2 ЗМІСТ ВСТУП ...................................................................................................................... 3 РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ ВПЛИВ ЛЮДСТВА НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ........................................................................................................ 5 РОЗДІЛ 2. ЗМІНА ПРИРОДИ ПІД ВПЛИВОМ ЛЮДЕЙ ................................... 9 РОЗДІЛ 3. СЬОГОДНІШНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ...................................... 11 РОЗДІЛ 4. НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ЛЮДСТВА НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ...................................................................................................... 13 РОЗДІЛ 5. ЧИ ЗУМІЄ ЛЮДСТВО ЗУПИНИТИ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА? .............................................................. 18 ВИСНОВОК............................................................................................................ 20 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................................... 23 3 ВСТУП Провідні вчені, мислителі і політичні діячі більшості країн світу докладають величезних зусиль у пошуках вирішення проблеми впливу людства на навколишнє середовище та зміни всієї планети у процесі свого розвитку . Масштабна занепокоєність станом навколишнього середовища виникла зовсім недавно. В різних культурах, протягом історичного розвитку, існували різні релігійні та філософські традиції стосовно відносин між людиною і всім іншим природним світом. У, так званому, «розвинутому» світі до останнього часу найбільш поширеним було відношення владарювання та експлуатації. І лише на початку 1960-х широка громадськість почала звертати серйозну увагу на той ступінь руйнування, що ми завдаємо навколишньому середовищу. Природа, в якій нам доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з нас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Наше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу. Прийшов час діяти. Вчений Р. Маккамари припускав, що на початку ХХІ ст. населення планети щорічно збільшуватиметься на 100 млн., причому 90% з них - за рахунок країн, що розвиваються. У 1650 р. чисельність населення світу становила близько 500 млн. чоловік, протягом наступних 200 р. вона збільшилась вдвічі, і ще раз удвоє зросла уже всього за 80 наступних рр.; у 1975 р. кількість населення Землі досягла 4 млрд. чоловік. Протягом хвилини населення світу збільшується на 172 чол. Це означає, що кожного тижня до населення Землі додається 1,7 млн. людей - стільки, скільки мешкає сьогодні в таких містах України, як Запоріжжя, Вінниця, Житомир, разом узятих. Прогнозні оцінки показують, що у найближчому майбутньому чисельність населення продовжуватиме зростати на 3 чол. /сек. А до 2100 р. 4 чисельність населення становитиме 9-13 млрд. чол., хоча для всіх цих людей природних ресурсів і можливостей біосфери для підтримки життя буде вже абсолютно недостатньо. Навіть при 7-8 млрд. будуть мати місце масові вимирання від голоду й хвороб. На країни, що розвиваються, припадає 80% приросту населення, в розвинених країнах він не перевищуватиме і 1%. Люди розуміють, що ми не можемо викидати наші відходи, сподіваючись, що вони зникнуть самі по собі. Очевидно, що все, що відбувається в одному місці, має вплив на інше, і щоб ми не робили – копали шахти, спилювали дерева, будували або обробляли землю – наші дії мають наслідки, як локальні, так і глобальні, зараз і у майбутньому. Тому наша турбота про навколишнє середовище не може відокремлюватися від турботи про людство і має засновуватися на принципах рівності, права і відповідальності. 