ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАВЫКИ УЧИТЕЛЯ В ПРОЦЕССЕ ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ

ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАВЫКИ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ В ПРОЦЕССЕ
ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
Аннотация: статья посвящена одной из интереснейших и актуальнейших
проблем современного образования – педагогическим навыкам преподавателя в
процессе воспитательной работы. Обосновывается необходимость нового подхода к
пониманию образа современного учителя. Он не просто передает знания, а используя
воспитательный потенциал изучаемых дисциплин создает учебно–образовательную,
воспитательную среду, чтобы студент мог развиваться, получать необходимые знания.
В статье определяются принципы деятельности преподавателя как воспитателя в его
взаимодействии со студентами.
Ключевые слова: педагогические навыки, формирование педагогических
навыков, навыки в учебном процессе, педагогические приемы, педагогическая этика,
организационный стиль, этический подход.
Как и любая деятельность, обучение состоит из цели, метода, средства, объекта
и предмета. Деятельность учителя – это интеллектуально-педагогическая
деятельность, которая заключается в передаче имеющихся знаний и контроле над их
усвоением.
Педагогическая работа - это процесс взаимодействия, общения между учителем
и учеником. И этот процесс взаимодействия должен прослеживаться от начала и до
конца профессиональной деятельности педагога.
Субъект педагогической работы - активный
индивидуальными, уникальными чертами и качествами.
человек,
обладающий
Средства работы - личность учителя, его знания, опыт и личные качества.
Основными элементами педагогической деятельности являются:
-
субъект (т. е. активная личность);
объект (т. е. направленная на него деятельность).
Деятельность всегда отражает цель и направление. В зависимости от цели
деятельность можно подразделить на следующие виды:
а) восстановительные мероприятия;
б) познавательная деятельность;
в) деятельность по обеспечению добропорядочности;
г) коммуникативная деятельность.
Все виды деятельности носят и творческий, и технический характер.
Педагогические навыки - это искусство преподавания и воспитания, которое
постоянно совершенствуется.
Отличительной чертой профессии преподавателя является умение различными
способами донести студентам теоретический материал на занятиях.
В педагогическом процессе существует множество различных аспектов,
направленных на обеспечение успеха деятельности.
В целом современные методы обучения и научно-педагогические выводы
исследователей показывают, что образование сегодня должно быть организовано в
интерактивной форме не на основе «педагогического воздействия», а на основе
«взаимодействия», в данном случае, педагогического. При этом навык имеет
решающее значение.
Преподавателю необходимо знать, как вести себя правильно, исходя из
соответствующей ситуации. Это может проявляться в особом внимании к студентам,
оказании поощрения их за активное участие на уроке, чтобы в итоге студент получал
удовольствие от познавательной части процесса.
Внимательно наблюдая за студентами, можно определить уровень их
восприятия, качество изложения материала, конкретный стиль работы и,
соответственно, результат.
Использование мимики на занятиях тоже может иметь положительный
результат. Так, например, студент по соответствующим выражениям взгляда педагога
(наклон головы назад, вперед или в сторону) может понять и осуществить
поставленную перед ним задачу. Важно, чтобы данные элементы мимики были заранее
обговорены с ним, а, соответственно были понятны ему.
При подготовке к занятиям преподаватель должен оценить свои способности,
учесть отдельные аспекты изучаемого материала и только после этого организовывать
работу.
Объективное
оценивание
возможностей
определяет
уровень
профессиональной подготовки, физическое состояние, педагогические способности
преподавателя. Совокупность личных и профессиональных качеств отражает пределы
и диапазон его возможностей.
Время от времени желательно записывать то или иное занятие на видео и
анализировать материал данного занятия, качество его проведения от начала до конца.
На уроке важны терпимость и оптимизм преподавателя. Если педагог поставил
перед собой цель помочь студенту в процессе воспитания и обучения, то достигнутые
студентом в результате упорных занятий результаты приблизят его к требованиям
преподавателя.
Организационный стиль, который является одним из способов построения
отношений, необходим в общении со студентами.
Демократический стиль управления студентами в классе находит отражение в
обсуждении конкретных задач, поощрении инициатив и активном обмене
информацией между преподавателем и студентами.
