DBN-V.2.2-5-97

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ
Будинки і споруди
ЗАХИСНІ СПОРУДИ
ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
Д:SН В~2.2.5-97
Видання офіційне
Держкоммістобудування Украіни
КИІВ
1998
РОЗРОБЛЕНІ:
Українським зональним науково-дослідниr,л та проектним
інститутом з цивільного будівництва
(канд.техн.r;аук Поляков ГЛ
,
-
І<иївЗНДІЕП
канд.техн.наук Басов В.С.)
Міністерством Укра·1ни з питань надзвичайних ситуацій
та захисту населення від наслідків Чорнобильської
катастрофи (Могильниченко В.В.)
ВНЕСЕНІ ТА ПіДГОТОВЛЕНІ
Головним управлінням житлово-цивільного
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ.
будівництва Держкоммістобудування У;,раїни
(Муляр Л.Х., Трофимович Н.В.)
ЗАТВЕР ДЖЕН І:
Наказом Держкоммістобудування України
від
8
липня
1997 р. № 106
1 січня 1998
Введені в дію з
"Уr<рарх()уді нформ''
р.
ДЕР,КАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
_,t3уди~кк(сrt?РУд~ .
tJi 'сn.оруди.цивіtt~ноі'
оборони
- .., •'' . '', --,· -. ' . ;., ·, ... ' '
" -.-- , ,, ,,".
!і'-:!
~
Ці норl\ш ро311онснщ1ку10т~,ся н,1 ПfЮс'К'Jув,ншя ·,с1·,;1юш\ ~·rюруд 111ші:п,1юї обороІІИ, що бу;\уються
1а
ре коне, rуюю1 ься.
Прr1 проектуванні ·3ах11снпх
l'Ill1py,-~ 1щві 1 !l,1юї обlJр\щ11
крі!ІІ ш1:.юг щ;х 11орм слід враховуват11вимо111
:1іючих в Украіні норматив1шх ,'\ОКу:\1с111ів тс1 ві,п,11он1;щнх рш;1і11ів
спору;\, В нриміщеШ-JЯХ ЯКІJХ р<,л:111101,ані
)lJ::;JJ :,
11рос-ктування бу)(івеш, та
:ах11с11і спору,r1и, :1 так,1ж lШМОПІ іНШІІХ ІЮрМRТИВНІ!Х д01,у­
мсн1ін:; ур:1хув,шш1м с11с1шфічш1-; у,-,1рн (1у 1 1іпно111н:1, ПJІЕ'Іа}(t'JІІ1': у ,. 1 (:шому р<цт~ілі ДБlJ_
ЗЛ.ГА.JІІ"В! ПОЛОЖЕІ Ні Я
]
1.1
'3ахш:ш сноруди шші.:о,11(1Ї \1боро1ш 11р11,.ш:1чют1,сн лля ,:1\~1сту в м11рншї час І](::·rсон<1ну. яюrй
11сrк·ховусгься ві;~, 1-1:1слідкjв аварііі.
люде1ї, а також у 1юєшші-і час
вшюристоnуюп,ся л;тя
1~:1 t,Іl-ТJХ•ф
т:1 п·J1\1іі,ю1с) .1111.х.а, :н:і ·за~ rожуютt, мж:овому ураженню
ні11 ,:у 1 1:1,.1юі' зfір,1ї \l:1L·о1юг() ураження. В мирний час 'Захисні с1юруm1
I осПР)~ЩУ-ШХ потреб.
:1 11рот11р:щі:-щііі1Jі
Схов1лпа діляться 11а к11аси.
укр1п111 (ПРУ)
на 1руш1 'JІідно
-3
но,11,~пком 1,:,_
1.:z Схош1ща спщ розміщунатп у Пl/tв:шьш,х та цоко:11,1-ІІІх rюверхах С)удпнків '!а ,.:норуд.
Бунівшщтво окремо ро~:ташов:11ш:-:. :,:шурсІІІЕ л1 ро:;танютшпх над шн~срхнею :,емлі (з ·шнуренням
підлоп1 менше ніж 1.Sм віл 11шшу1т 111,11ої ні/tмпкп itмm J схов1шt , 1 1011ус1,;1ст1,ся, якщо нсмаt' м,1жш11юсті
зробити вбудовані сховшн:1, а(їр щт сноруджс1ші о(','псгін у ск;1алннх 1і)r,ро1·еологічю1х умовах 11r11
нідпові;щому оfігрунтуна1ші.
Д,rя ро.~мішеш1я про 111раліа r111'і1шх )Тр!' пін
так ін бу;ошках та с1юру;щх щю111111:,:101ю1
,1
1tc( )і"1 х1 '\IJ,)
н11корос 1овув:пн щл1:міщсння як в І\:ну1очпх.
т;1 ннні;11-,1ю1,, 1rр11111а 1 1с·1шя. які 6удуют1,ся, j ратгашовані н
місцях 1юс111ЇШJП) 11ерспулаш-1я 11101\,:іі _;1·і/t1н1 ,,,1i,))l:tTJ-:()\1 і
1.3
Прп 11росктуванні 1тр11мі1Рl'1J1,, 11р11с1·,)с\1н;~1шх.
с1,ШюІ\1ічні 0Сі'смно-1ш;шуват,11і
ма ІІЬШJМИ. які :;;1()С НlС'JУJОІї,
)J()'j
ra
111,'1
·,;,1хн~'ні 1.JІ()рут1, нсобхщно 11ерс;1,6:1чат11 бі-111,111
1;01к1руклн~11і рішеш~н. !\16ар1п1111г1шітеш, сні,'\ пр1пначатп ~-ліні­
рІШ,ШШі НІі'\!l)] що;:,.1 ,:фl'І( :лш101·0 ВІ1І•:t)]111П юшя HK:tЗ:IJJJIX !Іриміщсш,
)'
мпр1-шіі час ){ШJ J!Оїрсб lJ,1\IO/llIO! () І о,;111))(,ІГ,СТ!і:l
Конструкнії 1юшшні 11p11iiм,11!fl::1
·s
\1 ра•:\ 1 в,н1шш ї~ економі•rн,)і' J\011і;11,1юсті в ) 1 1-ювах кою;:рстно1·,1
булівt>JІЬJЮ!'О маіі)І.і\JІ 1 НІКі\_
1-4 C1,_:1a,1r
1ютrа11юв,ші1ї
11р1ші111с·ш, _;ахисш1,;
JaJ
cr1
1
1[1\','L, ,1к1 р<н:,111ну;о11,,:>І у ::1\1!1JIL'11ii1 час11ш1 Gv,11івш :~бо
m16;1снііі С!ІОJїї:1і. !!<,І;Шk'ІІ 6у111 rш:11:1 1 1,:rшіі
,,
II
окремо
урах\в,u1ня~1 скс1111, 1 апщії їх у м11рншї
час. при 1(1,ОМ\' !JЛOllla ВІ(:\ ;аш1х ІІ\Чі~ 111ІІІ<'ІіІ, l1l' jj\)l:mш:1 11ср,'ІШІJІ:,-В,\ ПІ 11 rощі_ нка JJCOl)XJ,Шa і\'іЯ ~aXІ!Cl!JJX
С!Юру,іl,
Захrн:т сг1ор)',,'ІІJ, ро31ч1111сн111,1 :\І
CI!JJЬІІ,-1,'liJ0 1 \JП отруш ІІІ\ ре: 101,1 І!! ( ( ·д
у llOCI
jjjJJiii
1)
(·
ш;111р11п.1с п1:1\ 1111) ~,;:ч ::1111 : 1-;1rрufщшп н0t,1 або вш,ор11станш1м
() f> ),
І :t [ ІР;-К(' ,EOH!J()\•\()[!l'l)t' ;I1l11 ! і! 11\ ()\)СК І іІ \ І)\ )Н!Ш ні ,три М )'Ві! І ІКІ,
І OTOHHOCJI ,.''(() ЩmііО\1\ lll']XOI[il І}\ 1 • Ш,!JіІ
~3а ХИt..' ні с: 1ору,тt11 ~ piJ JJ\11 ir 1сн 1 ,, 1: 1.ї 1::1 н i1J I і 1\ ·1 ;.t 1І 1 •1~ о 1 н, 11 J,С\ 1н "нL~І·) . .,., :1 х _1, ·1 :1 Kl )Jt'\ в ('tl;pe;\,,10 гн )З'J ;1 нн )на них
c1юpv,>rax, с.:1іл Hlll(ПjЧJ1."i\))J\'B,]'!JI \' \Шj)Іі!іІ ! 'і;!С !ІІІ
1
llp!ІJ\llll(C)JШI ав:!р1!ЇІ!І!.\
НІІjЮ\\Шl'ІІ І!рІІ:,11щсшш \\І,ІІІСТСН1 !:[і)_:[1) п11;';\'\i)]j(',;-J,t:';-1;нo'i ]!<~і)(_' !JH'Ell :10 к:1 і('\ орії Гт:1
,ri.
,)ti іісн Н )і( )Тf,l'>I ! СХ!!\ 1 І l:i І 'І І І! ; Jj)\ J tC\. 1!. !І І\ 1 fl(' С\'ІІ f•• )Е()_ ;>::у,,,) 11,С,1 1;11,·олснням j\\];І_ТПІН1і\
11арн 1·:t 1 :,,Jy, ІіL"{ч: .~111.:,ЧНlІ\ т1rч :11\1.j,.'il_ 1 11с llP't
·~оп} t1p;1p1.\'JHOJ () t1св1т.·1сння:
речов111 І.
I
,1
1
1_011,Jl\11;:;111 101, ІL,нС,ні) 11ри \ІІіІlС!Ші! -J11:\'1;:111,1111\ ·::1к:1::, 11н ('1:1 ·10:,1ов1н~111стю ·н 111·1 :,Сюм І
\І ЯІ,J]\
1,0)
С.2 ДБН
8.2.2-5-97
·-·-,.--
Мож:швісп, nш~орпсгюшн у миршrіі ча,; 3ах1к1шх с1юруд •3а іншим щштначенням лопускається за
у:згоджснням
·;,
місuсними орг"нюvш са1іепіднп1 ·1,щу МОЗ України. УДПО. МВС України, МНС.
1.6 Сю1адські примішення. які пристсовуються під захнl'ні споруди. поьш1ні обладнуватисн транс­
портними засобами л.:тя заван·п1жснш1, складування та нивантаження матеріалів.
17
Переве;1ення при.мішень. які вш:ор1ктовуються у мпрний
,rac.
на рсжнм захисної спорул,и не­
обхідно псреnбс~чаги у мінім,шьно стислі термінп, нкі нс 11рсвшцуюп, 'Jерміни. нЕа1ані у ;:uщап:у
1.
і .!'і Місткіс11, т~хисш1х с1юру;1. Вlсш1чаt·ться су~юю ,11і~.:ш, д11я СИ,'1іш,я (на першо:-лу ярусі) та лежання
(на Тіругому і третьому ярусах) і пrиймастьсн. ,1к прrши1;0, для с:<оJ-шщ ,!L: м-:1апе ніJІz
150 чол.
Проежтування схопиш. меІШІ\.)l місп((\СТі ло:1уо,аєп,ся у шrключних , 0:1шадю1х :;а умови відпові;-:(ного
обгрунтування.
Місткість пrотираді,щіі1них укр11тгів сл 1, ', J 1ере;1ба чат11:
а)
чол, і більше в залежності віц 1шоші лрп 1 ,1іщ::ю, укр,птів. обладчаннх н існуючих бу1инках або
5
споруддх;
б)
чол.т;~ біпьше у будинках л1 crюpy~tax
50
·;
укрштнмн, які ,,:шс 1 r;1) бул.у.ються.
Містюсть <.:ховищ для нетрmкпортабе1!1,ш1х xвoptix та місп:.іСf,·, щюгира;~іадійвих укритпв для
установ охорт~и здоров'я ви:н-тчшол,ся згі:1110
J .9
:, :tод,ІТком 2 д,1
Дl,Н
Завдання на проектування :::ахис1шх споруд є 1;кла.'(овок1 1 1с1стш,юю :;авд;,нш1 на проектування
нових і реконстrукцію діючих підприсмстн, бу;1,11нків л.1 .:поруд.
У завдапш ш, просктунання з:1хисн11х с:лоруд необхідно нказувс1тп к.шн.: (групу) захисних споруд,
коефіпієнт захисту (див. розділ
кіш,кісп, 1 10.тrоніків та жінок, які пср,:ховуються, режими вентиляції,
6),
призначення приміщень у мирних чJс, технік,)-.12ко1юмічпі показншш гrrоекту (додаток І).
Завдання на проектування. робочий проект узгоджуюп,ся з міснсви•,,н-1 штабами r1ивільної оборони.
1, 10
Робочі проекти (проекти, робоч,1 докуме1пація) захис~шх сrюруд нходять до складу робочих
проекті'Б (проектів, робочої документації) fіудинку. споруди і офор:,тяються як самостійний розділ
(частина, том, альбом). Коппорпсну вартісп вбудованих у будівлі J споруди захисних споруд слі,д
визначати за окремими кошторисами.
Ро:3міще1111я схо1шщ
1.11
Сховище слід ро1міщувати згі;шо з ДБН
міських та сільських посенень" та ВСН
34-89
360--(12
"Містобу,п,уш,ння. Пшшування та забудова
Мінобор01ш СРСР "П:,:шировка и застройка воевю,1х
городков" у місr1ях пайбі1і1,шо10 :юссрсщкенш1 т1срсоначу. я1:ні1 перСХ()JJУ(сїься. Рщ1,іус збирання 11ьоr·о
щ:рсош1лу слід пrнймати вілпоніюю
Сховиша по мож11пвос1 і
.,,,i ,аю,,атка
1
1х1зчш1ува,, а:
під будш1юі:-.Ш мшюї пов,т1sоrюсУі
вбущ)ва11і
1 12
c.;ri/1.
1н;,, шо f,у:1.vюп,ся на 1л,ому майданчику;
У мш10Ві.)!1ОПїХ (; пр11р,,.:010ю 1юло1·іс1їо) 1ру1JТ(1Х шп пи1,рш·1ч ,21і.-1. ро:,1,шюнуватн не вище
рівня планува.н1,но·ї' ні;rміткн ·,е,vші
І lрн наяв110сгі
I ру,:·1\·,вих BC'Jl
,,,,Еус1с1сп,ся ро:1мшrувсtти низ
покрпттн внще r1.:-~анvв,1лr,1юї ві;(Мі:·1,11 ·1е1.111і 1 р(іна.:1\'Ш\Юrям вистул;1;оч,1х стін та гюкrтття ~,ем,;tею. При
ш,ому '3aJ'JШ6nciIШI схошшr (rівсн1, :1іл1ю1 JJ)
ВЩМІТКИ
11cpt'.'\C,;,1 11:,·;" 1 !
ш~ не;, ;:с ніж
l 5 ;,.;
ні1,. 1ша11уваш,тюї
3C:\'ll!i.
1. ! 3 І Ірокm1/tа1111я
гр;11нн пшх.:Jі111і\ R<що11роно;1у. ка11а 1 1і ,;1
трубо11ровоещ, сл1сну101 о 1юmт ря
1;нолротн,;1іn 1,\
ri.i'i. <m:tле1rня. е.;1ектро1юстачанпя,
1т1\6ощю1ю;ов з
1 ,:рячию
а також
во:1011.1 крі'JЬ приміщення
С\()}ШЩ не )!ОПУl:К<НТІ,СЯ
У вбуіtОRЮlИХ ,:ХОВ!!Ш;\Х llj)CK J;\.':t,iШ! riK:1 ;:\!!!ІХ \!С:)С'Ж ll1Жt'Jl•.'j:,!І;X K0~.1\'JПK:l!Jifi.. !!!О іІОВ.5Пс!Ш '!
ц1с1 ем,1м11 будинків (~.:пору;\). н якнх вo\',l(JB:\111 С\,)ШШl,І. ;1опускаr /1,ся ,а у~юш1 нстанов.:1ення впмикаю­
,111х ПІ інших щ:чктроїв. чкі Н!lЕ'!J{)t;:1ю:ь ~.j()Ж'ШВіСТ!, 1юру111е]! 1 І,1 'Ц\ИСННХ в.Ш'2ТП1.ЮСТСЙ СХОВИЩ. Кана­
-~1і1с1uійш СГ\НІЮ! rювшші ()\ІПJ вг"шІІL'ІІі \' ст:1
ІІ\)І(рИТІ Я
1.14
)(<)
1 ПlЛ.ЛОІ \'
i,:i,i 1pyo1J
СХ,НШІЦ<і
Пгн проск 1 ув,1ш1і нf>y:u.н,,111t1\. ,:\і.'ІШ11: •,:
11\1.
MeJ)C'/Kl BC)~:i,OГ10Lт;:1 1 1;1}fТJ}l. (1;І1.і.;:сн11я 1 J~aJI~l.'li':;iJLfJ
аГ,о ,:uгюГ,,:,11нш1 1,(1роо11, ш1;щіно :,амууювані у
ДБН В.2.2-5-97 С.З
достуrrних для огляду та виконання реJ\лонтних робіт 11ри експлуатації них мереж у мирний час. Колек­
тори повинні мтги уклон
2 3%,
в бік с1 оку.
ГІідошку землі 1ю пок1шпю допусюt, п,с5; не робнти. якщо воно забезпеч.ус потрібний захист вщ
нроникаючої радіації та
Bt;J,
т~сокнх темнератур при пожежах
Для окремо розташов:н-шх сховюн с:1ід передбачати Jверху 1юкритгя 11ідсш1ку зе\ілі шаром не менше
0,5
м і не більше
1м
із віщrо111енч,;м внсоп1 укосу ;LL) його зак"тдення не біш,ІІJе
укосу не менше ніж на
1 11-1,
а д:1я пі;1,ьпщсш1х схоюпц
на
1:2
та виносу 6ров1си
3 м.
Відстань між прнміжеш1ями, які пристосовані під сховшш1. та ємкостями, технопогічними
1.15
установка ми слід приймати згі,Jнс,
:, _10;1а ГІ,t1м
І, а 11е не ~1епше пготи пожежних розривів у відповідності
з ноr,мативнимн доку.>v1е1-памп.
1. І 6
Схови.ша повинні бути ,ахшцстrі шд можливого затоплення дощовими водами, а також іншими
рідина ми при руйнуванні ємкосr еіі, р1пr:шюнаних н:1 поверхні ·;емлі або па вищих поверхах будинків та
споруд.
Сховища допускаєп,ся рсвташовувати ш~ RІ 1 1,стані не менше ніж
чання, теплопостачання та нашрної кс1шшіз,щії діаметром до
200
5м
(у світлі) від мереж водопоста­
мм. При діаметрі більше
200
мм
відстань від сховища до ~1ереж водопосп1чш-шя. тс1шо1юстачання та напірних каналізаu.ійних магістра­
лей повинна бути не менше
15
м.
На підприємствах, зв'яз:.шнх ·з 1-шробшппнс,м або вживанням СДОР. сховища пошп-1ні розташову­
ватися не на підвишених терпторіях.
1. 17
3)
Заборонясться розташовуватr1 укриття:
під виробничими та ск:1алс1,кими приміщсннчмн, в яких розташовані рс3срвуари з хtм1чпо
шкідливими рідинами, rrcчi з розтоплсш1ми метала мп або інші речовини, небезпечні для персоналу, який
переховується;
б) у нриміщсннях, в нких є \1.:1гістра.лhні транзитні газо-, тепло- та водопроводи, якщо немає
можливост1 двосторош,ого їх ві;и<нюче1шя, а. також вводи електричної енер1"ії високої напруги;
г) на схилах, які під.r(юоться 'зсувам або іншим геологічним проuесам, а також на теригоріях з
виробками;
д) ближче
30
м від сховиrп або складів з горючими м:11еріалами; нри ньому повинні передбачатись
заходи щодо :зшшсту сховища та лілхоJ-(ів до ш,ого ві;L :зато1те1-шя горючою рідиною.
Розміщення протирадіаційних у1чшттін
1.1 ~
ПРУ необхідно рспташовув:ли лід1-п :з даними додатка І, а та кож відповідно до ДБН
"МістобудуванІJя. Плануrтншr т:1 3;16,1yJвct місr,ких в сільських гюсс_11сш," та
l3CH :14-!N
360-92
Міноборони
СРСР "І1пю{ировка н застройк;1 щ,сшл,1х 1·ородков' •
1
1.19 До приміщень, які можуть бутп прнстосов:ші шд протирад~а1tійн1 укриття, пре:{являються
таю вимоп1:
-
зовнішні огоjюджунаm,ні Ео1Іструк11.ії будшшіп або сrюрул повпнні забезпе 1 1увати необхідну
кратшсть rюслаб:-~еНі!Я
I ама-н~шромшюпашія:
проріти та 0·11юrи 11онтнші 6у-пr пілготов"1сr-1і J)Ш 'J:-rкгщ,і,юr в ра·л нсреволу нрим1щення на
режим укриття:
прнмішсння !ІОНІ!НН\ ротг,1!1\()))уВ,1Т!ІСJ, \JІІ!ВІ,!(0 нід ~лісш, 11срсfіувант-н: бііJJ,ІЛОСТі 1мселс1шя,
яке ма,-: псрсхинув,1 rнcr,:
б_,JИ:H,J{l) Jlілшюк не JЮВІІШІО ())'ін НСШІЮІХ рс,'?Срнуарів із CИJlJ,HO/)iI0 1 ШMJI отруйними rечовп1!,І:-.Н!, 1ю;rонrові;іНІІ\ т:1 J(:шсІ•,і ,:111ііі1ш:-: .\1:11·іс1р:1·1еИ
руй1їуна11ня як11х може ·загрожувати
персон;,r1у. якшї иср-::\ОН;-Е т;,сн. \)трупн-шм або ;атоп1сш1ям.
у 11риміще1111ях, рот1;t11юн:ших ос:,1rоссрс·нн,о H<>:l укр11тгя~1. не 11опишю ('}уп1 в.1жк11х ІІrе;-1,­
метш
1.20
1 облатта~шн.
Рівепь пі;11ю1 и
! ІРУ
1ю1ншсн
н1111,с 11:11'і1шщого ріння грувтоRІrх тю:1 не мсш11с ніж на 0.2м.
ПРУ до11усю1ст1,ся 1ю;1а11нт:,в.1тr1 у 11і,1ва 11,,шх r1p11:\f11J1e11шrx С5усщ•1кін 1а LТшруд. ю,і рш1ішс побу­
.'ІОВані і 11іллоr а ЯКJ!Х ро-_: 1анюп,1 ,1:, ш1,1-.:•1с рівня
Іlроект\·:в;шня ПРУ
v
I р:,-·1111 ► 1шх
во;\. пр11 наяг:1wп і тщій-1юі гщроі·ю:тянії.
r1ісш:1,н,ні1.х !1г11міщсш1ю·_ f1у;лшкш, які Г1)'-'{уют1,ся заново, 11ри <~аянності
1руптовнх во,·11шшс ршня Ш}П,J,
11
,ин,\с
с11,ся
\
1шк.'1ючш1х в1rна:tках. ;,;1)_:ш нем;н інших пrийнятних
f1iHICllЬ T[t '3{1 Yf\fOBИ в_~f~ilHTYB~IHHil 11:ІJІІіінсЇЇ 1 i}LpOl t0Л}I1li·J_
С.4 ДБН В.225-97
Прокнаданшr трюпитшrх трубопровопін опалення. водопронолу та юшалізапії крізь прим1-
! .21
щенш1 ПРУ ;юпускастся :т у111ови розм1щс1шя їх у 1rідло·3і або у корпд,)рах. віддю1сш1х від приміщення
ПРУ стінами з границею вопrсстійкості
.22
0.75
год .
Для розмішсшrя ПРУ рскомсндуггься використовувати:
підвищені бу;пшкп ·:·а спору.11;. розт;;11ш,ва:1і усере.-п~:ні забудснш, а Ті\ кож прилеглі докам' яних
огорож (багатоповерхові ж:111;юві оуюшки. стюруди зі сі і нами 3автовшки
2 -· 2,5
псглини);
приміщення з заглиблr:нш,ш іїущшісаrсш та спорудами І!ез,шежно ві;~ іх розташування (цо­
кольні поверхи кам'яних Gу;..1JшкіЕ. нідв:1.·ш. ;rьсхи, с1юруди нідземного простору міст):
окремо розтанюва1-1і бу}іШІКИ
1,1
сгюру;:~:и, І1:tііГ~1%Ш вдаіlо ,ахшцені складками місuевості від
л,її іоні~уючого юшромнповашt5J
1.23
Надземні 11риміщенrrя
3 1по1.1J,ею
прорізш
5(1' 1/11
нрнс1 осовувс1ти під ПРУ не рекомендус:ться.
Будинки і споруди ~1 конструкніш,1и псрl~1<рит1·ів, які маюп ва1·у ] м 2 менше 300 кгс/м 2 , пристосову­
вс1ти під ПРУ не рекомендуспся.
1.24
Підвищення захисних В,іасrикос1·ей будинків та споруд досягається:
вибором об'ємно-плануна;1ьного і конструктивного вирішення:
зменшенням ширини :н16ру 11нено1 Jtіляшш, пrиле1 ло"~' до будинку;
вракувшшям реш,сфу 6ул,ш1к\1, я1шй пристосовуt·п.ся під ПРУ.
2
2.1
ОБ'ЄМНО,-ПЛАНУВА.іП-.І-11 І КОНСТРУКТИВНІ ВИРПllЕННЯ
У сховищах слід передбачати основні та допоміжні приміщення.
До основних віщюсят1,ся ириміщення дш1 населешrя . яке переховується, пункти керування, медпун­
кти, а у схоР.:ишах лікуншrьних установ
т<шож ,)пср;шійно-перев·язочні, передопераційно-стериліза­
ційні.
До допоміжних в~дносяться фільтровеrпrrляційні приміrцення (ФВП), санітарні вузли, захищені
д1лельні електrостанції (ДЕС). ene-rcrpoirщтona. приміщення дня .зберігання продовольства, стющія
перекачки, балонна. тамбур-шлюз, тамбури. а для схшш1ц с1том1шх станцій~ примі1цення дnя дозимет­
ричного контролю. роздягальня та нрнміщсrшя ;тля брудного одягу, душова
flриміщенпн осно1шого призпачt'шш
2.2 Норму плоші підлоти оснотюго примі1не111-1я ш1 олнст нсреховувано1O слід приймати рівною
0,5 м 2 придвох'ярусномута О,4м 2 - JІрн 1г1-,ох\rрусному ротгашуванпі нар. Внутрішній об'єм примішеншr
~
~ м ' н;-1 о,1люго псрехш1уваного.
повинен оути
не менше 1.:--,
У :захис11ш, спогудю; на 1:п:л.:1:і 500 исрсхопувшrил. нсобJ;.і;шо перелба,rати о;хин санітарний пост
]СІОЩеІ() 2 м 2 , ш1е !ІС менше однш () ІІОСІ;, Шl С!lоруду.
У сховищах місткістю 9()0
1200 1 н),~овік крім с,ші 1:~рних постів стrіл JІерецба чати медичний пункт
2
шющею 9 м , нрн ньому на кожні J ОО неі1еховуна~шх нотщ 1200 1 10лов1к шюrпа медпункту повинна бути
збільшена на l м 2 .
Ноrму шющ1 lІримі1r,е11ь ос11пнrюг 1 ) т:: )tо110між1-1,11 о 11рнзш1чсш1я у схониrщ1х лікувальних установ
слі;r прнймати зпдно 3 та6шщею
llpu.нi,m,:a
міщеш, у Jоні
/.
!.
llpи юв11аче1ш1 11(\·, :с1у ш1 ,1,11,1ю1 о 11срсхоnуватюго с1іс1 враховувати об't·ми усіх при­
I срt,1с:п1тнії. Ja вю1ятко,,1 Л,ЕС л1;-.1fі\·рш. рu,;ш11рюваш,1шх камер.
2.] ІJЮі!Щ ОL:НОНШ!Х !Jjll!i,l!]!l(.'t]],_ }11{:\ ,:1і1ч:tс !Ie,']CMO!lTO:\,l!IC: Гс1 не ппкорJІстане."(.JІЯ
/Jрилітh-а
об;~а;rнюшя. в ІіО])М\' п;юі!ІІ н:, ()_'[]!()і() ]!С;)СХОВ\'J\,ШОІ () І!С В.\О,:(]І'І,.
С.\:ОН!Ші<!
ДБН В.2.2-5-97 С.5
Таблипя
1
l
ПРИМІЩЕННЯ
---------------------!
І
1.
і 2.
1
Для хворих (на одного переховуваного):
при висоті приміщень З м
при висоті приміщень
Опереційно-перев'язочна
____________________ _
АО
150 JІІЇЖ:<Ж
•І•
151
•о
І
__
Буфетна з приміщенням дпя розігріву І'жі
5.
Санітарна кімната для дезинфекції суден та зберігання
АО
300
пІжок
1,6
2,2
20
\
25
--~~--·----~---1--- ----- ---------..
:
--+----
4.
покидьків у контейнерах
1
--т-
містк:ос1•і схо■ища
:
~·~' _______. .....J.І
--- -·--+-----~-·-
2,51\/,
~ __ _передопераційна-стерилізацій~~
ПІtОW,І 11іtММЇЩ8tіН1'1, м 2 , nри
І
і
12
_
20
____________________
! 6. Для медичного і обслуговуючого персоналу (на одного
переховуваного)
Примітка. Норми площі приміщень для хворих прийняті з урахуванням розташуаання лікарських ліжок:
80%
у два яруси та
20%
в одv.н ярус в приміщеннях заввишки Зм;
0
~----6_0_1~_хдва яруси Та 40% В ОДИt:1_~еУс__І3__~J}~!-АJ_І:_і1,6__fіНЯХ З2І!!ВИ~_і:<~ 2,5_М_._____________ ~
2. 3 Висоту приміщень сховюл слід приймати
не більше
3,5 м.
При висоті примішень від
відповідно до вимог використання їх у мирний час, але
2,15 до 2,9 м слід передбачати двох'ярусне розташування
нар,
а при висоті 2,9 мі більше-трьох'ярусне. У сховищах установ охорони зд:оров'я при висоті приміщення
2,15 мі ·більше приймається двох'ярусне розташування нар (ліжок для нетранспортабельних хворих).
При техніко-економічному обгрунтуванні допускається використовувати під сховища приміщення,
висота яких за умов їх експлунтацїї у мирний час не менше
1,85
м:. У цьому випадку приймається
одноярусне розташування нар.
2.4 Місця для сидіння у приміщеннях слід передбачати розміром О,45х0,45 м на одного чоловіка, а
О,55х] ,8 м. Висота лавок першого ярусу 1ювинІ-ш бути О,45м, нар другого ярусу- 1,4 м,
третього ярусу
2,15 м від підлоги. Відстань від верхнього ярусу до перекриття або виступаючих
конструкuій повинна бути не менше 0,75 м.
місця для лежання
Кількість місць для лежання повинно дорівнювати:
2or}'r> місткості
споруди при лJюх'ярусному розташуванні нар;
ЗОС;/о місткості споруди при трьох'ярусному розташуванні ш1р.
2.5
ІІІирину проходів та корил.орів слід приймати лідно з табшщею
Таблиця
2.
2
ВіАстань, м, у схоаищах,
НОРМОВАНІ ВЕЛИЧИНИ
•
на
розміщених
1
ГИАnриємствах
Ширина проходів на рівні лаво1-: для сидіння між:
- поперечними рядами (nри кількості місць у РАР.У не біт:,ше 12)
поздовжніми рядами і торцF~ми поперечних рядів
-
поздовжніми рядами (при кількості місць у ряду
tie
біл~ше
0,7
0,75
20
та при односторонньому вихоJJ,і)
І
.
І
2.
Відстань між лікарняними л:ж1-;-ами r1ри.
-
двох'ярусному розташуванні
одноярусному розташуванні
! З. Наскрізні проходи між рядами·
І
-
поперечними
поздовжніми
-•---------- ---
\-~· Ширина проходів між рядами ліжок
'5. Шириf;а коридорів
1,0
Примітка. Поздовжній ряд приймаєп,,СFі зв стороною будинку з біт"u.юю, а поперечний
кількістю розбивочних осей.
1
'
і
при ,1ікувальних [
І
установах_____ .[
С.6 ДБН В.2.2-5-97
2.6
На підлриємствнх 3 чис:юм лраrrюючпх у 1тй61льш бнп11очш.:е;Jьнііі 3~іні 600 чол. 1 більше в
опному 1з ,:ховшп с. 1 1ід л,2редб:1чатн при:v1іщс1шя
iJ.'r,;
пуіfкту керувнння ~rідпрнємсгвuм або за-"'ос,-ь пункту
керування належить обладнати телефонну га Г"1;~і1пр,нkляційну точн1 J\1Я зв'язку '3 \Іісuевим штабом
циюльної оборони.
Пункт керування с11ід ро'3міщуватп у схошrrнах. які ма1снь, нк прави.•ю. ::,ю~ищс}Jе джерело електро­
пос1 а,!ання.
Роfю,,у кі~;rrаїу 1а кі~.т;rту
.m-51·,i,;y
ІІ\Ііf,І)' к,2р\·н:с,,тя 1-,еобАідно ро-~тапювувати поблизу одно10 із
входів і ніддішгш ві,:1 ІІримішеш, ;.t.:1я п,.,1·,е),1,т:ул:,ш1\ лсре1 01юлк:tми, .ft1-;i не горять.
Загальну r,і.:rькі(;П, щ,анівню;ів, які пр:mюют1, у ІІуr1кгі керувю-шя пі:шrиємством, слід приймати цо
І О ,юл ., rюр11,1у площі на ОЛ,іJОІ о пp:щJOIOlJOr ,;
2 м2.
На окремих вет11шх п1;01рпсмстн:1х чпсrю uр<tщ,чоч11х па пункті керування допускасться збільшу­
вати до
25
•юл.
2. 7 Опорядження основних та Д(>Псн,;іжтrх нр11міщ:::ш, схов11щ необхідно передбачати у відпо­
відносгі з НИ\ЮJ амн бу;rівелишх нор\1 в '3:JЛсжності від прп.ш:Рrення приміщень, але не більше покраще­
ного опорядження. Оштукатурюnю-п,ч стелі
1а
стін щтміщеш,. а також об;шщовання стін керамічною
плиткою не Д,)'3ВОJlЯЄТ!,(;Я.
Поверхню стін пр1гv1ішt:11ь 1.:л.онн11t лікувальних :1с1кладін слід затнрати нсментним розчином нід
пофарбунаннн маlляною фарбою світлих ,,олr,орів з щповою поверхrrею.
В <.mераuій110-лере1:\\1зоrтних, опср:шій1тх та ;,о.1 югоuих fіудшшах лід1юги сліл. покрив::~ти дозволе­
ними до використання синтетичними м.:11еріаj1ами світлих тонів.
