Навчально-методичний посібник ВИКОРИСТАННЯ МОДИФІКОВАНИХ ТАБЛИЦЬ ПОППЕЛЬРЕЙТЕРА ЯК ОДИН ІЗ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ Гнозис (грец.gnosis) - складний комплекс аналітико-синтетичних процесів, спрямованих на розпізнавання об’єкта в цілому, окремих його частин і як самостійні порушення виділяють мовленнєві агнозії. Порушення гнозису називається агнозіями. Відповідно до видів органів чуття людини розрізняють зорові, слухові, тактильні (соматосенсорні), нюхові, смакові агнозії. Окремо виділяють мовні агнозії. Зорові агнозії виникають при ураженні потиличної долі мозку; таке ураження призводить до вираженої "коркової сліпоти", при якій зір, як такий, залишається збереженим, але повністю втрачається зорова орієнтація (мал.1). Усе навколишнє оточення здається людині чужим і незрозумілим, внаслідок чого вона стає абсолютно безпорадною. Наприклад: людина може описати словами як виглядала сорочка, але не може її впізнати, взагалі не розуміє, що це таке. У деяких випадках людина здатна впізнавати і розрізняти окремі характеристики предметів: величину, форму, матеріал поверхні, але не впізнає предмет в цілому. Наприклад: описуючи гребінець людина може сказати, що це довгастий, плоский предмет "із зубчиками", але що це таке - не знає. При ураженні потиличної долі правої півкулі людина не впізнає родичів, знайомих, відомих письменників і т.д. Так, з метою запам'ятати, а потім впізнати родичів, людина змушена запам'ятовувати, що її родич - блондин і в кишені у родича знаходиться хустка блакитного кольору. Своєрідною ознакою є також ігнорування лівої половини поля зору. Мал.1. Малюнки, які демонструють для розпізнавання агнозії Наприклад: малюючи за завданням будиночок, досліджуваний не домальовує його ліву частину і не помічає цього дефекту (мал.2). Мал.2 Малюнок людини з зорово-просторовю агнозією. Ігнорування лівого боку. При правопівкульній зоровій агнозії іноді спостерігається неможливість впізнавання своїх власних речей. Людина розуміє, що перед нею шапка, але не впізнає в ній свою власну. Методика використання модифікованих таблиць Поппельрейтера у корекційно-розвитковій роботі Концептуальні (теоретичні) засади методики «Проба Поппельрейтера» Однієї з найбільш відомих і широко використовуваних методик для вияву зорової агнозії є методика «Проба Поппельрейтера». Вальтер Поппельрейтер одна з ключових фігур у психології Німеччини першої половини XX століття. Він є одним з основоположників клінічної психології та нейроофтальмології. нейропсихологічної реабілітації. Вчений прославився Поппельрейтер займався як піонер проблемами індустріальної психотехніки, питаннями раціоналізації трудових процесів. Розроблена ним система відновлюваних вправ дозволяла пацієнтам з ураженнями головного мозку швидко відновити фізичне та психологічне здоров’я, повернутися до звичайного життя. Його роботи мають наукову цінність і на теперішній час. Психометричні тести В. Поппельрейтера використовуються в візуальній нейропсихології. Проба Поппельрейтера спрямована на розпізнавання контурних, перекреслених, накладених один на одного, перевернутих зображень. При суміщенні 3, 4, 5 контурів здоровий бачить контури всіх об'єктів, хворий - плутанину ліній. Зорове абстрагуватися сприйняття від сторонніх предмета елементів, ускладнюється кожен з яких необхідністю сам може ідентифікуватися як предмет. Інструкція вільна, зазвичай звучить наступним чином: «Зараз ви побачите контури предметів, які накладені один на одного. Тут спеціально намалювали предмети, щоб вони налазили один на інший, і Ваше завдання розібратися які предмети ви бачите». Вважається, що при оптимальному виконанні випробовуваний повинен починати впізнання групи фігур з найбільшою фігури, а також випробуваному годі було переходити до упізнавання фігур іншої групи, якщо впізнання попередньої не завершено. Крім класичного застосування для виявлення зорових агнозій в нейропсихологічній діагностиці, проба Поппельрейтера використовується