Педагогическая тактика каждого педагога индивидуальна, проявляется поразному, часто зависит от уровня студента, его потребностей. Но требования
преподавателя принимаются студентами только в том случае, если он имеет у них
доверие, относится к студентам с уважением.
При этом не всегда рекомендуется демонстрировать уверенное и осознанное
положительное отношение к личности студента. Преподавателю необходимо создать
ситуацию позитивного взаимодействия со студентами, не только для того, чтобы
просто разрешать с ними определенные конфликты, но разрешать их честно,
справедливо, направив возникшую спорную ситуацию в правильное русло, а, точнее,
разрешив последнюю.
Во всех отношениях личный пример преподавателя определяет качество его
профессиональной пригодности. В любой педагогической ситуации должна быть
выдержка, хладнокровие, чуткость, терпимость, то есть педагог должен постоянно
контролировать свою деятельность и поведение в процессе общения со студентами.
Педагогическая бдительность помогает преподавателю всегда предвидеть
результат своих действий, что выражается в способности предвидеть трудности,
которые могут возникнуть в процессе общения со студентами и предотвратить
нежелательные, негативные последствия поведения при непосредственном общении.
Профессиональная этика гарантирует необходимые отношения между
участниками деятельности и взаимодействия. Это: педагогическая компетентность,
толерантность к другим людям и к их мнению, чувство моральной ответственности за
принятие определенных решений в воспитательной деятельности.
Духовное воспитание преподавателя - основа педагогического этикета.
Педагогический этикет - это процесс применения педагогической этики по отношению
к студентам. Педагогический этикет - это проявление нравственных качеств
преподавателя, которые включают в себя высокую человечность, выдержку, терпение
и умение проявлять доброжелательность в любой ситуации.
Специалист с высоким уровнем педагогической этики виртуозно владеет и
управляет взаимоотношениями со студентами, родителями и коллегами. В
педагогическом этикете, прежде всего, есть глубокое уважение к человеку. Педагог
имеет дело с личностью, и все его взаимодействия с учащимися основаны на
принципах рационального, требовательного и уважительного общения.
Многие профессиональные навыки связаны с педагогическим этикетом. Это:
способность оценивать педагогическую ситуацию, принимать во внимание характер
учащихся, предвидеть результаты, которые может оказать педагогическое
воздействие.
Высокий уровень педагогического этикета - признак наличия педагогических
навыков. Овладение педагогическим этикетом требует от преподавателя
внимательного отношения к себе. Преподаватель должен уметь постоянно
контролировать свое поведение и реагировать на поведение студента. Педагогический
этикет подразумевает наличие у преподавателя способности разумно выражать свои
чувства.
В педагогическом процессе преподавателю важно контролировать свое
поведение, что проявляется в способности управлять эмоциями и настроением, в
наличии навыков социального общения и восприятия, в умении владеть техникой речи,
т.е. своим речевым аппаратом, правильно использовав голос, дикцию, интонацию.
Преподаватель оказывает педагогическое воздействие на учащихся, формирует,
технологически проектирует и раскрывает процесс учебной деятельности. Важным
требованием при этом является проявление дидактических, организационных,
конструктивных и коммуникативных навыков, использование технологических
методов организации педагогической работы и т.д.
Преподаватель всегда должен уделять пристальное внимание своим
педагогическим способностям, интеллекту и культуре. Постоянно проверять уровень
своих педагогических навыков, способностей, компетентно выполнять свои
профессиональные обязанности, находить оптимальные пути завоевания сердец
студентов. Ведь учитель не только вооружает учеников знаниями, но своими
действиями влияет на них. Его интеллект и культура, честность и человечность,
духовные качества должны являться для учеников ориентиром и примером.
Преподавателю необходимо создать здоровый климат в коллективе, для чего он
должен знать особенности каждого студента, определив тем самым оптимальные
перспективы для развития как всего коллектива, так и каждого из его членов в
отдельности.
Желательно применять в практике учебной деятельности проблемные ситуации,
ролевые игры, которые способствуют решению различных учебных задач. Например,
учащиеся могут решать проблему, выступая в роли учителя или ученика, сравнивать
результаты своей деятельности. Важно заметить, что, рассматривая итоги этих
действий, можно работать над вариантами мимикрии (сходства), необходимыми в
определенных ситуациях.
