Варіант 1 1 В стаціонар поступив 14-річний хлопчик зі скаргами на голодні “нічні” болі в животі, з переважною локалізацією в епігастральній ділянці. З анамнезу відомо, що з 11-річного віку хворіє на хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією. Ваш діагноз при госпиталізації? A. * Виразкова хвороба B. Хронічний холецистит C. Дискінезія жовчовивідних шляхів D. Хронічний панкреатит E. Лямбліоз 2 Дитина протягом 5 років перебуває на диспансерному обліку у нефролога з діагнозом хронічний гломерулонефрит, гематурична форма в стадії клінічної ремісії. Які зміни в сечі найбільш характерні в даному випадку ? A. *Гематурія B. Лейкоцитурія C. Протеїнурія D. Глюкозурія E. Циліндрурія 3 Дитина з масивними набряками на обличчі, тулубі, кінцівках, асцитом. АТ – 90/50 мм рт.ст. В загальному. аналізі сечі – білок – 3,1г/л, лейкоцити – 2-3 в п/зору, еритроцити – 1-2 в п/зору. Яке дослідження дозволить Вам оцінити азотовивідну функцію нирок? A. Проба за Зимницьким B. Аналіз сечі за Нечипоренком C. *Проба Реберга D. Добова протеїнурія E. Загальний аналіз сечі 4 Дитині 6,5 місяців. Вигодовується тільки грудним молоком. Під час огляду лікар виявив у дитини дефіцит маси 11%. Який перший прикорм найбільш бажаний для цієї дитини? A. Кефір B. Овочеве пюре C. *Рисова каша D. Гречана каша E. Незбиране молоко 5 Хлопчик 12 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, млявість, втомлюваність, висип на шкірі. 3 тижні тому переніс ангіну. Через 10 днів з'явився різкий біль в правому, а потім і в лівому колінному суглобах, їх набряк, обмеження рухів, підвищення температури тіла до 39 0С. Об'єктивно: шкіра бліда, одиничні елементи кільцеподібного сипу на кінцівках, над легенями - жорстке дихання. Межі серця поширені у лівий бік. Тони серця приглушені. Ps 96 уд/хв. Дуючий тривалий систолічний шум на верхівці серця, який проводиться до аксилярної області. Печінка +2 см. Встановіть попередній діагноз: A. *Гостра ревматична лихоманка B. Інфекційний ендокардит C. Неревматичний кардит D. Ревматоїдний артрит E. Системний червоний вовчак 6 У 5-річної дитини мають місце рецидивуючий обструктивний бронхіт з загостреннями до 8-10 разів на рік. Дитина була на ранньому штучному вигодовуванні, мали місце періодичні прояви атопічного дерматиту, алергічна реакція на пеніцилін. Кашель сухий, експіраторна задишка, ЧД 32 за одну хвилину. При аускультації дихання жорстке, сухі свистячі хрипи з обох сторін. Тони серця помірно приглушені, ритмічні, Ps 110 уд/хв. В інших системах відхилень не виявлено.У фізичному розвитку дитина не відстає. Рівень IgE сироватки крові підвищений. Який Ваш діагноз ? A. *Бронхіальна астма B. Рецидивуючий обструктивний бронхіт C. Синдром Хамена-Річа D. Муковісцидоз E. Гострий бронхіоліт 7 У дитини віком 4 роки з'явились кашель та нежить, температура 38,7 0С. У сім'ї двоє інших членів мали такі ж симптоми. На третю добу від початку захворювання кашель посилився, став сухим, нав'язливим, з’явилася задишка. Об'єктивно: дихання з участю допоміжних м'язів, при перкусії з обох боків легеневий звук з коробковим відтінком, дихання жорстке, видих подовжений, розсіяні середньо- і крупно-пухирчасті вологі и подекуди сухі свистячі хрипи. Який дiагноз найбiльш вiрогiдний у хворого? A. *Гострий обструктивний бронхіт B. Гострий бронхіоліт C. Стенозуючий ларинготрахеїт D. Гострий простий бронхіт E. Пневмонія 8 Дільничий педіатр оглядає здорову доношену дитину місячного віку, що знаходиться на природному вигодовуванні. Профілактику якого захворювання порекомендує лікар в першу чергу? A. Гіпотрофія B. Анемія 2 C. D. E. *Рахіт Спазмофілія Паратрофія 9 .У хлопчика 8 років скарги на виражені болі навколо пупка натще та після прийому їжі, нудоту, поганий апетит, в’ялість. У батька виразкова хвороба шлунку. Яке обстеження найдоцільніше провести дитині для уточнення діагнозу? A. *ФГДС B. УЗД C. Рентгенографію органів черевної порожнини D. Фракційне дослідження шлункового вмісту E. Дуоденальне зондування 10 .У дитини 12 років з гострим гломерулонефритом в перші дні захворювання був виявлений гіпертензивний синдром. В аналізах сечі спостерігається гематурія, лейкоцитурія, добова протеїнурія до 1,5 г/добу. Який синдром має місце у дитини? A. Нефротичний B. * Нефритичний C. Ізольований сечовий D. Нефротичний з гіпертензією, гематурією. E. Нефротичний з гематурією. 11 Дитині 6 місяців, на штучному вигодовуванні (коров’яче молоко, манна каша). Поступила в стаціонар з короткочасними приступами тоніко-клонічних судом, ознаками рахіту 2 ступеня. Позитивні симптоми Ерба, Труссо, Маслова. Який патологічний стан є у дитини? A. Епілепсія B. Гипопаратиреоз. C. *Спазмофілія D. Ниркова еклампсія E. Менінгоенцефаліт 12 У 12- річної дівчинки, яка хворіє протягом 6 років на бронхіальну астму, розвинувся приступ ядухи. Які медикаменти першочергово слід призначити дитині A. *Інгаляційні бета-2-агоністи B. Кромони C. Муколітики D. Антигістамінні E. Кортикостероїди 13 Дитині 8 місяців. Захворіла гостро із підвищення температури до 37,8C, покашлювання. На 3 день кашель посилився, приєдналася задишка, перкуторно над легенями тимпанічний звук, аускультативно з обох сторін велика кількість дрібноміхурчатих вологих та свистячих хрипів на видосі. Ваш попередній діагноз? A. *Гострий обструктивний бронхіт B. Гострий ларинготрахеїт C. Гострий (простий) бронхіт D. Гострий бронхіоліт E. Пневмонія, гострий перебіг 14 A. B. C. D. E. За наявності яких найтиповіших клінічних проявів можна безумовно виставити діагноз пневмонії у дитини? *Послаблене дихання, крепітація Жорстке дихання, розсіяні дрібнопухирчасті вологі хрипи Бронхіальне дихання, хрипи не вислуховуються Жорстке дихання, сухі свистячі хрипи Жорстке дихання 15 Дитині 9 років встановлено діагноз двобічна пневмонія мікоплазмової етіології. Який антибіотик Ви призначите для лікування? A. *Азітроміцин B. Цефазолін C. Амікацин D. Амоксіцилін E. Діфлюкан 16 У хворого 3-х років діагностований рецидивуючий бронхіт. З народження відмічаються диспептичні явища. Дитина відстає у фізичному розвитку. У копрограмі визначена велика кількість нейтрального жиру. Яких змін нижче наведених лабораторних показників слід очікувати? A. Зменшення хлоридів поту B. Збільшення гемосідеріну у харкотінні C. Наявність інгібуючої здатності сироватки D. Дефіцит альфа-фракції гама-глобулінів E. *Збільшення хлоридів поту 17 Дитина 9 міс. захворіла гостро: підвищилась температура тіла до 38,8°С, з'явився кашель, нежить. На 3 день хвороби вночі стан різко погіршився: дитина стала неспокійною, перевертається у ліжку, з'явився гавкаючий кашель, осиплість голосу, 3 інспіраторна задишка. Який діагноз можна виставити дитині? A. *Стенозуючий ларінготрахеїт B. Гострий бронхіт C. Гострий обструктивний бронхіт D. Пневмонія E. Фарингіт 18 Дівчинка 12 років в стаціонарі з хронічною недостатністю кровообігу отримує дигоксин. На п'ятий день лікування з'явились нудота, анорексія, головний біль,на ЕКГ ознаки блокади 1 ступеню. Яка найбільш імовірна причина виникнення даного ускладнення? A. *Дигіталісна інтоксикація B. Загострення основного захворювання C. Гостра ниркова недостатність D. Гіперкаліємія E. Гіпокаліємія 19 Хлопчик 12 років протягом 2 років хворіє на ревматичну лихоманку. При обстеженні виявлений дуючий систолічний шум, що проводиться за межі серця, з найбільшою інтенсивністю на верхівці, що дало підставу діагностувати недостатність мітрального клапана. Вкажіть тривалість безперервної біцилінопрофілактики даному хворому. A. 1 рік B. 5 років C. *Все життя D. 10 років E. 20 років 20 У хлопчика 9 місяців під час крику з’явились ціаноз шкіри, холодний піт, настав короткочасний ларінгоспазм, тонічні судоми в руках і ногах. Через декілька хвилин хлопчик знову став активним. При огляді виявлені лише ознаки рахіту, температура тіла – 36,60С Вигодовується материнським молоком. Який препарат необхідно призначити в першу чергу після нападу? A. Вітамін D B. *Глюконат кальцію C. Седуксен D. Фенобарбітал E. Фінлепсин 21 A. B. C. D. E. У дитини 3 років на фоні вродженої вади серця спостерігається одночасна затримка маси та росту. Як це назвати? *Гіпостатура Гіпотрофія Гіпоплазія Субнанізм Нанізм 22 При огляді дитини віком 6 місяців на обличчі виявлено гіперемію, жовті лусочки, мокнуття у складочках за вухами. Дитина роздратована, сон порушений. Ураження шкіри виникли після введення каші на коров’ячому молоці. З чим має справу педіатр? A. Стрептодермія B. Короста C. Псевдофурункульоз D. *Атопічний дерматит E. Мікоз шкіри 23 Дитина 3 міс. знаходиться на природному вигодовуванні. Йому призназначено вітамін Д з профілактичною метою Яка добова доза препарату? A. 2000 МЕ B. 5000 МЕ C. 400 МЕ D. 1500 МЕ E. *500 МЕ 24 У хлопчика 9 рокiв на тлі гострого гломерулонефриту раптово погіршав стан: головний біль, блювання, втрата зору, повторні судоми. Яке ускладнення найбільш вірогідне в даному випадку? A. *Ангіоспастична енцефалопатія B. Уремія C. Внутричерепний крововилив D. Набряк легень E. Гостра ниркова недостатнiсть 25 Дитина 7 місяців хворіє на ГРВI, на фоні підвищення температури до 39 ОС раптово з'явились судоми, загальний цiаноз, втрата свiдомостi. Об'єктивно: клонiко-тонiчнi конвульсiї, шкiра цiанотична, ознаки рахiту. Кальцій крові -2,4 ммоль/л, фосфор 1,5 ммоль/л. Зi сторони внутрiшнiх органiв патологiчних змiн не виявлено. Який препарат необхiдно ввести дитині для купірування судом? A. Вітамін Д 4 B. C. D. E. Кальцію глюконат Преднізолон *Реланіум Хлорид кальцію 26 У дитини 3 рокiв, яка хворiє на ГРВI, вночi несподiвано з'явилася інспіраторна задишка, гавкаючий кашель. Об'єктивно: шкiра блiда, периоральний цiаноз, дихання гучне, ЧД - 32/хв. При диханнi вiдмiчається втягування яремної, над- та пiдключичних ямок. При аускультацiї дихання жорстке. Тони серця яснi, звучнi, ЧСС-120/хв. Розвиток якого стану ускладнення у дитини? A. Стенозуючий ларiнготрахеїт ІІ ст. B. Стороннє тiло дихальних шляхiв C. Обструктивний бронхiт D. Бронхiолiт E. *Стенозуючий лагінготрахеїт, стеноз I. 27 Дитина 10 років хворіє на атопічний дерматит з грудного віку. Яка група препаратів не прийнята для лікування даної хвороби? A. Седативні B. Антигістамінні C. *Нестероїдні протизапальні D. Ферменти. E. Сорбенти 28 В клініку поступив хлопчик 10 років з симптомами артриту, якому на підставі клінічного огляду поставлено попередній діагноз: ювенільний ревматоїдний артрит. Який симптом найбільш значний для діагностики цього захворювання? A. Ураження більше, ніж 3 суглобів B. Зональна гіперемія суглоба C. Ураження великих суглобів D. *Ранкова скутість рухів в суглобах E. Симетричне ураження суглобів 29 У хлопчика 11 років, який 2 тижні тому переніс ангіну, виявлено артрит ліктьового и гомілковостопного суглобів, мимовільні рухи мімічної мускулатури, кільцевидний висип на животі і стегнах, глухість серцевих тонів, субфебрилітет. Які лабораторні дані можуть підтвердити діагноз? A. *АСЛО”, лейкоцитоз, прискорене ШОЕ B. Підвищений рівень КФК, АЛТ C. РФ, рентгенографія уражених суглобів D. Лейкопенія, антінуклеарний фактор,прискорене ШОЕ E. Лейкоцитоз, РФ, зниженне ШОЕ 30 Дівчинка 8 років скаржиться на біль в суглобах, підвищення температури тіла до 38°С, задишку. Об’єктивно: ліва межа серця зсунута на +2,5 см вліво, тахікардія, систолічний шум на верхівці і в V точці. В крові: лейкоцитів - 20,0x1012/л, ШОЕ - 18 мм/час. Який діагноз у дитини? A. *Ревматична лихоманка B. Неревматичний кардит C. Бактеріальний ендокардит D. Пневмонія E. Системний первинний вовчак 31 Хлопчик 12 років скаржиться на сухий кашель, задишку. Хворіє протягом одного року. Напади задухи короткочасні, 1-2 рази за місяць.Об'єктивно: дитина неспокійна, шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника, задишка експіраторного типу, ЧД 48 за хвилину. Над легенями перкуторний звук з коробочним відтінком, аускультативно дихання послаблене, сухі свистячі хрипи з обох боків. Об'єм форсованого видиху (ОФВ) 80 % від належного. Який з препаратів доцільніше призначити хворому? A. *Сальбутамол B. Преднізолон C. Еуфілін D. Супрастин E. Кромолін натрію 32 У дитини 8 років рецидивуючий перебіг бронхіту, синусіту. На бронхограмі виявлено деформуючий дифузний ендобронхіт. Рентгенологічно виявлена декстракардія та синдром viscerus inversus. Про яке захворювання можна думати у дитини? A. Хронічний бронхіт B. * Синдром Картагенера C. Синдром Хаммена-Річа D. Бронхiальна астма E. Муковісцидоз 33 У дитини віком 13 років підвищилась температура тіла до 39,70С, виражений головний біль, почервоніння правої щоки, задишка- до 32 дихань у хвилину, зрідка кашель, що викликає біль у грудях справа та у животі. Вкорочення перкуторного звуку над нижньою долею правої легені, при аускультації - дихання послаблене. Ваш діагноз ? A. *Крупозна пневмонія 5 B. C. D. E. Полісегментарна пневмонія Очагова пневмонія Правосторонній плеврит Гострий апендицит 34 Дитина 12 років, скаржиться на погіршення апетиту, печію, біль у навколопупковій ділянці, який носить тупий характер і виникає частіше через 2-3 години після їжі, вранці - натще. Біль зменшується після їжі. Хворіє три роки. Об`єктивно: шкіра бліда. Живіт м`який, болючий при глибокій пальпації в епігастральній та пілородуоденальній ділянках. Позитивний симптом Менделя. Який найбільш вірогідний діагноз? A. * Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки B. Хвороба Крона C. Хронічний холецистохолангіт D. Хронічний гастрит E. Мезаденіт 35 У хлопчика 4-х рокiв вперше в житті спостерігаються генералiзовані набряки, при обстеженнi виявленi: гiпопротеiнемiя, диспротеiнемiя за рахунок пiдвищення альфа- 2- глобулiнiв, гiперхолестеринемiя, протеїнурiя 5г на добу при вiдсутностi пiдвищеної кiлькості еритроцитiв i лейкоцитiв в аналiзi сечi. Вiдмiченi: нормальнi показники артерiального тиску, креатиніну кровi. Який діагноз можна виставити дитині? A. Хронічний гломерулонефрит, змішана форма B. Гострий гломерулонефрит, нефритичний синдром C. * Гострий гломерулонефрит, нефротичний синдром D. Гострий гломерулонефрит, ізольований сечовий синдром E. Хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом 36 Хлопчик 5 років скаржиться на різкий біль за грудиною, задишку, підвищення температури тіла до 38О С. В анамнезі 3 місяці тому оперований з приводу природженого дефекту міжшлункової перетинки. Дитина займає примусове положення напівсидячи в ліжку, від болю за грудиною стогне, метушиться. Лице одутле. Задишка до 50 дихань на хвилину. Над легенями перкуторно легеневий звук, дихання послаблене у нижньо-медіальних зонах зліва. Межі серця поширені в обидва боки, тони глухі, пульс парадоксальний. Печінка +5 см. Проводиться диференціальний діазгноз між ексудативним перікардитом, міокардитом, інфекційним ендокардитом. Який з додаткових методів дослідження є найбільш інформативним для проведення диференціального діагнозу ? A. *ЕхоКГ B. ЕКГ C. Бактеріологічне дослідження крові D. ФКГ E. Кардіоінтервалографія 37 Хлопчик 11 років скаржиться на напади болю після їжі у верхній половині живота, часто з ірадіацією в спину та опоясуючого характеру, зниження апетиту, періодичні нудоту і блювання. Об'єктивно: t° 37,3°С, шкіра бліда, періорбитальні тіні, будова тіла астенічна, млявий. Живіт при пальпації м'який, болючий в епігастрії, зоні Шоффара, точках Де-Жардена, Мейо-Робсона, Кача. Кал помірно розжижений світло-коричневого кольору. Які обстеження треба призначити дитині? A. Аналіз крові клінічний, АЛТ, копрограма B. *Клінічний ан. крові,α-амілаза, копрограма C. ФГДС, pH-метрія, CLO-тест D. Глюкоза крові, білірубін, тимолова проба E. Іригоскопія, бактеріологічне дослідження калу, клінічний ан. крові 38 Хлопчик 5 місяців захворів гостро: підвищилась температура тіла до 37,9°С, з'явився риніт, покашлювання. Через дві доби стан погіршився, посилився сухий кашель, з'явився свистячий видих, чутний на відстані. ЧД 64 за хв., в акті дихання беруть участь допоміжні м'язи. При перкусії над легенями коробковий відтінок легеневого звуку. При аускультації видих значно подовжений, розсіяні симетричні сухі свистячі та середньопухирчасті вологі хрипи. Вкажіть першочерговий терапевтичний захід при лікуванні хворого: A. Антибіотикотерапія B. Антигістамінні C. Діуретики D. Еуфілін E. *Глюкокортикоїди 39 Для контрольного огляду і отримання рекомендацій в поліклініку звернулася дитина 7 років. Хворіє на бронхіальну астму протягом 4 років, приступи ядухи виникають здебільшого у весняно-літній період. За результатами алергопроб - підвищена чутливість до пуху тополі, польових трав. Яка найбільш вірогідна рекомендація лікаря? A. *Проведення специфічної імунотерапії B. Проведення фізіотерапії C. Проведення санаторно-курортного лікування D. Проведення фітотерапії E. Проведення голкорефлексотерапії 40 Хлопчик 11 років скаржиться на постійний кашель з виділенням зеленуватого харкотиння, задишку при фізичному навантаженні. Вперше захворів у віці 5 років двобічною пневмонією, яка мала затяжний перебіг. В подальшому спостерігались рецидиви хвороби 5-6 разів на рік, в періоди ремісії стійко утримувався вологий кашель. Результати якого обстеження будуть найбільш вагомими у встановленні клінічного діагнозу? 6 A. B. C. D. E. Бронхоскопія Рентгенографія органів грудної клітки Томографія *Бронхографія Спірографія 41 Хлопчик 7 років знаходиться на стаціонарному лікуванні протягом 1,5 міс. Поступив із скаргами на виражені набряки по всьому тілу, зменшення кількості сечі, головний біль. В загальному аналізі сечі білок був 7,1 г/л, питома вага 1012, лейкоцити 1-2 в п/з. За час лікування зменшились набряки, головний біль, нормалізувався діурез. Білок в добовій сечі 3 г/л. В біохімічному аналізі крові загальний білок 43,2 г/л, сечовина 5,2 ммоль/л, холестерин - 9,2 ммоль/л. Який із перечислених синдромів гломерулонефриту найвірогідніше має місце у хворого? A. *Нефротичний B. Нефритичний C. Ізольований сечовий D. Гематуричний E. Змішаний 42 Мати звернулася в дитячу поліклініку. Дитині 6 місяців. З місячного віку знаходився на штучному вигодовуванні адаптованими сумішами. З 1- місячного віку отримував вітамін Д (5000 МО 1 раз на день на протязі 1,5 місяців). В 4 місяці в зв’язку з появою пітливості і неспокою було призначено курс загального УФО-15 процедур через день. В останні 2 тижні мати помітила зниження апетиту, зригування, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. При огляді дитини велике тім’ячко закрите. Шкірні покриви бліді, периорбітальний ціаноз. Проба Сулковича+++. Кальцій сироватки крові 3,5 ммоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз поставить лікар? A. *Гіпервітаміноз Д B. ГРВІ C. Спазмофілія D. Індивідуальна непереносимість вітаміну Д E. Гіповітаміноз Д 43 До дільничного педіатра звернулась мати 7- місячної дитини зі скаргами на приступоподібний кашель, задишку, відставання дитини у фізичному розвитку, маса дитини 4.700. З анамнезу: дитина від другої доношеної вагітності, яка перебігала із загрозою переривання. Маса при народженні 2900 г. З 1 міс. спостерігалась поліфекалія, калові маси жирні на вигляд. Двічі лікувалася з приводу бронхіту. Який найбільш вірогідний діагноз? A. *Муковісцидоз B. Гострий обструктивний бронхіт C. Рецидивуючий бронхіт D. Симптом Картагенера E. Пневмонія 44 В стаціонар поступив 12-річний хлопчик зі скаргами на голодні “нічні” болі в животі., печію..Який діагноз найбільш вирогідний при поступленні? A. *Виразкова хвороба B. Хронічний холецистит C. Дискінезія жовчовивідних шляхів D. Хронічний панкреатит E. Хронічний гастрит 45 У дитини 5 років підозрюють гострий пієлонефрит. Які зміни в сечі найбільш характерні в даному випадку? A. *Бактеріурія, лейкоцитурія B. Протеїнурія, гематурія Гематурія C. Глюкозурія, протеїнурія D. Циліндрурія, протеї 46 Дитина 10 років з помірними набряками на обличчі, кінцівках, АТ – 130/80 мм рт.ст. В загальному. аналізі сечі – білок – 1,1г/л, лейкоцити – 2-3 в п/зору, еритроцити – 50 в п/зору. Яке дослідження дозволить Вам оцінити функцію нирок? A. Протеїнограма B. Аналіз сечі за Нечипоренко C. *Проба Реберга D. Добова протеїнурія. E. Загальний аналіз сечі 47 Дівчинка 10 місяців потрапила до лікарні на другий день захворювання із скаргами на підвищення температури тіла до 39 оС, сухий гавкаючий кашель. Після клінічного обстеження установлено діагноз гострого стенозуючого ларинготрахеїту. Яке порушення дихання характерне для цього стану? A. * Інспіраторна задишка B. Експіраторна задишка C. Гаспінг-дихання D. Змішана задишка E. Стридорозне дихання 48 У дитини 6 років діагностовано позалікарняну сегментарну пневмонію гострого перебігу. Який антибіотик доцільно призначити? 7 A. *Амоксіцилін B. Амікацин C. Цефтриаксон Цефазолін Роваміцин 49 У хлопчика 10 років діагностовано гостру ревматичну лихоманку з ураженням серця (ендоміокардит). Яку найбільш характерну зміну на електрокардіограмі можна очікувати у дитини? A. *Порушення ритму та провідності B. Елевацію інтервала ST C. Інверсію зубців Т D. Фібриляцію передсердь E. WPW-синдром 50 Хлопчик 10 років захворів 2 дні тому вдома. Під час огляду в полікліниці лікарем-педіатром установлено діагноз пневмонії. Яка найбільш імовірна етіологічна причина пневмонії, що виникла на дому? A. *Пневмокок B. Стафілокок C. Кишкова паличка D. Протей E. Клебсієла 8 Варіант 2 1. Дитина 10 років хворіє третій день. Спостерігається незначне нездужання, підвищення t до 37,3 0С, зниження апетиту, кашель частий, вологий, явища риніту. Діагностовано ГРВІ, бронхіт. Який вид лікування найбільш вірний? A. Цефалоспорини 1 покоління B. Цефалоспорини 111 покоління C. *Муколітики D. β2-агоністи E. Антигістамінні 2. Дитина 2 років хворіє другу добу. Температура тіла 37,8 0С, неспокійна, гавкаючий надсадний кашель, осиплість голосу, утруднення вдиху, блідість шкіри. Про яке захворювання іде мова? A. *Гострий ларингіт B. Пневмонія сегментарна C. Гострий бронхіоліт D. Аспірація стороннього тіла E. Ларинготрахеїт, стеноз 2 ст. 3. Дитина 7 років хворіє на бронхіальну астму. Діагностовано напад ядухи. Яким із препаратів ви почнете лікування? A. *Сальбутамол B. Преднізолон C. Еуфілін D. Інтал E. Флексотід 4. Хлопчик 8 роківпоступив до лікарні з гарячкою, вологим кашлем, задишкою. Виявлено скорочення перкуторного звуку та послаблення дихання під кутом лопатки справа. На рентгенограмі - інфільтративна тінь в ділянці нижньої долі правої легені. Що треба призначити дитині в першу чергу? A. β2-агоністи B. Антигістамінні. C. Муколітики D. Імуномодулятори. E. *Антибіотики. 5. Дівчинка 14-ти років поступила у стаціонар зі скаргами на нічний біль в епігастрії. При пальпації живота - болючість в епігастрії та пілородуоденальній зоні. Яке обстеження треба провести в першу чергу? A. Дуоденальне зондування. B. Рентгеноскопію шлунка. C. Ультразвукове обстеження черевної порожнини. D. *Езофагогастродуоденоскопію. E. Загальний аналіз крові 6. Дитині 6 років госпіталізована до пульмонологічного відділення з діагнозом вогнищевої пневмонії. Перебіг захворювання неускладнений. Антибіотик якої групи раціонально призначити. A. Фторхінолони B. Аміноглікозиди C. Цефалоспорини 3 покоління D. *Група пеніцилінів E. Цефалоспорини 2покоління 7. У 10-річного хлопчика температура тіла 39 0 С, вологий кашель, інтоксикація. При диханні правий бік відстає, посилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, послаблене дихання та бронхофонія над правою легенею. На рентгенограмі - гомогенне затемнення нижньої долі правої легені. Який діагноз встановлений? A. Правобічний пневмоторакс B. Правобічна сегментарна пневмонія C. Простий бронхіт D. *Правобічна крупозна пневмонія E. Правобічна інтерстиційна пневмонія 8. У дівчинки 9 років, яка 3 тижні тому хворіла ангіною, встановлено діагноз гострої ревматичної лихоманки. Який етіологічний чинник цього захворювання? A. *Стрептокок B. Стафілокок C. Кишкова паличка D. Вірус простого герпесу E. Аденовірус 9 9. Дитина 11 років потрапила до лікарні з температурою 39,8 0С, болісним сухим кашлем, біллю в животі . При обстеженні - скорочення перкуторного звуку справа, послаблення дихання. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу? A. Бронхоскопія B. Ультразвукове дослідження органів грудної порожнини C. Рентгеноскопія органів черевної порожнини D. *Рентгенограма органів грудної клітки E. Бронхографія. 