Бо ми чекаємо на наших леді.
Сер, враховуючи особливу важливість свята ми без наших леді розпочати не можемо.
Та де ж вони так довго?
А може не будемо кликати наших дівчат?
Авже ж. і всі оплески, усмішки, квіти будуть нам і тільки нам.
Та ви згадайте четвертий клас. Коли б не дівчата то все пропало б.
А до чого тут дівчата??
А до того! Хто нам давав списувати? Хто нас скубав на коридорі? Хто в класі прибирав, дошку
витирав?
Вазони поливав, з нами танцював в футбол грав, а ти кажеш…..
Та я взагалі мовчу…
Справжні леді можуть дозволити собі спізнитись на 15 хвилин, в цьому є деякий шарм.
Ви справді, справжні леді не спізнюються, вони затримуються.
А я пропоную піти і негайно їх покликати.
І я з цим погоджуюсь.
Адже ми дуже любимо наших дівчат.
Бо вони найгарніші, найдобріші, найчарівніші, наймиліші, найсучасніші, найрозумніші,
найвічливіші, найскромніші, найспівучіші.
Най -най -най -кращі із усіх дівча
Звучить музика. Хлопці вибігають, заходять в зал ведуть за руки дівчат.
Стають обличчям до гостей.
Вчитель. Летять роки неспинно. Люди не в змозі ні зупинити їх, ні утримати в
певний час. Та роки проходять не безслідно. Кожна прожита година,
хвилина – це спогади.
За 4 роки – невеликий проміжок часу, але за цей короткий період всі
навчились красиво, грамотно писати, рахувати, 4 роки разом здіймалися
нелегкими сходинками до країни Знань.
Початкова скінчилась школаПташенята мої ростуть.
Світ цікавий такий довкола
Із гніздечка – час у путь.
Крила пробувать, щоб летіти
А для них – це наче гра!
Ми повинні за них радіти
Бо для них вже настала пора.
А вони ще такі маленькі.
Перші проби – важкий політ.
Крильця-рученьки ще слабенькі
Об іти самостійно в світ.
Їм підтримка, турбота треба
Доброта і людське тепло
Світ широкий і чисте небо
Щоб сонце в душі було.
Дай вам Бог, мої любі діти
У здоровї іти у світ.
Серце світу й добру відкрити
Без вагання й стрху жить.
Вже весняне сонечко заглядає в клас
І дзвіночок голосно всіх скликає нас
На веселе свято, на прощальний бал
Тут і мами й тата, гостей повен зал.
Найсвітліша пора – дитинство
Безтурботна пора – дитинство
Найчесніша пора – дитинство
Найсвятіша пора - дитинство
День чарівний, просто диво
В залі людно і красиво
В зал усмішок багато
Бо у нас сьогодні свято
Це щастя і радсть
І ніжність мрія
Це тато і мама
Це рідна Вкраїна
Вчитель. У кожного є два береги – від одного людина відпливає, а до другого повинна
неодмінно причалити. Річкою життя зустрічаються чимало пристаней, але найрідніший берег
– берег Дитинства. І чи далі людина відпливає роками, тим більше її тягне до цього берега .
Річка дитинства…. Вона не міліє
Річка дитинства крізь роки тече
В берег хлюпоче, висвітлює мрії
Спогадом душу і пам'ять пече.
Завжди повернуся до неї з доріг я
Тут мої витоки, спів солов’я,
Річка дитинства…Вона як повіря
Доки існує – існую і я.
Їй поклонюся за добрим звичаєм
Тиха печаль за водою спливе
Хай за життя ми не мало втрачаєм
Річка дитинства у серці живе.
Вибігає дівчинка з першого класу
-
Хто ти???!!
Я твоє дитинство! Сьогодні я залишаю тебе.
Залишись ще трохи.
Не можу. Але я приходитиму до тебе у снах. Не хвилюйся! Я тебе ніколи не забуду.
Прощавай ( сумно)
1 Пісня « Дитинство»
Єй, дитинство ти кути біжиш, єй дитинство ти куди спішиш?
Не награлись ми іще з тобою, ой дитинство ти побудь зі мною.
А я ще хочу трішки погуляти
На самокаті вперто покататись
Дівчаткам з Барбі подружитись всім
Хлоп’ятам треба поганять в дворі.
А бабці скоса дивляться на нас, не впізнають вчорашніх забіяк
А я й Наталка по дворі йдемо і як колись ми єскімо їмо.
