Розвиток творчого потенціалу учнів початкової школи засобами

«Розвиток творчого потенціалу учнів початкової школи засобами
ТРВЗ- технології»
Анотація. У статті розглянуто актуальність проблеми розвитку
творчого потенціалу учнів початкової школи засобами ТРВЗ- технології.
Запропоновано комплекс завдань спрямованих на активізацію основних
психічних процесів творчості: сприймання, мислення, уяви, мовлення.
Ключові слова: творчий потенціал, творчість, технологія розв’язання
винахідницьких завдань (ТРВЗ), Генріх Альтшуллер.
Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному
середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати
нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних
напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту
молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. Як
зазначено у Національній доктрині розвитку освіти, «Держава повинна
забезпечувати … розвиток творчих здібностей і навичок самостійного
наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості» [4] .
З точки зору компетентнісного підходу вчитель початкових класів поновому повинен розуміти свою стратегію роботи з молодшими школярами:
головним є не предмет, якому він навчає, а особистість, яку формує вчитель.
Учителю необхідно орієнтуватись в широкому спектрі сучасних
інноваційних технологій, ідей, напрямів. У ході своєї педагогічної діяльності
я ставлю собі за ціль використовувати ті педагогічні технології, які реально
сприяють розвитку творчих здібностей, підвищенню рівня навченості, та
зацікавленості учнів на уроках, бо саме досягнення творчого рівня розвитку
особистості можна вважати найвищим результатом будь-якої педагогічної
технології. Але існують технології, в яких розвиток творчих здібностей є
пріоритетною метою. Серед них, на мою думку, чільне місце посідає
ТРВЗ — теорія розв´язання винахідницьких завдань, яка ефективно сприяє
розвиткові творчої особистості. Створена вона в 1946 р. російським ученимдослідником, письменником-фантастом Генріхом Альтшуллером.
1
Технологію Альтшуллера протягом тривалого часу з успіхом
використовували у роботі з дітьми на станціях юних техніків, де і з´явилася
її друга частина — творча педагогіка, а згодом і новий розділ ТРВЗ —
теорія розвитку творчої особистості.
Нині ТРВЗ успішно розвивається в навчальних закладах Києва,
Полтави, Харкова, Рівного та інших міст України. У м. Одесі (під
керівництвом М. Меєровича і Л. Шрагіної) працює лабораторія «ТРВЗ —
педагогіка України».
Саме тому я обрала своєю проблемою у педагогічній діяльності
«Розвиток творчого потенціалу учнів засобами ТРВЗ- педагогіки». Розвиток
творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання
школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму
зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. Кожен навчальний
предмет має стати не лише метою навчання, а насамперед засобом розвитку і
виховання дитини. Це, у свою чергу, вимагає розвиваючого, діяльнісного
характеру організації навчального процесу, набуття молодшими школярами
досвіду пізнавальної, практичної, соціальної діяльності, засвоєння методів
пізнання навколишнього світу. Це націлює на пошук нових шляхів і засобів,
які забезпечуватимуть розвиток внутрішніх можливостей учнів, їхніх потреб,
інтересів, творчих здібностей.
З перших днів навчання я намагалася організувати в класі творче,
духовне, колективне життя, в якому діяльність кожного учня дарує йому
радість активного пізнання. Кожна дитина має певні здібності. Моє
завдання, як вчителя – відшукати ці пагінці таланту і розвивати їх, дати
можливість кожній дитині відчути радість досягнення, усвідомлення своїх
здібностей, допомогти дитині зрости в умовах успіху. У навчанні цінна не
лише сама істина , але й сам процес її здобування, пошуку , спроби, помилки,
усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто все, що розвиває творчу
думку школяра, привчає мислити і діяти самостійно. На мою думку саме
ТРВЗ-педагогіка здатна вирішити всі ці питання і допомогти дитині розкрити
її творчу особистість.
2
У психолого-педагогічній літературі творча особистість розглядається
як індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового,
оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою
потребою, а творчий стиль поведінки — найбільш характерний. Головним
показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою вважають
наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуальнопсихологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності
та є умовою її успішного виконання [3]. Навчально – виховний процес
наповнюється творчою діяльністю, яка сприяє повному задоволенню і
розвитку пізнавальних можливостей дітей лише тоді:
- коли створюється емоційна, доброзичлива атмосфера у процесі
виконання творчих завдань;
- організація діяльності учнів з розв'язання творчих завдань
здійснюється з опорою на їхні інтереси, потреби, потенційні
можливості, здібності тощо;
- коли вирішення творчих завдань пробуджує в кожного школяра
дослідницьку активність, поглиблює інтерес до творчої діяльності,
спонукає до успішних дій та досягення поставленої мети. » [6, с.24]
Не менш важливо дотримуватися принципів організації навчання з метою
розвитку творчого потенціалу молодшого
школяра:
- зв’язку з практикою життя;
- саморозвитку;
- оптимального поєднання індивідуальної та колективної форм
навчально-творчої діяльності;
- інформативності;
- віри в сили і можливості дитини.
