Загрузил викуля дэм

курсова робота "Своєрідність та особливості використання ідіоматичних виразів чен’юй у сучасній китайській мові"

Реклама
ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ
ГОНЧАРА
Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства
Кафедра порівняльної філології східних та англомовних країн
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Своєрідність та особливості використання ідіоматичних виразів чен’юй у
сучасній китайській мові»
Студентки 3-го курсу групи УК-19-2
Давиденко Вікторії Олегівни
Керівник Алексеєнко А. Г.
Кількість балів___________
Національна шкала____________
Оцінка ECTS_____________
Члени комісії________ Ліпіна В.І.
________ Черниш Н.О.
________ Дащенко Г.В.
м. Дніпро
2021
Тема: Своєрідність та особливості використання ідіоматичних виразів чен’юй у
сучасній китайській мові
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..….3
РОЗДІЛ 1. Своєрідність та характерні риси висловів чен’юй.…………………….5
1.1. Поняття «чен’юй» та функції у реченні.…………………………………….5
1.2. Структурно-граматичні особливості.……………………………….……….7
1.3. Структурно-семантичні характеристики.………………………………..…10
РОЗДІЛ 2. Використання висловів чен’юй.………………………………..……….15
2. 1 . Чен’юй у сучасній китайській літературі та їх функції у реченнях………15
2. 2 . Чен’юй у сучасному китайському кіномистецтві та їх функції у
реченнях………………………………………………………………………..23
2. 3 . Місце та роль чен’юй у сучасній китайській мові.……………..………….28
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….32
2
ВСТУП
Тема дослідження: своєрідність та способи використання чен’юй у сучасній
китайській мові.
Об’єкт дослідження: фразеологічні одиниці китайської мови.
Предмет дослідження: вислови чен’юй та особливості їх використання.
Мета роботи полягає в дослідженні своєрідних для китайської мови фразеологізмів
чен’юй. У ній ми аналізуємо структуру чен’юй, їх функції в реченні та вживання у
мовленні.
Актуальність проблеми даного дослідження обумовлена тим, що вжиток чен’юй у
сучасній китайській мові є досі дуже поширеним явищем. Чен’юй втілюють у собі
народну мудрість та риси менталітету китайського етносу. У зв’язку з цим ми
намагалися якомога ширше розглянути специфіку та вживання даного типу
китайської фразеології, оскільки чен’юй активно існують та вживаються у сучасній
китайській мові і грають дійсно важливу роль при комунікації, в тому числі і
міжкультурної. Тому ми повинні розуміти, який склад мають ці вирази, яку
граматичну роль можуть виконувати у реченні та їх семантику загалом як
фразеологічних одиниць.
Чен’юй – фіксовані фрази із давньокитайської лексики, які використовується
протягом тривалого часу, вони прийшли із висловів стародавніх класиків в їх творах,
історичних оповідань та усних розповідей людей. Вони є головною ознакою
китайської традиційної культури. Вони мають фіксовану структуру і фіксоване
висловлювання, виражають певний зміст. Значна частина чен’юй успадкована з
давніх часів, вони представляють явища чи алюзії. Деякі вислови є навіть
крихітними реченнями. Чен’юй, також, в якомусь сенсі різновид готових слів, які
схожі на фразеологізми та прислів’я.
3
В усній та письмовій формі носії китайської мови часто застосовують їх, що надає
переконливості висловлюванню, а також є ознакою освіченості. Ці вирази зазвичай
складаються всього з чотирьох ієрогліфів, але можуть містити у собі об’ємне
значення, або навіть декілька суміжних значень. Оскільки чен’юй існує величезна
кількість, вони поділяються на різноманітні класифікації і тематики, і їх настільки
багато, що навіть складно охопити їх усі.
Своєрідність чен’юй робить їх дійсно цінністю для китайської мови та культури. Їх
вивчення та дослідження було, є і буде актуальним поки вони активно вживаються
та взагалі існують в мові. Оскільки більша частина з них сформувалася ще за часів
давньокитайської мови, то звісно їх структура відрізняється від сучасних структур.
Цей факт теж викликає деякі труднощі щодо розуміння чен’юй. Але саме через
різницю структур чен’юй стали фіксованими фразами, більше схожими на слова.
4
РОЗДІЛ I. Своєрідність та характерні риси висловів чен’юй
1.1. Поняття «чен’юй» та функції у реченні.
Чен’юй (成语) – це особливі для китайської мови та культури стійкі фразеологічні
вирази (зазвичай з чотирьох ієрогліфів), що мають певне метафоричне значення.
Вони експресивно забарвлені, ємні та влучні. Ось, наприклад, що щодо поняття
«чен’юй» пише сучасна китайська дослідниця Ден Яо (邓瑶) у своїй праці «汉语隐
喻性成语研究» [21]: «汉语成语是汉语词汇的重要组成部分。它以特定的语言形式,
反映人们感受和探索世界的体验和思维成果,体现了人们认知事物时主观意识与客
观世界的互动» [21, с. 1] (переклад: «Чен’юй – це дуже важлива складова
китайського лексикону. Вони за допомогою особливої мовної форми відображають
людські почуття, сприйняття світу та результати розмірковувань, втілюють людське
суб’єктивне сприйняття речей та взаємодію з об’єктивним світом). З цього ми
можемо зрозуміти, що чен’юй і досі, пройшовши через тисячоліття, займають
значне місце у китайській мові та досі активно вживаються. Вони є відображенням
самобутності китайського народу та культури. Те, що їх вжиток і досі є актуальним,
говорить про їх важливе значення для китайської мови та її носіїв.
Вислови чен’юй, як зазначає китайський дослідник Сунь Вейчжан (孙维张) у своїй
книзі «汉语熟语学» [14], мають дуже давню історію і більшість із них (приблизно
85%) були сформовані задовго до династії Сун (960-1279 рр.). І тільки 15% висловів
з’явилися вже після династії Юань (1280-1367 рр.) [14, с. 104]. Джерелом більшої
частини чен’юй, які ми знаємо стали класична китайська література, філософські
трактати, історичні хроніки тощо. Але ті, що сформувалися пізніше, відповідно,
стали більш поширеними. У різні історичні періоди чен’юй формувалися у різних
документах і класичних текстах. Вчений пише, що, наприклад, за часів династій Сун
та Юань чен’юй прийшли переважно із буддійських писань та юаньцюй (元曲) і
5
цзацзюй (杂剧) [14, с. 104]. Отже, чен’юй різних періодів мають свою унікальність,
більш притаманну певним часовим проміжкам.
Також, джерелом висловів чен’юй слугували міфи та легенди. Так, дослідниця Сє
Хуейлін (谢慧玲) у своїй праці «现代汉语中的熟语研究» [20] наводить декілька
прикладів чен’юй, заснованих на легендах: 夸父逐日 kuāfùzhúrì Куафу гнався за
сонцем (обр. робити справу понад свої сили) із твору «山海经·海外北经»; 开天辟地
kāitiān pìdì створення світу, з споконвіку із «太平御览» та інші [20, с. 46]. Розуміння
таких чен’юй може стати проблематичним, оскільки вони засновані не на
повсякденних ситуаціях і реаліях, а на вигаданому контексті.
