ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ЦЕРКОВ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ ВИЗНАННЯ ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ ТА ПРАКТИКА ХРИСТИЯНСЬКОГО ЖИТТЯІ СЛУЖІННЯ 1. Святе Письмо. Ми віримо, що Біблія, канонічні книги Святого Письма є єдиним істинним Божим посланням й одкровенням людині: Об.22:18-19. Всі книги Святого Письма - богонатхненні, непомильні в тексті оригіналу, достатні для Богопізнання й настанови в благочестивому житті: 2Пет.1:19; 2Тим3:16; Рим.10:17. . Біблія Христоцентрична (відкриває Христа й направляє до Христа): Ін.5:39. Оскільки Біблія була написана під керівництвом Святого Духа, вона може бути зрозуміла й пояснена всіма хто, читаючи Священне Писання, покладається на керівництво Святого Духа: 2Пет.1:19-21 ІІ. БОГ. 2.1 Ми віримо, що є тільки один Бог: Іс.44:6; 45:5-6. Він є: Дух: Ін.4:24; Жива особистість: 1Сол.1:9; Єр.10:10; Творець і Вседержитель: Об.1:8; Дії.17:24; Бут.1:1; Вічний: Пт.Зак.32:40; Пс.89:3; Всюдиприсутній: Пс.138:7; Дії.17:27; Всезнаючий: Евр.4:13; Всемогутній: Бут.17:1; Суверенний: Еф.1:11; Пс.113:11; Незмінний: Мал.3:6; Як.1:17. Він також: Святий: Іс.6:3; Досконалий: Мв.5:48; Справедливий: Пт.Зак.32:4; Пс.7:9-12; Люблячий: Ін.3:16; 1Ін.1:4-8; Добрий: Мв.19:17; Милосердний: Вих.22:27; 2Хр.30:9. 2.2 Триєдність Ми віримо, що Єдиний Бог відкрився в трьох особах: Бог-Отець, Бог-Син, БогСвятий Дух Мв.28:19; 2Кор.13:13; Рим.8:14-17. Всі особистості Трійці єдині й рівні у всіх Божественних властивостях. Так що Бог - Отець, Бог - Син, Бог - Дух Святий - один Бог, але не три Боги. 1Кор.8:6; 1Ін.5:20; Дії.5:3-4; Ін.10:30; 14:26. 2.3 Ісус Христос Ми віримо, що Ісус Христос, будучи Істинним Богом від вічності, став людиною, щоб принести Себе в жертву викуплення для порятунку людства: Ін.1:1,14; 1Тим3:16; Рим.8:3; 1Пет.1:18,20; Іс.53:5. Ісус Христос непорочно зачатий від Духа Святого, народився від діви Марії, з'єднавши в Собі Божественне єство з людським: Іс.7:14; Мв.1:20; Лук.1:35; 1Тим.3:16; Рим.1:3-4. Прожив абсолютно безгрішне життя, умер на хресті за гріхи людей, тілесно воскреснувши з мертвих, вознісся й сів праворуч Отця. Є єдиним посередником між Богом і людиною: 1Тим.2:5; Кол.1:20; 1Кор.15:3-4; Рим.4:25; 5:18; Дії.13:39; Євр.9:11,26; Мр.16:19. 2.4 Дух Святий Ми віруємо, що Дух Святий, Будучи Божественною особистістю Дії.5:3-4; має всі божественні властивості: має всі божественні властивості: всемогутність Рим.15:19; всевідання 1Кор.2:10; всюдиприсутність: Пс.138:7; святість: Еф.4:30. Дух Святий від вічності робить діяння Божі: Йов.33:4; Пс.103:30. Дух Святий надихав авторів Святого Писання: 2Пет.1:21. був посланий у день П'ятидесятниці для свідчення про Христа, для прославляння Його й для творення Церкви. Дії.1:8; Ін.15:26; 16:7; 16:14; 1Кор.12:13. Дух Святий виявляє гріх: Ін.16:8; відроджує людину, що ввірувала: Ін.3:3-5; Тит.3:5 живе в ній: 1Кор.3:16; Рим.8:9 і сприяє її духовному росту. Дух Святий вчить, керує, наставляє, викриває, підбадьорює й утішає віруючих. Ін.2:20,27; 14:26; 16:13; 1Кор.2:12-13; Дії.8:29; 13:2; 16:6-7. ІІІ. СПАСІННЯ ЛЮДИНИ. 