Міністерство освіти і науки України Криворізький національний університет Кафедра автоматизації, комп’ютерних наук і технологій Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра для студентів спеціальності 151 – “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” усіх форм навчання м. Кривий Ріг 2019 Укладачі: Моркун Н. В., Маринич І. А. Відповідальний за випуск: д.т.н., проф. Моркун Н. В. Рецензент: д.т.н., проф. Купин А. І. Методичні рекомендації призначені для допомоги при виконанні та оформленні кваліфікаційної бакалаврської роботи студентами, які навчаються за спеціальністю 151 − Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології. В методичних рекомендаціях вказана структура кваліфікаційної бакалаврської роботи, вимоги щодо її змісту, оформлення та захисту. Розглянуто на засіданні кафедри автоматизації, комп’ютерних наук і технологій Схвалено на вченій раді факультету інформаційних технологій Протокол № 3 від “18” жовтня 2019 р. Протокол № 2 від “23” жовтня 2019р. ЗМІСТ ВСТУП 4 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 6 1.1 Основні законодавчі положення і рекомендації 1.2 Мета і завдання кваліфікаційної роботи бакалавра 1.3 Тематика кваліфікаційних робіт 1.4 Зміст кваліфікаційної роботи 1.5 Склад та обсяг кваліфікаційної роботи 2. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 6 6 7 7 8 10 2.1. Вступна частина кваліфікаційної роботи Анотація Зміст Перелік скорочень та умовних позначень Вступ 2.2. Основна частина кваліфікаційної роботи Розділ 1. Аналіз технологічного процесу та огляд існуючих рішень Розділ 2. Розробка САК технологічним процесом та її програмно-технічна реалізація Висновки Перелік використаної літератури Додатки 3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 10 10 11 11 11 11 12 13 16 16 16 17 3.1. Загальні положення 17 3.2. Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів 18 3.3. Оформлення формул 19 3.4. Оформлення ілюстрацій 20 3.5. Побудова таблиць 22 3.6. Оформлення додатків 23 3.7. Оформлення посилань 24 3.8. Оформлення списку використаної літератури 25 3.9. Оформлення основного напису 29 4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ 4.1. Зміст презентаційного матеріалу 2 32 32 4.2. Структура та оформлення слайдів 32 5. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 36 5.1. Загальні положення 36 5.2. Попередній захист на кафедрі 36 5.3. Процедура публічного захисту 37 СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ 39 ДОДАТОК А Зразок оформлення титульного аркуша 40 ДОДАТОК Б Зразок оформлення листа завдання 41 ДОДАТОК В Зразок оформлення анотації 43 ДОДАТОК Г Зразок оформлення переліку скорочень та умовних позначень 44 ДОДАТОК Д Приклад оформлення функціональних схем 45 ДОДАДОК К Зразок оформлення титульного слайду презентації 47 3 ВСТУП Методичні рекомендації складені відповідно до інструкцій Міністерства освіти і науки України про підготовку випускових робіт у ВНЗ та методичними вказівками Криворізького національного університету, щодо оформлення випускових робіт [1, 2]. Випусковою роботою по спеціальності 151- Автоматизація та комп’ютерноінтегровані технології на здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти є кваліфікаційна робота бакалавра (далі − КРБ). Згідно освітній програмі у процесі підготовки і захисту КРБ студент повинен продемонструвати знання та вміння проводити аналіз властивостей об’єкта автоматизації, обґрунтовувати вибір технічного та програмного забезпечення, розробляти прикладне програмне забезпечення, широко використовуючи сучасні комп’ютерні технології на всіх стадіях розробки. Обираючи тему, рекомендується враховувати реальні завдання промисловості та науки, а також необхідно пов’язувати тематику робіт з профілем науково-дослідних робіт, які проводяться на випусковій кафедрі. Заслуговує уваги комплексне виконання роботи, коли в роботі над однією проблемою беруть участь декілька студентів. Комплексна робота складається з окремих взаємопов’язаних та взаємозумовлених розділів – індивідуальних КРБ, що мають самостійне значення і в той же час містять рішення одного з завдань комплексної роботи. Студент може вибрати тему КРБ з рекомендованих кафедрою або запропонувати власну тему з необхідним обґрунтуванням її актуальності. Робота підлягає обов’язковій перевірці на академічний плагіат та повинна бути розміщена на сайті вищого навчального закладу. Об’єктом розробки в КРБ можуть бути прийняті системи та підсистеми автоматичного та автоматизованого контролю й управління технологічними процесами та об’єктами різноманітних виробництв. Доцільним є використання у КРБ елементів автоматизованого проектування із застосуванням програмного забезпечення MathCAD, MatLAB, WinPLC7, LabVIEW, NI Multisim. Для управління роботою студента над роботою призначається керівник, який видає студенту завдання, визначає загальний напрямок роботи, допомагає студенту уникнути принципових помилок, допомагає в розробці календарного графіка роботи на весь період виконання роботи, дає необхідні консультації, перевіряє виконану роботу, підписує її, дає письмовий відгук та рекомендує її державній 4 комісії для захисту. До окремих розділів призначаються консультанти, які дають рекомендації та перевіряють коректність їх виконання. Під час виконання КРБ студент повинен виявити уміння застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань розроблення систем управління, уміння користуватися технічною літературою при виборі обладнання та апаратури управління. Вирішуючи окремі питання студент повинен виявляти повну самостійність. За прийняті в КРБ рішення та правильність усіх даних відповідає студент. Періодична звітність студентів про виконання КРБ перед керівниками здійснюється в установлені кафедрою терміни. 5 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Основні законодавчі положення і рекомендації Кваліфікаційна робота бакалавра є самостійною творчою роботою аналітичного, технологічного, експериментального чи розрахункового характеру, що містить рішення завдань стандартного характеру. КРБ складається із пояснювальної записки і графічного матеріалу. Обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати 70 сторінок машинописного тексту (без урахування додатків). Графічний матеріал подається у вигляді презентації, яка містить обов’язкові слайди. До виконання КРБ допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Позитивна оцінка і успішний захист КРБ є підставою для присвоєння випускнику ступеню вищої освіти «Бакалавр» з видачою йому диплома державного зразка. 1.2 Мета і завдання кваліфікаційної роботи бакалавра Виконання КРБ є заключним етапом навчання студентів в Університеті за першим рівнем вищої освіти і має за мету систематизувати знання та розширити навички щодо вирішення завдань стандартного характеру відповідно до професійного спрямування випускової кафедри. Основні завдання виконання КРБ: − розвиток навичок самостійної роботи, закріплення та поглиблення компетенцій в відповідній галузі; − набуття вмінь систематизувати та аналізувати літературні та інформаційні джерела щодо об’єктів керування, систем автоматизації та комп'ютерної техніки та інформаційних технологій; − засвоєння навичок формулювання задачі автоматизації виробничого процесу та вибору методів її розв’язання, в тому числі з застосуванням інформаційних технологій; − оволодіння методами обґрунтування та вибору технічних, мікропроцесорних і програмних засобів реалізації систем автоматичного керування організаційно-технічними, технологічними або рухомими об’єктами; − оволодіння методиками аналізу динамічних властивостей об'єктів керування, дослідження стійкості і якості роботи автоматичних систем з використанням інформаційних технологій; − засвоєння методів обґрунтування та вибору технічних засобів 6 автоматизації об'єктів; − набуття навичок розробки заходів з монтажу, налагодження та експлуатації технологічного обладнання та систем автоматичного управління. За прийняті у КРБ рішення і за достовірність усіх даних відповідають студент − автор випускної роботи та його керівник. 1.3 Тематика кваліфікаційних робіт Студенту надається право самостійно обрати тему КРБ, узгодивши її з керівником. Тема КРБ студента за його особистою письмовою заявою і письмовою згодою керівника за поданням кафедри затверджується наказом ректора Університету. 