ЛОТО для розвитку емоційного інтелекту 135 карток 50 емоцій та почуттів Розвиток емоційно-вольової сфери, комунікативних здібностей, рефлексії, міміки та жестів, саморегуляції, мислення, пам’яті, уваги. Для будь-якої кількості гравців. Авторка: психологиня Міла Гребенюк ♡ milapsy.com facebook.com/psygrebeniuk ФІШКИ milagrebenuk Лото для розвитку емоційного інтелекту Перед вами гра для розвитку емоційної сфери та емоційного інтелекту, передовсім для знайомства з емоціями та почуттями, які супроводжують нас все наше життя. Емоції – це наші реакції на події чи явища, і вони часто відповідають тому, як ми оцінюємо ці події. Емоції супроводжуються характерними фізіологічними проявами (вегетативними, руховими, мімічними, голосовими) і тривають недовго. Почуття – це переживання нами свого ставлення до того, що ми пізнаємо чи робимо, до інших людей і до самих себе. На відміну від емоцій, вони більш усталені, довготривалі і, як правило, стосуються соціального життя. Наприклад, любов до близької людини – це почуття, а злість на неї – емоція. Знайомитись із різними емоціями та почуттями, вміти їх розрізняти та проживати важливо для того, щоб краще розуміти себе та інших людей, жити в гармонії з собою та розвивати стосунки з оточуючими. Грати в лото можна самостійно, вдвох і невеликою компанією. Це трохи терапевтична гра, тому перед грою компанією важливо домовитись про деякі правила: 1) правило «секрету»: все, що ви почуєте під час гри від інших учасників, є вашим спільним секретом і ніколи не буде винесено за межі вашої групи 2) правило «внутрішнього компасу»: кожен учасник уважно слідкує за тим, яким саме власним досвідом, почуттями чи роздумами він готовий зараз поділитися з іншими, і не ділиться тим, чим не хоче або не готовий 3) правило «стоп»: в будь-який момент учасник може зупинити будь-який процес, що його стосується: розмову про себе, питання на свою адресу та ін. Свою участь у грі також можна зупинити, при цьому залишись спостерігати за подальшою грою інших учасників можна лише за згоди кожного з них. 4) правило «голого судді»: під час подібних ігор не допускається оцінювання себе або інших. Оцінка – це вимір ступеню співпадіння чи відхилення від конкретного еталону. В особистому досвіді, почуттях та інших суб’єктивних переживаннях людей не може бути еталонів, відповідно не існує «правильних» чи «неправильних», «хороших» чи «поганих», «корисних» чи «шкідливих», «позитивних» чи «негативних» переживань. Кожного разу, коли вам закортить вигукнути «правильно!», «неправильно!», «це не так важливо!», «молодець, добре!» під час гри, подумки «знімайте суддівську мантію» і «складайте» її поруч. Тепер спробуйте знову подивитись на це явище – що воно викликає у вас і що означає особисто для вас? Варіанти гри: 1. Дістаньте з колоди картку-зображення і спробуйте описати цю емоцію або почуття. Якщо виникає складність, підберіть з-поміж карток з назвами ті, що здаються вам найбільш відповідними. Чи знайоме вам це переживання? Як часто ви стикаєтесь із ним? За якими фізіологічними проявами (рухи, жести, міміка, голос) ви розрізняєте цей стан у себе та в інших людей? Чи завжди вам вдається вчасно помітити, що ви знаходитесь у цьому стані? За потреби можна створити чек-лист з ознаками переживання, щоб вам було легше помітити і вирізнити його за конкретними зовнішніми проявами (наприклад, «Коли я в стані тривоги… я завмираю (або навпаки збуджуюсь); у мене тремтять руки; починаю пити багато кави; листаю стрічки соцмереж, але нічого не запам’ятовую; хаотично перекладаю речі, etc.). Якщо це почуття викликає у вас труднощі, чи вдається вам поратись із ними? За потреби спитайте інших учасників як вони пораються із цими переживаннями, чи застосовують екологічні та безпечні методи їх проживання. Пошукайте разом такі способи в мережі та спробуйте відтворити їх в групі. Наступного разу ви швидше скористаєтесь цими навичками, тому що матимете досвід. 2. Дістаньте картку з колоди карт-зображень і спробуйте придумати історію про цього героя. Чому він засмучений (гнівається, радіє), що могло відбутись до цього? Що він міг би зробити? Що (або хто) могло б допомогти йому? Обов’язково придумайте успішне завершення історії для головного героя, навіть якщо воно здається фантастичним. Чи є у вас щось спільне із цим героєм? 