Курсовая КАБІНЕТ ІНФОРМАТИКИ. ОФОРМЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ
advertisement
КУРСОВА РОБОТА з методики навчання інформатики на тему: «КАБІНЕТ ІНФОРМАТИКИ. ОФОРМЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ» ЗМІСТ ВСТУП3 РОЗДІЛ 1. ОФОРМЛЕННЯ КАБІНЕТУ ІНФОРМАТИКИ5 1.1. Вимоги до кабінету інформатики: загальні правила, санітарногігієнічні норми та безпека роботи5 1.2. Положення про кабінет інформатики10 1.3. Документація кабінету інформатики22 РОЗДІЛ 2. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАБІНЕТУ ІНФОРМАТИКИ25 2.1. Апаратно-програмне забезпечення кабінету інформатики25 2.2. Локальна мережа27 2.3. Захист даних29 РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРУВАННЯ КЛАСУ ІНФОРМАТИКИ31 3.1. Налаштування комп’ютерного класу (встановлення локальної мережі в класі інформатики)31 3.2. Організація роботи в кабінеті інформатики35 ВИСНОВОК37 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ38 ВСТУП Кабінет інформатики є необхідною частиною в сучасних загальноосвітніх закладах. Тому оформлення кабінету повинно відповідати всім необхідним нормам, зокрема: вимогам до кабінету інформатики, а саме – повинно бути забезпечене відповідним приміщенням, необхідним освітленням, ремонтом, мати необхідний мікроклімат в приміщенні, правильно забезпечені робочі місця вчителя та учнів, також мати відповідні ергономічні показники та дотримування правил безпеки. Положення та документація кабінету інформатики є необхідною частиною навчально-виховного процесу. Все це повинно знаходитись в лабораторному куточку кабінету інформатики. Роз’яснення технічного забезпечення кабінету дає змогу зрозуміти, що саме знаходиться у вже підготовленому до занять кабінеті. Апаратне та програмне забезпечення яке саме повинно знаходитись у використанні. Наявність локальної мережі. Бо вона є однією з головних складових налагодженої та спрощеної роботи всіх членів навчально-виховного процесу. А інформація щодо захисту даних дає можливість зрозуміти як потрібно працювати, що б не було помилок в системі та щоб робота була без втрат важливої інформації. Адміністрування ж класу інформатики надає поради до налагодження локальної мережі та використання програм для покращення та полегшення навчального процесу з наданням викладачу великих переваг в легкості надання, перевірки виконання та перевірки учнів. Налаштування працездатності комп’ютерного всього класу є апаратно-програмного головним пунктом забезпечення для аудиторії інформатики. А організація роботи в кабінеті надає конкретні дані по використанню додаткових програм для забезпечення кращого та зручного викладання інформації. Актуальність Актуальність цього питання ніколи не зникне, при постійному вдосконаленні кабінетів інформатики, їх апаратно-програмного забезпечення та положень, що організують роботу цієї аудиторії. На даний час все більше загальноосвітніх закладів починає запроваджувати роботу кабінетів інформатики, і не тільки під потреби до навчально-виховного процесу саме з цієї дисципліни, а ще й запровадження елементів технічно-інформаційного поля в інші. Тому оновлення та фіксація положень та документації повинна завжди підійматись як головні корелятори у навчально-виховному процесі. Інші ж деталі задля забезпечення кращого та легшого процесу вивчення дисципліни інформатики повинні постійно оновлюватись і запроваджуватись із забезпеченням найнеобхідніших деталей співпадаючих з теперішнім часом та оновлюватись із часом старіння. Об’єкт дослідження - навчальний процес у закладах загальної середньої освіти. Предмет дослідження - облаштування та адміністрування кабінету інформатики. Мета дослідження - проаналізувати кабінет інформатики та його оформлення, надати точну інформацію щодо його підготовки та налаштування. Підняти тематику необхідної документації яка підпала під оновлення. Встановлення стандартів по всім пунктам забезпечення кабінету інформатики. Завдання дослідження 1. Проаналізувати вимоги до кабінету інформатики; 2. Визначити та перелічити необхідні положення та документацію в приміщенні; 3. Переглянути апаратно-програмне забезпечення кабінету; 4. Розгляд локальної мережі та її налаштування; 5. Захист даних та організація роботи в кабінеті інформатики. РОЗДІЛ 1. ОФОРМЛЕННЯ КАБІНЕТУ ІНФОРМАТИКИ 1.1. Вимоги до кабінету інформатики: загальні правила, санітарно-гігієнічні норми та безпека роботи Перед створенням кабінету інформатики в загальноосвітньому навчальному закладі першим кроком є вибір приміщення та робота з його підготовки до навчального процесу. Згідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, організації навчально-виховного процесу та утримання навчальних закладів, затверджених постановою Головного державно-санітарного лікаря України від 14.08.2001 р., та Державних санітарних норм і правил улаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп’ютерах, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р., здійснюється: облаштування, обладнання та реконструкція кабінету інформатики. 1.1.1. Приміщення Саме приміщення відведене для комп’ютерного класу / класу інформатики повинно відповідати вимогам п.2ДСанПіН5.5.6.009-98 та наказу ДНАОП від 10.02.1999 р. № 21. Кабінет повинен розміщуватися в окремому приміщенні і мати окреме допоміжне місце з лабораторною зоною. Лабораторна зона повинна мати площу 16-18 кв. м. та бути забезпечена двома виходами. Це відділення призначається для зберігання посібників для навчання, виконання робіт по підготовці засобів навчання до використання у навчальному процесі, робіт з ремонту апаратного забезпечення комп’ютерного класу. Тут же можуть розташовуватись комунікаційне обладнання, яке не використовується у безпосередньому навчальному плані / процесі. Саме приміщення не повинно розташовуватись в підвальних / напівпідвалах або цокольних приміщеннях. Приміщення для кабінету повинно мати висоту не менше 3,6 м. та площу з урахуванням на одне робоче місце, яке обладнано комп’ютером не менше 6 кв. м. та об’ємом не менше 20 куб. м. За відсутності в загальноосвітньому закладі відповідного приміщення допускається мати на одне робоче місце не менше 4,5 кв. м. 1.1.2. Освітлення Кабінет повинен мати оснащення природним та штучним освітленням. Поверхні столів повинні мати забезпечення світлом не менше ніж на 400-500 лк., аудиторної дошки – не менше 500 лк., клавіатури – від 400 лк., екрану дисплея – не більше 200 лк., а для проходів – не менше 100 лк. (п. З ДСанПіН 5.5.6.009-98). Яскравість (відкритих) випромінюючих світильників не повинна бути більшою за 200 лк/м2. Орієнтація вікон, що рекомендована, повинна бути – північно-східна / північна або як виняток, - північно-західна (п.3.20 ДНБ В.2.2-3-97). За ДБН і ДСанПіН 5.5.6.009-98 нормується коефіцієнт природного освітлення, тому з метою збільшення КПО слід передбачати достатню площу відкритого для світла засклення та можливість його регулярного очищення. З метою створення можливості регулювання світлового потоку від вікон задля уникнення виникнення відблисків на екранах моніторів та надмірного контрасту яскравості між екраном монітором і оточуючими предметами, вікна бажано обладнати жалюзі або шторами. При роботі за комп’ютерами в поле зору учнів не повинні потрапляти яскраві залишкові об’єкти, які відрізняються від яскравості екрану – світло від вікна або світильника. 