Для приобретения педагогических навыков преподаватель должен иметь четкое
представление о том, чего он хочет достичь на текущем этапе развития и становления
студента.
Следует заметить, что во время процесса обучения немаловажным моментом
выступает техника речи, которая в первую очередь связана с правильно поставленным
голосом, поэтому необходимо тщательно следить за выразительностью интонации,
сочетанием градаций сильного, звучного голоса, четкостью дикции, избегать
монотонности в произношении фраз, умело и полностью использовать голос,
интонацию, паузы. Иными словами, тон речи, акцентировка должны полностью
соответствовать характеру и смыслу излагаемого материала.
Во избежание речевых недостатков подобного характера, которые могут
проявляться в работе любого преподавателя и мешать эффективному восприятию и
усвоению студентом материала, будущим преподавателям необходимо работать,
самосовершенствоваться и устранять такие недостатки. Этого можно добиться
самостоятельно, систематически применяя определенные упражнения.
Эстетика преподавателя проявляется в его мимике, открытости, спокойствии и
лаконичности движений, оправданности его жестов, соответствующего проявления
внимании к студенту, то есть в том, как он себя ведет. Строгая мимика, невнятные
движения, иногда искусственные жесты в процессе общения с подопечными, а также
отсутствие лидерства недопустимы на занятиях. То, как преподаватель входит в класс,
как он смотрит на детей, как он их приветствует - все эти направляющие моменты,
которые так или иначе, положительно или отрицательно влияют на студентов.
Спокойный, вежливый, терпеливый учитель, который может квалифицированно
передать знания, который чувствует динамику обучения каждого студента и хорошо
понимает его эмоциональное состояние, является уверенным и сильным
преподавателем.
Таким образом, умелое владение и применение в учебном процессе
педагогических навыков и мастерства играют важную роль в формировании у
студентов положительной динамики при обучении, а также вырабатывают качества,
мотивирующих их к обучению.
ПЕДАГОГІЧНІ НАВИКИ ВИКЛАДАЧА В ПРОЦЕСІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Анотація: стаття присвячена одній із найцікавіших та найактуальніших проблем
сучасної освіти – педагогічним навичкам викладача у процесі виховної роботи.
Обґрунтовується необхідність нового підходу до розуміння сучасного викладача. Він
не просто передає знання, а використовуючи виховний потенціал дисциплін, що
вивчаються, створює навчально-освітнє, виховне середовище, щоб студент міг
розвиватися, отримувати необхідні знання. У статті визначаються засади діяльності
викладача як вихователя у його взаємодії зі студентами.
Ключові слова: педагогічні навички, формування педагогічних навичок, навички
у процесі, педагогічні прийоми, педагогічна етика, організаційний стиль, етичний
підхід.
Як і будь-яка діяльність, навчання складається з мети, методу, кошти, об'єкта та
предмета. Діяльність вчителя – це інтелектуально-педагогічна діяльність, яка полягає
у передачі наявних знань та контролі над їх засвоєнням.
Педагогічна робота – це процес взаємодії, спілкування між учителем та учнем. І
це процес взаємодії має простежуватися від початку остаточно професійної діяльності
педагога.
Суб'єкт педагогічної роботи - активна людина, що має індивідуальні, унікальні
риси та якості.
Засоби роботи - особистість вчителя, його знання, досвід та особисті якості.
Основними елементами педагогічної діяльності є:
- суб'єкт (тобто активна особистість);
- об'єкт (тобто. спрямована на нього діяльність).
Діяльність завжди відображає мету та напрямок. Залежно від мети діяльність
можна поділити на такі види:
а) відновлювальні заходи;
б) пізнавальна діяльність;
в) діяльність із забезпечення доброчесності;
г) комунікативна діяльність.
Усі види діяльності мають і творчий, і технічний характер.
Педагогічні навички – це мистецтво викладання та виховання, яке постійно
вдосконалюється.
Відмінною рисою професії викладача є вміння у різний спосіб донести студентам
теоретичний матеріал на заняттях.
У педагогічному процесі є безліч різних аспектів, вкладених у забезпечення
успіху діяльності.