також для діагностики деменції. Вдало розроблена діагностична методика «Зашумлені фігури» Поппельрейтера дозволяє простежити стан сформованості певного процесу, функції, операції тощо на різних стадіях їхнього розвитку та в різних умовах. Більш того, якісно розроблена методика не лише виявляє порушення, але й допомагає з’ясувати його причину, ушкоджений психологічний механізм, який спричиняє порушення та встановити місце виявленого порушення у структурі дефекту психофізичного розвитку. Саме така діагностика дозволяє спрямувати подальшу корекційну чи відновлювальну роботу у найбільш оптимальне та ефективне русло, націлити її не лише на мінімалізацію проявів симптомів, але й на усунення причин виявлених порушень, наближенню функціонування мовленнєвої системи до показників вікової норми, попередженню виникненню вторинних дефектів на наступних етапах розвитку особистості. Діагностична методика має комплексний характер та спрямована на послідовне вивчення різних складників мовленнєвої діяльності з урахуванням послідовності їх розвитку в онтогенезі та їхньої взаємозалежності та взаємозумовленості, вона не лише дозволяє визначити актуальний рівень сформованості досліджуваного процесу чи функції, але й визначити місце порушення у загальній послідовній схемі розвитку й визначити шлях для подальшої корекції та розвитку мовленнєвої діяльності з урахуванням попередження можливих вторинних відхилень. Саме у цьому аспекті діагностичні та терапевтичні методики мають спільні точки зіткнення, що і надає можливість досліднику поєднати їх повністю або частково у якісно нову методику, яка буде виконуватися одночасно і для діагностики і (повністю чи частково) для корекційнорозвивальної роботи, що власне і відповідає загальній ідеї корекції перцептивно-когнітивного розвитку особистості з урахуванням об’єктивних параметрів зорового гнозису. Представляємо концепт методики « Зашумлені фігури» Поппельрейтера (таб. 1) Таблиця 1 Концепт методики «Зашумлені фігури» Поппельрейтера Принципи побудови методики Детермінанти Назва принципу принципу послідовність формування мд, закономірності формування мд Характеристики методики Змістовність Варіативність Аналітичність варіативність послідовність логістика психологічної завдань, гнучкість методики структури завдань методики щодо віку відповідно до віку комплексність варіативність методики, мовного матеріалу операційний склад алгоритмізація та обладнання логістика мд, діяльнісний психолінгвістичні методики, відповідно до підхід, психологічні методики послідовність індивідуальних механізми мовлення завдань, змістове особливостей мр наповнення завдань дітей урахування динамічної локалізації впф, урахування локалізації варіативність органічного психологічн ої комплексність нейропсихологічний інтерпретація ураження, методики, змістове структури завдань , нейролінгвістичні результатів взаємозв’язок наповнення завдань відповідно до мовленнєвих та структури дефекту немовленнєвих порушень, патологічні механізми мовлення у осіб з пмр Розглянемо переваги,спільні для діагностичної, корекційно-розвивальної та попереджувальної корекційно-розвивальної роботи які дає методика «Зашумлені фігури» Поппельрейтера. Однією з очевидних переваг є універсальність даної методики, що є наслідком використання зазначених вище принципів, спільних для діагностичної, корекційно-розвивальної та попереджувальної корекційнорозвивальної роботи: онтогенетичного, психолінгвістичного, нейролінгвістичного, нейропсихологічного. Саме ними визначається покладена в дану методику універсальна закономірність формування мовленнєвої функціональної системи, що є спільною як для нормального так і для порушеного розвитку. Наступна перевага - це гнучкість даної методики, що дає можливість адаптувати її до потреб діагностики та корекції мовленнєвої діяльності особистості різного віку та з різною мовленнєвою патологією. Така гнучкість досягається за рахунок розробки методики з урахуванням послідовностей та