МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ЕНЕРГОБУДІВНИЙ ТЕХНІКУМ Методичні розробка відкритого заняття (лабораторної роботи) з дисципліни «Організація і технологія ремонту електроустаткування» 2020 Організація і технологія ремонту електроустаткування. Методична розробка відкритого заняття (лабораторної роботи) для студентів І-ІІ рівнів акредитації. Спеціальність: 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» Спеціалізація: «Монтаж і експлуатація електроустаткування електростанцій і енергосистем». Укладач: Бондаренко С.В. – викладач другої кваліфікаційної категорії Слов'янського енергобудівного технікуму Рецензенти: Л.О. Рубцова – викладач вищої кваліфікаційної категорії Слов’янського енергобудівного технікуму Русанов Є.Г. – викладач вищої кваліфікаційної категорії, Слов’янського хіміко-механічного технікуму Розглянуто та схвалено цикловою комісією спеціальних електротехнічних дисциплін. Протокол №___ від _________2020 2 Відкрите заняття (лабораторна робота) з дисципліни «Організація і технологія ремонту електроустаткування» за темою «Пошук пошкоджень в колекторних електродвигунах» 1. Вступ………………………………………………………………………….…3-4 2. Зміст. Обґрунтування теми…………………………………………………..…5 3. Організаційно-методичні вказівки з теми……………………………………..6-7 3.1. Методична, дидактична (навчальна, розвивальна), виховна мета…………8 4. Схема (план заняття), зміст і хід заняття ……………………………..……....9-10 5. Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи ………………...11-20 5.1. Мета роботи…………………………………………………………………...11 5.2. Завдання щодо проведення лабораторної роботи…………………………..11 5.3. Теоретичні положення………………………………………………………..11-18 5.4 Порядок виконання роботи……………………………………………….......18-20 6. Висновки щодо проведення відкритого заняття……………………….……...21 7. Додатки Додаток А «основні несправності колекторного двигуна та способи усунення» 22 Додаток Б «Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт»…………….25 Додаток В «Підготовка до виконання лабораторних робіт»…………………...27 Додаток Г «Технічні характеристики приладу для перевірки якорів»………...28 Додаток Д «Оформлення і зміст звіту лабораторної роботи»……………….....29 Додаток Е «Перевірка мегомметра »…………………………………………….30 Додаток Є «ДЕСТ 16264.0 – 85 (витяг)»…………………………………………32 Додаток З «М830В, M830, М832, М838 паспортні дані (витяг)»………..…..…33 8. Висновки…………………………………………………………………….......34 9. Література……………………………………………………………………….36 3 1 Вступ Перед вищою школою стоять важливі завдання щодо підвищення ефективності навчання і якості підготовки майбутніх фахівців. На сучасному етапі становлення освіти особливої значущості набуває потреба насичення навчальновиховного процесу сучасними психолого-педагогічними технологіями. Розвиток закладів освіти інноваційного типу які повинні відповідати вимогам сьогодення зумовлюють пошук нових організаційних форм навчання і виховання оновлення змісту навчально- виховного процесу. Необхідність підвищення рівня вищої освіти потребує розробки нової стратеги і тактики викладання. Згідно з навчальними планами за якими працюють вищі навчальні заклади ІІІ рівнів акредитації основною формою проведення занять залишається лекційносемінарсько-практична. Більшість занять у ВНЗ проводиться саме за такою вже традиційною формою до якої всі звикли. Здійснення нових планів вимагає перегляду підходів до роботи тих хто забезпечує навчально- виховний процес в першу чергу викладачів. Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» постійне удосконалення методики викладання дисциплін, передбачених навчальними планами закладу освіти, повинно супроводжуватися педагогічним контролем і насамперед проведенням відкритих занять. Вони є невід'ємним елементом методичної діяльності викладача, а також компонентом атестації педагогічних працівників, що проводиться для активізації їх творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці. Відкрите заняття - це одна з форм педагогічного контролю, метою якого є виявлення рівня професійної та педагогічної майстерності викладача з ціллю подальшого удосконалення викладацької діяльності. Відкрите заняття виконує низку функцій, а саме: 4 інформаційну, з одного боку, з'являється інформація щодо рівня професійної компетенції та педагогічної майстерності викладача, з іншого - щодо рівня підготовленості студентів групи: діагностувальну - виявляються провідні методи і прийоми, що застосовуються викладачем, їх відповідність цілям заняття, урахування специфіки аудиторії: встановлюють причини певних похибок у знаннях студентів: мотивувальну - стимулює подальше удосконалення професіоналізму викладача і навчальної діяльності студентів: прогнозувальну - дозволяє розповсюджувати у наступників передовий досвід, окреслювати шляхи зростання педагогічної майстерності викладача. Відкрите заняття - загальноприйнятий методичний захід, під час якого відбувається показ кращого досвіду, пропаганда нових педагогічних надбань і актуальних питань методики (наприклад, розвиток пізнавальної самостійності студентів, комплекси використання засобів навчання тощо). Без відкритого заняття (виховного заходу) неможливо здійснити поширення і впровадження кращового педагогічного досвіду. Цю думку підтверджував відомий учений і педагог Микола Пирогов: «Як же можна це довести інакше, як не запросивши товаришів на свій урок і не переконавши на власному досвіді». Відкрите заняття - добровільний крок викладача (крім серії відкритих занять під час атестації за підсумками стажування викладача). І якщо викладач не погоджується давати таке заняття, то ніхто його не може примусити, але переконати викладача в необхідності поділитися своїм досвідом і можна, і потрібно. Крім того, слід пам'ятати, що відкриті заняття не повинні проводитися стихійно. Вони мають створювати систему вирішення провідних педагогічних проблем, над якими нині працює викладацький колектив. Отже, підготовка відкритого заняття не дається «на відкуп» одному викладачеві, а обмірковується, конструюється за участю голови циклової комісії, голови методичного об'єднання. Дата його проведення оголошується заздалегідь. Обов'язково зазначається не лише тема й мета заняття розвивальна та виховна, а й методична мета відвідування, план відкритого заняття. Важливою складовою навчального процесу є контроль якості викладання. 