Рядки як послідовності символів Задано значення змінних. Заповніть таблицю. 12; 23,2; -3; “Python”; 2021; “21.09.2021”; 45; 0,1; ‘Київ‘ Назва типу цілий дійсний інший Приклади Серед заданих значень є не числовий тип: “Python”; “21.09.2021”; ‘Київ‘ Це рядки! Рядок (String) – це складний тип даних, який представляє собою упорядковані послідовності символів, що використовуються для зберігання і представлення текстової інформації. Ми звикли до того, що в математиці значенням змінної завжди є деяке число: ціле, дробове, додатне чи від’ємне. Під час написання програм часто потрібно обробляти не лише числові дані, а й інші, наприклад, текстові. Скажімо, програма для продажу квитків на потяг повинна працювати з числовими величинами: вартістю квитка, часом відправлення, номером потягу, вагону, місця. Але, разом з тим, потрібно опрацьовувати і текстові величини: місце відправлення, призначення. Типи даних -РЯДОК Рядкові константи можна створити з довільної послідовності символів (літер, цифр, знаків пунктуації тощо), застосувавши одинарні або подвійні лапки. Наприклад: “Python” “Мова програмування Python” ‘12’ ’21.09.2021’ ‘Київ’ ‘‘ Операції з рядками Усі символи утворюють таблицю символів, де кожен має свій номер - КОД chr() - дозволяє отримувати символ на основі його коду ord () - дозволяє отримувати код на основі символу Основні операції з рядками len () – визначення довжини тексту R1+R2 – конкатенація (додавання рядків). R*n – повторення рядка R n разів. Довжина рядка Існує спеціальна функція len (), яка дозволяє знайти довжину рядка. Результатом виконання даної функції є !число, що показує кількість символів в рядку, включаючи пробіли. Додавання та дублювання рядків Для об’єднання двох рядків у один використовують операцію конкатенації (+) Для повторення рядків використовують операцію дублювання (*). Операції з рядками Функція int переводить рядок у послідовність цілих чисел. Функція float переводить рядок у послідовність дійсних чисел. Операції з рядками str(X) – переклад будь-якого об'єкта в рядковий тип даних. R1 in R2 – входження підрядка R1 в R2. Поверне True, якщо R1 присутній в початковому тексті. Що буде в результаті? Вказати тип результату. answer = '2' + '3' print(answer) answer = int('2') +int('3') print(answer) answer = '2 + 3 = ' + str(2 + 3) print(answer) Що буде в результаті? Вказати тип результату. answer = '2' *3 print(answer) answer = '2' *3 print(len(answer)) answer = (int('2') +int('3'))*3 print(answer) Нумерація символів у рядку У послідовностях важливий порядок символів, у кожного символу в рядку є унікальний порядковий номер – індекс. Індексація починається не з одиниці, а з нуля. Z = “PYTHON” Номер i Символ Z[i] 0 1 2 3 4 5 P Y T H O N Нумерація символів у рядку Z = “PYTHON” Номер i Символ Z[i] 0 1 2 3 4 5 P Y T H O N Z[2]= T Z[4]= O Z[0]= P Зріз рядка З рядка можна отримати його частину, тобто підрядок. Якщо підрядок складається з суміжних символів його називають – ЗРІЗ. Оператор добування зрізу з рядка: Z=s[i: j: крок] і - це індекс початку зрізу, а j– його закінчення(не входить) Якщо відсутній перший індекс, то зріз береться від початку до другого індексу; за відсутності другого індексу, зріз береться від першого індексу до кінця рядка. Зріз рядка Оператор добування зрізу з рядка: Z=s[i: j: крок] і , j, крок – не обов’язково Z=s[i:] – з і до кінця Z=s[:j] – з початку до j Z=s[::крок] – символи з індексами, кратними крок Що буде в результаті? Вказати тип результату. answer = ‘2021' print(answer[1:3]) answer = '2+3=5' print(answer[:3]) answer = '20' + '21' print(answer[1:])