МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Кафедра готельної і ресторанної справи А. П. Бутова, І. В. Кощавка ГРОМАДСЬКЕ БУДІВНИЦТВО Методичні вказівки до виконання контрольної роботи для студенів заочної форми навчання напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» Затверджено на засіданні кафедри готельної і ресторанної справи Протокол № 8 від 10.12. 2012 р. Схвалено навчально-методичною радою ДонНУЕТ Протокол № від 2012 р. ДонНУЕТ Донецьк 2012 4 УДК [628.8:640.43] (076.5) ББК 38.762 я 73 Б 12 Рецензенти: В.М. Ветров - канд. техн. наук, доцент, О.В. Кузьмін - канд. техн. наук Бутова А.П. Б 12 Громадське будівництво: метод. вказівки до викон. контр. раб. для студ. заоч. форми навчання напряму підготов. 6.051701 «Харчові технології та інженерія» / А.П. Бутова, І.В. Кощавка. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2012. – 59 с. У методичних вказівках приведено завдання та алгоритми виконання контрольної роботи. Методичні вказівки містять рекомендації з виконання та оформлення контрольної роботи з урахуванням вимог ДСТУ Б А.2.4-4-95. Вони нададуть можливість студентам заочної форми навчання самостійно виконувати та оформляти контрольну роботу в міжсесійний період. Дані методичні вказівки будуть сприяти підвищенню якості контрольної роботи. УДК [628.8:640.43] (076.5) ББК 38.762 я 73 © Бутова А.П., Кощавка І.В., 2012 © Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2012 5 ЗМІСТ Вступ ………………………………………………………………………… 4 1. Зміст контрольної роботи………………………………………………….. 5 2. Виконання плану………………………………..………………. .……….. 5 3. Рекомендації до пояснювальної записки……………….. ………………. 16 4. Оформлення креслень……………………………………………………… 18 Література…….. ……………………………………………………………. 19 Додаток №1. Таблиця з варіантами завдань на контрольну роботу……... 21 Додаток № 2. Схеми планів підприємств ресторанного господарства….. 34 Додаток № 3. Поетапне виконання плану………………………………… 53 6 Вступ Даний курс вивчається студентами заочної форми навчання шляхом самостійної роботи над підручниками, навчальними посібниками та довідниками. Вивчення курсу завершується виконанням контрольної роботи. Основна мета домашньої контрольної роботи - закріплення теоретичних знань студентів за матеріалом курсу, опрацьовування в загальній формі методики процесу архітектурно-конструктивного проектування і набуття навиків графічного зображення будівель ресторанного господарства. Отримані знання заглиблюються і розширюються в ході подальшого вивчення курсу. Дані методичні вказівки призначені для надання допомоги студентам заочної форм навчання напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» при виконанні контрольної роботи з курсу “Громадське будівництво”. Її метою є також безперервне вивчення студентами змісту стандартів будівництва ДСТУ Б А.2.4-4-95 “Основні вимоги до робочої документації”, ДСТУ Б А.2.4-7-95 “Правила виконання архітектурнобудівельних робочих креслень” та ДБН В2.2-9-2009. «Громадські будинки та споруди. Загальні положення» та їх активне впровадження в проектування. Комплексний підхід до вивчення і впровадження нової проектної документація в учбовий процес впродовж всього курсу навчання дозволить студентам опанувати необхідними для сучасного будівельного виробництва теоретичними знаннями і практичними навиками формування і обробки проектної документації. У методичних вказівках розглянуто одну із найбільш перспективних конструктивних схем будівель – каркасну. Вибір варіанту завдання контрольної роботи і схеми поверхових планів визначається за порядковим номером списку групи відповідно додатку № 1. 