Моє дитинство ти куди пішло і де куток свій затишний знайшло
Своє дитинство не наздожену, про нього згадку матиму одну.
Вчитель. А зараз слово надається нашим випускникам. Увага, увага!!!! Говорити 4 клас.
У кожній нашій родині зростала дитина. А коли 1 вересня 2015 року пішла в школу- це було щастя, це
було лихо. А 25 травня 2019 року 26 учнів в доброму здоровї закінчили 4 клас.
Хвала нам!!!!!!
13 хлопчиків і 13 дівчаток за роки шкільного життя навчилися- вчасно приходити в школу, не
запізнюватись на уроки, організовано працювати на уроці, слухати вчителя, працювати з
підручниками, берегти їх, дотримуватись чистоти в класі, бути ввічливими і добрими.
Радіємо ми!!!!!
В класі з’явилися лінощі, які позбавили нас радості за окремі контрольні роботи.
Сором нам!!!
За 4 роки навчання, а це 136 тижнів або 2856 уроків одержали зовсім мало двійок, жодної одиниці,
трішки п’ятірок і шестірок, багато вісімок і дев’яток, а найбільше одинадцяток і дванадцяток.
Приємно нам!!!!
Наполегливо і ретельно готували домашнє завдання, швидко знаходили вихід із ситуації, уважними і
старанними на уроках були, скромними і завжди ввічливими були.
Аплодуємо їм!!!
За час перебування в школі ми подружились і посварилсь 1000 разів, побились і помирились 1000
раз, вчительку і батків залучували 1000 раз
Просимо вибачення 1000 разів
Обіцяємо надалі продовжувати історію нашої класної родини.
Обіцяємо!!!
Було це неначе вчора
Прийшли ми в перший клас
Було нам 6 років І звали нас малюки
Робили ми пеші кроки
Навчаючись залюбки.
Школярики-школярі
Нас чекали Букварі
І просторий світлий клас
Перша вчителька привітала нас.
Ми малі на лінійці стояли
А в очах і цікавість і страх
В ручках квітів букети тримали
І тремтіла тривога в очах.
Перший клас, наш перши клас
Скільки справ зустріло нас
Треба фрукти рахувати
По складах книжки читати.
Ми памятаємо той день чудовий,
і прозвучав дзвінок нам перший раз
За мамину руку надійно тримались
Тоді ми вперше відправились в клас.
А письмо це справжні муки
Від напруги ниють руки
Вам би пальчики-билинки
В ляльки гратись, у машинки
Та коли ж? весь час ведиЗнаки, літери, склади.
Мене мама вранці заплітала
Бантики-метелики чіпляла
Я до школи дуже поспішала
Матусенька мене втішала.
В зошиті задрались вуха
Ніби він уважно слуха
Потім крейдою писали
Що й самі вже білі стали.
Літера прша, перше слово
З книгою перша серйозна розмова
Ручки правильно тримати й олівці
Вчителька часто хвалила, та все
Казала « Які ви в мене молодці»
Пісня « Перший дзвоник»
Рано-ранесенько встану як ніколи
Зайчики сонячні грають у вікні
Так мені весело, бо іду до школи
І співаю радісні пісні.
Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає
Переливи переливи золоті
Я сьогодні, я сьогодні починаю
Першу стежку у житті!!
Травами росами вкрилися доріжки
Ляльку й ведмедика вдома залишу
Стануть слухняними зошити і книжки
Перше слово» Мама» напишу
Вчительку лагідно я візьму за руку
Мама хвилюється я їй посміхнусь
Підемо ми разом у світи науки
Разом я нічого не боюсь.
2 клас
Другий клас пішла таблиця
Й почала ночами сниться
Ми її вчимо вчимо
А їй геть всеодно.
Різні дії як насіли
розібрать немає сили
Додавання, віднімання
День і ніч одне старання
А от множити ділити,
годі люди й говорити.
Ще мороки було з нами
Вчительці багато
Як по сто слів за хвилину
Вчились ми читати.
Стали в ряд частини мови
Як багато чесне слово
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись
Та всі засвоїли чудово
Прикметник, суфікс, дієслово
Диктантів купу написали
Досвідченими трохи стали.
3 клас
Ось і третій рік ми в школі
А сюрпризів ще доволі
Цифри вирівнялись строєм
Як солдати перед боєм.
