Аналітична доповідь: «Тіньова економіка в Україні, форми її прояву» В Україні на даний момент існують гострі проблеми, які стосуються корумпованості, наркобізнесу, проституції, нелегального виробництва та збуту продукції, фіктивних грошових операцій. Державне управління економікою країни залишається недосконалим. Неефективна фіскальна політика веде до зменшення надходжень до державного бюджету через розростання тіньового сектора. Наявність такого сектора стає глобальною проблемою сучасності. Тіньова економіка – надзвичайно актуальна та болюча проблема для української економіки. Тіньова економіка в нашій державі приймає форми корупції, порушення законодавства з метою отримання незаконного прибутку або ж певного фінансового результату. Прикладами тіньової економічної діяльності в Україні є: ‒ випуск не облікованих товарів, а також подальша їх реалізація; ‒ контрабандне ввезення товарів; ‒ нелегальні операції на валютному ринку; ‒ незаконна приватизація державного майна; ‒ незаконне використання природних ресурсів ‒ нелегальний вивіз капіталу з країни; ‒ приховування реальних доходів суб’єктів господарювання та громадян. Основними причинами високого рівня тінізації української економіки неефективний інституціональний базис регулювання підприємництва та незадовільні умови здійснення підприємницької діяльності, зокрема: недієвість механізмів антикорупційного законодавства; неефективність функціонування судової та правоохоронної системи; неефективне адміністрування податків; суперечливість та дублювання законодавчої та нормативно-розпорядчої бази в окремих секторах; високий рівень злочинності; відсутність історичної практики дотримання норм та моральних стандартів законослухняної поведінки під час ведення господарської діяльності та сплати податків у суб'єктів господарювання та громадян. До найістотніших чинників тінізації національної економіки належать такі: неефективне державне регулювання економіки, тобто відсутність довіри бізнесу до держави та навпаки, висока бюрократизація, недосконале законодавче забезпечення. Також часто змінюється законодавче забезпечення підприємницької діяльності, що негативно відбивається на планування діяльності бізнесу. Велике та в деякій мірі несправедливе податкове навантаження, необізнаність із податковим законодавством. Відсутність механізмів покарання за недотримання податкового законодавства, що створює додаткові стимули до мінімізації та ухилення від сплати податків взагалі. Проблеми ринку праці, пов’язані з низькими економічними стимулами до офіційного працевлаштування та зростанням рівня безробіття. Відсутність ефективної системи контролю та покарання за неофіційне працевлаштування та неоподаткування заробітної плати. Недосконале грошовокредитне регулювання, непрозоре рефінансування комерційних банків, гіперактивність держави на позичковому ринку. Невисокий контроль за використанням коштів державного бюджету. Недосконала судова та правоохоронна система, низький рівень довіри населення до цих органів . Обсяг тіньових фінансових операцій в Україні сягає майже чверті (23,8%) національного ВВП. Тобто йдеться про 846 мільярдів гривень, які щороку проходять так би мовити “повз касу” (державний та місцеві бюджети). Такі дані дослідження, проведеного впливовою міжнародною аудиторською компанією Ernst&Young за підтримки Mastercard в рамках Меморандуму про співпрацю з Мінекономрозвитку України, НБУ і Держстатом. Дослідники проаналізували дані за 2018 рік. Тобто, із урахуванням тенденції до зменшення “тінізації” на 2-3% щороку, про яку говорять експерти, за підсумками 2019-ого цифра може виявитися ще меншою і неабияк порадувати людей, котрі цікавляться економічним життям України. Бо тих, хто не цікавиться, такий порядок цифр (25, 23, та й 20%), безумовно, злякає. Їм складно уявити, що країна “на рівному місці” щороку втрачає понад 800 мільярдів гривень (майже $35 мільярдів за нинішнім курсом), по-суті, розбазарюючи чверть своїх шансів “на економічний добробут”. “Чим більше в країні користуються готівкою, тим вищі ризики “тінізації” платежів”. Цю аксіому аналітики Ernst&Young підтвердили й на українському прикладі. Раніше такі ж висновки вони зробили за підсумками подібних досліджень більш ніж у трьох десятках країн. Із цього випливає і головне завдання: якомога швидше перевести “фінансові контакти” між державними органами, суб’єктами господарювання і громадянами у безготівкову форму. І приклад у цьому має демонструвати сама держава. "Загалом на зменшення тіньової економіки можуть впливати здійснення соціальних виплат виключно у безготівковій формі, податкові пільги, встановлення торговельних POS-терміналів представниками малого й середнього бізнесу, а також додаткове стимулювання торговців і споживачів до здійснення безготівкових розрахунків" Аналізуючи цифри: тільки від контрабанди і порушення митних правил український бюджет втрачає 110 мільярдів гривень щорічно, від офшорних схем - 65 мільярдів, ухилення від сплати податків у фінансовому секторі - 35, через тіньовий ринок оренди землі - 40 мільярдів, схеми з мінімізації сплати ПДВ (конвертцентри) - 20 мільярдів, контрафакт - 10 мільярдів гривень. Якщо тільки ці схеми вивести з “тіні” і наповнити відповідними коштами бюджет це вже 280 мільярдів. Кроки у цьому напрямку вже робляться, але часто відбувається це “як мокре горить”. Тому наразі і не можемо говорити про кардинальні зміни. І, певно, саме через це висновки міжнародних аудиторів щодо “не такої вже й страшної ситуації з “тінізацією” української економіки” і видаються декому з вітчизняних експертів надміру “оптимістичними”. Список використаних джерел: 1. Буглак Ю. М. – Зарубіжний досвід детінізації відносин у підприємницькій діяльності та можливості його використання в Україні 2. Аналітична доповідь «Тіньова економіка в Україні: Масштаби та напрями подолання» — Національний інститут стратегічний досліджень, Київ, 2011 3. Тіньова діяльність у господарській системі України : монографія / І. В. Ангелко ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Львів ; Дрогобич : Посвіт, 2014. – 232 с. : іл. – Бібліогр.: с. 205-228 (317 назв). – ISBN 978-617-7235-33-9 4. Тіньова економіка: Сутність, особливості та шляхи легалізації'' / За редакцією д.е.н., проф. З. С. Варналія, 2006. 5. Варналій З. С. Шляхи детінізації економіки України та її особливості // Банківська справа. 2007. – №2. – С.56–57.
