Модернізм (фр. modernisme) – у мистецтві загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття тенденцій порвати з художніми традиціями реалізму ХІХ століття. Модернізм заснований на концепції домінування форми на противагу змісту. Основна риса: експериментаторство Ключові ознаки: спростування натуралізму і реалізму; перевага інтуїтивного, ірраціонального над логічно-раціональним; вищість таланту й мистецтва; звільнення мистецтва від практичних цілей. Виник у Франції (Ш. Бодлер, А. Рембо, П. Верлен, М.Метерлінк, В. Брюсов, О. Блок) !!! Від постмодернізму відрізняється конструктивністю, вірою в прогрес та гуманістичні ідеали. Художник Обрі Бердслей Де і коли зародився модернізм? Протягом тривалого часу вважалося, що модернізм зародився наприкінці 70-х років ХІХ ст. у Франції, а вперше виявив себе в імпресіонізмі та символізмі. Останнім часом набула поширення точка зору, відповідно до якої розвиток модернізму пов’язується з першим десятиріччям ХХ століття. “Захід майже одностайно оголосив перші дві третини ХХ ст. епохою модерністського та авангардистського мистецтва (modern-art, аvant-garde)” Історія виникнення Мистецьке життя Європи кінця ХІХ- початку ХХ ст. відзначалося стрімкою зміною стилів і напрямів, появою численних угруповань художників, письменників, кожне з яких виголошувало у формі маніфесту свої творчі принципи. Набули поширення і подальшого осмислення в літературних творах різноманітні філософські концепції, автори яких прагнули визначити ті загальнолюдські цінності, що можуть бути орієнтиром у пошуках шляхів виходу з кризи “абсурдного життя” Оскільки мистецтво звільнилося від соціальної залежності і вже не обмежувалося зображенням явищ навколишнього світу, його головними пріоритетами стали свобода самовираження митця та пошук нових форм у художній творчості. Письменників цікавили передусім психологічні та світоглядні особливості, що відрізняють одну людину від іншої. Досі творча інтелігенція у своєму розумінні сутності та призначення мистецтва не Історія виникнення • Різноманітні антиреалістичні течії, що бурхливо увійшли в мистецьке життя під гаслами необхідності його оновлення, з часом були інтегровані мистецтвознавством в єдине русло, яке дістало загальну назву модернізм Письменники-модерністи 1. абсолютизували художнього пізнання; суб’єктивність 2. заперечили стереотипи реалістичного мислення як такі, які себе вичерпали; 3. почали деформувати предметний світ (раціональний світ, що пізнається розумом), підкреслювати його абсурдність; Митці епохи модернізму створювали нову художню реальність. Для цього вони зверталися до: 1. культурної спадщини минулих епох; 2. особливостей людської підсвідомості; 3. внутрішньої неординарної особистості. Характерні риси модернізму • бунт проти реальності; • новизна та антитрадиціоналізм • «потік свідомості» • монтаж(поєднання різнородних фрагментів, тем, образів); • використання символу як засобу пізнання і відтворення світу • ліризм (навіть у прозі, драматургії, публіцистиці) • концепція “мистецтва заради мистецтва” • естетизм; • елітарність (адресована вибагливим інтелектуалам); • художня суб’єктивність; • перевага форми над змістом; • міфотворчість; • індивідуалізм, зосередження на «Я» автора, героя, читача; • визнання інтуїтивного поруч із логічним шляхом пізнання. О.Бердслей. Ілюстрація до «Саломеї». 1894 Основні течії європейської поезії XX ст. • Символізм • Імпресіонізм • Експресіонізм • Футуризм • Авангардизм • Сюрреалізм • Неоромантизм • Екзистенціалізм • Неореалізм Течії та напрямки модернізму: СИМВОЛІЗМ Виник у Франції в 70-х рр. ХІХ ст. Основні представники: П.