РОЗДІЛІ. Загальна остеологія та
артрологія
Загальна остеологія
Вчення про кістки (osteologia) від слова “os ” кістки
Вивчення анатомії людини традиційно починається зі скелету < юні (\kcletos,
гр. висушений) людини нараховує 206—207 кісток (1/5 1/7 мж н і він) І разом зі
з'єднаннями формує пасивну частину опорно-рухового випри iv Ного активну
частину утворюють м'язи. Складові частини опорно рухово і о нітрату мають
спільний ембріональний початок — мезодерму. Скслеі. і різні кістки, зокрема,
грають опорну, рухову та захисну функції. Значнії ропі, відводиться і їх біологічній
функції (депо солей, мікроелементів, кроно І ворси ми кістковим мозком, імунітет).
У скелеті людини розрізняють такі частини:
1. Кістки тулуба (ossa trunci): хребет (columna vertebralis), ребра (cosine),
груднина (sternum)',
2. Кістки черепа (череп) (ossa cranii, (cranium))',
3.
Кістки кінцівок:
а) верхніх (ossa membri superiores);
сів гема гизувати на такі групи:
б) нижніх (ossa membri inferiores).
З урахуванням форми, функції, локалізації та розвитку всі кістки можна
1 .Трубчасті (довгі та короткі).
2. Губчасті (довгі, короткі, сесамо- подібні).
3. Плоскі (черепа і поясів кінцівок).
Мішані.
ІІовітроносні.
6. Первинні (черепа, частково ключиця).
7. Вторинні
(основи черепа, тулуба,
4.
5.
кінцівок).
Н. Парні та непарні.
Кістка /os, ossis/ як орган
У живому організмі кістка побудована із
декількох тканин. Серед них основною є
МАЛ. 1. Структурна одиниця кістки
— остеон (гаверсова система).
Стрілка в центральному каналі
(Гаверса)
кісткова (textus osseus). Зовні кісткова тканина складається зі щільно розга
шованих пластинок, які утворюють щільну речовину (substantia compactci). Глибше
кісткові пластинки розташовані розріджено, обмежуючи численні порожнини. Це
губчаста речовина (substantia spongiosa), яка в кістках склепіння черепа зветься
губчатка або діплоє (сИр1оё). У товщі трубчастої кістки знаходиться мозкова
порожнина (cavias medullaris), заповнена кістковим мозком (medulla ossium). В
залежності від віку і локалізації останній може бути червоним (medulla ossium
rubra) або жовтим (medulla ossium flava). Мозко ву порожнину або канал вистилає
ендоост — тонка сполучнотканинна клас тинка. Значно товстіша сполучнотканинна
пластинка — окістя (periosteum) вкриває кістки ззовні до суглобового хряща
(cartilago articularis) (див. мал. 2).
Окістя має два прошарки: зовнішній — волокнистий, внутрішній — остеогенний. За рахунок останнього кістка росте в товщину. В місцях зчленування кістки
вкриті суглобовими хрящами, переважно гіаліновими. На розпилі кістка
складається із закономірно розташованих кісткових пластинок. Біля 4—20
кісткових трубочок, концентрично вставлених одна в одну, оточують центральний
канал, який є продовженням живильних каналів. Пластинки, канал та його вміст
(судини, нерви) складають структурну одиницю кістки остеон або гаверсову
систему (мал. 1). Простори між остеонами заповнені проміжними пластинками. До
поняття "кістка як орган" слід віднести кісткову тканину, окістя, кістковий мозок,
суглобовий хрящ та судини і нерви. У жи вої людини кістка містить близько 50%
води, 28% органічних і 22% неор ганічних речовин, які визначають її міцність та
пружність (еластичність). Се ред неорганічних речовин —складні сполуки
гідрооксиапатиту, а органічних — осеїн.
У мозкових порожнинах трубчастих, та в кісткових комірках губчастих кісток
знаходиться кістковий мозок, основу якого у молодому організмі складає
ретикулярна тканина, стовбурові клітини крові, остеобласти, осте- окласти і
незначна кількість жовтого кольору ліпоцитів. З віком кількість ліпоцитів зростає,
ретикулярна строма атрофується, гемопоетичні клітинні елементи зникають і
накопичується жирова тканина. Це — жовтий кістко вий мозок (medulla ossium
flava).
У кожній трубчастій кістці розрізняють наступні частини:
1. Тіло (діафіз) (diaphysis) — середня частина кісткової трубки.
2. Кінці: проксимальний (ближчий до тулуба) та дистальний — проти
лежний (дальший від тулуба).
Кожен кінець кістки в свою чергу має метафіз, який знаходиться між діафізом
та епіфізом.
Епіфіз (епіфізарний хрящ у дітей) відмежований від метафіза прошарком хряща
(пластинкою росту) — матаепіфізарним хрящем і містить, зазвичай,
С.Т. Чорнокульський
н
Анатомія кісток та їх з'єднань
суглобову поверхню (facies articularis), вкриту суглобовим хрящем (cartilage
articularis). Кінці кісток несуть на собі кісткові виступи (місця прикріплення м'и
іів та зв'язок) — апофізи (apophysis). Метафізи, епіфізи, апофізи побудо- ііпііі і
губчастої речовини і розвиваються з окремих центрів скостеніння.
Розвиток кісток
Кістки розвиваються здебільшого із мезенхіми склеротомів. Виключенням (
кістки лицевого черепа. Більшість кісток у своєму розвитку проходять іри стадії
остеогенеза: 1 — перетинчасту, 2 — хрящову, 3 — кісткову і називаються
вторинними кістками. Кістки, які минають хрящову стадію розвитку, ни іивають
первинними /перетинчасті, покривні/. Існують наступні типи скостеніння:
1. Ендесмальний (еп — в, desme — зв'язка в кістках склепіння черепа);
2. Перихондральний (peri — навколо, chondros — хрящ);
3. Енхондральний (еп — в, chondros —хрящ);
4. ІІериостальний (як наступний етап після перихондрального).
І Ісперевершені результати вивчення розвитку кісток подані в монографії і
пінського професора — анатома В.О.Беца "Морфологія остеогенеза", Київ, ІКК7.
При сндесмальному скостенінні в сполучній тканині, завдяки продукції
остеобластами міжклітинної кісткової речовини і просяканням її вапном,
і'яіпіяються центри (острівці) скостеніння (punctum ossiflcationis'). Остеобласти при
цьому трансформують в остеоцити і опиняються в оточенні кісткової речовини. У
поверхневих ділянках сполучнотканинної моделі кістки утворим гься компактна
речовина, а між ними — губчаста речовина. Найбільш поверхневі прошарки її
сполучної тканини формують окістя.
Кістки тулуба, основи черепа, кінцівок розвиваються на основі хряща, як
вторинні кістки, шляхом перихондрального скостеніння. При цьому типі
скостеніння остеобласти продукуються в охрясті, яке поступово перство рим гься
в окістя. За рахунок окістя утворюються остеоцити, які зовні наша ровуюгься на
попередні, формуючи, таким чином, на поверхні хряща кіс і ко ну пластинку. Отже,
перихондральне скостеніння переходить в периос гильне іа рахунок якого кістка
потовщується.
При енхоїідральпому скостенінні кісткова тканина утворим гься в і ииПнні
хряща за рахунок сполучної тканини, яка сюди проникає разом 1г ропоікн ними
судинами. Таким способом формується типова губчастії кИ п опа р< чи вина.
ІІ
ін оіМ
JI
JI
JI
JI
JI
II
II
3
1
II
II
3
1
3
1
3
1
3
1
3
1
3
1
3
1
1
1
I
Загальна остеологія та артрологія
Розвиток кісток тулуба
Кістки тулуба розвиваються із мезенхіми склеротомів, яка оточує нервову
трубку і хорду, формуючи перетинчасті хребці. На 5-му тижні відбувається і юс
туйова трансформація перетинчастих хребців у хрящові, а хорда залишається у
вигляді драглистого ядра. Ембріональний хребець має парні дорсальні і вен і ральні
хрящові дуги.
Дорсальні згодом зливаються в непарний остистий відросток, обмежуючи
спинний мозок з оболонами, а вентральні хрящові дуги ростуть вентрально і
проникають у міотоми, утворюючи ребра.
Передні кінці дев'яти пар верхніх ребер справа і зліва зливаються у гак звані
хрящові грудні пластинки. Останні, зливаючись між собою, утворюю 11 всі три
частини груднини. Якщо останні права і ліва пластинки повністю не зростаються,
то мечоподібний відросток буде роздвоєнним. На 8-му тижні спостерігається
започаткування центрів скостеніння: 1 — в тілі, 2 — в дузі хребця, але їх злиття
відбувається лише в дитячому віці. Дефекти злиття дуі хребців відомі як spina bifida
posterior et lateralis. В ребрах центри скостеніння з'являються в межах їх кутів, в
головках та горбках — в 15—20 років. Цеп гри скостеніння груднини
започатковуються в ручці (1—2) тілі (4—13) у другій но ловині фетального
розвитку, а в мечоподібному відростку в 6—20 років.
Розвиток скелета голови (черепа)
Розвиток черепа у філогенезі обумовлений трьома основними факторами: 1
.Прогресивним розвитком головного мозку риб;
2. Автономізацією органів чуттів;
3. Пристосуванням до активного пошуку і захоплення поживи.
В еволюції приматів спостерігається збільшення мозкового черепа та
зменшення скелета лиця.
Розвиток мозкового черепа людини
На третьому тижні мезенхіма склеротомів головних сомітів, яка оточуі
краніальний відділ нервової трубки, поділяється на глибокий та поверхневий
прошарки. З глибокого прошарку в подальшому розвиваються оболони го ловного
мозку, а з поверхневого — перетинчастий череп (desmocranium). За лишки
перетинчастого черепа зберігаються і в новонароджених у вигляді тім'ячок. На 7му тижні ембріонального розвитку спостерігається поступове перетворення
перетинчастої основи черепа в хрящову. Склепіння черепа зали шається
перетинчастим. Хрящова тканина основи черепа поділяється на:
• прихордальні трабекулы;
• парахордальні пластинки;
• капсули (сумки) — носову, вушну.
СЛ. Чорнокульськнй
Анатомія кіс іок 1.1 їх і'< ліі.ііп,
МАЛ. 8. Загальна схема будови хребця.
і І їло хребця (corpus vertebrae);
і. Поперечний відросток (processus transversus);
і Правий нижній суглобовий відросток (processus articularis inferior dexter) — Б; (Лівий — А);
4. Осіистий відросток (processus spinosus);
•>. Дуга хребця (arcus vertebrae);
(>. Лівий верхній суглобовий відросток (processus articularis superior sinister)— А, Б; (Правий —
A);
/. Ніжка дуги хребця (pediculus arcus vertebrae);
H. Хребцевий отвір (foramen vertebrale).
Шийні хребиі
(vertebrae cervicales CI-CVII) (Мал. 10, 11, 12)
7 хребців поділяють на дві групи: типові шийні хребці /СІІІ-CVI/ та ати.... /СІ, СІІ, CVII/.
Типові шийні хребці. Вони мають характерний загальний план будови та
одночасно локальні анатомічні особливості шийного відділу хребта. Тіла цих
хребців порівняно невеликих розмірів, поперечно-овальної форми, та несуть на
собі зверху і знизу сідлоподібні поверхні. Хребцеві отвори трикутної форми,
суглобові відростки розташовані в площині, яка є середньою між фронтальною та
горизонтальною.
С.Т. Чорнокульський
Спеціальна остеологія та артрологія
Локальні анатомічні ознаки.
Майже всі вони зосереджені в межах поперечного відростка:
1. Наявність отвору поперечного відростка (foramen processus transversus)
2. 'Поперечний відросток — продукт злиття початка поперечного відростка із
започаткуванням ребра, тому ще зветься реброво-поперечним /processus cos
totransversarius, BNA/',
3. Кінці вказаних кісткових початків утворюють відповідно передній та задній
горбки/tuberculiposterius et anterius/, передній горбок CVI найбільший,
використовується для притискання до нього сонної артерії при кровотечах, тому
отримав назву сонний горбок /tuberculum caroticum/,
4. Наявність борозни спинномозкового нерва /sulcus nervi spinalis/,
5. Розщеплений остистий відросток /processus spinosus bifurcatus/.
Існують також другорядні особливості щодо тіла, відростків тощо.
Атипові шийні хребці мають власну назву та дещо оригінальну будову.
Перший шийний хребець — атлант /atlas/. Має дві дуги /передню, задню, arcus
anterior et posterior і дві маси /massae laterales/ Всі інші утвори розташовані на них.
Перший хребець не має тіла. Впродовж ембріогенезу воно утворило зуб ІІ-го
шийного хребця. Спереду передня дуга містить передній горбок /tuberculum
anterius/, а позаду — ямку зуба /fovea dentis/. Задня дуга має задній горбок
/tuberculum posterius/ і парну борозну хребтової артерії /sulcus a.verte- bralis/. Другий
шийний хребець — осьовий /axis/. Містить у собі зуб /dens/, навколо якого
обертається /вправо, вліво/, як навколо вісі, атлант з черепом. Зуб циліндричної
форми, має верхівку /apex/та передню і задню суглобові поверхні /facies articulares
Сьомий шийний хребець — виступний /vertebra prominens/. Характеризуєть
ся найдовшим остистим відростком /вико
anterior et posterior/.
С. Т. Чорнокульський
Анатомія кісток та їх t'< ліснії.
ристовується в
практичній медицині як орієнтир/.
Грудні хребці
(vertebrae thoracicae Thl— ThXII) /мал. 9, 13)
Дванадцять грудних хребців також поділяють на
типові /Thll — ThIX та ати- пові/ThI, ThX, ThXI,
ThXII/.
12 Грудних хребців
МАЛ.9. Грудні хребці у складі грудної клітки (задня позиція)
C.T,
hbllll
Анатомія кісток та їх t'< ліснії.
МАЛ. 10. Перший шийний хребець (atlas): А — вигляд зверху; Б — вигляд спереду. І. Передній горбок
(tuberculum anterius);
?. Передня дуга атланта (arcus anterior atlantis):
3. Верхня суглобова ямка (fovea articularis superior);
A. Поперечний відросток (processus transversus);
5. Задня дуга атланта (arcus posterior atlantis);
6. Задній горбок (tuberculum posterius);
I. Борозна хребтової артерії (sulcus arteriae vertebralis);
B. Отвір поперечного відростка (foramen processus transversus);
9. Отвір хребця (foramen vertebrate);
10. Ямка зуба (fovea dentis);
II. Бічна маса (massa lateralis);
1?. Нижня суглобова ямка (fovea articularis inferior).
C.T,
hbllll
Спеиіальна остеологія та артрологія
МАЛ. 11. Осьовий хребець (II шийний)(Axis, СII, s. Epistropheus (гр.)): А —
спереду, Б — збоку.
1. Передня суглобова поверхня (facies articularis anterior);
2. Зуб осьового хребця (dens axis);
3. Верхня суглобова поверхня (facies articularis superior);
4. Поперечний відросток (processus transversus);
5. Нижня суглобова поверхня (facies articularis inferior);
6. Тіло хребця (corpus vertebrae);
7. Отвір поперечного відростка (foramenprocessus transversus);
8. Остистий відросток (processus spinosus);
9. Задня суглобова поверхня (facies articularisposterior)
С.Т. Чорнокульський
ЛнвТОМІЯ КІС1ОК 1,1 ЇХ і'іЛІІ.ІІІІ,
9
Л. 12. Шийний хребець(типовий) СІП—CVI (vertebra cervicalis):
вигляд зверху, Б — бічна проекція.
Ііло хребця (corpus vertebrae);
Отвір поперечного відростка (foramenprocessus transversus);
I. Поперечний відросток (processus transversus);
A. Верхній суглобовий відросток (processus articularis superior);
Остистий відросток (processusspinosus);
(>. Хребцевий отвір (foramen vertebrate);
/. Задній горбок (tuberculumposterius);
B. Борозна спинномозкового нерва (sulcus n. spinalis);
•і. Передній горбок (tuberculum anterius, а для CVI — tuberculum caroticum);
10. Нижній суглобовий відросток (processus articularis inferior);
І.
C.T. Чорнокульсъкии
( 'пеиіальна остеологія ги артрологія
II.
Верхня хребцева вирізка (incisura vertebralis superior)
c. Т. Чорнокульський
( 'пеиіальна остеологія ги артрологія
Типові грудні хребці /ТИП— ThIX/ (мал. 13):
1. Мають на тілі і поперечних відростках реброві ямки /foveae costales/. Дві
верхні та дві нижні реброві ямки на тілі /foveae costales superiores et inferiores/ і но
одній ямці на поперечних відростках /fovea costalis processus transversi/ Нижні та
верхні реброві ямки типових суміжних хребців утворюють повні реброві ямки для
зчленування з ребрами;
2. Остисті відростки довгі і розташовані черепицеподібно.
Перший грудний хребець відрізняється наявністю двох повних верхніх ребрових
ямок та двох нижніх пів'ямок /1,5 ребрової ямки х 2 /
Десятий грудний хребець має тільки дві верхні реброві пів'ямки, а ТИХІ і ThXIi
по дві повні реброві ямки. Крім цього поперечні відростки ThXIi ТИХИ
рудиментарні і не містять ребрових ямок. ThXII має на поперечних відростках
додаткові та соскоподібні відростки.
Поперекові хребпі
(vertebrae lumbales LI—LV) (мал. 14)
Характеризуються наступними особливостями:
1. Поперечні відростки утворилися внаслідок злиття початків поперечного
відростка і ребра з певною перевагою останнього. Тому їх називають ще ребровими
відростками /processus costarius/.
2. Наявність додаткових та соскоподібних відростків /processus accessorius
etmamillaris/
3. Суглобові відростки в сагітальній площині.
4. Тіло поперечноовальної форми, найбільш масивне.
5. Хребцевий отвір трикутної форми.
Крижові хребпі /крижі, крижова кістка/
/vertebrae sacrales SI — SV, os sacrum/, мал. 15
Крижову кістку необхідно розглядати як злиток п'яти крижових хребців
трикутної форми з верхівкою вниз.
Порівняно гладенька тазова поверхня спрямована вперед. Внаслідок злиття,
крижові хребці формують нові структури на основі вже відомих анатомічних
утворів. Такі структури необхідно знайти на основі /basis/, верхівці /арех/, двох
поверхнях та бічних частинах крижів /тазова і задня поверхні — facies pelvina et
dorsalis, бічні частини — partes laterales/. Основа крижової кістки має 2 верхні
суглобові відростки /processus articulares superiores/. З'єднання основи крижової
кістки з V поперековим хребцем формує виступ, спрямований вперед — мис
/promontorium/. На тазовій поверхні знаходяться поперечні лінії /Ііпеае transversae/
— синостози тіл хребців. З боків від цих ліній розташовані передні крижові отвори
/foramina sacralia anteriora (pelvina)/. На задній поверхні розміщені 5 гребенів.
Вздовж серединної лінії — серединc. Т. Чорнокульський
Лнаюмія кісіок 1.1 Is i't ui.im.
Спеціальна остеологія та артрологія
А
МАЛ. 13. Грудний хребець (типовий) Thll-ThIX (vertebra thoracica)-.
A — вигляд зверху, Б, В, Г, Д — бічна проекція.
1. Тіло хребця (corpus vertebrae);
2. Верхній суглобовий відросток (processus articularis superior);
3. Поперечний відросток (processus transversus);
4. Остистий відросток (processus spinosus);
5. Реброва ямка поперечного відростка (fovea costalisprocessus transversus);
6. Хребцевий отвір (foramen vertebrate);
7. Дуга хребця (arcus vertebrae);
8. Верхня хребцева вирізка (incisura vertebralis superior);
9. Верхня реброва ямка (fovea costalis superior);
10. Нижня реброва ямка (fovea costalis inferior);
11. Нижня хребцева вирізка (incisura vertebralis inferior);
12. Нижній суглобовий відросток (processus articularis inferior)
E — схема суглобових поверхонь грудних хребців
МАЛ.14. Поперековий хребець LI-LV (vertebra lumbalis);
А — вигляд зверху, Б — бічна проекція.
1. Тіло хребця (corpus vertebrae);
2. Верхній суглобовий відросток (processus articularis superior);
3. Додатковий відросток (processus accessorius);
4. Сосочковий відросток (processus mamillaris);
5. Остистий відросток (processus spinosus);
6. Ребровий відросток (processus costarius);
7. Хребцевий отвір (foramen vertebrale);
8. Дуга хребця (arcus vertebrae);
9. Верхня хребцева вирізка (incisura vertebralis superior);
10. Нижня хребцева вирізка (incisura vertebralis inferior);
11. Нижній суглобовий відросток (processus articularis inferior)
С.Т. Чорнокульський
С.Т. Чорнокульський
Анатомія кісток та їх
з'єднані-
|о МАЛ. 15. (А, В, В)
( І 1 Input мулы мин
(пеиіальна остеологія та артрологія
МАЛ. 15. Крижова кістка (крижі) (os sacrum, vertebrae sacrales SI- SV):
А, В — вигляд спереду, Б — бічна проекція, Г, Д — задня проекція.
1. Основа крижової кістки (basis ossis sacri);
2. Верхній суглобовий відросток (processus articularis superior);
3. Бічна частина (pars lateralis);
4. Передні (тазові) крижові отвори (foramina sacralia ventralia (pelvina));
5. Куприкова кістка (куприк) (os coccygis (coccyx));
6. Поперечні лінії (lineae transversae);
I. Мис (promontorium);
8. Вушкоподібна поверхня (facies auricularis);
9. Тазова поверхня (faciespelvina);
10.
Верхівка крижової кістки (apex ossis sacri);
II. Крижовий розтвір (hiatus sacralis);
12.
Дорсальна (задня) поверхня (facies dorsalis);
13.
Крижова горбистість (tuberositas sacralis);
14.
Серединний крижовий гребінь (crista sacralis mediana);
15.
Присередній крижовий гребінь (crista sacralis medialis);
16.
Бічний крижовий гребінь (crista sacralis lateralis);
17.
Крижовий ріг (cornu sacrale);
18.
Задні крижові отвори (foramina sacralia dorsalia);
19.
Крижовий канал (canalis sacralis)
(: Т. Чориокульський
Анатомія КІСТОК 1.1 ЇХ ,і'( ЛІІ.ІІІЬ
НІНІ крижовий гребінь /crista sacralis mediana/ — результат злиття остистих нііірої
і кіп крижових хребців.
іііисралию від гірисередніх лежать бічні крижові гребені /cristae sacrales
liiicniles/ наслідок злиття поперечних відростків, між присередніми та пічними
крижовими гребенями знаходяться задні крижові отвори /foramina •чи іаііа
posteriora /dorsalia/. 3 обох боків від бічних крижових гребенів знахо- іни.ся бічні
частини /partes laterales/, які утворені злиттям поперечних піїїрої іків та рудиментів
крижових ребер. Кожна бічна частина має вушко- ііоііібну поверхню /facies
auricularis/для зчленування з клубовою кісткою. Понту суглобової поверхні —
крижова горбистість/tuberositas sacralis/. Крижову і ні ку пронизує крижовий канал
/canalis sacralis/, який продовжує хребтовий і пн.пі Канал відкривається крижовим
розтвором /hiatus sacralis/, з боків від нкого містяться крижові роги /cornua sacralia/
— рудименти суглобових відростків.
Куприкові хребці /vertebrae coccygeae C0I-C0IV, V/
куприкова кістка/os coccygis, куприк — coccyx/ (МАЛ. 15)
Куприкова кістка утворена 3—5 рудиментарними зрощеними хребцями, в ніих ( тільки тіла. Перший куприковий хребець має залишки верхніх сугло- ГНІІИІХ
відростків — куприкові роги /Cornua coccygea/, які спрямовані до рогів і рн жової
кістки. Куприкова кістка — це гомолог хвостового скелета тварин.
Груднина /sternum/ (мал. 16)
І Іс плоска губчаста кістка, яка складається з трьох частин. Зверху вниз — ручки
/manubrium sterni/, тіло /corpus sterni/, мечоподібний відросток /processus \
vphoideus/. Основні анатомічні утвори груднини визначаються прикріпленням до
неї ключиць та семи пар верхніх ребер /справжніх/. Ручка груднини м;в парну
ключичну вирізку /incisura clavicularis/, між цими вирізками міститься яремна
вирізка /incisura jugularis/, а нижче від них — вирізки для 1-х ребер /incisurae
costaeргітае/. Ручка і тіло груднини з'єднані між собою під ку- гом, спрямованим
вперед /angulus sterni/. Тіло груднини /corpus sterni/ — найдовша її частина. По
обидва боки тіла груднини, починаючи з місця його і'< дпапня з ручкою,
знаходяться реброві вирізки II— VII ребер /incisurae costales И—VII/. Мечоподібний
відросток /processus xyphoideus/ може бути роздвоєнним або мати отвори. Губчаста
тканина груднини містить червоний кістковий мозок і це використовують у
гематології.
Ребра /costae/ (мал. 17, 18, 19, 20)
Існує 12 пар ребер, які своїми задніми кінцями з'єднані з тілами грудних
хребців, а 7 верхніх ребер спереду — з грудниною.
Серед дванадцяти пар ребер розрізняють:
С.Т. Чорнокульський
1
Спеціальна остеологія та артрологія
!ІІ
І
1
і]і
1]З
З]
з
МАЛ. 16. Груднина (sternum):
] А, Д — вигляд спереду, Б, Є — бічна проекція, Е — ззаду.
j 1. Яремна вирізка (incisura jugularis);
2. Ручка грудини (manubrium stemi);
і 3. Тіло груднини (corpus- stemi);
’ 4. Мечоподібний відросток (processusxyphoideus);
j 5. Реброва вирізка II—VII (incisura costalis);
• б. Реброва вирізка I (incisura costaeprimae);
7. Ключична вирізка (incisura clavicularis);
1 8. Кут груднини (angulus stemi);
9. Реброві вирізки III—VII
] (incisurae costales III— VII)
«I С. T. Чорнокульський
Анатомія кісток та їх з'< ліі.іні.
< їіравжні ребра /costae verae І—VII/, які з'єднуються з грудниною своїми х
ритими.
Несправжні ребра /costae spuriae VIII—X/. Вони з'єднуються своїми хряща ми і
хрящами вищерозташованих ребер.
коливні ребра /costae fluctuantes XI—XII/. Це ті, які не прикріплюються до і
рудники, а вільно розташовані в м'язах стінки живота. Ребро — це довга губ чиї ні
кістка /os costale/, передній кінець якої переходить у ребровий хрящ curtHago
costalis/. Реброва кістка /os costale/ — дугоподібної форми і дещо і і ручена вздовж
своєї вісі. У ній розрізняють 2 кінці — хребтовий та груднип- ний. а між ними тіло
/corpus costae/. На хребтовому кінці /extremitas vertebra Us/ МІСІ яться головка
ребра /caput costae/, шийка /collum costae/, а за. ними — горной ребра /tuberculum
costae/з суглобовою поверхнею /facies articularis tubercuti і ostac/. І оловка ребра має
суглобову поверхню /facies articularis capitis costae/, ні .1. іа виключенням I, XI, XII
ребер/ поділяється на дві фасетки гребенем
< rista capitis costae/. Верхній край шийки ребра містить також гребінь /crista colli
costae/. Тіло ребра /corpus costae/ має 2 поверхні (зовнішню і внутрішню) пі 2 краї
/верхній і нижній/. Вздовж нижнього краю тіла ребра помітна борозни /sulcus
costae/. По відношенню до хребтового кінця тіло ребра зігнуто, утік ірюючи кут
ребра/angulus costae/. На І і II ребрах він співпадає з горбком, а и пас гучних аж до
XI віддалений від нього по наростаючій.
Перше ребро /costa ргіта/є атиповим, бо має верхню та нижню поверхні, юні 11
пі ній і внутрішній краї. На його верхній поверхні знаходиться горбок переднього
драбинчастого м'яза /tuberculum musculi scaleni anterioris/, спереду під якого —
борозна підключичної вени /sulcus venae subclaviae/, а позаду — бо-
МАЛ. 17. Перше ребро /costa ргіта/.
Друге ребро /costa secunda/(3uvi3\/) (Для самостійної
роботи студента)
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
(, /. ‘ Іорнокуліа ІЖШІ
’ Спеціальна остеологія та артрологія
МАЛ. 18. А — Співвідношення ребер, хребця і груднини (вигляд зверху), Б — реброво-хребцеве
з'єднання
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
Груднина (sternum);
Ребровий хрящ (cartilago costalis);
Реброва кістка (os costale);
Кут ребра (angulus costae);
Головка ребра (caput costae) (до мал. 19);
Шийка ребра (collum costae) (до мал. 19);
Горбок ребра (tuberculum costae) (до мал. 19);
Борозна ребра (sulcus costae) (до мал. 19);
Тіло ребра (corpus costae) (до мал. 19);
Борозна підключичної вени (sulcus venae subclaviae) (мал. 20);
Горбок переднього драбинчастого м'яза (tuberculum musculiscaleni anterioris) (мал. 20);
Борозна підключичної артерії (sulcus arteriae subclaviae)(Mn. 20).
C.T. Чорнокульський
Анатомія КІСТОК 7,1 ЇХ і'< ЛІІ.ІІІІ,
5а
5
А
МАЛ. 19. Ліве справжнє ребро (costa vera): А — задньоверхня позиція;
І> поперечний розріз тіла; 5а — гребінь головки ребра (crista capitis costae)
Підписи до мал. 19, 20 див. на мал. 18
МАЛ. 20. Перше ребро (costaprima) (праве), вигляд зверху
С.Т. Чорнокулмькии
( пеиіальнсі осі вологі я І.І иртролоіія
1.
2.
3.
4.
Верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior);
Нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior);
Підгруднинний кут (angulus infrastemalis);
Міжреброві простори (spatia intercostalia)
А
МАЛ. 21. Грудна клітка (compages thoracis): A — передня, Б — задня позиції.
С.Т. Чорнокульський
Анатомія кісток і,і їх і‘< ЛІІ.ІНІ.
ІНІЙ підключичної артерії
/sulcus arteriae subclaviae/. На І ребрі відсутні грс ні
шийки та головки, а також борозна ребра.
Друге ребро /costa secunda/ несе на собі слід прикріплення зубця м'яза рОисгІсгь
переднього зубчастого м'яза /tuberositas musculi serrati anterioris/. XI
i \ 11 ребра не мають горбків, а XII і кута.
• Коливні ребра (costaefluctuantes XI—XII).
Мі* і одичні вказівки
la допомогою правила трьох напрямків орієнтуємо ребро, розрізняючи упне чи
ліве.
ІІипрямки: головка ребра — дорсально, борозна ребра — вниз, опуклу порипи
гіда —назовні.