Приміщення допоміжноrо п1нвш1чешн(
2.8
Площі допоміжних примі1цснь сховищ ре1,оме1щусться прий:мати згідно з додатком З.а
допоміжних приміщень для персоналу АЕС повинні сю1ад,1Ти (крім нав{'дсних у таблині
3.1
додатка
3):
приміщеrшя для ;1,озконтроjrю не більше 6 м 2 :
роздягаш,пя r а приміщ::пня для брудного оля гу 6-8 м 2 :
роздягальня л1 прш,лщ,~ш1я для чистого одя1 у 6-Н м 2 ;
душова
не менше
6
Фільтровентилянійне облащ-1ш1ш1 слі;1 1ю·,;міщу1ш1J1 у фіш,тровентипяпійних приміщеннях (ФВП),
ролапюваних біля 3овнішніх (;Тіл. Ро:1м1рн ФВП нс:с,бхідпо ю!значсіїИ в залежності від u~.баритів облад­
нання
1 площі,
необхідної лля йо1 о оfіслу1 овувш1ю1. П ротипилоні фільтри у системах вентиляції елект­
роручпими вентиляторами повинні мати Jахис:н:ий екран, якпй виключас можливість прямого опроміню­
вання обслуговуючого персонану. Товщина "Jахиснrїх екранів і стін ФВП. суміжних з внутршшіми
приміщеннями сховпщ, пош1ш1а бути!!,' :-1f~ншс в,:11;1чнн, вка:1ан1Jх у та6:шці
Таблиця
г·~--
-----
3
3.
- -- ---- -
:!--·-~-·-·-·-------·
Розрахункова
11овітроподача,
~..З/год
--·- . --- ---·-·----------- ---------- ------- ----- ---- --1
Товщина стін (екранів). мм·
'
\ залlзобетонних (бетонних)
50
!
І армоцегляних
2.9
Са 1 1ітарні ву-ни (;.Jf1.'l проскт--'m1ти гю·,/11:іІ,JІJІМіі ;.r1я чолоmк1в т;1 ж1шж. Кількіс11, саштарпих
прила;1ів нрнііr,,uн·п,01 'JІ і;uю J т;~(;_,н1J1,2ю
Таблипя
4.
4
-
'
Кількість чоловік на один прилад :,
у сх_ов~,,_щ_ах, _ре>змі ще них
САНІТАРНІ ПРИЛАДИ
на
підприємствах
j
1. Наземна чаша (або уніта:.) в
2.
Наземна чаша (або унітаз)
75
1 п1суар
О.б м !tотковшо п,су::,ру)
В Ту'3Л0ТаХ ДЛЯ ЧОПОRіКІВ (_два прилади)
Санітарний прилад для 1v1едичногс і обслуговую,югu персонапу
Умивал1:оники при сан ~тарних
сан1тарнИй__ЕJузол)
__
cy3.ric1X
!не
iM)HIJJe
оп,~о, о і :а
200
100
ДБН В22-5-97 С.
7
Ііlирина проходу між двома рядами кабін вбиралень або між рядами кабін та розташованих
напроти них пісуарів повинна дорівнювати
родкою
- 1. 1 м.
1,5
м, а між рядами кабін вбирсшень і стінкою або перего­
У сховищах, в яких є сс11--шропускники:
у душових п.:юшею під одну сітку ширину проходу приймати
0,9
ширина проходу м1ж рядом кабін та стінкою повинна становити
-
х
0,9
1 м.
м;
Душові, як правило, слід обладнувати проточними злектронаr·рівачами (типу ЕВАН).
2.1 О
Приміщення для днзель-електричної станції (ДЕС) слід розташовувати біля зовнішньої стіни
будинку, відокремлюючи його від інших нримішснь протипожежною перегородкою І типу.
Входи у ДЕС зі сховища повинні бути обладнані тамбуром з двома герметичними дверима, які
відчиняються в напрямку входу у сховище.
2.] О. І
При чисельності переховуваних до
150
чол. приміщення для зберігання продуктів слід прий­
мати площею 5 м 2 . На кожні 150 переховуваних понад 150 чол. площа приміщення збільшується на З м 2 .
Кількість приміщень для зберігання продуктів харчування слід приймати з розрахунку одне при­
міщення на
600
чоловік. Приміщення слід розташовувати розосереджено у різних місцях сховища. Не
допускається розташовувати вказані приміщення біля санітарних вузлів та медичних кімнат. При­
міщення обладнуються стелажами заводс~,кого або індивідуального виготовлення. Висоту стелажів до
виступаючих частин перекриття слід передбачати не менше
0,5 м.
Вхідні двері приміщень для зберігання
продовольчих товарів повинні бути суцільними, без порожнин, оббиті покршельною оцинкованою
сталлю на висоту
2.10.2
0,5
м, на дверях передбачити встановлення замків.
Дренажні станції перекачки слід розміщувати за лінією гермепвації сховищ. При вході у
станцію повинен бути передбачений тамбур з двома герметичними дверима, які відчиняються у бік
станції.
Під підлогою станції необхідно передбачати резервуар для приймання та відкачування дренажних
вод. Вхід до резервус1ру
2.10.3
через люк у підстанції.
Двері в електрощитову повинні бути протипожежними, з межею вогнестійкості
отвором розміром
0,8
х
1,8
0,6
год і
м, відчинятися назовні і мати замки, що самі замикаються, та відмикаються
без ключа з внутрішнього боку приміщення.
2.10.4
Приміщення балонної слід предбачати у сховищах з трьома режимами вентиляції. За вибухо­
пожежною і пожежною небезпекою воно відноситься до категорії Д. Сполучення балонної із суміжними
прим1щеннями необхідно передбачати через тамбур з протипожежними дверима, які відчиняються
назовю.
2. 10.5
Приміщення дозконтролю обладнуюп,ся необхідними приладами, лавками і забезпечуються
всіма необхідними засобами дюr надання першої медичної допомоги.
Роздягальня та приміщення для брудної та •шстої одежі обладнуюл,ся лавками, вішалками, шафа­
ми. Обладнується місне для прийому документів та пінних речей.
2.] 0.6
Душова обладнусться прохілними душовими кабінами розміром
0,9
х
0,9
м. Допускається
обладнання душової тупиковими кабінами за умови :тfіезпечення достатш,ого промивання піююги у
проході біля кабін. Підлогу душової пеобхі;що 1юкривати дозволеними до використання синтетичними
матеріалами та обладувати решпками.
Відводит1,сн міспе для ємкості
3 2';~,-вим
во)щим розчином мопохлорамі11у.
Захищені входи та виходи
2.11
Розміри отворів та проходів у приміщеннях. як1 пристосовуються під сховиша, повинні задово­
j1J,няти вимоги пих норм та інших нормативних документів. які 11ред'являються до примішень у залеж­
носп ш;-с ·з'х призначення у мирний час.
Кількість входіR
cm,1.1.
приймап1 згі:п ю з Jю;rатком І в залежності від місткості сховища та кшькос1 і
псреховуваних. які пришщаюп, 1ш олш~ вхіл. але не ,\1еІІше лвох входів. При місткості сховиша до
допусJ(?.СТJ,ся влаштовувати один
розміром
2.12
l .2
х
2 мі
JOO
чол.
вхщ. при щ,о!\tу ;tруrим входом повинен бути с1вар~йний туне л,
з дверним 11рорі:юм ршміром
1.2
х
2.0
:-.1.
Кі.ш,юсть виходів із виробничих бу;tш1ків у сховиша. які ро:пашоваш з,1 межами цих будинків.
ВИЗШ\І!сН:ться аJ]аJ!ОІ'іЧНО вхсщам у СХОВІІІШ\. За~ ШIJ,!la І!ІІІ]lІ!ШІ вихолів і3 бу;1Иt1J(У f!OBИ!IJJ;J бути не MCJJJJІe
сумарнсїї ширини вхо:~ів у схошлпе
При н1,ому :ю11усю1сп,ся приймати як вихід і3 будинку rюр:;щ із
С.8 ДБН В22-5-97
звичайними виходами підйом.но-поворотні ворота д.:1я транспорту, обладнані пристроями для автома­
тичного та ручного відкривання. При входах слід влаштовувати водозбірні приямки.
Підйомно-поворотні ворота для транспорту без влаштування в них ручного відкривання при
розрахунку шляхів евакуації з будинку не враховуюпся.
2.] 3
Входи слід передбачати з проти_,rежних боків сховищ з врахуванням напрямку руху основних
потоків людей: з територїї підприємства, з незахищених приміщень підвалів, з першого поверху вироб­
ничих та інших будинків через самостійну сходову клітку, з загальних сходових кліток, які не мають
виходів із пожежонебезпечних приміщень.
Конструктивно-планувальні вирішення входів, піднесених над поверхнею та вбудованих у перші
поверхй сховищ, повинні забезпечувати необхідний захист від проникаючої радіації та виключати
можливість прямого попадання випромінювання у приміщення, які захищаються. Для цього слід перед­
ба чати влаштування у входах поворотів під кутом
90° або екранів проти дверних прорізів з перекриттями
м1ж екранами і сховищами. Захисна товшина екранів та перекриттів приймається із розрахунку на
радіаuійний вплив.
2.14 У
будинках входи у приміщення, які пристосовуються під сховища, допускається влаштову­
вати через загальні сходові клітки при відсутності у цих приміщеннях складів горючих матеріалів,
гардеробних і майстерень з ремонту одягу та взуття.
При наявності у приміщеннях, які пристосовуються під сховища, спалимих матеріалів, гардеробних
та майстерень з ремонту одягу і взуття вихід на перший поверх слід передбачати через окремі сходові
кштки, що ведуть до першого поверху,
а також допусю~ється використовувати для виходу загальну
сходову клітку, влаштовуючи для цих приміщень окремі виходи назовні, відокремлені від решти частин
сходової клітки глухими негорючими огороджувальними конструкціями з протипожежними перегород­
ками І типу.
Вбудовані сховища, які використовуються у мирний час під складські приміщення, повинні мати не
менше одного входу з територн шдприємства.
2. 15
Для сховищ місткістю
300
чол. і більше слід передбачати влаштування при одному із входів
тамбура-шлюзу. Для сховищ місткістю від
300
до
600
чол. включно влаштовується однокамерний, а у
сховищах більшої місткості двокамерний тамбур-шлюз.
Для сховищ місткістю понад
600
чол.замість двокамерного тамбура-шлюзу допускається влашту­
вання при входах однокамерних тамбурів-шлюзів.
Площу кожної камери тамбура-шлюзу при ширині дверного прорізу
ширині 1,2 м
ІО м
1,2 м слід приймати 8 м 2 , а при
2
У зовнішній і внутрішній стінах тамбура-шлюзу слід передбачати захисно-герметичні двері, шо
відповідають класу захисту сховищс1, які повинні відчинятися назовні у напрямку виходу людей зі
сховища.
У сховищах лікувалr,них закладів місткістю до
м1сткосп
2. 16
200 чол. влаштовується однокамерний, а
при більшій
двокамерпий тамбур-шлюз.
Усі входи у сховища. крім тих. яю о6ла;щаш тамбурами-шлюзами, пови1ші обладнуJЗатись
тамбурами.
Двері у тамбурах слід передбачати: у зовнішній стіні
захисту сховища
1 типу
входу, у тшутршrній ст1111
захисно-герметичні, що відповілають класу
1·срмстичні. Двері повинні відчинятися за ходом
евакуації людей.
Вхід у камеру розширення з нриміщень у межах контуру герметизації необхідно обладнувати д1ю\1а
герметичними віконшшями. а з приміщення ДЕС
··
однією.
Вхідні отвори, шо використовуються у мирний час та об;rа;шані захисно-герметичними та герме­
тичними дверима. повинні заповнювс1тись лвер11мс1 "J урахуванням вимог норм з нросктування будинків
1 споруд
та протипожежних норм.
2. 17 Сумарну
ширину сходових спусків у вході с1ід приймати у
1,5 раза.
а пандусів
в
1.1
раза більше
сумарної ширини дверних отrюрш.
Уклон сходових маршів слід прий.v1ати не б1:11,шс І
І
.5.
а пандусів
І
: б.
Ширина там6ура-шлюзу, пл1рин,1 і ;ювжш~а тамбура та перслтамбура при двосту,:~кових ;.rверях
повинні бути па
0,6
м більше ширини дверного полотшt.
У сховишах нікува.:11,1шх за1сrапів сліл нриіімати ширину псредтамбура, тамGура-шлюзу
тамбура
2,0
м; довжину тамбур,~ та т,1мбура-п1 1 1юзу
4 ·· 4,5
м, передтамбура
·· 2,0
м.
2,5
м.
ДБН В.2.2-5-97 С.9
2.18
Приміщення, які пристосовуються під сховища, 1ювинпі мати один аварійний (евакуаційний)
ВИХJД.
У сховищах місткістю
600 чол. і більше один із виходів слід обладнувати як аварійний (евакуаційний)
у вигляді тунелю внутрішнім розміром 1,2 х 2 м. Л ри ньому виходити із сховища у тунель необхідно через
тамбур, обладнаний захисно-герметичними і гермеп!'ншми дверима розміром 1,2 х 2,0 м.
Тунель аварійного виходу, сумісного
'Ji
входом у сховище, допускається передбпчати для роз­
міщення однокамерного тамбура-шлюзу.
В окремо розташованих сховищах допускається один із входів, розташованих поза зоною можливих
завалів, проектувати як аварійний вихід.
Аварійні виходи слід розташовувати, як правило, вище рівня грунтових вод. Перевищення відмітки
рівня грунтових вод відносно підлоги аварійного виходу допускається приймати не більше
аварійному виході, сумісному зі входом,
не більше
0,3
м, а у
1,0 м.
В умовах високого рівня грунтових вод допускається аварійний вихід проектувати через покриттн
у вигляді захищеної шахти без підхід1ю1 о тунелю. При суміщенні шахтного аварійного виходу зі входом
слід передбачати схо/1,овий спуск. Висота оголовка шахти визначається розрахунком.
У сховищах місткістю до
2.19
LІОЛ. допускається передбsчати аварійний вихід у вигляді верти­
600
кальної шахти з захисним оголовком. При цьому аварійний вихід повинен з'єднуватись із сховищем
тунелем. Внутрішні розміри тунелю та шахти поnинні бути
0,9
х
1,3
м.
Вихід зі сховища у тунель повинен обладнуватися захисно-герметичними і герметиlrними віконни­
цями, які всталовлюються відповідно з зовнішньої і внутрішньої сторін стіни.
Аварійні шахтні виходи слід обладнувати захищеними оголовками, висоту яких
2.20
приймати J,2 або
hor
необхідно
0,5 му залежності від віддалення оголовка від будинку.
Віддалення оголовків в залежності від висоти і типу будинку приймається згідно з таблицею
Таблиця
5.
5
Відстань від будинку до оголовка, м, при h 0 г, м
БУДИНКИ
0,5
1,2
0,5 Н
о
~~-----------~----.-~---------,
н
0,5 Н
Виробничі одноповерхові
Виробничі багатоповерхові
Адміністративно-побутові корпуси, житлові будинки
Примітка. У таблиці
5
0,5
Н
+З
наведена висота будинку Н, м.
При віддаленні оголовків па відслш1 менше вка:заних у таблиuі
штерполяцією між неj!ичипами
0,5
11
1.2
м або
1,2
5 'i'x
висоту сшд приймати за
мі висотою ого.rювка у межах контуру зруйнованого
булинку h 0 г=О,15 Н для виробничих багато11оверхових і
h01 =0,25
Н для адміністративно-побутових J
житлових багатоповерхових будинків.
У стінах оголовка заввишки
1.2
м сmд передбачати прорізи розміром
0,6
х О.І'і м. які обладваш
жалюзійними гратами. шо відчиняються всередину. При висоті 01·оловка мею11с
передбачати металепі грати. які піл.чиняються у11из. розміром 0,6 х
0,6
1.2
му покритті слід
м.
За умов стисненої місько'і забулови при відповідному техніко-економ1чному обгрунтуванні допус­
касп,ся у вхсщах. сумісних з аварійними в11ходами. перед6с1чати оголовки :J улаштуванням в них сходових
маршів
( спусків)
та захисно-герметичних 1 герметичних дперсй розміром
0.8
х
1,8
м. У цьому випадку
влаштування тамбура при виході 1з сховшш1 у туне;п, не пере11бс1чається.
При відстані від будинку до відкрнтої ч,н:тини аварійного внходу оі.Ш>rш:: висоти бу;rшшу ,r~опус­
касться :1аміст1, захищеного оголовю1 вшшп овува ПІ сх(щовнй спуск з поверхні землі.
2.2 !
Входи та аварійні виходи 1ювтшні fіутт1 ,,11хпшсні віл атмосферних опадів та 1юверхнсвих во;J.
Павільйони. які захшщ1ютr, вхо.юr ві;r ,1тмосфсршrх она/rів, пошшні виконуватись з ле1·ких не1 орю­
чих матер~ашв.
С.
10
ДБН В.2.2-5-97
Конструктивні вирішення
2.22 Конструкції приміщень. які нристосовуються під сховища, повинні забезпечувати захист пере­
ховуваних від дїї ударної хвилі. іонізуючого випромінювання. світлового випромінювання та теплової
дії при пожежах. бути герметичними.
2.23
Для сховищ слід приймс1ти перекриття за балочною схемою з опиранням балок (ригелів) на
колони, а також безбалочні перекриття. Застосування несучих внутрішніх поздовжніх та поперечних стін
допускається при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.
2.24
Ділянки залізобетоних стін, які не засипані грунтом і виступають над поверхнею землі або
прилеглі до незахищених підвалів, а також стіни у місцях примикання входів і незасипаного покриття
при товщині їх
Таблиця
50
см і менше повинні мати термоізоляційний шар згідно з таблицею
6.
6
--------
І Термоізоляційний шар, см, при товщині залізобето~~~~
ТЕРМОІЗОЛЯЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
стін і покриттів, см
:
50
40
зо
Шлак котельний або доменний
7
15
Керамзит, цегляна кладка
8
10
11
12
20
25
--------·---- -- - -~-"- --~---~ -
·~·
Шлакобетон, керамзитобетон, пісок сухий
Бетон важкий
------
9
"""-"-----~------------
Грунт рослинний
------------ --
- ----
10
15
17
20
35
35
20
20
22
25
40
45
10
30
32
35
50
55
2.25 Конструктивну схему вбудов:ших сховищ слід вибирати з урахуванням конструкцій будинку
(споруди), у який вбудовується сховище, та на основі техніко-економічної оцінки об'ємно-планувальних
вирішень з використання приміщень у мирний час. Рекомендується використовувати каркасну схему.
Безкаркасна схема допускаєтся при відповідному обгрунтуванні.
2.26
Конструктивні вирішення сполучень елементів каркаса надземної частини будинків з конст­
рукціями вбудованих сховищ повинні передбачати, як правило, вільне обпирання надземних конст­
рукцій будинків на покриття вбудованого сховища.
Для забезпечення просторової жорсткості каркасу надземної частини будинку, яка будується зано­
во, при дії експлуатаційних навантажень допускається влаштування "стиків за жорсткою схемою"
кс1ркаса надземної частини з покриттям сховиrц, розрахованих на зруйнування надземних конструкцій
при особливому сполученні навантажень та збереженні при ньому міцності та герметичності.
2.27
При проектуванні сховищ слід передбачати використання типових збірних залізобетонних
конструкцій.
Для сховищ
IV
класу допускасться використання типових залізобетонних конструкщй промисло­
вого та цивільного призначення з необхідним підсиленням.
При розташуванні основи сховищ нижче або на рівні грунтових вод фундаментну плиту сшд
проектувати з монолітного залізобетону.
Зовнішні стіни сховищ, підлога яю1х розташоваш1 нижче рівня грунтових вод на
2
м 1 нижче.
допускається проектувати з збірних залізобетонних копструкпій ·з в;шштуванням надійної гідроізоляuії.
У випс1дку, якщо відмітка під.поп~ сховища нижче рівня грунтових вод бі;rьше ніж на
2 м. фундамент­
ну плиту та зовншші стіни слід проектувати з монолітного залізобетону з обклеювальною гідроізо­
ляцією, передбачаючи індустріальні методи їх будівництва та безперервне укладання бетон ої суміші при
бетонуванні.
У зоні можливого 3атопле11вя несу 1 rі конструкції схови1ц слід проектувати з монолітного ,алізобе­
тону з обклеювальною гідроізоляцією.
2.2:-,
У найбіл1,ш напружених міснях 1гиш1:rь11их та позапентрово стиснених залізобетонних еле­
ментів необхідно передбачати багатоrядну полсречну :1рматуру з кроком 1О-15d.
2.29
Покриття сmд [Іроектувати, як 11рав11;ю, збірнимп тс1 збірно-монолітними, які забезпечуют1,
нс1дійний зв'язок покр11ття п стінами_ вш отовлсними із збірних залізобетонних елементів. шляхом
зв:1рювшшя 'Jаклалннх ;(ет,шеіі або шшус1,ш арм,їїури з,шловжки
30-35d стержнів. а
зі стінами з кам·яних
ДБН В.22-5-97 С.
(бетонних) матер1ашв
-
11
ш:1яхом встановлення анксрш. Вузли сполучення повинн1 замоношчуватися
бетоном.
2.30 Стіни необхідно проектувати 1з збірних залі'зобетонних панелей. бетонних блоків, монолітного
залізобетону та інших будівеrьних матеріа.1ів. які задовольняюп, вимоги міцності. а також інші вимоги.
які пред'являються до підземних частин будинків та споруд.
При проектуванні стін із збірних конструкцій необхідно передбачати заповнення uшів між
стіновими пане.:тями та закладку їх у паз фундаментної плити бетоном або розчином. У водонасичених
грунтах заповнення швів та зак.:1адання панелей необхідно проводити водонепроникним бетоном
(розчином) на безусадному або на пементі, який розrлирясться та самонапружується, чи на портландuе­
менті з ушільнювальними добавками.
Місця сполучення стін (кути примикання, перерізу), виконані із кам'яних матеріалів і бетонних
блоків, слід підсилювати арматурою Кjтасу А-І у виглядяі окремих стержнів або сіток.
П ри проектукшні зовнішніх стін вбудованих у перший поверх сховищ слід використовувати моно­
літний залізобетон або комплексні конструкції, які складаються з монолітного залізобетону та кам'яної
кладки, розташованої з зовніuшього боку.
2.31
Колони та фундаменти слід проектувати із збірного або монолітного залізобетону. При розта­
шуванні основи споруди на
0,5
м вище найвищого рівня грунтових вод слід використовувати стрічкові
(під стіни) і стовпчасті (під колони) фундаменти.
У водонасичених грунтах, складних гідрогеологічних умовах рекомендується застосовувати фунда­
менти у вигляді суцільної плити з монолітного залізобетону.
Для стін та колон піднесених, окремо розташованих та вбудованих у перші поверхи сховищ допус­
касться використовувати монолітні залізобетонні стрічкові фундаменти, які розташовані у двох взаємно
перпендикулярних напрямках.
2.32 Сполучення несучих стін і колон з покриттями та фундаментами повинні забезпечувати просто­
рову жорсткість сховищ при монтажних розрахункових навантаженнях.
2.33 Перегородки слід проектувати а рм о цегляними, із збірного залізобетону, з бетону на порожнис­
тих заповнювачах та інших вогнетривких матеріалів. Конструкції перегородок та їх кріплення до стін,
колон і покриттів слід проектувати з урахуванням дії інерційних навантажень та можливих деформацій
елементів покриттів та вертикальних осідань стін та колон при дії розрахункового навантаження.
2.34 У
бетонній підготовці підлоги приміщень для 3берігання продовольчих товарів слід передбача­
ти укладку сітки з сталевого дроту діаметром
1,5-2,5 мм з розміром чарунки не більше 12 х 12 мм. У місцях
сполу(1ен:ня бетонної пі;~rотовкт,r 11ідлоги з огороджувальними ко1-1струкціями приміrце1іь сітку слід
заводити на висоту
2.35
0.5
м від rrі;-щогн та штукатурити нсментньrм розчином.
Захист вхідних прорізів слід пере;(бачати за допомогою захисно-герметичних та герметичних
воріт, дверей та віконни11ь, які розробляються відповідно до норм.
2.36
На вводах комунікапій, які забс:шечують зовнішні зв'язки цього приміщення, пристосованого
під сховище, з іншими. а також функціо11уання систем внутрішнього обющнання після дії розрахунко­
вого навантаження слід передбачати компснсапійні пристрої.
Проектування компенсаційних пристроїв та дверних прорі:зів необхідно виконувати з урахуванням
можливості осідання спору;щ на
]5
см.
Гідроізолянін та гср!'Ін~пвацін
2.37
Гідроізолянію сховищ c11;r просктут1лr відпові;пrо до вимоJ' норм СНіП з проектування
гідроізоляuії підземних частин будинків та спорул. Ступінь донустимого зволоження огоролжувальних
конструюrій сховищ слід приймати в за.лсжносп від пр1гшачсння примнцень. які використовуватимуться
у мирний ча.с, але не нижче ІІ категорії
Для пдроізоляuійних шжритгів елі;( вибиратн матеріали_ які мають високу адгез1ю. значний опір
розриву, вод0- та гш;юнепрош1ю11ст1,, на.йбіш,шс т;люсне 110довження.
І'РУНТОВИХ В(Ц
,1
при на.явносл агресивних
стійюсть ДО їх Ді].
У сховишах гідршзо.,тяuія виконус рош, 1 срмспrка конструкпііі.
У вбудованих сховшпах. рипапюван1rх пі11 приміщешrями, у яких вощ1 зшшасться бсзпоссредш,о на
пі;LЛОІ'У (душоm, кухш 1 т.ів.), 11ерслб,Р1ап1,ся 3,1сr,конутпн пілси.:1сну 1іщюі:ю;~ящю з високими мін­
mс1шм11 характср11стиками.
С.
12
ДБН В.22-5-97
Дш~ сховиш, які розташоваш у водонасичснпх грунтах, незалежно від коефі11ієнта фільтрації грунту
слід робити обклеювальну гідроізоляці1-о.
Підлога примішень сховищ, розташованих у водонасичених грунтах, повинна мати уклон
бік лотків, а останні
- 2-3% в
1
в
бік водозбирача, з якого вода повинна відкачуватись насосом (у сховищах
без ДЕС- ручним насосом).
Класифікація гідроізоляції сховищ залежить від способу досягнення водонепроникнення та захисту
конструкцій в залежності від виду лt характеру дії води на частину споруди, шо ізолюється, від місuя
розташування гідроізоляції у споруді та виду використовуваних гідроізоляційних матеріалів.
У сховищах, які розташовані у водонасичених грунтах та у зонах можливого затоплення,
2.38
гідроізоляцію з рулонних матеріалів та окремих листів необхідно розраховувати виходячи з умови
забезпечення водонепроникнення після дії розрахункових навантажень.
При проектуванні вказаних сховиш слід визначати зони можливого виникнення тріщин в огород­
жувальних конструкціях та ширину їх розкриття при найбільш несприятливих розрахункових випадках
дії навантаження. Конструкцію гідроізоляпійного покриття слід визначати з урахуванням можливого
деформування його без розриву та втрати ізоляційних властивостей.
2.39
Розрахункова величина деформації, а 1 , см, за якою матеріал гідроізоляції деформується без
розриву, визначається за формулою
2КиЕ 11 є~о
(l)
ат= Rм+qfи'
де К 11
-
Е 11
-
Еи
коефіцієнт, який залежить від співвідношення фізико-механічних властивостей гідроізо-
ляційних матеріалів та мастики, МПн (кгс/см 2 ), який приймається за таблицею 7;
модуль деформації гідроізолянійного матеріалу, МПа, який приймається за таблицею
відносне подовження гідроізоляційного матеріалу, МПа, яке приймається за
8;
таблицею 8;
Rи - розрахункопий опір гідроізоляційного матеріалу розтягу, МПа (кгс/см 2 ), який приймається за табицею
8;
товщина гідроізоляційного материалу, см;
8
Rм
- розрахунковий опір мастики зсуву, МПа (кгс/см 2 ), який приймається за таблиuею 8;
С]
розрахункове навантаження на гідроізоляцію, МПа (кгс/см 2);
f 11
коефіцієнт тертя піску гідроізоляційного покриття, який приймається за таблицею
Таблиця
7
9.
8
І
Й МАТЕРІАЛ
_
Полівінілхлоридний пластикат при єи
= 0,2
опори
модуль
І
до 6
І
24140
МПа
-
над рискою,
рискою, при часі зростання навантаження, м.с.
20
40
во
18
92
-
15
72
-
s
10
-
23
120
- 22
114
~.5
29,5
27,5
29
J5~
27
~
~
~
~
22
21,5
21
20,5
14,3
74
--
13,5
71
---
12,2
63
11
59,5
-
14
70
І
13
66
-
1
І зол у
~
!зол у
Ізол у 5 шарів при є,
у
І
15,5
І
О
и
шари при
Еи
52
и
І
-'=-'"'
08
І
112
'
= 0.08
------
8. Бризол у 5 шарів при є
~
5,о
-
=
шари при
-
30
= О, 1
при Єи
-~··-"'і'"
О 08
і
І
•
~
1
4,6
---50
~,о'
--
f
8 •3
104
?.&
7
· ~·:
_.2_!§)__
__§J.d_
1260
1110
Бризол у4 шари при
,,
о ов
-----
,о
83
_
.і&
І
55
'І
І
І
_o_,Q
І
~
78
І
---
j
10,8
55
--
-L-
'І
зо
І
!
~§
~'!.
І
4 ,8_
58
-----
і
і __
49
І
І
-
~
11 оо
7 ,9
935
~Z_
_oJ_
_o,j_
880
130
660
7
920
880
,о
61
·
765
17,5
І
І
17,5
17,5
13
--
47
·
575
52
•
620
і
і
9,8
~
1
1
8,0
І
---
--,
j
і:
1
і:
І
28
----- -----
4,2
51
65
10,7
54
--
І
2,8
----
3,2
32
~
::
,
75
,
І
11
56
:;:
990
8
j
І
І
34
s,4
68
----
І
3,6
---
~_,~
78
--;-----
І
43
6,7
82
98
,
~
І
9.
12
60
--
-
І
Полівінілхлориднь1й пластикат при є'"= О, 1
1so
100 _____
1
.І
( _%¾ __ І
!
--
"'"
4 ,5
54
_§_,_1_
61 о
--
560
,
__Е3~~
JІ
1
і
------i
t
i
510
___ 5,2 __
j
І
_J
Прu.нітка. При проміжних значеннях часу зроспшня навантаження значення Rи, Rм та Еи допускається приймати за інтерполяuією.
~
!\1
~
Ч1
с.о
'-1
С,<)
С,
14
ДБН В.2.2-5-97
Таблиця
9
,
г--·
МАТЕРІАЛ
І
І Коефіцієнт тертя fи піску при йоr~ зерновому складі та ~олоrості,% _)
ГІДРО~~ОЛЯЦІЙНОГО
: _______ середньоз~--
1-
~КРИТТЯ
, Полівінілхлоридний
пластикат
Листовий поліетилен
Ізол та бризол
І
__J_ -
і
G:::::O
І
0,5
04
І
0,52
І
2.40
І
0,55
0,43
І
0,45
j
0,38
І
0,4
При.мітка. Для глинистих та суглинистих грунтів коефіцієнт
середньозернистих пісків при вологості
G < 0,5
G=0
_L __
-~36
0,42
_________ J
G < 0,5
крупнозернистого
0,6
f11
?~__j
допускається приймати як для
G < 0,5.
Максимальна ширина розкриття тріщин в місцях сполучення залізобетонних конструкцій не
повинна перевищувати
0,5
см.
У випадках, коли значення а, будуть менше максимальної ширини розкриття тріщини у конструкції
споруди, необхідно передбачати використання гідроізоляційних матеріалів з більш високими характе­
ристиками міцності, збільшувати число шарів гідроізоляційного покриття або передбачати місцеве
підсилення гідроізоляції у зош утворення тріш.ин.
Розрахунок гідроізоляції на відрив но вертикальній поверхні при осіданні споруди під дією наван­
таження виконується за формулою
df11
де Rм,
2.41
q,
::;
Rм,
(2)
fи -те саме, що і у формулі(!).
Вводи інженерних комунікацій повинні бути доступними для їх огляду та ремонту з внут­
рішнього боку сховищсt. Допускається об'єднання їх, при цьому групування вводів слід виконувати з
урахуванням вимог відповідних норм. На вводах водопостачання та теплопостачання, а також випусках
каналізації слід передбачати всередені сховища встановлення запірної армсtтури.
Закладні частини для вводів кабелів, повітроводів, труб водопроводу та теплопостачання і для
випусків каналізацїї слід влаштовувати у вигляді металевих патрубків з навареними у середній їх частині
фланцями. Встановлення закладних частин в огороджувальні конструкції слід передбачати, як правило,
до бетонування.
2.42
Закладні частини для кріплення захисно-герметичних та герметичних дверей (віконниць) і
вводів інженерних комунікацій слід проектувати з урахуванням навантажень від дії ударної хвилі. По
периметру закладних частин дверей слід передбачати вст,шовлення штуцерів з кроком
0,5
м для нагні­
тання крізь них розчину на нементі, що розширюється.
У закладних (трубчастих) частинах після укладання кабелів електропостачання та зв'язку повинна
передбачатися заливка вільного простору кабеш,ною мастикою. В інших вводах вільний простір всере­
дині закладних частин слід запоnнювс1ти уrшльнюnальними прокладками.
2.43 Експлутаuійний підшр гювпря ІІри режимі фильтровентиляції повинен передбачатися 5 Н/м 2
(кгс/м::'). При режимі чистої вентишшії Ііідпір тювітря у сховище слід забезпечувати за рахунок переви­
щення припливу ш1д витяжкою, величина пщпору поштря при ньому не нормується.
У проекті на плані споруди вкюуют1,ся всі лініі герметизаціі сховища та засоби, які забез11счую1,1,
герметизашю у входах та м1сцях проходу комушкацій.
!Jротирадіаційні
криття
Об'єм110-планувал1,11і вирішсшш
2.44
У склалі ПРУ слід 11срсдбачати 11римнлення для розташуnання переховуваних (основні),
санітарного нузла, вентиляційної л1 ,:~ля зберігання забрудненого верхнього олягу (допоміжні).
У неканалізованих укриттях містк1стю дСІ
20
чо,1. ;щпусю~сться 11ередбачати 11риміщсння для nинос-
11ої тари.
Протирадіанійні укриття для установ охорони здоров'я повинні мати такі основні 11римішсння: лля
розмшrсш~я хворих та видужуючих, мс;(ич11ого та обслу1овуючого псрсонапу, протrедурну (персв'я­
зочну), буфетну та пости мснсестср.
ДБН В.2.2-5-97 С.
15
Розміщення хворих, медичного та обслуговуючоїї1 персоналу слід передбачати у роздільних при­
міщеннях, за винятком постів чергового персоналу. У ПРУ шю~рснь хірургічного профілю с;~ід дода1ково передбпчати операційно-псрев' язочну и передопераційну палати. Для тяжкохворих слід передба­
чати санпарну юмнату.
Протирадіаційні укриття для інфекційних хворих слід проектувати за індивідуальним завданням,
JІередбачаючи окреме розташування хворих за видами інфекцій та виділяючи за необхідносп при­
м1щення для окремих боксш.
Норму площі підлоги ос~юшшх приміщень у ПРУ на одного чоловіка слід приймати згідно з
2.45
2.2
даного розлілу.
Норми площі приміщень ПРУ для закшщів охорони здоров'я слід приймати згідно з таблицею !О.
При проектуванні ПРУ, які розташовані у загальноосвіппх школах Пt дитячих садках-яслах,
2.46
слід приймати норми площі, крім постів для медсестер. за 110з.
12
17-19 таблиці
років і старuюго віку слід відносити до категорії дорослих, решту
І О, при цьому учнів-підлітків
до категорії дітей.