7 1. Зміст контрольної роботи Контрольна робота складається з графічної частини та пояснювальної записки. Графічна частина роботи виконується на 2 аркушах міліметрового паперу або на ватмані формату А-І (594×841) олівцем. Вона повинна містити наступні креслення: 1. План І поверху будинку (М 1: 50) 2. План ІІ поверху будинку (М 1: 50) 2. Виконання плану 2.1. Теоретична частина 2.1.1 Основні правила прив’язки конструктивних елементів до координаційних осей будівлі Прив'язка визначає відстань від модульної координаційної осі до грані або геометричної осі перерізу конструктивного елемента. Застосовувані правила прив'язування дають змогу встановити взаємозамінність конструкцій і значно скоротити кількість добірних елементів. Нижче розглянуто основні правила прив'язування конструктивних елементів до координаційних осей. Основні з них такі. У зовнішніх несучих стінах внутрішню грань слід розміщувати на відстані від модульної координаційної осі, що дорівнює половині номінальної товщини внутрішньої несучої стіни b/2 або кратним М або М2. Допускається поєднання внутрішньої грані стіни з модульною координаційною віссю, якщо це не приводить до збільшення числа типорозмірів плит перекриття У внутрішніх стінах геометричну вісь суміщають з модульною координаційною віссю. Відступ допускається для стін сходових кліток і для стін з вентиляційними каналами (для використання уніфікованих елементів сходів і перекриттів). У зовнішніх самонесучих і несучих стінах внутрішня їх грань поєднується з модульною координаційною віссю. У будівлях з неповним і повним каркасом колони середніх рядів слід розташовувати так, щоб геометричний центр їх перетину поєднувався з перетином модульних координаційних осей (рис. 1). У крайніх рядах (повний каркас будівлі) зовнішня грань повинна поєднуватися з модульною координаційною віссю (нульова прив'язка). Якщо ригель спирається на консолі колон, внутрішні грані колон розміщують від модульної координаційної осі на відстані, що дорівнює половині товщини внутрішньої колони (для колон стін торців можлива осьова і нульова прив'язка) (рис. 2). 8 В 150 лестничная клетка 150 150 200 B ст 150 Б А 6 000 1 6 000 2 6 000 6 000 4 3 5 Рисунок 1 – Прив’язка колон і стін будівель з неповним каркасом до координаційних осей. В 150 лестничная клетка 150 150 150 Б А 6 000 1 6 000 2 6 000 3 6 000 4 5 Рисунок 2 – Прив’язка колон і стін будівель з повним каркасом до координаційних осей. 9 2.1.2 Основні конструктивні схеми будівель підприємств готельно-ресторанного комплексу. Основою конструктивного рішення підприємств ресторанного господарства є збірний залізобетонний каркас, до складу якого належать колони, ригелі, діафрагми жорсткості (з/б стіни сходових кліток) (рис. 3). В залежності від наявності крайніх колон та несучих зовнішніх стін розрізняють конструктивні схеми підприємств готельно-ресторанного комплексу з повним та з неповним каркасом (рис. 4). Рисунок 3 – Основні елементи каркасу: 1 – колони; 2 – крайні ригелі; 3 – середні ригелі; 4 – рядові плити перекриття; 5 – плити – розпірки. Рисунок 4 – Основні конструктивні схеми будівель: а, б, в, - з повним каркасом; г – з неповним каркасом. 