5 РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ ВПЛИВ ЛЮДСТВА НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Вченими підраховано, що сучасна біосфера Землі здатна підтримати нормальне функціонування і розвиток людства, кількість якого не перевищуватиме 4-5 млрд. чол., та ще й за умов оптимального розподілу національних прибутків, взаємодопомоги, взаємопідтримки, і взаєморозуміння націй, ефективного використання загальнолюдського інтелекту для забезпечення всіх людей планети, раціонального природокористування і охорони довкілля. Нерегульоване примноження населення веде до зростання енерго- та промислового виробництва і як наслідок - зростання забруднень довкілля, утворення кислотних дощів, озонових дір, парникового ефекту, хвороби, зубожіння більшості населення. У 1804 році у світі був лише 1 млрд. людей, у 1927р. - 2 млрд.; у 1959 р. три млрд.; у 1974р. - чотири млрд.; 1987 рік – п’ять млрд.; шість млрд. у 1998 році; сім млрд. у 2011. Швидке зростання завдяки комбінації позитивних змін, наприклад, покращеним побутовим умовам, харчуванню і охороні здоров’я, які надали людям можливість жити довше та народжувати більше дітей, які доживають до зрілого віку. Проте, ми живемо на планеті, чиї ресурси є скінченими, і зріст населення спричиняє значне навантаження на навколишнє середовище заради забезпечення навіть елементарних потреб у притулку, їжі та воді. Розмірковуючи про той тиск, що спричиняється на навколишнє середовище, у формулі необхідно враховувати не лише числа, а й життєві цикли і структури вжитку. Заможні нації, більшість яких проживає в Європі, і становить лише 20% від населення планети, а їх стандарти життя, при цьому, 6 вказують, що вживають вони більш ніж 70% її ресурсів. Тому й населення це також питання рівності. Сьогодні 10 млн. дітей у світі недоїдають, а понад 200 млн. харчуються неповноцінно. За матеріалами ООН, близько 25 млн. чол. сьогодні не мають якісної питної води. Військова справа і виробництво зброї в розвинених країнах є найжадібнішим споживачем природних ресурсів і одним із найсерйозніших забруднювачів довкілля. Для задоволення своїх зростаючих потреб і збільшення комфортності існування людство розвинуло до незвичайно високого рівня енергетику, хімічну, нафтопереробну, металургійну, гірничовидобувну, машинобудівну і легку промисловість, транспорт і засоби зв'язку. Близько 500 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу Землі 400 млн. т. оксидів вуглецю, понад 100 т. вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції, засоби автотранспорту щорічно спалюють понад 5 млрд. тон вугілля, нафти і більше трильйона кубометрів газу. А в природні водойми щорічно спускається близько 500 млрд. тон промислових і побутових стоків, у тому числі кілька млн. тонн нафти. Щорічно в промисловому виробництві утворюється 2100 млн. тонн твердих відходів, із них 338 млн. тонн потенційно небезпечні. Вчені стверджують, що у наступні 20-30 років через зміни в навколишньому середовищі, спричинені людською діяльністю, світ може втратити більше мільйона видів рослин і тварин. За даними ООН, близько 900 млн. чол. проживають у посушливих зонах нашої планети, землі яких зазнають негативного впливу явища опустелювання. Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватись пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і компромісів. Отже, як бачимо, такі явища, як опустелювання, деградація ґрунтів, деградація біосфери і зменшення її біорізноманіття, збільшення кількості 7 кислотних дощів, розвиток парникового ефекту та поява озонових дір у атмосфері, тобто глобальні негативні кліматичні й біологічні зміни розвиваються під впливом неконтрольованої, неузгодженої з законами життя природи антропогенної діяльності. Чим активніша ця діяльність, тим сильніша зворотна реакція Природи, яка відплачує людям за їх бездумне втручання у віками налагоджений ритм і режим життя біосфери. У результаті в багатьох прибережних районах Європи, Азії, Америки, Африки за останні 20 років дуже погіршилися екологічні умови, зменшилась кількість риби, молюсків, планктону, птахів, збільшилась кількість захворювань людей, почастішали явища "червоних" припливів, що являють собою вибухоподібне розмноження водоростей певного виду, що виділяють отруйні речовини, "цвітіння" води, що приносить із собою загибель усього живого від нестачі кисню і створюють