1.4 Зміст кваліфікаційної роботи КРБ виконується на основі глибокого вивчення навчальної і наукової літератури зі спеціальності (підручників, монографій, статей. авторефератів дисертацій, періодичної літератури, в тому числі зарубіжної, законодавчих і нормативних видань тощо), та за результатами самостійної роботи. Пояснювальна записка має містити: − вступ із загальною характеристикою технологічного процесу та його ролі в виробничому процесі галузі; − аналіз характеристик об’єкта керування, стану його автоматизації за літературними даними та результатами патентного пошуку; − аналіз характеристик існуючих систем автоматичного керування технологічним процесом та обладнанням; − обґрунтування мети та визначення і реалізація завдань автоматизації у КРБ на базі стандартних інженерних рішень; − детальну розробку системи автоматизації технологічного процесу (вдосконалення існуючої системи автоматизації за окремими показниками), обґрунтування вибору закону керування, технічних, мікропроцесорних і програмних засобів автоматизації, дослідження стійкості і якості роботи системи з використанням математичної моделі та сучасних інформаційних технологій; − математичний опис об’єкта керування, результати моделювання з аналізом отриманих результатів, обґрунтування та вибір первинних вимірювальних перетворювачів, виконавчих механізмів, регуляторів, технологічного обладнання, тощо; − висновки; 7 − додатки (за необхідністю); − список використаної літератури. Графічний матеріал (презентація) має містити: − титульний слайд; − мету, актуальність та задачі КРБ; − структурно – алгоритмічну схему автоматизації, (алгоритмічні та програмні продукти для мікропроцесорних систем); − структурну, функціональну схему автоматизації; − отримані математичні залежності, модель системи та результати моделювання, результати дослідження стійкості та визначення основних показників якості керування; − висновки. У додатках до КРБ можуть бути наведені: − фотознімки, схеми, рисунки, графікі, специфікації, програми математичних розрахунків та моделювання, кошторисна документація. 1.5 Склад та обсяг кваліфікаційної роботи Текстова документація включає в себе: титульний аpкуш, завдання на роботу, анотацію, пояснювальну записку, графічну частину (презентацію). Пояснювальна записка є основним документом роботи i містить наступні розділи та підрозділи: а) зміст; б) перелік скорочень та умовних позначень (за необхідності); в) вступ; г) основну частину; д) висновки; е) список використаної літератури; ж) додатки (за необхідності). Рекомендуємий обсяг окремих частин КРБ наведено у табл.1.1 Таблиця 1.1− Рекомендуємий обсяг окремих частин КРБ Кількість № Назва розділу аркушів 1 Лист завдання 1(двосторонній) 2 Анотація 1 3 Зміст ≈2 8 6 Перелік скорочень та умовних позначень (за необхідності) Вступ Основна частина 7 Висновки 8 9 Список використаної літератури Додатки (за необхідності) 4 5 1 ≈2÷3 ≈ 50 ÷ 60 ≈2 2÷3 Титульний аркуш не входить до загальної нумерації аркушів. Усі аркуші, за винятком листа завдання, супроводжуються основним написом (див. п.3.9). 9 2 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ Структурно кваліфікаційна робота формується з дотриманням вимог ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». КРБ складається із вступної та основної частин і додатків. 2.1 Вступна частина Вступна частина містить такі структурні елементи: – титульний лист (оформлюється згідно додатку А); – завдання на виконання роботи (оформлюється згідно додатку Б); – анотація (приклад оформлення наведено у додатку В); – зміст; – перелік скорочень та умовних позначень (приклад оформлення наведено у додатку Г); – вступ. Анотація Анотація призначена для стислого ознайомлення результатами КРБ. В анотації мають бути наступні відомості: зі змістом та − прізвище та ініціали здобувача, тему, спеціальність (шифр і назва), найменування вищого навчального закладу; місто, рік; − відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включаючи дані додатків); текст анотації (не більше, як 500 слів); − перелік ключових слів. Текст анотації має відбивати подану в роботі інформацію, як правило, у такій послідовності: об’єкт розроблення, мета роботи, методи дослідження та обладнання, основні результати, характеристики, показники.; Наприкінці анотації наводяться ключові слова відповідною мовою. Сукупність ключових слів повинна відповідати основному змісту роботи, відображати тематику дослідження і забезпечувати тематичний пошук роботи. Кількість ключових слів становить від п’яти до десяти. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують в рядок через кому прописними літерами. Анотація повинна уміститись на сторінці формату А4. Приклад 10 оформлення анотації наведено у Додатку В. Зміст Зміст подається на наступному (після анотації) аркуші. Матеріал змісту повинен включати: вступ, назви всіх розділів, підрозділів, пунктів (підпунктів, якщо вони мають заголовки), висновки, список використаної літератури, назви додатків із зазначенням сторінок цих матеріалів. Перелік скорочень та умовних позначень Перелік скорочень та умовних позначень подається після змісту у разі необхідності. Він містить пояснення всіх застосованих в роботі умовних скорочень, символів, термінів. При цьому за першої появи цих елементів у тексті наводять їх повну розшифровку. Перелік умовних скорочень друкують двома колонками. Зліва, за абеткою, наводять скорочення, а справа – їх повну розшифровку. Якщо у роботі скорочення термінів, символів, позначень повторюються менше трьох разів, тоді їх до переліку не включають, а розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні. Приклад оформлення переліку наведено у Додатку Г Вступ У вступі стисло викладається: – характеристика галузі промисловості; – опис технологічного процесу; – проблема, що розглядається у даній роботі, це, як правило, удосконалення процесу управління на основі сучасного апаратного, програмного та інформаційного забезпечення; – обґрунтування актуальності теми. 2.2 Основна частина кваліфікаційної роботи Основна частина складається з таких структурних елементів: − Двох розділів, які можна умовно розділити на такі: - Аналіз технологічного процесу та огляд існуючих рішень автоматизації; - Розробка САК технологічним процесом та її програмно-технічна реалізація; − Висновки; − Перелік використаної літератури; − Додатки. 11 Розділ 1. Аналіз технологічного процесу та огляд існуючих рішень автоматизації В даному розділі необхідно викласти відомості про об’єкт та предмет дослідження, які є необхідними та достатніми для розкриття суті даної роботи. Тому він повинен містить опис технологічного процесу, що підлягає автоматизації, схему процесу, таблицю значень основних технологічних параметрів, обґрунтування необхідності розробки нової системи автоматизації або її удосконалення (модернізації) на основі аналізу сучасного стану проблеми за даними вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури, патентного пошуку та досвіду роботи підприємств, установ, провідних фірм у відповідній галузі виробництва, економіки або науки, формулювання завдань дослідження та визначення можливих напрямків вирішення поставлених завдань. В залежності від теми роботи розділ може містити наступні підрозділи: 1.1 Загальні відомості про технологічний процес: − стисла характеристика галузі (підприємства) та умов застосування виробу (пристрою, системи та ін.), що проектується (розробляється); 1.2 Опис об’єкта керування та аналіз технологічного процесу: – характеристика і структура об’єкта (виробництво в цілому, технологічний комплекс, технологічна установка); – стислі відомості про технологічний процес. 1.3 Принципи побудови об’єкту дослідження: – аналіз технологічного процесу або установки як об’єкта автоматичного контролю або керування і визначення показників і вимог, що висуваються до таких об’єктів, процесів. 1.4 Аналіз існуючих рішень автоматизації технологічного процесу: – аналітичний огляд існуючих способів контролю і процесів керування, принципів побудови об’єкта керування, відомих рішень у галузі, що розглядається; − обґрунтування необхідності розробки нової системи автоматизації або її удосконалення (модернізації) на основі проведеного аналізу; – формулювання завдань, що підлягають вирішенню під час виконання роботи. 12 Розділ 2. Розробка САК технологічним процесом та її програмнотехнічна реалізація В даному розділі необхідно навести структуру об’єкту керування, його математичний опис, принципи побудови та розробку математичної моделі системи керування, формування оптимальних критеріїв керування, розробку функціональної та структурної схеми системи керування, обґрунтування і вибір технічних засобів автоматизації необхідних для реалізації системи, інформаційне, апаратне та програмне забезпечення системи автоматизації, експериментальні дослідження (моделювання, візуалізація процесу) та аналіз отриманих результатів, загальні висновки та рекомендації. В залежності від теми роботи розділ може містити наступні підрозділи: 2.1 Структура об’єкту керування: − Визначаються вхідні і вихідні параметри та пристрої, які їх контролюють та змінюють; − Наводиться схема об’єкта управління, яка є деталізованим фрагментом схеми технологічного процесу і також входить до графічної частини; − Аналізуються режими функціонування об’єкта управління, перелік та послідовність технологічних операцій, обмеження на параметри які обумовлені вимогами до технологічного процесу, безпеки та умовами експлуатації. 