закономірностей розвитку досліджуваних явищ в онтогенезі, їхньої ієрархічної взаємозалежності та взаємозумовленості. Важливою є можливості варіативної зміни (відповідно до віку та стану мовленнєвого розвитку особистості) використовуваного мовного матеріалу та обладнання. Саме це робить методику персоніфікованою, такою, що максимально враховує індивідуальні особливості розвитку особи з порушеннями мовлення. Досить вагомою перевагою є те, що методика «Зашумлені фігури» Поппельрейтера не лише спрямована на виявлення порушення, але й дозволяє з’ясувати його психологічну причину, а також окреслити зміст та послідовність подальшої логопедичної використання системи роботи. Такий взаємопов’язаних ефект завдань, досягається що шляхом відображають закономірність розвитку мовленнєвої функціональної системи, її складників та механізмів в онтогенезі, а отже, визначають і послідовність їх корекції, розвитку та попередження вторинних відхилень. Така послідовність відкриває ще одну перевагу: подані в системі з чіткою регламентацією порядку та характеру їх виконання діагностичні завдання дають значно більше інформації, ніж подані окремо. А це означає, що вірогідність і точність отриманих результатів буде значно вищою, ніж при використанні традиційних методик. Більш того частину логістичних завдань, пов’язаних з інтерпретацією результатів діагностики така методика «бере на себе», скорочуючи також і час, необхідний для її проведення та інтерпретації отриманих результатів. Методика корекційно-розвиткової роботи із формування,удосконалення розвитку зорового гнозису та мовленнєвої компетентності на основі модифікованих таблиць Поппельрейтера Зміни в сучасній освіті орієнтовані на повноцінне застосування психологічних механізмів в освітньо-виховному процесі, тому особливо актуальною є проблема оптимізації пізнавальної діяльності як одного з головних засобів розумового розвитку. Нині необхідною є розробка ефективних способів розвитку пізнавальної активності дитини, а також запобігання її інтелектуальній пасивності. Пізнавальна активність зумовлюється однією з провідних особливостей психічного розвитку людини – її індивідуальністю. Процес формування мовлення та корекційна робота щодо формування мовленнєвої компетентності завжди будуть легшими та цікавішими якщо вони відбуватимуться з використанням різних ігор, таблиць, ребусів, тощо. Зазначена медика «Таблиці Поппельрейтера» є одним із видів наочності, які дають можливість виявити патологію зорового сприймання, а адаптовані та модифіковані таблиці використовуються як одна з інноваційних технологій, які дають можливість коригувати та поліпшувати зорове сприймання, розвивати індивідуальність, оптимізувати пізнавальну діяльність та реалізовувати здійснення комплексного наступну корекційно-розвивальну роботу. На це вказують такі принципи: 1. Єдності діагностики і корекції: діагностичного обстеження, дозволяє виявити характер та інтенсивність труднощів розвитку психічних процесів, зробити висновки про їхні можливі причини і на підставі цього можливість побудувати системність корекційних та розвивальних задач трьох рівнів: - корекційного – виправлення відхилень, труднощів і порушень розвитку; - профілактичного – попередження відхилень і труднощів у розвитку; - розвивального – оптимізація, стимулювання, збагачення змісту розвитку; 2. Системності корекційних, профілактичних і розвивальних задач: методика дає можливість спрямувати роботу на корекцію відхилень в розвитку, на їхнє попередження, але і на створення сприятливих умов для найповнішої реалізації потенційних можливостей гармонійного розвитку особистості. 3. Пріоритетності корекції порушень: методика дозоляє побудувати корекційну роботу по принципу каузального типу - усунення причин труднощів і відхилень у розвитку. 4. Діяльнісний принцип корекції: дає можливість визначити тактику проведення корекційної роботи через організацію активної діяльності, у ході якої створюється необхідна основа для позитивних зрушень у розвитку особистості. 