5 2 Зміст. Обґрунтування теми З навчальної програми дисципліни «Організація і технологія ремонту електроустаткування» обрана лабораторна робота, а саме «Пошук пошкоджень в колекторних електродвигунах», яка пов’язана із розділом VI в якому крім іншого вивчається організація і ремонт електричних двигунів. Коли студенти починають виконувати лабораторну роботу вони вже повинні знати: застосування, будову та принцип дії колекторних двигунів; вихідні умови та порядок проведення зовнішнього огляду і дослідів щодо перевірки опору ізоляції; дефектацію колекторних двигунів; склад і вигляд робочих характеристик колекторних двигунів та порядок їхнього зняття та супутніх розрахунків. 6 3 Організаційно-методичні вказівки з теми Електрична енергія через свої переваги але порівнянню з іншими видами енергії (легкість перетворення в механічну, теплову і світлову, простота передачі на великі відстані та ін.) ефективно використовується на промислових підприємствах. Тому в електроустановках задіяна велика кількість різноманітного електроустаткування, як низьковольтного так і високовольтного. Щоб забезпечити нормальне і ефективне функціонування промислових підприємств, необхідно не лише правильно обслуговувати електроустаткування під час експлуатації, але і проводити своєчасно ремонт. Ремонт повинен виконуватися в стислі терміни, якісно і з невеликими витратами, що можливо при високому рівні організації ремонтних робіт і наявності висококваліфікованих електроремонтних фахівців. організацій Багаторічна показує, що практика більше функціонування 70% пошкодженого електроустаткування, що поступає в ремонт, складають трансформатори, електричні машини та комутаційні апарати. В результаті вивчення дисципліни навчальна діяльність викладача, спрямована на розумовий розвиток студентів у процесі розв'язування теоретичних задач на заняттях і підтвердження їх на лабораторних, та повинна включати: На рівні представлення: - пристрій, принцип дії, характеристики і сфера застосування різного роду електроустаткування; - дефектацію електроустаткування; - організацію та технологію ремонту електроустаткування; - післяремонтні типові дослідження щодо визначення придатності до експлуатації електроустаткування; - перспективи розвитку електроустаткування. На рівні розуміння: - основи методів ремонту електроустаткування; - одиниці виміру основних електричних величин; - методи вимірів електричних, магнітних і неелектричних величин; - умовні позначення на шкалах приладів та на схемах; 7 - заходи безпеки при проведенні ремонтних робіт. Студенти повинні вміти: - збирати схеми, які необхідні для дослідження електроустаткування; - користуватися засобами вимірювань; - визначати значення вимірюваної величини з урахуванням похибок. Визначення виду заняття – лабораторна робота. Визначення типу заняття – дослідницька робота. Підготовка до заняття здійснювалася наступним чином: 1) Визначення змісту та відбір матеріалу запланованого на лабораторне заняття, з урахуванням його специфіки та складності. 2) Уточнення теми заняття, чітке визначення навчальної, виховної та розвиваючої мети заняття і шляхів її реалізації. 3) Визначення форми та методу проведення заняття, типу та його структури з розподілом часу. 4) Уточнення завдань для дослідницької, графічної і самостійної роботи, а також контрольних запитань. 5) Складання лабораторної роботи. 6) Підготовка матеріально-технічної бази, ТЗН, наочних посібників. 8 3.1 Методична, дидактична (навчальна, розвивальна), виховна мета Для успішного проведення лабораторної роботи за обраною темою, для кращого засвоєння студентами матеріалу важливим є правильно обрати мету, форму і методи. Методичною метою даного заняття є втілення нових педагогічних технологій у навчальний процес. Дидактична мета – ознайомити з поняттям «Дефектація колекторних електродвигунів», охарактеризувати їх класифікацію, дослідити послідовність обчислення результату виміру; забезпечити засвоєння отриманих знань на практиці. Велике значення приділяється розвивальній меті заняття – розвивати вміння самостійно робити висновки за результатами випробовувань та вимірювань, систематизувати, встановлювати зв'язки раніше вивченого з новим, логічно викладати думки, самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань. Використання наочного матеріалу допомагає студентам краще засвоювати матеріал, усвідомлювати актуальність обраної теми. Особливе значення надається виховній меті заняття – формувати технічне мислення, виховувати ініціативу та групову роботу. 9 4 Схема (план заняття) Заняття ___ Лабораторна робота___ Група 101-1-18 Дата________ Тема: Мета заняття: Пошук пошкоджень в колекторних електродвигунах дидактична: навчитися практично визначати пошкодження в колекторних електродвигунах; виховна: виховувати почуття товариства, навички групової роботи; розвиваюча: розвивати вміння виконувати експериментальні завдання з дотриманням правил техніки безпеки; методична: вдосконалення проблемно-пошукового методу проведення заняття. Вид заняття лабораторна робота. Тип заняття дослідницька робота. Методи та форми проведення заняття: інформаційно-рецептивний (словесний: виклад інформації, пояснення; наочний: робота з роздатковим матеріалом, робота з лабораторними стендами, приладами, електроустаткуванням), проблемнопошуковий (постановка проблемних запитань, використання інтерактивних методів, прийомів), дослідницький (визначення пошкоджень). Міждисциплінарні зв’язки: забезпечуючі: українська мова (за професійним спрямуванням), математика, фізика. забезпечувані: КЕТМ, ОЕ і МПТ, ТОЕ, електропостачання, електроустаткування, електричні машини, електричні вимірювання. Технічні засоби навчання: ноутбук, монітор, лабораторна установка, вимірювальні прилади. Методичне забезпечення: методичні вказівки до виконання лабораторної роботи, бланк звіту з лабораторної роботи, інструктаж з техніки безпеки. 10 Зміст і хід заняття 1. Організаційна частина. Привітання, відмітка в журналі відсутніх. Перевірка готовності до заняття студентів, аудиторії, обладнання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Проведення контролю з метою з'ясування готовності студентів до виконання лабораторної роботи. 4. Інструктаж з техніки безпеки щодо виконання лабораторної роботи. 5. Видача завдань для виконання лабораторної роботи. 6. Виконання лабораторної роботи студентами. 7. Оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи. 8. Захист роботи. 9. Підведення підсумків. 10.Домашнє завдання: підготуватися до наступної лабораторної роботи. 11 5 Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи 5.1 Мета роботи Метою лабораторної роботи є отримання первинних навичок експериментальної роботи з колекторним двигуном – шляхом його дефектації для визначення подальшого ремонту. 