2.2 Математичний опис об’єкту керування: − Опис самого об’єкту та опис процесів (механічних, гідродинамічних, теплових, масообмінних), що відбуваються в об’єкті; − Вхідних та вихідних потоків, параметрів, що увійдуть до моделі об’єкта, що підлягатиме розробці; − Побудова математичної моделі на основі одержаних залежностей та передаточних функцій. 2.3 Моделювання об’єкту (системи): − Математичне моделювання статичного та динамічного режимів об’єкта або ідентифікація динамічних характеристик об’єкта за раніше одержаними результатами; − Моделювання динаміки об’єкта та синтез системи керування за допомогою необхідних прикладних пакетів; − Аналіз результатів імітаційного моделювання та висновки про їх адекватність. 13 2.4 Вибір технічних засобів автоматизації (апаратна реалізація): − Розробка апаратного забезпечення починається з обстеження технологічного процесу та об’єкта управління з метою визначення меж зміни вхідних і вихідних параметрів, кількості контрольованих параметрів, каналів управління; − Наводяться фотографії або рисунки всіх обраних пристроїв та їх технічні характеристики (давачі, виконавчі пристрої), вибір необхідної серії контролера відомих фірм: Siemens, Schneider Electric, Alan Bradly,VIPA, Phoenix Contact, ОВЕН; − Обираються модулі вводу/виводу необхідні для підключення до контролера датчиків і виконавчих пристроїв. При їх описі наводяться схеми підключення обраних давачів, виконавчих пристроїв та живлення. 2.5 Розробка структурної схеми системи керування: − Визначаються вхідні і вихідні параметри об’єкту управління, їх фізична природа, кількість та діапазони змін; − Виконується обґрунтування та розробка структурної схеми системи керування з відображенням функціональних зв’язків між об’єктом керування, датчиками, виконавчими пристроями, пристроєм керування та пультом оператора що задає режими роботи системи. При розробці структурної схеми інформаційних потоків виділяється взаємозв’язки між підсистемами, які виконують одну або декілька наведених функцій та обґрунтовується їх призначення. Підсистеми можуть бути реалізовані як програмно так і апаратно. Така структура системи управління дозволяє вирішувати не тільки задачі керування, а і задачі дослідження об’єкту керування. 2.6 Розробка програмного забезпечення: − Описуються призначення й галузь застосування програми; − Обґрунтування технічних характеристик програми; − Опис розробленої програми; − Очікувані техніко-економічні показники. Детальне розроблення алгоритмів та програмного забезпечення може охопити лише окремі компоненти и підсистеми. Повний лістинг програми наводиться у додатках. 2.7 Конфігурування програмованого логічного контролеру: − Розробка програмного забезпечення контролеру виконується в SCADA системі для відповідного програмованого логічного контролеру ( Step 7, WinPLC7, PC WORX, CODESYS); 14 − Наводиться інформація про програмне забезпечення, розміщення модулів контролерів в стойках, їх конфігурація, адресація входів і виходів, налаштування інтерфейсів та промислових мереж; − Наводяться задачі які повинно виконувати програмне забезпечення, його структура, функції та функціональні блоки з описом їх вхідних та вихідних параметрів, програмна реалізація найважливіших задач, результати перевірки функціонування розробленого програмного забезпечення. Вихідний текст програмного забезпечення з коментарями наводиться в відповідному додатку. 2.8 Розробка програмного забезпечення для SCADA системи − Наводяться задачі які повинно виконувати програмне забезпечення, використані драйвера та змінні, розроблені зображення, налаштування параметрів архівування та результати перевірки функціонування розробленого програмного забезпечення; − Програмне забезпечення SCADA системи повинно складатися з чотирьох зображень: інформації про дипломний проект, мнемосхеми технологічного процесу, хронологічного списку подій та інформаційного списку тривоги. 2.9 Розробка функціональної схеми автоматизації − На функціональній схемі автоматизації схематично відображається розташування технологічного обладнання, енергетичні, матеріальні та інформаційні потоки. Всі елементи системи наводяться у вигляді умовних зображень; − Датчики і виконавчі пристрої наводяться на зображенні технологічного процесу, інші пристрої наводяться в таблиці. Якщо в якомусь рядку таблиці відсутні елементи він не відображається; В підрозділі наводиться пояснення позиційних зображень пристроїв, словесне уточнення їх розміщення, конкретне призначення та опис зв’язків між ними. У Додатку Д наведені приклади оформлення функціональних схем. 2.10 Розробка схеми електричної принципової − Відображаються електричні зв’язки між всіма пристроями системи управління; − Всі елементи системи наводяться у вигляді умовних зображень, до принципової схеми додається перелік елементів. Принципова схема необхідна для створення монтажної схеми та для виконання конфігурування пристроїв управління. В підрозділі наводиться пояснення позиційних зображень пристроїв, конкретне призначення та опис зв’язків між ними. 15 Висновки В кінці основної частини формулюють загальні висновки по роботі на основі узагальнення висновків за попередніми частинами роботи з урахуванням одержаних науково-технічних та техніко-економічних показників роботи. Текст висновків можна розділити на пункти. На підставі отриманих висновків в роботі можуть надаватися рекомендації. Перелік використаної літератури Бібліографічні описи надають у порядку їх згадування в тексті та у відповідності до стандартів у бібліотечній та видавничій справах згідно ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання» (див. п.3.8). Додатки До додатків можуть бути включені: – додаткові ілюстрації або таблиці; – матеріали, які через великий обсяг або форму подання не рекомендується включати до основної частини (фотографії, проміжні математичні викладки, розрахунки, протоколи випробувань, копії технічного завдання, програми робіт за договором, інструкції, методики, комп’ютерні програми, ін.); – опис нової апаратури і приладів, що використовувались при проведенні експериментів; – матеріали презентації. 16 3 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 3.1 Загальні положення Пояснювальна записка КРБ повинна бути виконана за допомогою комп’ютерного набору в редакторі Microsoft Word або Open Office Writer у відповідності до стандарту ДСТУ 3008 – 2015 на виконання документів з використанням друкуючих і графічних пристроїв. Обсяг роботи повинен складати близько 70 аркушів, в зазначений обсяг не входять список літератури й додатки. Робота друкується на одній стороні листів білого паперу щільністю 8090 г/м2 формату А4 (210×297 мм) (при необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297×420 мм)). Текст повинен бути набраний з дотриманням таких розмірів полів: – верхнє, нижнє – 20 мм; – ліве – 25 мм; – праве – 10 мм. При застосуванні текстового редактора Microsoft Word рекомендується використовувати такі параметри: – тип шрифту − Times New Roman; – розмір шрифту − 14; – міжрядковий інтервал − 1,5; – колір друку – чорний; – вирівнювання тексту − по ширині; – абзац – відступ 1,25 см. Титульну сторінку записки виконують за формою додатку А. Частини роботи за необхідності розділяють на підрозділи, а їх, у свою чергу, на пункти і підпункти. При цьому кожна із зазначених структурних одиниць повинна містити не менш ніж дві структурні одиниці нижчого рівня. Частини записки та їх підрозділи повинні мати заголовки. Пункти й підпункти можуть не мати заголовків. Номер підрозділу, пункту або підпункту складається з номера структурної одиниці вищого рівня і номера даної структурної одиниці, розділених крапкою. Наприкінці номера крапку не ставлять. Номер структурної одиниці вказують перед 17 її заголовком, а за його відсутності - перед початком тексту даної структурної одиниці. Усередині структурної одиниці будь-якого рівня можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Кожну частину записки починають з нового аркуша. Текст кожної структурної одиниці починають з абзацу. Заголовки великими літерами (наприклад: «ВСТУП») без крапки в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з декількох речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовках не допускається. Відстань між попереднім текстом і заголовком повинна бути в два рази, а відстань між заголовком і наступним текстом - у півтора рази більшою ніж міжрядковий інтервал основного тексту. Не допускається розміщувати назву підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше трьох рядків тексту. Якщо, навпаки, заголовок розміщено на початку сторінки, але не на першому рядку, то перед ним має зберігатися не менше чотирьох рядків попереднього тексту. Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами у відповідному полі (АРКУШ) основного напису з дотриманням наскрізної нумерації усього тексту. Титульний аркуш та Лист Завдання теж включають до нумерації, але номер сторінки на них не ставлять. 3.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів Структурні елементи «АНОТАЦІЯ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» не нумерують, а їх назви є заголовками структурних елементів. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, розділи повинні починатися з нової сторінки. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу суті і позначатися арабськими цифрами без крапки, в кінці назви розділу крапка не ставиться, наприклад: «1 Характеристика обладнання котельні» та ін. Підрозділи повинні мата порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, 18 наприклад. 1.1 , 1.2 тощо. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, розділених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1, 1.1.2 тощо. Якщо текст підрозділяють тільки на пункти, їх варто нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами. Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту та порядкового номера підпункту, розділених крапкою, наприклад: 1.1.1.1, 1.1.1.2 тощо. Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти й далі − на підпункти, номер підпункту складається з номера пункту й порядкового номера підпункту, розділених крапкою, наприклад: 1.1.3, 1.2.1 тощо. Після номера підпункту крапку не ставлять. Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту або пункт складається з одного підпункту, його не нумерують. 3.3 Оформлення формул Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Математичні формули створюються у вигляді окремих об'єктів в редакторі формул Microsoft Equation. При написанні формул необхідно дотримуватись нижчезазначених розмірів символів і стилів їх написання. Стиль: текст, змінна – курсив; матриця, вектор – напівжирний курсив; інші – нормальний без нахилу. Формули та рівняння в пояснювальній записці (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатку) розташовуються по центру і нумеруються в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою, наприклад: формула (3.1) − перша формула третього розділу. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули або рівняння, варто наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони подані у формулі або в рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта описується в один рядок. Перший 19 рядок пояснення починають без абзацу словом «де» без двокрапки. Наприклад: «Активна потужність Р обчислюється за формулою: 𝑃𝑃 = √3𝑈𝑈𝐼𝐼𝐻𝐻 𝑐𝑐𝑐𝑐𝑐𝑐𝜑𝜑𝐻𝐻 (3.1) 𝑃𝑃 = √3𝑈𝑈𝐼𝐼𝐻𝐻 𝑐𝑐𝑐𝑐𝑐𝑐𝜑𝜑𝐻𝐻 [кВт], (3.1) де U – напруга мережі, В; Iн – номінальний струм електричного двигуна, А; cos φн – номінальний коефіцієнт потужності. Допускається застосовувати позначення одиниць фізичних величин у поясненнях позначень величин. Одиниці виміру, за необхідності, беруть у квадратні дужки. Наприклад: «Активна потужність Р обчислюється за формулою: Рекомендовані розміри математичних формул подано на рисунку 3.1. Рисунок 3.1 – Розміри символів та індексів у формулах Переносити формули або рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак «×». Формули, що випливають відокремлюють комою. одна з одної та не розділені текстом, 3.4 Оформлення ілюстрацій Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) варто розташовувати у звіті безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання. 20 Рисунки можуть бути виконані безпосередньо на сторінках записки. Не дозволяється використання ксерокопій. Допускається використання різних кольорів. Рисунки розташовують, як правило, на окремих сторінках записки. Допускається розміщення на одній сторінці декількох рисунків, а також розміщення невеликих рисунків безпосередньо в тексті записки. Рисунки нумерують у межах кожної частини записки двома цифрами − номером частини і порядковим номером рисунка, розділеними крапкою. На всі рисунки повинні бути посилання в тексті, наприклад: «... наведено на рис. 3.2». Кожний рисунок повинен мати назву. Після назви рисунка крапку не ставлять. Орієнтація рисунка та його назви – по центру. Наприклад: Рисунок 3.2 − Схема тунельної печі За необхідності над номером і найменуванням рисунка розміщують пояснювальні дані (розшифрування номерів позицій на кресленні або ескізі, позначень кривих на графіку тошо). Наприклад: 1 – зона підігріву, 2 – зона випалювання, 3 – зона охолодження Рисунок 3.2 – Схема тунельної печі Якщо таких розшифрувань та позначень багато, то після розташування напису рисунка з абзацу пишуть: На рисунку 3.2 прийняті наступні позначення: 1 – зона підігріву, 2 – зона випалювання, 3 – зона охолодження, тощо Рисунок виконують на одній сторінці аркуша. Якщо він не вміщується на одній сторінці, його можна переносити на наступні сторінки. У такому разі назву рисунка зазначають лише на першій сторінці, пояснювальні дані − на тих сторінках, яких вони стосуються, і під ними друкують: Рисунок 3.2, аркуш 2 21 Найменування фізичної величини, відкладеної на графіку, указують текстом паралельно відповідній шкалі. Позначення одиниці фізичної величини (якщо вона має розмірність) указують після її найменування через кому. Літерне позначення розміру (за необхідності) указують перед позначенням одиниці, виділяючи комами. Напис розташовують поза полем графіка. Наприкінці напису крапку не ставлять. Якщо на графіку зображено дві й більше кривих, допускається виконувати їх лініями різного типу (суцільними, штриховими й ін.) або різного кольору. За необхідності лінії й точки графіка позначають арабськими цифрами або літерами. Осі графіка закінчуються стрілками, що вказують напрям зростання фізичної величини. Такі графіки виконуються тільки в лінійному масштабі. Перетин ліній і написів не допускається. Якщо недостатньо місця, у лінії роблять розрив. Позначення пояснюють у написі під рисунком. 3.5 Побудова таблиць Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Нумерують таблиці арабськими цифрами в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 4.1 – Порівняльні характеристики». При перенесенні частини таблиці на інший аркуш над перенесеною частиною таблиці справа пишуть «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 4.1». Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розмішують над таблицею. Назва повинна бути короткою й відображати зміст таблиці. Слово «Таблиця ____» указують раз зліва над першою частиною таблиці, а над іншими частинами таблиці (якщо вона переходить на наступну сторінку) зправа слід писати: «Продовження табл. ____» із зазначенням номера таблиці, а також додати маркери заголовків стовпців (позначено червоним). Таблиця 1.1 – Характеристики дробарок Стадія Обладнання 1 2 1 Дробарка ККД-1500 22 Продуктивність, Випускна т/г щілина, мм 3 4 1500 180 Продовження табл. 1.1 1 2 2 Дробарка КРД-900 3 4 800 100 Заголовки граф таблиці друкують з великих літер, а підзаголовки − з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Інші вимоги до виконання таблиць − відповідно до діючих стандартів на технічну документацію. За відсутності окремих даних у таблиці варто ставити тире. Таблицю розміщають під текстом, у якому дано посилання на неї. або на наступній сторінці. Допускається розташовувати таблицю, використовуючи альбомну орієнтацію, тобто, щоб вона читалася при повороті записки на 90 градусів за годинниковою стрілкою. Таблиці, що мають другорядне значення, допускається виносити в додаток. 3.6 Оформлення додатків Робота за необхідності може мати додатки, які розміщують після списку використаної літератури. Додатки варто оформляти як продовження записки на її наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки. У додатках розміщують матеріал, що доповнює текст записки і перелік графічного матеріалу (слайдів презентаційного матеріалу), оформлені відповідно до вимог діючих стандартів. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках пояснювальної записки, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який розміщують в правій частині сторінки надрукований прописними літери та великої літери, яка позначає додаток, наприклад: ДОДАТОК А Посередині рядка під заголовком з великої літерами повинно бути надруковано назву додатку, наприклад: Лістинг основної програми Додатки варто позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком Ґ,Є, З, І. Ї, Й, О, Ч, Ь. 23 Додатки повинні мати спільну з іншою частиною звіту наскрізну нумерацію сторінок. За необхідності текст додатка може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти й підпункти, які варто нумерувати в межах кожного додатка. При цьому перед кожним номером проставляють позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2− другий розділ додатка А; Г.3.1 − підрозділ 3.1 додатка Г. Наявні в тексті додатка ілюстрації, таблиці, формули та рівняння варто нумерувати в межах кожного додатка. Наприклад: Рисунок Г.З − третій рисунок додатка Г, Таблиця А.2 − друга таблиця додатка А, формула (А. 1) − перша формула додатка А. Якщо в додатку одна ілюстрація, таблиця, формула, одне рівняння. їх нумерують, наприклад: Рисунок А. 1, Таблиця А. 1, формула (В. 1). При посиланнях у тексті додатків на ілюстрації, таблиці, формули та рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2 ...»; «... у таблиці Б.З...», «... за формулою (В.1)...»,«... у рівнянні (Г.2)...». Джерела, що цитуються тільки в додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, що цитуються в основній частині звіту, і повинні бути перераховані наприкінці кожного додатка в переліку посилань. У тексті записки на всі додатки повинні бути дані посилання. Усі додатки повинні бути перераховані в змісті записки із зазначенням їх номерів, заголовків і номерів сторінок, на яких вони починаються. Останнім додатком подають комп’ютерну презентацію доповіді. 3.7 Оформлення посилань Перелік літератури, на які посилаються у тексті КРБ, повинен бути наведений наприкінці тексту у вигляді бібліографічного опису використаної літератури, який розміщують перед додатками, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути посилання. Посилатися слід, як правило, на джерело в цілому. Перелік посилань розміщують у порядку їх згадування в тексті записки та позначають порядковими номерами арабськими цифрами, що вказують перед бібліографічним описом джерела, відділяючи від нього крапкою. Допускається використання іншого порядку розташування джерел у переліку (алфавітного, хронологічного й ін). Посилання на джерело з зазначенням його порядкового номеру в переліку посилань, беруть у квадратні дужки, у яких допускається вказувати додаткову 24 інформацію. Якщо необхідно посилатися відразу на декілька джерел, їх номери вказують через кому або тире. Наприклад: «Цьому питанню присвячені роботи [2, 4 - 7]. Розрахунок ведеться за формулою [4.1] А = a c d». Зазначений коефіцієнт дорівнює 1,76 [18, табл. 1.8]. І. Ньютон [19, с. 8] говорив: « ». При посиланні на розділ, підрозділ, пункт, підпункт або перелік даного документа слід писати: «... відповідно до розділу 2 ...»; «... згідно з підрозділом 3.1...»; « .. згідно з пунктом 4.2.2 ...»; «... зазначеного у переліку 2...». Посилання на таблиці, ілюстрації, формули і додатки даного документа подають таким чином: − «.. наведено у таблиці 2.4» або «..наведено у табл. 2.4»; − «.. подано у таблиці 6.1» або «.. подано у табл. 6.1»; − «.. зображено на рисунку 3.4» або «.. зображено на рис. 3.4»; − «..у формулі (2.1)» або «.. як видно з формули (2.1)»; − «.. подано у додатку А» або «.. наведено у додатку А». При повторних посиланнях пишуть: − «.. дивись таблицю 6.1» або «.. див. табл. 6.1»; − «.. дивись рисунок 2.4» або «.. див. рис. 2.4»; − «.. дивись формулу (2.1)» або «.. див. формулу (2.1)»; − «.. дивись додаток А» або «.. див. додаток А». Посилання на джерела інформації даного документа позначають у тексті викладу порядковими номерами у квадратних дужках таким чином: «... у роботах [3, 4] », «... [7, таблиця 34, с. 98]... »; «..[5, с. 18]... ». 3.8 Оформлення списку використаної літератури Бібліографічний опис джерела в переліку повинен відповідати вимогам ДСТУ 8302:2015«Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» і забезпечувати можливість однозначної ідентифікації джерела. Бібліографічний опис дається мовою джерела. В список літератури включають перелік всіх використаних джерел: публікації всіх видів, патентні матеpiали, тощо. Такий список розташовують в кінці пояснювальної записки перед додатками. 25 До списку джерела розташовують у порядку появи посилань в тексті пояснювальної записки. Прізвища автоpiв з iнiцiалами наводять у називному відмінку з обов'язковим наведенням назв праць. Приклади оформлення списку літератури згідно ДСТУ 8302:2015 з урахуванням правок (код УКНД 01.140.40) Книги Один автор Скидан О. В. Аграрна політика в період ринкової трансформації : монографія. Житомир : ЖНАЕУ, 2008. 375 с. Два автора Крушельницька О. В., Мельничук Д. П. Управління персоналом : навч. посіб. Вид. 2-ге, переробл. і допов. Київ, 2005. 308 с. Три автора Скидан О. В., Ковальчук О. Д., Янчевський В. Л. Підприємництво у сільській місцевості : довідник. Житомир, 2013. 321 с. Чотири автори Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / Вiтвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А. Київ: Украгропромпродуктивність, 2006. 106 с. Основи марикультури / Грициняк І. І. та ін. Київ : ДІА, 2013. 172 с. П’ять і більше авторів Екологія : навч. посіб. / Б. В. Борисюк та ін. Житомир, 2003. 174 с. Колективний автор Органічне виробництво і продовольча безпека : зб. матеріалів доп. учасн. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. / Житомир. нац. агроекол. ун-т. Житомир : Полісся, 2015. 648 с. Багатотомне видання Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть : у 4 т. / гол. ред. В. В. Моргун. Київ : Логос, 2001. Т. 2. 636 с. Фауна Украины. В 40 т. Т. 36. Инфузории. Вып. 1. Суктории (Ciliophora, Suctorea) / И. В. Довгаль. Киев : Наукова думка, 2013. 271 с. За редакцією 26 Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів / за ред. І. Я. Коцюмбаса. Львів : Тріада плюс, 2006. 360 с. Автор і перекладач Брігхем Є. В. Основи фінансового менеджменту / пер. з англ. В. Біленького та ін. Київ : Молодь, 1997. 998 с. Частина видання Розділ книги Саблук П. Т. Напрямки розвитку економіки в аграрній сфері виробництва. Основи аграрного підприємництва / за ред. М. Й. Маліка. Київ, 2000. С. 5–15. Тези доповідей, матеріали конференцій Зінчук Т. О. Економічні наслідки впливу продовольчих органічних відходів на природні ресурси світу. Органічне виробництво і продовольча безпека : зб. матеріалів доп. учасн. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Житомир : Полісся, 2014. С. 103–108. Скидан О. В., Судак Г. В. Розвиток сільськогосподарського підприємництва на кооперативних засадах. Кооперативні читання: 2013 рік : матеріали Всеукр. наук.практ. конф., 4–6 квіт. 2013 р. Житомир : ЖНАЕУ, 2013. С. 87–91. Статті з продовжуючих та періодичних видань Якобчук В. П. Стратегічні пріоритети інноваційного розвитку підприємництва в аграрній сфері. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Сер. Економіка. 2013. Вип. 148. С. 31–34. Масловська Л. Ц., Савчук В. А. Оцінка результативності і ефективності виробництва органічної агропродовольчої продукції. Агросвіт. 2016. № 6. С. 23–28. Акмеологічні засади публічного управління / Є. І. Ходаківський та ін. Вісник ЖНАЕУ. 2017. № 1, т. 2. С. 45–58. Dankevych Ye. M., Dankevych V. Ye., Chaikin O. V. Ukraine agricultural land market formation preconditions. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis. 2017. Vol. 65, №. 1. P. 259–271. Електронні ресурси Книги Ілляшенко С. М., Шипуліна Ю. С. Товарна інноваційна політика : підручник. Суми: Університетська книга, 2007. 281 с. URL: ftp://lib.sumdu.edu.ua/Books/1539.pdf (дата звернення: 10.11. 2017). Законодавчі документи 27 Про стандартизацію : Закон України від 11 лют. 2014 р. № 1315. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 (дата звернення: 02.11.2017). Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року : проект / М-во аграр. політики та продовольства України. URL: http://minagro.gov.ua/apk?nid=16822 (дата звернення: 13.10.2017). Періодичні видання Клітна М. Р., Брижань І. А. Стан і розвиток органічного виробництва та ринку органічної продукції в Україні. Ефективна економіка. 2013. № 10. URL: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=2525 (дата звернення: 12.10.2017). Neave H. Deming's 14 Points for Management: Framework for Success. Journal of the Royal Statistical Society. Series D (The Statistician). 2012. Vol. 36, № 5. P. 561–570. URL: http://www2.fiu.edu/~revellk/pad3003/Neave.pdf (Last accessed: 02.11.2017). Colletta L. Political Satire and Postmodern Irony in the Age of Stephen Colbert and Jon Stewart. Journal of Popular Culture. 2009. Vol. 42, № 5. P. 856–874. DOI: 10.1111/j.1540-5931.2009.00711.x. Сторінки з веб-сайтів Що таке органічні продукти і чим вони кращі за звичайні? Екологія життя: вебсайт. URL: http://www.eco-live.com.ua (дата звернення: 12.10.2017). Інші документи Законодавчі і нормативні документи (інструкції, накази) Конституція України: станом на 1 верес. 2016 р. / Верховна Рада України. Харків: Право, 2016. 82 с. Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень: Закон України від 5 жовт. 2017 р. № 2164. Урядовий кур’єр. 2017. 9 листоп. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування : затв. наказом М-ва фінансів України від 20 квіт. 2015 р. № 449. Все про бухгалтерський облік. 2015. № 51. С. 21–42. Про затвердження Порядку забезпечення доступу вищих навчальних закладів і наукових установ, що знаходяться у сфері управління Міністерства освіти і науки України, до електронних наукових баз даних: наказ М-ва освіти і науки України від 2 серп. 2017 р. № 1110. Вища школа. 2017. № 7. С. 106–107 28 ДСТУ ISO 9001: 2001. Системи управління якістю. [Чинний від 2001-06-27]. Київ, 2001. 24 с. (Інформація та документація). СОУ–05.01-37-385:2006. Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми. Київ: Міністерство аграрної політики України, 2006. 15 с. (Стандарт Мінагрополітики України) Патенти Комбайн рослинозбиральний універсальний: пат. 77937 Україна: МПК A01D 41/02, A01D 41/04, A01D 45/02. № а 2011 09738; заявл. 05.08.2011; опубл. 11.03.2013, Бюл. № 5. Авторські свідоцтва А. с. 1417832 СССР, МКИ A 01 F 15/00. Стенка рулонного пресс-подборщика / В. Б. Ковалев, В. Б. Мелегов. № 4185516; заявл. 22.01.87; опубл. 23.08.88, Бюл. № 31. Дисертації, автореферати дисертацій Романчук Л. Д. Оцінка джерел надходження радіонуклідів до організму мешканців сільських територій Полісся України: дис. д-ра с.-г. наук: 03.00.16 / Житомир. нац. агроекол. ун-т. Житомир, 2011. 392 с. Романчук Л. Д. Оцінка джерел надходження радіонуклідів до організму мешканців сільських територій Полісся України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: 03.00.16. Житомир, 2011. 40 с. Препринти Панасюк М. І., Скорбун А. Д., Сплошной Б. М. Про точність визначення активності твердих радіоактивних відходів гамма-методами. Чорнобиль: Ін-т пробл. безпеки АЕС НАН України, 2006. 7 с. (Препринт. НАН України, Ін-т пробл. безпеки АЕС; 06-1). 3.9 Оформлення основного напису Форми, зміст, розташування й розміри граф основних написiв, а також розміри рамок на кресленнях та схемах повинні відповідати ГОСТ 2.104-2006 Пояснювальна записка КРБ повинна мати основний напис згідно форми 2а, а перші аркуші розділів роботи основний напис згідно форми 2. Основні написи та рамки виконують суцільними основними i суцільними тонкими лініями згідно з ГОСТ 2.303-68. У графах основного напису (номери граф на формах показані в дужках) зазначають (див. рис. 3.3 − 3.4): 29 у графi 1− найменування документа (Розділ 1, …); у графi 2 − позначення документа (Шифр); у графi 4 − лiтеру присвоєну даному документу (графу заповнюють послiдовно, починаючи iз крайньої лiвої клiтинки). Для навчальних робіт рекомендується використовувати лiтеру «У»; у графi 7 − порядковий номер аркуша. На документах, що складаються з одного аркуша, графу не заповнюють; у графi 8 − загальна кiлькiсть аркушiв у розділі документа; у графi 9 − найменування чи розпiзнавальний iндекс установи, яка випускає документ: необхiдно вказати скорочене найменування кафедри (АКНТ) та шифр групи (АКІТ − 17); у графi 10 − характер роботи, що виконується особою, яка пiдписує документ; у графi 11 − прiзвища осiб, що пiдписують документ; у графi 12 − пiдписи осiб, прiзвища яких вказанi в графi 11; у графi 13 − дату пiдписання документа. Графи, номера яких не приведено, для текстових навчальних документів не заповнюються. Рисунок 3.3 − Основний напис для текстових документів ( перший аркуш − форма 2) Рисунок 3.4 − Основний напис для текстових документів ( наступні аркуші − форма 2а) 30 Позначення документів роботи (пояснювальної записки, складальної одиниці, схеми та iн.) записують в графі 2 основного надпису згідна з ГОСТ 2.1042006 по такій схемi: 1) скорочено зазначають через крапку установу в якій виконується робота та позначення документа: Криворізький національний університет − КНУ, кваліфікаційна робота бакалавра − РБ; 2) через тире зазначають шифр спеціальності: Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології − 151 / Комп’ютерні науки – 121. 3) після шифру спеціальності ставлять крапку i вписують рiк виконання роботи (дві останні цифри): 2019 рік − 19; 4) після року ставлять крапку i зазначають порядковий номер групи складальних одиниць. Порядковий номер групи складальних одиниць має чотири розряди, з них перші два вміщують номер теми роботи студента за наказом, другі два розряди повинні відповідати порядковому номеру розділу (00, 01,02 або 03), пари розрядів розділяють крапкою; 5) після порядкового номеру групи складальних одиниць ставлять крапку i зазначають порядковий номер складальної одиниці, порядковий номер деталі i шифр документа. Для текстових документів вказують лише шифр документа: Пояснювальна записка − ПЗ. Структура позначення кваліфікаційної роботи бакалавра (графа 2 основного надпису) показана на рисунку 3.5. КНУ.РБ − 151.19.12.02.ПЗ Скоpочене позначення документа Шифp типу документа Шифр спеціальності Рiк виконання роботи Номер розділу роботи Номер теми за наказом Рисунок 3.5 − Структура позначення роботи 31 4 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ Презентація роботи та проекту являє собою графічний матеріал у вигляді конструкцій об’єктів, таблиць, рисунків, діаграм, графіків, схем, текстової частини, а також інших елементів, що доцільно представити комісії на захисті. Демонстрація презентаційних слайдів складає основу виступу, підкріплюючи мову ілюстрацією тезових положень і представляючи результати проведеного дослідження. Презентація до пояснювальної записки − це повне відображення структурного змісту дипломної роботи, включаючи вступ основну частину і висновок. 4.1 Зміст презентаційного матеріалу Вступна частина презентації робота (проекту) містить у собі 1 плакат: титульний слайд. Титульний слайд − це перший слайд презентації, на якому зазначена тема, автор робота, найменування навчального закладу, шифр та назва спеціальності. прізвище, ім'я, по батькові керівника і рік захисту. Основна частина презентації присвячена основним розділам КРБ на яких потрібно показати результати зроблених розрахунків, проведеного аналізу об’єкта дослідження, тощо. Заключна частина презентації − це слайд із підсумковими висновками що зроблені за результатами написання КРБ. Наприклад: 1 назва КРБ, прізвище автора і керівника; 2 мета і задачі, актуальність КРБ; 3 – аналіз існуючих технологій, технічних засобів, наукових розробок за темою КРБ (розділ 1); 4 ÷ 8 – розробка і технічна реалізація САК; 9 ÷10 – загальні висновки КРБ. 4.2 Структура та оформлення слайдів Презентація виконується на основі пакета PowerPoint. Не використовується дрібний шрифт, не рекомендується використання екзотичних і фігурних шрифтів. Використання одного з традиційних шрифтів: Tahoma, Arial, Verdana або Times New Roman. Презентація до захисту роботи − це скорочена тезою доповідь структури та 32 опису об'єкт досліджень, конструкторських розробок, статичних та динамічних досліджень пояснювальної записки. Перевантажені текстом слайди − це слайди, що складаються винятково з уривків тексту робота. На слайди потрібно винести тільки основний матеріал. Структура презентації: - тема дипломної робота. - об’єкт дослідження: характеристики, галузь використання: - отримані результати: математичний опис і т. д.; - висновки. Графічні об’єкти в презентації Під час використання графічних об'єктів у презентації необхідно враховувати деякі моменти: - не використовувати рисунки фотографії поганої якості чи зі спотвореними пропорціями: - коректно застосовувати ілюстративний матеріал на слайдах; - зображення повинно бути не стільки фоном, скільки ілюстрацією тексту, яка допомагає по-новому його зрозуміти та розкрити - продумувати фон рисунків, який би підкреслював усі його деталі. Підпис рисунка має розташовуватися під ним; - рівномірно та раціонально використовувати площу слайда; - інформація при переглядовому читанні сприймається зліва направо і зверху вниз − відповідно до руху ока. Тому найважливіша інформація має розміщуватися зверху ліворуч, якщо текст первинний, а графіка − це всього лише ілюстрація, тому краще розмістити текстовий фрагмент у лівому верхньому кутку слайда, а графічний об’єкт −внизу праворуч; - якщо ж графічний об’єкт є смисловою домінантою слайда, а текст − це коментар до рисунка, то в цьому випадку взаємне розташування потрібно зробиш інакше: рисунок -зверху ліворуч, а текст − внизу праворуч. Діаграми Діаграми будують з використанням майстра діаграм табличного процесора MS Excel. Дані й підписи не повинні накладатися один на одних та зливатися з графічними елементами діаграми. Якщо під час форматування слайда є необхідність пропорційно зменшити розмір діаграми, то розмір шрифтів реквізитів повинен бути збільшений з таким 33 розрахунком, щоб реальне відображення об’єктів діаграми відповідало значенням, указаним у таблиці. Під час вибору типу діаграми необхідно визначати тип порівняння даних: покомпонентно, позиційне, часове чи кореляційне. Кожному з цих типів порівняння відповідає один з п’ята основних типів діаграм: круг, лінійчата та точкова діаграми, гістограма або графік Під час покомпонентного порівняння, передусім, показується розмір кожного компонента у відсотках від якогось цілого. При позиційному' порівнянні виявляємо, ж об’єкта співвідносяться один з одним -чи однакові еони, більші або менші за інших. Часове порівняння показує, ж змінюються дані в часі, що відбувається з тими чи іншими показниками впродовж певних проміжків часу. Для побудови більшості кругових діаграм краще використовувати не більше шести компонентів. Якщо потрібно відобразиш більше число компонентів, треба вибрати із них п’ять найбільш важливих, а останні згрупувати в категорію “інші”. Використовувати найконтрастніший колір або штрихування для того, щоб виділили найважливіший елемент, підкреслюючи там самим основну ідею, виражену в заголовку. Для наведення числових даних доцільно використовувати числовий формат з роздільником груп розрядів. Якщо дані (підписи даних) є дробовики числами, то число десяткових знаків, що відображається, повинне були однакове для всієї' групи цих даних. Числа слід округлювати та уникати дробів, якщо точна величина несуттєва Наприклад 12 % запам’ятовується набагато краще, ніж 12,3 % або 12,347 %. Таблиці Таблична інформація вставляється в матеріали як таблиця текстового процесора MS Word або табличного процесора MS Excel. Під час розміщення таблиці як об’єкта та пропорційній зміні її розміру реальний розмір шрифту: що відображається, повинен бути не менше 18 pt Таблиці та діаграми розміщуються на світлому або білому фоні. Не варто вставляти в презентації великі таблиці: вони складні для сприйняття: краще замінювати їх графіками побудованими на основі цих таблиць. Якщо все ж таблицю показати необхідно, то краще залишиш якомога менше рядків і стовпців, навести лише найнеобхідніші дані. Це дозволить зберегти необхідний розмір шрифту-, щоб таблиця не перетворилася на медичну- таблицю 34 для перевірки зору. Не слід розбивати таблицю та розміщувати її окремі частини на різних слайдах, якщо при цьому ви забули на одному зі слайдів зазначити функціональні й змістовні поля таблиці. Анімація об’єктів і зміна слайдів Основна роль анімації в презентаціях - це вирішення питання дозування інформації. Анімуючи об’єкт у презентації; варто пам'ятати, що будь-який рухомий об’єкт знижує сприйняття, відволікає, порушує динаміку уваги У титульному слайді використання анімації об’єктів не допускається. В інформаційних слайдах допускається використання анімації об’єктів тільки у випадку, якщо це необхідно для відображення змін, що відбуваються в тимчасовому інтервалі, і якщо черговість появи анімованих об’єктів відповідає структурі доповіді. У решті випадків використання анімації' є недоцільним. За правилами анімація об’єктів повинна відбуватися автоматично після закінчення необхідного часу. На практиці доповідач часто не встигає за встановленим діапазоном зміни об’єктів у межах одного слайда, тому, готуючи слайди, установиш режим «за клацанням», так буде раціональніше. Для зміни слайдів використовується режим «вручну». Для всіх слайдів застосовується однотипний ефект їх переходу. Всі слайди повинні бути пронумеровані. Бажано зробити автоматичні переходи по слайдам для зручності запитань. 35 5 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 5.1 Загальні положення Порядок та терміни захисту КРБ встановлюються у відповідності із графіком навчального процесу. Повністю закінчена і відповідним чином оформлена КРБ подається, за необхідності, на перевірку і підпис консультантам. Закінчена та повністю оформлена КРБ з підписом студента надається науковому керівнику за два тижні до початку захисту. Після розгляду та усунення виявлених недоліків керівник підписує роботу і складає відгук. Відгук керівника КРБ повинен містити такі пункти: – оцінку її актуальності, зв‘язок з науковими або проектними роботами підрозділів університету, кафедри чи інших виробничих структур; – оцінку обсягу та повноти виконання завдання; – оцінку ступеню самостійності виконання роботи студентом; – можливість практичної реалізації результатів, отриманих у даній КРБ; – точку зору керівника про можливість допуску роботи до захисту та присвоєння її автору першого ступеню вищої освіти − бакалавр. Науковий керівник КРБ повинен направити роботу на рецензію одному з спеціалістів, що зазначені у списку рецензентів, затверджених засіданням кафедри. Рецензія повинна містити такі пункти: – висновок про ступінь відповідності виконаної роботи завданню; – актуальність теми; – ступінь використання останніх досягнень науки і техніки; – практичну цінність в цілому або окремих частин; – оцінку якості виконання графічної частини та пояснювальної записки; – недоліки роботи; – загальна оцінка роботи. Рецензія також повинна містити інформацію про місце роботи, посаду, вчений ступінь та звання, прізвище і ініціали рецензента, особистий підпис та дату. 5.2 Попередній захист КРБ на кафедрі Попередній захист роботи проходить згідно з розкладом встановленим на кафедр. У доповіді, тривалістю 8 −10 хв., студент повинен акцентувати увагу на роз’ясненні окремих положень роботи, отриманих висновків та результатів. 36 Кількість питань викладачів не регламентується. Основна мета попереднього захисту – підготовка до захисту перед державною екзаменаційною комісією та набуття досвіду публічної доповіді та відповідей на питання по суті роботи. Після проведення попереднього захисту та підготовки всіх необхідних документів пояснювальна записка подається на підпис завідувачу кафедри, який приймає рішення щодо допуску роботу до публічного захисту перед державною екзаменаційною комісією. До захисту допускаються КРБ, які: – оформлені у відповідності з вимогами ДСТУ 3008-2015 і даних методичних вказівок; – мають письмовий позитивний відгук керівника КРБ; – мають позитивний протокол аналізу звіту подібності науковим керівником (після перевірки роботи системою антиплагіат); – мають позитивну рецензію іншого викладача кафедри (доцента, професора) або з підприємства, на якому виконувалась КРБ, підписаної керівником чи головним інженером, підпис якого затверджено печаткою. До державної екзаменаційної комісії подається пояснювальна записка, рецензія, подання голові ДЕК щодо захисту роботи, з довідкою про успішність студента за період навчання в університеті та висновками керівника роботи і кафедри. 5.3 Процедура публічного захисту кваліфікаційної роботи Захист відбувається на засіданні державної екзаменаційної комісії, до складу якої входять голова комісії, її члени та секретар, в присутності викладачів, студентів та гостей. Свою доповідь студент будує у формі комп’ютерної презентації з демонстрацією основних здобутків, результатів досліджень, висновків, досягнень. Доповідь робиться довільно і повинна показати рівень теоретичної і практичної підготовки її автора, його ерудицію та здатність доступно пояснити отримані результати під час виконання роботи. Доповідь починається зі звернення «Шановний голово, шановні члени державної екзаменаційної комісії, присутні …», далі формулюється мета роботи та задачі, які необхідно було виконати, розкривається актуальність. По тім послідовно формулюються основні положення роботи, представляються отримані результати розрахунків або досліджень, умови припущень, при яких 37 вони виконувались. Окремо слід акцентувати увагу на порівнянні їх з уже відомими дослідженнями, опублікованими у наукових журналах та в іншій науково-технічній літературі. У заключній частині доповідач формулює основні висновки по роботі, можливі напрямки її впровадження на виробництві, та вказує на рівень апробації. Після завершення доповіді слід проголосити: «Доповідь закінчено, дякую за увагу!». Особливо необхідно звернути увагу на мову доповіді, яка повинна бути чіткою, грамотною, впевненою. Не варто готувати скорочену доповідь, навпаки заздалегідь необхідно підготувати повну доповідь, добре аргументовану та зрозумілу присутнім. Причому, виступ необхідно супроводжувати інтонацією, наголосами, акцентувати увагу на найбільш суттєві здобутки в роботі. Якість виступу різко знижується, коли говорять квапливо, ковтаючи закінчення слів або дуже тихо і невиразно. Неприпустимим є порушення норм літературної вимови окремих слів і словосполучень, використання не загально прийнятих понять та виразів. Як правило, доповідь з метою покращення якості сприйняття слухачами готують у вигляді простих речень від першої особи. Відповіді на питання повинні бути стислими і чіткими. Кількість питань на захисті не регламентується, причому їх може задавати з дозволу голови комісії кожний присутній на захисті. Окремо слід підготуватись до відповіді на зауваження рецензента. Закінченням публічного захисту КРБ вважається оголошення голови комісії «Ваш захист закінчено!». Загальна оцінка захисту КРБ обговорюється на закритому засіданні державної екзаменаційної комісії в день захисту, записується в протокол засідання і публічно оголошується всім присутнім. Причому, оцінка є комплексною і складається із оцінки якості виконання розрахунковопояснювальної записки, доповіді та її комп’ютерної презентації, відповідей на запитання та зауваження рецензента. Студенти, які виконали випускну роботу, але одержали під час захисту оцінку «незадовільно», отримують довідку встановленого Міністерством освіти і науки України зразка, їм надається право повторного захисту роботи протягом одного року. При повторному захисті необхідним є проведення нового рецензування. Рішення комісії є остаточним і оскарженню не підлягає. Примітка. Студентам слід звернути увагу на вибір одягу, пози під час виступу, а також жестів, міміки, манер інших зовнішніх форм поведінки. Пам’ятайте, що елегантність, 38 охайність в одязі (без екстравагантності) і скромність та порядність у поведінці під час захисту сприяє прихильному ставленню до доповідача та викликає повагу присутніх. 39 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. ДСТУ 3008:2015. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. Київ, ДП «УкрННЦ», 2015. 26с. (Інформація та документація). 2. ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання Київ, ДП «УкрННЦ», 2016. 16 с. (Інформація та документація). 3. ДСТУ 3582:2013. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги та правила. Київ, ДП «УкрННЦ», 2013. 23 с. (Інформація та документація) 4. ДСТУ 3651.0-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення Київ, Держстандарт України, 1998. 27 с. (Інформація та документація). 5. Цеков Ю. І. Збірник нормативних документів та інформаційних матеріалів з питань експертизи дисертаційних досліджень: Довідник офіційного опонента. Київ, Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», видавництво «Толока», 2010. 64 с. 6. Пупена О. М., Ельперін І. В., Кушков В. М. Методичні рекомендації до виконання дипломного проекту (роботи) для студ. спец. 7.05020202 «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва» Київ, НУХТ, 2012. 48 с. 7. Ткачов В.В., Цвіркун Л.I., Пушкар М.C. Методичні рекомендації для студентів спеціальності 7.05020101 Комп'ютеризовані системи, управління та автоматика: Дипломне проектування. Дніпро, НГУ, 2014. 46 с. 8. Ткачов В.В., Бубліков А.В., Цвіркун Л.І., Проценко С.М. Методичні рекомендації для студентів-бакалаврів спеціальності 151 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології: Дипломне проектування. Дніпро : НГУ, 2016. 29 с. 40 ДОДАТОК А Зразок оформлення титульного аркуша Міністерство освіти і науки України Криворізький національний університет Факультет інформаційних технологій Кафедра автоматизації, комп’ютерних наук і технологій КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на здобуття ступеня вищої освіти − бакалавр за освітньо-професійною програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» зі спеціальності 151 - Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології Тема роботи: «______________________________________________________________________ _______________________________________________________» Виконав студент гр. _________________ Нормоконтроль Маринич І. А. Керівник _________________ Завідувач кафедри Моркун Н. В. Кривий Ріг – 2019 41 ДОДАТОК Б Зразок оформлення листа завдання КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет: інформаційних технологій Кафедра: автоматизації, комп’ютерних наук і технологій Ступінь вищої освіти: бакалавр Спеціальність: 151 - Автоматизація технології та комп’ютерно−інтегровані ЗАТВЕРДЖУЮ Зав. кафедрою: проф. Моркун Н. В. ___________________________ «___» червня 2019р. ЗАВДАННЯ на кваліфікаційну роботу бакалавра студентові групи АКІТ – ___ Іванову Івану Івановичу 1. Тема роботи: «----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------» затверджено наказом по університету № _____ від «___» березня 2019р. 2. Термін здачі завершеної роботи « » червня 2019 р. 3. Вихідні дані до виконання: Технологічні інструкції виробництва, технічні характеристики об’єкту проектування, схеми автоматизації технологічного процесу 4. Зміст пояснювальної записки: Вступ, Аналіз технологічного процесу та огляд існуючих рішень автоматизації, Розробка САК технологічним процесом та її програмно-технічна реалізація, Висновки, Список використаної літератури 5. Перелік графічного матеріалу: Презентація у Microsoft PowerPoint (10 слайдів) в електронному та друкованому вигляді 42 6. Консультанти розділів: ПІБ консультанта Розділ Підпис консультанта Аналіз технологічного процесу та огляд існуючих рішень автоматизації Розробка системи автоматичного керування технологічним процесом та її програмно-технічна реалізація Нормоконтроль к.т.н. Маринич І. А. 7. Календарний план: № 1 2 3 4 5 6 7 Етапи роботи Термін виконання Вступ Аналіз технологічного процесу та огляд існуючих рішень автоматизації Розробка САК технологічним процесом та її програмно-технічна реалізація Висновки Оформлення роботи Підготовка презентації та графічного матеріалу Підготовка доповіді до захисту Дата видачі завдання: « » лютого 2019 р. Студент _________________________ /Іванов І. І./ Керівник ______________________ /Петров П. П./ 43 ДОДАТОК В Зразок оформлення анотації АНОТАЦІЯ Іванов І. І. Розробка системи візуалізації автоматизованого управління енергоємними підприємствами Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти − бакалавр, за спеціальністю 151 – Автоматизація та комп’ютерно - інтегровані технології. – Криворізький національний університет, Кривий Ріг, 2019. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури з 25 позицій, 2 додатків. Загальний обсяг роботи становить 70 сторінок, з яких основний зміст роботи викладено на 55 сторінках, робота включає 5 таблиць і 22 рисунка. Об’єктом проектування є внутрішня структура вироблення електроенергії та живлення підприємства ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Метою проекту є підвищення ефективності використання енергії промислових підприємств металургійного комплексу шляхом удосконалення автоматизованого випереджаючого управління за критеріями енергетичної ефективності технологічних процесів та розробки системи візуалізації оперативнодиспетчерського управління режимами електроспоживання. Були розглянуті питання стосовно проблем підвищення енергетичної ефективності технологічних процесів у виробництві і застосування з цією метою автоматизованих систем управління технологічними процесами. Запропоновано підхід щодо автоматизованого управління технологічними процесами за критеріями енергетичної ефективності. Представлені розрахунки надійності системи, а також розроблений демонстраційний проект, що є прикладом візуалізації системи диспетчерського управління енергоємними підприємствами. Ключові слова: АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА, ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ, ВИПЕРЕДЖАЮЧЕ УПРАВЛІННЯ, ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНИЙ КОМПЛЕКС, ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК, ОБЛІК ЕНЕРГОРЕСУРСІВ. 44 ДОДАТОК Г Зразок оформлення переліка скорочень та умовних позначень Скорочення: АС - автоматизована система АСУ - автоматизована система управління АСУТП - автоматизована система управління технологічним процесом АСУП - автоматизована система управління підприємством БДРЧ - база даних реального часу ІЗ - інформаційне забезпечення ІАС - інтегрована автоматизована система ІАСУ - інтегрована автоматизована система управління (АСУТП+АСУП) КТС комплекс технічних засобів ЛМІ - людино машинний інтерфейс ПК - комп'ютер (офісний, промисловий, в серверному виконанні) ПЛК (або PLC) - програмований логічний контролер або РС-сумісний контролер СШ - схема мережних інформаційних потоків СУБД - система управління базами данних ТЗ - технічне завдання ТЗА - технічні засоби автоматизації ТК - технологічний комплекс ТУ - технічні умови ЦПУ - процесорний модуль (блок) ПЛК Умовні позначення PDS (Power Drive System) - системи управління електроприводами, наприклад частотні перетворювачі, серводвигуни, тощо; RIO (Remote Inputs Outputs) - засоби віддаленого (розподіленого) вводу/виводу; аларм-теги - змінні SCADA/HMI. що відповідають за тривоги; В1 - масив (перелік) вхідних сигналів та даних В2 - масив (перелік) вихідних сигналів та даних; В4.2 - специфікація модулів ПЛК; RIO. PDS В6 - масиви вхідних даних В 8 - масиви вихідних даних мережа; мережа PLC-HMI - промислова мережа, що використовується для об’єднання ПЛК та засобів ЛМІ мережа PLC - промислова мережа, що використовується для об’єднання ПЛК між собою теги БДРЧ - змінні SCADA/HMI, що відповідають за обмін даними реального часу; тренд-теги - змінні SCADA/HMI. що відповідають за запис та зчитування даних в/з архіву трендів; ПД - загальний опис системи ПЗ - опис функцій, що автоматизуються; СЗ - схема автоматизації. 45 ДОДАТОК Д Приклад виконання схеми автоматизації спрощеним способом Приклад виконання схеми автоматизації розгорнутим способом 46 Приклад схеми принципової контуру регулювання Приклад схеми структурної КТЗ 47 Приклад оформлення презентації ДОДАТОК К Криворізький національний університет Факультет інформаційних технологій Кафедра автоматизації, комп’ютерних наук і технологій КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на здобуття ступеня вищої освіти − бакалавр зі спеціальності 151 - Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології Тема: «Розробка системи візуалізації автоматизованого управління енергоємними підприємствами» Доповідач: студент гр.АКІТ-17 Іванов І. І. Керівник: к.т.н., доцент Кривий Ріг – 2019 48 Петров П.П. НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ Методичні рекомендації до виконання квалівікаційної роботи бакалавра для студентів спеціальності 151 −“Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” усіх форм навчання УКЛАДАЧІ: Моркун Наталія Володимирівна Маринич Іван Анатолійович Реєстраційний № ____ Підписано до друку ________ Формат: А5 Обсяг: 50 с. Тираж: 10 прим. Видавничий центр Криворізький національний університет вул. Віталія Матусевіча, 11, м. Кривий Ріг, 2019 49
