«На хуторах, що розташовані навколо села Забіління Полонського району, страшенно поширюється короста. Але баби-шептухи заспокоюють селян, що то «повітряна хвороба». Мовляв, вона покине людей не відразу, а через сім років. Селяни вірять шептухам. А «повітряна хвороба» й надалі поширюється. В селянина Купріяна Сайчука ціла сім’я вже має коросту. Час селянам звернутися до лікаря, бо як будуть слухати бабів, то й повік не позбудуться не лише корости, а й усіляких інших хвороб»
