СОНЦЕСТОЯННЯ ТА РІВНОДЕННЯ ЗЕМЛЯ ОБЕРТАЄТЬСЯ ДОВКОЛА СОНЦЯ З НАХИЛОМ СВОЄЇ ОСІ ПІД КУТОМ 23°27' ВІДНОСНО ПЛОЩИНИ СВОЄЇ ОРБІТИ. ТОМУ СОНЦЕМ ПОЧЕРГОВО БІЛЬШЕ ОСВІТЛЮЄТЬСЯ ТО ПІВНІЧНА ТО ПІВДЕННА ПІВКУЛЯ ЗЕМЛІ. ОРБІТА ЗЕМЛІ Є ЕЛІПТИЧНОЮ ТА ЕКСЦЕНТРИЧНОЮ, ТОМУ ТРИВАЛІСТЬ ПІР РОКУ НЕОДНАКОВА: ВЕСНА – 92 ДОБИ, ЛІТО – 94 ДОБИ, ОСІНЬ – 90 ДІБ, ЗИМА – 89 ДІБ (ДЛЯ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ). МАЛ.1. ОБЕРТАННЯ ЗЕМНОЇ КУЛІ ДОВКОЛА СОНЦЯ У НАПРЯМКУ ПРОТИ ГОДИННИКОВОЇ СТРІЛКИ (ВІДНОСНО ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ) З НАХИЛОМ ВІСІ 23 27 ПО ЕЛІПТИЧНІЙ, ЕКСЦЕНТРИЧНІЙ ОРБІТІ. День, коли Сонце найвище піднімається над небосхилом (північна півкуля найбільше освітлюється Сонцем) це день літнього сонцестояння (21-22 червня за Григоріянським календарем для північної півкулі Землі), він є найдовшим днем року і є початком астрономічного літа. День, коли Сонце у полудень піднімається над небосхилом найнижче (в цей час найбільше освітлюється південна півкуля Землі) – день зимового сонцестояння (21-22 грудня за Григоріянським календарем для північної півкулі) є найкоротшим днем року, початком астрономічної зими. Свастикою із загнутими вліво кінцями (1) позначено Сонце, Мал.2 Зміна висоти Сонця над обрієм у його верхній яке уявно «скочується вниз» по небесному склепінню від кульмінації протягом року. літнього сонцестояння до зимового сонцестояння. Свастикою з кінцями загнутими вправо (2) – Сонце, яке уявно «котиться вгору» по небесному склепінню від зимового сонцестояння до літнього сонцестояння. Д Н І , К О Л И П Р О Т Я Г О М Р І Ч Н О Г О Р У Х У З Е М Л І Ї Ї Е К В А Т О Р О П И Н Я Є Т Ь С Я Р І В Н О Н А В П Р О Т И С О Н Ц Я ( С О Н Ц Е П Е Р Е Т И Н А Є Е К В А Т О Р ) , Є А С Т Р О Н О М І Ч Н И М И Д Н Я М И Р І В Н О Д Е Н Ь : В Е С Н Я Н Е Р І В Н О Д Е Н Н Я ( 2 0 - 2 1 Б Е Р Е З Н Я ) – П О Ч А Т О К А С Т Р О Н О М І Ч Н О Ї В Е С Н И , О С І Н Н Є Р І В Н О Д Е Н Н Я ( 2 2 - 2 3 В Е Р Е С Н Я ) – П О Ч А Т О К А С Т Р О Н О М І Ч Н О Ї О С Е Н И ( З А Г Р И Г О Р І Я Н С Ь К И М К А Л Е Н Д А Р Е М , Д Л Я П І В Н І Ч Н О Ї П І В К У Л І ) . Н