Uploaded by Sviatoslav Bohdan

Курсова робота

advertisement
ЗМІСТ
ВСТУП ......................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ
1.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ
ЗАСАДИ
АНАЛІЗУ
ФІНАНСОВИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА............................................................................ 6
1.1. Фінансові результати діяльності підприємства як економічна категорія та
необхідність їх аналізу ............................................................................................ 6
1.2.
Методичні
основи
аналізу
фінансових
результатів
діяльності
підприємства ........................................................................................................... 13
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РІВНІВ, ДИНАМІКИ ТА СТРУКТУРИ ФІНАНСОВИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПрАТ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ЗОРЯНКА» ...... 18
2.1. Організаційно-економічна характеристика ПрАТ «Швейна фабрика
«Зорянка» ................................................................................................................ 18
2.2. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів діяльності
підприємства ........................................................................................................... 22
2.3. Прогнозування величини фінансових результатів ...................................... 25
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ
РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ........................................... 28
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................. 38
ДОДАТКИ .................................................................................................................. 41
4
ВСТУП
В умовах розширення світового економічного простору, виникнення
нових викликів і можливостей ринку посилюється значення фінансових
результатів діяльності підприємств. Прибуток як критерій ефективності
відтворення і як економічний показник, який має дві межі – дохід від реалізації і
собівартість, володіє важливою властивістю: відображає кінцевий фінансовий
результат інтенсивного і екстенсивного розвитку виробничих підприємств.
Сучасна практика господарювання доводить, що багато підприємств виробничої
сфери здійснюють свою діяльність недостатньо ефективно, що підтверджується
значною часткою підприємств, які працюють збитково. Так, якщо у 2009 р.
частка прибутково працюючих підприємств становила 63,4%, а збиткових –
36,6%, то у 2017 р. вона збільшилась до 67,3%, а збиткових зменшилась до 32,7%.
Сучасні форми, методи і принципи управління підприємствами в
ринковому середовищі висувають нові вимоги до інформації про фінансові
результати, об'єктивність, зрозумілість та корисність якої можна вважати
кінцевою метою фінансового аналізу.
Проблеми теорії і практики обліку та аналізу фінансових результатів у
системі управління виробничими підприємствами досліджено в працях багатьох
вчених-економістів. Значний внесок у вирішення зазначених проблем зробили
вітчизняні дослідники: В.В.Бабіч, І.О.Бланк, М.І. Бондар, Ф.Ф. Бутинець,
В.М. Костюченко, Г.О. Кравченко, А.А. Мазаракі, Ю.І. Осадчий, Г.В. Савицька,
В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, В.О. Шевчук та ін. Серед зарубіжних учених
необхідно відзначити А. Апчерча, В.Б. Івашкевича, Р. Каплана, Д. Нортона,
С.А. Ніколаєву, Я.В. Соколова, Д. Р. Хенсена та ін.
Метою дослідження є оцінка рівнів, динаміки та структури фінансових
результатів діяльності підприємства.
Реалізація даної мети зумовлює вирішення наступних завдань:
– визначити сутність фінансових результатів діяльності підприємства як
економічної категорії та необхідність їх аналізу;
5
– дослідити методичні основи аналізу фінансових результатів діяльності
підприємства;
– навести організаційно-економічну характеристику ПрАТ «Швейна
фабрика «Зорянка»;
– здійснити аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів
діяльності підприємства;
– провести прогнозування величини фінансових результатів;
– запропонувати напрями удосконалення управління фінансовими
результатами діяльності підприємства.
Об’єктом дослідження є фінансовий результат діяльності ПрАТ
«Швейна фабрика «Зорянка».
Предметом дослідження є теоретико-методичні засади аналізу рівня,
динаміки та структури фінансових результатів діяльності підприємства.
Інформаційну базу дослідження становили національні законодавчі акти,
дані фінансової звітності підприємства, статті, публікації, монографії.
6
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Фінансові результати діяльності підприємства як економічна
категорія та необхідність їх аналізу
Головною метою функціонування будь-якого суб’єкта господарювання є
отримання ним позитивного фінансового результату, що характеризується
сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності, у розмірі що задовольняє
потреби власників. Одночасно позитивний фінансовий результат, займаючи
центральне місце в ринковій економіці, є рушійною силою для керівників
підприємств, менеджерів різного рівня управління ефективно використовувати
наявні матеріальні, трудові та фінансові ресурси. Рівень фінансових результатів
підприємства є основним віддзеркаленням усіх виробничо-господарських
процесів, які мають місце під час його функціонування. Фінансовий результат є
кількісним та якісним критерієм ефективності (неефективності) існуючого
менеджменту, технологій, продуктивності праці, рівня виробничих затрат тощо.
Найважливішим показником, який характеризує фінансовий результат
діяльності підприємства, є прибуток. Зростання прибутку дозволяє покращити
фінансовий стан підприємства, підвищити ступінь незалежності від зовнішніх
чинників. Прибуток є однією з дискусійних економічних категорій, суперечки
про його природу ведуться вже більше чотирьох століть.
Перші спроби пояснити прибуток були зроблені меркантилістами (XVІ XVІІ ст.), які запевняли, що виникнення прибутку пов'язане із зовнішньою
торгівлею, тому що товари за кордоном продаються за більш високими цінами,
ніж їх купили б в середині країни.
А. Сміт і Д. Рікардо побачили джерело прибутку не в торгівлі, а у
виробництві, вони і були засновниками усіх теорій використання прибутку в
суспільно-економічних формаціях. А. Сміт вважав, що прибуток - це продукт
7
праці, що привласнюється капіталістом. «Тому вартість – відзначає він, - яку
робітники додають до вартості матеріалів, розподіляється сама в цьому випадку
на дві частини, з яких одна йде на оплату заробітної плати, а інша - на оплату
прибутку підприємця, на весь капітал, який він авансував у вигляді матеріалів і
заробітної плати» [1, с. 119].
В середині XІХ сторіччя К. Маркс обґрунтовує та поглиблює теорію,
центральним поняттям якої є додаткова вартість. Результатом якої при
капіталізмі є прибуток. Тобто «додаткова вартість, є створеною завдяки всьому
авансованому капіталу, набуває перетворену форму прибутку» [2, с. 43].
Теорія прибутку К. Маркса була піддана жорсткій критиці з боку багатьох
вчених-економістів, в результаті чого з'явилися нові концепції прибутку. Однією
із теорій прибутку, що отримала у свій час широке суспільне визнання, була
теорія Й. Шумпетера. Він надавав особливого значення саме підприємницькій
діяльності, вважаючи її вирішальним чинником економічного розвитку. Усе це
знайшло відображення у формулі Й. Шумпетера – «Без розвитку немає прибутку,
без прибутку немає розвитку» [3].
В іншому ракурсі природу прибутку бачив Ф. Найт. Він теж пов'язував
його з підприємницькою діяльністю, проте вирішальним фактором походження
вважає ризик. Погляди Ф. Найта було викладено у праці «Ризик, невизначеність
і прибуток». На його думку, ризик являє собою повну невизначеність, і його
присутність є функцією підприємця [4]. Тобто, чим більшим є ризик, на який йде
підприємець, тим на більший розмір прибутку він може очікувати.
Такими чином, прибуток не може бути пов'язаний з жодним із факторів
виробництва, а, отже, має особливе місце серед усіх видів доходів. По-перше,
прибуток може бути позитивний, негативний або дорівнювати нулю, в той час як
відсоток, рента або заробітна плата, не можуть бути від’ємними або нульовими.
По-друге, розмір прибутку коливається в значно більшій мірі, ніж будь-якого
іншого доходу, він реагує на будь-яку зміну цін негайно. По-третє, розмір
прибутку є залишковим доходом, і його розміри, по Ф. Найту, не може бути
визначеним заздалегідь, на відміну від інших форм доходів, які є фіксовані. Все
8
вищесказане доводить вразливість концепція прибутку Ф. Найта з погляду
реальної дійсності [4].