Висоту приміщень ПРУ у заново проектованих будинках слід приймати відповідно до норм
2.47
проектування приміщень, які використовуються у мирний час, але не менше
1,9
м від відмітки підлоги
до низу виступних конструкцій перекриття (покриття).
Для укриттів, які обладнуються в існуючих будинках і спорудах, слід приймс1ти:
--
триярусне розташування нар при висоті приміщень
двоярусне розташування нар при висоті
2,8 3 м;
приміщень 2,2 - 2,4 м.
При розташуванні ПРУ в підвалах, під підлогами, гірничих виробках, печерах, погребах та інших
заглиблених приміщеннях при "іх висоті
1,7 - 1,9 м слід передбачати одноярусне розташування нар.
Норма площі підлоги основних приміщень ПРУ на одного переховуваного приймається 0,6 м 2
Основні приміщення укриттів обладнуються місцями для лежання та сидіння.
Місця для лежання повинні складати не менше
] Y1/r1 при
одноярусному,
20% при двоярусному і 30(1/r,
при триярусному розташуванні нар загальної кількості міспь в укритті. Міспя для лежання слід приймати
розміром
0,55
х
] ,8
м.
Пости медичних сестер слід лсредбачr1ти з розрахунку один пост на
2.48
Вимоги до санітарних вузлів приймаюп,ся згідно з
2.9
] ОО
хворих середньої важкості.
цих норм. Кількість наземних чаш
(унітазів), пісуарів та умивальників для ПРУ на підприсмствах і у житлових районах слід приймати згідно
з другою графою таблиці
4 цих
норм.
Для ПРУ установ охорони здоров'н, які мюоть хворих средньої і легкої важкості, медичний п~
обслуговуючий персонал, норми, вкюані у поз.
у
1,5
раза, а вказані у поз. З и
4
1 і 2 другої
графи тпблиuі
4,
слід приймати, 3Меншуючи
приймати за третьою графою.
У ПРУ ;1опусю1ється проектувати саютарний вузол з розрахунку забезпечення
50(1/,)
чоловік. Для
решти використання санітарних приладів слід передбачати у сусідніх з укриттям примішеннях.
Плоrцу примішеннн для виносної та ри слід приймати не більше 1 м 2 .
2.49
У ПРУ, шо мають вентиляшю з мехашчним спонуканням, сшд передбачати вентиляційш
примнцення, розм1ри яких визначаються габаритами обладшшня і плошею, яка необхідна для ЙОІ'О
обслуговування.
При ручному приволі вентилятора протипнлові фільтри повинні мати захисний екран, який викто­
чає можливість прнмого опромінювання обслуговуючого rrерсош1лу.
Товшина захисних екранів і стін nс1пиляційних приміщень. суміжних з прим1щеннями для перехо-•
вуваних, приіім,~ється за таб,пшею
2.50
3.
Примішення для збср1пш11я забру;иrс1101·0 nулично10 олягу сmд передбачати при одному ·1
виходів і відділяти вщ приміщень лля переховува1шх проти1южежними перегородками І типу.
Загальна плоша їх визнач:1сп,ся :.; розрахунку не більше 0,07 м~ ш1 людину. Приміщення обшщ­
нується лавю1Н[, ВlІШСІКсJМИ.
В укриттях місткістю до :іО чол. "Jам1сп, 11риміше11ня . т1я забрудне11ого одю·у допусю~сться перслба­
чати влаштування при входах m111шюк, яю гюзм1щvються за зашсами.
2.5 І
Кіш,кість вхолів у ПРУ с1іл г1срс;1сіа 1 1,п11 в ~аJ1с:,ю10ст1 в1д м1сткосл згщ1ю з ;10;\аткшл І.
менr11е двох входів завширшки О.~ м.
,i:re
не
Т::~блиця !О
-
------
Площа приміщень, м 2 ,
при кількості ліжок (місць)
ПРИМІЩЕННЯ
200-400
401-600
С!)
Додаткові вказівки
601-1000
ініки, госпіталі та медсанчастини
Р1
І\)
1 Для
розміщення хво ,их (на одного переховуваного):
тяжкохворих при в исоті приміщення З м і більше
-
одужуючих
------
2.
1,9
2/
исот1 приміщення 2,5 м
тяжкохворих при в
-------------------
Операційно-перев'я
очна _ _ _
Передопераційна-ст
ерилізаційна
~~· - - - - · - - · - · - - - - - - · - - - - - - - - -
·"
-------
--
·--.
І
- · - - - - - - - - - - --
---·----·-----------
Буфетна з приміщен нями для підігріву 1жі
--------------- ------
Р
медичних
. . .. . . . . ..
Для розм1щення мед ичного
(на ОДНОГО переХ()ВУ
нітарна кімната (д
ьків) _
І
-
та обслуго~ую~;ого персоналу - --
30
12
20
20
12
ЗО
0,5
І
1,9
2/
І
<а
І
'
'
40
ЗО
24
40
40
2
2
І Тільки у лікарнях хірургічного профілю
1
J І
- · - · - - - - - - - - - - - - - · - - - - - --І
... --- .... Іі
!
-кТлькість постів визначаєть-ся у завданні на
і
-+------+-------+_п_,_р_оектування
0,5
0,5
.
.
1я миття суден, пелюшок та зберігання
!
10
14
-
---
11
11
1
І
'
ві бу,[).~нк~_!_<lдитячі лікарні
1
1
і
І
І
.
язочна
. . ----·--·-----. . _ _ _ _
ата -- - ·
- -
······---------·-··------·-····-
-.---------,ожну дитину)
~--·----
________
:
I визначається завданням на проектування _______ і
І
МЕЩИЧНОГО та обс_лу овуючого персоналу, сан1тарна юмната
16.
Білизняна для двод
17.
Для відпочиваючих
)бового запасу білизни
~ьно:-:-__О~,[І.Оровчі заклади
В. Лікув
-
- - - - - - ---
19.
язочна:
дитини
--------------
Буфетна і пости ме
::~,ичних сестер
___________ j
5-8 розд. А
І
і
І
-----·----- . .
І Тільки у пологових будинках
-
0,5
1
0,5
1
0,5
1
20
16
25
20
30
25
-----·--
,
--1
.
----------- ----- ___ J
І
Згідно з
І
,
1
і
1'
------~---------~.
.
· - - - ----·
поз. 5 та 6 розд. А
-
І
І
і
·-·-1І
І
1кі не мають ліжкового фонду
жсsовців (на_одного пер~хСJ.1зува~ого)_
. ____ j
--І
-----------------··---- _ _J
Згідно з поз.
6
- - - - - · _____J
,
дорослого
----·
-
-
-
дитини
Процедурна-перев
J
-
-
І
_ ----------··- ______ _
Тільки у пологових будинках
(на одного переховуваного)
дорослого
18.
і
----
1
20
і
і
.
-
0,6
І
'
Буфетна, пости мед ичних сестер, прим1щен~я для
15.
-
_
І Тільки в інфекційних лікарнях. Кількість боксів
11
І
36
20
)
·------J
----1
о_r:>~:>:,__ЕЗ_аг_і_тн_и_х_,__п_о_р_о_д_і_л_ей___.________1---------+------+-З_г_ід_но_з_п_о_з~._1_ро__з_д_._А_____ ._._ _ _ _ _
итяча кімната (на
-
І Тільки для тяжко~~орих
20
І
··------·---
. ..
1
_______
Б.Полого
25
2
боксів з тамбуром та санвузлом
1і приміщення
1
----------f------+------+------j-------------------.-------j
Процедурна-перев 'я зочна
-··----·
1,9
2/
~
У1
__
о,5
о,5
о,5
І
і
___________________
·-··---·-·- . _
І
---------~J
"'
ДБН В.2.2-5-97 С.
При місткості укриття до
17
50 чол. допускається обладнання одного входу. при цьому дrугим
0,9 м з вертикальною драбиною або отвір
евакуапійним виходом повинен бути люк розміром О.б х
розміром О. 7 х
1,5
м із спепіальним нристроєм д:1я виходу.
Загальну ширину входів дпя мирного часу у приміщеннях, пристосованих під протир::щіаційні
укриття. слід приймати з розрахунку не менше О.б м на
100
чол., які працюють у приміщеннях.
Конструктивні впрішеннн
2.52
Зовнішні огороджувальні конструкнії ПРУ повинні забезпесrувати захист псреховуваних від
ураження юнізуючим випромінюванням при р11діоактнвному зараженні місцевості і від дії ударної хвилі
згідно з додатком
].
Ступінь захисту людей від іонізуючпх випромінювань при радіаційному зараженні місцевості слід
визначати розрахунком згідно з вказаним у завданні на проектування коефіцієнтом захисту ПРУ.
2.53
Прорізи у зовнішніх огороджувальних конструкніях, які не використовуються для входу або
виходу з укриття, слід замурувати під час переводу нрим1щень на режим укриття з урахуванням умови
~
f
V~ О,Обдодатка l.
Вага 2 м 2 мурування повинна відповідати ::шалогічній вазі огороджувальних конструкцій або бути
не менше величини, яка визначається розрахунком по зменшенню випромінювання з урахуванням
заданого коефіцієнта захисту укриття.
2.54
Вікна :надземних приміщень, які розташовані за межею зони дії ударної хвилі та пристосовані
під ПРУ. слід замуровувати на висоту не менше
(прорізу) допускасться залишати отвір заввишки
лежання не менше як на
2.55
0,2
1,7 м від відмітки підлоги. У верхній частині вікна
0,3 м, який повинен розташовуватися вище міспь для
м.
Для запобігання отруснню радіаційними опадами основних приміщень укриттів необхідно на
незамурованих частинах вікон передбачати влаштування завіс. В ПРУ слід передбачати влаштування у
вікнах примішень, суміжних з укриттям і розташованих над ним, пристроїв для навішування завіс або
для встановлення легких навісних віконниць (щитів), які виключають попадання радіоактивних опадів
у вказані приміщення.
2.56 Підвишення
захисних властивостей ПРУ. які розташовані у підвалах, під підлогами. надземних
житлових, громадських та інших будинках або спорудах, слід передбачати шляхом:
влаштування пристінних екранів з каменю або цегли. укладання мішків з грунтом та ін. біля
зовнішніх стін надземних приміщень на висоту
1, 7 м
від відмітки підлоги:
обвалування виступних частин стін rrідвалів (льохів) на повну висоту:
-
укладання додаткового шару грунту 11а перекриття та встановлення у зв'язку з пим підтриму­
~
закладання зайвих прор1з1в в огророджувальних конструкщях та встановлення стінок-екранів
ючих прогонів (балок) та стояків:
у входах (в·їзлах).
Усі перелічені заходи повинні проводитись у перю;~ переводу приміщень на режим укриття.
Обладнання приміщеш, фільтровентишrшйної п~ встановлення в ній обладнання проводиться за­
вчасно.
2.57
У входах у ПРУ повшші вста1юв;rюв,пис1, ·звичайні двері. При цьому у зоні можливих слабких
зруйнуван:1, необхідно передбачати 'Засоби для затримува11шr ;(верно го полотна у ВІдчиненому положенні
у моме~п дії ударної хвилі. Двері оббиваюл,ся покрівельним зt1лізом та ущільнюються у місцях прими­
кання полотна до дверних коробок. Для запобігання заносу радіоактивних речовин на вход~ і(О укриття
вла штовусться rrідл.он з водою (за можшшості проточною) ;щя дезактиваuії взуття.
2.58
Для захисту входів в укриття. розтапrовю111х на першому поверсі будинку або у заглиблених
спорудах з заїздом для автотранспорту, слщ передбачати стінки-екрани.
Вага І м 2 екрана повинна бути не менше ваги І м~ 'ЮБнішнт,ої ї стіни укриття або юглrачатися ·,а
ро3рахунком на зменшення випром1шовюшя.
М1сцс встаrюв.тrс1шя стіню1-скран:1 вншач:нп,ся умовами експлуат,щїї. а в(·[стю~ь від вхідного
прорізу ,-~о екрана 1юшшн,1 бути
11<1
Р(УJМіри стінки-екрана у 11л:ші
О.б м бію,ше шпршш 1ю;ютна дверей (воріт).
c:ri_;(
пр1пJrа,1:п11 з умови 1юслабле11ня га м1н1маш,fюrо пош1т-шня
через входи нипромшювапня у прrrмш1с1шя.
С.18 ДБН В.2.2-5-97
Висотс1 стінки-екранс1 повинна бути не менше
1. 7 м від
відмітки підлоги. Допускається влаштування
стінки-екрана з міспевих матеріалів.
Захист псреховуваних від іонізуючих випромшювань, що проникають через входи, допус­
2.59
кається також здійснювати влаштуванням на входах поворотів на
90°,
при цьому товщина спни,
розташованої проти входу, визш~чRється розрахунком.
3
НАВАНТАЖЕННЯ ТА ВПЛИВИ
Навантаження та їх сполучеюш
3.1
Огороджуuальні та несучі конструкції сховищ слід розраховувати ш1 особливе поєднання наван­
тажень, що складасться з постійних, тимчасових навантажень та статичного навантаження еквівалент­
ного дії динамічного нанантажснпя від дії ударної хвилі (еквівалентне статичне навантаження).
Конструкції повинні бути, крім того, перевірені розрахунком з урахуванням найбільш несприятли­
вих сполучень шшантажень або відповідних їм зусиль при експлуатації приміщень сховищ у мирний час,
а також на виникаючі зусилля та збереження герметичності сховищ при можливих осіданнях окремих
навантажених опор (колон) сховищ від експлуатаuійноrо навантаження надземної частини будинку або
споруди.
3.2
Розрахункові сполучення навантажень визначаються відповідно до вимог д1ючих норм по
навантаженнях та впливах (СНіП
2.01.07-85
"Навантаження та впливи").
Постійне навантаження на сховища від конструкцій на верхніх поверхах будинків або споруд при
розрахунку на особливе сполучення навантажень слід визначати згідно з додатком
3.3
1.
При розрахунках на особливе сполучення навантажень розрахункове значення еквівалентного
статичного постійного та тимчасового тривалого навантаження слід множити на коефіцієнт сполучення
1.
При проектуванні сховищ. які будуюп,ся у сейсмічних районах, розрахунок на сейсмічний вплив не
виконується.
Динамічні навантажешн1 від дії ударної хвилі
3.4
Динамічне навантаження на елементи конструкцій визначається умовами дії ударної хвиш на
укриття в залежності від заглиблення їх у грунт та гідрогеологічних умов (рисунок І).
Приймається одночасне навантаження усіх конструкІ\іЙ. При цьому динамічне навантаження Р,,
приймається рівномірно розподіленим по площі та прикладеним нормально до поверхні конструкuїї.
3.5
Динамічне вертикаш,11е навантаження Р 1 на покриття вбудованих укриттів (схеми а-к) при
розташуванні над ними приміщень з плошею прорізів у огороджувальних конструкпіях І т,;, та білr,ше
або з л~гкоруйнівними конструкціями окремо розташованих укриттів та тунелів аварійних виходів слід
приймати рівним тиску по фронту ударної хви",і ЛР відповідно до додатка
].
Для покриттів сховищ. вбудованих у це,·ляні та панельні будинки, при розташуванні над ними
примішень з площею прорізів у огороджува;п,11их конструкпіях менше і 0(1/,, величину ЛР с,1ід множити
на коефіцієнт
0,9.
Динамічне вертикальне навантаження Р 1 на покриття сховищ. розташованих під технічним підва­
лом (схема к), а також горизонтаJІьне навантаження Р 4 на стіни. шо вілокремлюють укриття від прпми­
каючих приміщень підвалів, не захищених віл. ударної хвплі (схема б), слід приймати рівним тиску у
фронті ударної хвилі ЛР, помноженому ш1 коефініснт
0.7
площею прорізш в огоролжувал1,ш1х консгрукціях :v1с1ш1е
і більше або при розташуванні на;~ 11і;(на'ю:v1
*
(11
при розташуванні над підвалами приміщень з
! (У1/І, и на
коефіцієнт
0.8 при
плош1 прорізів І (У;1"
ідшл:1яr,r) прп:мішень з лсгкоруйнівними конструкпіями*
Туг і дшrі піJ, ;1егкоруйніввищ1 ковстрvюtі}ІМИ c;1i~t пр11іі~1:1-п1 юш1іш11і огороджуваю,ні конструкпїі, вага і
перевишус
!
кН.
нких не
а)
г)
б)
!'71
~
/
/
11
І
""',-j
І
1-::::1
.. . . - -
-
Рисунок
а. б
1
Схеми прикладання динамічних навантажень на конструкції
ві;товідно нри повному заглибленні вбудованого сховища і з примиканням до примішення підвалу, не захищеному від ударної хвилі:
в. г ~-11ри нс1ювному за~либ1енні сховищ. які обваловані грунтом, з виносом бровки укосу на відстань Ь 0 відповідно більше (в) та менше (г) відношення
(l1 1+!1 2 )
п
1
,J :
д -- при 11еновно:,,1у заг,шбленні сховища з відкритими ділянками стін (h < J.5 м): е - при повному заглибленні сховища та ЩJИ рівні
r рунтових нод више ві:1мітки підлоги сховища: ж, з,
и
-
з пршлшюrням сгі11
,:_10
для сховищ, вбудованих у перші поверхи будинків, при суміщенні стін сховища ПІ будинку:
внутрішніх приміmень будинку при розташуванні сховища всередині об'єму поверху: к
П!ДВШІЬНJІМН ІІрнм1щеш1ями.
-
при розташуванні сховиrш1 під
~
!\:>
~
Ч1
(О
'.;
~
( ()
С.20 ДБН В22-5-97
Динамічне горизонтальне навантаження Р КПа. яке передається через грунт на елементи зов­
3.6
нішніх стін (схеми а, в, г, к), слід приймати за формулою
Р2
КаЛР,
(3)
- коефіцієнт бічного тиску. що приймається за таблицею 11;
тиск по фронту ударної хвилі, КПа, приймається згідно з додатком 1.
При наявності даних інженерних вишукувань слід приймати
Kcr = 0,4 для пісків з
ступенем вологості
G ~ 0,5 та Kcr = 0,6 для глини з показником текучості 0,75 < JL < 1.
Таблиця
11
Характеристика грунтів у відповідності з нормами на проектування основ
Коефіцієнт Ка
будинків та споруд
е------------------
П і ща ні з ступенем вологості Sг
глини з показниками текучості
< 0,8; супіски
JL < 0,75
з консистенцією
JL < 1; суглинки та
______________________ _
0,5
І Водонасичені грунти (нижче рівня грунтових вод); піски з ступенем вологості Sг > 0,8;
І супіски, суглинки і глини з показниками текучості JL > 1
3.7 При рівні горизонту 1·рунтових вод вище відмітки підлоги укриття (схема е) динамічне горизон­
тальне навантаження на елементи зовнішніх стін, розт:нпованих вище рівня 1·оризонту грунтових вод,
слід визначати за формулою
коефіцієнт
(3) з коефіцієнтом Kcr для неводонасичених грунтів, помноженому на
1,2.
Динамічне горизонтальне навантаження на стіни, розташовані нижче рівня горизонту грунтових
вод, слід визначати за формулою (З) з коефіцієнтом
Kcr для
водонасичених грунтів.
Примітка. Збільшення навантажень на зовнішні стіни, які розташовані нижче рівня горизонту
грунтових вод, враховується коефіцієнтом
3.8
Kcr = 1.
Динамічне горизонтальне навантаженюr Р, КПа, на елементи зовнішніх стін укриття слід визна­
чати за .формулою
Р:; = КаКвідЛР,
де Квід
КсrЛР
Таблиця
- коефіцієнт, що враховує відбиття ударної хвилі за таблицею 12;
позначення ті самі, що у формулі (3).
12
І
Уклон укосів обвалування
Г
1.s
----- _L_
Коефіцієнт Квід
3.9
(4)
_l __
1,0
j
1•
1,1
-
1з
1 :2
__ 1,2
_
1,3
Динамічне горизонтальне навантаження Р 4 д;rя J(Їлянок зовнішніх стін, необвалов;-ших та
підвищених над поверхнею землі, які безпосередньо сприймають навантаження від ударної хвилі
(схема д, ж), слід визначати з урахувюшям ефекту обтікання споруди у!(арною хвилею.
При висоті виступних частин стін укриття над поверхнею землі
1,5
мі менше (схема д) динамічне
на вантаження сшд визна чати:
а) для окремо розташованих та вбулованих укриттів у будинки. стіни яких мають площу прорізів
10'1/,, і
більше, за формулою;
( 5)
б) д;1я вбудованих укриттів у бу;пшки. стіни яких мають площу отворів менше
р4
")
-
10%,
6 р2
ЛР + ЛР + 7, 2 .
При висоті виступ них частин стін над 1юnерхнею зем.ні більше
за формулою
( 6)
1.5 м ;лшамічне навантаження на
(6).
стіни
окремо розташованих та вбудованих укриттів (схема к) с1іл визначати за формулою
Для с гін вбул,оnаних укриттів. які знахоляться за огороджувальними конструкціями першого повер-­
ху буюшку (схеми з, и). дннамічнс ш1ва1п:1же11ш1 с1іл. приймати:
-
пrи площі прорізів стін буд1шку віл
при пJющі 11рорізів бі.,rr,шс
конструкщями.
50':::,.
·3а форму:rою
1О
до
50''/,,
за формулою
(5):
а також лля стін укриттів. які знаходяться за лсгкоруйпівшrми
( () ):
ДБН В22-5-97 С.21
при площі отворів менше І (У1/,
-
за форму;rою
Р4
2.SPJ
Р1 + р , 7 i.
]
т
( 7)
·-
І
Динамічне горизонтальне навантаження Р. КПа яке передається крізь грунт (схеми д, ж. з, и), слід
визначати за формулою
де К 6
- коефіцієнт біч1юr·о тиску, який приймається за таблиuею
Р4
] 1;
- навантаження на ді;-1япки стін і стіни, не обвс11юв,ші грунтом, КПа.
При типовому проектуванні для вбудованих у перші поверхи укриттів розрахункове навантаження
на стіни слід приймати: для укриттів, які знаходнться за цегляними, блочними та панельними огороджу­
вальними конструкціями,·- за формулою
3.10
(5),
за лсгкоруйнівними конструкціями
за формулою (б).
Динамічне навантаження Р 5 на суцільну фундаментну плиту (схема е) на основі з нескельних
1·рунтів і за умови, що товщина шару грунту під фундаментною плитою дорівнює або більше величини
заглиблення споруди у грунт, слід приймати рівною тиску по фронту ударної хвилі ЛР.
При товщині шару нескельного грунту від низу фундаментної плити до скелі менше величини
заглиблення споруди динамічне навантаження Р 5 слід приймати рівним величині тиску у фронті ударної
хвилі ЛР, помноженої на коефіцієнт
3.11
1,2.
Динамічне вертикаш,не навантаження на колони, внутрішні та зовнішні стіни слід визначати
.
розрахунком у залежносп вщ площ~ навантаження
чається за
3.5
.
.
1 динам1чного
навантаження на покриття, яке визна-
цих норм.
Динамічне навантаження Р 7 на стрічкові окремо розташовані фундаменти слід визначати розрахун­
ком в залежності від динамічного вертикального навантаження на стіни, колони та площі фундаментів.
3.12
Динамічне горизонтальне навантаження на ділянки зовнішніх стін укриттів у місцях розташу­
вання входів і на перші (зовнішні) захисно-герметичні двері (ворота) слід визначати в залежності від типу
входу, його розташування і приймати рівним величині тиску у фронті ударної хвилі ЛР, помноженої на
коефіцієнт
Таблиця
Kn,
який приймасться згідно з таблипею
13
1--
'
ВХІД
1
І
] 3.
Коефіцієнт К 8 укриттів класів
СХЕМА ВХОДУ
11
1-. З пі~ва!.1ів, не за~ищених від
ІІІ
IV
-~~---
0,8
0,8
1 ,1
1,2
1
2,5
2,2
ударно~ ХВИЛІ
1
: 2.
І
Наскрізний з перекритою
ділянкою проти вхідного отвору
і
-
г
; З.
З приміщень першого поверху
у сховища, розташовані
. .
···----
.
і
....
1
2,7
у підвс1:,ьному або цокольному
поверхах
4.
На сходових клітках при вході
2.5
2
у сходову клітку з вулиці длR
2,7
2,2
сховищ, розташованих
у підвальному або цокольному
поверхах
С.22 ДБН В.2.2-5-97
Закінчення таблиuі
13
5.
:
СХЕМА ВХОДУ
ВХІД
Кое~іцієнт_К, r~криттів ~:сів І
1
Тупиковий без оголовка або з
2,7
2,5
2,2
з
2,7
2,3
легким (руйнівним) павільйоном
6.
З апареллю
Примітка 1. Над рискою наведені дані для входів з приміщень першого поверху та сходових кліток з пло­
щею отворів від 10 до 50%, під рискою - з площею отворів більше 50%, а також для входів з приміщень
з легкоруйнівними конструкціями.
Примітка 2. Для входів з приміщень з площею отворів огороджувальних конструкцій менше 10% коефі­
цієнт входу слід приймати рівним 90 % коефіцієнтів входів з приміщень з площею отворів від 10 до 50%.
Примітка З. При типовому проектуванні в разі відсутності у завданні на проектування даних про отвори їх
_площу в огороджувальних конструкціях слід приймати ~ільше 50%.
.
3. J 3
Динамічне навантаження на внутрішні боки тамбурів шлюзів слід приймати рівним дина-
.
.
.
.
.
м1чному навантаженню на зовюшш спни укриття у м1сщ розташування входу, помноженому на
фіцієнт
кое-
0,8.
Динамічне навантаження на внутрішні стіни тамбурів входів слід приймати:
для укриттів П и ІІІ класів - 25 КПа (0,25 кгс/см 2 );
- для укриттів IV класу- 15 КПа (0,15 кгс/см 2 ).
3.14
Динамічні навантаження від ударної хвилі запливання на конструкції аварійного виходу,
запроектованого у вигляді захищеного оголовка з шахтою і тунелем, а також на ділянку стіни у місці
примикання виходу слід приймати рівними величині тиску по фронту ударної хвилі ЛР, помноженому
на коефіцієнт
1,6.
Динамічні навантаження від ударної хвилі запливання на конструкції аварійного виходу (повітро­
забірного каналу), запроектованого у вигляді захищеного оголовка з шахтою. а також на ділянку стіни
у місці примикання шахти, слід приймати рівними величині тиску у фронті ударної хвилі ЛР. помноженій
на коефіцієнти:
3.15
для сховищ
11
для сховищ
IV
и ІІІ класів
класу
-
І ,А5;
1.R.
Динамічне навантаження від у;щлrої хвилі запливання на стіни, покриттн і підлогу аварійного
(евакуапійного) виходу, запроектованого у вигляді похилого спуску і тунелю. слід приймати рівним
величині тиску у фронті ударної хвилі ЛР. пом1южсній на коефіuієнт К 11 • який нриймається згі;1но з
таблипею І
3,
Еквівалентні статичні паваптажсшш
3, J 6 Еквіва.:rентне
статичне навантаження на зг11на,;-тьні та позалентрово стиснуті (схема а) елементи
заа1ізобетонних конструкцій покриттів схови1л при розрахунку їх на згин та поперечну силу слід прий­
мати рівним динам1чному навантаженню за
3.5.
них норм. помноженому на коефіцієнт линамічності К;,·
При цьому косфі11існтн диш1мічносл при розрахунку конструкцій елсмеl!тів покритгів за несучою
спроможшстю ш~ зпша;rь1rий момс1п
силу
c:1i;i
щшйм,1 пr зrі;ню з табшшею
за тією самою таблнпсю із збіш,111снш1м
'ix
11а
1
! 0 1/с, ;щя
14,
при розрахунку на поперечну
окремо розташованих сховищ.
Еквівалентне статИЧ!ІС ШШЮ!Ті!ЖС] l!ІЯ при ВИЗ!ІсІ ЧСІШі ве;rичини ІЮЗДОВЖНІ,ОЇ сили ЩlЯ ГІО'J,ЩСНТрово
стисіrутих елементів 11ерекриття елі;\ пр11йма1н рш1шм mшамічному 11ава1пюке11ню. яке визш~часться
згілно :,
3.6-3.9
цих норм, пом1ю,ксному 11а r,осфініпп д1шамічтюсті Кл
-
І .О,
ДБН В2.2-5-97 С.23
Таблиця
14
!~----·
;
РОЗРАХУНКОВІ1
УМОВИ
1
АРМ!:;~1 ~~
АРМАТУРНОЇ
СТАЛІ
--Граничний стан
A-IV,
Граничний стан
другої групи
Примітка
окремо
,
І_
вбудованих у приміщення з
площею отворів,%
розташованих
під технічними
розташ1,о2ваних_ І[~;:.~1-~-w:- -· ~01-510 І бі~ьше 10· підвалами
А-1, А-11, А-ІІІ,
першої групи
Примітка
___ Коефіцієнт Кд для покриттів сховищ
Вр-І, В-І
12
---,-----_,_ _+ - - - - -
----+--
А-1, А-11, А-ІІІ,
A-IV, Вр-І, В-І
18
,
12
,
І
··-
14
,
18
___,_ ~ - -
1,2
1. Граничний стан першої та другої груп прийнятий згідно з 4.2 і 4.3 цих норм.
2. Для покриттів сховищ, вбудованих у будинки (споруди) з легкоруйнівними конструкціями,
динамічний коефіцієнт Кд приймається як для окремо розташованих сховищ.
Примітка З. При типовому проектуванні вбудованих сховищ площа отворів у будинках приймається
більше
50%.
3.17
Вертикальне еквівалентне статич11е навантаження при розрахунку центрально та позапентрово
стиснутих (схема б) стояків рам, колон і внутрішніх стін слід приймати рівним динамічному на вантажен­
шо, визначеному згідно з
за таблицею
3.12 цих норм та помноженому на коефіцієнт динамічності Кд, що приймається
15.
ПрuАtітка. Для позацентрова стиснутих елементів залізобетонних конструкцій першої та другої груп
граничного стану це навантаження приймається з1·ідно з нормами з проектування бетонних та залізобе­
тонних конструкцій (СНіП
Таблиця
2.03.01-84).
!5
.,_
-----~-
Коефіцієнт КД для СХОВИЩ
УМОВИ РОЗТАШУВАННЯ СХОВИЩ
окремо
вбудованих
1.
На осн овах із нескельних грунтів при розташуванні
фунда менту вище рівня грунтових вод
!
------
2.
розташованих
1,0
...
1,2
..
-·
На осн овах із нескельних грунтів при розташуванні
фунда менту нижче рівня грунтових вод
1,2
1,4
1,4
1,8
.-----~------·-·--·----- --
З.
На ске льних
3. І 8
·-·
основах
----~----·-
~ ---------
--~ ----------
-~-~--
Вертикальне еквівалентне статичне шша11таження на зовнішні стіни від дії ударної хвиj[і на
покриття слід приймати рівним вертикальному /ПІШІМічному навантаженню, що визначається за
3.5
цих
норм.
Розрахунок кам'яних зовнішніх стін за граничним станом першої груни. до яких примикають (а не
спираються) покриття. проводиться на 1юздовжню силу нід навантаження, яке припадає безпосередньо
на горизонтальний переріз стіни. і віл навантаження з примикаючого покриття завширшки
прикладається на відстані
4 см
]
м, яке
від внутрішньої 11онерхві стши.
При розрахунку зовшшніх стів с 1 rіл вр,1ховув,п11. rцо вертикальне та горизонтальне еквівалентне
статичне навантаження д1ют1, од1юч:с1сно.
3. J9
Горизонтальне сквіналснт11е стаТИ'ІfJС 1tав,1r1л1же1111я при розрахунку заJrі:юбетонних зппшш,­
них е:тсментів та нозацснтроtю стпснутих (схема а) елементів зовнішніх стін визначають за формулою
Чс
це Р~шкс
Рш1ксК;,Ко,
(9)
динзмі•ше горизонтальне навантаження. КПа. яке впзначасться згідно з
3.5-3.9
цих
норм;
К. 1.
-·
коефіціпп динамічності. якиіі приіімасться 11ри розрахунку на згинальний момент за таблинею
16.
а прп розрахунку 1и1 rюrrеречну си,1у
збі.л,шенш1м на
К0
л·ідно з тісю самою таблипею. але зі
1т,;,;
коефіцієнт. який враховус з6і,н,ше1шя тиску на стіни за рахунок горизонталиюї скш1r10вої масової нш11;1кості час гок I ру1rту. -,атухашrя хвилі стиску з тлибиною 1 зниження
тиску
·m
рахунок руху crюpYm1 Л\ /Ісформ,щїї стш. Для заглиблсшrх та обва;rованих
С.24 ДБН В.2.2-5-97
стін значення коефіцієнта К 0 приймається ршним О,~ при розрахунку за граничним сл1ном першої групи та І
за граничним станом другої групи. Для нсобвалованих стін і
стін, які розташовані у водонасичених 1·рунтах. коефіцієнт К 0 приймається рівним
Таблиця
1.
16
-~·-------~-- --·-"-~---------
--~-------
l
і
·---·
УМОВИ
суміщених з
обвалованих та
зовнішніми
АРМАТУРНОЇ
таких, що
стінами
СТАЛІ
примикають до
першого або
приміщень
цокольного
підвалів (схеми
поверхів
а, б, в,
А-1, А-11, А-ІІІ,
Граничний стан
A-IV,
~ршої групи
A-IV,
які знаходяться всередині
приміщень з площею отворів,
%
(схеми ж, з)
!
І
менше
1,3
І
------~-----
1,2
Вр-І, В-І
стін
10
більше
10-50
10
(схеми ж, з}
е, к}
1
Вр-І, В-І
А-1, А-11, А-ІІІ,
Граничний стан
другої групи
r,
Kn для
~
заглиблених,
КЛАС
РОЗРАХУНКОВІ
--~-----
Коефіцієнт
1
1
І
1,2
1,1
~!~~
1,4
1,7
j
Примітка 1. ДЛR стін сховищ, Rкі знахоцятьсR всередині прим,щень з легкоруйнівними конструкц1R~~J
коефіцієнти динамічності Кд приймаютьсR ті самі, що і длR стін сховищ, Акі знаходяться всередині приміщень з площею отворів більше 50%.
Примітка 2. При типовому проектуванні вбудованих у перший поверх сховищ площу отворів у спорудах
слід приймати більше
50%.
3.20 Горизонтальне еквівалентне статичне навантаження на
позацентрова стиснуті (схема б) залізо-
бетонні стіни, а також на кам'яні стіни слід приймати:
для обвалованих стін та стін, які примикають до приміщень підвалів, не захищених від ударної
хвилі,
-
рівним динамічному навантаженню, що визначається за
uієнтом динамічності
3.5-3.8
цих норм, з коефі­
K.1i, шо дорівнює І;
для стін, розташованих нижче рівня грунтових вод (схема е), та необвалованих стін (схеми
д, з, и),
рівним динамічному навантаженню, яке визначається за
женому на коефіцієнт динамічності Кп
= 1,7,
3.7 и 3.9
цих норм, помно­
для кам'яних стін без поздовжньої арматури
к 1 \-2.
3.21
Вертикальне еквівалентне статичне навантаження на стрічкові та окремо розташовані фунда­
менти слід приймсtти рівним динамічному навантаженню, яке визначається згідно з
помноженому ва коефіцієнт динамічності Кц, визначений згідно з таблицею
3.11
цих норм.
