і ЇЇ ГОШО). 11 птвом ; ПИ харчових консервацією, б З талжеобтВ СІЯСУЯ про забоєм хі "їй оби шитарний ДО Ом. ПС нагляд шаІнням, за виробни- копченням - та пе -"Ррероо ленням м'яса. іншої ци харчової консервної промиє повості: б торі ів; ІС м НЕСОМІ за П| завильним МОЄ рН «4ННЯМ про У7КТІВ, що швидко псуються. продукІ рибою, ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ГЕПАТИТУ А Стандарт гостра А. Основні епідеміологічні осо бливості вірусного гепатиту А визначення антропонозна ханізмом передачі захворювання. інфекційна збудника хвороба інфекції, що Вірусний гепатит з фекально-оральним характеризується А -ме- розвит- ком паренхіматозного гепатиту, іноді супроводжується жовтяницею та має доброякісний перебіг: Епідеміологічно важливі ознаки збудника. Вірус гепатиту А належить до роду Нераїоуїпиз родини Рісогпамігічає. Має сферичну форму діаметром 28 нм, кубічний тип симетрії, містить однониткову РНК), один антиген (НА-антиген). Виявлено 7 генотипів вірусу,з яких ТА, ІВ, П, ПІ, МІ спричиняють захворювання у людей. Для ві- русу характерний гепатотропізм, повільний і нецитолітичний цикл реплікації, унікальна термостабільність. | пат Вірус стійкий у довкіллі: зберігається у воді при температурі 4 ?С протягом 3--10 міс., при 18--20 2С -- 2--3 тиж.; у харчових продуктах -- до І Р ння родових довкілля, у стічних во- дах, фекаліях - - 30 діб; не ч ефіру; сплячий Шри До При ки я до лугів, кислот, хлороформу, кий іх их нідлює сло СПЕЦІАЛЬНА ЕПІДЕМІОЮЛІ УГІЯ і Резервуар зарлієтех, яким при а джере варіантом цьому гасі ; збу ника жерело булника том о перебрігу КЛІНІЧНО! нН с рорму!. захворюванні! заново інфекит інфекції Регарерурлуатьсмі є вірусного хвора людина гепатиту вІРБДУОНОСТИСТВО пься рід Ното рвуаром пише з булі А, оскіліЛьки Кк І не розв х. ваються хронічні форми: лжерела збудника інфекції гриває від Періол заразливості -18 днів) протягом усьо. ційної о періоду (15останньої третини інкуба |! З тиж. хвороби (20 70 - до | тиж. го продромального періоду і до до 3 тиж.). Заразливість хворих най. 10-25 96 -- до 2 тиж.; 10 96 більша в інкубаційний і продромальний періоди, колише з ввипорожненцІ г фекалій. у -- 1071 біль нями виділяється велика кількість вірус нізми передачі дач. Меха Механізми, шляхи та чинники пере і контактний. вірусу гепатиту А -- фекально-орал ьний оральний Фекально- механізм (2 95 Фо) реалізуєт ься водним, харчовим 1 контакт- при но-побутовим шляхами передачі, вхідними воротами інфекції цьому є травний тракт із місцем специфічної локалізації в гепатоци- збудником тах. Чинниками передачі можуть бути різні контаміновані харчові продукти (овочі, фрукти, ягоди, салати, фруктові соки, мо- люски, ракоподібні, придонні риби, канапки-сендвічі, морозиво, некип'ячене молоко, холодні напої тощо), вода, предмети спільного вжитку (рушники, білизна), брудні руки, іграшки та ін. Епідеміоло- гічно важливим є виділення вірусу гепатиту А з випорожненнями, а наявність його в сечі, менструальних виділеннях, спермі не впливає на перебіг епідемічного процесу. зі Ре у а: -'''- з - ї ге - - - і -і рег греч, - ушкоджені пї - 2! є я; З ой й і шкірні покриви) та стате- ; - х нь п Ї "Бки ізн Грив: жедніЙй ід М ус о ви | ГИ» ов г най й ГЯІ | 40 зорих ІОроу ЧеРа ОЇ : хворіють мфрика, віком ШІ аа о- | при гро патоци. дником | КИ, можюзиво льного моло бю Щю зба рІЮть УСО0И Австралія, ноемічний: ори ВеНЮ 100 24 100 і віком Західна Со населення: Й пе атин назатиоавоманоя тис,"о населення; пе- роки: реї бро СНД Ро | ), и ПІ менший 5 тис, Америка, років регіони років; І4 віком нна З 5 на 100 тис, населення; 5---4() років; регіони Європа: пере- США, ніж у на 100 тис. населення; завіз- - Хепатит подорожніх»; хворіють дорослі віком понад 20 років; регіони - - Північна Європа, Японія. Для вірусного гепатиту А характерна спалахова гостра захворюваність (у дорослих визначають водний і аліментарний шляхи, у діЗНИВРа ЗЛИМ етарини і контактно-побутовий), спалахова хроп нічна (уражається сукупне населення - - водний шлях), а також спо- | їм ьо анада, 5 І---Ф() на ні особи в і Півд хідна Азія: | 90) на україна, Середній Схід. низькоєнав такт, ци і і | сважно Ч С РОН й: момирно-ендемічни чу н. ее пр СТ ТУнНноО-КО | І "ПОріють діти Китай Америка, ТОЛІ Рожначай. феї б і ська ж; Схі 4 нки фот РО Ви. о 7 ГЕМА ь, СІ 5 радична захворюваність (реєструється при контактно-побутовому шляху). Кількість уражених осіб при епідемічних ускладненнях визначається активністю механізму передачі збудника інфекції, рівнем сані- и, а ливає тарної культури населення, комунальним благоустроєм території, я па- кількістю неїмунних осіб, щільністю населення, інтенсивністю мі- гате- Ової ків, | со- граційних процесів. Так, у Шанхаї в 1988 р. було інфіковано понад 300 тис. осіб (чинник передачі -- сирі молюски), у Чехії та Словач- | чині в 1997 р. -- понад 8 тис. осіб (заморожена полуниця 1 морозиво з полуницями), у США в 2001 р. -- 4 тис. осіб (гамбургери, чебуре- ки, сендвічі). В Україні реєструють переважно невеликі (від 4 до ту- гу. іг | А! -Ч й | 47 випадків), асоційовані з водним чинником передачі епідемічи! ускладнення в організованих дитячих колективах. і і " Сезонність при вірусному гепатиті А осінньо-зимова, періо ичваності Ж ченість -- 8-10 років з додатковими підйомами захворювано рез 3-5 років на ендемічних територіях. Групами ризику є діти, б й . . - відвідують дошкільні та шкільні заклади, молоді , і - її ха 4 Є й й о особи и в віком 37 «зпослужООВцЦі" ь КАНАЛІ РЕ щеО МУР. питорії (Її ПО орож оть у випадок ічашіийну МеРрмя ну й асеніза зИйЦІй нет розумово для шаклалів "КУ" "жі м узацівни : Н Сі ІДСМІ га вахворювання постійного місця проживання: з віру" тис. 5"о 1 ЄМ увносправи»я | і НОГО га 50 й Р днів "" Я Персо Су» Реонат ТЕЄПатТити ГУ ПОДОрожнІХ), до пе (у4 А особи го 4 є Тина б в об'єк"? Проф: "РНЕДНЬги му є середі її періол їєі грива" Інкубаційний ї 21--28 днів) симптоми Та форми хворо. важливі клінічні ічно Епідеміолог різноманіттям кліні зується МЕ НАЧНОг; ов 5 би. Вірусний гепатит Й характеризу" умеи рі мех Не перебігу як при |, з - т інапарантній ВІД і іа (су б ур (безжовтянична, жовтянична різного о роби. Безсимптомні форми п У 60-- виникають о юри 79 ДМ ВІКОМ До ддоки: ка з ВИКО що М рово блок ВКЛ лотрима! Ай промиєт по Хворі на етерху та без. 5 років, а у дорослих - - У 10-25 96 випадків. та збЄрЮ епідемії ищує демічну небезпеку, кількість таких пацієнтів у 2--10 разів перев школах жовтяничну форми вірусного гепатиту А становля найбільшу епі- ня більше 10 96 дітей віком до б років, У 40-50 о дітей 6---14 років та у 70--80 96 дорослих. Повне зазвичай одужання настає се бути кількість хворих із жовтяничною формою. Жовтяницю виявляють та НІ Пр 1) аналізу протягом 3--4 тиж. від початку захворювання (у 90 90), але у 10 о хворих -ному геупродовж 3--4 міс. Ризик летального завершення при вірус 9/, 0,3 -лих дорос і ків підліт у 70, 1 патиті А у дітей становить 0, деміче 2) Методи лабораторної діагностики. Верифікація діагнозу вірусного гепатиту А грунтується на серологічних методах (імунофер- недоп ментний аналіз - - ІФА, імунохроматографічний аналіз - - ГХА), які дають змогу виявити анти-НАМ ІвМ у сироватці крові у продромаль- межі ний період і період розпалу хвороби, а також антиген вірусу в сироватці крові та фекаліях -- в інкубаційний період і протягом 3 тиж. нання вірусу визначають у 100 90 хвориху фека- она відс ніт: - у ВИКОДИСТОВ 2274 и РРОТРОЛНАНИМ ОО бо МаоУ сі РН б АРАЛОМО ЧА | Й з Я МР Р пе Пра Профілактичні рми Кк. ПНічне 1 іНнІФе РеСТтних урмах ту та без. ЧЬШУ епі. "Ревищує ЛЯЮТЬ, ОКІВ станням о ЮВОДИТЬСЯ : у, та у ротягом рорих --- Ому ге90. вірусгофер- 1), які иманням нманням зберігання продуктів епідемічного режиму школах бути ЛО ЧИ нн) з комоїнованих оо ; вакцин, та інших асенізації, під час харчування; дотримання харчової транспортування санітарно-проти- в 303 і дитячих дошкільних закладах (ДДЗ), навчальних санітарно-просвітницька ня та навчання МОНО- патозя водопостачання, ГРОМИСЛОВОСТІ,. га інактивезчтеге лав І ММГЛ'ИОЕАНІИХ ВІДПОВІЛНО зичтний Неспецифічний 7 БАДШОВІДНО ДО наказу МОЗ . України. коми ее тлі ге т.