5.2 Завдання щодо проведення лабораторної роботи У експериментальній частині роботи виконуються такі завдання: ознайомлення з приладами та устаткуванням використовуваними під час виконання роботи; виконання зовнішнього огляду колекторного двигуна; перевірка опору ізоляції струмоведучих частин колекторного двигуна; перевірка обмоток статора; перевірка ротора на міжвіткове КЗ. У результаті теоретичної підготовки та проведення роботи студент повинен знати: застосування, будову та принцип дії колекторних двигунів; вихідні умови та порядок проведення зовнішнього огляду і дослідів щодо перевірки опору ізоляції та вимірів пов’язаних з статором та ротором; склад і вигляд робочих характеристик колекторних двигунів та порядок їх зняття та супутніх розрахунків. 5.3 Теоретичні положення Що таке колекторний двигун (далі КД)? Під таким визначенням мається на увазі електромашина, що перетворює електроенергію в механічну, і навпаки. Конструкція пристрою припускає наявність хоч би однієї обмотки приєднаної до колектора (див. рис.). Колектор на роторі електродвигуна (відмічений червоним) 12 У КД цей елемент конструкції використовується для перемикання обмоток і як датчик, що дозволяє визначити положення якоря (ротора). Класифікувати ці пристрої прийнято за типом живлення, залежно від цього розрізняють дві групи КД : Постійного струму. Такі машини відрізняються високим пусковим моментом, плавним управлінням частоти обертання і відносно простою конструкцією. Універсальні. Можуть працювати як від постійного, так і змінного джерела електроенергії. Відрізняються компактними розмірами, невисокою вартістю і простотою управління. Перші, діляться на два підвиди, залежно від організації індуктора він може бути на постійних магнітах або спеціальних котушках збудження. Вони служать для створення магнітного потоку, необхідного для утворення обертального моменту. КД, де використовуються котушки збудження, розрізняють по типах обмоток, вони можуть бути: незалежними; паралельними; послідовними; змішаними. КД універсального типу На рисунку нижче представлений зовнішній вигляд електромашини даного типу і її основні елементи конструкції. Дане виконання характерно практично для всіх КД. А - механічний комутатор, його також називають колектором, його функції були описані вище. В - щіткотримачі, служать для кріплення щіток (як правило, з графіту), через які напруга надходить на обмотки якоря. С - Сердечник статора (набирається з пластин, матеріалом для яких служить електротехнічна сталь). D - Обмотки статора, даний вузол відноситься до системи збудження (індуктора). Е - Вал якоря. 13 У пристроїв даного типу, збудження може бути послідовним і паралельним, але оскільки останній варіант зараз не виробляють, ми його не будемо розглядати. Що стосується універсальних КД послідовного збудження, то типова схема таких електромашин представлена на рисунку. Універсальний КД може працювати від змінної напруги завдяки тому, що коли відбувається зміна полярності, струм в обмотках збудження і якоря також змінює напрямок. В результаті цього обертальний момент не змінює свого напрямку. Особливості та сфера застосування універсальних КД Основні недоліки даного пристрою проявляються при його підключенні до джерел змінної напруги, що відбивається в наступному: зниження ККД; підвищене іскроутворення в щітково-колекторному вузлі, і як наслідок, його швидкий знос. Раніше КД широко застосовувалися, в багатьох побутових електроприладах (інструмент, пральні машини, пилососи і т.д.). На поточний момент виробники практично перестали використовувати даний тип двигунів віддавши перевагу безколлекторним електромашинам. Тепер розглянемо колекторні електромашини, що працюють від джерел постійної напруги. КД з індуктором на постійних магнітах Конструктивно такі ел.машини відрізняються від універсальних тим, що замість котушок збудження використовуються постійні магніти. Конструкція колекторного двигуна на постійних магнітах і його схема Цей вид КД набув найбільшого поширення в порівнянні з іншими електричних машин даного типу. Це пояснюється невисокою вартістю внаслідок 14 простоти конструкції, простим управлінням швидкості обертання (залежить від напруги) і зміною його напрямку (досить змінити полярність). Потужність двигуна безпосередньо залежить від напруженості поля, створюваного постійними магнітами, що вносить певні обмеження. Основна сфера застосування – малопотужні приводи для різного устаткування, часто використовується в дитячих іграшках. До переваг можна віднести наступні якості: високий момент сили навіть на низькій частоті обертів; динамічність управління; низька вартість. Основні недоліки: мала потужність; втрата магнітами своїх властивостей від перегріву або з плином часу. Для усунення одного з основних недоліків даних пристроїв (старіння магнітів) в системі збудження використовуються спеціальні обмотки, перейдемо до розгляду таких КД. Незалежні і паралельні котушки збудження Перші отримали таку назву через те, що обмотки індуктора і якоря не підключаються один до одного і живляться окремо (див. А на рис.). Схеми КД з незалежної (А) і паралельної (В) обмоткою збудження Особливість такого підключення полягає в тому, що живлення U і UK повинні відрізнятися, в іншому випадку виникне момент сили. Якщо неможливо організувати такі умови, то котушки якоря і індуктора підключається паралельно (див. В на рис.). Обидва види КД мають однакові характеристики, тому є можливим об'єднати їх в одному розділі. Момент сили у таких електромашин високий при низькій частоті обертання і зменшується при її збільшенні. Характерно, що струми якоря і котушки незалежні, а загальний струм є сумою струмів, що проходять через ці обмотки. В результат цього, при падінні струму котушки збудження до 0, КД з великою ймовірністю вийде з ладу. 15 Сфера застосування таких пристроїв - силові установки з потужністю від 3 кВт. Переваги: відсутність постійних магнітів знімає проблему їх виходу з ладу з плином часу; високий момент сили на низькій частоті обертання; просте і динамічне управління. Недоліки: вартість вище, ніж у пристроїв на постійних магнітах; неприпустимість падіння струму нижче порогового значення на котушці збудження, оскільки це призведе до поломки. Послідовна котушка збудження Схема такого КД представлена на рисунку нижче. Схема КД з послідовним збудженням Оскільки обмотки включені послідовно, то струм в них буде рівним. В результаті цього, коли струм в обмотці статора стає менше, ніж номінальний (це відбувається при невеликому навантаженні), зменшується потужність магнітного потоку. Відповідно, коли навантаження збільшується, пропорційно збільшується потужність потоку, аж до повного насичення магнітної системи, після чого ця залежність порушується. Тобто, в подальшому зростання струму в обмотці котушки якоря не призводить до збільшення магнітного потоку. Зазначена вище особливість проявляється в тому, що КД даного типу недозволено запускати при навантаженні на чверть менше номінальної. Це може привести до того, що ротор електромашини різко збільшить частоту обертання, тобто, двигун піде «в рознос». Відповідно, така особливість вносить обмеження на сферу застосування, наприклад, в механізмах з ремінною передачею. Це пов'язано з тим, що при її обриві електромашина починає працювати в холостому режимі. Зазначена особливість не поширюється на пристрої, чия потужність менше 200 Вт, для них допустимі падіння навантаження аж до холостого режиму роботи. 