3.1 Створення й гріхопадіння людини. Ми віримо, що людина створена Богом безгрішною за образом й подобою Його. Бут.1:26-27; 2:7; 5:1; Еккл.7:29; Іс.45:12. Бог створив людину з вільною волею, так що вона сама може зробити вибір між добром і злом: Бут.2:16-17; І.Нав.24:15; Пт.Зак.30:19. Будучи спокушеною дияволом людина свідомо порушила Боже веління. У результаті вчиненого гріха людина вмерла духовно й стала смертною фізично. Через гріх перших людей всі люди успадкували гріховну природу, смерть і вічне покарання: Бут.3:16; Рим.5:12; 3:23; 6:23. 3.2 Спасіння. Ми віримо, що Бог передбачивши гріхопадіння перших людей, підготував план спасіння через Ісуса Христа: Об.13:8; Еф.1:4-5; Рим.8:29-30. Христос, у призначений Богом час взяв на себе гріх усього світу й Своєю смертю повною мірою задовольнив Боже правосуддя, зробив повне викуплення й спасіння. Ін.1:29; 1Пет.2:24; 2Кор.5:21. У Христі Бог пропонує людині спасіння даром: Тит.2:11; Мв.11:28-30; 18:11; 2Пет.3:9; 1Тим.2:4; Рим.3:24. Від людини залежить прийняти вірою запропоноване спасіння і життя вічне або відкинути. Мр.16:16; Ін.3:18; 5:39-40; 12:46-48; Евр.10:38; Дії.2:40-41; 10:43. Для навернення грішника до Бога необхідна віра, що дається людині через дію Духа Святого й слухання Слова Божого: Ін.16:8-9; Рим.10:17; Евр.11:6. Віра веде людину до покаяння, навернення від мертвих діл і спасіння в Христі Ісусі. Дії.11:21; 26:18; Еф.2:8. Покаяння (навернення) включає в себе * розкаяння про гріх, * визнання гріха перед Господом, * залишення гріха * й прийняття Ісуса Христа своїм особистим Спасителем. 2Кор.7:10; Ін.28:13; Пс.37:19; Дії.26:20. У момент покаяння відбувається: виправдання Рим.3:24-25,28 і примирення з Богом Рим.5:1; відродження або народження згори від Духа Святого й Слова Божого Ін.1:12-13; Як.1:18; 1Кор.4:15; усиновлення (стає дитиною Божою) Гал.3:26; 4:5-7 і запечатання Святим Духом Еф.1:13; 4:30; 1Кор.6:19 Ознаками правдивого покаяння є : * повна зміна життя, ненависть до гріха, * любов до Господа й до Церкви, * спрага спілкування з Ним, * прагнення до уподібнення Христу * й виконання волі Божої. 2Кор.5:17; 3:18; Еф.4:20-24; 1Ін.3:14; 5:1. Народжені згори мають в собі свідчення від Духа Святого, що вони діти Божі й спадкоємці вічного життя, і ніхто й ніщо з боку не може відлучити їх від благодаті. 1Ін.5:10-11; Ін.10:28. застереження Самовільний гріх і свідома непокора волі Божої, постійне ігнорування Божественних застережень і небажання перебувати в Христі змушують Бога, що поважає волю людської особистості, після багаторазових нагадувань викинути від Себе такого. Об.3:16; Рим.11:22; Евр.3:14. Бог не стане насильно втримувати людину, якщо вона знову розпинає в собі Сина Божого й зневажає Його. У такому випадку людина може втратити спасіння. Рим.11:20-22; 2Пет.2:20-21; Евр.6:4-6; 10:26-29. 3.3 Освячення Ми віримо, що без святості ніхто не зможе побачити Господа: Евр.12:14; 1Сол.4:3,7. Освячення є відділення від гріха, посвята себе Богові й преображення в образ Ісуса Христа. Тит.2:14; 2Пет.3:14; Рим.6:2,6; Фил.2:15; 2Кор.6:17-18; 3:18; Кол.3:5-8. Об.22:11 Освячення здійснюється Богом за участю віруючої людини. До Божественної сторони відноситься дія Бога через жертву Ісуса Христа, Його Слова й Духа Святого. 