5. Урахування вікових, психологічних й індивідуальних особливостей: можливість узгодження вимоги відповідності психічного й особистісного розвитку відповідно віковій нормі і визнання факту унікальності і неповторності конкретної особистості. 6. Комплексності методів психологічного впливу: дає можливість використання всього розмаїття методів, технік і прийомів з практичної соціального психології. Активного залучення найближчого арсеналу оточення до участі в корекційній роботі. 7. Опори на різні рівні організації психічних процесів: дає можливість спирання на більш розвинуті психічні процеси і використання методів корекції, що активізують інтелектуальний і перцептивний розвиток. 8. Програмованого навчання: дає можливість скласти ряду послідовних операцій, виконання яких необхідно здійснювати спочатку з фахівцем, а потім самостійно, що приводить до формування необхідних умінь і дій. 9. Зростання складності: дає можливість розробити завдання від простого до складного. Це дозволяє підтримувати інтерес до корекційної роботи і дає можливість відчути радість подолання. 10. Урахування обсягу і ступеня різноманітності матеріалу: дає можливість переходити до нового матеріалу тільки після відносної сформованості того чи іншого уміння. Урізноманітнювати матеріал і збільшувати його обсяг поступово. 11. Урахування емоційного забарвлення матеріалу: дає можливість розробити ігри,заняття, вправи, які будуть створювати сприятливе емоційне тло, стимулювали позитивні емоції. Саме ця єдність перерахованих принципі може забезпечити успіх і ефективність корекційно-розвивальної роботи та дає можливість коригувати та поліпшувати зорове сприймання та реалізовувати наступні корекційнорозвивальні завдання: 1. Формування зв’язного мовлення. 2. Формування граматичних категорій. 3. Формування фонематичного сприйняття. 4. Розвиток навички читання. 5. Деференціація звуків у слова. 6. Автоматизація звуків у словах. 7. Подолання дисграфії. 8. Формування графо-моторних навичок. 9. Розвиток сенсорних навичок. 10. Збагачення словника. Для здійснення корекційних впливів методика «Таблиці Поппельрейтера» дає змогу створення і реалізації певної моделі корекції: загальної, типової, індивідуальної. Загальна модель корекції— система умов оптимального вікового розвитку особистості в цілому — передбачає розширення, поглиблення, уточнення уявлень про навколишній світ, про людей, суспільні події, про зв'язки і відносини між ними; використання різних видів діяльності для розвитку мислення, що аналізує сприйняття, спостережливості тощо; такий характер проведення занять, що щадить, враховує стан здоров'я (особливо у осіб, які пережили посттравматичний стрес, які перебувають у несприятливих умовах розвитку). Необхідно оптимально розподіляти навантаження упродовж заняття, дня, тижня, року, вести контроль та облік стану людини. Типова модель корекції базується на організації практичних дій на різних основах. Спрямована на оволодіння різними компонентами дій і поетапне формування різних дій. Індивідуальна модель корекції містить у собі визначення індивідуальної характеристики психічного розвитку, інтересів, научуваності, проблем; виявлення ведучих видів діяльності, особливостей функціонування мислення, визначення рівня розвитку різних дій; складання програми індивідуального розвитку з опорою на більш сформовані сторони, дії ведучої системи для здійснення переносу отриманих знань у нові види діяльності та сфери життя. Також використання таблиць Поппельрейтера вимагає від виконавця певного рівня спостережливості: - не тільки дивитися, а й придивлятися; - не тільки слухати, а й прислухатися; - помічати не лише яскраве, велике, рухливе, а й малопомітне; - спостерігати одне й те саме у різних умовах. Використовуючи дані таблиці можна у ігровій формі закріпити узагальнюючи поняття, сприяти розвитку сенсорних навичок (форма, величина, колір), формувати фонематичне сприймання, граматичні категорії, проводити