Михайло Степанович Воронін – класик мікології та фітопатології Воронін Михайло Степанович (21.07. 1838 - 20.02. 1903) • Вплинув на рішення М.С. Вороніна вступити до університету. Микола Гаврилович Чернишевський – один із вчителів М.С. Вороніна В 1854 він вступає в Петербурзький університет на природній відділ фізико – математичного факультету. В 1858 р. він закінчує університет і одержує вчений ступінь кандидата наук та їде за кордон. Два роки він працює в західноєвропейських мікологічних і альгологічних лабораторіях. Основні роботи М.С. Вороніна поділяють на три групи: 1) Спеціальні анатомічні дослідження вищих квіткових рослин; 2) Альгологічні праці; 3) Мікологічні дослідження. Пізніше М.С. Воронін їде в Фрейбург в лабораторію знаменитого німецького міколога, фітопатолога і ботаніка Антона де Барі. Тут він робить багато відкриттів. Антон де Барі (1831-1888) Monilinia fructigena. А - ураження плодів яблуні з конідіальним спороношенням; Б - конідіальна стадія - Monilia; В - окремі конідіоносці. Plasmodiophora brassicae. А - киль на коренях капусти; Б – клітини рослин з плазмодієм паразита; В – клітини рослин зі спорами паразита. 1 – спора, 2 – проростання спори, 3 – зараження кореневого волоска, 4 – синхронне ділення ядер, 5 - багатоядерний первинний плазмодій, 6 – ділення на зооспорангії, 7 – мітоз ядер зооспорангіїв, 8 – ділення цитоплазми на зооспори, 9 – вільні зооспори, 10 – плазмогамія, 11 – двоядерний вторинний плазмодій, 12 – міто тичне ділення ядер плазмодія, 13 – багатоядерний вторинний плазмодій, 14 – каріогамія у вторинному плазмодії, 15 – ділення цитоплазми плазмодія на гаплоїдні спори. Іржа соняшника. Уражені листки і різні стадії розвитку гриба-збудника (малюнок М.С. Вороніна).