3. Пантомімічна гра. Дістаньте картку з колоди карт-зображень (або з колоди карт-назв) та, не показуючи картку іншим учасникам, спробуйте пантомімічно (за допомогою рухів, жестів, міміки) відтворити це переживання. Інші учасники можуть вгадувати, а згодом обговорити: Наскільки відтворення було схожим особисто для вас? Які ознаки сприяли, або заважали здогадуванню? Які стани виявились близькими до ключового, з якими його легко сплутати? Відтворювати можна навіть вдвох, розігруючи невеликі пантомімічні сценки. 4. Метафорична гра. Дістаньте картку з колоди карт-зображень (або з колоди карт-назв) та спробуйте метафорично описати емоцію або почуття: так, щоб іншим довелось докласти трохи зусиль, щоб здогадатись, про яке переживання іде мова. Якщо грає компанія, виграє той, хто вгадав більше карток. Фішки для підрахунку балів є в матеріалах для друку. 5. Меморі. Знайдіть картки, на яких зображено однакові емоції та утворіть з них рівну кількість пар. Розкладіть картки в певну форму (рядками, по колу) та переверніть їх тильною стороною. Відкривайте по 2 картки одночасно. Якщо фрагменти співпали, гравець забирає їх собі. Якщо картки відрізняються, повертаємо їх на колишнє місце. Якщо грає компанія, виграє той, хто зібрав більше пар карток. Фішки для підрахунку балів є в матеріалах для друку. 6. Сортування карток. Оберіть картки-назви з базовими емоціями: 1) чотирма: радість, сум, страх, гнів, 2) шістьма: радість, сум, гнів, страх, здивування та відраза, 3) десятьма (за К. Ізардом): радість, здивування, сум, гнів, відраза, презирство, страх, сором, вина, інтерес, … та спробуйте розсортувати за ними картки з зображеннями. 7. Створення карти емоцій та почуттів. Спробуйте розкласти карти в порядку, який ви можете встановити самостійно. Ідеї: 1) в центрі карти – «емоції та почуття, які мені добре знайомі», потім розкладати картки навколо так, щоб на периферії кола опинились «ті, про які я знаю найменше» (це може стати приводом «познайомитись», або сформувати запит для роботи з психологом), 2) розкласти на групи: «емоції та почуття, які я вмію проживати» та «емоції та почуття, які я хочу навчитись проживати (безпечно для себе та інших)». 8. Створення казки. Дістаньте картку з колоди карт-зображень і придумайте перше речення казки про цього героя. Наступний учасник дістає картку, досліджує зображену емоцію і продовжує казку, намагаючись якомога активніше «вплинути» цим новим почуттям на пригоди головного героя. Ілюстрації взято з відкритих інтернет-ресурсів. Автори ілюстрацій: Wiebke Rauers, Heather Nesheim, Kamwei Fong, Anna Kazimi, Rob McClurkan, Lideke та ін. Авторка гри: Міла Гребенюк, головна психологиня Дитячого реабілітаційного центру ім. Бориса Літвака (facebook.com/psygrebeniuk, milapsy.com) Якщо ви захочете подякувати за цей матеріал, зробіть благодійний внесок на рахунок фонду «Повернись живим» savelife.in.ua 2020 ПОЧУТТЯ ТА ЕМОЦІЇ РАДОСТЬ ГРУСТЬ ГНЕВ РАДІСТЬ СМУТОК ГНІВ СТРАХ ИНТЕРЕС УДИВЛЕНИЕ СТРАХ ІНТЕРЕС ЗДИВУВАННЯ ОТВРАЩЕНИЕ СТЫД ВИНА ВІДРАЗА СОРОМ ПРОВИНА ПРЕЗРЕНИЕ ПОДАВЛЕННОСТЬ ЗЛОСТЬ ПРЕЗИРСТВО ПРИГНІЧЕНІСТЬ ЗЛІСТЬ НАСТОРОЖЕННОСТЬ ТРЕВОГА ПЕЧАЛЬ НАСТОРОЖЕНІСТЬ ТРИВОГА СУМ НЕНАВИСТЬ УЖАС ВОСТОРГ НЕНАВИСТЬ ЖАХ ЗАХВАТ ВОЛНЕНИЕ ОДИНОЧЕСТВО ОТЧАЯНИЕ ХВИЛЮВАННЯ САМОТНІСТЬ ВІДЧАЙ БЕСПОМОЩНОСТЬ РАЗОЧАРОВАНИЕ УСТАЛОСТЬ БЕЗПОМІЧНІСТЬ РОЗЧАРУВАННЯ ВТОМА ЛЮБОВЬ ЗАВИСТЬ РАЗДРАЖЕНИЕ ЛЮБОВ ЗАЗДРІСТЬ РОЗДРАТУВАННЯ ДОСАДА СМУЩЕНИЕ ЯРОСТЬ ДОСАДА ЗБЕНТЕЖЕННЯ ЛЮТЬ ВЛЮБЛЕННОСТЬ ВОЗМУЩЕНИЕ СЧАСТЬЕ ЗАКОХАНІСТЬ ОБУРЕННЯ ЩАСТЯ ОЗОРСТВО ГОРДОСТЬ ОБИДА ПУСТОЩІ ГОРДІСТЬ ОБРАЗА СПОКОЙСТВИЕ ПРИВЯЗАННОСТЬ НЕЖНОСТЬ СПОКІЙ ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ НІЖНІСТЬ СМЯТЕНИЕ ОЗАДАЧЕННОСТЬ РЕШИМОСТЬ СУМ’ЯТТЯ СПАНТЕЛИЧЕНІСТЬ РІШУЧІСТЬ ВДОХНОВЕНИЕ РАССЛАБЛЕННОСТЬ УВЛЕЧЕННОСТЬ НАТХНЕННЯ РОЗСЛАБЛЕНІСТЬ ЗАХОПЛЕНІСТЬ УДОВОЛЬСТВИЕ СИМПАТИЯ АПАТИЯ ЗАДОВОЛЕННЯ СИМПАТІЯ АПАТІЯ ХИТРОСТЬ ОТСТРАНЕННОСТЬ ВІДЧУТТЯ НА ВИБІР ХИТРІСТЬ ВІДСТОРОНЕНІСТЬ ВІДЧУТТЯ НА ВИБІР