Дослідник В. І Горєлов у своїй праці «Лексикологія китайської мови» [5] пише, що,
розглядаючи фразеологічні висловлювання, легко помітити, що вони мають чітко
окреслений контур і тому стереотипні, шаблонні. Вони мають традиційний характер
та на відміну від вільних словосполучень відтворюються у мові як готові одиниці [5,
с. 175]. Дійсно, чен’юй по своїй структурі зазвичай непроникні, мають чіткий,
сталий порядок ієрогліфів, майже як слово. Але, оскільки чен’юй зазвичай мають
форму виразу з чотирьох ієрогліфів, а не одного слова, то в реченні вони
функціонують як особливий тип лексеми. Але вони зіставні із словом, тобто
виступають у реченні як окремий член. Наукова діячка І. В. Войцехович у
«Практичній фразеології сучасної китайської мови» [4] виділяє такі типи
функціонування чен’юй в реченні:
– підмет (наприклад: 他同外商能用英文直接谈判,自己开车办事,同工人住一样的
宿舍。但是,流言蜚语散布了,说他骄傲,不听领导的话,等等。З іноземними
клієнтами він міг розмовляти англійською, сам водив машину, коли це було
потрібно у службових справах, жив у такому ж гуртожитку, як і робітники. Проте
поширилися чутки, що він запишався, не слухає керівництво та інші.) [4, с. 26],
чен’юй: 流言蜚语 liúyán fēiyǔ плітки, хибні чутки [15, с. 462];
6
– присудок (наприклад: 这种人不值得相信. 他说的每句话总是自相矛盾。Таким
людям, як він, не варто довіряти. Він завжди суперечить сам собі.) [2], чен’юй: 自相
矛盾 zìxiāng máodùn своїм списом пробити свій щит (обр. суперечити самому собі)
[15, с. 1053];
– означення (наприклад: 她母亲还说这姑娘有种独一无二的幽默感。Її мати каже,
що дівчина має оригінальне почуття гумору.) [2], чен’юй: 独一无二 dúyī wú’èr
єдиний і неповторний, оригінальний, унікальний [15, с. 182];
– обставина способу дії (наприклад: 我四蹄着地,平静但却是斩钉截铁般地说… Я
опустився на чотири ноги і спокійно, але категорично сказав…) [9, с. 218], чен’юй:
斩钉截铁 zhǎndīng jiétiě рішуче і безповоротно, радикально (букв. розрубати цвях і
розколоти залізо) [15, с. 1001].
Отже, можливість такого вживання чен’юй в реченні є доказовим показником того,
що ці вислови виконують в реченні приблизно таку ж саму роль, як і звичайні слова.
Вони можуть бути вжиті як в ролі головного члена речення, так і в ролі
другорядного. Але, не зважаючи на це, вони відрізняються від звичайних слів. Іноді
чен’юй навіть можуть допускати проникність інших слів у свою структуру.
Найчастіше чен’юй подібні до словосполучень, хоча також вони можуть бути ось
таким коротким реченням.
1.2. Структурно-граматичні особливості.
Так як чен’юй складаються з декількох ієрогліфів, вони мають певні граматичні
особливості всередині свого складу. Між складовими виразу виникають певні
граматичні зв’язки. Як зазначає науковець Сунь Вейчжан, типи граматичних
структур чен’юй можуть як і частково збігатися з вільним поєднанням, так і мати
більш складну структуру. Комбінації слів в ідіомах не обмежується лише
граматикою та семантикою, вони також залежать і від інших факторів. Наприклад,
одним з найважливіших факторів є ритм простих слів. В процесі укорінення певної
форми чен’юй, їх структура була зосереджена на чотирьох символьному ритмі, що
7
згуртовує граматичні та семантичні особливості. Проста форма висловів з чотирьох
ієрогліфів містить у собі багатий семантичний склад [14, с. 140]. Тобто, завдяки
такій їх короткій формі чен’юй використовуються у мовленні як влучні емоційно
забарвлені конструкції, але не займають багато місця у реченні.
Оскільки практично усі чен’юй формувалися ще за часів давньокитайської мови,
зокрема веньяні, односкладовість слів, з яких вони сформовані цілком логічна, бо це
характерна риса веньяні (文言) [4, с. 22]. За словами дослідниці І. В. Войцехович,
«деление на опрелеленные части речи не закрепляется средствами словообразования,
односложные слова древнего языка, входящие в состав чэнъюй, лишены каких-либо
морфологических показателей. В большинстве случаев отсутствуют и служебные
слова» [4, ст. 23]. Тобто, до складу чен’юй зазвичай входять самостійні
односкладові слова, не залежні один від одного граматично і не маючі допоміжних
граматичних складників. Максимально спрощені, вони у своїй комбінації з чотирьох
ієрогліфів здатні передати певне значення з емоційним забарвленням.
І. В. Войцехович зазначає, що основне граматичне навантаження у чен’юй припадає
на порядок слів, як членів речення, і виражається він формулою «означення + підмет
– означення + присудок – означення + додаток» [4, с. 23]. Тобто, кожен із чотирьох
ієрогліфів у цих виразах виконує свою функцію, подібно до того, як їх виконують
слова у реченні. З точки зору граматичної структури чен’юй являє собою декілька
різних варіацій цієї формули. Наприклад:
1) «означення – підмет – присудок – додаток»:
狗尾续貂 gǒuwěi xùdiāo причіпляти до соболя собачий хвіст (обр. приєднувати
погане, невдале до хорошого, доброякісного) [15, с. 264];
泥牛入海 níniúrùhǎi глиняний бик занурюється в море (обр. як у воду канути, ні
слуху ні духу; згинути) [15, с. 521];
2) «присудок – додаток – присудок – додаток»:
8
画蛇添足 huàshé tiānzú намалювавши змію, домалювати їй ноги (обр. зробити зайве,
перестаратися) [15, с. 318];
亡羊补牢 wáng yáng bǔ láo лагодити хлів, коли вівці зникли (обр. отримувати уроки
з колишніх помилок) [15, с. 779];
3) «означення – підмет – означення – підмет»:
虎头蛇尾 hǔ tóu shé wěi голова тигра, хвіст змії (обр. піти на спад; не довести до
кінця) [15, с. 313];
旧调重弹 jiùdiàochóngtán затягувати стару пісню, займатися переспівами старого;
повторювати те саме [15, с. 395];
4) «присудок – додаток – означення – присудок»:
卷土重来 juǎn tǔ chóng lái повернутися, здіймаючи пил; з'явитися знову [15, с. 404];
5) «підмет – підмет – присудок – додаток»:
草木皆兵 cǎo mù jiē bīng трава і дерева здаються [ворожими] солдатами (обр. жити в
постійному страху, боятися всього) [15, с. 91];
6) «підмет – присудок – присудок – додаток»:
狗急跳墙 gǒu jí tiào qiáng в крайньому разі собака кидається на стіну; піти на
відчайдушний крок; загнаний у кут [15, с. 263].
Вище наведені не всі можливі комбінації формули, їх може бути набагато більше.