1.1.3. Ремонт Підлога в кабінеті повинна мати антистатичне покриття і дозволяти проведення вологого прибирання, прикладом покриття може слугувати лінолеум. Стіни та стеля повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою поверхні та колір холодних тонів: світло-зелених, світло- блакитних або світло-сірих. Допускається фарбування стін у світло-бежеві / жовті кольори. 1.1.4. Мікроклімат в приміщенні Мікроклімат кабінету повинен відповідати вимогам п.5 ДСанПіН 5.5.6.009-98: температура повітря - 19,5 ± 0,5°С, відносна вологість повітря 60 ± 5 %, швидкість руху повітря - не більше 0,1 м/с. Збільшення вологості повітря досягають проведенням вологого прибирання. Після проведення занять, особливо навесні і восени, вологість може збільшуватись. Зменшення вологості, як правило, можна досягти провітрюванням. Обмін повітря повинен бути забезпечений не менше трьох разів на годину. Для охолодження повітря та інтенсифікації його обміну рекомендується застосовувати кондиціонери, які мають гігієнічний висновок ДСЕУ МОЗ України. При розміщенні кондиціонерів слід передбачити пристрої відведення конденсату. Потік охолодженого повітря від кондиціонерів найкраще спрямовувати вгору. 1.1.5. Робочі місця вчителя та учнів Робоче місце вчителя повинно бути забезпечене робочим столом, кріслом, двома тумбами та комплектом необхідного обладнання робочого місця вчителя. Робоче місце учня призначене для роботи з комп’ютером, комплектується одномісним столом і стільцем, які виконані з дотриманням вимог пп.8.5, 8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98, та комплектом обладнання робочого місця учня. 1.1.6. Ергономіка Ергономічні показники НКК і додаткового обладнання повинні відповідати вимогам ергономіки і технічної естетики для технічних засобів навчання (ДСТУ 3899-99 та ДСТУ 79.003-99) і забезпечувати: • безпечність використання; • адаптивність до психофізіологічних та пізнавальних можливостей учня і умов праці вчителя; • комфортність умов праці вчителя та учня. 1.1.7. Правила безпеки 1.1.7.1. Вимоги до пожежної безпеки Весь клас повинен бути оснащеним захисним заземленням, яке підводиться безпосередньо до кожного робочого місця. Показник опору ізоляції електропровідних елементів, при цьому, повинен бути в нормі, тобто не менше 0,5 Ом, а для заземлюючих пристроїв – не більше 4 Ом. Постачання електроенергії в кабінет інформатики повинен здійснюватись через захисні щитки з розподіленням електричного вводу. Кожна розетка повинна мати відмітку про величину напруги. Струмоведучі елементи повинні бути забезпечені гарною та ретельною ізоляцією. У кабінету повинен знаходитись вогнегасник. В комп’ютерні класи допускається порошкові або вуглекислотні. Також в приміщенні кабінету інформатики повинно бути встановлено пожежну сигналізацію. 1.1.7.2. Вимоги безпеки в кабінеті інформатики Починаючи роботу учень повинен перевірити та оглянути своє робоче місце і комп’ютер. При наявності відомих пошкоджень використання приладу забороняється. Та про збій потрібно негайно повідомити викладачу. Зведення правил по роботі з комп’ютером забороняють: підключати проводи і приєднувати додаткові прилади при підключеному пристрої до мережі електроенергії; використовувати комп’ютер, якщо на ньому відсутні частини корпусу тощо; торкатись пальцями роз’ємів, з’єднувальних кабелів, екрану монітору тощо; намагатись самостійно усунути будь-яку несправність пристрою; заборонено руйнувати та пошкоджувати прилади; починати роботу з вологими руками або в мокрому одязі тощо. Без знаходження викладача в кабінеті використання комп’ютерів забороняється. 1.2. Положення про кабінет інформатики Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України №407 від 20.05.2004 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. №730/9329 1. Загальні положення 1.1. Це положення визначає порядок створення, мету, завдання та основні принципи організації роботи кабінетів інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах, засади керування роботою кабінету та вимоги до науково-методичного оснащення. 1.2. Сам кабінет призначений для формування інформаційно-освітнього і культурного навчання, яке створюється з використанням апаратнопрограмних засобів інформаційно-комунікаційних технологій, інших сучасних засобів навчання в закладі освіти та мережевої інфраструктури, що забезпечує функціонування комп’ютерів у локальній мережі та можливість керування ними. 2. Мета, завдання та основні принципи організації роботи кабінету інформатики 2.1. Основна мета створення кабінету є забезпечення оптимальних умов для здійснення освітнього процесу з використанням комп’ютерного та мультимедійного обладнання та виконання закладом освіти вимог Державного стандарту загальної середньої освіти. 2.2. Завданнями функціонування кабінету є створення передумов для: організації ефективного освітнього процесу під час вивчення інформатики та інших предметів інформативної та технологічної освітніх галузей; забезпечення інформаційно-дидактичного супроводу при вивченні інших предметів та профільного навчання; організації роботи предметних гуртків та факультативів; реалізації практично-дійової і творчої складових змісту освіти; індивідуальної підготовки вчителів до навчальних занять та підвищення їх кваліфікації. 