Верлен, А.Рембо, Блок, Метерлінк, Ш.Бодлер, С.Малларме, Лотреамон тощо. Характеристика напрямку: Символізм – це літературний напрям, в основі якого лежить символ. Завдання поета-символіста – не розповісти про загадковий «ідеальний світ», а натякнути на нього за допомогою багатозначних символів. Хуго Сімберг «Поранений ангел» Визначальні риси символізму: - войовничий бунт проти надто консервативної і регламентованої суспільної моралі; підкреслене естетство (захоплення витонченою поетичною формою і недооцінка змісту); - культ екзотичних і заборонених тем, хвороблива увага до позасвідомого; - спроби вирватися за рамки повсякденного, прив'язаного до матеріальності буття, зазирнути до «світу в собі» ІМПРЕСІОНІЗМ Основні представники: А.Фет, І.Бунін, К.Гамсун, М.Пруст, Ж. й Е. Гонкури, Т. Манн, С. Цвейг, Ф. Анненський тощо Характеристика напрямку: Імпресіонізм (від фр.”враження”) – протест проти надмірної залежності від реального життя, проти копіювання дійсності, це бажання описувати власні враження від побаченого – зорові та чуттєві – мінливі, як природа і життя. Основна риса: передача безпосереднього миттєвого враження від реальності. Гасло: «Бачити, відчувати, висловлювати» Риси імпресіонізму притаманні французьким художникам слова П. Верлену, С. Малларме, братам Гонкурам, Г. Мопассану, М. Прусту; норвезькому авторові К. Гамсуну, англійцям О.Уайльду, Р. Л. Стівенсону. Визначальні риси імпресіонізму: • психологізм у змалюванні персонажів; • прагнення відтворити найтонші зміни в настроях; • збільшена увага до кольорів, звуків і яскравих деталей; • відмова від великих соціальних проблем; • суб’єктивізм; основний мотив – невдала любов, самотність, ностальгія • найпоширеніший жанр НОВЕЛА Неоромантизм Представники: Р.Хагард Р. Стівенсон, Р.Кіплінг, А.К.Дойль, Неороманти́зм (від грецьк. νέος - молодий, новий і фр. romantisme) — умовна назва естетичних тенденцій, що виникли в літературі на межі 19-20 століть. Течія раннього модернізму. Характеризується поверненням письменників до таких романтичних образів, як сильна самотня людина, а також до описів екзотичних країн, пригод, таємниць, тощо. Сюжетові неоромантичного твору притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події. ЕКСПРЕСІОНІЗМ Основні представники: Ф.Кафка, Л.Андрєєв, Г.Кайзер, Р.М.Рільке, А.Кубін, Э. Ласкер-Шюлер тощо Характеристика напрямку: Експресіонізм (від фр. “виразність, вираження”) – це художній напрям, для якого мистецтво тісно пов’язане із реальністю. Експресіоністи засуджують потворні явища життя, жорстокість світу, протестують проти війни та кровопролить, стверджують позитивні ідеали. Сформувався в Німеччині на початку 20 ст. Едвард Мунк “Крик” 1893 р. Визначальні риси експресіонізму: • відображає переживання настрою; під особисті впливом • яскравість і гострота сюжету, напруженість, іноді трагічність образів і конфліктів; • увага до маленької людини у великому байдужому місті; • рівні права прекрасного, зображення; потворного і контрастність • пошуки витоків людського зла; • заперечення реального світу АКМЕЇЗМ Основні представники: М. Гумільов, Ахматова, О. Мандельштам, С. Городецький, Г. Іванов Характеристика напрямку: ακμη — вершина, вищий ступінь чогось) – одна із течій символізму, що виникла у Росії на поч. ХХст. Акмеїсти вважали свою творчість вищим етапом у розвитку символізму, проповідували теорію «чистого мистецтва», культивували відірваність від реального життя, аполітизм. У центрі поезії – людина в її історичних і духовних проекціях. ІМАЖИЗМ Основні представники: Т.