Для проведення своїх уроків я обрала методи ТРВЗ тому, що ця технологія
не лише система для розв'язання творчих завдань, а й система виховання та
розвитку мислення людини ( схема 1). Головне місце в ній займає життєва
стратегія творчої особистості та розвиток творчої уяви.
3
«Ланцюжок
протиріч»
Моделювання
маленькими
чоловічками»
«Мозковий
штурм»
«Оксюморон»
Методи
ТРВЗ
Фокальних
об’єктів
Метод «оператор
РВС»
Метод
«фантограм»
Морфологічний
аналіз
Схема 1. Методи ТРВЗ- технології
Технологія розв’язання винахідницьких завдань зорієнтована на
розвиток системного мислення дитини, її творчих здібностей. Основне її
завдання — навчити дитину вирішувати проблеми різного рівня складності
з використанням винахідницьких завдань.
Основна ідея технології розв'язання винахідницьких завдань полягає в
тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її
успішної реалізації треба навчити дитину виявляти проблеми, з'ясовувати,
чому легкі завдання вирішуються просто, а важкі — складно. Це є
запорукою того, що вихованці поступово привчаються «звужувати
пошукове поле»: вони вміють трансформувати складні завдання на прості,
бачити й вирішувати суперечності.
Кожному педагогу, який прагне працювати за даною системою, я раджу
спиратися на "заповіді" творчої особистості, розроблені професором
К.Вайнцвангом:
• будь хазяїном своєї долі;
• досягни успіху в тому, що ти любиш;
• зроби свій конструктивний внесок у спільну справу;
• будуй свої відносини з людьми на довірі;
4
• розвивай свої творчі здібності;
• культивуй у собі сміливість;
• піклуйся про своє здоров'я;
• не втрачай віри в себе;
• намагайся мислити позитивно;
• поєднуй матеріальне благополуччя із духовним задоволенням [5].
ТРВЗ дає змогу сформувати в учня функцію мислення – уміння в новій
для себе ситуації самостійно побачити і визначити проблему, розглянути її
системно, висунути власні гіпотези, обґрунтувати їх і запропонувати
ефективне вирішення. У результаті підвищується рівень внутрішньої
мотивації учня до процесу отримання знань, інтерес до реальних шкільних
предметів, а також рівень системного інтеграційного мислення.
Усім нам відоме твердження про те, що кожна дитина – творець, тобто
художник, поет, фантазер і винахідник. Молодші школярі – це переважно
творчі особистості, що живуть у світі образів, почуттів, переживань,
вирізняються безпосередністю сприймання, інтересом до всього нового і
нестандартного, потягом до відображення і перетворення навколишньої
дійсності. Цікавим є той факт, що ці самі характеристики притаманні
талановитим та геніальним людям, які зробили свої відкриття, завдячуючи не
тільки розвиненому логічному мисленню, а й барвистій уяві, креативному
оригінальному мисленню, багатому внутрішньому світу, інтересу до
незвіданого.
Що ж тоді гальмує процес становлення творчої особистості, особистості
винахідника?
Це – великий обсяг непривабливої для дитини інформації, репродуктивні
методи навчання, шаблонність у виконанні завдань та інше. Навіть у творчих
дітей вищеперераховане призводить до спаду енергетичного тонусу дитини,
занурення у дрімотний стан, зниження активних процесів мислення. А в
результаті отримуємо «гарних учнів» - покірних, тих, що не ставлять зайвих
запитань, не проявляють глибоких почуттів, у них немає проблем, вони в
усьому добрі виконавці. Єдина проблема таких «зручних дітей» - їхня
5
безпорадність та непристосованість до сучасного стрімкого,
швидкозмінюваного світу, до якого успішно адаптуються лише винахідливі,
самостійно мислячі, творчі особистості.
Отже для розв’язку винахідницького завдання, знаходження виходу з
нестандартної ситуації необхідно розвивати творчість. Відкрити «таємницю»
творчості, усвідомити цей незрозумілий феномен, розкрити рецепт творчості,
таланту, геніальності, здібностей та обдарованості намагалося багато
видатних вчених, митців ще починаючи з часів Давньої Греції, але корінь
дослідження цього питання кожен вбачав у своєму: Арістотель – у
природному дарі; Платон – що людська творчість – Божа іскра; Зігмунд
Фрейд зараховував творчість до сфери несвідомого, ірраціонального; Чезаре
Ломброзо (італійський антрополог, лікар), стверджував, що генії –
ненормальні хворі люди; Г. Сковорода – що в людині закладені великі творчі
можливості, і для їх розкриття необхідні певні умови; про важливість
створення умов говорили – К. Ушинський, В. Сухомлинський. Дискусія по
цьому питанню - «таємниці творчості» ведеться й досі.