16 Переваги КД з послідовною котушкою, такі ж, як у попередньої моделі, за винятком простоти і динамічності управління. Що стосується недоліків, то до них слід віднести: високу вартість в порівнянні з аналогами на постійних магнітах; низький рівень моменту сили при високій частоті обертів; оскільки обмотки статора і збудження підключені послідовно, виникають проблеми з управлінням швидкістю обертання; робота без навантаження призводить до поломки КД. Змішані котушки збудження Як видно зі схеми, представленої на рисунку нижче, індуктор на КД даного типу володіє двома котушками, підключених послідовно і паралельно обмотці ротора. Схема КД зі змішаними котушками порушення Як правило, одна з котушок має більшу намагничувальну силу, тому вона вважається, як основна, відповідно, друга - додаткова (допоміжна). Допускається зустрічне і узгоджене включення котушок, в залежності від цього інтенсивність магнітного потоку відповідає різниці або сумі магнітних сил кожної обмотки. При зустрічному включенні характеристики КД стають близькими до відповідних показників електромашин з послідовним або паралельним збудженням (в залежності від того, яка з котушок є основною). Тобто, таке включення актуально, якщо необхідно отримати результат у вигляді незмінною частоти обертів або їх збільшення при зростанні навантаження. Узгоджене включення призводить до того, що характеристики КД будуть відповідати середньому значенню показників електромашин з паралельними і послідовними котушками збудження. Єдиний недолік такої конструкції - найвища вартість в порівнянні з іншими типами КД. Ціна виправдовується завдяки наступними позитивними якостями: не втрачають актуальності магніти, за відсутністю таких; мала ймовірність виходу з ладу при нештатних режимах роботи; високий момент сили на низькій частоті обертання; просте і динамічне управління 17 Зовнішній огляд колекторного двигуна. При зовнішньому огляді в першу чергу звертають увагу на стан контактної, системи, перевіряють наявність усіх деталей: кріпильних болтів, гайок, шайб. Також звертають увагу на цілісність корпусу (механічні ушкодження). Крім того, визначають наявність таблички з паспортними даними та відповідних позначень згідно схеми. Легкість ходу ротора перевіряють шляхом обертання його від руки. Хід має бути плавним, без поштовхів і заїдань. Для огляду вузлів, колекторний двигун необхідно розібрати. Тільки перед тим, як приступити до розбирання (за можливості), зверніть увагу на іскріння в контактно-щітковому механізмі. Якщо воно буде підвищеним (як на рисунку в нижній щітці), то це може свідчити про знос або поганому контакті щіток, рідше про міжвиткове замикання в колекторі. Зовнішній огляд дозволяє виявити обірвані або вигорілі обмотки, а також вигорання в точках їх підключення. Тому, в першу чергу слід звертати увагу на стан обмоток і цілісність витків. Якщо обмотки почорніли повністю або частково, це вже вказує на певні проблеми з ними. Іноді ізоляцію досить просто понюхати, щоб визначити характерний запах гару. Крім того, причиною поломок колекторних двигунів є знос щіток і почорніння колектора, що також необхідно враховувати під час зовнішнього огляду. Перевірка опору ізоляції струмоведучих частин. Опір ізоляції колекторних двигунів перевіряють мегомметром на 500 або 1000В. Значення опору (згідно ДЕСТ 16264.0 – 85 додаток є) ізоляції котушки не має бути нижче 100 МОм. Перед виконанням досліду необхідно ознайомитися приладом та виконати його перевірку додаток Е. Перевірка обмоток статора. Перевірка обмоток статора зводиться до виміру та порівнянні опорів обох обмоток і якщо покази будуть відрізнятися більше ніж 18 на 0,2 Ом то це свідчитиме про замикання витків в обмотці з меншим опором, а у разі якщо мультиметр покаже «1» (нескінченність) – обрив в обмотці (обмотках). Перевірка обмоток ротора. Перевірка ротора зводиться до прозвонки попарних виводів обмоток на ламелі колектора (усі значення опору мають бути рівні) та перевірки опору між ламелями і корпусом якоря (воно має бути нескінченним). Окрім того, ротор перевіряється на міжвіткове КЗ спеціальним приладом. 5.4 Порядок виконання роботи 1. Ознайомитися з приладами та записати їхні технічні дані в таблицю 1 (Додаток З, Г) Таблиця 1 – Паспортні дані приладів Найменування Тип Точність при 18-28 0С Роздільна здатність Діапазон Мультиметр Найменування Позначення на Система схемі Тип Межа виміру Ціна поділки Клас Заводський точності номер Мегомметр Найменування Тип Живлення приладу - від Діаметр якорів, що мережі однофазного перевіряються, мм змінного струму, В Потужність, споживана приладом, Вт Прилад для перевірки якорів 2. Ознайомитися з паспортними даними колекторного двигуна і записати в таблицю 2. Таблиця 2 – Паспортні дані устаткування Найменування Тип Uном, В Рном, кВт 3. Виконати зовнішній огляд статора колекторного двигуна. Результати огляду занести у звіт. 4. Перевірка опору ізоляції між обмотками статора і корпусом. Перед виконанням досліду необхідно перевірити мегомметр згідно додатку Е. Під’єднаємо щупи мегомметра до будь-якого виведення першої (обрати довільно) обмотки і до корпуса статора (UГ=500-1000В). Опір ізоляції повинен бути RІЗ ≥ 100 МОм (додаток Є). Теж саме виконуємо для іншої обмотки. Результати заносимо в 19 табл.3 та порівнюючи результат виміру з нормами, зробити висновок щодо відповідності. Таблиця 3 – Результати вимірювань та відповідності Опір ізоляції, МОм Випробовувані елементи Результат виміру Норми Обмотка 1 – корпус RІЗ ≥ 100 Обмотка 2 – корпус Відповідність 5. Перевірка обмоток статора. Обидві обмотки збудження (статора) перевіряють мультиметром (положення в режимі прозвонки або омметра з межею виміру 200 Ом). Якщо різниця опорів обмоток більше 0,2 Ом, то в обмотці з меншим опором, є замикання витків. Якщо мультиметр покаже «1» (нескінченність) – обрив в обмотці. Результати вимірів занести у таблицю 4 та зробити висновок щодо відповідності. Таблиця 4 – Результати вимірювань та відповідності Опір, Ом Випробовувані елементи Зміряне 1-обмотка 2-обмотка Відповідність 6. Виконати зовнішній огляд ротора колекторного двигуна. Результати огляду занести у звіт. 7. Перевірка ротора. 