Олійник І.В. ДО ПИТАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ Погіршення соціально-економічного стану окремих категорій осіб, інтенсифікація міграційних процесів, стан напруги через бойові дії в країні, зміна життєвого устрою призводять до нівелювання морально-ціннісних аспектів поведінки, виникнення психологічного дискомфорту. З огляду на це актуалізується діяльність державних соціальних служб, оскільки соціально-психологічна допомога є потужним засобом стабілізації суспільних процесів у цілому та домінуючим механізмом підтримки окремої особистості або соціальної групи. Ґрунтовний аналіз соціально-психологічної та педагогічної літератури дав змогу виявити значну кількість досліджень, присвячених різноманітним аспектам професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. У дослідженні В. Сизикової [5] висвітлюється характеристика компонентів, показників і рівнів сформованості професіоналізму майбутніх соціальних працівників; О. Бацилєва [1] звертається до питання психологічних аспектів підготовки соціальних працівників; Г. Скачкова [6] досліджувала особливості сучасної професійної підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах; теоретичні питання підготовки до професійної мобільності майбутніх фахівців соціальної сфери розкрито у наукових розвідках Г. Рідкодубської [3]; І. Савельчук [4]досліджує інноваційні тенденції підготовки соціальних працівників в сучасних умовах; К. Олійник [2] звертається до проблеми підготовки майбутніх працівників соціальної сфери до професійної діяльності; у дослідженнях О. Файчук [7] розкрито суть, ознаки та особливості професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Незважаючи на достатню кількість наукових доробок щодо проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних працівників питання підготовки висококваліфікованого, конкурентоздатного фахівця у сфері соціальної роботи залишається актуальним та вимагає перегляду змісту підготовки, пошуку оптимальних шляхів та інноваційних моделей формування їх професіоналізму. Проблема підготовки фахівців соціальної сфери обумовлена рядом факторів. У першу чергу варто поліфункціональний зміст та відзначити, що соціальна робота має міждисциплінарний характер, оскільки детермінує необхідність оволодіння майбутніми фахівцями системою знань, необхідних для пошуку оптимальних закономірностей, методів, принципів та технологій у процесі вирішення соціальних проблем особистості або групи, реалізації усіх функцій професійної діяльності. Другим фактором виступає інтегративний характер соціальної роботи, оскільки фахівцям зазначеної сфери доводиться працювати з різними категоріями клієнтів, а, отже, з різними запитами особистості та групи в цілому. Це вимагає дотримання багатоаспектного та широкопрофільного підходу в змісті професійної підготовки, формування спеціальних знань відповідно до специфіки та потреб певної категорії клієнтів. Третім фактором доцільно виокремити недостатнє орієнтування на практичну складову професійної діяльності, яка є важливим компонентом становлення фахівця соціальної сфери, оскільки саме технологічна підготовка може забезпечити формування навичок соціально-психологічного аналізу, соціально-психологічної діагностики умов життєдіяльності клієнта, прогнозування і виявлення тенденцій розвитку соціальних процесів, оптимального вибору діагностичного, превентивного, корекційного та реабілітаційного інструментарію. Четвертим фактором визначаємо відносно молодий вік соціальної роботи як спеціальності в Україні, наявність протиріч, що стосуються наукового статусу соціальної роботи як професії, та відсутність єдиного підходу щодо системи підготовки соціальних працівників. Орієнтиром для підготовки фахівців із соціальної роботи в університеті імені Альфреда Нобеля є освітньо-професійна програма «Психосоціальна допомога та реабілітація». Структура програми передбачає оволодіння знаннями щодо основ соціальної роботи, психосоціальної допомоги та реабілітації, соціального обслуговування при надані послуг клієнтам; використання соціальнопедагогічних, медико-соціальних та соціально-психологічних методів і технологій у практиці соціальної роботи. Професійні стандарти підготовки фахівців соціальної сфери передбачають оволодіння студентами спеціальності 231 «Соціальна робота» знаннями соціально-психологічного змісту в межах вивчення таких навчальних дисциплін як «Вступ до спеціальності», «Соціальна психологія», «Деонтологія соціального працівника», «Основи наукового дослідження соціальних проблем», «Консультування і коучингова технологія в соціальній роботі», «Технології соціальної роботи», «Професійна майстерність соціального працівника» тощо. У результаті вивчення зазначеного блоку дисциплін майбутні фахівці набувають професійних знань щодо соціально-психологічних особливостей різних груп клієнтів та отримують траєкторію побудови найбільш ефективних способів соціальної взаємодії з суб’єктами майбутньої діяльності. У процесі фахової підготовки ставиться акцент на інноваційній та креативній соціальній орієнтованих дисциплін, коучинговими реабілітації, діяльності, особистості. роботі, навичками, здійснюється основаних на забезпечується превалює методами формування компонента оволодіння превентивними психосоціальної стійких гуманістичній, практико- допомоги мотивів морально-етичній та та професійної орієнтації Майбутню діяльність соціального працівника розглядаємо як професійну активність, спрямовану на формування ситуації соціального розвитку клієнта, суб’єктності, підтримання його життєздатності та соціальної профілактику, корекцію та реабілітацію, забезпечення мобілізації самозахисних механізмів особистості з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ресурсів