Учбовий препарат ребра це тільки його кісткова частина (os costale). Друга в НІШІ
ребровий хрящ (cartilage costalis) на препаратах відсутня, бо втраii і ызі при мацерації кісток. Доцільно знайти в кожному ребрі хребтовий та
іулііиііпий кінці між якими міститься тіло. Всі анатомічні утвори відшуко- /іоіься
на них, починаючи з головки ребра. Особливістю головки II—X ре- Р < наявність
на ній гребеня, який відсутній на I, XI, XII ребрах.
І Ісріпе ребро характеризується також верхньою та нижньою поверхнями, 11
ПІШОЮ локалізацією горбка і кута, а також відсутністю гребеня шийки ■При і
атиповим рельєфом верхньої поверхні (мал. 20).
Друге ребро несе на собі слід прикріплення зубця м'яза — горбистість пе- інього
зубчастого м'яза (tuberositas musculiserrati anterioris). XI та XII ребра р мають
горбків, а XII і кута.
З'єднання кісток тулуба
З'єднання Хребта (мал. 22, 23, 24, 27) (загальний огляд)
У відповідності із загальною артрологією у хребті є всі три групи з'єднань.
Синартрози хребта:
1, Синдесмози у вигляді передньої та задньої поздовжніх зв'язок; жовтих і'язок між
дугами хребців (синеластоз); міжостьові, надостьова, каркова, Іжпоперечні зв'язки;
2. Синхондрози хребта— це міжхребцеві диски волокнисто-хрящової груктури, з
волокнистим кільцем по периметру і драглистим ядром у центрі.
М іжхребцеві диски крижово-куприкового відділу хребта є прикладом тимІІСОВИХ синхондрозів так як після 17—25 років трансформують у синостози.
Між тілами 5-го крижового та 1-го куприкового хребців знаходиться та- ож хрящ,
у якому, насамперед у жінок до 50 років, є щілина, тобто з'єднан- я-симфіз. Симфізи
спостерігаються також між тілами деяких хребців попе- скового відділу у
спортсменів-акробатів, циркових артистів тощо.
С.Т. Чорнокульськин
Спеціальна остеологія та артрологія
Суглоби хребта (мал. 22, а також 8-14)
З'єднання між суглобовими відростками хребців носять назву дуговідрост- кові
суглоби (articulationes zygapophyziales) (мал. 22/5). Це — плоскі, багатоосьові,
комбіновані суглоби. У грудному відділі вони функціонують як амфіар грози.
З'єднання між хребцями
Розрізняють з'єднання між тілами хребців та з'єднання між їх дугами і
відростками.
З'єднання тіл хребців
Тіла хребців з'єднуються між собою, а також з крижовою кісткою, міжхребцевими дисками — волокнисто-хрящовими пластинками (disci intervertebrales).
Зовні кожен міжхребцевий диск оплітає волокнисте кільце (anulus fibrosus), а в його
центрі міститься драглисте ядро (nucleus pulposus), яке, певною мірою, відіграє роль
амортизатора. Як було зазначено вище, між тілами деяких хребців можуть бути
міжхребцеві симфізи (symphysis intervertebrales). Перший міжхребцевий диск
знаходиться між тілами ІІ-го та Ш-го шийних хребців, а останній— між тілами Vro поперекового та 1-го крижового хребців. Тіла всіх хребців хребтового стовпа
з'єднані також передньою та задньою поздовжніми зв'язками (lig. longitudinale
anterius et lig. longitudinale posterius).
Передня поздовжня зв'язка тягнеться вздовж передньої поверхні хребтового
стовпа від переднього горбка атланта до тазової поверхні крижової кістки, де вона
губиться в окісті. Задня поздовжня зв'язка лежить на задніх поверхнях тіл хребців
(від ІІ-го шийного хребця до крижових хребців). Знаходячись всередині хребтового
каналу, ця зв'язка продовжується вгору у покрівельну перетинку (membrana
tectoria).
З'єднання між дугами хребців
Проміжки між дугами хребців заповнені жовтими зв'язками (ligg. flava), які
побудовані з еластичних волокон, обумовлюючих їх колір та міцність.
З'єднання між відростками хребців
Остисті відростки зв'язують міжостисті зв'язки (ligg. interspinalia), які ззаду
утворюють довгу надостьову зв'язку (lig. supraspinale). У шийному відділі хребта
надостьова зв'язка — це трикутної форми, сагітально розташована, пластинка.
Вона фіксується до зовнішнього гребеня потиличної кістки вгорі, до остистих
відростків шийних хребців спереду, а її задній край натягнутий між зовнішнім
потиличним виступом і остистим відростком VH-ro шийного хребця. Це каркова
зв'язка (lig. nuchae). Каркова зв'язка найпотужніша у чотириногих тварин, у яких
вона відіграє значну роль в утриманні голови.
Між верхівками поперечних відростків містяться міжпоперечні зв'язки (ligg.
intertransversaria), які відсутні у шийному відділі хребта.
Суглобові відростки суміжних хребців формують дуговідросткові суглоби (artt.
zygapophystales). Суглобові поверхні покриті гіаліновим хрящем і розтаС.Т. Чорнокульський
АНАТОМІЯ КІСІОК hl ЇХ і'іЛН,
МЛА, 22. Л — з'єднання в хребгі, бічна позиція; Б — в розрізі.
І Міжхребцевий отвір (foramen intervertebrale);
Міжхребцевий диск (discus intervertebralis);
і Нлдог і нова зв'язка (ligamentum supraspinale);
■і МІжостьова зв'язка (ligamentum inter spinale);
'■ Дукшідростковий суглоб (articulatio zygapophyzialis);
0 Променисті груднинно-реброві зв'язки (ligamenta sternocostalia radiata) — мал. 23; / ( инхондроз
1-го ребра з грудниною — мал. 23
МАЛ. 23. Груднинно-реброві суглоби, справа
— вигляд спереду, зліва — ф| тальний зріз
С.Т. Чорнокулы ы
( пеціальна остеологія га артрологія
1. Передня поздовжня зв'язка (ligamentum longitudinale anterius);
2. Променисті зв'язки головки ребра (ligamenta capitis costae radiata);
3. Міжпоперечна зв'язка (ligamentum intertransversarium);
4. Бокова реброво-поперечна зв'язка (ligamentum costotransversarium laterale);
5. Реброво-поперечна зв'язка (ligamentum costotransversarium);
6. Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaria);
7. Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae);
7-а. Внутрішньосуглобова зв'язка головки ребра (ligamentum capitis costae intraarticulare);
8. Порожнина суглоба головки ребра (cavitas articulationis capitis costae);
9. Дуговідростковий суглоб (articulatio zygapophyzialis)
МАЛ. 24. З'єднання ребер з хребтом: А — бічна позиція; Б — вигляд зверху, справа
горизонтальний зріз
С.Т. Чорнокульський
Анатомія кісток та їх з'єднано
5
1
2
МАЛ. 25. Серединний атланто-осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis mediana), вигляд зверху
МАЛ. 26, 27. Атланто-потиличний і бічний атланто-осьовий суглоби
(urticulatlones atlantooccipitalis et atlantoaxialis lateralis), фронтальний зріз.
І ЛІНІЯ прикріплення передньої атланто-потиличної мембрани (membranae atlantooccipitalis anteri
oris}; Суглобова порожнина (cavitas articulare); 3. Поперечна зв'язка атланта (ligamentum trans
versum atlantis); 4. Лінія прикріплення задньої атланто-потиличної мембрани (membranae atlantooc
elpltalls posterioris); 5. Зуб осьового хребця (dens axialis); б. Покривна мембрана (membrana tectorial
розрізана; 7. Крилоподібні зв'язки (ligamenta alaria); 8. Правий атланто-потиличний суглоб
(articulatio atlantooccipitalis dexter); 9. Правий бічний (латеральний) атланто-осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis lateralis dexter); 10. Поздовжні пучки (fasciculi longitudinales); 11. Поперечна іп'н
іка атланта (ligamentum transversum atlantis); 10 + 11= Хрестоподібна зв'язка атланта (ligamentum
cructforme atlantis); 12 .Зв'язка верхівки зуба (lig. apicis dentis)
( .1. Чорнокулы hKIIII
Спеціальна остеологія та артрологія
щоііаііі н різних площинах. Нижні суглобові відростки V-ro поперекового хребця
з'єднані з верхніми суглобовими відростками крижової кістки поперековокрижовими суглобами (artt. lumbosacrales). Суглобові капсули прикріплені по
краях суглобових хрящів і підкріплені пучками сполучнотканинних воло кон. Всі
вищезазначені з'єднання між хребцями, безумовно, можна віднести до фіксуючого
апарату дуговідросткових суглобів. Суглоби плоскі, багатоось ові, комбіновані.
Рухи в хребтовому стовпі в цілому можуть виконуватися у значному обсязі, в той
час, як між окремими хребцями вони обмежені.
Крижово-куприкове з'єднання
(art. sacrococcygea)
Між верхівкою крижової кістки та куприком знаходиться з'єднання у ви і ляді
симфізу. У чоловіків це з'єднання раніше ніж у жінок трансформує у синхондроз та
синостоз.
Крижово-куприкове з'єднання підкріплено зв'язками: задніми крижонокуприковими поверхневою і глибокою, передньою і бічними крижово-куприковими
(ligg- sacrococygea dorsalia superficiale et profundum, ligg. sacrococcygea ven trale et
laterales).
З'єднання хребта і черепа (мал. 25—27)
Ці з'єднання здійснюються за допомогою правого та лівого атланто-потиличного суглобі* (artt.
atlantooccipitales dexter etsinister). Кожен суглоб утворений верхніми суглобовими ям ками
атланта і виростками потиличної кістки, вкритих гіаліновим хрящем. Суглобовії капсула
прикріплюється по краях суглобових поверхонь і зміцнюється передньою і. задньою атлантопотиличними перетинками (membranae atlantooccipitales anterior et posterior) Мембрани натягнуті
між переднью та задньою дугами атланта з одного боку і, віднови що переднім і заднім краями
великого отвору. Вісі обертання фронтальна та стрілова. Сугло би виросткові, комбіновані,
двоосьові. Вони, звичайно, комбінуються з трьома атланто осьовими суглобами, утворюючи
функціонально "кулястий" суглоб п'яти суглобів.
МАЛ. 28. Форми грудної клітки людини: А — конічна, Б — плоска
С. 7. Чорнокульський
З'єднання І та II шийних хребців
Ml* І ПІ II шийними хребцями сформовані три суглоби: серединний атланто-осьо- |іі І мил. 25)
та два (правий і лівий) бічні атланто-осьові (artt. atlantoaxiales mediana el It hllt'H dexter et sinister).
<
<peдинний атланто-осьовий суглоб (art. atlantoaxialis mediana) утворений передні, и 1,1
І.ІДІ I вою суглобовими поверхнями зуба ІІ-го шийного хребця і, відповідно, ям *ю іубп і
поперечною зв'язкою атланта (lig. transversum atlantis). Отже, зуб осьового «гніч оточений
волокнисто-кістковим кільцем, яке утворюють поперечна зв'язка і передня дуга атланта. Суглоб
має одну вісь обертання-вертикальну.
Бічний атланто-осьовий суглоб (art. atlantoaxialis lateralis)
<
vi поб сформований нижньою суглобовою ямкою атланта і верхньою суглобовою
шк’рхнсю осьового хребця. Суглобові капсули правого і лівого суглобів окремі і рикріїїлюються
вздовж країв гіалінових суглобових хрящів.
І ІІІ'Я
отвору.
Фіксуючий апарат атланто-осьових суглобів:
між верхівкою зуба та переднім краєм ве- щ оіо
іка верхівки зуба (lig. apicis dentis) —
’ Крилоподібні зв'язки (ligg. alaria) між бічними поверхнями зуба та внутрішніми рлііми
виростків потиличної кістки.
І Поздовжні пучки (fasciculi longitudinales) перехрещують поперечну зв'язку атланта, римуючи
догори до переднього краю великого отвору і вниз — до тіла осьового хребця .і її і.г іс-і и
структури формують разом хрестоподібну зв'язку атланта (lig. cruciforme atlantis).
І Покривна перетинка (membrana tectoria) прямує від задньої поверхні тіла осьово
> хребця до схилу потиличної кістки.
( ередиііпий атланто-осьовий суглоб циліндричний, комбінований, а бічний ви кий,
комбінований з обмеженими рухами.
Хребтовий стовп у цілому (мал. 6,7)
V новонародженого хребтовий стовп прямий. На першому році життя дитини юрмуюгься
чотири фізіологічні згини хребта в сагітальній площині. У три місяці ди ПІНІ самостійно тримає
головку і виникає шийний згин хребта вперед — шийний лорді (lordosis). У шість місяців
внаслідок сидіння дитини розвивається грудний згин и під грудний кіфоз (kyphosis). Самостійне
стояння дитини спонукає до формувач и поперекового лордозу, а ходіння — крижового кіфозу.
її ини хребта у фронтальній площині — сколіози вважаються патологічними.
У июлей похилого віку внаслідок стоншення міжхребцевих дисків та хребців, втра ти І енне і
ичності, хребтовий стовп утворює один великий грудний згин (старечий горб)
( сред варіантів кількості хребців частіше всього спостерігаються люмбалізація (6 і ю
іерскових і 4 крижових) та сакралізація (4 поперекових і 6 крижових) хребців.
З'єднання грудної клітки (juncturae thoracis)
( сред з'єднань грудної клітки розрізняють:
І. Реброво-хребцеві суглоби (articulationes costovertebrales):
суглоб
головки ребра (articulatio capitis costae)', реброво-поперечний
costotransversaria). Грудіїиііио-реброві суглоби (articulationes stemocostales).
суглоб
(art.
1
4
4
4
4
1
4
4
4
4
4
4
1
1
Я
4
4
4
I
1
і
і
Я
1
4
(пені,ільна остеологія та артрологія
З'єднання ребер з хребтом (мал. 24)
Кожне ребро з'єднується з хребтом суглобовими поверхнями головки ребра та ребровими
ямками тіл хребців, утворюючи суглоб головки ребра (articulatio capitis costae)
Головки 1,11,12 ребер з'єднуються тільки з тілами своїх хребців, а решта ребер і тілами своїх
і вишерозташованих хребців. У порожнині кожного суглоба (за виклю ченням суглобів головок
1,11,12 ребер) знаходиться внутрішньосуглобова зв'язка головки ребра (lig. capitis costae
intraarticulare). Вона натягнута між гребенем головки реб ра та міжхребцевим диском. Капсула
суглоба підсилена променистою зв'язкою головки ребра (lig. capitis costae radiatum). Суглоб
плоский, комбінований, багатоосьовий.
Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaria)
У суглобі зчленовані реброва ямка поперечного відростка та суглобова поверхня
горбка ребра. 11 і 12 ребра таких суглобів не мають.
Реброво-поперечна зв'язка (lig. costotransversarium) знаходиться між поперечним відростком та
шийкою ребра. Суглоб плоский, комбінований з попереднім, а 11—V11 також з відповідними
груднинно-ребровими суглобами. У них відбувається піднімання та опускання ребер при
диханні.
З'єднання ребер з грудниною (мал. 23)
З грудниною з'єднані сім пар ребер. Хрящ 1-го ребра утворює з грудниною постійний
гіаліновий синхондроз, а хрящі II-VII ребер з'єднані з ребровими вирізками груднини, формуючи
груднинно-реброві суглоби (articulationes stemocostales). Суглобові капсули підсилені
променистими груднинно-ребровими зв'язками (ligg. ster- nocostalia radiata), які зростаються з
окістям груднини, утворюючи міцну перетинку груднини (membrana stemi). Суглоб II ребра
містить також внутрішньосуглобову зв'язку (lig. stemocostale intraarticulare). Суглоби плоскі,
комбіновані.
Передні хрящові кінці 8, 9, 10 ребер з'єднані з хрящами попередніх 7, 8, 9 ребер синдесмозами,
утворюючи реброві дуги. Між хрящами VII-IX ребер можуть бути і міжхрящові суглоби
(articulationes interchondrales). Між хребтовими кінцями ребер натягнута внутрішня міжреброва
перетинка, а між передніми кінцями-зовнішня міжреб- рова перетинка (membrana intercostalis
interna et externa). Права і ліва реброві дуги обмежують відкритий вниз підгруднинний кут (angulus
infrastemalis). Кінці 11 — 12 ребер лежать у м'язах стінки живота.
Грудна клітка в цілому (мал. 28)
12 грудних хребців, 12 пар ребер, груднина та всі з'єднання між ними утворюють грудну клітку
(compages thoracis), яка обмежує порожнину грудної клітки (cavitas thoracis). Порожнина грудної
клітки має верхню та нижню апертури (apertura thoracis superior et inferior).
Розрізняють три форми грудної клітки: плоску, циліндричну, конічну. У людей
з добре розвиненими м'язами і легенями грудна клітка конічна, зі слабкою
мускулатурою — плоска. Циліндрічна форма займає проміжне положення між
двома зазначеними. У грудній клітці розрізняють також такі анатомічні утвори:
міжреброві простори (spatia intercostalia), легеневі борозни (sulci pulmonales),
реброві дуги (arcus costales), підгруднинний кут (angulus infraster- nalis). Грудна
клітка бере активну участь в акті дихання (див. мал. 21, 28).
( .1. 11()[)11()кулі>( ькии
З'єднання і та II шийних хребців
Між І та
II шийними хребцями сформовані три суглоби: серединний атланто-осьовий (мал. 25)
та два (правий і лівий) бічні атланто-осьові (artt. atlantoaxiales mediana el laterales dexter et sinister).
Серединний атланто-осьовий суглоб (art. atlantoaxialis mediana) утворений передні, оіо та
задньою суглобовими поверхнями зуба ІІ-го шийного хребця і, відповідно, ям кою зуба і
поперечною зв'язкою атланта (lig. transversum atlantis). Отже, зуб осьовою хребця оточений
волокнисто-кістковим кільцем, яке утворюють поперечна зв'язка і а передня дуга атланта.
Суглоб має одну вісь обертання-вертикальну.
Бічний атланто-осьовий суглоб (art. atlantoaxialis lateralis)
(. у июб сформований нижньою суглобовою ямкою атланта і верхньою суглобовою
поверхнею осьового хребця. Суглобові капсули правого і лівого суглобів окремі і
прикріплюються вздовж країв гіалінових суглобових хрящів.
Фіксуючий апарат атланто-осьових суглобів:
1. Зв'язка верхівки зуба (lig. apicis dentis) — між верхівкою зуба та переднім краєм ве никого
отвору.
2. Крилоподібні зв'язки (ligg. alaria) між бічними поверхнями зуба та внутрішніми краями
виростків потиличної кістки.
І. Поздовжні пучки (fasciculi longitudinales) перехрещують поперечну зв'язку атланта, прямуючи
догори до переднього краю великого отвору і вниз — до тіла осьового хребіія. Іп її іачеі іі
структури формують разом хрестоподібну зв'язку атланта (lig. cruciforme atlantis).
•І. Покривна перетинка (membrana tectoria) прямує від задньої поверхні тіла осьово і о хребця
до схилу потиличної кістки.
Серединний атланто-осьовий суглоб циліндричний, комбінований, а бічний плоский,
комбінований з обмеженими рухами.
Хребтовий стовп у цілому (мал. 6,7)
У новонародженого хребтовий стовп прямий. На першому році життя дитини формуються
чотири фізіологічні згини хребта в сагітальній площині. У три місяці ди і и і ні самостійно
тримає головку і виникає шийний згин хребта вперед — шийний лорди і (lordosis). У шість місяців
внаслідок сидіння дитини розвивається грудний згин назад грудний кіфоз (kyphosis). Самостійне
стояння дитини спонукає до формувап ця поперекового лордозу, а ходіння — крижового кіфозу.
Згини хребта у фронтальній площині — сколіози вважаються патологічними.
У людей похилого віку внаслідок стоншення міжхребцевих дисків та хребців, втрати їх
еластичності, хребтовий стовп утворює один великий грудний згин (старечий горб).
('сред варіантів кількості хребців частіше всього спостерігаються люмбалізація (6 по
перскових і 4 крижових) та сакралізація (4 поперекових і 6 крижових) хребців.
З'єднання грудної клітки (juncturae thoracis)
Серед з'єднань грудної клітки розрізняють:
1. Реброво-хребцеві суглоби (articulationes costovertebrales): суглоб головки ребра (articulatio
capitis costae); реброво-поперечний суглоб (art. costotransversaria).
2. Грудпиніїо-реброві суглоби (articulationes sternocostales).
( ,1, 1ІО/)ІІОкуЛІ»( hhllll
(їіеиіальна остеологія та артрологія
З'єднання ребер з хребтом (мал. 24)
Кожне ребро з'єднується з хребтом суглобовими поверхнями головки ребра та рі ровими
ямками тіл хребців, утворюючи суглоб головки ребра (articulatio capitis costa
Головки 1, 11, 12 ребер з'єднуються тільки з тілами своїх хребців, а решта ребер тілами
своїх і вишерозташованих хребців. У порожнині кожного суглоба (за викл ченням суглобів
головок 1,11,12 ребер) знаходиться внутрішньосуглобова зв'язка і ловки ребра (lig. capitis costae
intraarticulare). Вона натягнута між гребенем головки рс ра та міжхребцевим диском. Капсула
суглоба підсилена променистою зв'язкою голов ребра (lig. capitis costae radiation). Суглоб
плоский, комбінований, багатоосьовий.
Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaria)
У суглобі зчленовані реброва ямка поперечного відростка та суглобова поверхня
горбка ребра. 11 і 12 ребра таких суглобів не мають.
Реброво-поперечна зв'язка (lig. costotransversarium) знаходиться між поперечні відростком та
шийкою ребра. Суглоб плоский, комбінований з попереднім, all V також з відповідними
груднинно-ребровими суглобами. У них відбуваїп>< піднімання та опускання ребер при
диханні.
З'єднання ребер з грудниною (мал. 23)
З грудниною з'єднані сім пар ребер. Хрящ 1-го ребра утворює з груднино постійний
гіаліновий синхондроз, а хрящі II-VII ребер з'єднані з ребровими вирі »к; ми груднини, формуючи
груднинно-реброві суглоби (articulationes stemocostales). Суі лобові капсули підсилені
променистими груднинно-ребровими зв'язками (ligg. stc nocostalia radiata), які зростаються з окістям
груднини, утворюючи міцну перетини груднини (membrana stemi). Суглоб II ребра містить також
внутрішньосуглобову зв'я ку (lig. stemocostale intraarticulare). Суглоби плоскі, комбіновані.
Передні хрящові кінці 8, 9, 10 ребер з'єднані з хрящами попередніх 7, 8, 9 ребе синдесмозами,
утворюючи реброві дуги. Між хрящами VII-IX ребер можуть бути міжхрящові суглоби
(articulationes interchondrales). Між хребтовими кінцями ребер на тягнута внутрішня міжреброва
перетинка, а між передніми кінцями-зовнішпя міжреб рова перетинка (membrana intercostalis interna
et externa). Права і ліва реброві дуги об межують відкритий вниз підгруднинний кут (angulus
infrastemalis). Кінці 11 — 12 ребе лежать у м'язах стінки живота.
Грудна клітка в цілому (мал. 28)
12 грудних хребців, 12 пар ребер, груднина та всі з'єднання між ними утворююі грудну клітку
(compages thoracis), яка обмежує порожнину грудної клітки (cavitas tho racis). Порожнина грудної
клітки має верхню та нижню апертури (apertura thoracis supe rior et inferior).
Розрізняють три форми грудної клітки: плоску, циліндричну, конічну. 5 людей з
добре розвиненими м'язами і легенями грудна клітка конічна, зі слаб кою
мускулатурою — плоска. Циліндрічна форма займає проміжне положен ня між
двома зазначеними. У грудній клітці розрізняють також такі ана томічні утвори:
міжреброві простори (spatia intercostalia), легеневі борозни (sole pulmonales), реброві
дуги (arcus costales), підгруднинний кут (angulus infrastcr nalis). Грудна клітка бере
активну участь в акті дихання (див. мал. 21,28).
С.Г. Чорнокульський
Ан.ІГОМІЯ КІСІОК 1.1 ЇХ і'< ЛІІ.ІІІЬ
Розділ III. Скелет голови - череп,
з'єднання черепа
РОЗДІЛ АНТРОПОЛОГІЇ - КРАНІОЛОГІЯ
11с сукупність з'єднаних між собою кісток, які формують вмістилище для ІО
мозку, органів зору, слуху, нюху, смаку, початкових відділів грав ноі ні
дихальної систем.
Череп (cranium) є найважливішою частиною скелета людини і поділяється її.і
мозковий череп (neurocranium) та лицевий череп (viscerocranium), нарахову- ИІ'ІІІ
іагалом 23 кістки.
Череп виконує всі функції скелета, але передусім захисну. Впродовж вивчення
окремих кісток черепа доцільно дотримуватись такого плану:
І .Назва кістки (укр. і лат.).
2. Місце знаходження кістки в черепі.
3.Орієнтування кістки в просторі з визначенням правої або лівої (для
парних).
4.Назвати і показати основні частини кістки та анатомічні структури.
які їх розмежовують.
5.Будова кожної частини (рельєфні анатомічні елементи, отвори, ка
нали, поверхні порожнини, тощо).
6. Класифікація кісток черепа за розвитком і будовою.
ІОІІІІОГО
Кістки мозкового черепа
Лобова кістка (os frontale) (МАЛ. ЗО, 31)
У лобовій кістці розрізняють чотири
чистини: лобову луску (squama frontalis), дві
очноямкові частини (partes orbitales), носову
частину (pars nasalis). Вона має приносову
пазуху — лобову (sinus frontalis). Лобова кістка
випуклою поверхнею спрямована вперед,
очноямкові частини при цьому внизу. Кістка
займає передньоверхнє положення в черепі.
Лобова луска (squama frontalis) має
зовнішню та внутрішню поверхні (facies
МАЛ. 29. Лицева норма (normafacialis):
лобовий шов (метопічний)
С. Т. Чорнокулм І,КИІ і
extcrnus et intertills). Зовні лобова луска гладенька і межує з очноямковою час
піною надочноямковим краєм (margo supraorbitalis), який містин, надочноямкову
вирізку (отвір) (incisura supraorbitalis), лобову вирізку (incisura frontalis), і
латерально закінчується виличним відростком (processus zygomaticus). Віл ви
личного відростка починається скронева лінія, яка обмежує скроневу поверх ню
лобової луски (facies temporalis). Зубчастим тім'яним краєм (margo parietal is)
лобова луска утворює шов з тім'яною кісткою. Вище надочноямкових країв
знаходяться надбрівні дуги (arcus superciliares), а між ними надперенісся (glabella).
Надперенісся іноді перетинає посередині лобовий шов (метопічний) (sutu ra
frontalis s.metopica) — слід неповного синостозу половин лобової кістки.
С. Т. Чорнокульський
4
4
4
4
4
4
4
4
4
4
4
fl
4
4
4
4
МАЛ. ЗО. Череп (cranium): А — бічна (латеральна) норма (norma lateralis), Б — лицева норма
(norma facialis):
7. Верхня щелепа (maxilla);
1. Лобова кістка (osfrontale);
8. Нижня носова раковина (concha nasalis inferi
2. Тім'яна кістка (osparietale);
3. Скронева (вискова) кістка (os temporale);
or) (мал. 50);
4. Носова кістка (os nasale);
9. Нижня щелепа (mandibula);
5. Сльозова кістка (os lacrimale);
10. Потилична кістка (os occipitale);
6. Вилична кістка (os zygomaticum);
11. Клиноподібна кістка (ossphenoidale).
fl
fl
fl
fl
fl
fl
fl
fl
С. Т. Чорнокульський
Анатомія кісток та їх а'слн.інь
І! 1
І4
І4
■1
■1
■;4
■ І
Кістки черепа та їх з'єднання
(ossa cranii et juncturae ossium cranii)
■
і
■1
■4
■і 4
■! 4
№' 4
До МАЛ. ЗО*. Кістки мозкового черепа:
Кістки лицевого черепа (лиця):
Лобова кістка (osfrontale)— 1;
Тім'яна кістка (osparietale) — 2;
Потилична кістка (os occipitale) —1; Решітчаста
кі( ІК.І (os ethmoidale)—1; Клиноподібна кістка
(os sphenoidale) —1; Скронева кістка (os temperate) —2
Носова кістка (os nasale) — 2;
Сльозова кістка (os lacrimale) — 2;
Вилична кістка (os zygomaticum) — 2;
Леміш (vomer) —1;
Нижня носова раковина (concha nasalis inferior)
2;
Піднебінна кістка (ospalatinum) —2;
Верхня щелепа (maxilla) —2;
Нижня щелепа (mandibula) —1;
Під'язикова кістка (os hyoideum) —1
Мо іконий
череп
Лицевий
череп
До мал. ЗО
* Цифрами вказана кількість кісток у
C.T. Чорнокульський
№4
І> 4
І! 4
І! 4
І! 4
І! 4
І! 4
4" 4
І
черепі.
Анатомія кісток та їх а'слн.інь
C.T. Чорнокульський
Скелет голови - череп, з'єднання черепа
14
МАЛ. 31. Лобова кістка: А — передня, Б — задня позиції, В — парасагітальний зріз.
1. Лобова луска (squamafrontalis);
2. Очноямкова частина (pars orbitalis);
3. Носова частина (pars nasalis);
4. Носова ость (spina nasalis);
4-а. Лобова пазуха (sinusfrontalis);
5. Лобова вирізка (incisura frontalis);
6. Виличний відросток (processus zygomaticus);
7. Надочноямковий край (margo supraorbitalis);
8. Надочноямковий отвір (вирізка) (foramen (incisura) supraorbitale);
9. Надперенісся (glabella)-,
10. Лобовий горб (tuberfrontale);
11. Борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris);
12. Артеріальні борозни (sulci arteriosi);
13. Лобовий гребінь (crista frontalis);
14. Сліпий отвір (foramen caecum)
(I. ' Іпрнокулм ький
АНПГОМІЯ КІСТОК hl ЇХ ,і'< ЛІІ.ІІІЬ
Вище надбрівних дуг знаходяться лобові горби (tubera frontalia). Посередині нпу
іріпіньої (мозкової) поверхні помітний лобовий гребінь (crista frontalis), який
зверху переходить у борозну верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagit tails
superiors), а внизу закінчується сліпим отвором (foramen caecum). На моз ковій
поверхні лобової кістки, як і інших кісток, можна також знайти ар- іерінльні
борозни (sulci arteriosi), пальцеві втиснення (impressiones digitatae), грануляційні
ямки (foveolae granulares).
Очноямкова частина (pars orbitalis)
Це 2 симетричні відділи кістки, що розмежовані решітчастою вирізкою (incisura
ethmoidalis). На поверхні, яка проектується на виличний відросток, помине
заглиблення — ямка сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis). Медіально
розташована блокова ямка (fovea trochlearis), а нерідко поруч з нею блокова ость
(spina trochlearis) (залишки волокнисто-хрящового блоку верхнього косого м'яза
ока).