2.3. Освітнє середовище, створене в кабінеті, використовується в першу чергу для формування в здобувачів освіти компетентностей, передбачених навчальними програмами з інформатики та з інших предметів інформативної та технологічної освітніх галузей, об'єктами вивчення яких є складові інформаційно-комунікаційних технологій. Засоби навчання, якими обладнано кабінет, використовуються для вивчення інших навчальних предметів, у тому числі у позаурочній роботі. Використання комп’ютерного обладнання здобувачами освіти дозволяється лише у присутності педагогічного працівника в межах потреб освітнього процесу. 2.4. Заняття у кабінеті повинні забезпечувати формування: сучасної інформаційної картини світу в здобувачів освіти; інформаційно-комунікаційної компетентності, що передбачає опанування основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційнокомунікаційної компетентності в освітньому процесі та різних життєвих ситуаціях; творчої особистості, розвиток у здобувачів освіти критичного мислення, пам'яті, уяви; алгоритмічного мислення, знань і навичок із основ програмування. 2.5. Створення, обладнання та реконструкція кабінету передбачають попереднє визначення особливостей його майбутнього функціонування відповідно до типу та ступеня закладу освіти, передбачуваної наповненості класів (груп). У закладах освіти рекомендується обладнувати окремі кабінети для учнів, що здобувають початкову освіту і базову та профільну середню освіту, обладнані меблями відповідних ростових груп. Новостворений кабінет повинен розміщуватися в окремому навчальному приміщенні і мати допоміжне приміщення (лаборантську) з двома входами (за потреби) – з кабінету та з коридору. 2.6. Організація роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в кабінеті здійснюється відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26 грудня 2017 року № 1669, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2018 року за № 100/31552 (далі – Положення про організацію роботи з охорони праці). 2.7. Облаштування, обладнання, реконструкція кабінету здійснюється з дотриманням вимог санітарного законодавства та чинних державних будівельних норм. Не допускається проведення будь-яких видів ремонтних та монтажних робіт у присутності здобувачів освіти в кабінеті. 2.8. Вимоги пожежної безпеки для всіх приміщень кабінетів визначаються Правилами пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 15 серпня 2016 року № 974, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 року за № 1229/29359. 2.9. Площа приміщення кабінету повинна забезпечувати безперешкодний підхід до кожного робочого місця та можливість швидкої евакуації з розрахунку площі на одне робоче місце відповідно до вимог санітарного законодавства та державних будівельних норм. Для осіб з особливими освітніми потребами забезпечуються розумне пристосування та універсальний дизайн. Площа робочого місця педагогічного працівника за наявності на ньому принтера повинна складати не менше ніж 6,0 м². 2.10. Директор закладу освіти перед початком навчального року, а також періодично протягом навчального року, оцінює технічний стан приміщення, обладнання та устаткування та вживає заходів щодо приведення інженернотехнічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці. 3. Основні форми організації освітнього процесу в кабінеті 3.1. Організація освітнього процесу в кабінеті визначається освітньою програмою закладу освіти (щодо змісту, тривалості і взаємозв’язку предметів тощо, логічної послідовності їх вивчення, форм організації освітнього процесу), вимогами санітарного законодавства, а також наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (яселсадків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкілінтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 березня 2002 року за № 229/6517, щодо наповнюваності груп. Не дозволяється одночасна робота за одним персональним комп’ютером (далі – ПК) двох і більше здобувачів освіти незалежно від їх віку під час навчальних занять. 3.2. У кабінеті проводяться: вивчення інформатики та інших навчальних предметів інформативної та технологічної освітніх галузей з використанням засобів інформаційнокомунікаційних технологій; практичні заняття та робота в проектних групах здобувачів освіти; позаурочні (гурткові і факультативні) заняття. 3.3. Перед початком навчальних занять в кабінеті педагогічний працівник рекомендує здобувачам освіти персональні робочі місця з урахуванням зросту, стану зору та слуху. У випадку навчальної потреби допускається тимчасова зміна розташування здобувачів освіти за робочими місцями. 4. Матеріально-технічне оснащення кабінету 4.1. Комплектація обладнання кабінету здійснюється відповідно до нормативних актів Міністерства освіти і науки України, які визначають склад, кількість та основні технічні характеристики відповідних засобів навчання. Загальна кількість комплектів комп’ютерного обладнання повинна складатися з одного комплекту педагогічного працівника та комплектів здобувачів освіти відповідно до передбачуваної наповнюваності класів (груп) (але не більше 15 комплектів здобувачів освіти в одному кабінеті). 4.2. Комп’ютерне обладнання кабінету повинно мати підключення до Інтернету з використанням наявних технологій, що дозволяють забезпечити потреби освітнього процесу. Електромагнітне випромінювання не повинно перевищувати гранично допустимі рівні, встановлені вимогами санітарного законодавства. 4.3. Електротехнічне обладнання кабінету повинно відповідати вимогам електробезпеки, передбаченим Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, іншими чинними нормативними документами. Кабінет обладнується системою управління електроживленням комп’ютерного обладнання кабінету, яка забезпечує його увімкнення (вимкнення) на робочих місцях здобувачів освіти та педагогічного працівника. Обов'язковою є наявність засобів аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тільки в разі перевищення струму споживання, а також і в разі витоку струму через захисне заземлення (занулення). Кабінет повинен бути обладнаний окремою три-провідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий провідник, нульовий захисний провідник). Основна система електроживлення повинна використовуватися тільки для підключення ПК. Для додаткового електротехнічного обладнання (у тому числі призначеного для освітлення і кондиціювання повітря) створюється окрема система живлення. Нульовий захисний провідник використовується тільки для захисного занулення. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Дроти чи інші провідники частин комп’ютерної техніки, через які подається електричний струм, повинні бути надійно ізольовані й механічно захищені з метою запобігання виникненню небезпеки електротравм для учасників освітнього процесу. Під час проведення навчальних занять у кабінеті заборонено використання електричних подовжувачів та розгалужувачів. Електричні розетки повинні бути жорстко закріплені на стіні з незаймистого матеріалу. Розетки для електроживлення та дроти обладнання мають знаходитись у зоні, недосяжній для здобувачів освіти, а при розташуванні комп’ютерних столів не по периметру – в конструктивних елементах меблів з виконанням вимог електробезпеки та пожежної безпеки. Забороняється проведення заряджання акумуляторних батарей планшетних ПК без дозволу завідувача кабінету. У випадку необхідності використання під час навчальних занять планшетів, у яких розрядилась акумуляторна батарея, планшет може використовуватись підключеним до електроживлення за умов дотримання електробезпеки та відсутності технічної несправності чи пошкодження батареї. 4.4. Кабінет повинен бути забезпечений настінним(и) / настільним(и) приладом для вимірювання температури та вологості повітря, аптечкою з набором медикаментів для надання до-медичної допомоги. До-медична допомога надається відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16 червня 2014 року № 398 «Про затвердження порядків надання до-медичної допомоги особам при невідкладних станах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 року за № 750/25527. 4.5. Комп'ютерне та мультимедійне обладнання, яким комплектуються кабінети, його характеристики повинні відповідати національним і міжнародним стандартам та законодавству. Програмне забезпечення, встановлене на комп’ютерному обладнанні, повинне відповідати вимогам цього Положення та іншого законодавства. 4.6. Системне програмне забезпечення, яке встановлюється на апаратних засобах кабінету, складають: операційна система, яка повинна забезпечувати багатозадачність, підтримувати роботу локальної комп’ютерної мережі (далі – ЛКМ), мати стійкість до помилкових дій некваліфікованих користувачів; сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати адміністрування ЛКМ; програмне забезпечення доступу до Інтернету та антивірусне програмне забезпечення з одночасним протоколюванням і фільтруванням доступу до Інтернету, блокуванням реклами, можливістю використання списку заборонених Web-сайтів. Забороняється використання Інтернету з відсутньою або вимкненою системою фільтрування вмісту. 4.7. Додаткове програмне забезпечення, яке встановлюється на апаратних засобах кабінету, включає: текстовий редактор загального призначення; комп’ютерна програма, призначена для створення і редагування електронних таблиць; система управління базами даних та програмні засоби для опрацювання мультимедійних даних (зображення, відео, аудіо-файли) відповідно до потреби, визначеної навчальними програмами; редактор комп’ютерних презентацій; середовища створення та виконання алгоритмів і комп’ютерних програм; інші комп’ютерні програми відповідно до потреб освітнього процесу та вимог навчальних програм окремих предметів. До обладнання кабінету як необхідна складова повинні входити апаратно-програмні засоби для виконання обслуговування і ремонту апаратних складових обладнання кабінету, перевірки і відновлення функціонування програмних складових (спеціалізовані тестери тощо). Забороняється встановлення програмного забезпечення, яке не використовується в освітньому процесі або при сервісному обслуговуванні наявного комп’ютерного обладнання. 4.8. У кабінеті допускається використання програмного забезпечення лише на основі ліцензій вільного поширення або пропрієтарного відповідно до законодавства у сфері авторського права і суміжних прав, із дотриманням вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» до користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм. Встановлення комп'ютерних програм здійснюється лише за погодженням з директором закладу. Використання неліцензійних примірників програмного забезпечення забороняється. 4.9. Відповідність комп’ютерного обладнання кабінету вимогам цього Положення та іншого законодавства перевіряється на етапі приймання до експлуатації стороною-замовником, яку представляє, відповідно до чинного законодавства, директор закладу освіти. 4.10. Для зберігання дидактичних матеріалів, технічних засобів навчання і навчального обладнання кабінет за потреби оснащується спеціальними меблями (секційними шафами, шафами-стелажами тощо). У випадку наявності в кабінеті комплектів для робототехніки та мікроелектроніки повинна бути окрема шафа для їх зберігання. 4.11. Комплектність, типи та розташування шкільних меблів у кабінеті повинні відповідати вимогам санітарного законодавства, національних стандартів України та державних будівельних норм. 4.12. При обладнанні робочого місця педагогічного працівника меблями необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаємного розташування вимогам законодавства з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці. Додатково, крім ПК, робоче місце педагогічного працівника комплектується принтером, сканером (окремими або об’єднаними в одному пристрої), а також мережевим обладнанням (за потреби). Допускається розміщення принтера, сканера (окремих або об’єднаних в одному пристрої) окремо від робочого місця педагогічного працівника, наприклад – у лаборантській. Робочий стіл педагогічного працівника повинен забезпечувати розміщення на ньому комплекту комп’ютерного обладнання педагогічного працівника та додаткового обладнання з урахуванням ергономічних вимог. 4.13. Робоче місце здобувача освіти, призначене для роботи з ПК, комплектується одномісним столом і стільцем учнівськими та комплектом комп’ютерного обладнання здобувача освіти. Кабінет може додатково комплектуватись двомісними (або одномісними) столами і стільцями учнівськими для проведення занять без використання комп’ютерної техніки. 4.14. В освітньому процесі в кабінеті можуть використовуватись мультимедійні проектори, інтерактивні дошки, інтерактивні панелі, 3D принтери, робото-технічні та мікрококнтролерні комплекти й інше обладнання відповідно до вимог навчальних програм. Забороняється використання у закладах освіти як відео-моніторів ПК пристроїв, сконструйованих на телевізійних електронно-променевих трубках. Експлуатація пристроїв адитивних технологій (3D принтерів), які використовують термопластичні полімери, можливе виключно за умови наявності окремої системи витяжної вентиляції. 