Загалом сучасні методи навчання та науково-педагогічні висновки дослідників
показують, що освіта сьогодні має бути організована в інтерактивній формі не на
основі «педагогічної дії», а на основі «взаємодії», в даному випадку педагогічної. При
цьому навичка має вирішальне значення.
Викладачеві необхідно знати, як поводитися правильно, виходячи з відповідної
ситуації. Це може проявлятися в особливій увазі до студентів, надання заохочення їх
за активну участь на уроці, щоб у результаті студент отримував задоволення від
пізнавальної частини процесу.
Уважно спостерігаючи за студентами, можна визначити рівень їх сприйняття,
якість викладу матеріалу, конкретний стиль роботи та, відповідно, результат.
Використання міміки на заняттях може мати позитивний результат. Так,
наприклад, студент за відповідними виразами погляду педагога (нахил голови назад,
вперед чи убік) може зрозуміти та здійснити поставлене перед ним завдання. Важливо,
щоб ці елементи міміки були заздалегідь обговорені з ним, а, відповідно, були
зрозумілі йому.
При підготовці до занять викладач повинен оцінити свої здібності, врахувати
окремі аспекти матеріалу, що вивчається, і тільки після цього організовувати роботу.
Об'єктивне оцінювання можливостей визначає рівень професійної підготовки,
фізичний стан, педагогічні здібності викладача. Сукупність особистих та професійних
якостей відображає межі та діапазон його можливостей.
Іноді бажано записувати те чи інше заняття на відео та аналізувати матеріал
даного заняття, якість його проведення від початку до кінця.
На уроці важливі терпимість та оптимізм викладача. Якщо педагог поставив собі
за мету допомогти студенту в процесі виховання та навчання, то досягнуті студентом
в результаті завзятих занять результати наблизять його до вимог викладача.
Організаційний стиль, який є одним із способів побудови відносин, необхідний
у спілкуванні зі студентами.
Демократичний стиль управління студентами у класі знаходить відображення в
обговоренні конкретних завдань, заохоченні ініціатив та активному обміні
інформацією між викладачем та студентами.
Педагогічна тактика кожного викладача індивідуальна, проявляється по-різному,
часто залежить рівня студента, його потреб. Але вимоги викладача приймаються
студентами лише в тому випадку, якщо він має довіру, належить до студентів з
повагою.
При цьому не завжди рекомендується демонструвати впевнене та усвідомлене
позитивне ставлення до особистості студента. Викладачеві необхідно створити
ситуацію позитивної взаємодії зі студентами, не тільки для того, щоб просто
вирішувати з ними певні конфлікти, але вирішувати їх чесно, справедливо,
направивши спірну ситуацію, що виникла, у правильне русло, а, точніше, вирішивши
останню.
В усіх відношеннях особистий приклад викладача визначає якість його
професійної придатності. У будь-якій педагогічній ситуації має бути витримка,
холоднокровність, чуйність, толерантність, тобто педагог повинен постійно
контролювати свою діяльність та поведінку у процесі спілкування зі студентами.
Педагогічна пильність допомагає викладачеві завжди передбачати результат
своїх дій, що виявляється у здатності передбачати труднощі, які можуть виникнути в
процесі спілкування зі студентами та запобігти небажаним, негативним наслідкам
поведінки при безпосередньому спілкуванні.
Професійна етика гарантує необхідні відносини між учасниками діяльності та
взаємодії. Це: педагогічна компетентність, толерантність до інших людей та їх думку,
почуття моральної відповідальності за прийняття певних рішень у виховній діяльності.
Духовне виховання викладача – основа педагогічного етикету. Педагогічний
етикет – це процес застосування педагогічної етики стосовно студентів. Педагогічний
етикет - це прояв моральних якостей викладача, які включають високу людяність,
витримку, терпіння і вміння виявляти доброзичливість у будь-якій ситуації.
Фахівець із високим рівнем педагогічної етики віртуозно володіє та керує
взаємовідносинами зі студентами, батьками та колегами. У педагогічному етикеті,
перш за все, є глибока повага до людини. Педагог має справу з особистістю, і всі його
взаємодії з учнями ґрунтуються на принципах раціонального, вимогливого та
поважного спілкування.