е т б ь чи как "з ек санітарно-гігієнічних заходів: контроль за но ре г лачабуьтогУї но рм на уоб" ю єктах громадського харчування, ЗАРНИ включає ок Хв. | віком до т захали х воро в дитячих закладах. робота, дошкільних Обов'язковим елементом особливо гігієнічне та освітніх закладах. має вихован- Протиепідемічні заходи складаються з двох блоків: |) посиленого оперативного епідеміологічного моніторингу аналізу для вчасного виявлення захворілих із проведенням демічних заходів в осередках захворювань; 2) й протиепі- заходів, спрямованих на стабілізацію епідемічної ситуації, з недопущенням розширення межі уражених територій. зони епідемічного неблагополуччя за 81. Протиепідемічні заходи в осередку захворювання У разі виявлення хворого на вірусний гепатит А інформацію повідомляють телефоном до територіальної установи, що здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд, впродовж 2 год і надсилають тер- мінове повідомлення у перші 12 год. Особливості епідеміологічного обстеження осередку та проведення протиепідемічних заходів. Епідеміологічне обстеження осередку проводять за стандартною схемою, запроваджують комп- лекс протиепідемічних заходів, алгоритм яких наведено на схемі 7. У дитячих закладах встановлюють карантин на 35 днів. 39 СПЕЦІАЛЬНА оо 6 Е з ї ЕПІДЕМІОЛОГІЯ хровАЯЮдИНА 194 | ХВОРА . зе Форми ітфкц РУ - Маніфестна я 1 З Останні 7 РРИВННСть | | х з - є і й епідемічі золюЮют після рекої період наявнос визначе Госпіталізація за клінічними чи епідемічними показаннями (| ОСОБИ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ РИЗИКУ ЗАРАЖЕННЯ ля Введення нормального впродовж 35 днів імуноглобуліну Огляд шкірних Дітям віком від Огляд слизових оболонок очей, ротової порожнини дження А. Визничеці активності оно сироватки ють людин: збудни на це З Б. Визначення антигену вірусу Вагітним В. Визначення ІЗМ до ме, лактик а І до 14 років || ВИПИ! Захе В осіб, | пиеунно Медичне спостереження ПОЕ не виші? Продромальний і 10 днів інкубації пакривів 5 захол ( Убклінічн, форми | проуєсу з : Безжовтянична форма форма - ка б ни | - нарпіДЕМІЧІ За осере; та кам ди на вірусу гепатиту А харчу Пальпація печінки очи та селезінки оч 2 Я -і 1; й г 18 хх ї ж ві | те 2 р; ч "ІРР і й - наявно т ' ія значення | ПЕЧЕР вИПИСУуВаННнЯ Захоли іо; Іо В осіб, які дження (антиген осіб. зазн «мли ЯКІ ризику вірусного ють медичне спостереження лактику людини рекомендовано не пізніше потеншино зазна: ти зараження, проводять гепатиту протягом проводити А, Ал г АС 35 днів. зараження. лабораторні і, за ними Пасивну нормальним 7---І0 днів від ; моменту збудника інфекції дітям віком ризику досл! "ї здІЙСНЮ- імунопрофі- імуноглобуліном спілкування з джерелом 1--14 років і вагітним, які не хворіли на це захворювання або не вакциновані проти нього Заходи щодо розриву механізму передачі збудника інфекнії. В осередку проводять поточну й заключну дезінфекцію (додатки 1, 3) та камерне знезараження речей. Посилюють загальносанітарні захо- ди на об'єктах підвищеного епідемічного ризику (водопостачання, харчування, навчальних, дитячих дошкільних закладах), санітарне очищення населених пунктів; протиепідемічний режим у 303 82. Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації На території, де виник осередок інфекційної хвороби, можливе проведення специфічної імунопрофілактики в колективах чи на певних ділянках за епідемічними показаннями. Посилюють санітарноЗ просвітницьку роботу, проводять позапланове навчання персоналу 303. Епідеміологічний нагляд при вірусному гепатиті А проводять з метою динамічного оцінювання стану і тенденцій розвитку епіде- мічного процесу, на підставі якого планують і запроваджують профі- лактичні та протиепідемічні заходи для запобігання циклічним |і сезонним підйомам захворюваності та занження загальних показників захворюваності. 41 СПЕЦІАЛЬНА Я ЕПІДЕМІОЛОГІ ИЛеМУ стеми нагляду ного пер СТ си аю. емиї МАКкУГІ ОЇ ійни? р ОЛ ність», резу»и гати спід інфо рмаш и ї Пре шхворюва гериторі х ан ни Йм Ст НИ да Нн ІЧ гІрДієЄН збирання рно бачає Ім, сан га " "га. асереди об'єктів (особливі еже! (з значушия ст об х сі пндемічно 7 Во. ни та чних ти ак ів іл ив оф -р пр колек х риконання НІ зовани - Захг З зацт), ЯКІСТЬ лі га КА! Й і іння лопостач ичний (аналітичний) компоне;"т Епідеміолого ліагност . ШО ТО і МОЖЛИВІСЇ ь на ПаЛлес Га НІ в є ан: лі ць ічного на! ляду да ідемічного п системи типові прояви еп ьш іл йб на ти ви вия , території та лізу інформації (групи ризику, час ризику песу вірусного гепатиту А ктивність пробі сту гєміолог мо; рак виі ризику) й оцінити ефе іше. На ба лективи ризику, чинники заходів, проведених ран чнх емі під тие про 1 бдеіодовінно тичних та ретроспективного ого ивн рат опе ів тат уль рез ькі рішення і зійсна ють управлінс аналізу захворюваності прийма біл Ьш ють планування профілактичних заходів на наступний рік або віддалений період. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ІНШИХ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ . стан Гострі кишковій інфекції (ГКІ) овлять найбільшу з зво айсань Чабів ІЗ ань рюв мом дій п и, енстують ентеритам маніфе і р ГКІ но з кості ніч тяж Клі ой ми ан іта ем ан кол пен на еро сту гастроент з різним рр ій структу зі аа Р ДЕРЕ и - йо ш-о В г І т М ча Б аа їй Р ДІ» А й аа й ' Ж » 2 ни і -о т | І Я їв т ьо Й о Со ЧР НІ С лення та запровадження внпалків недопушення вершень завдяки (0/ | | ЕПІДЕМІОЛОГІЯ СПЕЦІАЛЬНА виявленні міста: ЬНИХ зх ЛЮД», серед тептоспірозу вчасному ваних профілактичних ет а; теквати, | 1 наданню хворих пре за ня резе! і мування евкроєтичних та і, | з меличної допомоги, недопущення фор мічних територій. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ вої носії В ув ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ п ті А Основні епідеміологічні особливос в В іС паратифіА, ворювання. Стандарт визначення зах пере: Н оажо - Паратифозні ток ЄП? захворю. пер ння з фе. гострі інфекційні захворюва вання (паратифи А. В, С) -які спри змом передачі збудника інфекції, механі Рагаїуріі еїіа виду Епіегіса сероварів чиняють бактерії роду 5а/топ чними проявами до черевного тифу, подібні за клініко-патогенети важливі Епідеміологічно ознаки Збудники збудника. -- тваря ших ДУ 7 кож рагату хве их се В, С - належать до відповідн 5. етегіса сероварів Рагатуріі А, містять О- і Са 64 9/о, . Перші дві п х груп сальмонел А, В.С при У овару Рагагурні С має ще й бле лють Мі-антигену; 5. епіегіса сер - п охім й НИ? ум й "я кивають у молоці й ісційрмеже н, пере оз и фаготипути, антигенними властивостямта внішньс у середовищі: добре розмножують- Ума тиф - ні (са За стійкі при охопри 18- пре С до 10 діб,у воді та вн-і йно зКЛАРИЕАРАА фарші, ЛИН Ж. РЯРИ ба СЕвУТЬ.. / Її нс ні Ця м М стивості здебільшоиа та культуральні влафе сн етегіс до чіло я провоТурнії, і ди ренціаці етично! ж її сеного ПАРАТИФІВ б - палі "Рот й и ке о рено ПРО пе Зо .