Загрузил Alter e

хурма

Реклама
ХУРМА
ВІРГІНСЬКА ХУРМА (Diospyros virginiana)
СХІДНА ХУРМА (Diospyros kaki)
У провінції Онтаріо небагато форм хурми дає добрі плоди. Незважаючи на те,
що хурма в дикому вигляді росте вздовж озера Ері, вона є теплолюбним деревом,
тому при температурі + 15 °С (60 °F) або нижче перестає приживатись, рости чи
дозрівати.
Більшість названих у цій книзі форм хурми походить з території від південної
Пенсільванії до центрального Іллінойсу. Early Golden (Ерлі Голден), форма,
знайдена поблизу Сент-Луїсу, - це стандарт, який дає ранні нетерпкі плоди. Але в
Кінгстоні, що в пров. Онтаріо, його плоди не спіють як слід, якщо сезон холодніший
за нормальний.
У сезон, холодніший за нормальний, плоди всіх дерев хурми залишають
терпкий присмак. Незважаючи на присмак, більшість людей, з’ївши один плід,
скаже, що хурма спіла, якщо захоче з’їсти ще один. Це ускладнює тестування смаку,
оскільки терпкий присмак першого плоду псує смак наступних. Перше правило,
якого слід додержуватись при їді хурми, - розривайте шкірку й нюхайте, якщо не
пахне медом, не їжте.
Плоди американської хурми надто м’які для пересилки чи зберігання. Вони, за
звичай, перетворюються на місиво, коли падають з дерева.
Американська хурма часто страждає від ушкодження кори гілок на висоті 2060 см від поверхні з південно-західного боку. Це ушкодження, а також глибоке
пошкодження морозом смертельні для східної хурми, не адаптованої до швидких
температурних змін, які вона повинна витримувати в Північній Америці.
Як і дині, плоди хурми й азиміни одразу припадають до смаку людям, які
ніколи раніше не куштували їх.
Типовий терпкий присмак плодів американської хурми може бути усунений
при правильному поводженні з ними. Якщо плоди пожовтіли й почали
розм’якшуватись, вони доспіють на дереві в теплу погоду після заморозків. Крім
того, їх можна довести до повної зрілості при зберіганні протягом кількох днів в
одній сумці з яблуками. Етилен, який виділяють яблука, завершує дозрівання хурми.
При цьому збір врожаю проводиться, коли плоди набудуть забарвлення та почнуть
розм’якшуватись, інакше етилен буде неефективним. Пожовтілі плоди східної
хурми під дією етилену дозріють у твердому стані на початку жовтня. Було
зроблено спробу схрестити східну й американську хурму для того, щоб додати такі
властивості, як дозрівання по типу східної хурми, розмір плодів східної хурми, до
американської хурми, яка рано переходить у зимовий стан і є зимостійкою. На жаль,
ця спроба була невдалою.
Ще один спосіб довести хурму до зрілості – це дозволити плоду висохнути на
дереві. Хоч плодам хурми і складно висохнути восени в нашому кліматі (у
місцевості, де живе автор, взимку температура може бути до -20 °F (-28,8 °С), ґрунт
- 8 дюймів (20,32 см) на шарі мулу й піску товщиною 2,7 м з черепашками (у
2
минулому дно озера Тонаванда) – від перекладача), але коли в них накопичилась
достатня кількість цукру, заморозок усуне терпкість, не пошкоджуючи плоду.
Сухе заморожування також може довести хурму до зрілості. Морожені плоди
слід струсити з дерева і покласти в морозильну камеру в пакеті. Морожені спілі
плоди хурми зберігають свою форму, цукристість і колір. Кількаразове
заморожування і відтавання зроблять їх темними, але не вплинуть на їх смак. Плоди
хурми, які щойно дістали з морозильника, нагадують морозиво. Важко думати про
морожену хурму діаметром 4-5 см як про товар, але тільки якщо ви не їсте її. Morris
Burton (Морріс Бертон) (яка спіє тільки наполовину в умовах Онтаріо), коли її
м’якуш морожений, зберігає свій смак набагато краще, ніж інші форми хурми.