все більші "мертві зони". Хижацький вилов риби у Світовому океані й внутрішніх морях протягом останніх 20 років призвів до катастрофічного зменшення рибних запасів в усьому світі, до повного зникнення деяких найбільш цінних видів риб. Дуже швидкими темпами деградують ґрунти в усьому світі. Як відомо, для утворення родючого ґрунту потрібні тисячі, а то й мільйони років. А сучасне людство здатне зруйнувати ґрунт за 1-2 роки. Щороку землі України втрачають близько 24 млн. тонн гумусу. Підприємства Мінхімпрому й Міндобрив скидають у ріки й водойми України щорічно 50 млн. тонн агресивних речовин, що містять зокрема, фтор, фенол, формальдегід, пестициди. Величезну тривогу в світі викликає перезабруднення шкідливими газами атмосфери, що призвело до збільшення озонових дір і розвитку парникового ефекту на планеті. В результаті знищення лісів у Бразилії, США, Південній Азії, Карпатах, Альпах значно почастішали катастрофічні повені на ріках, що завдає людству чимраз більших збитків. Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її 8 ресурсів, для підтримки існування життя на Землі, в тому числі й людини не існує. Їм лише здається, що вони існують в умовах достатньої кількості природних ресурсів. Насправді ж навіть при сучасній енергоозброєності й найпередовіших технологіях швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливість їх відтворення. Довкілля – природний капітал, без якого неможливий розвиток і задоволення потреб людини, створення комфортних умов для існування. Враховуючи той факт, що йде швидке скорочення всіх видів наявних ресурсів лісів, ґрунтів, корисних копалин. чистої прісної води, повітря, риби, тварин тощо, вихід із критичної ситуації що склалася, може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самообмеження, ресурсозбереження й запровадження нових технологій природокористування, які не суперечать законам нормального функціонування екосистем біосфери.[1] 9 РОЗДІЛ 2. ЗМІНА ПРИРОДИ ПІД ВПЛИВОМ ЛЮДЕЙ З появою людини біосфера починає ставати чимось іншим. Упродовж багатовікової історії людства на Землі його взаємовідносини з навколишнім природним середовищем були неоднаковими і безперервно змінювалися. І саме тому потрібно виділити хоча б чотири етапи взаємодії людини і природи. 1. З появою першої людини (близько 200 тис. років тому) розпочався перший етап у цих взаємовідносинах, який можна назвати примітивним. Чисельність населення невпинно зростає, а з нею постійно зростають потреби в харчуванні, одязі. Для задоволення потреб в їжі людина починає полювати на великих диких тварин, одомашнює їх і займається скотарством. Швидко відбувається розселення людей по усій території Земної кулі. Чисельність населення 100 тис. років тому досягла 1 млн. Вогонь був першим технічним завоюванням людини. Використання вогню для вилову дичини спричинило 100 тис. років тому виникнення першої екологічної кризи в біосфері, яка пов'язана з руйнуванням рослинності й тваринного світу у різних районах Земної кулі. Так, близько 50 тис. років тому було знищено більше половини великих ссавців. Наприкінці останнього льодовикового періоду, 12 тис. років тому, відбулося глобальне вимирання мегафауни – тварин вагою понад 45 кг, у т.ч. мамонтів . 2. На початку неоліту, близько 6 тис. років тому, з виникненням сільського господарства стався нечуваний демографічний вибух. Розпочався другий етап в еволюції людського суспільства, який називають агрокультурним. Розвиток осілого землеробства спричинив перші істотні антропогенні потрясіння біосфери. Відбулося винищення великих представників фауни, яких пастухи вважали небажаними конкурентами свійських тварин у боротьбі за пасовища. Лісові біоми спочатку замінювалися на пасовища, а потім на поля сільськогосподарських культур. Це триває і до наших днів. Розвиток сільського господарства супроводжується викоріненням 10 рослинного покриву на значних площах і замінюється невеликою кількістю відібраних людиною видів, які найпридатніші для харчування. Запровадження землеробства сприяло веденню осілого способу життя, значному збільшенню густоти населення і утворенню перших поселень. 