10. У дитини 2-х міс. експіраторна задишка, сухий кашель, температура 37,8 0С, ЧД 82 за 1 хв., ціаноз шкіри, участь допоміжної мускулатури у диханні. Над легенями – коробковий звук, послаблене дихання з подовженим видихом, багато дрібноміхурцевих хрипів з обох боків. Ваш попередній діагноз? A. Гострий обструктивний бронхіт B. Гострий бронхіт C. Сегментарна пневмонія D. *Гострий бронхіоліт E. Гострий трахеїт 11. У хлопчика 6 років через 2 тижні після ангіни з’явились набряки, головний біль, на протязі доби 4 рази відмічалась блювота. Об'єктивно: підвищення артеріального тиску, сеча кольору “м’ясних помиїв”. Який найбільш імовірний діагноз? A. *Гломерулонефрит B. Пієлонефрит C. Інтерстиціальний нефрит D. Цистит E. Уретрит 12. Хворій 2,5 роки, скарги на малопродуктивний кашель з виділенням густого мокротиння, стійкі зміни в легенях з 6 місячного віку, коли вперше була діагностована пневмонія. Хлоріди поту – 110 ммоль/л. Що є патогенетичною основою хвороби? A. Відкладення в альвеолах трифосфатів і карбонатів кальцію B. Дефіцит альфа-1-антитріпсина C. *Порушення клітинного транспорту іонів хлору та натрію D. Кисти легенів E. Гіпоплазія легеневих артерій 13. Дільничий педіатр оглянув дитину двохмісячного віку. Скарги матері на періодичний неспокій, підвищену пітливість. Потилиця облисіла. Краї великого тім’ячка податливі. Про яке захворювання йде мова? A. Вітамін Д-резистентний рахіт B. Фосфат-діабет C. Синдром Де-Тоні-Дебре-Фанконі D. *Рахіт E. Спазмофілія 14. Хлопчик 10 років на протязі 6 днів хворіє на ГРВІ. При огляді дільничний педіатр виявив аритмію, при аускультації ослаблення першого тону серця на верхівці, короткий локалізований систолічний шум в V точці. На ЕКГ – політопна екстрасистолія, зниження амплітуди хвилі Т. Поставте діагноз. A. Бактеріальний ендокардит. B. Ревматичний кардит. C. Вегето-судинна дистонія. D. *Неревматичний кардит E. Токсичний вплив 15. Після прогулянки на вулиці в ясний весняний сонячний день у дитини 7 місяців з проявами рахіту з’явилися судоми у вигляді карпопедального спазму, ларингоспазм. Вони свідчать про наявність у дитини? A. Менінгіту B. Епілепсії C. *Спазмофілії D. Гіпервітамінозу Д E. ГРВІ, ларинготрахеїту 16. У дівчинки 12 років із загостренням вторинного обструктивного пієлонефриту із сечі виділена синьогнійна паличка в титрі 10 6 мікробних тіл на 1 мл. Який антибактеріальний препарат найбільш доцільно призначити в даному випадку? A. *Цефтазидим B. Ампіцилін C. Тетрациклін D. Азітроміцин E. Левоміцетін 10 17. У дитини 10 років діагностовано неревматичний кардит з ознаками СН І ступеню через 7 днів після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції. Який патогенетичний механізм лежить в основі захворювання? A. Алергічний B. Імунокомплексний C. *Інфекційно-алергічний D. Аутоімунний E. Токсичний 18. У хлопчика 2-х років після перенесеної ГРВІ знизився апетит, появилися блювання та субфебрилітет. Хлопчик зниженого відживлення, кволий, не цікавиться оточенням, не хоче ходити. Виражені гіпотонія, значні деформації скелету (Х-подібні нижні кінцівки). Вислуховується систолічний шум, тахікардія. В крові: анемія, гіпоглікемія, гіпокаліємія, гіпофосфатемія, підвищена активність лужної фосфатази. В сечі: поліурія, глюкозурія, гіпераміноацидурія. Описані симптоми найбільш характерні для: A. *Синдрому де Тоні-Дебре-Фанконі B. Ниркового тубулярного ацидозу C. Цукрового діабету D. Нецукрового діабету E. Фосфат- діабету 19. Дитині 9 місяців. Скарги матері на в’ялість дитини, зниження апетиту, немотивоване повторне блювання, підвищення температури до 38°С, блідість, часте сечовиділення малими порціями. В аналізі сечі виявлено: білок- 0,099 г/л, лейкоцити15-20 в полі зору, бактеріурія. Про яке захворювання можна думати? A. Дефекти догляду B. Дизметаболічна нефропатія C. Гострий гломерулонефрит D. Кишкова інфекція E. *Гострий пієлонефрит 20. Хлопчик 12 років лікувався у відділенні кардіології з приводу гострої ревматичної лихоманки. Виписан у задовільному стані. Який препарат найбільш доцільно призначити для профілактики повторної ревматичної лихоманки ? A. Еритроміцин B. Біцилін – 1 C. *Біцилін – 5 D. Ампіцилін E. Оксацилін 21. Хлопчик 12 років у стаціонарі скаржиться на біль в епігастрії зранку, натще, нудоту. Два роки тому отримував лікування з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Який етіологічний фактор найбільш імовірний ? A. *Хелікобактер пілорі B. Аліментарний фактор C. Стресові ситуації D. Харчова алергія E. Глістна інвазія 22. Дитині 4 місяці. Розвивається нормально. Об'єктивно: права межа серця відносної серцевої тупості знаходиться по правій парастернальній лінії, верхня – друге ребро, ліва – на 2см назовні від середньоключичної лінії. Як інтерпретувати отримані результати? A. *Межі серця - вікова норма B. Вроджена вада серця C. Кардіоміопатія D. Гіпертрофія. Кардит E. Легенева гіпертензія 23. Через 5 днів після перенесеної ГРВІ у дитини 8 років розвинувся кардит. Визначте ведучий патогенетичний механізм формування кардиту. A. Пряма дія збудника на кардіоміоцити B. Судинне враження міокарду обумовлене ендотеліотропністю деяких збудників або імунокомлексними пошкодженнями C. Ураження міокарду внаслідок пошкоджуючої дії антитіл та активованих лімфоцитів, які перехресно реагують з тканинами серця D. Нічого із переліченого E. *Все перелічене вірно 24. Хлопчик 10 років знаходиться на лікуванні з приводу патології серця. На 12 добу розвинулися тромбоемболічні ускладнення. Найбільш частіше подібні ускладнення зустрічаютьсяпри: A. Уроджених вадах серця B. Перикардитах C. Ревматичних кардитах D. *Ендокардитах E. Міокардитах 25. У дитини 7 років діагностовано неревматичний кардит. Яка середня триваліть антибактеріальної терапіїї в даному випадку? A. 5-7 діб B. 17-21 доба C. тривалість до 1 місяця 11 D. *10-14 діб E. курсом 7 діб щомісячно на протязі 6 місяц 26. Дитина 15 років, скаржиться на порушення аппетиту, нудоту, періодичне блювання, тупий біль у правому підребер´ї після фізичного навантаження. З анамнезу хвороби з´ясовано, що рік тому лікувався з приводу віруснуго гепатиту С. Об´єктивно: шкірні покрови субіктеричні, телеангіокектазії в ділянці живота.Язик червоний “лаковий”. Пальпується щільний гострий нерівний край печінки на 3см. виступаючий з під краю правої реберної дуги. Селезінка щільна з гострим нижнім краєм, +2,5 см. У крові: Нв-125 г/л., ер- 4,5x1012, л-3,2 109, ШОЕ- 6 мм/г; Аст - 0,5 мМоль/л, Алт - 2,8 мМоль/л. Загальний білірубін-28 мкМоль/л; прямий –14 мкМоль/л. Про яку патологію йдеться? A. Діскінезія жовчовивідних шляхів B. Жовчно-кам´яна хвороба C. *Цироз печінки D. Хронічний гепатит E. Хронічний панкреатит 27. Дівчинку 7 років госпіталізовано зі скаргами на біль у правому підребір´ї, біль ниючого характеру з іррадіацією у праву лопатку упродовж 2-х діб. При огляді:стан середньої важкості; дівчинка бліда, слизові оболонки блідно-рожеві.Печінка у края правої реберної дуги.Симптоми Кера, Мерфі, Ортнера негативні.Фізіологічні відправлення у нормі. Аналіз крові: Нв-120 г/л, ер - 3,7х1012/л, л 8х109/л.; ШОЕ - 10 мм/г. Білірубин прямий- 8 мкмоль\л, непрямий - 9 мкмоль/л; Аст - 0,4 ммоль/л, Алт-0,7 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз? A. Холецистит B. *Діскінезія жовчовивідних шляхів по гіпокінетичному типу C. Діскінезія жовчовивідних шляхів по гіперкінетичному типу D. Хронічний вірусний гепатит E. Хронічний гастрит 28. У дівчинки 7 років запідозрено ДЖВП. Яке дослідження ви призначите для веріфікації діагнозу? A. *Дінамічне УЗС B. Холецистографію C. Дінамічну гепатобілісцинтіграфію D. Дуоденальне зондування E. Біохімічний аналіз крові. 29. Дитину 7 років упродовж 2-діб турбуює біль в ділянці єпігастрія, оперізуючого характеру, блювота.З анамнезу хвроби з´ясовано, що дитина дуже часто у своєму харчуванні вживає смажені та гострі страви. При огляді:дитина млява, язик обкладений білим нальотом, температура тіла 38С, Шкіряні покрови бліді.Дихання над легенями везікулярне, тони серця гучні. Живіт при пальпації болісний у лівому підребер´ї, позитивні симптоми Дежардена, Мейо-Робсона.Який попередній діаноз? A. Гострий гастрит B. Виразкова хвороба шлунку C. *Гострий панкреатит D. Гострий аппендицит E. Хронічний панкреатит 30. Дівчинка 12 років , скаржиться на біль у животі, який виникає через 1,5-2 год, після прийому їжі, відрижку кислим, печію. Хворіє протягом року. Харчування не регулярне, всухом´ятку. Об´єктивно: Стан середньої важкості, шкіра бліда, язик вологий з білим нальотом біля кореня. Живіт м´який болючий у надчревній ділянці, позитивний симптом Менделя. Який з методів дослідження найбільш імовірно допоможе діагностувати захворювання? A. Інтрагастральна рН-метрия B. *ФГДС C. Біохімічний аналіз крові D. Контрастна рентгеноскопія E. Фракційне дослідження шлункового соку 31. Хлопчик 12 років у стаціонарі скаржиться на біль в епігастрії зранку, натще, нудоту. Два роки тому отримував лікування з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Який етіологічний фактор найбільш імовірний ? A. *Хелікобактер пілорі B. Аліментарний фактор C. Стресові ситуації D. Харчова алергія E. Глістна інвазія 32. Хлопчик 10 років на протязі 6 днів хворіє на ГРВІ. При огляді дільничний педіатр виявив аритмію, при аускультації ослаблення першого тону серця на верхівці, короткий локалізований систолічний шум в V точці. На ЕКГ – політопна екстрасистолія, зниження амплітуди хвилі Т. Поставте діагноз. A. Бактеріальний ендокардит. B. Ревматичний кардит. C. Вегето-судинна дистонія. D. *Неревматичний кардит E. Токсичний вплив 33. Перші виразні рентгенологічні ознаки екзогенного рахіту з’являються: A. в 1 місяць 12 B. C. D. E. *не раніше 3-х місяців у віці 1 року у 2 роки у 3 роки 34. Для початкового періоду рахіта характерними є наступні симптоми, за виключенням: A. занепокоєння, облисіння затилка B. плаксивості, порушення сна C. високих цифр активності сироваткової лужної фосфатази D. збільшення пітливості E. *рентгенологічних кісних 35. До специфічних уражень кісної системи при рахіті відносять: A. *зміни у метаепіфізарних відділах кісток (зонах росту) B. зміни в суглобах C. скривлення трубчастих кісток D. деструкцію плоских кісток E. деструкцію трубчастих кісток 36. Яких з перерахованих принципів слід дотримуватись при дієтотерапії гіпотрофії? A. Посилене харчування з підвищенням калорійності, підвищення об’єму харчування, більша кратність прийомів їжі, зміна суміші B. *Використання легкозасвоюваної їжі (“омолодження дієти”), більша кратність прийомів їжі (7-10 разів), ведення щоденника кількості їжі, розрахунок харчування раз у 5-7 днів, копрограма 2 рази на тиждень C. Переведення на адаптовані суміші, до складу яких входять крупи, введення прикорму за віком, жирові додатки (вершки, масло) D. Провести корекцію харчування сиром, посилити питний режим E. Усе вище перераховане 37. Яка тривалість періоду виявлення толерантності до їжі при гіпотрофії другого ступеню? A. 10-14 днів B. *3-7 днів C. 1-3 дні D. 15-20 днів E. 21-30 днів 38. Яка тривалість періоду виявлення толерантності до їжі при гіпотрофії третього ступеню? A. *10-14 днів B. 3-7 днів C. 1-3 дні D. 15-20 днів E. 21-30 днів 39. Рахіт-це захворювання, яке обмежується віковими рамками: A. *до закриття зон росту трубчастих кісток B. до 1-го року життя C. до 1-го місяця життя D. до 3-х років життя E. не має вікових межїи 40. Які процеси характерні для першої фази патогенезу гіпотрофії? A. *Розпад резервних вуглеводів B. Розпад жирів C. Розпад ендогенного білка D. Посилений розпад жирів та білків E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводів 41. Які процеси характерні для другої фази патогенезу гіпотрофії? A. Розпад резервних вуглеводів B. *Розпад жирів C. Розпад ендогенного білка D. Посилений розпад жирів та білків E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводівг 42. Мати хлопчика 1рік 6міс. скаржиться на відставання дитини у фізичному та нервово-психічному розвитку. У дитини відмічено пізнє прорізання зубів та поява рухових навичків ( пізньо почав тримати голову, сидіти, вставати). Об ‘єктивно привертають до себе увагу кісткові деформації – “рахітичні чітки”, “браслети”, “нитки перлин”, розвернута нижня апертура грудної клітини, велике джерельце розмірами 0,5х0,5 см., “жаб‘ячий живіт”. Поставте дитині діагноз. A. *ВітамінД-дефіцитний рахіт, підгострий перебіг, період розпалу B. ВітамінД-дефіцитний рахіт, гострий перебіг, період репарації. C. ВітамінД-дефіцитний рахіт, гострий перебіг, період залишкових явищ. D. ВітамінД-дефіцитний рахіт, рецидивуючий плин, початковий період. E. ВітамінД-дефіцитний рахіт, підгострий пербіг, період репарації. 13 43. Оберіть фізіологічне співвідношення кальцій/фосфор. A. *1 2,0/1,0 B. 2,5/1,0 C. 1,5/1,0 D. 3,0/1,0 E. 3,5/1,0 44. Назвіть профілактичну дозу вітаміну Д, необхідну доношеній здоровій дитині. A. *500 МО B. 1000 МО C. 2000 МО D. 200 МО E. 800 МО 45. Дитина 13 років, знаходиться на обстеженні в алергологічному відділенні. Під час вступу пред’являв скарги на нападоподібний кашель, який виникає 3 рази на тиждень. Відзначає наявність нападів кашлю ночами за останні 5 місяців, що виникає щомісячно. При проведенні специфічного алергообстеженння виявлене: ПСВ1 – 80% від індивідуальної норми, добова варіабельність її складає 20%. IgE загальний – 120 ОД/мл. Спірографія – порушення вентиляційної функції легенів по змішаному типу. Поставте діагноз. A. Рецидивуючий обструктивний бронхіт. B. *Бронхіальна астма, 2, легка персистуюча течія, період загострення C. Бронхіальна астма,1,інтермитуюча течія, гострий період D. Бронхіальна астма,3, средньоважка персистуюча течія, гострий період. E. Бронхіальна астма, 4, важка персистуюча течія, загострення. 46. У дитини, що звернулася в алерговідділення, діагностований атопічний дерматит. Які діагностичні критерії при постановці діагнозу не відносять до обов’язкових ( по Hіnifin, Rajka, 1980). A. типова морфологія і локалізація уражень - розгинальні поверхні кінцівок та лице B. *позитивна шкірна реакція гіперчутливості негайного типу з харчовими і іншими алергенами. C. ліхеніфікация шкіри і згинальних поверхонь кінцівок, посилення шкірного малюнка D. хронічна рецидивуюча течія E. атопія в анамнезі і в сім’ї 47. Дівчинка 9р. знаходиться на лікуванні в стаціонарі. Під час вступу пред’являла скарги на дуже інтенсивне свербіння області ліктьових і колінних згинів, бічних поверхонь шиї. Об’єктивно: на вказаних ділянках відмічаються екскоріації, вогнища ліхеніфікації і інфільтрації шкіри на гиперемійованому фоні. З анамнезу відомо, що подібні епізоди були і раніше, пов’язані з прийомом в їжу яєць і шоколаду. При проведенні лабораторного обстеження: ЗАК: Нв – 134 г/л, ер. – 3,9х1012/л, ц.п. – 0,9, L – 5,3х109/л, ШЗЕ – 14 мм/г, ео – 0%, п – 3%, с- 59%, л – 20%, м – 5%. Загальний IgE – 233 ОД/мл. Визначте найбільш раціональний об’єм терапії, необхідний дитині. A. *дієтотерапія, антигістамінні препарати, топічні стероїди, кромони, фізіолікування в період ремісії B. дієтотерапія, антигістамінні препарати, фізіолікування в період ремісії C. дієтотерапія, антигістамінні препарати, топічні стероїди, системні стероїди, кромони, гепатопротектори D. антигістамінні препарати, системні стероїди, гепатопротектори, фізіолікування в період ремісії E. дієтотерапія, антигістамінні препарати, системні ГКС, фізіолікування в період ремісії 48. Назвіть найзначущіший харчовий алерген у дітей 1 року життя A. яйця B. риба C. злаки D. *коров’яче молоко E. овочі і фрукти 49. У дитини 5 років, що знаходиться 5 добу на лікуванні у відділенні реанімації з діагнозом: бронхіальна астма, важкий перебіг, погіршився стан – наросла блідість шкірних покривів, задишка до 38 в хвилину, підвищилася температура тіла до 39,0 0С. При об’єктивному огляді – блідість шкіри, ціаноз носогубного трикутника, участь допоміжної мускулатури в акті дихання. Перкуторно справа в області кута лопатки визначається притуплення. Аускультативно – чітке ослаблення дихання в місці притуплення. Призначте антибактеріальну терапію з урахуванням виду інфікування і флори, що мається на увазі при даному вигляді. A. *цефепім + аміноглікозид B. амоксиклав C. азітроміцин D. ацикловір + цитотек E. тетрациклін + флюконазол 50. У приймальне відділення поступає дитина 1 рік 2 міс. Об’єктивно – стан середньоважкий, виражений гавкаючий кашель, осиплість голосу. Ротоглотка негіперемійована, нальотів немає. У легенях аускультативно – жорстке дихання, хрипи провідного характеру. З анамнезу відомо, що дитина захворіла гостро – на фоні благополуччя з’явилися вказані скарги. Поставте діагноз. A. Обструктивний бронхі B. Гострий простий бронхіт C. ГРВІ D. *Гострий стенозуючий ларинготрахеїт E. Гострий бронхіоліт Варіант 3 14 1. Дитина віком 6 міс госпіталізована у відділення зі скаргами на зригування, млявість, відсутність прибавки маси тіла, не сидить. Шкіра бліда, слизові оболонки сухі, бліді, еластічність шкіри, тургор тканин знижені. Підшкірно-жирова складка на рівні пупка 4-5 мм. Підшкірна основа зменьшена на тулубі, кінцівках. Дефіцит маси тіла - 25%. Який діагноз виставити дитині? A. *гіпотрофія 2 ст. B. гіпотрофія 3 ст. C. паратрофія D. нормотрофія E. гіпотрофія 1 ст 2. Дівчинка віком 3 міс, діагностовано гіпотрофію з дефіцитом маси тіла - 35%. Період встановлення толерантності до їжі триває для дитини A. 2 міс. B. 2 доби C. 7 днів D. *21 день E. не треба 3. A. B. C. D. E. Дитина 2 міс захворіла на гострий бронхіоліт. Яким вірусом може бути зумовлене захворювання дитини? ентеровірус грипу ріновірус *респіраторно-синцитіальний вірус ротавірус 4. Дитині 7 місяців. Вигодовування штучне з 3-х міс.. Мати скаржиться на неспокійний сон, пітливість, відставання у розвитку (не сидить). Потилиця пласка, тім’яні горби, ребра з чотками. Найімовірніша причина клінічних прояв пов’ язана: A. *Порушення обміну кальциферолу (нестача) B. Порушення обміну кальциферолу (збільшення) C. Порушення обміну токоферолу (нестача) D. Порушення обміну токоферолу (збільшення) E. Порушення обміну усіх жиророзчинених вітамінів 5. Дитина 1року захворіла 2 доби тому. На фоні ГРВІ - підвищення температури тіла до 38.9 С. Який препарат треба дати дитині для зниження температури? A. аспірин B. но-шпа C. преднізолон D. *парацетамол E. дроперидол 6. Дитині 8 місяців. Вигодовується виключно коров’ячим молоком. Загальмований, рухова активність низька. Самостійно не сидить, стоїть з опорою. Має олімпійське чоло, ребра з чотками, візуалізується борозда Гарісона. Тони серця глухі. Збільшені печінка, селезінка. При лікуванні цієї дитини слід використовувати: A. Вітамін Д3 500 М ОД/добу B. Вітамін Д3 1000 М ОД/добу C. *Вітамін Д3 5000 М ОД/добу D. Препарати кальцію 500 мг/добу E. Препарати кальцію 1000 мг/добу 7. Дитина 5,5 міс. вигодовувалася сумішшю “Малиш”. З 5 міс. почала отримувати манну кашу. На 7 добу такого годування на шкірі голови, щоках, кінцівках з’явився дрібнопапульозний висип та ерітема.Турбував свербіж шкіри. Зміна суміші на іншу молочну не дала позитивного результату. Який імовірний діагноз? A. Стрептодермія B. Везікулопустульоз C. *Атопічний дерматит D. Скабієс E. Кір 8. Дитині 8 місяців. Вигодовується виключно коров’ ячим молоком. Загальмований, рухова активність низька. Самостійно не сидить, не стоїть. Зубів не має. Має олімпійське чоло, ребра з чотками, візалізується борозна Гарісона, епіфізи кісток передпліччя з потовщеннями, нижні кінцівки з О- подібною деформацією. Тони серця глухі. Збільшені печінка, селезінка. Який діагноз у дитини? A. Фосфат діабет B. *Рахіт важкого (3ст) підгострого перебігу, період розпалу. C. Рахіт початковий період D. Рахіт період реконвалесценції E. Хондродистрофія 15 9. Хлопчик 6 років хворіє на гострий гломерулонефрит. Виражені набряки, АТ 110/60 мм.рт.ст. Білок в добовій сечі - 4,5 г/л, в біохімічному аналізі крові загальний білок - 48 г/л; сечовина 5,2 ммоль/л; креатинін 100 мколь/л, холестерин 12,4 ммоль/л. Який препарат патогенетичної терапії необхідно призначити дитині? A. *Преднізолон B. Лейкеран C. Хлорбутин D. Делагіл E. Азатіопрін 10. Дитина 1 року, на 3 добу захворювання вночі з’явився напад утрудненого дихання на фазі вдоху з сухим звучним кашлем, голос осиплий, підвищення температури тіла до 37.5 С, нежить. Шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника. Втягуються межреберні проміжки, яремна ямка, ЧД 48 в 1 хвил, ЧСС 148 в 1 хвил. Над легенями – сухі хрипи. Виберіть дозу преднізолона A. 1 мг разово в\м B. *5 мг\кг на добу C. 2 мг\кг на добу D. не треба E. 30 мг\кг на добу 11. У дитини віком 5 місяців, яка годувалась коров’ячим молоком, діагностовано гіпотрофію 3 ступеня. Який дефіцит маси у дитини має бути? A. 5 - 10 % B. 10 - 20% C. *31 - 50 % D. 21 - 30% E. 51 - 70% 12. У хлопчика 1 року на тлі лихоманки 39.5 С, яка не знижувалась парацетамолом, вночі з’явився напад клоніко-тонічних судом. Шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника, сухий рідкий кашель, млявість. ЧД 48 в 1 хвил, ЧСС 158 в 1 хвил. Оберіть план невідкладної допомоги хворому A. *сибазон , літична суміш парентерально B. аспірін C. фенобарбітал D. глюконат кальцію E. дімедрол 13. У дитини 2-х років прояви атопічного дерматиту. Який з медикаментів треба призначити дитині для тривалої протиалергічної терапії? A. Супрастін B. *Кетотіфен C. Дімедрол D. Піпольфен E. Полісорб 14. У дитини 3 років встановлено відставання в фізичному та психічному розвитку, деформації кісток кінцівок, часті респіраторні інфекції: у сечі - гипераміноацидурія, фосфатурія та глюкозурія. У крові- наявність метаболічного ацидозу. Який чинник розвитку подібного стану у дитини? A. *Хвороба де-Тоні-Дебре-Фанконі B. Спадковий фосфат-діабет C. Спадкова ниркова глюкозурія D. Синдром Альпорта E. Рахіт 15. У дитини 6 років на 2 тиждень після ГРВІ з’явилась швидка втомлюваність, поганий апетит, погіршився загальний стан. Шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника. Межі серця поширені вліво, I тон на верхівці глухий, ніжний систолічний шум над верхівкою. На ЕКГ- ознаки перевантаження лівого шлуночка. Який найбільш вирогідний діагноз? A. Ревматичний кардит B. *Неревматичний кардит C. Застійна кардіоміопатія D. Природжений кардит E. Набута вада серця 16. Хлопчик 13 років знаходиться на диспансерному обліку у кардіоревматолога з діагнозом- гостра ревматична лихоманка, вада мітрального клапану, НК1. Протягом якого часу слід проводити вторинну профілактику? A. 1 місяць B. 3 роки C. 1 рік D. *на протязі життя E. 6 місяців 17. Дитина 14 років. Хворіє три роки. Скарги на біль у животі, більше зправа, субфебрілітет. Печінка +2 см. Позитивний симптом Кера. Випорожнення нестійкі. В аналізах крові підвищення ШОЕ. Яке захворювання обумовлює таку клінічну картину: 16 A. B. C. D. E. Дискінезія жовчновивідних шляхів Хронічний ентероколіт Неспецифічний виразковий коліт *Хронічний холецистит Гостра кишкова інфекція 18. Дівчинка 8 років знаходиться на лікуванні з приводу гострого пієлонефриту.Який з методів дослідження вірогідно допоможе підтвердити діагноз інфекції сечової системи? A. Проба Реберга B. *Бактеріологічний посів сечі C. Проба Зимницького D. Загальноклінічний аналіз крові E. Проведення клінічних аналізів сечі в динаміці 19. Хлопчик 15 років, скаржиться на голодні нічні болі в животі, закрепи, печію. Хворіє більше двох років. Дід помер від кишкової кровотечі. Яке захворювання найбільш вірогідне? A. Хронічний гастрит B. Гострий гастрит C. *Виразкова хвороба 12-палої кишки D. Дискінезія жовчовивідних шляхів E. Виразкова хвороба шлунку 20. У дівчинки 11 років на протязі 2-х років влітку періодично виникають напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Обличчя бліде, трохи набрякле, грудна клітина здута і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД – 32 в 1хв, утруднений подовгий видих. Чути сухі хрипи. Імовірний діагноз? A. *Бронхіальна астма B. Рецидивуючий бронхіт C. Гостре респіраторне захворювання D. Пневмонія E. Муковісцидоз 21. Дитині 1,5 роки. Захворіла вперше. Хворіє другий день: t-37,4°С, сухий кашель, частота дихання 30 за хв. Над легенями ясний перкуторний звук. Аускультативно жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. На рентгенограмі посилення легеневого малюнку. Який діагноз імовірний? A. Пневмонія B. *Гострий [простий] бронхіт C. Вроджений стрідор D. Обструктивний бронхіт E. Бронхіоліт 22. Дитина 5-ти років, хвора 3 дні, скаржиться на біль у надлобковій області, часте сечовипускання малими порціями сечі. В аналізі сечі- білок - 0,033 г/л, еритроцити свіжі. Який діагноз найбільш імовірний? A. Гострий пієлонефрит B. Дизметаболічна нефропатія C. Гострий гломерулонефрит D. *Гострий цистіт E. Сечокам’яна хвороба 23. У хлопчика 3-х років на третій день захворювання приєднались сухий частий кашель, експіраторна задишка. При об’єктивному обстеженні над легенями спостерігається коробковий звук, при аускультації – велика кількість сухих свистячих та середньопухирцевих хрипів. Найбільш вірогідний діагноз ?. A. *Гострий обструктивний бронхіт B. Бронхіоліт C. Пневмонія D. Гострий простий бронхіт E. Ларинготрахеїт 24. Хлопчику 2,5 місяці, вигодовується коров’ячим молоком. Дитина стала погано спати, потіє, потилиця сплощена, краніотабес, волосся на потилиці викатане. В крові – високий рівень лужної фосфатази. Ваш діагноз? A. Гіпервітоміноз D B. Рахіт легкий, початковий період, гострий перебіг C. Рахіт легкий, період розпалу, підгострий перебіг D. *Рахіт легкий, період розпалу, гострий перебіг E. Рахіт середньоважкий, період розпалу, гострий перебігї 25. Дівчинка 12-ти років, захворіла 2 тижні тому. З’явились скарги на загальну слабкість, зниження апетиту, біль у поперековій ділянці, підвищення температури тіла до 37,5-37,8 0С, . Шкіра бліда. ЧСС 98 за хв. Аналіз сечі: питома вага 1017, білок 0.066 г/л, ерітроцити 6-8 в п/зору, лейкоцити 40-60 в п/зору, бактеріурія +++. Виберіть найбільш імовірний діагноз. A. *Гострий пієлонефрит B. Гострий цистіт C. Гострий гломерулонефрит D. Гострий вульвіт 17 E. Інтерстіціальний нефрит 26. У дитини 7 років виразкова хвороба 12- палої кишки на тлі гелікобактерної інфекції.Оберіть антибактеріальний засіб разом з метронідазолом і де-нолом для ерадикації гелікобактерної інфекції. A. Тетрациклін B. *Амоксицилін C. Олеандоміцин D. Бісептол E. Норфлоксацин 27. Дитина 11-ти років поступила в стаціонар через 2 доби після ангіни зі скаргами на підвищення температури до 38,2°С, біль у поперековій ділянці, колір сечі у вигляді “м’ясних помиїв”, набряки під очима, головний біль. АТ - 150/80 мм рт ст. В аналізі сечі білок 0,165 г/л. Біохімія крові – загальний білок 78 г/л. Поставлено діагноз: гострий гломерулонефрит. Вкажіть клінічну форму захворювання A. *Нефритичний синдром B. Ізольований сечовий синдром C. Нефротичний синдром D. Нефротичний синдром з гематурією і гіпертензією E. Неповний нефротичний синдром 28. У дитини віком 3,5 міс. облисіння потилиці, неспокійний сон, підвищена пітливість. Про яку хворобу можна думати? A. *Рахіт B. Спазмофілія C. Анемія D. Фосфат-діабет E. Хондродістрофія 29. Дитині 6 років: На протязі 2 років спостерігається періодично експіраторна задишка, дистанційні хрипи без лихоманки, ПШВ 70 % від норми, хлориди поту 15 мМ/л. Наибільш імовірно це: A. Синдром Картагенера B. Муковісцидоз C. ГРВІ, гострий бронхіт D. С-м Хаммена - Річа E. *Бронхіальна астма 30. Дитині 1 рік. Кашель приступоподібний практично постійний, перенесла пневмонію 4 рази. Відстає у фізичному розвитку. Ознаки бронхообструктивного синдрому, ДН 1. З народження – диспепсія: зловонний кал, хлориди поту 70 ммоль/л. Наибільш імовірний діагноз: A. *Муковісцидоз B. Бронхіальна астма C. Бронхіт D. Бронхіоліт E. Синдром Картагенера 31. Дитина хворіє на бронхіальну астму. Уночі у дитини виник напад ядухи. Які медикаменти є препратами першого вибору для зняття нападу? A. *Бета-2 агоністи B. Муколітики C. Антибіотики D. Кортикостероїди E. Антигістамінніу 32. Дитина 12 років хворіє на пневмонію мікоплазмової етіології. Який препарат необхідно призначити для єтіотропного лікування? A. *Макроліди 2-го покоління B. Аміноглікозіди C. Амінопеніциліни D. Протигрибкові E. Цефалоспорини 1-го покоління 33. Дівчинка 7 років потрапила у відділення із проявами кардиту. В анамнезі: три тижні тому перенесла скарлатину та піодермію. Який етіологічний фактор кардиту найбільш імовірний у цьому випадку ? A. Стафілокок B. Клебсієла C. Пневмокок D. Ентерокок E. * Стрептокок 34. У дівчинки віком 7 років діагностовано гострий пієлонефрит. Яке обстеження необхідно провести обов’язково перед призначенням антибіотикотерапії? A. УЗД B. Консультацію гінеколога 18 C. Пробу за Нечипоренком D. Аналіз крові E. *Посів сечі на флору і чутливість до антибіотиків 35. Дитина віком 1 рік протягом останніх 6 місяців хворіє на рецидивуючу пневмонію з обструктивним синдромом. Традиційне лікування малоефективне. При проведенні потової проби рівень хлоридів становить 95 ммоль/л. Який найвірогідніший діагноз? A. Бронхіальна астма B. *Муковісцидоз C. Обструктивний бронхіт D. Хронічний бронхіт E. Вроджена аномалія легенів 36. У 11-місячного хлопчика під час крику з’являється шумне дихання, короткочасна зупинка дихання, ціаноз шкіри, тонічні судоми у верхніх та нижніх кінцівках. Через декілька хвилин хлопчик знову став активним. Лікувався від рахіту, температура тіла –36,6°С. Який препарат необхідно призначити у першу чергу після нападу? A. Фінлепсин B. *Глюконат кальцію C. Оксібутірат натрію D. Вітамін С E. Седуксен 37. Дівчинка 12 років протягом 3 років спостерігається з приводу хронічного гастродуоденіту. Останні 6 місяців непокоять нічні голодні болі в животі. Яке обстеження хворій доцільно провести? A. УЗД органів брюшної порожнини B. Дослідження калу на приховану кров C. *Фіброезофагогастродуоденоскопія D. Рн- метрія шлункового соку E. Рентгеноскопія шлунку 38. Дівчинці віком 3 місяці виставлен попередній діагноз – муковісцидоз, кишкова форма. Яке лабораторне дослідження є визначним для підтвердження такого діагнозу? A. *Визначення хлоридів поту B. Рівень екскреції білку з калом C. Протеїнограма D. Глікемічна крива з навантаженням лактозою E. Копроцитограма 39. Дитина віком 5 місяців, попередній діагноз: гіпотрофія ІІ ступеня. Який об’єм їжі на добу необхідний дитині у першій фазі лікувального харчування? A. *1/2 від вікової потреби B. Вікову потребу C. 1/5 від вікової потреби D. 1/3 від вікової потреби E. 1/4 від вікової потреби 40. У дитини віком 1,5 роки на другий день хвороби на тлі ГРВІ виникло раптово вночі шумне дихання з поважченим вдохом, втягуванням яремної ямки, міжреберних проміжків, гавкаючий кашель. Найвірогідніший діагноз? A. Гостре запалення легенів B. *Стенозуючий ларинготрахеїт C. Бронхіальна астма D. Гострий бронхіт E. Гострий бронхіоліт 41. Функція яких клітин блокується за допомогою блокаторів протонної помпи A. Слизових B. *Парієтальних клітин C. Головних клітин D. Епітелію антрального відділу E. Всіх перерахованих 42. У дітей частіше зустрічається виразка, яка локалізована A. У шлунку B. *В 12-палій кишці C. З однаковою частотою як в шлунку, так і в 12-палій кишці D. Частота локалізації залежить від віку дитини E. Виразка тонкого кишківнику 43. У дитини 3 міс., яка лікувалася з приводу пневмонії ампіциліном, з великою долею вірогідності запідозрена хламідійна етіологія. Якою повинна бути в такому випадку подальша антибактеріальна терапія A. *Замінити ампіцилін на роваміцин B. Замінити ампіцилін на цефалоспорин C. Продовжити ампіцилін до 10 днів 19 D. E. Замінити ампіцилін на фторхінолони Доповнити терапію аміноглікозидом 44. A. B. C. D. E. Виразкову хворобу можна запідозрити за наявності Гастроезофагального рефлюкса Шлункової диспепсії Абдомінальної мігрені Функціональних болей *Мойнінгановського ритму болю 45. 