А со р: С 4 ЕАНОмом п ки Сі «ер З З р З ЛИ жерел а я вмІРрИнН і 5. М 79мпоне . | » це збу д нтна (бі о ПИ; «ЗХі в обантт и поноз. ПЕРЕДАЧІ ТЕМА ІОоГгічЧНниИЙ Популяці я Інно вид З 1 Ното епіегіса ника інфекції при п чзрати "'ОНОСІЙ, пр яв і твар фах А | и паратифі ини (вел ( ика рог 4т В людина (хво а худоба. цті. ноє мо ) свині. до Бактеріо т машня птиця. носійств о (г юстре та року е) після ратифу В формує ТЬСЯ перене«ні аїх з па частіше У 2о разу, ніж пі фу. але менш трив сля чеале. Гостре носій вного . їх на "СТВО виникає паратифи, а у20м хронічне -У8 1-12 9, о ато Ре зер хв У , І пк САСЮ гер Хара ктерним СІЙСТВО, що не має! істо є також пе ТНОГО впливу на процесу. розвигок Єпіде! | азливості джерела | збудника інфекції. Період б Хворі люди і збудників З ви порожненнями тварини псом та сечею від пер проявів і протягом ус ьо го лих днів чн пе рі од у хвороби, а тареконвал нія НО есценції. Виділення 5. епіегіса серовару ви по ро жненнями припиняється пороб и у 24 че рез І тиж. від початЗо хворих, через 2 тиж. -- у 4| кож о ен Х б срьнаб кладн вннй Ус пр и чею Мо, через 3 тиж. пе -- У 77--80 90, У решти утриму єть до с 8я тиж., а і супутній патології може трив ати роками. із се у я ще до патоГген онліюн м та Механізми, ш: з допомого ю передаються вше. іникия поредачі ільно-оральног Збудники парати фів ж феї і і4рЕ Й о, є "? пякурЖовань. аратиб Сі / ат перебягом. | Є |т реіР яти- ! які! . о ріально і в ням - РР ПР В Де і УР уже б г забави : як зо "ра" і РОРОРН ГТ х 5 Ен1 характерними ч : 5 1Жж' ої ГЕ г Є 1222 "5 ги ЛІ. 2 ії я пе РР З | | - - пе Я | ейДРОЇ - «" ж й, АННЯ тИЯ . гтА й 2 ГО | | | ех ан ай ЗТ і у о 60 -е ж о ІЖуМІЇ О МІПРЬУЕРАНОГ ри гій, КРОЛІ. яри ї Ето , огиУю відсутність ей віком ло збільшення частки діт | Я т шиї романАНТИ. Іі. ів 19, рокків і | Ж т В ГІЇ роті на уирОвани». тенденція до зростання жвегок . ЧІТКОЇ перюдичності - б я і ж - | з ння терору фтв: сі втеза б й Ї ай : - їі зі і. 3 Р ві , ГЛ у ; ї яБ Ж| я - ча га рій Ю- ха» . -- сен| и | | Ре и , з Р ' : м ху ВИЗОЛ? й г. и о - б г ; п женість , | | ніазше ЕТУГОУ ОСМ пред Нині й те ша РУРУЄ . Ім ютьСсЗ тти ЕЄ РА ї Дроі го ; , с ій" є я осерса? ЖІ - г я ж) 47 Ж й Парати»у .. яз ть иєнля г су уу р структурі п і ть зад | МАЮ. захво. захи їж - же огсіті сере дорослих бактеріон переважання осіб жіночої ста | | ч б | о рілих. хворих. їв. а чоловічої - - Серед захворювань за рік). іння сезонність ті(40---60 "/» усіх ньо-осння щ- яїідв ос ише захворюван починається з липня 1 досягає макні. симуму у вересні-жовт , нний пізрюваності на паратифи сезо йю- згладжений або7 відсутній зоузагалі. Групами ризику є праці ідприємств 1 закладів громадського харчування та торгівлі. ДДЗ і ня й асенізації:; шкіл, підприємств водозабезпечен споживають ча б ме і робі ми слив ці; особ рооників; 3 мігранти, 0єз- он Т 27 нові ПРОТИЕПІДЕМІ Р б й. | и СЧЕРЕЛИ Основні гифу. ІНФ ; 1 Ї спідеміологічно би. ДУ клінічні ваз: важливі прояви т ПОД ТРА "НИМ мг УТ БАЛА і клінічні Чимито ми парати рен Ач та форми ВІДР ІЗНЯЮТЬСЯ бак але ТЕМА 1 хноро- полібні до таких черевного госй трішим Фів по їдтком, легійцим меншою гривалістю передоиом 1 захворювання зва Мо ужли ве формування носійства, різного гривалого ступеня М аніфест ації захворювання --- від форм до легких, або тяжких ртивних ї оезсимпто мних. Найчастіше паратиф А 60 о випадків перебігає як ни з б Б му З Р як ката 2/0 . Інтоксикація виражена помірно, а її тривалість менша, ніж при черевному тифі, висип з'являється на 4--7-й день у 50 60 Мо ї ральна. "аресоо; хворих; відмінною ознакою є відсутність ураження ЦНЄ; можливі рецидиви. При паратифі В частіше виникає гастроінтестинальна (60-65 95), рідше --- тифоїдна і катаральна (по 10--12 форма У). Паратиф В часто має перебіг середньої тяжкості, відомі випадки тяжкого перебігу з розвитком менінгіту, менінгоенцефаліту та септикопіємії. Симп томи гастроентериту виникають від перших днів хвороби, у подаль- шому спостерігають хвилеподібну гарячку, екзантематоз но-розеольозний висип. При водному шляху передачі паратифу часті ше реє- струють поступовий початок хвороби з абортивним і відносно легк им перебігом. У дітей паратиф В перебігає легше, ніж у дорослих , мож- ливий дизентерієподібний перебіг хвороби. Ускладнення (кишкова кровотеча, перфорація тонкої кишки з розвитком перитоніту, пневмо- ія, міокардит) спостерігаються рідше, ніж при черевному тифі. Перебіг пар С має роенф агаст териу ти тичну, тифоподібну та сеп- . ей г с і де "РЕРИ.ВА Й. " САДОМРАРЕ ДОН | ; зи Р чо Р РР 2 ї Й "ко | т ак Ф оо і М з ПТ «мм'антзова М чн: «і ь ж ТА Ї аТИВНОГ м професійн СОкОї вчаст т неп: кс ей : ІЗ і А ПР ІеМмІЧНОЇ -ь ри о нс не Ен і жуний -Й, ів Р наї - гтял І б як я Ї робо і 1 іт оч ІннчИи перехвор! на - ї4 їх санація і парт оанітарно-просвітницька насслення період ї робота на кро й Крим л еринар ифи: ренде мічних 1 е ї іі1перен: триразово | ДАРУ М Ве и Ти - - - суб І ї 1 бактеріоноств фагування профілактичне ий маалеазанн сезони! пере у гериторіях ч до штуском Тірчь ОКУ » бнна іо МІ з КУ.У зе внявлеНнНняЯ хворих за м я реа ч ) Р М 1 перк Її п чи. аевоальк Груп РІ нац АН 1 Сі .? еропа | ПОРИ ме -йНИх Пи ка Ж з інтер; нтервалом КРЕННЯ рах ня "2 ь підви. демічних заходів в осередках захворювань; 2) заходів, спрямованих із проведенням на стабілізацію ри ЩА темп | пері й протиепі- для недопущення розширення зони епідемічного неблагополуччя за 81. Протиепідемічні заходи в осередку захворювання ї випої епідемічної ситуації, межі уражених територій. ї ази дня) нозних джерел збудника інфекції. Протнепілемічні захоли складаються з двох блоків: 1) посиленого оперативного епідеміологічного моніторингу оч год. дя, шення професійного рівня медичних Мара ана вАи ГІРієнічне навчання й атестація працівників окремих спеціальностей. Вакцинація проти паратифів не проводиться. з ветерн. При паратифі В, окрім вищезазначеного, комплексно нарною службою проводять профілактичні заходи для контролю зоб. аналізу для вчасного виявлення захворілих зара у пе дос тик ді ви ТУ С п д ПРОТИЄПІДЕМО УНІ ЗАХОД "ації як й п - Чих У З ог Ск ГУ ЕЕ "З що и І5-22 днів і тих -- Ви. чи оно пересру - вав останнього - з Ї НЯ і 1 «ВОбого зиникнення х ГОСЬ міся ця: | : МЕХАНІЗМОМ ПЕРЕДАЧІ гарячкові Че "рог о Ї - праче цівники прирівняні. Крім того, в осередках па | Дт були Е МЕ о осередку тер! яїнарної медицини ге ізн оНИм мточення ха ЧИЄ В | ОСередку особ КУ особи до них нх м ПІД ою КОГО чана р ТЕМА захворювання ліюу п:ванні ліку 1 Ж : за протягом харчових підприємств і РИ КСНО зі спеціалістами веїя інфікованих тварин і як чинникі в передачі збудника. Заходи щодо хворог родуктів . Госпіталізація Д о інфекційного відділення обов'язкова у містах в Продовж 3 год, а у сільській місцевос ті -одять за наявності ознак клін ічного одужан- разі лікування антибіотиками - - 21-го ри тіла, одноразового дослідження жовчі (12--14-й день нормальної температури тіла). Працівники харчових підприємств і прирівняні до них особи у період реконвалесценції не допускаються до місця основної роботи у перший місяць, їм у цей час проводять триразове б на на Уі-антиген. У разі отримання нега- гускають до основної роботи з щомісячним лев знан А виь СПЕЦІАЛЬНА ЕПІДЕН ДІОЛОГІЯ Гри ї антибіотикограмою закладі а. вчальних д оОсСЛлі З них таб СуГх; «ГО гентів ризику Поточну : ситуації Заходи ріод не При хворого. чайної ЧИ від сторонення нього Ізоля