3. Від початку нашої ери і до середини XIX століття – третій етап – більшість населення займалася сільським господарством і невелика частина працювала ремісниками у містах. Цей етап можна назвати машиноіндустріальним. Ні інтенсивна індустріалізація, ні зростання міст істотно не впливали на зміну способу життя. Уся продукція вжитку перетворювалася на відходи, які редуценти перетворювали на неорганічні речовини, які знову використовувалися автотрофами, продуцентами. З початку XVIII ст. зроблено багато наукових відкриттів, які зумовили розквіт сучасного промислового суспільства. Були винайдені перші машини, нові речовини та матеріали, використовується нова техніка на фабриках та у сільському господарстві. Це привело до стрімкого зростання чисельності населення, яка на початок XIX ст. досягла 1 млрд. осіб. 4. У другій половині XIX ст. починається четвертий етап, де людська діяльність проявляє себе як наймогутніша геологічна сила на планеті. Людина займає великі території під свою сільськогосподарську діяльність, будуються великі міста. У той самий час спостерігається значне зменшення видового розмаїття рослин і тварин, знищуються залишки дикої рослинності, ліси, болота, дикі тварини. У промисловості утворюється значна кількість речовин, які не розкладаються біологічним шляхом. Ці речовини накопичуються в гідросфері, екосистем.[2] атмосфері й ґрунті, порушуючи функціонування багатьох 11 РОЗДІЛ 3. СЬОГОДНІШНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА Сучасна екологічна криза характеризується такими проблемами: потеплінням клімату, що призвело до підвищення рівня ґрунтових вод, танення льодовиків; зростанням чисельності населення; урбанізацією; недостатньою кількістю і забрудненням прісної води, пересиханням річок; виснаженням природних ресурсів, ерозією ґрунтів; зникненням лісів та спустеленням; зменшенням біорозмаїття, виснаженням озонового шару у стратосфері тощо. Зменшення біорозманіття обумовлюється багатьма причинами, а саме: – втрата середовища існування. У Європі лише 15 % території не зазнають впливу людської діяльності; – розповсюдження екзотичних видів. В Австралії дуже добре почуваються кролики, вівці, коти, лиси, що витіснили місцеві види; – інтенсивне вирубування лісів, збирання лікарських рослин призводить до загрози їх зникнення; – використання для споживання 7000 різновидів рослин, 30 з яких задовольняють 90 % продовольчих потреб населення планети. Найбільше люди споживають рису, пшениці, кукурудзи, бананів; – зростання чисельності населення, що впливає на зростання споживання природних ресурсів; – надмірне споживання та інтенсивність виробництва . Територія лісових систем світу скоротилася наполовину протягом останніх трьох століть. Ліси повністю зникли у 25 країнах, а ще 29 країн втратили понад 90 % свого лісового покриву. У наземних екосистемах понад 2/3 з 14 головних світових біомів (луки помірного пояса та середземноморські ліси) і більше половини території інших біомів (тропічні сухі ліси, широколистяні ліси помірного пояса, тропічні луки і заливні луки) були трансформовані (переважно у сільськогосподарські землі) до 1990 р. 12 За останні кілька століть темпи зникнення видів внаслідок діяльності людини зросли майже у 1000 разів порівняно зі звичайними темпами, характерними для різних етапів історії Землі (в середньому до 300 видів щоденно). Відповідно до Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи від 10 до 50 % добре вивчених вищих таксономічних груп знаходяться під загрозою зникнення, зокрема 23 % видів ссавців, 12 % птахів і 25 % хвойних дерев. За 1997 р. з 242 тис. видів рослин 33 тис. (14 %) стали рідкісними. За останні 100 років повністю знищено 20 видів ссавців . Прісна вода є найціннішою складовою життя на Землі, але у недалекому майбутньому вона стане найдефіцитнішим природним ресурсом. Вже сьогодні близько 1,1 млрд. осіб у країнах, що розвиваються, не мають адекватного доступу до води, а у 2,6 млрд. осіб відсутня елементарна каналізація . Існує глобальна невідповідність у споживанні води багатими і бідними країнами. Щоденне середнє споживання води становить 200 – 300 л у більшості країн Європи і до 575 л – у США. Для порівняння: середнє споживання води в таких країнах, як Мозамбік, дорівнює 10 л .