І Іосова частина (pars nasalis) оточує спереду решітчасту вирізку і має, розташовану посередині, носову ость (spina nasalis), а з боків — носовий край (margo
nasalis), який обмежує отвори лобової пазухи (aperturae sinus frontalis).
Отже, лобова кістка відноситься до пневматичних кісток. Лобова пазуха має
перегородку (septum sinuum frontalium), заповнена повітрям і сполучає ться і
носовою порожниною. Лобова кістка розвивається як первинна кістка.
Тім'яна кістка (os parietale), мал.ЗО, 32, 33
І Іарна, знаходиться у верхньобічному відділі склепіння черепа. Це чоти
рикугної форми, опукла ззовні пластинка, яка має 2 поверхні, 4 кути і 4 краї. Для
орієнтування цієї парної кістки використовується правило трьох паї і рямків:
лусковий край внизу, найгостріший клиноподібний кут — спереду, випукла
поверхня — назовні. Поверхні — зовнішня (facies
externa) та внутрішня (facies interna). На зовнішній
поверхні знаходиться тім'яний горб і 2 скроневі
(верхня та нижня) лінії (iineae temporales superior et
inferior).
Внутрішня поверхня містить 3 борозни:
• верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris), вздовж якої помітні
грануляційні ямки (foveolae granularesf,
• сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoideif,
• середньої менінгеальної оболонної артерії
(sulcus arteriae meningeae mediae).
Внутрішня поверхня тім'яної кістки має також
МАЛ. 32. Тім'яна кістка у потиличній
характерний рельєф (пальцеві втиснення,
нормі черепа
С.Т. Чорнокульськии
Скеле і ПІЛОНИ- череп, з'єднання черепа
2
3
4
5
6
МАЛ. 33. Тім'яна кістка (osparietale) (права): А — зовнішня, Б — внутрішня поверхні.
1. Сагітальний (стріловий) край (margo sagittalis);
2. Лобовий кут (angulusfrontalis);
3. Верхня скронева лінія (linea temporalis superior);
А. Нижня скронева лінія (linea temporalis inferior);
5. Лобовий край (margofrontalis);
6. Клиноподібний кут (angulus sphenoidalis);
7. Лусковий край (margo squamosus);
С. T. Чорнокульський
8. Соскоподібний кут (angulus mastoideus);
9. Потиличний край (margo occipitalis);
10. Потиличний кут (angulus occipitalis);
11. Тім'яний горб (tuberparietale);
12. Борозна сигмоподібної пазухи (sulcus
sinus sigmoidei);
13. Артеріальні борозни (sulci arteriosi);
14. Борозна верхньої стрілової пазухи
(sulcus sinus sagittalis superioris)
С. T. Чорнокульський
Лн.ігомія кіс кж і.і їх і'ілн.ііи.
МАЛ. 34. Потилична кістка (os оссірііаіе)-. А — задня, Б — передня позиції, В — сагітальний розріз.
І Потилична луска (squama occipitalis);
?. Бічна частина (pars lateralis);
і. Основна частина (pars basilaris);
4. Великий (потиличний) отвір
hypoglossi);
(foramen
magnum);
'>. Ілотковий
(tuberculumpharyngeum); (>.
Яремна вирізка (incisurajugularis);
/. Яремний відросток (processusjugularis);
К. Канал під'язикового нерва (canalis nervi
С.Т. Чорнокульський
Лн.ігомія кіс кж і.і їх і'ілн.ііи.
9.
Потиличний виросток (condylus
occipitalis);
10.
Виросткові ямка і канал (fossa
et
canalis condylares);
11.
Зовнішній потиличний гребінь (crista
occipitalis externa);
12.
Нижня каркова лінія (linea
nuchalis
inferior);
13.
Верхня каркова лінія (linea
nuchalissuperior);
14.
Зовнішній потиличний виступ
(protuberan- tia occipitalis externa);
С.Т. Чорнокульський
В'4
( КОЛІЯ ІОЛОІІИ ЧО/И'ІІ, і'їЛІІ.ІІІІІЯ
черепа
В1
В4
В4
В4
В4
В4
В4
В4
В4
В4
В4
В4
В4
В4
В4
В4
Iі 4
• 4
■ 4
В4
Б
В
15.
Борозна верхньої стрілової пазухи
(sulcus sinus sagittal -
is superioris);
16.
Внутрішній потиличний виступ (protuberantia
occipitalis
interna);
17.
Борозна поперечної пазухи
(sulcus sinus
transversi);
18.
Внутрішній потиличний гребінь (crista
19.
Схил (clivus);
20.
21.
Яремний горбок (tuberculum
Борозна сигмоподібної пазухи
(sulcussinussigmoidei).
МАЛ. 35. Потилична норма (norma occipitalis).
■<
■і
Кістка інків виділена тінню
В С. Т. Чорнокульський
occipitalis interna);
jugulare);
Анатомія КІСТОК 1,1 ЇХ .('< ЛІІ.ІІІІ.
мозкові виступи, артеріальні та венозні борозни). Кістка має 4 куги: лобовий
(ungulus frontalis), потиличний (angulus occipitalis), клиноподібний (angulus sphenoidalis), соскоподібний (angulus mastoideusf, 4 краї: нижній — лусковий (margo
squamosus), верхній — стріловий (сагітальний) (margo sagittalis), передній лобовий
(margo frontalis), задній — потиличний (margo occipitalis). Поблизу c і рілового
краю, біля потиличного кута міститься тім'яний отвір (foramen pari etale). Тім'яна
кістка є типовою первинною кісткою.
Потилична кістка (os occipitale), мал.34, 35
І Іепарна, формує задні відділи основи та склепіння черепа.
Вона складається з 4-х частин: потиличної луски (squama occipitalis), двох
бічних (латеральних) частин (partes laterales) та основної частини (pars basi- laris).
Всі наведені частини обмежують великий отвір (foramen magnum), який ро
нашований горизонтально внизу, а потилична луска — випуклістю назад.
Потилична луска (squama occipitalis) має:
• 2 поверхні — зовнішню та внутрішню (facies externa et interna),
• 2 краї — соскоподібний (margo mastoideus) і ламбдоподібний (margo lambdoideus).
На зовнішній поверхні посередині знаходиться зовнішній потиличний виступ
(protuberantia occipitalis externa). Від нього до великого отвору проходить
зовнішній потиличний гребінь (crista occipitalis externa), який перетинає дві паралельні (верхня та нижня) каркові лінії (lineae nuchalessuperior et inferior). Вище
виступу іноді помітна найвища каркова лінія (linea nuchalis suprema).
Майже в центрі внутрішньої поверхні потиличної луски знаходиться
хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis), а на ньому внутрішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis interna), від якого до великого отвору
прямує внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna), а вгору — борозна
верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris). Справа і зліва від
виступу знаходиться борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi).
Хрестоподібне підвищення розмежовує чотири ямки: 2 верхні — мозкові
(fossae cerebrates) для потиличних часток півкуль великого мозку і дві нижні —
мозочкові (fossae cerebellares), де містяться півкулі мозочку.
Бічна частина (pars lateralis) парна і знаходиться між лускою та основною
частиною кістки. Вона містить на зовнішній поверхні потиличний виросток
(condylus occipitalis), позаду якого знаходиться виросткова ямка (fossa condy- laris),
а в ній — виростковий канал (canalis condylaris). Збоку від бічної частини
відходить яремний відросток (processes jugularis), який обмежує ззаду яремну
вирізку (incisura jugularis). На внутрішній поверхні бічної частини знаходиться
борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei) і яремний горбок (tuberculum
jugulare).
С.Т. Чорнокульськии
( келеї голови - череп, з'єднання черепа
Говіцу бічної частини пронизує канал під'язикового нерва (canalis т
hypoglossi).
Основна частина (pars basilaris) знаходиться спереду від великого отно| І Іа її
зовнішній поверхні міститься глотковий горбок (tuberculum pharyngeui а на
внутрішній — схил (clivus). Останній утворений частиною тіла кліпі подібної
кістки. За розвитком потилична кістка — мішана.
Клиноподібна кістка (os sphenoidale), мал.36, 37
Кістка складається з тіла (corpus), від якого починаються парні великі малі
крила (alae majores et minores) і два крилоподібні відростки (processus ptei goideus).
У тілі кістки міститься приносова пазуха — клиноподібна (sinus spl. noidalis).
Орієнтування: крилоподібні відростки вертикально вниз, малі кр ла спереду
горизонтально. Кістка міститься в центрі основи черепа. Тіло fc< pus) має
неправильну кубоподібну форму. На верхній поверхні тіла шах диться
заглиблення — турецьке сідло (sella turcica), на дні якого посередині гіпофізна ямка
(fossa hypophysialis). Ззаду сідло має спинку сідла (dorsum sei lac а спереду
обмежене горбком сідла (tuberculum sellae), попереду якого прохі дить
передперехресна борозна (sulcusprechiasmaticus) і клиноподібне підвищеі ня (випин)
(jugum sphenoidale). Справа і зліва турецького сідла помітна соні борозна (sulcus
caroticus), обмежена збоку клиноподібним язичком (lingula sph< noidalis). На
передній поверхні тіла, яка утворена клиноподібною раковино (concha
sphenoidalis), розміщений клиноподібний гребінь (crista sphenoidalis), боків від
якого знаходяться отвори клиноподібної пазухи (aperturae sinus split noidalis).
Пазуха повітроносна і має перегородку клиноподібних пазух (septu sinuum
sphenoidalium). Клиноподібний гребінь внизу закінчується клині подібним дзьобом
(rostrum sphenoidale) і в черепі з'єднується з перпендикулярію пластинкою
решітчастої кістки. Від бічних поверхонь тіла спереду відходи і малі крила (alae
minores), а внизу — великі крила (alae majores).
Мале крило (аіа minor)
Це парна трикутної форми пластинка, товщу основи якої пронизує зори вий
канал (canalis opticus), прихований збоку переднім нахиленим відростки (processus
clinoideus anterior). Верхня поверхня малого крила — мозкова, нижня складає
частину верхньої стінки очної ямки і з великим крилом обмс жує верхню
очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).
Велике крило (аіа major)
Парне, починається широкою основою від нижньобічної поверхні тіл
клиноподібної кістки. В основі крила збоку мозкової поверхні помітні тр отвори.
Спереду назад це: круглий отвір (foramen rotundum), овальний огні (foramen ovale)
і остистий отвір (foramen spinosum).
С.Т. Чорнокульський
Анатомія кісток та їх .І'СЛІІ.ІІП,
fissura orbitalis
superior
- dorsum sellae
lamina medialis lamina lateralis
МАЛ. 36. Клиноподібна кістка дитини двох років
Велике крило має 4 поверхні: мозкову, скроневу (вискову), верхньощелепну їй
очноямкову (facies cerebralis, temporalis, maxillaris, orbitalis).
Мозкова поверхня (facies cerebralis) має мозкові виступи, пальцеподібні т
иснення, артеріальні борозни і входить до складу середньої черепної ямки (fossa
cranii media).
Скронева поверхня (facies temporalis) підскроневим гребенем (crista infratemporalis) і іоділяється на верхню більшу і нижню меншу частини, які відносять- ся,
відповідно, до скроневої та підскроневої ямок. На нижній частині помітні ость
(spina ossis sphenoidalis) і борозна слухової труби (sulcus tubae auditive?).
Верхньощелепна поверхня (facies maxillaris) — трикутної форми, повернена до
крилопіднебінної ямки (fossa pterygopalatina) і містить круглий отвір (foramen
rotundum).
Очноямкова поверхня (facies orbitalis) — гладенька, формує більшу частину
Пічної стінки очної ямки.
Крилоподібний відросток (processus pterygoideus) парний, починається від гіда
клиноподібної кістки знизу. Він складається з двох пластинок: присе- редньої
(lamina medialis) та бічної (lamina lateralis), які спереду зливаються, а позаду
обмежують крилоподібну ямку (fossapterygoidea), а внизу відокремлені
крилоподібною вирізкою (incisurapterygoidea).
ІІрисередня пластинка має внизу крилоподібний гачок (hamulus pterygoideus),
на якому міститься борозна (sulcus hamulipterygoidei). На внутрішній поверхні
основи присередньої пластинки знаходиться піхвовий відросток (processus
vaginalis). Вздовж переднього краю крилоподібного відростка проходить
крилопіднебінна борозна (BNA), а в його основі міститься крилоподібний канал
(canalis pterygoideus) і човноподібна ямка (fossa scaphoidea). Клиноподібна кістка
— мішана.
С.Т. Чорнокульськии
■: 4
Скелет голови - череп, з'єднання черепа
11
і1
■
■ 4
*1
*1
■
■
1
4
*1
■
4
■
1
*1
К4
■' 4
■ '4
■ 4
■ 4
■ 4
■ 4
■ 4
■ 4
В4
■ 4
■ 4
МАЛ. 37. Клиноподібна кістка (ossphenoidale), К — спереду, Б — зверху, В — верхньозадня позиція;
1. Мале крило (ala minor);
2. Велике крило (ala major);
3. Крилоподібний відросток (processuspterygoideus);
4. Тіло (corpus);
5. Круглий отвір (foramen rotundum);
6. Овальний отвір (foramen ovale);
I. Остистий отвір (foramen spinosum);
8. Бічна пластинка (lamina lateralis);
9. Присередня пластинка (lamina medialis);
10. Спинка сідла (dorsum sellae);
II. Гіпофізна ямка (гіпофіза) (fossa hypophysialis);
12. Горбок сідла (tuberculum sellae);
13. Верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior);
14. Зоровий канал (canalis opticus);
15. Передперехресна борозна (sulcus prechiasmaticus);
10+11+12 - турецьке сідло (sella turcica)
< .1. Чорнокульськии
Лн.ІІОМІЯ КІ( ІОк 1.1 ЇХ
і'їЛІІ.ІІІІ.
МАЛ. 38. Скронева кістка (os temporale) (права): А — зовнішня поверхня. Б, В — внутрішня поверх-
ня, Г — піраміда окремо і зовні (схематично)
1. Лускова частина (parssquamosa);
2. Барабанна частина (pars tympanica);
3. Кам'яниста частина (parspetrosa);
Виличний відросток (processus zygomaticus);
5. Нижньощелепна ямка (fossa mandibularis);
6. Барабанно-лускова щілина (fissura tympanosquamosa);
7. Шилоподібний відросток (processus styloideus);
В. Соскоподібний відросток (processus mastoideus);
9. Соскоподібний отвір (foramen mastoideum);
10. Зовнішні слуховий отвір і хід (porus et meatus acusticus externus);
С. T. Чорнокулм ькиї і
( келеї колони череп, з'єднання черепа
4
4
4
4
і
4
і
4
1
«
4
4
4
4
4
4
4
4
4
4
4
4
4
I
11. Борозна середньої скроневої артерії (sulcus arteriae temporalis mediae);
12. Борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);
13. Зовнішній отвір канальця (водопроводу) присінка (apertura externa canaliculi (aqueductus)
vestihuli
14. Задня поверхня піраміди (faciesposteriorpyramidis);
15. Задній край піраміди (margoposteriorpyramidis);
16. Внутрішній слуховий отвір (porus acusticus intemus);
17. Верхівка піраміди (apexpyramidis) і внутрішній отвір сонного каналу (apertura interna сапаї
carotid);
18. Верхній край піраміди (margo superiorpyramidis);
19. Дугоподібне підвищення (eminentia arcuata);
20. Сонний канал (canalis caroticus);
21. Нижня поверхня піраміди (facies inferiorpyramidis);
C.T. Чорнокульський
( келеї колони череп, з'єднання черепа
22.
4
I
Передня поверхня піраміди (facies anteriorpyramidis)
C.T. Чорнокульський
Скронева кістка (os temporale), мал. 38
І Іарпа, розташована як в основі, так і в бічній стінці склепіння черепа.
Кістка має три частини: лускову (pars squamosa), кам'янисту (pars petrosa) і
барабанну (pars tympanica). Як парна кістка, вона повинна бути визначена (за
правилом трьох напрямків) — права чи ліва: виличний відросток — вперед,
шилоподібний відросток — вниз, піраміда — медіально.
Лускова частина має дві поверхні: зовнішню — скроневу, та мозкову
Кам'яниста частина складається з двох ембріологічно пов'язаних утворів піраміди*
і соскоподібного відростка.
Піраміда має тригранну форму, тобто три поверхні (передню, зад ніо, нижню),
три краї (передній, верхній, задній), основу та верхівку. ІІІсь піраміди проходить
дорсо-вентро-медіально. Скронева кістка утворює з нижньою щелепою єдиний,
серед з'єднань кісток черепа, діартроз, містить середнє, внутрішнє вухо, канали для
судин і нервів.
Лускова частина (pars squamosa) — це опукла зовні пластина, яка знаходиться
в сагітальній площині. Відповідно до сусідніх кісток має клиноподібний край
(margo sphenoidalis) та тім'яний край (margoparietalis). Останній іакінчується ззаду
тім’яною вирізкою (incisuraparietalis).
Зовнішня скронева поверхня (facies temporalis externa) разом з барабанною
частиною оточує зовнішній слуховий отвір (porus acusticus extemus), який веде у
зовнішній слуховий хід (meatus acusticus extemus). Вище і спереду зовнішньо- ю
слухового отвору починається виличний відросток (processus zygomaticus).
Дорсально виличний відросток продовжується у надсоскоподібний гребінь (crista
supramastoidea), а вентрально зі скроневим відростком виличної кістки утворює
виличну дугу (arcus zygomaticus). Під основою виличного відростка знаходиться
нижньощелепна ямка (fossa mandibularis) для з'єднання з нижньою щелепою. На
дні ямки проходить барабанно-лускова щілина (fissura tympa nosquamosa), яка
містить у собі тоненьку пластинку кам'янистої частини. Остання поділяє
барабанно-лускову щілину на дві щілини: задню — кам'янисто-барабанну (fissura
petrotympanica) та передню кам'янисто-лускову (fissura petrosquamosa). Спереду
від останньої послідовно розташовані суглобова поверхня (facies articularis)
скронево-нижньощелепного суглоба та суглобовий горбок (tuberculum articulare).
Над нижньощелепною ямкою помітна борозна середньої скроневої артерії (sulcus
arteriae temporalis mediae), яка прямує вгору.
Внутрішня (мозкова) поверхня (facies cerebralis) має пальцеподібні втиснення,
мозкові виступи, борозну середньої оболонної (менінгеальної) артерії (sulcus arteriae
meningeae mediae). Кам'яниста частина (parspetrosa) у вигляді тригранної піраміди
з верхівкою (apex) спрямована вентромедіально. Друга назва пов'язана з формою
— піраміда (pyramis). У ній розрізняють три краї (верхній, передній, задній) та три
поверхні (передню, задню, нижню).
‘Традиційно методичний термін — “піраміда" у сучасній анатомічній номенклатурі ототожнюється з pars petrosa
Скелет голови - череп, з'єднання черепа
Верхній край піраміди (margo superior partis petrosae) відмежовує переди к
поверхню від задньої. Вздовж нього проходить борозна верхньої кам'янисто пазухи
(sulcus sinus petrosi superioris).
Вздовж заднього краю кам'янистої частини (margo posterior partis petrosae
розташована борозна нижньої кам'янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris)
Поблизу бічного кінця цієї борозни поруч з яремною ямкою знаходигьсі отвір
канальця завитки (apertura canaliculi cochleae).
У межах переднього краю помітний отвір м'язово-трубного каналу, а ближ че
до верхівки піраміди — внутрішній отвір сонного каналу (apertura intern, canalis
carotici). Від верхівки до основи піраміди на її передній поверхні (facie anterior
partis petrosae) містяться: трійчасте втиснення (impressio trigeminalis, борозна
великого кам'янистого нерва (sulcus nervipetrosi majoris), борозна мало го
кам'янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris). Зазначені борозни започа ї
ковуються, відповідно, в розтворі каналу великого кам'янистого нерва (hiati,
canalis nervipetrosi majoris) та розтворі каналу малого кам’янистого нерва (hiatc
canalis nervi petrosi minoris). Позаду розтворів знаходиться дугове підвищенії
(eminentia arcuata), а між ним і кам'янисто-лусковою щілиною (fissura pet
rosquamosa) — покрівля барабанної порожнини (tegmen tympani).
На задній поверхні кам’янистої частини (facies posterior partis petrosae), носі
редині знаходиться внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), яки веде
у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus) для судин та нерві і Позаду
від внутрішнього слухового отвору міститься піддугова ямка (Jos.' subarcuata) —
місце прикріплення твердої оболони головного мозку. Збоку внизу від зазначеної
ямки розташований отвір канальця присінка (арегіш canaliculi vestibuli).
Нижня поверхня кам'янистої частини (facies inferior partis petrosae) вивчає гы
збоку зовнішньої основи черепа. Порівняно великою структурою цієї поверх є
яремна ямка (fossa jugularis), спереду від якої знаходиться зовнішній отвір сої ного
каналу (apertura externa canalis carotici). Між цим отвором і яремною ямко
розташована кам'яниста ямочка (fossula petrosa), на дні якої починається бар;
банний канадець (canaliculus tympanicus). Від нижньої поверхні також відходи
шилоподібний відросток (processus styloideus), в основі якого помітна його ІІІХІ
(vagina processus styloidei).
Позаду шилоподібного відростка міститься шилососкоподібний отвір (for men
stylomastoideum), яким закінчується лицевий канал (canalis facialis).
Соскоподібний відросток (processus mastoideus) є складовою структурі
кам'янистої частини скроневої кістки. Він знаходиться позаду зовнішньо
слухового отвору, а медіально межує з соскоподібною вирізкою (incisura тс
toidea). Паралельно до вирізки, присередньо лежить борозна потиличної а терії
(sulcus arteriae occipitalis).
С. Т. Чорнокульський
Соскоподібний відросток з’єднаний з потиличною кісткою потиличним і рік м
(margo occipitalis), поблизу якого можна знайти соскоподібний отвір (/огатеп
mastoideum). Зверху соскоподібний відросток має тім'яний край і іім'яну вирізку.
Мозкова поверхня соскоподібного відростка заглиблена боро іною сигмоподібної
пазухи (sulcus sinus sigmoidei). У товщі соскоподібною відростка знаходяться
соскоподібні комірки (cellulae mastoideae) і найбільша з них соскоподібна печера
(antrum mastoideum), яка сполучається з барабан пою порожниною. У товщі
піраміди міститься лабіринт — внутрішнє вухо.
Барабанна частина (pars tympanica) у вигляді підковоподібно зігнутої нласІІПІКИ оточує зовнішній слуховий отвір спереду, знизу і ззаду. Барабанна частина
відмежована спереду кам'янисто-барабанною щілиною (fissura petrotympanica), а
ззаду барабанно-соскоподібною щілиною (fissura tympanomas toidea). У цих щілинах
закінчуються канальці скроневої кістки (барабанної є і руни та соскоподібний).
Канали скроневої кістки (мал. 38, 40)
Канали скроневої кістки переважно зосереджені в кам'янистій частині і муси і
ь бути розглянутими за схемою: початок канала, його хід, кінець кана іа,
відношення до барабанної порожнини. Топографічні взаємовідносини каналів з
барабанною порожниною мають велике значення при оперативних втручаннях на
ній.
Розрізняють три канали і чотири канальці.
1. Сонний канал (canalis caroticus). Починається на нижній поверхні піраміди
зовнішнім отвором сонного каналу. Канал підіймається вгору, згинається майже під
прямим кутом, прямує до верхівки піраміди, де іакінчується внутрішнім отвором
сонного каналу. У самому початку від кана лу відгалужуються 2—3 соннобарабанні канальці.
2. М'язово-трубний канал (canalis musculotubarius). Починається збоку від
сонного каналу, маючи з ним спільну стінку. Канал спрямований дорсокау дальпо
і закінчується в барабанній порожнині на її передній стінці. Горизон галько тонкою
перетинкою канал поділяється на два асиметричних півканали. Верхній, менший,
півканал м'яза — натягувана барабанної перетинки (semicanalis musculi tensoris
tympani). Нижній, більший — півканал слухової труби (semicanalis tubae auditivae).
3. Канал лицевого нерва (canalis nervi facialis). Канал починається на дні
внутрішнього слухового ходу, прямує латерально і перпендикулярно до вісі
піраміди. На рівні розтвору великого кам'янистого нерва канал міняє напрямок на
дорсокаудальний, утворюючи колінце (geniculum). Тут він має перше відгалуження
— канал великого кам'янистого нерва. Після колінця канал проходить у товщі
лабіринтної стінки барабанної порожнини і має з нею
С.Т. Чорнокульський
( Хеле/ іолиии череп, З '(ЛІlainія черепа
сполучення. Па 4—5 мм нище від шило-соскоподібного отвору, де закінчуі гі> ся
лицевий канал, відгалужується канадець барабанної струни.
4. Канадець барабанної струни (canaliculus chordae tympani). Канадець, як
гілка лицевого канала, проникає в барабанну порожнину і виходить з неї крізь
кам'янисто-барабанну щілину.
5. Барабанний канадець (canaliculus tympanicus). Починається в кам'янистій
ямочці, проникає в барабанну порожнину через нижню її стінку, робить слід на
лабіринтній стінці — борозну мису. Він виходить з барабанної порожни ни через
розтвір малого кам'янистого нерва, де і закінчується.
6. Сонно-барабанні канадьці (canaliculi caroticotympanici). Як відмічено ви ще,
вони є відгалуженнями сонного каналу, які проникають у барабанну по рожнину і
там закінчуються.
7. Соскоподібний канадець (canaliculus mastoideus). Починається в яремній
ямці, прямує дорсолатерально, перехрещуючись з каналом лицевого нерва, і
закінчується в барабанно-соскоподібній щілині.
Кісткова барабанна порожнина (cavitas tympani ossium), мал. 40
Міститься у товщі піраміди скроневої кістки і має шість стінок:
• передню — сонну (paries caroticus), яка межує з сонним каналом. Через
верхню частину цієї стінки проникає м'язово-трубний канал;
• задню — соскоподібну (paries mastoideus). Через отвір цієї стінки вхід до
печери (aditus ad antrum), барабанна порожнина сполучається зі соско подібними
печерою та комірками; верхню — покрівельну (paries tegmentalis), яку пронизує
барабанний канадець;
• нижню — яремну (paries jugularis), яка відповідає яремній ямці, її ирон и зує
також барабанний канадець;
• бічну (латеральну) — перетинкову (paries membranaceus), на кісткових
препаратах вона відсутня, так як її утворює барабанна перетинка;
• присередню (медіальну) — лабіринтну (paries labyrinthicus), яка утворена
кістковим лабіринтом. На цій стінці знаходяться два вікна: овальної форми — вікно
присінка (fenestra vestibuli), кругле — вікно завитки (fenestra cochleae), випинання
каналів лицевого нерва, латерального півколового та мис.
З барабанною порожниною сполучаються канали та канальці — прямо 2, 4, 5,
6, а 1 та 3 опосередковано. Тільки соскоподібний канадець не споду чається з
барабанною порожниною. У барабанній порожнині знаходиться ланцюжок з трьох
кісточок: молоточка, коваделка та стремінця, але вони вив чаються в розділі "Орган
слуху та рівноваги".
Решітчаста кістка (os ethmoidale), мал. 39
Непарна, знаходиться між очноямковими частинами лобової кістки,
формуй>ч11 своїми структурами стінки передньої черепної та очної ямок, і носової
С. Т. Чорнокульський
( Хеле/ іолиии череп, З '(ЛІlainія черепа
порожнини
С. Т. Чорнокульський
Анатомія кісток та їх :і'< лнань
МАЛ. 39. Решітчаста кістка (os ethmoidale): А — верхньозадня права позиція, Б — задня позиція.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
Дірчаста (решітчаста) пластинка (lamina cribrosa);
Решітчастий лабіринт (labyrinthus ethmoidalis);
Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis);
Решітчасті комірки (cellulae ethmoidales);
Півнячий гребінь (crista galli);
Середня носова раковина (concha nasalis media);
Очноямкова пластинка (lamina orbitalis);
Верхня носова раковина (concha nasalis superior)
canalis semicircularis lateralis
Ж .•Prominentia
Ifc
*Eminentia
pyramidalis \Anirum
mastoideum
Sulcus n. petrosi majoris
d
Cellulae mastoideae Зонд в foramen
stylomastoideum
Promontorium
Зонд в canalis
caroticus
МАЛ. 40. Кісткова барабанна порожнина в розрізі скроневої кістки (вигляд на лабіринтну стінку)
Prominentia canalis facialis
С. Т. Чорнокульський
I
Скелет голови - череп, з’єднання черепа
Fenestra vestibuh
Зонд в geniculum canalis facialis
Hiatus canalis n. petrosi majoris
Sulcus n. petrosi minoris
Semicanalis musculi tensoris tympani
Semicanalis tubae auditivae
С.Т. Чорнокульський
I
4
4
і
і
4
1
З
1
З
з
з
з
з
з
з
з
Скелет голови - череп, з’єднання черепа
У кістці розрізняють: 2 пластинки (дірчасту (решітчасту) і перпендикуляр ну)
(lamina cribrosa et laminaperpendicularis) та 2 решітчастих лабіринти (комп лскси
повітроносних решітчастих комірок) — (labyrinthi ethmoidales).
Для орієнтування кістки у просторі необхідно півнячий гребінь спрямува ти
уверх і вперед, а решітчасту пластинку горизонтально.
Дірчаста (решітчаста) пластинка (lamina cribrosa) розміщена у решітчастій
вирізці лобової кістки. Пластинку пронизують близько ЗО дірчастих (решітчастих)
отворів (foramina cribrosa) для судин та нервів.
Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) знаходиться у сагітальній
площині і має дві частини: верхню потовщену — півнячий гребінь (crista ya Ні) та
нижню більшу, що розташована під решітчастою пластинкою і формує частину
кісткової перегородки носа. Півнячий гребінь має парний відросток — криле (ala
crista galli).
Решітчастий лабіринт (labyrinthus ethmoidalis) розташований з кожного бо ку від
перпендикулярної пластинки.
Повітроносні решітчасті комірки поділяють на передні, середні та задні (cel lulae
ethmoidales anteriores, medii et posteriores) і сполучаються з порожни но к носа.
Бічна поверхня лабіринта утворює частину медіальної стінки очної я м ки і тому
зветься очноямковою пластинкою (lamina orbitalis). Присередня поверхня
рельєфна, має носові раковини: верхню (concha nasalis superior), середню (concha
nasalis media) і непостійну — найвищу (concha nasalis suprema).
Знизу від середньої носової раковини відгалужується зігнутий гачкуватий
відросток (processus uncinatus), позаду якого лежить найбільша решітчасті комірка
— решітчастий пухир (bulla ethmoidalis). Між двома зазначеними у г ворами
містяться півмісяцева щілина (hiatus semilunaris) та решітчаста лійкі (infundibulum
ethmoidale) — куди відкриваються верхньощелепна і лобова па зухи та передні і
середні комірки лабіринта.