1. Включити мультиметр в режим прозвонки або омметра з межею виміру 200 Ом. Продзвонити попарні виводи обмоток на ламелях колектора (маркером або крейдою помітити початок). Усі значення опору мають бути приблизно рівні. Якщо прилад покаже у два чи більше раз вище середнього значення або нескінченність «1» - це свідчитиме про обрив. 20 2. Перевірити опір обмоток між ламелями і корпусом якоря (валом) положення перемикача мультиметра виставити на максимальне значення. Він має бути нескінченним «1». На підставі результатів дослідів зробити висновок та занести його у звіт. 8. Перевірка ротора на міжвіткове КЗ. Покласти якір на V-образну підставку приладу і включити його (дивись рис. 3), прилад почне генерувати змінне магнітне поле. Витки обмотки якоря почнуть працювати як вторинні обмотки трансформатора, причому великий вторинний струм виникне в короткозамкнутій обмотці. Це можна виявити, якщо покласти поверх якоря якунебудь сталеву смужку, наприклад, ножівкове полотно, яке в місці короткого замикання почне сильно вібрувати та примагнічуватися. Причиною замикання може бути наволочення металу або вугільний пил від щіток, тому можна спробувати промити і почистити місце замикання. Якщо це не допомагає, необхідно якір замінити або виконати перемотку. На підставі результатів дослідів зробити загальний висновок та занести його у звіт. 9. Проаналізувати результати, отримані в п. 3-8 та зробити загальний висновок щодо визначення подальшого ремонту випробовуваного колекторного двигуна. Контрольні запитання 1. Універсальний колекторний електродвигун може працювати від змінної напруги, пояснити завдяки чому? 2. Як відобразиться наявність КЗ витків в обмотці ротора на роботі колекторного електродвигуна? 3. Втрата потужності колекторного електродвигуна – причини та наслідки? 4. Як визначити обрив обмоток статора колекторного двигуна? 5. На вашу думку, який вузол колекторного електродвигуна найбільш наражуваний зносу, пояснити чому ви так вважаєте? 6. Які вам відомі методи визначення короткозамкнутих витків в обмотках ротора колекторних електродвигунів? 21 6. Висновки щодо проведення відкритого заняття Тема відкритого заняття є дуже важливою при вивченні розділу «Ремонт електричних машин» та дисципліни у цілому. Використовуються різноманітні інноваційні методи і прийоми у поєднанні з мультимедійними технологіями. Протягом заняття студенти підкріплювали свої теоретичні знання на практиці, дали визначення поняттю «дефектація колекторного двигуна», дослідили послідовність пошуку пошкоджень, вчилися застосовувати отримані знання на практиці у вигляді виконання лабораторної роботи. Відкрите заняття за обраною темою сприяє формуванню у студентів технічного мислення, виховує ініціативу та групову роботу. 22 7 Додатки ДОДАТОК А ОСНОВНІ НЕСПРАВНОСТІ КОЛЕКТОРНОГО ДВИГУНА ТА СПОСОБИ УСУНЕННЯ Ушкодження шнура живлення колекторного двигуна Слабке місце у електроінструменту - шнур живлення. В процесі експлуатації його часто змотують і розмотують. При цьому він найчастіше перегинається в одному і тому ж місці - біля входу в корпус. Не дивлячись на те, що шнур в цьому місці захищений гумовою вставкою, з часом гнучкі проводи в нім переламуються. Іноді несправність заявляє про себе заздалегідь: інструмент періодично зупиняється і знову запускається в роботу. Краще не чекати повного обриву проводу, а відразу розібрати інструмент, підтягнути в нього частину шнура так, щоб вирізати місце обриву і підключить його знову. Якщо інструмент перестав працювати насамперед перевіряйте шнур на цілісність мультиметром. Якщо він не прозвонювється, то місце ушкодження, швидше за все, у корпусі. Несправності регулювальників швидкості обертання У електродрилях і шуруповертах швидкість обертання регулюється пристроєм, що представляє єдиний вузол з кнопкою управління. У неї іноді вбудовується пристрій реверсу. Тому усі несправності, пов'язані з різкими змінами швидкості при регулюванні і проблемами з реверсом, вирішуються заміною цього вузла. Але основна його несправність відсутність контакту, в результаті якої інструмент не обертається. Перевірити справність кнопки включення можна мультиметром в режимі виміру напруги. Для акумуляторного інструменту вимірюється постійна напруга після кнопки, з живленням від мережі - змінне. Оскільки для перевірки інструмент доведеться розібрати, заздалегідь запобіжите випадковому включенню інструменту. Справність його може відновитися, і ви отримаєте травму. Для виключення такого варіанту зніміть з вимикача вихідні клеми з проводами (ті, на яких передбачається провести виміри). Для міксерів і подібної до них техніки, що має механічне перемикання відгалужень обмоток статора, краще скористатися мультиметром в режимі виміру опорів. Перевірте справність перемикача і цілісність комутованих ним обмоток. Несправності щіткового апарату Щітки - слабке місце колекторного електродвигуна. В процесі роботи вони стираються, а графітовий пил осідає на колекторі і навколишніх предметах. 23 Пружини, якими здійснюється притиск, або об'єднані в один вузол з щіткою і її контактним повідцем, або входять до складу утримувача. У міру стирання щіток пружини розтягуються і притискують їх слабкіше, контакт погіршується. Цьому ще сприяє вугільний пил, що потрапляє в направляючі пази. Виникають ситуації, коли пил блокує щітку, а сили пружини не вистачає, щоб проштовхнути її через цю перешкоду. Щітка "підвисає", і двигун зупиняється. При невеликому струсі контакт поновлюється, і двигун працює знову. Стерті щітки треба замінити на нові. Бажано мати ті, які призначені для цього пристрою, але таке не завжди можливо. Тому беруть щітки більшого розміру і підганяються під потрібний. Для цього використовується дрібний наждачний папір, розстелений на рівній поверхні. Щітка щільно притискається до неї і стирається до потрібного розміру, бажано - точніше. Після заміни щітки притирають до колектора, підкладаючи під них наждачний папір і прокручувавши туди-сюди колектор разом з нею. В результаті робоча поверхня щітки повинна повністю повторювати форму колектора. Але для більшості побутових приладів і електроінструменту така операція не є потрібна, притирання станеться саме на початковому етапі експлуатації. Несправності колектора При інтенсивній експлуатації щітки під собою виробляють на колекторі кільцеву западину. Вона негативно впливає на їх роботу. У потужних двигунів доводиться знімати якір, встановлювати його в токарний верстат і проточувати колектор, вирівнюючи його. Але для побутових електроприладів така операція економічно не виправдана - простіше купити нову техніку. До того ж знос колектора позначиться через декілька років, коли електроприлад морально застаріє, і новий пристрій буде більш функціональним. Колектор можна тільки почистити. Для цього використовується дуже дрібний наждачний папір. Він обертається навколо колектора, щільно притискається рукою. Чистка робиться провертанням колектора в різні боки, з періодичною зміною положення. Несправності якоря і підшипників Віткове замикання або порушення ізоляції обмотки якоря призводить до іскріння щіток. При серйозних ушкодженнях виникає ефект "кругового вогню", коли іскри "замикаються", переходячи з однієї щітки на іншу. Іскріння буде і при виході з ладу підшипників, тому спочатку перевіряються вони. Якщо підшипники цілі, то вимірюють опір ізоляції якоря мегаомметром на 500 В. Якщо ізоляція в нормі, вимірюють опір обмоток якоря. 