[2],[3] 13 РОЗДІЛ 4. НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ЛЮДСТВА НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Багато видів діяльності людей вносять в екосистеми істотні зміни. Застосування гербіцидів для знищення бур’янів призводить до загибелі не тільки бур’янів, але і комах. Вирубка лісів, оранка цілинного степу знищують екосистеми. Ерозія, засолення ґрунтів, гірський видобуток, урбанізація переривають на великих територіях біологічний колообіг речовин, знижують загальну біомасу. Втручання людини в природні процеси змінює: • склад біосфери, колообіг і баланс її компонентів у зв’язку з викидом в атмосферу та воду різних речовин, створенням відвалів; • структуру земної поверхні через вирубку лісів, оранки, меліорації, затоплення та ін.; • рослинний і тваринний світ (створення нових сортів рослин і порід тварин, переміщення їх на нові території). Господарська діяльність призвела до виникнення аномалій: • глобальних, що охоплюють велику частину Землі чи ж усю планету (накопичення СО2 в результаті спалювання газу, нафти, вугілля); • регіональних, характерних для провінцій, природних зон, компонентів (повсюдне застосування добрив); • локальних - у сфері дії заводів, рудників. Повітря, яким ми дихаємо забруднюється промисловими або транспортними викидами, а, також, від побутового палива та паління тютюну. Інші атмосферні забруднення складаються з малоактивного озону та мікроорганізмів, пов’язаних з вуглекислим газом. Світові запаси питної води вичерпуються аби задовольнити потреби зростаючої кількості населення не лише у питті і санітарних умовах, а і в 14 зростаючому виробництві харчів, промислових процесів та рекреаційної діяльності. У 2011 році 1,1 млрд. людей (кожен сьомий) не мав доступу до безпечного та належного водопостачання, що є очевидним фактом порушення права людини на життя та здоров’я. Питання безпеки людини все більш загострюється в той час як кількість води зменшується. Суперечки можуть бути як усередині країни, наприклад, як було в 2010 році в Нью Делі, Індія, де нерегулярне постачання води, яке, з часом, зовсім припинилося, привело до лютих протестів, навіть з декількома постраждалими. Крім цього, суперечки можуть виникати і між країнами, що пропускають або утримують потік води у направленні до сусіда, який знаходиться вниз за течією, і використовують це у якості політичного інструменту, для актів агресії або тероризму. Близько однієї треті світової поверхні землі використовується для землеробства, і мільйони квадратних кілометрів природних екосистем щорічно видозмінюються. Ми живемо на земній кулі, яка є скінченною по своїй природі і де все є пов’язаним з усім іншим, наприклад, через харчові ланцюги і колообіг води та геологічні цикли. Природа має здатність певною мірою відновлюватися, але серйозні порушення у згаданих циклах, наприклад, через забруднення, невластиву практику землеробства, надмірний вилов риби, дестабілізують природний баланс. Ядерні катастрофи в Чорнобилі та Фукусімі, загибель дерев у Чорному Лісі в Німеччині у наслідок кислотних дощів, опустелювання земель у південній Іспанії, пересихання Аральського моря в Узбекистані – це все приклади того, як людство у процесі свого розвитку завдає шкоди екологічному базису всієї економічної діяльності і життя взагалі. Згідно до Четвертого Експертного Звіту 8 Міжурядової комісії з проблем кліматичних змін, «За останні декілька років, наукові дослідження та знання в області кліматичних змін значною мірою просунулися уперед і підтверджують, що існуюче потепління клімату на Землі відбувається у зв’язку з людською 15 діяльністю, такою як спалювання вуглеводного палива. Потепління Землі вже має значні наслідки, і очікується, що майбутній вплив виявиться крупно масштабним та руйнівним». Ступінь вірогідності даного прогнозу