4-річний хлопчик страждає на бронхіальну астму, атопічну форму, важкий персистуючий перебіг, період загострення. ПСВ 50% Який найраціональніший варіант терапії? A. Кортикостероїди (топічні) + β2-агоністи короткої дії (за потребою) B. Кортикостероїди (топічні) C. *Кортикостероїди (системні) + β2-агоністи короткої дії, еуфілін внутрішньовенно D. β2-агоніст пролонгований E. М-холінолітики 46. У дитини віком 5 місяців тричі рецидивував бронхообструктивний синдром без попередніх катаральних явищ. Спостерігався кашель з харкотинням, що важко відходило, постійний. Запідозрено муковісцидоз. Яке дослідження допоможе підтвердити цей діагноз? A. *Хлориди поту B. Копроцитограма C. Рентгенографія органів грудної клітки D. Сцинтіграфія легенів E. Визначення рівню ліпідів крові 47. У хлопчика, який захворив на гломерулонефрит після ангіни, титр АСЛ«О»– 1250 МО/мл. Який найвірогідніший чинник захворювання? A. *Стрептокок B. Ентеровіруси C. Респіраторні віруси D. Стафілокок E. Кишкова паличка 48. Хлопчик 14 років надійшов до клініки зі скаргами на слабкість, запаморочення, шум у вухах, блювання «кавовою гущею». Яке першочерговє обстеження треба виконати стосовно цієї дитини? A. *Езофагогастродуоденоскопія B. Ректороманоскопія C. Оглядова рентгенографія брюшної порожнини D. Колоноскопія E. УЗД органів брюшної порожнини 49. У хлопчика 5 років виявлена пневмонія. Був призначений антибіотик. Коли необхідно оцінити ефективність антибактеріального лікування? A. Через 12-24 години B. Через 25-35 годин C. 60 годин D. 1-10 годин E. *Через 36-48 годин 50. Хлопчика 12 років протягом 2 років турбують періодично виникаючий біль в животі, нудота, розріджений стул. При обстеженні в стаціонарі діагностовано хронічний панкреатит. Після проведеного лікування хлопчика виписано із стаціонара в задовільному стані. Які дієтичні заходи найбільш доцільні для запобігання загострення захворювання? A. *Дотримання столу 5 B. Дотримання столу 7 C. Дотримання столу 1 D. Дотримання столу 4 E. Дотримання столу 10 Варіант 4 Дитина 8 років хворіє другий день. Спостерігається незначне нездужання, підвищення t до 37,30С, зниження апетиту, кашель частий, вологий. Діагностовано ГРВІ, бронхіт. Який вид лікування найбільш вірний? Сульфаніламіди Цефалоспорини *Муколітики Аміноглікозіди Антигістамінні 20 Дитина 1,5 років хворіє другу добу. Температура тіла 37,8 0С, неспокійна, гавкаючий надсадний кашель, осиплість голосу, шумне дихання, утруднення вдиху, блідість шкіри, втягування під час вдиху міжреберних проміжків та яремної ямки. Про яке захворювання іде мова? *Гострий ларингіт Пневмонія Гострий бронхіоліт Аспірація стороннього тіла Бронхіальна астма Дитина 7 років хворіє на бронхіальну астму. Діагностовано напад ядухи. Яким із препаратів ви почнете лікування? *Сальбутамол Преднізолон Еуфілін Інтал Кларітін Дівчинка 6-ти років поступила до лікарні з гарячкою, вологим кашлем, задишкою. Виявлено скорочення перкуторного звуку та послаблення дихання під кутом лопатки справа. В загальному аналізі крові - лейкоцитоз, ШОЕ - 28 мм/год. На рентгенограмі - інфільтративна тінь в ділянці нижньої долі правої легені. Що треба призначити дитині в першу чергу? Антикоагулянти Антигістамінні. Гормони Імуномодулятори. *Антибіотики. Дівчинка 12-ти років поступила у стаціонар зі скаргами на ниючий нічний біль в епігастрії. Гастроентерологічний анамнез обтяжливий. При пальпації живота - болючість в епігастрії та пілородуоденальній зоні. Яке обстеження треба провести в першу чергу? Дуоденальне зондування. Біохімічне дослідження крові на білірубін, холестерин, АЛТ, АСТ, амілазу. Ультразвукове обстеження черевної порожнини. *Езофагогастродуоденоскопію. Загальний аналіз крові Дитину 3 років госпіталізовано до пульмонологічного відділення з діагнозом вогнищевої пневмонії. Перебіг захворювання неускладнений. Медикаментозною алергією не страждає. Респіраторними захворюваннями хворіє рідко. Пневмонію переносить вперше. Антибіотик якої групи раціонально призначити. Фторхінолони Аміноглікозиди Цефалоспорини третього покоління *Група пеніцилінів Тетрацикліни У дівчинки 7 років, яка 3 тижні тому хворіла на гострий тонзиліт, встановлено діагноз гострої ревматичної лихоманки. Який етіологічний чинник цього захворювання? *Стрептокок Стафілокок Клебсіела Гонокок Ієрсинія Дитина 9 років потрапила до лікарні з високою температурою (39,8 0С), болісним сухим кашлем, біллю в животі справа. При обстеженні - скорочення перкуторного звуку справа, послаблення дихання, крепітація. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу? Бронхоскопія Ультразвукове дослідження органів грудної порожнини Загальний аналіз крові *Рентгенограма органів грудної клітки Бронхографія. У дитини 2-х міс. експіраторна задишка, сухий кашель, температура 37,8 0С, ЧД 80 за 1 хв., ціаноз шкіри, участь допоміжної мускулатури у диханні. Над легенями – коробковий легеневий звук, ослаблене дихання з подовженим видихом, багато дрібноміхурцевих хрипів з обох боків. Ваш попередній діагноз? Фарингіт Гострий бронхіт Пневмонія *Гострий бронхіоліт Гострий трахеїт 21 У хлопчика 4 років через 2 тижні після гострого тонзиліту з’явились набряки, головний біль, на протязі доби 3 рази відмічалась блювота. Об'єктивно: підвищення артеріального тиску, сеча кольору “м’ясних помиїв”. Який найбільш імовірний діагноз? *Гломерулонефрит Пієлонефрит Інтерстиціальний нефрит Цистит Уретрит На консультацію до дерматолога звернулася дівчинка 11 років із запальними плямистими висипаннями, помірним лущенням та запальною інфільтрацією шкіри ліктьових та колінних згинів, задньої поверхні шиї. Спостерігаються супутній хейліт та лінії Дені. Висипання супроводжуються інтенсивним свербежем, з’являлись і раніше, переважно після вживання великої кількості шоколаду та цитрусових. Лікувались самостійно, без вираженого ефекту. Ваш попередній діагноз? Скарлатина Короста Токсикодермія Контактний дерматит *Атопічний дерматит Дитина 5 років, хворіє другий день. Діагностовано ГРВІ, гострий бронхіт. Який вид лікування найбільш вірний? *Відхаркуюча + вітамінотерапія Антибіотики (цефалоспорини 2 покоління) Сульфаніламіди Антибіотики (аміноглікозіди) Антигістамінні препарати Хворій 3 роки, скарги на малопродуктивний кашель з виділенням густого мокротиння, стійкі зміни в легенях з 6 місячного віку, коли вперше була діагностована пневмонія. Хлоріди поту – 112 ммоль/л. Що є патогенетичною основою хвороби? Відкладення в альвеолах трифосфатів і карбонатів кальцію Дефіцит альфа-1-антитріпсина *Порушення клітинного транспорту іонів хлору та натрію Кисти легенів Гіпоплазія легеневих артерій Дільничий педіатр оглянув дитину двохмісячного віку. Скарги матері на періодичний неспокій, підвищену пітливість. Потилиця сплющена, облисіла. Краї великого тім’ячка податливі. Про яке захворювання йде мова? Вітамін Д-резистентний рахіт Фосфат-діабет Синдром Де-Тоні-Дебре-Фанконі *Рахіт Спазмофілія Хлопчик 12 років на протязі 5 днів хворіє на ГРВІ. При огляді дільничний педіатр виявив аритмію, при аускультації ослаблення першого тону серця на верхівці, короткий локалізований систолічний шум в V точці. На ЕКГ – політопна екстрасистолія, зниження амплітуди хвилі Т. Поставте діагноз. Бактеріальний ендокардит. Ревматичний кардит. Вегето-судинна дистонія. *Неревматичний кардит Вторинна кардіопатія Після прогулянки на вулиці в ясний весняний сонячний день у дитини 8 місяців з проявами рахіту ІІ ступеню, підгострого перебігу з’явилися судоми у вигляді карпопедального спазму. Вони свідчать про наявність у дитини? Менінгіту Епілепсії *Спазмофілії Гіпервітамінозу віт Д ГРВІ У хлопчика 14 років із загостренням вторинного обструктивного пієлонефриту із сечі виділена синьогнійна паличка в титрі 10 6 мікробних тіл на 1 мл. Який антибактеріальний препарат найбільш доцільно призначити в даному випадку? *Цефтазидим Ампіцилін Цефазолін Азітроміцин Левоміцетін 22 У дівчинки 8 років 2 тижні тому було загострення хронічного тонзиліту. Поступила зі скаргами на пастозність обличчя, головний біль, зміну кольору сечі у вигляді “м’ясних помиїв”, АТ 140/90 мм рт. ст. Який найбільш вірогідний діагноз? Гострий пієлонефрит Системний червоний вовчак *Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом Дизметаболічна нефропатія У дитини 12 років діагностовано неревматичний кардит, гострий, середньої тяжкості, з ознаками СН І ступеню через 7 днів після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції. Який патогенетичний механізм лежить в основі захворювання? Алергічний Інфекційний *Інфекційно-алергічний Аутоімунний Токсичний Дитині 8 місяців. Скарги матері на в’ялість дитини, зниження апетиту, немотивоване повторне блювання, підвищення температури на протязі останньої доби до 38°С, блідість, часте сечовиділення малими порціями. В аналізі сечі виявлено: білок - 0,099 г/л, лейкоцити- 15-20 в полі зору, бактеріурія - +++. Про яке захворювання можна думати? Дефекти догляду Дизметаболічна нефропатія Гострий гломерулонефрит Фосфат- діабет *Гострий пієлонефрит Хлопчик 9 років поступив до стаціонару зі скаргами на біль в попереку, набряки обличчя, червоний колір сечі. Мають місце виражені симптомами інтоксикації (зниження апетиту, блювання, блідість шкірних покривів). В аналізі сечі: колір - бурий, питома вага - 1018, білок - 0,66 г/л, ерітроцити покривають все поле зору, циліндри гіалінові – 3-4 в п/з. Першочерговим в призначенні є: Преднізолон *Амоксіклав Тавегіл Амікацин Лейкеран Дитині 1 місяць, народилася восени з масою тіла 1600 г. Вигодовується материнським молоком. Профілактику рахіту треба проводити вітаміном Д3 у щоденній дозі: *1000-1500 МО 100-200 МО 400-500 МО 300-400 МО 2000-5000 МО Дитині 4 місяці, у зв’язку з відсутністю у матері грудного молока з 2,5 місяців в харчування введена суміш “Малиш”. Мати відзначає, що не дивлячись на ретельний догляд, у дитини з’явилися стійке почервоніння у складках шкіри. Потім на щоках і підборідді з’явилися сверблячі ділянки гіперемійованої шкіри, які наповнені серозним ексудатом, підсихаючі у кірочки та струп, утворення жовтих кірок, себорейної луски на волосистій частині *Атопічний дерматит Короста Стрептодермія Кропив’янка Строфулюс У 3-місячної дитини на фоні субфебрильної температури тіла і риніту спостерігається блідість, ціаноз носогубного трикутника, виражена задишка експіраторного характеру, здута грудна клітина, сухий кашель, участь допоміжної мускулатури в диханні. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації - на фоні подовженого видиху розсіяні сухі та дрібноміхурцеві вологі хрипи з обох боків. Який попередній діагноз? Двобічна пневмонія Гострий (простий) бронхіт *Гострий бронхіоліт Бронхіальна астма, період загострення Гострий обструктивний бронхіт Хлопчик 12 років лікувався у відділенні кардіології з приводу гострої ревматичної лихоманки. Виписан у задовільному стані. Який препарат найбільш доцільно призначити для профілактики повторної ревматичної лихоманки ? Еритроміцин Біцилін – 1 *Біцилін – 5 Ампіцилін Оксацилін 23 Хлопчику 8 років встановлений діагноз бронхіальної астми, екзогенної форми, середньої тяжкості, персистуючий перебіг. Який препарат найбільш доцільно призначити дитині з метою профілактики приступів? Задітен Тавегіл Еуфілін Беродаул *Фліксотид Хлопчик 12 років у стаціонарі скаржиться на біль в епігастрії зранку, натще, нудоту. Два роки тому отримував лікування з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Який етіологічний фактор найбільш імовірний ? *Хелікобактер пілорі Аліментарний фактор Стресові ситуації Харчова алергія Глістна інвазія У дівчинки 13 років протягом 2 років є скарги на біль в животі, переважно після порушення дієти, нудоту, печію, кисле відригування. Яке дослідження є найбільш доцільним для верифікації діагнозу? Контрастна рентгеноскопія шлунка Фракційне дослідження вмісту шлунка. *Фіброгастродуоденоскопія. Інтрагастральна рН-метрія Електрогастрографія. Дитині 8 місяців, на штучному вигодовуванні (коров’яче молоко, манна каша). Поступила в стаціонар з підвищеною темпетарурою до 37,8C, короткочасними приступами тоніко-клонічних судом, ознаками рахіту 2 ступеня. Позитивні симптоми Ерба, Труссо, Маслова. Який патологічний стан є у дитини? Епілепсія Гіпертермія *Спазмофілія Ниркова еклампсія Менінгоенцефаліт Хлопчик 6 років поступив із скаргами на набряки обличчя, головні болі, червоний колір сечі. При огляді артеріальний тиск 140/90 мм.рт.ст. В аналізах сечі білок 1,2 Г/л, еритроцити на все поле зору. Який діагноз найбільш вірогідний *Гострий гломерулонефрит Нефролітіаз Туберкульоз нирок Інтерстиціальний нефрит Пієлонефрит У 11- річної дівчинки, яка хворіє протягом 6 років на бронхіальну астму, розвинувся напад ядухи. Які медикаменти першочергово слід призначити дитині *Інгаляційні бета-2-агоністи Антибіотики Муколітики Антигістамінні Кортикостероїди Дитині 4 роки. Захворіла гостро із підвищення температури до 37,8 0C, покашлювання. На 3 день кашель посилився, приєдналася задишка, перкуторно над легенями тимпанічний звук, аускультативно з обох сторін велика кількість дрібноміхурцевих вологих та свистячих хрипів на видосі. Ваш попередній діагноз? *Гострий обструктивний бронхіт Бронхопневмонія Гострий бронхіт Гострий трахеїт Гострий ларингіт Дитині 5 років виставлений діагноз: правостороння нижньодольова полісегментарна пневмонія. Виберіть типові аускультативні дані, характерні для цього захворювання в періоді розпалу. *Послаблене дихання, крепітація. Жорстке дихання, дрібноміхурцеві вологі хрипи. Значно послаблене дихання, хрипи не вислуховуються. Жорстке дихання, сухі свистячі хрипи. Жорстке дихання. 24 У дитини 5 місяців на фоні лікування рахіту (перорально вітамін Д3 в дозі 5 тис. МО, УФО опромінювання) виникли блювання, судоми, підвищення температури тіла до субфебрільних показників. Яке обстеження призначить лікар в першу чергу? . Визначення рівня кальцію *Проба Сулковича Спинномозкова пункція Нейросонографія Комп’ютерна томографія головного мозку У хлопчика 12 років після перенесеної гострої ревматичної лихоманки виникла недостатність мітрального клапана. Вкажіть тривалість безперервної біцилінопрофілактики даному хворому. *Протягом життя 5 років 2 роки 3 роки 4 роки У хлопчика 4 місяців під час крику з’явилось шумне дихання, ціаноз шкіри, холодний піт, настала короткочасна зупинка дихання, тонічні судоми в руках і ногах. Через декілька хвилин хлопчик знов став активним. При огляді виявлені лише ознаки рахіту, температура тіла – 36,60С. Вигодовується материнським молоком. Який препарат необхідно призначити в першу чергу після нападу? Вітамін D *Глюконат кальцію Вітамін С Оксибутират натрію Фінлепсин Дитина 6 міс. знаходиться на штучному вигодовуванні з 2-х місяців. Діагностовано рахіт, ІІ, підгострий перебіг. Їй призназначено вітамін Д. Яка добова доза препарату? 700 МО 1000 МОЕ 400 МО 10000 МО *3000 МО Хлопчик 10 років захворів 2 дні тому вдома. Під час огляду в поліклініці лікарем-педіатром установлено діагноз пневмонії. Яка найбільш імовірна етіологічна причина пневмонії, що виникла на дому? *Пневмокок Стафілокок Кишкова паличка Протей Клебсієла У 9-річної дитини встановлено діагноз – бронхіальна астма, середньої тяжкості, персистуючий перебіг. Приступи ядухи знімаються інгаляційними бронхолітичними препаратами. Які препарати слід призначити в якості тривалої базисної терапії Еуфілін Кромоглікат натрія *Інгаляційні кортикостероїди Антигістамінні препарати Бронхолітики Хлопчику 10 місяців на підставі клініко-лабораторних даних встановлений діагноз муковісцидозу, переважно кишкової форми. Які ліки необхідно призначити дитині при цій патології *Панкреатичні ферменти Імуноглобулін внутришньом’язово Вітаміни групи В Глюкокортикоїди Відхаркуючі препарати Хлопчика 14 років протягом 2 років турбують періодично виникаючий біль в животі, нудота,розріджені випорожнення. При обстеженні в стаціонарі діагностовано хронічний панкреатит. Після проведеного лікування хлопчик виписаний із стаціонару в задовільному стані. Які дієтичні заходи найбільш доцільні для запобігання загострення захворювання. *Дотримання столу 5 Дотримання столу 7 Дотримання столу 1 Дотримання столу 4 Дотримання столу 10 25 У дитини 3 місяців з ознаками рахіту мають місце симптоми Хвостека, Труссо, Маслова. Добу тому батьки спостерігали напад приступу ларінгоспазму. Через одну хвилину настав гучний вдих, після чого стан нормалізувався. Вкажіть причину виникнення вище означених симптомів захворювання дитини. Зниження рівня фосфору крові Підвищення рівня кальцію крові. *Зниження рівня іонізованого кальцію в крові . Підвищення рівня фосфору крові. Метаболічний ацидоз. У дівчинки 2,5 років спостерігаються симптоми бронхіту 4-5 разів на рік на протязі 2-х років. У дитини мають місце аденоїдні вегетації ІІ ст. Яке захворювання у дитини? *Рецидивуючий бронхіт Гострий бронхіт Бронхіальна астма ГРВІ Гострий обструктивний бронхіт Хлопчикові 9 років. Через 2 тижня після перенесеної стрептококової ангіни госпіталізований в нефрологічне відділення у зв'язку з гострим гломерулонефритом. Найбільш вірогідна патогенетична основа розвитку захворювання? *Пошкодження базальної мембрани гломерул антитілами або імунними комплексами Безпосереднє пошкодження гломерул стрептококом Циркуляторна або гістотоксична гіпоксія ниркової ткани Порушення уродинаміки Порушення ниркової гемодинаміки і трофічні розлади Дитині 1,5 місяця. Народилась недоношеною з вагою 2000 г. Протягом вагітності мати страждала від гестозу 1 та 2 половини вагітності. Протягом 2 тижнів відзначається підвищена пітливість, збудливість. Який патологічний стан найбільш вірогідний?: Спазмофілія Наслідки перінатальних уражень нервової системи Функціональні розлади шлунково-кишкової системи *Рахіт, період початкових проявів Початкові прояві ГРВІ У дитини 6 місяців на фоні ГРВІ розвинулись клінічні прояви ірітативної фази нейротоксикозу з вираженим гіпертермічним синдромом. Які заходи боротьби з гіпертермією будуть найбільш ефективними і патогенетично обгрунтованими? Призначення інтерферону Фізичні методи охолодження Призначення охолодженої клізми *Застосування літичної суміші Проведення регідратації Дитина 7 років за два тижні до госпіталізації хворіла на скарлатину. Стан дитини тяжкий. Набряків, пастозності не має. Межі серця розширені. Серцевий поштовх розлитий. "Хлопаючий" I тон на верхiвцi серця, грубий систолiчний шум, короткий мезодiастолiчний шум на верхiвцi серця з iрадiацiєю в лiву пiдпахвинну дiлянку. ЧСС 100 за хвилину. Печiнка нижче краю реберної дуги на 2 см. Поставити дiагноз. Гострий неревматичний кардит. Повна атрiовентрикулярна блокада. НК2Б Бактеріальний ендокардит. Недостатність мiтрального клапану.НК1 Гостра ревматична лихоманка (кардит), НК1. *Гостра ревматична лихоманка (кардит), НК2 А Гостра ревматична лихоманка (кардит), НК3. Дитину 8 років після лікування в нефрологічному відділенні виписано додому під нагляд дільничного педіатра і нефролога з діагнозом: гострий гломерулонефрит, нефритичний синдром, без порушення функцій нирок. Який термін диспансерного нагляду за хворим? 2 роки 3 роки *5 років 1 рік 6 міс. Дитині 7 років. Скаржиться на біль в животі приступоподібного характеру, який виникає після психічного навантаження, вживання холодних напоїв, морозива. Після клініко-інструментального обстеження встановлений діагноз: дискінезія жовчного міхура по гіпертонічному типу. Які препарати слід призначати в першу чергу для лікування? Антиоксиданти Холеретики та холекінетики Антибіотики та холекінетики. *Спазмолітики та холеретики. Седативні препарати 26 Хлопчик 10 років страждає на ювенільний ревматоїдний артрит. Використання нестероїдних протизапальних препаратів не покращили перебіг захворювання. Назвіть препарат вибору? Аспірин Вольтарен Ортофен Індометацин *Метатрексат 1Хлопчик 7 років скаржиться на підвищення температури тіла до 390C, слабкість, болі в животі, кашель. При огляді: стан важкий, виражена задишка змішаного типу, ЧД - 42/хв. Відмічається відставання правої половини грудної клітини при диханні. Перкуторно – над нижньою долею. справа тупий звук, аускультативно в цій же ділянці дихання не прослуховується, зліва дихання жорстке. Тони серця ослаблені, 110/хв. Живіт м'який. На рентгенограмі інтенсивне гомогенне затемнення в нижній долі з чіткими контурами. Який найбільш вірогідний діагноз? A. Правосторонній пневмоторакс B. *Правосторонній ексудативний плеврит C. Інфаркт правої легені D. Емфізема E. Діафрагмальна кила 2Дівчинка 12 років скаржиться на виражене свербіння шкіри, порушення сну, роздратованість. При огляді шкіра суха, з окремими папульозними елементами і зонами ліхеніфікації з нечіткими краями на верхніх кінцівках, шиї та у підколінніх складках. Покращення стану дитини відмічається в літні місяці, погіршення - взимку. Який найбільш імовірний діагноз? A. Строфулюс B. Алергічний контактний дерматит C. Себорейна екзема D. *Атопічний дерматит E. Скабієс 3У хлопчика 9 років на тлі гострого гломерулонефриту раптово погіршав стан: головний біль, блювання, втрата зору, повторні судоми. Яке ускладнення найбільш вірогідне в даному випадку? A. *Ангіоспастична енцефалопатія B. Уремія C. Внутричерепний крововилив D. Набряк легень E. Гостра ниркова недостатність 4Дитина 3 міс. у зв'язку з маститом у матері з 3-х тижнів годувалась донорським молоком. У 2 м.в харчування введена адаптована суміш . Через 5-6 днів на щоках і підборідді з'явились сверблячі ділянки гіперемійованої шкіри, різко відмежовані від нормальної шкіри, а згодом - ексудат, підсихаючий у кірочки та струпи. Дитина неспокійна, порушення сну. Яка причина розвитку захворювання? A. *Атопічний дерматит B. Нервово-артритичний діатез C. Лімфатико-гіпопластичний діатез D. Інфекційне ураження шкіри E. Ендокринні розлади 5Дитина 3 років хворіє на ГРВІ. Вночі несподівано з'явилася інспіраторна задишка, гавкаючий кашель. Об'єктивно: шкіра бліда, периоральний ціаноз, дихання гучне, ЧД - 32/хв. При диханні відмічається втягування яремної, над- та підключичних ямок. При аускультації дихання жорстке. Тони серця ясні, звучні, ЧСС-120/хв. Розвиток якого захворювання ускладнив перебіг ГРВІ? A. *Стенозуючий ларінготрахеїт ІІ ст. B. Стороннє тіло дихальних шляхів C. Обструктивний бронхіт D. Ларингіт E. Стенозуючий ларинготрахеїт 1 ст. 6У дитини 10 місяців констатовано гостру бронхопневмонію з деструкцією лівої легені. Який збудник найбільш імовірно викликав дане захворювання ? A. *Патогенний золотистий стафілокок B. Пневмокок C. Мікоплазми D. ХламідіЇ E. Глистна інвазія 7У дівчинки 5 років в анамнезі повторні бронхіти з обструктивним синдромом. При обстеженні виявлено акроціаноз, пальці у вигляді барабанних паличок, при аускультації легень - вологі хрипи і свистяче дихання. Які найбільш вірогідні критерії можуть вказати на імовірність муковісцидозу? A. *Підвищення концентрації хлоридів поту B. Наявність пальців у вигляді барабанних паличок C. Позитивний сімейний анамнез щодо кистозного фіброзу D. Виявлення бронхоектазів на рентгенограмі 27 E. Стійкість фізикальних змін в легенях 8У дитини 8 років спостерігається лихоманка до 38,50С, погіршення самопочуття та апетиту, з'явився помірно виражений біль у правій поперековій області. У гемограмі : лейкоцити 14 х 10 9/л, паличкоядерні 12 %, сегменоядерні- 72%, ШЗЕ 35 мм/г. Аналіз сечі - колір жовтий, мутна, в залишку - пластівці фібрину, лейкоцити: 50-70 в полі зору, виявлені активні лейкоцити, багато бактерій. УЗ-дослідження нирок – підвищення ехогенності чашково-лоханкової системи справа, набряк інтерстицію. Які дослідження треба провести для підтверження діагнозу? A. *Бактеріальний висів сечі B. Екскреторну урографію C. Аналіз сечі за Нечипоренком D. Аналіз сечі за Зимницьким E. Ренографію 9У 5-річної дитини мають місце рецидивуючий обструктивний бронхіт з загостреннями до 8-10 разів на рік. Дитина була на ранньому штучному вигодовуванні, мали місце періодичні прояви атопічного дерматиту, алергічна реакція на пеніцилін. Кашель сухий, експіраторна задишка, ЧД 32 за одну хвилину. При аускультації дихання жорстке, сухі свистячі хрипи з обох сторін. Тони серця помірно приглушені, ритмічні, Ps 110 уд/хв. В інших системах відхилень не виявлено. У фізичному розвитку дитина не відстає. Рівень ІgE сироватки крові підвищений. Який Ваш діагноз ? A. *Бронхіальна астма B. Рецидивуючий обструктивний бронхіт C. Синдром Картагенера D. Муковісцидоз E. Синдром Хамена-Річа 10 Хлопчик 12 років скаржиться на сухий кашель, задишку. Хворіє протягом одного року. Напади задухи короткочасні, 1-2 рази за місяць. Об’єктивно: дитина неспокійна, шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника, задишка експіраторного типу, ЧД 48 за хвилину. Над легенями перкуторний звук з коробочним відтінком, аускультативно дихання послаблене, сухі свистячі хрипи з обох боків. Об'єм форсованого видиху (ОФВ) 80 % від належного. Який з препаратів доцільніше призначити хворому? A. *Сальбутамол B. Преднізолон C. Еуфілін D. Супрастин E. Інтал 11 Дівчинка 6 місяців вигодовується штучно, фізичний розвиток задовільний. Під час тривалого плачу раптом покрилася липким потом, дихання зупинилося, розвився ціаноз обличчя. Через декілька секунд настав гучний вдих (“півнячий крик”), після чого стан дитини нормалізувався. При огляді дівчинки лікарем виявлені ознаки рахіту ІІ ст. Для діагностики захворювання найінформативнішим дослідженням є: A. *Дослідження рівня кальцію сироватки крові B. Електроенцефалограма. C. Проба Сулковича D. Дослідження крові на цукор E. Дослідження сечі на аміноацідурію 12 У хлопчика 12 років через 2 тижні після ГРВІ з'явився головний біль, набряк обличчя. АТ 140/90 мм рт.