Спробуй швидко полічи
А учитель знов своє
Як шукаєм, що взнаєм
Скільки їх? Не полічиш
Стулиш рота і мовчиш
А ще множити ділити
Як же тут не розгубитись?
Нелегкі завдання в мові
Скільки звуків, букв у слові?
Підмет, присудок знайди
Правильно речення склади.
Ми росли і вчились в колективі жити
Набували вміння, навички й знання
Пізнавали світ ми, вчилися дружити
Нам було цікаво й весело щодня.
4 клас
Далі йде 4 клас До ДПА готують нас
Грізно потяги гудуть Пароплави все пливуть
Треба шлях порахувати
Звідкісь час і швидкість взяти
Не задача – просто мрія
Розбери, яка тут дія???
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем на ракеті
Дієслово скрізь шукай
Не кричи і не гукай
А з дієсловом розберись?
І відмінювать навчись
Не питають чи ти здібна
Кажуть: грамотність потрібна.
Ой як важко нам було
Але це уже пройшло
Тепер нам сумно стало
Початкову школу залишаєм.
Пісня « Вчать у школі»
Букви в зошиті писать і в альбомі малювать
Вчать у школі
Додавати і ділить, менших себе боронить
Вчать у школі
Від п’яти відняти два, по складах читать слова
Вчать у школі
Вміти книжку берегти, бути чемними завжди
Вчать у школі
Круг накреслити як слід, показати захід схід
Вчать у школі
Знати кожен материк і не плутать міст і рік
Вчать у школі
Вірну відповідь знайти, нелегкий маршрут пройти
Вчать у школі
Міцно змалечку дружить, все життя у дружбі жить
Вчать у школі.
Вчитель. Дорогі діти! Упродовж всього навчання, школа і батьки
прищеплювали любов та шану до книги, до рідної мови, до України. Саме
батьки разом з вами ходили до школи, жили вашими бідами і радощами, разом
з вами переживали, раділи, вчилися, пізнавали світ, відкривали нові таємниці
знань
Народна мудрість говорить: « Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито,
якщо твої плани розраховані на десятиліття – сади дерево, а коли твої плани
розраховані на віки _ виховуй дитину»
Три нещастя є у людини: старість, смерть і неслухняні діти. Старість – неминуча, смерть –
невблаганна, неслухняні діти – сором для батьків. Але я переконана що серед нас немає недобрих
дітей, тому що у всіх дітей – прекрасні батьки, мудрі порадники.
Одного ранку я прокинулась від ніжного дотику, повільно розплющила очі і побачила, що біля мене
стоїть моя матуся. І я подумала: « Який добрий Бог, що дав мені маму, яка дарує мені тепло і любов
свого серця. Який добрий Бог що дав нам найбільший скарб на землі – мудрих і сильних наших
батьків. Яки добри Бог, що дає нам братів, сестер, бабусь і дідусів.
Вчитель. Кожен наш день починається з маминого ніжного поцілунку й
батьківського теплого погляду. Ми знаємо, що ласкава мама завжди
приголубить, а руки батька нас підтримають і допоможуть. Бабуся розкаже
цікаву казку, а добрий дідусь дасть щиру пораду, братик захистить, а сестричка
застібне ґудзик і ніжно посміхнеться.
Ще в колисці немовля слово мама промовля
Найдорожче в світі слово так звучить у рідній мові
Мати, матінка, матуся, мама, мамочка, мамуся
Називаю тебе я рідна ненечко моя.
Мама! Найдорожче слово в світі
Де б не дув ти, що б ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі
Хто в радощах і в горі завжди поруч з нами
Це, звичано, мила ненька – наша рідна мама.
Матінка мила зранку встає
Сніданок смачний нам усім подає
А я не спішу із ліжечка встати
Так хочеться трішечки ще полежати
Знаю, треба вже поспішати
До початку у років в школі м’яч поганяти.
В 7 00 борюсь зі сном
Ліве око відкриваю
Потім цілих пять хвилин
Правим оком я моргаю
Час вставати? Ні, не буду!
Краще в ліжечку побуду
Ще полежу, потягнусь
Трішки мультик подивлюсь.
Що до спорту, що до вправ
На зарядку я начхав.
В ліжку дригаю ногами
Потім кличу : « Мамо, мамо!»
Ти до мене поспіши
Взуй мене і одягни.
Потім я не поспішаю
Ліжко мама застеляє
Надуваю губки –
Нащо чистить зубки?