встановлений як 90%. Спалювання вуглеводного паливо – це головна людська діяльність, що сприяє зміні клімату. Під час горіння, паливо вивільняє в атмосферу Землі вуглекислий газ, метан та оксид азоту. Там ці гази уловлювати сонячну енергію що й спричиняє глобальне потепління. Іноді цей процес називають «парниковим ефектом». Вуглекислий газ є найбільш важливим парниковим газом, тому що від надовго затримується в атмосфері. Поточні рівні атмосфери вже давно перевищили природний рівень вуглекислого газу за останні 650,000 років. Ось деякі з вже існуючих та очікуваних найближчим часом наслідків глобального потепління: Зміна рівня моря. Підвищення рівня моря затопить деякі невеликі, низько розташовані острівні держави та піддасть ризику затоплення мільйони людей. Проникнення солоної води негативно вплине на низько розташовані сільськогосподарські землі. Вплив вже відчувається у різних регіонах світу, особливо на південно-східних тихоокеанських островах та в Південно-Східній Азії. Погодні катаклізми. Повені, засуха та урагани будуть відбуватися частіше та з більшою руйнівною силою. Вимирання. Якщо глобальна температура підніметься на два градуси Цельсія, то передбачається, що 30% всіх видів, які живуть на землі, з’являться під загрозою вимирання. Брак продуктів харчування. Із зростанням температури і зміною характеру розподілу кількості опадів, врожай значною мірою зменшиться у таких регіонах як Африка, Близький Схід та Індія. 16 Брак води. Зміна характеру розподілу кількості опадів приведе до виникнення засухи або повеней. Менша кількість води залишиться доступною. Захворювання. З підвищенням температури, такі захворювання як малярія, захворювання Західного Ніла, лихоманка денге та річкова сліпота перемістяться до інших територій. Руйнування уразливих ділянок. Пошкоджені території, такі як перетруєні пасовища, знелісені гірські схили, і еродований орний грунт, стануть більш вразливими ніж раніше до змін клімату. Екологічні біженці. Кліматичні зміни, разом з екологічними проблемами, змусять велику кількість людей мігрувати або шукати притулку від змін, що відбуватимуться у навколишньому середовищі.[5] Результати кліматичних змін нерівномірно відчуваються по всьому світові. За даними Міжурядової комісії з проблем кліматичних змін більш за всіх вимушені страждати найбідніші в світі люди. Нації, що розвиваються, у наслідок їх географічного положення, низького прибутку, слабких інституцій та залежності від діяльності, що сама залежить від кліматичних умов , наприклад, землеробство, відсутність ресурсів для адаптації. Інший аспект питання рівності – як розподілити витрати на екологічну компенсацію, наприклад, витрати на перехід на сучасні технології, що спалюють пальне більш ефективно, або перехід на поновлювані джерела енергії такі як вітер, вода або сонячна енергія. Питання рівності пов’язані з ідеями справедливості, і багато людей кажуть про ідею кліматичної справедливості, маючи на увазі «концепцію поступової ліквідації та пом’якшення нерівномірного тягаря обов’язків, спричинених кліматичними змінами. Кліматична справедливість це однакове відношення до всіх людей і свобода від дискримінації, створення методів і проектів, що вирішують питання кліматичних змін і систем, що створюють такі зміни та дискримінацію». Кліматичні зміни можуть бути найбільшою погрозою для тривалого добробуту населення, і без сумніву потребують негайного вирішення. Проте, 17 концентрація лише на кліматичних змінах може привести до небажаних наслідків: або інші екологічні проблеми, такі як забруднення, перелов або урбаністичний розвиток не отримають належної уваги, або вся увага буде привернута до кліматичних змін, коли насправді інші проблеми потребують вирішення. Гарний приклад такої ситуації - це коралові рифи. Підвищення температури води, ріст рівня моря та ацидіфікація океанів, викликані кліматичними змінами, безперечно несуть потенційну погрозу кораловим рифам і, відповідно, правам тих людей, які заробляють собі на життя або проводять свій дозвілля на них. Проте, вже існуючі погрози забруднення, відкладання у зв’язку з надмірним стоком в результаті сільськогосподарського практики, перелов риби, яка годується рифами, колекціонування таких риб, равликів та коралів акваріумістами-любителями, видобуток коралів для створення цементу та дорожнього насипу – це лише невелика кількість існуючих небезпек, що можуть розрушити рифи, ще задовго до того, як на них, через 70 років, вплинуть кліматичні зміни.