ст., добовий діурез 400 мл. Ан.крові: еритроцити 3,3х1012/л, Нb 100 г/л, лейк. 17х109/л, еозинофіли- 2%, паличкоядерні- 10%, сегментоядерні- 65%, лімфоцити- 20%, моноцити- 3%, ШЗЕ- 34 мм/год. В ан сечі протеїнурія добова до 2 мг/добу, еритроцитурія на ½ поля зору, помірна лейкоцитурія. Загальний білок 60 г/л, a2-глобуліни 18%. Яке захворювання у дитини? A. *Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом B. Гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом C. Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом D. Інтерстиціальний нефрит E. Гострий пієлонефрит 13 Дівчинка 6 років хворіє шостий день. Млява, t° 37,8-38,3°С, шкіра бліда, періорбітальні тіні. Сухий кашель, задишка, ЧД 3236 за хв. Над легенями вкорочення перкуторного звуку зправа, дихання жорстке, в зоні вкорочення послаблене, сухі хрипи. Яке обстеження є вирішальним для постановки діагнозу? A. Бронхоскопія B. *Рентгенографія грудної клітини C. Клінічний аналіз крові D. Бронхографія. E. Бактеріальне дослідження мокротиння 14 У 5-ти місячної дитини за даними анамнезу та клінічними ознаками запідозрено муковісцидоз, змішану форму. Яке обстеження першочергово необхідне для підтвердження діагнозу? A. Визначення рівня амілази в сироватці крові B. Визначення діастази в сечі C. *Визначення вмісту хлоридів у поті D. УЗД підшлункової залози E. Визначення лужної фосфатази в сироватці крові 15 В стаціонар поступив 12-річний хлопчик зі скаргами на голодні “нічні” болі в животі, з переважною локалізацією в 28 епігастральній ділянці. З анамнезу відомо, що з 8-річного віку хворіє хронічним гастродуоденітом з підвищеною кислотоутворюючою функцією. Ваш діагноз: A. *Виразкова хвороба B. Хронічний холецистит C. Дискінезія шлунково-кишкового тракту D. Хронічний панкреатит E. Глистна інвазія 16 Дівчинка 10 років 1,5 місяці знаходилась на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Гостра ревматична лихоманка. Яку терапію слід проводити дитині після виписки? A. *Біцилін 5 B. Аспірин весною та восени C. Глюкокортикоїди D. Нестероїдні протизапальні препарати E. Еритроміцин курсами 17 У дівчинки 8 років дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпертонічним типом. Призначте жовчогонний засіб з групи холеретиків: A. *Холензим B. Мінеральна вода C. Сульфат магнію D. Сорбит E. Платифілін 18 У хлопчика 9 років упродовж 3 тижнів спостерігаються інтермітуюча лихоманка з ознобами; у фебрильні періоди наростають прояви поліартриту, з’являються плямисто-папульозні висипи на тулубі та обличчі, симптом ранкової скутості. Лімфаденопатія. Тахікардія, тони гучні. Гепатолієнальний синдром. Антибактеріальна терапія протягом 2 тижнів не дала ефекту. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює описану картину? A. Дерматоміозит B. Ревматична лихоманка C. Сепсис D. *Ювенільний ревматоїдний артрит, суглобово-вісцеральна форма E. Системна склеродермія Дільничний педіатр оглянув дитину двохмісячного віку. Скарги матері на періодичний неспокій, підвищену пітливість. Потилиця сплющена, облисіла. Краї великого тім’ячка податливі. Яку терапію слід призначити дитині? Вітамін Д 20000 О на добу Кальцію глюконат Кальцітріол *Вітамін Д 2500 МО на добу Цитратну суміш Після прогулянки на вулиці в ясний сонячний день у дитини 8 місяців з проявами рахіту ІІ ступеню, підгострого перебігу, періоду розпалу з’явилися судоми у вигляді карпопедального спазму. Вони свідчать про наявність у дитини? Менінгіту Епілепсії *Спазмофілії ГРВІ Черепно-мозкової травми Дівчинка 6 років хворіла на гострий тонзиліт. На 5-й день лікування наросли симптоми інтоксикації, з'явилась пастозність обличчя, біль в суглобах. АТ 140/90 мм рт.ст. За добу виділила 700 мл сечі. В аналізі крові: креатинін 220 мкмоль/л, сечовина 16,8 ммоль/л, калій 3,8 ммоль/л, натрій 125 ммоль/л. В аналізі сечі протеїнурія 0,99 г/л, ерітроцитурія. Питома вага сечі на протязі доби коливається від 1020 до 1028. Засів сечі на стерильність росту не дав. Який найбільш вірогідний діагноз? *Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом Дисметаболічна нефропатія Гострий пієлонефрит Системний червоний вовчак У 5- річної дівчинки після ГРВІ з’явилися скарги на біль в серці і задишку при фізичному навантаженні. При огляді: шкіра бліда, підвищено волога. Ліва межа серця зміщена на 1 см вліво від лівої середньо-ключичної лінії, ослаблені серцеві тони, ніжний систолічний шум над верхівкою. ЧСС-124 на хвилину, АТ-90/60 мм.рт.ст. В гемограмі: легка анемія, помірний лейкоцитоз, еозінофілія, білки гострої фази в нормі. ЕКГ: синусова тахікардія, порушення процесів реполяризації, зміщення інтервалу ST нижче ізолінії. Описані симптоми характерні для: * Неревматичного кардиту Перикардиту Септичного ендокардиту Фіброеластозу Ревмокардиту Хлопчик 11 років скаржиться на болі в животі через 20-30 хвилин після їжі, печію, нудоту. Хворіє 2 роки. Загострення протягом 29 тижня. У батька –рак шлунку. При обстеженні виставлено діагноз: Хронічний гастрит з підвищеною секреторною функцією, період загострення. Призначте оптимальне медикаментозне лікування. Гангліоблокатор + еубіотик+антибіотик. Антацид + жовчогінні + ферменти. *Антихелікобактерна терапія Гангліоблокатор + фермент+антібіотік. Антацид + спазмолітик+пробіотик. У дівчинки 10 років на протязі 2-х місяців відмічається періодичне підвищення температури тіла до 39ºС, веретеноподібна припухлість міжфалангових суглобів та біль у шиї, скутість суглобів зранку. Найбільш вирогідний діагноз? Остеоартрит Ревматична лихоманка Токсичний сіновіїт Септичний артрит *Ювенільний ревматоїдний артрит У хлопчика 7 років значний набряковий синдром. Об’єктивно: блідий. АТ –150/90мм рт. ст. Олігурія. В загальному аналізі сечі: колір – жовтий, питома вага – 1026, білок – 3,5 г/л, лейкоцити – 2-3 в полі зору. Білок добової сечі – 6,6 г/л. Холестерин сироватки крові – 9,8 ммоль/л.Отримував глюкокортикоїди на протязі 1,5 місяців, але ремісії не досягнуто. Яку базисну терапію треба призначити дитині? Продовжувати преднізолон у більшій добовій дозі Преднізолон + німісулід *Цитостатики + преднізолон Преднізолон + делагіл Пульс- терапія Дівчинка 12 років протягом двох років спостерігається з приводу хронічного гастриту. Останні 6 місяців непокоять нічні болі в животі. Яке обстеження хворій доцільно провести в першу чергу? УЗД органів брюшної порожнини Дослідження калау на приховану кров РН метрія шлункового соку *Фіброезофагогастродуоденоскопія Антитіла до хелікобактера пилорі Тримісячний хлопчик надійшов до клініки на 4 добу захворювання у тяжкому стані. Температура тіла 38,5°С, ЧСС - 138/хв. При клініко-рентгенологічному обстеженні поставлений діагноз гострого бронхіоліту. Чим найвірогідніше зумовлена тяжкість стану дитини? *Обструкцією дихальних шляхів Парезом кишківника Серцевою недостатністю Гіпертермією Нейротоксикозом Дитині 5 місяців, знаходиться на природньому вигодовуванні. Йому призначений вітамін D з метою профілактики. Назвіть добову дозу препарату. 1000 MО 100 MО 600 MО *500 MО 2000 MО У дитини з хронічним кардитом, НК ІІА, яка знаходиться на лікуванні дигоксином, з’явились наростання брадікардії, нудота, блювання, запаморочення, порушення сну. На ЕКГ – екстрасистолія, PQ – 0,18. Яка можлива причина даного стану? Гостра кишкова інфекція Набряк легенів Атріовентрикулярна блокада І ст. *Передозування або непереносимість серцевих глікозидів Гіпокаліємія У дитини 6 місяців з дня народження відмічається рецидивуюча бронхо-легенева патологія з обструктивним синдромом. В динаміці відстає у фізичному розвитку. На смак шкіра солона. Який Ваш попередній діагноз? *Муковісцидоз Бронхіоліт Бронхіальна астма Синдром Хамена-Річа Трахеобронхомаляція У 14 річної дівчинки при профілактичному обстеженні вперше виявлені ознаки недостатньості митрального клапану. Підозрюється ревматична причина пороку. Яке обстеження підтвердить наявність гострої ревматичної лихоманки? *АСЛ-О Протеїнограма ФЕКГ 30 Загальний аналіз крові ЕФКГ Дитина 12 років хворіє близько тижня. Захворіла гостро після переохолодження: з’явились болі в животі та в попереку, підвищилась температура тіла до 38°С. В аналізі сечі: лейкоцитів до 25-30 в полі зору, білок - 0,33 г/л . Яке обстеження необхідно провести для визначення етіологічного чинника? Цистографію. Внутрішньовенну урографію. Пробу за Зимницьким. Пробу за Нечипоренком. *Бактеріологічний посів сечі. Дитина 7 років за два тижні до госпіталізації хворіла на скарлатину. Стан дитини тяжкий. Набряків, пастозності не має. Межі серця розширені. Серцевий поштовх розлитий. «Хлопаючий» І тон на верхівці серця, грубий систолічний шум, короткий мезодіастолічний шум на верхівці серця з іррадіацією в ліву підпахвинну ділянку. ЧСС 100 за хвилину. Печінка нижче краю реберноі дуги на 2 см. Поставити діагноз. *Гостра ревматична лихоманка (кардит), НК2 А Міокардіопатія, дилятаційна форма. Гострий неревматичний кардіт. Повна атріовентрикулярна блокада. НК2Б Бактеріальний ендокардит. Недостатність мітрального клапану.НК1 Пролабування мітрального клапану. У дитини 10 років виразкова хвороба 12-палої кишки. Вкажіть, який антибактеріальний засіб слід включити разом з метронідазолом і денолом для ерадикації гелікобактерної інфекції. *Амоксицилін Тетрациклін Олеандоміцин Бісептол Норфлоксацин Дитина 8 років поступила до стаціонару з приводу набряків. Кількість сечі 200мл за добу. В добовій сечі білок - 3,5 г/л. Загальний білок крові 42,5 г/л. Холестерин крові 9,6 ммоль/л. Який ймовірний діагноз? *Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом Інтерстиціальний нефрит Інфекція сечової системи Спадковий нефрит Хлопчик 11 місяців тричі хворів гострим обструктивним бронхітом. При бронхоскопії виявлена наявність катарального ендобронхиту з великою кількістю в’язкого секрету. Відходження бронхів без особливостей. Пілокарпіновий тест( хлориди в поті – 70 ммоль/л), амілаза крові – 28 ммоль/л, активність трипсину калу – 4 розведення, протеїнограма – в межах норми. Які ліки необхідно призначити дитині для запобігання рецидивів? *Панкреатичні ферменти Імуноглобулін внутрим’язово Антибіотики Глюкокортикоїди Відхаркуючі препарати Хлопчику 3 місяці, вигодовується коров’ячим молоком. Добре набирає масу. Дитина потіє, потилиця сплощена, краніотабес, волосся на потилиці викатане, погано спить. В крові – високий рівень лужної фосфатази. Ваш діагноз? Гіпервітаміноз D Рахіт легкий, початковий період, гострий перебіг Рахіт легкий, період розпалу, підгострий перебіг Рахіт легкий, період розпалу, гострий перебіг *Рахіт середньотяжкий, період розпалу, гострий перебіг Що не відноситься до ускладнень муковісцидозу? Легеневе серце. Носові поліпи. Пальці у вигляді “барабанних паличок” *Розумове відставання . Кровохаркання Дитина 7 років хворіє на бронхіальну астму. Діагностовано напад ядухи. З якого препарату ви почнете лікування? *β2-агоністи Преднізолон Інтал Пролонговані теофіліни Антигістамінні препарати Яке положення невірне по відношенню до дитини з нефротичним синдромом? *Не обмежувати дитину в рідині 31 Високий ризик бактеріальної інфекції У дитини може бути зниженим ОЦК, не дивлячись на високу кількість води в організмі Вираженість набряків звичайно знаходиться в протилежній залежності від концентрації білка в сироватці. Глюкокортикоїди є необхідною частиною лікування. У дитини віком 4 місяці діагностовано гіпотрофію 2-го ступеня. Який дефіцит маси тіла у дитини? 5-10% 10-20% *21-30% 51-70% 31-50% У дівчинки 1 міс. експіраторна задишка, сухий кашель, температура 37,8 0С, ЧД 80 за 1 хв., ціаноз шкіри, участь допоміжної мускулатури у диханні. Над легенями – коробковий легеневий звук, послаблене дихання з подовженим видихом, багато дрібноміхурцевих хрипів з обох боків. Ваш попередній діагноз? Гострий обструктивний бронхіт Гострий бронхіт Пневмонія *Гострий бронхіоліт Трахеїт У дівчинки 8 років через 2 тижні після ангіни з’явились набряки, головний біль. Об'єктивно: підвищення артеріального тиску, сеча кольору м’ясних помиїв. Який найбільш імовірний діагноз? *Гломерулонефрит Пієлонефрит Інтерстиціальний нефрит Цистит Дизметаболічна нефропатія Хлопчик 7 років, хворіє другий день. Діагностовано гострий бронхіт. Який вид лікування найбільш вірний? *Відхаркуюча + вітамінотерапія Антибіотики (цефалоспорини 2 покоління) Сульфаніламіди Антибіотики (аміноглікозіди) Антигістамінні препарати Дитині 1 рік. Який препарат треба дати дитині для зниження підвищеноі температури? аспірин но-шпа преднізолон *парацетамол дроперидол Яка доза вітаміну Д при 3 ст. рахіту: Вітамін Д3 500 М ОД/добу. Вітамін Д3 1000 М ОД/добу. *Вітамін Д3 5000 М ОД/добу. Вітамін Д2 500 М ОД/добу. Вітамін Д2 10000 М ОД/добу. Який препарат призначити дитині для парентерального вигодовування при гіпотрофії 3 ст? A. гемодез B. фізіологічний розчін C. *інфезол D. розчин Рінгеру E. ессенціале 48. Який метод дослідження дозволить встановити діагноз вродженої вади серця? A. Фонокардіографічне обстеження B. *Ехокардіографічне обстеження C. Електрокардіографічне обстеження D. Рентгенологічне обстеження E. Спірометричне обстеження 49. Дитині 8 місяців. Специфічну профілактику порушень Р-Са обміну у цієї дитини слід було проводити: A. 500 М ОД вітаміну Д – 3 щодня на протязі перших років життя. B. *500 М ОД вітаміну Д – 3 щодня на протязі 1,5 років за винятком періодів інтенсивної інсоляції C. Виключно за допомогою природного вигодовування. D. Препаратами кальцію щодня на протязі перших років життя. E. Препаратами фосфору 500 мкг щодня на протязі перших років життя. 32 50. Дитині 5 років. 2 тижні тому перенесла ангіну. При об’єктивному дослідженні виявлена ЧСС 130 за 1 хвилину. Як слід оцінити цей показник? A. Брадикардія B. *Тахікардія C. Вікова норма D. Дихальна аритмія E. Пароксизмальна тахікардія Варіант 6 1 Мати хлопчика 1рік 6міс. скаржиться на відставання дитини у фізичному та нервово-психічному розвитку. У дитини відмічено пізнє прорізання зубів та поява рухових навичків ( пізньо почав тримати голову, сидіти, вставати). Об ‘єктивно привертають до себе увагу кісткові деформації – “рахітичні чітки”, “браслети”, “нитки перлин”, розвернута нижня апертура грудної клітини, велике джерельце розмірами 0,5x0,5 см., “жаб‘ячий живіт”. Поставте дитині діагноз. A. *ВітамінД-дефіцитний рахіт, підгострий перебіг, період розпалу B. ВітамінД-дефіцитний рахіт, гострий перебіг, період репарації. C. ВітамінД-дефіцитний рахіт, гострий перебіг, період залишкових явищ. D. ВітамінД-дефіцитний рахіт, рецидивуючий плин, початковий період. E. ВітамінД-дефіцитний рахіт, підгострий пербіг, період репарації. 2 Оберіть фізіологічне співвідношення кальцій/фосфор. A. * 2,0/1,0 B. 2,5/1,0 C. 1,5/1,0 D. 3,0/1,0 E. 3,5/1,0 3 Назвіть профілактичну дозу вітаміну Д, необхідну доношеній здоровій дитині. A. *500 МО B. 1000 МО C. 2000 МО D. 200 МО E. 800 МО 4 Дитина П, 13 років, знаходиться на обстеженні в алергологічному відділенні. Під час вступу пред’являв скарги на нападоподібний кашель, який виникає 3 рази на тиждень. Відзначає наявність нападів кашлю ночами за останні 5 місяців, що виникає щомісячно. При проведенні специфічного алергообстеженння виявлене: ПСВ1 – 80% від індивідуальної норми, добова варіабельність її складає 20%. IgE загальний – 120 ОД/мл. Спірографія – порушення вентиляційної функції легенів по змішаному типу. Поставте діагноз. A. Рецидивуючий обструктивний бронхіт. B. *Бронхіальна астма, 2, легка персистуюча течія, період загострення C. Бронхіальна астма,1,інтермитуюча течія, гострий період D. Бронхіальна астма,3, средньоважка персистуюча течія, гострий період. E. Бронхіальна астма, 4, важка персистуюча течія, загострення. 5 З відділення виписується дитина, яка поступала зі скаргами на напад задухи, який виник після прийому вольтарена. При об’єктивному огляді виявлено: перкуторний звук з коробковим відтінком, аускультативно жорстке дихання і наявність свистячих хрипів при форсуванні видиху. При проведенні риноскопії – наявність поліпів в носі. Дайте рекомендації по дієті даної дитини. Що потрібно виключити з раціону живлення. A. *Малина B. М’ясо кролика C. Кисломолочні продукти D. Хліб з муки грубого помелу E. Рис 6 Дівчинка 9р. знаходиться на лікуванні в стаціонарі. Під час вступу пред’являла скарги на дуже інтенсивне свербіння області ліктьових і колінних згинів, бічних поверхонь шиї. Об’єктивно: на вказаних ділянках відмічаються екскоріації, вогнища ліхеніфікації і інфільтрації шкіри на гиперемійованому фоні. З анамнезу відомо, що подібні епізоди були і раніше, пов’язані з прийомом в їжу яєць і шоколаду. При проведенні лабораторного обстеження: ЗАК: Нв – 134 г/л, ер. – 3,9x1012/л, ц.п. – 0,9, L – 5,3x109/л, ШЗЕ – 14 мм/г, ео –0%, п – 3%, с- 59%, л – 20%, м – 5%. Загальний IgE – 233 ОД/мл. Визначте найбільш раціональний об’єм, терапії, необхідний дитині. A. *дієтотерапія, антигістамінні препарати, топічні стероїди, кромони, фізіолікування в період ремісії B. дієтотерапія, антигістамінні препарати, фізіолікування в період ремісії C. дієтотерапія, антигістамінні препарати, топічні стероїди, системні стероїди, кромони, гепатопротектори D. антигістамінні препарати, системні стероїди, гепатопротектори, фізіолікування в період ремісії E. дієтотерапія, антигістамінні препарати, системні ГКС, фізіолікування в період ремісії 7 Назвіть найзначущіший харчовий алерген у дітей 1 року життя A. яйця B. риба C. злаки D. *коров’яче молоко E. овочі і фрукти 33 8 У дитини 5 років, що знаходиться 5-ту добу на лікуванні у відділенні реанімації з діагнозом: бронхіальна астма, важкий перебіг, погіршився стан – наросла блідість шкірних покривів, задишка до 38 в хвилину, підвищилася температура тіла до 39,00С. При об’єктивному огляді – блідість шкіри, ціаноз носогубного трикутника, участь допоміжної мускулатури в акті дихання. Перкуторно справа в області кута лопатки визначається притуплення. Аускультативно – чітке ослаблення дихання в місці притуплення. Визначте вид пневмонії залежно від умов інфікування. A. позалікарняна B. перинатальна C. пневмонія при імунодефіцитних станах D. *госпітальна E. легіонельозна 9 У соматичне відділення дитячої лікарні поступила дитина з діагнозом: Негоспітальна осередкова пневмонія, період розпалу. Крім цього у дитини супутня ЛОР – патологія, в основі якої лежить порушення функції кохлеарного апарату. Виберіть препарат для лікування основного захворювання, який абсолютно протипоказаний даній дитині. A. *нетілміцин B. амоксиклав C. рокситроміцин D. норфлоксацин E. кларитроміцин 10 У приймальне відділення поступає дитина 1 рік 2 міс. Об’єктивно – стан середньоважкий, виражений гавкаючий кашель, осиплість голосу. Ротоглотка негіперемійована, нальотів немає. У легенях аускультативно – жорстке дихання, хрипи провідного характеру. З анамнезу відомо, що дитина захворіла гостро – на фоні благополуччя з’явилися вказані скарги. Поставте діагноз. A. Обструктивний бронхі B. Гострий простий бронхіт C. ГРВІ D. *Гострий стенозуючий ларинготрахеїт E. Гострий бронхіоліт 11 Дитина 4 років. Хворіє 3 добу. Захворювання почалося гостро з підйому температури до 38,5С , зниження апетиту, млявості, головного болю, нежиті, трахеїту, кон’юнктивіту. При огляді дитина пред’являє колишні скарги, + малопродуктивний кашель. Об’єктивно в легенях: жорстке дихання, вологі розсіяні дрібнопухирчасті хрипи. Поставте діагноз. A. Гострий бронхіоліт B. Осередкова пневмонія C. *Гострий простий бронхіт D. Обструктивний бронхіт E. ГРВІ 12 Укажіть період з'ясування толерантності до їжі в дитини з постнатальною гіпотрофією 3 ступеню. A. 6-7 днів B. 15-21 день C. 1-3 дні D. *10-14 днів E. більше 21 дня 13 Відповідно до критеріїв Киселя-Джонса-Нестерова вкажіть найменшу кількість основних чи (і) додаткових ознак, при наявності яких діагноз вважається високовірогідним A. *2 основних B. 3 додаткових і 1 основний C. 1 основний і 1 додатковий D. 1 додатковий і 2 основних E. 2 додаткових і 1 основний 14 Оберіть найбільш повний обсяг лікувальних заходів, проведених при наявності в дитини 16 років діагнозу: Гостра ревматична лихоманка, первинний ревмокардит, НК 0 ступеня. A. *постільний режим на 2 тижні, стіл 10 по Певзнеру, пеніцилінотерапія, НПЗС, аспаркам, фізіотерапевтичні процедури. B. постільний режим на 2 тижні, стіл 8 по Певзнеру, пеницилінотерапія, гормонотерапія, фізіотерапевтичні процедури. C. постільний режим на 2 тижні, стіл 10 по Певзнеру, НПВС, цитостатики, гормонотерапія. D. стіл 10 по Певзнеру, пеніцилінотерапія, цитостатики, фізіотерапевтичні процедури. E. пеніцилінотерапія, НПЗС, аспаркам, фізіотерапевтичні процедури. 15 Які рентгенологічні зміни можна бачити на рентгенограмі хворого ЮРА при третій рентген-стадії? A. *Розповсюджений остеопороз, виражена кістково-хрящова деструкція, вивихи, подвивіхи, системне порушення росту B. колосуглобовий остеопороз, набряк периартикулярних м'яких тканин C. колосуглобовий остеопороз, прискорення росту епіфізів ураженого суглоба, звуження суглобної щілини, одиничні кісткові узури D. колосуглобовий остеопороз, прискорення росту епіфізів ураженого суглоба 34 E. Розповсюджений остеопороз, виражена кістково-хрящова деструкція, вивіхи, подвивіхи, системне порушення росту, розповсюджені анкілози 16 У дитини визначаються позитивні симптоми Люста, Хвостека, Труссо. Лабораторно – рівень кальцію - 1,7 ммоль/л. Яке захворювання на підставі даних симптомів можна запідозрити? A. Хвороба де Тоні-Дебре-Фанконі B. Маніфестна спазмофілія C. *латентна спазмофілія D. ВітамінД-залежний рахіт E. Еклампсія 17 Мати дитини 1,5 років скаржиться на млявість, сонливість дитини, підвищення температури тіла до 37,8С, спрагу, блювоту, що не приносить полегшення. З анамнезу відомо, що дитина перенесла внутрішньочерепну родову травму. Дані симптоми з'явилися через 2 тижні після призначення вітаміну Д. Який найбільш ймовірний механізм розвитку даної клініки? A. *Гіпервітаміноз Д B. Вроджений гиперпаратиреоз C. Ідіопатичний кальціноз D. Синдром де Тоні-Дебре-Фанконі E. Нирковий тубулярний ацидоз 18 Наявність якого симптому є підставою для постановки діагнозу явної спазмофілії? A. *Карпопедального спазму B. Хвостека C. Труссо D. Люста E. Бабинського 19 Хлопчик 12 років звернувся до дільничного педіатра зі скаргами на біль в області епігастрію ріжучого характеру, що виникає через 1,5 – 2 години після їжі й у нічний час. З анамнезу: хлопчик страждає виразковою хворобою 12 п/к протягом 2 років. Які з запропонованих нижче факторів сприяють прогресуванню виразкової хвороби? A. *Дуодено-гастральный рефлюкс B. Секреція бікарбонатів C. Утворення простагландинів D. Утворення слизу E. Фізіологічна васкуляризація слизуватої оболонки 12п/к 20 Вкажіть неінвазивний метод, що дозволяє установити діагноз виразкової хвороби найбільше вірогідно. A. УЗД B. Рентгенологічний метод дослідження з контрастуванням C. *ЕФГДС D. Багатомоментне дуоденальне зондування E. ЯМР-томографія 21 У відділення надійшла дитина 11 років із клінічною картиною дискінезії жовчовивідних шляхів. Укажіть симптом, за допомогою якого ви визначите наявність або відсутність болючості в проекції жовчного міхура. A. Філатова B. Ортнера C. Мюссе D. Ситковського E. *Мерфі 22 Який стіл по Певзнеру Ви призначите дитині з гіпотонічно-гіпокінетичним типом ДЖВП? A. *Стіл 5 B. Стіл 2 C. Стіл 8 D. Стіл 15 E. Стіл 9 23 Дитина, 3 роки, страждає частими рецидивуючими обструктивними бронхітами. Надходить у соматичне відділення з черговим обструктивним бронхітом. При обстеженні виявлено: загальний IgЕ – 15 ОД/мл, хлориди поту – 70 ммоль/л, копрологічне дослідження – велика кількість нейтрального жиру й у меншому ступені жирних кислот. Яке захворювання варто виключити в дитини в 1 чергу? A. *Муковісцидоз B. Хронічний панкреатит C. Дисбіоз кишечнику D. Бронхіальна астма E. Синдром Картагенера 24 Який препарат патогенетичної терапії за життєвими показниками ви призначите з метою лікування муковісцидоза? A. Ацетилцистеин B. Ципрофлоксацин C. *Креон 35 D. E. Фліксотид Пульмозим (рекомбінантна людська ДНКаза) 25 В основі розвитку муковісцидозу лежить генетичний дефект – мутації в гені, що відповідає за синтез білкатрансмембранного регулятора МВ. Які основні зміни, що виникають при його недоліку? A. *Висока концентрація електролітів у потовій рідині і виділення дуже грузлого мокротиння B. Руйнування легеневої тканини протеазами та ін. ферментами C. Домінування в мікробному пейзажі бронхіального секрету синьогнойної палички і стафілокока D. Множинні вогнища деструкції з еозинофільним вмістом у жовчних протоках. E. Атрофія, фіброз або повна відсутність сім’явиносячого каналу, тіла і хвоста додатка яєчка, насінних пухирців у хлопчиків 26 Відомо, що основу лікування пієлонефритів у дітей складають антибактеріальні препарати. Виберіть препарат, що володіє як найменшою небезпекою для таких дітей. A. Фторхінолони B. Макроліди C. Аміноглікозіди D. *Цефалоспорини E. Тетрациклін 27 Який з нижчеперерахованих захворювань травного тракту має функціональний характер? A. *Гастро-езофагальний рефлюкс B. Виразкова хвороба шлунку C. Пілоростеноз D. Хронічний антральний гастрит E. Демпінг-синдром 28 Хлопчик 12 років страждає протягом 1,5 років хронічним гастритом типу В. Вкажіть препарат для лікування, враховуючи етіологію даного типу гастриту. A. Омез B. *Колоїдний субцитрат вісмуту C. Альмагель D. Панкреатин E. Папаверин 29 До ЛОР-лікаря звернулася дитина 5 років зі скаргами на постійну закладеність носа, гнійне виділення з носових ходів, рецидивуючий гайморит. При детальнішому обстеженні виявлено: дитина страждає частими обструктивними бронхітами, для яких характерна наявність кашлю з виділенням гнійного харкотиння. При перкусії серця виявлено його правостороннє розташування. Яке захворювання лікар повинен запідозрити у хворого? A. *Синдром Картагенера B. Синдром Вільямса-Кемпебела C. Муковісцидоз D. Синдром Муньє-Куна E. Трахеобронхомаляція 30 Новонароджена дитина. Оцінка за шкалою Апгар 4-5 балів. Виражена дихальна недостатність, СДР. З пологового залу переведений в реанімацію новонароджених по тяжкості стану, обумовленої дихальними порушеннями. З анамнезу: дитина народилася в терміні 35-36 тижнів гестації. У матері обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез, під час вагітності – гестози 1 і 2 половини, фетоплацентарна недостатність,одна дитина народжена мертвою. На рентгенограмі легенів – ателектази, пневмонічна інфільтрація.