М’якуш хурми продається як наповнювач для морозива.
Плоди декількох форм американської хурми дозріли в деяких районах, навіть
у недавні роки з коротким холодним літом.
Pieper (Пайпер) дає зрілі плоди, навіть незважаючи на те, що вона занадто
врожайна, а плоди слід проріджувати. Викликає занепокоєння те, що Pieper
(Пайпер) іде в зиму, увішана плодами, що дозрівають. Як відомо, це вбиває дерева
хурми, але Pieper (Пайпер) квітне в наступному році без жодних ознак ураження
морозом. Її листя набуває декоративного жовтого забарвлення в жовтні перед
настанням морозів. Сіянець Pieper (Пайпер), SAA Pieper (САА Пайпер), може
навіть кращий за Piper (Пайпер), тому що раніше дозріває й має більші (як у
синьої сливи) плоди. Slate (Cлейт) подібна до SAA Pieper (САА Пайпер).
Richards (Річардз) з Індіани та Meader (Мідер) із Нью-Гемпшира
залишаються загадками для мене. В описі, який надійшов разом з ними, було
зазначено, що вони мають надранній термін дозрівання й плоди високої якості.
Richards (Річардз) визріла тільки один раз. Довгого спекотного літа 1991 року
вона дозріла так само рано, як і будь-яка інша форма, але її плоди виявилися
занадто м’якими. Їх було добре їсти з дерева на початку вересня, але
зберігати можна було тільки як місиво. Meader (Мідер) не дозріла жодного
разу, хіба що у формі висушеного морозом плоду.
Yates (Єйтс) - переможниця. Родом вона з пагорбів Південної Індіани.
Вона дає великі, як у японської сливи, плоди, іноді в середині вересня. Коли
плоди Yates (Єйтс) спілі на вигляд, вони не терпкі. Прихована терпкість - вада
хурми NC-10 (НС-10). Однак у винятковому 1991 році плоди NC-10 (НС-10)
почали дозрівати в серпні й були зовсім не терпкі. Geneva Pumpkin (Женева
Пампкін) (Женевські форми були виведені професором Джорджем Слейтом)
також дуже рання. NC-10 (НС-10), Yates (Єйтс) і Hess (Гесс) мають найкраще
листя. Воно блискуче, цупке, темно-зелене з раннього червня до жовтня. Інші
форми мають більш світле зелене листя, на якому часто бувають чорні
смужки. Hess (Гесс) має довгі плоди, великі, як плоди Yates (Єйтс), такі самі,
як у форми Geneva Long (Женева Лонг), але вони запізно дозрівають у
більшості років.
Geneva Long (Женева Лонг) - це незвичайна форма, тому що її плоди
мають вигляд і смак, як у східної хурми. Навіть зелені, плоди Geneva Long
(Женеви Лонг) м’які й не дуже терпкі. Здається, рослина в цілому запрошує
до їди, оскільки тля та листорізи люблять її. Дозріває в середині жовтня.
3
Плоди добре зберігають свою консистенцію, тому їх можна різати, як
помідори, щоб покласти в салат чи десерт. Нетипова відсутність терпкості в
плодах Geneva Long (Женеви Лонг), певно, є причиною того, що її плоди не
мають такого напівабрикосового смаку, як плоди інших форм віргінської
хурми.
Szukis (Зукіс) (вимовляється Сьюкіс) - двостатева хурма, яка дає пилок і
плоди. Вона така ж рання, як Yates (Єйтс), надурожайна, як Piper (Пайпер), і
розмір її плодів коливається від малого, як у Piper (Пайпер) та NC-10 (НС-10),
майже до розміру плодів Yates (Єйтс). Вам потрібне одне чоловіче дерево для
отримання добрих плодів хурми (плоди з насінням мають вищу якість), Szukis
(Зукіс) задовольняє цю потребу, а також дає хороші плоди. Всі інші дерева
хурми, за винятком східної, - типово чоловічі, що дають пилок, або типово
жіночі, що дають плоди.