[6] 18 РОЗДІЛ 5. ЧИ ЗУМІЄ ЛЮДСТВО ЗУПИНИТИ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА? У погіршенні екологічної ситуації найчастіше звинувачують різноманітні підприємства, які викидають у повітря шкідливі речовини. Так, дійсно підприємства найбільше забруднюють навколишнє середовище, але не тільки вони є винуватцями екологічних проблем. Кожен з нас вносить свою краплю в цю справу: викидаючи сміття, вирубуючи дерева на новорічні свята, забруднюючи водойми хіміками тощо. Чому людство не розуміє, що природа довго не витерпить такі знущання?! Ще з шкільних років нас вчать берегти природу, не смітити на вулиці, насаджувати дерева – це прості справи і водночас ефективні, але чомусь виходячи в доросле життя більшість людей про них забуває. Якщо на хвилинку уявити, що кожна людина на планеті посадить деревце чи забере сміття після пікніка на природі, яку ж неоціненну користь природі принесуть ці дії. Питання погіршення екології на сьогоднішніх день гостро стоїть не тільки в Україні, а й у міжнародному співтоваристві. За даними доповіді експертів Програми ООН з навколишнього середовища і Європейської економічної комісії Організації понад 95 відсотків міських жителів Європи дихають повітрям, рівень забрудненості якого перевищує норми, допустимі Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Більш ніж півмільйона європейців передчасно вмирають саме з цієї причини. Також згідно ще однієї доповіді – Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) забруднення повітря, води і грунту, шкідливі хімічні речовини, зміна клімату та ультрафіолетове випромінювання викликають більше сотні захворювань. У їх числі – неінфекційні хвороби, такі як інсульт, рак і хронічні захворювання дихальних шляхів. 19 З метою боротьби з погіршенням екологічної ситуації світовим лідерам вдалося підписати в Парижі в 12 грудня 2015 року нову глобальну угоду по клімату замість Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Політики домовилися скоротити викиди парникових газів, щоб утримати підвищення температури на планеті в межах 1,5 градусів за Цельсієм. Паризька угода по клімату була підписана у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, в церемонії взяли участь представники понад 170 країн. Напевно ні для кого не буде таємницею, той факт, що наша планета має озонові діри. Відомо, що ослаблення озонового шару підсилює потік сонячної радіації на Землю, що може бути причиною зростання числа ракових утворень шкіри у людей, також підвищений рівень випромінювання веде до різкого збільшення смертності серед морських тварин і рослин. Найбільш небезпечною вважається озонова діра над Антарктидою. Існує чимало різноманітних міжнародних конвенцій, угод та протоколів, які прийняті з метою збереження навколишнього середовища, неможливо оцінити їх велике значення, але вони не будуть діяти, до поки кожен з нас не почне берегти природу, тільки спільними зусиллями можна врятувати планету. Все ж стоїть питання, як донести до окремих людей, що природа не вічна: чи то кричущими прикладами забруднення вод, вирубки столітніх лісів, чи то інформацією про можливі наслідки таких дій, стихійні лиха, чи екологічним вихованням?! Але все це і так звучить майже кожен день у новинах, у доповідях екологічних організацій, у звичайних розмовах пересічних людей. Що потрібно?! Питання залишаються відкритими.