Основні терміни й поняття генетики ген – це ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка вивчає розвиток спадкової ознаки організмів. Ген як одиниця генетичної інформації забезпечує такі функції: - зберігання спадкової інформації; -керування біосинтезом білків та інших сполук у клітині; -редуплікації ДНК і РНК (подвоєння генів під час поділу); -репарації (відновлення) пошкоджених ДНК і РНК; -забезпечення спадкової мінливості клітин і організмів; -контроль за індивідуальним розвитком клітин і організмів; -явище рекомбінації. Різні структурні стани одного гена називають алель ними генами або алелями. Домінантний алель — алель, який пригнічує прояв іншого алеля певного гена. Рецесивний алель — алель, прояв якого пригнічується іншим алелем певного гена. Залежно від ступеня пригнічення виділяють повне чи неповне домінування. Повне домінування Множинний алелізм — це явище, за якого ознака в популяції визначається не двома, а декількома алелями. Множинні алелі виникають внаслідок мутації одного гена в різних особин. Так, у людини три алельні гени (їх позначають I0, ІА, ІВ) в різних поєднаннях визначають 4 групи крові за системою АВ0. Кодомінування — це взаємодія алельних генів, за якої у фенотипі організму проявляються обидва алелі гена. За типом кодомінування в людини успадковується четверта група крові (генотип ІАІВ). Локус — місце розташування алелей певного гена на хромосомі. Генотип — це сукупність всіх генів організму, які є його спадковою основою. Фенотип — це сукупність всіх ознак і властивостей організму, які виявляються в процес індивідуального розвитку в даних умовах і є результатом взаємодії генотипу з комплексом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Мінливість — властивість організму змінювати свою морфофізіологічну організацію (що зумовлює різноманітність індивідів, популяцій, рас), а також набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку. Спадковість – здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних. Гомозигота — диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні хромосоми якої мають однакові алелі певного гена. Гетерозигота — диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні хромосоми якої мають різні алелі певного гена. Горох – піддослідний об’єкт Г. Менделя Результати дослідів Г. Менделя Ознаки F1 F2 Всього Домінантна Рецесивна Насіння: гладеньке або зморшкувате Гладеньке 5475 1850 7325 Насіння: жовте або зелене Жовте 6022 2001 8023 Квіти: рожеві або білі Рожеві 705 224 929 Стебло: високе або низьке Високе 787 277 1064 Боби: зелені або жовті Жовті 428 152 580 Перший закон Г. Менделя – закон одноманітності гібридів першого покоління ♀ АА Х а А F1 покоління аа Аа При моногібридному схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за однією парою альтернативних ознак, спостерігається одноманітність гібридів першого покоління F1 як за фенотипом, так і за генотипом. За фенотипом усі особини мають домінантну ознаку, за генотипом вони гетерозиготні. Р Х АА гамети генотип фенотип А Аа аа а Решітка пеннета ♀ ♂ а А Аа жовті Цитологічні основи І закону Г.Менделя: гомозиготні батьки (АА × аа) у процесі мейозу утворюють гамети лише одного типу – А і а відповідно. Поєднання цих гамет дає зиготу лише одного типу – Аа. Другий закон Г. Менделя – закон розщеплення ознак Аа Х Аа гамети А а А а F2 покоління генотип фенотип АА Аа Аа аа При схрещуванні гібридів першого покоління між собою серед їхніх нащадків спостерігається розщеплення ознак за фенотипом у співвідношенні 3:1 і за генотипом у співвідношенні 1:2:1. Цитологічні основи другого закону: гібриди першого покоління F1 (Аа) під час мейозу утворюють яйцеклітини та спермії двох типів – А і а, поєднання яких дає три типи зигот: АА, Аа, аа. Закон чистоти гамет Під час утворення статевих клітин у кожну гамету потрапляє тільки один алель з пари алелей даного гена.