Першочерговим завданням, яке, на нашу думку, потребує вирішення є
уточнення сутності поняття «фінансові результати» (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Розкриття терміну «фінансовий результат» в літературних джерелах
№
з/п
Джерело
1
Герасим П.М. [5,
с.470]
2
Чебанова М.В. [6,
с.529]
3
Лондар С.Л.,
Тимошенко О.В. [7]
4
Керімов К.Є. [8]
5
Гетьман В.Г. [9]
6
Камишанов П.І. [10]
7
Бутинець Ф.Ф.
[11, с. 529]
8
Гвоздьов Б.З.
[12, с. 61]
9
Ковальов В. В. [13]
Визначення
«різниця між виручкою від реалізації продукції та її повною
(комерційною) собівартістю з урахуванням інших доходів чи
витрат»
«прибуток або збиток, одержаний від діяльності
підприємства»
«приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу
підприємства,
що
утворюється
в
процесі
його
підприємницької діяльності за звітний період»
«кінцевий економічний підсумок господарської діяльності
підприємства, який виражається у формі прибутку (доходу)
або збитку»
«визначається показником прибутку або збитку, сформованим
протягом календарного (господарського) року»
«приріст (зменшення) капіталу підприємства, пов’язаний з
його підприємницькою та іншою діяльністю»
«визначається шляхом послідовного порівняння доходів і
витрат. Перевищення доходів над пов’язаними з ними
витратами означає приріст майна підприємства – прибуток, а
витрат над доходами – зменшення майна – збиток»
«є основним показником фінансової ефективності (прибуток),
за рахунок якого здійснюється фінансування заходів щодо
науково-технічного і соціально-економічного розвитку
підприємств, збільшення фонду оплати праці працівників»
«умовний розрахунковий показник, а не реальні грошові
кошти, які можна використати»
Джерело: складено автором.
На основі розглянутих теорій та визначень можна узагальнити всі підходи
й надати наступне визначення фінансового результату. Отже, фінансовий
результат як облікова категорія визначається у вигляді співвідношення між
доходами і витратами або приростом (зменшенням) власного капіталу,
генерованим у процесі діяльності підприємства за звітний період (за винятком
зміни капіталу за рахунок внесків або вилучення власниками). Пропоноване
визначення порівняно з іншими дефініціями більш повно розкриває сутність
9
фінансових результатів, їх особливості як об’єкта обліку з метою впорядкування
та однозначного розуміння бухгалтерської термінології для управління
підприємством.
Існує досить багато класифікаційних ознак щодо фінансових результатів.
Насамперед, відносно своєї абсолютної величини фінансові результати
поділяються: на позитивні фінансові результати (прибуток), негативний
фінансовий результат (збиток) та нульовий фінансовий результат.
У звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід) фінансові
результати визначаються та відображаються за такою класифікацією: валовий
прибуток
(збиток);
фінансовий
результат
від
операційної
діяльності
підприємства; фінансовий результат до оподаткування; чистий прибуток
(збиток).
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансові
результати можна розглядати за такими видами:
- результат операційної діяльності;
- результат фінансових операцій;
- результат іншої діяльності.
Існують концепції прибутку, які виділяють залежно від періоду часу:
прибуток всього циклу існування і періодичний прибуток [14, с.192].
Прибуток всього циклу існування стосується всього періоду існування
бізнесу. Він включає всі потоки готівки – внутрішні та зовнішні, що існують від
заснування до закриття компанії. Ця концепція прибутку є об’єктивною,
оскільки вона збігається із чистим загальним потоком готівки.
Періодичний прибуток – частковий результат, що стосується певного
етапу існування бізнесу. На нього вливає багато непередбачуваних обставин,
оскільки певні цикли функціонування бізнесу не є завершеними на момент
складання звітності. Ця штучна фрагментація внутрішніх та зовнішніх потоків
готівки на різні періоди викликає потребу у накопичувальному принципі. Таким
чином, визначення періодичного прибутку пов’язано із відповідністю, тоді як
більш об’єктивним є прибуток всього циклу існування.
10
Прибуток, в залежності від дати, може вимірюватись на початку обраного
періоду чи наприкінці того ж періоду. Отже, можливо виділити: очікуваний
прибуток та фактичний прибуток [14, с.192-193]. Невпевненість може бути
пов’язана із концепціями прибутку, навіть якщо у фактичному прибутку
готівкові потоки за період уже відомі. Це відбувається у зв’язку з тим, що навіть
у фактичному прибутку є потреба в оцінці майбутніх потоків готівки з тим, щоб
оцінити активи, пасиви, витрати та надходження.
У П(С)БО 17 «Податок на прибуток» фінансовий результат поділяється
на: обліковий прибуток (збиток) – сума прибутку (збитку) до оподаткування,
визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові
результати за звітний період; податковий прибуток (збиток) - сума прибутку
(збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за
звітний період.
Відповідно до класифікаційної ознаки прибутку залежно від виду обліку,
в яких визначається прибуток він поділяється:
Прибуток для цілей оподаткування – це прибуток, сформований
підприємством, відповідно до вимог діючого податкового законодавства і
інформація про нього необхідна для фіскальних органів.
Прибуток визначений за даними фінансового обліку – це результат
діяльності підприємства, відповідно до вимог чинного законодавства з
бухгалтерського обліку. Прибуток у фінансовому обліку визначається з метою
формування бухгалтерської звітності і є показником необхідним для зовнішніх
користувачів при прийнятті ними обґрунтованих рішень.
Прибуток для потреб управління – це позитивний результат діяльності
підприємства (центру прибутку) між доходами і витратами, сформованими і
визнаними в обліку відповідно до положень, встановлених підприємством
самостійно. Даний результат може формуватися як в цілому по підприємству,
так і по його структурних підрозділах. Прибуток для потреб управління
необхідний для внутрішніх користувачів інформації та для обґрунтованого
11
прийняття управлінських рішень. Отже, концепція прибутку стає центральною у
бухгалтерському обліку, менеджменті та оподаткуванні.
Аналізуючи економічну літературу, слід звернути увагу на те, що багато
авторів в своїх наукових працях розглядають класифікацію саме прибутку
підприємства, а не фінансового результату загалом. Розкриття економічної
сутності прибутку можливе завдяки наведенню класифікаційних ознак
досліджуваного об’єкта, як методологічної основи формування інформації для
менеджерів та відображення її в обліку з метою ефективного управління
діяльністю підприємства. Найбільш узагальнена класифікація видів прибутку
наведена в табл. 1.2 [15, с.16-17].
Таблиця 1.2
Класифікація прибутку підприємства
№
з/п
Класифікаційна ознака прибутку
Види прибутку за відповідними ознаками
1
2
3
1
За характером відображення в обліку
2
За основними видами господарських
операцій підприємства
-
3
За основними
підприємства
діяльності
-
4
За складом елементів, що формують
прибуток
-
5
Залежно від методики
(інфляційного «очищення»)
6
Залежно від розміру
7
За ступенем використання
8
Залежно від рівня формування
видами
оцінки
бухгалтерський прибуток
економічний прибуток
прибуток від реалізації продукції
прибуток від іншої операційної
діяльності
прибуток від операційної діяльності
прибуток від фінансової діяльності
прибуток від інвестиційної
діяльності
маржинальний прибуток
валовий прибуток
чистий прибуток
- прибуток не скоригований на вплив
інфляції (номінальний прибуток)
- прибуток скоригований на вплив
інфляції (реальний прибуток)
- мінімальний прибуток
- нормальний прибуток
- необхідний прибуток
- максимальний прибуток
- нерозподілений прибуток
- розподілений прибуток
- прибуток групи підприємств;
- прибуток суб’єкта господарювання,
що входить в групу підприємств;
- прибуток структурного підрозділу.