Також, форма чен’юй не обмежується лише словосполученням, вони, також, можуть
представляти собою повноцінне речення. Наприклад, чен’юй 疲惫不堪 píbèi bùkān
змучитися; абсолютно вибитися з сил [15, с. 542] відноситься до типу
словосполучення, де 疲惫 – головне слово, 不堪 – залежне, а якщо взяти вислів 愚公
移山 yúgōng yíshān Юй Гун пересунув гори (обр. подолати всі перешкоди) [4, с. 24],
то це вже речення (愚公 – підмет, 移 – присудок). Але не слід забувати, що це все ще
9
не просто речення, а фразеологічний вислів, який є сталим та цілісним, він може
також використовуватися у складі іншого речення.
Отже, не зважаючи на те, що все ж таки існують чен’юй не лише з чотирьох
ієрогліфів, але загалом чотирьохслівна форма чен’юй – найбільш оптимальна, тому
що «она позволяет построить любую грамматическую конструкцию и отобразить
все многообразие грамматических отношений, что в свою очередь создает
немаловажные условия для выражения любых сложных понятий и связей» [4, ст. 30].
Чен’юй через свою структуру є дуже зручними для використання, тому вони й
настільки поширені у китайській мові протягом століть.
1.3. Структурно-семантичні характеристики.
Дослідження семантики чен’юй – один з найважливіших аспектів їх дослідження в
цілому. Ці фразеологічні вирази на шляху свого остаточного формування набували
певних значень за різних факторів. Китайський дослідник Сунь Вейчжан вважає, що
якщо ми хочемо аналізувати семантичну структуру чен’юй, в першу чергу потрібно
зрозуміти багатогранні особливості їх семантики, усвідомити роль різноманітних
значень та взаємовідносин у процесі її формування [14, ст. 117].
Зазвичай ми розглядаємо вислови чен’юй як повноцінні фразеологічні одиниці. І це
зрозуміло, бо вони містять у собі всі ті ознаки та властивості, які саме повинні
містити у собі фразеологізми. Дослідниця І. В. Войцехович пропонує декілька
типових ознак, характерних чен’юй [4, с. 34]. Завдяки їм ми і можемо переконатися,
що чен’юй мають семантику фразеологічних одиниць.
1. Зверхслівність
Як ми вже визначили, чен’юй у структурному відношенні не дорівнює слову.
Чен’юй є складним утворенням, що є словосполученням або реченням. При цьому
потрібно мати на увазі, що за своєю функцією в реченні чен’юй можна порівняти зі
словом, він функціонує в сучасній мові так само, як слово, як окремий член речення
10
[4, с. 34]. Досліджуючи чен’юй ми можемо побачити, що ці вислови дійсно по своїм
функціям схожі на слова, але від слів їх відрізняє саме внутрішня структура.
2. Відтворюваність
Чен’юй має найважливішу властивість фразеологізмів, що відрізняє їх від вільних
поєднань слів і зближує зі словом, а саме відтворюваністю [4, с. 35]. І це є
очевидним, тому що чен’юй не створюються у процесі спілкування, вони, як і усі
інші фразеологічні одиниці відтворюються як готові цілісні конструкції із
закріпленим та суворо фіксованим значенням, складом та структурою. Наприклад,
якщо ми захочемо вжити чен’юй 左右为难 zuǒyòu wéinán і ліворуч і праворуч
доводиться туго (обр. і так і сяк погано); не знати як вчинити [15, с. 1062], то ми не
можемо просто взяти, і замінити в ньому одне слово на інше або розірвати вислів.
Ми використовуємо його у реченні цілісно і незмінно, наприклад, 去还是留,她真
是左右为难。(Піти чи залишитися, вона дійсно не знає як вчинити) [2].
3. Семантична цілісність значення
Виходячи із попереднього пункту, також не менш важливою ознакою
фразеологізмів, зокрема чен’юй, є цілісність значення. Чен’юй є фразеологічним
зрощенням або ідіомою, в якій значення цілого не виводиться із значень складових
компонентів, або фразеологічна єдність, цілісне значення якого тією чи іншою
мірою мотивоване значенням складових його компонентів [4, с. 35]. Тобто, ми це
розуміємо як те, що за певним чен’юй ще дуже давно закріплюється певне значення
і ми не можемо просто взяти, та надати йому іншого значення. Звісно, з плином часу
значення можуть змінюватися, але не суттєво. Також, можуть додаватися суміжні
значення.
І. В. Войцехович зазначає, що пояснення значення чен’юй може бути прозорим або
глухим. Як це можна пояснити? Наприклад, розуміння значення таких чен’юй, як 人
死留名 rénsǐliúmíng (обр. людина вмирає, але слава її залишається) [15, с. 616]; 天涯
海角 tiānyáhǎijiǎo (обр. край світу) [15, с. 744]; 大海捞针 dàhǎi lāozhēn (вивуджувати
11
з моря голку; шукати голку в копиці сіна) [4, с. 36], не викликає питань, переноснообразне значення подібних чен’юй легко розшифровується. Навіть чуючи або
бачачи їх вперше, ми можемо приблизно або точно зрозуміти їх сенс. І такі чен’юй
саме є чен’юй із прозорим поясненням. А ось зрозуміти сенс чен’юй із глухим
поясненням можна лише знаючи історію його походження, знайшовши його
словникове пояснення або спираючись на конкретний контекст. Наприклад, чен’юй
拔苗助长 bá miáo zhù zhǎng [15, с. 11] дослівно означає «тягнути паростки,
допомагаючи рости», а образно означає «забігати вперед, надавати ведмежу
послугу». Якщо не знати саму історію походження цього чен’юй, то можна спочатку
і не здогадатися про його образне значення.
У фразеології полісемія поширена набагато менше, ніж у лексикології. Цілком
очевидно, що переважна більшість фразеологізмів однозначна. Але І. В. Войцехович
зазначає, що «применительно к чэнъюй многозначность представляет собой
соотнесенные с единым расширенным значением варианты фразеологического
значения» [4, ст. 38]. Іншими словами, чен’юй можуть мати декілька значень, але ці
значення суміжні і не мають занадто вираженої різниці. Наприклад, чен’юй 咬牙切
齿 yǎoyá qièchǐ має два значення: 1) скреготіти зубами (напр. від гніву, обурення),
зубний скрегіт; 2) стиснувши зуби; скріпивши серце; наполегливий. Хоча ці
значення і трохи відрізняються відповідно до ситуації, в якій цей чен’юй вживається,
але все одно вони є подібними, тому що склад чен’юй незмінний.
Поряд з наявністю переносно-образного значення, архаїчність лексики є важливим
фразеологізуючим засобом, часто ускладнюючим пояснення чен’юй. Під архаїзмами
розуміються слова, що є застарілими назвами предметів, явищ, понять, що існують і
насправді. Як правило, архаїзми мають синоніми у сучасній мові [4, с. 40]. Саме
архаїчність лексики і фразеологізмах, зокрема чен’юй, стає проблемою для
розуміння цих самих висловів.
4. Стійкість та непроникність структури
12
Стійкість – одна з головних ознак фразеологічної одиниці та суттєвий фактор
ідіоматичності. Стійкість можна розглядати у двох аспектах – структурному та
вживаному. Перший характеризує фразеологічну одиницю з погляду структурних
обмежень, а другий співвідноситься зі сприйняттям даного виразу носіями мови як
часто повторюваного, традиційного, що закріпилося в мовній практиці [4, с. 42]. Так,
значну роль у забезпеченні стійкості фразеологічних одиниць грають позамовні
чинники, наприклад, культурна значимість джерела походження, культурноісторичний контекст, традиції, звичаї та інші. Чен’юй виникли декілька століть
назад і досі залишаються майже не змінними. Вони настільки закріпилися у мові в
своїй стійкій формі, що ні час, ні різні покоління не можуть особливо сильно
вплинути на їх форму та склад.