Меконієвий іліус. Про яке захворювання легенів йде мова? A. *Муковісцидоз B. Синдром аспірації меконію C. Вроджена пневмонія D. Синдром Картагенера E. Набрякло-геморагічний синдром 31 Визначте захворювання, при якому немає даних про поразку паренхими нирок, але є ознаки транзиторного запалення нижніх сечових шляхів, визначити локалізацію якого у момент обстеження не представляється можливим. A. Цистит B. Вторинний пієлонефрит C. *Інфекція сечових шляхів D. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит E. Уретрит 32 Що з перерахованого не є причиною гострої лівошлуночкової серцевої недостатності. A. *Тромбоемболія стовбура легеневої артерії B. Гострий міокардит C. Ділятаційна кардіоміопатія D. Гострий ревмокардит E. Рестриктивна кардіоміопатія. 33 Оберіть те, що є показанням для введення спазмолітиків в першу чергу при лихоманці 36 A. B. C. D. E. Підвищення температури у в пахвовій западині більше 39,0 C, у дітей менше 3 міс. - більше 38,0С. М'язова ломота, сильний головний біль *«Блідий тип лихоманки» Підвищення температури у дітей з фебрільнимі судомами в анамнезі Виражена декомпенсація кровообігу 34 Які найчастіші збудники гострих пневмоній у дітей раннього віку A. *Пневмококи B. Гемофільна паличка C. Ентеробактерії D. Протей E. Віруси 35 Вкажіть мінімальний вік, з якого діти, хворі на бронхіальну астму, можуть виконувати дихальні маневри (при проведенні пікфлуометрії, спірометрії) A. *4-5 р. B. 2-3 р C. 6-7 р. D. 8-9 р. E. 10-11 р. 36 Назвіть мікроорганізм, якому в даний час відводиться ключова роль в індукції хронічного гастриту типу В A. Ешерихія колі B. *Хелікобактер пілорі C. Клебсієла D. Протей E. Герпес-вірус 1 типу 37 У 4-річної дитини, що має дефіцит маси тіла, постійний вологий кашель. В анамнезі декілька перенесених пневмоній, які протікають з явищами обструкції. Об'єктивно: грудна клітка здута, над легенями укорочення перкуторного звуку в нижніх відділах, аускультативно – велика кількість різнокаліберних вологих хрипів. Рівень хлоридів поту 80 ммоль/л Вкажіть попередній діагноз A. *Муковісцидоз, бронхолегенева форма B. Брохіальна астма C. Рецидивуючий бронхіт D. Бронхоектатична хвороба E. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт 38 У дворічного хлопчика після падіння на прогулянці з'явилася набряклість і хворобливість лівого гомілковостопного суглоба. Раніше після невеликих травм наголошувалися великі синці. Тривалість кровотечі по Д‘юку – 3 хв. Здатність згущуватися крові по Лі-Уайту – 24 мін. Яке захворювання можна припустити у хлопчика? A. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, гостра течія B. ЮРА, переважно суглобова форма C. Геморагічний васкуліт, суглобова форма D. *Гемофілія E. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, хронічна течія 39 Мати дівчинки 10 років пред'являє скарги на рецидивуючі болі в животі і шкірні висипання, підвищену пітливість, зменшення кількості сечі і насичений її характер. Відмічається ніктурія. АД - 90/60 мм рт. ст. Общ. ан. сечі: відносна густина сечі – 1028, білок – 0,04 г/л, лейкоцити – 9-10 в п/зр, еритроцити – змінені 6-8 в п/зр., циліндри – не виявлені, солі – оксалати велика кількість. Встановіть попередній діагноз: A. Гострий гломерулонефріт з нефритичним синдромом B. Інфекція сечових шляхів C. *Дизметаболічна нефропатія D. Тубулопатія E. Гостра ниркова недостатність 40 У хлопчика 6-х років протягом останнього тижня набряки на обличчі і на нижніх кінцівках. У легенях в нижніх відділах притуплення, ослаблене дихання. Набряклість передньої черевної стінки, асцит. АТ – 90/50 мм рт. ст. Заг. ан. сечі – білок 4,2 г/л, лейкоцити – 5-6 в п/зр., еритроцити – 2-3 в п/зр., циліндри – гиалінові 2-3 в п/зр. Заг. білок крові – 48,6 г/л. Холестерин крові – 8,2 ммоль/л. Встановлений попередній діагноз: Гострий гломерулонефрит. Вкажіть клінічний варіант захворювання: A. Нефритичний синдром B. *Нефротичний синдром C. Нефротичний синдром з гематурією D. Нефротіичний синдром з гематурією і гіпертензією E. Сечовий синдром 41 У дитини 2 років температура тіла 38,5 0С, задишка, вологий кашель, блідість шкірних покривів, тахікардія. Перкуторно укорочення легеневого звуку справа в нижніх відділах, аускультативно - крепітуючі хрипи в нижніх відділах справа. Для якого захворювання характерні дані симптоми A. *Пневмонія B. Гострий бронхіт C. Обструктивний бронхіт 37 D. E. Гострий назофарингіт Респіраторний алергоз 42 Хворий 14 років, хворіє 2 роки. Турбують голодні болі в пілородуоденальній ділянці, печія, відрижка кислим. На ФГДС знайдений дефект на передній стінці 12-типалої кишки 5 см, покритий фібрином. У крові знайдені антитіла до Helicobacter pylori. Який препарат необхідно вибрати з перерахованих для ерадикації H.p.? A. *Амоксицилін B. Омепразол C. Ранітідін D. Мотіліум E. Альмагель 43 У 4-місячної дитини з перших днів життя частий водянистий стілець. Вигодовування природнє. У матері після прийому молока з'являються болі в животі і рідкий стілець. Дитина активна. Дефіцит маси - 24 %. Стілець 3-5 разів на добу, рідкий, водянистий з кислим запахом. Обстежений: хлориди поту – 20,4 мев/л. Бактеріологічний посів калу негативний. Показники глікемії після навантаження лактозою: 4,6- 4,8 -4,3- 4,6 - 4,4 мм/л. Встановіть попередній діагноз A. Целіакія B. Ексудативна ентеропатія C. Муковісцидоз D. *Природжена лактазна недостатність E. Ентерит 44 У дитини 8 років фебрильна лихоманка, що супроводжується появою дрібноплямистого висипу рожевого кольору на тулубі і кінцівках, припуханням міжфалангових суглобів кистей. Крім того, мають місце "ранішня скутість" в суглобах, ознаки ексудативного перикардиту, збільшення періферичних лімфатичних вузлів, печінки і селезінки. Яке захворювання у дитини слід припустити? A. *Ювенільний ревматоїдний артрит B. Ревматизм C. Остеомієліт, септична форма D. Системне захворювання сполучної тканини E. Інфекційно-алергічний поліартрит 45 Дитина 6 місяців страждає гіпотрофією II ступеня аліментарного генезу, період реконвалесценциї. Знаходиться на етапі максимального живлення. При розрахунку живлення виник дефіцит білкової частини раціону. Чим корегувати недолік білку? A. Каша B. *Сир C. Кефір D. Овочеве пюре E. Фруктові соки 46 Дитині 6 міс., знаходиться на природньому вигодовуванні. Йому призначений вітамін Д з профілактичною метою. Вкажіть добову дозу препарату. A. *500 МО B. 700 МО C. 300 МО D. 400 МО E. 600 МО 47 Хлопчик 10 років поступив в клініку з рецидивом виразки 12-палої кишки, асоційованої з хелікобактером пілорі. Який з препаратів, використовуваний при лікуванні виразкової хвороби, володіє антихелікобактерною активністю? A. *Амоксицилін B. Маалокс C. Омепразол D. Фамотидін E. Мотіліум 48 У дитини 2 років після ГРЗ зберігається лихоманка, з'явилися болі в животі і часте хворобливе сечовипускання. Рік тому переніс пієлонефрит. Загальний аналіз сечі - каламутна, білок - 0,9 г/л, лейкоцити - все поле зору. Припущено загострення хронічного пієлонефриту. Який найвірогідніший етіологічний чинник? A. *Кишкова паличка B. Віруси C. Хламідії D. Синьогнійна паличка E. Грибкова інфекція 49 Дитина 10 років перенесла гостру ревматичну лихоманку. Вкажіть заходи вторинної профілактики ревматизму у дитини. A. Призначення імунокоригуючих засобів 2 рази на рік B. Курси нестероїдних протизапальних засобів весною, восени C. *Цілорічна біцилінотерапія (біциллін-5) протягом 3 років D. Цілорічна біцилінотерапія протягом 5 років E. Кардіотрофіки + вітаміни весною і восени 50 Дитина 7 років госпіталізована зі скаргами на кашель, підвищення температури тіла, задишку. Стан важкий. Ознаки дихальної 38 недостатності. При перкусії легенів укорочення перкуторного звуку в задньо-нижніх відділах, аускультативно - жорстке дихання. У зоні укорочення дихання ослаблене, крепітація, посилена бронхофонія. Встановлений діагноз: позагоспітальна двобічна осередкова бронхопневмонія, гострий перебіг. З чим пов'язане посилення бронхофонії? A. *Наявністю бронхоектазів, ущільненням легеневої тканини B. Наявністю ателектазів C. Наявністю бронхоектазів D. Збільшенням бронхіальних лімфатичних вузлів E. Реактивним плевритом ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНА РЕФЛЮКСНА ХВОРОБА 171. Яка найбільш часта причина шлунково-стравохідного рефлюксу (гастроезофагеальна хвороба)? A. Пептичний фактор В. Блювання C. Незімкнення кардії D. Порушення моторної функції E. Переїдання 177. Печія має особливо стійкий характер при: A. Езофагіті і пептичній виразці стравоходу (ГЕРХ) B. Виразковій хворобі C. Хронічному бронхіті D. Хронічному панкреатиті E. Хронічному холецистіті. 178. Назвіть основну рису болю при рефлюкс-езофагіті (ГЕРХ): A. Нічний біль B. У положенні лежачи C. Довгочасний і пекучий характер D. Сезонний біль E. Позитивний ефект від спазмолітиків 179. Чинником печії може бути: A. Підвищена кислотність B. Понижена кислотність C. Анацидний стан D. Гастроезофагальний рефлюкс E. Гастродуоденальний рефлюкс 181. До основних факторів патогенезу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби відносять: A. Первинне зниження тиску в нижньому стравохідному сфінктері B. Пошкоджуюча дія шлункового та дуоденального вмісту на слизову оболонку C. Зниження стравохідного кліренсу D. Зниження резистентності слизової оболонки стравоходу E. Все перераховане 182. Для початкової стадії рефлюкс-езофагіту найбільш типовим є: A. Дифузна гіперплазія і набряк слизової оболонки стравоходу B. Гіперемія і набряк слизової оболонки дистального відділу стравоходу C. Геморагічні зміни в слизовій оболонці стравоходу D. Зіяння кардії E. Ерозивно-виразкові дефекти слизової оболонки стравоходу 184. Хворому 25 років, скаржиться на часту печію, відрижку кислим, пекучі болі за грудиною, що виникають через 30 – 40 хвилин після їжі, при нахилах тулуба вперед. Не обстежився, самостійно приймає ранітідін, після якого відзначає поліпшення самопочуття. Поставте попередній діагноз: A. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. B. Функціональна диспепсія. C. D. E. Кардіоспазм Виразкова хвороба шлунку. Виразкова хвороба кишки 12-палої кишки. 186.Основними етіологічними факторами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби є: A. Фактори харчування B. Ожиріння, вагітність C. Стрес D. Прийом медикаментів (антагоністи кальцію, бета блокатори, антихолінергічні препарати) E. Все перераховане 196. Хворий 42 років, скаржиться на поступово наростаюче утруднення при ковтанні їжі, біль в нижній частині грудини, іноді вночі відрижка їжею, яку приймав увечері. Схуд за 4 місяці на 2 кг. При огляді патології не виявлено. На ЕКГ – невелика депресія ST в Ш отв. Рентгеноскопія: перистальтика стравоходу відсутня, значне розширення стравоходу до кардіального відділу, де стравохід звужений у вигляді дзьоба. Ан.крові без особливостей. Ваш попередній діагноз? A. Рак стравоходу. B. Діафрагмальна грижа. C. Ахалазія стравоходу. D. Склеродермія з езофагітом. E. Дивертикул стравоходу. 197. Хворий 31 рік, підвищеного відживлення. Після їди турбує печія, відчуття жару за грудиною. Стан погіршується, коли пацієнт приймає горизонтальне положення. При інструментальному обстеженні (ФГДС) виявлено гіперемію слизової нижньої третини стравоходу. Взята біопсія. Виберіть характерні морфологічні зміни для стравоходу Баретта. A. Запальний детрит, слиз, набухання слизової, скупчення лейкоцитів. B. Переважають сполучнотканинні елементи, волокна над запальним детритом. C. В біоптаті серед запальних елементів зустрічаються атипові клітини. D. Метаплазія епітелію слизової стравоходу циліндричним, шлунковим та кишечним. E. Гостре катаральне запалення. 201. Консервативне лікування ГЕРБ включає A. Раціональний режим праці та харчування B. Призначення антацидів C. Призначення анти секреторних препаратів D. Призначення прокінетиків E. Все перераховане вірно 202. Хірургічне лікування при ГЕРБ показано A. За неефективності консервативної терапії B. За наявності ускладнень C. Частих аспіраційних пневмоніях D. Стравоході Баррета E. Все перераховане вірно 39 ХРОНІЧНИЙ ГАСТРИТ 018. Цитопротективною дією по відношенню до слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки володіють А. де-нол В. сукральфат С. атропін D. вітаміни групи В E. вірно А та В 042. Для поліпшення трофічних процесів при хронічному атрофічному гастриті не призначають А. метілурацил В. солкосерил С. обліпихову олію D. транквілізатори E. вітаміни групи В 028. При якому захворюванні спостерігається зниження секреторно-кислотоутворюючої функції шлунка? A. хронічний антрум-гастрит B. хронічний атрофічний гастрит C. хронічний гіпертрофічний гастрит D. синдром Золінгера-Элісона E. при всіх зазначених формах 043. При виявленні Helicobacter Pуlory при хронічних гастритах рекомендується призначити все, крім А. де-нол В. метронідазол С. ампіцилін D. панкреатин E. омепразол 032. Паріетальні клітини секретують А. соляну кислоту В. молочну кислоту С. гастромукопротеід D. фактор Кастла E. вірно А та D слизової 033. Додаткові клітини слизової секретують А. муцин В. бікарбонати С. гастрин D. секретин E. внутрішній фактор Кастла оболонки шлунка оболонки шлунка 035. Гастрин секретується А. антральним відділом шлунку В. фундальным відділом шлунка С. слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки D. E. Брунеровими залозами підшлунковою залозою 036. А. В. С. D. E. Кислотність шлункового соку знижують соматостатин секретин глюкагон інсулін вірно А, В, С 037. А. В. С. D. E. Виділяють наступні типи шлункової секреції, крім збудливий астенічний безперервний гальмовий інертний 039. До основних методів дослідження, що дозволяють верифікувати діагноз хронічного гастриту, відносяться А. аналіз шлункового соку В. рентгеноскопія шлунка С. дуоденальне зондування D. морфологічне дослідження слизової оболонки шлунка E. ультразвукове дослідження 041. Медикаментозне лікування хронічного атрофічного гастриту включає все, крім А. в'яжучі та обволікаючі засоби В. метілурацил С. антибіотики D. замісна терапія E. репаранти 044. А. В. С. D. E. Фізіотерапія в лікуванні гастритів показана при ригідному антральному гастриті при поліпозі шлунка при геморагічному гастриті при ерозивному гастриті при атрофічному гастриті 049. Ендокринні клітини, що входять до складу епітелію фундальных залоз шлунку, продукують A. серотонін B. гістамін C. глюкагон D. соматостатин E. все перераховане 106. Хворий 46 років скаржиться на періодичний біль, неприємні відчуття в надчеревній ділянці, відрижку повітрям, їжею, зниження апетиту. Подібні відчуття турбують хворого на протязі 9 років. Об'єктивні дані без особливих змін. При дослідженні шлункового вмісту помірне зниження кислотності. Рентгенологічно: множинні дефекти наповнення в субкардіальному відділі і в ділянці тіла шлунка розміром до 1 см перистальтика в'яла. Ендоскопічно: блідість слизової оболонки, множинні подушкоподібні виступи слизової оболонки, які легко розправляються повітрям, при доторканні біопсійним зондом м'які, легко кровоточать. Ваш діагноз: A. Рак шлунка B. Виразкова хвороба C. Поліпозний гастрит D. Гіпертрофічний гастрит E. Гастрит типу В 107. Який з видів гастриту називається хворобою Менетріє? A. Поліпозний B. Ригідний C. Атрофічний D. Гігантський гіпертрофічний 164. Який з перерахованих препаратів варто призначити хворому на хронічний гастрит з підвищеною секреторною функцією? A. бетацид B. панзінорм C. ранітідін D. преднізолон E. натуральний шлунковий сік 165. Який з перерахованих препаратів блокує Н2-гістамінові рецептори? A. дімедрол B. метацин C. альмагель D. атропін 40 E. ранітідін 166. При ушкодженні головних клітин залоз шлунка кислотність шлункового соку: A. не змінюється B. збільшується на висоті секреції C. повільно збільшується D. знижується E. стрімко зростає 170. Який фактор необхідний для усмоктування вітаміну В12? A. соляна кислота B. гастрин C. гастромукопротеін Кастля D. пепсин E. фолієва кислота 187. Яку дієту за Певзнером призначають хворому на хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією в період загострення? A. Дієта №1 B. Дієта №2 C. Дієта №4 D. Дієта №5 E. Дієта №7 192. Хворий 48 років скаржиться на слабкість, запаморочення, відчуття важкості і тупі болі в епігастральній області, що з'являються після їжі. Відзначає бурчання, переливання в животі, нестійкий стілець. Ан.крові: ер. 2,6 Т/л, Нв 96 г/л, КП. 1,2; Л – 3,6 Г/л, п – 1, с – 65, л – 32, м – 2, ШЗЕ – 22 мм/година. Яка провідна ланка в патогенезі даного захворювання? A. Антитіла до Helicobacter pуlori. B. Збільшення Т-лімфоцитів супресорів. C. Зниження гамма-глобулінів. D. Збільшення В-лімфоцитів. E. Антитіла до гастромукопротеїну. 211. Загальна кислотність шлункового вмісту складається з наступних компонентів ? A. Вільна хлористоводнева кислота B. Вільна та зв'язана хлористоводнева кислота C. Вільна хлористоводнева кислота та кислотний залишок D. Вільної хлористоводнева кислота, зв'язана хлористоводнева кислота та кислотний залишок E. Зв'язана хлористоводнева кислота 212. Де знаходиться нижня межа шлунка в нормі? A. Нижче від пупка на 2-3 см B. Вище від пупка на 2-3 см C. На рівні пупка D. Вище від пупка на 3-4 см E. Нижче від пупка на 3-4 см 215. При хронічному гастриті, асоційованому з H. pylori спостерігаються наступні зміни pH базальної секреції: A. рН менше, ніж 1,5 B. рН більше, ніж 2,0 C. рН більше, ніж 2,5 D. рН більше, ніж 3,0 E. рН більше, ніж 4,5 226. Для оценки кислотоутворюючої функції шлунка найбільш інформативним є показник: A. Вільна хлористоводнева кислота B. Зв'язана хлористоводнева кислота C. Дебіт-година хлористоводневої кислоти D. Загальна кислотність 227. "Географічний" язик є характерним для хворих на: A. Хронічний гепатит B. Хронічний панкреатит C. Неспецифічний виразковий коліт D. Хронічний атрофічний гастрит E. Виразкову хворобу дванадцятипалої кишки ФУНКЦІОНАЛЬНА ДИСПЕПСІЯ 038. Загальні принципи лікування функціональних розладів шлунка включають А. дрібне харчування В. психотерапію С. фізіотерапію D. рефлексотерапію E. все перераховане 172. Де відчувається біль при виразково-подібному варіанті (синдром епігастрального болю) при функціональній диспепсії? A. В припупковій ділянці B. В епігастрії C. В ділянці надчерев'я зліва D. В ділянці надчерев'я справа E. На 5-7 см вище від пупка справа 173. Чим обумовлено формування післяпрандіального варіанту функціональної диспепсії? A. Неперетравленням жирів B. Неперетравленням білків C. Неперетравленням вуглеводів D. Хронічним панкреатитом E. Порушенням моторно-евакуаторної функції шлунку. 174. Які ознаки притаманні виразко-подібному варіанту функціональної диспепсії? A. Погіршення стану після прийому вуглеводів, які легко засвоюються B. Епігастральний біль C. Переймоподібний біль в животі D. Метеоризм E. Блювання 175. Якому захворюванню притаманний післяпрандіальній синдром? A. Хронічний ентерит B. Хвороба Крона C. Виразковий коліт D. Функціональна диспепсія. E. Хронічний панкреатит 176. Яка ознака є характерною для післяпрандіального варіанту функціональної диспепсії? A. Виражена болючість в ділянці лівого реберно-хребтового кута B. Болючість при постукуванні по правій реберній дузі C. Зникнення пульсації черевної аорти D. Відчуття переповнення та раннього насичення в епігастрії. E. Шкіряна гіпералгезія в ділянці грудних хребців 180. Біль в ділянці надчерев'я, без іррадіації свідчить про: A. Виразкову хворобу шлунка B. Виразкову хворобу 12-палої кишки C. Панкреатит Холецистит Функціональну диспепсію. 183. Які скарги хворого не відносяться до проявів шлункової диспепсії? A. Втрата апетиту 41 B. C. D. E. Нудота Блювання Печія Відчуття важкості в ділянці надчерев'я 185. Хворий 28 років, скаржиться на біль в епігастральній ділянці, печію, які посилюються після нервових перевантажень. При обстеженні виявили підвищення базальної кислотності (ВАО 9 мгэкв/л; № 2-4) та підвищення кількості шлункового соку в цій порції - 130 мл (№ 50-100). Який з приведених діагнозів Ви поставите пацієнту ? B. Хронічний гастрит типу B з підвищеною секрецією. C. Невиразкова шлункова диспепсія D. Хронічний гастрит, пангастрит з підвищеною секрецією E. Хронічний гастрит, рефлюкс-гастрит F. Хронічний гастродуоденіт в фазі загострення, ерозивний бульбіт 42 ВИРАЗКОВА ХВОРОБА 001. Рентгенологічне дослідження кишечника через 12 годин після вжитку барієвої суміші дозволяє оцінити все перераховане, окрім: A. стану товстої кишки B. стану ілеоцекальної ділянки C. термінів пасажу барієвої суміші кишечником D. стану 12 –палої кишки E. стану прямої кишки 002. При рентгенографії шлунка гостроверха ніша малої кривизни тіла шлунка до 1 см діаметром, у вигляді виступу на контурі, навкруг неї симетричний інфільтративний овал, що має еластичну стінку, найбільш характерна A. B. C. D. E. для виразкового дефекту при неускладненій виразковій хворобі для виразки, що пенетрує для виразки, що стала злоякісною для інфільтративно-виразкового раку для ерозивного гастриту 003. При виявленні в процесі рентгенологічного обстеження трьохшарової ниші, яка виступає за контур шлунка, рубцевої деформації шлунка і запальної перебудови рельєфу слизової оболонки найбільш вірогідний діагноз A. гострої виразки шлунка B.пенетруючої виразки шлунка C. виразки шлунка, що стала злоякісною D. інфільтративно-виразкового раку E. перфоративної виразки шлунка 004. Плеската ніша, що виявлена при рентгенографії в антральному відділі шлунка, 2.5 см діаметром, неправильної форми з поширеною аперистальтичною зоною навкруги, найбільш характерна А. для неускладненої виразки антрального відділу шлунка В. для пенетруючої виразки С. для малігнизації виразки D. для перфоративної виразки E. для ерозивного раку в початковій стадії 005. Спадкова схильність найбільш характерна наступних гастроентерологічних захворювань А. виразкова хвороба 12-палої кишки В. калькульозний холецистит С. панкреатит D. дискінезія жовчних шляхів E. хронічний атрофічний гастрит для 006. Найбільш значущим етіологічним фактором виразкової хвороби 12-палої кишки є: А. Helicobacter Pуlory В. паління тютюну С. порушення вживання їжі D. емоційні стреси E. алкоголь 007. Серед місцевих механізмів ульцерогенезу при виразці шлунка головна роль відводиться А. моторно-евакуаторним порушенням В. кислотно-пептичному фактору С. стану захисного слизового бар’єру D. паління тютюну E. збільшення секреції мукопротеідів 009. Інфекція Helicobacter Pуlory сприяє розвитку усіх патологічних станів, окрім А. виразки пілороантрального відділу шлунка В. виразки цибулини 12-палої кишки С. виразки кардіального відділу шлунка D. постбульбарної виразки E. хронічного антрального гастриту 010. Механізм болю при виразковій хворобі з локалізацією виразки у цибулині 12-палої кишки зумовлений усіма факторами, окрім А. кислотно-пептичного фактору В. спазма пілородуоденальної зони С. підвищення тиску в шлунку і 12-палій кишці D. перівісцеритами E. порушенням продукції IgA 011. Для виразкової хвороби 12-п.к. характерно все, крім: А. "голодний" біль в епігастральній ділянці В. нічний біль С. біль через 1,5 - 2 години після їжі D. біль через 15 -20 хвилин після їжі E. печія 012. Для постбульбарноі виразки характерно все, крім А. болю через 3-4 години після їжі В. болю з іррадіацією в ліве чи праве підребер’я С. "пульсуючі" болі D. кровотеча E. болю через 15-20 хвилин після їжі 013. Хворий, який довго страждає на виразкову хворобу шлунка, звернувся зі скаргами на слабкість, нудоту, втрату апетиту, постійний біль в епігастральній ділянці, схуднення. У даному випадку можна думати про наступне ускладнення виразкової хвороби А. В. С. D. E. стеноз вихідного відділу шлунка малигнизація виразки пенетрацїя виразки кровотечіа перфорація виразки 014. У хворого, що довго страждає на виразкову хворобу з локалізацією виразки в цибулині дванадцятипалої кишки, останнім часом змінилася клінічна картина: з’явилася важкість після їжі, нудота, рясна блювота їжею в другій половині дня, неприємний запах з роту, втрата ваги. Можна думати про наступне ускладнення А. органічний стеноз пілородуоденальної зони В. загострення виразкової хвороби С. малігнізація виразки D. пенетрація виразки E. перфорація виразки D. зворотній дифузії іонів водню E. вірно А. та С 015. А. В. С. D. E. Продукцію соляної кислоти знижує все, крім ранітідін гастроцепін де-нол омепразол креон 008. До патогенетичних факторів виразкової хвороби із локалізацією виразки у 12-палій кишці відносять все, окрім А. кислотно-пептичного фактора В. надмірно швидкої евакуації С. "кислі" стази у 12-палій кишці 016. А. В. С. D. Терапія гелем алюмінію часто викликає гіперкальціемію гіпокальціемію гіперфосфатемію гіпофосфатемію 43 E. гіпермагніемію 017. Серед противиразкових засобів у лікуванні пілородуоденальних виразок найбільш ефективний А. гастроцепін В. ранітідін С. омепразол D. даларгин E. атропін 019. Виразка шлунка на тлі 4-тижневого лікування не зарубцювалася, зберігаються болі постійного характеру в епігастрії, знижений апетит, продовжується втрата маси тіла. Подальша тактика ведення хворого включає А. продовження попереднього лікування В. внесення корекції в лікування С. проведення ендоскопії з прицільною біопсією і гістологічним дослідженням D. постановка питання про хірургічне лікування E. ультразвукове дослідження ШКТ 020. До симптоматичних гастродуоденальних виразок відносяться всі, крім А. стресових В. ендокриних С. постбульбарних D. виразки при патологічних станах інших внутрішніх органів E. медикаментозних 021. Медикаментозні виразки викликаються наступними лікарськими препаратами, крім А. кортикостероідів В. панкреатину С. індометацину D. резерпіну E. аспірину 022. Виразкова хвороба шлунка частіше виникає у віці A. 10-20 років B. 20-30 років C. до 10 років D. після 40 років E. 30-40 років 023. Який характер болю при виразковій хворобі 12-палої кишки? A. тупий давлючий біль у епігастрії що посилюється при вживанні їжі B. переймоподібні, ниючі болі в правому підребер’ї з іррадіацією в праве плече при вживанні жирної їжі C. постійний тупий біль, не пов'язаний з вживанням їжі D. біль в епігастрії, що виникає натще та через 2-3 години після їжі E. біль через 30 хвилин після їжі 024. Яка з ознак не характерна для загострення виразкової хвороби 12-перстной кишки? A. біль натще B. біль через 30 хвилин після їжі C. біль через 1,5-2 години після їжі D. біль справа у епігастрії E. печія, кисла відрижка 025. Для препарату ранітідін підберіть його характеристику: A. блокатор Н2-гістамінорецепторів B. холінолітик загальної дії C. холінолітик місцевої дії D. антацид E. міоспазмолітик 026. Для препарату альмагель підберіть його характеристику: A. B. C. D. E. блокатор Н2-гістамінорецепторів холінолітик загальної дії холінолітик місцевої дії антацид міоспазмолітик 027. У хворого з багаторічним перебігом виразкової хвороби шлунка з'явилися майже постійні болі з іррадіацією в спину. Яке ускладнення можна передбачити? A. стеноз воротаря B. пенетрація C. малігнізація D. перфорація E. демпінг-синдром 029. Який метод найбільш надійний для виключення малігнізації виразки шлунка? A. рентгенологічний B. ендоскопічний C. кал на приховану кров D. шлунковий сік з гістаміном E. ендоскопія з біопсією 030. У хворого на виразкову хворобу шлунка, у період чергового загострення з'явилися скарги на відрижку "тухлим яйцем", блювоту прийнятою напередодні їжею. Яке ускладнення виникло у хворого? A. пенетрація B. перфорація C. кровотеча D. стеноз воротаря E. малігнізація 034. Що з перерахованого може підтвердити пенетрацію виразки? A. поява нічного болю B. зменшення відповідної реакції на антациди C. поява болю у попереку D. посилення болів і зміна характерного ритму E. мелена 040. Де найчастіше утворюються виразки в шлунку? A. Мала кривизна B. Велика кривизна C. Кардіальний відділ D. Антральний відділ a. Дно шлунка 045. Малігнізація найчастше розвивається при наступній локалізції виразок: B. Тіло шлунка C. Кардіальний відділ шлунка D. Антральний відділ шлунка E. Цибулина дванадцятипалої кишки F. Післябульбарний відділ дванадцятипалої кишки 046. Для хворого, що страждає на виразкову хворобу щлунка з локалізацією виразкового дефекту у пілоричному відділі, характерні всі перераховані симптоми, окрім: A. Нудота B. Блювання C. Больовий синдром D. Сезонність загострень E. Втрата маси тіла 047. Призначення еглонілу показано наступним хворим: A. З кальозною виразкою шлунка B. З виразкою фундального відділу шлунка C. Із стресовою виразкою дванадцятипалої кишки D. З виразкою кардіального відділу шлунка E. З медикаментозною виразкою шлунка 44 105. Яким захворюванням може бути обумовлений синдром Золлінгера-Еллісона? A. Гіпотиреозом B. Гіпертиреозом C. Цукровим діабетом D. Пухлиною підшлункової залози E. Цирозом печінки 110. Де частіше відчувається біль при виразках кардіального відділу шлунка? A. В припупковій ділянці B. В зоні мечеподібного відростка C. В ділянці надчерев'я зліва D. В ділянці надчерев'я справа E. На 5-7 см вище від пупка справа 112. Найчастішим ускладненням симптоматичних виразок 12-палої кишки є: A. Перивісцерит B. Пенетрація C. Малігнізація D. Перфорація E. Кровотеча 124. При якій патології шлунково-кишкового найчастіше спостерігається спадкова схильність? А. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки В. Хронічний гастрит С. ГЕРБ D. Хроничний ентерит E. Хроничному коліт 209. Мелена з'являється, коли крововтрата перевищує A. 25 мл B. 25-50 мл C. 60-100 мл D. 250 мл E. 500 мл 221. Хворий 63 років скаржиться на відсутність апетиту, відразу до м'ясної їжі, відчуття важкості в надчеревній ділянці, нудоту, загальну слабість. Хворіє протягом 4 місяців, коли став відчувати швидку втомлюваність, зниження працездатності, втрату апетиту і зменшення маси тіла. Об-но: блідість шкіри. Язик обкладений, сухий. Пальпація надчеревної ділянки болюча, черевна стінка резистентна. Ан.крові: Hb-86 г/л, лейк-11,0х109/л, ШЗЕ-39 мм/год. В калі позитивна реакція на приховану кров. Фракційне дослідження шлункового вмісту: при субмаксимальній стимуляції гістаміном - вільна HCl - 0. Ваш попередній діагноз: A. Хронічний атрофічний гастрит B. Рак шлунка C. Антральний гастрит D. Рак печінки E. Виразкова хвороба шлунка тракту 151. Яке з наведених ускладнень найбільш рідко зустрічається при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки? A. Кишкова кровотеча B. Стеноз воротаря C. Перфорація D. Пенетрація E. Малігнізація 208. Хворий, що страждає на виразкову хворобу скаржиться на загрудинний біль, який виникає після їжі. Де найімовірніше розташований виразковий дефект, що може бути причиною такого болю? A. На малій кривизні шлунка B. В кардіальному відділі шлунка C. В цибулині дванадцятипалої кишки D. В пілоричному відділі шлунка E. На великій кривизні шлунка 224. Хворий 47 років скаржиться на виражену слабкість, запаморочення, трясовицю, відчуття жару, серцебиття, головний біль, відчуття важкості в надчеревній ділянці, що виникає через 10-15 хвилин після їжі, схуднення. В анамнезі: виразкова хвороба протягом 20 років, півроку тому субтотальна резекція шлунка за Більротом II. Об-но: пониженого відживлення, шкіра бліда. Пульс-100 за хвилину. АТ-110/70 мм рт.ст. Живіт при пальпації м'який, неболючий. Печінка не збільшена. Ан.крові: ер2,2х10^12/л,Hb-100г/л,КП-1,3;лейк-3,8х10^9/л, ШЗЕ-25 мм/год. Ваш діагноз: A. Гіпоглікемічний синдром B. Синдром привідної петлі C. Цукровий діабет D. Демпінг-синдром E. Хронічний післярезекційний панкреатит 228. Призначте антациди хворому на виразкову хворобу: A. За 20 хвилин до прийому їжі B. Під час прийому їжі C. Одразу після прийому їжі D. Через 1,5-2 години після прийому їжі E. За 1 годину до прийому їжі 45 ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ 031. Креаторея найбільш характерна для А. функціональної диспепсії В. гнилісної диспепсії С. недостатності зовнішньої секреції підшлункової залози D. поверхневого гастриту E. виразкової хвороби 050. Ефективними препаратами ферментної дії є А. все перераховане В. панкреатин С. мезим форте D. фестал E. панзинорм В. С. D. E. 051. Найбільш інформативним методом виявлення об'ємних процесів у підшлунковій залозі є А. рентгенологічне дослідження шлунка і кишечнику з барієвою суспензією комп’ютерна томографія внутрішньовенна холеграфія ретроградна панкреатохолангіографія релаксаційна дуоденографія 052. У нормі рівень цукру в крові при проведенні тесту на толерантність до глюкози А. перевищує вихідний рівень на 80% і більш через 30-60 хв після навантаження В. не перевищує вихідного рівня більш ніж на 80% через 3060 хв після навантаження С. перевищує вихідний рівень більш ніж на 100% через 1 годину після навантаження D. досягає 8-9 ммоль/л через 2 години після навантаження E. повертається до вихідного через 3 години після навантаження 053. А. В. С. D. E. α-Амілазу секретують привушні слинні залози підшлункова залоза кишечник вірно А і В все хибно 054. А. В. С. D. E. ά-амілаза каталізує гідроліз крохмалю глюкози дісахаридів клітковини усього перерахованого 055. Активність трипсину в сироватці крові підвищується А. при гострому панкреатиті В. при загостренні хронічного панкреатиту С. при виразковій хворобі D. при перитоніті E. вірно А і В 056. Креаторея спостерігається А. при ахілії В. при гнилісній диспепсії С. при недостатності зовнішньої секреції підшлункової залози D. вірно А, В, С E. все не вірно 057. А. В. С. D. Стеаторея у вигляді нейтрального жиру характерна для механічної жовтяниці для паренхіматозної жовтяниці для хронічного панкреатиту вірно А, В С E. все не вірно 058. Характерною клінічною ознакою панкреатиту є А. розвиток цукрового діабету В. зниження функції зовнішньої секреції С. жовтяниця D. підвищення активності амінотрансфераз E. гепатомегалія 059. Найбільш інформативним патології підшлункової залози є А. рентгенологічний В. комп’ютерна томографія С. ультразвуковий D. ангіографія черевного ствола E. ангіографія воротної вени методом хронічного діагностики 060. Секрецію панкреатичного соку найбільш активно стимулюють А. соматостатин В. гастрин С. секретин D. холецистокінін E. всі хибні 061. Серед форм хронічного панкреатиту виділяють А. кальціфікуючий В. обструктивний С. D. E. кисти, псевдокисти фіброзно-склеротичний всі перераховані 062. Хворому на хронічний панкреатит з латентним перебігом показане А. загальний повноцінний раціон В. дієта з переважанням жирів С. дієта з переважанням вуглеводів D. помірна вуглеводно-білкова дієта E. дієта з підвищеним вмістом заліза 063. Для лікування хронічного панкреатиту у фазі ремісії застосовуються А. кортикостероїди В. контрикал (трасілол) С. ферментні препарати D. жоден з перерахованих препаратів E. всі перераховані препарати 064. При загостренні хронічного панкреатиту для купування больового синдрому в комплексну терапію доцільно включити А. баралгін В. контрикал (трасілол) або гордокс С. рідкі антациди D. блокатори Н2-рецепторів гістаміну E. все перераховане 065. При хронічному панкреатиті у фазі вираженого загострення з синдромом "відхилення ферментів" принципи медикаментозної терапії включають призначення А. М-холіноблокатору гастроцепіну В. ферментних препаратів С. антиферментного препарату трасілола або контрикалу D. алмагелю у великих дозах E. вірно А і С 066. Ефективними препаратами ферментної дії не є А. холензим 46 В. С. D. E. панкреатин мезім форте креон панзінорм 067. Хронічний рецидивучий панкреатит спостерігається найчастіше А. при виразковій хворобі В. при холелітіазі С. при постгастрорезекційному синдромі D. при хронічному коліті E. при лямбліозі 068. Хворий 65 років довго страждає на хронічний рецидивучий панкреатит. Протягом останніх 6-8 місяців змінився характер болю, погіршився апетит, періодично стала турбувати блювота, з'явилася жовтяниця, знебарвлений кал, стала наростати загальна слабість, знизилася працездатність. У стаціонарі відзначалися виражена жовтяність шкіри, блідість видимих слизових оболонок, значне зниження ваги. Печінка і селезінка не збільшені. Температура нормальна. Гемоглобін - 96 г/л, лейкоцити - 9.5*109/л, ШОЕ - 60 мм/год, білірубін - 34.2 мкмоль/л (прямий - 5.2). Активність амілази крові і сечі, а також рівень цукру в межах норми. Для встановлення правильного діагнозу варто використовувати: А. дуоденальне зондування В. ультразвукове дослідження С. рентгенологічне дослідження D. холецистографію E. вірно В і С 069. Хворий 65 років довго страждає на хронічний рецидивучий панкреатит. Протягом останніх 6-8 місяців змінився характер болю, погіршився апетит, періодично стала турбувати блювота, з'явилася жовтяниця, знебарвлений кал, стала наростати загальна слабість, знизилася працездатність. У стаціонарі відзначалися виражена жовтяність шкіри, блідість видимих слизових оболонок, значне зниження ваги. Печінка і селезінка не збільшені. Температура нормальна. Гемоглобін - 96 г/л, лейкоцити - 9.5*109/л, ШОЕ - 60 мм/год, білірубін - 34.2 мкмоль/л (прямий- 5.2). Активність амілази крові і сечі, а також рівень цукру в межах норми. Насамперед можна запідозрити: А. рак підшлункової залози В. рак великого сосочка дванадцятипалої кишки (фатерова соска) С. псевдопухлинну форму хронічного панкреатиту D. вірно А і С E. вірно А. і В 070. Хворий 65 років довго страждає на хронічний рецидивучий панкреатит. Протягом останніх 6-8 місяців змінився характер болю, погіршився апетит, періодично стала турбувати блювота, з'явилася жовтяниця, знебарвлений кал, стала наростати загальна слабість, знизилася працездатність. У стаціонарі відзначалися виражена жовтяність шкіри, блідість видимих слизових оболонок, значне зниження ваги. Печінка і селезінка не збільшені. Температура нормальна. Гемоглобін - 96 г/л, лейкоцити - 9.5*109/л, ШОЕ - 60 мм/год, білірубін - 34.2 мкмоль/л (прямий- 5.2). Активність амілази крові і сечі, а також рівень цукру в межах норми. Діагноз дозволить підтвердити: А. все перераховане В. ультразвукове дослідження С. гастродуоденоскопія з прицільною біопсією D. рентгенологічне дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки E. аналіз анамнестичних даних 089. У хворих із загостренням хронічного панкреатиту рівень амілази сечі зростає після виникнення больового синдрому: A. Одночасно з появою болю B. Через 20-30 хвилин C. Через 24 години D. Через 2-4 години E. Через 8-12 годин 109. У здорової людини протягом доби панкреатична залоза виділяє наступну кількість соку: 500-800 мл 1000-1400 мл 2-3 л 3,5-4 л 4-5 л 128. У нормі рН панкреатичного соку складає: Менше 5 5,5-6,0 6,1-6,5 6,6-7,2 7,8-8,4 153. Креаторея не спостерігається А. при ахілії В. при гнильній диспепсії С. при недостатності зовнішньої секреції підшлункової залози D. при хронічному холециститі E. при хронічному ентериті 163. Під впливом яких засобів підшлункова залоза збільшує секрецію соку і бікарбонатів? A. холецистокініну B. секретину C. атропіну D. молока E. аскорбінової кислоти 207. Яка ознака є характерною для позитивного симптому Мейо-Робсона? A. Болючість при пальпації у правому підребер’ї B. Болючість при постукуванні по правій реберній дузі C. Зникнення пульсації черевної аорти D. Виражена болючість в ділянці лівого ребернохребтового кута E. Шкіряна гіпералгезія в ділянці грудних хребців 219. Яке дослідження є найбільш інформативним для встановлення діагнозу у хворих із загостренням хронічного панкреатиту? A. Визначення амілази крові B. Визначення амілази сечі C. Розгорнутий аналіз крові D. Визначення еластази крові E. Наявність стеатореї 229. Який з наведених методів дослідження дозволить діагностувати псевдопухлинну форму хронічного панкреатиту? Рентгенографічне дослідження підшлункової залози Ретроградна панкреатодуоденохолангіографія Радіонуклідне сканування Ангіографія Фіброгастородуоденоскопія 47 ЖКХ, ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ, ДИСКІНЕЗІЇ ЖШ 048. Протипоказаннями щодо призначення антихолінергічних засобів можуть бути А. закрепи В. уповільнення спорожнювання шлунка С. гіпокінетична дискінезія жовчного міхура D. атропінорезистентна гіперхлоридгідрія E. все перераховане 073. Внутрішньовенна холецистографія є інформативним методом діагностики А. розширення загальної жовчної протоки В. хронічного калькульозного холециститу С. хронічного активного гепатиту D. вірно А і В E. все перераховане 074. До засобів, що підсилюють утворення жовчі, відносять усі перераховані, крім А. дехоліну В. алохолу С. ксиліту D. холензіму E. хологон 082. А. В. С. D. E. Жовч реабсорбується у дванадцятипалій кишці у єюнальному відділі тонкої кишки у початковому відділі товстої кишки в усіх перерахованих відділах вірно В і С 090. При гіпокінетичній формі дискінезії жовчного міхура об'єм IV порції жовчі при багатомоментному дуоденальному зондуванні дорівнює? A. 10-20 мл B. 20-30 мл C. 40-60 мл D. 80-100 мл E. 120-130 мл 137. Етіологічними факторами розвитку холециститу є А. кількісні і якісні відхилення в режимі харчування В. моторно-секреторні порушення в системі жовчного міхура і жовчовивідних шляхів С. інфекція D. вірно А, В, С. E. вірно В. і С. 139. Больовий синдром при холециститах викликає А. спазм мускулатури жовчного міхура В. розтягання стінки жовчного міхура чи проток С. підвищення тиску в жовчовивідний системі D. вірно А і С E. вірно А, В, С. 129. В нормі в жовчному міхурі жовч концентрується: A. У 2-3 рази B. У 4-5 разів C. У 7-10 разів D. У 12-15 разів E. У 20 разів жовчного міхура 134. Гіпокинетична форма дискінезії жовчного міхура характеризується А. ниючими болями в правому підребер'ї В. подовженням, розширенням, уповільненим спорожнюванням жовчного міхура, що виявляється при рентгенологічному дослідженні С. частим сполученням з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки і гастродуоденітом D. вірно А, В, С. E. вірно В. і С. 136. У лікуванні гіперкінетичної форми дискінезії жовчного міхура використовують А. Н2-блокатори гістаміна В. сукральфат і його аналоги С. спазмолітичні засоби D. беззондові тюбажі E. хірургічне лікування Жовчний міхур скорочується під впливом гастрину панкреатичного соку холецистокініну секретину всіх перерахованих факторів 131. Класифікація дискінезій жовчовивідних шляхів включає А. гіпокінетичну форму В. гіперкінетичну форму С. змішану форму D. вірно А і В E. нічого з перерахованого 133. У лікуванні гіпокінетичної форми дискінезії жовчного міхура використовують А. холекінетики В. спазмолітики С. хірургічне лікування D. антациди E. ферменти 135. Діагноз дискінезії жовчного міхура ґрунтується А. на клінічних даних В. на результатах пятифазного дуоденального зондування С. на рентгенологічних даних D. вірно А, В, С. E. вірно А. і В. 123. Нормальний золотисто-жовтий і темно-коричневий колір жовчі обумовлений: A. Уробіліногеном B. Стеркобіліном C. Гемосидерином D. Некон'югованим білірубіном E. Кон'югованим білірубіном 125. А. В. С. D. E. 132. Гіперкінетична форма дискінезії жовчного міхура характеризується А. колікоподібним чи переймоподібним болем В. болем, що з'являється через 1-2 години після їжі, що за звичай іррадіює у праву лопатку, ключицю, нерідко - у поперек і епігастрій С. скороченням жовчного міхура і прискореним його спорожнюванням, які виявляються при рентгенологічному дослідженні D. вірно А, В, С. E. нічим із перерахованого і 140. А. В. С. D. E. До "міхурних" симптомів відносяться симптом Поргеса симптом Мейо - Робсона симптом Ортнера симптом Образцова усі перераховані симптоми 141. Хронічний холецистит може ускладнюватися А. усім перерахованим В. холелітіазом 48 С. D. E. водянкою жовчного міхура перитонітом холангітом C. D. E. 142. До основних принципів лікування відносяться А. дієтотерапія В. фармакотерапія С. фізіотерапія D. санаторно-курортне лікування E. усі перераховані холециститу 143. У лікуванні холециститу використовують наступні препарати А. но-шпа В. еуфілін С. ганглерон D. промедол E. усі перераховані 144. Основними патогенетичними ланками утворення каменів у жовчовивідній системі є А. порушення метаболізму холестерину і би-рубіна В. зміна рН жовчі С. холестаз D. продукція печінковою клітиною літогенної жовчі E. усі перераховані 145. До холеретиків відносяться всі перераховані препарати, крім А. алохола В. холензима С. оліметина D. оксафенаміда E. хологона 146. До холекінетиків препарати, крім А. холагола В. ровахола С. алохола D. ксиліта E. сорбіта відносяться всі 5-7 Більше 10 0,5-1,0 162. Холецистографія протипоказана хворим: A. з незасвоєнням жирів B. після вірусного гепатиту C. з ідіосинкразією до йоду D. з жовчнокам'яною хворобою E. у кожному з перерахованих випадків 167. Хворий 39 років спостерігався в поліклініці близько 2 років із приводу болю в правому підребер’ї нападоподібного характеру, що виникають після прийому жирної і смаженої їжі, які купуються ін'єкцією атропіну. Жовтяниці, підвищення температури під час нападу не відмітив. При обстеженні в аналізах крові і сечі відхилень не виявлено. Дуоденальне зондування без особливостей. Холецистографія: жовчний міхур добре заповнений контрастною речовиною, після прийому яєчних жовтків скоротився більш, ніж на 2/3. Тіней конкрементів не виявлено. Рентгеноскопія шлунка в межах норми. Можливий діагноз? A. хронічний панкреатит B. дискінезія жовчних шляхів гіпокінетичного типу C. хронічний холецистит у стадії загострення D. дискінезія жовчних шляхів гіперкінетичного типу E. хронічний холецистит, ремісія 204. У хворого на хронічний холецистит з'явився ниючий постійний біль, що посилюється при рухах. Яке ускладнення наймовірніше виникло у хворого? A. Емпієма жовчного міхура B. Перихолецистит C. Холангіт D. Дискінезія жовчних шляхів E. Хронічний гепатит перераховані 147. Для лікування лямбліозу з ураженням жовчних шляхів використовують А. левомицетин В. фуразолідон С. канаміцин D. невіграмон E. ентеросептол 148. Яку протизапальну терапію при холециститах не використовують А. доксіциклін В. кларитроміцин С. еритроміцин D. норфлоксацин E. диклофенак 150. Основними етіологічними факторами жовчно-камяної хвороби є А. запалення жовчовивідних шляхів В. порушення процесів метаболізму в організмі С. кількісні і якісні відхилення в режимі харчування D. застій жовчі E. усі перераховані 152. Холато-холестериновий коефіціент міхурової жовчі в нормі складає: A. 1,5-2 B. 3-4 217. При розвитку холангіту у хворих на хронічний холецистит з’являються наступні симптоми ? A. Блювання B. Слинотеча C. Гектична температура з пропасницею D. Жовтяниця E. Відчуття розпирання в ділянці надчерев'я 222. Хвору 50 років протягом 6 років турбують приступи болю в правому підребер'ї після вживання жирної їжі. В останній тиждень приступи стали щоденними, більш тривалими. На третій день після госпіталізації виявлено жовте забарвлення склер та шкіри, замазкоподібний стілець, темна сеча. В крові нейтрофільний лейкоцитоз (13,1х109/л), ШЗЕ - 28 мм/год. Які зміни в аналізі сечі будуть свідчити про розвиток механічної жовтяниці у хворої? A. Реакція на жовчні пігменти позитивна за рахунок білірубіну. Стеркобілін та уробілін відсутні B. Реакція на жовчні пігменти сумнівна. Сліди стеркобіліну C. Реакція на жовчні пігменти позитивна. Виявляються білірубін, уробілін та стеркобілін D. Реакція на жовчні пігменти негативна. Підвищений вміст стеркобіліну. E. Реакція на жовчні пігменти негативна. Підвищений вміст стеркобіліну та уробіліну 223. Хвора 35 років скаржиться на ниючий біль в правому підребер'ї протягом трьох місяців, свербіння шкіри, підвищення температури до 39 С надвечір, пропасницю, загальну слабість. Півроку тому перенесла холецистектомію з приводу жовчнокам'яної хвороби. Об-но: шкіра, склери жовтушні. Печінка збільшена на 3 см, ущільнена, болюча. Селезінка не пальпується. З боку інших систем і органів патологічних змін не виявлено. Про яке захворювання можна думати? 49 A. B. C. D. E. Біліарний цироз печінки Хронічний холангіт на фоні рубцевої стриктури жовчних шляхів Рак печінки Хвороба Жильбера Підпечінковий абсцес 230. При ультразвуковому дослідженні жовчного міхура визначається "замазка" в жовчному міхурі. Найбільш імовірно це : A. Слиз B. Холестерин, який випав в осад C. Білірубінат кальцію D. Лейкоцити на слизу E. Кришталики жовчних кислот 231. Яка кількість жовчі утворюється в нормі за добу? A. 100-200 мл B. 500-1500 мл C. 2-4 л D. 4,5-6 л E. 6,5-7 л 232. Об'єм жовчного міхура в нормі складає: A. 10-25 мл B. 40-70 мл C. 80-100 мл D. 110-150 мл E. 160-200 мл 233. Сфінктер Одді знаходиться: A. В місці впадіння загальної жовчної протоки в дванадцятипалу кишку B. C. D. E. В шийці жовчного міхура В місці впадіння міхурової протоки в загальну жовчну протоку В місці злиття правої та лівої печінкових жовчних проток В пілорічному відділі шлунка 234. Уродезоксихолева кислота показана при: A. Частих жовчних коліках B. Безкам'яному холециститі C. Каменях в жовчному міхурі діаметром більше 2 см D. Рентгенпозитивних карбонатних каменях в жовчному міхурі E. Наявності рентгенпозитивних холестеринових каменів в жовчному міхурі 235. Який з наведених жовчогінних препаратів має антибактеріальний ефект? A. Дехолін B. Ліобіл C. Нікодин D. Оксафенамід E. Холензим 236. Аллохол не можна призначати при поєднанні хронічного холециститу з: A. Хронічним панкреатитом B. Ішемічною хворобою серця C. Хронічним гастритом типу А D. Виразковою хворобою дванадцятипалої кишки E. Хронічним колітом 50 ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ 071. Сполучення уробіліногенурії з білірубінурією характерно А. для подпечінкової жовтяниці В. для надпечінкової (гемолітичної) жовтяниці С. для печінкової жовтяниці D. для застійної нирки E. для інфаркту нирки 072. Виражена білірубінурія характерна А. для підпечінкової жовтяниці В. для надпечінкової (гемолітичної) жовтяниці С. для сечо-кам’яної хвороби D. для застійної нирки E. для хронічного нефриту 075. А. В. С. D. E. Уробіліноген утворюється у кишечнику в нирках в печінці вірно В. і С. вірно А. і В. 076. Кон’югований (зв'язаний) білірубін утворюється в клітинах печінки за допомогою ферменту А. глюкуронілтрансферази В. лейцинамінопептидази С. кислої фосфатази D. нуклеотидази E. все не вірно 077. Підвищення вмісту в крові некон′югованого (незв'язаного, вільного) білірубіну відбувається в результаті всіх перерахованих метаболічних порушень, крім А. збільшення утворення білірубіна В. зниження захоплення білірубіна печінкою С. дефіциту глюкуронілтрансферази в гепатоцитах D. розладу екскреції білірубіну печінкою E. підвищення гемолізу еритроцитів 078. Підвищення активності аланінової трансамінази в сироватці крові може бути викликано всіма перерахованими станами, крім А. некрозу гепатоцитів будь-якої етіології В. захворювання нирок С. травми кісткових м'язів D. інфаркту міокарда E. гемолізу еритроцитів 079. У діагностиці холестатичного синдрому мають значення всі перераховані показники, крім А. підвищення активності лужної фосфатази крові В. підвищення прямого (зв'язаного) білірубіна крові С. підвищення холестерину D. підвищення активності гамаглютамілтранспептидази E. підвищення непрямого (вільного) білірубіна крові 080. Активність аланінової трансамінази в крові підвищується при всіх перерахованих захворюваннях, крім А. хронічного активного гепатиту В. активного цирозу печінки С. інфаркту міокарда D. жирового гепатозу E. хронічного холестатичного гепатиту 081. Підвищення концентрації ліпідів у крові спостерігається при всіх перерахованих захворюваннях, крім А. цукрового діабету В. гіпертиреозу С. біліарного цирозу D. холестатичного гепатиту E. алкоголізму 083. Для печінкового цитолітичного синдрому характерні всі перераховані біохімічні зміни, крім А. підвищення активності аланінової амінотрансферази В. підвищення активності аспарагінової амінотрансферази С. підвищення активності альдолази D. підвищення рівня сироваткового заліза E. зниження всіх показників 084. А. В. С. D. E. При холестатичному синдромі уробіліноген в сечі підвищується знижується зникає не змінюється вірно В і С 085. Найбільш раннім і чутливим показником печінкового цитолітичного синдрому є А. підвищення активності аланинової амінотрансферази В. підвищення активності альдолази С. підвищення активності аспарагінової амінотрансферази D. гіпоальбумінемія E. підвищення рівня сироваткового заліза 086. Внутрішньопечінковий холестаз характеризують усі перераховані показники, крім А. збільшення в сироватці крові некон′югованого (вільного) білірубіну В. білірубінурії С. збільшення в крові активності лужної фосфатази D. гіперхолестеринемії E. поява жовчних кислот у сечі 087. Поява білірубіну в сечі вказує А. на паренхіматозну жовтяницю В. на підпечінкову жовтяницю С. на гемолітичну жовтяницю D. вірно А і В E. все перераховане 088. А. В. С. D. E. Зниження стеркобіліну в калі спостерігається при паренхиматозній жовтяниці при механічній жовтяниці при гемолітичній анемії вірно А і В вірно А, В, С 091. В етіології хронічного гепатиту важливе місце займають А. інфекційні фактори В. токсичні фактори (у тому числі алкоголізм) С. токсико-алергічні фактори D. недостатність кровообігу E. усі перераховані фактори 092. Основними формами хронічного перераховані, крім А. хронічного персистуючого гепатиту В. хронічного активного гепатиту С. хронічного лобулярного гепатиту D. інтерстиціального гепатиту E. хронічного аутоімуного гепатиту гепатиту є всі 093. Клінічними проявами біліарного синдрому при хронічних хворобах печінки є всі перераховані, крім А. жовтяниці В. шкірної сверблячки С. ксантелазм D. збільшеної печінки з горбистою поверхнею E. високого рівня активності лужної фосфатази сироватки крові 51 094. Синдром мезенхімального запалення характеризується збільшенням у крові А. γ-глобулінів В. холестерину С. активності лужної фосфатази D. білірубіну E. альбуміну 095. Для гемолітичної жовтяниці не є характерним А. збільшення в крові неконъюгованого (незв′яза-ного) білірубіна В. нормальна активність сироваткової лужної фосфатази С. нормальна активність сироваткових трансаміназ і γглютамілтранспептидази D. білірубінурія E. ретикулоцитоз 096. При гемолітичній жовтяниці має місце А. ретікулоцитоз В. підвищення некон′югованого (незв'язаного) білірубіна С. спленомегалія D. гіперплазія кісткового мозку E. все перераховане 097. Високий рівень активності трансаміназ у сироватці крові вказує А. на мікронодулярний цироз В. на холестаз С. на вірусний гепатит D. на первинний біліарний цироз E. на аміназинову жовтяницю 098. До суб'єктивних проявів хронічного персистуючого гепатиту відносяться А. астенія В. закрепи С. геморагії D. лихоманка E. проноси 100. Вірусному гепатиту відповідає симптомокомплекс А. жовтяниця, сверблячка, ксантоми, гепатоспленомегалія, високі активність лужної фосфатази і рівень холестерину В. жовтяниця, анорексія, нудота, м'яка печінка, висока активність трансаміназ і нормальна активність лужної фосфатази С. жовтяниця, гепатоспленомегалія, помірно збільшена активність трансаміназ, гіпер-γ-глобулінемія, позитивна реакція на антитіла до гладкої мускулатури D. жовтяниця, лихоманка, гепатомегалія, ниркова недостатність, кома, зміна ЕЕГ і помірно підвищена активність трансаміназ E. жовтяниця (не завжди), біль у правому верхньому квадранті живота, живіт м'який, лейкоцитоз 101. Діагностичними критеріями гострого алкогольного гепатиту є: A. Гіпербілірубінемія B. Гіперхолестеринемія C. Підвищена активність амінотрансфераз D. Значно підвищена активність гамма-глутамілтрансферази E. Всі вищезазначені. 