12
Продовження табл. 1.2
1
2
9
Залежно від періоду формування
10
Залежно від цільового використання
11
Залежно від періоду часу
12
Залежно від дати вимірювання
13
Залежно
від
характеру
оподатковування прибутку
14
Залежно від впливу на величину
прибутку ризиків в господарській
діяльності
3
прибуток попереднього періоду
прибуток звітного періоду
прибуток планового періоду
реінвестований прибуток
спожитий прибуток
прибуток всього циклу існування
періодичний прибуток
очікуваний прибуток
фактичний прибуток
прибуток, що оподатковується
прибуток, що не підлягає
оподатковуванню
- прибуток не скоригований на
величину наслідків ризиків в
господарській діяльності
- прибуток скоригований на величину
наслідків ризиків в господарській
діяльності.
-
Джерело: складено автором.
Використання запропонованої класифікації, розробленої з врахуванням
інтересів користувачів, дозволить: на теоретичному рівні – удосконалити
методологічні засади бухгалтерського обліку та контролю через підходи до
визнання та оцінки, на практичному рівні – побудувати на підприємстві
відповідну систему аналітичного обліку, яка стане надійним обліковим
забезпеченням для проведення аналізу та контролю операцій з формування та
розподілу прибутку, а також для здійснення управління.
Отже, фінансовий результат як облікова категорія визначається у вигляді
співвідношення між доходами і витратами або приростом (зменшенням)
власного капіталу, генерованим у процесі діяльності підприємства за звітний
період (за винятком зміни капіталу за рахунок внесків або вилучення
власниками). Наведене визначення порівняно з іншими дефініціями більш повно
розкриває сутність фінансових результатів, їх особливості як об’єкта обліку з
метою впорядкування та однозначного розуміння бухгалтерської термінології
для управління підприємством. А прибуток, відповідно, можна інтерпретувати,
як основний узагальнюючий показник у вигляді ефекту від підприємницької
діяльності, який забезпечує створення фінансових ресурсів підприємства,
13
необхідних для формування його сталості і конкурентоспроможності на ринку, і
являє собою різницю між загальними доходами, за вирахуванням нарахованих
податків, і загальними витратами, понесеними в процесі цієї діяльності.
1.2. Методичні основи аналізу фінансових результатів діяльності
підприємства
На сьогоднішній день розроблено значну кількість різноманітних
методик
для
здійснення
аналізу
підсумкових
результатів
діяльності
господарюючого суб'єкта. Розглянемо деякі з них з точки зору різних авторів та
спробуємо виділити основні переваги та недоліки.
Чеглакова Ц. Р. пропонує проводити аналіз фінансових результатів
діяльності підприємства в наступному порядку:
1. Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників прибутку будується
таблиця, в якій використовуються дані бухгалтерської звітності організації з
форми «Звіт про фінансові результати». На основі даних таблиці формуються
висновки [16].
2. Потім одним з двох способів (графічним або математичним)
аналізується величина прибутку від зміни обсягів виробництва. Застосування
графічного методу дозволяє наочно представити залежності показників обсягу
виробництва,
цін
продажу,
витрат
і
прибутку,
однак,
використання
математичного апарату забезпечує максимально достовірний результат.
3. Далі проводиться факторний аналіз прибутку від реалізації продукції
(робіт, послуг), який дає змогу оцінити вплив різних факторів на зміну прибутку,
що дозволяє раціонально використовувати виробничі потужності і оцінити
резерви
підвищення
ефективності
виробництва.
Аналіз
проводиться з
допомогою традиційного методу або по системі «директ-костинг» [16].
4. Заключним етапом є аналіз рентабельності продажів, що дозволяє
оцінити ефективність ведення фінансово-господарської діяльності підприємства,
14
попит та конкурентоспроможність продукції, що випускається. Вихідною
інформацією для аналітичного дослідження даного напрямку служать форми:
«Баланс», «Звіт про фінансові результати» та бухгалтерські облікові регістри.
Перевагою даної методики є застосування горизонтального аналізу звіту
про прибуток. Так само для кожного етапу детально описані джерела інформації.
Недоліки методики полягають у слабкій адаптованості до інфляційних процесів,
неповному розгляді показників рентабельності. Не до кінця розглянуто процес
розрахунку різних коефіцієнтів.
Також слід зазначити, що дана методика підходить для аналізу фінансової
звітності підприємства, яке перейшло на МСФЗ.
Р. В. Савицька пропонує здійснювати аналіз фінансової діяльності за
такими етапами:
1. Аналіз складу і динаміки прибутку підприємства. З метою зручності
аналізу дається класифікація прибутку:
− за видами господарської діяльності: прибуток від основної діяльності,
прибуток від фінансової діяльності та прибуток від інвестиційної діяльності;
− по складу включаються елементів: маржинальний прибуток, бруттоприбуток, прибуток до оподаткування, чистий прибуток;
− за характером оподаткування: оподаткований не оподатковуваний
прибуток;
− за ступенем обліку інфляційного чинника: номінальний прибуток,
реальна прибуток, скоригований на темп інфляції у звітному періоді;
− за економічним змістом: бухгалтерський та економічний прибуток;
− за характером використання: чистий прибуток підрозділяється на
капіталізований (нерозподілений) прибуток [17].
2. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції, товарів і послуг.
Проводиться факторний аналіз прибутку від реалізації продукції в загальному і
від реалізації окремих видів продукції, тобто розраховується вплив собівартості,
обсягу реалізації, структури товарної продукції, середньореалізаційних цін на
суму прибутку.
15
3. Аналізується вплив продажів однорідної та неоднорідної продукції на
отримання прибутку і залежність середньореалізаційної ціни одиниці продукції
від таких факторів як: якість реалізованої продукції, ринки її збуту, терміни
реалізації, кон'юнктура ринку, рівень інфляції [17].
4. Аналіз інших фінансових доходів і витрат. Визначається склад,
динаміка і вплив факторів на зміну величини отриманих доходів та збитків.
5. Аналіз показників рентабельності підприємства. Розраховуються
наступні показники: рентабельність продукції, рентабельність операційної
діяльності, рентабельність продажів (обороту), рентабельність (дохідність)
операційного капіталу, рентабельність сукупних активів. Потім здійснюється
факторний аналіз показників рентабельності в цілому по підприємству і по
кожному виду продукції.
Переваги методики: докладний опис етапів аналізу фінансових
результатів, детальний аналіз показників рентабельності, порядок їх розрахунку
та аналізу. Застосування методу порівняння з попередніми періодами та
підприємствами-конкурентами. Недолік методики: трудомісткість роботи при
розрахунку багатьох показників.
С. М. Пястолов вважає, що проводити аналіз фінансових результатів
необхідно в такому порядку:
1. Виділяється ряд показників, що характеризують фінансові результати
підприємства. При цьому виділяють такі показники, як виручка від реалізації,
валовий прибуток від реалізації, балансовий прибуток, чистий прибуток.
2. Проводиться вертикальний та горизонтальний аналіз прибутку.
3. Потім здійснюється факторний аналіз прибутку від реалізації.
4. Формуються такі показники рентабельності: загальна рентабельність
активів, чиста рентабельність оборотних активів, рентабельність власного
капіталу, рентабельність продукції. Визначаються і розраховуються значення
ефектів операційного та фінансового важелів, необхідних для визначення впливу
позикового капіталу і структури витрат на прибуток [19].
16
5. На останньому етапі виявляються зовнішні і внутрішні фактори, що
впливають на оборотність поточних активів.
Переваги методики: велика увага приділяється вивченню джерел
інформації, оскільки саме фінансова звітність дає уявлення про ефективність
діяльності
підприємства.
Недолік
полягає
в
розмитості
методики
і
недостатньому аналізі фінансових результатів.
Для проведення фінансового аналізу використовуються різноманітні
джерела інформації, серед яких основними є стандартні форми квартальної та
річної фінансової звітності, а саме:
– баланс підприємства (форма № 1);
– звіт про фінансові результати (форма № 2).
Основними показниками, що характеризують фінансові результати
діяльності підприємства є [20]:
1. Загальний рівень рентабельності підприємства. «Цей показник
демонструє загальну ефективність діяльності підприємства. Найдоцільнішим
вираженням загального рівня рентабельності є відношення балансового
прибутку до суми вартості основних виробничих фондів (ВОВФ) і нормованих
оборотних засобів ВОЗ»:
Rзаг=
П В( Ч )
ВОВФ  ВОЗ
x100 %.