15.
При розрахунку суцільних фундаментних плит вертикальне еквівалентне статичне нсtвантаження
слід приймати рівним динамічному вава нтаженню, яке визначається за
коефіцієнт динамічності Кд, який приймається згідпо з таблицею
-l
Таблипя
·- - - - - -
17
,'
!
На нескельних груюах при розрахунку за граничним
станом першої групи
--------
2.
помноженому на
17.
-,г---·-~--~О_І:_~іцієнт Кд для сховищ•-- ..
Умови розміщення фундаментної плити
___ __
1
3. JО цих норм,
На водонасичених грунтах при розрахунку за
станом другої групи
-~---l
-i~~e~
-l
в6~до ваних -~ }Жре№> роз ташованих '
1
І
--- ------·--1
1
1,2
~ - - - - - - - - - - - - ~ - - - - · · ----
З. На скельних грунтах
3.22
Оголовки аварійних nиходів. піднесених над поверхнею землі. слід розраховувати на горизон­
тальне еквівалентне статичне 11ct na нтажснн я. яке лорівнює тиску у фронті ударної хвилі ЛР. помноженому
нс1 коефіцієнт динамічності К 1
-
2.
При розрахунку оrоловків на зсув та нсрс1ш;1шшя ди1~ам1чнс шшннтажсн11я сш;~, прийм,1ти рівним:
на стіі!у. повернуту до внбуху
на тильну стшу
І .З
з,1 формулою (5):
L\P:
на покриття та бокові сті11н
І
ЛР.
ДБН В.2.2-5-97 С.25
3.23 Еквівалентне статичне навантаження на зовнішні стіни у місцях розташування входів. на стіни
тамбурів-шлюзів і тамбурів. на огороджувальні конструкції аварійних виходів та захисно-герметичні
двері спід приймати рівним динамічному навантаженню. яке визначається згідно з
цих норм. помноженому на коефіцієнт динамічності Кд згідно з таблиuею
3. [2. 3. І 3. 3.14. 3. І 5
l/:'\.
Для огороджувальних конструкuій аварійних виходів наскрізного та тупикового типів коефіuієнт
динамічності слід приймати к\
Таблипя
= 1,3.
18
і
Коефіцієнт динамічності
--
і стін в місцях
входи
стін
примикання
тамбурів-
входів
шлюзів
1,2
1,2
для елементів входу
----
стін
тамбурів
захисно-
герметичних
дверей
-
1.
З підвалів, не захищених від ударної
хвилі, та з приміщень першого поверху з
площею отворів менше
2.
1,3
1, 1
1,8
1
1
_"1_,3
1,6
~
1,3
-~
~
1,7
1,3
1
1,1
12
1,4
1,2
1
1,5
1,7
1,3
1, 1
1,8
1,6
1,3
1
1,7
-
1, 1
1,8
-1
_1_g
З. З приміщень першого поверху у сховище
-------~ - - - - · - - ·--------------
Із сходових кліток при вході у сходову
клітку з вулиці
5.
Із сходових кліток з площею отворів
менше і 0% при вході у сходову клітку з
вулиці
6.
-----
-
!
1,7
1,8
...
...
Тупиковий без оголовка або з легким
(що руйнується) павільйоном
7.
1,3
-
Наскрізний з перекритою ділянкою
проти вхідного отвору
4.
1
10%
У піднесених над поверхнею відкритих ~
зовнішніх стінах, а також вхід з
апареллю
8.
Аварійний вихід з вертикальною_ шахтою
1,7
-~
""--····~-------~ -~-----~---·-
Примітка. Над рискою наведені дані для елементів входів у приміщення першого поверху та сходові
клітки з площею отворів від
10 до 50%,
під рискою
з площею отворів більше
50%,
а також для
елементів входів до приміщень з легкоруйнівними конструкціями.
--~~·---- "-· -----------~-~--
3.24
----
Закладні деталі для закріплення ;~верей і віконниць повинні розраховуватися на еквівалентне
стсlтичне навантаження. прикладене перпепдикушrрно до площини стіни та спрямоване у бік, протилеж­
ний дії ударної хвилі. Величину цьо1 о еквівалентного статичного навантаження слід приймати для
сховищ І І та ПІ класів 0,025 МПа (0,25 кгс/см\ для сховищ IV класу - 0,015 МПа (О. 15 кгс/см 2 ).
Внутрішні стіни розширювальних камер. розташованих за противибуховими пристроями. повинні
розраховуватись на еквівсшентне статнчне навантаження. що дорівнюс О,02МПа (0.2 кгс/см\ незалежно
шд класу сховища.
3.25
Стіни відкритих ділянок та пщх1д111 тунеш входш на д1ю динам1чного навантаження не розра­
ховуються.вони перевіряюп,ся розрахунком ш-1 лію експлуатаційного навантаження та навантаження
ВІД ваги грунту.
Зроблені у входах наскрізного тиІІу перекриття слі;r розраховувати на ш-1вантаження. прикладене
знизу та яке дорівнює значенню тиску у фронті уларпої хвилі. помноженому на коефіцієнт
0.2.
Крім того.
перекриття слід перевіряти розрахунком, на 11,шшпажсш1я від зру1їнувань више розташованих конст­
рукuій. яке дорівнює
3.26 Тунені
0.03
МПа
(0.3
кг/с1vГ).
аварійІІИХ вихо!ІІН т,1 вх,цш. сумшrсшrх
захисно-герметичних дверей (віконшщя)
,160
J ат1рііі11ими
про111в116ухово10 пристрою с~rіл розраховувати ш1 два
вишщки:
навантаження тr.;11,1,и
реJушлуюче
виходами. на ;1,і.:1я11ках від гирла до
ювш:
11атшт,1жс11r1я :.ювш та хсрс;щш-1.
С26 ДБН
822-5-97
Величини еквівалентних статичних навантажень зовні визначаються за
3.22
3. 16 - 3.20,
а зсередини
за
-
пих норм. При цьому для тунелів, розташованих у грунті, необхідно враховувати пасивний онір
грунту.
3.27
Еквівалентне статичне навантаження на конструкuії ПРУ слід приймати згідно з додатком
1.
4 РОЗРАХУНОК БЕТОННИХ І ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ
4.1 Розрахунок бетоних і залізобетонних конструкцій сховищ слід проводити відповідно до вимог
СНіП
СНіП
2.03.01-84, основних положень проектування
2.01.07-85 "Навантаження та вплив" та цих норм.
будівельних конструкцій і основ. а також
Характеристи1.:а граничних станів
4.2
Розрахунок конструкпій сховищ на силові впливи проводиться за методом граничних станів
--
за втратою несучої спроможності (граничний стан першої групи) і повинен забезпечувати від:
руйнування окремих елементів конструкпій у найбільш напружених перерізах;
втрати стійкості форми окремими елементами конструкцій;
руйнування конструкцій при сумісній дії силових факторів та несприятливих впливів зов­
нішнього середовища.
4.3 Розрахунок несучих конструкцій захисних споруд повинен виконуватись з урахуванням пружно­
- граничний стан першоі' групи (СНіП 2.03.01-84, п. 1 10).
пластичних властивостей матеріалів
Граничний стан конструкцій першої групи в пружно-пластичній стадії характеризується початком
руйнування бетону стиснутої зони у найбільш напружених перерізах, розтягнута арматура при цьому
перебуває у стадії розвитку непружних (пластичних) деформацій. Допускається виникнення залишкових
переміщень та наявність у бетоні розтягнутої зони розкриття тріщин. За граничним станом першої групи
розраховуються елементи основних несучих і огороджувальних конструкцій сховищ, тунелі аварійних
ВИХОДІВ.
Граничний стан конструкцій другої групи за пружною стадією роботи арматури характеризується
досягненням у розтягнутій арматурі напружень, які дорівнюють розрахунковому динамічному опору
арматури, при цьому напруження у бетоні стиснутої зони, як правило, менше розрахункового дина­
мічного призмового опору бетону.
Розрахунок залізобетонних конструкцій за граничним станом другої групи забезпечує відсутність у
них залишкових деформацій. За граничним етапом другої групи слід розраховувати конструкції сховищ,
розташованих у водонасиченому грунт~.
4.4
Граничний стан першої та другої груп шарнірно обпертих згинальних та позацентрово
стиснутих елементів нормується величиною К, що ;~орівюоє відношенню прогину (переміщення) конст­
рукції, який досягає до моменту
конструкції
f~1 •
fi
граничного стану Гпшх до величини пружного прогину (переміщення)
при якому напруження в арматур~ разтягнутої зони досягає значення розрахункових
динам1чних опорш.
Для елементів, які розраховуються :1а 1-ра11ичним станом першої групи. слід приймати К
дсщержуватись умови
К
= 1 та
r
1
< Г1ш,х'
З т<'І
а для слемс11пв. які розраховуються за граничним станом другої групи.
додержуватись умови гі <
-
r().
Величини прогипів копструкаій визначаються:
а) пружний прогин згинальних елементів
R~\
[0 ,
при якому напруження у стиснутій зоні досягає значень
за формулою
( j о)
б) граничний !Іропш Г111 с1х· при шшму 1ю•1111тсп,ся розлріб11сш1я бстоJJу на верхній грані стиснутоі'
зони балочних елементів.
за форму
1011)
( 11)
ДБН В.2.2-5-97 С.27
в) граничний вигин f~~ax. при якому поч11шн,ться руйнування стиснутої зони позацентрова стиснутих
слементш,
за формулою
1
fm ах=
де
О. О О 3 х О, 7 5R~( Ь
'L
'(
N + І<.~ As
'
s~CA sc
. 2
S1о . СМ.
( 12)
R:\ R,c - розрахунковий динамічний опір арматури розтягу (стиску), МПа (кгс/см 2 );
R1~
Е,
А,, A
µ, ~t'
а'
1
розрахункова динамічна лризмова мшність бетону, МПа (кгс/см\
модуль пружності арматури. МПа (кгс/см=\
2
sc - площі розтягнутої ( стиснутої) арматури. см ;
- коефіцієнти :1рмування перерізу розтягнутої (стиснутої) арматури;
-
І\,
10
Ь
N
S
відстань від рівнодіючої зусилля у стиснутій арматурі до ближньої грані перерізу, см;
робоча висота перерізу, см;
-
розрахуш(ова довжина елементш, см;
--
поздовжнє стиснуте зусилля, Н (кгс);
ширина прямокутного перср1зу, см;
коефіцієнт, який залежить від схеми завантаження елементів та умов на опорах, що приймається згідно з додатком
М~
-
5;
згинальний момент, при якому напруження в арматурі досягає
R~\
який визначається за
формулою
о ,)- х)\) + А s
1
н
м п1ах
As.
Rдsc (О ' 5 х )\
.
а'),
(13)
Ri
b-R~'
M~~Jax - максимальний згинальний момент 10 Нм (кгс-м), який сприймається нормальним
перерізом за умови :;л
М;1\ах х
4.5
½;r~ і визнасrається для прямокутного перерізу за виразом
0,5bh; Rь, І О, Н7м (кгс/м).
Граничний стан першої групи елементів з затисненими опорами або нерозрізних згинальних та
.
позацентрово стиснутих елементш
.
нормуєл,ся величиною кута розкриття тршrин у шаршр1 пластич-
ності, яка визначається за формулою
(р іШ,\Х= 0,035
+
О
003
):Д
( 14)
':,
При
де :;л
l;/L < О,02<рі~ш;х
<р приймається рівним
0,2 р,щ.,
-- відносна висота стиснутої зони бетону, яка впзначається за формулами:
для згинальних слементш
( І 5)
для ПО3апентрово стиснутих СЛСМСІІТШ
r-JN\
':,
р
-
Iz~l
~[--+
N
R~
bh 0 I<.~
( І 6)
коефініснт армування перерізу розтягнутої зони. який визначається за формулою
р
( l 7)
Мінність еJrемснта при робоп Й\)ГО у 11ружно-1r:-r;1сп1чній сталїї (граничний стан ІІершої 1rугrи)
забсзпечуєп,ся за умони
(]І:\)
де <Рішах
величина ку1;1 розкриття тр11цин у шар111р1 11ш1стич1rосл вщ розрахунково~ о навантажен­
ня із врахуванням коефіr1ієнта ;rш1амі11ності з переміщення.
Таблиuя
!9
-!
Розрахунковий опір бетону та початкові модулі пружності при класі бетону за міцністю на стиск,
МПа (кгс/см 2 )
Вплив на опір
~~~~
І
І
І
сьвий (призмова міцність) Rь,
,
2
----·--~··---
----
--··- - ---··-
Модуль пружності бетону природного
твердіннR, МПа (кгс/см 2 ) Еь х 10-з
--···-
-- - - - -
-
Модуль пружності бетону, що піддава
тепловій обробці пf,и атмос~ерному
тиску, МПа (кгс/см
) Eh х 1о-
820
(86,7)
11,5
(117)
--'1--~-8.5
І
!
___ __J
РОЗТRГ осьовий Rьt, МПа (кгс/см 2 )
815
І
і
вся і
~~-
0,75
(7,65)
23,0
235
20,5
(209)
І
Іі
!
'
І
І
0,90
(9,18)
27,0
275
24,5
(245)
825
830
В35
14,5
(148)
17,5
(173)
19,5
(199)
1,05
(1 О, 7)
І
30,0
306
27,0
(275)
1,20
( 12,2)
1,30
( 13,3)
29,0
(296)
І
22,0
(2 2':l___j_
25,0
(225)
І
І
І
І
І
32,5
(332)
27
(28
І
І
о- І
В55
І
g) ·т~~~) 1•~~
В60
1
(із~1І
І
І
1,45
( 14,8)
1 55
(1 ,8)
·-
з:
Модуль пружності бетону, який піддавався тепловій обробці при атмосферному тиску, приймається рівним
_Q
3: О
7)
(З
---~-
0,9
,
1,60
(16,3)
1,65
(16,8)
~~-,~-~ ~
39,5
І
4о,о
403
!
408
·--··~--І..~- ..~[
35,5
І
36.0
(362) І
(367)
1
1
І
.
_І.
І
і
І
1
~-· ~1 ..
~
34,5
(347)
і
~-~j ~-.
з 8
.
І
В5
37,5
382
36,0
367
------~
31,0
(316)
В45
1,40
(14,3)
34,5
362
32,5
331
В40
-[,
~~ 1
І
~1·
~ - - -. . . ~ .
:
І,
tJ::J
Ї\)
І\)
І
У1
(О
"-1
ДБН
8.2.2-5-97
С.29
Матеріали та їх розрахункові характсрисппш
Бетон
4.6 Для збірних і монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій сховищ повинен прийматися
вс1жкий бетон середньої щільності більше 2000 кr/м' класу не нижче В 15, а для колон і ригелів - не нижче
В 22.5.
Бетонні блоки для стін заввишки 2,4 м слід лере;1бачати класу не нижче В 12,5. Розчин для замуру­
вання шнів збірних залізобетонних конструкцій пр1rймати класу не нижче В ] 2,5. а для кладки стін ·· не
нижче М 50.
4.7
При розрахуню1х конструкцій захисних спору;~ на еквівалентні статичні навантаження норма­
тивний опір бетону осьовому стиску призм (призмовсl міцність) Rь та опір осьовому розтягу Rьt
приймаються у відповідності з вимогами СНіП 2.03.0l-І:S4 з проектування бетонних та залізобетонних
конструкцій. При цьому коефі11ієнти безпеки по бетону при стиску Уьс та розтягу Уьt дорівнюють: Уьс=1
та Уь 1 =1,5. (СНіП 2.03.01-ІИ, таблиця
4)~ ·Розрахункові
J
l l).
динамічні о ~юри бетону у проектованих конструкпіях захисних споруд слід при­
ймати рівними розрахунковим опорам бетону при розрахунку на еквівалентні статичні навантаження
відповідно до таблиці
4.9
19.
помноженим на коефіцієнт динамічного зміцнення бетону, що дорівнює:
-
при розрахунку за граничним станом першої групи~
-
при розрахунку за граничним станом другої групи
Розрахункові опори бетону, вказані у тс1блиці
бетону, які приймаються за таблицею
Таблиця
19,
= 1,2;
yg =1,3.
слід множити на коефіцієнти умов роботи
20.
20
Фактори, які обумовлюють введення коефіцієнтів умов
Коефіцієнти
роботи бетону
умовні
позначення
мов роботи бетону
велечини
кое
іцієнтів
г--------"-"---~----~----------~·--------~----------~-----1----------+---~~-------1
1.
Поперемінне заморожування та розморожування при
експлуатації конструкцій у водонасиченому стані та
розрахунковій зимовій температурі зовнішнього повітря:
2.
нижче мінус 20 до мінус 40°С включно
)'ьб
нижче мінус 5 до мінус 20°С включно
)'ьб
0,9
мі
)'ьб
0,95
5°С і вище
0,85
Поперемінне заморожування та розморожування в умовах
експлуатації конструкцій при епізодичному водонасиченні при
розрахунковій зимовій температурі зовнішнього повітря·
40°С і вище
З.
Бетонні конструкції
---~·------------
4.10
Розрахунковий динамічний 011ір fістону зр1:,у сmд приймати ршним розрахунко1юму опору
бетону осьовому стиску (пр1rзмова мі1шісл,)
l~t,
нілповілло до таблиці
19,
помноженому на коефіцієнт
0-25.
Арматура
4.1 !
Вибір арматурІІих сталеі1 ,'[:Ія
урахуванням вимог СНіП
з табшщею
21
2.03.0 l-k4
~а:шобстошшх конструкцій сховищ повинен провадитись з
на л1юсктува11ш1 бетонних та залізобетонних констру1шій л1 згішю
цих норм.
Для зіlкладвих ;1еталей та ·з·с;1.нува:п,ш1х 1шю1а;юк rювшша застосовуватис1, прокатна вуглецева
сталь класу СЗk/23 ві)1гювідно
;10 нор:-1 11<1 проектування сrалсвих констру1щій. При щ,ому косфіr1ісш
змщнсння сташ ст;1 приймат11 у,,
І А і 1<осфіціпп умов роботи у, 1 -
1.1
С.30 ДБН В.2.2-5-97
Таблиuя
21
------------------~-----------~-------------------------------
Призначення арматури
1
Ступінь застосування
:
і1-.--п;·ЗДОВЖНА робоча розтягнута та стиснута ТrекомендуєтьсА
Клас арматури
А-ІІІ,
арматура, яка визначаєтьсА розрах)1~_к_о_м__ Д_о_п__ускаєтьсА
A-IV
-!
А-11
2. ПоздовжнА робоча стиснута арматура, яка
і РекомендуєтьсА
А-ІІІ, A-IV
З. Поперечна арматура, яка визначається
\ Рекоменд_у_є_т_ь_с_А-----+-А--1-11-,-А--І-І------------1
визначається розрахунком
розрахунком
4. Конструктивна арматура
'ДопускаєтьсА
А-11
ДопускаєтьсА
А-І
РекомендуєтьсА
А-1, Вр-І
і
ДопускаєтьсА
А-11, В-І (при відсутності Вр-І)
1
----------------------~----------~-------------~J
4.12 При розрахунку залізобетонних конструкuій сховищ на еквівалентні статичні навантаження (за
граничним станом першої групи) розрахункові опори робочої стержньової гарячекатаної :1рматури
класів А-І, А-П і
A-LII,
яка признач:1ється для перерізів елементів, слід приймати чисельно рівними
нормативним опорам арматурних сталей відповідно до норм з проектування бетонних та залізобетонних
конструкцій, з урахуванням коефіцієнта надійності по арматурі
арм,пурної сталі класу
A-IV
Ys,
рівного
1.
Розрахунковий опір
та лротшюї арматури класу Вр-І визначається за нормативним опором з
урахуванням коефіцієнтс1 шщійності по арматурі у,, рівного І ,І.
R~, R~~' R~c слід визначати за розрахунковими опора­
ми, вказаними в таблиці 22 (СніП 2.03.01-84, стор. 25), помноженими на коефіцієнти динамічного
зміцнення арматурної сталі, які н:1ведені у таблицях 23, 29 (СніП 2.03.01-84, сторінки 25 та 28).
Розрахункові опори арматури класів А-І, А-П та А-ІІІ за таблицею 22 при розрахунку конструкцій
на вигин слід множити на коефіцієнт умов роботи Ys 4 , що дорівнює 1,0.
4.13
Розрахункові динамічні опори арматури
Розрахунон: залізобетонних елементів
4.14
Розрахунок залізобетонних елементів укриттів повинен виконуватись згідно зі СніП
4.15
При використанні у захисних спорудах попередньо напружених залізобетонних конструкцій
2.03.01-84.
граничне зусилля, яке відповіщ1.є розрахунковим диш1.мічним характеристикам матеріалів при розрахун­
ку на еквівалентні статичні навантаження, повинно мати величину, яка викликає виникнення тріщин в
укриттях, більше на 25°/с).
У попередньо напружених конструкціях, які використовуються для сховищ, не дозволяється вико­
ристовувати арматуру, для якої відносне подовження при розриві менше 4°/с,. Попередньо напружені
конструкції, у яких арматур:1 не мас зчеплення з бетоном, використовувати в укриттях не допусю-~ється.
Позацентрово стиснуті та згинальні елементи
4.16
Розрахунок позаІ(ентро1ю стиснутих та згинальних елементів на дію стискальної поздовжньої
сили провадиться відповідно до вимоr СНіП
4.17
2.03.01-84.
Розрахунок з мішюсті перерізів згиr1с1льних елементів, похилих до поздовжньої осі елемента.
виконується згідно :зі СНіП
4. І 8 Використання
2.03.01-84.
згинальних елементів 6е; rюперечної с1рматури у конструкціях сховищ не допус­
кається.
У протирадіаційних укриттях елементи без 1rо11еречної арматури слід розраховувати відновідно до
вимог норм з проектування бетонних і залізобетонних конструкній згідно зі СНіП
2.03.01-~4 з урахуван­
ням додаткових навантажень.
4.19
Розрахунок н:1 продавлювання виконусться згідно зі СНіП
4.20
При nстюювленні значення i-,· продавлюючої сили у межс1х піраміди пропавлювс1ння поперечної
2.0:\.01-84.
арматури розрахунок повинен пропат1п1сь :1а умов:
( 19)
(20)
сумарна шю1ш1 псрср1зу rroпcpc 1 11roї арматури. яка псретннас бокові поверхш 11іраміди
продавлювш111я;
ДБН В22-5-97 С.31
R~\. - розрахунковий динамічний опір поперечної арматури;
Uin
-
середнє арифметичне значення величини верхньої та нижньої основ піраміди, яка утвори­
лася при продавлюванні у межах робочої висоти перерізу
Вказані вимоги розповсюджуються на плити завтовшки не менше
h 0 . см.
20 см. а
також на стрічкові та
стовпчасті фундаменти, у пазах яких замуровуюп,ся збірні стінові панелі та колони.
При ньому розрахунок на продавпюваrшя слід вести виходячи з можливості продавлювання залі:ю­
бетону, розташованого ни:жче дна стаканного або паза стрічкового фундаменту.
Поперечна армс1тура, яка встановлюється у плитних елементах у зоні продавлювання, повинна мати
достатнє анкерування на кінцях. Крім того,1ювинш1 бути забезпечена передача поперечного зусилля з
поздовжньої арматури на хомути. Іllирина зони встановлення хомутів повинна бути не менше
1,5 висоти
перерІЗу.
Розрахунок на сколювання виконується за СНіП
4.21
Нерозрізні збірно-монолітні зпr­
2.03.01-84.
нальні конструкції над монолітними опорами повинні бути перевірені розрахунком на сколювальні
напруження, які виникають на поверх11і контакту матеріалів, за формулою
c=
1h
09
'.
,МПа(кгс/см 2 ).
(21)
()
Граничне значення ІlИХ напружень знаходиться з виразу
'tшах= 0.25R~ ·со, МПа (кгс/см 2 ),
поперечна сила у перерізу елемента, що розглядається,
деQ
-
О)
(т.с.);
коефіцієнт,що враховує ступінь шорсткості поверхні збірного елемента згідно з табли­
цею
Таблиця
10
( 22)
22.
22
-·--------·-----
...
---~-~
·-
Характеристика шорсткості поверхні бетону
-----------~--
-·
Значення коефіцієнта ш
1. Гладка (загладжена) поверхня_ -----~-------·---2. Поверхня з природною шорсткістю
З.
0,60
Поверхня з наявністю місцевих заглиблень (1,5х1 ,5х1 ,О см) з кроком
1Ох1 О
4.
0,45
см
0,65
-----
----
Поверхня з утопленим щебенем розміром
20-40
мм через
50-70
мм у
0,80
свіжоукладени~_бе-r:он
5.
·-
Поверхня свіжоукладеного бетону збірного елемента,оброблена
15
%-вим розчином сульфітно-спиртової барди з наступним видаленням
знетужавленого шару бетону піскоструминним апаратом
Коли 1:
>
-~---
1,0
---- --------------~
--- -----
'tшах, то слід передбачати випуски поперечної арматури із збірноІ'О елемента у шар моно­
літного бетону нормально до поверхні і в кількосгі, яка визначається розрахунком на поперечну силу.
5 РОЗРАХУНОК СХОВИІ.Ц :1 КАМ'ЯНИХ ТА ІНШИХ МА ТЕРІАЛІВ, ОСНОВ
І ФУНДАМЕНТІВ З ПАЛЬ
Розрахунок сховищ з н:ам'япих та інших матеріалів
5.
І У кам'яних та армокам'яних конструкніях елі/~ застосовувати матеріали 3 проектними марками
за мшшстю на стиск не нижче: негла
5.2
М
! ОО.
бутовий камінь
М
] 50.
р03чин дпя кладки
-
М
50.
Розрахункові линамічні опори юrадки з кам'яних матеріалів у конструкніях с1ід приймати
такими, що дорівнюють опорам з1 ідно з нормами ІІ,1 11роектування кам'яних та армокам'яних конст-
рукній. помноженим на коефі11ієнт :rинамі•шоrо з;v1іш1ешrя
1,2
(СНіП П-22-S
1).
5.3 РоJрахункові дю~амРІНІ опори ;щя ш1стового та профі;п,ного прокату у ко11струкп1ях слщ
приймати такими. що дорівнюють ро:зраху11ковим опорам згідно з нормами на проектування сталевих
конструкній, помноженим на коефі11існт К 1 =:
1.4 та
коефінієнт умов роботи
m
1, І
При розрахунку :тарних з'єлнаш, сталевих конструкцій коефініснт ;rинамічного зміш1еш-1я Ку сшл.
приймс1ти рівним І.
СЗ2 ДБН В.2.2-5-97
Розрахункові динамічні опори для деревини, яка використовується у конструкціях, слід прийма­
5.4
ти такими, що дорівнюють розрахунковим опорам зпдно з нормами на 11роектування дерев'яних
конструкній, помноженим на коефіцієнт динзмічного зміцнення Ку=
1,4.
Розрахунок елементів кам'яних та армокам'яних конструкцій слід проводити за граничними
5.5
станами першої групи у відповідності з вимогами норм з проектування кам'яних та армокам'яних
конструкцій (СНіП ІІ-22-81 ).
Розрахунок стін з кам'яних матеріалів при е 0 :; О,7у проводиться без перевірки розтягнутої зони на
розкриття тріщин. При цьому найбільша величина ексцентриситету е 0 за розрахунком несучої спромож­
ності повинна задовольняти умови при розрахунку відповідно:
-
граничного стану першої групи е 0 :; О,95у;
-
відстань від центра тяжіння перерізу елемента до краю перерізу у бік ексцентриситету, см.
другої групи е 0 ::::: О,8у,
де у
При забезпеченні сумісної роботи кам'яної кладки та залізобетону розрахунок конструкцій слід
проводити за методикою, яка наведена у дод;:пку І
t.
Розрахуно1, основ та фундаментів
5.6 Розрахунок основ
сховищ повинен проводитись у відповідності з вимогами норм з проектування
основ будинків та споруд (СНіП
2.02.01-83).
Розрахунок основ сховищ, складених із скельних грунтів, а також водонасичених глинистих та
заторфованих грунтів, проводиться за несучою спроможністю на основне і на особливе сполучення
навантажень. При цьому розрахункові опори основ із скельних грунтів слід приймати рівними тимча­
совим опорам зразків скельного грунту на одновісний стиск у водонасиченому стані, помноженими на
коефіцієнт динамічного зміцнення Ку= 1,3.
Розрахунок основ, які складені нескельними грунтами, проводиться по деформаціях на основі
сполучення навантажень. При цьому відношення площі фундаментів в плані під стінами та колонами до
площі покриття (площі збирання навантаження) слід приймати не менше: для укриттів П класу
ПІ класу
О,
l та IV
класу
0,15,
0,05.
Розрахунок конструкції фундаменту на міцність повинен проводитись на особливе сполучення
навантажень, при цьому еквівалентне статичне навантаження слід приймати 3а
3.22 цих
норм.
Розрахунок фундаментів з паль
Розрахунок фундаментів з паль повинен виконуватись у відповідності з вимогами норм на
5.7
проектування фундаментів з паль та глибоких опор (СНіП
2.03.03-85).
Несучу спроможність па;1ь слід визначати як найменшу з їх значень. одержаних при розрахунках
на особиве сполучення навантажень (з урахуванням дії ударної хвилі) по опору:
грунта основи паш;
матеріалу палі, який ви3начаєп,ся у відповідності з нормами проектування бетонних та
залізобетонних конструкцій.
5.8.
Несуча спроможність Р 11 • те, висячих пш11, згід110 з умовами опору грунту основи визначається
за формулою
J,(i
де Fci
і=,І
г-·--
(!
1
,
те,
(23)
VrJ
-·· несуча спроможність однсїї шші. те. пrи дії статичного навантаження nизначається за
нормами на проектування фундаментів з шшь та глибоких опор;
ЛР 1
К('І•
,
n vi пі Hrr tg <rj
аїн Рн ( l-2vll) Kz \lf'o
+ ЛР1К[.J L,
1 V
- + Kv (а1в Pr, l•P + ::tlн P1r fп) +
- 2
тиск у фронті ударної хвилі (О.О І Н/м 2 ) тс/м 2 (ЛРі
Kv,
І О ЛР; ЛР -- тиск, МПа (кгс/см=\ що
приймасться з згілно додатком І:
К 7 - коефіцієнти, які врахоnують пес11івпадіння за часом максимуму тиску в ударній
хвит, швилкості та переміщення фундаменту з паль, приймаються
Kz= 0.015
м: к 13 =
стін (ко;юн
0.7
1
для фу11ламентін під зовнішніми стінами і к .J=
):
Kv= ] м/с;
0,44 для внутршшіх
11
ю11ьюсть різноrщштх шарш 1рунту:
v1
коефіцієнт Пуассона л.ан і-го ш:1рv гру11ту. що визначається з норм на проектування основ
П1
периметр понсрсч1ю1 о
будинків та шоrуд:
r1cpcp13y
ш,;11 у ссрсш1111 но шару грунту, м:
ДБН В.2.2-5-97 С.33
H 1r
~ товщина і-го шару грунту, м. який торкається боковоі" поверхні палі;
<Рі
~ кут внутрішнього тертя і-го шару грунту. що виз1-шчається за нормами на проектування
основ будинків та споруд;
vн
коефіцієнт Пуассона для і-го шару грунту під вістрям пJлі, який визначається за нормами
на проектування основ будинків та спорул::
а 1 н,а 1 н-· швидкості розловсюджсншr пружно-пластичних хвиль у шарі грунту у підошві роствер­
ка і біля вістря шші. м/с. які прr1ймаrоться за таб;rицею
Рв, Рн
Г\,
23;
параметр грунту під ростверком 1 пі;~, вістрям палі, тс-с2/м4, що припадає за таблицею 23;
- плоша підошви ростверка, яка визнс1чається методом підбору, що припадає на одну
палю, м 2 , за мінусом площі F 0 ;
~ площа обпирання, м 2 , на грунт шші, яка приймається за нормами на проектування фунда­
ментів з паль та глибоких опор.
5.9
При визнRченні несучої спроможності висячих пс1ль з уширенням біля вістря, заглиблених без
заповнення пазух вище уширсння або з неущільненою засипкою, складання по шарах при розрахунку
першої складової у формулі (23) слід розповсюджувати тільки на шари грунту, які лежать у межах
циліндричної (призматичної) частини уширсrшя палі.
Таблиця
23
--- -
~----------
Швидкість
Параметр грхнту
Характеристика грунтів
р, ТС·С 2/м
розповсюцження
пружно-пластичних
хвиль а 1 , м/с
~~~----~
1 . Насипний грунт, ущільнений із ступенем вологості SL ~ 0,5
о, 16
150
2. Пісок крупний та середньої крупності при ступені вологості
SL ~ 0,8
О, 17
250
3. Суглинок тугопластичний і щільноппастичний
0,17
300
0,2
500
О, 15
200
0,1
100
4.
-~·-
Глина тверда і напівтверда
5. Лес, лесовидний суглинок при показнику просіданнR
SsL:::;0,17
___
·-
,,
6. Грунт при відносному вмісті рослинних залишків q > 0,6
(торф)
-
__ ____
"
-------~~~--·--
7.
Мули супіщані глинисті
8.
Водонасичений грунт (нижче рівня грунтових вод) при
·-·
О,
"---~----~
~ ступені вологості.
15
О, 19
---- ---·
0,2
0,19
SL > 0,9
SL :::~ 0,8
-··--·
-~-~
Для проміжних значень характеристик р, а 1 , наведених у таблиці, допускається застосовувати
І інтерполяцію ... __
..
-----------·-
----------- --
..
Несуча спроможність паль-стояків
5.10
500
1500
450
------ '--~
, Примітка.
----
Pci·
---··-- ------~-
JОкН (те). :;а умови опору грунту основи (палі) визна­
чається відповідно до вимог норм на 11роектува1шя фунламентів з шtш, та глибоких онор з урахуванням
динамічного зміцнення основи згідно з 5.6 них норм.
5.]] Кількісп, ш1л1, і шшь--оболонок N 1" шт. у фундаменті сховшца визначається за формулто
Ре+ Кі!ЛР1
F 11
(24)
Nll
ле ре
постій11с навантаження.
1О
кН (Т<.:), яке перещ1ст~,ся на частину фундамснгу, що піллягас
розрахунку. віл вер,хніх констрУюrій і 11рІ!йм;1стьсн зпдно з додатком І:
F
л
нлоща покриття, !'vГ. з ЯК(іЇ ·:,бпр:tсп,ся навантаження вщ уларної хвилі на розрахункову
часпmу фундаменту:
коефінієнт динамічності якніі rІрJІймасться з умови 01юру:
а) грунту основи ш111 ь К
I
І.
б) мс1тсриалу па,11 ;rчя висяч11х
те саме, 1но і у формулі
m1J1t,
К,
(23):
несуча спроможнісп, шші, !ОкІІ (1с).
1і
;,Lля 11а:ть-стояків К, 1
J .~:
С.34 ДБН В.2.2-5-97
6 РОЗРАХУНОК ПРОТИРАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ
Огороджувальні конструкції сховиш повинш забезпечувати послаблення радіаційного впливу
6. l
до допустимого ршня.
Розрахунок проводиться у такій послідовності. Розробляється геометрична модель укриття і визна­
чається·:
-
вага І м 2 зовнішніх та внутрішніх стін перекриттів;
площа отворів у стінах та висота їх розташування від підлоги укриття;
дані про розташування будинків (споруд) шt місцевості (розмір забрудненої ділянки, яка
примикає до будинку або споруди), характер забудови;
-
типи та конструктивні особливості входів.