[7] 20 ВИСНОВОК Сучасна екологічна ситуація не є результатом протистояння людини, що вийшла з природи, та самої природи. Сучасна екологічна ситуація є яскравим свідоцтвом того, що людина не може вийти з природи. Штучне середовище, що створила за довгий історичний період людина, який мав би створити її незалежною від природи, ще більше посилює цю залежність та робить її все більш різноманітною. Це приводить до думки, що природні екосистеми та людська екосистема докорінно відрізняються за будовою, взаємовідношеннями між компонентами, речовинно-енергетичними зв'язками, механізмами саморегуляції, потужностями енергообміну, генетичною пам'яттю. Хоча людина та людське суспільство формувалися та існують в біотичному середовищі, але виокремлюються з нього і структурно і функціонально. З природного середовища людина бере кисень для дихання, воду та поки що натуральні продукти рослинного та тваринного походження, використовує величезний обсяг природних ресурсів та відповідно і викидає велику кількість відходів. За Вернадським, навколишнє середовище не є незалежною змінною величиною, до якої доводиться пристосовуватися людині, щоб вижити, а на рівні загально-планетарного колообігу бере участь у еволюційному процесі, тобто пристосовує середовище до комфортного для людини місця життєдіяльності. Загалом для людської спільноти характерні два шляхи адаптації до довкілля: змінювати довкілля для своїх потреб або змінювати себе чи свою поведінку, прилаштовуючись до довкілля. Тут можна пригадати цікавий закон невизначенності В. Гейзенберга. Якщо застосувати цей закон невизначенності і до розвитку біосфери та впливу 21 людини на біосферу, то можна сміливо сказати, що цей розвиток неможливо передбачити. У чому полягає суть закону? Вивчаючи будову атома, вчені дійшли висновку, що елементарні частинки мають двоїсту корпускулярно-хвильову природу. А це означає, що електрон одночасно є і частинкою, і хвилею. У 1925 р. В. Гейзенберг запропонував принцип невизначеності, згідно з яким не можна одночасно встановити точне місце перебування електрона в просторі і його швидкість, або імпульс. Це означає, що все, що створила людина (міста, дороги, штучні об'єкти, сільськогосподарські та лісові угіддя, національні парки), вже не може повернутися у первісний природний вид. Але чим більше ми будемо спостерігати прогрес науки і техніки, тим актуальнішою буде проблема захисту та відновлення природних систем та зміна моделей споживання. Чилійський філософ Д.С. Соммер в книзі "Мораль ХХІ століття" (1998) зазначав: "Наука і технологія безперервно розвиваються, людина ж залишається на тому ж рівні духовної еволюції. Вона не стала людянішою порівняно з тим, якою була дві чи три тисячі років тому. З прискоренням прогресу людина дрібнішає… Культ розкоші, насолод і комфорту швидко руйнує духовний світ людини, внаслідок чого зростає матеріалізм і насильництво. Кар'єризм і споживацтво цілковито захоплюють душу людини, тобто роблять те, що завжди вважалося справою і завданням лукавого… Безумство людей зайшло так далеко, що вони сприймають світ як супермаркет, який пропонує розваги і задоволення, і думають, що вони тут заради безконечних насолод, а не заради морального й духовного удосконалення" . Пам'ятайте! Кожної години на нашій планеті: 7 км2 продуктивної землі стає пустелею; 22 близько 2000 дітей помирає від голоду; 55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин; 1000 чоловік вмирають від отруєння водою; 2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі; 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають. Кожної хвилини: знищується більше 200 м2 тропічних лісів; використовують близько 35000 барелів нафти; знищується 50 тонн родючого ґрунту через неправильне його використання; виділяється більше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу. 23 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. https://osvita.ua/vnz/reports/ecology/21241/ 2. http://vlp.com.ua/files/49_6.pdf 3. https://www.worldometers.info 4. http://www.greenfacts.org/en/climate-change-ar4/ 5. https://www.coe.int/uk/web/compass/environment 6. http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0017/122912/who_office_broc hure-UK-www.pdf 7. https://precedent.in.ua/2016/08/04/chy-zumiye-lyudstvo-zupynytyzabrudnennya-navkolyshnogo-seredovyshha/ 8. https://www.worldometers.info