та середовища. Ефективність формування професійної готовності до діяльності фахівця з соціальної роботи детермінована реалізацією певних складових (рис. 1): Структура діяльності соціального працівника психологопедагогічна діяльність проектна практичноприкладна організаційноуправлінська науководослідницька Рис. 1. Структура діяльності соціального працівника − психолого-педагогічна діяльність (знання з психології та педагогіки, розуміння загально-психологічних, диференційнопсихологічних, соціально-психологічних аспектів діяльності); − організаційно-управлінська діяльність (здатність до розробки стратегії реалізації довгострокових, середньострокових та короткострокових соціальних програм та проектів, спрямованих на розв’язання проблем окремої особистості або групи, які потребують соціальної реабілітації); − проектна діяльність (розробка та реалізація соціальних проектів для вирішення актуальних завдань соціальної реабілітації та корекції окремої особистості або груп відповідно до соціального замовлення та запитів державної соціальної політики); − практично-прикладна діяльність (аналіз соціальної ситуації, розробка та впровадження технологій, що стимулюють суб’єктів, які втратили соціальний статус або потребують соціальної реабілітації, до активної діяльності щодо подолання важкої життєвої ситуації); − науково-дослідницька діяльність (самостійне дослідження та критичний аналіз основних тенденцій розвитку теорії та практики соціальної роботи, підготовка наукових публікацій з проблем соціальної реабілітації). Таким чином, невизначеність та нестабільність соціальної ситуації створюють нові стимули та можливості для зростання ролі професійної підготовки соціальних працівників. Резюмуючи зазначене вище, підкреслимо, що в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери важливо оптимізувати практичну спрямованість дисциплін, використовувати інтерактивні методи та форми навчальної діяльності. ЛІТЕРАТУРА 1. Бацилєва О.В. Психологічні аспекти підготовки соціальних працівників / О.В. Бацилєва // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Психологічні науки. - 2014. - Вип. 2.12. С. 30-35. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdups_2014_2_12_8. 2. Олійник К.С. Професійна мобільність як складова підготовки працівників соціальної служби / К. С. Олійник // Молодий вчений. 2016. - № 10. - С. 273276. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_10_64. 3. Рідкодубська Г.А. Педагогічна система підготовки до професійної мобільності майбутніх працівників соціальної сфери / Г. А. Рідкодубська // Молодий вчений. - 2018. - № 8(1). - С. 172-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_8%281%29__41. 4. Савельчук І.Б. Підготовка соціальних працівників за сучасних умов: інноваційні тенденції / І. Б. Савельчук // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка . Педагогічні науки. - 2016. - Вип. 1. - С. 120125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDUP_2016_1_225. 5. Сизикова В. Характеристика компонентів, показників і рівнів сформованості професіоналізму майбутніх соціальних працівників / В. Сизикова // Теорія і практика управління соціальними системами. - 2018. - № 1. - С. 14-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2018_1_4. 6. Скачкова Г.С. Особливості сучасної професійної підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах / Г.С. Скачкова // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. – 2016. – № 3 (48). – С. 128–133. 7. Файчук О. До питання професійної підготовки майбутніх соціальних працівників / О. Файчук // Витоки педагогічної майстерності. Серія : Педагогічні науки. - 2012. - Вип. 10. - С. 299-302. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpm_2012_10_65. Олійник Ірина Вікторівна До питання професійної підготовки соціальних працівників У статті порушено питання професійної підготовки соціальних працівників у закладі вищої освіти. Здійснено ґрунтовний аналіз соціальнопсихологічної та педагогічної літератури щодо означеної проблеми. Виокремлено основні фактори, що детермінують проблему професійної підготовки фахівців соціальної сфери. Визначено шляхи оптимізації та підвищення рівня ефективності формування професійної готовності фахівця з соціальної роботи до майбутньої діяльності. Ключові слова: соціальна робота, професійна підготовка, соціальний працівник, професійна діяльність. Олейник Ирина Викторовна К вопросу профессиональной подготовки социальных работников В статье затронута проблема профессиональной подготовки социальных работников в учреждении высшего образования. Осуществлен основательный анализ социально-психологической и педагогической литературы по обозначенной проблемы. Выделены основные факторы, детерминирующие проблему профессиональной подготовки специалистов социальной сферы. Определены пути оптимизации и повышения уровня эффективности формирования профессиональной готовности специалиста по социальной работе к предстоящей деятельности. Ключевые слова: социальная работа, профессиональная подготовка, социальный работник, профессиональная деятельность. Irina Olіynik To a question of vocational training of social workers In article the issue of vocational training of social workers in institution of higher education is touched. The thorough analysis of social and psychological and pedagogical literature on designated problems is carried out. The major factors determining a problem of vocational training of experts of the social sphere are allocated. Ways of optimization and increase in level of efficiency of formation of professional readiness of the specialist in social work for the forthcoming activity are defined. Keywords: social work, vocational training, social worker, professional activity.