Але все одно чен’юй не завжди стовідсотково є лише в одній непроникній формі. Як
засвідчує науковець В. І. Горєлов, деякі фразеологізми в окремих випадках все ж
таки допускають лексичні заміни і, хоча трохи рідше, також і порушення первинної
граматичної структури. Це створює можливість варіювання компонентів
фразеологічної одиниці та зміни її структурної організації [5, с. 174]. Варіантність
чен’юй виявляється зазвичай у зміні лексичного складу, синонімічній заміні
компонентів. Наприклад, 走马看(观)花 zǒu mǎ kàn (guān) huā проїжджаючи верхи,
дивитися на квіти (обр. дивитися, не вникаючи в деталі) [4, с. 43]; 寸步难行(移)
cùnbùnánxíng(yí) кроку ступити не можна (обр. неможливо, нездійсненний) [4, с. 44];
两虎相斗(争) liǎnghǔxiāngdòu(zhēng) два тигра б’ються (борються) (обр. про
боротьбу двох сильних супротивників, в результаті якої вони обидва знекровлять
себе) [4, с. 44] тощо.
5. Образність
Як ми знаємо, образність притаманна в тій чи іншій мірі усім фразеологічним
одиницям, оскільки фразеологізмом і є поняття чи судження, виражене в тому чи
іншому образі. Образність є найважливішим чинником формування експресивності
(виразної якості мови, що відрізняє її від нейтральної, надають образності та
13
емоційного забарвлення), яка, в свою чергою, розглядається як одна з основних
властивостей фразеологізмів [4, с. 51]. Чен’юй саме є короткими, емоційно
забарвленими висловами, що влучно описують ту чи іншу ситуацію. Мовці
використовують їх для того, щоб описати ту чи іншу ситуацію максимально
зрозуміло і коротко. Саме в таких випадках чен’юй із своєю образністю значень
чудово виконують роль фразеологічного виразу у реченні.
Отже, підсумовуючи усі ці характеристики, ми можемо визначити, що чен’юй, хоч і
мають у реченні характеристики слова, але за своєю семантикою повністю
виражають фразеологічні якості. Семантика чен’юй будується на багатьох факторах,
і в сукупності вони дають повноцінні стійкі фразеологічні одиниці. Відображення у
них культурних ознак Китаю ще раз нам дає зрозуміти, що чен’юй повністю
відповідають критеріям фразеологічних висловів.
14
РОЗДІЛ II. Використання висловів чен’юй
2.1. Чен’юй у сучасній китайській літературі та їх функції у реченнях.
Чен’юй є найбагатшим джерелом пізнання мови, історії та культури, вони
заслуговують на особливу увагу при вивченні китайської, оскільки можуть розкрити
багато цікавих моментів не тільки в мові, а й духовній культурі народу,
національному характері нації.
Одним із таких відтворень народності є література. Так, одним із основних
джерелом чен’юй була класична китайська література. Але постає питання, чи
використовуються чен’юй тепер, у сучасній китайській літературі? Відповідь на це
питання ми і намагалися з’ясувати у ході дослідження творів.
Першим твором у нашому дослідженні став твір відомого усім нам Мо Яня, який
своїми творами підкорив серця не лише китайців, але й іноземців. Мо Янь (莫言) –
один із найвидатніших китайських письменників, який відображає у своїх творах
нещодавній похмурий період в історії країни. У 2012 році він став лауреатом
Нобелівської премії. Для дослідження на наявність чен’юй ми обрали його роман «
生死疲劳» («Втомився народжуватися і вмирати») [18]. Його дія розгортається у
сільській місцевості провінції Шаньдун. Головний герой - поміщик Сімень Нао,
страчений селянами після приходу до влади Мао. Проходячи низку реінкарнацій –
осла, бика, свині – Сімень стає свідком «могутнього потоку колективізації» та її
наслідків для майбутніх поколінь.
Сам роман доволі об’ємний, тож досліджувався він не весь в цілому, а лише деякі
його частини. Але і цього порівняно невеликого обсягу було достатньо, щоб
зрозуміти, чи наявні у тексті чен’юй. Розглянемо найпершу частину роману, яка
називається «受酷刑喊冤阎罗殿遭欺瞒转世白蹄驴» («Отримання жорстокого
катування за неприйняття провини перед володарем пекла; переродження в осла з
15
білими копитами через обман»). У першій частині роману ми виявили достатню
кількість різноманітних чен’юй. Ось декілька прикладів:
1) 每次提审,我都会鸣冤叫屈。 [18, с. 6] Кожен раз, коли мене доставляли до суду,
я постійно скаржився на несправедливість.
鸣冤叫屈 míngyuānjiàoqū звертатися зі скаргою, скаржитися на несправедливу
образу;
2) 牛头马面,送他回去吧![18, с. 7] Бичача голова і кінська морда, давайте
повертайте його назад!
牛头马面 niútóu mǎmiàn бичача голова і кінська морда (за будд. міфологією два
служителі в потойбіччі, один - з головою бика, інший - з кінською мордою); обр.
мерзенний, огидний; темні сили;
3) 那个鬼卒拍了一下脑袋,脸上出现恍然大悟般的表情。[18, с. 7] Той солдат
війська мертвих хлопнув себе по голові, і вираз обличчя його змінився, наче він
несподівано прозрів.
恍然大悟 huǎng rán dà wù раптом усвідомити, несподівано прозріти;
4) 在那一时刻,我心乱如麻,百感交集。[18, с. 7] В цю мить моя душа була в
повному сум’ятті, мене переповнювали різні почуття.
心乱如麻 xīn luàn rú má душа в повному сум’ятті
百感交集 bǎigǎn jiāojí переповнюють різноманітні почуття; всі почуття
перемішалися;
5) 我感到生命在体内重新又汹涌澎湃了。[18, с. 7] Я відчув як в організмі знову
завирувало життя.
汹涌澎湃 xiōngyǒng péngpài прям., перен. вирувати і бризкати; здійматися;
16
6) 我瞥着两个鬼卒的蓝脸,恍然觉得他们很像是舞台上浓妆艳抹的角色。Я
поглянув на сині обличчя двох солдатів царства мертвих і несподівано подумав, що
вони доволі схожі на виряджених гримованих персонажів зі сцени.
浓妆艳抹 nóngzhuāng yànmǒ розкішний туалет та витончена косметика; пишний,
виряджений;
7) 我用脚踢 他们的腿,他们一声不吭,仿佛他们的腿上没有神经。[18, с. 8] Я бив
ногами їх по ногам, але вони не подавали жодного звуку, так ніби їх ноги не мають
нервових закінчень.
一声不吭 yīshēng bùkēng мовчки, не подаючи жодного звуку;
8) 他小说里描写的那些事,基本上都是胡诌,千万不要信以为真。[18, с. 9] Його
романи описують такі речі, що переважно вони є нісенітницями, в які ні в якому
разу не треба вірити.
信以为真 xìn yǐ wéi zhēn приймати за чисту монету, наївно вірити.