1Сол.5:23; Ін.17:17; Еф.5:25-26; 1Пет.1:2; Евр.10:10; 2Сол.2:13. До участі людини відноситься: постійне перебування вірою в Христі: 1Кор.12:27; дослідження Слова Божого й підпорядкування йому у всіх обставинах життя: 2Тим.3:16-17; І.Нав. 1:8; підпорядкування керівництву Святого Духа: Еф.4:30; Дії.11:12; молитовне спілкування з Господом: Фил.4:6; визнання своїх гріхів й відхід від них: 1Ін.1:7-9; 2Кор.7:1. Повне освячення наступить коли віруючі одержать нові тіла, у яких не буде присутності гріха 1Сол.3:13; 4:17; 5:23; 1Ін.3:2. ІV. ЦЕРКВА ХРИСТОВА 4.1 Вселенська й місцева церкви Ми віруємо, що Ісус Христос створив Церкву: Мв.16:18; Кoл.1:26-27; Еф.3:9-10; Рим.14:24-26. Від дня П'ятидесятниці існують Вселенська і помісна церкви. Вселенська Церква є невидимим зібранням викуплених Христом з усіх народів і часів, які знаходяться як на небі, так і на землі. Евр.12:22-23; Еф.1:22-23; 5:25-27. Вселенська Церква Всі хто увірував в Христа, в момент народження згори, були хрещені (занурені) Духом Святим у Тіло Христове і є членами Христової Вселенської Церкви: 1Кор.12:13; Гал.3:27. Підтвердженням хрещення Святим Духом є не дарування (мови, пророцтва, бачення й т.д.) а плоди нового життя людини, зануреної в Христа: 2Кор.5:17; Гал.5:22. Місцева церква - це видиме зібрання народжених з гори людей, які знаходяться в одній місцевості й об'єднані однією вірою на підставі Слова Божого. Дії.2:42; 14:23; Мв.18:17; 1Кор.12:13; Рим.8:9-14. З метою братнього спілкування, проповіді Євангелія й духовної взаємодопомоги місцеві церкви об’єднуються в одне братерство на основі спільного віровчення. Дії.14:23; 15:2; 16:5; 20:17. 4.2 Завданнями місцевої церкви є Проповідь Євангелія: Мв.28:19; Мр.16:15:20. Спільне поклоніння Богові й братнє спілкування: Дії.2:41-42; Еф.5:18. Учнівство (виховання віруючих для досягнення святості, християнського благочестя, дотримання в житті велінь Христа й підготовки до служіння): Мв.28:20; Еф.3:18-19; 4:11-16 Взаємна любов і турбота: Ін.13:34-35; Дії.6:1-6; Гал.6:10. 4.3 Члени місцевої церкви Членами місцевої церкви можуть бути тільки відроджені люди, що прийняли водне хрещення по вірі. Дії.2:41. Члени церкви мають право: брати участь у Вечері Господній: 1Кор.11:2329; брати участь у членських зібраннях: Дії.6:2; 15:4; з доручення церкви виконувати служіння або бути обраним на відповідальне служіння; Дії.6:3; одержувати духовну підтримку й піклування: Евр.10:24-25; 1Пет.5:1-3. Члени церкви зобов'язані: регулярно відвідувати богослужіння: Евр.10:25; брати ревну участь у житті церкви, її потребах і матеріальному служінні: 1Пет.4:10; 1Кор.12:25; 2Кор.9:7; Евр.13:16. cмиренно приймати наставляння, докори й дисциплінарні стягнення: Евр.13:17; 1Пет.5:5; Мв.18:17. 