Дифтерія глотки

Дифтерія
глотки
Підготувала студентка 4 курсу, медичного
факультету №3,
8 групи
Марусяк Владислава Вадимівна
Визначення
Дифтерія - це гостре антропонозне
токсико-інфекційне захворювання,
для якого характерні місцеве
фібринозне запалення слизових
оболонок,
явище
загальної
інтоксикації та ураження серцевосудинної та нервової систем.
Найбільш схильні до дифтерії діти у
віці до 10 років.
Етіологія
Збудник - Corynebacterium diphtheriae.
Виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у
зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб;
кип’ятіння та 1%-й розчин сулеми знищують палички
через 1 хвилину.
Джерело інфекції — хвора людина чи носій
Corynebacterium diphtheriae, які виділяють токсигенні
штами збудника.
ШЛЯХ ПЕРЕДАЧІ ЗБУДНИКА:
Дифтерія передається найчастіше
повітряно крапельним шляхом
факторами передавання також можуть
бути предмети побуту посуд іграшки
Основним фактором патогенності є екзотоксин
коринебактерії .
Його дія обумовлена пригніченням біосинтезу
клітинного білка.
У місцях локалізації збудника під дією токсину
виникає гіперемія, набряк,нальоти на мигдаликах
жовтувато-білого або сірувато-білого кольору, а
Патогенез
потім і коагуляційний некроз епітелію.
Під дією тромбокінази фібриноген
перетворюється у фібрин, що сприяє утворенню
щільної, спаяної з підлеглими тканинами
фібринозної плівки.
Клінічні різновиди дифтерії
Локалізована
форма
Поширена
форма
Токсична
форма
Локалізова форма
Скарги: загальна слабкість, поганий апетит,
незначна болючість під час ковтання.
Темература тіла підвищена, але не більше 38С.
Фарингоскопія: поділяють на плівчасту, острівцеву
та катаральну.
• Плівчаста: помірна гіперемія, мигдалики
збільшені, вкриті нальотом, схожим на павутинну
сітку.
• Острівцева: видно острівці нальотів
напервильної форми.
• Катаральна: помірне збільшення та слабка
гіперемія.
За цієї форми після введення протидифтерійної
сироватки вже через 24 год настає поліпшення.
Поширена форма
Більш виражені симптоми загальної
інтоксикації, температура тіла досягає 3839С.
Біль у горлі помірний, реакція регіонарних
лімфатичних вузлів незначна.
У горлі яскравіші гіперемія та набряк.
Плівчасті нальоти поширюються на слизову
оболонку горла.
Токсична форма
Початок захворювання бурхливий: загальна
слабкість, млявість, повторне блювання,
значний біль у горлі, пульс частий, обличчя
бліде, температура тіла до 39-40С.
Із ротової порожнини хворого відчувається
нудно-солодкуватий запах.
Фарингоскопія: набряк та гіперемія
різко виражені, має застійний
характер. Наліт брудно-сірого кольору,
компактний, швидко переходить за
межі мигдалика. Защелепні
лімфовузли зібльшені, болючі, навколо
них набряк ПЖК.
Залежно від поширення набряку
ПЖК:
• І ступінь - до 2-ї шийної складки;
• ІІ ступінь - до ключиць;
• ІІІ - нижче від ключиць
Форми токсичної дифтерії:
Гіпертоксична:
висока t, повторні
блювання, судоми,
гемодинамічні
розлади.
Смерть протягом
перших 2-3 днів.
Геморагічна:
Нальоти стають
геморагічними,
спостерігаються
крововиливи під шкіру,
кровотечі.
Швидко призводить до
смерті.
Діагностична програма:
Умови , в яких повинна надаватись медична
допомога:
Інфекційне відділення районної, міської, обласної
лікарні.
Загальний огляд ЛОР- органів,
орофарингоскопія, непряма
ларингоскопія - щоденно.
Лабораторні:
• загальний аналіз крові з
формулою;
• загальний аналіз сечі;
• ЕКГ ;
• мазок зі слизової оболонки
глотки на BL з подальшою
бактеріоскопією та посівом.
Диференційна діагностика
Лікування
Загальне лікування:
-
протидифтерійна сироватка 30 – 400 тис. МОд залежно від важкості перебігу;
- антибактеріальна терапія (пеніциліни, пеніциліни захищені клавулановою кислотою,
цефалоспорини 1 і 3-го покоління);
- гіпосенсибілізуючі засоби;
- дезінтоксикаційна терапія;
- симптоматичні засоби (анальгетики, протигарячкові, серцеві та інші);
- плазмоферез (при важких формах).
Тривалість лікування у стаціонарі від 12 до 22 діб.
Дякую за увагу