Багато професійних навичок пов'язані з педагогічним етикетом. Це: здатність
оцінювати педагогічну ситуацію, брати до уваги характер студентів, передбачати
результати, які може мати педагогічний вплив.
Високий рівень педагогічного етикету – ознака наявності педагогічних навичок.
Опанування педагогічним етикетом вимагає від викладача уважного ставлення до себе.
Викладач має вміти постійно контролювати свою поведінку та реагувати на поведінку
студента. Педагогічний етикет має на увазі наявність у викладача здатності розумно
висловлювати свої почуття.
У педагогічному процесі викладачеві важливо контролювати свою поведінку, що
проявляється у здатності керувати емоціями та настроєм, у наявності навичок
соціального спілкування та сприйняття, в умінні володіти технікою мовлення, тобто.
своїм мовним апаратом, правильно використавши голос, дикцію, інтонацію.
Викладач надає педагогічний вплив на учнів, формує, технологічно проектує та
розкриває процес навчальної діяльності. Важливою вимогою є прояв дидактичних,
організаційних, конструктивних і комунікативних навичок, використання
технологічних методів організації педагогічної роботи і т.д.
Викладач завжди повинен приділяти пильну увагу своїм педагогічним
здібностям, інтелекту та культурі. Постійно перевіряти рівень своїх педагогічних
навичок, здібностей, компетентно виконувати свої професійні обов'язки, знаходити
оптимальні шляхи завоювання сердець студентів. Адже вчитель не лише озброює учнів
знаннями, а й своїми діями впливає на них. Його інтелект і культура, чесність і
людяність, духовні якості повинні бути для учнів орієнтиром та прикладом.
Викладачеві необхідно створити здоровий клімат у колективі, для чого він повинен
знати особливості кожного студента, визначивши цим оптимальні перспективи для
розвитку як всього колективу, так і кожного з його членів окремо.
Бажано застосовувати у практиці навчальної діяльності проблемні ситуації,
рольові ігри, які сприяють вирішенню різноманітних навчальних завдань. Наприклад,
учні можуть вирішувати проблему, виступаючи у ролі вчителя чи учня, порівнювати
результати своєї діяльності. Важливо зауважити, що, розглядаючи підсумки цих
процесів, можна працювати над варіантами мімікрії (подібності), необхідними в
певних ситуаціях.
Для набуття педагогічних навичок викладач повинен мати чітке уявлення про те,
чого хоче досягти на поточному етапі розвитку та становлення студента.
Слід зауважити, що під час процесу навчання важливим моментом виступає
техніка мови, яка насамперед пов'язана з правильно поставленим голосом, тому
необхідно ретельно стежити за виразністю інтонації, поєднанням градацій сильного,
звучного голосу, чіткістю дикції, уникати монотонності у вимові фраз, вміло та
повністю використати голос, інтонацію, паузи. Іншими словами, тон мови,
акцентування повинні повністю відповідати характеру і змісту матеріалу, що
викладається.
Щоб уникнути мовних недоліків подібного характеру, які можуть виявлятися в
роботі будь-якого викладача та заважати ефективному сприйняттю та засвоєнню
студентом
матеріалу,
майбутнім
викладачам
необхідно
працювати,
самовдосконалюватись та усувати такі недоліки. Цього можна досягти самостійно,
систематично застосовуючи певні вправи.
Естетика викладача проявляється в його міміці, відкритості, спокої та
лаконічності рухів, виправданості його жестів, відповідного прояву уваги до студента,
тобто в тому, як він поводиться. Сувора міміка, невиразні рухи, іноді штучні жести у
процесі спілкування з підопічні, а також відсутність лідерства неприпустимі на
заняттях. Те, як викладач входить до класу, як він дивиться на дітей, як він їх вітає –
всі ці напрямні моменти, які так чи інакше, позитивно чи негативно впливають на
студентів. Спокійний, ввічливий, терплячий учитель, який може кваліфіковано
передати знання, який відчуває динаміку навчання кожного студента та добре розуміє
його емоційний стан, є впевненим та сильним викладачем.
Таким чином, вміле володіння та застосування у навчальному процесі
педагогічних навичок та майстерності відіграють важливу роль у формуванні у
студентів позитивної динаміки при навчанні, а також виробляють якості, що
мотивують їх до навчання.