А Й Б Л И Ж Ч А Д О С О Н Ц Я Т О Ч К А О Р Б І Т И З Е М Л І Н А З И В А Є Т Ь С Я П Е Р И Г Е Л І Є М , Н А Й Д А Л Ь Ш А В І Д С О Н Ц Я – А Ф Е Л І Є М . В Н А Ш Ч А С Р І З Н И Ц Я М І Ж Д А Т О Ю З И М О В О Г О С О Н Ц Е С Т О Я Н Н Я Т А П Р О Х О Д Ж Е Н Н Я М З Е М Л І Ч Е Р Е З П Е Р И Г Е Л І Й ( Н А Й Б Л И Ж Ч Е Д О С О Н Ц Я ) С К Л А Д А Є У С Е Р Е Д Н Ь О М У 1 3 Д І Б . Т О Ч К И П Е Р И Г Е Л І Ю І А Ф Е Л І Ю П О С Т І Й Н О З М І Щ У Є Т Ь С Я . Н А 1 3 Д І Б П Е Р И Г Е Л І Й З М І С Т И В С Я П Р И Б Л И З Н О З А 7 5 7 Р О К І В , Т О Б Т О П Р И Б Л И З Н О У 1 2 8 0 Р О Ц І З Е М Л Я П Р О Х О Д И Л А П Е Р И Г Е Л І Й С В О Є Ї О Р Б І Т И У Д Е Н Ь З И М О В О Г О С О Н Ц Е С Т О Я Н Н Я . В И Х О Д Я Ч И З З А З Н А Ч Е Н О Г О , Д Н І П Р О Х О Д Ж Е Н Н Я З Е М Л І Н А Й Б Л И Ж Ч Е ( А Б О Н А Й Д А Л І ) В І Д С О Н Ц Я Н Е М О Ж Н А В И З Н А Ч А Т И Я К Т О Ч К И В І Д Л І К У У К А Л Е Н Д А Р І , А Б О Я К П О С Т І Й Н І С В Я Т К О В І Д Н І З Н Е З М І Н Н О Ю Д А Т О Ю , Щ О І Н О Д І Т Р А П Л Я Є Т Ь С Я У Д Е Я К И Х С У Ч А С Н И Х Р І Д Н О В І Р С Ь К И Х К А Л Е Н Д А Р Я Х , Д Е З И М О В Е В О Д О С В Я Т Т Я П Р И В ’ Я З У Є Т Ь С Я Д О Д Н Я , К О Л И З Е М Л Я Є Н А Й Б Л И Ж Ч О Ю Д О С О Н Ц Я , Б О Д А Т А П Р О Х О Д Ж Е Н Н Я П Е Р И Г Е Л І Я Н Е Є П О С Т І Й Н О Ю . ВАРТО ЗАУВАЖИТИ, ЩО ЧЕРЕЗ ЯВИЩЕ РЕФРАКЦІЇ (ПЕРЕЛОМЛЕННЯ СВІТЛА У ЗЕМНІЙ АТМОСФЕРІ) ПРИ СХОДІ СОНЦЯ МИ БАЧИМО ЙОГО НАД ОБРІЄМ РАНІШЕ, А ПРИ ЗАХÓДІ НАВПАКИ БАЧИМО СОНЦЕ ДОВШЕ НАД ОБРІЄМ ВІДНОСНО ЙОГО СПРАВЖНЬОГО ПОЛОЖЕННЯ. ТОМУ, У ДЕЯКИХ ВІДРИВНИХ КАЛЕНДАРЯХ ВЕСНЯНЕ РІВНОДЕННЯ ВКАЗАНЕ 17-18 БЕРЕЗНЯ, А ОСІННЄ 24-25 ВЕРЕСНЯ. ЦІ ДАТИ ВІДОБРАЖАЮТЬ ВИДИМУ ТРИВАЛІСТЬ ДНЯ І НОЧІ, АЛЕ ВОНИ НЕ Є ДАТАМИ АСТРОНОМІЧНИХ РІВНОДЕНЬ Мал.3. Атмосферна рефракція. ВЕСНЯНЕ РІВНОДЕННЯ – ОДНЕ З УНІКАЛЬНИХ ЯВИЩ ПРИРОДИ, СУТЬ ЯКОГО, КАЖУЧИ НАУКОВОЮ МОВОЮ, ЗВОДИТЬСЯ ДО ТОГО, ЩО «В МОМЕНТ РІВНОДЕННЯ ЦЕНТР СОНЦЯ В СВОЄМУ ВИДИМОМУ РУСІ ПО ЕКЛІПТИЦІ ПЕРЕТИНАЄ НЕБЕСНИЙ ЕКВАТОР». КАЖУЧИ ПРОСТІШЕ, В ЦЕЙ ДЕНЬ ЗЕМЛЯ, ОБЕРТАЮЧИСЬ НАВКОЛО СВОЄЇ УЯВНОЇ ОСІ, ЩО ПРОХОДИТЬ ЧЕРЕЗ ПОЛЮСИ, ОДНОЧАСНО РУХАЮЧИСЬ НАВКОЛО СОНЦЯ, ЗНАХОДИТЬСЯ В ТАКОМУ ПОЛОЖЕННІ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО СВІТИЛА, ЩО СОНЯЧНІ ПРОМЕНІ, ЩО НЕСУТЬ ТЕПЛОВУ ЕНЕРГІЮ, ПАДАЮТЬ ПРЯМОВИСНО НА ЕКВАТОР. СОНЦЕ ПЕРЕХОДИТЬ З ПІВДЕННОЇ ПІВКУЛІ В ПІВНІЧНУ, І В ЦІ ДНІ У ВСІХ КРАЇНАХ ДЕНЬ МАЙЖЕ РІВНИЙ НОЧІ. ТАКИЙ ДЕНЬ НАЗИВАЄТЬСЯ ДНЕМ ВЕСНЯНОГО РІВНОДЕННЯ. ВЕСНЯНЕ РІВНОДЕННЯ, ЯКЕ ОЗНАЧАЄ СПРАВЖНІЙ ПРИХІД ВЕСНИ НЕ ТІЛЬКИ КАЛЕНДАРНОЇ, АЛЕ Й ФАКТИЧНОЇ. ТІЛЬКИ ДВІЧІ НА РІК СОНЦЕ СХОДИТЬ ТОЧНО НА СХОДІ І ЗАХОДИТЬ ТОЧНО НА ЗАХОДІ. ЦЕ ЯВИЩЕ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ В ДНІ ВЕСНЯНОГО І ОСІННЬОГО РІВНОДЕННЯ. ПІСЛЯ ДНЯ ЗИМОВОГО СОНЦЕСТОЯННЯ, ЯКЕ БУЛО 21 ГРУДНЯ, ЗИМОВИЙ ДЕНЬ ПОСТУПОВО ПОЧИНАЄ ЗРОСТАТИ І, ЗРЕШТОЮ, ЗА ТРИВАЛІСТЮ ДОРІВНЮЄ НОЧІ. ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ САМЕ В ДЕНЬ ВЕСНЯНОГО РІВНОДЕННЯ, 20 БЕРЕЗНЯ. ІНШИМИ СЛОВАМИ, ДЕНЬ ВЕСНЯНОГО РІВНОДЕННЯ – ЦЕ ПЕРІОД, КОЛИ СОНЦЕ В СВОЄМУ ВИДИМОМУ РУСІ ЕКЛІПТИКОЮ ПЕРЕТИНАЄ ЕКВАТОР З ПІВДЕННОГО БОКУ НАШОЇ ПЛАНЕТИ НА ПІВНІЧНУ. ЗАВДЯКИ ЦЬОМУ ПІВНІЧНА ПІВКУЛЯ ЗЕМЛІ ПОЧИНАЄ ПРОГРІВАТИСЯ ІНТЕНСИВНІШЕ, ДЕНЬ ПОСТУПОВО ЗРОСТАЄ, А НІЧ ЗМЕНШУЄТЬСЯ, І СПРАВА ЙДЕ ДО ЛІТА. ЯК ВІДОМО, НАВЕСНІ ДЕНЬ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ, А НІЧ СКОРОЧУЄТЬСЯ. І 20-21 БЕРЕЗНЯ НАСТУПАЄ МОМЕНТ, КОЛИ ТРИВАЛІСТЬ ДНЯ І ТРИВАЛІСТЬ НОЧІ СТАЮТЬ РІВНИМИ. Точна дата весняного рівнодення може "блукати" через те, що астрономічний рік відрізняється від календарного. Момент проходження Сонця через екватор небесної сфери з південної півкулі в північну щороку трохи зміщується, а у високосний рік ця різниця компенсується за рахунок зайвого дня. З прадавніх часів весняне рівнодення вважали великим святом, а в першу неділю після настання рівнодення у слов’ян святкувся Великдень – «великий день», – сонячне свято, час коли день перемагає ніч («великий день»), весна – зиму і починається новий рік за сонячним календарем. Сонце – є життя, тепло і майбутнє. Саме так міркували наші предки. Тому вони так любили пекти млинці – невеликі коржики у формі кола, що нагадують сонце формою і кольором. Крім млинців, пекли солодкі пряники у формі