Перед дзеркалом кривляюсь,
Все на себе видивляюсь
Умиваюсь нашвидку
Бруд у весь на рушнику.
Мама терпить і не лає
Лише лагідно прохає
- Швидше, синку, поспіши
В школу скоро вже біжи.
Доню, донечко, проснись
На урок не запізнись
Сама чашечку помиє,
Але донечку не лає.
Тепер дорослими вже стали
Будем слухняними надалі
Не запізнюватимемось на урок
Все робитимемо в строк.
Мама і в стужу і в лиху годину
Потішить й розрадить рідну дитину
Матуся кохана усе пробачає
Виховує нас і жити навчає.
Матусю солодка, матусю рідненька
Щиро горнуся до твого серденька
Щиро, матусю, тебе обіймаю
Доброї долі для тебе бажаю.
Ти моя ненько, - моя лебідонько
Ти, моя пташко, ти – моя квітонько.
Ти передала мені усі науки
Тому я цілую твої добрі руки.
Руки, що гріли в холод і стужу,
Руки, котрі нас плекали, мов ружу
Руки, які відвертали біду
І відганяли від дому біду.
Я низько вклоняюсь тобі, ненько, до ніг
Хай доля знає твоя тільки втіх,
Хай сонце промінням тебе осява,
хай буде та мати навіки жива.
В безмежному світі, у кожнім куточку
Всі люди – це діти: синочки і дочки.
Є в кожного мати, любима і мила,
Бо кожне малятко матуся зростила.
Вона є богиня сучасного роду,
Душа й берегиня усього народу.
Вчитель. О, святі материнські руки! У неоплатному боргу ми перед вами
завжди! Мати для нас завжди була і є символом рідного дому, рідної землі,
Батьківщини… тож щастя, здоровя, ласки від дітей вам дорогі наші матері!
Пісня «Пісня про маму»
Лагідна і сонячна, ніжна як весна
Рідна моя матінко, зіронько ясна.
Забринить веселкою небо голубе
Мамо, мамо, серденько я люблю тебе.
Як на світі Божому віднайти путі
З маминою ласкою все життя пройти
Мудрістю освячене диво-джерело
Як тобі віддячити, мамо, за добро.
Вчитель. Тато таточко татусь. Скільки спогадів лишаєш ти у нашому серці _
добрих, мудрих і смішних.
Уклін тобі, мій рідний тату
За те, що ласка в тебе є
Нехай вже нашу рідну хату
Біда і горе обмине.
Батьку любий, тату милий
Нинішньої днини
И прийми слова подяки
Від своєї дитини
Це слова – це щира мова
Щире побажання
Щоб пржив ти многі літа
Не зазнав страждання.
Пісня « Тато може»
Скільки про маму пісень ми співали
Лагідних ніжних таких чарівних
Та ось про тата чомусь не згадали
Про татусів наших любих таких
Тато може, тато може все, що завгодно
Цвяхи бити, цеглу класти і ще, мабуть,
Плавать брасом, бігать швидко
Це все природно. Тільки мамою,
Тільки мамою не може буть.
Таточка рідного діти всі люблять
Як же сьогодні про це не згадать
Усі у сімї його пестять, голублять.
Хочеться пісню йому заспівать.
Бабуся – найрідніша для мене людина. Вона мене розуміє і підтрмує. У неї завжди гарний настрій і не
дивлчись на посивілі скроні, вона завжди молода, а страви у бабусі найсмачніші.
Скільки в бабусеньки з нами турбот –
Варить бабуся нам добрий компот,
Скільки в турботах її різних вмінь!
Рідна, бабусенько, сядь відпочинь.
ми тобі пісню зараз почнем –
дружно з бабусею всі заживем.
Пісня « Пісня про бабусю»
Вечір надворі, сонце скотилось
Зорі тривожно сяють в вікні
Рідна бабуся, лагідна й мила
Пісню тихенько співає мені
Пісня до болю душу відкриє
Стомлені очі повні жалю
Мила, бабусю, горлиця сива
Я тебе рідна дуже люблю.
Я пригорнуся міцно до тебе
І поцілую очі сумні
Чуєш, бабусю, суму не треба
Хочеш сама заспіваю тобі?
Дідусь. Добрий, мудрий, любий дідусь. Він завжди поруч, ні в чому не відмовить, нічим не дорікне.
Його мудрі слова і поради пам’ятатимемо завжди.