102. В діагностиці синдрому Жильбера основне значення має: A. Гепатомегалія B. Порушення функціональних проб печінки C. Гіпербілірубінемія D. Спленомегалія E. Астенічний синдром 104. Патогенетичним фактором жовтяниці при синдромі Жильбера є: A. Некроз гепатоцитів B. Підвищений гемоліз C. Внутрішньопечінковий холестаз D. Порушення захвату та кон'югації білірубіну гепатоцитами E. Порушення екскреції кон'югованого білірубіну в жовчні капіляри 108. Для постановки діагнозу синдрому Жильбера провідне значення має: A. Гепатомегалія B. Спленомегалія C. Астенічний синдром D. Стійке помірне підвищення в крові вмісту кон'югованого білірубіну E. Стійке помірне підвищення в крові вмісту некон'югованого білірубіну 111. Хворий 19 років поступив у клініку для уточнення діагнозу. Скаржиться на періодичну жовтушність шкіри, яка виникає після фізичного навантаження, стресових ситуацій. Жовтушність супроводжується відчуттям важкості у правому підребер'ї, іноді болем ниючого характеру, нудотою, блюванням. Також турбують загальна слабість, головний біль. Об-но: іктеричність склер, незначна жовтушність шкіри. Печінка і селезінка не збільшені. Білірубін - 64 мкмоль/л (некон'югований - 51,3 мкмоль/л). В аналізі крові: ер 3,6х10^12/л, Hb - 110 г/л. Осмотична резистентність еритроцитів: max - 0,32%; min - 0,46%. Ваш діагноз: A. Спадкова гемолітична анемія B. Синдром Жильбера C. Синдром Ротора D. Хронічний холестатичний гепатит E. Хронічний аутоімунний гепатит 114. Виражене збільшення стеркобіліну в калі характерно А. для підпечінкової жовтяниці В. для надпечінкової (гемолітичної) жовтяниці С. для сечо-кам′яної хвороби D. для інфаркту нирки Е. для хронічного нефриту 117. Причиною механічної жовтяниці є: A. холедохолітіаз B. стриктура Фатерова соска C. рак голівки підшлункової залози D. нічого з перерахованого E. все вищезазначене 118. Для синдрому цитолізу, що розвивається при вірусному гепатиті й інших гострих пошкодженнях печінки, характерно: A. підвищення активності АСТ, АЛТ, ЛДГ B. підвищення рівня лужної фосфатази, гамаглютаматтранспептидазы, підвищення бета-ліпопротеідів, гіперхолестеринемія, гіпербілірубінемія C. зниження рівня холінестерази, протромбіна, загального білка й особливо альбумінів, хо-лестерина, гіпербілірубінемія D. підвищення рівня гама-глобулінів, зміни білковоосадкових проб, підвищення рівня імуноглобулінів E. підвищення рівня лужної фосфатази, зниження рівня холинэстеразы, підвищення рівня гама-глобулінів, гіпербілірубінемія 121. До ознак синдрому Жильбера відносяться: A. Все нижче перераховане B. Відсутність ретикулоцитозу C. Нормальна активність амінотрансфераз D. Нормальний рівень альбумінів в крові 52 E. A. B. C. D. E. Підвищенний рівень некон'югованого білірубіну крові 122 При якому захворюванні спостерігається збільшення прямого і непрямого білірубіна? Гемолітична анемія синдром Жильбера холедохолітіаз активний гепатит пухлина pancreas 130 З перерахованих показників про внутрішньопечінковий холестаз свідчить збільшення: A. бромсульфалеїнової проби B. рівня g-глобулінів C. рівня амінотрансфераз D. рівня лужної фосфатази E. рівня кислої фосфатази 149. Для надпечінкової жовтяниці найбільше характерно A. підвищення непрямого білірубіну в крові та збільшення стеркобіліну в калі і сечі B. підвищення тільки непрямого білірубіна C. підвищення тільки прямого білірубіна D. підвищення прямого білірубіна й збільшення стеркобіліну E. зниження стеркобіліну в калі і підвищення уробіліну в сечі 205. Який вірус гепатиту є найчастішим етіологічним фактором захворювання у хворих на хронічний гепатит? A. Вірус А B. Вірус В C. D. E. Вірус С Дельта-вірус Будь-який 207. При проведенні диференційної діагностики жовтяниць чутливим інструментальним методом є, є: A. Дуоденальне зондування B. Сцинтіграфія C. Фіброгастродуоденоскопія D. Ретроградна панкреатохолангіографія E. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини 210. Наявність артралгій є характерною для наступних захворювань: A. Хронічний активний гепатит B. Хронічний холецистит C. Дискінезія жовчного міхура D. Доброякісна жовтяниця вагітних E. Рак ампули фатерова соска 218. Низький рівень гемоглобіну, спленомегалія, високий вміст стеркобіліну в калі у хворого з жовтяницею є характериними для: A. Позапечінкового холестазу B. Внутрішньопечінкового холестазу C. Сепсису D. Надпечінкової жовтяниці E. Синдрому Жильбера 53 ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ 169. Гіперспленізм - це: 099. Перехід хронічного активного гепатиту в цироз печінки A. збільшення селезінки в розмірах характеризує B. зменшення в периферичній крові кількості тільки А. варикозне розширення вен стравоходу тромбоцитів В. гепатомегалія C. зменшення в периферичній крові кількості тільки С. жовтяниця гранулоцитів D. гіпоальбумінемія D. зменшення в периферичній крові кількості E. вірно А і В тромбоцитів, еритроцитів і гранулоцитів E. збільшення селезінки в розмірах і зменшення в 103. При недостатньому ефекті фуросеміду хворому з периферичній крові кількості тільки гранулоцитів цирозом печінки варто додати А. гіпотіазид 206. Який з перерахованих симптомів цирозу печінки в стадії В. урегіт декомпенсації є найбільш прогностично несприятливим? С. діакарб A. Жовтяниця D. верошпірон B. Асцит E. манітол C. Набряки D. Гепатаргія 115. У розвитку асциту при цирозі печінки не мають E. Геморагічний діатез патогенетичного значення А. портальна гіпертензія 213. Який змінюється перкуторний тон при асциті? В. гіпоальбумінемія A. Тупий чи притуплений С. збільшення продукції печіночної лімфи B. Притуплений тимпаніт D. збільшення активності ренин-альдостеронової C. Тимпанічний системи і продукції вазопресину D. Голосний низький тимпаніт E. Ясний чи тимпанічний E. запалення очеревини 116. Для асциту характерна наявність наступних симптомів, крім: А. розширення вен стравоходу В. зниження добового діурезу С. "голова медузи" D. збільшення живота E. артеріальна гіпертензія 119. Раціональними заходами при лікуванні асциту при цирозі печінки є А. дотримання дієти з обмеженням повареної солі до 5 г В. обмеження добового споживання рідини до 1 літра, якщо зміст натрію в сироватці більше 130 ммоль/л С. збільшення добового діурезу D. застосування від 100 до 400 мг верошпірону з урахуванням добового діурезу E. все перераховане 120. Гепатомегалія, спленомегалія і мелена викликають підозру: на виразку 12-палої кишки, що кровоточить на вени стравоходу, що кровоточать, при цирозі печінки C. на тромбоз мезентеріальної артерії D. на неспецифічний виразковий коліт E. на виразки шлунка, що кровоточать A. B. 138 Цироз печінки від хронічного гепатиту відрізняється: A. наявністю цитолітичного синдрому B. наявністю холестатичного синдрому C. наявністю портокавальних і кава-кавальних анастомозів D. наявністю синдрому холемії E. наявністю паренхіматозної жовтяниці 168. Який з перерахованих симптомів найбільш рано з'являється при біліарному цирозі печінки? A. кровоточивість ясен B. збільшення селезінки C. шкірна сверблячка D. підвищення АСТ і АЛТ E. зниження рівня холінестерази 216. Для цирозу печінки є характерними наступні зміни в системі згортання крові A. Зниження загальної коагулюючої активності плазми B. Підвищення загальної коагулюючої активності плазми C. Підвищення вмісту протромбіну D. Зниження активності антитромбіну плазми E. Підвищення вмісту фібриногену 220. Розвиток портальної гіпертензії на початку захворювання є характерним для: A. Великовузлового цирозу печінки B. Первинного біліарного цирозу печінки C. Дрібновузлового цирозу печінки D. Первинного раку печінки E. Хронічного аутоімунного гепатиту 225. Хворий 47 років був доставлений у відділення бригадою "швидкої допомоги". Об-но: свідомість відсутня; "печінковий" запах з рота; велике і гучне дихання (типу Куссмауля). Пульс - 120 за 1 хвилину. АТ-90/50 мм рт.ст. Температура - 39 C. Шкіра і слизові оболонки жовті, з петехіями. Язик малиновий, сосочки згладжені. Живіт збільшений, "жаб'ячий". Асцит. Печінка - на 9 см нижче від реберної дуги, щільна, край - гострий. Селезінка збільшена. Ан.крові: ер-2,5х10^12/л; лейк-15,2х10^9/л, ШЗЕ-10 мм/год. Глюкоза - 2 ммоль/л. Протромбіновий індекс-40%, білірубін загальний-120 мкмоль/л, АсАТ-3,2 мкмоль/лхгод, АлАТ - 5,2 мкмоль/лхгод. Ваш діагноз: A. Уремічна кома B. Гіперглікемічна кома C. Гіпоглікемічна кома D. Печінкова кома E. Алкогольна кома 237. З яких діуретиків найбільш доцільно починати лікування асцитичного синдрому у хворих на цироз печінки? A. Інгібіторів альдостерону B. Осмотичних діуретиків C. Похідних етакринової кислоти D. Тіазидових діуретиків 238. Провідним клінічним синдромом постнекротичного цирозу печінки є: A. Синдром жовтяниці та холестазу B. Астено-невротичний синдром 54 C. D. Синдром портальної гіпертензії Мезенхімально-запальний синдром E. Синдром печінково-клітинної недостатності 55 ХРОНІЧНИЙ ЕНТЕРИТ, ЦЕЛІАКІЯ 154. Причинами розвитку хронічного ентериту є А. оперативні втручання на органах черевної порожнини В. попередні хронічні хвороби інших органів травлення С. раніше перенесені гострі кишкові інфекції D. аліментарні порушення і зловживання алкогольними напоями E. усі перераховані 155. Для лікування хронічного ентериту в фазі ремісії не застосовуються А. дієта В. вітаміни групи В С. препарати ферментної дії D. анаболічні стероїдні препарати E. антибіотики широкого спектру дії 156. Для хронічного ентериту з тривалим перебігом у фазі ремісії характерні симптоми А. В. С. D. E. дефіцит ваги загальна слабкість зниження працездатності гіпопротеїнемія та анемія усі перераховані 157. До можливих ускладнень хронічного ентериту не відносяться А. анемія гіпохромного характеру В. анемія гіперхромного характеру С. дисбактеріоз D. остеопороз E. перитоніт 158. Для хронічного ентериту в фазі загострення характерні всі перераховані симптоми, крім А. проносів В. порушення електролітного складу крові С. зниження ваги D. асциту E. зневоднювання організму 159. Характерними симптомами хронічного ентериту при тривалому перебігу є А. проноси В. біль в кістках С. дефіцит ваги і загальна слабість D. анемія E. усі перераховані 160. До можливих механізмів розвитку хронічного ентериту відносяться А. порушення секреторно-моторної функції кишечника В. порушення переварювання їжі С. D. E. порушення усмоктування дисбактеріоз усі перераховані 161. Для нормалізації складу кишкової флори при дисбактеріозі використовуються всі перераховані препарати, крім А. еубіотиків В. похідних нітрофурана С. антибіотиків широкого спектру дії D. бактеріофагів E. пробіотиків 190. Пацієнт 26 років. Хворіє з дитинства. Проноси почались, коли дитині дали докорм кашами. Проноси тонкокишкові, виражений “maldigestion”-синдром. Хворому виставлений діагноз “вродженої ензімопатії”- целіакії. Яка причина лежить в основі даного захворювання ? A. Вроджений дефіцит протеолітичних ферментів B. Зовнішньо- секреторна недостатність підшлункової залози C. Хронічний гастрит з пониженою секрецією. D. Вторинний дигестивний синдром E. Карциноїд, пухлина, що продукує серотонін. 191. Пацієнтка 16 років, з дитинства турбують проноси, які з’явились після переведення на харчування кашами. Проноси тонкокишкові, виражений дигестивний синдром. Почуває себе ліпше, коли не вживає каші пшеничну, манну, перлову. Яка вроджена ензімопатія може бути в нашої хворої? A. Муковісцидоз B. Дисахаридна недостатність (лактазна) C. Целіакія D. Вроджене неперетравлення білків грибів. E. Зовнішня секреторна недостатність підшлункової залози. 214. Який перкуторний тон спостерігається при метеоризмі? A. Тупий B. Притуплений C. Притуплений тимпаніт D. Ясний чи тимпанічний E. Голосний низький тимпаніт 240. У хворого на хронічний ентерит біль найчастіше локалізується: A. В ділянці надчерев'я B. В біляпупочній зоні та зліва від пупка C. Справа від пупка D. В правій здухвинній ділянці E. В лівій здухвинній ділянці 56 ХРОНІЧНИЙ КОЛІТ, НВК, ХВОРОБА КРОНА, СИНДРОМ ПОДРАЗНЕНОЇ КИШКИ 113. Показанням для призначення глюкокортикоїдів хворим на неспецифічний виразковий коліт є ? A. Легкій перебіг B. Важкий перебіг, з тяжкими ректальними кровотечами C. Перебіг середньої важкості, без ректальних кровотеч D. Початкова стадія захворювання E. Перфорація кишечника 126. У хворих з якою патологію є шлунково-кишкового тракту спостерігається підвищення рівня еозинофілів у крові? A. Хронічний ентерит B. Неспецифічний виразковий коліт C. Хворобу Крона D. Дизентерію E. Рак товстої кишки 127. Синдром недостатнього випорожнення кишечнику є характерним для: A. Хронічний ентерит B. Хвороба Крона C. Виразковий коліт D. Хронічний коліт E. Хронічний панкреатит 188. Хворий К., 43 років, має комплекс функціональних порушень, які тривають більше 3 місяців, основними клінічними проявами якого є болі в животі, що зменшуються після дефекації, супроводжуються метеоризмом, вурчанням, відчуттям неповного опорожнення кишечника або імперативними покликами на дефекацію, закрепами чи проносами чи їх чергуванням. Змін у лабораторних показниках не виявлено. Поставте діагноз. A. Синдром подразненої товстої кишки B. Спастичний коліт C. Коліт з дискінезією по гіпертонічному типу. D. Хронічний ентероколіт в фазі загострення E. Атонічний коліт 189. У хворого 35 років інколи, після емоційного напруження виникає переймоподібний біль в животі, який супроводжується частим рідким стулом з великою кількістю слизу, загальною слабкістю; пальпуються спазмовані відділи товстої кишки. При колоноскопії патології не виявлено. Про яке захворювання з найбільшою ймовірністю можна думати? A. Хронічний коліт. B. Хронічний ентерит. C. Неспецифічний виразковий коліт (НВК). D. Хвороба Крона. E. Синдром подразнення товстої кишки. 193. Жінка 43 років протягом 5 років страждає на хворобу Крона. За останні 6 місяців відзначає появу вираженої слабкості, швидкої стомлюваності, задишки при ходьбі, зниження маси тіла; зберігаються проноси.. Об-но: зниженого живлення. Шкіра суха, бліда. На гомілках м'які набряки. У крові Hb- 86 г/л. Білірубін загальний 20 ммоль/л. Загальний білок –50 г/л. Розвиток якого синдрому можна запідозрити в даному випадку? A. Синдром роздратованої товстої кишки. B. Синдром печінково-клітинної недостатності. C. Синдром мальабсорбції. D. Паранеопластичний синдром. E. Синдром ексудативної ентеропатії 194. У хворого, що страждає на неспецифічний виразковий коліт виявлені зміни печінкових проб: загальний білірубін 28,4 ммоль/л, АЛТ –1,16, АСТ-0,86 ммоль/л . Які лікарські препарати необхідно включити до курсу лікування? A. Антацидні препарати B. C. D. E. Жовчогінні препарати Прокінетики Ферментні препарати Гепатопротектори 195. Хворий 45 років скаржиться на періодичні ниючі болі в припупковій області і нижніх відділах живота, що посилюються через 1,5-2 години після їди і зменшуються після дефекації і відходження газів, чергування проносів і запорів. При пальпації живота виявляється болючість, бурчання, спазмована сигмовидна кишка. При колоноскопії виявлені атрофічні зміни слизової оболонки різної локалізації. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз A. Хвороба Крона B. Неспецифічний виразковий коліт C. Синдром роздратованої кишки D. Хронічній панкреатит E. Хронічний коліт 198. Хворий на дисбактеріоз кишечнику скаржиться на діарею з великою кількістю рідкого калу (більш, ніж 500 мл/добу), метеоризм, біль вище пупка ліворуч. Про який синдром йдеться? A. Мальдигестія B. Синдром подразнення товстої кишки C. Синдром накопичення рідини в черевній порожнині D. Аноректальний синдром E. Мальабсорбція 199. Хворий О., 45 р. скаржиться на періодичний тупий біль в правому нижньому квадраті живота, субфебрильну температуру, загальну слабість, періодичний біль в суглобах. Хворіє біля 2 років. В анамнезі операція з приводу апендициту. Об-но живіт помірно здутий, в правій здухвинній ділянці при глибокій пальпації визначається болючий утвір, в проекції термінального відділу повздовжньої кишки. При колоноскопії виявлено потовщення складок слизової оболонки та шиповидні випинання ілеоцекального відділу; на рельєфі слизової оболонки визначаються контрактовані плями гіперемії, ілеоцекальний відділ звужений. Ваш діагноз? A. Хронічний ентероколіт B. Хвороба Крона C. Хвороба Уіпла D. Неспецифічний виразковий коліт E. Туберкульоз кишок 200. У 30-річного хворого в останні 2-3 місяці виникають біль в правій клубовій ділянці, діарея, біль в колінних суглобах, гарячка. Знизилася маса тіла, на шкірі нижніх кінцівок виявлено вузлувату еритему. Яке захворювання можна запідозрити ? A. Хвороба Крона. B. Туберкульоз кишечнику. C. Хронічний ентерит. D. Саркоідоз. E. Хронічна дизентерія 203. Основною діференційно-діагностичною ознакою, що відрізняє хворобу Крона від неспецифічного виразкового коліту є? A. Пронос B. Біль в животі C. Кров у калі D. Утворення зовнішніх та внутрішніх нориць E. Лихоманка 214. Де в нормі знаходиться горизонтальна частина попереково-ободової кишки? A. На рівні пупка B. На 1-2 см вище пупка 57 C. D. E. На 2-3 см вище пупка На 2-3 см нижче пупка Нижче великої кривини шлунка на 2-3 см 239. Для веріфікації діагнозу неспецифічного виразкового коліту найбільш доцільним є використання: A. Рентгенологічне дослідження товстої кишки B. Копрограма C. Колонофіброскопія D. Аналіз калу на приховану кров E. УЗД органів черевної порожнини 58 d) набряку слизової оболонки бронхіального дерева e) інфільтрації слизової оболонки стінки бронха клітинами, особливо еозинофілами 4. Показанням для інгаляції інталу є а) лікування астматичного статусу b) лікування гострого нападу бронхіальної астми c) профілактика нападу бронхіальної астми d) лікування гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів e) лікування пневмонії 5. Агоністи β2-адренорецепторів короткої дії, призначаються з метою а) купування гострого нападу задухи b) тривалої профілактики нападів бронхіальної астми c) лікування астматичного стану d) лікування гострого бронхіту e) лікування пневмонії 6. Системні глюкокортикостероїди при бронхіальній астмі показані а) для лікування інтермітуючої бронхіальної астми b) для профілактики нападів задухи c) для лікування нападів астми 1 ступеня тяжкості d) для лікування ХОЗЛ I стадії e) для лікування бронхіальної астми IV ступеня тяжкості БРОНХІАЛЬНА АСТМА 1. Які імунологічні механізми відносяться до імуноглобулін Е опосередкованого типу? а) алергічна реакція негайного типу b) алергічна реакція сповільненого типу c) неспецифічна стимуляція опасистих клітин d) імунокомплексний механізм e) вірно b), d) 2. У інфільтраті стінки бронха при бронхіальній астмі переважають а) альвеолярні макрофаги b) лімфоцити c) еозинофіли d) плазматичні клітини e) В-лімфоцити 3. Причиною порушення дихання при бронхіальній астмі є все перераховане, окрім а) бронхоспазму b) посиленої вентиляції легень c) гіперсекреції 7. Для пилкової бронхіальної астми характерно а) загострення в зимовий період року b) цілорічний перебіг процесу c) загострення при прибиранні квартири d) загострення у весняно-літній період року e) загострення при контакті з домашніми тваринами 8. До захворювань із спадковою схильністю відносяться всі перераховані, окрім а) цукрового діабету II типу b) емфіземи c) бронхіальної астми d) муковісцидозу e) хронічного бронхіту 9. Бронхіальна обструкція виявляється за допомогою а) b) c) d) e) спірографії, пікфлоуметрії бронхоскопії дослідження газів крові плетизмографії рентгенографії 10. Простим приладом для визначення бронхіальної обструкції є а) спірограф b) пікфлоуметр 59 c) d) e) плетизмограф бронхоскоп пульсоксіметр 11. Для діагностики бронхоспазма за допомогою спірографії, пікфлоуметрії слід застосовувати пробу а) з дозованим фізичним навантаженням b) з інгаляцією β2-адреностімулятора c) з інгаляцією кисню d) з інгаляцією глюкокортикостероїдів e) з інгаляцією β-адреноблокатора 12. Оборотність бронхіальної обструкції підтверджується а) результатами спірографічного дослідження із застосуванням β2-адреностімуляторов b) збільшенням ЖЄЛ на спірограмі c) d) e) вірно b) і e) результатами проби з дозованим фізичним навантаженням результатами проби з інгаляцією кисню 13. До оборотних компонентів бронхіальної обструкції відносять всі перераховані, окрім а) спазму бронхів b) запального набряку слизової оболонки бронхів c) порушення функції мукоціліарного апарату бронхів d) стенозу і облітерації просвіту бронхів, а також експіраторного їх колапсу e) інфільтрації слизової оболонки стінки бронха клітинами, особливо еозинофілами 14. Найбільш зручним в амбулаторних умовах методом введення бронхоспазмолітичних засобів, що дозволяє підібрати оптимальне дозування препарату, є а) внутрішньовенний b) пероральний c) інгаляційний d) внутрішньоартеріальний e) внутрішньом'язовий 15. При інгаляційному введенні бронхоспазмолітичних засобів балончик-інгалятор повинен розташовуватися а) безпосередньо у відкритого рота хворого b) на відстані 3-4 см від рота хворого c) на відстані 10-12 см від рота хворого d) на відстані 5-7 см від рота хворого e) на відстані 4-6 см від рота хворого 16. У момент розпилювання бронхоспазмолітичного засобу з балончика-інгалятору хворий повинен а) зробити різкий вдих b) зробити повільний вдих (не більше 0,5 л/с) c) затримати дихання d) зробити різкий видих e) зробити повільний видих (не більше 0,5 л/с) 17. Після інгаляції бронхоспазмолітичного засобу з балончика-інгалятору треба: а) різко видихнути b) поволі видихнути c) затримати дихання на 10 с d) різко вдихнути e) поволі вдихнути 18. До бронхорозширючих препаратів групи β2-агоністов короткої дії відносять а) теофілін b) сальбутамол (альбутерол, вентолін) c) орципреналіна сульфат (алупент, астмопент) d) будезоніт e) кромоглігат Na (інтал) 19. Серед холінолітиків найефективніше усуває бронхоспазм, впливаючи на рецептори бронхіального дерева, і викликає найменшу кількість побічних реакцій а) атропін b) іпратропіума бромід (атровент) c) апрофен d) метацин e) пропантелін бромід 20. До бронхорозширюючих препаратів групи похідних пурину (метилксантини) пролонгованої дії відносять а) теофілін b) теофедрин c) теопек, теодур, ретафіл, дурофилін d) еуфілін e) теоверін 21. З перерахованих алергенів причиною атопічної бронхіальної астми є всі, окрім: a) домашній пил b) спори цвілевих грибів c) продукти життєдіяльності бактерій, що знаходяться в повітрі d) алергени домашніх тварин e) гельмінти 22. Бронхіальна обструкція при бронхіальній астмі обумовлена всіма перерахованими механізмами, окрім а) бронхоспазмом b) запальним набряком слизової оболонки бронхів c) закриттям просвіту бронхів в'язким секретом d) гіперсекрецією слизу e) деструкцією альвеол 23. Основною клітиною-мішенню, що грає провідну роль в розвитку гіперчутливості негайного типу при бронхіальній астмі, є: a) макрофаг 60 b) c) d) e) лімфоцит нейтрофіл опасиста клітина еритроцит 25. Медіатором, що грає основну роль в розвитку ранньої бронхоспастической реакції у хворих на бронхіальну астму імунного генезу, є: a) гістамін b) повільно реагуюча субстанція анафілаксії c) простагландини, тромбоксан d) фактор агрегації тромбоцитів e) еозинофільний хемотаксичний фактор 26. Основними лікарськими препаратами, що застосовуються при бронхіальній астмі, є всі перераховані, окрім а) β2-агоністов b) метилксантинів c) муколітиків d) інгаляційних глюкокортикоїдів e) мембраностабилізуючих препаратів 27. Сальбутамол (вентолін) розширює бронхи шляхом а) блокування β-рецепторів бронхіального дерева b) селективного збудження β-2-адренорецепторов бронхів c) безпосереднього впливу на гладку мускулатуру бронхів d) зниження тонусу блукаючого нерва e) блокування вироблення гістаміну 28. Які характерні особливості задишки під час нападу бронхіальної астми? a) інспіраторна, брадіпное b) дихання Біота c) ортопное d) дихання Чейн-Стокса. e) поліпное 29. Чоловік 55 років, багато років страждає на бронхіальну астму. Відмічається задишка у спокої, ціаноз, збільшення печінки, набряки на ногах. Які зміни на ЕКГ з'являються на цій стадії ХОЗЛ? a) двогорбі зубці Р b) високі зубці R в V5-6 c) загострені зубці Р в II,III, aVF d) двофазні зубці Р e) гіпертрофія лівого шлуночку 31. Зміни яких показників спірограми найбільш характерні для бронхообструкції ? a) ЖЄЛ b) залишковий об'єм легень c) ФЖЄЛ d) МОД e) МВЛ 37. Ступінь тяжкості бронхіальної астми визначається всіма критеріями, окрім: a) кількістю денних симптомів в день, тиждень і вираженістю порушень фізичної активності; b) кількістю нічних симптомів на тиждень і вираженістю порушень сну; c) значенням ПШВ і її процентним співвідношенням з належним або найліпшим значенням; d) добові коливання ПШВ. e) добовою дозою кортикостероїда 38. Напад бронхіальної астми характеризується наступними симптомами, окрім: a) інспіраторна задишка b) експіраторна задишка c) дискантні хрипи d) сухі хрипи на видиху e) жорстке дихання з подовженим видихом 39. Вкажіть, який з елементів харкотиння, узятого у хворого після нападу бронхіальної астми, не свідчить про алергічний процес в бронхіальному дереві: a) спіралі Куршмана b) кристали Шарко-Лейдена c) еозинофіли d) тільця Креола /кластери клітин бронхіального епітелію/ e) моноцити 40. Вкажіть ускладнення, які не зустрічаються при системній стероїдній терапії у хворих на бронхіальну астму: a) ожиріння b) остеопороз c) артеріальна гіпотензія d) гіперглікемія. e) гастропатія 61 ПНЕВМОНІЇ 41. Дзвінкі вологі хрипи характерні а) для емфіземи легень b) для абсцесу легень c) для пневмонії d) для бронхіальної астми e) для застою крові в малому колі кровообігу 42. Для негоспітальної дольової пневмонії в період розпалу хвороби характерний перкуторний звук а) притуплений тимпаніт b) коробочний c) тимпанічний d) тупий e) металевий d) e) оксациліну натрієвої солі ампіциліну 48. До групи цефалоспоринів відносяться всі перераховані препарати, окрім а) рифампіцину b) цефалоридину c) цефалотину натрієвої солі d) кефзолу e) цефалексину 49. До групи тетрацикліну належать всі перераховані препарати, окрім а) морфоцикліну