4.15. Класна (аудиторна) дошка розміщується у кабінеті виходячи з навчальної потреби, визначеної педагогічним працівником. Допускається використання різних видів класних (аудиторних) дошок – на одну, три та п'ять робочих площ (щитів) у розгорнутому або складеному вигляді. У кабінеті рекомендується встановлювати класну (аудиторну) дошку, призначену для використання маркерів, не менше однієї магнітної основи з пристосуваннями (магнітними кріпленнями). 4.16. Мінімальні вимоги безпеки та захисту здоров’я педагогічних працівників під час здійснення роботи, пов’язаної з використанням екранних пристроїв незалежно від їхнього типу та моделі встановлюються Вимогами щодо безпеки та захисту здоров'я працівників під час роботи з екранними пристроями, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України від 14 лютого 2018 року № 207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2018 року за № 508/31960. При використанні екранних пристроїв здобувачами освіти під час навчальних занять необхідно чергувати види навчальної діяльності. 4.17. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються, а їх списання проводиться відповідно до законодавства. 5. Навчально-методичне забезпечення кабінету інформатики 5.1. У кабінеті, додатково до матеріальних об'єктів, визначених у розділі ІV, зберігаються і використовуються: навчальні програми (в електронній або паперовій формі), підручники і посібники з окремих предметів інформативної та технологічної освітніх галузей. журнал реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів здобувачів освіти з безпеки життєдіяльності відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці. 5.2. У кабінеті повинні розміщуватися: державна символіка; правила поведінки здобувачів освіти у кабінеті; ілюстрація (ілюстрації) з комплексом вправ для зняття втоми зору та м'язового напруження; розклад роботи кабінету; інструкція з охорони праці та інструкція з безпеки під час проведення навчання; табличка, на якій указано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчого пожежно-рятувального підрозділу, а також інструкція з пожежної безпеки. 5.3. Як складові освітнього середовища в кабінеті можуть розміщуватися у вигляді плакатів і таблиць довідкові матеріали, переліки основних клавіатурних командних комбінацій, електронні адреси та вміст ресурсів (довідкових матеріалів тощо), правила звернення до ресурсів мережі. У секційних шафах, вітринах (за наявності) з навчальною метою можуть демонструватися зразки апаратних складових обчислювальних систем. 5.4. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюється відповідно до навчальної програми за розділами, темами і класами, відповідно до класифікаційних груп у кабінеті, лаборантському приміщенні у секціях меблів спеціального призначення. 6. Засади керування роботою кабінету інформатики 6.1. Директор закладу освіти, у складі якого створюється та функціонує кабінет, несе відповідальність за організацію роботи та створення безпечних умов освітнього процесу в закладі освіти. Директор закладу освіти укладає угоди зі сторонніми організаціями на проведення ремонтних робіт і робіт з обслуговування обладнання кабінету відповідно до законодавства. 6.2. Завідувач кабінету призначається наказом директора закладу освіти з числа педагогічних працівників, які мають відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію і проводять заняття у кабінеті. Завідувач кабінету несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, належний стан обладнання, упорядкування, зберігання й використання матеріальних цінностей кабінету. 6.3. Розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти у кабінеті, проводиться відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 травня 2019 року № 659, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 червня 2019 року за № 612/33583. 6.4. До обов'язків завідувача кабінету входять: нагляд за роботою обладнання кабінету, фіксація випадків його відмов та несправностей; інформування директора закладу освіти щодо необхідності ремонту та модернізації обладнання; щорічно внесення пропозицій щодо оснащення кабінету засобами навчання, зокрема комп’ютерним обладнанням, директору закладу освіти; забезпечення дотримання в кабінеті правил поведінки, правил безпечної експлуатації електротехнічного й іншого обладнання, дотримання правил пожежної безпеки; контроль за встановленням комп'ютерних програм в кабінеті та їх використання користувачами комп'ютерної техніки; ознайомлення інших педагогічних працівників з правилами поводження з комп'ютерними програмами та дотримання авторських прав на комп'ютерні програми. 1.3. Документація кабінету інформатики Кабінет інформатики повинен бути оснащений лабораторною зоною, в якій зберігається вся необхідна документація. В перелік необхідної документації входять: 1. Загальна нормативно–правова база 1.1. Закон України «Про освіту». 1.2. Закон України «Про загальну середню освіту». 1.3. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України. 2. Документація кабінету інформатики 2.1. Положення про навчальні кабінети. 2.2. Положення про кабінет інформатики. 2.3. Паспорт кабінету інформатики. 2.4. Правила користування кабінетом інформатики учнями. 2.5. Графік роботи кабінету інформатики. 2.6. Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету інформатики. 2.7. Інвентарна книга матеріальних цінностей. 2.8. Положення про навчальні кабінети. 2.9. Положення про кабінет інформатики. 2.10.Паспорт кабінету інформатики. 2.11.Правила користування кабінетом інформатики учнями. 2.12.Графік роботи кабінету інформатики. 2.13.Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету інформатики. 2.14.Інвентарна книга матеріальних цінностей. 3. Санітарно-гігієнічні вимоги 3.1. ДСанПіН 5.5.6.009-98 влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки 3.2. Санітарний паспорт кабінету інформатики 3.3. Правила охорони праці під час експлуатації електронно- обчислювальних машин 4. Техніка безпеки та охорони праці 4.1. Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України. 4.2. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. 4.3. Акт введення в експлуатацію кабінету інформатики. 4.4. Акт дозвіл на проведення занять в кабінеті інформатики. 4.5. Акт перевірки заземлення. (Положення про апробацію електронних засобів). 4.6. Правила безпеки під час навчання в кабінеті інформатики. (загальні) 4.7. Інструкція з охорони праці під час роботи в кабінеті інформатики. (для вчителя) 4.8. Інструкція з охорони праці, пожежної безпеки під час проведення занять у комп’ютерному класі. 