Плоди хурми без насіння дозрівають раніше, ніж плоди з насінням. Оскільки
вони часто мають поганий смак, то про них краще сказати, що вони псуються, а не
дозрівають по-справжньому. Piper (Пайпер) та NC-10 (НС-10) часто дають плоди без
насіння. Плоди хурми з одною або двома насінинами дозріють раніше, ніж плоди з
п’ятьма чи шістьма насінинами. Плоди хурми без насіння менші, ніж плоди цієї ж
форми з насінням.
Форми хурми раннього терміну дозрівання квітнуть рано. Далі на південь
одного чоловічого дерева достатньо для того, щоб запилити цілий сад. Нам потрібні
чоловічі дерева, які квітнуть дуже рано, для того, щоб бджоли могли зібрати нектар
хурми до того, як жіночі дерева почнуть цвісти, інакше ми втратимо найбільш
ранню частку нашого врожаю хурми.
Хурма запилюється комахами. Вона дає нектар. Чоловічі квітки мають
довжину 0,7 см і розташовані на дереві групами по три. Квітконіжки чоловічих
квіток залишаються на дереві, дозволяючи таким чином визначити стать дерева
взимку. І чоловічі, і жіночі квітки білі, мають форму дзвоника і з’являються в
пазухах листків на молодих пагонах. Жіночі квітки мають довжину 1,5 см із ледве
помітним плодом між квітковими пелюстками й чашечкою. Жіночі квітки
розташовані на дереві поодинці. Квітконіжка й чашечка можуть залишатися на
дереві взимку, вказуючи на те, що плоди дозріли на дереві. Розмір квітконіжки й
чашечки дозволяє робити висновок про розмір плодів.
Методи, які сприяють ранньому дозріванню плодів:
1. Садіть дерева в затишному місці, в якому вони отримуватимуть багато
сонця й будуть мало страждати від вітру.
2. Проріджуйте плоди хурми до досягнення 6 – 10 см відстані між плодами.
3. Садіть у теплий ґрунт. Використовуйте дренаж, виполюйте бур’ян,
розташовуйте дерева на південній експозиції, використовуйте щити від вітру,
крапельне зрошування теплою водою, чисту штучну мульчу та ін.
4. Поливайте для того, щоб уникнути стресу від нестачі вологи. Для
плодоносних садів характерний такий показник кількості води на одне дерево - 3 см
води на тиждень.
5. Садіть сосни на північному й західному боці, а дерева хурми – на
південному чи східному схилі, який продувається вітром.
4
6. Садіть упереміж із чорним горіхом.
7. Пізня посуха змусить плоди дозріти, а дерева – заснути.
Коли форма Evelyn (Евелін) росте в саду з чорного горіха, вона поспіває на
два тижні раніше, ніж коли росте на відкритому місці. Епізодична інформація про
хурму, посаджену впереміж із чорним горіхом, накопичується. Мікроклімат, який
створює чорний горіх, характеризується зменшенням впливу вітру, розсіюванням
світла через листя, притяганням вологи глибокими коренями горіха, крім того,
здається, що хурма добре реагує на підвищення кислотності ґрунту та юглон.
Питання, що саме впливає на раннє дозрівання плодів хурми (мікроклімат, хімічні
сполуки, нестача вологи, симбіоз коренів), залишається відкритим для дослідження
в рамках вивчення особливостей плодоношення хурми.
Вигодами для чорного горіха від сусідства з хурмою можуть бути зменшення
впливу вітру, підвищення щільності насаджень, що примушує горіх рости високим,
а також зменшення кількості трави, посилена обробка та удобрення ґрунту, які
проводяться для отримання доброго врожаю хурми. Хурма росте повільніше за
чорний горіх, особливо коли починає плодоносити.
Потреби хурми в добривах подібні до потреб яблуні й становлять близько 500
кг/акр, ранньою весною можна підживлювати гранульованим добривом у
співвідношенні 5:10:5. Внесення завеликої кількості азотного добрива у
вегетаційний сезон справляє сильний негативний вплив на дерева хурми. Хурма
часто скидає плоди й листя, якщо її сильно удобрювати у вегетаційний сезон.
Деревина хурми дуже тверда, стійка до навантаження й полірується з часом. З
неї роблять головки ключок для гольфу й ткацькі човники. Хурма – член родини
Ебенових з найбільш північним ареалом поширення.
Хурму розмножують за допомогою прищеплення, вирощування з насіння,
кореневих відсадків та відрізків кореневих відсадків. Розмножування за допомогою
повітряних відсадок та вкорінення зелених пагонів набагато складніші, але
необхідні, щоб отримати кореневі відсадки потрібної форми хурми.
Насіння хурми легко проростити. Проросте насіння, посіяне під зиму.
Вирощування хурми з насіння.
Вибирайте насіння хурми, коли воно стане темно-коричневим. Насіння змінює
забарвлення від зеленувато-жовтого до коричневого, коли плід розм’якшується. Для
полегшення зберігання звільніть його від м’якуша, промийте та дайте йому
висохнути на відкритому повітрі протягом 2 або менше днів. Зберігайте в
холодильнику загорнутим у поліетиленовому пакеті з вологим мохом.
Восени сійте насіння хурми й прикривайте його шаром ґрунту товщиною 1 см
і шаром тирси з твердої деревини товщиною 5 см.
Навесні сійте насіння хурми після того, як ґрунт підсохне, і його можна буде
обробляти. Прикривайте насіння 1 см ґрунту та 3 см тирси з твердої деревини. Якщо
погода суха, добре поливайте посадки раз на тиждень. Хурма може вирости до
висоти 30 см за перший сезон і до 1 м – за другий рік вирощування. Симазин
допомагає боротись із бур’янами.
5
Пересадіть хурму на початку третього року вирощування. Рослини, викопані з
цілою й неушкодженою кореневою системою, можна рано навесні пересаджувати в
холодну землю. На жаль, хурма має глибоке центральне й довге поверхневе коріння.
Викопати його неушкодженим дуже складно. Відкладіть викопування до того, як
бруньки почнуть набрякати, й потримайте хурму з оголеним корінням у холодному
місці до того, як ґрунт прогріється. Герметично упакуйте коріння хурми в
поліетиленовий мішок для сміття, наповнений вологими шматочками газети.
Викопайте посадочну яму, більшу, ніж коренева система рослини. Хурма
любить темний теплий ґрунт. Через збільшений ризик ушкодження морозом при
вирощуванні у вологому місці потрібний добре дренований ґрунт, хоч коріння
хурми терпітиме підвищену вологість ґрунту. Змішайте ґрунт для посадки з чашкою
кісткового борошна. Коли заповнюватимете яму ґрунтом, розправляйте коріння.
Притопчіть ґрунт навколо дерева, одночасно підсмикуючи дерево вгору для того,
щоб коріння залишалось розправленим. Розпушіть ґрунт між корінням палицею або
ручкою лопати. Полийте ґрунт настільки, щоб він намокнув, але не перетворився на
болото. Хурма росте краще, якщо її зрошувати теплою водою крапельним способом
зі шлангу на сонячному місці. Коренева система не загоїться, доки верхівка дерева
не почне рости. Як і каштани, пересаджені дерева хурми буйно ростуть за теплої
вологої погоди, але за сухої погоди, коли дмуть суховії, їх пошкоджене коріння не
здатне забезпечити такий ріст. Перед в’яненням дерева опадає листя. Ріст згодом
поновлюється, але занадто пізно для того, щоб вберегти верхівки дерев від
ушкодження морозом. Наступної весни верхівка мертва, а пагін росте від коріння.
Один із найголовніших агротехнічних прийомів – використання пластикових
трубок. Поставте навколо стовбура хурми півтораметрову трубку, заглиблюючи її в
землю на кілька сантиметрів, щоб миші не могли дістатися до стовбура.
Замість цього можна обгорнути стовбур мотузяною обмоткою, заглибивши її
на 4 см в ґрунт.
Підріжте дерево на одну третину для того, щоб зрівняти надземну частину з
ослабленою кореневою системою.
Як завжди, для того, щоб вберегти ґрунт від висихання, потрібна вода.
У перший рік вирощування можна використовувати гранульоване добриво
тільки, якщо не буде прямого контакту з корінням рослини.
Після того, як пересаджена хурма почне рости, а перші бур’яни будуть
вирвані, слід застосувати гербіцид симазин. Використовуйте якийсь засіб, подібний
до симазину, щовесни, для того, щоб зберігати ґрунт під деревом вільним від трави
та бур’янів.
Удобрюйте маленькі дерева хурми гранульованим садовим добривом у
співвідношенні 10:10:10. Застосовуйте добриво в кількості 0,5 кг на кожні 3 см
діаметру стовбура дерева, коли наприкінці березня починає танути останній сніг.
Розподіляйте добриво в напрямку від стовбура до зовнішніх гілок. Застосовуйте
добриво не ближче, ніж на відстані 10 см від стовбура. Будь-які гранули, які
контактують з деревом, повинні бути усунені від нього до того, як вони спричинять
опік.
Використовуйте план посадки ліщини для вирощування плодоносних дерев.
Простір, достатній для дозрівання хурми, – 12 на 8 м. Дикорослі дерева хурми, які
плодоносять нерегулярно, виростають висотою до 20 м та 50 см у діаметрі.
6
Обрізайте дерева влітку для того, щоб вони були малими й плодоносними.
Формуйте невисоке дерево з п’ятьма головними гілками, які підніматимуться
деревом, як спіральні сходи, навколо стовбура.
Хурма – це незвичайне дерево, оскільки воно скидає не тільки листя, а й бічні
гілки. Коли дерева засинають, їхнє листя стає жовтим із рожевим відтінком. Листя
опадає після сильного морозу. Жовті плоди залишаються на дереві, прикрашаючи
його. Навесні з дерева падають маленькі гілки. Це природна обрізка. Хурма
плодоносить на молодих гілках. Опадання гілок з плодами може бути частиною
процесу дозрівання й висихання плодів хурми. Плоди східної хурми в районах її
природного вирощування збирають разом із гілками, які скручують у гірлянди, і в
такому вигляді доправляють на ринок. Будь-які гілки хурми, які ростуть усередину
крони (слабкі розвилки), потрібно вирізати.
У Квінстоні, що в шт. Онтаріо, східній хурмі вдавалось виживати протягом
декількох років. На сьогодні залишається тільки Sheng (Шенг), стовбур якого досяг
20 см у діаметрі. Ці дерева були прищеплені на місці на висоті як мінімум 1 м від
поверхні ґрунту. Шенг успішно плодоносив після -20° С, а Peiping (Пейпінг) і Great
Wall (Грейт Уолл) загинули.
Прищеплення хурми пагонами, що не розпустились, проводять у травні після
прищеплення ліщини, каштана й азиміни. Працюйте на товстій зимостійкій підщепі.
Намагайтесь робити прищепи якомога вище від поверхні ґрунту, використовуючи
найтовстіші доступні живці.
Прищеплення потрібне для того, щоб отримати через один чи два роки
плодоносні дерева найновіших форм. По-перше, вам потрібно виростити великі
підщепи для того, щоб вони були зимостійкими. Як і при відборі зимостійкого
волоського горіха, багато форм хурми не витримує випробної зими, яка є холодною
й чітко дає зрозуміти результати.
Інструкції з пересаджування радять вирізати мертві й пошкоджені корені.