т1»» роботи ох Зо тжень ПІ шоло дезінфекцію 3 ДИТЯЧМ 2 ПИ 'язкова зв і зн рово ЯТЬ міс. ), У ї в «ІНИХ Кон наявнос гострих ТІ умовах Не хроніх Надя б В Икон чаратифів, ІНОГ (0) їі, У пе. бактеріоно. сійства. Після госпіталізації хворого виконують заключну де: ІНфек 'ю умістах впродовж б год, У сільській місцевості - - 12 год, порядок Бсяг якої наведено у додатках 1--4, також ВРОВОДЯЕЕ боротьбу З му. високого епі и, посилюють протиепідемічний режим на об'єктахзахвор ювань, вих групо ненні виник при особливо мічного ризику, з осередок : ім інфекційної д хвороби, посСилюу. ють санітарно-просвітницьку роботу, проводять позапланове ца. і вчання персоналу 303. Епідеміологічний нагляд здійснюють у розрізі оперативного та ретроспективного епідеміологічного аналізу аналогічно до такого при черевному тифі. Основними напрямами є збирання й аналіз ін- формації щодо захворюваності, носійства та летальності; аналіз ди- наміки Меероннно ть, періодичність); визначення груп, територій| в ризику; фаготипового пейзажу сальмонел, які виділяються від Хворих і носіїв, з визначенням головних фаготипів; вчасне вияв- лення занесення на дану територію збудників іззовні. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ПОЛІОМІЄЛІТУ А. Основні епідеміологічні особливості поліомієліту Стандарт визначення пи. задравйніат» гостра ентезисок «КЛ ОН б і М сува ваким сприч гичнй А-80. А-80. в літу сіль Епіє! капс 82. Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації На території, де виник Пи б інфекиі збу; Шшника пере; ГЕ ічі В осередках )!а (А ПОСПИТаліза» б НІ б . пос: ли дження Іьни ваз 5 | моменту уражено прово; ять (до еЕ! 10 мех ханізму розриву реконвалесценції ЇЇ 2 з3НІШе масовому пабораторне ія пза Госпіта чай 7 ввідування ВІ. рус ми. и 13 рух 60 МУ кс Ні Я В Й ; СПЕЦІАЛЬНА ин і | ( ПІДЕМІОЛОГІЯ ен іІнтиОготикограмою нчальних Тан НИ рости заклалів ураторних "і у і ї хв ї фу чи жені не МАЦІЯ ї СоОвОму і СР кова ПА сон пізніше2 М! При Віваро ві» Госпитат ІОСЛІ гентів ризику НІ ко рід «торонмення ід | ТИЖ заженні У| 7 |Тров РЕ момент Я і ї і поло і зуозрив; п Поточну дезінфекцію | ріод реконва. песценції у ло 3 сійства. Після госпіт: алізаці ці ю У містах і обсяг міс. наявнос ча зведено у , до; датках якої наве) ГО 4 ГІ хе умова; Не Ті ч 1 хронічного . Над ве | ІЯТЬ 2ла Р ві он й рах, "Конук ї й ДІ і бактеріон- ГО); 5 спри ГИ оно о зак) ПОЧНУ РРО ; ги, Й Пп: аратифів. місцевості також Я | 1 в грих виконують ї хворого 6 год, У Сі) ЛЬСЬКІЙ впродо вж Р іч РОН Н осере, Іках І, І населення ме хані рово) пять і р.-«ІКІНИ» иня У "Кк КОНТЯКІНИХ лабораторне До» ПІДЖУМО ан зо ІІ" Ї, пи боротьбу : бб хами, посилюють протиепідемічний режим не об'єктах високого СТИ. лемічного ризику, особливо при виникненні групових захворю; 4НЬ, ситуації 82. Заходи щодо стабілізації епідемічної На території, де виник осередок інфекційної хвороби, посилю. ють санітарно-просвітницьку вчання персоналу 303. роботу, проводять позапланове на. Епідеміологічний нагляд здійснюють у розрізі оперативного та ретроспективного епідеміологічного аналізу аналогічно до такого при черевному тифі. Основними напрямами є збирання й аналіз! ін формації щодо захворюваності, носійства та летальності; аналіз динаміки (сезонність, періодичність); визначення груп, територій і чинників ризику; фаготипового пейзажу сальмонел, які виділяються від хворих і носіїв, з визначенням головних фаготипів; вчасне ВИЯВ. лення занесення на дану територію збудників іззовні. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ПОЛІОМІЄЛІТУ А, Основні епідеміологічні особли вості поліомієліту Стандарт визначення ровірусна антропонозна захворювання. Поліомієліт -- гостра енте- зисококонтагі Рі А-«бО ря, ; Ан і літу гіль Епі кап руєми | | а Епі 1 | б еп аналіз М та оцінювання нагляд і з метою включає розроб. ення заходів щодо з апобігаІ Де, ан. з анесенню збудника цієї інфекції на територио держави 1 4 "ощу Міоллог НЯ чний Деміологі ІЧНОЇ інформації вод1 РФННЮ її серед населення.за холерою інформаційними ПОТОКЕМИ В Системі ш п. є такі: вО03 повідомлення Р прю иоанки У фан ви сСВІ г пі ет ІОЛоОг іІЄю; невстановленою З ем ди 2 нагляду деміологічного "ні про санітарно- -гігієнічний ивих об'єктів; ні про в'їзд на територію их щодо холери; стан та епідемічн б території країни людей з країн, неб; лагопд. зезультати лабораторних досліджень клінічного мат еріалу та проб води відкритих водойм на наявність холерних Вібріонів: призна. -- дані про матеріально-технічну базу та медичні кадри, чені для проведення протихолерних заходів. У результаті аналізу інформації визначають готовність поширення холери, оцінюють и ч от розробляють заходи щодо їх усунення. а З і Піч З; потиниденічн ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ЧЕРЕВНОГО ТИФУ зек ГЗбвХа аа дюн РР го "ВИ ОБ АЙ Ст ризики завезення та медичної служби до прове- заходів, а також виявляють недоліки у профі: ни дення М о Ж ЦІ і ВР | ер й ом , епідеміологічні особливості (2 в Са о вен Ж на о | іаль: о 1хв| оровання яі інфекції, Зп оно меха- що характеризується виразковим З я апарату тонкої кишки, бактеріємією, інтокЗ "М прот о нн муванням хронічного бактеріоносійства. кли ві ори. збудника. Збудником черев- У Н | ту ДЕР ЗАХОДИ Є зон ж НІЙ НІ 781.1 гавогоПРИ: ї з | ї обЧА ААОРЕДРАТ ЕНФЕКИ о 4 мі оса -я Ме РЕКАЛЬНО М о 14 ОРІ - ЗЙ ічних і з пРІрІЖ Рі Лем: о 3 у ТЕЛАНІЗМОМ ї я 5 ї грунті ПЕРЕДА о до "і 2 ТЕМА 1 0 НБН тиж., . | ло 2 тиж. У харчові "С, випорожненнях 10 о 2525 днів, днів. нана о | білизні! О ЗЕЗИк З ХАрчови х продуктах збери ається віл декількох ількох тижнів, довше У молоц і, м'ясному фарші, дні» нів сала М " 290 дек тах, це зда тний розмножув 7 атиБе еся при температурі овоч понад РЕЧІ 4 ї Де й мулі г |в 365 ВА ОРОЗАХ 1 Фруктах 77 40 10 днів . Під час нагрівання швидко гне: звубно зо ють на збудник такі дезінф екційні розчини: 5 9 роз- чин фенолу. 2 70 РОЗЧИН хлораміну (гине за 2--3 хв); додавання хлорного вапна до фекалій у розведенн і |: Ї інактивує збудника впро- ловж 1 ГОД. Структура паразитарної системи складається з двох компонентів: роду Ното зарієп5 і популяції Заїтопеїа епіегіса серовару Турпі. Резервуар і джерело збудника інфек ції. Резервуаром збудника є лише біологічний вид Ното зарієпз, джерелом збудн ика інфекції -хворий або бактеріоносій: при транзиторному, гостр ому (формується у 10 9о хворих) і хронічному (3-5 9/ хворих) носійстві. Період заразливості джерела збудників інфекції становить 1--5 тиж. хвороби з максимумом на 2- -3-й тиждень і в період реконвалесценції, при хронічному носійстві -- пожиттєво. Механізми, шляхи та чинники передачі. Фекально-оральний механізм передачі збудника інфекції реалізується водним, харчовим, контактно-побутовим шляхами, порівняльне значення яких характеризується співвідношенням 10 : 1 : 0,1. Вхідними воротами є трав- ОГІЯ СПЕЦІАЛЬНА ЕПІДЕМІОЛ ОГО у раз! заз че ум ним благоустроєм ) У а Ле 4 ках може захворіти мА МДР Є - УРЕ ик: є 610 вить тей є ЗІ зниженою з для Осіб А 25 ; при нками: тамінашії чинників передач! зудн 5 95, а ПРИ 0? він становити» і залея ак кількості що пюдей, г 0 кисло! ністю ПРОТ в раження я З 7/0, 720 ха ІНФікурки. "4 ї ог соки ІУНКОВОГО ча - її Убор Пи ЧИ ко ; Ран о | В вод ні»плення. «купаль ікової групи, он: се! укупної дь ля С лих. «водні» - - Д/ б Сезонність -- літньо- -осіння, особлив . па; Ла, особа, в Непалі (2002) (1997) захворіла 8901 аа у Таджикистані Га; хах 5963 особи. . УНІ "ЯКОЛярів є і, ВО. них при Ї ак. о