Ступінь послаблення радіаційного впливу стін та покриття, що виступають над поверхнею землі
сховищ, слід визначати за формулою
2 К'Уі К11і
А~](
К
пі
КР,
(25)
потрібна ступінr, послабленш1, яка приймається згідно з додатком
де А
~і
'У і+
-
1;
коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання пререпоною з і шарів матеріалу,
який дорівнює добутку значень К для кожного шару і приймається за таблицею
24;
коефіцієнт поослаблення дози нейтронів перепоною з і шарів матеріалу, рівний добутку
значень Кдля кожного шару, що приймається за таблицею
-
24;
коефіцієнт умов розташування сховищ, що приймається за формулою
K·ia6
КР=К-,
(26)
буд
коефіцієнт, який враховує зниженнн дози проникаючої радіації у забудові та прийма­
ється за таблицею
25;
коефіцієнт, який враховує послаблення радіації у житлових та виробничих будинках при
розташуванні у них укриттів та приймається за таблицею
6.2 Для
26;
матеріалів, близьких за хімічним складом до наведених у таблиці
щільністю, коефіцієнти~ и
24, але які відрізняються
Kn слід визна чати для товщини приведеного шару х 11 РР' який розраховується
за формулою
х,,гр=х
дер
х
-
Рх
р
,
( 2 7)
щільність речовини з відомими значеннями К 11 и Ку;
товщина шару речовини з шшьшстю Рх, для котрого визначається приведена товщиш:t
хпрр·
Табшця
24
-----------
Товщина
шару
_матеріалу,
см
---
Коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання та нейтронів проникаючої радіації товщею матеріалів
2,4 г/см 3 , І цегла р 1,84 г/см 3 , І грунт р == 1,95 г/см 3 ,
дерево р = 0,7 г/см 3 ,
поліетилен
сталь
_____
бетон р =
вологість 10%
к~--=--6,2 [
t
1
---------- t ---
23 і
--------------,----
і
-к( -- -_І
2,0,
=
вологість 5%
- -і<-~--- і
вологість 19%,
Ку
3,7 !
-----
І
Ку
Kn
1,7
6,5
5,3
8,2
З, 7 !
1
43 іІ
8,3~
І -- - ----12 ТІ ------ 5,2 'І
----- 131·
17
7.2 І
1----2224'
10 І
І
1з
2,5
3,8 І
І
5,7
8,2
12-1І
12
171
25 І
-----•
'+ І
1-JU
І
52
390 І
590
790
11
зо,
120
200
340
550
350
~,.., ІІ
ОЬ
3500 І
5000 і
95 І
130 і
6,5
----,
ІІ
-~-
І
3,о і
з100 І
18
10,0
48-10 4
28000
46000
320
430
50000
82000
77000 І
12-104 і
580 І
770 І
770
1410
14 1о'• І
22-10
22-1 о 4 і
37-10 4 1
540 І
і
61-10
61-1а44
2300
3100 іІ
1,7-10
1,7.10 6
2,7·10 6
2.
4100
4,5·10 6
З.
7,4-10 6
6
1800L 5.4.10
5,
5400
7100
8,7-10(:Г
2300 ~
і
9400
12000
-
____
--+--
12 І
14 І
16 І
6
6 +I---з5--+--I----+-I- з:2-:-1-0~
19:
6,1-10 6
21Г
25
,
і
І
1 ,7 1 0
25,
зо
1,1107
2,2-1
о7
- ,
'
42
І
-
50
1
--=-r-
5,1-10 8
2,0-10 7
54
9,610 8
13,3-10 7
62
1,810 9
--
-
і
і
-
-
1
1
~--'
:
69 /
82 і
~~ +іТБ~-~
І
-
:
~
48
13,3-10
І
r, r,
21
4,1-10 1 і
7,6-10 7 --
1,2-10 7
1200
1100
j
+-------,~------+----------
28 /
32 І
~:: ~: : ~~ ;:::~:
14.10
1
з~
-___
640
900
91-10 4
І
4
82-10 4
6
1,3-10
1,
6
-- І
,о :
12 ,
1s
2610 4
І
17
6,7 :
звооо І
72000 І
141 о 4
9,0
14
26 І
5,7 І
7000
56
4,5 І
5,5 І
6700 І
5700
11000 І
18000
17
--------- ----
J____ 21]-
з.5 j_______ ~<3oo І
4,2 І
11000 l
30000
1000
І
860
,'
2,5 І
3,0 І
--з,8
r,r,r,гн, і
1,0-106
і
1,3
А ,-., ,
13001
1300
1800
3000
53
180
s1-1
1400 І
І
240
420.1_
'
4,7
10000
20-1041
з2-10 4 і
1
1,0
l
3
Ку
Kn
І
о4
~-----------+--
22 І
!
1,2
=7,8 г/см
р
Ку___
І
910 і
1500 f
А_,,.,_,-,.
4100
1,0 [
3
І
6,7 І
7,7
----t----- ---------680
C:C:UU І
Kr
,'
2500
' - -
І LfU '
Kn
12 І
26 І
51
100
170
І
-·- -------
І
!
5,5 -1і ---- -----------2,5
------
3,5
р
Kn
1,7
=0,94 г/см
вологість 30'%,
1зО І
160 і
180
І
- І
- І
~---!І
- і
_________
-
PJ
_J
1}1
У1
---- ___
-1 _______
1
ГІ.)
се
'--1
(.")
~
С.36 ДБН В22-5-97
Таблиця
25
..~--
Характер з абу дов~-~~ _
1-П-р_о_м_и-сл_о_в_а______
І
Кількість
будинкі
]
І
8 ,___
4-6
Висота
Щільність
І
Коефіцієнт
забудови,%
J ___б~у_д_и_н_к_і.в~,_м_-+--~----'----+---....__.....,__----11
к.,,.,.,
І
10-20
40
і
1,8
І
'
!
І
зо
І
ї~
І
1-2
І
І-
10
і
:
!
20
8-12
40
і
зо
20
Житлова та адміністративна
10
50
30-32
9
8-1 О
2
Примітка. При щільності забудови менше
1О%
коефіцієнт
K,,,f;
1,0
І
1,5
1,3
1,2
1,0
І
20
10
50
12-20
1,2
2,5
2,0
зо
5
1,5
і
І
1,5
1,0
2,0
зо
1,8
20
1,3
10
1,0
50
1,6
зо
1,4
20
1,2
10
1,0
приймається рівним
1.
Для матеріалів, близьких за химічним складом, але які відрізняються вологістю при однаковш
щільності і не включені у таблипю
,
,
24,
приведену товщину Хпрп при розрахунку послаблення нейтронів
,
сшд визначати з сшввщношення
Хнрп= x,rpp
w
W~
(
J/p
ВІД
де ~,:1р11
W
Wвід
'
( 28)
приведена до однієї шільності за сІlіввідношенням (27) товщина нового матеріалу;
- вологість нового матершлу, який не досшджувався;
вологість материалу з відомими значеннями К 11 •
За знайленим зшtченням хпрп з таблиці
24
ви:шачається значення Ку и
Kn,
які і є коефіцієнтами
послаблення дози для нового матеріалу завтовшки х.
6.3 Необхідний коефіцієнт захисту ПРУ у залежності від їх призначення і місця розташування, а
також характеру виробничої діяльності населення, яке переховується, встановлюється у завданні на
проектування згідно з додатком І.
Прш,1ітка. Приймається, шо радіапійні опади рівномірно розподілені на горизонтальних поверхнях
тз горизонтальних проею~іях похилих та криволінійних поверхонь. Зараження вертиюшьних поверхонь
(стін) не враховується.
6.4
Коефіuієнт захисту К
I
щ1я прим1щсш, укриттів у одноповерхових будинках ви3начається за
формулою
0,65 к І кс·1 КІІС 1
VI Кет К 1 + ( ! - Кш) (К 0 Кс. 1 + І) K 11 cr К,.1
---
(29)
•
~ коефщіснт. шо враховус частку ра;1іаl\ЇЇ. нка прош1ю~с кріл, зовнішні та внутріпrш стіни.
1 лриймаст1,ся :т формушJJо
( 30)
.
.
Товщина
Матер1ал спн
стін, см
,
т--
І-----,
----
Виробничі будинки
[
1о
20
І
[_____38 ----+- _0,2_!3_ _ __ ,
0,27
і
'
І
51
_9,125 __:___ О,26
1--
64
і
І
0,10
[
---г1
L ____ _
________________ 1 _ _
?•_1__
окремо розташованих
Житлові будинки
-~----
Площа отворів і огороджувальних конструкцій будинків,%,
-r
і
:
І
0.25
---
зо
0,38
0,37
'
о,36
0,28
0,38
0,27
0,37
0.26
о.36
so
40
0,50
0,52
О, 18
0,47
0,50
0,13
0,45
0,41
0,10
~---~--І
1о
0,47
0,58
0,45
0,58
0,43
1
приймається рівним
o,s2
:
1
0,50
0,38
1- 0,2s -
0,26
г
І
--
І
~_0_-~2
0,23
1--
0,27
0.18
0,21
1
0,25
-0,55
0,62
--
0,20
0,41
о,32
'
І
І
-~:- - - -0,71
0,45
о,36
-
so
40
0,28
І
!
_
l
1
зо
20
І
0,50
І
о,з~
0,41
І
І
__
0,38
__
І
1
і
і
!
о_._:з~-~
І
0,83
і
0,55
І
І
І
.
__l ___v_,-.__"__
1.
[)J
Г\)
~
У1
<:а
"'1
<:;
(.()
"'
С.38 ДБН
8.2.2-5-97
плоский кут з вершино1-о у uентрі приміщення, проти якого розташована і-та стіна
-
укриття~град. При ньому враховуються зоврішні та внутрішні стіни будинку. сумарна
вю·а
J м- яких у одному напрямку менше 1о~н (1000 кгс);
кратність послаблення стінами первинного випромінювання у залежності від сумарної
ваги огороджувальних конструкuій, яка визначається за таблицею 27:
кратність послаблення первинного випромінювання перекриттям. яка визначається за
кет
-
таблицею 27;
коефіцієнт, який залежить від висоти та ширини приміщення та приймається за таблипею
27;
коефіцієнт. який враховує проникнення у приміщення вторинного випромінювання і
визначається згідно з 6.5 цих норм;
коефіцієнт, що враховує зниження дози радіації у будівель, розташованих у районі
забудови, від екрануючої дії сусідніх будинків, який приймається за таблипею 29;
коефіцієнт. який 3алежить від ширини будинку та приймається за поз.1 таблиці 28.
Таблиця
27
Кратність послаблення у-випромінювання радіаційного зараження
Bara 1 м
2
місцевості
оrороцжувальних
стіною, Кет
(первинного
перекриттям, Knep
(первинного
перекритям підвалу, Kn
(вторинного
випромінювання)
випромінювання)
випромінювання)
1~
2
2
7
200
4
3,4
10
4,5
15
конструкцій, кгс
250
5,5
f------------·+------·--·----------··---·300
8
---------------+------------------!
6
зо
------------+-----·-~--.--------------1--------------+-------------І
350
12
8,5
48
400
16
10
70
450
22
15
100
f-------------t-----------------1---------------------t-------------j
500
32
~
1W
550
600
45
26
220
65
38
350
50
500
----------- - - - · - - - - - - - - + - - - - - - - - - - - - - - - · - - - t - - - - - - - - - - - - - - - 1
650
90
---- -------------------+------------------------· ----
----!
f------1_0_0__________, ______12_0___________1_________
10________+ -_ _ _ _ _ _8_00_____________,
______ ---~_о_о _______ --·-·-----~5о
_j_ _________________1__
2_0__________
2000
-------·-
9_о_о_ _ _ _~---- ___ -~О_О _______ __і _____________2_2___0______________________4500
_____
1
і-
~
1000
----1-100
_______ -----1-·
.
!
;:~г-~ -_т ~
,-----
2000
8000
І
Гпри~1~;;_д~--;~~;~і-~~~~,;~-~~~нь ваги
1
"
10000
700
:::: 10 4
1100
:::: 10 4
2800
:::: 10 4
~1~---··
1500
1
1000
•
_
•
4500
1;~ 2 огороджувальни;;о~;-~~укцій коефіцієнти к--, к
ст
4
пер
і к слід
п
Коефіцієнт К 0 сліл приймати при розлнпувашrі низу віконноп) отвору (світлового отвору) у
зовнішніх стінах на висоті від підлоги прнмішсшrя укриття
Щ)9а.
:::: 1о
----- --~----·--
L~Е.~~-~-ат~ за _1_н_т!рПОJ1_RЦ_І~Ю_:_ __ _
6.5
І
--
0.S
м рівним
0.Sa; ] .5
м
--- 0. l 5ci: 2 мі
бі.,п,шс
ДБН В.2.2-5-97 С.39
Таблиuя
28
г;;;~-;г---- Висота
І
п.п
---т--
3-- -т-
, приміщення, м : - --
-------'-
__
6___
_j_
12
18 _
-- -~--------
0,04
0,09
О, 19
0,27
0,32
0,02
0,03
~І~-0-,09
0,16
0,2
0,01
0,02
l
2
3
з
6
12
Примітка
1.
І
!
:
2.
0,47
j
0,34
------- 1 - - - - - - - - - - - + - - - - - - - j - - - - - - - - - - - - j - - - - - - - - - - -
0,05
0,06
0,09
Для проміжних значень ширини та висоти приміщень коефіцієнт
інтерполяцією.
Примітка
-!
48
о,з8 ..=І_~~----~
0,06
4
[
0,24
2
!
24
О, 16
1
І
j
Коефіціє_н_т_V_1_пр_и__ш_и_р_и_н_і_п_р_и_м__і_щ_е_н_н_я_(б-у~~-~~~,-~
V1
0, 15
приймається за
Для заглиблених у грунт або обвалованих споруд висоту приміщень слід приймати до
верхньої відмітки засипки.
Коефіцієнт а визначається за формулою
so
а
-
( 3])
площа віконних та дверних отворів (площа незамурованих прорізів і отворів);
площа шдлоги укриття.
б.б Зниження дози радіації від екрануючоrо впливу сусідніх будинків і споруд визначається кое­
фіцієнтом Км, який приймається за таблицею 29.
Таблиця
29
Коефіцієнт Км при ширині ураженої ділянки, яка межує з
будинком, м
Місце розташування укриття
На першому або підвальному поверсі
і
І
5
10
20
зо
40
60
100
300
0,45
0,55
0,65
0,75
0,8
0,85
0,9
0,98
0,2
0,25
0,35
0,4
0,45
0,5
0,55
0,6
На висоті другого поверху
6.7
При розробленні типових проектів допускаєтся визначати захисні властивості приміrдень, які
призначаються під ПРУ, при осере;1,нених значеннях коефіцієнта К~,, що дорівнюють:
0,5 О, 7 -
для виробничих та допоміжних будинків всередині промислового комплексу;
для виробничих та допоміжних будинків, розташованих вздовж магістральних вулиць
або у міській забудові житловими кам'яними будинками;
для окремо розташованих будинків у сільських населених пунктах.
При.мітка. При розрахунку коефіцієнта захисту приймається, tцо випромінювання крізь будь-яку
стіну ПРУ (за винятком знглиблених у грунт або обсипних споруд) пропорційне плоскому куту, який
описує шо стіну з розрахункової точки у центрі примі1лення. При прямокутному обрисі ПРУ чотири
плоских кути утворюються вщ перетину діагоналей.
У зв'язку з тим, що бу/щнки (сrюруди), які пристосовуються під ПРУ, мають, як правило, стіни,
послаблені отворами, та складні обриси у плані, доrrільно проводити розбивку ПРУ на плоскі кути,
максимально враховуючи вказш1і особшшості.
Сумарна маса 1 м 2 стіни (перегородки), яка має отвори, при відсутності даних 1ю масі усієї конст­
рукції визначається як добуток маси І м 2 стіни (ІІсре1 ородки) без отворів на коефінієнт, що характср1лус
1снува~шя отворш схош·
(32)
де
sl)
sc,
плоша отворш;
1шо1щ1 стіни (нсрсгородю1).
Знайдена приведеш~ вага стін (rrcpc1 оролок). ню ротгашоваш в одному гr.:юскому ку-п, шдсумовусл,ся
С.40 ДБН
822-5-97
Коли сумарна маса стін у кожному пноскому куті вщрізняється одна від одної не більше як на
2
200 кгс/м , тоді величина кратності послаблення випромінювання стінами (Kci.) визначається за се­
редньою масою стін, яю1 визначається за формулою
І: (Xj.
Gi
( 3 3)
L ехі
- величина плоского кута у градусах, у межах якого сумарна маса стін менше 104 Н/м 2
?
(1000 кгс/м-);
Gi
сумарна маса стін у межах і-го плоского кута.
Коли сумарна маса стін у межах плоских кутів відрізняється між собою більше як на 2000 Н/м 2
2
(200 кгс/м ),то кратність послаблення випромінювання стінами визначається з виразу
І: ехі. Кет
Кет
де Кет
-
(34)
кратність послаблення випромінювання стінами, яка визш1ч,1ється за сумарною масою
стш у межах плоского кута.
При визначенні середньої ваги виключаються з розрахунку стіни, сумарна вага яких дорівнює або
більше 104 Н/м 2 (1000 кгс/м 2 ).
4
2
2
При сумарній вазі 1 м 2 стіни І 0 Н/м (1000 кгс/м ) та більше у будь-якому напрямку кратність
послаблення випромінювання стінами (Кет) визначається за стіною з найменшою сумарною вагою.
6.8 Коефіцієнт захисту К, для приміщень укриттів на першому поверсі у багатоповерхових будинках
з кам'яних матеріалів та цегли слід визначати за формулою
0,65Кст К1
(3 5)
KJ= (1
де К 1 , Кет, К 11 Р К 0 , Км
6.9
Коефіцієнт захисту
позначення ті самі, що у формулі
KJ
(29).
для приміщеш, укриттів, розташованих на першому поверсі всередині
багатоповерхового будинку, коли одна стіна uих приміщень безпосередньо не стикається з радіаційно
ураженою територією, слід ви:шачати за формулою
Kj
де Ксг, К0 , Км
-
(36)
(l - Кш) (К 0 Кс,+ 1) Км'
позначення ті самі, tцо у формулі
(29),
і визначаються для внутрішньої стіни
прим1щсння.
Значення коефіuієнтів захисту, визначені за формулами
6.10
множити на коефіцієнт
0,45
для будинків з ci ~
та на коефіцієнт
0,5
(29), (35), (37) і (40) для
0,8 для будинків з а :;; О,З
ПРУ, слід
у випадку,
коли не відвернуте зараження радіоактивними опадами суміжних та тих, які знаходяться над укриттям,
примнцень.
6.1
І Коефіцієнт :jахисту К I для приміщень укри1тів, розташованих у не повністю заглиблених
підвальних та цокольних поверхах, слід визначати за формулою
о,77 к кс 1 К 11
- - - - - - -1 - -----
К
J
де К 1 , Ксг К 11 1' К 0 , Км
К 11
(І
(37)
К11)[(К. 0Кст+J)+К11СК0Кст+l)]Км'
1
позІІачення ті самі, шо у формулі
(29),
для підвшл:сних частин стін укриттів:
кратніст1, rюспаблення llерскриттям підвалу (цокольного поверху) вторинного винромі­
нювавня, розсіяного у приміщенні першого поверху, шо визначається у залежності вщ
вапJ 1 м:::: перекриття за таблинсю 17;
К
1
0
-
коефіпієнт. що прпймаєпся при розташуванні низу віконного та дверного отворіn (світ_:ювого отвору) у стінах на висоті від підлоги першого поверху
та І м 1 більше
0J)9a,
0.5
ми нижче рівним О, 15а
ле а мас таке саме значення. що у формулі
(31 ).
6.12 Для підвальних та 1юкош,1rих пrимjшеш,, підло1·а яких розташоnана нижче рівня планувальної
відмітки землі менше ніж на
1.7 м,
косфіаіспт захисту счід визначати за формулою
(35)
як для приміщень
першого поверху. а при обвалуванн1 стш них приміщет, ш1 повну висоту-- за формулою
6.13
(40).
У ва~·у перекриття Шl/\ першим. нокол1,ним або пілвальним поверхами виробничих будинків
промислоnих підприємств при низ1шче1ші Ки
v
формулу
необхілно включати додатково вагу ста­
(37)
піонар1~юп) обладнання, але не Gin1,111c 2000 Н/м 2 (200 ю с/м~)
5
шющі, яку займас облапнанІІя.
ДБН В2.2-5-97 С.41
Вказана вага обшщшшня приймається рівномірно розподіленою по перекриттю.
У вагу І м 2 перекриття над цокольним або підвальним поверхами жило вих та громадських будинків.
розташованих у зоні ударної хвилі, слід додатково включати вагу 75 кгс/м 2 від внутрішніх перегородок
та несучих ст1н.
6.14 Для заглиблених у грунт або обсипних споруд (без надбудови) з горизонтальними, похилими
тупиковими або вертикальними входами коефіцієнт захисту визначається за формулою
О, 77К 11 ср
--~
К
J
де
Кпер-- позначення ті самі, що і у формулі
V 1•
х
(38)
V1+ХКпср·
(29);
~ частина сумарної дози радіацїї, яка проникає у приміщення кр1зь входи, визначається за
формулою
(39)
де П 90 ~ коефіцієнт, що враховує тип і характеристику входу і приймається за тс1.бпицею
Квх
вості, приймається за таблицею
Таблиця
30;
коефінієнт, що характеризує конструктивні особливості входу та його захисні власти-
31.
30
Коефіцієнт П 90
спуску або апарелі
---
0,5
з поворотом на
Тупиковий з поворотом на
та наступним другим поворотом на 90°
0,2
--+----------------1
Вертикальний (лаз) з люком
0,5
Вертикальний з горизонтальним тунелем
0,2
Таблиця
31
Коефіцієнт Квх при висоті вхідного отвору
Відстань від
входу до центру
----------·-·
2
приміщення, м
І
4
ширині, м
"------
_, ______ 1
4
2
-------
1
2
0,22
- -~-~-------
-------
4
"-
1,5
О, 1
О, 17
0,22
0,2
3
0,045
0,08
о, 12
0,07
6
0,015
0,03
0,045
0,018
0,05
0,065
12
0,007
0,015
0,018
0,004
0,015
0,02
0,004
0,005
0,007
0,001
0,004
0,015
--------~
~-----"
--~---·-· ---·
м
h,
--- --------
24
Примітка
1.
О,
"--
0,3
1
О, 17
----------
·--~---
Для проміжних значень розмірів входів коефіцієнт
KRx
--
--~------"
приймається за інтерполяцією.
---
______ ]
У спорудах аркового типу при визначенні К 11 ср товщина грунтової обсипки приймається для нс1.йви1цої точки покриття.
6. 15
Коефіціснт захисту дпя повністю заглибJІених підвалів та приміщень, розташованих у вну­
трішній частині не повністю заглиблених підвалів. а також для не повністю заглиблених піпвалів та
цокольних поверхів при сумарній вазі частин зовнішніх стін, що виступають. з обсипкою ! ООО ю·с/м 2 та
більше визначаєт~)ся за формулою
4.5 J<, 1
( 40)
та (ЗS)
6.16
При Ш1ЯВІІОСТІ кіш,кох входів Jll,!'ICfl!IЯ х. НJЛНсlЧ,Н_"ГhСЯ як сум,~ значень по BClX входах. Коли у
вхсщі передбачасться вла11пува1шн сті11к11--скршrа або дверей внгою білr,ше 200 кгс/м::, то значенншr
визначається 3а формулою
С.42 ДБН В.2.2-5-97
х
п
Квх
І, Кете п 90 •
( 41 )
1
где Квх• П 90 , ~ позначення ті самі. що у формулі
n
Кете
-- кратність послаблення випромінювання стінкою-екраном (дверима),яка визначається за
таблицею
7
(39);
юльюсть входш;
27,
як для Kci·
САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ
7.1
У приміщеннях, які пристосовуються під захисні споруди, слід передбачати системи вентиляції,
опалення. водопостачання і каналізації, що забезпечують необхідні умови перебування у них перехову­
ваних згідно з додатком
1 та
діючими нормами (СНіП
2.04.05-91).
Елементи санітарно-технічних систем слід проектувати з урахуванням максимального їх викорис­
тання при експлуатації приміщень у мирний час. При цьому використання фільтрів ПФП-1000,
фільтрів-поглиначів, фільтрів ФГ- 70 та засобів регенерації у мирний час передбачати не потрібно.
Відстань між елементами обладна.ння, а також між конструкціями та обладнанням слід приймати
відповідно до таблиці
Таблиця
32.
32
Відстань м їж елементами обладнання
Размір, м
Між двома електроручними вентиляторами (між осями рукояток)
1,8
Між віссю рукоятки вентилятора та огорожею
0,9
0,2
0,7
Між агрегатами обладнання та стіною при наявності проходу з другого боку агрегату
Ширина проходів для обслуговування обладнання
Ширина проходів від установки РУ-150/6 до стін:
з боку обслуговування
1,0
з неробочої сторони
0,8
Між балонами із стиснутим повітрям (киснем) та опалювальними приладами
Те саме при наявності екрана
1,0
0,2 (0,5)
Примітка. Відстань між стінами та стороною великогабаритного обладнання, що не обслуговується,
приймається відповідно до норм на проектування опалення, вентиляції та кондиціювання повітря.
7.2
Системи санітарно-технічних пристроїв захисних споруд слід проектувати з стандартних або
типових елементів, які випускаються вітчизняною промисловістю, переважно у вигляді блоків та укруп­
нених вузлів. Розташування та закріплення обладнання повинні передбачатись з урахуванням забезпе­
чення надійного функціонування систем при можливих переміщеннях огороджутшьних конструкцій та
виникнення у них залишкових прогишв у результатJ д11 розрахункового навантаження.
Вентиляція та опалення сховищ
7.3
Систему вентиляцїї сховиш, як правило. слш проектувати на два режими: чистої вентилянії
(режим І) та фільтровентиляції (режим
11)
При режимі чистої вентиляції подача у сховишс очищено1·0 від пилу зовнішнього повітря повинна
забезпечувати необхідний обмін ловітря та вида.:1е1шя з приміщень тепловиділень та вологи. При
фільтровентиляції зовнішнс повітря, яке подаєп,ся у сховище, повинно очищатися від газоподібних
засобів масового ураження, аерозолсй та пилу.
7.4У місцях, ;хе можлпшt загазованість приземного повітря шкідливими речовинами та нролуктами
з1 орання. а також на об'єктах з виробниuтвом або застосуванням СДОР, у сховищах слід передба,rати
режим регенерації внутр1шнього повітря (режпм ІІІ) та створення пі;шору згідно з додатком І.
7.5
Кількість зовнішнього 1ювітrя, яке подається у сховишс, слід приймати:
-
при чистій вснтиля11ії (режим І)
за табтшею
33:
при фільтровентилянїї (рсж:11м 11) з розрахунку 2 м 1 /t·од на одного переховуваного. 5 м 2 /год
11а ол11ого пращоючоr·о у вриміщстшях пункту керування та І О м'/год на одного пра.пюючо1 о
у фіm,тровснти.:-1янійній камсrі з слсктрору 1 шими вентиляторами.
ДБН В.2.2-5-97 САЗ
Таблиця
і
33
Кліматичні зони, які різняться за параметрами А зовнішнього повітря
~~~ер зони
температура,
0
_<:;________ j_____
Кількість повітря яке
3
т;~!'_о_в_м_і_с_т_І_н_,_к_к_а_л_/к_r__t----_п_о_д_а_є_т_ь_с_я_,_м__Іл_ю_д_._-г_о_д_____,
1
2
До 20
----------+І_д_о_1_0_,5_ _ _ _ _ _ _ _ _-+-_ _ _ _ _ _
8 _ _ _ _______,
Більше 20 до 25
І Більше -10,5
до 12,5
!
10
---------------+--------------------+
З
Більше 25 до 30
Примітка
: Більше 12,5 до 14
11
----------···-
1. Кількість повітрА, Аке подається, визначена для розрахункових параметрів зовнішнього
повітря, що відповідають середньомісячним найтеплішого місяця.
Примітка
вмі~:Г
2.
Коли температура зовнішнього повітрА за параметрами А відповідає одній зоні, а тепло­
другій, т<:Jді географічний пункт, який розглядає_:~:1:,_сА, слід віднести до більш теплої з цих зон.
-
Нормативи кількості повітря, яке подається (таблиця
33),
допускається використовувати при про­
ектуванні. При прив'язуванні проектів масового застосування та розробленні інших індивідуальних
проектів кількість повітря, яке подається у сховище при режимі ІL,м 3 /год, необхідно визначати за
формулою
L
Ql
( 42)
1,2 Овн-ІJ'
кількість тепла, яке виділяється у сховище (від людей, електричного освітлення, електро­
силового обладнання), ккал/год;
тепловміст зовнішнього повітря, який відповідас: середньомісячній температурі та воло­
lj
11311
гості найтеплішого місяця, ккал/кг;
тепловміст внутрішнього повітря, який відповідає допустимим сполученням температури
та вологості повітря, які допускаються, ккал/кг (визначається за графіком додатків 9 та 10
у залежності від розрахункових тепло вмісту 3 , вологовмісту Івн зовнішнього повітря.
-
1
Дані таблиць
33, 34, 35
необхідно наводити не тільки для теплого . а й для перехідного та холодного
перюдш року.
При прив'язці типових та розробленні індивідуальних проектів кількість повітря, яке подається у
сховище, при режимі 1 м 3 /год необхідно визначати не тільки за Qт надлишковому, а й за газовиділен­
ням
СО 2 .
Кількість повітря, яке подається у сховище для нетранспортабельних хворих при шкувальних
установах, а також для тих, які прашоють у медичних пунктах, приймається:
при чистій вентиляuії
-
за таблицею
при фільтровентиляції
33
з коефіцієнтом
1,5;
з розрахунку І О м 3 /год на одного переховуваного.
У операційних та пологових повітрообмін приймається: за притоком
5-кратний за
7.6
1 год
!О-кратний, за витяжкою
незалежно від режиму вентиляції.
У сховишах, які розташовані у 3-й кліматичний зоні (таблиця
33),
для П режиму вентиляпії па
основі тепловологісного розрахунку слід передбачати одно з таких рішень щодо видалення теплових
1щ11,лишюв:
збільшення кіш,кості поnітря. яке по)щсться. до І О м'/люд-год;
застосування пристрою для охололжсння повпря.
О1г:гимальнс рішення шодо видалення теплових надлишків вибирасться на основ~ техшко-еко­
ном1чного розрахунку.
У сховишах. які розміщуються у вка·за~1их кліматичних зош1х. для вилалення теплових надлишків у
ІІІ режимі необхідно передбачати пристrої для охолодження повітря.
У випадку використання у !І
або ІІІ режимах вентилянії пристроїв д:тя охо,юджспня повітря
допускається передбачати їх застосування і у І режимі за умови можливості зберігання запасу води
(джсре.;ш водопостачання). яке призначається на охолодження повітря та дизель-електричного агрегату
у П та ІІІ режимах вентиляції.
7.7 Для
видалення 1з сховища при І! JХ'ж11мі тсшювих на;сшшків за до110могою зовнішнього 11овітря
як rозрахункоВJ сшд 11риймати ш1раметр11 зо1шшшr,ого повІТря. шо в1дпов1дають серслньом1сячним
температурі та вологості найтеплшюго м1сяш1 року.
Для видалення теплових шщJшшків з,: лопо:1101·010 :{асобів охоло;rженш, повітря (повітроохолоджу­
вачі. кондиціонери ит.ін.) у І I І! режимах як ро]раху11кові повшші прийматися параметри А :ювнішш,01 о
С.44 ДБН
8.22-5-97
повітря, коли у технічному завданні на проектування сховища не вказані інші розрахункові параметри
зовнішнього повітря.
При тепловологісному розрахунку слід враховувати тепловиділення від людей, електричного
освітлення, електросилового обладнання та регенеративних пристроїв.
Вбирання тепла огороджувальними конструю\іями при розрахунку засобів охолодження повітря не
враховується.
Кількість виділення людьми тепла та вологи слід приймати згідно з таблиuею
Таблиuя
34
Кількість тепла та вологи
і
на підприємствах
Тепловиділення (повні) на одного
переховуваного
2.
' які
виціляються ~І
сховищах, розташованих
Показник
1.
34.
116
Вт
(1 ОО
при лікувальних закладах
ккал/год)
116
Вт
(1ОО
ккал/год)
~ - · - - - ~ -i--~--
- на одного переховуваного
0
при температурі приміщень, С
Вологовиділення
95
28
зо
110
~-----
г/год
95
г/год
г/год
-
З. Тепловиділення (повні) від працюючого і
обспуговуючого персоналу:
4.
-
хірурга, операційних сестер
-
обслуговуючого персоналу
203
-
174
Вт
Вт
(75
(150
ккал/год)
ккал /год)
Вологовиділення від персоналу:
-
який працює у операційній
200
г/год
-
який обслуговує хворих
170
г/год
Тепловиділення від електричного освітлення Qосв
Qосв
де Nосв
7.8
= 860
1, 16
Вт (ккал/год) слід визначати за формулою
Nосв,
(43)
сумарна потужність джерел освітлення, кВт.
Кількість зовнішнього повітря у режимі фільтровентиляції слід визначати за формулою
QT - FK qoгor
3
] (
) , м /год,
1'!
- 2 1
І~
(44)
в![
- кількість тепла, ккал/(год.м\ яка поглинається 1 м 1 огороджувальних конструкцій, яка
приймається за таблицею 35;
.
..
.
.
.
."
!
площа внутр1шньо1 поверхю зовшшюх огороджувальних конструкцш, м~;
тепловміст внутрішнього повітря, який приймnється для 1-ї та 2-ї кліматичних зон
(за таблицею 33) -- 22,5 ккал/кг, для 3-ї кліматичної зони
23,5 ккал/кг;
позначення ті сам1, шо у формулі
Таблиця
(42).
35
Середньогодинна кількість тепла, яка вбирається огороджувальними
Початкова
температура
огороджу­
вальних
конструкцій,
ос
конструкціями, ккал/(год-м 2 )
залізобетонними і бетонними
І
цегляною кладкою
---··-г;~·~ ІІІ режи_м_і_і температурі·; ..
при 11
режимі
І --·-
приміщенні
0
С
---~
-~І-пр-~ ІІІ режимі і температурі у
при 11
режимі
L....__ .приміщенні,
--· :·----~·--+··:
- -·-•---·- -
56
0
С
1
'
32
85
--··----"·---
-- - - - · - - - - - - . - - -
ДБН В22-5-97 СА5
Закінчення таблиuі
35
----~--~~-
Початкова
температура
"
"
конструкцій,
при
ос
цегляною кладкою
·-
при ІІІ режимі і температурі у і
11
приміщенні,
режимі
-- ~ - -
0
і
32
і
с
при
при ІІІ режимі і температурі у
11
приміщенні, с
0
режимі
"-·-
31
·-
""
І
залізобетонними і бетонними
вальних
- - - --·
І
32
!
~--- І
""
·-
31
-
20
58
91
81
35
56
50
21
50
81
72
31
50
44
22
43
72
62
27
----
44
38
36
62
38
32
24
30
25
24
26
16
!