(1.1)
де ПВ(Ч) – прибуток валовий (чистий), грн.;
Даний показник показує, наскільки раціонально використовуються
матеріальні ресурси підприємства.
2. Рентабельність виробничих фондів називається «рентабельністю
виробництва, що не зовсім вдало, оскільки у формуванні прибутку беруть участь
всі види діяльності підприємства, що і не були пов’язані з його основними
виробничими фондами»:
П В( Ч )
RОВФ=
ВОВФ
x100 %.
(1.2)
17
3.
Рентабельність сукупних активів
«характеризує ефективність
використання всього наявного майна підприємства»:
RА=
П В( Ч )
АП
x100 %.
(1.3)
де АП – поточні активи балансу підприємства.
4.
Рентабельність
власного
(акціонерного)
капіталу
«показує
ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів»:
ПЧ
x100 %.
RВК=
ВК
(1.4)
де П – чистий прибуток підприємства за вирахуванням оплати відсотків
за кредит;
ВК – сума власного капіталу.
Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює
сумі активів за вирахуванням усіх боргових зобов’язань.
5. Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на
виробництво і збут продукції і обчислюється за формулою:
RП=
П В( Ч )
С / Вп
x100 %.
(1.5)
де С/Вп – повна собівартість реалізованої продукції, або за формулою:
RП=
П В( Ч )
Q
 100 %,
(1.6)
де Q – обсяг реалізованої продукції.
Узагальнюючи вищевикладені методики можна зробити висновок про те,
що структура аналізу фінансових результатів у всіх авторів схожа, однак
застосування
конкретної
методики
для
отримання
всебічного
аналізу
недостатньо. Для більш детального та якісного наукового дослідження доцільно
поєднувати методики, виходячи з цілей, які хоче досягти організація.
18
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РІВНІВ, ДИНАМІКИ ТА СТРУКТУРИ ФІНАНСОВИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПрАТ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ЗОРЯНКА»
2.1. Організаційно-економічна характеристика ПрАТ «Швейна фабрика
«Зорянка»
Приватне
акціонерне
товариство
«Швейна
Фабрика
«Зорянка»
спеціалізується на виробництві верхнього одягу, виконує замовлення інофірм з
давальницької
сировини,
та
виготовляє
продукцію
на
внутрішній
ринок. Жіночий асортимент: пальто, жакети, плащі, куртки, сукні, спідниці,
брюки; чоловічий асортимент: куртки зимові та демісезонні, плащі.
Підприємство було засноване в 1922 році. Загальна виробнича площа
складає 8,0 тис.м2. Матеріальною базою для розгортання виробничої і
господарської діяльності послужила майстерня з ремонту військового одягу в
складі 10 майстрів і 10 швейних машин, а також приватні майстри, яким було
запропоновано перейти працювати на фабрику зі своїми ремісничими
машинами [21].
Замовники підприємства – відомі торгові марки: «Betty Barklay», «Gil
Bret»,
«Vera
Mont»,
«PRADA»,
«SANDRO»,
«KOKAI»,
«CAROLL»,
«Cop.copine», «Marks &Spencer», «BEST», «FAY».
Структура підприємства:
– експериментальний цех;
– розкрійно-підготовчий цех;
– три швейних цехи, в яких розміщено 10 потоків, в кожному потоці
повний цикл виготовлення: від запуску крою до прасування готового виробу,
маркування та комплектування;
– механічний цех;
– допоміжні служби.
Технологічне обладнання:
19
– система САПР та розкрійний комплекс фірми «INVESTRONIKA»;
– дублюючі установки фірми «КANNEGIESSER» – 3од.;
– швейне обладнання фірми «PFAFF», «DURKOPP ADLER AG»,
«STROBEL»;
– прасувальне обладнання фірми «VEIT» та «ROTONDІ».
Аналіз динаміки чисельності персоналу ПрАТ «Швейна Фабрика
«Зорянка» здійснюється за даними (рис.2.1).
408
406
404
402
400
398
396
394
392
390
388
406
405
395
2015
2016
2017
Середньорічна чисельність персоналу, осіб
Рис. 2.1. Динаміка чисельності персоналу ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка»
Джерело: складено за даними Додатків А-В
Отже чисельність персоналу заводу протягом досліджуваного періоду
має щорічну тенденцію до зростання. У 2017 році порівняно з 2016 та 2015 роком
чисельність персоналу зросла на 11 та 1 осіб відповідно.
Динаміка
продуктивності
праці
працівників
досліджуваного
підприємства ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» відображена у табл.2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка продуктивності праці персоналу ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка»
та показників, що її визначають
№
з/п
1
2
3
Роки
Показник
Чисельність працівників
Чистий дохід від
реалізації продукції
Продуктивність праці,
грн. / працівника
Відхилення:
2017/2016
абсолютне відносне
1
0,25
2015
395
2016
405
2017
406
34870
56564
55861
-703
-1,24
88 278
139 664
137 589
-2 076
-1,49
Джерело: складено за даними Додатків А-В
20
Отже, продуктивність праці персоналу ПрАТ «Швейна Фабрика
«Зорянка» у 2017 році зменшилась на 2 076 грн/працівника (або на 1,49%).
Проаналізуємо обсяг та динаміку величини активів ПрАТ «Швейна
Фабрика «Зорянка» у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Обсяг та динаміка величини активів ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» у
2015-2017 рр.
№
з/п
1
2
3
4
5
6
Роки
Показник
Нематеріальні активи
Основні засоби
Інвестиційна нерухомість
та довгострокові
біологічні активи та
фінансові інвестиції
Запаси
Дебіторська
заборгованість
Гроші та їх еквіваленти
Всього
Відхилення:
2017/2016
абсолютне відносне
0
–
395
6,61
2015 р.
0
5 758
2016 р.
0
5 976
2017 р.
0
6 371
0
0
0
0
–
747
1 045
1 196
151
14,45
1 722
2 639
9 313
6 674
252,90
1 525
9 752
2 733
12 393
115
16 995
-2 618
4 602
-95,79
37,13
Джерело: складено за даними Додатків А-В
Здійснивши аналіз активу балансу ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка»,
можна зробити наступні висновки:
– за розділом «Необоротні активи»: балансова вартість основних засобів
за досліджуваний період збільшилась на 395 тис.грн. (або на 6,61%), при цьому
звернувши увагу на первісну вартість, можна зробити висновок про оновлення
та придбання об’єктів основних засобів, що й призвело до збільшення даної
статті балансу. Нематеріальні активи на досліджуваному підприємстві відсутні.
Інших змін протягом досліджуваного періоду за іншими статтями не
спостерігалося;
– за розділом «Оборотні активи»: величина запасів збільшилась на
151 тис.грн. (або на 14,45%), що свідчить про інтенсивність виробництва
підприємства
та
неефективність
використання
запасів.
Дебіторська
заборгованість підприємства за досліджуваний період зросла на 6 674 тис.грн.
(або на 252,9%), що є вкрай негативним явищем, і може свідчити або про
21
неефективну кредитну політику підприємства стосовно покупців. Зокрема, за
досліджуваний період підприємство зменшило величину грошей та їх
еквівалентів на 2 618 тис.грн. (або на 95,79%).
Загальна величина валюти балансу (з точки зору аналізу активів)
збільшилась на 4 602 тис. грн. (або на 37,13%) більшою мірою за рахунок змін за
розділом «Оборотні активи», описаних вище.
Проаналізуємо обсяг та динаміку величини пасивів ПрАТ «Швейна
Фабрика «Зорянка» у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Обсяг та динаміка величини пасивів ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка»
у 2015-2017 рр.
№
з/п
1
2
3
4
5
6
7
Роки
Показник
Зареєстрований капітал
Нерозподілений
прибуток (непокритий
збиток)
Інший власний капітал
Довгострокові
зобов’язання і
забезпечення
Короткострокові кредити
Кредиторська
заборгованість
Інші поточні
зобов’язання
Всього
Відхилення:
2017/2016
абсолютне відносне
0
0,00
2015 р.