Стернз Еліот, Д.Г.Лоуренс, Р.Олдінгтон, Т.Х'юм, Е.Л.Паунд, Е.Лоуелл, Х.Дулітл, Дж. Флетчер. Характеристика напрямку: Імажизм (англ. іmage "образ" ) – одна із течій символізму, основне твердження якої: образ – самоціль творчості. Імажизм знаменував собою відрив від романтизму і перехід до форм сучасної англоамериканської поезії. Головні принципи: «чиста образність» при несуттєвості тематики; пряме відношення до речі;економія слів;узгодження композиції вірша з його музикою» “ПОТІК СВІДОМОСТІ” Основні представники: Дж. Джойс, М. Пруст, Т. Манн, У. Фолкнер тощо Характеристика напрямку : Потік свідомості – стиль, який претендує на безпосереднє відтворення ментального життя свідомості за допомогою зчеплення асоціацій, нелінійності, обірваності синтаксису. У тексті це, зазвичай, спогади, асоціації, внутрішні монологи, в яких химерно переплітаються різні поняття, і саме це є основою та сюжетом літературного твору АВАНГАРДИЗМ (назва ряду течій модернізму) Виникає у кризовий період Головна функція – деструктивна Мета – “очищення шляху” для нового НАПРЯМИ АВАНГАРДИЗМУ: Футуризм (акцент на мовотворенні) Експресіонізм (емоційність) Сюрреалізм (акцент на підсвідомості) Кубізм (акцент на геометричних формах) ФУТУРИЗМ Основні представники: Ф. Марінетті, Фортунатто Депера, В. Маяковський, Б.Пастернак, Балла, Боччоні, Руссоло, К.Карра, Дж. Северіні, В.Хлєбніков… Характеристика напрямку: Мистецтвом майбутнього проголосив себе на світанку XX ст. футуризм (від лат. futurum — «майбутнє») – принципово новий пошук форм і змісту, співзвучний ритмам нової епохи, мистецтво майбутнього. Футуризм вважає за необхідне повне знищення синтаксису та пунктуації, скасування прикметників і прислівників, вживання дієслова лише в неозначеній формі... Батьківщиною футуризму була Італія, його «хрещеним батьком» італійський поет Філіппо Томмазо Марінетті. Італійські авангардисти - за образну насиченість твору: "Тільки дуже образна мова здатна охопити всю багатоманітність життя та його напружений ритм". СЮРРЕАЛІЗМ Основні представники: Ґ.Аполлінер, Л.Арагон, П.Елюар, А. Бретон, П.Пікассо, Р.Магрит, С.Далі, Л.Керрінгтон та ін. Характеристика напрямку : Сюрреалізм (фр. surrealisme — надреалізм) – спроба відкинути реальне, піднятися над ним і сягнути у надреальне, звільнити людину від ланцюгів, якими її тримають суспільство, родина, мораль. На їхню думку, митцю слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу — сни, галюцінаціїї, марення, інтуїтивного аби проникнути по той бік світодовсті, осягнути нескінченне й вічне. Дадаїзм (франц. dadaïsme від dada — дитячий дерев'яний коник; перен.: незв'язний дитячий лепет) — авангардистська літературна течія (1914— 1924 pp.), яка виникла в Швейцарії. її засновники — Трістан Тцара, Р.Гюль-зенбек, Г.Валь, Г. Арп. Дадаїзм був свого роду протестом проти ідеологій, політичних структур, раціональної логіки, логоцентризму, моральних норм. Дадаїзм Ідею протесту проти війни, тісно пов’язану з ідеєю бунту проти самих засад західної цивілізації, яка цю війну уможливила, дадаїсти увиразнювали у підкреслено антиестетичних, епатажних формах. Головним принципом дадаїстів була настанова на створення зразків “антимистецтва”. Вони широко практикували безглузді сполучення слів і звуків, набори випадкових предметів, псевдомалюнки, використовували елементи звуконаслідування, “механічного віршування – одне слово, все те, що викривало нісенітність буття. Одним із найважливіших відкриттів дадаїстів був колаж. художніх Виконала студентка групи УМ(р\а) – 51 Хохотва Юлія Олександрівна
