Предметом територіальної суперечки між Японією та Росією є чотири найбільш південних острови Малої Курильської гряди: Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї. Значення островів: 1. Військове. Південні Курили мають єдиний вихід у Тихий океан для російського військового флоту. 2. Геополітичне. Охотське море та Курильські острови не тільки забезпечують Росії вихід на Тихий океан, але також є засобом контролю морських шляхів, які значно скорочують шлях із Далекого Сходу до Європи. 3. Економічне. На Курилах є досить серйозний вуглеводневий потенціал.. Для японців ця територія важлива з огляду на можливість вилову риби і сільськогосподарські потреби. Передісторія конфлікту. Вважається, що раніше на усіх Курильських островах оселилися айни – народ, який був першим і на Японських островах. Але достовірних письмових свідчень про історію Курильких островів до середини XVII століття немає. Саме в цей час майже одночасно острови почали освоювати росіяни і японці, внаслідок чого до середини XIX століття курильських айнів залишилося близько ста чоловік. В процесі колонізації періодично відбувалися зіткнення, і, щоб їх запобігти, в 1855 році Російська і Японська імперії уперше офіційно розділили Курильські острови і Сахалін. Згідно до Симодського трактату, до Японії відійшли острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, інші стали російськими. Через двадцять років, в 1875 році, в Петербурзі був підписаний новий договір, за яким Росія поступилася Японії усіма Курильськими островами в обмін на Сахалін. Після російсько-японської війни 1904-1905 років, яку японці виграли, на додаток до Курильських островів вони приєднали Південний Сахалін. Конфліктна ситуація. Після довгого затишшя питання за Курильськими островами порушив президент Росії у вересні 2018 року. Під час Східного економічного форуму Путін запропонував прем'єр-міністру Японії укласти мирний договір до кінця 2018 року, а потім "як друзі" вирішувати територіальні питання щодо островів. Однак японці з цією пропозицією не погодилися. Посередники. Єсіхіде Суга, не одноразово заявляв: "Ми будемо наполегливо продовжувати вести переговори на основі такого курсу: вирішити проблему з поверненням "північних територій" (південна гряда Курильських островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї) а потім укласти мирний договір". Можлива розв’язка конфлікту. У майбутньому не можна відкидати того, що Росія відмовиться від юрисдикції над Південними Курилами, що може бути пов’язане з великими японськими інвестиціями на Далекому Сході. У цьому разі РФ намагатиметься використати потепління у двосторонніх стосунках для налагодження більш тісних відносин з Японією, щоб використати їх на противагу Китаю та відмовити Токіо від більш тісних політичних та військових стосунків зі Сполученими Штатами. Будь-яке порозуміння між Росією та Японією щодо Курил передбачатиме гарантування того, що острови стануть демілітаризованою територією, наприклад там не можуть бути розташовані військові бази третіх країн. На мою думку, єдиний реальний варіант на сьогодні – це підписання мирного договору, який мало що означає для обох країн. І подальше створення комісії з делімітації меж, яка засідатиме хоч 100 років, але ні до якого рішення так і не прийде. Можливі наслідки конфлікту: Для Російської Федерації втрата курильських остовів буде означати втрату політичного «обличчя» і привід для подальших територіальних претензій як з боку Японії, так і інших сусідніх країн. Втрата контролю над найбагатшими природними ресурсами. Втрата найважливіших геополітичних і воєнно-стратегічних переваг. Також російська сторона побоюється, що передача "північних територій" Японії відкриє на них доступ для військовиків США. Для Японії повернення Курильських остовів буде означати, що країна через протоки зможе повністю здійснюватися вільний безперешкодний і неконтрольований прохід протичовнових підводних човнів військовоморських сил США і Японії. Це, у свою чергу, понизить бойову стійкість стратегічних ядерних сил Росії. Тип конфлікту: двосторонній, міждержавний. Часові параметри конфлікту: довготривалий (з 1956 року і до сьогодні). Використані джерела 1. Сысоева Е. А. Сахалин и Курильские острова в русско-японских отношениях 1855-75гг. (от Симодского трактата до Петербургского договора.) : дис. … канд. ист. наук: спец. 07.00.03 Всеобщая история / Сысоева Елена Анатольевна ; Владимир. гос. пед. ун-т – Владимир, 2004. – 217 с. 2. Кузминков В. Курилы – земля российская. URL: http://svom.info/entry/371-kurily-zemlya-rossijskaya/ 3. Зиланов В. К., Кошкин А. А., Латышев И. А. и др. Русские Курилы: история и современность. http://www.hrono.ru/dokum/190_dok/19050905pril.php URL: Структура конфлікту Позиція: північні території – перебувають під незаконною окупацією Російською Федерацією. Позиція: північні території – невід’ємна частина російської території. Предмет конфлікту: Японія Право на володіння Курильськими островами. Російська Федерація Мотив: Мотив: 1. розширення власної території; 1. підтримання політичного «обличчя» країни; 2. на островах залишилися могили предків поселенців, шанування яких надзвичайно важливо; 3. розгортання об'єктів американської протиракетної оборони в безпосередній близькості від російських кордонів. 2. контроль над багатими природними ресурсами; 3. придбання найважливіших геополітичних і військово-стратегічних переваг.