Дідусь – це справжня енциклопедія. Досвід, отриманий у спадок від нього залишається золотим
набутком на все життя.
Дідусю мій рідненький, я так люблю тебе.
Вродливий ти своєю добротою.
І серцем, що для вас живе
Дай Бог тобі здоровя і спокою
Сто літ живи і знай: ми любимо тебе.
В подарунок вірш для дідуся
Вчитель. Восени, коли матінка-природа одгає свої святкові шати і щедро обдаровує людей багатими
подарунками на порозі школи нас зустрічає мудра, великодушна людина – вчитель – наша друга
мама.
Вчитель – важка, клопітка праця. Він неначе прекрасний чарівник проникає у кожну дитячу душу,
підбираючи потрібні ключики, знаходить найлагідніші слова.
Шумлять за вікном тополі
Прийшла до нас весна
Завжди молода і привітна
Вчителька перша моя.
4 роки разом ми ішли
Всього було, комусь носи товкли
У голос вчительки замріяно вслухались
І галасуючи в їдальні всі штовхались.
Пробачте за недоспані ночі
Які за зошитами вдома провели
За те, що нервів стільки з’їли з нами
Щоб ми писать і рахувать змогли.
Останнє нині в нас побачення
Нам сумно розлучатись з вами
І просимо у вас пробачення
Ми найщирішими словами.
Для нас були ви друга ненька
Жаліли щиро нас маленьких
І нашим мамам завжди радо
Давали добрі ви поради
Ми сьогодні вже йдемо від вас
По стежині шкільній в 5 клас
Не сумуйте за нами рідненька
Ми завжди пам’ятатимем Вас.
Ніна Андріївна сьогодні ми прощаємося з вами
Бо більше ви не будете нас вчить
У клас до нас вже інша прийде мама
Щоб так як ви нас всіх любить.
Надіє Федорівно – дяку прийміть від нас
І просим пробачення в вас вже останній раз
Пустували не раз і не два
В вас часто боліла від нас голова
Ми і уроки зривати уміли
Але ми всеодно вас дуже любили.
Ой мороки було з нами
Юлії Михайлівні багато
Як по 50 раз за урок
Вчились присідати
Ми про вас не забудемо Любити завжди будемо.
Тут дзвіночок продзвенів ураз
Оксана Степанівна зайшла в клас
Англійську як уміли вчили
Але вчительку ще більше любили
Дуже просимо ми вас з нами йти у 5 клас.
Пісня. « Місто добрих людей»
Можливо треба було бути як всі, а ми хотіли жити краще ніж ви
Так скучно! Плести по течії з ними
Можливо наробили ми помилок і як завжди на граблі був першим крок
Логічно! Ми ж тільки вчились ходити.
А пам’ятаєш, як перший крок ми зробили
На поріг школи ступили, за парти сіли усі
А пам’ятаєш, як ми контрольні писали
В сусідський зошит вдивлялись
А нас учитель сварив.
Як швидко тоді перший клас ми пройшли, четвертий вже сьогодні закінчили ми
Так швидко! Усі роки крокували
Той плакав той сміявся і так кожен день у вчителів постійно сильна мігрень
Так завжди! Вони життя віддавали.
А пам’ятаєш, як перший крок ми зробили,
на поріг школи ступили, за парти сіли усі
а пам’ятаєш як вчителі нас терпіли
мене й тебе вони гріли
серцями добрих людей.
Тепер ми озираємось на ті часи і знаю ціну кожному я із них
Не варто! За нас вже так перейматись.
Бо ви вже нас навчили бути людьми, важливі уроки нам провели
Ми вдячні за кожен крок ваш до класу
Ми не забудем вогонь у вашому серці
У пам’яті не зітреться, відкрили ви нам життя
Ми пам’ятаєм як строго ви нам казали
Щоб по життю крокували що б не було уперед.
Спасибі керівництву школи
За те, що школа - дім наш рідний.
Не підведемо її ніколи
.і ми слави будем гідні.
Директор у школі фігура центральна
Як кажуть в народі – всьому голова
Директор на місці, то й школа у шані
І як він скерує, так й підуть діла.
Слово надається директору школи
Вже завтра ми підемо у 5 клас
Вчитель новий зустріне всіх нас
Ще одна мама, друга сімя
Сили й терпіння зичу їй я
Шановна вчителько нова
За нас ви будьте певні
Хоч ми рухливі і шумні
Зате розумні й чемні.