виражена раж в ен; УНДемічни, районах. Періодичність становить П. років, але для НИЗькоендеміу, ендеміх них ться. Групи ризику: населення них територій не визначає овані діти; працівні з бе регіонів, особи молодого віку; неорганіз | р вого транспорту, особи, що подорожуть на Летальність при черевному тифі КИ річко. ен демічні тери: горії (ри: ик у 6--30 разів вищий у разі поїздки до Південної А становить Азії), резхахченки. менше | "/, при ускладнених формах -- до 10 90. Інкубаційний період становить від З днів до 4 тиж. (переважно 14 днів). Епідеміологічно важливі клінічні симптоми та форми хворо- би. При черевному тифі реєструють абортивну та стерту («амбула- торний тиф») форми перебігу хвороби. Абортивна форма характери"ється короткочасною | гарячкою, при критичному зниженні ЕТ У з РИГА "ід досл і 200 нотидод рия і зві Я п об чУ вом пр! Й лежі три? піді п ни дяз іно ді дл проявляється нетривалим субфебрилітетом, слабко вираженою і зникають інші ознаки інтоксикації. Стерта фор- Йожлиї грення та рецидиви, а також безекзантемні форми. У » хворих формується тривале, багаторічне жовчне носійство, м пожиттєве. Бактеріоносійство серед населення України стано- орг пл темпе- Др ке икаціє: ю та зміною внутрішніх органів, відсутністю екзантеми, в іє І тд "1 З мастОод с омтьш характерні з Я «Мо: гочні» спалахи 109 бактерій. . 3 школе: ДЛЯ водні у» й МО) годшої ну 19 Й а. ро" око лабораторної діагностики - - бактеріологічнийі серос її мне іалом для дослідження є кров, випорожнення, блю- сеча, села крові, харчові продукти, вода, змиви з по«ву рук і посуду. Бактеріологічний метод включає зни період (гемокультура - - 1-й тиждень), випо- ЗУРА), сечі (уринокультура) - - з 2-го тижня хво- | отивтіДЕ давав мічні ЗАХОДІ аб у - т і тування оби. Фаготипування них гЗБ " ; передачі зб Да У - ЯЗКІВ і га Шляхи ду методу РПГА . . як і б ЧАРреЕМИм І "| -. "ви ї б А віз паіГаТЯ, Те М ВияНл Зах ' РЮваннями Інфекції (Реакція черевно тослідженні парних сироваток : : 200). ІФА, реакцію коаглютин РЕВА хевч. р 7 серитроцитарним чт ручним УЛНИКка використовують р УЮУТІ Р Ві З "А1 її . Для Ся б Відаля й чі і ифозним йня Рона ШО З диня і | » Її жена о У вання жест і проведения | ння серолоко, «"-«РНОЛОГІЧНОГУІ) ) ії І О-діа| (мані маль ний )-то Ї НОСІ дня ику хвороби. ми діагностичний ації (РКА ) для визначенн я рожненнях або сир оватці о м при ти гр черєв- оводять РНГА з ерит яв роцитарним чевнотифозним УМі-діагностикум "ом (титри 1:80 више). Профілактичні заходи спр ямо вані на ви явлення бактеріоносіїв, особливо серед професійних груп, що обслуговують населенн я, при прийомі їх на роботу і чід час медичних оглядів. До таких заходів на- лежать резрив ВОДНОГО 1 харчового шляхів передачі за рахунок до- тримання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм на об'єктах підвищеного ризику, очищення населених пунктів та утилізація від- ходів ВІДПОВІДНО до санітарних норм і правил, санітарно-просвітницька робота з населенням. За епідемічними показаннями проводять імунопрофілактику окремих груп населення (професійного чи іншого ризику), ефективність якої становить 50-80 9/. Протиепідемічні заходи складаються з двох блоків: 1) посиленого оперативного епідеміологічного і моніторингу й аналізу для вчасного виявлення захворілих із проведенням протиєпі- демічних заходів в осередках захворювань | 2) заходів, спрямованих на стабілізацію епідемічної по недопущенням розширення зони епідемічного неблагополуччя рочаЛ во ТРЕТІ. ПОР. А є зАКІРРІС» 11 ІЙ З - Госптталтзація Н С | обопов нв'я ковупа оон рнее серн Диспгпанансе | Медичне о |-РВИНІВ ТЕНТ ГР спостереження РИ: ЗИКУ Ї г . "ИЙ ії 7? | ( М п Го «Син ЗАРАЖЕННЯ Медичне 4 бактеріологічне | | --| В . ванням спос гережені | Терми спостереляа Працівн |-й місяць ДО отримання 2-Й місяць Одно негативного результату бакте. ріологічного дослідження Ен ее 3-й місяць о Протягом 2 Протягом у: вої діяльно: Фагункння. 7. 7 ДЕЗІНФЕКЦІЯ Протягом у вої діяльне и |-Й МІСЯЦІ ХІМічний метод із використання м розчинів (30--240) хв) 3-Й місяй Заключна о о за спепниф Диспансе Відсторонення від роботи 4 | шо, інфекційних впродовж 2Ї дня Термометрія 2 рази на ден Дворазове бактеріологічу дослідження калу та зн НаВЧанНЯ проти у / прово, св НиписуУВання - Я 1! Ї Тиходи | | Декретовані га особи пото них прирівняні Які Ї Ду лоза | і калу я Чи) "Термометрія 2 рази на деньНІ | | плженні РИ ї єти жтере Женя впродовж 21 дня ЛНнОразої ОВТТОТ б калини |, Не декретовані пелемия | най АЛИ ОСОБИ, ЯКІ ЗА ЗН сусобливост З 2-й місяц 4-Й мІСЯ! Хімічний метод із викорис клатанням сухих дезінфекційних засобів (1--2 год) | Камерна дезінфекція речей Яки | післяо вважа! Усі хр гом ж корис г б ; і) СРО заходи проводять щоло за зага Та 1 кан осередку ра ження ( пьноприйнятоюо хворого. | Го СІІтТалтзаціиєїя А са РИ ПЕ й 110 сус "и б РРЕННОЧННО смою АВвОрего о виспро- у городу о00 в'язковою Виписування зі ст аціонару еасьсньо та диспансерне ар ЗП; 30спостереження з кабінеті тих захворювань проводять, як і при п: гратифі, але з урахл ванням спе жає . Й Ь 2 р УР ХУ і цифіки, що представлено в табл. 2; додатку ; умееризація осіб, які перехворіли і паратифи А та В в . Працівники || "яйні Хлінічне Її | 1-й місяць | (2 ЗоїЙ місяць 3-Й місяць р | епостереження Харчових і на черевний - о і дослідження я підприємств 2 тиф : іні Бактеріол огічні | ще і прирівняні Г раз на тиждень жі 1. Габлиця . я : Диспа Термін Й спостереження | і до них особи | і | |5 разів - - випорожнення, сеча І раз на тиждень | І їзраз - - випорожнення, сеча І раз на2 тиж. І раз - випорожнення, сеча, жовч, РПГА | | Протягом 2 років Не проводять І раз-- жовч (РПГА) Рв усієї трудової діяльності |Не проводять і раз на 3 міс. - випорожнен- | ня, сеча усієї трудо- | Не проводять 2 рази на рік - - випорожнен- 1 кон вої діяльності | | | шнйсоннннннчноя Особливості епілеміо. гогічної ведення протиепідемічних захолів | ня, сеча Інші категорії населення 11 -й місяць І раз на тиждень | | раз-- випорожнення, сеча | 2-й місяць І раз на тиждень | | раз -- випорожнення, сеча |З-й місяць о зкмісяць | разна2тиж. | у, | раз-- випорожнення, сеча й Не проводять | (1 раз- жовч (РИГА) роб | Якщо під час будь-якого обстеження, проведеного через 3 міс. після одужання, хоча б одноразово виділяють збудник, то таких осіб вважають хронічними бактеріоносіями і відсторонюють від роботи. -Усі хронічні бактеріоносії перебувають під спостереженням протя- кції з вигом життя, їх навчають правил проведення поточної дезінфе хімічних дезінфекційних засобів і безпечній гігієнічній користанням 97 | б бактеріологічни: Я ці Р, ння, с сечу осіб. шоло 0. У Заоли водять Пп М талізації рожнень. шкільного сп меличне хворого м (терпмометрія. - ДОС-П. ВІКУ. ЯКІ! проживають цівників харчових підприємст ють ВІД - а - рооости та в ВІДВ їду в є серея 1 ТТ вання |; в і 12" В ЖЕННЯ и ра ії | Р РеА». о рал ОакКТтТЄЇ ї я серол ОГІЧНІ зазасан ПРОЄННИРОЕО які г З до ттивняЯниХх одержання Пп С рі ЕНІРІХ ПЕС А ге ()С я 2 одноразо з ЯТЬ, 7 Гтухе і негативного результату досл ф ах. ати і пар ( вання, як при інфек й нізму перелачі збудників еха м у рив нооли шоло роз заЗах оброблец. ну дезінфекцію з камерним Проводять поточну й заключ дження рим ням речей нан ЗОСІЙСТВІ ) ІТров о (додатки 1, 3, 4): нів (50--240 ув) -- хімічний метод із використанням розчи вапна 0,5 92 крорувенку 0,2 ог.З». 0.5 96. 