10 Частіше за все приймають розміри сітки колон (розмір відстані між колонами у повздовжньому напрямку в метрах на розмір відстані між колонами у поперечному напрямку в метрах) – 6 х 6 ; (3 + 6) х 6; 6 х (3 + 6). Колони приймають перетином 300 х 300 мм., якщо будівля висотою до 5 поверхів та 400 х 400 мм. – вище 5 поверхів. 2.1.3 Вікна, двері, сходи Природне освітлення створюється за рахунок прямого бічного світла, що проникає через віконні отвори. Кількість світла, що проникає у приміщення , залежить, в основному від розмірів, форм і розташування віконних отворів, їх орієнтації по сторонах світу. Характер засклення, форму й розміри вікон вибирають на основі світлотехнічного розрахунку, виходячи з умов забезпечення потрібного світлового режиму. Для приміщень для гостей норма освітленості 1:6 (відношення площі вікон до площі підлоги). Для виробничих приміщень - 1:8, адміністративно-побутових - 1:10. Світлові прорізи можуть мати вигляд окремих вікон і стрічок. Може бути й суцільне засклення, яке, так само як і стрічкове, застосовують у приміщеннях, де треба добре природне освітлення. Проектуючи віконні прорізи, треба обов'язково враховувати, що надмірна площа засклення е причиною перегрівання приміщень влітку й переохолодження взимку. При розміщенні віконних прорізів у зовнішніх стінах необхідно прагнути до того, щоб розміри простінків були однаковим. Вікна для будинків підприємств ресторанного господарства можна приймати за ГОСТ 11214-86. У будинку підприємства рекомендується застосовувати не більш двох типів вікон. Для торгових залів, вестибюлів підприємств ресторанного господарства може застосовуватися освітлення у вигляді суцільних вітрин або вітражів.(рис. 5). Номенклатуру вікон наведено в табл. 1. Ширину дверних прорізів приймати залежно від призначення приміщень. У виробничих приміщеннях - 900 або 1000 мм, адміністративно-побутових 800-900 мм, у складських і технічних - 900, 1000 мм. Ширину вхідних дверей для відвідувачів варто приймати за умови пропускної спроможності: на 100 чоловік - 0.6 погонних метрів ширини, але не менше 1,2 м. Зовнішні двері повинні відчинятися убік виходу. Ширину вхідних дверей для персоналу обслуговування можна застосувати 1,0 м. Номенклатуру дверей наведено за ГОСТ 6629-88 в табл. 2. 11 Номенклатура вікон Таблиця 1. Рисунок 5 – Типи вітражів і вітрин: а) вітраж в отворі стіни; б) вітраж перед колонами будівлі; в) вбудована вітрина; г) вітрина за колонами каркаса; д) деталі рам вітражів і вітрин. 12 Номенклатура дверей Таблиця 2. 13 Продовження таблиці 2 У будинках каркасного типу з висотою поверху 3,3 м застосовують типові сходи за серією ИИ – 04: сходові марши з напівплощадкою. Марш спирається не на стіни сходової клітини, а на ригелі (балки). Стіни сходової клітини в цьому випадку виконуються із цегли δ = 380 мм або збірних залізобетонних панелей (діафрагм жорсткості) - δ = 140 мм, які спираються на ригелі (балки). Ширину маршу виробничої сходинки приймати не менше 1150 мм. головної (для споживачів) - з розрахунку не менше 0,6 м ширини на 100 осіб. Ширина площадок робиться не менше ширини маршів. Сходові клітини повинні мати природне освітлення Розмір сходової клітини в плані 3x6 м. Номенклатура сходових маршів та площадок надана в таблиці 3. 