Творчість – це спалах, це вогник натхнення,
Янгола білого дотик крила,
Слово невимовне, сяйво незвідане,
Всесвіту музика й думки стріла.
Щоб стати творцем власного життя, навчитися пізнавати навколишній світ,
адаптуватися до непростих умов сьогодення, необхідно мати розвинені
творчі здібності. Здатність до самостійного творчого життя формується
поступово і ґрунтується на розкритті творчого потенціалу дитини, її
саморозвитку.
На своїх уроках я використовую спеціальний комплекс вправ для
розвитку творчої уяви за Л. Шрагіною, ( майстром ТРВЗ, професором,
науковим керівником лабораторії «ТРВЗ – педагогіка України») вправи зі
створення образів, оповідань, метафор передбачають роботу з самим творчим
матеріалом – мовою, активізують і збагачують словник, вчать вільно
володіти словом, скорочують розрив між думкою і вмінням її виразити. Хочу
6
навести приклади деяких із завдань, спрямованих на активізацію основних
психічних процесів творчості: сприймання, мислення, уяви, мовлення
(додаток 1).
Застосування ТРВЗ у навчанні дітей сприяє в них потреби у творчості.
Цю базисну особистісну потребу необхідно задовольняти з раннього віку.
Врахування бажань і потреб є умовою підвищення ефективності освітнього
процесу. Ця технологія докорінно змінює стиль роботи з дітьми, робить їх
вільними, вчить думати, шукати, розв’язувати свої проблеми самостійно, а
головне, - допомагає дорослим життєрадісно та винахідливо збуджувати
інтерес дітей до творчості, виховує душу, здатну робити добрі і прекрасні
вчинки. Якщо впровадження теорії розв’язання винахідницьких завдань для
вас є прийнятним – використовуйте! Відкривайте в душі дитини джерельце
творчості!
Додаток 1
1. Завдання з розвитку емоційно-чуттєвого сприймання:
- завдання з розвитку слухового сприймання;
- завдання з розвитку зорового сприймання;
- завдання з розвитку тактильного сприймання.
Гра «Що я чую, що я бачу»
Діти розподіляються на дві команди. Учитель виразно читає вірш. Учні з
першої команди розповідають про те, що бачили (ранкове сонце, туман,
сріблястий лан, зелений ліс, небо в білих хмарках, пташки літають тощо); з
другої команди – про те, що чули (пташки щебечуть, чайка плаче, зозуля
кує). Команд може бути декілька – «Журналісти», «Мовознавці»,
«Художники» та інші.
- Чому автор саме так назвав вірш?
- Який настрій викликав?
- Чи переживали подібне у житті?
- Якби ви були художниками, які б кольори ви використали?
Гра «Будиночки казкових героїв»
7
Учитель дає дітям дві заготовки, на яких зображені контури, наприклад,
казкового палацу, героя ( контури мають бути однаковими) і пропонує
розфарбувати їх таким чином (словесно), щоб один палац був палацом
доброго героя, а другий – злого. Суть завдання полягає в тому, щоб навчити
дитину передавати настрій за допомогою кольорів і слів. Наступного разу
можна запропонувати не будиночки, а кораблі, літаки, добру та злу
чарівницю. Також малюнок підбирається під тему уроку.
Гра «Тепло – холодно» (робота в групах)
Гравці називають предмети «теплих» і «холодних» кольорів. Потім завдання
ускладнюється: необхідно прикметники та іменники, що відповідають
відчуттям тепла і холоду. Наприклад: тепло – літо, сонце, мама, яскравий,
жовтий та ін..; холод – айсберг, ранок, білий ведмідь, образа та ін..
Гра «Чарівні окуляри»
Дітям пропонується одягти із цупкого паперу чарівні окуляри. Учитель
повідомляє, що якщо їх одягти, то можна побачити багато круглих речей.
Учні одягають окуляри і називають усі предмети, що мають круглу форму.
Так само можна організувати гру, використовуючи окуляри з квадратними чи
трикутними «лінзами». На уроці української мови через ці окуляри можна
розглядати певні частини мови, епітети порівняння і т. д.
2. Завдання з розвитку уяви:
- завдання з розвитку репродуктивної уяви;
- завдання з розвитку творчої уяви.
Гра «Якби я був…»
(Перевтілення)Учитель читає початок оповідання. Діти мають
продовжити його від імені різних персонажів.
Гра «Хто похвалить себе найкраще?»
Учитель визначає для кожного гравця роль казкового персонажу. Гравці
мають уявити себе на місці казкового персонажу і довести, що їхній герой
найкращий, наприклад: «Я – Лисичка. Я така гарна, така чепурна, розумна..»