Отже, загалом, у першій частині роману нам вдалося знайти досить велику кількість
чен’юй для такого обсягу тексту. «生死疲劳» відноситься до жанру містичний
реалізм, тож тут дуже багато художніх описів, які часто реалізуються саме за
допомогою різноманітних чен’юй. Письменник Мо Янь майстерно володіє
мистецтвом влучного використання чен’юй у своїх текстах, що робить їх ще більш
привабливими та цікавими.
Також наше дослідження полягає у тому, що ми не просто шукаємо чен’юй у творах,
але ще і намагаємося визначити яку роль грає у реченні те чи інше висловлювання, а
також яку формулу у собі містить кожен чен’юй, згідно з матеріалом, який
представила у своїй праці І. В. Войцехович. Тож тепер у кожному з представлених
вище речень і використаних в них чен’юй визначимо ці характеристики.
17
1) У реченні «每次提审,我都会鸣冤叫屈。» («Кожен раз, коли мене доставляли до
суду, я постійно скаржився на несправедливість.») використано чен’юй 鸣冤叫屈
(звертатися зі скаргою, скаржитися на несправедливу образу). В цьому реченні
підметом виступає 我, тоді присудком є 会鸣冤叫屈, і саме в цій комбінації
використаний чен’юй. Отже, 鸣冤叫屈 в даному реченні виконує роль присудка.
Тепер розберемо окремо сам чен’юй. І. В. Войцехович представляє свою формулу
порядку слів у чен’юй таким чином: «означення + підмет – означення + присудок –
означення + додаток». Вислів 鸣冤叫屈 складається з таких слів: 鸣 míng
висловлюватися, кричати; 冤 yuān образа; 叫 jiào кричати, звати; 屈 qū
несправедливий. Таким чином ми можемо визначити, що порядок слів у цьому
чен’юй «присудок – додаток – присудок – означення».
2) У реченні «牛头马面,送他回去吧!» («Бичача голова і кінська морда, давайте
повертайте його назад!») використано чен’юй 牛头马面 (бичача голова і кінська
морда (обр. мерзенний, огидний; темні сили)). У даному випадку цей вислів є
звертанням, тож він не є членом речення.
Чен’юй 牛头马面 складається із таких слів: 牛 niú бичачий; 头 tóu голова; 马 mǎ
кінський; 面 miàn лице. Отже, порядок слів у цьому вислові виглядає ось так:
«означення – додаток – означення – додаток».
3) Речення «那个鬼卒拍了一下脑袋,脸上出现恍然大悟般的表情。» («Той солдат
війська мертвих хлопнув себе по голові, і вираз обличчя його змінився, наче він
несподівано прозрів.») містить у собі чен’юй 恍然大悟 (раптом усвідомити,
несподівано прозріти). Слово 出现 виступає дієсловом у другій частині цього
речення, а чен’юй, що стоїть після нього – означенням.
Склад вислову 恍然大悟 такий: 恍 huǎng неясний; 然 rán погоджуватися; 大 dà
значний; 悟 wù усвідомити. Тоді порядок слів у цьому чен’юй «означення –
присудок – означення – присудок».
18
4) У реченні «在那一时刻,我心乱如麻,百感交集。» («В цю мить моя душа була в
повному сум’ятті, мене переповнювали різні почуття.») використано цілих два
чен’юй 心乱如麻 (душа в повному сум’ятті) та 百感交集 (переповнюють
різноманітні почуття ; всі почуття перемішалися). Оскільки 我 виступає в ролі
підмета, то ці два чен’юй виступають у ролі присудків.
Чен’юй 心乱如麻 складається зі слів 心 xīn серце, душа; 乱 luàn заплутаний,
сумбурний; 如 rú уподібнюватися; 麻 má оніміння, тож порядок їх такий: «підмет –
означення – присудок – додаток».
5) Речення «我瞥着两个鬼卒的蓝脸,恍然觉得他们很像是舞台上浓妆艳抹的角色。
» («Я поглянув на сині обличчя двох солдатів царства мертвих і несподівано
подумав, що вони доволі схожі на гримованих персонажів зі сцени.») містить у собі
чен’юй 浓妆艳抹 (розкішний туалет та витончена косметика; пишний, виряджений).
Цей чен’юй в даному випадку виступає у ролі означення до додатку 角色.
Сам вираз 浓妆艳抹 складається із таких слів: 浓 nóng щільний; 妆 zhuāng грим; 艳
yàn вишуканий; 抹 mǒ наносити. Отже, їх граматичний порядок «означення –
додаток – означення – присудок».
Взагалі, як ми можемо побачити, у творі жанру містичний реалізм дуже часто
використовуються такі чен’юй, які можна використовувати і в реальному житті
будь-якій людині. Вони досить прості і повсякденні у своєму значенні.
Письменники у своїх художніх творах нерідко використовують велику кількість
чен’юй задля того, щоб забарвити текст, тож і в звичайному мовленні таке
використання достатньо можливе.
Тепер перейдемо до другого твору. Ним став роман видатного письменника Юй Хуа.
余华 (Юй Хуа) – один із найвідоміших та титулованих романістів Китаю. Його
роман «活着» («Жити») [13] входить до десятки найкращих романів сучасного
Китаю. Ця книга зворушила і підкорила весь світ. Вона розповідає про долю
19
китайського селянина, а через неї – про долю Китаю в другій половині ХХ століття.
Ми також досліджували перший розділ роману і знайшли там чималу кількість
чен’юй. Ось декілька прикладів їх у складі речень:
1) 他支支吾吾说不清楚了,我就立刻知道他准是对儿媳干了偷鸡摸狗的勾当。[13, с.
6] Він казав незрозуміло, ухилявся від відповіді, і я одразу зрозумів, що він займався
безчесними справами з невісткою.
支支吾吾 zhī zhī wú wú висловлюватися неясно, говорити двозначно; ухилятися від
відповіді
偷鸡摸狗 tōujī mōgǒu красти курей і шукати собак (обр. тягти будь-що; вести
безчесний спосіб життя; займатися нишком любовними справами)
В даному реченні використано навіть не один, а відразу два чен’юй. Перший чен’юй
支支吾吾 у цьому реченні виконує функцію присудка, тому що описує дію підмета
他. А ось другий чен’юй 偷鸡摸狗 у цьому реченні відіграє роль означення і в
даному випадку він описує додаток 勾当.
Щодо самих чен’юй, то у першому з них 支支吾吾 використано звуконаслідуючі
конструкції 支支 та 吾吾, тому ми не можемо визначити граматичний порядок у
цьому вислові. А щодо другого чен’юй 偷鸡摸狗, то тут ми вже можемо виділити
такі слова: 偷 tōu красти; 鸡 jī курка; 摸 mō торкатися, шукати; 狗 gǒu собака. В
такому випадку ми можемо визначити, що тут порядок слів «присудок – додаток –
присудок – додаток».
2) 这样的事我屡见不鲜,差不多和我听到的歌谣一样多。[13, с. 7] Такі речі я
зустрічаю майже так само часто як і чую народні пісні.
屡见不鲜 lǚjiàn bùxiān обр. звичайне явище; часто-густо; не рідкість
У цьому реченні вжито чен’юй 屡见不鲜. В даному випадку він виступає у ролі
присудка до підмета 我.