24 Між двома сусідніми ламелями справного якоря опір однаковий. При вітковому замиканні в одній обмотці на одній парі ламелей буде менший опір. При обриві обмотки опір багаторазово виросте, оскільки прилад покаже сумарний опір усіх інших обмоток. Ні мультиметром, ні тестером не можна визначити віткове замикання в якорі. Опір однієї обмотки - одиниці Ом, а відсутність одного витка прилад не помітить. Для перевірки якорів користуються способом непрямих вимірів. До обмоткам підключають невелику напругу від регульованого джерела через амперметр. Величина напруги виставляється на першій обмотці такий, щоб амперметр показував ціле число ампер, це полегшує перевірку. Не змінюючи вихідної напруги, перемикають щупи від пристрою на сусідню пару ламелів, і далі - доки не пройдуть по усіх. Різке збільшення свідчень амперметра свідчить про віткове замикання, а зменшення - про обрив. Інший спосіб використання спеціального приладу для визначення віткових замикань в якорі Несправний якір перемотують. Але вартість робіт соізмерима з вартістю нового електроприладу. 25 ДОДАТОК Б ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ 1. При перших відвідинах лабораторії ретельно вивчити правила виконання лабораторних робіт і після проведення викладачем інструктажу з правил техніки безпеки і протипожежної безпеки поставити підпис у лабораторному журналі. 2. Лабораторні роботи виконуються на стендах, що е діючими електромеханічними установками, які за певних умов можуть стати джерелами небезпеки ураження електричним струмом і травм. 3. Дія забезпечення безпеки робіт у лабораторії і запобігання псуванню електроустаткування і приладів електровимірювань студенти повинні знати і строго дотримуватися правил техніки безпеки. 4. Перш ніж приступати до роботи з електротехнічним пристроєм, необхідно переконатися, що воно відімкнене від джерел живлення, а елементи регулювання лабораторних трансформаторів і джерел живлення встановлені в положення «Нуль». 5. Категорично забороняється торкатися до неізольованих проводів, з'єднувальних затискачів та інших частин електричних кіл, що знаходяться під напругою. 6. Монтаж електричної схеми, а також будь-які з’єднання в схемах повинні проводитися при вимкнених джерелах живлення. 7. При складанні електричного кола необхідно забезпечувати високу щільність контактів усіх роз’ємних з'єднань, забороняється користуватися проводами без наконечників і штирів. Після завершення монтажу всі зайві провідники, прилади та інше устаткування повинні бути прибрані з робочого місця. 8. Категорично забороняється вмикати установку без перевірки схем викладачем. Помилки при складанні схеми можуть привести до коротких замикань, аварії, виходу з ладу устаткування і вимірювальних приладів, нещасних випадків. 9. Необхідно стежити за тим, щоб апарати, що вмикаються, реостати і прилади електровимірювань відповідали роду струму і робочим значенням напруги і струмів. 26 10. Якщо під час роботи зникне напруга мережі, слід негайно вимкнути лабораторну установку, поставити повзунки потенціометрів і автотрансформаторів у положення, що відповідає мінімальній напрузі, і повідомити викладача. 11. Розбирання схеми проводити тільки з дозволу викладача. 12. Особливої обережності необхідно дотримуватися при роботі з агрегатами, що обертаються. Щоб уникнути можливого замотування одягу деталями машин, що обертаються, у тому числі і гладкими валами, одяг повинен бути таким, що облягає, без деталей, які розвіваються. 13. Забороняється дотик до частин електричних машин, що обертаються, з метою гальмування або зупинки навіть при вимкнутих джерелах живлення. 14. При виявленні будь-якої несправності в електротехнічному пристрої, що знаходиться під напругою, необхідно негайно вимкнути стенд від мережі за допомогою кнопки аварійного вимикання і про те, що трапилось, повідомити викладача. 15. Забороняється виконання лабораторної роботи при відсутності в лабораторії викладача, а також одному студенту. 27 ДОДАТОК В ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ 1. Кожен студент зобов'язаний підготуватися за даними методичними вказівками до роботи, що підлягає виконанню. 2. Повторити за підручником, конспектом лекцій та методичними вказівками теоретичний матеріал з теми лабораторної роботи. 3. Детально вивчити зміст роботи, порядок її виконання і схему експериментальної установки. 4. Підготувати таблиці, які заповнюються при виконанні роботи. 5. Виписати основні розрахункові співвідношення, необхідні для обробки результатів експерименту. 6. Студенти, які прибули на заняття непідготовленими, до занять не допускаються. 7. До виконання чергової роботи допускаються студенти, що пред’явили повністю оформлений звіт про попередню роботу. 28 ДОДАТОК Г Технічні характеристики приладу для перевірки якорів Прилад призначений для перевірки якорів електродвигунів змінного струму з номінальною напругою 220В і діаметром 24мм-65мм. Прилад забезпечує визначення короткозамкнутих секцій обмоток якоря; Технічні характеристики приладу для перевірки якорів: Тип - індукційний; Живлення приладу - від мережі однофазного змінного струму 220В; Діаметр якорів, що перевіряються, - 254мм-60мм; Потужність, споживана приладом - 70Вт; Габарити - 200х80х90мм; Маса приладу - 2кг; Опір ізоляції усіх електричний ланцюгів відносно корпусу повинно бути не менше 0,5 МОм при напрузі 500В; 29 ДОДАТОК Д ОФОРМЛЕННЯ І ЗМІСТ ЗВІТУ З ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ 1. Звіт про лабораторну роботу кожен студент оформляє самостійно. 2. Звіт повинен відповідати встановленій в технікумі формі. 