23
-~---
конструкціями, ккал/(год-м 2 )
______ ________ ______,_
огороджу-
-·
1
Середньогодинна кількість тепла, яка вбирається огороджувальними
27
І
L~
-----
53
22
53
43
18
43
34
34
1,
-~-·-
·r ·І
24
---- -~ ---------
24
і
14
І
------
32
27
14
27
----
21
10
21
15
15
9
---
----------~-,~-----
2
і
!
І
·-
І
----
··--
І
Примітка. Початкова температура поверхні огороджувальних конструкцій приймається рівною
середньомісячній температурі зовнішнього повітря найтеплішого місяця згідно зі СНіП
"Будівельна кліматологія", але не нижче 15°С.
Тепловбирання
qoror
2.01 .01-82
огороджувальними конструкціями повинно враховуватись лише для одного з
режимів, як правило, для П режиму. Коли у технічному завданні на проектування сховища ПІ режим
заданий як перший за чергою, то тепловбирання враховується тільки для ПІ режиму.
Тепловбирання огороджувальними конструкціями сховищ враховується тільки при наявності об­
сипки.
7.10
Як джерело холоду для пристроїв охолодження повітря повинна передбачатися вода, яка
зберігається у заглиблених резервуарах або яка одержується з водозабірних свердловин.
Пристрій захищеного джерела водопостачання
водозабірних свердловин- допускається у виключ­
них випадках і при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні у 3-й кліматичний зоні за табли­
цею
33,
7.11
а також при можливості у сховищах, які розташовані на атомних станціях.
Для чистої вентиляції, фільтровентиляції, вентиляції ДЕС, сховищ на АЕС, вентиляції чистої та
забрудненої зон санпропускників повітроводи повинні бути роздільними. Повітроводи на шляху до
фільтру повинні мати не менше двох "поворотів".
Повітрозабори чистої вентиляцїї сховищ, а також вентилянії приміщення ДЕС повинні розміщува­
тись поза завалами будинків і споруд. Повітрозабори фільтровентиляції допускається розташовувати
ш1 території завалів та у передтс1мбурі сховища
Повітрозабір чистої вентиляції доцільно сполучати з аварійним виходом із сховища. При цьому
висоту п~ розташування повітрозабору с_;1іл ІІриймати вjлповідно до вимог СНіП
2.04.05 -91 * па
ошшен­
ня, вентишшію та кондиuіювання повітря.
Повітрозабори чистої вентиняції та фільтровентишщії всерелині сховища повинні бути з ·єдна.ні між
собою повітроводом з перерізом, розрахоnшrим з умов подавання повітря за режимом фільтровенти­
ля~щ,з влаштуванням у ньому герметичного клапана,
Повітрозабори чистої вентилянії та фшьтровенти.;rяції повинні бути розташовані на відстані не
ближче І Ом від викидів в1пяжних систем вентиляції схопи ща, прим1щеюrя ДЕС та огожнзка га:ювихлолу
дизеля.
У місцях розта.шуваш1я схо1шн.t у міс1,кііі забудові допускається поєднання у загальних шахтах з
розподільними перегоро;rками. які trc ;J.опускають неретіюшня повітря з каналу у ка.на.п:
а) 110вітро:заборів чистоі вс1пиляL1ії, фі;rьтровентилянії, вентишшії ДЕС, при цьому влаштувюшя
з'сд11увального повітроволу між 1ювітро3;16ор;1м11 чистоі вснтиляцїї та фі;п,тровентиляuії передбачати
не слщ;
б) витяжних каналів з окремих 11рнмішеrr1, сховищ га вихлошюї труfіи ві;\ дизе,rя при наявності
зворотних клапашв.
С.46 ДБН
82.2-5-97
7 .12 Повітроводи припливних тс1 витяжньrх систем, які прокладаються зовні, виконуються з буді­
вельних конструкцій, які розраховуються на дію ударної хвилі, або монтуються з сталевих зварних труб
і повинні прокладатися з уклоном і
:::: 0,003
у бік захисної споруди, при uьому перед противибуховим
пристроєм слід передбачати відведення конденсату.
Із сталевих труб з товщиною стінки не менше І'> мм слід виготовляти повітроводи, які прокладаються
всередині приміщень до герметичних клапанів, з'єднувальні повітроводи між повітрозаборами чистої
вентиляції та фільтровентиляції, а також шпрубки для установки герметичних клапанів у стінах.
Повітроводи фільтрів-вбирачів та регенеративних установок необхідно виготовляти з листової сталі
завтовшки
2 мм.
Повітроводи всередині приміщення після 1·ерметичних клапанів та фільтрів слід виготовляти
листової сталі відповідно до вимог СНіП
2.04.05-91 *
:3
на проектування опалення, вентиляції та кон­
диціювання повітря.
Довжина повітроводу від вентилятора до найбільш віддаленого вентиляційного отвору повинна
бути для систем вентиляції з електроручними вентиляторами не більше
30 м, для
50 м.
систем, обладнаних
промисловими вентиляторами з електроприводами, як правило, не більше
Повітроводи, по яких транспортується повітря з високою температурою, повинні бути теплоізо­
льовані.
7. 13
На повітрозаборах та витяжних пристроях слід передбачати установку противовибухових
пристроїв, які мають розширювс1льні камери та характеристики згідно з додатком б.
Противибухові пристрої слід розміщувати у межах захисних споруд з забезпеченням доступу до них
для огляду, заміни або ремонту, а тсtкож у місцях, де температура повітря не нижче 0°С
Для забезпечення плюсової температури у зимовому режимі експлуатації у місцях установки проти­
вибухових пристроїв слід передбачати їх захист за допомогою електропідігріву.
7.14
У системах вентиляції слід передбачати герметичні клапани, розраховані на тиск не менше
О, 1 МПа ( 1 кгс/см 2 ), з ручним приводом діаметром до 600 мм включно і з електроприводом при наявності
ДЕС та діаметром понад
600
мм.
У повітроводах, які проходять через лінію герметизації, для огляду та очищення герметичних
клапанів всередині після них (з боку внутрішніх примішень) слід передбачати люк-вставку.
Для відбору проб повітря та зняття інших показників при проведенні пуска-налагоджувальних робіт
та випробуванні герметичності системи ш1 повітроводах вентиляції до та після фільтрів, гермоклапанів,
вентиляторів слід передбачати зварні штуцери з заглушками на різьбі.
7.15
Вентилятори для систем вентиляпії сховищ без ДЕС слід передбачати з електроручним приво­
дом згідно з додатком
7,
у сховишах з захищеним джерелом електропостачання
-- з
електричним.
Вентилятори з електроручним приводом слід застосовувати для вентиляції сховищ місткістю до
600
чол., розташовс1них у 3-й кліматичній :юні (за таблицею
вальних установок) при місткості до
450
та
300
33),
а також сховищ (без повітроохолоджу­
чол., розташовюшх у 3-й кліматичній зоні (за таблицею
33).
У режимі чистої вентиляції сховищ слід передбачати використання електроручних вентиляторів, які
входять у систему фіо'ІЬТровентиляції (ІІ режим).
Пр:и недостатній продуктивност1 цих вентиляторів для І режиму необхідно 11ередбачати встановлен­
ня допом1жних електроручних вентиляторш.
На кожному електроручному вентиляторі (у сховищі без ДЕС) слід передбачати встановлення
зворотного клапану
показника витрати повітря
При 11ьому аеро,1.шнамічний опір системи чистої
вентиляпії сховиша не повинен перевищувати повного напору, який розвивається вентиляторами
ЕРВ- 72. Це допускс1сться забезпечувати за рахунок збільшення числа паралельно працюючих противи­
бухових пристроїв та протипиловнх філhТрів.
При паралелJ,ній роботі електрору0ч1шх вепгишпорів ЕРВ-600/300
дуктивністr, не менше: ЕРВ-72-2 - 900 м '/гол і ЕРВ-72-3
:3 ЕРВ-72 снід передбачати про­
І ЗОО м /год. При виз11с1ченні кількості електро­
1
ручних вентиляторш. яю встюювлюються 11ара:rеш,1то, с1ід вводити попрагючний коефіпієнт на їх
продуктивнісп,. який дорівнюс О.~.
Резервні вентилятори иередбачати ие потрібІІо.
7.16
Очищення :ювніrшп,ого повітря віл штлу пр11 рсж11мі вентиляпїї та фіш,тровентиляпії. я1<
правило. слід передбачати :3а о;пюступшчатстою схемою
фіш,трах ФЯР.
у здвосних (які розтапюван1 послідовно)
ДБН В.22-5-97 С.47
У випадках застосування передфільтрів ПФП-1000 очищення зовнішнього повітря від пилу с:~ід
передбttчати за двохступінчастою схемою. Як перший ступінь слід використовувати філь три Ф ЯР та інші
фільтри з коефіцієнтом очищення не менше
0.8.
Якшо у період мирного часу очишення зовнішнього
повітря від пилу не потрібне. слід передбачати можливість демонтажу комірок фільтрів ФЯР, а при
наявності передфільтрів ПФ П-] ООО
-
обвідну лінію.
Очищення зовнішнього повітря від газоподібних та аерозольних засобів масового ураження слід
проводити:
при застосуванні промислових вентиляторів з електоприводом
-
при використашп елсктроручних вентиляторів
-
у фільтрах-вбирачах ФП-300;
у фільтрах-вбирачах ФПУ-200.
Регенерацію внутрішнього повітря сховищ при ІІІ режимі слід передбачати в установках РУ-150/6
та пристрої
300.
Очищення від окису вуглецю зовнішнього повітря, яке подається у сховище за режимом регенерації
для створення підпору, слід передбачати у фільтрах ФГ-70.
При застосуванні РУ-]
50/6
та фільтрів ФГ-70 слід передбачати після них встановлення повітроохо­
лоджувачів, а перед фільтрами ФГ- 70 ~ електронагрівачів, які призначені для сховищ, з метою підігріву
зовнішнього повітря до 60°С.
Регенераційні установки РУ-150/6 та фільтри ФГ-70 слід встановлювати в окремих приміщеннях,
охолоджуючі конструкції яких межують з внутрішніми приміщеннями сховищ і повинні бути тсrшоізо­
льован1.
При застосуванні гравійного охшююкувача для обслуговування надгравійного і підгравійного
просторів у його огородженні слід передбачати герметичні віконниці.
7.17
У системі чистої вентиляції допускається передбачати встановлення калориферів з запірною
арматурою для підігріву зовнішнього повітря у мирний час. У сховищах для нетранспортабельних
хворих за необхідності допускається передбачати підігрів повітря і у воєнний час.
При електроручних вентиляторах калорифери повинні встановлюватись на обвідній лінії.
7.18
Припливна система вентиляції сховиша повинна забезпечувати подавання повітря у при­
міщення для переховуваних пропорційно їх кількості і у допоміжні приміщення
з розрахунку асиміляції
тепло- та вологонадлишків та розбавлення шкідливих речовин, які виділяються.
При фільтровентиляції т::~ регенерації слід передбачати рециркуляцію повітря в об'ємі, який забез­
печує збереження у системі кількості повпря, яке подається при чистій вентиляції,
електровентиляторами та збереження у системі не менше
вентиляції,
для сховищ з
70 r1/t1 кількості повітря, яке подається при чистій
для сховищ з електроручними веrпиляторами. Подавання повітря у приміщення методом
перепкання не допускається.
У сховишах для нетранспортабельних хворих рециркуляція повітря не допускається.
При наявності у складі сховища станції перекачування дренажної води у ній слід передбачати
витяжну систему вентиляції, що працює при продуванні тамбура насосної за р::~хунок підпору у споруді,
який дорівнює 5-1 О~ Па (5 кгс/м 2 ).
При одному загальному приміщенні для псреховуваних повітря для репиркуляції допускасться
забирати з приміщення бе:тосерсдньо. При розміщенні переховуваних у двох та більше примішеннях
вентиляпію і забір повітря для рснирку:1ш1ії сліл. передбачати з кожного приміщення, використовуючи
для репиркуляції 1ювітроводи витнж1ю·1 системи.
У приміщенні для зберігання ІІро;rуктів харчушшшr та у приміщенні )lJIЯ балонів слід пере)1бачати
витяжну вентиляцію з розрахунку двократного повітрообміну за
1 1 од.
Приплив повітря у приміщешн1 для ·зберіпшня продуктів харчування. електрощитову та балонну
слід здійснювати методом перет1кання з примішення для переховуваних із встановленням на принливі у
балонну герметисшого клапава з ручним приволом.
Видалення повітря із сховшщ1 с:11д пере;16ачати через саніт,1рні вузли, дизельну та безпосередньо :з
прим1щення для переховувttних.
При вентиляції слід передбачати витяжку з фекального приямку. санвузлів. Витрату повітря у І
режимі нснтилянії слід ІІриймат11 ! ОО м ~/год ві;J кож~юr·о унітазу та 50 м'/год від кожного пісуара.
ДJІя If режиму вентилянїї дштускаєп,ся шижуватн вказану норму витрати повітря в1д унітс1зс1 до
25 м'/год.
Витяжні 11овітронодr1 3 окремих 11римн11с111, схов111ш1, якщо це не суперечить вимогам СНіП 2.04.05-9] *
н,1 проектування ош1}1ення. вентиляції та котц1111іювшшя повітря. рекомендусться об'єлнувати.
С.48 ДБН В2.2-5-97
7.19 Для
забезпечення окремих виходів із сховища на поверхню та входу назад при режимі фільтро­
вентиляції слід передбачати вентиляцію тамбура одного з входів. При цьому кількість повітря, шо
подається в цей тамбур за
1 год,
повинна складати не менше 25-кратного об'єму тамбура при тривалості
вентиляції до 6 хв. Аналогічні вимоги ставляп,ся до вентиляції тамбура станції перекачування дренажних
вод. Вентиляція тамбура повинна проводитись методом перетікання за рахунок підпору у сховище за
допомогою клапанів надмірного тиску. які передбачаються на внутрішній та зовнішній стінах тамбура,
із встановленням на зовнішньому КІДі нротиnибухового пристрою МЗС або безпосередньо від системи
фільтровентилянії. При цьому потужність вентиляційної системи режиму фільтровентиляції збільшува­
ти не сшд.
Для збереження величини експлуатаційного підпору на період провітрювання тамбура слід за
необхідності передбача.ти підключення витяжних систем вентиляції.
7.20 Для забезпечення експлуатаційного підпору 5-10 1 Пс1 (5 кгс/м 2 ) при ІІ режимі кількість приплив­
ного повітря С 11 , м 3 /год, у сховище ловинно бути не менше суми величин, шо компенсують витікання
крізь огорожі, витяжку з санвузлів, станції перекачки дренажних вод (за наявності її у складі сховиша),
а також перетіюшня повітря із сховища у приміщення ДЕС (при вентиляції ДЕС повітрям сховища):
Lн 2: Кп Forop
Fогор
Lсв
+ LI) + LCI! + Lдсс + la'c11'
(45)
питоме витікання повітря, м 3 /год, через 1 м 2 огорожі по контуру герметизації сховища
де Кп
(лриймається за додатком І);
-
-·
площа огороджувальних конструкцій сховища по контуру герметизації, м 2 ;
кількість повітря, яке видаляється з санвузлів, м 3 /год;
кількість повітря, яке видаляється із станції перекачування дренажних вод, м 3 /год;
І~сн
Lдсс
кількість повітря, яке надходить у приміщення ДЕС з приміщень для переховуваних при
П режимі, м 3 /год;
L' св
- повна кількість повітря, яке видаляється з чистої та забрудненої зон для сховищ, які
мають санпропускники, примішення для запасу води, комору для зберігання продуктів
тощо.
У сховищах, які обладнані санпропускником, кількість повітря, яке подається у сховище, зростає на
величину, яка визначається за формулою
І, __
, сп -
у fс
Q'c11
(tl] - t,) '
( 46)
повна кількість тепла,яке nидшясться у схоnище, та сховане, що виділяється при пароут­
де Q'сп
воренні душовими і т.ін., ккал/год:
0
-- теллоємкість повітря, яка приймаємьая 1.028 кДж (кг /.К) (0,24 ккал/кг, С);
об'ємна nага повітря, яка приймається 1,2 кгсІм\
-- температурс1 повітря у нриміщенні душової, яюJ приймається 25°С;
с
,_ розраху1-1кова
середньомісячна те~111ература зовні1uнього rІовітря на:йтеплі1пого місяця.
Q'co = (1 2 ti) (с 1 т 11 п+ с 2 щ),
- температура на1·ріто·1 води електронагрівачами, яка приймається 80°С
- початкова температура санпропускника (температура повітря всередині
(47)
санпропускника). яка приймаспся І 6°С;
с
·
·
·
-
питома теплоємюсть м:пер1алу слектропагршача, яка приимається с
!
= ккал
.
(зшпза):
кгс
--
маса елсктронагршача,
'
'
юл1,юсть електронагр1вач1в:
--
маса запасу води для миття людей. як~ вийшли з м1сця ураження, у санпропускнику
сховища.
У сховишах. які розташовані на АЕС. що мають санпропускник. поnітрообмін приймається:
в душовій приплив І О-кратний. ш~тяжка
у роздягальні
n
] 1-кр:нна
за годину незалежно від режиму ве1пиляпії;
приміщенні дня брудної о;~ежі, у приміщенні для дозконтролю приплив
2.5-кратний. витяжка 2-кратна:
у роздягальні, та приміщенні ;щя чисr ої одежі прнплиn 2-кратний, витяжка 1.5-кратна.
Для з:1бсзпсчен11я нормованого сксгІЛуат;щііінш о пі;оюру при ІІІ режимі кількість припливного
повітря L111 , м'/1·од, слід визначати ·3а форму;юю
1, 111 K 111 r-' 01 u 11 ,
,
м~/то:1,
І4S)
ДБН В22-5-97 С.49
питоме витікання поuітря. м:~/1·од. крізь І м 2 01·ороджень по контуру герметизаuії схови­
де К 111
ща, яке приймасться згідно з додатком І;
f'oгor
позначення ті самі. що у формулі
(45).
Послідовність проведення розрахунків по визначенню занасів стиснутого повітря ДJТЯ влаштування
підпору у сховищах з ІП режимом наведена у додатку
12.
У режимі чистої вентиляuії загальна кількість повітря. яке видаляається, повинно складати
0,9
від
об'єму припливного повітря.
Контроль за підпором повітря у сховище (у приміщеннях для переховуваних, ДЕС та станuії
перекачування) слід виконувати за допомогою тягонапороміру, який з'єднаний з атмосферою водога­
зопровідною оцинкованою трубою діаметром
15
мм з запірним пристроєм. Вивід труби від підпороміра
в атмосферу слід виконувати у зону, в якій немає впливу потоків повітря при роботі систем вентиляuії
сховища.
7.21
Видалення повітря слід передбачати за рахунок підпору повітря у приміщенні сховища або за
допомогою витяжних вентиляторш, встановлення яких допускається разом з припливними вентилято­
рами.
Аеродинамічний опір витяжних систем при видаленні повітря за рахунок підпору не повинен
перевиrцувати 5 кгс/м 2 , при цьому допускається передбачати збільшення кількості противибухових
пристроїв, а розміщення шахт слід передбачати на території, яка знаходиться поза завалами.
При видаленні повітря електровентиляторами та електроручними вентиляторами аеродиш1мічний
опір витяжних систем визначається розрахунком. Витяжні шахти цих систем допускається розташову­
вати на території завалів, враховуючи опір завалу. який дорівнює 50 Н/м 2 (5 кгс/м 2 ).
7.22
Систему опалення приміщень, які пристосовуються під сховище, слід проектувати у вигляді
самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі будинку, який вимикається при запов­
ненні сховища. Запірну арматуру нс1 вводах подавального та зворотного трубопроводів слід встановлю­
вати у межах сховиrца.
При розрахунку систем опалення температуру цих приміщень в холодну пору року слід приймати
10°С, коли за умов експлуатаuії їх у мирний час немає потреби у більш високій температурі.
Вид теплоносія і тип нагрівальних приладів вибирається з умов експлуатації приміщень у мирний
час.
У сховищах атомних станцій система гарячого водопостачання повинш1 забезпечувати можливість
подавання потрібної кількості води дшr миття у душовій протягом
8-1 О
хв згідно зі СНіП
2.04.01-85.
Вентиляція дизельних електричних станцій
7.23
Вентиляція сховищ повишш вирішуватись разом з вентиляuією ДЕС, оскільки
ue залежить
від
прийнятого типу дизель-електрш1греr·,~ту, способу його охолодження та інших особливостей ДЕС. У
приміщенні ДЕС слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію для роботи при І та П режимах
вентиляції сховиш, розраховану на видалення тепла та газоподібних шкідливостей, які виділяються у
приміщення дизель-генератором, а також на постачання дизеля повггрям для горіння палива.
Видалення тепла, яке надходить у примішення ДЕС: ві;~ дизель-генератора при ПІ режимі, слід
передбачати повітроохолоджуваль1юю установкою. При цьому повітря для роботи дизеля слід вбирати
:повні крізь гравійний гювітрооХОJІО,'(жувач, а обслуговуючий персонал повинен користуватися ізолю­
ючими протигазами.
Тепловиділення від дизель-генераторів сліл 11р11ймати за даними каталогів або виз1шчати розрахун­
ком.
У примішенні слектрощитової слід псре,тrбачати rrриплию-rо-витяжну вентиляцію, з'єлнану з загаль­
ною системою та розраховану на виданення тепла, яке виділясться вщ встановленого у ній обладнання.
Розташування повітрозабіршrх та шпяжних шахт систем вентилянії ДЕС: приймається у відпо­
відності з
7.11 та 7.2] цих норм.
7 .24 П родуктивніст1, I,t" :,.1 1 /год. вентилю 1іі\ної спстеми ;щя прим іщснь ДЕС слід визна чати за
формуJJою
(49)
кі,11,кість тснла. яке шцічяпься у !!риміщс1ші ДЕС
-
1.16
тешюсмкіст1, повітр>І, яка 11р11йм,1с п,сн J . ОО~ кДж/ (КІ·К)
Вт (кка:r/год);
(0.24
ккал/(к1 °С);
С.50 ДБН В.2.2-5-97
.
"
об'ємна вага повІТря, яка приимається
у
1,2 кг І м·:
'
температура повітря у нриміщешrі ДЕС, 40°С;
розрахункова середньом1сячна температура зовнішнього повітря найтеплішого м1сяця
при вентиляції примішення ДЕС зовнішнім повітрям або температура повітря в основ­
них приміщеннях сховища при вентиляції перетікаючим повітрям.
При визначенні нродуктивності вентиляційної системи для режиму фільтровентиляції у ДЕС по­
вітрям, що перетікає зі сховиша, слід враховувати тепло, нке вбирається огороджувальними конст­
рукціями. При вентиляції приміщень ДЕС зовнішнім повітрям та при використанні повітроохолоджу­
вальних установок вбирання тепла огороджувальними конструкціями не враховуються.
7.25
Кількість тепла, яке надходить у приміщення ДЕС від дизеля Qд; (ккал/год), слід визначати за
формулою
( 50)
де Кг
-- коефіцієнт,
який враховує кількість тепла. що виділяється дизелем, і приймається при
водоповітряній (радіаторній) системі охолодження
Nc
В
-
Ь
0,35,
при водоводяній
питома витрата палива, кг/(к.с.год).
Пр1шітка. При відсутності точних даних допускається приймати В
Ь
=
0,08;
ефективна потужність дизеля, к.с.;
теплотворна спроможність палива, ккал/кг;
= ]О
ООО ккал/кг,
О, 19 кг/(к.с.год).
Тепловиділення
7.26
Q.,, 1,16
Вт (ккал/год). яке поступає у приміщення ДЕС вщ генератора та
електродвигунів, визначається за формулою
1-
У\
Q.1 = ЗбОNу11 -,
(51)
установлена потужність генератора, електродвигуна, кВт;
коефіцієнт корисної дії генератора, електродвигуна при номінальному навантаженні.
Вентиляuію приміщень ДЕС, які обладнані агрегатами з радіаторним (водоповітряним) охо­
7.27
лодженням з невинесеним вузлом охолодження, у яких передбачена можливість переводу на двоконтурне
(вод0-водяне) охолодження, слід проектувати:
-
для І и П режимів
нестачі
-
повітрям, 1цо перетікає з основних приміщень сховища, або при його
зовнішнім повітрям, очищеним від пилу; в останньому випадку при П режимі
обслуговуючий персонал повинен працювати у протигазах;
для ПІ режиму
-
видалення тепловділень, які надходять у приміщенння ДЕС від дизель-гене­
ратора та електродвигуна, за допомогою поштроохолоджувальної установки.
При П та ІІІ режимах слід передбачати переведення агрегату на водяну систему охолодження з
відведенням основних тепловиділень за допомогою оборотної води, яка зберігається у резервуарах ДЕС.
Об'єм води у резервуарах для охолодження дизеля вшначається з розрахунку сумарної тривалості П і
ІІІ режимів.
При проектуванні ДЕС з використанням дизель-генераторів, обладнаних комбінованою та радіп­
торною системами охолодження та які мають виносний (змонтований на окремій рамі) вузол охолод­
ження. останній допіш,но розмітувати в ізольованому приміщенні з герметичними стінами, які від­
діляють його від ДЕС та сховища. Вхід з ш,ого rrримішення у ДЕС обладнується двома герметичними
дверима.
У uьому вишщку у І и ІІ режимах вептиляпії ІЗИJ(алення теп.;rа з приміщення вузла охолодженнн
передбачається зовнішнім повпрям. а вентиляuія приміщення машинного ~,алу- повітрям, яке перетікає
з приміщення для переховуваних. У ІІІ режимі вентиляції агрегати з комбінованою системою охолод­
ження переключаються на водяну, а тепло з машинного залу видаляється повітроохолоджувальною
установкою.
7.28
Вентилянія приміщень ДЕС. об11аднашrх агрегатами з вод0-водяною або прямоточною систе­
мами охолоп.ження при режимі чистоі" вентиляції та фі.їІьтровентиляuії основних примішеш, сховиша,
повиннR перслбачанrсІ,. як 11рави~10. rювітрям, яке надходить з примішень для переховуваних.
Об"єм води у резервуарах д:rя охо,юлжс1шя ли:зеля визначасться з розрахунку тривалості усьо1\1
періоду роботи схшшпщ.
При режимі фільтрове1пиля11іі, ко:ш неностап11,о повітря. яке надходить з приміщеш, для перехо­
вуваних, слід нерелбачати венпс1яш10 приміщеш, ДЕС :ювніпшім повітрям з очишенням його від пилу.
ДБН В22-5-97 С.51
При режимі ре1·енер,щії видапення тепловиділень з приміщення машинного залу проводиться так само,
як і у випадку застосування агрегатш з водоповітряною системою охолодження відповілно до
7.27
цих
норм.
У тамбурі між сховищем та ДЕС слід передбачати вентиляцію:
7.29
•-
при вентиляції приміщення ДЕС зовнішнім повітрям
у
7.19
-- керуючись
принципом, який вказаний
цих норм;
при вентиляції приміщення ДЕС повітрям, яке надходить з приміщення для переховував.их,~
крізь клапани надмірного тиску діаметром
150
мм, які встановлюються по одному на вну­
трішній та зовнішній стінах тамбуру.
7.30 Для
вентиляції приміщення ДЕС слід передбачати встановлення припливного та витяжного або
тільки витяжного вентиляторів згідно зі СНіП
2.04.05-91 *,
як для приміщень категорії В.
При цьому припливна система повинна забезпечувати подавання у приміщення ДЕС повітря за
рахунок розрідження, яке утворюється витяжним вентилятором. В залежності від прийнятої системи
вентиляції у примішенні ДЕС слід підтримувати такі рівні тиску (розрідження):
а) при вентиляuії машинного за"їу ДЕС зовнішнім повітрям для режимів чистої вентиляції та
фільтровентиляції сховищ при встановленні:
припливного та витяжного вент1шяторш
- тиск не ви1це атмосферного;
- розрщжсння, яке дорівнює опору тракту припливної системи,
лише витяжного вентилятора
але не більше 300 Н/м 2 (30 кгс/м 2 );
б) при вентиляції машинного залу повітрям. яке надходить з приміщення для переховуваних, для
режимш:
чистої вентиляції
--
тиск, який дорівнює атмосферному;
фільтровентиляції - розрідження, нке дорівнює 20-30 Н/м 2 (2 -3 кгс/м 2 ), по відношенню до
прим1щень для псреховуваних.
У приміщеннt виносного в1зла охолодження при І и П режимах слід передбачати розрідження у
межах
2 ~ 300
Н/м-
(2
30
кгс/м-).
У машинному залі ДЕС на вентиляційних системах встановлюються герметичні клапани:
7. 31
-
при вентиляції машиного залу повітрям, яке надходить з приміщення для переховуваних;
при наявності режиму регенерації;
•-
при заборі або викиді повітря на лінії зовнішньої межі герметизації.
7.32 Подачу повітря до дизелів для
горіння слід здійснювати при режимі регенерації ззовні, передба­
чаючи на повітрозаборі гравійний охолоджув,1ч, при інших режимах
-
з приміщень машинного залу.
При наявності у сховищі охолодженої води замість гравійного охолоджувача допускається застосову­
вати калориферну установку.
Гравійні охолоджувачі для охололжс1111я зовшшнього повітря, яке забирається на горіння
7.33
палива у дизелях при ІІІ режимі вентилянії, та для охолодження повітря, яке виходить з фільтрів ФГ-70
та регенеративних установок ГУ-150/6. слід перслбачати у вигляді залізобетонних коробів, нкі заповнені
гравісм або гранітним щебенем круш1істю
30 - 40
мм. які укладаються па грати з отворами не більше
25х25 мм.
Висота шару гравію (щебеню) у охолоджувачі Нг, м, визначаєп,ся за формулами:
-
для повітроохолоджува 1 1ів. що охолоджують понітря віл
150
ло 30°С (зовнішнє повітря на
горіння палива у дизелях I повітря після РУ-150/6),
І ·І
-
с
-- (),.::;+О
·
,-'"• ()05
- -~- .
для поnітроохолоджува <rів, що охоло;с+~ують повітря від
н, = 0.25 + 0.0075
де L
F
(5?)
-
г:
300 ло
30°С (повітря після
~,
розрахункова кількістт, охо'юджуваного повітря. "1 '/год;
плоrщ1 перс1;і:1у у нросвіті короба охо:юлжувача ( перпендикулярно до
Cl> Г- 70).
(53)
напрямку руху
повітря), м-
П ри ньому повиш11 дотримуnал1с1, \':-.юв11: у 11овп1юохо.:юджувачах для ;щзелей та
L
f ,; 400 м/год, а ДJІЯ ФГ-70
L
f'
S: 200 м/пн
PY-150/(J
С.52 ДБН В22-5-97
Аеродинамічний опір охолоджуваLrів за цих умов та висоті засипки не більше 2 м складє 50
(5
~
70 Н/м 2
7
7 кгс/м-).
7.34
Стартерні акумулятори, розташовані у ДЕС. повинні вентилюватися природним шляхом крізь
жалюзійні грати. які розташовані у нижній частині шафи. Illaфa повинна мати плоский верх та витяжний
повітровід. Повітровід слід виконувати з сталевої труби діаметром
45 мм, врізаної у плоский верх шафи.
Прокладка повітроводу по приміщенню повинна проводитись з ухилом у бік шафи. На повітроводі
шільно до шафи повинна встановлюватись 'Jсшірна арматура (вентиль, засувка або пробковий кран).
Повітровід виводиться за межі сховища та закріплюється до витяжної шахти на висоті встановлення
жалюзійних грат.
Для захисту витяжного повітроводу від атмосферних опадів повітровід слід закінчувати вапі в відво­
дом. Встановлення на витяжному повітроводі противибухового пристрою та розширювальної камери
не потрібне.
Зберігання заряджених акумуляторних батарей у шафі у мирний час допускається при відкритому
витяжному повітроводі. Зарядження акумуляторних батарей у межах сховища у мирний час пt у період
експлуатації сховища не допускається.
Вентиляцjя і опалення протирадіаційних укриттів
7.35
У ПРУ слід передбачати природну вентиляцію або вентиляцію з механічним спонуканням.
Природна вентиляція передбачається у ПРУ місткістю до
.
.
50 чол.
В інших випадках слід передбачати
вентилящю з мехаючним споную:шням.
У ПРУ для установ охорони здоров·я повинна бути забезпечена вентиляція з механічним спонуюш­
ням незалежно від їх місткості.
7.36
Кількість зовнішнього повітря, яке подається у підвальні та цокольні приміщення, які присто­
совані під ПРУ для населення, слід приймати за таблицею
таблицею
36
з коефіцієнтом
36,
а для установ охорони здоров'я
Кількість зовнішнього повітря, яке подається у приміrцення ПРУ для дітей до
жінок та матерів, які годують дітей, слід визначати розрахунком за формулою
7.37
-
за
] ,5.
11
років, вагітних
(42).
Повітроводи, які прокладаються за межами приміщень ПРУ, розташованих у зоні слабких
руйнувань, виконуються з сталевої труби або листової сталі завтовшки не менше
2 мм.
В інших випадках повітроводи ПРУ приймаються відповідно до вимог норм на проектування
опалення, вентиляції та кондиціювання повітря (СНіП
2.04.05-91 *).
7.38 Природна вентиляція ПРУ, які розташовані у підвальних та цокольних поверхах будинків,
виконується за рахунок теплового напору крізь повітрозабірні та витяжні шахти. Отвори для подавання
припливного повітря слід розташовувати біля підлоги приміщення, витяжні
біля стелі.
7.39 Площу перерізу припливних та витяжних повітроводів системи природної вентиляції слід
36 в залеж1юсті вщ висоти витяжного каналу та розрахункової температури
приймати за таблицею
зовнішнього повітря відповідно ло параметра А.
Таблиця
36
------
Висота витяжного
Площа перерізу повітроводу, м 2 , на кожні 1000 м 3 /год повітря при
0
зовнішнього
С, за параметром А
------~---~--~-від 25 до ЗО
'
більше ЗО
каналу, м
---"-~--
2
0,25
10
та більше
7.40
0,75
1,2
0,55
0,85
0,3
0,45
--------------,
0,25
0,35
Прирол.на 1зентилянія ПРУ які розташовані у 11ерш11х поверхах будинків. повинна здійснюва­
тись крізь отвори. які влаштовуюп,ся у верх11ііі ,rаст1ші вікон або у стінс1х. з урахуванням збільшення
повітря у
] .5
раза проти норм. які встшюв;1е11і л~бшшсю
33.
Вентиляційні отвори неоGхщно передбачати з протилежних боків сховшщt, забез11ечую•ш наскр1зне
провітрювання. Приплив11і вснпшяІ(іііш отвори слід обладнувати пристроями для ре1 улюва ння понітро110rщч1.
і
ДБН В.2.2-5-97 С.53
Загальну площу псрері3у отворів, які вл::шповунлься у незамурованій частині вікон сховищ, слід
приймати:
2
за табшщею
3 (% плоші підлоги
36 цих норм.
сховища для 1-ї та 2-ї кліматичних зон і
7 °/, для
5
3-ї кліматичної зони
На всі вентиляційні отвори необхідно передбачати прості протипилові пристрої, яю мають опір
.
потоку повпря не менше
7
5 Н/м- (0,5
7
кгс/м-).
