Органи, в яких утворюються і дозрівають лімфоцити, називаються лімфоїдними, а тканина, яка становить цей орган – лімфоїдною тканиною Лімфоїдні органи Кістковий мозок Вилочкова (загрудинна залоза) Лімфоїдні групові та поодинокі вузлики травної та дихальної систем Лімфатичні вузли Селезінка Схема локалізації центральних та периферичних лімфоїдних органів КІСТКОВИЙ МОЗОК Кістковий мозок є центральним органом кровотворення. У кістковому мозку є стовбурові клітини, які шляхом поділу і перетворень стають елементами крові: еритроцитами, лейкоцитами, тромбоцитами. Із стовбурових клітин розвиваються також і клітини імунної системи: лімфоцити та плазмоцити Компактна (1) і губчаста (2) речовина кістки; 3- червоний кістковий мозок КІСТКОВИЙ МОЗОК КІСТКОВИЙ МОЗОК ВИЛОЧКОВА ЗАЛОЗА (ТИМУС) Своє ім’я вилочкова залоза отримала завдяки характерній формі, що нагадує тризуб - виделку. Але так виглядає тільки здорова залоза – пошкоджена найчастіше набуває форму метелика або вітрила. Вилочкова залоза має ще одне ім’я – тимус, що в перекладі з грецького означає “життєва сила”. В 60-х роках минулого сторіччя вчені збагнули, що вилочкова залоза відноситься до органів імунної системи. Причому не до другорядних, як лімфатичні вузли, гланди або аденоїди, а до центральних . ТИМУС Топографія Розташовується вилочкова залоза в грудній порожнині позаду ручки грудини, виступаючи над яремною вирізкою . Нижні кінці часток залози, дещо розширяючись, розходяться в сторони, досягаючи рівня 3-4 ребра. Верхні кінці звужені: вони покидають грудну порожнину, піднімаються вздовж трахеї до щитоподібної залози, залишаючись прикритими зовні грудинно- під’язиковими і грудиннощитоподібними м’язами. Позаду залози розташовується трахея і крупні судини: плечеголовні вени, верхня порожниста вена, дуга аорти з її гілками. Велика частина її передньої і латеральної поверхонь прикрита плеврою Анатомічна будова Вилочкова залоза є непарним органом, складається з двох часток, (правої і лівої), з'єднаних між собою пухкою сполучною тканиною. Іноді визначають дві частки, що розділені вставною часткою, а інколи – 3–4 частки. Поверхня залози є горбистою. Залоза має добре виражену капсулу, від якої вглиб залози йдуть перегородки, що ділять речовину залози на часточки ВИЛОЧКОВА ЗАЛОЗА (ТИМУС) 1 – капсула 2 – міжчасточкова сполучна тканина 3 – часточка тимуса 4 – кіркова речовина часточки 5 – мозкова речовина часточки 6 – тільця Гассаля Вилочкова залоза займає центральне місце в системі імуногенезу і, до повного формування периферичних лімфоїдних органів, є життєво важливою залозою. Тимус – це «школа» прискореного навчання клітин імунної системи (лімфоцитів), що формуються зі стовбурових клітин кісткового мозку Потрапивши в вилочкової залози, новонароджені «солдати» імунної системи перетворюються в Тлімфоцити, на їх поверхні специфічні молекули забезпечують можливість розпізнавання своїх або чужорідних агентів, що є першим етапом запуску будь імунної реакції. Т-лімфоцитів належить функція захисту від вірусних інфекцій і також протипухлинний захист, що є вкрай важливим у сучасних умовах існування людини ВИЛОЧКОВА ЗАЛОЗА (ТИМУС) Як ендокринний орган, тимус виробляє близько 23 біологічноактивних речовин, які проявляють різносторонні ефекти : стимулюють лімфопоез, впливають на диференціювання лімфоцитів, надають протипухлинну дію, підтримують тонус скелетних м’язів, впливають на обмінні процеси в організмі Вилочкова залоза виробляє гормони: тимозин – контролює обмін кальцію і фосфору в організмі тимопоетин -І, тимопоетин-ІІ – впливають на кровотворення, фактор росту – регулює ріст скелета, інсуліноподібний фактор – впливає на вуглеводний обмін. ІНВОЛЮЦІЯ ТИМУСА З ВІКОМ З періоду статевого дозрівання починається зворотний розвиток (інволюція) вилочкової залози, поступове зменшення її обсягу, зморщування тканини залози У кожної дитини зменшення залози відбувається індивідуально - в одних інволюція починається у 4 роки, в інших - у 6-7. До 14-15-річного віку залоза зменшується досить інтенсивно. Коли ж завершується період статевого дозрівання, цей процес значно уповільнюється і залоза зменшується майже непомітно Раніше вважали, що після 13-14 років вилочкова залоза повністю атрофується і зникає, а на її місці розростається жирова тканина. Сьогодні відомо, що залоза, хоча й має зворотний розвиток, функціонує протягом усього життя людини. Проте з часом її функції поступово зменшуються ІНВОЛЮЦІЯ ТИМУСА З ВІКОМ ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ Лімфатичні вузли (nоdi lymphatici) – це утвори різноманітної форми (округлої, овальної, бобоподібної та ін.), розміром від 1 до 20 мм, які беруть участь у захисних реакціях організму і регулюють рух лімфи ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ Функції: 1. Утворення лімфоцитів 2. Антигензалежна проліферація і диференціювання Т- і В-лімфоцитів 3. Біологічна фільтрація (очищення) лімфи Гістологічна будова лімфовузла 1. Строма: а) груба – капсула, трабекули (ПВСТ); б) ніжна – ретикулярна тканина. 2. Паренхіма: Т-лімфоцити, В-лімфлцити, плазмацити, дендритні клітини, інтердигітуючі макрофаги. Розподіл Т- і В-лімфоцитів у лімфатичному вузлі СЕЛЕЗІНКА Селезінка (lien, splen) належить до лімфоїдних органів. Вона є “кладовищем еритроцитів”, тому що тут відбувається їх розпад. Поряд з печінкою, шкірою селезінка може накопичувати значну кількість крові (депо крові) СЕЛЕЗІНКА Селезінка розташована в черевній порожнині у лівому підребер’ї на рівні ІХ-ХІ ребер СЕЛЕЗІНКА ТИМУСЗАЛЕЖНА І ТИМУСНЕЗАЛЕЖНА ЗОНИ СЕЛЕЗІНКИ КРОВООБІГ В СЕЛЕЗІНЦІ Селезінка оточена цільною сполучнотканинною капсулою, трабекули якої поширюються вглиб органу. Паренхіма селезінки поділяється на червону і білу пульпу Функції червоної пульпи: фільтрування і депонування еритроцитів, видалення циркулюючих імунних комплексів. Фетальний та екстрамедулярний гамопоез Функції білої пульпи: кооперація клітин імунної системи у процесі розвитку імунної відповіді, синтез гуморальних чинників імунного захисту Сполучнотканинна оболонка селезінки та її трабекули містять міофібробласти, скоротлива діяльність яких дозволяє вивільняти у циркуляцію депоновані еритроцити ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИКИ Розташовані у слизовій оболонці і в підслизовій основі порожнистих органів. Особливо багато їх скупчено в червоподібному відростку (апендиксі) – до 600-800 у дітей і підлітків. Поодинокі лімфоїдні вузлики (фалікули) є в стінках глотки, стравохода, шлунка, тонкої кишки, товстої кишки, жовчного міхура, гортані, трахеї, бронхів Будьте здорові!