Кістки лицевого черепа (лиця)
Верхня шелепа (maxilla), мал. 41,42, 43
З
з
з
з
з
Кістка парна і складається з тіла (corpus maxillae), яке містить повітроносн;
(гайморову) пазуху, та чотирьох відростків: лобового (processusfrontalis), вилич
ного (processes zygomaticus), піднебінного (processuspalatimts), коміркового (аль
веолярного) (processus alveolaris), На тілі розрізняють чотири поверхні (перед ню,
очноямкову (орбітальну), підскроневу, носову), лобовий відросток КІСТЮ
спрямованний уверх, піднебінний — медіально, носова вирізка — спереду.
Підочноямковий край кістки розмежовує передню та очноямкову поверхні ї
тіла.
С.Т. Чорнокульський
Анатомія кісіок І.І їх і'< лнаїп
Передня поверхня обмежена також
спереду і медіально — носовою вирізкою
(incisura nasalis), яка внизу закінчується
передньою носовою остю (spina nasalis
anterior). На поверхні помітний підочноямковий отвір (foramen infraorbitale), пиж че
якого — іклова ямка (fossa canina). Внизу
передня поверхня непомітно не реходить у
комірковий відросток.
Очноямкова поверхня (facies orbitalis) <
складовою частиною нижньої стінки очної
ямки і має підочноямкову борозну
(sulcus infraorbitalis).
()стання заглиблюється у товщу тіла кістки, перетворюючись у підочноямковий канал (canalis infraorbitalis), який відкривається підочноямковим отвором
(foramen infraorbitale) на передній поверхні.
На дні борозни і каналу містяться середні та передні коміркові отвори (foramina
alveolaria media et anteriora), якими починаються відповідні коміркові канали
(canales alveolares), що ведуть до зубних комірок (альвеол).
Підскронева поверхня (facies infratemporalis) знаходиться позаду виличного
відростка. На ній розташований верхньощелепний горб (tuber maxillare) з двома
чотирма задніми комірковими отворами (foramina alveolariaposteriora), які ведуть
також у коміркові канали і до зубних комірок молярів.
Носова поверхня (facies nasalis) містить трикутної форми верхньощелепний
розгвір (hiatus maxillaris), який сполучає верхньощелепну пазуху (sinus maxU-
До МАЛ. 42.
С.Т. Чорнокульськии
4
( колеї голови череп, з'єднання черепа
МАЛ. 42. Верхня щелепа (maxilla), права,
А — зовні, Б — з носової поверхні.
1. Тіло верхньої щелепи (corpus maxillae);
2. Лобовий відросток (processus frontalis);
3. Комірковий відросток (processus alveolaris);
4. Виличний відросток (processus zygomaticus);
5. Піднебінний відросток (processus palatinus);
6. Носова вирізка (incisura nasalis);
7. Підочноямковий отвір (foramen infraorbitale);
8. Передня носова ость (spina nasalis anterior);
9. Іклова ямка (fossa canina);
10. Передня поверхня (facies anterior);
11. Коміркові випини (juga alveolaria);
12. Підскронева поверхня (facies infratemporalis);
13. Задні коміркові отвори (foramina alveolaria
posteriora) починають канали (canales alveolares
posteriores);
14. Очноямкова поверхня (facies orbitalis);
15. Підочноямкова борозна (sulcus infraorbitalis). У
борозні середні коміркові отвори (foramina alveolar
іа media) починають канали (canales alveolares
mediae);
16. Підочноямковий канал (canalis infraorbitalis). У
каналі передні коміркові отвори (foramina alveolar іа
anteriora) починають канали (canales alveolares
anteriores);
17. Передній сльозовий гребінь (crista lacrimalis
anterior);
18. Верхньощелепна (гайморова) пазуха (sinus
maxillaris);
19. Велика піднебінна борозна (sulcus palatinus
major);
20. Різцевий канал (canalis incisivus);
21. Носова поверхня (facies nasalis);
22. Раковинний гребінь (crista conchalis);
23. Решітчастий гребінь (crista ethmoidalis);
24. Сльозова борозна (sulcus lacrimalis)
І
С. Т. Чорнокульський
1
(lb
АНОТОМІЯ КІСІОК 1.1 ЇХ і'ГЛН.ІН/.
МАЛ. 43. Кістки черепа у бічній нормі
(ДЛЯ самостійної роботи студента) (1-23)
laris) з носовою порожниною. Попереду
розтвору розташована сльозова борозна
(sulcus lacrimalis), перед якою міститься
раковинний гребінь (crista conchalis), до
якого прикріплюється нижня носова
раковина. Позаду роз і вору вертикально
розміщена велика піднебінна борозна
(sulcus palatinus major).
Лобовий відросток (processus frontalis)
досягає носової частини лобової кістки.
На бічній поверхні відростка знаходиться
передній
сльозовий
гребінь
(crista
lacrimalis
anterior),
який
внизу
переходить у під очноямковий край.
жувального тиску на основу черепа.
ІІрисередня поверхня відростка має решітчастий гребінь (crista ethmoidalis) для
з'єднання зі середньою носовою раковиною.
Виличний відросток (processus zygomaticus) з'єднується з виличною кісткою і
входить до складу альвеолярно-виличного контрфорсу, який передає силу
Комірковий відросток (processus alveolaris) являє собою товсту дугоподібну
пластину, яка закінчується внизу комірковою дугою (arcus alveolaris). Остання
містить у собі вісім зубних альвеол (комірок) (alveoli dentales), що відокремлені
одна від одної міжкомірковими перегородками (septa interralveolaria). Три останні
комірки мають також міжкореневі перегородки (septa interadicularia). Зовні
комірковий відросток має коміркові випини (juga alveolaria).
Піднебінний відросток (processuspalatinus) відходить від тіла кістки медіально у
вигляді горизонтальної пластинки. Верхня поверхня відростка гладка, нижня —
шорстка і містить піднебінні ості (spinae palatinae) і піднебінні борозни (sulci
palatini). Вільний присередній край піднебінного відростка має носовий гребінь
(crista nasalis). Обидва піднебінні відростки з'єднуються між собою, утворюють
серединний піднебінний шов (suturapalatina mediana), формуючи більшу частину
кісткового піднебіння. Попереду від серединного піднебінного шва різцевим отвором (foramen incisivum) відкривається різцевий канал (canalis incisivus).
Піднебінна кістка (os palatinum), мал.46
Парна, знаходиться позаду верхньої щелепи. Кістка складається з двох
пластинок (перепендикулярної і горизонтальної) (laminae perpendicularis et har-
с. Т. Чорнокульськин
( КЄЛЄІ голови череп, з'єднання черепа
izontalis) та трьох відростків (очноямкового,
клиноподібного, пірамідного) (processus orbitalis,
sphenoidalis, pyramidalis).
І Іерпендикулярна пластинка кістки спрямована вертикально, очноямковий відросток —
вгору і вперед, горизонтальна пластинка —
медіально і горизонтально.
Перпендикулярна пластинка відгалужує вгору
два відростки: передній — очноямковий і задній
— клиноподібний (processus orbitalis et
sphenoidalis). Між цими відростками знаходиться
клино-піднебінна вирізка (incisura sphenopalatina),
яка на цілому черепі разом з тілом клиноподібної
кістки утворює клино- піднебінний отвір (foramen
sphenopalatinum). На носовій поверхні (facies МАЛ. 44. Вилична кістка
nasalis)
перпендикулярної
пластинки (os zygomaticum) у лицевій нормі
розташовані два гребені:
верхній решітчастий (crista ethmoidalis) і нижній раковинний (crista concha На
її бічній поверхні лежить велика піднебінна борозна (sulcus palatinus maj
Горизонтальна пластинка (lamina horizontalis), чотирикутної форми
завершує
склад
МАЛ. 45. Вилична кістка (os zygomaticum), права, А — зовні, Б — внутрішня позиція.
1. Очноямкова поверхня (facies orbitalis);
2. Бічна поверхня (facies lateralis);
3. Скроневий відросток (processus temporalis);
4. Вилично-лицевий отвір (foramen zygomaticofaciale);
5. Лобовий відросток (processusfrontalis);
6. Вилично-скроневий отвір (foramen zygomaticotemporale);
7. Скронева поверхня (facies temporalis);
8. Вилично-очноямковий отвір (foramen zygomaticoorbitale)
С. Т. Чорнокульський
а такої
кісткои
Анатомія кісток та їх з'єднань
єднуючись з однойменною пластинкою протилежної кістки, піднебінним
відростком верхньої щелепи,
С.Т. Чорнокульськии
Анатомія кісток та їх з'єднань
Тіло нижньої шелепи (corpus mandibulae).
Верхній вільний край коміркової частини — коміркова дуга (arcus alveolaris) міс
ги гь 16 зубних комірок (alveoli dentales), з міжкомірковими та міжкореневи- ми
перегородками (septa interralveolaria et interradicularia). На зовнішній ио верхні
коміркової частини помітні коміркові випини (juga alveolaria).
І Іосередині зовнішньої поверхні тіла знаходиться підборідний виступ (pro
luberantia mentalis), а з двох боків і знизу від нього підборідний горбок (tubercu linn
mentale). На рівні комірки другого малого кутнього зуба на тілі нижньої шелепи
розташований підборідний отвір (foramen mentale), позаду якого починається і
прямує до гілки коса лінія (linea obliqua).
Посередині внутрішньої поверхні тіла випинається підборідна ость (spina
mentalis), збоку і нижче якої міститься парна двочеревцева ямка (fossa digastrica).
З обох боків підборідної ості починається щелепно-під'язикова лінія або нижньощелепний валок (linea mylohyoidea s. torus mandibularis). Вище цієї лінії помітна
під'язикова ямка (fovea sublingualis), а нижче і латерально — піднижньощелепна
ямка (fovea submandibularis). До цих ямок прилягають відповідні слинні залози.
Гілка нижньої щелепи (ramus mandibulae) утворює з тілом кут (angulus
mandibulae). На його зовнішній поверхні знаходиться жувальна горбистість
(tuberositas masseterica), а на внутрішній — крилоподібна горбистість (tuberositas
pterygoidea) — місця прикріплення м’язів. Вище крилоподібної горбисте її
знаходиться отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae), який веде у канал нижньої
щелепи (canalis mandibulae). Медіально від отвору міститься язичок нижньої
щелепи (lingula mandibulae), а знизу — щелепно-під'язикова борозна (sulcus
mylohyoideus). Передній край вінцевого відростка — скроневий гребінь (crista
temporalis) продовжується у косу лінію (linea obliqua) зовні, а медіально — у
щічний гребінь (crista buccinatoria).
До виросткового відростка відносяться головка нижньої щелепи (caput
mandibulae) і шийка нижньої щелепи (collum mandibulae). Спереду на шийці є
заглиблення — крилоподібна ямка (foveapterygoidea).
Між двома зазначеними відростками знаходиться вирізка нижньої щелепи
(incisura mandibulae).
Вилична кістка (os zygomaticum), мал. 44, 45
Парна, з'єднуючи кістки мозкового та лицевого черепа зміцнює його та
визначає тип обличчя. У ній розрізняють три поверхні: очноямкову, бічну, скроневу (facies orbitalis, lateralis, temporalis) та два відростки: лобовий і скроневий
(processusfrontalis, temporalis). Очноямкова поверхня — зверху і медіально,
скронева поверхня — позаду, скроневий відросток — горизонтально і латеродорсальпо.
Очноямкова поверхня (facies orbitalis) формує частини стінок очної ямки.
С.Т. Чорнокульськии
( келеї години череп, з'єднання черепа
Вилично-очноямковий отвір цієї поверхні
■■
I4
I4
В4
В4
(foramen zygomaticoorbitale) веде у канал, який
розгалужується на два канали. Один і і них
відкривається на бічній поверхні кіст ки
вилично-лицевим отвором (foramen zygomati
cofaciale), другий на скроневій поверхні
вилично-скроневим отвором (foramen zygo
maticotemporale). Верхній відросток кістки —
лобовий (processus frontalis) з'єднується і
виличним відростком лобової кістки та ве
ликим крилом клиноподібної кістки.
МАЛ. 49. Сльозова кістка (os lacrimale)
Скроневий відросток з' єднується з ви
права, зовні.
1. Задній сльозовий гребінь (crista
личним відростком скроневої кістки і фор мує
lacrimalis posterior);
виличну дугу (arcus zygomaticus).
2. Сльозова борозна (sulcus lacrimalis);
Сльозова кістка (os lacrimale), мал.44
3. Сльозовий гачок (hamulus lacrimalis)
Кістка має неправильну чотирикутну
форму, медіальну і латеральну поверхи і, яв ляє частину присередньої стінки очної
ямки. На бічній поверхні міститься задній сльозовий гребінь (crista
lacrimalisposterior), який внизу утворює сльозовий гачок (hamulus lacrimalis).
Спереду від заднього сльозового гребеня знахо диться сльозова борозна (sulcus
lacrimalis), яка входить до складу ямки сльозового мішка (fossa sacci lacrimalis).
Орієнтація: задній сльозовий гребінь —латерально, сльозовий гачок — вниз
сльозова борозна — спереду від гребеня. Всі ці утвори на латеральній поверхи і
МАЛ. 50. А— Леміш (vomer) зовні і справа, Б — Нижня носова раковина (concha nasalis inferim
права, зовні.
4. Крило лемеша (ala vomeris) — к;
5. Решітчастий відросток (processus ethmoidalis) — Б;
6. Сльозовий відросток (processus lacrimalis) — Б;
7. Верхньощелепний відросток (processus maxillaris) — Б
( . 1. 1 Іорнокульський
Анатомія КІСТОК 1.1 ЇХ l'< ЛІІ.ІІІІ.
Делл і ш (vomer), мал 50, Л
Це непарна ромбоподібна пластинка, яка має
чотири краї: верхній, нижній, передній, задній.
Леміш формує задньо- нижню частину кісткової
перегородки носа. Верхній край має два крила
лемеша (alae vomeris). Задній край лемеша розмежовує хоани, це — хоанний гребінь (crista choanalis
vomeris). Передній край скошений і відомий як
клиноподібна частина лемеша (pars cuneiformis
vomeris), а нижній край шорсткуватий. На
поверхні лемеша ледь помітне заглиблення —
борозна лемеша (sulcus vomeris).
Нижня носова раковина (concha nasalis inferior),
мал. 50 Б
МАЛ. 52. Носова кістка (os nasale) права,
ІОННІ
Це парна кістка, яка має медіальну і латеральну
поверхні та три відростки: сльозовий (processus
lacrimalis), верхньощелепний (processus maxillaris),
решітчастий (processus ethmoidalis).
Орієнтація відростків: сльозовий — спереду і
зверху,
верхньощелепний
—
латерально,
решітчастий — позаду і зверху.
Носова кістка (os nasale), мал. 52
Це чотирикутна пластинка з 2 поверхнями
(передньою — гладкою і задньою — з решітчастою
борозною (sulcus ethmoidalis). Верхній край
товстіший і вужчий нижнього, латеральний край
довший медіального.
Під'язикова кістка (os hyoideum), мал. 47
Розташована в ділянці шиї, але вивчається з
кістками лиця, так як має з ними ембріологічну
спорідненість. У ній розрізняють тіло ( corpus ossis
hyoidei) і дві пари рогів (великих і малих — cornua
majora et cornua minora).
МАЛ. 53. Вертикальна норма (norma
verticalis) (calvaria cranii)
C.T. Чорнокульський
( колін іолонн чорен, i'tліі.іння черепа
4
4
4
4
4
4
4
4
4
Череп у цілому (мал. 53-63)
З метою вивчення черепа у цілому його досліджують у різних позиціях,
виходячи з орієнтування у так званій франкфуртській горизонтальній площині
(підочноямковий край і зовнішній слуховий отвір горизонтально на одному рівні,
лобова кістка — вперед, потилична — позаду. Череп у цілому місиш, нові
анатомічні утвори: ямки, порожнини, канали, отвори, шви, тощо.
Позиції черепа (норми):
• вертикальна норма (norma verticalis)',
• основна (нижня) норма (norma basalis)',
• лицева норма (norma facialis)',
• бічна норма (norma lateralis)',
• потилична норма (norma occipitalis).
Вертикальна норма або склепіння черепа
(calvaria сгапіі)
Склепіння черепа відмежоване від основи черепа умовною лінією, яка про
ходить через такі кісткові утвори: зовнішній потиличний виступ, верхню киркову
лінію, основу соскоподібного відростка, зовнішній слуховий отвір (верхній край),
корінь виличного відростка, підскроневий гребінь великого крила клино подібної
кістки, клиноподібно-виличний шов, виличний відросток лобової кістки,
надочноямковий край, носовий край лобової кістки. Подальше вивчення склепіння
подано в розділі "З'єднання кісток черепа".
4
4
4
4
4
4
4
4
МАЛ. 54. Контрфорси черепа*
(До стор. 80)
1. Лобово-носовий контрфорс.
2. Альвеолярно- виличний контрфорс.
3. Піднебінний контрфорс.
4. Висхідний контрфорс нижньої щелепи.
5. Альвеолярний контрфорс нижньої щелепи.
* Розрізняють також крилоподібний (кри
лопіднебінний контрфорс), який пролягає під
альвеолярного випину зуба мудрості черві
верхньощелепний горб, крилоподібний відрої ток
клиноподібної кістки до основи черепа.
4
( . / . 1 Іорнокульський
Анатомія кісток іа їх .»'< Анапи
132
МАЛ. 55. Очна ямка — орбіта (orbita). Лице ва
норма (norma facialis)
Orbita (справа)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
— canalis opticus;
—for. supraorbitale;
— for. ethmoidale posterius;
— for. ethmoidale anterius;
— lamina orbitalis ossis ethmoidalis;
— os lacrimale;
— processus frontalis;
— sulcus lacrimalis;
— facies orbitalis maxillae;
— for. infraorbitale;
— for. zygomaticofaciale;
— fissura orbitalis inferior;
— facies orbitalis alae majoris;
— fissura orbitalis superior;
— facies orbitalis ossis frontalis
Написати українські терміни: 1—15
ОСНОВА ЧЕРЕПА (basis cranii)
В основі слід розрізняти її зовнішню і внутрішню поверхні та, відповідно,
іовнішню і внутрішню основу черепа.
Внутрішня основа черепа
(basis cranii interna), мал. 56
У ній вивчають три черепні ямки: передню, середню і задню (fossae cranii
anterior, media et posterior). Вивчаючи ці ямки, розмежовані відомими анатомічними утворами, розглядають такі питання:
1. Які кістки утворюють ямку?
2. Які синтетичні, анатомічні утвори з'явилися в межах ямки? Сполучення
ямок: передня ямка має 2, середня — 6, задня — 4 сполучення.
Всі вони, крім сполучення через решітчасту пластинку і великий отвір, парні.
С.Т. Чорнокульськии
Скелеї голови - череп, з'єднання черепа
Передня черепна ямка
(fossa cranii anterior)
(.1. Чорюкульський
Середня черепна ямка
(fossa cranii media)
Задня черепна ямка
(fossa cranii posterior)
МАЛ. 56. Внутрішня основа черепа (basis cranii interna)
1.
Очноямкова частина (pars orbitalis);
2.
Решітчаста пластинка (lamina cribrosa);
3.
Велике крило (ala major);
4.
Рваний отвір (foramen lacerum);
5.
Кам'яниста частина (піраміда) (pars petrosapyramis);
6.
Яремний отвір (foramen jugulare);
7.
Потилична луска (squama occipitalis);
8.
Великий отвір (foramen magnum);
9.
Канал під'язикового нерва (canalis nervi
hypoglossi), 10 Яремний отвір (foramen jugulare);
11.
Внутрішній слуховий отвір (porus acusticus
intermix),
12.
Остистий отвір (foramen spinosum);
13.
Овальний отвір (foramen ovale);
14.
Круглий отвір (foramen rotundum);
15.
Верхня очноямкова щілина (fissura
orbitalissuperior),
16.
Зоровий канал (canalis opticus);
17.
Отвір решітчастої пластинки (foramen
laminin cribrosae).
Скронева ямка, мал. 58, 62
(fossa temporalis)
()бмежена зверху і ззаду верхньою скроневою лінією (Ипеа temporalis superior),
шизу — підскроневим гребенем клиноподібної кістки (crista infratempo- ralis).
Скронева ямка має передню, медіальну і, частково, латеральну стінки. І Іередня
стінка утворена виличною кісткою та виличним відростком лобової і в іки, а
присередня (медіальна) — скроневими поверхнями великого крила і пі і ІОІ юдібної
кістки, лобової луски, луски скроневої кістки та нижньої час- ііпіи луски тім'яної
кістки. Ззовні стінка неповна і представлена виличною цугою (arcus zygomaticus).
( кронева ямка сполучається з очною ямкою через вилично-скроневий га
ІІІІНИЧІІО-ОЧНОЯМКОВИЙ отвори і знизу продовжується у підскроневу ямку.
Підскронева ямка, (fossa infratemporalis) мал. 58
Має передню, верхню, медіальну і латеральну стінки, а задня і нижня відсутні.
Передня стінка утворена частиною горба верхньої щелепи, медіальнії бічною
пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки.
Верхньою стінкою є частина скроневої поверхні великого крила клиноподібної
кістки нижче підскроневого гребеня. Латеральна стінка утворена іілкою нижньої
щелепи. На межі між передньою та медіальною стінками підскронева ямка
переходить у заглиблення — крилопіднебінну ямку (fossa pterygopalatina).
11 ідскронева ямка має сполучення з:
• очною ямкою через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior),
• комірками великих кутніх зубів верхньої щелепи через задні коміркові
отвори (foramina alveolaria posterioraf,
• середньою черепною ямкою крізь овальний та остистий отвори;
• крилопіднебінною ямкою через крило-верхньощелепну щілину (fissura
pterygomaxillaris).
Крилопіднебінна ямка, мал. 58
(fossa pterygopalatina)
Має 4 стінки (передню, задню, медіальну, верхню (верхньозадню)).
Передньою стінкою крилопіднебінної ямки є горб верхньої щелепи, задньою —
крилоподібний відросток клиноподібної кістки, медіальною — перпендикулярна
пластинка піднебінної кістки, верхньою — верхньощелепна поверхня великого
крила клиноподібної кістки в межах круглого отвору.
Крилопіднебінна ямка сполучається двома щілинами, двома отворами та двома
каналами:
• з очною ямкою через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior);
( , І, Чорнокульський
(, 'КЄЛС І ГОЛОНИ череп, ҐІЛІІ.ІННЯ
ЧЄрЄІІ.І
• з підскроневою ямкою через крило-верхньощелепну щілину (fissura
pterygomaxillarisf,
• з носовою порожниною через клино-піднебінний отвір (foramen
sphenopalatinumf
• із середньою черепною ямкою через круглий отвір (foramen rotundum),
• з ділянкою рваного отвору через крилоподібний канал (canalis ptery
goideus);
• з кістковим піднебінням (ротовою порожниною) через великі і малі
піднебінні канали (canales palatini majores et minores).
Лицева норма
(norma facialis), мал. 29, 55, 59, 62Б
Анатомічними утворами лицевої норми є парна очна ямка — орбіта (orbi ta) —
та кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea).
Очна ямка являє собою чотиригранну піраміду з основою, яка утворює вхід до
орбіти (aditus orbitae), чотирма стінками (верхньою, нижньою, медіальною,
латеральною) і верхівкою, де починається зоровий канал.
Верхня стінка (paries superior)
Сформована очноямковою частиною лобової кістки та малим крилом
клиноподібної кістки.
Нижня стінка (paries inferior)
Утворена очноямковими поверхнями верхньої щелепи та виличної кіс гки і
очноямковим відростком піднебінної кістки.
Присередня (медіальна) стінка (paries medialis)
Утворена лобовим відростком верхньої щелепи, сльозовою кісткою, очно
ямковою пластинкою решітчастого лабіринта і тілом клиноподібної кістки.
Fossa temporalis, fossa
infratemporalis,
fossa pterygopalatina
МАЛ. 58. Бічна норма (norma lateralis)
1 — ala major ossis sphenoidalis;
2 — fissura orbitalis inferior;
3 — lamina lateralis processes
pterygpidei;
4 — tuber maxillae;
5— for. sphenopalatinum;
6— fossa pterygopalatina;
7— fossa infratemporalis;
8 —fossa temporalis
С.Т. Чорнокульськии
Бічна (латеральна) стінка (paries lateralis)
Уторена очноямковими поверхнями виличної кістки та великого крила
клиноподібної кістки. Між верхньою та бічною поверхнями знаходиться верхня
очноямкова щілина (fissura orbitalis superior), а між бічною та нижньою нижня
очноямкова щілина (fissura orbitalis inferior). У шві між лобовою та решітчастою
кістками на медіальній стінці є синтетичні утвори — передній та підпій решітчасті
отвори (foramina ethmoidalia anterior etposterior), а спереду на цій же стінці — ямка
сльозового мішка (fossa sacci lacrimalis).
Сполучення орбіти:
1. Чотирма каналами:
1.3 передньою черепною ямкою через зоровий канал (canalis opticus).
2. З ікловою ямкою через підочноямковий канал, який в свою чергу мас
відгалуження до комірок премолярів, різців та ікол.
3. З носовою порожниною через нососльозовий канал (canalis naso- burimalis).
4. Зі скроневою ямкою і бічною поверхнею виличної кістки через виличноочноямковий отвір — виличний канал, який розгалужується на два канали,
спрямовані відповідно до вилично-скроневого і вилично-лицевого отворів.
II. Двома щілинами:
5. З крило-піднебінною та підскроневою ямками через нижню очноямкову
щілину (fissura orbitalis inferior).
6. Із середньою черепною ямкою через верхню очноямкову щілину (fissura
orbitalis superior).
III. Трьома отворами:
7. З носовою порожниною через задній решітчастий отвір (foramen eth- moidale
posterius).
8.3 передньою черепною ямкою через передній решітчастий отвір (foramen
ethmoidale anterius).
9. Із зовнішньою поверхнею лобової луски через надочноямковий отвір (вирізку)
(foramen/incisura supraorbitale).
Кісткова носова порожнина (cavitas nasal is ossea), мал. 59, 60, 61
Займає центральне положення: між основою черепа — зверху, порожниною
рота —знизу, очними ямками та гайморовими пазухами — з боків. Носова
порожнина розділяється кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum —
(перпендикулярна пластинка решітчастої кістки і леміш) на дві половини. У
кожній половині розрізняють верхню, нижню, латеральну та медіальну стінки.
Спереду носова порожнина крізь грушоподібний отвір (арег- tura piriformis)
сполучається з довкіллям, а ззаду через хоани (choanae) — із зовнішньою основою
черепа. Між хоанами та заднім краєм носових раковин знаходиться носоглотковий
хід (meatus nasopharyngeus).
( , І, Чорнокульський
( 'келег голови череп, з'єднання черепа
Анатомі
я кісток МАЛ. 59. Парасагітальний ір
та їх
орбіти. Присередня < ІІІІІ орбіти
І'СЛІІ.ІІІІ, і суміжні струкіуі черепа.
(Для самостійної роботи)
■1
■1
■4
В1
Мал. 60. Стінки кісткової носової порожнини: А бічн стінка
(права), Б — верхня стінка та кісткова носова переіс родка
■ 4
■ 4
■ 4
В4
■ 4
■' 4
В4
В4
В4
1! 4
1! 4
■
І! '44
1 — Півнячий гребінь решітчастої кістки (crista galli ossi
ethmoidalis) — Б;
2 — Верхня носова раковина (concha nasalis superior),
3 — Тіло клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis);
4 — Крилоподібний відросток клиноподібної кісік
(processus pterygoideus ossis sphenoidalis);
5 — Перпендикулярна пластинка піднебінної кістки (land
па perpendicularis ossis palatini);
6 — Носова позерхня верхньої щелепи (facies nasati
maxillae);
7 — Нижня носова раковина (concha nasalis inferior);
8 — Верхньощелепна пазуха (гайморова) (sinus
maxillaris)
9 — Сльозова кістка (os lacrimale);
10 — Середня носова раковина (concha nasalis media);
11 — Носова кістка (osnasale);
12 — Лобова кістка (osfrontale);
13 — Перпендикулярна пластинка решітчастої кісткг
(lamina perpendicularis ossis ethmoidalis);
14 — Верхня стінка носової порожнини (paries superior
cavitas nasalis);
15 — Леміш (vomer);
16 — Хрящ перегородки носа (cartilago septi nasi)
( . І Чорнокульський
С. Т.
Чорнокульс
ькни
Стінки носової порожнини (мал. 60, 61)
Верхня стінка (мал. 60 Б)
Мас дахоподібну форму і утворена носовими кістками, носовою частиною лойової кістки, решітчастою пластинкою решітчастої кістки і тілом клиноподібної
кістки.
Нижня стінка
Це верхня (носова) поверхня половини кісткового піднебіння ( піднебінний
відросток верхньої щелепи і горизонтальна пластинка піднебінної кістки).
Латеральна стінка
У творена шістьма кістками (їх елементами): лобовим відростком і носовою
поверхнею верхньої щелепи, сльозовою кісткою, лабіринтом решітчастої кістки,
перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, медіальною пластинкою
крилоподібного відростка клиноподібної кістки, нижньою носовою раковиною.
Медіальна стінка — це кісткова носова перегородка (мал. 60 Б).
Анатомічні утвори латеральної стінки
На латеральній стінці розташовані три носові раковини — верхня, середня,
нижня (conchae nasales superior, medius, inferior) та три носові ходи — верхній,
середній, нижній (meatus nasales superior, medius, inferior). Ходи знаходяться,
відповідно, під кожною із раковин.
Верхня і середня носові раковини — це кісткові елементи решітчастого
лабіринту, тоді як нижня — є самостійною кісткою.
Сполучення носових ходів (мал. 61).
Верхній носовий хід (meatus nasalis superior) сполучається:
• з передньою черепною ямкою через решітчасту пластинку;
• з клиноподібною пазухою через клино-решітчасту заглибину та отвір
клиноподібної пазухи (recessus spphenoethmoidalis et apertura sinus
sphenoidalis);
• з крилопіднебінною ямкою через клино-піднебінний отвір (foramen
sphenopalatinumf,
• з очною ямкою через задній решітчастий отвір;
• із задніми решітчастими комірками.
Середній носовий хід (meatus nasalis medius) сполучається:
• з лобовою пазухою через решітчасту лійку (infundibulum ethmoidalef
• з верхньощелепною пазухою через верхньощелепний розтвір (hiatus
maxillaris);
1,2,3 — Решітчасті комірки (передні,
<< редні, задні) (cellulae elh moidales
Анатомі
/anteriores, mediae, poster) ores/);
я кісток
4 — Клиноподібна пазуха (slnu
та їхsphenoidalis);
І'СЛІІ.5ІІІІ—
, Верхній носовий хід (теаіи
nasalis superior);
6 —
Верхньощелепна
пазуха
(гайморо ва) (sinus maxillaris);
7 — Середній носовий хід (теаіи
nasalis medius);
8 — Нижній носовий хід (теаіи
nasalis inferior);
9 — Носо-сльозовий канал (сапаїї
nasolacrimalis);
10 — Лобова пазуха (sinusfrontalis)
МАЛ. 61. Кісткова носова порожнина і п
сполучення (відмічені стрілками), бічна
стінка
Bregma
Bregma і
Porion
Pterion
Lambda
Nagio
Glabella
Nasion
Inion
Frankfurt
planum
Orbila
Asterion
Gonion
A Norma lateralis
Prosthion
s
Mentum
Б Norma facialis
МАЛ. 62. А. Бічна норма черепа (доліхоцефала) та його антропологічні характеристики. Б. Лицеи
норма черепа, (за R.McMinn)
Чорнокульський
С. Т.
Чорнокульс
ькни
Анатомія кісток та їх .«'< лн.інь
• із середніми та передніми решітчастими комірками.
Нижній носовий хід (meatus nasalis inferior) сполучається з очною ямкою черг
11юсослвозовий канал.
('цільний (загальний) носовий хід (meatusnasalis communis) — це простір між
раковинами з одного боку і кістковою носовою перегородкою носа з другого боку.
Контрфорси черепа (мал. 54, стор. 71)
У черепі є кісткові потовщення, або так звані контрфорси, через які сила
•кувального тиску передається на основу черепа. Між контрфорсами знахо- /ія гься
більш слабкі місця, в яких частіше бувають переломи. Нараховується шість
основних контрфорсів: на верхній щелепі чотири і на нижній щелепі два.
Верхньощелепні контрфорси
1. Лобово-носовий контрфорс сягає від коміркового випину ікла (опора) до
лобової кістки через лобовий відросток верхньої щелепи.
2. Альвеолярно-виличний контрфорс пролягає від коміркових випинів 1-го і а
2-го великих кутніх зубів, через вилично-альвеолярний гребінь, виличну кістку до
основи черепа.
3. Піднебінний контрфорс утворений піднебінними відростками верхніх щелеп
та горизонтальними пластинками піднебінних кісток.
4. Крилопіднебінний контрфорс (див. стор. 71).
Контрфорси нижньої шелепи
• Альвеолярний — відповідає альвеолярним (комірковим) випинам нижньої
щелепи.
• Висхідний — прямує від основи нижньої щелепи вгору по гілці до її шийки,
головки і передає жувальний тиск на нижньощелепну ямку скроневої кістки.
Форма черепа та її варіанти (типи)
У сучасній краніології на основі черепного індекса (Ч.І.) розрізняють три типи
черепів: довгі — доліхоцефали (Ч.І. — до 75); середні — мезоцефали (Ч.І.
від 75 до 80); круглі — брахіцефали (Ч.І. — 80 і більше). Тип черепа та форма
головного мозку не визначають його структуру і функціонально—інтелектуальний
рівень.
Черепний індекс (Ч.І.) — це співвідношення поперечного розміру (відстань в мм
між тім'яними горбами) до поздовжнього розміру (відстань в мм від glabella до
зовнішнього потиличного виступу (горба), вираховане у відсотках.
С.Т. Чорнокульський
( келої і плини череп, з'єднання черепа
МАЛ. 63. Зовнішня основа черепа. (Для самостійної роботи студента)
З'єднання кісток черепа (juncturae cranii) (мал. 64, 65, 66)
Між кістками черепа існують з'єднання:
— неперервні: синдесмози (шви, тім'ячка), синхондрози (тимчасові, постійні)
та синостози;
— перервні (скронево-нижньощелепний суглоб), а також з'єднання мере па і
хребта (мал. 25, 26, 27).
Шви черепа:
1. Зубчасті (вінцевий, стріловий, лямбдоподібний (suturae coronalis, sagittalis,
lambdoidea) (див. мал. 53);
2. Лусковий (sutura squamosa);
3. Плоскі (suturaeplanae) (переважно між кістками лиця).
Тім'ячка (fonticuli) новонародженого (мал. 65):
• переднє (лобове) (f anterior s. frontalis);
• заднє (потиличне) (f posteriors, occipitalis);
• клиноподібне (парне) (f sphenoidalis);
• соскоподібне (парне) (f mastoideus).
( /. 1 Іорнокульський
Анатомія кісток та їх і'слііані.
Синхондрози черепа.
І Гимчасові (клино-потиличний синхондроз — synchondrosis sphenooccipitalis, >
I II ни га передній внутрішньопотиличні синхондрози — synchondroses intraoccipi hdc\
posterior et anterior, клино-реіпітчастий синхондроз — synchondrosis sphenoeth
moldalis). Ці синхондрози трансформують у синостози до 17 років.
.' Постійні (клино-кам'янистий синхондроз — synchondrosis sphenopetrosa,
ким'їіііисго-ііотиличний синхондроз — synchondrosispetrooccipitalis). Постійні син
мщдрози містяться в однойменних щілинах та рваному отворі.
Скронево-нижньошелепний суглоб
(articulatio temporomandibularis) (мал. 64, 66)
< у.мобові поверхні: головка нижньої щелепи (caput mandibulae), нижньоще- іе 11 на
ямка (fossa mandibularis) зі суглобовим горбком (tuberculum articulare) скроїв ііоі кістки.
Вони вкриті волокнистим хрящем і розмежовані суглобовим диском І discus articularis),
внаслідок чого суглобова порожнина є двоповерховою
МАЛ.
64.
Скронево-нижньощелепний
суглоб
(articulatio
■temporomandibularis). Суглобові поверхні. Пунктирна лінія вказує на
лінію прикріплення капсули суглоба
С.Т. Чорнокульський
(верхній і нижній поверхи). Суглобова капсула простора і прикріплюється по краю суглобової
поверхні головки спереду, а позаду — на 0,5 см нижче від неї, охоплюючи collum
mandibulae. На скроневій кістці капсула прикріплюється по краю fissura petrotympanica
— ззаду і спереду від tuberculum articulare. Збоку лінія прикріплення капсули досягає
основи виличного відростка, а присередньо клиноподібної кістки. Суглобовий диск своїм
краєм зрощений з суглобовою кап сулою по колу. Капсула підкріплена внутрішньо
капсульним и (диско-скроневі. диско-нижньощелепні) та позакапсульними (бічна,
клино-нижньощелепна, ши ло нижньощелепна) зв'язками (ligg. laterale,
sphenomandibulare, stylomandibulare).
Серед позакапсульних зв'язок безпосереднє відношення до суглоба мас і іль ки бічна
зв'язка (lig. laterale). Вона починається від основи виличного відростка, набуває
віялоподібної форми, прикріплюючись до шийки нижньої щелепи іа вплітаючись у суглобову
капсулу.
МАЛ. 65. Череп новонародженого.
А — бічна норма, Б — вертикальна норма.
1. Передне (лобове) тім'ячко (fonticulus anterior
(frontalis));
2. Тім'яний горб (tuberparietale);
3. Заднє (потиличне) тім'ячко (fonticulus posteri
or (occipitalis));
Соскоподібне тім'ячко (fonticulus mastoideus),
5. Клиноподібне тім'ячко (fonticulus sphe
noidalis);
6. Лобовий горб (tuberfrontale).
( І Чорнокульський
Анатомія кісток та їх і'слнань
Клино-нижньощелепна зв'язка (lig. sphenomandibulare) починається від оси кли
ш «подібної кістки, спускається вниз і вперед, досягаючи язичка нижньої щелепи.
ІІІило-нижньощелепна зв'язка (lig. stylomandibulare) прямує від шилоподібного
відростка скроневої кістки до заднього краю кута нижньої щелепи.
ЬІомеханика. Навколо фронтальної осі — опускання та піднімання нижньої
щелепи (при цьому рухи здійснюються в нижньому поверсі суглоба, а при
«міщеній її вперед і назад — у верхньому поверсі). Навколо вертикальної осі
відбуваються рухи нижньої щелепи вправо та вліво. Всі рухи відбуваються и
праному та лівому суглобах одночасно — це комбінований, а також двоосьовий
(виростковий) і комплексний суглоб.
(єднання черепа і хребта висвітлено у розділі «З'єднання хребтового стовпа».
МАЛ.
66.
Скронево-нижньощелепний
суглоб
(articulatio temporomandibularis), правий, А — зовні, Б — сагітальний розріз.
1. Вилична дуга (arcus zygomaticus);
2. Шило-щелепна зв'язка (ligamentum
stylomandibulare);
3. Бічна зв'язка (ligamentum lalerale);
4. Суглобовий диск (discus articularis);
5. Суглобова
порожнина
(cavitas
articularis);
6. Суглобовий горбок (tuberculum
articulare);
7. Бічний
крилоподібний
м'яз
(musculus pterygoideus lateralis);
8. Суглобова капсула
(capsula
articularis);
9. Нижньощелепна
ямка
(fossa
mandibularis);
10. Головка нижньої щелепи (caput
mandibulae)
і.
С.Т. Чорнокульський
Розділ IV. Кістки
верхньої кінцівки та їх
з'єднання
Кістки верхньої КІНЦІВКИ
(ossa membri superioris) (мал. 67-80) (загальний огляд)
Кістки пояса верхньої кінцівки
(ossa cinguli membri superioris)
Лопатка (scapula) (мал. 68, 69) — це трикутної форми плоска кістка, в якій
розрізняють: дві поверхні (реброву і дорсальну), три краї (верхній, медіаль ний,
латеральний), три кути (верхній, нижній, латеральний), два відростки
(надплечовий, дзьобоподібний).
Орієнтування: лопатка у фронтальній площині з гострим кутом — впит, остю
—назад, суглобовою западиною — латерально.
Ключиця (clavicula) (мал. 71—72)
човий (акроміальний).
має тіло і два кінці (груднинний і надпле
МАЛ. 67. Скелет правої верхньої кінцівки.
а — кістки пояса верхньої кінцівки (ossa сіпни
membri superioris); b — кістки вільної частин
верхньої кінцівки (ossa partis liberi memb
superioris).
1. Ключиця (clavicula);
2. Лопатка (scapula);
3. Плечова кістка (humerus);
4. Променева кістка (radius);
5. Ліктьова кістка (ulna);
( . I. ‘ І<>/пн тульський
6.
Кістки кисті (ossa manus)
( . I. ‘ І<>/пн тульський
Анатомія кісток та їх з'< лн.іііі.
МАЛ. 69. Права лопатка (scapula dextra):
А — вигляд спереду, Б — задня позиція.
1.
Верхній край (margo superior),
2.
Верхній кут (angulus superior);
3.
Підлопаткова ямка (fossa subscapularis);
4.
Медіальний (присередній) край (margo
medialis);
5.
Нижній кут (angulus inferior);
6.
Латеральний (бічний) край (margo lateralis);
7.
Підсуглобовий горбок (tuberculum
infraglenoidale);
8.
Латеральний (бічний) кут (angulus lateralis);
9.
Суглобова западина (cavitasglenoidalis);
10. Надплечовий відросток (акроміон)
(acromion);
11. Дзьобоподібний відросток (processus
coracoideus);
12. Вирізка лопатки (incisura scapulae);
13. Ость лопатки (spina scapulae);
14. Підостьова ямка (fossa infraspinata);
15. Надостьова ямка (fossa supraspinata)
(.1. 1 Іорнокулм ькин
4
4
4
4
4
1
4
1
я
КІ( ІКИ ПсрХНЬОЇ КІНЦІВКИ І<1 їх з'єднання
Ключиця (clavicula) (мал. 71, 72)
КЛЮЧИЦЯ (clavicula) має тіло (corpus claviculae) і два кінці: грудиннпий і пади
лечовий (акроміальний) — (extremitas sternalis et acromialis).
Верхня поверхня тіла ключиці гладка, а на нижній помітні: втиснення ребровоключичної зв'язки (impressio ligamenti costoclavicularis), борозна підклю чичного
м'яза (sulcus musculi subclavii), горбистість дзьобо-ключичної зв'язки (tuberositas
ligamenti coracoclavicularis). Остання містить конусоподібний горбок і
трапецієподібну лінію (tuberculum conoideum etlinea trapezoidea).
Груднинний кінець ключиці потовщений, вигнутий вперед і має грудіїиіпіу
суглобову поверхню (facies articularis sternalis). Надплечовий кінець ключині більш
широкий та плоский, містить надплечову суглобову поверхню (facies articularis
acromialis).
Кістки вільної частини верхньої кінцівки
(ossa partis liberi membri superiors), мал. 70,73-80
До кісток вільної частини верхньої кінцівки відносять плечову кісгк) (humerus),
кістки передпліччя (ossa antebrachii), променеву та ліктьову (ossa rad і et ulnae),
кістки кисті (ossa manus).
Плечова кістка (humerus) мал. 70, 73, 74
Має тіло (corpus humeri) і два кінці: проксимальний та дистальний. Тілі
циліндричне у верхній третині і тригранне у нижніх 2/3, де розрізняють дп передні
поверхні — присередню передню (facies anterior medialis) та бічн; передню /facies
anterior lateralis/, а також задню поверхню (faciesposterior/.
Задня поверхня відмежована від передніх: присередньої — присередніп
краєм/margo medialis/та бічним краєм/margo lateralis/від передньої бічної по
верхні.
Майже на межі циліндричного і тригранного тіла плечової кістки збок
розміщена дельтоподібна горбистість /tuberositas deltoidea/.
На задній поверхні кістки розташована спіралеподібна борозна промене вого
нерва /sulcus nervi radialis/.
На проксимальному кінці плечової кістки міститься напівкулястої форм і
головка плечової кістки /caput humeri/. Край суглобової поверхні головки об межує
кільцеподібне звуження — анатомічна шийка /collum anatomicum/.
Нижче анатомічної шийки помітні два горбки — великий /tubercului majus/ та
малий /tuberculum minus/, які продовжуються вниз у відповідні гребінь великого
горбка /crista tuberculi majoris/та гребінь малого горбка /сгіхі tuberculi minoris/. Між
зазначеними горбками і їх гребенями лежить міжгорїі кова борозна /sulcus
intertubercularis/.
< І Ччрнокулы ъкий
Анатомія кісток та їх з'< лн.ііи.
МЛІІ. 70. Права плечова кістка (humerus). Проксимальний
кінець. А — вигляд спереду, Б — ззаду,
II пн'рху. (Для самостійної роботи студента)
МАЛ. 71. Ліва ключиця: Г—зверху, Д—знизу. Написати відповідні латинські терміни.
І Ііло ключиці; 2. Груднинний кінець; 3. Надплечовий кінець; 4. Борозна підключичного м'яза; 'і
Віиснення реброво-ключичної зв'язки; б. Груднинна суглобова поверхня; 7. Конусоподібний горбок;
Н. ІІ.ідплечова суглобова поверхня; 9. Трапецієподібна лінія
МАЛ. 72. Права ключиця (clavicula dextra) А — вигляд зверху, Б — вигляд знизу.
1. Тіло ключиці (corpus claviculae); 2. Груднинний кінець (extremitas sternalis); 3. Надплечовий (акроміальний) кінець (extremitas acromialis); 4. Борозна підключичного м'яза (sulcus musculi sub- clavii);
5. Живний отвір (foramen nutricium); 6. Втиснення реброво-ключичної зв'язки (impressio lig- amenti
costoclavicularis); 7. Груднинна суглобова поверхня (facies articularis sternalis); 8. Конусоподібний
горбок (tuberculum conoideum); 9. Акроміальна суглобова поверхня (facies articularis acromialis); 10.
Трапецієподібна лінія (linea trapezoidea)
C.T. Чорнокульський
Kit і кіі і к рхньої кінцівки та їх з'єднання
2
3
4
5
6
7
8
9
10
МАЛ. 73. Права плечова кістка: А — вигляд спереду, Б —
задня позиція
1. Головка плечової кістки (caput humeri);
humeri);
2. Малий горбок (tuberculum minus);
12. Бічний
(латеральний)
надвиросток
3. Анатомічна шийка (collum anatomicum)',
(epicondy lus lateralis);
4. Хірургічна шийка (collum chirurgicum);
13. Променева ямка (fossa radiata);
5. Гребінь малого горбка (crista tuberculi 14. Бічний (латеральний) край (margo lateralis)
minoris),
15. Передньобічна
поверхня
(facies
6. Передньоприсередня
поверхня
(facies anterolateralls)
anteromedialis);
16. Дельтоподібна горбисгість (tuberositas
7. Присередній (медіальний) край (margo
deltoidea)
medialis);
17. Гребінь великого горбка (crista tubercul
8. Вінцева ямка (fossa coronoidea);
majoris);
9. Присередній (медіальний) надвиросток (ері- 18. Міжгорбкова
борозна
(sulcus
condylus medialis);
intertubercularis)
10. Блок плечової кістки (trochlea humeri);
19. Великий горбок (tuberculum majus);
11. Головочка плечової кістки (capitulum 20. Борозна променевого нерва (sulcus nervi
(І Чоріюкульський
Kit і кіі і к рхньої кінцівки та їх з'єднання
radialis)
ulnaris);
21. Ліктьова ямка (fossa olecrani);
23. Задня поверхня (faciesposterior)
22. Борозна ліктьового нерва (sulcus nerv
(І Чоріюкульський
Анатомія кісток та їх з'слнани
ІІайвужчий відрізок проксимального кінця кістки — цс хірургічна шийка eollum
chirurgicum/, яка відповідає локалізації прошарку епіфізарного хряща v молодому
віці, та є місцем підвищеного травматизму (переломів).
Дистальний кінець закінчується виростком плечової кістки /condytus humeri/,
який містить головочку (малу головку плечової кістки) /capitulum humeri/та блок
(trochlea humeri). Над блоком розташована вінцева ямка /fossa coronoldea/, а над
малою головкою — променева ямка//ossa radiata/. Позаду над блоком міститься
глибока ліктьова ямка /fossa olecrani/. Присерсдній і бічний краї закінчуються
внизу послідовно відповідними надвиростковими гребенями та надвиростками
(cristae supracondilaris medialis et lateralisl) і (epi- condyii medialis et lateralis).
Позаду присереднього надвиростка лежить борозна ліктьового нерва (sulcus nervi
ulnaris).
Ліктьова кістка /и І па/, мал. 75, 77
Роз ташована по відношенню до променевої кістки медіально і складається з
тіла /corpus ulnae/та проксимального і дистального кінців.
І їло ліктьової кістки тригранної форми і має три краї — передній, задній,
міжкістковий /margo anterior, posterior, interosseus/ та три поверхні — передню,
иідню, присередню/facies anterior, posterior, medialis/.
Проксимальний кінець ліктьової кістки потовщений і містить передній вінцевий
відросток /processus coronoideus/ та задній — ліктьовий відросток /olecranon/, між
якими знаходиться блокова вирізка /incisura trochlearis/. Під вінцевим відростком
розташована горбистість ліктьової кістки /tuberositas ulnae/, а збоку — променева
вирізка /incisura radialis/. Нижче променевої вирізки міститься гребінь м'яза—
відвертана /crista musculi supinatoris/.
МАЛ. 74. Дистальний кінець правої плечової кістки. (Для самостійної роботи студента) Позначити
і.вначені цифри українською та латинською мовами
С.Т. Чорнокульський
Kit іки нерхньої кіниівки I.I їх з'слн.іння
МАЛ. 75. Кістки правого передпліччя
А — вигляд спереду, Б — задня позиція, В — збоку верхній кінець ліктьової кістки, Г —
поперечний розріз кісток передпліччя в середній 1/3 (верхня позиція).
1. Ліктьовий відросток (olecranon); 2. Вінцевий відросток (processus coronoideus);
3. Горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae); 4. Ліктьова кістка (ulna);
5. Головка ліктьової кістки (caput ulnae); б. Шилоподібний відросток (processus styloideus);
7. Шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii);
8. Променева кістка (radius); 9. Горбистість променевої кістки (tuberositas radii);
10. Шийка променевої кістки (collum radii); 11. Головка променевої кістки (caput radii);
12. Блокова вирізка (incisura trochlearis); 13. Променева вирізка (incisura radialis);
14. Передня поверхня (facies anterior); 15. Міжкістковий край (margo interosseus);
16. Передній край (margo anterior); 17. Бічна поверхня (facies lateralis);
18. Задній край (margoposterior); 19. Задня поверхня (faciesposterior);
20. Присередня поверхня (facies medialis)
і І ЧорнокульськнЙ
Дистальний кінець кістки завершується головкою ліктьової кістки /caput ulnae/
та шилоподібним відростком (processus styloideus). Суглобова поверхня іоловки
колова і зветься суглобовий обвід /circumferentia articularis/.
Орієнтація', ліктьова кістка /иіпа/ розташована вертикально, масивним кінцем
вгору і блоковою вирізкою вперед, міжкістковим /найгострішпм/ краєм
латерально.
Променева кістка /radius/, мал. 75, 77
Mat тригранне тіло /corpus radii/та проксимальний і дистальний кінці.
І їло має передню, задню і бічну поверхні /facies anterior, posterior, lateralis/, які
розмежовані переднім, заднім та міжкістковим краями/margo anterior, posterior,
interosseus/.
І Іроксимальний кінець кістки на межі з тілом спереду містить горбистість
променевої кістки /tuberositas radii/і закінчується головкою /caput radii/. На і оловці
зверху знаходиться суглобова ямка /fovea articularis/, а бічна поверхня головки
променевої кістки — колова, і має суглобовий обвід /circumferentia articularis/. Між
головкою і горбистістю променевої кістки знаходиться звужена частина — шийка
/collum radii/.
Дистальний кінець розширений, має ззаду дорсальний горбок /tuberculum
dorsale/, збоку шилоподібний відросток /processus styloideus/, медіально-ліктьову
вирізку /incisura ulnaris/', а між ними — зап'ясткова суглобова поверхня /facies
articularis carpalis/ для з'єднання з кістками зап'ястка.
Орієнтація: променева кістка /radius/ спрямована вертикально, головкою
вгору, міжкістковим гострим краєм — медіально, опуклістю — назад.
Кістки кисті/ossa manus/, мал. 76,78, 79, 80
У скелеті кисті розрізняють три відділи: кістки зап'ястка /ossa carpi/, кістки
п'ястка /ossa metacarpi/ і кістки пальців кисті /ossa digitorum manus/.
Кістки зап'ястка/ossa carpi/
Розташовані двома рядами:
• проксимальним — 4 кістки: човноподібна /os scaphoideum/, півмісяцева (os
lunatum/, тригранна /os triquetrum/, горохоподібна /os pisiforme/;
• дистальним — 4 кістки: кістка-трапеція /os trapezium/, трапецієподібна /os
trapezoideum), головчаста /os capitatum/, гачкувата /os hamatum/.
Рахунок ведеться з боку великого пальця (pollis).
Серед анатомічних особливостей кісток зап'ястка слід відмітити горбок
човноподібної кістки /tuberculum ossis scaphoidei/, горбок кістки-трапеції
/tuberculum ossis trapezii/, гачок гачкуватої кістки /hamulus osis hamati/, головку
головчастої кістки. Горохоподібна кістка знаходиться у товщі сухожилка м'яза,
тобто є сесамоподібною.
С.Т. Чорнокульськии
Kit IKH lUpXHhO'i КІНІ/ІНКИ 1,1 ЇХ .І’СЛІІ.ІІІІІЯ
Кістки п'ястка
/ossa metacarpi: prima, secunda, tei tia,
quarta, quinta/
Це п'ять коротких трубчасі1 кісток,
які мають загальну схему буді ви. Кожна
п'ясткова кістка складає і ь< з тіла /corpus
ossis metacarpi/, оспої /basis ossis
metacarpi/ та головки /cap ossis
metacarpi/. Тіло кожної гі'ясгков кістки
тригранної форми і має до| сальну
опуклість. Збоку долонної п< верхні на
тілі помітний невеличкії гребінець.
МАЛ. 76. Кістки зап'ястка (справа і спереду).
Основа першої п'ясткової кістк
(Для самостійної роботи студента)
подібний відросток (processus styloideus).
має одну сідлоподібну суглобову поверхню, а основи II—V п'ясткових кісні
містять суглобові поверхні для з'єднання між собою та суглобові новерхі з'єднань
з кістками зап'ястка. Основа ІІІ-ї п'ясткової кістки містить шилі
Головки п'ясткових кісток мають напівкулястої форми суглобові новерхі для
з'єднання з проксимальними фалангами пальців.
Кістки пальців кисті (фаланги) (ossa digitorum manus (phalanges))
Це також короткі трубчасті кістки. Перший (великий) палець /роїіх, digit/
primus/ має дві фаланги: проксимальну /phalanxproximalis/ та дистальну /pha lanx
distalis/ II—V пальці нараховують по три фаланги: проксимальну, серед ню /phalanx
media/ та дистальну.
У кожній фаланзі розрізняють тіло /corpus phalangis/, основу /basis plia
langis/та головку, яка містить блок (trochlea).
Основа проксимальної фаланги має суглобову ямку для з'єднання з голов
МАЛ. 77. Кістки передпліччя (Для
самостійної роботи студента)
( .1. Чорнокульський
кою п'ясткової кістки, а основи се
редньої та дистальної фалан містять
суглобові поверхні гребінцями.
Останні з'єднуються з головкам і
(блоками)
(trochlea
phalangis
відповідних проксимальних та се
редніх фаланг. Дистальні фалангі
пальців мають на долонній поверхи
горбистість /tuberositas phalangis
distalis/
(I
Анатомія кісток 1.1 їх з'< ліі.ии.
МАЛ. 78. Кістки правої кисгі спереду: а — проксимальна фаланга (phalanx proximalis); b — середня фаланга
(phalanx media); с — дистальна фаланга (phalanx distalis)
МАЛ. 79. Кістки правого зап'ястка вигляд спереду.
1. Човноподібна кістка (os scaphoideum);
2. Півмісяцева кістка (os lunatum);
3. Тригранна кістка (os triquetrum);
4. Горохоподібна кістка (ospisiforme);
5. Кістка-трапеція (os trapezium);
6.
Трапецієподібна кістка (os trapezoideum);
1. Головчаста кістка (os capitatum);
8. Гачкувата кістка (os hamatum)
С.Т. Чорнокульський
Kit ікн
/ю/лньо/ кінцівки 1.1 їх .і'їліі.іінія
МАЛ. 80. Кістки правої кисті: А — вигляд спереду, Б — задня позиція,. (Для самостійної роботи сту
дента). Написати українські та латинські терміни (1-28); (1-19)
З'єднання кісток верхньої кінцівки
(Juncturae membri superioris) (мал. 81-90)
Всі з'єднання кісток верхньої кінцівки слід поділити на дві групи: неперервні
та перервні.
Неперервні з'єднання
1. Синдесмози грудного пояса (дзьобо-акроміальна зв'язка, верхня та пиж ня
поперечні зв'язки лопатки),синдесмоз передпліччя — (міжкісткова пере тинка
передпліччя) (membrana interossea antebrachii), коса струна (chorda ohli qua),
синдесмози кисті (тримач згиначів — retinaculum flexorum s.lig.transver sum carpi,
глибокі поперечні п'ясткові зв'язки).
2. Синхондрози верхньої кінцівки відносяться до тимчасових і являють co бою
спіфізарні хрящі (cartilagines epiphysiales), якііснуютьдо 17—25 років. 11 ід
( , І ‘ Іорнокульї І>КИЙ
Лн.ІІОМІЯ КІ< ІОК 1.1 ЇХ I'tAll.lllh
чіп рентгенівського дослідження кісток кінцівок (верхньої та нижньої) сніфі іарні
хрящі дають ефект "позасуглобових рентгенівських щілин", що
< під враховувати в травматологічній діагностиці. Після 17—25 років зазначені
< ініхоїідрози трансформують у синостози (мал. 82).
■ 4
■ 4
■ 4
Перервні з'єднання— суглоби (мал.81-90)
Суглоби грудного пояса, або пояса верхньої кінцівки
14
( \і tit ulationes cinguli pectorales, s. articulationes cinguli membri superior is)
I. Груднинно-ключичний суглоб (art. Stemoclavicularis) — це єдине з'єднання В 4
верхньої кінцівки з тулубом. Він утворений зчленуванням суглобових поверхонь
ключичної вирізки груднини і груднинного кінця ключиці. Суглобовий диск В 4
выходиться між суглобовими поверхнями, вкритими волокнистим хрящем, і
розділяє суглобову порожнину на дві камери. Суглобова капсула підсилена чо- В 4
пірма зв'язками (мал. 81 А, Б). Задня груднинно-ключична зв'язка (не показана ) В 4
выходиться позаду суглоба. Збоку від суглоба міститься міцна реброво-ключична
зв'язка (lig.costoclaviculare), яка натягнута між нижньою поверхнею грудині і ного В 1
кінця ключиці та хрящем і кісткою першого ребра.Над яремною вирізкою
груднини розташована міжключична зв'язка (lig. interclaviculare), яка її днує й 4
верхньозадні поверхні груднинних кінців обох ключиць. Передня та задня
груднинно-ключичні зв'язки (ligg. stemoclavicularia anterius etposterius) В 4
вплітаються спереду і ззаду в капсулу суглоба. За
В4
МАЛ. 81. Груднинно-ключичний суглоб
(articulatio stemoclavicularis). А — вигляд І 4
спереду, Б — фронтальний зріз суглоба
справа/зліва А
і4
Міжключична зв'язка (ligamentum
interclaviculare);
2. Груднинний
кінець
ключиці
(extremitas stemalis claviculae);
3. Перше ребро (costa prima);
4. Реброво-ключична зв'язка (ligamentum costoclaviculare);
5. Передня
груднинно-ключична
зв'язка
(ligamentum
stemoclaviculare
anterius);
6. Суглобовий диск (discus articularis);
7. Суглобова порожнина (cavitas
articularis);
8. Суглобова
капсула
(capsula
articularis)
1.
С.Т. Чорнокульський
І4
4
І4
І4
І4
І4
*4
■4
Г4
І4
Kh IMI lU'pKHUOl КІНЦІВКИ Ы ЇХ і‘(ЛН.ІННЯ
формою суглобових поверхонь суглоб сідлоподібний, але наявність суглобо ного
диска урізноманітнює біомеханіку до 3-х осей. Навколо фронтальної осі рухи
найбільш обмежені— гальмують зв'язки. Суглоб також комплексний.
2. Акроміально (надплечово)— ключичний суглоб (art.acromioclavicularis),
мал.83. Він утворений суглобовими поверхнями акроміальпого кінця ключиці та
акроміона, між якими в 1/3 випадків знаходиться волокнистий суглобовий диск.
Суглобова капсула укріплена надплечово-ключичною (lig. acromioclavic ulare) та
дзьобо-ключичною (lig. coracoclaviculare) зв'язками (мал.83). Надпле човоключична зв'язка зміцнює суглоб зверху, вплітаючись в його капсулу І Іотужна
дзьобо-ключична зв'язка складається з конусоподібної зв'язки (//’і; conoideum) і
трапецієподібної зв'язки (lig. trapegoideum), які прямують від дзьо бонодібного
відростка лопатки,відповідно, до конусоподібного горбка га трапецієподібної лінії
ключиці. В 1/3 випадків суглоб комплексний, в 2/3 простий. Це плоский,
триосьовий суглоб з обмеженим обсягом рухів.
Суглоби вільної верхньої кінцівки
(Articulationes membri superioris liberi)
1. Плечовий суглоб (art. humeri) (мал.86). Він формується зчленуванням суг
лобових поверхонь головки плечової кістки і суглобової западини лопатки. Остання
доповнена (збільшена, конгруентніша) губою суглобової западини (labrum
glenoidale). У порожнині суглоба проходить сухожилок довгої головки двоголового
м'яза плеча (tendo capitis longi m.bicipitis brachii), який обгорнутий синовіальною
перетинкою,що формує міжгорбкову синовіальну піхву (vagina
МАЛ. 82. Терміни існування епіфізарних хрящів кісток верхньої кінцівки. Цифрами зазначені іерміни
існування епіфізарних хрящів у роках. Р — період статевого дозрівання (пубертатний період): и осіб
жіночої етап — з 12-13 до 16-17 років, чоловічої — з 13-14 до 17-18 років
( І ‘ Input тульський
Анатомія кісток І.І їх з'їли.чи,
wiovlalis intertubercularis) (мал. 86 Б). Зв'язки показані на мал. 86 Л. Лінія
прикріплення суглобової капсули проходить уздовж вільних країв суглобової іу
іні ні суглобової западини, по анатомічній шийці плечової кістки, утворюючи мін
пік над міжгорбковою борозною і синовіальною піхвою. Капсула суглоба нінк.і і
простора, підкріплена у верхній частині дзьобо-плечовою зв'язкою (lig. і
omcohumerale), яка простягається від дзьобоподібного відростка лопатки до ні
і.помічної шийки біля великого та малого горбків плечової кістки. Суглобо ції
капсула також зміцнена потовщеннями свого волокнистого шару, які розі
іиіиіііогі>ся як зв'язки (суглобовозападинно-плечові — ligg.glenohumeralia). Кап- і
у ну суттєво зміцнюють також сухожилля м'язів (mm.supraspinatus, infraspinatus,
teres minor, subscapularis), які вплітаються окремими пучками в її волокнистий
шар І Іорожнина суглоба може сполучатися з підсухожилковою сумкою підло- un і
нового м'яза (bursa subtendinea m.subscapularis). Зазначені сухожилля м'язів пін
час скорочення напружують суглобову капсулу, унеможливлюють цим самим її
защемлення. Незважаючи на фактори фіксації, плечовий суглоб анаМАЛ. 83. Articulatio acromioclavicularis. Лінія прикріплення суглобової капсули (пунктиром зліва)
МАЛ. 84. Співвідношення в з'єднаннях лопатки, ключиці і плечової кістки справа та дзьобо-ак-
Фронтальний зріз
суглоба
роміальне склепіння (4+7).
1. Акроміальний кінець ключиці (extremitas асготіаіе claviculae);
2.
Трапецієподібна
зв'язка
(ligamentum
trapezoideum);
3.
Конічна зв'язка (ligamentum conoideum);
4.
Дзьобо-надплечова зв'язка (ligamentum
coracoacromiale);
5.
Дзьобоподібний відросток (processus
coracoideus);
6.
Проекція проксимального кінця плечової
кістки;
7.
Надплечовий відросток (акроміон)
(acromion);
8.
Надплечово-ключичний суглоб (articulatio
acromioclavicularis) (та lig. acromioclaviculare);
2+3=Дзьобо-ключична
зв'язка
(ligamentum
coracoclaviculare);
4+7=Дзьобо-акроміальне склепіння (fornix
С. Т. Чорнокульський
coracoacromialis)
Анатомія кісток І.І їх з'їли.чи,
С. Т. Чорнокульський
Ku ІКИ трхньої КІНІІІИКИ НІ ЇХ З'СЛІІ.ІНІІЯ
ІОМІЧІІО схильним до вивихів, при яких головка плечової кістки ЗМІІЦуі ГЫ Я
відносно суглобової западини. Суглоб простий, кулястий, гриосьовий.
2. Ліктьовий суглоб (art.cubiti) (мал. 87, 88). Суглоб утворений шістьма суі
лобовими поверхнями 3-х кісток (плечової, ліктьової, променевої), між яки ми
розрізняють три суглоби:
плечо-ліктьовий (art.humeroulnaris) (між блоком плечової кістки і блоки
вою вирізкою ліктьової кістки);
— плечо-променевий (art. humeroradialis) (між головочкою плечової кістки і
суглобовою ямкою головки променевої кістки );
— проксимальний променево-ліктьовий (art.radioulnarisproximalis) (між
суглоію вим обводом головки променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової
КІС І КИ)
А
МАЛ. 85.
ліктьового
Б
Суглобові поверхні правого
суглоба та позиція кісток
відвертанні
(supinatio); Б — привертанні (pronatio)
передпліччя
при:
( ./. ЧорнокулмЬКИЙ
А
—
Ku ІКИ трхньої КІНІІІИКИ НІ ЇХ З'СЛІІ.ІНІІЯ
Шість суглобових поверхонь трьох
кісток, оточені спільною прос торою су І лобовою капсулою, утворюють складний
суглоб. Лінія прикріплення суглобової капсули проходить над вінцевою та про
меневою ямками плечової кістки спереду і нижче верхнього краю ліктьової ямки
ззаду. Надвиростки плечової кістки зали шаються вільними поза суглобовою сум
кою. На кістках передпліччя капсули прикріплюється до шийки променевої кістки
та краю блокоподібної вирізки ліктьової кістки (мал. 88 А, Б, В).
Зв'язки суглоба
(мал. 87 А, В) наступні:
— Ліктьова побічна зв'язка (lig. collat erale ulnare). Вона починається від
ирисе реднього надвиростка плечової кістки огинає суглоб і прикріплюється до к
рак блокоподібної вирізки ліктьової кістки.
— Променева побічна зв’язка (lig.collal erale radiale), яка починається від
бічної» надвиростка плечової кістки і, обхопив пій двома пучками головку
променеве кістки, прикріплюється до переднього І заднього країв ліктьової кістки.
— Колова зв’язка променевої кістк (lig. anulare radii) вважається склади
( ./. ЧорнокулмЬКИЙ
Анатомія кісток та їх з'єднань
V
мою частиною попередньої зв'язки. Вона починається від переднього та ііілнього
країв променевої вирізки ліктьової кістки, охоплює кільцем голов- h у променевої
кістки, утримуючи її біля ліктьової кістки.
Квадратна зв'язка (lig. quadratum) починається від дистального краю пром< певої вирізки ліктьової кістки і прикріплюється до шийки променевої кістки.
Біомеханіка ліктьового суглоба
ДОЦІЛЬНО розглянути біомеханіку і місце в класифікації кожного із трьох гуі
лобів, а потім ліктьового суглоба в цілому. Плечо-ліктьовий суглоб — простий,
блокоподібний (різновид-гвинтоподібний), плечо-променевий — просіий, кулястий
(заблокований). Проксимальний променево-ліктьовий — просіий, циліндрічний
(обертальний 1-го типу), комбінований.
V цілому ліктьовий суглоб складний, має дві осі: фронтальну (згинання, ро и
иііаппя) і вертикальну (привертання—pronatio, відвертання — supinatio).
і, Дистальний променево-ліктьовий суглоб (art. radioulnaris distalis).
( углоб утворений з'єднанням ліктьової вирізки променевої кістки, суглоПовпм обводом і нижньою поверхнею головки ліктьової кістки та суглобовим
диском трикутної форми (мал.89). Суглобовий диск (discus articularis ) |'( /і і іус
ліктьову вирізку променевої кістки та шилоподібний відросток ліктьової кістки,
відокремлюючи ліктьову кістку від променево-зап'ясткового і Vi лоба. Суглобова
капсула простора, прикріплюється по краю суглобових поверхонь і формує
мішкоподібний закуток (recessus sacciformis) між кістками передпліччя. Суглоб
комплексний, циліндричний, комбінований.
Міжкісткова перетинка передпліччя (membrana antebrachii interossea)
прикріплюється до міжкісткових країв променевої та ліктьової кісток, міс і ігть
отвори для судин і нервів. Зверху від міжкісткової перетинки натягну ІІІЙ
волокнистий пучок — коса струна (chorda obliqua)(Mcui. 87А, В).
Суглоби кисті (articulationes manus) (мал. 89,90)
4. Променево-зап'ястковий суглоб (art. radiocarpalis). Суглоб утворений
іііп'ястковою суглобовою поверхнею променевої кістки, суглобовим диском і а
суглобовими поверхнями човноподібної, півмісяцевої і тригранної кісток, які
зв'язані міжкістковими зв'язками в одну суглобову поверхню. Простора суглобова
капсула щільна, прикріплена до краю суглобових поверхонь і зміцнена зв'язками:
променевою побічною зв 'язкою зап 'ястка (lig. collateral carpi radiale), яка
простягається від шилоподібного відростка променевої кістки до човноподібної
кістки;
- ліктьовою побічною зв 'язкою зап 'ястка (lig. collaterale carpi ulnare), натягнена між шилоподібним відростком ліктьової кістки і тригранною та горохоподібною кістками;
С.Т. Чорнокульськии
Kit Ihll lltyxilboi КІІІІІІІІКИ i.i
Ik з'їлн.іння
долонною променево-зап'ястковою зв'язкою (lig. radiocarpale palmare) no
■IIIIliK ГІ.СЯ від переднього краю суглобової поверхні променевої КІСТКИ І, ро
І галуджуючись на окремі пучки, прикріплюється до кісток проксимальної<> ряду
зап'ястка та головчастої кістки;
— тильною променево-зап 'ястковою зв 'язкою (lig. radiocarpale dorsale)
прос тягнутою між тильними поверхнями дистального кінця променевої кістки та
кістками проксимального ряду зап'ястка. Зв'язки суглоба подані на мал. 90 (крім
тильної променево-зап'ясткової зв'язки). Суглоб складний, еліпсо подібний
(двоосьовий). Біомеханіка суглоба показана на мал. 4 а.
Міжзап'ясткові суглоби (articulationes intercarpales) або, суглоби зап 'ястка
(articulationes carpi).
5. Середньозап'ястковий суглоб (art. mediocarpalis) утворений дистальними
суглобовими поверхнями трьох кісток проксимального ряду (човноподібної,
півмісяцевої, тригранної) і проксимальними суглобовими поверхнями всіх кісток
дистального ряду зап'ястка (мал. 89, 90). Суглобова щілина має S подібну
конфігурацію. Суглобова капсула відносно простора, але тонка, особливо з тильної
поверхні. Суглоб складний комбінований, кулястий з двома головками (одна з них
утворена човноподібною кісткою, зчленованою з кістками — трапецією та
трапецієподібною, друга — головчастою та тачко подібною кістками, з'єднаними
з тригранною, півмісяцевою і човно подібною кістками). Суглоб функціонально
пов'язаний з променево зап'ястковим суглобом,але має незначний об'сяг рухів.
6. Суглоб горохоподібної кістки (art. ossispisiformis) — це з'єднання горохо
подібної і тригранної кісток. Тонка суглобова капсула підкріплена горохогачкуватою (lig. pisohamatum) та горохо-п’ястковою (lig. pisometacarpale) зв'яз
ками, які є розгалуженням сухожилка ліктьового м'яза-згинача зап'ястка. Суглоб
простий,плоский. Суглоби зап'ястка зміцнюють наступні зв'язки:
— промениста зв'язка зап'ястка (lig. carpi radiatum), як сукупність волок
иистих пучків від головчастої кістки до суміжних кісток зап'ястка. Вона найбільша
серед зв'язок зап’ястка;
— долонні міжзап 'ясткові зв 'язки (ligg. intercarpalia palmaria)',
— тильні міжзап 'ясткові зв 'язки (ligg. intercarpalia dorsalia);
— міжкісткові міжзап 'ястковізв 'язки (ligg. intercarpalia interossea).
Окремо слід відзначити тримач згиначів (retinaculum flexorum), який лежить
між ліктьовим та променевим підвищеннями зап'ястка над його бороз пою,
замикаючи спереду канал зап'ястка (canalis carpi). Тримач згиначів < ущільненням
власної фасції передпліччя.
Численні зв'язки зап'ястка, виконуючи функції допоміжних елементів суглобів,
є провідниками судин та нервів до кісток. Решта міжзап'ястових суглобів не мають
конкретних назв, знаходяться між окремими кістками зап'ястка і сполучаються зі
середньозап'ястковим суглобом.
(Чорнокульський
Анатомія кісток та їх з'єднань
a
МАЛ. 86. Плечовий суглоб справа (ariiculatio humeri) А — виг- ляд
спереду; Б — фронтальний розріз; В — передньо-бічна позиція;
Г — вісі обертання суглоба.
І Діьобо-плечова зв'язка (ligamentum coracohumerale);
?. (углобовозападинно-плечові зв'язки
(ligementaglenohumeralia);
Г (ухожилок довгої головки двоголового м'яза (tendo capitis longi
muscull bicipitis brachii);
4. (углобова капсула (capsula ariicularis);
■>. Суглобовозападинна губа (labrum glenoidale);
f>. (углобова порожнина (cavitas ariicularis);
І. Міжгорбкова синовіальна піхва (vagina synovialis
Interiubercularis)
МАЛ. 86 а*. Суглобові поверхні,
лінія прикріплення капсули плечового суглоба: а — на лопатці, на
humerus: б — ззаду, в — спереду, г
— зверху (справа )
‘Пунктирні ЛІНІЯ показує лінію прикріплення капсули суглоба, а крапкова — лінію епіфізарного хряща.
(.7. ЧоріІОКуЛЬї І>КИІІ
Ккіки нерхньої кіниінки hi їх з'єднання
МАЛ. 87. Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti) справа: А — вигляд спереду, Б — фронтальний розрі і;
В — з'єднання між кістками передпліччя справа (juncturae ossium antebrachii); Г — вісь обертання.
1. Суглобова капсула (capsula articularis);
2. Ліктьова обхідна (побічна) зв'язка (ligamentum collaterale ulnare);
3. Коса струна (chorda obliqua);
4. Кільцева зв'язка променевої кістки (ligamentum anulare radii);
5. Променева обхідна (побічна) зв'язка (ligamentum collaterale radiale);
6. Плечо-ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris);
7. Проксимальний променево-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnarisproximalis);
8. Плечо-променевий суглоб (articulatio humeroradialis);
9. Ліктьова кістка (ulna);
10. Дистальний променево-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis);
11. Променева кістка (radius);
12. Міжкісткова перетинка передпліччя (membrana interossea antebrachii)
МАЛ. 88. Суглобові поверхні, лінія прикріплення суглобової капсули art. cubiti на дисталь
йому кінці правої плечової кістки: А— спереду, Б—ззаду, В—знизу. Див. також мал. 77
( / Чорнчкульський
Анатомія кіс ток та їх з'єднані,
7. ІІІІІ'ЯСТКОВО-ІІ'ЯСТКОВІ суглоби (articulationes carpometacarpales). Суглоби утворені суглобовими поверхнями дистального ряду кісток зап'ястка і основами II V
п'ясткових кісток. Вони мають спільну суглобову капсулу із міжзап'ястко- ПІІМІІ
суглобами. Зап'ястково-п'ясткові суглоби укріплюють долонні і тильні зав 'мсіковоп'ясткові зв'язки (ligg. carpometacarpalia palmaria et dorsalia). Суглоби і
Міідпі,плоскі,комбіновані, амфіартрози і в механічному відношенні одне ціле
тверда основа кисті.
К.
Зап'ястково-п'ястковий
суглоб
великого
пальця
(art.
carpometacarpalispollicis/, МАЛ 89, 90. Суглоб утворений сідлоподібними
поверхнями кістки-трапеції та ІН нони І п'ясткової кістки. Це простий,
сідлоподібний, двоосьовий суглоб, в ньому здійснюються відведення —
приведення, протиставлення — зворотний рух (репозиція), колові рухи.
9. Міжн'ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales), мал. 89. Ці суглоби
утворені суміжними суглобовими поверхнями основ II—V п'ясткових кісток і споііу'їліоться зі зап'ястково-п'ястковими суглобами. Міжп'ясткові суглоби зміцню- ІОІ
і. долонні, тильні та міжкісткові п'ясткові зв'язки (ligg. metacarpaliapalmaria,dorMilici.interossea). Суглоби плоскі,комбіновані з обмеженим обсягом рухів.
10. П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae), мал. 89.
Vi порені головками п'ясткових кісток та основами проксимальних фаланг пальців.
Суглоби зміцнюють побічні зв'язки (ligg. collateralia), долонні зв'язки (ligg.
palmaria), а головки II—V п'ясткових кісток з'єднуються між собою ендесмаль- но
глибокою поперечною п'ястковою зв'язкою (lig. metacarpale transversum profundum). Це прості, кулясті суглоби, але суглоб 1-го пальця— еліпсоподібний.
11. Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus), мал. 89.
У II Vi іал ьців їх два: проксимальний і дистальний. Кожен суглоб утворений блоком проксимальної фаланги і основою середньої фаланги,а дистальний (крім
першого пальця) — блоком середньої фаланги і основою дистальної фаланги. Це
прості, блокоподібні суглоби. Суглобові капсули зміцнені побічними та долонними
зв'язками (ligg. collateralia etpalmaria).
Кисть у цілому та її анатомічні особливості у сучасної людини.
Упродовж еволюції під впливом праці виникли анатомічні особливості кисті
сучасної людини. Вони характеризуються збільшенням розмірів кісток 1-го
пальця, сідлоподібною формою його зап'ястково-п'ясткового суглоба. Для 1-го
пальця також характерно його зміщення з площини II—V пальців в долонному
напрямку, що відбулося також зі з'єднаними з ним човноподібної кістки та кісткитрапеції. Ця обставина суттєво збільшила обсяг протиставлення 1-го пальця решті
пальців. Внаслідок зазначеного зміщення кісток поглибилась борозна зап'ястка для
сужилків м'язів, судин та нервів під retinaculum flexorum. Характерними ознаками
кисті людини є також збільшення головчастої і зміщення горохоподібної кісток,
редукція більшості сесамоподібних кісток; випрямлення та вкорочення фаланг II—
V пальців. Шість — це орган праці, дотику та спілкування (жестикуляції).
С.Г. Чорнокульськии
М< імі іи'рхньої кіниінки 1.1
ik з'єднання
МАЛ. 89. Суглоби кисті (articulationes manus) справа, А, Б — на фронтальному розрізі: А — тилы
поверхня, Б — долонна поверхня, В — вісі обертання променево-зап'ясткового суглоба.
1. Дистальний променево-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis);
2. Суглобовий (трикутний) диск (discus articularis (triangularis));
3. Променево-зап'ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis);
4. Середньо-зап'ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis);
5. Зап'ястково-п'ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales);
6. Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus);
/. П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae);
8. Міжп'ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales);
9. Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacarpalispollicis)
і І Чорнокульський
Анатомія кісток та їх і'слнані.
МАЛ. 90. Зв'язки зап'ястка (ligamenta carpi) (А) справа, вигляд спереду, Б — кістки і вісі art.
carpometacarpalis pollicis
1. Долонна ліктьово-зап'ясткова зв'язка (ligamentum ulnocarpalepalmare);
2. Ліктьова обхідна (побічна) зв'язка зап'ястка (ligamentum collaterale carpi ulnare);
3. Горохово-гачкувата зв'язка (ligamentum pisohamatum);
4. Горохово-п'ясткова зв'язка (ligamentumpisometacarpale);
5. Долонні зап'ястково-п'ясткові зв'язки (ligamenta carpometacarpaliapalmaria);
6. Долонні п'ясткові зв'язки (ligamenta metacarpaliapalmaria);
7. Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (капсула)
(articulatio carpometacarpalis pollicis);
8. Долонні міжзап'ясткові зв'язки (ligamenta intercarpalia palmaria);
Ч. Променева обхідна (побічна) зв'язка зап'ястка (ligamentum collaterale carpi radiale);
10. Долонна променево-зап'ясткова зв'язка (ligamentum radiocarpale palmare);
11. Промениста зв'язка зап'ястка (ligamentum carpi radiatum)
C.T. Чорнокульський
Розділ V. Кістки нижньої
кінцівки та її з'єднанню
Кістки нижньої кінцівки і з'єднання НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
(ossa membri inferioris et juncturae membri inferioris) (мал. 91 111
(с— ___ m ~е~іогі inferioris)
МАЛ.91. Скелет правої нижньої кінцівки (skeletum membri inferioris)
< І Чорнокульський
Анатомія кісток та їх з'єднань
КІСТКИ ПОЯСА НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
Кістки нижньої кінцівки/ossa membri inferioris/ мал.91 -105
Представлені двома групами:
• кістки тазового пояса /ossa cinquli pelvici/та
• кістки вільної частини нижньої кінцівки /ossa partis liberi membri inferioris/.
До пояса нижньої кінцівки відноситься кульшова кістка /os coxae/. Кульшовії
кістка являє собою злиток трьох кісток: клубової /os ilium/, сідничої /os ischii/ іа
лобкової /os pubis/, які в сукупності утворюють такі анатомічні утвори як кульшову
западину /acetabulum/ і затульний отвір /foramen obturatum/. Кульшова шпадина
містить ямку /fossa acetabuli/, півмісяцеву поверхню /facies lunata/ і вирізку /incisura
acetabuli/див. мал. 92, 103.
Клубова кістка/os ilium/ мал.91,92, 93, 103
Має тіло /corpus ossis Піі/і крило/a/а ossis Піі/ Тіло клубової кістки формує верхню І /3 кул ьшової западини і відмежоване від крила дугоподібною лінією /linea arcuate/. Край крила — клубовий гребінь /crista іііаса/ спереду закінчується передньою
верхньою клубовою остю /spina iliaca anterior superior/, а ззаду задньою верхньою
клубовою остю (spina iliaca posterior superior). Нижче кожної ості розташовані,
відповідно, передня нижня клубова ость/sp/ла iliaca anterior inferior/і задня нижня
клубова ость /spina iliaca posterior inferior/. Вздовж клубового гребеня розташовані
гри кісткові рельєфні утвори: зовнішня і внутрішня губи /labium externum et
internum/та проміжна лінія /linea intermedia/між ними. На межі між клубовою і
лобковою кістками міститься клубово-лобкове підвищення /eminentia iliopubica/.
Внутрішня поверхня крила утворює клубову ямку /fossa і Паса/, позаду від якої
знаходяться вушкоподібна поверхня /facies auricularis/ та клубова горбистість
/tuberositas iliaca/. Зовнішня поверхня крила — сіднична поверхня /facies glutea/
містить три сідничні лінії: передню /linea glutea anterior/, задню (linea gluteaposterior) ma нижню (linea glutea inferior).
Лобкова кістка/os pubis/ мал.92, 103
Складається з тіла /corpus osispubis/та двох гілок: верхньої /ramus superior osis
pubis/ і нижньої /ramus inferior osis pubis/. Місце злиття цих двох гілок містить
симфізну поверхню /facies symphysialis/. Тіло лобкової кістки складає майже 1/3
кульшової западини. Зверху на верхній гілці знаходиться лобковий горбок
/tuberculum pubicum/ збоку якого є гребінь лобкової кістки /pecten ossis pubis/, який
переходить у дугоподібну лінію клубової кістки (linea arcuata ossis Піі). Знизу на
верхній гілці розташована затульна борозна /sulcus obturatorius/, спереду та ззаду
від якої, відповідно, містяться передній і задній затульні горбки /tuberculi
obturatorii anterius et posterius/.
11 и ж 11 я гід ка лобкової кістки оточує затульний отвір спереду знизу і
медіально, продовжуючись у гілку сідничої кістки.
С.Т. Чорнокульський
Кі( ІМІ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ 1-І її І'СЛН.ІННЯ
1
Кі( ІМІ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ 1-І її І'СЛН.ІННЯ
2
3
4
5
6
7
МАЛ. 92. Кульшова кістка (права) (os coxae). А — внутрішня поверхня, Б — кістка зовні.
1. Клубова горбистість (tuberositas iliaca);
2. Верхня задня клубова ость (spina iliaca posterior superior);
3. Вушкоподібна поверхня (facies auricularis);
4. Нижня задня клубова ость (spina iliaca posterior inferior);
5. Велика сіднича вирізка (incisura ischiadica major);
6. Сіднича ость (spina ischiadica);
7. Мала сіднича вирізка (incisura ischiadica minor);
8. Затульна борозна (sulcus obturatorius);
9. Симфізна поверхня (facies symphysialis);
10. Гребінь лобкової кістки (pecten ossispubis);
11. Дугоподібна лінія (linea arcuata);
12. Нижня передня клубова ость (spina iliaca anterior inferior);
11. Клубова ямка (fossa iliaca);
14. Верхня передня клубова ость (spina iliaca anterior superior);
IS Клубовий гребінь (crista iliaca);
< I Чо/ИИЖуЛЫ’ЬКИЙ
ЛННТОМІЯ КІСТОК ТЗ ЇХ і'/ЛІІ.ІІІІ,
1
5
в
19
14
20
21
22
0
*
■
в
23
25
27
До мал. 92.
Ki. Зовнішня губа (labium externum);
1 /. Проміжна лінія (linea intermedia);
IH. Внутрішня губа (labium internum);
19. Передня сіднична лінія (lineaglutea anterior);
20. Крило клубової кістки (ala ossis ilii);
21. Нижня сіднична лінія (lineaglutea inferior);
22. Півмісяцева поверхня (facies lunata);
2 1. Кульшова ямка (fossa acetabularis);
Верхня гілка лобкової кістки (ramus superior ossispubis);
25. Лобковий горбок (tuberculum pubicum);
26. Кульшова вирізка (incisura acetabularis);
2/. Нижня гілка лобкової кістки (ramus inferior ossispubis);
28. Затульний отвір (foramen obturatum);
29. Гілка сідничої кістки (ramus ossis ischii);
10. Сідничий горб (tuber ischiadicum);
II. Задня сіднична лінія (lineagluteaposterior);
22121+26 — кульшова западина (acetabulum)
I
С. Г. Чорнокульський
4
*1
4
4
4
J
4
4
J
4
*1
Я
4
Я
Я
я
я
я
я
4
Я
Я
Я
КІІТКН нижньої кінцівки hl її І '( ЛІl.llІІІЯ
Сіднича кістка/os ischii/ мал.92, 103
Mai тіло /corpus ossis ischii/, яке складає близько 1/3 кульшової западини час
тково, оточує затульний отвір ззаду та гідКу /ramus ossis ischii/.
Гілка відгалужується від тіла під кутом, Нанижньозадній поверхні якого ІІІ
ходиться сідничий горб (tuber ischiadicum). Позаду від тіла сідничої кістки нідх дить
сіднича ость (spina ischiadica), вище якої міститься велика сіднича пирії (incisura
ischiadica major), а нижче — мал а сіднича вирізка (incisura ischiadi minor). Гілка
сідничої кістки оточує затульциц отвір знизу і ззаду.
Орієнтування тазової кістки: гребінь клубової кістки зверху, кульшова іап дина
— латерально, симфізна поверхня — спереду.
Скелет вільної частини нижньої кінцівку представлений стегновою кіс і ю та
надколінком, кістками гомілки (великогомілковою і малогомілкової» кістками
стопи (заплесна, плесна, пальців).
КІСТКИ ВІЛЬНОЇ ЧАСТИНИ нижньої КІНЦІВКИ
Стегнова кістка (femur) Мал.91,94, 95, 102
Найдовша та найбільша трубчаста кістка в скелеті людини. У ній розрізи ють
тіло і два кінці.
Тіло стегнової кістки (corpusfemoris) дещо випукле вперед, гладке спереду
боків, а ззаду містить шорстку лінію (linea aspera). Ця лінія складається з дії губ:
присередньої (labium mediale) та бічної (labium laterale). Присередпя гу
продовжується вгору у гребінну лінію (linen pectinea), а бічна — у сідничну к
бистість (tuberositas glutea).
Знизу обидві губи розходяться, обмежують трикутної форми підколінну 1101
рхню (facies poplitea), продовжуючись (lineae supracondylares medialis et lateralis).
Проксимальний кінець стегнової кістки має головку (caput femoris), шийку
(collum femoris) та два вертлюги: великий /trochanter major/ та малий /trochanter
minor/. На головці стегнової кістки зна-У пРйсередню та бічну надвиросткопі лі
ходиться ямка /fovea capitis femoris/.
Спереду між вертлюгами помітна
міжвертлюгова
лінія
/Ііпеа
intertrochanterica/, а ззаду — міжвертлюговий гребінь /crista intertrochanterica/. Медіальна поверхня великого
вертлюга містить вертлюгову ямку /fossa
trochanterica/.
(. І. Чорнокульський
Кульшова западина (зліва)
(Для самостійної роботи студента)
МДЛ.93.
Анатомія кісток та їх з'єднань
111 и й ка стегнової кістки відходить від тіла під кутом близько 120°—130°.
Розвинений апофіз у межах сідничої горбистості відомий як третій вертлюг
/trochanter tertius/.
Дистальний кінець стегнової кістки розширений і утворює два виростки:
присередній /condylus medialis/i бічний /condylus lateralis/. З боків над кожним із них
розміщені, відповідно, присередній надвиросток /epicondylus medialis/ та бічний
надвиросток /epicondylus lateralis/. Між виростками ззаду знаходяться
міжвиросткова лінія /linea intercondylaris/та міжвиросткова ямка /fossa intercondylaris/.
І Іад присереднім виростком помітний привідний квадратний горбок /tuberculum (adductorium) quadratum/. Суглобові поверхні виростків спереду переходять
у надколінкову поверхню /facies patellaris/.
Орієнтація кістки: головка вгору і медіально, шорстка лінія — ззаду.
Надколінок /patella/ мал.94, 95а, 110
Лежить у товщі сухожилка чотириголового м'яза стегна і являє собою
найбільшу сесамоподібну кістку в тілі людини.
І Іадколінок має спрямовану вгору основу /basis patellae/ і вниз — верхівку
С.Т. Чорнокульський
ku I Ml НИЖНЬОЇ Mill 1ІІІМ1 Til ІЇ t'< ЛІМІІІІЯ
МАЛ. 95. Стегнова кістка (права) (os femoris,
femur)-. A — спереду, Б — задня позиція.
1. Основа надколінка (basispatellae)
(до мал. 95, а);
2. Передня поверхня (facies anterior)
(до мал. 95, а);
3. Суглобова поверхня (facies articularis)
(до мал. 95, а);
4. Верхівка надколінка (apexpatellae)
(до мал. 95, а);
5. Головка стегнової кістки (caput
ossisfemoris);
6. Ямка головки стегнової кістки (fovea capitis
femoris);
/. Міжвертлюгова лінія (linea intertrochanteriса);
Н. Малий вертлюг (trochanter minor);
9. Медіальний (присередній) надвиросток
(epieondylus medialis);
IIі І орн< тульський
10. ІІадколінкова поверхня (faciespatellaris);
11. Латеральний (бічний) надвиросток
(epieondylus lateralis);
12. Тіло стегнової кістки (corpusfemoris);
13. Великий вертлюг (trochanter major);
14. Шийка стегнової кістки (collum femoris);
15. Міжвертлюговий гребінь (crista
intertrochanterica);
16. Сіднична горбистість (tuberositasglutealis);
17. Бічна губа (labium laterale);
18. Підколінна поверхня (faciespoplitea);
19. Латеральний (бічний) виросток (condylus
lateralis);
20. Міжвиросткова ямка (fossa intercondylaris),
21. Медіальний (присередній) виросток (соті)
lus medialis);
22. Медіальна (присередня) губа (labium
mediate);
23. Гребінна лінія (linea pectinea)
Анатомія кісток І.І їх .І'ЄЛН.ІНЬ
ііре\ patellae/. Передня поверхня /facies anterior/ шорстка, а задня є суглобовою
ііопсрчнеіо /facies articularis/.
< vi лобова поверхня /facies articularis/ надколінка має дві (бічну і присередню) фасегки, які розмежовані гребенем. Бічна фасетка більша присередньої, піп і
використовується при орієнтуванні кістки.
Великогомілкова кістка /tibia/ мал.9 6, 97
11 двох кішок гомілки займає присереднє місцезнаходження. Вона має тіло та
ПІНІ кінні. У тригранному тілі розрізняють три краї: передній /margo anterior/,
Пічний міжкістковий /margo interosseus/; присередній /margo medialis/. Ці краї pi і
їмсжонують три поверхні: присередню /facies medialis/, бічну /facies lateralis/ та пі
нню /facies posterior/. На задній поверхні помітна лінія камбалоподібного м'яза ІІпеа
musculi solei/. Присередня поверхня лежить безпосередньо під шкірою.
І Іроксимальний кінець великогомілкової кістки формує два виростки: присергіній /condylus medialis/ та бічний /condylus lateralis/. Спереду і знизу від них помп
на горбистість великогомілкової кістки /tuberositas tibiae/. Зверху на вирост- і ,і\
піаходиться верхня суглобова поверхня /facies articularis superior/кістки, яка міс і
іггь міжвиросткове підвищення/eminentia intercondylaris/. У складі підвищення і
ппа міжвиросткові горбки — присередній /tuberculum intercondylare mediate/ та
пічний /tuberculum intercondylare laterale/.
( переду і ззаду міжвиросткового
релік міжвиросткове поле /area intercondy
laris anterior/ та заднє міжвиростко- пс
поле /area intercondylaris posterior/.
Бічний виросток має малогомілкову суглобову поверхню /facies articularis ftbularis/.
Дистальний кінець великогомілкової к
к гки формує присередню кісточку /malleolus medialis/, позаду якої помітна кісточкова борозна /sulcus malleolaris/, а латерально — суглобова поверхня присередньої кісточки /facies articularis malleoli
medialis/. Майже під прямим кутом до
96. Проксимальний кінець tibiae
останньої горизонтально лежить нижня МАЛ.
1. Area intercondylaris posterior
суглобова поверхня /facies articularis infe- 2. 7. Facies articularis superior
rior/ великогомілкової кістки.
3. Tuberculum intercondylare laterale
Збоку дистального кінця помітна 4. Tuberculum intercondylare mediate
малогомілкова вирізка /incisura fibularis/. 5. Area intercondylaris anterior
Орієнтування кістки: виростки агору, 6. Tuberositas tibiae
горбистість вперед, кісточка вниз іпідвищення розташовані, відповідно, пе
медіально.
Написати українські терміни: 1-7
C.T. Чорнокульський
КІ( ікн нижньої кіниіпки та її з'єднання
14
17
10
18
МАЛ. 97. Кістки правої гомілки:
А передня позиція, Б — задня позиція, В — верхня позиція великогомілкової кістки, Г — попер<
пий розріз у середній 1/3
< І Чорнокульський
Анатомія кісток та їх з'єднань
Продовження до МАЛ. 97. Кістки правої гомілки (ossa cruris):
А передня позиція, Б — задня позиція, В — верхня позиція великогомілкової кістки, Г — поперечний
ро іріз у середній 1/3.
І Медіальний виросток (condylus medialis); 2. Горбистість великогомілкової кістки (tuberositas tibiae);
і Великогомілкова кістка (tibia); 4. Медіальна (присередня) кісточка (malleolus medialis); 5. Латеральна (бічна) кісточка (malleolus lateralis); б. Малогомілкова кістка (fibula);!. Головка малогомілковії міг іки (caputfibulae);?,. Верхівка головки малогомілкової кістки (apexcapitisfibulae);9. Латеральний (бічний) виросток (condylus lateralis); 10. Латеральний (бічний) міжвиростковий горбок (tuberculiim Inlercondylare laterale); 11. Ямка бічної кісточки (fossa malleoli lateralis); 12. Кісточкова борозна
(aliens malleolaris); 13. Лінія камбалоподібного м'яза (linea musculi solei); 14. Медіальний (присеррдній) міжвиростковий горбок (tuberculum intercondylare mediate); 15. Заднє міжвиросткове поле
(urea Intercondylarisposterior); 16. Переднє міжвиросткове поле (area intercondylaris anterior); 17.
Медіальна (присередня) поверхня (facies medialis); 18. Передній край (margo anterior); 19. Латеральнії (бічна) поверхня (facies lateralis); 20. Задній край (margoposterior); 21. Задня поверхня (faciesposterior); 22. Медіальний (присередній) гребінь (crista medialis); 23. Міжкістковий край (margo
Inlerossens); 24. Медіальний (присередній) край (margo medialis); 10 +14 — міжвиросткове
підвищений (eminentia intercondylaris); 1 + 9 — верхня суглобова поверхня (facies articularis superior)
МАЛ. 97 а. Кістки правої гомілки (Для самостійної роботи). Великогомілкова кістка: А — спереду, І>
ззаду, В ■ зверху. Малогомілкова кістка: Г — присередньо, Д — зовні
( .1. 1ІОрНОКуЛМ ЬКИИ
Кц ікн нижньої кінцівки г.і її і'єлнаїїіія
Малогомілкова кістка
/fibula, гр. регопе/ мал.91, 97
Довга, тонка трубчаста кістка, в якій розрізняють тіло та два кінні. Тіло
скручене навколо своєї осі і має три краї: передній/margo anterior/, задній (margo
posterior) та міжкістковий /margo interosseus/. Між краями знаходяться гри по
верхні: присередня /facies medialis/, бічна /facies lateralis/ та злщя/facies posterior/.
На присередній поверхні знаходиться присередній гребінь /crista medialis/.
Проксимальний кінець малогомілкової кістки утворює її головку /caput film Іае/,
яка має верхівку /apex capitis fibulae/ та суглобову поверхню /facies arlicii laris capitis
fibulae/.
Дистальний кінець малогомілкової кістки закінчується бічною кісточкою
/malleolus lateralis/.
На присередній поверхні кісточки міститься суглобова поверхня бічної кісточки
/facies articularis malleoli lateralis/, позаду якої є ямка бічної кісточки /fossa malleoli
lateralis/.
Орієнтування кістки: головка вгору, суглобова поверхня бічної кісточки
медіально, а ямка бічної кісточки позаду неї.
Кістки стопи (ossa pedis) мал. 91, 98, 99, 100, 101
Скелет стопи складається з трьох відділів: кістки заплесна /ossa tarsi/, кістки
плесна (ossa metatarsi) та кістки пальців стопи /ossa digitorum pedis/.
Кістки заплесна /ossa tarsi, s. ossa tarsalia/утворюють два ряди — прокси мши.
ний та дистальний. У проксимальному ряду знаходяться кістки: надп'яткова /talus/
і п'яткова /calcaneus/, а дистальному — човноподібна /os naviculare/, кубоподібна /os
cuboideum/та три клиноподібні кістки: присередня /os cuneiforme medi ale/, проміжна
/os cuneiforme intermedium/, бічна /os cuneiforme laterale/.
Надп'яткова кістка /talus/мал. 98, 99
У ній розрізняють тіло /corpus tali/, шийку /collum tali/, та головку /caput tali/. I
la верхній поверхні тіла знаходиться блок надп'яткової кістки /trochlea tali/ з трьома
суглобовими поверхнями: верхньою поверхнею /facies superior/ посере дині і двома
з кожного боку від неї — присередньою і бічною кісточковими поверхнями /facies
malleolares medialis et lateralis/.
I la бічній поверхні міститься бічний відросток надп'яткової кістки /processus
lateralis tali/, а на задній — задній відросток надп'яткової кістки /processus paste rior
tali/.
Задній відросток має присередній та бічний горбки /tuberculi mediate et lai erale/,
між якими лежить борозна сухожилка довгого м'яза-згинача великого пильня /sulcus
tendinis musculiflexoris hallucis longi/.
Ila нижній поверхні тіла надп'яткової кістки знаходяться три суглобові поверхні
передня п'яткова /facies articularis calcanea anterior/, середня п'ятковії
і І Чиїїтікулн ІІКИІІ
Анатомія кісток та їх з'єднань
МАЛ. 98. Заплеснові кістки лівої стопи присередньо.
/ Tuber calcanei
Calcaneus
і Sustentaculum tali
I Sulcus tendinis m.flexoris hallucis longi
5, Processus posterior tali
ti I 'acies malleolaris medialis
Написати українські терміни.
7. Collum tali
8. Caput tali
9. Os naviculare
10. Os cuneiforme mediale
11. Os metatarsale I
/facies articularis calcanea media/, і задня п'яткова /facies articularis calcanea posterior/ — найбільша. Задня та середня суглобові поверхні розмежовані борозною
надп'яткової кістки /sulcus tali/, яка з борозною п'яткової кістки утворює пазуху за
плесна/у/лихґага/. Головка надп'яткової кістки містить човноподібну суглобову
поверхню /facies articularis navicularis/.
Орієнтування кістки: головка — вперед, блок — вгору, а бічний відросток —
латерально.
ГГ яткова кістка /calcaneus/ мал. 98, 99
Розташована знизу і дещо ззаду від надп'яткової кістки. Задньонижній відділ
п'яткової кістки утворений п'ятковим горбом /tuber calcanei/, який має присередній
та бічний відростки /processus medialis et lateralis tuberis calcanei/. Ha верхній
поверхні кістки розміщені три надп'яткові суглобові поверхні: передня /facies
articularis talaris anterior/, середня /facies articularis talaris media/ і задня /facies
articularis talaris posterior/. Між середньою та задньою знаходиться борозна
п'яткової кістки /sulcus calcanei/.
Середня надп'яткова суглобова поверхня лежить на підпорі надп'яткової кістки
/sustentaculum tali/, яка спрямована медіально. Знизу підпори проходить борозна
сухожилка довгого м'яза-згинача великого пальця /sulcus tendinis musculi flcxoris
hallucis longi/. Збоку на кістці знаходиться малогомілковий блок /trochlea /ibuluris/,
під яким лежить борозна сухожилка довгого малогомілкового м'яза /sul-
С.Т. Чорнокульськии
Kit ІКН НИЖНЬОЇ КІНІІІІІКИ 1.1 ІЇ i'( ЛН.ІННЯ
cits tendinis m.peronei longi/. Спереду п'яткова кістка має кубоподібну суглобову
поверхню/fac/es articularis cuboidea/.
Орієнтація кістки', п'ятковий горб ззаду, підпора — медіально, суглобові но
верхні — зверху.
Човноподібна кістка/os naviculare/
Знаходиться спереду від надп'яткової кістки і має суглобову поверхню для
з'єднання з її головкою. На передній поверхні човноподібної кістки помітні гри
суглобові фасетки для з'єднання з трьома клиноподібними кістками Медіально і
знизу кістка формує горбистість човноподібної кістки /tuberositas ossis navicularis/.
Орієнтування кістки', горбистість вниз і медіально, увігнута суглобова нове
рхня — ззаду.
Клиноподібні кістки /ossa cuneiformia/
Мають суглобові поверхні для з'єднання з човноподібною кісткою прокси
мально та з І—III плесновими кістками — дистально. Бічна клиноподібна кістка /os
cuneiforme laterale/містить також суглобову поверхню для з'єднання з кубо
подібною кісткою. Найбільша серед цих трьох кісток присередня клиноподібна
кістка /os cuneiforme mediate/, а найменша — проміжна клиноподібна кістка /os
cuneiforme intermedium/. Остання має з кожного боку суглобові поверхні для
("єднання з присередньою та бічною клиноподібними кістками.
Кубоподібна кістка /os cuboideum/
Розташована спереду від п'яткової кістки і має для з'єднання з нею суглобову
поверхню. Дві суглобові фасетки містяться на передній поверхні кістки для
з'єднання з основами IV—V плеснових кісток. По нижній поверхні проходить косо
борозна сухожилка довгого малогомілкового м'яза /sulcus tendinis musculiperonei
longi/.
Кістки плесна /ossa metatarsi/ l-V
1 Je короткі трубчасті кістки , кожна з яких має основу /bassis/, тіло /corpus/ і
головку /caput/. Основи плеснових кісток з'єднуються з кістками заплесна і мають
плоскі суглобові поверхні, а головки містять напівсферичні суглобові поверхні для
з'єднання з основами проксимальних фаланг. Перша та п'ята плеснові кістки
містять горбистості /tuberositas ossis metatarsi primi et quinti/. Ila нижній поверхні
головки 1-ї плеснової кістки лежать дві сесамоподібні кістки (ossa sesamoidea).
Кістки пальців стопи /ossa digitorum pedis/ мал. 100
Як і на кисті всі пальці, крім першого, мають по три фаланги: проксимальну
/phalanx proximalis/, середню /phalanx mez/za/i дистальну /phalanx distalis/. Всі фаланги пальців стопи порівняно з кистю значно коротші, хоча і мають майже ана лої
і11 ну будову. Дистальні фаланги мають горбистість /tuberositasphalangis distalis/
I I 1 III/IlliІкульї ЬКИИ
<1
Анатомія кісток І<І їх з'їлнані.
КІСІМІ нижньої кіниінки та ії з'єднання
4
4
4
4
МАЛ.100. Кістки лівої стопи: Д - зверху, Е - знизу
f (tarsus)
І. Заплеснові кістки; II. Плеснові кістки; III.
Кістки пальців (фаланги). 1 — надп'яткова кістка.
2 п'яткова кістка; З — човноподібна кістка; 4
кубоподібна кістка; 5 — присередня клиноподібна
кістка; б — проміжна клиноподібна кістка; 7 бічна
клиноподібна кістка; а — проксимальна фаланга; б
— середня фаланга; с — кінцепл фаланга.
4
4
Написати латинські
терміни
4
III — ossa digitorum
в, Г, Д — Права п'яткова кістка (calcaneus) В — зверху, Г —
присередньо, Д — збоку
I
15. П'ятковий горб (tuber calcanei);
16. Кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis
cuboidea);
17. Передня надп'яткова суглобова поверхня (facies
articularis talaris anterior);
18. Середня надп'яткова суглобова поверхня (facies
articularis talaris media);
19. Задня надп'яткова суглобова поверхня (facies articularis
talaris posterior);
20. Борозна п'яткової кістки (sulcus calcanei);
21. Підпора надп'яткової кістки (sustentaculum tali);
22. Борозна сухожилка довгого м'яза-згинача
великого пальця (sulcus tendinis musculiflexoris hallucis
МАЛ.99. Надп'яткова та п'яткова кістки справа. А, Б
longi);
.
— Права надп'яткова кістка (Talus): А — зверху, Б
23. Малогомілковий блок (trochlea peronealis ! i ф s.fibu
— знизу
laris);
1. Човноподібна суглобова поверхня (facies
24. Борозна сухожилка довгого малогомілкового j м'яза
articularis navicularis);
(sulcus tendinis musculi fibularis s.peronei longi)
2. Тіло надп'яткової кістки (corpus tali);
і, Шийка надп'яткової кістки (collum tali);
С. Г. Чорнокульський
I
І!!
!і4
А. Верхня поверхня (facies superior);
>і. Бічний горбок (tuberculum laterale);
6. Присередній горбок (tuberculum mediate);
/. Борозна сухожилка довгого м'яза-згинача великого пальця (sulcus tendinis
m.flexoris hallucis longi);
8. Бічна кісточкова поверхня (facies malleolaris
lateralis);
<1
Анатомія кісток І<І їх з'їлнані.
9. Бічний відросток надп'яткової кістки (proces
sus lateralis tali);
10. Присередня кісточкова поверхня (facies malleolaris medialis);
11. Передня п'яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea anterior);
12. Середня п'яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea media);
13. Борозна надп'яткової кістки (sulcus tali);
14. Задня п'яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea posterior).
II - ossa metatarsi (metatarsus)
а проксимальна фаланга (phalanxproximalis); l> ■ середня фаланга (phalanx media);
< дистальна фаланга (phalanx distalis)
МАЛ.101. Кістки правої стопи (ossapedis)-. А — верхня, Б — присередня позиції.
1. Надп'яткова кістка (talus);
П'яткова кістка (calcaneus);
і. Човноподібна кістка (os naviculare);
А. Кубоподібна кістка (os cuboideum);
'• Медіальна (присередня) клиноподібна кістка (os cuneiforme mediate); б. Проміжна
клиноподібна кістка (os cuneiforme intermedium);
' /Іаіирлльна (бічна) клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale)
і I Чорнокульський
С. Г. Чорнокульський
■I
КІСІМІ нижньої кіниінки та ії з'єднання
■н
Анатомія кісток та їх
44
з'єлнань
4
4
4
/ovea capitis femoris
4
4
Г
1!
linea
intertrochanterica
trot. banter
minor
МАЛ. 102. Проксимальний кінець лівої стегнової кістки з
лініями прикріплення капсули суглоба та епіфізарного
хряща
t fl
» fl
1! fl
Г'
1
If fl
МАЛ. 103. А — Ліва кульшова кістка (Os coxae), передня позиція. Б — Тимчасовий синхондроз
(os coxae) кульшової кістки у межах acetabulum, існує до 16 років (Для самостійної роботи
C.T. Чорнокульськии
L’
■н
Анатомія кісток та їх
студента)
4
з'єлнань
L fl
C.T. Чорнокульськии
L’
К/< ікн
нижньої кінцівки та їі:>'(лн.іння
З'єднання кісток нижньої кінцівки
(Juncturae membri inferiors) (мал. 104-118)
З'єднання тазового пояса (Juncturae cinguli pel vic і)
Серед з'єднань нижньої кінцівки, і зокрема тазового пояса, існують псі грі
різновиди з'єднань:
1. Неперервні — синдесмози: клубово-поперекова зв'язка (lig. iliolumbale), при
жово-остьова зв'язка (lig. sacrospinale), крижово-горбова зв'язка (lig. sacrotubcrale)
затульна перетинка (membrana obturatoria). Серед з'єднань вільної нижньо
кінцівки — велико-малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis). Кулыпоп
кістки, крижі, хребет з'єднані між собою вищезазначеними синдесмозами
зв'язками. Клубово-поперекова зв'язка (lig. iliolumbale) натягнена між крилом клу
бової кістки та тілами і поперечними відростками IV,V поперекових хребців.
Крижово-остьова зв'язка (lig. sacrospinale) прямує від бічних частин крижово
кістки та куприка до сідничої ості, формуючи з великою сідничою вирізкою не
ликий сідничий отвір (foramen ischiadicum majus). Крижово-горбова зв'язка (tig
sacrotuberale) починається також від крижової кістки та куприка але більш піп
роким пучком і прикріплюється до сідничого горба. Крижово-горбова, крижо воостьова зв'язки та мала сіднича вирізка обмежують малий сідничий отвІ| (foramen
ischiadicum minus).
Затульна перетинка (membrana obturatoria) виповнює однойменний отвір та за,
обминаючи його вільну частину поруч з затульною борозною, де утворим гь ея
затульний канал (canalis obturatorius). Вищезазначені отвори, канал вивча югься в
розділах міологія, промежина, ангіоневрологія в топографоана гомічпому аспекті.
2. Напівперервні (лобковий симфіз — symphysis pubica). Між симфізними
поверхнями лобкових кісток знаходиться волокнистий хрящ — міжлобковий диск
(discus interpubicus), у товщі якого міститься щілиноподібна порожнина. У
вертикальному положенні лобковий симфіз стискається, а при сидінні — ро ї
гягується (мал.104, В). Щілина диска у жінок ширша ніжу чоловіків, особливо під
час вагітності, що є передумовою рухів у лобковому симфізі в пологах.
3. Перервні (крижово-клубовий суглоб — art. sacroiliaca) (мал. 104). Суглоб V i
порений вушкоподібними поверхнями крижової та клубової кісток, вкритих
волокнистим хрящем.
< у і лобова капсула щільна, добре натягнена і прикріплюється до країв суг
лобових поверхонь. Вона підсилена спереду передніми крижово-клубовими ні й
ікнми (ligg. sacroiliaca anteriora), а ззаду — міжкістковими та задніми крижовоuлубовими зв'язками (ligg. sacroiliaca interossea etposteriora). Крижово-клубовий <
vi лоо підкріплюють також крижово-горбова, крижово-остьова та клубовоііонерековії зв'язки. Суглоб простий, плоский, комбінований, амфіаргрої і
малорухомий).
і і Чи/ишмім мил
Анатомія кісток та їх з'єднані,
Лобковий симфіз зміцнений двома зв'язками: верхньою лобковою (lig. pubicum
\uperius) та, дугоподібної форми, нижньою лобковою (lig. pubicum inferius). Нижнії
лобкова зв'язка формує верхівку підлобкового кута (angulus subpubicus). У І іпок
цей кут ширший ніж у чоловіків, а нижні гілки лобкових кісток утворю- І<> І ь
лобкову дугу (arcus pubis)
Таз у цілому
З'єднання двох кульшових кісток із крижовою кісткою (з куприком) та між
собою замикають кісткове кільце — таз (pelvis) (мал. 104, 106). Розрізняють великий газ (pelvis major) і малий таз (pelvis minor). Ці відділи таза розмежовані погрпяичною лінією, яка в цілому окреслює отвір — верхній отвір малого таза (aperture
pelvis superior). Внизу порожнина малого таза (cavitaspelvis minor) закінчується
нижнім отвором таза (apertura pelvis inferior).
Розміри жіночого таза мають велике практичне значення і вивчаються у жиних жінок з допомогою тазоміра (три поперечних розміри великого таза, мил. 105)
та розміри малого таза —бімануальним дослідженням (мал. 105, 106).
(' і атевий диморфізм. У жінок, як і крижі, таз більш широкий і короткий, ніж
чоловічий. Крила клубових кісток більш розлогі, вхід у порожнину малого таза
округлений, форма порожнини малого таза циліндрична, а підлобковий кут
більший (90-100°) проти (70-75°) у чоловіків. Зовнішній вигляд кісток менш
рельєфний, товщина їх менша, ніж у чоловіків. Основні розміри великого та
малого таза жінки подані на мал. 105, 106.
З'єднання вільної нижньої кінцівки
(Juncturae membri inferioris liberi) (мал. 104)
I. Неперервні (синдесмози): міжкісткова перетинка гомілки, велико-малогомілковий синдесмоз, довга підошвова зв'язка, тощо.
II. Перервні. Це суглоби вільної нижньої кінцівки.
І. Кульшовий суглоб (art. coxae), мал. 108.
Утворений головкою стегнової кістки та півмісяцевою поверхнею кульшової
западини тазової кістки. Кульшова западина поглиблюється губою кульшової
западини (labrum acetabulare), яка знаходиться в порожнині суглоба. Над
кульшовою вирізкою губу доповнює поперечна зв'язка кульшової западини (lig.
transversum acetabuli). Півмісяцева поверхня кульшової западини вкрита
гіаліновим хрящем, а решта поверхні acetabulum — синовіальною перетинкою. І
оловка стегнової кістки також вкрита гіаліновим хрящем, а її шийка — синовіальною перетинкою.
Суглобова капсула від зовнішнього краю кульшової губи сягає до міжвертлюгових ліній та гребеня стегнової кістки, обгортаючи, таким чином, її шийку. Це
мас практичне значення в диференціальній діагностиці і лікуванні ішу
грішньосуглобовихта позасуглобових переломів. Капсула підсилена чотирма
позакапсульними зв'язками (мал.108, А, Б):
С.Т. Чорнокульськии
I *д
и
В! я
І! 1 *Л
Сія
fi ! Л
Iі ! в
МАЛ. 104. З'єднання тазового пояса (juncturae cingulipelvici).
А таз (pelvis), верхня позиція, Б — на розрізі таза; В — лобковий симфіз (symphysis pubica) на
фронтальному розтині.
І. Міжкісткові крижово-клубові зв'язки (ligamentasacroiliaca interossea);
Крижово-клубовий суглоб (articulatio sacroiliaca);
І. Крижово-остьова зв'язка (ligamentum sacrospinale);
6. Крижово-горбова зв'язка (ligamentum sacrotuberale);
'і Лобковий симфіз (symphysispubica);
п Малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus);
t Великий сідничий отвір (foramen ischiadicum majus);
и Передні крижово-клубові зв'язки (ligamenta sacroiliaca anterioraf,
'• Клубово поперекова зв'язка (ligamentum iliolumbale);
10 Верхня лобкова зв'язка (ligamentumpubicum superius);
11 МІжлобковий диск (discus interpubicus) зі щілиноподібною порожниною;
і; Нижнії лобкова зв'язка (Lig. pubicum inferius)
і І Чіуїникулм і,КИИ
Анатомія кісток та їх з'єднані,
МАЛ. 105. Таз жіночий (pelvisfemininum) та його розміри. Вигляд зверху.
• Відстань між великими вертлюгами стегнових кісток (distantia trochanterica) — 30-32
см;
1. Відстань гребенів (distantia cristarum) — 28—30 см;
2. Відстань остей (distantia spinarum) — 25—27 см;
3. Кон'югата анатомічна (conjugata anatomica) — 11,5 см;
4. Поперечний діаметр (diameter transversa) — 13 см;
5. Косий діаметр правий (diameter obliqua) — 12 см;
6. Кон'югата справжня (гінекологічна) (conjugata vera s. gynecologica) — 11 см;
7. Кон'югата діагональна (conjugata diagonalis) — 13—13,5 см;
8. Прямий розмір виходу із малого таза (diameter recta exituspelvis minoris) — 9,5 см;
9. Вісь таза (axispelvis)
МАЛ. 106. Сагітальний розріз таза.
Тазова порожнина:
(cavitas pelvis)
Прямий діаметр — 12,2 см
(це лінія між II і III крижовими
хребцями та серединою задньої поверхні симфіза).
Поперечний діметр — 11,5 см (це
відстань між центрами кульшових
западин)
С.Т. Чорнокульськии
Kll IIHt НИЖНЬОЇ КІНІІІІІКИ
/<І її і'сЛНПННЯ
• Клубово-стегнова зв'язка (7zg. iliofemorale) простягнена між нижньою не
редпьою клубовою остю та міжвертлюговою лінією спереду суглоба. Цс панно
гужіїіша зв'язка (товщина 1 см) людини, яка разом з м’язами утримує тулуб у
вертикальному положенні та запобігає при цьому його падінню назад.
• Лобково-стегнова зв'язка (lig. pubofemorale) прямує від верхньої гілки лоб
кової кістки до присереднього відрізка міжвертлюгової лінії. Зв'язка виді іа< 1ь
ся в суглобову капсулу, відносно слабка.
• Сідничо-стегнова зв'язка (lig. ischiofemorale) натягнена між тілом сідничої
кістки та великим вертлюгом стегнової кістки.
• Коловий пояс (zona orbicularis) являє собою колове потовщення пучків во
локнистої частини суглобової капсули, петлеподібно охоплююче шийку сгеї
нової кістки. Коловий пояс фіксується до клубової кістки нижче її передньої
нижньої ості, переплітаючись пучками волокон зі всіма попередніми зв'язка ми.
У суглобі знаходяться також дві внутрішньокапсульні зв'язки. Одна з 11 их
зв'язка головки стегнової кістки (lig. capitisfemoris) — містить у собі артерію, яка
кровопостачає головку стегнової кістки (мал. 108, В, Г). Зв'язка починається від
поперечної зв'язки та вирізки кульшової западини і прикріплюється до ямки го
ловки стегнової кістки. Зв’язка, на відміну від інших, відіграє роль амортизато ра
суглоба та провідника кровоносних судин до головки стегнової кістки.
МАЛ. 107. Терміни існування
епіфізарних та апофізарних
хрящів нижньої кінцівки:
А - епіфізарних та апофізарних хрящів
стегнової кістки,
Б - великогомілкової кістки, В малогомілкової кістки,
Г - апофізарного хряща п'яткової кістки,
Д - плеснових кісток та кісток пальців.
Цифрами позначені терміни існування
епі- та апофізарних хрящів у роках. Р пубертатний період, F (fetus) - плід 9 міс.
Тимчасовий синходроз між 3-ма кістками
кульшової кістки та апофізарного хряща
сідничого горба показано на мал. 103, Б
і І ' Ьіринц м-і І.МІІІ
Анатомія кісток та їх з'єднань
Кі
S'! ’■
І!1
ft I
I / Ч<If ни тульський
A/( /ни нижньої кінцівки та її з'єднання
Анатомія кісток та їх з'єднань
•
*
а
1-і
і
4
І'!
!•! ■
МАЛ.108. Кульшовий суглоб (articulatio
coxae)-. А — передня позиція, Б — задня
В—
С.Т. позиція,
Чорнокульський
I / Ч<If ни тульський
Анатомія кісток та їх з'єднань
суглоб відкритий з двома внутрішньокапсульними зв'язками, Г — фронтальний зріз суглоба.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Суглобова капсула (capsula articularis).
Затульна перетинка (membrana obturatoria).
Лобково-стегнова зв'язка (ligamenlum pubofemorale).
Клубово-стегнова зв'язка (ligamentum iliofemorale).
Коловий пояс (zona orbicularis).
Сідничо-стегнова зв'язка (ligamentum ischiofemorale)
МАЛ.108. Кульшовий суглоб (articulatio
coxae):
7. Зв'язка головки стегнової кістки (ligamentum capitisfemoris);
Н. Поперечна зв'язка кульшової западини (ligamentum transversum acetabuli) в розрізі;
9. Суглобова порожнина (cavitas articularis);
10. Губа кульшової западини (labrum acetabulare)
I / Ч<If ни тульський
Анатомія кісток та їх з'єднань
Поперечна зв'язка кульшової западини (lig. transversum acetabuli) зв'язує кінці і
v<>и кульшової западини над її вирізкою, замикаючи також і півмісяцеву поверхню. Простір під зв'язкою заповнений сполучною тканиною, яка продов- і- у<
гі.ся також і до ямки кульшової западини.
Суглоб простий, чашоподібний, але до 14—17 років може розглядатися як
складний.
2. КОЛІННИЙ суглоб (art. genus), мал. 109, 113
Анатомічно це найскладніший та найбільший суглоб людини. Суглобові поверхні (facies articularesf.
• виростків стегнової кістки (condyli femorisf,
• верхня суглобова поверхня великогомілкової кістки (facies articularis
superior tibiae);
• надколінка (patellae);
• надколінкова поверхня стегнової кістки (facies patellaris femoris).
Між суглобовими поверхнями стегнової та великогомілкової кісток знаходяться присередній та бічний меніски (menisci medialis et lateralis), які з'єднані між
собою спереду поперечною зв'язкою коліна (ligamentum transversum genus). Кінці
менісків прикріплюються до горбків міжвиросткового підвищення спереду і ззаду
зв'язками (мал. 112 Г, 113).
Кожен меніск — це волокнисто-хрящова, тригранна зігнута структура, зрощена
по периметру з капсулою суглоба, а стоншеним, вільним краєм обернена в
суглобову порожнину. Присередній меніск вузький, півмісяцевої форми, а бічний
— ширший і кільцеподібний. Верхні поверхні менісків увігнуті у відповідності до
конфігурації присереднього та бічного виростків стегнової кістки, а нижні майже
плоскі лежать на верхній суглобовій поверхні великогомілкової кістки.
Меніски значно покращують конгруентність суглобових поверхонь та
відіграють роль амортизаторів суглобів.
Лінія прикріплення суглобової капсули на стегновій кістці спереду зміщена на
1,5 см від краю суглобового хряща; залишає з боків вільними надвиростки, а ззаду
проходить уздовж краю суглобової поверхні виростків. На великогомілковій кістці
та надколінку суглобова капсула прикріплюється по краю їх суглобових
поверхонь. Capsula articularis колінного суглоба простора, відносно гонка спереду
і потовщена ззаду. Синовіальна перетинка суглобової капсули вкриває
внутрішньосуглобові зв'язки, утворює численні складки, серед яких найбільші —
крилоподібні (plicae alares). Вони розташовані знизу та з боків від надколінка,
містять жирову тканину, заповнюючи частину суглобової порожнини. Своєрідним
продовженням середньої частини крилоподібних складок вглиб міжвиросткової
ямки являється піднадколінкова синовіальна складка (plica synovialis
infrapatellaris). Обидві зазначені складки формують т.з. піднад- КОЛІІІКОВС жирове
тіло (corpus adiposum infrapatellare).
С. Г. Чорнокульськии
•л
1
•Іі
•
1
м
я
4
■
ж
я
4
Кі< ІКН НИЖНЬОЇ КІННІІІКИ 1.1 її ('(ЛН.ІННЯ
МАЛ.109. Суглобові поверхні, лінії прикріплення капсули (пунктиром) лівого колінного суглоба та
лінії епіфізарних хрящів кісток (крапкою): А — спереду, Б — ззаду
МАЛ. 110. Надколінок (правий): А — спереду, Б — ззаду
І 0< попа надколінка; 2. Передня поверхня; 3. Суглобова поверхня; 4. Верхівка
надколінка;
ІІ
Ни ЛКИИ
Анатомія кісток та їх з'єднань
Синовіальні сумки (bursae synoviales) — це також додаткові структури суглоба,
які розташовані між рухомими сухожилками м'язів та кістками і виключають
обопільне тертя. Вони можуть сполучатися з порожниною колінного суглоба.
ІІаднадколінкова сумка (bursa suprapatellaris) міститься між сухожилком чоіириголового м'яза стегна та стегновою кісткою; підіймаючись до 10 см над рівнем
надколінка, сполучається з порожниною колінного суглоба.
Глибока піднадколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda) розташована між
зв'язкою надколінка та великогомілковою кісткою. Під сухожилком
МАЛ. 111. Правий колінний суглоб спереду. Позиції: А — розгинання, Б — згинання, В — присереднє
обертання, Г — розрив передньої схрещеної зв'язки (у випадку передньо-заднього іміщення
великогомілкової кістки). Напруження зв'язок показано чорним кольором.
1. Обхідна великогомілкова зв'язка (lig. collaterale tibiale);
2. Обхідна малогомілкова зв'язка (lig. collateralefibulare);
3. Передня схрещена зв'язка (lig. cruciatum anterius);
4. Задня схрещена зв'язка (lig. cruciatum posterius);
5. Головка малогомілкової кістки (caputfibulae);
6. Бічний меніск (meniscus lateralis)
С. T. Чорнокульський
Kit ІКН Hll/Kllhoi КІІІІІІНКИ 1,1 її і'( ЛІКІІІІІЯ
1я
вя
В4
іЯ
я -я
■ і*
Е -я
яя
підколінного м’яза знаходиться підколінне заглиблення (recessus subpopHteus), г
нід сухожилком кравецького м’яза на місці його прикріплення — bursa sub
tetullnea in. sartorii.
( переду від надколінка розміщені послідовно підшкірна, підфасціальїні
нідсухожилкова переднадколінкові сумки (bursae synoviales subcutanea,
sub/'ascialis subtcndinea prepatellaris).
Отже до вііутрішньосуглобових утворів належать меніски, синовіальні склад
ки, сполучені з його порожниною синовіальні сумки, внутрішньою!ІісулшІ
ів’язки.
У колінному суглобі розрізняють внутрішньокапсульні, капсульні та поза
капсульні зв'язки.
Внутрішньокапсульні зв'язки
• Передня схрещена зв'язка (lig. cruciatum anterius) міститься між приссреднь
ою поверхнею бічного виростка стегнової кістки і переднім міжвиростковш полем
великогомілкової кістки.
• Задня схрещена зв'язка (lig. cruciatumposterius) натягнена між бічною нове
рхпею присереднього виростка стегнової кістки і заднім міжвиростковим по лем.
• Передня меніско-стегнова зв'язка (lig. meniscofemorale anterius) йде пара
лелыю передній схрещеній зв'язці від присереднього меніска до внутрішні.»
поверхні бічного виростка стегнової кістки, непостійна.
• Задня меніско-стегнова зв’язка (lig. meniscofemorale posterius) паралельн
задній схрещеній зв'язці і натягнена між бічним меніском та внутрішньою по
верхнею присереднього виростка стегнової кістки.
Капсульні зв'язки
і» Я
1Я
Ія
Ія
Яя
®я
Sя
ВІ! Я
• Коса підколінна зв’язка (lig. popliteum obliquum). Це пучки сухожилка пінне
региіічастого м'яза в складі "глибокої гусячої лапки" (див. мал. 112 Б, 13, 14).
• Дугоподібна підколінна зв'язка (lig. popliteum arcuatum) йде від бічного вир»
стка стегнової кістки, охоплює підколінний м'яз і прикріплюється до головк
малогомілкової кістки.
Позакапсульні зв'язки
• Великогомілкова побічна зв'язка (lig. collaterale tibiale) знаходиться між прг
середніми надвиростком стегнової кістки та виростком великогомілкові кістки.
• Малогомілкова побічна зв'язка (lig. collaterale flbulare) натягнена у вигля
волокнистого канатика між бічним надвиростком стегнової кістки і apex сарі!
fibulae,
• Зв'язка надколінка (lig. patellae) — це кінцева частина сухожилка чотирик
нового м'яза стегна в якому міститься надколінок (сесамоподібпа кістки Зв'язки
прямує від верхівки надколінка до великогомілкової горбистості.
і / Нори, тульський
НІ
Анатомія кісток та їх з'єднань
21
7
4
15
22
23
17
З
24
МАЛ.112. Колінний суглоб (правий) (articulatio genus) на сагітальному розрізі;
А передня позиція колінного суглоба, Б — задня позиція колінного суглоба, В — суглоб відкритий
у передній позиції, Г — суглобова поверхня великогомілкової кістки зверху, Д — сагітальний розріз
1. Обхідна великогомілкова зв'язка (ligamentum (musculussemimembranosus), його три пучки сухожилків утворюють "глибоку гусячу лапку" (pes
collaterale tibiale) — А, Б, В;
2. Присередній тримач надколінка (retinaculum anserinus profundus) — Б;
14. Коса підколінна зв'язка (ligamentum
patellae mediate) — А;
3. Зв'язка надколінка (ligamentumpatellae);
popliteum obliquum) — Б;
4. Суглобова капсула (capsula articularis);
15. Задня схрещена зв'язка (ligamentum crucia5. Бічний тримач надколінка (retinaculum patellae tum posterius);
laterale) — А, Б;
16. Поперечна зв'язка коліна (ligamentum
6. Малогомілкова побічна* зв'язка (ligamentum transversum genus) — В, Г;
collateralefibularae) — А, Б;
17. Передня схрещена зв'язка (ligamentum
7. Надколінок (patella);
cruciatum anterius);
8. Чотириголовий м'яз стегна (musculus quadri- 18. Горбистість
великогомілкової
кістки
ceps femoris) — А;
(tuberositas tibiae) — Г;
9. Бічна головка литкового м'яза (caput laterale 19. Бічний меніск (meniscus lateralis) — Г;
musculi gastrocnemii) — Б;
20. Присередній меніск (meniscus medialis) — Г;
10. Двоголовий м'яз стегна (musculus biceps 21. Наднадколінкова
сумка
femoris) — Б;
(bursasuprapatellaris);
11. Дугоподібна підколінна зв'язка (ligamentum 22. Піднадколінкова синовіальна складка (plica
popliteum arcuatum) — Б;
synovialis infrapatellaris);
12. Підколінний м'яз (musculuspopliteus) — Б;
23. Крилоподібні складки (plicae alares);
13. Півперетинчастий м'яз
24. Глибока піднадколінкова сумка (bursa
infrapatellaris profunda)
• Побічна, обхідна — синоніми
С.Т. Чорнокульський
Kll ІКН НИЖНЬОЇ КІННІІІКИ 1.1 її і'слн.іння
До МАЛ.112.
Скелет колінного суглоб
спереду та вісі обертання
• ІІрисередній тримач надколінка (retinaculum patellae mediale) — це ирисе pt
nil пучки сухожилка чотириголового м'яза стегна, які вплітаються в пал колінок.
• Нічний тримач надколінка (retinaculumpatellae laterale) — це бічні пучки, су
ннк.і чотириголового м'яза стегна, які вплітаються в надколінок збоку.
< >і и . по іакапсульні зв'язки спереду суглоба — це розгалужені пучки сухо і
іі'ікп чо і при голового м'яза стегна, а з обох боків побічні зв'язки.
І / 'ЦіНПМ W.< hhlfll
Анатомія кісток та їх з 'єднань
fu .J
£ " *1
К'і 4 І
> -1
і
15
І4
В4
В4
16
1
З
І -1
І4
7
■5 4
Г4
і4
К•
Е4
■«
Iі 4
В4
До МАЛ.112.
За формою суглобових поверхонь колінний суглоб — виростковий (різновид —
двовиростковий (art.bicondilaris). У ньому можливі рухи навколо фронтальної
(згинання, розгинання з обсягом рухів до 150° та навколо вертикальної
(поздовжньої) — обертання на 15—35°. Обертання можливі в положенні
напівзігнутого коліна. При цьому схрещені зв'язки гальмують присереднє
обертання, але звільнюються під час обертання назовні, яке також гальмується
побічними зв'язками. Максимальне натягнення побічних і схрещених зв’язок
< . І. Чорнокульс ькин
14
І4
І« 4
Г4
І- 4
■' 4
Кі< ІКІІ НИЖНЬОЇ КІНІІІІІКИ
/.І /7 з'сапання
МАЛ.113. Колінний суглоб справа
(Для самостійної роботи студента). Написати латинські терміни
1. Обхідна великогомілкова зв'язка;
?. ІІрисередній тримач надколінка, мал. 112, А;
І. Зв'язка надколінка;
4. Суглобова капсула
'>. бічний тримач надколінка, мал. 112, А;
(і. Обхідна малогомілкова зв'язка;
/. Надколінок;
Н. (ухожилок чотириголового м'яза стегна:
Ь. Задня позиція:
U. Передня схрещена зв'язка;
III. І.ідня схрещена зв'язка (Б), (В);
11 ІІрисередній меніск;
12 бічний меніск;
І І Ілдіні меніско-стегнова зв'язка (Б);
< / Чп/іиїжухм І>*ИИ
Г. Верхня суглобова поверхня великогомілкової
кістки з менісками та зв'язками:
14. Передня меніско-стегнова зв'язка;
В. Зв'язки колінного суглоба спереду: 15. Попе
речна зв'язка коліна;
Д. Сагітальний розріз:
16. Наднадколінкова сумка;
17. Глибока піднадколінкова сумка;
18. Крилоподібні складки;
19 Велико-малогомілковий суглоб (Б);
20. Міжкісткова перетинка гомілки (Б);
21. Великогомілкова кістка (Б);
22. Малогомілкова кістка (Б);
23. Суглобова порожнина.
Анатомія кісток та їх з'єднань
відбувається при розгинанні, коли стегно і гомілка розташовані вздовж однієї ПІНІЇ
і формують непорушну опору. Меніски в цій позиції найбільш стиснені (пин мал.
111 А). При згинанні та розгинанні виростки стегнової кістки ковза- юн. по верхній
поверхні менісків, а при обертанні — меніски разом з виростками перемішаються
по суглобовій поверхні великогомілкової кістки. Під час її її і ви п ія гомілки
надколінок займає проміжок між виростками, що сприяє за- хисіу суглоба.
Отже, колінний суглоб — це складний, комплексний та виростковий (дво- О(
І.ОІІИЙ) суглоб.
і. Велико-малогомілковий суглоб (artriculatio tibiofibularis) з'єднує плоскі сугиобоні поверхні головки малогомілкової кістки та бічного виростка великоюмілкової кістки.
(’углобова капсула щільна, натягнена до країв суглобових поверхонь. Спереду
її підсилює передня зв'язка головки малогомілкової кістки (lig. capitis fibulae
anterius), а ззаду — задня зв'язка головки малогомілкової кістки (lig. capitis fibulae
posterlus). Суглобова порожнина в деяких випадках сполучається з порожниною
колінного суглоба. Суглоб простий, плоский, багатоосьовий.
Кістки гомілки з'єднані між собою також міжкістковою перетинкою гомілки
(membrana interossea cruris), яка прикріплена вздовж їх міжкісткових країв. Пере і
инка має верхній та нижній отвори для судин і нервів.
Велико-малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis) — неперервне і'<
днанпя дистальних кінців кісток гомілки. Спереду і ззаду це з'єднання лосиної ться
передньою та задньою велико-малогомілковими з'язками (ligg. tibiofibu- lares
anterius et posterius). Нерідко в щілину між гомілковими поверхнями синдесмозу
проникає синовіальна перетинка надп'ятково-гомілкового суглоба. У нікому
випадку з'єднання є перервним, тобто нижнім, велико-малогомілковим суглобом
(art.tibiofibularis inferior).
Суглоби стопи
(articulationes pedis) (мал.115-117)
4. Надп'ятково-гомілковий суглоб (art.talocruralis) утворений суглобовими
поверхнями присередньої та бічної кісточок, нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки, суглобовими поверхнями блока надп'яткової кістки. Суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь і тільки в межах
шийки надп'яткової кістки дещо зміщена від краю суглобового хряща.
З обох боків вона щільна, натягнена, і підкріплена потужними зв'язками. І
Іриссредньо-це присередня побічна зв'язка (дельтоподібна) lig. collaterale mediate
(deltoideum), яка складається з чотирьох частин:
а великогомілково — човноподібної (pars tibionavicularis);
б — великогомілково-п'яткової (pars tibiocalcanea);
в — передньої великогомілково-надп'яткової (pars tibiotalaris anterior);
і задньої великогомілково-надп'яткової (pars tibiotalaris posterior).
(.1. ЧорнокульськиИ
Кі( ікн нижньої кіниівки та її з'єднання
У назвах частин зв'язки міститься їх початок та прикріплення (мал. 115). Збо ку
надп'ятково-гомілковий суглоб (мал. 115, Г) укріплений трьома зв'язками:
передньою та задньою надп’ятково-малогомілковими зв'язками (ligg. talofibu
tares anterius et posterius)',
п'ятково-малогомілковою зв'язкою (lig.calcaneofibulare). Спереду і ззаду суі
лобова сумка відносно тонка, простора, утворює складки.
У надп'ятково-гомілковому суглобі здійснюються рухи навколо фронгаль ної
осі — згинання (підошвове) та розгинання в обсязі близько 60—70°. Суглої
складний, блокоподібний, деякою мірою гвинтоподібний. Між кісгкамі заплесна
розрізняють п’ять основних суглобів.
5. Піднадп'ятковий суглоб (art. subtalaris), мал.116. Утворений задніми сугло
бовими поверхнями надп'яткової та п'яткової кісток. Суглобова капсула щільна
натягнена, прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Вона підсилсн бічною
надп'ятково-п'ятковою зв'язкою (lig. talocalcaneum laterale)', присередньої
надп'ятково-п'ятковою зв'язкою (lig. talocalcaneum mediale) та міжкісткової
надп'ятково-п'ятковою зв'язкою (lig. talocalcaneum interosseum). Суглоб простий
циліндричний, комбінований з надп'ятково-п'ятково-човноподібним сугло бом.
6. Надп'ятково-п'ятково-човноподібннй суглоб (art. talocalcaneonavicularis, У
творений передніми та середніми суглобовими поверхнями надп'яткової і п'ят нової
кісток, головкою надп'яткової кістки та човноподібною кісткою. Між зазна чсними
суглобами (5, 6) стопи розташована пазуха заплесна (sinus tarsi).
Суглобова капсула спільна і прикріплюється до країв зазначених вище су і
лобових поверхонь. Суглоб укріплюють надп'ятково-човноподібна зв'язка (Ііі
talonaviculare), підошвова п'ятково-човноподібна зв'язка (lig. calcaneonaviculat
plantare) та всі зв'язки піднадп'яткового суглоба.
Слід класифікувати надп'ятково-п'ятковий суглоб як циліндричний
комбінований, а надп'ятково-човноподібний суглоб як кулястий, комбінова ний. У
цілому це складний суглоб, функціонально-одноосьовий, що викону обмежені
рухи привертання та відвертання стопи.
7. П'ятково-кубоподібний суглоб (art calcaneocuboidea).
Утворений суміжними суглобовими поверхнями п'яткової та кубоподібні кісток,
які в деякій мірі сідлоподібні. Суглобова капсула ущільнена ирисе редпьо і
прикріплена до країв суглобових поверхонь. Суглоб укріплюють тилі на та
підошвова п'ятково-кубоподібні зв'язки (ligg. calcaneocuboidea dorsale і plantare), а
також довга підошвова зв'язка (lig. plantare longum). Остання зв'язк ин і мі пена між
п'ятковою, кубоподібною кістками ззаду та I—V плесновії і • іегок спереду. Суглоб
плоский, комбінований і разом з надгі'ятково-човік ноліГміим утворюють
поперечний суглоб заплесна.
N ІІоііерчний суглоб заплесна (art. tarsi transversa) (суглоб Шопара). S иодІПної
форми суглоб укріплений всіма зв'язками двох суглобів, а його клк
і I 4>уіні*м*< МИІ*
Анатомія кісток та їх з'єднань
чем < роздвоєна зв'язка (lig. bifurcation). Ця зв'язка починається від верхньої поверхні п'я ткової кістки і розгалужуються на дві частини: п'ятково-кубоподібну dig
calcaneocuboideum) та п'ятково-човноподібну (caleaneonaviculare) зв'язки.
Роздвоєна зв'язка має вирішальне значення при амппутації частини стопи по пінії
поперечного суглоба заплесна. Суглоб складний, комбінований, функціонує як
одноосьовий зі сагітальною віссю обертання.
9. Клино-човноподібний суглоб (art.cuneonavicularis).
Утворений задніми суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток, дис
тальною суглобовою поверхнею човноподібної кістки, а також присередньою
суглобовою поверхнею кубоподібної кістки. У цьому суглобі слід також розгляда- ііі
міжклиноподібні суглоби (artt. intercuneiformes) і клино-кубоподібний суглоб (art.
cvneocuboidea), які сполучаються між собою. Суглобова капсула щільна,
прикріплюється до країв суглобових поверхонь і підкріплена тильними та
підошвовими зв'язками заплесна (ligg. tarsi dorsalia etplantaria). Суглоб плоский,
складний, комбінований, з обмеженим об'сягом рухів. У цілому рухи в суглобах
іаплесна і надп'ятково-гомілковому суглобі здійснюються за типом багатоосьового суглоба.
10. Заплесно-плеснові суглоби (суглоб Лісфранка) (articulationes tarsometatarsales) (мал. 115, 117).
Утворені суміжними суглобовими поверхнями основ плеснових кісток, кубоподібної кістки і трьох клиноподібних кісток. Суглоб Лісфранка об'єднує в собі гри
суглоби:
між присередньою клиноподібною та І плесновою кістками;
між проміжною і бічною клиноподібними та II, Ш плесновими кістками; між
кубоподібною та IV, V плесновими кістками.
Капсули суглобів підсилені тильними і підошвовими заплесно-плесновими зв'язками (ligg.tarsometatarsalia dorsalia et plantaria), міжкістковими клино-плесновими
ів'язками (ligg.cuneometatarsalia interossea). Присередня міжкісткова клиноплеснова зв'язка між присередньою клиноподібною кісткою та ІІ-ю плесновою
кісткою практично вважається ключовою. Порожнини суглобів сполучаються з
міжплесн- овими суглобами. Суглоби плоскі, комбіновані, рухи обмежені.
11. ІУІіжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales) знаходяться між суглобовими поверхнями основ плеснових кісток. Ці суглоби зміцнені тильними,
підошвовими і міжкістковими плесновими зв'язками (ligg.metatarsalia dorsalia,
plantaria, interossea). Суглоби плоскі, комбіновані, з обмеженими рухами. Обмеженість рухів у суглобах стопи обумовлює до певної міри її еластичність.
12. Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae).
Суглобові поверхні:
— головок плеснових кісток (I— V);
— основ проксимальних фаланг пальців стопи.
Суглобові капсули тонкі, просторі, прикріплюються до країв суглобових
(. Т. Чорнокульськии
•J
•J
fl
•1
Ki< іки нижньої кінцівки та її з'єднання
поверхонь. Підошвова поверхня суглобової капсули плесно-фалангового суі лоба
1-го пальця містить дві сесамоподібні кістки. Плесно-фалангові суглоби укріплені
глибокою поперечною зв'язкою плесна (Lig.metatarsale transversum pro Jundum),
яка зв'язує капсули суглобів у поперечному напрямку. До фіксуючо го апарату
суглобів також належать побічні та підошвові зв'язки (ligg.collateralia et plantaria).
Підошвові зв'язки формують основу для сухожилків м'язів згц пачів пальців. Між
плесновими кістками, суглобами та зв'язками знаходяться міжкісткові простори
плесна (spatia interossea metatarsi). Це прості, кулясті су і лоби.
A
fl
fl
А
Б
Д
Е
Є
МАЛ 114. Нормальний вигляд стопи і її дефекти: А — відбиток нормальної стопи, Б — відбиви шин
киї і нши, В — нормальне склепіння, Г — "впавша" стопа, Д — нормальна стопа, Е шин
........ иил у< ил с топа, Е — плосковарусна стопа.
ю
Анатомія кісток та їх з'єднань
МАЛ.115. Суглоби стопи: А, Б, В. Надп'ятково-гомілковий суглоб спереду: 1. Бічна кісточка; 2. Суг-
лобова капсула; 3. Присередня обхідна (дельтоподібна) зв'язка (Б); 4. Великогомілково-човноподібна
частина; 5. Великогомілково-п'яткова частина і передня великогомілково-надп'яткова частина; 6.
Задня великогомілково-надп'яткова частина; 7. Великогомілкова кістка; 8. Човноподібна кістка; 9.
Підпора надп'яткової кістки; 10. Передня надп'ятково-малогомілкова зв'язка; 11. П'ятковомалогомілкова зв'язка; 12. Передня велико-малогомілкова зв'язка; 13. Надп'яткова кістка (В); 14.
П'яткова кістка; 15. Кубоподібна кістка; 16. Роздвоєна зв'язка; 17. Основа ІІ-Ї плеснової кістки; 18.
Підошвова п’ятково- кубоподібна зв'язка (Б); 19. Довга підошвова зв'язка (Б); 20. Присередня
клиноподібна кістка; 21. Проміжна клиноподібна кістка; 22. Бічна клиноподібна кістка; 23.
Присередній горбок (Б); 24. П'ятково-човноподібна зв'язка (Б); 25. Поперечний суглоб заплесна
(Шопара) (В); 26. Заплесно- плеснові суглоби (Лісфранка) (В). Г. Зв'язки суглобів правої стопи збоку: 1.
Задня надп'ятково- малогомілкова зв'язка; 2. П'ятково-малогомілкова зв'язка; 3. Передня великомалогомілкова зв'язка; 4. Задня велико-малогомілкова зв'язка; 5. Тильна надп'ятково-човноподібна
зв'язка; 6. Міжкісткова надп'ятково-п'яткова зв'язка; 7. Бічна надп'ятково-п'яткова зв'язка; 8.
Роздвоєна зв'язка; 9. Тильна клино-кубоподібна зв'язка; 10. Тильна кубо-човноподібна зв'язка; 11.
Тильні клино-човноподібні зв'язки; 12. Тильні міжклиноподібні зв'язки; 13. П'ятково-кубоподібна
зв'язка; 14. Довга підошвова зв'язка; 15. Передня надп'ятково-малогомілкова зв'язка. Д — Рідновид
блокоподібного суглоба — гвинтоподібний
С.Т. Чорнокульський
1
All IKIt НИЖНЬОЇ КІІІІІІІІКИ 1.1 її i't ЛІІ.ІІІІІЯ
fl
4
•1
■
л
•1
4
4
4
МЛЛ. 116. А — вісь обертання, Б — фронтальний зріз через надп'ятково-гомілковий ((>)
піднадп'ятковий (4) суглоби (articulationes talocruralis et subtalaris) справа, передня позиція
1. Великогомілкова кістка (tibia);
4. Піднадп'ятковий суглоб (articulatio
subtalari.
2. Міжкісткова надп'ятково-п'яткова зв'язка 5. Надп'яткова кістка (talus);
(llgamentum talocalcaneum interosseum)-,
б. Надп'ятково-гомілковий суглоб (art.
talocrurah
2
3. П'яткова кістка (calcaneus);
7. Малогомілкова 4кістка
(fibula)
Б
МАП 117. А — вісь обертання заплесно-плеснових суглобів (Лісфранка), Б — горизонтальні ірії
черві суглоби заплесна, справа, верхня позиція (1, б, 7 див. МАЛ.116):
4
МІЖНІІ ікона надп'ятково-п'яткова зв'язка і
Ііг.іітепіііт talocalcaneum interosseum); і ІГ и і к
11 в л к I с t к а (calcaneus);
і ІІІдії.ідіі'ніконий суглоб (articulatiosubtalaris);
'< ІІндп'ніноил кістка (talus);
с. Поперечний суглоб заплесна (Шопара) liuih
ulullo tarsi transversa);
ч ЧінннінодІПнл кістка (os naviculare);
10. Клиноподібні кістки (ossa cuneiformia);
11. Заплесно-плеснові суглоби (Лісфранк.
(articulationes tarsometatarsales);
12. Плеснові кістки (ossa metatarsalia);
13.
Міжкісткові клино-плеснові зв'яп
(ligamenta cuneometatarsales interossea);
14. Кубоподібна кістка (os cuboideum);
15. Роздвоєна зв'язка (ligamentum bifurcatum)
All IKIt НИЖНЬОЇ КІІІІІІІІКИ 1.1 її i't ЛІІ.ІІІІІЯ
і І Чн/іипм u.< .
I MIH
4
)•>()
Анатомія кісток та їх з'єднань
МАЛ.118. Стопа в цілому. Склепіння стопи.
А — Поздовжні та поперечне склепіння правої стопи: 1. П'ятковий горб (початок 5-ти поздовжніх
склепінь); 2. Головка 1-ї плеснової кістки; 3. Головка V-ї плеснової кістки; 2-3. Найнижче поперечне
склепіння; 4. Присередня клиноподібна кістка; 5. Кубоподібна кістка; 4-5. Найвищий рівень поперечного склепіння.
Б — Лінії силового тиску на праву стопу: 1. Тиск великогомілкової кістки; 2. П'ятковий горб;
3. Головка 1-ї плеснової кістки; 4. Підошвовий апоневроз; 5,6. Довга підошвова зв'язка;
7. Підошвова п'ятково-човноподібна зв'язка; 8. Підошвові м'язи стопи.
В — Відбиток підошвової поверхні правої стопи в нормі з проекцією на її скелет
С.Т. Чорнокульський
Кістки НИЖНЬОЇ кінцівки та її з'єднання
Е -J
"і
Е •J
Е -1
Е -л
Е J
Е3
ЕЯ
Е •л
8 а
<
в 9
Г Я
1 а
Е
ІЗ. Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeaepedis).
Суглобові поверхні:
блоки проксимальних і середніх фаланг;
основи середніх і дистальних фаланг.
Суглобові капсули тонкі, просторі, прикріплені до країв суглобових
хонь; зміцнені побічними та підошвовими зв'язками (ligg.collateraiia є!ріаі
Це прості, типові блокоподібні суглоби, але з меншим обсягом ру.ХІ
аналогічних суглобах кисті.
Стопа в цілому (мал. 114, 118)
Стопа є опорним та ресорним апаратом людського тіла. Вона має сю
будову з п'ятьма поздовжніми і одним поперечним склепіннями.
Поздовжні склепіння сягають від одного пункту п'яткової кістки черг
нові кістки до їх головок. Три медіальні поздовжні склепіння висотою
виконують ресорну функцію, а два латеральних — переважно опорну <|>\
Поперечне склепіння проходить через клиноподібні, кубоподібну КІ<
основи плеснових вісток. Це склепіння відкрите медіально.
У нормі стопа опирається на землю такими кістковими пунктами: їв
п'ятковий горб, спереду — головки плеснових кісток (переважно І та V), ги
пальців — торкаються до землі. Комплекс 10 кісток (човноподібної
клиноподібних, кубоподібної та основ I—V плеснових кісток), з'єднанії
помогаю вищезазначених тугих суглобів, утворюють тверду основу стопі
Склепіння стопи втримуються пасивними та активними "затяжкам
сивні — це підошвові зв'язки (насамперед довга підошвова зв'язка) і акі це
сухожилки м'язів та м'язи. Природжені або набуті послаблення "затял
рактеризують плоску стопу, яка не витримує навантажень як статичнії
динамічних (див. мал. 114).
її ! л
Е
1«1 *л
йі
я
£ і я
ї1 -І
г
!! і' -1
>
1
< І Чорнокульський