14 Номенклатура елементів сходів. Таблиця 3. 2.1.4. Проектування основних приміщень підприємств ресторанного господарства При проектуванні окремих приміщень підприємства громадського харчування керуються будівельними нормами ДБН В2.2-9-2009. «Громадські будинки та споруди. Загальні положення», що встановлюють склад приміщень, їхні розміри, а також враховуються протипожежні і санітарно-технічні вимоги. Вхідний вузол складається з тамбуру, вестибюля, гардеробну, обслуговуючих приміщень. При накресленні вхідного вузла варто передбачити тамбур усередині будинку або у вигляді прибудови до нього. Глибина тамбуру не менш 1,2 м, а ширина - не менш полуторної ширини вхідних дверей. Входи і виходи для торгових і виробничих приміщень роздільні. Підприємства ресторанного господарства з кількістю місць до 150 повинні мати загальний вхід і вихід; з великим числом місць - входи і виходи мають бути роздільними. Гардероб розміщується у вестибюлі на ділянці, відгалуженій від головних евакуаційних шляхів. Площа для розміщення вішалок приймається 0,07 м2 на одне місце в залі підприємства. Площа перед бар'єром складає не менш 0,05 м2 на одне місце в залі при ширині не менш 2 м. 15 У вестибюлі підприємства з кількістю місць до 50 передбачити загальний туалет для відвідувачів на 1 унітаз; при більшому числі місць роздільні туалети для чоловіків і жінок. Кількість унітазів у кожній убиральні приймається з розрахунку 1 унітаз на 60 місць. Розмір індивідуальних кабін приймається стандартним і рівної 1,2x0,9м в осях. Вхід у вбиральню робиться через шлюз глибиною 1,0-1,2 м. У чоловічих убиральнях додатково встановлюються пісуари, кількість яких приймається рівним числу унітазів. У туалетах передбачаються шлюзи, у яких встановлюються умивальники з розрахунку 1 умивальник на 50 місць. Ширина проходів приймається не менш 1,3 м між стіною і кабінами в жіночих і 2,0 м у чоловічих убиральнях, якщо в останніх напроти кабін по стіні встановлені пісуари. Ширина проходів між двома рядами кабін приймається не менш 1,5 м. Приклади вирішення вхідних вузлів у підприємствах ресторанного господарства наведено на рисунках 1, 2. Приклади рішення крилець входів наведено на рисунку 3. Рисунок 1. Вирішення вхідного вузла в ресторані на 250 місць з тамбуром розташованим усередині будинку. 16 Рисунок 2. Вирішення вхідного вузла в їдальні на 100 місць з тамбуром розташованим зовні будинку. Рисунок 3. Приклади рішення крилець входів: 1- центрального, 2 – службового та в завантажувальну 17 Гардероб, душові, вбиральні для персоналу проектують у кожному підприємстві незалежно від його місткості. У підприємствах до 100 місць може встановлюватися загальний гардероб для чоловіків і жінок при наявності кабін для перевдягання. У підприємствах в великим числом місць варто передбачити окремі гардеробні. Душові кабіни проектуються з розрахунку: у підприємствах із кількістю місць до 100 - одна кабіна, понад 100 - двох кабін. Розмір душової кабіни 900х900мм. Мінімальна відстань між кабіною і стіною - 900 мм. Душові повинні мати ізольовані приміщення для перевдягання. При проектуванні убиральні для персоналу передбачаються шлюзи, у які мають бути встановлені умивальники. Приклади вирішення побутових приміщень наведено на рисунку 4. Рисунок 