20
Щодо складу самого вислову 屡见不鲜, то він складається зі слів 屡 lǚ постійно; 见
jiàn бачити; 不鲜 bù xiān не новий. Як ми можемо побачити, цей чен’юй також не
підходить під запропоновану дослідницею формулу граматичного порядку слів,
тому що в даному випадку ми маємо в його складі, по-перше, обставину 屡, а подруге, заперечну частку 不, яка не може бути повноцінним членом речення.
3) 那个夏天我还差一点谈情说爱,我遇到了一位赏心悦目的女孩。[13, с. 7] Того
літа я майже освідчився у коханні, я зустрів одну прегарну дівчину.
谈情说爱 tán qíng shuō ài освідчуватися у коханні; зустрічатися
赏心悦目 shǎngxīn yuèmù радувати серце та око; отримати естетичне задоволення
У цьому реченні вжито два чен’юй 谈情说爱 та 赏心悦目. Перший з них в даному
випадку виконує роль присудка до підмета 我, а другий чен’юй виступає у ролі
означення, що характеризує додаток 女孩.
Чен’юй 谈情说爱 складається зі слів 谈 tán розмовляти; 情 qíng почуття; 说 shuō
казати; 爱 ài кохання. Отже, порядок слів такий: «присудок – додаток – присудок –
додаток». Чен’юй 赏心悦目 складається зі слів 赏 shǎng захоплюватися; 心 xīn серце;
悦 yuè радіти; 目 mù око, тому порядок такий самий «присудок – додаток – присудок
– додаток».
4) 因为路途遥远,不愿去做皇帝的女婿。[13, с. 8] Так як дорога дальня, не хоче
їхати стати зятем государя.
路途遥远 lùtú yáoyuǎn далека дорога, довгий шлях
Це речення містить у собі чен’юй 路途遥远. В даному випадку він виступає у ролі
означення.
21
Чен’юй 路途遥远 складається зі слів 路 lù дорога; 途 tú путь; 遥 yáo довгий; 远 yuǎn
далекий і граматичний порядок слів тут «додаток – додаток – означення –
означення».
5) 老人的自鸣得意让我失声而笑。[13, с. 8] Самовдоволення старого змусило мене
розсміятися.
自鸣得意 zìmíngdéyì хвалитися, кричати про свої успіхи; самовдоволення
У даному реченні вжито чен’юй 自鸣得意 і він виступає у ролі підмета, що виконує
дію 让.
Чен’юй 自鸣得意 складається із таких слів: 自 zì сам; 鸣 míng кричати; 得 dé
отримувати; 意 yì значення. Граматичним порядком слів буде «підмет – присудок –
присудок – додаток».
6) 老人扶住犁站下来,他将我上下打量一番后问:«你是城里人吧?» [13, с. 8]
Старий, опираючись на плуг, ще раз оглянув мене з голови до ніг, а потім запитав:
«Ти городянин?»
上下打量 shàngxià dǎliang оцінювати когось з голови до ніг; зміряти когось поглядом
У цьому реченні чен’юй 上下打量 вживається у ролі присудка до підмета 他.
Якщо розглядати чен’юй 上下打量, то він складається зі слів 上 shàng верхній; 下 xià
нижній; 打 dǎ робити; 量 liàng вимір. Граматичний порядок слів «означення –
означення – присудок – додаток».
Як ми можемо побачити, формула із чотирьох членів речення не завжди може бути
застосована, не усі чен’юй їй відповідають
Хоча роман «活着» відноситься до жанрів історичного, соціального і навіть
філософського, але наявність чен’юй у ньому нічим не менша, ніж у попередньому
22
творі. Цей роман просто переповнений різноманітними чен’юй і вони ще більш
прийнятні до вжитку у звичайній розмові, оскільки твір доволі реалістичний.
Отже, спираючись на проведене дослідження ми можемо дійти висновку, що сучасні
художні твори, зокрема романи, містять у собі особливо велику кількість чен’юй,
оскільки автори намагаються якомога яскравіше передати контекст твору, забарвити
його різноманітними висловами та надати більше цікавості тексту. Але з іншого
боку, це і ускладнює задачу читачам. Оскільки в творах використано багато
різноманітних чен’юй, є вірогідність, що читач не зможе зрозуміти якесь
висловлювання. Саме тому дуже важливо вивчати чен’юй та вміти виділити їх у
тексті.
2.2. Чен’юй у сучасному китайському кіномистецтві та їх функції у реченнях.
Тепер від літератури ми перейдемо до кіномистецтва і визначимо, чи
використовуються чен’юй у фільмах та серіалах так само часто, як і в художніх
творах. Першим ми досліджували фільм «诛仙» («Нефритова династія») [19]. Він
входить до жанрів фентезі, бойовик, мелодрама. Цей фільм розповідає історію
хлопця з іменем Чжао Сяофан, який волею долі отримав дуже сильний демонічний
артефакт і став надзвичайно сильним. Під час перегляду ми намагалися визначити
наявність у репліках героїв чен’юй і дійсно знайшли декілька висловів. Ось
приклади вживання чен’юй у цьому фільмі:
1) 我大竹峰啊,向来是宁缺毋滥。 На моєму Піку великого бамбука завжди краще
зовсім обійтися без, ніж задовольнятися поганим.
宁缺毋滥 nìng quē wú làn краще обходитися без, ніж задовольнятися поганим;
виявляти розбірливість; краще менше, та краще
У даному реченні використовується чен’юй 宁缺毋滥. Він виступає у ролі обставини
способу дії.
23
Чен’юй 宁缺毋滥 складається зі слів 宁 nìng краще; 缺 quē бути відсутнім; 毋 wú не
треба; 滥 làn непотрібний. Отже, як ми можемо побачити, цей чен’юй також не
підходить під запропоновану формулу, тому що, по-перше, має у своєму складі
прислівник 宁, а по-друге, містить заперечення 毋.
2) ...两件宝物融为一体。 ...два артефакти злилися воєдино.
融为一体 róng wéi yītǐ з'єднувати воєдино; ідеальне злиття
У цьому фрагменті речення використовується чен’юй 融为一体. В даному випадку
його вжито в ролі присудка до підмета 两件宝物.
Чен’юй 融为一体 складається зі слів 融 róng зливатися; 为 wéi перетворити; 一 yī
один, одне; 体 tǐ тіло. Виходить, що граматичний порядок слів такий: «присудок –
присудок – означення – додаток».
3) 那如果你经常想要找理由和她见面,然后又很关心她的一举一动,那说明什么?
А якщо ти постійно шукаєш із нею зустрічі, стежиш за нею на кожному кроці, що це
означає?
一举一动 yījǔyīdòng у кожному русі (вчинку), на кожному кроці
В цьому реченні вжито чен’юй 一举一动, який в даному випадку вживається тут в
ролі обставини способу дії.
Вираз 一举一动 складається зі слів 一 yī кожний; 举 jǔ зніматися з місця; 动 dòng
рухатися. Отже, послідовність слів буде виглядати так: «означення – присудок –
означення – присудок».
4) 一切都在一念之间,与其去恨一个不知道在哪儿的仇人,不如好好珍惜现在身边
的人。Усе це лише мить, замість того, щоб ненавидіти невідомого ворога, краще
берегти тих, хто зараз поруч.
一念之间 yīniàn zhījiān тільки мить
24
В даному реченні використаний чен’юй 一念之间. Граматично він замає місце
присудка.
Чен’юй 一念之间 складається зі слів 一 yī один; 念 niàn думати; 之 zhī (службова
частка); 间 jiān час. Як ми можемо побачити, цей чен’юй не зовсім підходить під
стандартну формулу граматичного порядку, тому що в його складі є службова
частка.
5) 兄弟,你真是大智若愚啊。Друже, ти справді приховував свою мудрість за
дурістю.
大智若愚 dà zhì ruò yú велика мудрість, подібна до дурості
У цьому реченні вжито чен’юй 大智若愚. Він тут вжитий у ролі присудка разом зі
словом 是.
Цей чен’юй 大智若愚 складається зі слів 大 dà великий; 智 zhì мудрість; 若 ruò бути
схожим; 愚 yú дурний. Тоді він має такий порядок слів «означення – підмет –
присудок – означення».
Насправді, хоча контекст вживання цих чен’юй і містичний, але самі чен’юй доволі
розмовні і можуть бути використані у повсякденному житті. Також ми зрозуміли,
що у всьому фільмі було вжито не так багато чен’юй, як у романах, але не варто
забувати, що, по-перше, тут не має слів автора, а по-друге, у кіномистецтві більша
увага приділяється діям, а не на словам.
Наступним досліджуваним витвором кіномистецтва був серіал «精英律師»
(«Найкращий партнер») [17]. Цей серіал про юристів та їх клієнтів і в ньому вжита
велика кількість чен’юй, які вживаються у більш вузьких сферах як, наприклад,
юриспруденція, бізнес тощо. Як відомо, використання чен’юй у мовленні – це
показник освіченості, а юристи саме дуже освічені та інтелігентні люди, тож часто
використовують такі вислови у спілкуванні. Ось декілька прикладів чен’юй у фразах
із серіалу:
25
1) 多次被律协评为最佳法律顾问,他们各有千秋。Асоціація адвокатів декілька
разів нагороджувала його як кращого адвоката, у них є свої переваги.
各有千秋 gèyǒu qiānqiū у кожного є свої переваги, у кожного є свої сильні сторони
В даному реченні використовується чен’юй 各有千秋. Він виступає у ролі означення.
Чен’юй 各有千秋 складається зі слів 各 gè кожен; 有 yǒu мати; 千 qiān тисяча,
незліченний; 秋 qiū період. Тоді порядок слів у цьому чен’юй «підмет – присудок –
означення – додаток».
2) 所以你是想让那个送外卖的小姑娘在发现你没有取消订单的时候感激涕零地跑回
来... І тому ти хочеш, щоб дівчина з доставки повернулася, слізно дякуючи тобі за те,
що ти не відмінив замовлення…
感激涕零 gǎnjītìlíng зворушитися до сліз
У цьому реченні вжито чен’юй 感激涕零. Він тут виступає у ролі обставини способу
дії.
Чен’юй 感激涕零 у своєму складі має слова 感 gǎn розчулитися; 激 jī сильний; 涕 tì
сльози; 零 líng капати. Тоді граматичний порядок слів буде виглядати так:
«присудок – означення – підмет – присудок».
3) ...所以这件事情必须要速战速决。…тому в цій справі потрібно діяти швидко.
速战速决 sùzhàn sùjué букв. швидка війна зі швидким результатом; блискавична
битва; діяти швидко
В цьому фрагменті речення чен’юй 速战速决 виступає у ролі присудка.
Вислів 速战速决 складається з таких слів: 速 sù швидкий; 战 zhàn бій; 决 jué
вирішуватися. Порядком слів у цьому чен’юй буде «означення – підмет – означення
– присудок».
26
4) 那咱们就更要见他了。骄兵必败。Тому ми повинні зустрітися з ним. Занадто
горде військо програє.
骄兵必败 jiāobīng bìbài військо, що загордилося, приречене на поразку; хто надто
підноситься, той буде принижений
В даному випадку чен’юй 骄兵必败 вжито окремо від речення. В такому разі він
може бути самостійним підметом.
Чен’юй 骄兵必败 складається зі слів 骄 jiāo гордий; 兵 bīng військо; 必 bì
обов’язково; 败 bài програвати. В цьому чен’юй присутній прийменник 必, тому ми
не можемо побудувати граматичний порядок.
5) 如果他承认侵权的话,咱们就稳操胜券。Якщо він визнає порушення, ми
обов’язково переможемо.
稳操胜券 wěncāo shèngquàn букв. впевнено тримати в руках гарантію перемоги
В цьому реченні вжито чен’юй 稳操胜券. В даному випадку його вжито в ролі
присудка до підмета 咱们.
Чен’юй 稳操胜券 у своєму складі має слова 稳 wěn твердий; 操 cāo тримати в руках;
胜 shèng перемога; 券 quàn білет. Граматичний порядок слів буде такий: «означення
– присудок – додаток – додаток».
Ми можемо зробити висновок, що фільми та серіали також містять у собі багато
чен’юй, але все одно потрібно брати до уваги жанри та вікову категорію головних
героїв, тому що, наприклад, школярі не будуть використовувати у своєму мовленні
таку кількість чен’юй як дорослі освічені люди. Також, у кіно не так багато чен’юй
як у літературі, тому що текст там обмежений і не має слів автора, а тому і простору
для їх використання вже не так достатньо. Але, не дивлячись на це, фільми та
серіали все одно містять достатньо чен’юй, щоб зрозуміти їх часту вживаність і
важливість для культури Китаю.
27
Отже, як ми визначили, запропонована дослідницею І. В. Войцехович формула
граматичного порядку слів в чен’юй є доволі актуальною, але іноді вона не
підходить до деяких чен’юй, тому що вони, наприклад, не мають у своєму складі
чотири слова, які можна віднести до частин мови і які можуть виконувати
граматичну роль у вислові, або і зовсім чен’юй складається із звуконаслідувальних
слів. Також ми визначили, що в тих прикладах, які ми знайшли у літературі та
кіномистецтві найчастіше чен’юй вживалися граматично у ролі присудка, рідше – у
ролі означення, ще рідше – у ролі підмета і обставини способу дії.
2.3. Місце та роль чен’юй у сучасній китайській мові.
Чен’юй містять у собі багатий життєвий досвід попередників, елегантний стиль,
яскравий образ, глибокий зміст, спонукальний, виразний ефект. Тому вони
цінуються вченими і привертають увагу як самих китайців, так і вивчаючих
китайську мову іноземців протягом багатьох років. Китайська дослідниця Ден Яо
зазначає, що певні поняття, представлені мовними формами чен’юй, мають
асоціацію та подібні відносини з речами, з якими користувачі чен’юй стикаються в
реальному житті, і використовуються для вираження відповідних речей у реальності
та формування метафор. Метафоричне значення стало дуже важливим способом
визначення значення чен’юй [21, с. 1]. А оскільки метафори мають більш емоційне
та яскраве забарвлення, то ці вислови стали дуже використовуваними в мовленні
задля того, щоб надати йому більшої виразності.
