Освітня діяльність і педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка ПІДГОТУВАЛА СТУДЕНТКА 41-Ш ГРУПИ ВІННИЦЬКОГО ГУМАНІТАРНОПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ КОНДРАТЮК ЮЛІЯ НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: ГАЛЬЯНОВА О.А. План: 1.Життєвий шлях Грінченка. 2. Педагогічні ідеї Б.Грінченка: Мова Школа 3. Педагог 4. Роль книги 5.Естетичне виховання 6.Друкування книжок для дітей 7. "Українська граматика до науки читання й писання" Борис Дмитрович Грінченко - видатний український письменник, вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч. Лексикограф Письменник Педагог Видавець Історик Літературознавець Етнограф Фольклорист Публіцист Громадсько-культурний діяч Народився - 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині, тепер Сумської області у родині відставного офіцера із збіднілих дворян. Батько добре знав українську мову, але спілкувався нею тільки з селянами, дома ж розмовляли тільки російською. Грамоті він навчився в сім'ї і досить рано - перечитав все, що було в батьківській бібліотеці і під впливом прочитаного почав писати вірші. Значущою для нас є педагогічна спадщина Бориса Грінченка. Доля нечасто усміхалася до цієї незвичайної людини. У 16 років син дрібномаєтного дворянина Борис Грінченко, на той час захоплений ідеями народництва, за читання підозрілої літератури був заарештований і виключений із середньої реальної школи в Харкові. Тільки через два роки йому вдалося скласти при Харківському університеті іспит на звання вчителя, після чого став учителювати на селі. Педагогічні ідеї Б.Грінченка : Мова Рідна мова разом з народною мораллю, народною педагогікою сприяє формуванню таких рис майбутнього громадянина, як патріотизм, гуманність, добропорядність у взаєминах; Традиції батьків, відбиті в рідній мові, забезпечують виховання людини з глибоким почуттям патріотизму. Цю ідею письменник втілив в оповіданні "Олеся" . Школа Для ефективного навчання клас доцільно ділити на групи, очолювані добре підготовленим учнем — помічником учителя; Важливим завданням школи Б. Грінченко вважав трудове виховання як необхідну умову повсякденного життя, що забезпечує кращий фізичний розвиток, виробляє спритність і вміння володіти найнеобхіднішими інструментами. Думку про те, що фізична праця робить людину кращою, добрішою, письменник втілив у творах, написаних в Олексіївці — "Каторжна", "Грицько", "Украла", "Кавуни", "Панько", "Батько та дочка"; Розвитку логічного мислення учнів та оволодінню ними ораторським мистецтвом теж приділялася належна увага. Істотного значення надавав педагог і формуванню в учнів уміння вести ділову документацію: писати листи, прохання і виступи перед аудиторією; ПЕДАГОГ ► Посада вчителя у селі Введенське (1881 рік). ► Посада вчителя у селі Олексіївка Зміївського повіту (1883 рік). ► Посада вчителя у селі Олексїївка Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії (нині Луганської області) (1887 рік). Роль кнтги Висвітленню ролі книги в житті дитини присвячена і стаття Б. Грінченка "К вопросу о журнале для детского чтения в земской народной школе". На думку вчителя, розумовий розвиток дитини повинен бути цілеспрямованим, системним і безперервним. Вміло організована й спрямована робота з книгою — найголовніша запорука формування дитячих уподобань, смаків та загальної ерудиції. Завдання книжки — систематично впливати на душу дитини з метою виховання її в потрібному напрямі, вироблення високих моральних якостей. Б. Грінченко наголошував на тому, що книга повинна бути пройнята ідеалами добра, правди, краси й гуманізму. Саме таким вимогам відповідає оповідання письменника "Дзвоник"; ПЕДАГОГ ► Педагогічні праці: «Яка тепер народна школа в Україні» (1896), «Народні вчителі і вкраїнська школа» (1906), «На беспросветном пути. Об украинской школе» (1906) та ін. Грінченко боровся за навчання українських дітей рідною мовою, виступав за чистоту української літературної мови. ► Шкільні підручники, серед яких «Українська граматика», «Рідне слово», український рукописний буквар та рукописна читанка «Квітка». Естетичне виховання Твори повинні відповідати усталеним художнім смакам народу, щоб з самого початку читання дитячий розум звикав до правдивого і художнього у мистецтві. Хороший твір, має будити в маленького читача думку, розширювати його кругозір. Тому він повинен бути насамперед розумним. Важливу роль відіграє у творі цікавий сюжет; Стосовно друкування книжок для дітей Поганий шрифт підручників, як і книжок взагалі, псує дитині зір, розвиває короткозорість. Через те, Грінченко відстоював думку про букварі та читанки, друковані білими літерами на чорному фоні. Ця ідея не втратила своєї актуальності й нині; Принцип історизму; Принцип систематизації знань. "Українська граматика до науки читання й писання" Власне буквар пропонує зразки косого письма малих і великих букв, а також слів і фраз з ними Прописи “До вчителів” Читання після азбуки Алфавіт – 33 літери Звернення “До вчителів” У підручнику вміщено вірші Т.Шевченка, Л.Глібова, Є.Гребінки. 1893 рік був завершальним в учительській діяльності Грінченка, хоча свої педагогічні ідеї він продовжував розвивати у численних теоретичних працях. Педагогічна діяльність Б. Грінченка — новітня школа з передовими,практично вивіреними теоретичними висновками й узагальненнями, вміло ілюстрованими художніми творами. Він залишив нам у спадщину дуже повчальну педагогічну систему. «Не велике я поле зорав, Та за плугом ніколи не спав. Що робив, те робив я до краю, І всю силу, що мав я і маю, На роботу невпинную клав». Борис Грінченко Він більше працював, ніж жив… Микола Чернявський Література: 1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. – К.: Либідь, 2003. 2. Бойко Б. Народний театр у розумінні Бориса Грінченка // Пам'ять століть. 1999. - №1. - С.60-65. 3. Веркалець М. Б.Грінченко // Веркалець М. А.Ю. Кримський у колі своїх сучасників. - К., 1990. С. 26-38. 4. Веркалець М.М. Педагогічні погляди Б.Д.Грінченка // Радянська школа, 1988. - № 12. 5. Вишневський О. І. Сучасне українське виховання. - Львів, 1996. 6. Гаєвська Л.Б. Грінченко і художня еволюція української прози (кінець ХІХпоч.ХХ ст.) // Рад. літературознавство. - 1990. - № 1. - С.50-61. 7. Грінченко М. Школи, де вчителював Борис Грінченко // Шлях освіти.-1998. - № 4. - С.47-50.