4. Приклади вирішення побутових приміщень. При проектуванні охолоджувального блоку, варто приймати товщину стін, що обгороджують його за периметром 380 мм (1,5 цегли), товщину перегородок між камерами - 120 мм (1/2 цегли), товщину стін, що 18 відокремлюють камери від тамбура, - 250 мм (1 цегла), а товщину теплоізоляційного шару 100 мм. Теплоізоляцію камер, що охолоджуються, виконують по усьому внутрішньому периметру стін, стель і підлог без розривів. Перегородки суміжних камер не ізолюють. Рисунок 5. Приклад виконання охолоджувального блоку. Приклад виконання плану поверху наведено на поетапному виконанні плану – додаток 3. 3. Рекомендації до пояснювальної записки 1 Об’ємно-планувальні рішення будинку: - Конфігурація будинку в плані ________________ - Габаритні розміри в плані___________________ м*м - Кількість поверхів ____________________ - Висота поверхів_________________ м. - Висота будівлі ___________________м. 2 Генеральний план ділянки: - Район будівництва м. _________________ - Розміри дільниці ___________________м*м - Глибина промерзання ґрунту ______________ м. - На генеральному плані крім будинку, що проектується розташовані__________________________________________ 19 - Благоустрій території (озеленення, асфальтові тротуари шириною 1,5м., дороги для автотранспорту –3м. та інші) 3. Конструктивне рішення будинку: 3.1 Конструктивна схема будинку: з повним або неповним каркасом - крок колон ______________ - сітка колон_______________ 2.2 Фундаменти, цокольні балки, вимощення: - конструктивний тип ( стрічковий, стовпчастий) - відмітка верху фундаменту (-0,50) - глибина закладання - спирання цокольних балок (на “обріз” фундаменту) - гідроізоляція цокольних балок (1,2 шари руберойду, або мастики) - улаштування асфальтового вимощення (по периметру будівлі) та його призначення (для відводу атмосферних опадів від будівлі і запобігання основи від намокання). 2.3 Колони: - серія, за якою прийнято колони - переріз - висота (на 2 поверхи) - клас бетону. 2.4 Ригелі: - серія - спосіб розташування (повздовжній або поперечний) - кріплення до колон (сваркою закладних деталей). 2.5 Перекриття та покриття: - конструктивний тип плит (багато порожнисті, ребристі, пласкі) - серія - клас бетону - спирання плит перекриття та покриття. 2.6 Стіни та перегородки: - матеріал та товщина зовнішніх стін. - матеріал та товщина внутрішніх стін, - матеріал та товщина перегородок. 2.7 Сходи: - конструктивний тип сходів (марши та площадки, марши з двома напівплощадками, сходи з дрібно розмірних елементнів), - кількість сходів, - ширина маршу та площадки. 2.8 Покрівля: - конструктивний тип покрівлі (суміщена, схиляста), - конструкція покрівлі (рулонний матеріал, стіжка, утеплювач, пароізоляція, плита покриття) із вказанням матеріалу, 20 - конструкція водовідводу (зовнішній, внутрішній, організований, неорганізований). 2.9 Вікна, двері: - конструкція вікон (спарені або роздільні рами за ГОСТ 11214-86), - конструкція дверей (щитові, фільончасті за ГОСТ 24698-81) 2.10 Підлога: - Конструкція всіх прийнятих підлог (описати докладно) 2.11 Внутрішнє та зовнішнє оздоблення (описати докладно): - зовнішнє оздоблення стін, дверей, вікон, - внутрішнє оздоблення стін, перегородок, вікон, дверей, стелі. 