Площу перерізу отворів. які розташовані з протилежного боку та використовуються для витяжки,
сшд приймати ршною площі перерізу отнорів. яю використовуються для припливу.
У випадку, коли отвори розташовані з одного боку будинку та використовуються для припливу
7.41
повітря, слід передбачати пристрій додаткового витяжного повітроводу, площа перерізу якого повинна
визначатись за таблицею
33.
При розташуванні повітроприймальних та викидних вентиляційних отворів ПРУ з одного боку
будинку віддалення їх один від одного повинно прийматися не менше
1О
м.
При застосув,нrні у ПРУ загальнопромислових вентиляторів з електроприводом слід передбачати
резервну вентиляцію з розрахунку З мJ/люд.-год. Резервна вентиляція у цьому випадку виконується з
застосуванням електроручних вентиляторш.
Вентиляцію з механічним спонуканням у ПРУ рекомендується передбачати з застосуванням елект­
роручних вентиляторів ЕРВ- 72. У цьому випадку резервна вентиляція не передбачається. Довжина
повітроводів, які прокладаються всередині приміщення сховищ, не повинна перевищувати
30
м.
Очищення від пилу повітря, яке по;ц1ється у приміщення ПРУ механічною системою вентиляції, слід
передбачати у фільтрах ФЯР та ін. з коефіціснтом очищення не менше
7.42 Система опалення сховищ повинна
0,8.
проектуватись спільною з опалювальною системою будинку
або при обгрунтуванні~ у вигляді окремої гілки та мати пристрій для відключення.
При розрахунку системи опалення температуру приміщень у холодну пору року слід приймати
рівною
l0°C,
якщо за умов експлуатації у мирний час не потрібно більш високої температури.
Підігрівання повітря, яке подається у приміщення ПРУ у мирний час, слід передбачати відповідно
до вимог норм на проектування опалення, вентиляції та кондиціювання повітря.
У примішеннях, які не опалюються за умов мирного часу, слід передбачати місце для встановлення
тимчасових підігршальних пристроїв відповідно до вимог норм на проектування опалення, вентиляції
та кондиціювання повітря (СНіП
2.04.05-9 J *).
Водопостачання та каналізація сховищ і ДЕС
7.43
Водопостачання сховищ та ДЕС слід перед ба чати від зовнішнr,ої локальної водонапірної мережі
або заводомірної мережі з пристроєм на вrюді всередині сховища запірної арматури та зворотного
клапанс1.
У сховищах слід передбачати заш~с питної води у ємкостях з розрахунку
3 л/доб
на кожного персхову­
ваного. Якість води на господарсько-питні потреби повинно задовольняти норми (ГОСТ
2874-82).
У сховищах лікувальних закладів для нетранспортабельних хворих запас питної води у проточних
ємкостях приймається ::i розрахунку
20
л/лоб на кожного хворого та
3
л/доб на кожного медичного
нрацівника: запас воли для технічних потреб. який зберігається у резервуарах, визначається розрахунком.
При застосуваню у сховищах унітазів вагонного типу необхідно передбачати запас воли з розрахун­
ку
5 л/доб
на кожну людину.
Примішення медпунктів у сховищах слі;r. обладнувати умивальниками, яю працюють від водо­
провідної мережі. На випадок rrрипипення подавання воли слід пере;Lбачати переносний рукомийник j·3
запасом води до нього з розрахунку
]О
л/доб.
Медичні приміщення (операційні, пологові та 111.) у сховишах закладів охорони здоров·я слід
обладнувати санітарно-технічним обладнанням відповідно до технічних вимог для лікувальних закладів.
У сховишах на АЕС слід передбачати для санпропускників запас води з розрахунку
миття
20
7.44
1
45
л на одне
1/с, місткості сховища.
Ємкості запасу питної вщп~, Я!, 11раш11ю. 1юш1ш1і бути проточними. з забезпеченням 1ювного
обміну води щхпя1 ом
2 ліб.
У cxoв11rrr;1x. в >fКІІХ 11с 11срсд6,1чаються витрати води у мирний час, а також
у сховищах місткістю менше 300 чел. долускасться застосування для запасу питної води сухих ємкостей.
ЯКІ запоннюют1,ся при П))ИВСДСІІІІІ СХОВІШІ
;10
ГОТОВНОСТІ.
Проточні ємкості та трубJІ. по яких нщжулюс ВО}Н1. 1юви1ші мати тепло- та 11ароі:юляцію.
С.54 ДБН В.2.2-5-97
7.45
Ємкості запасу питної води повинні обладнуватись водопокажчиками і мати люки для можли­
вості очищення та фарбування внутрішньої поверхні. У приміщеннях, де встановлені смкості, слід
передбачати встановлення водорозбірних кранів з розрахунку один кран на
місткістю більше
1000
чол. та у сховищах для нетранспортабельних хворих
водорозбору :з розрахунку один кран на
300
:здорових переховуваних або
300
чол., а у сховищах
розводити труби до місця
100
нетранспортабельних
хворих.
При транспортуванні та зберіганні води питної якості повинні застосовуватись матеріали для
споруд, пристроїв та установок, труб, ємкостей та їх внутрішніх антикорозійних покриттів, які дозволені
Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я України для засто­
сування у практиці господарсько-питного водопостачання.
Подача води до умивальників та змивних бачків (крім сховищ для нетранспортабельних хворих)
слід передбачати тільки у період подачі води з зовнішньої мережі.
Норми водоспоживання та водовідведення при діючій зовнішній водопровідній мережі повинні
прийматися відповідно до вимог норм на проектування внутрішнього водопроводу та каналізації
будинків (СНіП
2.04.01-85),
одного переховуваного, та
7.46 Для
приймаючи при цьому годинну витрату води
q(,,
що дорівнює
0,1
л/с для водоспоживання і
2 л/год та добову 25 л/доб на
0,85 л/с для водовідведення.
постачання водою повітроохолоджувальних установок та дизель-генераторів з вода-водя­
ною або радіаторною з переведенням на водяну системами охолодження слід передбачати запас води у
резервуарах об'ємом, який забезпечить роботу протягом розрахункового строку.
При наявності захищеної водозабірної свердловини слід передбачати можливість подавання води
від неї для господарсько-питних потреб та пожежогасіння без встановлення резервуарів для запасу води.
Водозабірні свердловини слід проектувати на групу сховищ, підключаючи їх до найближчих спожи­
вачів з метою використання як джерела водопостачання підприємства у мирний час.
7.47 У сховишах слід передбачати влаштування вбиральні з відводом стічних вод у зовнішню
каналізаційну мережу по самостійним випускам самопливом або шляхом перекачування з встановлен­
ням засувки всередию сховищ.
При наявності у сховищі станції перекачування дренажної води воду від охолоджувальних устано­
вок сховища, дизельної п1 внутрішні дренажні води допускається скидати у резервуар станції перекачу­
вання дренажних вод. На трубах, які проходять через огороджувальні конструкції станції, з боку
сховища слід встановлювати зашрпу арматуру.
Як санітарні прилади поряд з унітазами допускається застосовувати наземні чаші та унітази вагон­
ного типу,
При проектуванні санітарних приладів, борти яких розташовані нижче рівня люку найближчого
оглядового колодязя, слід передбачати :3ахоци, які б виключали затоплення сховищ стічними водами,
що наведені у нормах на проектування внутрішш,01·0 водопроводу та каналізації будинків.
Виробничі води від дизеля та охолоджувальних установок повинні відводитись у господарсько-по­
бутову або зливову каналізацію. Допускається відмітку підлоги біля санітарних приладів приймати вище
відмітки підлоги приміщення. При цьому висотs від підлоги біля приладів до стелі повинна бути не
менше і.7 м.
Вентиляція каналізаційної мережі сховищ не передбачається. При цьому пропускна спроможність
стояка не повиш1а перевишувати норм. наведених у нормах на проектування внутрішнього водопроводу
та ю~наліз,щії будинків (СНіП
7.48
2.()4.0 І -85).
Сташ1ію перекачки та приймальні резервуари при напірному відводі стічних вод у внутрішню
кс1налізацію слід розміщувати за межами сховищ, прп ньому захист їх не потрібен. В окремих вишщю1х
допускається розмішувати насоси у незахищених підвальних приміщеннях, суміжних зі сховищем. з
врахуванням вимог норм на ІJроектування внутрішш,ого водопроводу та кана;rизацїї будинків.
При никористанш саштарних вузлів тільки у період перебування переховуватrих, як правило, спо­
лучають ;ша рійний (див. п. 7.49) та приймальний резервуари для збирання стоків і розміщують суміш.ений
резервуар та станпію перекачування у межах схошащt. У ньому випадку насоси у станції перекачування
;юпускається встановлювати без рс:зсрву.
У сховишах з санпропускш1ком it.:rя нстра11с1юр1а6еш,11их хворих станція перекачування стоків
11ередбачаст1,ся у всіх вишщк:1х з УІОЖЛІ1111стю 110ла~ш~шя стоків у 1юбутову каналізшtію та аварійното
скиду на поверхню землі (СНіП
2.04.01-8:';),
ДБН
7.49 У приміщенні санітарного вузла
8.2.2-5-97
С.55
сховшш1 необхідно передбачати авс1рійний резервуар для скиду
стоків з можливістю його очищення. У перекритті резервуара слід влаштовувати отвори. які використо­
вуються замість унітазів і закриваються кришками. Об"єм резервуарс1 слід визначати з розрахунку
2 л/доб
на кожного переховуваного.
У сховищах, які мають сс1нпропусюrики, об'єм резервуарів для стічних вод після миття повинен бути
на
5 с;;;)
більше запасу води для санпропускника.
У сховищах лікувальних закладів для нетранспортабельних хворих об'єм резервуара слід визначати
з розрахунку
2л
на кожного медично~ о працівника та
18 л
на кожного хворого на добу.
При застосуванні у санітарних вузлах унітазів вагонного типу отвори у перекритті резервуара не
перед ба чаються.
Змив стоків з аварійного резервуара слід передбачати у приймальний резервуар насосної станцїї.
При наявності джерел водопостачання та електропостачання і забезпечення аварійного скиду стічних
вод на поверхню за узгодженням з санітарно-епідеміологічною службою влаштування аварійних резер­
вуарів допускається не передбачати.
з
7.50 Для збирання сухих відходів слід передбачати місця для розміщення
розрахунку 1 л/доб на кожного переховуваного.
7.51
мішків з паперу або пакетів
У приміщеннях, які пристосовані під сховища та розташовані у неканалізованих районах,
допускається передбачати влаштування пудр-клозету або резервуарів-вигребів з можливістю видалення
нечистот асенізаційним транспортом.
Водопостачання та каналізація протирадіаційних укриттів
7.52
Водопостачання ПРУ слід передбачати від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі,
яка проектується за умови експлуатації приміщень у мирний час.
Норми водоспоживання та водовідведення діючої зовнішньої водопровідної мережі повинні при­
йматися у відповідності з вимогами
7.45
цих норм.
При відсутності водопроводу у сховищах необхідно передбачати місця для розташування перенос­
них баків для питної води з розрахунку
2 л/доб
на одного переховуваного.
При наявності у складі ПРУ медпункту його водопостачання та каналізацію слід виконувати згідно
з вимогами
7.43 і 7.49
цих норм.
7.53 У сховищах, які розташовані у будинках з каналізацією, слід передбачати влаштування промив­
них вбиралень з відводом стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу. Допускається відмітку підлоги
біля саиітарних приладів піднімати виш,е відмітки підлоги приміщення. При цьому висота від підлоги
біля приладів до стелі повинна бути не менше І, 7 м.
7.54
При відводі сті•1них вод з приміщення підвалів самопливом сшд передбачати засоби, яю
виключають затоплення підвалш ст1чними водами при підпорі у зовнішній каналізаційній мережі.
7.55
У неканалізованих приміщеннях необхідно передбачати пудр-клозет або резервуар-вигріб з
можливістю виймання нечистот асенізаційним транспортом. Ємкість резервуара слід приймати з розра­
хунку
2 л/доб
7.56
на кожного переховув;нюїї).
У примішсннях. які пристосовані шд ПРУ м1сткістю
20
чол" при відсутності каналізації дш1
приймання нечистот сmд використовувати тару. яка шіш,но :;акривається.
7.57
При розташуванні ПРУ у підвшть1шх приміщеннях. які не мшол, сполучення з каналізаційною
системою, або якщо неможливо вілвести стік від санітарних 11рнладів у :;овнішню каналізацно самоппи­
вом, необхідно перспбачити насосну сташrію перекачки відповідно ло вимог
7.48
вих норм.
8 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ ТА ЗВ'ЯЗОК
Електропостачання та електрообладнання
8. 1 Ь:rсктропостат1ання
та епсктрооб;rадшшня сховищ с:1ід проектувати відповідно ;ю вимог норм
на проектування електропостачання, спло1ю10 та освіт:тюшшьного електрообладнання промислових
lІідприсмств_ пр:1вил улаштування епектроустаповок (ПУЕ) та них норм Е"rrсктроприймальник систем
нротююжежного захисту спід ві;шосити до І кате.торії.
За надійністю слсктропостачшшя с.1 1сктропр11ймаm,шш сховищ
criJ~
ві;щосити ло І! категорії.
С.56 ДБН В.2.2-5-97
Електропостсtчання сховищ повинно здійснюватись від мережі міста (підприємства). Електропоста­
чання сховищ для нетранспортс1бельних хворих при наявності операційного блоку повинно здійснюва­
тись від двох незалежних джерел міста (підприємства).
Якщо немає можливості використовувати електроручні вентилятори відповідно до
7 .15
цих норм,
у сховищах слід передбачати захищене джерело е:тектропостачання (ДЕС).
У сховищах, які мають режим регенера11ії або повітроохолоджуючі установки, а також у сховищах
для нетранспортабельних хворих слід передбачати захищене джерело електропостачання (ДЕС) неза­
лежно від місткості сховища.
Для розміщення ввідних пристроїв, розподільних щитів та шитів керування дизель-генераторами у
сховищах слід передбач,пи приміщення елсктрощитової, ізольоване від ДЕС та яке має вхід у при­
м1щення для переховуваних.
Електропостачання ПРУ слід проектувати тільки від зовнішньої мережі міста (підприємства), сели­
ща.
Електропостачання ПРУ закладів охорони здоров'я, які розташовані у лікарнях хірургічного
профілю та у пологових будинках, слід проектувати від двох незалежних джерел електроживлення.
8.2 Електричні кабелі від зовнішньої мережі міста або групової ДЕС на вводі у сховище повинні мати
компенсаційну петлю (у коробі); прокладання кабелів крізь стіни слід передбачати у закладних сталевих
трубах з наступним замуруванням кабельною мастикою.
Приєднання кабеля електропостачання від живильної мережі будинку у вбудованих сховищах слід
передбачати до ввідного комутаційного апарата.
Прокладання кабельних мереж від ДЕС, яка підживлює групу сховищ, слід передбачати у траншеї
завглибшки не менше О, 7м.
8.3 На вводі кабеля у сховище слід передбачати встановлення ввідно-розподільчого пристрою, який
так само, як і розподільчі та групові щити, повинен бути у захищеному виконанні.
Встановлення апаратів захисту слід передбачати на вводі живильної лінії у сховище, а також на
кожній лінії, яка відходить вщ розпод1ш,чого та освітлювального щитів.
Переключення електроживлення від зовнішніх вводів на ДЕС повинно виконуватись вручну та за
допомогою засобів автоматики.
8.4 Для розподілення
електроенергії до силових розподільчих щитів слід передбачати магістральну
схему живильних ліній, а для сховищ місткістю
1200 чол.
і більше
-
радіально-магістральну схему.
Живлення силових електроприймальників та робочого освітлення повинно здійснюватись по са­
мостійних шн1ях.
У ся електропроводка у споруді 1ювипш1 виконуватись ізольованим проводом або кабелями з
алюм1шєвими жилами.
8.5
Кабелі зовнішньої мережі r10ви1ші розраховуватись на ш1йбільше розрахункове навантаження у
І та П режимах роботи сховища з урахуванням косфщіснта гіопиту.
Розрахункове навантаження лінії, до }!КОЇ 11ілключений один електроприймальник, слід визначати з
коефіцієнтом попиту
1,
а електропшпи
1.2.
Коефіцієнти попиту для розрахунку ліній, нкі живлять вентилятори. насоси та кондиціонери, слід
приймати: при трьох та менше присднувальних слекгроприймальниках
1, при
чотирьох та більше
0,8.
Коефіцієнти попиту ;х:1я розрахунку груrюnої мережі освітлення приміщень сховищ слід приймати
ршними одиниц1.
8.6
Для силових електро11рийма;1ь1шків сховшпа сшд приймати ма~нпн1 пускач~ у захищеному
викошшш.
Для е:~ектроприЙІ',,ШJrьників потvж,1істю до
2
кl3т спід. як правило, використовувати автоматичні
вимикачі (за типом АП50-3МТ, АК-()3 га ін.)
Керування електродвпгунами вент11:rяторш та насосів сховища повинно передбачатись м1спевс 1
ТІЛЬКИ В обгрунтованих Ш!ШlДЮlХ
8.7
;іІ!СТа1шііі11е.
Зони захисту приміщеш, сховшщ1 :1гі11ло з ПУЕ сліл виз11,t<1,~ти вихо,,-1.ячи з умов їх використання
у мирний час.
При в1гшаченні :юни захисту при;.1ішсш1я ·1а умовами серсдовшпа тимчасове (до
вологості у приміщенні до
7S%
2 діб)
піляишеншr
і більше. яке можливе у режимі сховища, лопускасп,ся не враховувати.
ДБН В22-5-97 С.57
8.8
Усі мет,шеві частини електроустшювок повишrі бути над1йно заземлені у відповідності
~,
вимо­
гами ПУЕ та "Нормами на виконання мереж заземлення та занулення в електроустановках".
Електроосвітленни
15.9
Для всіх приміщень захисних споруд слід передбачати загальне освітлення. Норми освітлення
приміщень слід приймати за таблицею
37.
Освітлювальну мережу та норми освітлення приміщень, які використовуються у мирний час для
потреб підприємств, слід передбачати у відповідності з нормами на проектування штучного освітлення.
Використання люмінесцентних ламп лля систем освітлення захисних споруд цивільної оборони не
доІІускається.
Гlри. перехо;хі на реJким схови1па (укриття) cлiJL пере;_~бачати відкл1оче1-rня частини світиJ1ь:r1иків~
запроектованих для мирного часу.
15. l О
)Кивлення електричного освітлення слід нередбачати від окремих освітлювальних щитів, які
розташовані в електрощитові.й, а при її відсут11ості
у приміщенні венткамери.
У пунктах керування, приміщеннях зв'язку, буфетній та передопераційно-стерилізаційній слід пе­
редбачати розетки для живлення однофазних електроприймальників потужністю до
1 кВт.
8.1 J У сховищах з ДЕС слід передбачати ,шарійний світильник у приміщенні машинного залу ДЕС
та електрощитової. Живлення аварійних світильників повинно здійснюватись від стартерної акумуля­
торної батареї дизель-генератора.
8.12
У сховищах без ДЕС та ПРУ слід передбачати м1сцею джерела освплення вщ переносних
електричних ліхтарів. акумуляторних св1тильпиюв та 1н.
Освітленість примішень у цьому випадку не нормується.
8.13 У сховищах при висоті установки світильників над підлогою менше 2,5 м слід передбачати
застосування світильників, які виключають доступ до ламп без спеціальних пристосувань.
У сховищах, приміщення яких у мирний час використовуються під гаражі (стоянки автомобілів), у
санпропускниках сховищ на АЕС слід застосовувати світильники у захищеному виконанні згідно з зоною
захисту таких приміщень за ПУЕ.
8. J4 Живлення
покажчиків "Вхід" та світильників сходів і тунелів, а також світильників тамбурів та
тамбурів-шлюзів слід виділяти в окрему групу.
Світильники для санітарних пропускників, душових слід застосовувати у вологозахищеному вико­
нюrн1.
Групові лінії загального освітлення та штепсельних розеток, а також електроприймальників по­
тужністю до
2
кВт повинні бути розраховані на тривале навантаження від струму апарата захисту з
вставкою не більше
25
А
Електричні освітлювальні мереж~ у сховищах повинні мати захист ві 1 t перевантаженнь незалежно
від способів їх прокладання. Косфі11ієнт запасу при розрахунках слід приймати для свпильників з
лампами розжарювання
] ,3.
Захиrцені дизеш,пі електростанції (ДЕС)
8.] 5
З:1хищені ;:~,1псльні електростанції (ДЕС) слід нроектувати, як правило, для групи сховищ, які
розташовані норяд, передбuчаючи першочергове сrюруджсння сховищ з ДЕС. Допускається проекту­
вання ДЕС для одного сховища, коли гругюва ДЕС з технічних або економічних умов нераціональна
До кож11ого схови1ш1 шд роз1юдш1,1юп) 1ш1та ДЕС повинен бути передбс1чений окремий фідер. якиі.\
має комутаційний апарат I захист пщ перевантажень та коротких замикань.
Кабельні лінії від ДЕС пови1ш1 бути ІІерсвірені ш1 витрату напруги.
У водонасичених грунтах ДЕС слід влаштовувати з застосуванням пристінного кіль11евого дренажу.
а в разі необхілності
8. 16 ДЕС
з зовшшшм вушом охолодження.
нроектується з урахуванням таких вимог:
потужність дизель-генератора 1ювшша вщтюшд,пи розрахунковій потужносп електроприй­
мальників без резерву:
частота і напруг;.~ гснераторш rюшш11і в1;шоні;щти напрузі та частот~ вводу мережі. При різних
шшругах зою1ішш.ої мережі т,1 ;п1'Jеп1,-ге11ератора слі;1 передбачати ш.ппоnідний сухий трш1сформатор (1юнижунаm,ш1іr
,1no пілншпуват,ш1і\):
-----
~-··- -- -
І
І
І
І
І
Потреба у встановленні
Освітленість, лк,
штепсельних розеток
при електропостачанні
трифазних
двофазних
освітлювальних
І технологічних
-
-
-
!
-
- ----=--t
HR для зберігання продуктів харчування, І
-
І
)вуваних, медичного та обслуговуючого
ФВП, ДЕС, станція перекачування,
І
-
І
-
І
І
зо
+
---
--------
-------
-
~стри
-----·-~--------·-------
І
і
-
-
і
(СИ, кабінет лікаря
І
50
+
-
І
І
100
+
І
--1
і
- - ~ - - - --------- j
50
-- - ---------
І
-----···
150
І
І
11
Те саме
- - - - - - . - - ---··-·---
----·--
-------
------- ------------
+
150
+
+
+
'
200
І
І
150
+-----~-І
11
І
І
200
.
І На рIвнI столу
------------·
----·-----·-
-
-~··-
-----------
~я для зціджування та стерилізації
::рилізаційна, дитяча кімната
+
-
+
+
І
І
---- -
Примітка
~І
І
----
і
Те саме
50
75
На стелажах
+
+
15
зо
На рівні 0,8 м від підлоси ~
-
-
10
зо
----
-- - -------- ··-
вузли, склад брудної білизни, морг,
люзи
м від підлоги
+
- - -- ------------
---~-·--·-·----·--
0,8
І
--~--
>вих медикаментів та чистої білизни
:імната
На рівні
100
100
---·-··-
ня для миття та стерилізації суден,
100
75
І
-
.
-- . -- ----··-··--·------·-ська
І
---~--- __ _]
-----
!
-----------··-·-
з, перев'язочна, процедурна, пологові
'
-1
І
--------------·--··--
!
--
----~--
аційна, передпологова, післяпологова
І
І
м від підлоги
11
50
І
І
~--І
--------·-·--
0,8
Те саме
50
І
І
І
------------
На рівні
І
І
това
50
50
+
І
--·----
50
+
І
і
електромережі
І
·вання (робоча кімната, кімната зв'язку)
Поверхня, цо якої
відносяться норми
освітленості
від
від ДЕС
l
І
Те саме
,
І
---
-----j
1. При електропостачанні від ДЕС допускається зниження норм освітлення, крім приміщень згідно з 1, 6, 7 і 9 у З рази.
Примітка 2. При використанні безтіньової лампи освітлення операційної, передопераційної, передпологової та пологової палат допускається
300
лк.
IJJ
!'v
~
У1
(Q
"'
ДБН В.2.2-5-97 С.59
- виводи статора генератора повинні бути виконані за чотирипровідною схемою "три фази і
нуль":
-
при просктуванш о/~ного дюель-генсратора йо1·0 с;rід вибирати неавтоматизованим або І
ступеня автоматизації, при дrюх та більше лизсль-генераторах сJ1ід передбачати пристрій для
синхронізації паралельної роботи:
генератор повинен мати захист вщ коротких замикань та перевантажень.
Потужність електроагрсгатін ДЕС повинна бути низначена за максимальною потужністю
8. J7
електроприймальникш, які працюють у режимах роботи санітарно-технічних пристроїв (вентиляційних
систем, кондиціонерів, насосів та ін.) і освітлення сховища.
Мінімальна потужність навантаження дизеля при експлуатації повинна бути не менше
40(¾1
його
номінальної потужності.
При загальній потужності більше
100 кВт слід передбачати встановлення не менше двох електроаг­
регатів. які працюють за паралельною схемою.
Потужність електроагрегата ДЕС слід перевірятІІ :за умовами забезпечення пуску електродвигуна
найбільшої потужності при повному шшюІТажснні від решти споживачів з урахуванням коефіцієнта
попиту (одночасності).
Для електропостачання сховищ слід застосовувати дизель-електричні агрегати неавтоматизо­
8.18
вані або І ступеня автоматизації. Застосування дизель-електричних агрегатів більш високого ступеня
автоматизації повинно бути обгрунтоване техніко-економічним розрахунком.
У ДЕС застосовуються агрегати з радіаторною (водоповітряною), двоконтурною (вод0-водяною),
одноконтурною (водяною) та комбінованою (водоповітряною і водяною) системами охолодж:ення.
Найбільш доцільне зс1стосування дизель-агрегатів з прямокутною ( одноконтурною) та комбінованою
системами охолодження.
8.19 Розміщення обладнання у примішеннях ДЕС, відстань між обладнанням та будівельними
конструкціями слід приймати відповідно до вимог ПУЕ, заводів-виготовлювачів дизель-генераторів та
таблиці
38.
Таблиця
38
-------
Відстань між обладнанням
Нормовані величини
і конструкціями, м
1 . Відстань між машинами і щитами або пультами керування
...
2. Ширина проходів для обслуговування між фундаментами або
1
·--~()J?.fl_;,'_C~_~и машин,!-'1і~ машинами і частинами будинку або обладнання
З.
Ширина проходів для обслуговування між шафами та стіною, а також
між щитами розподільних пристр_оїв
4.
Відстань між машиною та стіною або між корпусами паралельно
встановлених машин
0,8
-~
0,6
- ~ - . - - ~ - --~
----·-~---------
5.
Відстань між машиною та стіною або між корпусами паралельно
встановлених машин
·--
-
2
--------~-
ри наявності проходу з_другогобоку машини
8.20 Дизель-генератор повинен
0,3
·-----J.,__ ...
вс п11юв;1 ют~тись на бетонному фундаменті з кршленням анкерними
болтами. Верх фундаменту повинен виступати на.п рівнем підлоги на О, І
О. 15 м.
При необхідності в огороджуват,них .к011струюоях с1ід передбачати монтажний отвір. який нісш-1
вносу обнаднання гювинсн бути :,акритий рівномішшми конструкціями тr. герметично замурований з
засипкою грунтом.
8.21
Елсктрообладшш11я при:-.1ітсш, ДЕС сліJ( псрелбачати шдповідпо до ви'1ог ПУЕ.
Для електричних мереж ДЕС спід ІШКl)ристовувати кабс:1і з і:юляпіпо.
Кабелі слід проктщати у канапах.
Нейтраш, генератора пови1rш1 бут!! -з·сдн:1ш1 :3 контуром заземлешrя. ро:пашованим у с11оруд1
8.22
3аш~с пзливно-мастиш,них ,,шгсріалів щ1я ДЕС спд розраховутІТи на 6е:тсрервну р\)6оту
дизе:11,-а грега ту на весь розрахунковий термін. який приймається згі;що :з додатком 1 та :з урахупанням
пrове;1ення технічного обслуп)nув;~ння.
року
( не
більше
l 5°/,J
запасу).
;,
гакож короткострокових запускш дизель-агрегату протягом
С.60 ДБН В.2.2-5-97
У приміщеннях машиного залу ДЕС донускається розміщувати паливно-мастильні матеріали об'є­
мом до 1,5 м\ а при розташуванні ДЕС під житловими та громадськими будинками~ об'ємом до 1 мJ_
При об'ємі більше 1,5 м 3 паливно-мастильні матеріали слід розміщувати в окремому приміщенні, а
у випадку розташування ДЕС під житловими і гром,щськими будинками та при об'ємі паливно-мастиль­
них матеріалів від ] до І О м 3 захищені паливні баки слід виносити за периметр будинку, в який вбудована
ДЕС, на відстань, встановлену ДБН 360-92*.
3
При об·ємі запасу паливно-мастильних матеріалів для ДЕС до 1,5 м приймальні криниці не
передбачаються, для попередження розтікання паливно-мастильних матеріалів слід проектувати під­
дони, об'см яких перевищує об'єм паливних баків не менше ніж на
5(1/r1.
Для зберігання розрахункового запасу шшива та мастил слід використовувати герметичні сталеві
баки, які встановлюються на висоті, що забезпечує надходження палива і мастила до дизеля самопливом.
Витратні баки повинні бути обладнані отворами для огляду, покажчиками рівня, приймальними
фільтрувальними сітками, вогневими запобіжниками, суміщеними механічними дихальними клапанами
(СМДК). Для зберігання мастила у кількості до
(по
] О~· 20
60
л допускається використання переносних ємкостей
л), які встановлюються у ДЕС.
Дихальні трубопроводи витратних наливних ємкостей повинні бути виведені у витяжну камеру
системи вентиляції.
8.23
Для захисту проникнення ударної хвилі на вихлопному трубопроводі від дизеля слід передба­
чати встановлення термостійкої засувки. При непрацюючому дизелі засувка повинна знаходитись у
закритому положенні. Оглядові вікна у стінах дизельної передбачати не слід.
Вихлопний трубопровід прокладається з похилом у бік дизеля і повинен мати пристрій для випуску
конденсату.
При встановленні у ДЕС кількох дизель-генераторів вихлопні трубопроводи передбачаються окре­
мо для кожного дизеля.
Діаметр трубопроводу приймаєтьсн відповідно до заводських даних. Коли траса газовихлопу біль­
ше
15 м, слід виконувати перевірочний розрахунок з урахуванням допустимого значення протитиск о вого
вихлопу, який вказаний у заводській документаuїї.
Для компенсації термічного розширення на вихлопних трубопроводах слід встановлювати лінзові,
хвилясті або сильфонні компенсатори. Допускається застосування також спеціальних металорукавів.На
вихлопних трубопроводах діаметром менше
90
мм гасіння вібрації та термічного розширення допус­
кається передбачати шляхом самокомпснсації за рахунок вигинів трубопроводів. Можливість самоком­
пенсації визначається розрахунком.
Вихлопний трубопровід у межах споруди повинен бути теплоізольованим. Температура поверхні
ізоляції не повинна перевищувати 60°С. При роботі дизеля не повинні виділятись шкідливі речовини від
теплоізоляції у приміщення ДЕС.
Пропуск вихлопного трубопроволу крі·зь огороджувальні конструкції повинен виконушпись у
закладних частинах, конструкцін нких 110винш1 забезпечувати герметичність приміщення та запобігати
передаванню тепла віл. гарячого трубопроводу (Т=500°С) до огороджувальних конструкцій.
Для забезпечення можливості теплового розширення та захисту від деформації при осіданні сховища
вихлопний трубопровід слід прокладати у грунті з перепуском крізь закладну трубу.
:Зв'язок
8.24 Кожне сховище повинно мати телефонний зв·язок з пунктом керування підприсмства та гучно­
мовrп~ як1 підкл1очені до місько1 та міспевої рсі,ц1отрансля11ійних мереж.
8.25
Пункт керування підприємства слщ обладнувати засобами зв'язку, які забезпечують:
•~
керування засобами rюні:rомлен11я пиві;н,ної оборони об'єкта:
телефонний зв"язок керіш11штш1 га олератишюrо персоналу з підроздшами циві.11мю·1 оборо­
ни об'єкта та керівнинтвом штабу нишш,1юї оборони. 1·ромадськими установами міст.:1.
району. обласл (за налсж11істюJ:
телефонний зв'язок зі сховшщ1мп 111юrрис:v1ства та з ос1ю1шими пехами. які не 11рипиняют1,
виробництво за сип1шю~1 ПТ:
радіозв'язок з запасним 11унктом керуванш1 міста (району).
Пункт керування с.11ід rrроектуват11
:,
засобами радюзв·язку та повідомлення за погоджснннм із
міспевим штабом цивіль[ІоЇ оборо1111.
ДJІя резервування нровідного мош1с1шя сшд 11срсдбачати радіоприймсl'І.
ДБН В.2.2·5-97 С.61
ПРУ, у якому буде розташоване керівництво підприємства (установи). повинно мати телефон­
8.26
ний зв'язок с міспевим штабом цивільної оборони та гучномовець, який підключений до місцевої та
міської радіотр;шсляційних мереж. Пункти керування у ПРУ не передбачаються.
В інших ПРУ встановлюються тільки гучномовці ра;~іотрансляпійної мережі.
8.27 Мережі провідного телефонного зв 'язку та мовлення пунктів керування
слід перед ба чати в обхід
наземних комутаційних пристроїн (кросів та розподільних шаф) з використанням підземних кабелів
телефонної мережі об'єкта та міста.
Відстань та засоби прокладання кабелів та проводів телефонних і радіотрансляційних мереж при їх
зближеннях та перетинах з електромережами слід приймати відповідно до вимог ПУЕ, загальної ін­
струкції з будівництва лінійних споруд ГТМ та відповідних норм.
Вводи мереж у споруди повинні бути пльки підземними і проходити крізь сальникові ущільнен­
8.28
ня з наступним заливанням їх кабельною мастикою.
Телефонні кабелі повинні бути прокла;~ені у трубах окремо від радіотрш1сляційних кабелів.
8.29
Згідно з діючими нормами відстань між паралельно прокладеними кабелями слабкострумових
пристроїв та електрокабелями слід приймати:
~
при прокладанні труб
11е менше О, 1 м;
при прокладанні у траншеї~ не менше
0,5
м.
Відстань між розетками мережі провідного мовлення та електропостачання слід приймати не менше
1 м.
8.30
Захист кабелів від усіх видів корозії слід передбачати відповідно до норм.
8.31
Для електроживлення станпійного обладнання зв'язку, який встановлюється у пунктах керу­
вання підприємств. слід передбачати системи, які не потребують застосування акумуляторних батарей.
8.32
У пунктах керування підприємств, які знаходяться у зонах можливого затоплення, провідні
засоби зв'язку слід резервувати радіозасобами.
9
СХОВИЩА, РОЗТАШОВАНІ У ЗОНІ МОЖЛИВОГО ЗА ТОПЛЕННЯ
9. J
Сховища, 1до розташовані у зоні можливого затоплення, повинні задовольняти усі вимоги цих
норм з урахуванням дії гідравлічного стоку, обумовленого гравітаційними або проривними хвилями.