1 92, 3 "о; ХЛОРНОГО кальцію (ДТСГК 3 90; двотриосновної солі гіпохлориту 0.25 а, 0,5 9, 1 96; нейтрального гіпохлориту кальцію (НГК; 0,5 90; сульфохлорантину 0,1 92, 0,2 "/о; хлорцину 0,5 Чо, 1 9; дезаму 0,25 Зв, 00.5 90, 1 , епузннусй. З Мо, 1 о, 1,9 9/6 мета. силікату натрію 2 90,15 9; натрієвої (калієвої) солі дих: лорсур вої кислоти ДХЦЮ 0,1 Зо, 0,2 "о; пероксиду вод- із0, 5 9 мийного засобу; метод із використанням сухих дезінфекційних засобів (1--2 год): хлорного вапна (у концентрації 200) г/кг) ДТеСГ с (100 0 ік) / НГК (150 г/кг)/ натрієвої (калієвої) солі ВП я ф а рам речей, яку проводять за температури к 10--45 хв. ю сприйнятливих осіб. За епідемічними показаннякцинацію населення, яке перебуває під ризиком, а я. Вакцинація забезпечує протективний імунітет п 02.5 років у 50--70 9/4 вакцинованих. ік зв но епідемічної ситуації протиепідемічних заходів щодо сукупного населення вичак зніНачають епідеміологи. До них належать посилення загальносан!і ме, захист об'єктів водозабезпечення, контроль харчово"и б а 1! Ну таниюю гу, прОоВОДЯТЬь Кпі п пеміболої Спок ле . ІС» 5 ПІТ» р"кКіз Ориа вого нагл; - | | і 7 і ІСОСже 4) СУ я і удника інфекції г У Хворюваці бо А оч Ррахуванням розрізі ВІКО! А Зх. Ген і лом ПОЛІ ра 5 на став іє зрртєзі А «ревний ПВ ИВнНОєСТІ ерним ; 111 тиф, ІПІЛЯхІВ но пеги і Ро спостереження за чанітарно-ст і; сровесіних З ОЦІНЮВанНЯ 4ера такими параметр "МИДдемІОлЛоОгГиИ пага його зано ока ним . фономгруп; гранспорту че очної про, (УКції на етапах виробництва. Б б би га реалізації: бе алкогольних напоїв: хар- У пра. кції, гериторії об 2 з зипадки аварій чен- - ори аналіз; Хв); . РОН ЛІ 98 -- ч-е 70; -- та- 4 кю (джерела ре у» п ситуацій важливих об'єктах: структура на епідеміч- з9удників інфекції, механізм передачі , - фекції --- шляхи і чинники); динаміка річна і ба. в . -горічна; групи, території, чинники ризику; клінічна маніфестація, зсередковість і спалаховість тощо: моніторинг фаготипів Оцінювання НИХ ор- і надзвичайних та епідемічно че роз АТкзУтовування СПіІдДдемічноОгоО процесу: о ГК) Кк) Заходів. штамів, що циркулюють; ефективності профілактичних і протиепідеміч- ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ШИГЕЛЬОЗІВ ) / - ічний "баб |у А. Основні епідеміологічні особливості шигельозів Стандарт визначення захворювання. Шигельози (дизентерія) - - інфекційні захворювання людини з фекально-оральним механізмом передачі збудників інфекції, спричинені бактеріями роду Урієеі/а, що характеризуються інтоксикацією з переважним ураженням дистального відділу товстої кишки та розвитком колітичного ї кзакнадчаб важливі ознаки збудника, Збудники дизентеграмрії належать до родини Етегобастегіасеає роду ЗПієеПа. Вони істять О-антитен. | . мі, не утворюють капсул 1 спор, мі | ній ін - ЗНісеПа розділений на 4 види: (група А) -- 12 сероварів; 5. Лехпег' заан - пу оварів, 5. Боуаії (група С) - 18 серова5.рів, зопле! (групахаридний г серовар. 5 «рветіеліає утворює екзотоксин | ліпополіса 1 серовар. 5. аузете 99 | о ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ їци НВО МІЧНІ ЗАХОДІ Чу; ФА НО СД ПЕР повин о йЗпль ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ - 42 Лв ЗАХОДИ В ОС ДИФТЕРії Ка В дела удинної, ; Р Р - іа. - - Р "сь Б и зі жіб а т 4НнАмІВ га нервової систем. Р ягьете оч ус,ТПТЕГЬТТЕЛКТт поь о на го яму пак | - я Чо г 4 В РЕ п а С с - - о Ро нТОКСИКмеханізмомм пе-пе з і. ЇЇ; ч»,. - ро Я І п З бе й що До Тажесті оо гі "АЙ зР о ; б коДУЧ ь ї дн " тиїйг ре БРА "В ч. | ї ПР т- ВОГНІ ьЕЕква Яр ї 1 Ї ве чи М ЖИТІ С«ФРІ/УГЕЄ п "Зах нос 1 льноз РЕ ьо РУТЗНІ оо Ж КО в діФО» о "їїгро на З о ТРИВАЄ рЯРСеО о ТІ -. іо. сП--?" лрнчєма ПРЕ щ Р ка оч ттггоаєнгтіь - С по г ї, НРУ в - | Са евій 5 оо и і о АРНООГа 3 -4ГАГІРІ Й ПАЕГІ и РА т созирщі р р 5 вид "ЧЯ. Дифтерія збудника інфекції, що характеризуєт м фібринозним запаленням із наявніст М а СЕРЕДКАХ уонозне інфекційне зах 1 она а а і нію | Р зай - г |. Й. о п дв"РУ - Б 5 ря а ж ве ТІ ЧНРЮОМІН, у У - с А і - Ї - . «А ж КЕ я, і 5 жи «РИ б ор ОР алве 1 о Р Гаряча ІДЕНЕННЬСА 2 я | е 7101; . С -р ан | Дь - І А и 1 її ро АВС а А ї Ек , гТОї Я " сонну й б 'й ; р» о -: і у: Р ат тьНкьо». й дво - йо Вон , аа сь ій і "| "м Ж з и " Щ | Ся щ "ОЇ. |. АРК" Р чо о б неУ Ж ин б М З ЧТ П П г б | "о 1 "ОР ііі й о ЖАТАТКІІЗІЮ т г о рові о- б п ЧР ч- БІКХОРАНЬНЦННЬ зоіЛРА де РИ я п ' -то ри о; З . ой, з Б РИ ЗАРАНО ь й при пьнончя лу а сто ри рЕЄРОНВБеТЄСНеЕНТ в "тз з 2 р ' б ЕЛ род Й -злжча РИ ет СР - СПЕЦІАЛЬНА ЕПІ деМІОЛОГІЯ | насел ення. чч ОГО ди слого і дит оже спілку тання доро ІХ носіїв м нні іму але В но може гич носійства коротка, ре ГриРРлст Ззоеріати щі ) інфікувати 1 . Но 3М М іс дина тео Осіб Ос новний Одна інфікована лю: едачі. гики Пер УХаніл, ний, що реалізуєт Бся юк Механізми, шляхи та чинни! -- повітря екції передачі збуддника інфф бакте іальний аєрозоль), повіт ряном Я. актер й М но-краплинним (первинни ОВИМми ас розоль) шляхами. Дод «ПК їе дитя ї іграшки, по нізмами передачі є контактний (хонтаміновані матерта»! Л та ін.), фекаль руки, предмети побуту, перев 'язувальний ободо, ловим (вторинний пиловий ними воротами є слизова оральний (молоко, вода тощо). Вхід шкіра Он. ушкоджена ка мигдаликів, носа, гортані, статевих органів, є загальною, ук сть ливі йнят Спри я. Сприйнятлива популяці тому можли становить 0,20. Імунітет при дифтерії анти: гоксичний, рювання ак. захво го вторинне (імунне) носійство. Після перенесено -/ титоксичний імунітет триває 1--19 Року, після вакцинації 5--10 років. середньому Інкубаційний період триває 2--35 днів, у До 12 днів Прояви епідемічного процесу: території, час і групи ризику, Дифтерія поширена повсюдно, рівень захворюваності та смертності залежить від колективного імунітету, зумовленого об'ємомі якістю проведення активної імунізації населення. У тропічних зонах часті. ше трапляється дифтерія інших локалізацій і носійство. У 199| р.в Україні почалася епідемія (зареєстровано 1103 випадки захворюван- ня). За 6 років епідемії на дифтерію захворіло 17 111 осіб, з них 13 747 дорослих (80,3 90) та 3364 дітей (19,7 У). За цей період помер- ло 629 осіб, летальність становила 3,7 90, із них 459 дорослих (лені 4 33 бо та 170 дітей (летальність 5 90). спідеміх ці кладненнярНвестоють спалахами тааянорадни- токСи! анато І8 ро Важл ріДЕМо ніг ЗАХОДИ аженниннмійнияВ ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙ з повітряним МЕХАНІЗМОМ и ПЕ ПЕР ЕДАЧІ ія зіва; СІрий наліт з утворенням Фібр инозних "з МІЦН | О спая оболесЛОНКОЮ ПЛІВ ук), С "ере; еред ускладн сти них п те новою її й РЕ Ї сеєструють неврологічні ї порушення (параліч дис щі р т й "в й ва найчас- м'якого піднеб еврит), а також міока ее полір адикулон Рдит, нефроз, шо виникаюті Ії ЗІ 0---20 9 І тері б дифтерії! зіва У 10-20 90, при дифтеріїї ШКІРИ -- у 5 9, перехво РО ' рі петальність з залежить від віку, вакцинального ст З лься В межах 0,5---30 б (у сер едньому 5--10 9). а 7 не Методи лабораторної діагностики. Використовують бакте іологічний; онктерюсютач ний ( експрес), серологіч ні (РНГА, спуски тоди при дослідженні змивів або плівок із зіва, носа | НОСОВОЇ час тини глотки, ран с. аїр и; кон РНЕННИ ока, зовнішніх статевих органів; сирокрові. Лабораторне підтве рдження --- виділення токсиг енних іштегіає; збільшення у 4 рази і більше рівня антитоксичних антитіл у парних сироватках, якщо хворому не вводили антитоксин з лікувальною метою. Профілактичні заходи. Основним мет одом є активна імунізація від повідно до календаря профілактичн их щеплень з використанням адсорбованої кашлюково-дифтерій о-прав цевої