Гра «Живий предмет»
8
Кожній групі учитель називає предмет (наприклад: чайник, віник, дошка),
пропонуючи оживити його та розповісти про його життя: які проблеми
можуть бути у нього, які відносини з сусідами, з господарями.
Гра «Неіснуюча картина»
Учитель показує дітям аркуш і каже: «Це – чарівна картина. Щоб її побачити,
необхідно вмити фантазувати. Картина називається «Весняний день». Той,
кому я її дам, розповідає, що на ній зображено. За сигналом він передасть
картину іншому гравцю і так далі.» Завдання вчителя – визначати оригінальні
ідеї, допомагати добирати засоби виразності, заохочувати до творчості.
3. Завдання з розвитку мислення:
- завдання з розвитку асоціативного мислення;
- завдання на смисловий і структурний аналіз;
- завдання з розвитку творчого мислення.
Гра «Потяг»
(для розвитку асоціативного мислення, встановлення логічних зв’язків між
предметами, поняттями).
Учитель називає ключове слово – воно є потягом, а учень повинен придумати
і назвати слово-вагончик, встановивши між ними асоціативний або логічний
зв'язок.
Гра «Таємниця»
Порадившись, діти обирають будь-який предмет з довкілля та обговорюють
його характерні особливості, шукають аналогії. Потім повідомляють всі
знайдені аналогії та ознаки, не називаючи сам предмет ведучому (дитині ),
що вгадує задуманий об’єкт. Так, наприклад, до слова веселка можна
пропонувати такі аналоги та пояснення: «Схоже на віночок, бо
різнокольорове; на радість, бо сяє та виграє; на міст та коромисло за
формою». Гра крім розвитку асоціативного мислення розвиває зв’язне
мовлення, вчить добирати епітети, порівняння.
Гра «Два черевички»
9
Клас ділиться на дві команди-черевички – Щастя та Нещастя, і їм
пропонуються різні ситуації (потім міняються місцями). Гравці з «Черевичка
Щастя» оцінюють ситуацію позитивно, а «Черевичок Нещастя» -негативно.
Гра «Торбинка з подарунками»
Учитель чи ведучий тримає торбинку, в якій лежить предмет, і пропонує
гравцям вгадати його. Учні мають право ставити запитання про предмет, на
які можна відповідати «так» або «ні». Наприклад: «Це посуд?», «Він має
запах?». Той хто вгадає предмет стає ведучим. Коли учні добре засвоять
правила гри, гра наповнюється навчальним матеріалом. Наприклад, на уроці
української мови у торбинку ховаються поняття «підмет», «іменник»,
«корінь» і т. д.
4. Завдання з розвитку мовлення:
- завдання на збагачення і активізацію словникового запасу учнів;
- завдання на оволодіння засобами художньої виразності;
- завдання на оволодіння емоційною виразністю мови;
- завдання на ознайомлення з виражальними засобами поетичного
слова.
Гра «Слово у капелюсі»
У капелюсі лежать картки з буквами. Учні почергово дістають із капелюха,
наприклад, 10 карток і мають за певний час скласти зі цих букв слова.
Варіювати можна кількість гравців, слів, та букв.
Гра «Пірамідка»
Записую на дошці слово. Учні почергово мають додати своє слово так, щоб
поширити речення, не порушуючи змісту.
Гра «Інтерв’ю» (Уроки навчання грамоти)
Учитель називає букву, яка вивчається на уроці, а потім, звертаючись до
учнів ставить запитання: «Хто?», «Який?», «Що робив?», «Куди?», «З ким?!,
«Коли?», «Чому?» тощо. Гравець, якого обирає ведучий, повинен швидко
дати відповідь, яка починається з цієї літери.
10
Гра « Промінці»
Малюю на дошці сонечко з промінцями. Біля кожного з промінців написані
епітети. Гравцям треба здогадатися, до якого слова підходять ці епітети, і
записати слово в центрі сонечка.
Література
1. Альтштулер Г.С. Как стать гением: Жизненная стратегия творческой
личности / Г.С. Альтштулер, И.М. Верткин – Минск, 1994. – 497 с.
2. Коновальчук М. Розвиток творчості молодших школярів : Cистема
літературних завдань / Коновальчук М. — К. : Шкільний світ, 2010. —
120 с.
3. Лесіна О. В. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ / О. В. Лесіна,
В. П. Телячук. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 112 с.
4. Національна доктрина розвитку освіти /
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.meduniv.lviv.ua/files/info/nats_strategia.pdf
5. Шрагіна Лариса. Технологiя розвитку креативностi / Шрагіна Лариса –
К.: Шкільний світ, 2010. – 160 с.
6. Яценко А. В. Джерельце творчості. ТРВЗ / А. В. Яценко. – Х.: Ранок,
2011. – 176 с.
11
12