Тривалість затоплення приймається для гравітаційних хвиль короткочасною
них хвиль тривалою
-
більше
-
до
2 год, для прорив­
2 год.
С:ховиша у зонах затопле1-шя слід передбачати при розрахунковій глибині води не більше
5 м.
При
більших глибинах затоплення слід використовувати інші засоби захисту.
9.2
Сховитш1 у :юнах трюзалого затоплення слід за можливістю розташовувати на підвищених
ділянках місцевості із збільшенням в обгрунтованих випадках радіуса збору переховуваних згідно з
додатком І
У зонах затоплення сховитца влаштовуються вбудованими і окремо розташованими. При роз­
мшrенні низу перекриття окремо розташованих сховиш вище рівня планувальної відмітки землі сшд
проводити перевірку стійкості споруди ва зсув та перекидання гідравлічним потоком або проти сшrи­
нання з коефіцієнтом запасу І,
1.
Місткість сховищ у зоні тривалот затоrrлсш~я рскомсндусться приймати
300-600
чол.
При проектуванні ДЕС сліл 11ере;тбач,1ш інженерні ріrпсння. які виключають попа;~ання во;о~ у
1юштрозабір та вихлоп дизеля.
У 'Зонах затоплення від 11роршншх хшп1, пrнt глибині води
5
мі більше слі)L передбачати сховища
без ДЕС'. сJ.>ільтровентишшію та регенер;щі~о повітря при цьому забезпечуnати з застосуванням комп­
лектів ФВК-2 та електрору 1 пшх ве~rтпляторів ЕРІЗ-ШО/300. які входять у ці комплекти. Охолодження
повітря після РУ- 150/6 передбачати за до~1омо1010 труб. розташованих у грунті за межами сховищ.
Освітлення приміщень uих сховищ перелбачатн віл переносних та м1сцевих джерел
та електричних ліхтарів. батарей. вс:rоrенсра
9.3
1opiti
( акумуляторів
га ін.).
Обклеювальну гідроізоляцію сховиш. розташованих у зонах зато1шепня, сліл нризначати су­
нільною. включаючи і покриття, у нідrrовід11осгі з вимогами норм на 11роектування гідроізш1яоії підзем­
них частин булт-шків та споруд і~; ура хувашrнм стійкості її проти гідростатичного напору та забезпечення
затиску жорстки:v1н конструкпш1111мt1 е:1еме11т:1м11 rю стшах т:1 1ю 1юкр1птю.
С.62 ДБН В-2.2-5-97
Ступінь допустимого зволоження огороджувальних конструкпій сховищ, розташованих у зонах
затоплення, слід приймати] категорії.
і у
9.4 У сховищах, розташованих у зонах можливого затоп.:-~ення, слід передбачати аварійні виходи:
?.) у зонах невеликої тривалості затоп,1ення у вигляд~ вертикальної шахти з захищеним оголовком
відповідності з вимогами 2.19 цих норм. Після закінчення затоплення слід передбачати випуск води з
входу у сховище або викачування її насосом;
б) у зонах тривалого затоплення
у виг,rяд1 вертикальної шахти.
При глибині можливого затоплення до
5
м вихід повинен здійснюватись крізь шахту. При цьому
верх шахти слід приймати на І м вище рівня можливого затоплення.
У сховищах, які розташовані у зонах можливого затоплення, слід передбачати м1юмюrьно
9.5
необхідну кількість припливно-витяжних та інших отворів, які сполучаються з поверхнею.
Допускається суміщати повітрозабори в одному каналі з прокладанням у ньому трубопроводів для
повітрозаборів з фільтровентиляції і ДЕС а також витяжних, крім вихлопу від дизеля.
Несучі конструкuії сховищ, захисно-герметичю двері (люки) та інші захисні пристрої повинні
9.6
перевірятися розрахунком на навантаження від гідростатичного тиску розрахункового стовпа води,
який повинен бути вказаний у завданні на проектування.
Гідростатичний тиск від стовпа води на споруду, який приймається у розрахунку, не повинен
перевишувати навантаження, яке встановлюється класом захисту сховища.
У сі елементи споруди, що виступають, оголовки аварійних виходів, повітроводів, шахти та інші
повинні бути перевірені розрахунком на стійкість та міuність від роздільної дії вибухової хвилі та
гідравлічного потоку.
9. 7
Сховища, які розташовані у зонах можливих затоплень, повинні будуватись за проектами
масового застосування та з монолітних залізобетонних конструкuій із суцільною фундаментною шrи­
тою.
Бетон для схови~ц, розташованих у зонах затоплення, повинен застосовуватися проектної марки: за
міцністю на стиск~ не нижче В 15, за морозостійкістю
F50 і
за водонепроникністю
з вимогами норм на проектування бетонних і залізобетонних конструкцій (СНіП
W2 у
2.03.01-84).
відповідності
Конструкції сховищ, розташованих у зоні можливих затоплень, слід розраховувати за граничним
станом П групи.
9.8 Оголовки аварійних виходів, повітрозабірних та витяжних шахт слід перевіряти на тиск вщ
швидкісного напору Рск гідравлічного потоку за формулою
2
Р ск
де Сх
ех
УУп
f' ск
")
..,g
(5 4 )
коефіцієнт нобового опору, який приймається згідно з додатком
у
8;
об'ємна вага води:
- прискорення вільного п;щінш1. що лорівює 9.Х м/с2 :
g
v 11
--
Fc,
швидкість підхідного потоку відповідно до додатка
1:
1
~ площа проекції занурено·~' у потік частини перешкоди на пло1дину, перпендикулярну до
напрямку руху потоJ<у. м-.
9.9
У сховищах, розташованих у зонах можливого затоплення. сліл 11средбачати режим ізоляції з
rегенерааією внутрішнього повітря згіюю з додатJ<ом І, а також пристрої, які забезпечують контроль
наявносп води над споруТІ.ою.
У повітрозабірних та витяжних шахтах слід передбачати встановлення противибухових пристроїв
та водопровідних засувок з електроручним керvванням зі сховиша. Водопровідні зс1сувки повинні бути
розраховаш на пдростатичниіі тиск вщ розрахункового стовпа води.
Спустошення затопленої водою дшянки шахти сліл. передбачати шляхом зливу воли у J<амери перед
мастильними фільтрами або вілкачкн руч1-шм насосом за межі споруди.
10
10.1
ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
При проектуванні захисних споруд ш~вільної оборони щодо протипожежних вимо1 необх1)що
керуватися в1дrюв1;щими нормами в зш1е,к11осл вщ пр1пначення приміщень у мирний час. а також
вимогами пих норм.
ДБН В.2.2-5-97 С.63
[0.2 Захисні споруди слід розміщувати у підвальних приміщеннях виробництв:, вибухопожежною
небезпекою Г та Д. В окремих випадках л.опускається розташовувати захисні споруди у підвальних
приміщеннях виробшштв категорій А, Б, В для зс1безпечення повної ізоляції підвалів від надземної
чистини будинків, необхідного захисту входів (виходів) та зниження навантаження від можливого вибуху
у будинку до
80(1/t, у
порівнянні з еквівалентним розрахунковим навантаженням.
1О.З Вогнестійкість будинків
1 споруд. в які перепбачається вбудовувати схови ша або П РУ і яю
розташовані у зоні дїї вибухової хвилі, повинна бути не нижче П ступеня.
Мінімальну границю вогнестійкості основних будівельних конструкпій слід приймати для:
сховищ
-
за таблицею
39
та у відповідності з СНіП;
протирадіапійних сховищ у зоні дії вибухової хвилі
--
за протипожежними нор:мами проекту­
вання будинків та споруд для будинків П ступеня вогнестійкості;
протирадіаційних сховищ поза зоною дії вибухової хвилі
за протипожежними нормами
проектування будинків та споруд, в які вони вбудовані.
Таблиця
39
--------------.
----·
Конструкції
~•--------•------•--------
----
Несучі стіни, колони та покриття основних приміщень та входів
------~~---~---~--
Внутрішні несучі перегородки
---
----------- ---------~~
Границя вогнетри в кості, год
----------------·----
-----------~-----
І
-----------
Перегородки між маршами сходових кліток
Неспалимі,
2
Неспалимі,
1
Те саме,
Стіни, що відокремлюють дизельну від приміщень для переховуваних
і
і
0,75
11
Вхідні двері у ДЕС (внутрішні)
Неспалимі,
Стіни і покриття павільйонів над входами
Те саме,
0,75
0,25
10.4 Для внутрішнього оздоблення тrримішень :захисних споруд повинні застосовуватись неспалимі
а бо важкоспалимі матеріали. Забороняється застосування горючих синтетичних матеріалів для виготов­
лення нар та іншого обладнання.
При використанні під сховиша гардеробних приміщень, які розташовані у підвалах, домашня та
робоча одежа повинна зберіппися на металевих вішалках або у металевих шафах.
І 0.5 У складських примішеннях, які пристосовані під захисні споруди місткістю
600 чол. і більше або
площею 700 та більше м , слід передбачати улаштування автоматичних систем пожежогасіння, а також
2
вентиляпії для димовидалення.
10.б При використанні під сховища приміщень, у яких у мирний час розміщуються виробництва
категорії В . стоянки легкових автомобілів. скшщи горючих та негорючих матеріалів у горючій тарі, слід
передбачати можливість видалення диму при пожежі за допомогою витяжної системи вентиляції.
Об'єм повітря, що видаляється, повинен скш1;[ати не менше чотирикратного.
На витяжній системі вентиляції повинен встановлюватись герметичний клапан (або утеплена заслінка) з електроприводом, відкривання якої 1ювшшо передбачатись од1ючс1сно з пуском вентилятора.
Пуск вентилятора повинен передбачатись:
а) від пускового пристрою у ФВП:
б) від пускового пристрою, який всл11ювлюєп,ся біля головного входу у сховише, шо використо­
вується у мирний час:
в) від димових сповіщувачів.
О;нючасно з пуском вентилятора витяжної системи вентиляції вимикаються вентилятори і зачиня­
ються герметичні клапани на приплишшх системах вснп1_r1яції.
10.7 Захисні споруди
2,0 м.
rювшші мати не ме,ш1с;пюх входів:, шириною дверей не менше]
,2 м та
висогою
не менше
І 0.8 Вихід (вхід) зі сховища. шо мас ДЕС.
l!epe:1 зага:11,11у сходову
клітку багатотюверховопJ будинку
,-юпускасться псрепбачати за умови ві;\окрем11с1пrя г.:1ухими неснаш1мими огорожами маршів. які ведуть
у підвал. т::1 маршів, що ведуть ш1 ;\руп1й та інші гюверхи. і улаштування відокремленого виходу 11азою1і.
J0.9
Примішення машинного
3a.:ry та пр11:v1і1цсш1я із запасом нштин1ю-мастиm,них матсріа;rів '3ахи-
1не11их ДЕС слід вщносити :;а гюїксжною небе:нrекою ;10 категорії В з обладнанням стаціонарними
С.64 ДБН
8.2.2-5-97
системами пожежогасшня. Для димовидалення з приміщення ДЕС допускається використовувати ви­
тяжний вентилятор ДЕС.
] О. І О
У сховищах місткістю
600
чол. і більше внутр1шній водопровід для пожежогасіння слід
передбачати у тих випадках. коли це визнс1чено вимогами відповідних норм у залежності від призначення
приміщень у мирний час.
10.1 l
У захисних спорудс1х подача засобів пожежогасіння повинна передбачатися через вхідні
отвори. які заповнюються у мирний час звич<lйними дверима, згідно з
2.16
цих норм.
l 0.12 Захисні споруди у відповідност1 з їх використанням у мирний час повинні мати первинні засоби
пожежогасіння (ручні пінні 1юпrегасники. пісок та ін.) у кількості, передбаченій від11овідними Правилсt­
ми пожежної безпеки України.
І 0.13 При проектуванні сховищ нивіли-юї оборони повиннс1 проводитись оцінка пожежної обстс1новки та загюованості при мс1сових пожежах у райош разташування сховища згідно з додатком
10.14 Необхідність
1.
обладнання приміщенr, системами автоматичної сигналізації визначається пере­
ліка.ми та іншими нормативними документами залежно від використання їх у мирний час.
ДБН В.2.2-5-97 С.65
ДОДАТОК2
(обов'язковий)
МЕТОДИКА ВИЗНА ЧЕННЯ МІСТКОСТІ СХОВИЩ ДЛЯ НЕТРАНСПОРТАБЕЛЬНИХ
ХВОРИХ ТА ПРОТИРАДІАЦІЙНИХ СХОВИІЦ УСТАНОВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
1 Місткість
-
сховиш для нетранспортабельних хворих визначається з розрахунку:
хворих
у відпові,нності з завдання:м на проектування, але не більше 10(1/с) загальної проектної
місткості лікувальних закладів у мирний час;
-
медичного персоналу:
2 лікаря, 3 чергові
медичні сестри (фельдшери),
4 санітарки, 2 ме;щчні
сестри для операuійно-перев'язочної та одна медична сестра для процедур на
табельних хворих. На кожних наступних
50
хворих повинно прийматися
50 нетранспор­
50(1;;) вказаної кі"1ь­
кості медичного персоналу;
-
обслуговуючого (технічного) персоналу: чергові слюсарі (2), дизеліст, електрик, буфетниця
5 чол.
-
на сховище.
2 Протирадіаційні
сховища в закладах охорони здоров'я слід проектувати:
а) на повний чисельний склад хворих. медичного та обслуговуючого персоналу в установах охорони
здоров'я, які мають у своєму складі ліжковий фонд;
б) на штатну чисельність медичного закладу, який не має ліжкового фонду;
в) на повну чисельність розрахункового складу за планом використання лікувально-оздоровчої
установи.
Під закладами охорони здоров'я слід розуміти:
а) лікарні, які мають ліжковий фонд, клініки, госпіталі, медсанчастини, пологові будинки, диспан­
сери, профілакторії, науково-дослідні інститути без клінік, медичні навчальні заклади, поліклініки,
аптеки, хімічно-фармацевтичні виробництва, санітарно-епідеміологічні та дезинфекційні станції;
б) лікувально-оздоровчі заклади: нансіонати, будинки та бази відпочинку.
С.66 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК З
(обов'язковий)
площі допоміжних пРиміщЕнь сховищ
Таблиця
3.1
Характеристика внутрішнього
іженерного обладнання сховищ
і
'і
Площа, t,.2/чол, при місткості сховища, чол.
-~
1200
ІІІ
150
300
450
600
0,28
0,21
О, 18
-
-
--
О, 19
0,22
019
0,22
-
О.с~
0,30
О,~_2.
о, 16
О, 14
0,27
0,24
0,21
0,40
0,34
0.с28
0,28
0,36
0,40
0,33
0,33
900
более
Без автономних (захищених) систем
електрообладнання, водопостачання і
-
без регенерації повітря
При наявностті ДЕС, але без автономного
джерела водопостачання
...
~-
О, 15
0,18 .
І
О, 14
0,16
З автономними системами електропостачання, повітропостачання і з кондиціюванням повітря:
а)
джерела холоду
-
колодязна вода,
свердловина, винесені резервуари
б) джерела холоду
в) джерела холоду
-
захищеній площі
фреонові установки
вода у резервуарі на
-
І
0,29
0,29
0,25
0,23
0,36
0,36
0,32
0,28
Примітка. Над рискою наведені дані для сховищ з двома режимами вентиляції, під рискою
трьома.
-
з
ДБН
822-5-97
С.67
ДОДАТОК4
(обов'язковий)
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ГІДРОІЗОЛЯЦІЇ
Окремо розтащовані сховища. які Jбудовані у водонасичсному грунт~. Рівень грунтових вод
2м
від
поверхю земш.
Споруда зі стіш1ми з бетонних блоків 3сштовшки
м та перекриттям із збірних плит, які вільно
0,6
шrираються на стіни і замонолічені шаром бетону, з засипкою зверху шаром піску завтовшки І м.
Висота кістяка споруди
4
м, розрахунковий прогін перекриття
навантаження при часі збі~1ьшення
1 - 3 м.
Розрахункове динамічне
t менше б м/с.
Для гідроізоляuійного покриття використовується листовий поліетилен в один шар. який
приклеюється мастикою БКС. Тоюцина листа поліетилену О,]
Rи
5
см, розрахунковий опір розтягу
- ] 5,5 МПа (за таблипею 8), модуль деформації Еи - 79,0 МПа,
= 17,5 МПа (за таблицею 8), відносне подовження еи - 0,2.
розрахунковий опір мастики БКС
зсуву Rм
1. Визначаємо ширину можливої тріщини, яка виникає у конструкції споруди під дією навант,1.ження.
Одним з найбільш небезпечних місць, у яких можливі розриви гідроізоляційного покриття при
виникненні трішин у конструкщях, є сполу,rення перекриття зі стіною.
Згідно з
4.4 uих норм розрахунок проводимо за умови забезпечення повного прогину пере­
l/200 1 (тобто К - І). Знаючи величину прогину, розміри прогону та товщину стіни,
шляхом графічної побудови, шо ширина трішини буде 0,6 см.
4.3
та
криття не більше
визначаємо
Допустима величина трішини зс1 умови розриву або вдавлення гідроізоляційного покриття з листо­
вого поліетилену дорівнює О,
5 см.
Для 3береження гідроізоляції перекриття у даному випадку сховище
необхідно запроектувати з прогином не більше
2.
1/2401.
Визнасrаємо розрахункову величину деформації а 1 , при якій гідроізоляційне покриття буде
деформуватися без розриву:
")
2 Ки· Еи· є~- о
ат=
Rм + gfи
(Хт
'см,
- відповідно до таблиці 7 дорівнює 1;
- з урахуванням навантаження від грунту дорівнює 0,2] 8 МПа;
- відповідно до таблиці 9 дорівнює 0,36;
2,І-790-0,2 2 -О,15 0,3-0,04-790
9,48 --О
,
17,5 + 2, І 8 · 0,36
17.5 + 0,79
18,29 - ,52 (О, 5 см).
Отже за цієї розрахункової величини" деформації (Х 1
= 0.52
см розриву гідроізоляційного покриття
не відбудеться.
3.
Перевіряємо на відрив гідроізоляцію ш1 вертикальних поверхнях при осіданні споруди під дією
вава нтаження.
За умовами роботи гідроізоляції на !!і дії найбільш небезпечним місцем є сполучення стіни з
фундаментом, тобто ш~ відмітці
Нормальний тиск
3
5м
nід поверхні 3емлі.
боку грунту 11а гідроі:юляційнс покриття
g
буде таким, що доршнюс сум1
динамічного нававтажсння, яке діс на стіну, т:иску 1--рунту та гідростатичного тиску:
2 + 0,23 + 0"3 - 0,253 МПа (:2,53 кг/см--\
gГН < R~1;
2.53 - 0,36 < 1.75.
g
Таким чином, умови виконуюп,ся.
ДОДАТОК5
<:)
(обов'язковий)
Табпнuя
5.1
КОЕФіЦіЄНТ S ДЛЯ ОКРЕМИХ СХЕМ НАВАНТАЖЕННЯ ТА УМОВ НА ОПОРАХ
Схема навантаження консолі
S І Схема навантаження вільно
\)J
~
балки
~
У1
(Q
Значення
1
'.J
5
48
4
-
±р
р
1
Іс
І
д
lS
з
o,5l
1
,,
І,
o,5l
-~
1
L:
а
-- -
6
l
L_JP
а (.1- _ ~)
---
1р
2
1 + 2а (3 - 4а )
в/ І
\2
12(1+4а)
р
зf=к
р
8+5К
8+ЗК
2
=К
+
*
0,5l
:f
o,sl
{
(2+
48
1
Схема навантаження консолі
Значення
S І Схема навантаження вільно
балки
Значення
S
р
е=К
4а 2 (З
а)+ ЗК
12 (2а + К)
зі_= к
р
8+
=К
----1
t
При наnантюкс1ші елеі\1ента о;л1о<rас1ю за декількома схемами коефіцієнт
S M1 + S M + ... + SnMn
M1+M2+ ... +Mn
'
2
1
s-- - -2- ------
;.1,е
Si і МІ· S2 і М2, S 11 і М 11
-
від1юві,цно коефіцієнти
4а 2 ) + 5К
16а (3
(8а
+ К) 48
8+16а(З
+ 8а
2
4а
)+
-~----~
+ Ю 48
1
S дорівнює:
1)
S та найбільший згинальний момент М для кожної схеми навантаження. У цьому випадку у
.
. ~б·
.
..
ф ор,..,rуш. 11рогину 1г = рІ ,SI 2 величина р1 визна чається при значенш. М , яке доршнює
сум1 наи 1льших згинальних моментш, шо визначаються для кожно~
0
схеми навюпаження.
t!)
t\;)
~
Ч1
'°"<
~
~
ДОДАТОК б
(обов'яшовий)
]
ПРОТИВИБУХОВі ПРИСТРОЇ ДЛЯ СХОВИШ
Противибухові пристрої
Основні хар актеристики
Номінальні витрати повітр я,
мз/год
--
--
Номінальний аеродинаміч ний опір,
мзс
УЗС-1
УЗС-8
1500
8000
8000
25000
----·""-•-···---~~
Н/м
2
кгс1см2
І
І
50 250
5-25
100 - 150
10 - 15
385
649
_ _l
І
І
І
--------
УЗС-25
-~----- ---~
Об'єм розширювально1 камери (ділянка
трубопроводу) за противибуховим пристроєм, мз
1
Т~
345
305
0,5
І
І
595
146
2
І
100 - 150
І
10 - 15
І
І
І
І
100 15(
10 - 15
---·-------
749
---~--------------
695
215!
2
Прияітка. Вс_-шчиш1 аеродиш1мічного опору залежить від місця та способу встановлення противибухових пристроїв.
2Н
815
360
6
-------
~-1
ДОДАТОК7
(обов'язковий)
І
основні ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕЛЕКТРОРУЧНИХ ВЕНТИЛЯТОР ів
І
Показники
-- ---
за режимом чистоі вентиляції, мз/
Електроручні вентилятори
Г
ЕРВ-72-2
ЕРВ-72-3
Т
ЕР-В-600/300
-і--•- - - - - - - - - - - - - - + - - - - - - - - - - - · - ' " - - - - - - - - - - - - + ' - - - - І
ОД
І
за режимом фільтровентиляції, мз ~од
ооо -
1
І
1650
І
1750 - 2350
600
І
------------------+-------------~----1---------------
Повний напір,
кПа/см 2
.
КГС/ М
2, 7 - 2,0
27 - 20
2
- - --
, З.
Діаметр робочого колеса
--т
; 4.
Електродвигун:
тип/потужність, кВт
швидкість обертання, об/хв
І
--
приводі,~
-
0,95 Dн
АОП ~:~:/ О,27
2,5 - 2,0
25 20
--~------------------1,05 Dн
12,5/6, о
і
125/І
І
---І
І
315
!і
4АА:~~
-----і---
4А7\:~~ О
2
З
90
1 6
,----
і
37
.
----------·-
- - - - · - - - - - - - - - _L_____._ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _~ - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - ~ - - - - - - - -
При.ніrт:а. Над рискою за поз.
2
вказаний напір вентилятора ЕРВ-600/300 за режимом фільтровентиляції, під рискою
fli
55
2
---~
55
за режимом чисто~
вентиля ні і.
і);)
t\)
~
у,
\Q
"1
<:')
"1
С. 72 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК8
(обов'язковий)
Таблиця
8.J
КОЕФіЦіЄНТ ЛОБОВОГО ОПОРУ Сх
Значення Ь/с
обтікання перепони гідравлічним потоком
---~~-------
Значення Сх
-~-------~~------
с
~-}
1
2
----~--~-----~------~--~~
~іІь
--------
2
2,2
2,3
-~--
2
1,8 - 2
0,5
1,1 - 1,2
1
2,2
с
с
і
---.
------___..,_
с
------
І
І
1,3
1 ,4
1,4
--~-
ДБН
8.2.2-5-97
ДОДАТОК9
(обов'язковий)
І в, ккал/ кг
22 ~1
21 -1
20 19
18 17 1в~~--+--1--+-+-+-+--t-+-+-~-с
1413
12
11
10
95 6
7
8
9 10 11 12 13 14 15 16
Ін, ккал/ кг
С, 73
С.74 ДБН В.2.2-5-97
ДОДАТОК
10
(обов'язковий)
Ів, ккал/ кг
2524116
.14 _
- ' -
-
23 1~12
22
= 18 г/кг
dн
.
І 10 __
: 8 """·
.L....l--1.
21 І в
І·
20
l_
.
19
18
15
14
13
1·-+-·-1-·{
12.,_,_~_,,_J.......J...--'--'.---'---_._...,__._~'-"-
5 6
7 8
9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
ДБН В.2.2-5-97 С.
ДОДАТОК
75
11
(обов'язковий)
РОЗРАХУНОК СТІН КОМПЛЕКСНОЇ КОНСТРУКЦІЇ
Розрахунок стін комплексної конструквїї сховиrп проводиться для перерізш, норма;rьних до їх
поздовжньої осі. Комплексні конструкuії, які праuюють на вигин, слід перевіряти також розрахунком
на дії ско;rюючих напружень.
Розрахунок перерізів, нормальних до поздовжньої осі елемента, проводиться, як і у залізобетонних
конструкціях, у залсж1юсті від співвідношення між величиною відносної висоти стиснутої зони цегляної
кладки~;~ та її граничним значенням ~іtкРозрахунок проводиться:
при~:;:;; ~;tк - з урахуванням розрахункових динамічних опорів арматури;
при ~~ > ~)~к ~ з урахуванням напружень ~\ які досягнуті у арматурі і визш1чаються за
формулою
]) , МПа(кгс/см 2 )
(
І І
.J)
Значення~;; визначаються з виразу
робоча висотс1 перерізу, яка дорівнює сумі товщин матеріалів комплексної конструкції за
відніманням відстаю від розтягнутої грані перер1зу до центра тяжіння розтягнутої арма­
тури, см;
висота стиснутої зони комплексного перерізу, см;
розрахунковий динамічний опір арматури розтягу, МПа(кгс/см 2 );
коефіцієнт <1.рмування перерізу, см;
розрахунковий опір кладки вигину, що дорівнює
2
1 ,25R 11 c К3 , МПа(кгс/см ),
R~и
де
R 11 .c ~
( J 1 . 2)
розрахунковий опір пегляної кладки на стиск, який приймається відповідно до норм
на проектування кам'яних та с1рмокам'яних конструкцій, МПа(кгс/см 2 );
коефіцієнт динамічного зміщ-rсння кладки . який приймається рівним 1,2.
KJ
Величина ~Rк визначаєтьсн за формулою
j:Д
'-.,Qк
R~I
! + 4000 ( І
(І
ї-1\
J . 3)
'-.,QK
--)
J,
І
де ~~к -- характеристика стислої зони кшщки. яка визначається за формулою
~!:>к
0J-,5
0,0008R;\1
.
( ! 1 4)
Розрахунок міщюсті нормаш,них псрсрі::;ів на вигин проводиться за формулою:
М 5 R} As (h 0
де А,
-
.,
-
О.5х;1 ).
( 1 1 5)
площа розтягнутої арматури. см-
Висота стиснутої зони комrшексно1·0 перетину виз11ачасться за формулою
'l
ХІ[
де Ь
---
К, As
( 1 J 6)
розрахункова ш11рина с:~емснта. см.
При розрахунку ::;п1ш1.аьннх ком1шекс111п конструкцій на ;1ію поперечної сили 1юви11ш1 виконува­
тис1, умова (при розрахунку 3а гр,шичш1м стш10~1 11ершої групи)
С. 76 ДБН В.2.2-5-97
Q:::; OAS Ь (І<.~ !1l, + І<.·,~ в hiJ , 1ОН (кгс),
де
(! ! .7)
h 8 , hк - товщина залізобетону та цегляної кладки у стіні, см;
Rь
розрахункова динамічна призмена міцність бетону (при стиску). МПа(кгс/см 2 ).
Коли умова
(11.7)
не виконусться, то слід або збільшувати марку бетону, або збільшувати товщину
залізобетонної частини перерізу.
Допускається проводити розрахунок комплексної конструкції на дію поперечно~ о зусилля тільки з
урахуванням товщини залізобетонної частини стіни.
Розрахунок міцності комплексних конструкцій на зсув но поверхні контакту кладки та залізобетону
проводиться за формулою
( 11 . 8)
розрс1хунковий динамічний опір на зріз по перев'язаному перерізу, МПа(кгс/см\
Коли умовсt
( 11.8)
не виконусться, то слід прийняти конструкцію сполучення цегляної кладки з
залізобетоном, яке забезпечує цю умову.
ДОДАТОК
Таб_;шця
12
12.1
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЗАПАСУ СТИСНУТОГО ПОВіТРЯ
ичина
к
Розмірність
Розрахункова формула
F
м2
За експлікацією приміщень
нтуру
Об'єм приміщень у конту рі герметизації за відніманням об ;му, ЯКИЙ
4.
V=Fh-nV 1
-
.
висота у чистотI, м;
:споруди, люд.;
f
Витрати повітря на підтр
-
І
І
займають люди
1
J
--
І
lh
Те саме
мз
V
І
І
--
м2
Fогор
и
І
-~--
---~--
Приміп
І
І
· герметизації
---------·····~---
І
Позначення
-
1-
м
V 1 =0,1
3
-
місткість
об'єм, який
займає одна людина
Iмання
підпору
q
І
мз/ч
q = K111Fo
иймається за
-f--------------.----+ - - - - - - - - ~
----------
Питома повітровіддача для
1
дих
Кратність повітрообміну при повітро­
V::,
Питомий об'єм
ма повітроподача для підтриму­
юру
1 підп
___"__________________ ___J. ____________
1
мз/люд.год
а
дих смакс
со
І м3:~:л І
2
c(J
20л/люд.год
-
норма виділення СО 2
допустима концентрація СО 2 при
ІІІ режимі (додаток 1), л/мз;
о
cg = 0,4 -
вміст СО 2 у пов~трі балону, лІм
~~ І ~~
3
~
-~-~--- ----------------
1 підп=
---+----------+-----------------------1---------------
Зростання концентрації вуглецю за
часом
-
cz
-
однією людиною; смакс - максимально
V::,=~
мз/чол.год
1
-------- ------------------------------------------ -
а
забезпечення дихання людей
подачі за поз.4
додатком
а
С 0 реж 11 = ,а + cg
х
(1
початкова розрахун-
2
кава концентрація СО 2 у момент
л/мз
х
--··------·--·----·-·----··-
)
переходу з
11 режиму на ІІІ режим,
12 - мінімальна повітропо~ача у 11
режимі, що дорівнює
2
л/мз
м /люд.-год
iJJ
!\)
~
"°
'-J
<:')
::::j
3акшчення таблипі
<:;
12.1
- ~-- --~-~--~------·.,,
~--·----,·----
Розрахункова величина
Позначення
------------+-------~--
10.
Розмірність
Розрахункова формула
---+----------+-----------------------
Тривалість перебування на мінімаль­
_а +
ній повітроподачі згідно з поз.В до
нарощування концентрації СО
максимального значення С~~х
max
Zco
2 до
год
2
і
!
пщтримання підпору та забезпечення І
G,oop
дихання людей
~
12.
Запас повітря для компенса:,~-~
коливань атмосферного тиску
і
1
і
!
G
колив
І
і
-+-----13. Загальний запас стиснутого повітря
І
:!
G
\
для споруд з урахуванням витрат при
!
об'єму приміщення
і
І
'
!
зберіганні та неповному використанні І
заг
--- ---~ ( ____n___
: 14. Розрахункова кількість балонів А-40
6
_ __
І
і
нм
нмз
І
\
теор
+ \дих
з
а
,+
niдn
-------------~
iJJ
Г\)
= (G
°
І
(Q
"-І
СО 2
-
max
111 - Zco ) - п
11
режиму за додатком
2
--10000
колив -
заг
(J'J
2
(Z
теор
--шт_
cmax
--------
= І niдn ZCO
max
П+
ЗО
G
G
Ccr
+-----
~
Кв n
G
нмз
реж
Примітки
_1_ І
max
Zco2
2
Технічний запас повітря для
-
~
nб
+G
V
Z
ЗО - межа2 кол~ва~~~м;сфер~ого~~ску:
кгс/(год-м
111
-
колив
) _1 3
'
)
К ( 4 -м2)
Gзаг
а
ємкість балону А-40 при тиску
<Г
150 атм, нмз
ДБН В22-5-97 С.79
ЗМІСТ
Стор.
1 ЗаrашJнj
положення
Розміщення сховищ
2
.
Розміщення протир,щіаційних укриттів
2
3
Об'смпо-планувальні та юшструктивні вирішення
4
Сховища
4
4
6
7
Приміщення основного призначення
Приміщення допоміжного призначення
Захищені входи та виходи
Конструктивні вирішення
.
. .
1О
11
14
14
17
Гідроізоляція та герметизація
Протирадіаційні укриття
. .
Об'ємно-планувальні вирішення
:Конструктивні вирішення
3
Навантаженю1 та впливи
Навантаження та їх сполучення
18
18
18
22
.
Динамічні навантаження від дії ударної хвилі
Еквівалентні статичні навантаження
4
. . .
Розрахунок бетонних та залізобетонних конструкцій
Характеристика граничних станів
26
26
29
29
29
30
30
. . . . . . .
Матеріали та їх розрахункові характеристики
Бетон
. .
Арматура
. . . . . . . . .
.
. . . . . . .
Розрахунок залізобетонних елементів
Позацентрово стиснуті та згинальні елементи
5 Розрахунок сховищ з: кам'яних т~1 інших матеріалів, основ і фундаментів з шшь
Розрахунок сховищ з кам'яних та інших матеріалів
Розрахунок основ та фундаментів
Розрахунок фундаментів з шшь
32
32
.
б Розрахунок протирадіаційного захисту
7
Санітарно-технічні системи
34
.
Вентиляція та опалення сховищ
.
Вентиляція дизельних електричних станцій
Вентиляція та опалення протирадіаційних укриттів
Водопостачання Til каналі"Jація сховищ і ДЕС
Водопостачання та каналізація протирадіа11ійних укриттів
8
Електротехнічнj пристрої та зв'язок
.
.
Електропостачання та електрообладшншя
Електроосвітлення
.
Захищені дизельні електростанції (ДЕС)
.
Зв'язок
9 Сховшца, розташовані у
1О Протипожежні вимоги
Додаток 2
31
31
зоні можливого :.штоплення
42
42
49
52
53
55
55
55
57
57
60
6І
62
Мстодпка НИ3Шl'rення місткості схошшт ;1:1я нетра11с1ю~-;т,16ельних хворих та
протира;папійних схов1ш1 установ охороrш J.:1оров·я
Додапж
3
Площі допоміжних приміше11ь схов1шt
Долаток
65
66
4
Методика розрахунку гілроізо,1я11ії
67
С.80 ДБН В.2.2-5-97
Додаток
5
Коефіпієнт
S для
окремих схем навант::tження т::t умов на опорах
68
Додаток б
Противибухові пристро'і для сховищ
Додаток
.
7
Основні характеристики елсктроручних вентиляторів.
Додаток
Додаток
9.
Додаток 10
72
73
74
JІ
Розрахунок стін комплексної конструкнії
Додаток
71
8
Коефіпієнт лобового опору
Додаток
. . . . . . . . . . . 70
75
12
Методика розрахунку запасу стиснутого повітря
77