Структура діяльності. Основні види діяльності Виконав студент групи ІП-15 Буяло Дмитро Компонент діяльності Давайте зазначимо структурні компоненти діяльності: Потреба Мотив Мета Дія Діяльність Потреба Потреба – стан індивіда, створювана його потребою в об'єктах, необхідних для його існування і розвитку, який виступає джерелом його активності. Потреби людини обумовлені процесом її виховання (духовні, культурні та природні). Потреба завжди є поштовхом до прояву активності, однак людина в діяльності керується також певними мотивами. Мотив Мотив - це внутрішній рушій, що спонукає людину до діяльності (пов'язане із задоволенням потреб). Потреби становлять сутність, а мотиви є конкретними проявами цієї сутності. Мотиви та мотивація розглядаються як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки і діяльності суб'єкта. Мотиви бувають усвідомлюваними та неусвідомлюваними. Мотиви не завжди ідентично співвідносяться з метою - при різних мотивах може бути однакова мета, і навпаки. Мета Мета – це уявний кінцевий результат. Мета може мати матеріальне та психічне уособлення, які досить часто пов'язані. Оскільки досягнення цілі часто має перспективний характер, то вона втілюється в окремі завдання, вирішення яких наближає до самої мети. Без мети не може бути свідомої діяльності. Будь-яка діяльність складається з дій як складових частин. Дія та діяльність Дія - це реалізаційний компонент діяльності, спрямований на виконання певного завдання. Діяльність – це внутрішня і зовнішня активність людини, яка спрямована на особистісні зміни, трансформацію предметів та явищ залежно від потреб людини, а також створення нових. Діяльність володіє такими рисами, як свідомість, продуктивність, суспільний характер. Структура Також можна виокремити два рівні психологічної структури діяльності: мікроструктуру й макроструктуру. Мікроструктура діяльності: мотив – ціль – спосіб – засіб – результат. У макроструктурі діяльності можна виокремити 4 основні блоки: спонукально-ціннісний (мотиви, цілі); прогностично-проективний (прогнозування, вибір, планування); виконавчо-реалізуючий (способи, засоби, результат); оцінно-порівняльний (аналіз, виявлення неузгодженості в результатах і процесі їхнього досягнення). Основні види діяльності Залежно від мети, змісту та форм розрізняють три основні різновиди діяльності: гру, навчання та працю. Людині незалежно від віку властиві всі три різновиди діяльності, проте в різні періоди життя вони виявляються по-різному за метою, змістом, формою та значенням. У дошкільному віці провідним різновидом діяльності є гра, у шкільному – навчання, а в зрілому – праця. Гра та навчання властиві і людям, і тваринам. Проте у тварин підґрунтям цих різновидів діяльності є інстинкти, а в людини вони зумовлені соціальними умовами життя. Ігрова діяльність Ігрова діяльність – це такий вид діяльності, продуктом якої є сам її процес. Наприклад, дитина у садку чи молодшій школі. В іграх формуються всі властивості особистості дитини, зокрема такі моральні риси, як колективізм, дружба, товариськість, правдивість, чесність тощо. У дошкільному віці ігри відіграють роль підготовки до шкільного навчання. У шкільному віці – як розробити стратегію до перемоги. Навчальна діяльність Навчальна діяльність – це вид діяльності, продуктом якої є знання, вміння і навички. Розрізняють три категорії навчально-виховних дій: Вплив (зацікавлення); Передавання (розповідь); Контроль (оцінка). Праця Праця – свідома діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і духовних благ. Залежно від змісту праці її психічні компоненти набувають певних особливостей. Діяльність слюсаря, тракториста, вчителя або композитора потребує специфічних психічних властивостей. Види людської праці поділяють на фізичну та розумову. Будь-яка фізична та розумова праця за певних суспільних умов може стати творчою діяльністю.