диференціацію, а також розвивати зв’язне мовлення. Використання таблиць при фонетико-фонематичному недорозвиткумовлення Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ, або ФФН) об’єднує порушення, пов’язані, насамперед, з недоліками вимови та мовнослухового сприймання, а саме: складна (поліморфна) дислалія, дизартрія, ринолалія. Цей діагноз, як правило, ставлять після 5 років. Викликані ФФНМ (ФФН) порушення не лише виявляються в усному мовлення дитини, а й можуть спричинити значні труднощі під час навчання, провокуючи виникнення дислексії та дисграфії. Основною метою формування фонематичний уявлень є: удосконалення навичок звуко-буквенного аналізу та синтезу слів через використання різних аналізаторів: мовленнєво-рухового, мовленнєво- слухового, зорового та моторного. Для попередження та усунення проявів ФФНМ (ФФН) логопедичній роботі, як одну з інноваційних форм корекції використовують модифіковані таблиці Поппельрейтера, наприклад: ВПРАВА «Що зайве?» Мета: розвиток зорової та слухової уваги, збагачення словникового запасу, розвиток фонематичного сприймання. Завдання: логопед пропонує впізнати зображення, які накладені одне на одне (рис.1) та, назвавши їх визначити зайвий за фонематичною ознакою (наявність звуку [Р]) у словах: морозиво, піраміда, морква, ведмедик. Рис. 1 ВПРАВА «Добери слово» Мета: розвиток мислення, уяви, слухового сприймання, фонематичного сприймання, зорового гнозису. Завдання: закінчити віршик, знайшовши та додавши з таблиці (рис. 2) слово-риму. Визначити перший звук у цих словах. Гріє взимку, наче груба, Хутряна тепленька … Є у кожної машини На усіх колесах … Чобіток мені зашило Хоч тонке, та гостре … Рис. 2 Використання методики Поппельрейтера з метою формування тарозвитку сенсорних навичок Сенсорний розвиток – це процес засвоєння соціального досвіду, оволодіння системою відповідних еталонів, тобто певних зразків якостей предметів, створених людством у ході суспільно-історичного розвитку. Еталонами кольору виступають сім кольорів спектра та їх відтінки; еталонами форми – геометричні фігури; величини – метрична система мір та інші. Засвоєння сенсорних еталонів не обмежується дошкільним віком, це досить складний і тривалий процес. Завдання сенсорного розвитку: • • розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю; формування сенсорних еталонів: розпізнання форми, величини, предметів, кольору просторового розміщення; • збагачення словника назвами сенсорних еталонів; • розвиток розумових здібностей; • розвиток зосередженості, уваги, цілеспрямованості, активності. Цікавою й пізнавальною буде робота по сенсорному вихованню з використанням модифікованих таблиць Поппельрейтера,з врахуванням принципів добровільності, права на самостійний вибір, самовираження ВПРАВА «Прикрась ялинку» Мета: розвиток мислення, уяви, зорового гнозису., закріплення основних кольорів та геометричних форм, розвиток зв’язного мовлення, узгодження прикметників з іменниками однини. Завдання: 12. Впізнати накладені одна на одну геометричні фігури. 13. Скласти речення за зразком: «На ялинці червоний кружечок.» ВПРАВА «На що схоже?» Мета: розвиток зорового гнозису, формування навички співвідношення, закріплення геометричних фігур, узагальнюючого поняття по темі «Овочі», розвиток зв’язного мовлення, подолання дисграфії, вживання прийменника «на». Завдання: 1. Пізнати усі овочі накладені один на один. 2. Визначити на яку геометричну фігуру схожий овоч. 3. Записати речення за зразком «Помідор схожий на ….». ВПРАВА «Хто найбільший?» Мета: розвиток зорово-просторового гнозису, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю, закріплення узагальнюючого поняття «дикі тварини», закріплення поняття «великий – маленький», розвиток зв’язного мовлення, складання порівняльних речень,. Завдання: 1. Впізнати за таблицею диких тварин, назвати; 2. Визначити найбільшу тварину, 3. Обвести контури тварини вказівним пальцем з промовлянням її назви; 4. Скласти порівняльні речення за зразком «Ведмідь більший за лисицю.», «Заєць менший від ведмедя.». ВПРАВА « Ліс» Мета: розвиток зорово-просторового гнозису, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю, формування зорово-дотикових відчуттів, закріплення узагальнюючого поняття «дикі тварини». Завдання: 1. Впізнати за таблицею диких тварин, назвати їх; 2. Порахувати тварин на таблиці, назвати якою крупою викладено контури того чи іншого зображення; 3. Шляхом обведення вказівним пальцем тварин на таблиці, запам’ятати їх образ за дотиковими відчуттями; 4. Розрізняти зображення за дотиковими відчуттями з закритими очима. Місце та роль модифікованих таблиць Поппельрейтера у попередженніта корекції дислексії та дисграфії Порушення читання та письма (дислексія, дисграфія) це стан, основним проявом якого є стійка нездатність оволодіти навичками читання та письма за правилами графіки (керуючись фонематичним принципом), не дивлячись на достатній для цього рівень інтелектуального та мовленнєвого розвитку, відсутність порушень слухового та зорового аналізаторів і оптимальні умови навчання. Синдром дислексій та дисграфій включає явища емоційно-вольової незрілості, комплекс сукцесивної недостатності, церебрастенічних порушень, специфічні розлади уваги і пам’яті, тощо Помилки, що виникають при цьому можна розділити на декілька категорій. логопедичні Помилки, зумовлені не сформованістю фонетико-фонематичних процесів: - заміна однієї букви на іншу; - пропуски букв і складів; - перестановка букв і складів; - недописування слів; - нарощування слів зайвими буквами; - спотворення слів; - злите написання слів або їх вільний поділ; - порушення пом’якшення приголосних; Помилки, обумовленні не сформованістю лексико-граматичної сторони мови: - аграматизми; - злите написання слів або їх неадекватний поділ (в тому числі злите написання прийменників і роздільне префіксів; - невміння визначити межі речення в тексті, злите психологічні Помилки звуко-буквеної символізації (заміна фонетично або графічно близьких літер) Помилки графічного моделювання фонематичної структури слова (пропуски, перестановки, вставляння букв, персеверації) написання речень. Помилки графічного маркування синтаксичної структури речення (відсутність крапки в кінці речення, великої букви на їх початку, злите написання слів або їх неадекватних розрив) Формування базових навичок читання і письма передбачають реалізацію наступних завдань: - розвиток мовленнєвих навичок та функцій, необхідних для оволодіння грамотою (стимуляція усвідомлення звукової сторони мовлення); - розвиток зорово-просторового сприймання і наочно-образного мислення (виконання перцептивних і конструктивних завдань, трансформація та переміщення зорових образів подумки, схематичне зображення просторових співставлень); - формування зображувально-графічних здібностей. З метою корекції усного та писемного мовлення у логопедичній роботі використовуються модифіковані таблиці Поппельрейтера, як один із видів тренувальних та дидактичних мовних вправ з включенням зору, слуху та рухів м’язів, що також сприяє кращому формуванню мовленнєвої компетентності. ВПРАВА «Знайди букву» Мета: розвиток зорово-просторового сприймання, закріплення уваги на певному звуці (букві), перевірка якості засвоєння головних звуків, позначення їх на письмі буквами. Завдання: 1. Знайди та розфарбуй лише голосні букви: 2. Знайди та розфарбуй букви які позначають голосні звуки: ВПРАВА «Впізнай літеру» Мета: попередження дисграфії, розвиток дрібної моторики, формування зорового та сенсорного сприймання та розрізнення, удосконалення навички списування. Завдання: Впізнай, назви та запиши літеру. ВПРАВА «Правильна літера» Мета: попередження оптичної дисграфії, розвиток дрібної моторики, формування зорового та сенсорного сприймання та розрізнення, удосконалення навички списування. Завдання: Яким кольором записана правильна літера: ВПРАВА «Від букви до слова». Мета: попередження оптичної дисграфії, дислексії, розвиток дрібної моторики, формування зорового та сенсорного сприймання та розрізнення, розвиток зв’язного мовлення та інтонаційної виразності, навички списування, читання. Завдання: 1. Впізнати букви, скласти із них слово, записати, прочитати. 