Чен’юй у сучасній мові використовуються доволі часто і займають значне місце у
культурі Китаю. Ці вирази завдяки своїй метафоричності використовуються задля
більш експресивного вираження емоцій. Їх частіше всього можна зустріти у
художніх чи публіцистичних творах, але також вони нерідко зустрічаються у
мовленні дорослих освічених людей, оскільки знання чен’юй – показник багатого
словарного запасу. В Китаї діти ще зі школи починають їх вивчати, щоб розуміти та
використовувати.
28
Сучасна китайська мова і досі зберігає у собі сотні чен’юй, що виникли декілька
століть тому, передаючи їх наступним поколінням письмово чи із уст в уста. Вони
відображають усю суть самобутності китайського народу, їх традицій та культури. В
ході дослідження було виявлено, що в Китаї усюди використовуються чен’юй як
дуже зручні метафоричні вислови, оскільки без таких висловів у мовленні не буде
вистачати експресивного забарвлення.
29
ВИСНОВКИ
Одержані висновки та їх новизна: в ході дослідження ми виявили, що чен’юй – це
сталі фразеологічні вислови, які складаються переважно із чотирьох ієрогліфів.
Вони зазвичай використовуються задля експресивного забарвлення мовлення і є
показником ерудованості. Аналізуючи чен’юй ми дійшли висновків, що ці
фразеологічні одиниці мають свою специфіку складу і функціонування в реченні. Їх
знання грає дуже важливу роль у спілкуванні. Носії китайської часто
використовують їх, як це можна побачити в ході дослідження, тому і їх вивчення
також є дуже важливим, як носіями, так і тим, хто лише вчить китайську мову.
Проводячи дослідження, ми з’ясували, що частіше всього чен’юй дійсно мають
чітку граматичну структуру, як було представлено в теоретичній частині. Але також
ми виявили, що не абсолютно усі чен’юй підходять під певну формулу
граматичного порядку слів. Серед них виявилися і ті, що, наприклад, мають в
своєму складі службові слова, частки тощо, які не можуть виступати у ролі
повноцінного члену речення або ті, які мають звуконаслідувальні слова у своєму
складі. Також було визначено, що в тих випадках вживання чен’юй, які ми
розглядали, найчастіше чен’юй у граматичному складі речення використовувалися у
ролі присудка. І це не дивно, тому що дуже часто чен’юй означають дію предмета.
Чен’юй у своєму складі містять неповторність та унікальність китайського
менталітету. Вони століттями використовуються у мовленні, передаються з уст в
уста, зберігаючи в собі народну мудрість та специфічні етнічні риси. Тому
актуальність дослідження чен’юй є не лише через частоту використання, а і через їх
вагоме місце для культури Китаю. Велика їх частина успадкована з давніх часів і
часто відрізняється від сучасної китайської з точки зору формулювання. Тому ці
вислови фіксовані у зазвичай не поділяються на окремі частини в реченні.
Результати цього дослідження ще раз засвідчують важливість знання та вивчення
чен’юй. В ході дослідження ми виявили, що сучасні китайські літературні твори
30
містять у собі дуже велику кількість чен’юй, що в якомусь сенсі ускладнює їх
прочитання, але і яскраво зображує ситуацію щодо використання чен’юй у сучасній
китайській мові. Їх часте використання не лише в письмовому вигляді, але і в
усному також засвідчує дослідження творінь китайського кіномистецтва.
Отже, з першого погляду може здаватися, що чен’юй не так вже і часто
використовуються носіями китайської мови, але, проводячи дослідження щодо їх
використання, ми можемо дійти висновку, що чен’юй дійсно займають величезний
пласт китайської лексики загалом. Ці короткі, але ємні вислови дійсно відіграють
важливу роль у китайській мові. Вони пройшли крізь віки і досі залишилися
актуальними для використання у сучасності. Чен’юй – відображення китайської
культури та менталітету. Вони є величезною цінністю для Китаю загалом, тому їх
постійно вивчають та досліджують у різних аспектах.
31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арекеева Ю. Е. Чэнъюй в системе китайской фразеологии и паремиологии //
Удмуртский государственный университет. — Научный журнал № 1, 2020. —
С. 21-28
2. Большой китайско-русский словарь. URL: http://bkrs.info (дата звернення:
06.10.2021)
3. Ветров П.П. Фразеология современного китайского языка: Синтаксис и
стилистика. — М.: Восточная книга, 2007. — 184 с.
4. Войцехович И.В. Практическая фразеология современного китайского языка:
учебник. — М.: АСТ: Восток — Запад, 2007. — С. 18-75
5. Горелов В.И. Лексикология китайского языка / Учеб. пособие для студентов
пед. ин-тов по спец. № 2103 «Иностр. яз.». — М.: Просвещение, 1984. — С.
174-189
6. Линь Лю Китайский фразеологизм – 成语 (чэнъюй) // Вестник КРСУ. — Том
12. № 8, 2012. — С. 157-159
7. Мо Янь Устал рождаться и умирать — АНО «Институт перевода», Россия,
2014. — С. 2-7
8. Скромных В., Подкидышева Е., Пескова А., Барчукова К. Фразеология в
китайском языке. — «Молодой учёный» № 18 (98). Казань, 2015. — С. 515516
9. Чэнь Шуан Китайские идиомы (чэнъюй 成语) как компонент содержания
межкультурной компетенции // Вестник пермского университета. —
Российская и зарубежная филология. Вып. 3(23), 2013. — С. 69-75
10. Юй Хуа Жить / «ТЕКСТ», 2014. — С. 3-16
11. Chu-hsia Wu On the Cultural Traits of Chinese Idioms. — Intercultural
Communication Studies V:1, 1995. — Рр. 61-81
32
12. Xin Zhang Chengyu as cultural performances: insights into designing pedagogical
materials for four-character chinese idioms // The Ohio State University, 2012. —
Рр. 26-37
13. 余华 活着 Юй Хуа Жити. URL:
https://docs.google.com/file/d/0B1MswGT9lXWcdEhzTlJ3SzNtN1E/view?resourcr
eso=0-SYLj4MoS1NZr1vS8nAT5hA (дата звернення: 16.11.2021)
14. 孙维张 汉语熟语学 - 吉林教育出版社 Сунь Вэйчжан. Фразeология китайского
языка. 1989 年 — 4;2;389 页
15. 宋永培,端木黎明 汉语成语词典 Сун Юнпэй, Дуаньму Лимин. Словарь
китайских идиом-чэнъюй. 四川辞书出版社,2001 年 — 5;14;1128 页
16. 百度百科。成语 Енциклопедія Байду. Чен’юй. URL:
https://baike.baidu.com/item/成语/71626 (дата звернення: 21.10.2021)
17. 精英律師 Лучший партнер, 2019. URL: https://doramy.club/17154-luchshijpartner.html (дата звернення: 28.10.2021)
18. 莫言生死疲劳 Мо Янь Втомився народжуватися і вмирати. /作家出版社,
2006 年;6-20 页
19. 诛仙 Нефритовая династия, 2019. URL: https://doramy.club/15155-1nefritovaya-dinastiya.html (дата звернення: 30.11.2021)
20. 谢慧玲现代汉语中的熟语研究 / Institute of Chinese Studies Universiti Tunku
Abdul Rahman, 2011. — 11-55 页
21. 邓瑶 汉语隐喻性成语研究 /昆明:云南大学出版社,2013 年;220 页
33
Скачать