4.9. Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті. 4.10.Правила поведінки в кабінеті інформатики. 4.11.Правила безпеки під час навчання в кабінеті інформатики. 4.12.Журнал проведення інструктажу з техніки безпеки в комп’ютерному класі. 4.13.Програма первинного інструктажу з питань охорони праці з учнями в кабінеті. 4.14.Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності. 4.15.Посадова інструкція для вчителя інформатики. 4.16.Функціональні обов’язки вчителя інформатики. 4.17.Комплекси фізкультурних пауз (зняття зорової та статичної втоми). 4.18.План евакуації з кабінету в аварійних ситуаціях. 4.19.Стенд з охорони праці. 4.20.Інструкція надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом. 4.21.Інструкція по тушінню пожеж. 4.22.Інструкція по експлуатації вогнегасника. 4.23.Як діяти в позаштатних ситуаціях, що виникають при роботі на ПК. 4.24.Пам’ятки для вчителя інформатики при роботі в комп’ютерному класі. РОЗДІЛ 2. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАБІНЕТУ ІНФОРМАТИКИ 2.1. Апаратно-прогарамне забезпечення кабінету інформатики Приміщення кабінету інформатики в першу чергу слугує для навчальновиховного процесу в загальноосвітніх закладах. Кабінет в робочому стані повинен мати забезпечення апаратно-програмними засобами на базі ПК, навчальним обладнанням, мати підходяще меблювання, та пристроями для проведення як теоретичних, так і практичних занять, а також для класних, позакласних та факультативних занять за курсом інформатики (ще кабінет доцільно використовувати при проведенні занять з інших курсів навчального процесу, де йде використання комп’ютерних технологій). Кожен комп’ютер, що використовується в навчально-виховному процесі забезпечений ліцензійним ПЗ, яке відповідає вимогам змістовної частини навчання та сучасному рівню розвитку інформаційних технологій. 1. Апаратне забезпечення ПК Щодо апаратного забезпечення, то це складові пристрої, які в сукупності стають повноцінним комп’ютером. Ці пристрої поділяють на зовнішні та внутрішні. Між блоків та окремих вузлів виконується узгодження за допомогою апаратно-логічних пристроїв, їх називають апаратними інтерфейсами – протоколи. Базова конфігурація, яку використовують складається з чотирьох складових: монітору, системного блоку, клавіатури та мишки. ЇЇ проілюстровано на рисунку 1. Системний блок – це головний та основний вузол, всередині якого знаходяться найважливіші компоненти. Такі компоненти мають назву внутрішніх та зовнішніх або периферійних. До внутрішніх відносять: материнську плату (процесор, чипсет, шини, слоти та оперативну пам’ять), жорсткий диск, відео-карту, звукову карту, дисковод. До зовнішніх пристроїв відносять пристрої вводу (мишка, клавіатура, сканери тощо) та виводу (принтери, диски, флешки тощо). Рисунок 1. Базова конфігурація ПК 2. Програмне забезпечення ПК Програма – це опис на «мові» зрозумілій комп’ютеру про послідовність його дій, які необхідно виконати. Сукупність усіх програм – програмне забезпечення. Щодо системного програмного забезпечення, то воно забезпечує працездатність самого ПК та його пристроїв. До цієї категорії належить Операційна система ПК. Під Операційною системою розуміють комплекс програм, призначених для управління ресурсами комп'ютера та організації взаємодії з користувачем. Найбільш поширеною ОС на стан 2022 року в загальноосвітніх закладах є – Windows 10. На рисунку 2 зображено головний екран при запуску ОС Windows 10. Рисунок 2. Windows 10 2.2. Локальна мережа Локальна комп'ютерна мережа — комп'ютерна мережа для обмеженого кола користувачів, що об'єднує комп'ютери в одному приміщенні або в рамках одного підприємства. Наявність комп'ютерної мережі у шкільному кабінеті інформатики створює такі організаційно-технічні можливості: забезпечення однаковості інструментального середовища та інформаційних ресурсів для всіх учнів; підвищення надійності зберігання інформації на комп'ютері з допомогою виділення учням суворо певних ділянок пам'яті до роботи; розробка та підтримка системної політики, розмежування прав різних категорій користувачів; віддалене керування роботою користувачів РМУ; оперативний обмін інформацією між учнями та вчителем (отримання та передача повідомлень, пересилання файлів); можливість запуску навчальних програм із головного комп'ютера на робочі місця учнів; обмін інформацією між комп'ютерами, що працюють на різних платформах; колективна обробка даних користувачами підключених до мережі комп'ютерів та обмін даними між ними; спільне використання інформаційних ресурсів, програмних та апаратних (принтери, модеми) засобів; раціональне та ефективне використання апаратного забезпечення. Розгляд локальної мережі за прикладом однієї зі шкіл. Її зображено на рисунку 3. Рисунок 3. Приклад локальної мережі Використання локальної мережі у навчанні полегшує роботу організаційно-колективного та групового навчання, в якому обов’язково буде присутній розподіл педагогічних функцій. До них відносять: прийом та передача між учасниками навчального процесу інформації, спільне вирішення завдань та перевірка керівником (викладачем) ходу робіт учнів тощо. 2.3. Захист даних Інформаційна безпека – процес збереження трьох атрибутів безпеки: доступності, цілісності та конфіденційності. Доступність інформації у безпечному стані має бути відкрита тільки для користувача. Цілісність інформації – це відповідність логічної структури інформації певним правилам. При процедурі обробки інформації повинні перетворювати один цілісний стан в інший. Конфіденційність – це забезпечення виконання різноманітних операцій з інформацією, яка відбувається відповідно деяким правилам політики безпеки (конфіденційності). Порушення цього пункту надає дозвіл на редагування інформаційних файлів третіми особами, тобто тими, хто не повинен цього робити. Можливість порушення чи небажаної зміни одного з аспектів називається загрозою. З загроз, що найчастіше виникають, можна відзначити: загрозу відмови апаратури. загрозу витоку (несанкціонованого доступу). загрозу некоректної роботи програмних засобів. Незважаючи на чималу кількість теоретичних відомостей та технічних засобів, що застосовуються для забезпечення інформаційної безпеки, можна виділити кілька загальних принципів, як необхідність дотримання яких мало залежить від технічних засобів: 1. Застосування превентивних заходів. З технічних причин реалізація переважної більшості загроз при обробці інформації за допомогою комп'ютера відбувається значно швидше, ніж користувач може розпізнати атаку і вжити якихось заходів. З цієї причини захист повинен бути продуманий і реалізований до того, як проблема виникне. 