4.4 Церковна дисципліна Для збереження церковного благочиння є заходи церковного впливу: картання: Тит.2:15; 1Тим.1:5; замітка: 2Сол.3:14; виключення: 1Кор.5:12-13. виключення від місцевої церкви може бути у випадку: відпадання від віри 1Тим.5:5; перебування в нерозкаяному гріху 1Кор.5:11-13; відхилення в єресь Тит.3:10; розділення церкви Рим.16:17-18; впертості й непокорі церковній дисципліні: Мв.18:15-17; 1Тим.1:20 Церква приймає виключеного після його покаяння, залишення ним гріха й наявності плодів покаяння: 2Кор.2:6-8. 4.5 Служителі місцевої Церкви Ми віримо, що Господь поставляє для церкви служителів пресвітерів (пастирів), дияконів, благовісників (місіонерів). Еф.4:11. Церква обирає служителів, під керівництвом Святого Духа після поста й молитви. Дії.13:2; 6:4-6. Підставою для обрання є не дари й здібності, а духовні якості, що відповідають вимогам Святого Писання. 1Тим.3:1-13. Рукопокладення обраних служителів відбувається старшими служителями після випробувального терміну. 1Тим.3:10; 5:22. Рукопокладення втрачає силу при здійсненні служителем гріха, що тягне за собою замітку або виключення від церкви, а також у випадку самовільного залишення служіння. Евр.12:15-17; Єз.44:10-13; Мал.2:7; Кол.4:17. Обов'язки пастирів: духовна турбота (піклування) про членів церкви й наближених: 1Пет.5:1-3; проповідь Слова Божого й наставляння членів церкви в здоровому навчанні: Тит.2:1; здійснення священнодій (Вечеря Господня, водне хрещення, шлюб, молитва над дітьми, й молитва над хворими, похорони); відповідальність і керівництво всіма видами служіння в церкві; відповідальність за духовну чистоту й святість у церкві: 2Тим.4:2-4. Обов'язки дияконів: Турбота про матеріальні й господарські потреби церкви: Дії.6:2-3 З доручення пресвітера здійснення священнодій (Вечеря Господня, молитва над дітьми). Допомога пресвітерам в різних видах церковного служіння. Обов'язки благовісників (місіонерів): З доручення церкви: благовістя, насадження нових церков, здійснення водного хрещення, Вечері Господньої, молитви над дітьми, душеопопікунство: Дії.8:12; 13:1-3. Благовісники підзвітні церкві яка послала їх на служіння: Дії.14:26-27. 4.5 Новозавітні постанови: водне хрещення й Вечеря Господня Ми віримо, що водне хрещення є виконанням заповіді Ісуса Христа й відбувається над тими, хто увірував в Ісуса як у свого особистого Спасителя й пережив народження згори, пройшов визначений церквою період навчання й виявив плоди покаяння. Дії.8:36-38; 2:41; 8:12; 10:47; 18:8; 19:5. хрещення відбувається служителями через одноразове, повне занурення у воду в ім'я Отця й Сина й Святого Духа. Мв.28:19. Хрещення символізує смерть віруючого для гріха й воскресіння з Христом для нового життя. Рим.6:3-5; Гал.3:26-27; Кол.2:11-12. Хрещення здійснюється над людьми, що досягли віку, який дозволяє їм самостійно й усвідомлено дати обіцянку Богові (хрещення немовлят і маленьких дітей не допускається). Лук.3:23; 1Пет.3:21. Вечеря Господня (Хліболамання) Ми віримо, що вона є заповідь Ісуса Христа для згадування й звіщення Його страждань і смерті на хресті. 