3. Звіт виконується на окремих листах і містить: 3.1 електричну схему експерименту; 3.2 технічні (паспортні) дані досліджуваних об’єктів; 3.3 таблиці даних експерименту і розрахунку; 3.4 необхідні розрахункові формули; 3.5 графічний матеріал; 3.6 висновки по роботі. 4. Обробка результатів дослідів та оформлення звіту вимірювань проводиться на підставі розрахункових співвідношень, вибраних при підготовці до виконання роботи, з використанням, калькуляторів, комп’ютерів або інших гаджетів. 5. Звіт повинен бути виконаний акуратно, схеми виконуються за допомогою циркуля, лінійки, або на комп’ютері з дотриманням вимог стандартів. 6. Графіки отриманих залежностей доцільно виконувати на міліметрівці, або на комп'ютері з указівкою на осях стандартних літерних позначень величин і одиниць вимірювань. 7. Векторні діаграми будуються з дотриманням обраного масштабу. Усі вектори повинні бути чітко позначені. 8. Отримані в результаті оформлення звіту числові результати, графіки, характеристики, діаграми слід проаналізувати і порівняти з теоретичними. 9. У кінці звіту необхідно привести результати аналізу експериментальних даних і стислі висновки з роботи. 10. Студент подає викладачеві звіт у день виконання роботи або наступної. 11. Здавання звіту проводиться індивідуально або побригадно. При цьому студент повинен проявити знання теоретичного матеріалу з даної роботи, добре орієнтуватися в схемі установки і принципі її роботи, методиці проведення експерименту, отриманні розрахункових результатів, пояснити характер графічних залежностей, побудованих за експериментальними даними, і порівняти їх з теоретичними. 12. Відмітка про здачу лабораторної роботи заноситься викладачем у лабораторний журнал. 13. Викладач дає завдання на виконання наступної лабораторної роботи. 30 ДОДАТОК Е Перевірка мегомметра Мегомметр використовується для визначення великого значення опору, відключених від електроживлення, електричних кіл і діелектриків, вживаних для ізоляції кабельної продукції, ізольованих проводів, двигунів, трансформаторних і електротехнічних пристроїв, установок телекомунікацій і інших електричних машин. Прилад також здійснює вимірювальні дії з визначення поверхневих і об'ємних опорів ізоляції, що визначає стан безпеки установки. Для приєднання мегомметра до випробовуваних об'єктів застосовуються гнучкі дроти, необхідної довжини і необхідного перерізу. Дроти повинні мати на кінцях щупи з ізольованим руків'ям і обмежувальним кільцем за умовами техніки безпеки. Перед початком робіт по виміру опору ізоляції необхідно: відключити випробовуване електроустаткування від мережі і прийняти заходи для виключення подачі напруги на об'єкт; вивісити плакати по техніці безпеки відповідно до вимог діючих Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів; розрядити електроустаткування від струму місткості на землю; зняти захисні заземлення і закоротки на час вимірів. Свідчення мегомметра на початку обертання рукоятки майже завжди менше сталого свідчення за рахунок ємності. Тому вирішено при вимірі опору ізоляції приймати свідчення мегомметра через 60 с після додатка напруги (R60). В цьому випадку вважають, що струм абсорбції в основному вже припинився. При випробуванні об'єктів з малою ємністю (лінійні ізолятори, короткі ділянки мережі і т. п.) можна нехтувати струмами абсорбції і виконувати один відлік через 15 с після початку обертання руків'я мегомметра (R15). Параметри ізоляції регламентуються в ПУЕ - правилах устрою електроустановок і вимірюються в Омах. А оскільки опір ізоляції дуже високий і значення виходять іноді з дев'ятьма нулями те використовують приставку МЕГА, тобто шість нулів скорочується і значення наприклад 9000000000 перетворюється на 9 тис.МОм. Мегомметр технічні характеристики коротко: режим роботи переривчастий, 1 хв. перерва; режими виміру підвищеною напругою 500, 1000, і 2500 В вимірювальна шкала- верхня і нижня. 31 По верхній вимірюється дуже високий опір від 50 до 10 тис.МОм По нижній - від 0 до 50 МОм Швидкість обертання рукоятки-120-140 об/хв. Робоче положення - горизонтальне, при будь-якому іншому вимірювальний механізм даватиме додаткову похибку виміру. На корпусі є клемна колодка куди підключаються вимірювальні проводи з щупами. Всього- три клеми. Клема з буквою "Э" означає екран. Сюди підключається спеціальний третій провід з комплекту, що йде з мегомметром. Другий кінець цього проводу фіксується на кожусі або екрані. Це використовується при вимірі опору ізоляції між двома струмоведучими частинами для усунення струмів витоку, що виникають при цих вимірах. Якщо ж міряється ізоляція відносно корпусу устаткування або "землі" – то підключати клему "Э" не потрібно! На одному з вимірювальних проводів на кінці- дві клеми, одна- маркована буквою "Э" підключається на відповідну клему "Э" мегомметра, друга- на середню клему. Другий вимірювальний провід підключається на клему зі знаком мінус. Якщо екран не потрібен- цю клему просто не підключаємо. Перед користуванням мегомметр слід піддати контрольній перевірці, яка полягає у перевірці свідчення за шкалою при розімкнутих і короткозамкнутих проводах. У першому випадку стрілка повинна знаходитися біля позначки шкали нескінченність, у другому на нулі. Як працювати мегомметром Спершу потрібно переконатися що струмоведучі частини де вимірюватимемо відключені- перевіряємо відключені автомати, рубильники і тому подібне. Далі перевіряємо відсутність напруги заздалегідь перевіреним індикатором або приладом. Потім заземляємо струмоведучі частини і знімаємо заземлення тільки після підключення мегомметра. Вимірювальні щупи мегомметра брати тільки за ізолююче руків'я (при напрузі вище 1000 В окрім цього ще використовують діелектричні рукавички. Коли вимірюємо - не можна торкатися струмоведучих частин! Робимо вимір опору ізоляції і по закінченні - знімаємо заряд з струмоведучих частин торкаючись до них короткочасно проводом заземлення. Знімаємо заряд і з самого мегомметра - торкаємося вимірювальними щупами один до одного. Не забуваємо зняти заземлення з струмоведучих частин! Інакше буде КЗ! 32 ДОДАТОК Є ДЕСТ 16264.0 – 85 (витяг) 3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 3.1 Вимоги безпеки двигунів - по ДЕСТ 12.1.019, ГОСТ 12.2.007.0. ДЕСТ 12.2.007.1 з урахуванням викладеного в цьому стандарті. 3.2 Опір ізоляції струмоведучих частин двигунів відносно корпусу має бути не менше: 100 МОм – для основної ізоляції в практично холодному стані в нормальних кліматичних умовах; 2 МОм – для основної ізоляції після дії вологи, а також при практично сталій робочій температурі обмоток; 5 МОм – для додаткової ізоляції після дії вологи, а також при практично сталій робочій температури обмоток; 7 МОм – для подвійної або посиленої ізоляції після дії вологи, а також при практично сталій робочій температурі обмоток. Для двигунів на номінальну напругу до 12 В пір ізоляції не перевіряють. 