3 152
2016 р.
3 152
2017 р.
3 152
352
2 758
3 080
322
11,68
3 158
3 158
3 158
0
0,00
551
1 178
1 531
353
29,97
0
0
3 000
3 000
–
2 457
2 107
3 037
930
44,14
82
40
37
-3
-7,50
9 752
12 393
16 995
4 602
37,13
Джерело: складено за даними Додатків А-В
Здійснивши горизонтальний аналіз пасиву балансу ПрАТ «Швейна
Фабрика «Зорянка», можна зробити наступні висновки:
– за розділом «Власний капітал»: величина зареєстрованого капіталу
протягом досліджуваного періоду не змінилась. Що стосується нерозподіленого
збитку, то його величина зросла на 322 тис.грн. (або на 11,68%) що свідчить про
прибуткову діяльність підприємства. Інший власний капітал не змінився. Але
відсутність додаткового та інших видів капіталу все ж ставить певну загрозу для
діяльності підприємства у майбутньому;
22
–
за
розділом
«Довгострокові
зобов’язання
і
забезпечення»:
спостерігається тенденція зростання величини таких зобов’язань на 353 тис.грн.
(або на 29,97%), що свідчить про зростання довгострокової кредиторської
заборгованості (наприклад, кредитів банку);
– за розділом «Поточні зобов’язання і забезпечення»: у 2017 році
підприємство оформило короткостроковий кредит. Кредиторська заборгованість
підприємства зросла на 930 тис.грн. (або на 44,14%) за усіма її видами, що знову
ж таки свідчить про непогашення підприємством своїх зобов’язань.
2.2. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів
діяльності підприємства
«Велика кількість показників, що характеризують фінансові результати
діяльності підприємства, створює методичні труднощі їх системного розгляду.
Розходження в призначенні показників ускладнює вибір кожним учасником
товарного обміну тих з них, які найбільшою мірою задовольняють його потреби
в інформації про реальний стан підприємства. Наприклад, адміністрацію
підприємства цікавить кількість отриманого прибутку і його структура, фактори,
що впливають на його величину. Податкові інспекції зацікавлені в одержанні
достовірної інформації про увесь склад доходу діяльності підприємства. Аналіз
кожного показника, з якого складається прибуток, має цілком конкретний
характер, тому що дає змогу засновникам і акціонерам вибрати значимі напрямки
активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз
прибутку допомагає виробити необхідну стратегію поводження, спрямовану на
мінімізацію втрат і фінансового ризику» [23].
«Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства містить такі
обов'язкові елементи дослідження»:

«зміни кожного показника за поточний аналізований період
(«горизонтальний аналіз»)»;
23

«структури відповідних показників («вертикальний аналіз»)»;

«динаміку зміни показників фінансових результатів за кілька звітних
періодів («трендовий аналіз»)».
Результати горизонтального аналізу фінансових результатів ПрАТ
«Швейна Фабрика «Зорянка» занесемо у табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Горизонтальний аналіз фінансових результатів діяльності ПрАТ «Швейна
Фабрика «Зорянка»
№
з/п
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Роки
Показник
Чистий дохід від реалізації
продукції (товарів, робіт,
послуг)
Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт,
послуг)
Валовий: прибуток (збиток)
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати
Фінансовий результат від
операційної діяльності:
прибуток (збиток)
Фінансовий результат до
оподаткування: прибуток
(збиток)
Чистий фінансовий
результат: прибуток (збиток)
Відхилення:
2017/2016
абсолютне відносне
2015 р.
2016 р.
2017 р.
34 870
56 564
55 861
-703
-1,24
28 591
43 627
46 016
2 389
5,48
6 279
3 927
142
2 431
12 937
8 675
534
4 080
9 845
7 222
942
2 309
-3 092
-1 453
408
-1 771
-23,90
-16,75
76,40
-43,41
1 463
3 016
544
-2 472
-81,96
1 457
3 009
544
-2 465
-81,92
1 089
2 406
322
-2 084
-86,62
Джерело: складено за даними Додатків А-В
Отже, за досліджуваний період чистий дохід від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) у 2017 році зменшився на 703 тис. грн. (або на 1,24%)
порівняно з відповідним показником 2016 року. При цьому собівартість
реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у 2017 році зросла на
2 389 тис. грн. (або на 5,48%) порівняно з відповідним показником 2016 року.
Характеризуючи динаміку показників витрат (адміністративних, на збут
та інших операційних) можна спостерігати тенденцію до їх зменшення.
Позитивний фінансовий результат від операційної діяльності ПрАТ «Швейна
Фабрика «Зорянка» мала протягом усього досліджуваного періоду.
24
Чистий фінансовий результат у 2017 році є позитивним у розмірі 322
тис.грн., який зменшився на 2 084 тис. грн. (або на 86,62%).
Отже, горизонтальний аналіз фінансових результатів діяльності ПрАТ
«Швейна Фабрика «Зорянка» дає змогу свідчити про наявні внутрішні проблеми,
хоч воно і є прибутком, однак величина прибутку значно зменшується щороку.
Результати вертикального аналізу (відносно чистого доходу від реалізації
продукції) фінансових результатів ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» занесемо
у табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Вертикальний аналіз фінансових результатів діяльності ПрАТ «Швейна
Фабрика «Зорянка»
№
з/п
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Показник
Чистий дохід від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг)
Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, послуг)
Валовий: прибуток (збиток)
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати
Фінансовий результат від
операційної діяльності: прибуток
(збиток)
Фінансовий результат до
оподаткування: прибуток (збиток)
Чистий фінансовий результат:
прибуток (збиток)
Роки / структура % до
чистого доходу
2015 р.
2016 р.
2017 р.
Відхилення
структури
2017/2016, ±
100,00
100,00
100,00
0,00
81,99
77,13
82,38
5,25
18,01
11,26
0,41
6,97
22,87
15,34
0,94
7,21
17,62
12,93
1,69
4,13
-5,25
-2,41
0,74
-3,08
4,20
5,33
0,97
-4,36
4,18
5,32
0,97
-4,35
3,12
4,25
0,58
-3,68
Джерело: складено за даними Додатків А-В
Вертикальний аналіз фінансових результатів ПрАТ «Швейна Фабрика
«Зорянка», через метод аналізу частки показників у структурі чистого доходу від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) свідчить, що собівартість за
величиною складає від 77 до 82% чистого доходу від реалізації. Адміністративні
витрати у структурі доходу від реалізації продукції складають у 2017 році
12,93%, зменшивши свою частку на 2,41 п.п. порівняно з 2016 роком. Частка
витрат на збут щороку зростає. Частка чистого фінансового результату у 2017
році значно зменшилась – з 4,25% до 0,58%.
25
Важливим показником діяльності підприємства є його рентабельність. Цей
показник «характеризує здатність підприємства в процесі своєї господарської
діяльності
одержувати
певний
обсяг
доходів,
який
забезпечував
би
прибутковість його діяльності» (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Показники рентабельності ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка»
Роки
№
з/п
1
2
3
4
5
6
7
Показник
Рентабельність основних
засобів
Рентабельність витрат або
окупність витрат
Рентабельність матеріальних
витрат
Рентабельність трудових витрат
Рентабельність власного
капіталу
Рентабельність продажу
Рентабельність активів
Відхилення
структури
2017/2016, ±
2015 р.
2016 р.
2017 р.
18,91
40,26
5,05
-35,21
16,75
18,11
3,07
-15,03
16,29
14,53
2,35
-12,18
0,06
0,09
0,01
-0,08
16,35
26,53
3,43
-23,10
3,12
11,17
4,25
19,41
0,58
1,89
-3,68
-17,52
Джерело: розраховано за даними Додатків А-В
Оптимальне значення коефіцієнта рентабельності більше 100%. На
досліджуваному підприємстві ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» коефіцієнти
рентабельності не перевищують 100%, зокрема, у динаміці їх значення значно
зменшується.