жайворонка. У тісто запікали невеликі символічні предмети. Якщо попадеться кільце, значить, скоро весілля, якщо гудзик – обновки, якщо монета – достаток. У ДЕНЬ ВЕСНЯНОГО РІВНОДЕННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ НОВИЙ РІК У БАГАТЬОХ НАРОДІВ І НАРОДНОСТЕЙ ЗЕМЛІ : ІРАН, АФГАНІСТАН, ТАДЖИКИСТАН, КАЗАХСТАН, КИРГИЗСТАН, УЗБЕКИСТАН — ПРАКТИЧНО ВСІ КРАЇНИ ВЕЛИКОГО ШОВКОВОГО ШЛЯХУ ПОВ’ЯЗУЮТЬ ПОЧАТОК НОВОГО РОКУ З ЦИМ ЯВИЩЕМ ПРИРОДИ. У ЦЕЙ ДЕНЬ СВІТЛО І ТЕМРЯВА РОЗДІЛЯЮТЬСЯ ПОРІВНУ. У ДАВНІ ЧАСИ, КОЛИ НЕ БУЛО КАЛЕНДАРІВ, ВЕСНУ ВИЗНАЧАЛИ ПО СОНЦЮ. ВВАЖАЛОСЯ, ЩО САМЕ З ЦЬОГО ДНЯ ПОЧИНАЮТЬСЯ ОНОВЛЕННЯ В ПРИРОДІ: ПЕРШИЙ ВЕСНЯНИЙ ГРІМ, НАБУХАННЯ БРУНЬОК НА ДЕРЕВАХ, БУЙНЕ ПРОРОСТАННЯ ЗЕЛЕНІ. У ЦЕЙ ЧАС ДЛЯ ЛЮДЕЙ ВІДКРИВАЄТЬСЯ МАСА МОЖЛИВОСТЕЙ В ЕМОЦІЙНОМУ ПЛАНІ, ЯКИМИ СЛІД ПРАВИЛЬНО СКОРИСТАТИСЯ. НАПРИКЛАД, МОЖНА ЗАЙНЯТИСЯ ПРИБИРАННЯМ ЖИТЛА. НЕОБХІДНО РЕТЕЛЬНО ПРИБРАТИ ТА ЗВІЛЬНИТИСЯ ВІД УСЬОГО, ЩО ВЖЕ НЕ ПОТРІБНЕ. В ЦЕЙ ДЕНЬ НЕ МОЖНА ЗЛИТИСЯ, СВАРИТИСЯ, З’ЯСОВУВАТИ СТОСУНКИ, ПОЧИНАТИ КОНФЛІКТИ. ПОЧАТОК АСТРОНОМІЧНОЇ ВЕСНИ У БАГАТЬОХ НАРОДІВ ЗАВЖДИ СУПРОВОДЖУВАВСЯ РІЗНИМИ ТРАДИЦІЯМИ, ОБРЯДАМИ І ЗВИЧАЯМИ. День весняного рівнодення: народні прикмети Мороз у рівнодення обіцяє ще сорок морозів. Якщо нарахувати в день рівнодення 40 проталин, буде тепла весна. Прилетіли птахи – буде хороший урожай хліба. День весняного рівнодення слід провести радісно, щоб весь рік природа була прихильною. Якщо в цей день загадати бажання, воно обов'язково збудеться. Сни в день весняного рівнодення віщі. А у слов'ян даному періоду була присвячена Масляна. Вважалося, що в цей день темні та світлі сили зрівнюються, а тому це вдалий період для ворожіння. Настання весни наші пращури вважали святом, з великим нетерпінням очікували її приходу (як і ми зараз!) і однаково урочисто відзначали його в різних частинах Європи та Азії. Язичницькі святкування приходу весни були сповнені важливим сакральним змістом перемоги світла над пітьмою, пробудження всього живого і початку нового життя. Стародавні єгиптяни звели Великого Сфінкса так, щоб він вказував прямо на сонце, що сходить під час весняного рівнодення.