33 ДОДАТОК З М830В, M830, М832, М838 паспортні дані (витяг) ПЕРЕДНЯ ПАНЕЛЬ 1. Перемикач функцій і діапазонів. Цей перемикач використовується як для вибору функцій і бажаної межі вимірів так і для виключення приладу. Для продовження терміну служби батареї перемикач має бути в положенні "OFF" коли прилад не використовується. 2. Дисплей. 3,5-розрядний 7-сегментний ЖКИ заввишки 0.5 дюйма. 3. Роз'єм "COMMON" (загальний). Роз'їм для чорного (негативного) дроту-щупа. 4. Роз'єм "V,,mA". Роз'єм для червоного (позитивного) проводу-щупа для виміру усіх напруг, опорів і струмів (окрім 10 А). 5. Роз'єм "10 А". Роз'єм для червоного (позитивного) проводу-щупа для виміру струмів в діапазоні до 10А. СПЕЦИФІКАЦІЯ Точність гарантується на термін не менше 1 року при температурі 23+5 оС і відносній вологості не більше 75%. ОПІР ДІАПАЗОН 200 2 К 20 К 200 К 2000 К РОЗДІЛЬНА ЗДАТНІСТЬ 0.1 1 10 100 1 К ТОЧНІСТЬ 18С 28С ± 0.8% ± 2D ± 1.0% ± 2D ПРОЗВОНКА З'ЄДНАНЬ ( M830, M832, M838 ) ДІАПАЗОН ОПИС Звуковий сигнал при опорі менш 1 кОм ЗАГАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ ВИМІР ОПОРІВ 1. Червоний щуп на вхід "V,,mA", а чорний на вхід "COM". 2. Перемикач меж встановити на необхідну межу виміру . 3. Якщо вимірюваний опір знаходиться в схемі, то перед вимірами необхідно вимкнути живлення схеми і розрядить усі конденсатори. 4. Рахуйте свідчення на дисплеї. ЗВУКОВА ПРОЗВОНКА (M832, M838 ) 1. Червоний щуп на вхід "V,, mA", а чорний на вхід "COM". 2. Перемикач діапазонів в положення . 3. Під'єднаєте щупи до двох точок досліджуваної схеми. Якщо опір між точками менше 1кОм то пролунає звуковий сигнал. 34 8 Висновки Від активності взаємодії викладача і студентів значною мірою залежить навчальний і розвиваючий ефект навчально-педагогічного процесу. Проте, на жаль, часто активним буває лише викладач. При такому способі навчання внутрішня, розумова активність студентів невелика, оскільки вони одержують всі знання в готовому вигляді, що не стимулює розвитку самостійності мислення. Сутність інтерактивного навчання у поєднанні з особистісно орієнтованим підходом полягає в тому, що в навчальний процес залучається кожен студент. При цьому панувати атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки. Аудиторне заняття було та залишається головним елементом навчального процесу, але з впровадженням інноваційних методів в системі особистісно орієнтованого навчання значно змінюється його функція, форма та мета. Викладач не є суб'єктом, що керує об'єктами, а веде діалог, точніше, діалог зі студентами, переводить той зміст, яким володіє студент, на наукову основу, тобто він співучасник процесу пізнання. В такому випадку заняття підпорядковується не повідомленню і перевірці знань (хоча й це потрібне), а виявленню досвіду студентів (у контексті майбутньої професійної діяльності) відносно матеріалу, що викладається. З метою вирішення цих завдань змінюється режисура заняття. Студенти не просто слухають розповідь викладача, а й постійно співпрацюють з ним, висловлюючи свої думки, обговорюючи те, що пропонують одногрупники, відбирають за допомогою викладача те, що закріплено науковим знанням. Викладач, у свою чергу, не примушує, а переконує студентів засвоїти той зміст, який він пропонує з позицій наукового знання. Наукове знання народжується як знання, яким володіє не тільки викладач, але й студент, відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір його змісту. Студент при цьому є творцем знання, учасником його народження. Найважливіша мета такого заняття – створення умов для розвитку пізнавальної діяльності студентів. Засоби для досягнення цієї мети: 35 • використання різноманітних форм та методів організації навчальної діяльності, що дозволяють розкрити суб'єктивний досвід студентів; • створення атмосфери зацікавленості кожного студента в роботі колективу; • стимулювання студентів до висловлювань, до застосування різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь; • використання в процесі заняття дидактичного матеріалу, що дозволяє студенту вибрати найбільш для нього значущі вид та форму навчального змісту; • оцінка діяльності студента не тільки за остаточним результатом (правильно – неправильно), але й за процесом його досягнення (оригінальність, самостійність); • заохочення прагнення студента знаходити свій спосіб роботи (вирішення завдання), аналізувати методи роботи інших студентів у процесі заняття, вибирати та засвоювати найбільш раціональні (мовленнєві, графічні, умовно-символічні); • створення педагогічних ситуацій спілкування на занятті, що дозволяють кожному студенту виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження. Отже, всі запропоновані заходи повинні сприяти досягненню мети заняття, а при доопрацюванні, доповненні, розвитку – слугувати викладачам базою для подальшого вдосконалення майстерності. 36 9 Література Основна: 1. Мандрыкин С.А., Филатов А.А. Эксплуатация и ремонт электрооборудования станций и сетей. Учеб. для техникумов.-2-е изд. , пере раб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1983. 2. Зюзин А.Ф., Поконов Н.З. Монтаж , эксплуатация и ремонт ЭО пром. предприятий и установок . Учебник .- 2-е изд. , доп. и перераб.– М.: Высш. школа ,1980. 3. Сибикин, Ю.Д. Монтаж, эксплуатация и ремонт ЭО пром. предприятий и установок. Для проф. учеб. заведений. – М.: «Высшая школа», 2003. 4. Ремонт и обслуживание электрооборудования: учеб. пособие/ С.Н. Павлович, Б.И. Фираго. – 4 – изд. – Минск: Выш. шк., 2009. – 245 с.; илл. 5. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Організація і технологія ремонту електроустаткування», СЕБТ. Додаткова: 1. Правила улаштування електроустановок . – Х.: «ІНДУСТРІЯ», 2010. 2. Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей . – М .: Энергоатомиздат , 1986. 3. Норми випробування електробладнання СОУ-Н ЕЕ 20.302:2009. 4. Лабораторный практикум по предмету «Монтаж, эксплуатация и ремонт электрооборудования предприятий и установок»: Учеб.пособие. – М.: Высш.шк., 1991. – 111 с.: илл 5. ГОСТ 16264.0-85 Машины электрические малой мощности. Двигатели. Інтернет ресурси: 1. https://vseosvita.ua/library/metodicna-rozrobka-na-temu-vidkrite-zanattametodika-rozrobka-tehnologii-96974.html 2. https://best-diy-site.com/45302643. https://uk.wikipedia.org/wiki/Колекторний_електродвигун 4. https://studopedia.su/20_49456_organizatsiya-remontu.html 5. https://remontu.com.ua/perevirka-i-remont-kolektornogo-elektrodviguna 6. http://electric-tolk.ru/rerajt-stati-po-elektrike-ot-eksperta-69/