Ми будимо учитись на відмінно
Із поведінкою буде усе гаразд
Та ви прийміть нас із любовю тільки
І заведіть нас в старший 5 клас.
Для нової вчительки подарунок
Швидко збігають хвилини
Ось і прощатись пора
Дозвольте вам на прощання
Зичити щастя й добра
З малого зернятка наш колос у полі
Із хмарки малої – дощ на роздоллі
З малого струмочка – витікає річка
З малої стежини – наш шлях до вершини
І хліб для людини – з малої зернини
Сьогодні скажу я, вже впевнено я
Спасибі за все, що нам школа дала.
Вальс шкільний проводить нас в дорогу
Та уже усі ми осягли
Що була учителька в нас строга
Щоб ми вірність мріям зберегли
Ми серцями ніжно їх зігрієм
Хай назад не знають вороття
Хай здійсняться швидше наші мрії
І рушають сміло у життя.
Рідна школо, кланяюся низько
Бо навчила мудрості життя
Із тобою на прощання
Прокружусь у вальсі я.
Вальс.
Шановні батьки!
Непомітно і швидко минули роки навчання наших дітей в початковій школі. Не
простими були перші шкільні вершини. Хто стрімко і рвучко піднімався до них,
хто довго і невпевнено долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь
допомогу. Та головне, що ми робили разом з вами, батьками.
Завжди раділа, коли виникала взаємна повага, розуміння, сердечність,
дружелюбність, коли мої побажання, ставали побажаннями дітей.
Дуже радію за окремі здобутки нашої праці. Це і хороша організація діяльності
класу. Це і постійна чистота в класі, дбайливе ставлення до підручників,
грамотне зв’язне мовлення
В своїй роботі відчувала моральну підтримку батьків і я сьогодні вдячна за
доброту і теплоту душі, за активну участь у всіх справах класу, за високий рівень
вихованості у спілкуванні, за активну участь у проведенні свят, за чутливу душу,
толерантність.
Любі мої, найкращі батьки! Низький уклін вам
Ви дяку прийміть за дітей хороших
За втрачені сили, за недоспані ночі
За допомогу за ваші уміння
За віру в дитя, за ласку, терпіння
За те, що у класі ремонти робили
І фарбували, і стіни білили.
Костюми красиві до свят готували
Уроки дітям робить помагали
Тож нехай сонце дарує вам ясне проміння
Земля – стиглий колос і щедрі плоди.
Воду – криниця, небо – зірниці
А діти усмішку завжди
А ви, діти, живіть і вчіться
Так, щоб від вас ставала кращою наша країна,
Адже ви її майбутнє.
Ми – твоє майбутнє, Україно.
Твої вірні доньки і сини
І допоки пісня наша лине
Буде Україна на землі.
Діти мої, ви неначе пташенята, які вилетіли з рідного гнізда і кожен взяв із
собою частинку мого серця. Я щаслива, що ви були в моєму житті і назавжди
залишитесь такими ж добрими, веселими,
Чемними, доброзичливими.
Я бажаю вам, діти, знайти своє місце в житті, досягти мети. Шлях, на який ви
вступаєте нехай буде прямим та рівним, а небо чистим і безхмарним. Здоровя
вам, щастя, успіхів у подальшому навчанні.
На пам'ять хочу вручити кожному із вас дипломи про закінчення початкової
школи. (Вручення дипломів.)
І на завершення свята мені б хотілося зробити для вас маленький подарунок.
Пісня.
Сьогоді ви прощаєесь з дитинством
Прийшли на свято з радістю сюди
Сказати хочу вам усім спасибі
За час, що ви зімною провели.
Сьогодні ми прощаємося з вами,
бо більше ви не будете нас вчить
спасибі за усе наша рідненька
подякувати хочемо в цю мить
так хочеться в цей день вам побажати
високих ніжних і крилатих мрій
повагу й шану всю сповна віддати
і виконати запис всіх надій
сьогодні ми прощаємося з вами
бо більше ви не будете нас вчить
до нас у клас прийде вже інша мама
щоб так я к ви нас всіх любить.
Діти мої! Малі пташенята! Крила вже в ас підросли
Сили набрались! Навчились літати
Та ще не лебеді ви!
Все ще попереду! Треба учитись!
Знань набиратись! Рости!
Мужніми бути! Мужність здобути!
Друзів своїх берегти.
Діти мої! Мої пташенята!
Сміливо, гордо летіть!
Скачать