2. Зменшення поверхні атаки. Чим менше об'єктів, які взагалі можуть бути схильні до тих чи інших загроз, тим менша ймовірність порушення аспектів безпеки. З цього принципу безпосередньо випливає необхідність мінімізації кількості програм та їх взаємодії із зовнішніми джерелами інформації. 3. Захист усіх етапів обробки інформації. Ступінь уразливості системи визначається за найбільш уразливим вузлом. Незалежно від загальної кількості вжитих заходів, вони будуть марними, якщо серед них залишаться слабо-захищені ланки. 4. Ешелонування захисту. Усі захисні комплекси створюються за принципом ешелонів - тобто. етапів, шарів обробки. Це дозволяє частково компенсувати недоліки, знизити загальну ймовірність ураження системи або мінімізувати збитки успішної реалізації загрози. Проте кожен "ешелон" при побудові вважається єдиним (тобто всі попередні вже вважаються подоланими) і робиться максимально закритим (див. 1-й та 2-й принципи). 5. Розмежування доступу. Доступ до виконання тих чи інших операцій повинен відповідати завданням, які стоять перед конкретним користувачем. Чим менше таких операцій доступне користувачеві, тим менше збитків, які можуть бути завдані (не обов'язково це сам користувач, можливо — одна з працюючих програм). 6. Бажання бути захищеним. Найуразливіший компонент захисту - погано навчений користувач. Ніякі хитрощі не допоможуть, якщо користувач не дотримується запобіжних заходів і не розуміє, які загрози виникають під час його роботи. Весь комплекс заходів та правил, який має звести до мінімуму ймовірність порушення інформаційної безпеки, що включає апаратні та програмні засоби, правила їх налаштування та тестування, правила роботи, інструктивне та законодавче інформаційної безпеки . забезпечення, називається політикою РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРУВАННЯ КЛАСУ ІНФОРМАТИКИ 3.1. Налаштування комп’ютерного класу (встановлення локальної мережі в класі інформатики) Як вже зазначалось раніше, локальна мережа та її використання забезпечує полегшення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх закладах, контролювання процесу успіхів та помилок в учнів та надає можливість перевіряти вірність виконання робіт. Для встановлення локальної мережі в комп’ютерному класі знадобляться: мережевий кабель (довжина якого залежить від розміру приміщення та кількості встановлених комп’ютерів у ньому), конектори (їх кількість визначається множенням кількості всіх комп’ютерів в аудиторії на два, та про всяк випадок ще приблизно 10 штук), світч або комутатор (кількість портів в ньому залежить від кількості встановлених ПК), та маршрутизатор. Подальшими діями є обтиск мережевого кабелю, яке краще всього робити спеціальними щипцями. Є велика різноманітність обтиску, але найпростіший з них продемонстровано на рисунку 4. При цьому потрібно лише злагодити дроти, як проілюстровано. Рисунок 4.Ілюстрація злагодженого кабелю Порядок кольорів можна змінити, але в такому випадку його так само потрібно зробити і з іншої сторони (відзеркалено). Далі потрібно злагодити дроти і рівно їх обрізати. Потім застосувати конектор і затиснути його щипцями. Так само потрібно обтиснути дріт з іншої його сторони в таку ж кольорову схему (відзеркалено). Далі один конектор (вигляд конектору проілюстровано на рисунку 5) підключається до сітьової карти, а інший до хабу. Рисунок 5. Конектор Найтиповіша локальна мережа, при цьому, в класах інформатики виглядає наступним чином. Є одна точка виходу до Ethernet (Інтернету), до якої підключається відповідний маршрутизатор (ADSL). Маршрутизатор в свою чергу пов’язаний з комутатором (світчем), до якого підключаються всі ПК в аудиторії. Маршрутизатор практично завжди є з активованим DHCPсервером, що дає можливість на автоматичну роздачу IP-адрес всім користувачам ПК. У такого підключення є свої плюси та мінуси. З плюсів відмічається те, що наявність DHCP-сервера спрощує процес створення мережі, оскільки не потрібно вручну її проставляти. З мінусів відмічається те, що в умовах відсутності системного адміністратора пароль доступу до маршрутизатора може ніхто не знати (стандартний пароль може бути змінений). Це дійсно важливий момент, бо в разі підключення до такої локальної мережі нових користувачів може з’явитись проблема «конфлікту» IP-адрес. І єдиним виходом з такої ситуації може стати тільки ручне налаштування Маски підмережі, IP-адреси та IP-адресу шлюзу на кожному ПК. Якщо ж потрібно налагоджувати все в ручну, то необхідно слідкувати наступним діям. Рисунок 6.1. ілюструє подальші дії. Тож, на кожному ПК (по черзі) потрібно зайти до сітьових підключень, це робиться кліком на праву кнопку миші по ярлику «Підключення до локальної мережі» та зайти у «Властивості» Рисунок 6.1. Ілюстрація дії налаштування локальної мережі на ПК Далі у вікні, що з’являється на головному екрані потрібно обрати «Протокол Ethernet TCP/IP» та натиснути на «Властивості». Цей момент показано на рисунку 6.2. Наступна дія – обирання пункту «Використати наступну IP-адресу». Тут потрібно прописати IP комп’ютера. Якщо ця налаштована локальна мережа більш нікуди не підключається, то прописуються наступні IP-адреса: 192.168.1. (від 2 до 255 для кожного ПК унікальний). Адресу 192.168.1.1 чіпати не потрібно, так як вона є резервацією для підключення до мережі ADSL-модему в режимі роутера (це робиться для можливості виходу в Ethernet з кожного ПК, що підключені до локальної мережі). Це проілюстровано на рисунку 6.3. Маска під мережі зазвичай йде однакова, наприклад, 255255255.0. Цей пункт визначається та ставиться автоматично. Рисунок 6.2. Ілюстрація дії налаштування локальної мережі на ПК Рисунок 6.3. Ілюстрація дії налаштування локальної мережі на ПК IP-адреса модему 192.168.1.1. встановлюється для того, щоб комп’ютер підключений до локальної мережі мав можливість виходу в Ethernet. На цьому все. Локальна мережа в класі інформатики після цього буде встановлена та налагоджена. 3.2. Організація роботи в кабінеті інформатики 3.2.1. Структурна організація мережі кабінету інформатики Комп’ютерна мережа кабінету інформатики складається з учнівських та вчительського комп’ютерів. Операційна система на усіх комп’ютерах Windows 10 (на вчительському - Windows 10 Professional або вище). Комп’ютерна мережа кабінету, в свою чергу, підключена до мережі закладу з виходом до Інтернету. IP-адреси на усіх комп’ютерах статичні. 