1Кор.11:23-26; Мв.26:26-28; Лук.22:17-20. Вечеря Господня виражає наше єднання із Христом й один з одним: 1Кор.10:16-17. Хліб і вино указують на Тіло й Кров Ісуса Христа, але матеріально не перетворюються в них: Мв.26:26-28. Вечеря Господня буде відбуватися в Церкві "доки Він прийде": 1Кор.11:26. У хліболаманні беруть участь члени церкви, що перебувають у мирі з Господом і церквою: 1Кор.11:27-29; Мв.5:23-24. V. АНГЕЛИ. Ми віримо, що ангели - це особливі духовні істоти, створені Богом: Пс.33:8; Мв.1:20; Кол.1:16; Об.16:14. Ангели є службові духи і їм не потрібно поклонятися й віддавати божі почесті: Евр.1:4-7; Об.22:9. Бог створив всіх ангелів святими: Бут.1:31; Мв.25:31; 2Пет.2:4. Більша частина Ангелів залишається слухняною Богові та виконує Його волю (прославляють Бога й поклоняються Йому, служать Церкві): Пс.146:1-2; Об.5:8-13; Лк.16:22; Евр.1:14. Ми віримо, що частина ангелів згрішила, - у тому числі і їх проводир сатана (диявол), і противляться Божим задумам, - уводячи в оману людей, завдаючи їм фізичні й душевні страждання. 2Пет.2:4; Об.16:13-16; Єз.28:14-15; Зах.3:1-2; 1Тим.4:1; 1Ін.4:1-4; Мв.9:33. - Занепалі ангели діють до часу призначеного Богом, і під Його допускаючою десницею - після чого будуть зв’язані й кинуті в озеро вогню: 2Пет.2:4; Юд.1:6; Мв.25:41; Об.20:10. 6.1 Другий прихід Христа Ми віримо, що незабаром Христос прийде на землю вдруге у силі та славі (Мв. 25:31; Дії 1:11). Про день і годину Його приходу не знає ніхто із людей (Мв. 24:31). Ми розрізняємо дві фази другого приходу Ісуса Христа: 1) прихід за Своєю церквою воскресіння померлих у Христі - й зміна вірних, що залишилися в живих, - невидиме для світу підхоплення Церкви й зустріч її із Христом у хмарах. 1Сол.4:16-17; 1Кор.15:51-67; Фил.3:21; 1Ін.3:2. - 2) прихід на землю прихід із Своєю Церквою, коли Його побачить кожне око (Об. 1:7) для тисячолітнього царювання (06.19:11-21). Ми віримо, що настане велика скорбота, яка повинна прийти на землю (Мв. 24:21). Ми віримо, що настане велика скорбота, яка повинна прийти на землю (Мв. 24:21). Ми віримо у тисячолітнє Царство Христа (Об. 20:2-4). ВОСКРЕСІННЯ МЕРТВИХ Ми віримо у два воскресіння майбутнього: воскресіння перше — це воскресіння до життя тих, що померли у Христі, і переміна вірних, що залишилися в живих ( 1Кор. 15:51-53; 1 Сол. 4:16-17; Фил. 3:21; Об. 20:6) та воскресіння мучеників часів "великої скорботи" (Об. 20:4-6); воскресіння грішників для осудження (Ів. 5:28-29; 06.20:12-13). Ми віримо , що всі без винятку люди воскреснуть тілесно: віруючі для вічного блаженства із Христом, а невіруючі для суду у Великого Білого престолу й наступних вічних мук: Дан.12:2; Ін.5:28-29; Об.20:11-15. Після цього, наступить вічність й "буде Бог усе у всьому": 1Кор.15:28. Ми віримо, що після підхоплення Церква стане - перед Судовим престолом Христовим 2 Кор. 5:10), - щоб отримати похвалу (Мв. 25:21) - та вінці "згідно того, що робив, живучи в тілі" (1 Сол. 2:19; 1 Тим. 4:8; 1 Пет. 5:4; Як. 1:12; Об. 2:10). ОСТАННІЙ СУД Ми віримо у кінцевий суд Великого Білого Престолу (Об. 20:11-13), який розпочнеться після останнього воскресіння. Після суду наступить вічність, яка для одних буде безкінечним блаженством з Христом, а для інших — вічними муками (Мв. 25:46; Дії 12:2). І Святе Писання вказує на неможливість переходу у вічності з одного стану в інший (Лк. 16:24-26).