вакцини (АКДП), адсорбованої ацелюлярної кашлюково-дифтерійно-правцевої вакци- ни (АаКДП), адсорбованого дифтерій нс Р УВО (АДІІ), адсорбованих дифтерійно-правцевогоП-М1 токсину зі менше Н Ім - ЗМІ зтомантихенть анатоксином. гіюІ; ТЬІ 4 - АД ЗнАтоко та АД-М). од націю у віці 11, 14 років, АД-М --у | ' ЕПІДЕМІОЛОГІЯ Заходи щодо їн ува ; | загальноприйнятим алгоритмом, за хворого. в'язково госпіталізують БКупдемтолог! до - Хворих пен "ИГЕеННИХх і носив інфекційного Гежени, що прод б ; 5 37 "В обо. Виписуюуть, Пе атів негат нених резуль ля повного клінічного одужання й отримання Ж 2гі | Штам гоксСи стаціонару. "А пр би при 2-разовому бактеріологічному дослідженн! мазків 12 на Та носа з інтервалом 2 дні та через 3 дні після завершення антиОіотикотера, пії. Реконвалесцентів із локалізованою формою допускають у колек. тиви через 2--3 тиж., з генералізованою - - Через 3--4 ТИЖ. і Токсиц. ною -- через 1,5--2 міс. після виписування та контрольного бактеріо. логічного обстеження. Допуск у дитячі колективи реконвелесцентіь. носіїв після повторного лікування дозволений лише при 95 У щепле- ності колективу за умови проведення медичного спостереження. Заходи щодо осіб, які потенційно зазнали ризику зараження, За особами в осередку встановлюють медичний нагляд тривалістю 10 днів і проводять одноразове бактеріологічне дослідження, огляд терапев- том (педіатром), лікарем кабінету інфекційних захворювань та отола- рингологом. Щодо дітей, які відвідують ДДЗ, обслуговуючий персо- закладів не допускають до роботи після госпіталізації хворо- інд о до проведення заключної дезінфекції й одержання негативного ре- - зультату бактеріологічного дослідження мазків із зіва та носа. |. Заходи щодо розриву механізму передачі збудника інфекції. В поточну й заключну дезінфекцію з камерним здійснюю ням речей,тьрегламенти осередку об робли представлено в додатку 3. Д о, В | Дененю м и щодо стабілізації епідемічної ситуації є ч- дн і щі і МїшОюЮь ДУМАВ. я т Сан: й зма ро НЕ тарно-т ар о . й а - ; просв я ри утри і і Ро о Упуч УС ТОЮ епідем го о - іа Б зо | б | . У (о г огічн И ту кВ Р я 5 Фа ої аг ха чаХоХе осередку ставлений на схемі 12, обстежени»я г, Я І єза- марчанізму о здійснюють заходів. Терміново ява о б епідеміологічного протиепідемічних нал лають -- юю Особливості ведення 2 год УА епідеміологічний нагляд, упродовж шдомлення у перші 12 год. ть СПЕЦІАЛЬНА т роти ЕПІД ЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙ 3 ПОВІ ТРЯНИМ МЕХ АН ЗМОМ ПЕРЕДА Ч чний Заходи щодо механ | передачі збудника ін фекціїї Джерело збули ї пфекції та заходи щодо нього 2 ХВОРИЙ ПРИ ни о ч- ТЕМА 2 Решецетон ао НОСІЙ ТОКС ИЇ ЕННИХ КОРИНЕБ АККк ТЕРІЙ Госпіталізац ія Обов'язк ова Виписування зі стаціонару Після клінічно триразового го одужання (через кожні та 2 доби) негати бактеріологічног вного результату о дослідже ННЯ на носійство кори небактер ій дифтерії іа с Поточна ДЕЗІНФЕКЦІЯ | ДІ зали ) Посуд кип'ятять у 2 94 розчин кв арнонату впродовж 15 хв або витрим і натрію ують у 0,1--0,2. 9 совет хлорамінінуу 3030 хв; от і пиз изну рушники, носові хусточки, х біл якщ не забруднені, дезінфЕ і ікують кип'ятінням або замочуванням у чині хл протягом 20 хв; ей для або З орто пану зар СПЕЦІАЛЬЧА ЕПІДЕМІОЛОГІЯ -- Стеження за пиркуляцією збудника сеєРез реологічне обстеження населення з ДВ спідемічними -- НЧНОЮ вчєння властивостей штамів, ШО вари раннє внявлення хворих на дифтерію. ююті осо0лива Дані та з ураженням на ангіну заходів; дихальної аналіз і оцінювання епідеміологічний них -- а та 3 профіля хворих -- показаннями "ек-Лення: епідемічного процесу прогнозування території. епідеміологічного нагляду МОЖУТ? є | метом мето З увага З и системи: ефективності прове де. За дифтерії на Конкреть бути вий контролю рівня охоплення шепленнями (цільо використані НІЙ у показник »- 9) ., 9) моніторингу захворювання як критерій дієвості програм із контроду; ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ЕПІДЕМІЧНОГО ПАРОТИТУ А. Основні епідеміологічні особливості епідемічного паротиту Станларт визначення захворювання. Епідемічний паротит - повітряним меха. антропонозне вірусне інфекційне захворювання зуєтьс я загальноїн- нізмом перелачі збудника інфекції, що характериз токсикаційним синдромом, переважним ураженням залозистих ор- танів (свинних, підшлункової залоз, статевих органів), а також ЦНС і іт). мен СРО яіНГіТ, орнареє б з - БР р інт За не ВІ бя З й Я й нон ї юн ан зи РР Яю де Ре і г ори рони ни ні Ці ХХІ Мі КАНІЗМОм бе; п її - пої і - їй шодо | Й І Ті | КОвих аеро СІ ІЗ ДІТИ у ФР дя? пУСУ расгті «ДА 1 | ї АД зПнОЇ АТАКА з ОСІО., переб РІЇмІ | ЯКІ ПОТ : Пн ». Дис ЧИспане хвороб ГОМ еннійно зазна «ІЙ ВАРИ КО»зм.до 7 РОКІВ. ЯКІ спілкувалися | зх 7 ; ть карантин терміном ві зання З ХВОРИМ ЧИ м «ік які хворіли на «ПІ на а на РЕДАЧІ обо рію й 14, 25 днів від почат р Кашлююк. і діти. ст зай у ДДЗ, підлягають ме; ОТРИ "Ц УР; іЗ ло 7 років 1 персонал ДДЗ КІ а . і ДИТЯ аю ть медичному спостереженню та 2-разовому с закладів. ктеріологічудослідженню на кашлюк 2 дні поспільабоз: інтервалом М | 1-2 дні з ізоляції моменту д п Я И 4-й день ВІД ци останньої ДИТИН з кашлем. заходи щодо розриву механізму передачі збуди зодять провітрювання приміщень і вологе б Р. ач ження ігрАШОК; посуду, інших предметів спільного вжитк) ра 82. Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації санітарно-просвітницьку роботу, пров Посилюють боза шланове навчання персоналу 303. за захворюЕпідеміологічний нагляд передбачає спостереження уністю на кашлюк із виділенням груп, територій, часуЙ об'єктів ри- статусу дитячого наку Важливими є оцінювання імунологічного еплення: ння» зглення (контроль ефективності щеплень, , зЗаа о)охоплеКЕ (3 Рем) і ми, вивчення обгрунтованості медичн заряд і Ди я я з (| " ( | С зи САДА рн Ж ЗР и ЛОВИ ПР ЛЕ ДА Вс | ПЛЮКуУ б зонда око | : чі п С ЖІ зн зо РЕЯ о аа б ТОграм з зі Піеі плоЖе "ТОРІ дбчіно М Й сі а ап "еВ4 ям Е Ро ри " о АЇРРеР4ІВССОЇ | НН т КТ г РЕБРО 2, |й | | ССППЕЦІАЛЬНА ЕПІДЕМНОМГИСХМ ТА ца Кпілеміологічно важливі ознаки і ракет родини К-ямісний вірус РИ і генотипи об'єднані у З груп: А, збулимтя род іне СОМИ Кур 12), УС В(! О (1--3). 0 (1-2), існує лише 1 серовар: Втріом м" 250 им, оболонка містить З шари - Оілкову меморану, Збудник 7 ПОДАЄ і зовнішні глікопротеїнові виступи. вальною | та гемолізувальною активністю Щі 1 мчаметр 120 "МИДНий ша, РОМАНІ ІЮтину. Вірус малостійкий у зовнішньому середовити" ШВИДКО Інактиду, ється під час наг рівання до 30 С. під ДІЄЮ соня" ЕМ о світла, уль пра фіолетового опромінення, дезінфекційних за обів. За кімнатної тем. НИЗЬКОЇ темпера. ператури зберігає активність упродовж 1--2 діб, за тури - декілька тижнів. Оптимальна температура для збереження вірусу -15--20 "С. Структура паразитарної системи двокомпонентна. Отологіч. ний вид Ното зарієпу і вірус кору. п 4 ой Я ері! У спо п з, й во ані? п оія в у ри угно! см Й стр У ді а лом тей ой в а) о ач іі Резервуар і джерело збудника інфекції. Резервуаром є вид Ното зарієпе, а джерелом збудника інфекції - - тільки хвора людина, носійства не існує. Один хворий у середньому інфікує до 12 осібз і вія зажаюк. служ Період заразливості джерела збудника інфекції - з останніх гає ЛІ» близького оточення. 1---2 діб інкубаційного періоду, протягом усього продромального пе- ріоду (за 3--4 дні до появи висипу) і в перші 4 дні висипу. У разі виникнення ускладнень можливе подовження заразного періоду до 10 діб з моменту появи висипу. Механізми, шляхи та чинники передачі. Механізм передачі збудника інфекції -- повітряний, що реалізується повітряно-крап- линним шляхом під час кашлю, чхання, розмови. Вхідними ворота- ми вірусу є слизова оболонка ротової та носової частин глотки і кон'юнктива очей. Можлива вертикальна передача у випадку захво- рювання на кір вагітної. пот мовить з ий, 6-0 а популяція. Спр ість абсолютна, ЇК ста- | 98. Постінфекційний імунітет -- переважно пожит- поствакцинальнийпог о - - до 10 років. | рнихчас Кгруп і и ризику. нічня?" тих при п! до 25 ка би. К атипи ніж явів: ний ден: Ког | || фої 1. 1), и - | | | Ли | й, Гі Ї ри ай А і Піднир 9 Ге мага 5 і Шар " ВІТЛа і УЛЬ- "ву КОГ Тем "ом, Ме, Збера. Режені Рабіол а: РОМ п а чих) пі , процесу ро екутном У РАНА Глобально г ТЕМА і се АНАОМЕНІЙХ ГСНОТИпДУу "Снотипу кору в Конго ( 103 кір залишається : Щ 40 ї рПОНІ . віру ""НУСУ, 04 від М . цією кору й ; П Перо но. Утрувалі ел ХВворобою,. ОВІІ з нь ОУНОННЯ 2010 . інтенсифік,. ах ( вропейського мертності: до 160 000 дітей щорічно бо причинення М - Чиркулює, му 3. о однією з РУ серед населен дк щи бе дев 201 гис. суч Ефіопія : они ГІ значні епі- ' (2902 хво- момих причин дитячої грають від ускладнень. У Шшеслявакци- С У довакцинальний і З період і віланаца--н | РІОД відзначалася періодичність з інтерв: том 2-4 роки, зимово-весняна сезонність перева п 1 аа у "важне ураженняРАділіураження | період ВІКУ, при ВИСОКИЙ вакцинації - індекс осередк населення -б - он чад 30 Зб періодичність зраннь з і до інфекції, часто реєструють випадки і ее і 2 є дорослих (школярі, студенти, військовослужбовці тощо), збільшилася частка тяжких | середньотяжких клінічних форм. ВООЗ визначила кір як інфекційну хворобу, що підля- НІХ гає ліквідації на планеті. оо У У З га разі ду до зась Інкубаційний період триває 8--21 день, у середньому 12 днів. При профілактичному введенні імуноглобуліну може подовжуватися ло 28 днів. Епідеміологічно важливі клінічні симптоми та форми хворо- ередачі би. Кір може маніфестувати типовою різного ступеня тяжкості чи о-крап- жит- б | й а також у країнах Африки, гічні б орювання захв ПЕ ОГО п . Ста- " зросла до 5---10 років, сезонність змістилася на весняно-літні місяці язначають «подорослішанняу ; з й захво- ; мІЧНОГО повз ) 12 ОСІБ юорота- піде нальний є ви отки і кон гей ДОШКІЛЬНОГО ОгУ ра людинг чні і ці Яну. Імнатногї . Рак а ЧИМ" сук ВІД ДОУНМЕМІНОГО гаку" : помінуванна стерігають Пі ІНТУВЯЖННІЯ Чо, 10) заБУ ки ме Ко о атиповою формами хвороби. Частота інапарантних форм - - менше : ніж 1 96. Типова форма має три послідовні періоди клінічних проявів: катаральний, період висипань (низхідний плямисто-папульоз- ний висип із тенденцією до злиття), реконвалесценції. На 3--5-Й день захворювання з'являються патогномонічні плями Філатова -- Копліка -- Бельського, що зникають з ен екзантеми Атипова іт) розвивається 1 чиї - кір) в осіб, які отр имали пасив ну о проти кору чи перехворіли. Тяжкі клінічні , у людей із скомпрометованою імунною системою імун одефі цитними станами, онкологічними захво- І-інфікованих і хворих на СНІД тощо) з високою 183 Р) МИ й. РУД І ніком ло | Станами ом ДІЙ п Р ПОНАИШІЯ шя) носа, методи сеча, геному імУуноф МФА, у б років. ТРА Для 1 ММ багатоядерних для Ї ЗЕ. (РІФУ)) й Р ЛА В серологіч мим "ПУ (ФА, 1 мікроскоєиия мим клітин СМИИЛОМИЯ дослідження є мокротиння, " йо енетич ру (ді ї Кз МІКРоку, виділейця кроні захоли. Основним з використанням цинацією ІМТУРІ ге нотипупання), сироватки Профілактичні лактика ТИ ки пооресценоилймй Матеріалом парні й заходом є специфічий профі живої коронвої вакиини у міни 12 міс, з Рома ефективного стримання епідемічного поши рення кору необхідна імунізація 94 97 Фо дітей до 19-МмІСЯЧНОГО пік Протиепідемічні заходи складаються з двох ОЛОКІВ: І) посиленого оперативного гпідеміологічного монторингу аналізу для вчасного виявлення захворілих із проведенням протиєпі г, М Й Іс спим демічних заходів в осередках захворювань; 2) га р заходів, спрямованих на стабілізацію спідемічної ситуації, з недопущенням розширення зони епідемічного неблагополуччя аю антигенін плгностики, ірусу механізму ПЕРОХ А У У увтка ЗАФЕНУУ ця ІсСИНяЯ Реакція р В е ЛЬ, й | рев зар (пихи РІГА, ІСТІНЯ - НИЙ либориторної ІНВИЛІ захоми Іс29 Меїетоли ГІчЧНИЮМ знатні за межі уражених територій. 81, Протиепідемічні заходи в осередку захворювання У разі виявлення хворого на кір інформацію повідомляють теле. фоном до територіальної установи, що здійснює санітарно-епідеміо- логічний нагляд, упродовж 2 год і надсилають термінове повідомлення у перші 12 год. Особливості епідеміологічного обстеження осередку та проведення протиепідемічних заходів. Епідеміологічне обстеження осередку здійснюють за загальноприйнятим алгоритмом, що пред- ставлений на схемі 14. Заходи щодо хворого. Госпіталізацію проводять за клінічними (діти віком до 2 років, тяжкий перебіг хвороби, особи з груп медич: ного ризику) та епідемічними показаннями не менше як на 4 дні від моменту появи висипу, а за наявності ускладнень - - не менше ніж на 10 днів. Виписування та допуск у колективи дозволяють після клінічного одужання, але не раніше зазначених вище термінів. Же 184 Мого | осіпталізація їЙи "ши й ни за клінічними термій ---ай "Провітрювання | КОНТАКТНІ В | | Особи,які нарежаирнає на кір Не каль спостереженню та роз'єднанню і 3: А 14 стідемічИИми гюодяюії 10 днію від початк квороб іч и, у 4 диі " МОМЕНТУ ПОЯВИ пис ипу окачаннями, МАО Махолм моло мехамізму передач ч зЗбулимка інфеки її Заходи щодо осіб, які спілкувалися з хворим | рн Мф Ужкотно ло Му лох па залом РАЙ | Щеплені о | ча ОСОБИ Особи, які не хворіли на і ) золи - щоло осіб. які енНІ ІНВ ВІД МОМенту ззелення очна потеншійно пенхГи спілкування імуноглобулінх дата спіЛКУ Вакцинацію за вання. на то ть і корч епідемічними | з ч «Ни рол КУКутУ джер 2! розме зазна і день. ЯКО кування . показаннями Почни ІтяЯм ДІТЯМ Пк | «те ук ге гаршим ' Фо Х«НОДримя ; Медичне спостереження за дітьми з ДІ 3. які Ще плені 54 211 емічн ми показаннями, триває 17 днів. Пасивну імунізацію здійснююу 5 ОМ ДІТЯМ ВІКОМ Понад норми альним або протикоровим гамма"-г обулін 3 міс., а також дітям, які не хворіли на кір і не щеплені; особам, котру зазнали ризику інфікування, з метою гермінової профі: пактики ; або наявності протипоказань до вакцинації. Заходи щодо розриву механізму перед: ачі збудника Провітрювання та вологе прибирання приміщень. інфекції 82, Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації Посилюють санітарно-просвітницьку роботу, проводять поза. планове навчання персоналу З03. Можливе виконання додаткових турів імунізації серед сукупного населення або в колективах ризику. Епідеміологічний нагляд. Усі випадки кору підлягають реє- страції, проводять систематичне збирання, аналіз і оцінювання необ. хідної інформації щодо захворюваності на кір, обсягів та ефектив: ності планової імунопрофілактики кору, рівнів протективного колек- тивного імунітету в різних соціально-вікових групах населення властивостей штамів вірусу кору. Визначають чинники ризику, що сприяють інтенсифікації епідемічного процесу, розробляють додат- кові заходи, спрямовані на зниження його інтенсивності. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ МЕНІНГОКО КОВОЇ ІНФЕКЦІЇ УМ ей особливості менінгококової інфекції язахворювання. Менінгококова інфекція фе а ний в ріонс
![[UAReferats.com] C39N17356](http://s1.studylib.ru/store/data/006374877_1-799e403d053a1dc72cbd83431715408a-300x300.png)