3.2.2. Організація сеансів на учнівських комп’ютерах Для зручності перевірки практичних робіт учнів та унеможливлення доступу учнів до чужих робіт використовується мережна папка та/або програма, що надає вчителю доступ до переглядання та управління ПК учнів на вчительському комп’ютері з обмеженим доступом до кожної окремо взятої під-папки та/або до програми віддаленого доступу.. 3.2.3. Програма віддаленого доступу між локальною мережею в комп’ютерному класі Програма, що використовується для віддаленого доступу може бути будь-яка з відомих, але розглянемо на прикладі встановленої та перевіреної програми Veyon. Veyon – це програма для моніторингу та управління комп'ютерами. Програма пропонує безліч функцій, які дозволяють вам контролювати та отримувати доступ до комп'ютерів. Всі функції доступні через кнопки на панелі інструментів, а також контекстне меню окремих комп'ютерів. До основних функцій належать: режим моніторингу демонстраційний режим блокування екранів віддалений перегляд та віддалене керування увімкнення, перезавантаження та вимкнення комп'ютерів вхід у систему надіслати текстове повідомлення запустити програму відкрити веб-сайт передача файлів скріншот Для шкільного підключення пристроїв в програмі використовують просте підключення комп’ютерів через IP-адреси. Ключі шифрування не використовуються. Раніше на більш застарілих пристроях та версіях ОС Windows використовували програму NetOpSchool. Але вона не така зручна і не ПК нового покоління не підтримують її роботу, тому від неї відмовились. ВИСНОВОК Оформлення кабінету інформатики ніколи не стане застарілою темою, бо в період новітніх впроваджень в навчальний процес та застосування новітніх технологій повинні відповідати всім вимогам до забезпечення його максимально безпечного та корисного використання. Тому всі вимоги до кабінету інформатики на даний час є важливою ланкою і підготовці приміщення до навчально-виховного процесу в загальноосвітніх закладах. Опис положень та документації яка повинна знаходитись в кабінеті є головною ланкою забезпечення навчального плану та опису всіх даних, що потрібні при роботі за дисципліною інформатика. Кабінет інформатики поряд з необхідною документацією повинен бути забезпечений апаратно-програмним забезпеченням для використання теоретичних даних на практиці. Опис та використання локальної мережі є провідною ланкою в забезпеченні легкості роботи з дисципліни. А захист даних забезпечує безпеку використання програм та забезпечення правильного порядку виконання робіт, що б запобігти проблемам та несправностям. Щодо адміністрування класу, то першим кроком в ньому після правильно оформлення та забезпечення необхідним апаратно-програмним забезпеченням є його налаштування, тобто встановлення локальної мережі та її використання всіма членами навчально-виховного процесу. А також організація роботи в кабінеті, яка описує використання додаткових додатків на кожному ПК, що забезпечить легкість та надійність у наданні, перевірці та оцінюванні робіт учнів. Вся ця інформація є обов’язковою для знання не тільки керівниками загальноосвітнього процесу, а й їх підопічними, тобто учнями. Це забезпечить якісний рівень навчально-виховного процесу СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Електронне джерело [«What», стаття: «Вимоги до кабінету інформатики: загальні правила, норми Санпін і безпеку роботи»]: https://what.com.ua/vimogi-do-kabinety-informatiki/ 2. Електронне джерело [«Irpin-nmc.kiev.sch», стаття: «Перелік необхідної документації у кабінеті інформатики»]: http://irpin- nmc.kiev.sch.in.ua/pro_nas/sto_vidsotkiv/ 3. Електронне джерело [«Schoollife», стаття: «Про втрату чинності Положення про кабінет інформатики»]: https://www.schoollife.org.ua/provtratu-chynnosti-polozhennya-pro-kabinet-informatyky/ 4. Електронне джерело інформатики»]: [«Slideshare», стаття: «Паспорт кабінету https://www.slideshare.net/MarynaBaldovskaya/ss- 227977282 5. Електронне джерело [«Annasavitska.jimdofree», стаття: «Вимоги до кабінету інформатики»]: https://annasavitska.jimdofree.com/ 6. Електронне джерело [«Ukrbukva», стаття: «Програмне забезпечення кабінету обчислювальної техніки»]: https://ukrbukva.net/page,10,61936Programmnoe-obespechenie-kabineta-vychislitel-noiy-tehniki.html 7. Електронне джерело [«Dolinf.blogspot», стаття: «Документація кабінету інформатики»]: http://dolinf.blogspot.com/p/blog-page_22.html 8. Електронне джерело [«Studfile», стаття: «Приклад оформлення кіікт»]: https://studfile.net/preview/5456683/page:3/ 9. Електронне джерело [«Vuzlit», стаття: «Локальна комп'ютерна мережа кабінету інформатики»]: https://vuzlit.com/429554/lokalnaya_kompyuternaya_set_kabineta_informati ki 10. Електронне джерело [«Learn.microsoft», стаття: «Розгортання Windows 10 у навчальному закладі»]: https://learn.microsoft.com/ru- ru/education/windows/deploy-windows-10-in-a-school#how-to-configure-aschool 11. Електронне джерело [«Vistplus», стаття: «Кращі програми для віддаленого доступу до комп’ютера»]: https://vistplus.com/stati/krashhiprogrami-dlya-viddalenogo-dostupu-do-komp-yutera/ 12. Електронне джерело [«Vz-vsosh.edusite», стаття: «Кабінет інформатики та ІКТ»]: http://www.vz-vsosh.edusite.ru/p49aa1.html 13. Електронне джерело [«Иванов-ам», стаття: «Апаратне та програмне забезпечення»]: https://xn----7sbbfb7a7aej.xn-- p1ai/informatika_kabinet/comp/comp_01.html 14. Електронне джерело [«Uchinfo», стаття: «Апаратне забезпечення комп’ютера»]: https://uchinfo.com.ua/blogs/informatika/apparatnoe- obespechenie-kompyutera/ 15. Електронне джерело [«Иванов-ам», стаття: «Інформаційна безпека»]: https://xn----7sbbfb7a7aej.xn-p1ai/informatika_kabinet/inf_soz/inf_soz_05.html 16. Електронне джерело [«Urokinformatyky.blogspot», стаття: «Організація комп’ютерної мережі в класі інформатики»]: http://urokinformatyky.blogspot.com/p/blog-page_17.html 17. Електронне джерело [«Redos.red-soft», стаття: «3.10.10 Veyon – програма управління комп'ютерним класом»]: https://redos.red-soft.ru/base/serverconfiguring/remote-control/veyon/ 18. Електронне джерело [«Compress», стаття: «Практичні поради щодо управління локальними мережами в школі»]: https://compress.ru/article.aspx?id=20173#02 19. Електронне джерело [«Wikipedia», https://ru.wikipedia.org/wiki стаття: «Сітьова плата»]:
