БАСРІЙСЬКА ШКОЛА Басрійска школа, яка вважається консервативнішою, зародилася раніше, ніж куфійська. Серед першого покоління басрійських мовознавців Іса ібн Умар ас-Сакафі, Абу Амр ібн аль-Ала, який вважається її засновником, і Юнус ібн Хабіб ад-Дуббо. Перше покоління басрійських мовознавців Іса ас-Сакафі Абу Амр ібн аль-Ала Юнус ібн Хабіб o був відомим читцем Корану o Вважається одним із засновників граматики. o написав близько 70 праць в цій галузі o відомий як один з семи канонічних читців. o «найобізнаніший серед людей щодо читаннях Корану та арабської мови». o вільновідпущений раб перського або арамейського походження o прожив майже сто років, цілком присвятивши себе науці. Халіль аль-Фарахді o Написав перший арабський словник під назвою «Книга Айна», примітний тим, що слова в ньому розташовані не в алфавітному порядку, а відповідно до фонетикофізіологічного принципу, що в точності відповідає санскритским граматикам. o Розробив систему арабської метричного віршування – аруд o Виявив мінімальну одиницю членування мови – харф o Розробив арабську систему оголосів – харакат o Розробив фонетичний принцип побудови словника арабської мови o Ввів в арабський алфавіт знак хамза Сібавейхі o Перс за походженням, прибув в Басру і став учнем Халіля в віці 32 років. o після смерті вчителя перебрався до Багдада, де вступив у вчений диспут з куфійцем аль-Кісаї, а після поразки повернувся до себе на батьківщину, де і помер в 793 або 796 році. o на основі праць своїх попередників склав перший систематичний виклад граматики арабської мови з точки зору людини, для якої вона не є рідною мовою. o у його «Книзі» викладена вся арабська граматика в завершеному вигляді, у ній сформульовані всі можливі граматичні випадки, які продемонстровані великою кількістю прикладів з Корану і древньої арабської поезії. o За свою працю Сибавейхи отримав прізвисько «Імам граматистів». o Незважаючи на всі свої заслуги, «Книга» була громіздкою і не годилася для викладання іноземцям, залишаючись вченою працею для фахівців з філології. o Вона потребувала переробки, якою незабаром після смерті Сібавейхі зайнявся один з його вчителів - аль-Ахфаш. o Наступні покоління вчених не змогли внести нічого істотного в «Книгу» і активно приступили до збору та класифікації багатого словникового і фразеологічного запасу арабської мови. Найбільш видатних досягнень на цьому терені досяг сучасник Сібавейхі, басрієць аль-Асмаї і його учень Абу Убайда. Аль-Асмаї o завдяки відмінній пам'яті і старанному навчанню, став вельми шанованим вченим і охопив усі галузі науки, відомі в той період; o знався на арабській поезії і діалектах різних арабських племен; o написав безліч монографій, які містять багатий лексичний матеріал, розташований за предметними ознаками; o є автором робіт, які присвячені назвам частин тіла коней, овець, верблюдів і т.д. в різних арабських діалектах. Аль-Мубаррад o одна з найблискучіших постатей басрійської школи; o відрізнявся гострим розумом і красномовством, які принесли йому широку популярність серед населення. За легендою, саме ця обставина стали причиною заздрості з боку куфійця Таллаба, яка потім вилилася в тривале протистояння двох граматиичних шкіл; o основна праця – книга про класичну арабську мову «аль-Каміль» («Повний»), яка часто цитувалася і коментувалася різними граматистами. o в книзі не приділено уваги систематичному поданню матеріалу і вона містить нагромадження прислів'їв, оповідань, вірші і т.д. На початку однієї з глав аль-Мубаррад пише: У цьому розділі ми згадуємо про все потроху, щоб швидкою зміною уберегти читача від нудьги і розбавити жартами серйозне, давши при цьому душі і серцю можливість відпочити
