Міністерство освіти та науки України Одеський національний університет імені І.І Мечникова Кафедра міжнародних відносин Презентація НА ТЕМУ “Грецький Маріуполь” Студента ІІІ курсу Спеціальності 291 «Міжнародні відносини громадські комунікації та регіональні студії» Іванченка Микити Олександровича Маріуполь – місто в Україні. Лежить у Донецькій області на березі Азовського моря, гирлі річки Кальміус. Маріуполь Перші греки жили тут у 1775 році, коли за указом Катерини Великої ця територія була дарована вигнаним турками мешканцям Криму. Конкретний указ існує у музеї міста, і консул у своєму посланні бажає бути врятованим. Спочатку поїхало 200 сімей, які потім швидко досягли 15 000 мешканців. ГГреки Надазов’я пам’ятають про кожну зі своїх батьківщин: від долин Пелопоннесу та Анатолії до схилів Кримських гір. Ця пам’ять щоразу дає їм змогу відтворювати майже стертий образ себе. Попри минулу скруту, депортації та розстріли. Попри сучасну розділеність агресією Росії. «Чорні роки» Наслідували «чорні роки» для наших членів Радянського Союзу, коли з якихось причин грецький елемент був жорстоко переслідуваний – наприклад, співпраця з нацистами чи бажання створити «незалежну грецьку демократію», – багато хто опинився в ГУЛАГу та було страчено понад п’ять тисяч греків. Грецький колорит міста залишався дуже насиченим аж до російського вторгнення. У Маріуполі функціонувало 39 грецьких початкових та 6 середніх шкіл із 156 учителями, кількість греків у районі перевищує 100 тис., 80% з яких проживають у Маріуполі, решта говорять по-грецьки в решті 29 сіл. Маріуполь зазнавши великих втрат, триває осади міста, страждають жителі, кількість жертв налічувала десять тисяч. Коліску еллінізму можна стерти з лиця землі. Інший консул уже зробив Депортація з Криму Наприкінці липня 1778 року із грецьких, вірменських, грузинських і валаських селищ і кварталів Криму вийшли перші переселенці. Так почалася перша депортація населення півострова. Вона тривала два місяці. Росія Наприкінці липня 1778 р. перші поселенці покинули грецькі, вірменські, грузинські, волоські поселення та райони Херсонесу. Так почалася перша депортація жителів півострова. Через два місяці….. Депортація з Криму 1778р. Російські священнослужителі, які зареєстрували всіх кримчан, що пройшли на той час через Перекоп, нараховували тридцять чоловік. З них 18 335 були греки, вірмени, а решта грузини та волохиійські писарі, які реєстрували усіх кримчан, що пройшли тоді через Перекоп, нарахували 31 098 осіб. Із них 18 335 були греками, 12 383 – вірменами, решта – грузинами та валахами. На початку російський уряд має намір заселити грецьку і кримську річки між Самарою і Вовчою, поблизу Павлограда донині. Але поселенці відмовилися жити на цих землях. Так вони зимували в дорозі. Лише в 1779 році грецькі поселенці отримали свою землю від північного гирла річки Берди до фонтану річки Вовча, а від неї на схід до річки Кальміус і за південь до озера Азовського моря. Це була територія найсхіднішої паланки Війська Запорозького – Кальміуської. Від часу, коли Катерина ІІ зруйнувала останню Січ 1775-го, ці землі були майже безлюдними Це була територія найсхіднішої паланки Війська Запорозького – Кальміуської. Від часу, коли Катерина ІІ зруйнувала останні 1775го, ці землі були майже безлюдним Через кілька років після початку параду влади Маріупольський район по черзі переходив від більшовиків до Центральної Ради; До кінця 1920 року ця комуністична влада остаточно утвердилася. В той же час, однак, почався проект «індиго» у новоствореному СРСР.11 грудня 1937 року нарком внутрішніх справ СРСР Микола Єжов підписав директиву № 50215. НКВС розкрило мережу "грецьких націоналістичних шпигунсько-розвідувальних організацій, метою яких було ліквідувати радянську владу в місцях компактного проживання греків у СРСР". До цього нарком підписав схожі директиви про "польські та німецькі організації". У січні 1989 року виникло Маріупольське товариство греків. Це була перша організація грецької національної меншини в Україні після 1930-х років. 25 березня 1989 року організація відзначила перше свято – День незалежності Греції. Щоправда, товариству заборонили виносити прапор Греції на сцену чи запрошувати іноземних гостей. Надія Чапні каже, що, попри це, капітан грецького судна, яке стояло у маріупольському порту, дізнався про святкування і прийшов із командою. Коли зі сцени почали лунати пісні греків Надазов’я, зала заспівала разом із виконавцями. Це були пісні, які всі знали від своїх бабусь та дідусів. Відтоді створено Федерацію грецьких товариств України, у деяких школах Донецької, Запорізької, Одеської областей і Києва запроваджено новогрецьку, а у Маріупольському державному університеті з’явилася кафедра новогрецької мови. ВИСНОВКИ Головне сьогодні – зберегти єдність греків України. І допомогти тим, хто живе на лінії фронту. Цим людям часто пропонували виїхати з їхніх сіл. Але вони казали, що це земля, полита потом їхніх предків. Якщо їм суджено загинути на ній, то нехай так і буде,– каже Олександра Проценко-Пічаджі. Розповідаючи це, вона пригадує рядок із пісні "Πατρίδα μ' αραεύω σε" (Я шукаю свою батьківщину): – "Поза Грецією я – грек, а у Греції – іноземець". Ми не шукаємо кращої долі за світами, не хочемо втекти. Греки є і будуть патріотами України. Бо ми також своєю працею створювали цю державу. Це пісня понтійських греків – давніх предків надазовських еллінів. Вона починається словами: "Я побудував п’ять будинків, але з кожного був викинутий". Греки Надазов’я бережуть дім, який створили два століття тому.