2.3. Прогнозування величини фінансових результатів
«Здійснивши горизонтальний та вертикальний аналізи фінансових
результатів ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка», проаналізуємо трендові зміни
фінансових результатів за допомогою трендового аналізу. Вихідними даними
трендового аналізу фінансових результатів ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка»
виступатимуть показники: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг); собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); чистий
фінансовий результат: прибуток (збиток).
26
Трендовий аналіз чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт і
послуг) ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» відображено на рис. 2.2.
70 000
y = -11199x2 + 55290x - 9221
R² = 1
60 000
50 000
40 000
30 000
20 000
10 000
0
2015 р.
2016 р.
2017 р.
Рис. 2.2. Трендовий аналіз чистого доходу від реалізації продукції (товарів,
робіт і послуг) ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка»
Джерело: побудовано в MS Excel.
Відповідно до трендового аналізу прогнозне значення чистого доходу від
реалізації продукції складе на 2018 рік складе: -11199·42 + 55290·4 - 9221 = 32 755
тис. грн., що свідчить про тенденцію до зменшення даного показника.
Трендовий аналіз собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт,
послуг) ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» відображено на рис. 2.3.
50 000
45 000
40 000
y = -6323,5x2 + 30007x + 908
R² = 1
35 000
30 000
25 000
20 000
15 000
10 000
5 000
0
2015 р.
2016 р.
2017 р.
Рис. 2.3. Трендовий аналіз собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт і
послуг) ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка»
Джерело: побудовано в MS Excel.
27
Відповідно до трендового аналізу прогнозне значення собівартості
реалізації продукції складе на 2018 рік складе: -6323,5·42 + 30007·4 + 908 = 19 760
тис. грн., що свідчить про тенденцію до зменшення даного показника.
Трендовий аналіз чистого фінансового результату ПрАТ «Швейна
Фабрика «Зорянка» відображено на рис. 2.4.
3000
2500
2000
y = -1700,5x2 + 6418,5x - 3629
R² = 1
1500
1000
500
0
2015 р.
2016 р.
2017 р.
Рис. 2.4. Трендовий аналіз чистого фінансового результату ПрАТ «Швейна
Фабрика «Зорянка»
Джерело: побудовано в MS Excel.
Відповідно до трендового аналізу прогнозне значення собівартості
реалізації продукції складе на 2018 рік складе: -1700,5·42 + 6418,5·4 - 3629 =
-5163 тис. грн., що свідчить про тенденцію до зменшення даного показника.
Таким чином, за результатами трендового аналізу основних показників
ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» можемо свідчити про їх негативну
тенденцію.
28
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ
РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Зміна умов діяльності швейних підприємств в ринкових умовах, а також
падіння
обсягів
виробництва
і
реалізації,
посилення
конкуренції
на
внутрішньому та зовнішньому ринках обумовлюють більш високі вимоги до
організації процесу управління на підприємствах швейної промисловості. У
теорії і практиці управління намітилися стійкі тенденції переходу від функцій
«підтримки стабільності», тобто банального «виживання» підприємства, до
функції «управління змінами» - перехід на якісно вищий, ефективніший рівень
діяльності. Тому для більшості підприємств швейної промисловості нагальними
стають питання вдосконалення системи управління відповідно до вимог часу, а
основним
джерелом
релевантної
інформації
для
прийняття
дійсно
обґрунтованих рішень покликаний стати управлінський облік, методи якого
дають змогу здійснити відповідний розрахунок, поглиблений аналіз, ґрунтовне
зіставлення усіх можливих варіантів стратегічного та тактичного розвитку
підприємства. Кожне швейне підприємство має свою специфіку, тому
неможливо розробити єдину уніфіковану управлінську систему. Разом з тим,
слід зазначити, що система управління повинна бути гнучкою і адекватною,
здатною реагувати на зміни зовнішнього середовища [24, c. 69].
В сучасних умовах господарювання управлінський облік є дійсно іншим
рівнем розвитку системи бухгалтерського обліку на промислових підприємствах.
Вибір конкретної форми організації управлінського обліку здійснюється під
впливом численних внутрішніх і зовнішніх факторів. Зовнішні фактори
впливають в першу чергу на стратегічний управлінський облік. Серед них
виділяють політичні, економічні, науково-технічного прогресу, соціальні,
конкурентні, міжнародні. Серед внутрішніх факторів особливо сильний вплив на
організацію управлінського обліку мають техніко-технологічні й організаційні
фактори. До техніко-технологічних факторів слід віднести особливості
29
технології виробництва; рівень технічної оснащеності і диверсифікації
виробництва, склад продукції, що випускається. Також, безпосередньо впливає
на
побудову
системи
управлінського
обліку
організаційна
структура
підприємства [25, с. 349].
Розглянемо більш детально, технологію впровадження управлінського
обліку в цілому фінансових результатів, зокрема, на кожному з перерахованих
етапів, при цьому кожен етап прив'язується до рівнів управління швейним
підприємством, а саме: верхній рівень управління, середній рівень, нижчий
рівень (рис. 3.1).
1. Формування робочої групи з впровадження управлінського обліку на
підприємстві
2. Діагностика поточного стану підприємства та його фінансової структури
3. Визначення центрів відповідальності швейного підприємства
4. Визначення користувачів управлінської інформації і порядок документообігу
5. Розробка системи бюджетування
6. Формування шляхів взаємодії бухгалтерського та управлінського обліку
7. Розробка ключових показників ефективності роботи кожного структурного
підрозділу компанії
8. Розробка складу, змісту та форм управлінської звітності
9. Розробка внутрішніх положень та інструкцій, що регламентують
ведення управлінського обліку фінансових результатів
Рис. 3.1. Етапи організації управлінського обліку фінансових результатів
швейного підприємства
Джерело: складено за даними [26, с. 162].
На
першому
етапі
організації
управлінського
обліку
швейного
підприємства, здійснюється формування робочої групи з впровадження
управлінського обліку, склад якої залежить від специфіки швейної фабрики. До
неї повинні входити: генеральний директор, фінансовий директор, керівники
структурних підрозділів, керівник економічної служби. Очолює робочу групу і
30
формує план її роботи особа, відповідальна за впровадження управлінського
обліку на підприємстві.
На наступному етапі, визначаються центри відповідальності, як основа
організації управлінського обліку на швейному підприємстві. Для створення
центрів відповідальності необхідно дотримання наступних принципів:
а) центри відповідальності необхідно пов'язати з виробничої та
організаційною структурою господарюючого суб'єкта;
б) центри відповідальності повинні представляти собою у своїй
діяльності закінчений технологічний цикл виробництва продукції, мати
постійний склад працівників та інших засобів виробництва;
в) центри відповідальності повинні функціонувати на принципах
самоконтролю, самоокупності, самофінансування і самоінвестування;
г) для кожного центру відповідальності повинні бути розроблені
бюджети, система виробничого (управлінського) обліку, визначені форми і
періодичність управлінської звітності, а також показники оцінки ефективності їх
діяльності.
Практичні дослідження, проведені на різних швейних підприємствах,
показали, що на швейних фабриках доцільно створювати центри витрат, центри
доходів, центри прибутку, центри інвестицій [27, с. 102].
Отже, розподіл за видами діяльності доповнюється структуруванням
обліково-інформаційного забезпечення в розрізі центрів відповідальності
(табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Обліково-інформаційне забезпечення виробничого процесу за центрами
відповідальності швейного підприємства
Структурний підрозділ
Назва центру відповідальності
Статус підрозділу
1
2
3
1. Фарбувальний цех
2. Підготовчий цех
Облік за центрами витрат
1. Ділянка фарбування тканини.
2. Ділянка нанесення малюнку
на тканину.
1. Транспортна ділянка
2. Ділянка разбраковки і
проміру тканини.
Оперативний
31
Продовження табл. 3.1
1
3. Розкрійний цех
4. Швейний цех
Збут продукції
Підприємство та структурні
підрозділи
Підприємство
2
3
1. Конструкторський відділ.
2. Ділянка тиражування лекал.
3. Ділянка розкрою тканини.
1. Швейна ділянка.
2. Вишивальна ділянка.