2. Яким кольором зображено слово. 3. Яка літера у слові найбільша за розміром. 4. Обвести найбільшу (найменшу) літеру вказівним пальцем. 5. Пояснити значення слова. 6. Скласти речення із словом. 7. Інтонаційно виділити наголошену позицію. удосконалення ВПРАВА «Добери букву» Мета: попередження оптичної дисграфії, розвиток дрібної моторики, формування зорового сприймання та розрізнення, удосконалення навички списування, закріплення навичок усвідомленого читання. Завдання: 1. Вставити замість крапки одну букву із таблиці, щоб утворилося слово. 2. Записати та прочитати слово. Таблиця на тему «ОДЯГ» Мета: розвиток зорового сприймання, закріплення узагальнюючого поняття на тему «Одяг», збагачення словника за лексичною темою, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю. Таблиця на тему «ПТАХИ» Мета: розвиток зорового сприймання, закріплення узагальнюючого поняття на тему «Одяг», збагачення словника за лексичною темою, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю. Таблиця на тему «ТРАНСПОРТ» Мета: розвиток зорового сприймання, закріплення узагальнюючого поняття на тему «Транспорт», збагачення словника за лексичною темою, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю. Таблиця на тему «ГРИБИ» Мета: розвиток зорового сприймання, закріплення узагальнюючого поняття на тему «Гриби», збагачення словника за лексичною темою, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю. Таблиця на тему «ЕЛЕКТРОПРИЛАДИ» Мета: розвиток зорового сприймання, закріплення узагальнюючого поняття на тему «Електроприлади», збагачення словника за лексичною темою, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю. Таблиця на тему «КОМАХИ» Мета: розвиток зорового сприймання, закріплення узагальнюючого поняття на тему «Комахи», збагачення словника за лексичною темою, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю. Таблиця на тему «МЕБЛІ» Мета: розвиток зорового сприймання, закріплення узагальнюючого поняття на тему «Меблі», збагачення словника за лексичною темою, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю. Таблиця на тему «ПОСУД» Мета: розвиток зорового сприймання, закріплення узагальнюючого поняття на тему «Посуд», збагачення словника за лексичною темою, розвиток координації дрібних рухів рук і зорового контролю. ГРА «Магазин» Мета: Розвиток зорового сприймання, закріплення узагальнюючого поняття: продукти харчування, формування фонетико-фонематичного сприймання, автоматизація звука [с]. Завдання: Купити в магазині лише ті продукти харчування, у назві яких є звук [с]. ГРА: Пригости друга» Мета: Розвиток зорово-дотикової навички, закріплення узагальнюючого поняття по темі «Фрукти», розвиток фонетико-фонематичного сприймання Утворення іменників орудного відмінка однини. Завдання: визначити спільний звук у словах «Груша» та «Вишні». Назвати фрукт, який вживається в множині. ГРА «Що у холодильнику, а що на столі» Мета: формування зорово-дотикових навичок, розвиток фонематичного сприймання, автоматизація вимови звуків [р], [л], диференціація [р-л]. Завдання: 1. Впізнати та назвати зображення. 2. Обвести кожне зображення з промовлянням його назви. 3. Слова, у назві в яких є звук [л] «покласти» на стіл, а слова, у назві яких є звук [р] – у холодильник. ГРА «Листопад» Мета: формування зорово-дотикових навичок, збагачення словникового запасу, вправляння у вживанні іменників у родовому відмінку множини, в узгодженні іменників з прикметниками у роді, числі, у словотворенні відносних прикметників. Завдання: 1. Впізнати зображення листя, визначити якому дереву належать. 2. Утворити іменники у родовому відмінку множини, 3. Узгодити іменники з прикметниками у роді, числі, 4. Утворити відносні прикметники. Настав листопад – зими рідний брат. Обтрусив гайок, а де чий листок?