4. Список літератури (навести перелік всієї літератури, яка використовувалась при виконання контрольної роботи) 4. Оформлення креслень 5 Оформлення креслень виконується відповідно до вимог Системи проектної документації для будівництва ДСТУ Б А.2.4-7-95 «Правила виконання архітектурнобудівельних робочих креслень» на форматі А-І. Оформлення листа рамкою та основним написом виконується відповідно до рисунка 8. Рисунок 8 рамка креслення 5 місце для основного напису 594 20 185 5 55 границя формату 841 Креслення на листах рекомендується виконувати в проекційному і логічному зв'язку. Назву зображень розташовують над зображенням і виконують заглавними буквами шрифту розміром 7. Тематичні заголовки таблиць виконують рядковим шрифтом розміром 5. 21 Решта всіх буквених і цифрових написів виконується рядковим шрифтом розміром 3,5. Основні написи на листі креслення виконуються відповідно до ДСТУ Б А.2.4-4-95 «Основні вимоги до робочої документації» за формою 1. Основний напис на листах креслення Форма 1 Література 1. ДБН В2.2-9-2009. «Громадські будинки та споруди. Загальні положення»– Київ.: Мінрегіонбуд України,2009. – 47 с. 2. ДСТУ Б А.2.4-4-95 Основні вимоги до робочої документації. – К.: Державний комітет України у справах містобудування і архітектури, 1997 – 52с. 3. ДСТУ Б А.2.4-7-95 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. – К.: Державний комітет України у справах містобудування і архітектури, 1996 – 54 с. 4. П. Г. Буга, Громадські, промислові й сільськогосподарські будівлі. // Київ, 1985 –384 с. 5. Сборник 3.01. МП – 1.85 / Общесоюзный каталог типовых конструкций и изделий // Госстрой СССР, 1986. – 204 с. 6. ГОСТ 6929-88 “Двері дерев’яні внутрішні для житлових і громадських будинків”. – М.: Госстрой СССР, 1988 – 20 с. 7. ГОСТ 24698-81 “Двері дерев’яні вхідні і зовнішні тамбурні для житлових і громадських будинків”. – М.: Госстрой СССР, 1981 – 15 с. 22 ДОДАТКИ 23 Таблиця з варіантами завдань на контрольну роботу Додаток 1 № варіанта № схеми Вертикальний розріз 1 2 3 Конструктивна схема будинку 4 1 1 1-1 Повний каркас 2 2 2-2 Неповний каркас 3 3 1-1 Повний каркас 4 4 2-2 Неповний каркас 5 5 1-1 Повний каркас 6 6 2-2 Неповний каркас 7 7 1-1 Повний каркас 8 8 2-2 Неповний каркас 9 9 1-1 Повний каркас 10 10 2-2 Неповний каркас 11 11 1-1 Повний каркас 12 12 2-2 Неповний каркас 13 13 1-1 Повний каркас 14 14 2-2 Неповний каркас 15 15 1-1 Повний каркас 16 1 2-2 Неповний каркас 17 2 1-1 Повний каркас 18 3 2-2 Неповний каркас 19 4 1-1 Повний каркас 20 5 2-2 Неповний каркас 21 6 1-1 Повний каркас 22 7 2-2 Неповний каркас Матеріал стін (утеплювач) 5 Керамзитобетонна панель δ250 мм. (пінополіуретан) Керамічна цегла δ-510 мм. (мін. войлок) Панелі типу “сандвіч” δ-200 мм. Вапно черепашник δ-400 мм. (пінополістирол) Керамзитобетонна панель δ-250 мм. (пінополіуретан) Керамічна цегла δ-510мм. (мін. войлок) Панелі типу “сандвіч” δ-200 мм. Вапно черепашник δ-400 мм. (пінополістирол) Керамзитобетонна панель δ-250 мм. (пінополіуретан) Керамічна цегла δ-510 мм. (мін. войлок) Панелі типу “сандвіч” δ-200 мм. Вапно черепашник δ-400 мм. (пінополістирол) Керамзитобетонна панель δ-250 мм. (пінополіуретан) Керамічна цегла δ-510 мм. (мін. войлок) Панелі типу “сандвіч” δ-200 мм. Вапно черепашник δ-400 мм. (пінополістирол) Керамзитобетонна панель δ-250 мм. (пінополіуретан) Керамічна цегла δ-510 мм. (мін. войлок) Панелі типу “сандвіч” δ-200 мм. Вапно черепашник δ-400 мм. (пінополістирол) Керамзитобетонна панель δ250 мм. (пінополіуретан) Керамічна цегла δ-510 мм. (мін. войлок) 24 Продовження додатка 1 1 2 3 4 23 8 1-1 Повний каркас 24 9 2-2 Неповний каркас 25 10 1-1 Повний каркас 26 11 2-2 Неповний каркас 27 12 1-1 Повний каркас 28 13 2-2 Неповний каркас 29 14 1-1 Повний каркас 30 15 2-2 Неповний каркас 5 Панелі типу “сандвіч” δ-200 мм. Вапно черепашник δ-400 мм. (пінополістирол) Керамзитобетонна панель δ-250 мм. (пінополіуретан) Керамічна цегла δ-510мм. (мін. войлок) Панелі типу “сандвіч” δ-200 мм. Вапно черепашник δ-400 мм. (пінополістирол) Керамзитобетонна панель δ-250 мм. (пінополіуретан) Керамічна цегла δ-510 мм. (мін. войлок) 25 Додаток 2. СХЕМА 1 26 27 СХЕМА 2 28 29 СХЕМА 3 30 31 СХЕМА 4 32 33 СХЕМА 5 ПЛАН І ПОВЕРХУ БАР – 50 МІСЦЬ ПШО – 30 МІСЦЬ ПШО – 25 МІСЦЬ 34 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 35 СХЕМА 6 ПЛАН І ПОВЕРХУ ЇДАЛЬНЯ– 150 МІСЦЬ 36 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 37 СХЕМА 7 ПЛАН І ПОВЕРХУ ШАШЛИЧНА – 30 МІСЦЬ РЕСТОРАН – 100 МІСЦЬ 38 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 39 СХЕМА 8 ПЛАН І ПОВЕРХУ КАФЕ – 50 МІСЦЬ БАР – 30 МІСЦЬ 40 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 41 СХЕМА 9 ПЛАН І ПОВЕРХУ РЕСТОРАН –80 МІСЦЬ БАР – 30 МІСЦЬ 42 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 43 СХЕМА 10 ПЛАН І ПОВЕРХУ РЕСТОРАН –80 МІСЦЬ ПШО – 30 МІСЦЬ 44 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 45 СХЕМА 11 ПЛАН І ПОВЕРХУ РЕСТОРАН – 100 МІСЦЬ БАР – 30 МІСЦЬ 46 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 47 СХЕМА 12 ПЛАН І ПОВЕРХУ РЕСТОРАН – 105 МІСЦЬ БАР – 25 МІСЦЬ 48 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 49 СХЕМА 13 ПЛАН І ПОВЕРХУ РЕСТОРАН – 105 МІСЦЬ БАР – 35 МІСЦЬ 50 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 51 СХЕМА 14 ПЛАН І ПОВЕРХУ РЕСТОРАН – 120 МІСЦЬ БАР – 25 МІСЦЬ 52 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 53 СХЕМА 15 ПЛАН І ПОВЕРХУ КАФЕ– 80 МІСЦЬ ПІЦЕРІЯ – 25 МІСЦЬ 54 ПЛАН ІІ ПОВЕРХУ 55 Поетапне виконання плану Додаток 3. Етап 1 56 Етап 2 57 Етап 3 58 Етап 4 59 Етап 5 1 500 1 361 1 500 1 473 1 500 1 249 1 500 1 810 1 500 1 473 1 500 1 016 5 880 120 2 750 380 1 750 2 880 120 2 880 120 2 880 120 2 685 8 685 7 508 5 685 8 331 14 555 510 905 11 490 1 500 1 301 3.000 510 11 256 6.000 3 000 510 3 000 6.000 3.000 510 1 440 120 2 880 120 3 880 380 510 120 2 555 2 872 120 120 128 2 685 2 555 9 562 5 555 120 380 120 2 880 2 880 120 2 685 1 641 1 500 21.000 6.000 510 2 880 120 7 038 6.000 2 685 510 510 1 130 1 088 2 459 6.000 3.000 18.000 1 2 3 4 5 60 1 500 доготовочний цех 1 361 1 500 1 473 1 500 1 249 1 500 1 810 1 500 1 473 1 500 1 016 510 2 880 120 5 555 2 880 120 2 685 510 8 685 11 490 1 500 1 301 3.000 7 508 5 685 510 11 256 6.000 3 000 3 000 510 14 555 510 905 1 440 2 880 120 120 2 880 120 кімната музикантів 3 880 кімната офіціантів 8 331 6.000 3.000 380 510 120 роздаточна зала ресторану 2 555 2 555 380 380 буфет хліборізка 2 872 120 120 2 750 128 2 685 120 1 750 5 880 9 562 2 685 120 2 880 120 120 2 880 зав. виробництвом холодний цех горячий цех 2 880 120 мийна кухонного посуду м. к. п. 2 685 1 641 1 500 21.000 6.000 510 підсобка 6.000 510 1 130 7 038 Етап 6 1 088 2 459 6.000 3.000 18.000 1 2 3 4 5 61