3. Ділянка волого-теплової
обробки.
4. Відділ технічного контролю
Облік за центрами доходів
1) відділ збуту підприємства
2) маркетингова служба
Облік за центрами прибутку
Цехи, виробничі підрозділи
промислового виробництва
Облік за центрами інвестицій
Підприємство в цілому
Оперативний
Стратегічний
Стратегічний
Стратегічний
Джерело: складено за даними [26].
Як показало дослідження організаційної структури підприємства,
центром відповідальності буде той структурний підрозділ (сегмент), в якому
можна організувати нормування, планування (бюджетування ) і облік витрат з
метою спостереження, контролю та управління матеріальними, трудовими і
фінансовими
ресурсами.
Отже,
всередині
сегмента
виділяється
місце
виникнення витрат - робочі місця, бригади, ділянки на яких виконуються певні
технологічні операції. Якщо на місці виникнення витрат є особа, відповідальна
за витрати, такий сегмент буде центром відповідальності.
Таким чином, центром відповідальності в управлінському обліку є вид
діяльності (сегмент), який очолює конкретна особа (керівник, менеджер) , що
несе відповідальність за результати роботи сегмента, в рамках якого він здатний
чинити на них безпосередній управлінський вплив в межах наданих йому
повноважень.
При цьому важливе значення в управлінні витратами, як структурних
підрозділів, так і підприємства в цілому, відіграє система інформаційного
забезпечення,
яка
визначає
формування
інформації
користувачів в системі управлінського обліку.
для
зацікавлених
Отже, важливим моментом
формування управлінського обліку на швейних підприємствах є визначення
32
користувачів управлінської інформації. Виділяється три рівня користувачів
управлінської інформації:
1) корпоративний (акціонери, інвестори, власники компанії);
2) топ-менеджмент (виконавчий директор, генеральний директор,
заступник генерального директора, фінансовий директор);
3) керівники середньої ланки (функціональних підрозділів, служб,
відділів);
4) керівники нижчої ланки (майстри, бригадири).
При
цьому розробка
документообігу здійснюється в наступній
послідовності:
а) вивчення існуючої інформаційної системи на підприємстві:
-
за наявності документообігу – обстеження його на предмет
дублювання інформації, своєчасності надання документів, задоволення потреб
менеджменту, реальності застосування даного документообігу;
-
у разі відсутності документообігу - складання допоміжних таблиць
або анкет для опису існуючих документів з метою єдиного підходу за всіма
підрозділах підприємства;
б) встановлення зв'язків і порядку руху документів між підрозділами
підприємства;
в) побудова схем документообігу;
г) аналіз і опис документів;
д) складання графіка документообігу.
Після визначення та розкриття основних етапів побудови управлінського
обліку на швейному підприємстві, необхідно вирішити проблему формування
управлінської інформації про діяльність центрів відповідальності (підрозділів)
підприємства, яка відповідає завданню організації управлінського обліку на
найвищому рівні. Мова йде про створення управлінського обліку, що охоплює
усі центри відповідальності, тобто по підприємству в цілому.
Для отримання даної інформації про виробництво конкретних видів
продукції недостатньо просто додати показники кожного окремого підрозділу
33
підприємства. Пов’язано це з тим, що кожен подальший підрозділ акумулює не
тільки свої власні витрати, але також і витрати попереднього підрозділи, які
надійшли за відповідною трансфертної ціною. При застосуванні трансфертних
цін для отримання зведеної інформації необхідне проведення спеціальних
коригувальних процедур, а також процедур, що усувають вплив статей, які є
результатом операцій між окремими підрозділами підприємства. З цією метою
доцільно
використовувати
запропонований
нами
порядок
формування
оперативної та достовірної інформації про собівартість продукції за допомогою
аналітичних рахунків першого, другого і третього порядку, що дозволяють
отримати дані про діяльність підрозділу в необхідних аналітичних розрізах.
Завершальним етапом формування управлінського обліку на швейних
підприємствах є розробка внутрішніх положень та інструкцій, що регламентують
ведення управлінського обліку [28].
В
процесі
затвердженням
формування
облікової
управлінського
політики
обліку
підприємства
одночасно
необхідно
із
розробити
положення з управлінського обліку та звітності, яке б включало:
-
мету та завдання системи управлінського обліку, базові принципи
побудови, основні поняття;
-
склад контрольованих показників за центрами відповідальності;
-
опис структури центрів відповідальності;
-
форми первинних документів та звітних документів;
-
процедури підготовки та обробки первинних документів;
-
графік документообігу управлінського обліку;
-
форми звітності.
Методологічні
документи
з
управлінського
обліку
фінансово-
господарських операцій (стандарти), повинні включати:
-
робочий план рахунків управлінського обліку;
-
стандарт обліку доходів, витрат та фінансових результатів;
-
систему бюджетування;
-
систему ціноутворення;
34
-
систему показників для управління підприємством;
-
технологічний процес бізнес-процесів.
Оскільки в стандартах управлінського обліку наводяться основні
принципи відображення господарських підприємства. При розробці стандартів
обліку виходять з вже існуючих документів та коригуються відповідно до
специфіки діяльності швейного підприємства [28].
Таким чином, вивчення шляхів організації управлінського обліку на
швейному підприємстві, дозволило сформувати ієрархічну модель побудову
інтегрованого обліку, що оптимізує процес інформаційного забезпечення
відповідних управлінських служб та сприятиме більш ефективній роботі
підприємства
в
цілому.
Забезпечення
обліково-аналітичної
системи
оперативною та достовірною інформацією вивільнить облікові служби для
проведення необхідної аналітичної роботи та вирішення насущних завдань.
35
ВИСНОВКИ
Недосконалість понятійно-категоріального апарату, зокрема обліковоекономічної сутності «прибутку», «збитку», «фінансових результатів» не
дозволяє визначати їх природу як об’єктів обліку та аналізу і вимагає
однозначності трактувань. З огляду на це з урахуванням базових характеристик
наведено тлумачення прибутку, яке є більш ємним і економічно обґрунтованим.
Прибуток – основний узагальнюючий показник у вигляді ефекту від
підприємницької діяльності, який забезпечує створення фінансових ресурсів
підприємства,
необхідних
для
формування
його
сталості
і
конкурентоспроможності на ринку, і являє собою різницю між загальними
доходами, за вирахуванням нарахованих податків, і загальними витратами,
понесеними в процесі цієї діяльності. Наведене визначення враховує вплив
сучасних тенденцій господарської діяльності, розкриває його особливості як
об’єкта
обліку
бухгалтерської
з
метою
термінології
впорядкування
для
та
однозначного
формування
розуміння
обліково-аналітичного
забезпечення фінансових результатів підприємства.
Діюча класифікація позитивного фінансового результату – прибутку, не
враховує потреби фінансового й управлінського обліку та аналізу і вимагає її
уточнення. Відповідно одним з ефективних засобів вивчення фінансових
результатів та підвищення рівня аналітичного забезпечення управління
підприємством є удосконалення ознаки облікової класифікації. Використання
наведених у роботі класифікаційних ознак забезпечить рівень аналітичності
облікової інформації для внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою прийняття
ефективних управлінських рішень.
Узагальнюючи методики аналізу фінансових результатів можна зробити
висновок про те, що структура аналізу фінансових результатів у дослідників
схожа, однак застосування конкретної методики для отримання всебічного
аналізу недостатньо. Для більш детального та якісного наукового дослідження
доцільно поєднувати методики, виходячи з цілей, які хоче досягти організація.
36
Базою дослідження курсової роботи виступило приватне акціонерне
товариство «Швейна Фабрика «Зорянка», яка спеціалізується на виробництві
верхнього одягу, виконує замовлення інофірм з давальницької сировини, та
виготовляє продукцію на внутрішній ринок. Жіночий асортимент: пальто,
жакети, плащі, куртки, сукні, спідниці, брюки; чоловічий асортимент: куртки
зимові та демісезонні, плащі.