Корені хурми чорні, деякі чорні наскрізь. Як визначити, які корені мертві, а які
здорові? Наступна проблема - підтримувати добрий ріст. Влітку ґрунт повинен бути
постійно вологим і теплим. Як і каштан, хурма нарощуватиме нову соковиту зелень,
навіть якщо її корені слабкі й нездорові. Садівник сплутує цей ріст із результатами
успішного пересаджування й припиняє поливи. Після цього пагони в’януть, а листя
опадає. Відновлення поливів викличе ріст нових пагонів, але цих поливів рідко
буває достатньо для того, щоб верхівка дерева успішно перезимувала. Прищепа на
цій рослині не виживе, хоч від кореневої шийки навесні відростуть нові пагони.
Ґрунт навколо пересаджених рослин слід обов’язково укривати світлою або чорною
поліетиленовою плівкою, щоб утеплити ґрунт і затримати в ньому вологу. Чорна
плівка може задушити бур’яни. Продовжуйте поливати, навіть якщо ріст здається
відповідним. Приберіть пластикову мульчу в серпні, інакше вона вповільнить
засинання дерев і викличе ушкодження їх морозом. Хурма часто плодоносить у цей
же сезон, якщо її прищепили на верхівку. Прищеплена на верхівку хурма набагато
більш зимостійка й скоростигла, ніж та, яка прищеплена в нижній частині стовбура.
Плоди хурми використовують для приготування багатьох страв. Асоціація
дослідників плодів Північної Америки (the North American Fruit Explorers, NAFEX –
від пер.) видала книгу, в якій містяться поради щодо вирощування хурми й
використання її плодів у їжу. В ній ретельно записані рецепти хліба з хурми, пирогів
7
та інших страв. Головне – ніколи не користуватись залізними ножем, каструлею чи
сковородою при приготуванні хурми. Використовуйте нержавіючу сталь чи
алюміній, тому що залізо перетворює жовто-оранжевий колір м’якуша хурми на
чорний.
Схема розміщення дерев, наведена нижче, побудована з урахуванням шістьох
чинників. Протягом років типова ділянка, на якій спочатку було посаджено 16
дерев, звільнюється від них, доки не залишиться одне найкраще дерево. Вважається,
що максимальний діаметр стовбура плодоносного дерева повинен становити 30 см
(коли стовбур дерева дорівнює 30 см, площа, яку займає дерево, становить 0,0707
м2, таким чином, на 4000 м2 розміщується 42 дерева, тобто на одне дерево припадає
95 м2 землі). Ми садимо дерева ближче один до одного в рядах південно-північної
експозиції, щоб сприяти боротьбі із західним вітром, пришвидшеному застосуванню
пестицидів, полегшеній механізованій обробці та посадці інших культур. Остаточна
відстань між деревами повинна бути такою: 8 м у ряду й 12 м між рядами. Звідси
робимо висновок про необхідність початкової посадки 2×3 м, 7×10 футів. Це
дорівнює 16 деревам на площі 96 м2. Для того, щоб обмежити відсоток тіні на ґрунті
до 50 %, потрібні вирубка дерев і їх обрізка.
Таблиця розміщення дерев у саду
16 дерев проріджуються до 1, потрібно 96
м2 землі на 1 дерево.
І проріджування: видаліть меншу діагональ
(LESSER DIAGONAL) – 8 дерев.
ІІ проріджування: видаліть менший ряд
(LESSER ROW) – 4 дерева.
ІІІ проріджування: видаліть діагональ
-2
дерева.
IV проріджування: видаліть ряд
- 1
дерево.
Постійне - 1.
Усього: 16 дерев.
Переклад Наталії Кравченко (із книги Джона Гордона „Вирощування горіхоплідних
в Онтаріо” (Nut Growing Ontario Style), Товариство виробників горіхів Онтаріо
(SONG), 1993, друге видання, с. 111-117, ISBN 0-9696374-0-3, SB354.G__)
Скачать