Uploaded by Oleksii.Tarasiuta

Лекция об Истории Тимоти Снайдера

advertisement
Із циклу лекцій про історію України і її земель від єльського
викладача Тімоті Снайдера.
Цього разу історик розповідає про землі Київської Русі, які
опинилися під контролем монголів, та про те, як монголи
посприяли створенню Московської держави.
Наступники Київської Русі, кожен з яких в той чи інший час називав себе
правителем всієї Русі:
1. Велике князівство Литовське.
2. Галицько-Волинське князівство.
3. Монгольська Русь.
Монгольська Русь
Після повалення Київської Русі монголами частина її земель входить до
складу Золотої Орди, яка існує від приблизно 1240 року до XV століття.
Золота Орда з часом розколеться на низку утворень, одним з яких стане
Московська держава.
Серед цих утворень Москва вирізняється тим, що вона християнська, а не
язичницька чи ісламська.
Примітка: Москва не просто християнська, а саме православна, адже ніяких
інших течій на тих територіях не було.
Москва, як місто, так і держава, зʼявляється лише після знищення Русі
монголами. Підйом міста Москва, яке було дальньою частиною
Володимиро-Суздальського князівства, стало можливим завдяки
встановленню на підмонгольськвих територіях нового і чіткого принципу
престолонаслідування: хто краще і більше збирає податки для
монгольського правителя, той і князь.
Саме так і піднявся московський князь. І шлюб теж допоміг: у 1317-му князь
Юрій одружується із сестрою хана Золотої Орди. В цей же час влада від
Тверського князівства переходить до Московського.
Першим серед відомих московських князів, який назвав себе князем усієї
Русі, був Василій І: про це відомо завдяки його монеті, на одній стороні якої
він викарбував свій титул, а на іншій – «Нехай живе султан Тохтаміш», що
вказує на справжнього правителя територій, до яких входила Москва.
Після розпаду Золотої Орди Московська держава продовжує платити
данину ханам до середини XV століття.
Особливості Московської держави і московитів
1. Московія – це держава, яка взяла собі дещо від Київської Русі: мову,
релігію і правлячу династію.
2. В той же час це нова держава, яка існувала під керівництвом монголів,
а отже зазнала і їхнього впливу.
3. Вони добре вміли битися завдяки тому, що довгий час билися на
стороні монголів, а потім і проти них.
4. Вони не взяли юридично-бюрократичну систему, яка були розроблена
у Київській Русі (на відміно від Великого князівства Литовського), а
вони повернулися до єдиного правила: цар – головний і йому
належить все.
5. Земля надається лише на певних умовах – як правило, служба в армії
царя, – і за будь-яке порушення її можуть забрати.
6. 1% населення належить до умовних землевласників, а 99% – це
селяни, більшість із яких привʼязані до землі. 1497–1649 роки – процес
закріпачення селян, коли з кожним указом царя у них зменшувалася
можливість змінити місце проживання, а власнику землі надавалося
все більше прав над селянами.
Територіальне розширення Москви
Своє розширення московські князі вели у кількох напрямках.
Захід
Спершу у 1470-х починається розширення на захід, тобто в бік Європи. В
цей час Москва отримує контроль над православними містами, такими як
Новгород, Твер і Псков. В цих містах правила знать, але після завоювання
Москвою знать перестає існувати і поширюється вищезазначена форма
правління.
Південь
Далі розширення йде на південь, яке відбулося більшою мірою під
проводом Івана Грозного. Він перемагає Казанське ханство у 1552-му. Це
розширення має кілька ключових моментів:

Московська держава стає імперією, адже управляє різними націями із
різними релігіями.

Відкриття шляху до багатих, але малонаселених земель за річкою
Волга.
Походи Івана Грозного на захід
Лівонська війна (1558–1583) – це похід Івана Грозного знову на захід, де він
намагається захопити території Балтії. Саме ця війна, в якій брала участь
низка країн, стала поштовхом до створення Речі Посполитої і України (про
це в наступних лекціях).
Лівонська війна не йшла вдало для Московії, через що у Івана Грозного
розвинулася параноя і він вдався до хвилі зачисток тих, кого вважав
зрадниками. Зачистки вчиняли опричники.
У 1571-му Кримська ханство починає свій похід на Москву і у нього
виходить її захопити на деякий час.
Схід
Третя хвиля розширення відбулася на схід до Тихого океану, тому цю хвилю
можна назвати світовою або міжнародною. Ці завоювання відкривають
шлях до міжнародної торгівлі.
Просування московитів зупиняється, коли вони доходять до Китаю: у 1689му вони підписують мирну угоду із Китаєм (китайська династія Цін) у
Нерчинську, яким встановлюється кордон між Московським царством і
Китаєм та, що головніше, торгові звʼязки.
Своїми завоюваннями Москва взяла під контроль близько 500 етнічних
груп, які говорили 120 мовами — багато цих груп сьогодні воюють у
російській війні в Україні.
Download