Відповідно до результатів аналізу ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» за
досліджуваний період чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) у 2017 році зменшився на 703 тис. грн. (або на 1,24%) порівняно з
відповідним показником 2016 року. При цьому собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, послуг) у 2017 році зросла на 2 389 тис. грн. (або на
5,48%) порівняно з відповідним показником 2016 року.
Характеризуючи динаміку показників витрат (адміністративних, на збут
та інших операційних) можна спостерігати тенденцію до їх зменшення.
Позитивний фінансовий результат від операційної діяльності ПрАТ «Швейна
Фабрика «Зорянка» мала протягом усього досліджуваного періоду.
Чистий фінансовий результат у 2017 році є позитивним у розмірі 322
тис.грн., який зменшився на 2 084 тис. грн. (або на 86,62%).
Вертикальний аналіз фінансових результатів ПрАТ «Швейна Фабрика
«Зорянка», через метод аналізу частки показників у структурі чистого доходу від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) свідчить, що собівартість за
величиною складає від 77 до 82% чистого доходу від реалізації. Адміністративні
витрати у структурі доходу від реалізації продукції складають у 2017 році
12,93%, зменшивши свою частку на 2,41 п.п. порівняно з 2016 роком. Частка
витрат на збут щороку зростає. Частка чистого фінансового результату у 2017
році значно зменшилась – з 4,25% до 0,58%.
Оптимальне значення коефіцієнта рентабельності більше 100%. На
досліджуваному підприємстві ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» коефіцієнти
рентабельності не перевищують 100%, зокрема, у динаміці їх значення значно
зменшується.
37
Зміна умов діяльності швейних підприємств в ринкових умовах, а також
падіння
обсягів
виробництва
і
реалізації,
посилення
конкуренції
на
внутрішньому та зовнішньому ринках обумовлюють більш високі вимоги до
організації процесу управління на підприємствах швейної промисловості. У
теорії і практиці управління намітилися стійкі тенденції переходу від функцій
«підтримки стабільності», тобто банального «виживання» підприємства, до
функції «управління змінами» - перехід на якісно вищий, ефективніший рівень
діяльності. Саме тому в якості інструменту підвищення ефективності управління
фінансовими
результатами
наведено
принципи
управлінського обліку фінансових результатів.
організації
системи
38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антология экономической классики : в 2-х томах. Т. 1. – М. : МП
«ЭКОНОВ», 1993. – 475 с.
2. Маркс К. Сочинения / Маркс К., Энгельс Ф. – Изд. 2-ое. – Т. 25. – Ч.
1. – М. : Государственное издательство политической литературы, 1961. – 545 с.
3. Шумпетер Й. А. Теорія економічного розвитку (дослідження
підприємницького прибутку, капіталу, кредиту, процента і циклу кон’юнктури)
/ Й. А. Шумпетер; пер. з англ. – М. : Прогресс, 1982. – 455 с.
4. Найт Ф. Х. Риск, неопределенность и прибыль / Ф. Х. Найт; пер. с
англ. – М.: Дело, 2003. – 360 с.
5. Герасим П. М. Курс фінансового обліку: [навч. посіб.] / П. М. Герасим,
Г. П. Журавель, П. Я. Хомин. – К. : Знання, 2007. – 566 с.
6. Бухгалтерський фінансовий облік: [навч. пос.] / М. В. Чебанова, Ю. А.
Василенко. – Київ, 2002. – 672 с.
7. Лондар С. Л. Фінанси : [навч. пос.] / С. Л. Лондар, О. В. Тимошенко. –
Вінниця : Нова Книга, 2009. – 384 с.
8. Керимов К. Э. Бухгалтерский учет : [учебник] / К. Э. Керимов. – М. :
Изд-во Эксмо, 2005. – 688 с.
9. Финансовый учет : [учебник] / Под ред. проф. В. Г. Гетьмана. – М. :
Финансы и статистика, 2002. – 640 с.
10. Камышанов П. И. Бухгалтерский финансовый учет : [учебник для
студентов, обучающихся по специальностям: «Финансы и кредит», Бухгалт.
учет, анализ и аудит», «Мировая экономика»] / П. И. Камышанов, А. П.
Камышанов. — 2-е изд., испр. и доп. – М. : Омега-Л, 2005. – 656 с.
11. Бухгалтерський фінансовий облік : [підручник для студентів
спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф.
Ф. Бутинця. – 6-те вид., доп. і перероб. – Житомир : ПП «Рута», 2005. – 756 с.
12. Бычкова С. М. Маржинальный анализ в бюджетировании / С. М.
Бычкова, Л. Ю. Янданов // Финансовый учет и аудит. – 2005. – №2. – С. 8–75.
39
13. Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры /
В. В. Ковалев. – М. : Финансы и статистика, 2001. – 560 с.
14. Теорія бухгалтерського обліку : [монографія] / Л. В. Нападовська,
М. Добія, Ш. Сандер, Р. Матезіч; за заг. ред. Л. В. Нападовської. – К. : Київ. нац.
торг.-екон. ун-т, 2008. –735 с.
15. Бланк И. А. Управление прибылью / И. А. Бланк. – [3-е изд.]. – М. :
Ника-Центр, 2007. – 768 с.
16. Чеглакова Ц. Р., Косткіна Ст. Л. Комплексний економічний аналіз
(методика факторного аналізу фінансових результатів діяльності організації):
Методичні вказівки. — Рязань: РГРТУ, 2011. — 24 с.
17. Савицька Р. В. Економічний аналіз: Підручник / Р. В. Савицька. —
11-е изд., испр. і дод. — М: Нове знання, 2005. — 651 с.
18. Комплексний економічний аналіз підприємства / Під ред. Н. Ст.
Войтоловского, А. П. Калініної, І. В. Мазуровой. — Спб.: Пітер, 2009. — 576 с.
19. Пястолов
С.
М.
Аналіз
фінансово-господарської
діяльності
підприємства: Підручник / С. М. Пястолов. — 3-е изд., стер. — М: Видавничий
центр «Академія», 2004. — 336 с.
20. Долинская Р. Г. Контроллинг в действии : [учебн. пос.] / Р. Г.
Долинская, В. А. Мищенко. – Х. : ИД «ИНЖЭК», 2008. – 472 с.
21. Приватне акціонерне товариство «Швейна Фабрика «Зорянка»:
офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zoryanka.org.ua
22. Річна фінансова звітність ПрАТ «Швейна Фабрика «Зорянка» за
2015-2017
рр.
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
https://zoryanka.org.ua/informatsiya-pro-pat-kshf/
23. Гринев Г. П. Теория экономического анализа : [учебный курс
(учебно- методический комплекс)] [Электронный ресурс] / Г. П. Гринев. – Режим
доступа : http://www.e-college.ru/xbooks/xbook206/book/index/index.html
24. Глушков И. Е. Управленческий учет на современном предприятии /
И. Е. Глушков. – М. : Кнорус, 2004. – 160 с.
25. Скрипник М. Є. Взаємозв’язок управлінського обліку результатів
40
діяльності
за
центрами
відповідальності
з
фінансовим
обліком
/
М. Є. Скрипник // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного
інституту КНТЕУ. – Чернівці : Книга-ХХІ, 2008. – Вип. І. (29) Економічні
науки. – С. 349–360.
26. Скрипник М. Є. Особливості організації управлінського обліку
доходів на виробничому підприємстві / М. Є. Скрипник, Н. В. Скрипник //
Сталий розвиток економіки. – Хмельницький, 2011. – № 3 (6). – С. 162–165.
27. Морозов С.В. Особливості формування управлінської звітності
швейного підприємства / М. Є. Скрипник // Розвиток економічних методів
управління національною економікою та економікою підприємства : зб. наук.
праць ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, 2013. – Т. XІV. – Серія «Економіка». Вип.
274. – С. 302–308.
28. Скрипник
М.
Є.
Про
застосування
облікової
політики
в
управлінському обліку фінансових результатів / М. Є. Скрипник, Н. В. Скрипник
// Менеджер: Вісник Донецького державного університету управління. –
Донецьк, 2011. – № 4 (58). – С. 110–113.
41
ДОДАТКИ
Download