b) метацикліну c) доксициклину d) таривіду e) вібраміцину 43. Посилення голосового тремтіння є характерним a) для бронхоектазів b) для крупозної пневмонії c) для ексудативного плевриту d) для ХОЗЛ e) для емфіземи легень 50. До групи аміноглікозидів відносяться всі перераховані антибіотики, окрім а) мономіцину b) сизоміцину сульфату c) гентаміцину d) ристоміцину сульфату e) тобраміцину 44. Дихальний об'єм - це а) максимальний об'єм повітря, яке можна вдихнути після закінчення нормального вдиху b) максимальний об'єм повітря, що видихується після закінчення нормального видиху c) об'єм повітря, що вдихується або видихується d) об'єм повітря, що залишається в легенях після максимального видиху e) об'єм повітря в грудній клітці після максимального вдиху 51. У хворої К., 42 років, не госпітальна нижньодольова правобічна пневмонія, курс лікування амоксіцилліном дав незначний терапевтичний ефект. Яка подальша тактика ведення хворої? a) додати цефтріаксон b) додати метронідазол c) додати імуномодулятори d) додати відхаркуючі засоби e) додати левофлоксацин 45. Резервний об'єм вдиху - це а) максимальний об'єм повітря, яке можна вдихнути після закінчення нормального вдиху b) максимальний об'єм повітря, що видихується після закінчення нормального видиху c) об'єм повітря, що вдихується або видихується d) об'єм повітря, що залишається в легенях після максимального видиху e) об'єм повітря в грудній клітці після максимального вдиху 46. Життєва ємність легень (ЖЄЛ) - це a) максимальний об'єм повітря, що вентилюється протягом 1 міни b) об'єм повітря, що залишається в легенях після спокійного видиху c) максимальний об'єм повітря, що видихується з легень після максимального вдиху d) максимальний об'єм повітря, яке можна вдихнути після спокійного видиху e) об'єм повітря в грудній клітці після максимального вдиху 47. До групи пеніцилінів відносять всі перераховані препарати, окрім а) доксіцикліну b) карбеніциліну дінатрієвої солі c) діклоксациліну натрієвої солі 52. Для пневмонії, що ускладнила перебіг хронічного бронхіту, характерно а) виникнення вслід загострення бронхіту b) часта відсутність локальної фізикальної симптоматики c) ураження декількох сегментів в глибині легені d) схильність до затяжного перебігу і рецидивів e) все перераховане 53. Пневмонією слід називати а) запальні процеси в легенях b) інфекційні запальні процеси в легенях c) різні по етіології і патогенезу інфекційні запальні процеси в легенях d) різні по етіології і патогенезу інфекційні запальні процеси в дрібних бронхах і інтерстиції легень e) різні по етіології і патогенезу інфекційні запальні процеси в різних структурах легені з обов'язковим ураженням респіраторного відділу 54. При пневмонії уражається все перераховане, окрім а) крупних бронхів 62 b) c) d) e) трахеї альвеол інтерстиція легень середніх бронхів 55. При аускультації легень у хворих на пневмонію можна виявити все, окрім а) ослабленого дихання за відсутності хрипів b) c) d) e) сухих хрипів дрібнопухирцевих вологих хрипів крепітуючих хрипів амфоричного дихання 56. Діагноз пневмонії встановлюється на підставі наступних методів дослідження, окрім а) клінічних симптомів захворювання b) даних фізикального обстеження c) результатів рентгенологічного дослідження легень d) показників лабораторних аналізів крові e) ультразвукового дослідження легень 57. Діагноз пневмонії за наявності клінічних ознак захворювання може бути встановлений, якщо на рентгенограмі легень виявлені всі перераховані зміни, окрім а) збагаченого легеневого малюнку b) вогнищевих тіней c) ділянок затемнення, що займають частину сегменту легені d) ділянок затемнення, що займають весь сегмент легені e) ділянок затемнення, що займають всю частку легені 58. Збудником негоспітальної пневмонії найчастіше є а) пневмокок b) стрептокок c) стафілокок d) кишкова паличка e) клебсієлла 59. Збудниками госпітальної (внутрішньолікарняної) пневмонії є всі перераховані мікроорганізми, окрім а) пневмококу b) стафілококу c) клебсієлли d) хламідій e) ентеробактеру 60. Найбільш частим збудником госпітальної (внутрішньолікарняної) пневмонії у хворих літнього віку є а) пневмокок b) мікоплазма c) клебсієлла d) протей e) хламідія 61. У осіб, що страждають на хронічний алкоголізм, зростає частота пневмоній, викликаних а) пневмококом b) стрептококом c) кишковою паличкою d) клебсієллою e) стафілококом 62. У осіб з синдромом набутого імунодефіциту найбільш частим збудником пневмонії є а) пневмокок b) клебсієлла c) пневмоциста d) мікоплазма e) кишкова паличка 63. Перебіг пневмонії визначається всім, окрім а) збудника пневмонії b) часу початку етіотропної терапії c) стану бронхів d) наявністю або відсутністю хвороб, що знижують реактивність організму e) статі хворого 64. Пневмонія вважається затяжною а) якщо ознаки захворювання зберігаються через 4 тижні після його початку b) якщо захворювання продовжується більше 4 тижнів, але закінчується лікуванням при адекватній терапії c) якщо, не дивлячись на проведене лікування, зміна легеневого малюнка на рентгенограмі зберігається більше 4 тижнів після усунення клінічних симптомів захворювання d) якщо ознаки захворювання зберігаються через 2 тижні після його початку e) якщо захворювання продовжується більше 6 тижнів, але закінчується видижуванням при адекватній терапії 65. Переходу гострої пневмонії у затяжну сприяють наступні чинники: а) літній вік пацієнта b) попередні пневмонії, патологічні процеси в бронхах c) гіпофункція кори наднирників d) алкоголізм e) всі перераховані 66. При пневмонії призначають всі перераховані лікарські засоби, окрім а) етіотропних b) відхаркувальних c) бронхоспазмолітичних d) імуномодулюючих e) наркотичних 67. При виборі антибіотика для лікування пневмонії в першу чергу треба враховувати а) давність захворювання b) природу збудника інфекції, що викликав пневмонію c) супутні захворювання d) індивідуальну переносимість антибактеріальних препаратів 63 e) вік пацієнта 68. При проведенні комбінованої антибактеріальної терапії при пневмонії раціональним є поєднання наступних засобів а) пеницилінів і сульфаніламідів b) пеницилінів і тетрацикліну c) пеницилінів і аміноглікозидів d) сульфаніламідів і тетрацикліну e) сульфаніламідів і аміноглікозидів 69. Показанням для комбінованої антибіотикотерапії при пневмонії є а) важкий перебіг пневмонії за відсутності інформації про природу збудника інфекції b) змішаний характер інфекції c) необхідність посилення антибактеріального ефекту d) відсутність відомостей про природу збудника інфекції при непрямих вказівках на можливість участі грамнегативних бактерій e) все перераховане 70. З перерахованих антибіотиків хворим з алергічними реакціями на бензілпеницилін слід призначати а) ампіцилін b) цефазолін c) гентаміцин d) амоксіцилін e) цефтріаксон 71. При підозрі на пневмококову пневмонію слід призначати а) олететрін b) стрептоміцин c) пеніциліни d) еритроміцин e) левоміцетин 72. При підозрі на мікоплазменну пневмонію слід призначати а) пеніциліни b) еритроміцин c) левоміцетин d) стрептоміцин e) цепорин 73. Стафілококові пневмонії частіше розвиваються а) при грипі b) при цукровому діабеті c) у осіб літнього віку d) при хронічному бронхіті e) у пацієнтів стаціонарів (внутрішньолікарняна інфекція) 74. При двосторонній стафілококовій пневмонії з множинними вогнищами деструкції легеневої тканини лікування антибіотиками доцільно поєднувати з патогенетичною терапією, що включає все перераховане, окрім а) трансфузії свіжозамороженої плазми b) парентерального введення глюкокортикоїдних гормонів c) внутрішньовенного введення препаратів імуноглобулінів d) інфузії гепарину e) плазмаферезу 75. При підозрі на пневмонію, викликану клебсієллою, можуть бути призначені всі перераховані препарати, окрім а) пеніцилінів 1-го покоління b) цефалоспоринів 3-го покоління c) пеніцилінів 5-го покоління d) аміноглікозидів e) фторхінолонів 76. Лікування антибіотиками пневмонії слід припинити а) через 1 тиждень після початку лікування b) через 2 дні після нормалізації температури тіла c) після зникнення хрипів в легенях d) після усунення клінічних і рентгенологічних ознак захворювання e) через 7 – 10 днів після початку лікування 77. При затяжному і рецидивуючому перебігу пневмонії у чоловіків старше 40 років необхідно в першу чергу виключити а) тромбоемболію легеневої артерії b) туберкульоз легень c) рак легень d) бронхоектази e) плеврит 78. При лікуванні пневмонії у вагітних не можна застосовувати а) пеніцилін b) тетрациклін c) ампіцилін d) цефалоридин e) цефтріаксон 79. Ефективність емпірично призначеної антибактеріальної терапії при негоспітальній пневмонії оцінюють? a) Через 48 годин b) Через 24 години c) Через 72 години d) Через 5 діб від початку лікування e) Через 14 діб від початку лікування 81.Вкажіть основну (постійну) діагностичну ознаку пневмонії: a. притуплення 64 b. c. d. e. бронхіальне дихання в місці притуплення лихоманка вологі дзвінкі дрібнопухирцеві хрипи ослаблення дихання 82. Для пневмонії, на відміну від застійних явищ в легень, характерні наступні ознаки, окрім: a. недзвінкі вологі хрипи в нижньо-задніх відділах b. дзвінкі вологі хрипи c. болі при диханні d. вогнищеві тіні e. шум тертя плеври a) b) c) d) e) 83.Характеристика дольової негоспітальної пневмонії: притуплення, ослаблене дихання і бронхофонія, зсув середостіння в протилежну сторону те ж саме, але зсув у бік притуплення притуплення з тимпанічним звуком, амфоричне дихання, великопухирцеві хрипи притуплення, бронхіальне дихання, посилена бронхофонія інспіраторна задишка, зменшення об'єму легень, крепітація 85. Яка ознака свідчить про наявність ексудативного плевриту у хворого на негоспітальну дольову (крупозну) пневмонію? a. перкуторно тупість в зоні ураження b. бронхіальне дихання c. дихання і бронхофонія в зоні ураження ослаблені d. крепітація e. відставання половини грудної клітки при диханні 87.Яка з пневмоній найрідше ускладнюється абсцедуванням? : a. стафілококова b. стрептококова c. аспіраційна d. вірусна e. пневмококова 88.При якому збуднику гострої пневмонії найчастіше спостерігається деструкція легень? a. пневмокок b. стрептокок c. стафілокок d. легіонелла e. вірус 89. При крупозній пневмонії можуть бути всі ускладнення, окрім: a. пневмосклерозу b. ексудативного плевриту c. легеневої кровотечі d. абсцедування e. рестриктивної дихальної недостатності 90. Вкажіть ознаку, що відрізняє вірусну пневмонію від бактеріальної: a. інфільтративні зміни на рентгенограмі b. c. d. e. лейкоцитоз із зрушенням вліво мінімальні фізикальні зміни пульс відповідає температурі кашель з гнійним мокротинням 92. Бронхіальне дихання вислуховується а) на вдиху b) на видиху c) на вдиху і одній третині видиху d) впродовж всього вдиху і всього видиху e) на вдиху і перших двох третинах видиху 93. У хворої, 37 років, після переохолодження з'явились сухий кашель, задишка, t-39,20С. Обно: гіперемія правої щоки, аускультативно під правою лопаткою фокус дрібнокаліберних вологих хрипів. Рентгенологічно фокус гомогенного затемнення з нечіткими краями в межах декількох часточок правої легені. Ваш діагноз ? a) гостра вірусно-респіраторна інфекція b) ХОЗЛ c) гострий бронхіт d) негоспітальна вогнищева пневмонія e) вогнищевий туберкульоз легень 94. а) b) c) d) e) Гнильний, смердючий запах мокротиння з'являється: при хронічному бронхіті при раку легені при пневмонії з абсцедуванням при вогнищевій пневмонії при бронхіальній астмі 65 ХОЗЛ 84.Для якого патологічного процесу характерне вислухування сухих свистячих хрипів над всією поверхнею легень? a. підвищення повітряності легень b. наявність рідини в плевральній порожнині c. порушення бронхіальної прохідності d. ущільнення легеневої тканини e. наявність порожнини в легеневій тканині 86.Для ХОЗЛ характерні всі ознаки, окрім: a. перкуторний звук коробочний b. подовжений видих c. розсіяні сухі хрипи на видиху d. бронхіальне дихання e. експіраторна задишка 91. При емфіземі легень дихання а) везикулярне b) везикулярне ослаблене c) везикулярне посилене d) бронхіальне e) саккадоване 95. а) b) c) d) e) Еластичні волокна в мокроті виявляються: при хронічному бронхіті при крупозній пневмонії при бронхіальній астмі емфіземі легень при раку легень у стадії розпаду 96. Хворий 57 років скаржиться на кашель вранці з відходженням невеликої кількості в’язкого слізивато-гнійного харкотиння, задишку при фізичному навантаженні. Хворіє 8 років. В анамнезі – пневмонія, тупа травма грудної клітки. Палить з 14 років (1 пачка в день). Об’єктивно: температура – 36,7С; ЧДР – 20 у хв; пульс-80 у хв.; АТ – 120/70 мм рт. ст., ОФВ1 – 67%. Над легенями – послаблене везикулярне дихання у нижніх відділах, невелика кількість сухих хрипів. Рентгенологічно: посилення легеневого рисунку, розширення корня легенів. Які препарати є базисними при лікуванні захворювання даного хворого? a) мукорегулятори b) антігістамінні препарати c) бронхолітики d) протизапальні препарати e) β2-адреноміметики 97. Бронхоскопію необхідно проводити а) при ателектазі частки, сегменту легені b) при гострій дольовій, сегментарній пневмонії c) d) e) при ексудативному плевриті при бронхіальній астмі при «легеневому серці» 98. а) b) c) d) e) "Легеневе серце" може виникнути при гіпертонічній хворобі при гіпертиреозі при міокардиті ХОЗЛ при всьому перерахованому 99. Відхаркувальні засоби можуть викликати все перераховане, окрім а) посилення секреції бронхіальних залоз b) c) d) e) розрідження мокротиння посилення моторної функції бронхів поглиблення дихання прискорення дихання 100. Основною причиною розвитку гострого бронхіту є а) вдихання газів і аерозолів, що дратують слизову оболонку дихальних шляхів b) c) d) e) переохолодження вірусно-бактеріальна інфекція паління вдихання пилку рослин 101. У молодих людей (до 30-35 років) найчастішою причиною ХОЗЛ є а) повторна вірусно-бактеріальна інфекція b) дія промислових газів і аерозолів, паління c) косметичні агенти d) природжена функціональна недостатність мукоцілірного апарату дихальних шляхів e) порушення судинного тонусу 102. У людей віком старше 30-35 років, в тому числі і у немолодих, виникнення ХОЗЛ найчастіше обумовлене а) b) c) d) повторною вірусно-бактеріальною інфекцією дією промислових газів і аерозолів, палінням супутньою патологією серцево-судинної системи природженою функціональною недостатністю мукоціліарного апарату дихальних шляхів e) використанням косметичних засобів 103. Хронічний бронхіт з прогресуючим погіршенням бронхіальної прохідності незалежно від механізму її порушення і участі інфекційних агентів, називають а) простим бронхітом b) гнійним бронхітом c) ХОЗЛ d) емфізематозним бронхітом e) змішаним бронхітом 66 104. Хронічний бронхіт з періодичними загостреннями, але без вираженої і прогресуючої обструкції бронхів, називають а) простим бронхітом b) гнійним бронхітом c) обструктивним бронхітом d) емфізематозним бронхітом e) змішаним бронхітом 105. Хронічний бронхіт з участю вторинної інфекції, великою кількістю різнокаліберних хрипів в легенях і виділенням мокротиння з великою кількістю нейтрофільних лейкоцитів у стадії розпаду, називають а) простим бронхітом b) гнійним бронхітом c) обструктивним бронхітом d) емфізематозним бронхітом e) змішаним бронхітом 6) різко ослаблене дихання і відсутність в більшості випадків хрипів в легенях 7) еритроцитоз, підвищений вміст гемоглобіну 8)нормальний вміст в периферичній крові еритроцитів і гемоглобіну а) вірно 1, 3, 5, 7 b) вірно 1, 4, 5, 7 c) вірно 2, 3, 6, 8 d) вірно 2, 3, 5, 7 e) вірно 1, 3, 6, 7 110. Сухий кашель при хронічному бронхіті обумовлений а) запаленням слизової оболонки крупних бронхів b) запаленням слизової оболонки дрібних бронхів c) підвищеною чутливістю рефлексогенних зон слизової оболонки крупних бронхів d) гіпертрофією слизової оболонки бронхів e) атрофією слизової оболонки бронхів і оголюванням в ній нервових закінчень 106. Провідним симптомом хронічного бронхіту з переважним ураженням слизової оболонки крупних бронхів є а) сильний сухий кашель b) кашель з мокротинням c) задишка d) напади задухи e) кашель без мокротиння 111. Кашель з мокротинням при хронічному бронхіті свідчить про порушення мукоціліарного транспорту, що залежить від наступних чинників а) кількості і функціональної активності клітин війчастого епітелію слизової оболонки бронхів b) кількісних і якісних характеристик секрету слизистих залоз бронхів c) функції сурфактантної системи легень 107. Основний симптом хронічного бронхіту з переважним ураженням слизової оболонки дрібних бронхів а) сильний надсадний сухий кашель b) кашель з мокротинням c) задишка d) напади задухи e) кашель без мокротиння 112. Для хворих на хронічний бронхіт з переважним ураженнями крупних бронхів характерні наступні особливості зовнішнього вигляду, перкуторні і аускультативні симптоми, гематологічні показники 1) гіперстенічна конституція, розвинена скелетна мускулатура, діжкоподібна грудна клітка, рожеве забарвлення шкіри і слизових оболонок 108. При обструктивному бронхіті механізм бронхоспазму визначається всім перерахованим, окрім а) зниження активності медіаторів симпатичної нервової системи b) переважання активності медіаторів парасимпатичної нервової системи c) d) e) запального набряку слизової оболонки бронхів підвищеної чутливості рефлексогенних зон слизової оболонки крупних бронхів розширення і деформації бронхів 109. Для хворих на хронічний бронхіт з переважним ураженням дрібних бронхів характерні наступні особливості зовнішнього вигляду, фізикальні і гематологічні ознаки 1) гиперстенічна статура з розвиненою мускулатурою, діжкоподібна грудна клітка, рожевий колір шкіри 2) астенічна статура, ціаноз слизистих оболонок, втрата маси тіла 3) коробочний відтінок к перкуторного звуку над легенями, низьке стояння куполів діафрагми 4) легеневий перкуторный звук з коробочним відтінком 5) ослаблене дихання і велика кількість різного типу сухих хрипів в легенях d) e) 2) 3) 4) 5) 6) 7) 8) а) b) c) d) e) від всіх перерахованих вірно а) і b) астенічна статура, ціаноз слизових оболонок, втрата маси тіла коробочний відтінок перкуторного звуку над легенями, низьке стояння куполів діафрагми легеневий перкуторный звук з коробочним відтінком ослаблене дихання і сухі хрипи в легенях різко ослаблене дихання з відсутністю в більшості випадків хрипів в легенях еритроцитоз, високий вміст гемоглобіну нормальний зміст еритроцитів в периферичній крові і гемоглобіну вірно 1, 3, 5, 7 вірно 1, 4, 5, 7 вірно 2, 3, 6, 8 вірно 2, 3, 5, 7 вірно 1, 4, 6, 7 113. Хворого, 56 років, турбує кашель з виділенням слизового харкотиння, який триває біля 4 місяців на рік, на задишку, t - 38,7. Хворіє протягом 3 років. Палить. Аускультативно - під лопатками жорстке дихання, розповсюджені сухі хрипи. Rо дані - корені розширені, тяжисті. Ваш діагноз ? a) ХОЗЛ b) негоспітальна пневмонія 67 c) d) e) пневмоконіоз гострий бронхіт бронхіальна астма. 114. Хворий 52 роки, протягом 18 років працює формувальником литейного виробництва. Останні 7 років періодично турбує кашель із слизово-гнійним мокротинням, при фізичних навантаженнях та у спокої – задишка. Над легенями перкуторний звук з коробковим відтінком. Аускультативно: ослаблене везикулярне дихання, сухі свистячі хрипи у великій кількості. ФЗД: ОФВ1 – 48\% від належного, проба Тіффно 61\%. На рентгенограмі – збільшення повітряності легень, низьке стояння діафрагми, корені легень розширені. Ваш діагноз? a) хронічний пиловий бронхіт, ІІ стадія b) ХОЗЛ, ІІІ стадія c) пневмоконіоз: силікоз, І стадія. d) персистуюча бронхіальна астма, середньої тяжкості e) гострий бронхіт 115. Який симптом є головною клінічною ознакою дихальної недостатності II ступеню? a) відхилення від норми показників функції зовнішнього дихання b) наявність задишки при звичайних фізичних зусиллях c) наявність артеріальної гіпоксемії у вигляді ціанозу d) гіпертрофія допоміжних м'язів шиї і черевного пресу e) набряк ступнів 116. До муколітичних засобів, що руйнують пептидні зв'язки білків бронхіального слизу, відносять а) тріпсін, хімопсін b) препарати бактеріальних ферментів c) похідні тіолів - ацетілцистеїн (мукосольвін і ін.) d) стимулятори сурфактантної системи легень (бромгексин, амброксол) e) вірно а) і b) 117. Який з перахованих знеболюючих засобів протипоказаний при дихальній недостатності ІІ ступеню? a) анальгін b) но-шпа c) кетанов d) морфін e) баралгін 118. Ступінь обструкції дихальних шляхів корелює а) з інтенсивністю кашлю і кількістю мокротиння, що виділяється b) з інтенсивністю дихальних шумів над легенями і сухих хрипів c) з даними спірографії d) вірно b) і с) e) зі всім перерахованим 119. При необструктивному хронічному бронхіті в клінічній картині захворювання на перший план виступають ознаки а) бронхоспазма b) запалення слизової оболонки бронхів і порушення мукоціліарного транспорту c) інфекційного процесу d) бронхіальної дискінезії і експіраторного колапсу стінки дрібних бронхів e) всього перерахованого 120. При хронічному бронхіті з переважним ураженням дрібних (мембранних) бронхів виникнення дихальної недостатності пов'язане а) з бронхоспазмом b) із запаленням слизової оболонки бронхів і порушенням мукоціліарного транспорту c) з облітерацією просвіту дрібних бронхів і синдромом ляскаючого клапану d) B e) зі всім перерахованим 121. При гнійному бронхіті клінічна симптоматика визначається а) бронхоспазмом b) запаленням слизової оболонки бронхів і порушенням мукоціліарного транспорту c) інфекцією d) всім перерахованим e) вірно b) і с) 122. Ускладненнями хронічного бронхіту є всі перераховані, окрім а) розширення і деформації бронхіол і дрібних бронхів b) вогнищевого і дифузного пневмотораксу c) d) e) центриацинарної і бульозної емфіземи легень облітерації дрібних судин малого кола кровообігу і гіпертрофії стінки правого шлуночку серця дольового і сегментарного пневмоцирозу 123. Ускладненнями хронічного бронхіту є всі перераховані, окрім а) кровохаркання b) легеневої кровотечі c) бронхопневмонії d) дихальної недостатності і хронічного легеневого серця e) спонтанного пневмотораксу 124. До гіпертензії в малому колі кровообігу при хронічному бронхіті веде все перераховане, окрім а) спазму дрібних судин малого круга кровообігу, обумовленого порушенням рівномірності вентиляції паренхіми легень b) облітерації дрібних судин малого кола кровообігу унаслідок розвитку пневмосклерозу облітерації і колабування судин малого кола кровообігу при центриацинарнії емфіземі легень і утворенні булл в легенях d) підвищеній еластичності стінок крупних судин малого кола кровообігу e) екстраторакального депонування крові, унаслідок підвищення внутрішньогрудного тиску внаслідок бронхіальної обструкції c) 68 125. Хворі на хронічний бронхіт найчастіше вмирають від наступних захворювань, що приєднуються: а) пневмонії і легеневого нагноєння b) пневмонії і легенево-серцевої недостатності c) легенево-серцевої недостатності і легеневої кровотечі d) діастолічної серцевої недостатності e) легеневого нагноєння і легеневої кровотечі 126. Найчастішими інфекційними агентами, що викликають загострення хронічного бронхіту, є а) пневмокок b) гемофільна паличка c) стафілокок і стрептокок d) асоціація стафілококів і анаеробних неспороутворючих мікроорганізмів e) вірно а) і b) а) b) c) d) e) безперервно в період загострення захворювання в період загострення захворювання і у вигляді профілактичних курсів навесні і восени в період ремісії при виникненні ускладнень 132. При хронічному необструктивному бронхіті лікування хворого повинне проводитися а) безперервно b) в період загострення захворювання c) в період загострення захворювання і у вигляді профілактичних курсів навесні і осінню d) e) в період ремісії при виникненні ускладнень 133. Препарати для усунення бронхоспазма у хворих на ХОЗЛ підбираються 127. Свідченням до антибактеріальної терапії при хронічному бронхіті є а) загострення захворювання, що супроводжується появою хрипів в легенях b) загострення захворювання, що супроводжується посиленням кашлю і збільшенням кількості мокротиння, що виділяється c) загострення захворювання, що супроводжується сильним кашлем і ознаками бронхоспазма d) загострення захворювання, що супроводжується ознаками розвитку інфекційного процесу e) все перераховане а) b) c) d) e) 128. Клінічними ознаками розвитку інфекційного ускладнення хронічного бронхіту є все перераховане, окрім а) інтоксикації b) нудота, блювота c) фізикальної і рентгенологічної симптоматики бронхопневмонії d) посилення кашлю, збільшення кількості мокротиння e) появи бронхоспазма 129. При призначенні хворому на хронічний бронхіт антибактеріальних засобів, виборі їх дози і методу введення слід враховувати а) характер мікрофлори трахеобронхіального секрету b) чутливість мікрофлори до хіміотерапевтичних препаратів c) концентрацію вибраного засобу, яку необхідно створити в бронхіальному слизі d) переносимість препарату хворим e) все перераховане 130. Для пневмонії, що ускладнила перебіг хронічного бронхіту, характерний а) виникнення услід за загостренням бронхіту b) часта відсутність локальної фізикальної симптоматики c) ураження декількох сегментів в глибині легені d) схильність до затяжного перебігу і рецидивів e) все перераховане 131. При ХОЗЛ лікування хворого повинне проводитися шляхом пробного 2-3-денного лікування з подальшим контролем стану хворого шляхом пробного 2-3-денного лікування з подальшим клінічним контролем і визначенням показників функції зовнішнього дихання шляхом послідовного дослідження ефективності препаратів, заснованого на порівнянні показників ОФВ1 (об'ємна швидкість форсованого видиху за 1 сек) до і після введення препарату шляхом послідовного дослідження ефективності препаратів, заснованого на порівнянні показників ЖЄЛ (життєва ємність легень) до і після введення препарату шляхом послідовного дослідження ефективності препаратів, з подальшим контролем стану хворого 134. При підборі перорального бронхоспазмолітичного засобу хворому на ХОЗЛ ОФВ1 визначають до введення препарату і після його прийому а) через 1 годину b) через 5 мін c) через 15 мін d) через 30 мін e) через 3 години 135. При підборі інгаляційного бронхоспазмолітичного засобу хворому на ХОЗЛ досліджують ОФВ1 до введення препарату і після його інгаляції а) через 1 годину b) через 5 хв c) через 15 хв d) через 30 хв e) через 3 години 136. При підборі бронхоспазмолітичного засобу для внутрішньовенного введення хворому на ХОЗЛ досліджують на ОФВ1 до введення препарату і після інфузії а) через 1 годину b) через 5 хв c) через 15 хв d) через 30 хв e) через 3 години 69 137. В'язкість мокроти зменшується при призначенні наступних препаратів а) що руйнують пептидні зв'язки білків бронхіального слизу b) c) d) e) що руйнують сульфідні зв'язки муцинів бронхіального слизу стимулюючих сурфактантну систему легень вірно а) і b) всіх перерахованих 138. Чоловік 52 років звернувся до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення. Страждає на ХОЗЛ ІІ стадії. ЧСС 86 в 1 хв., АТ 170/90 мм рт.ст. Який антигіпертензивний препарат протипоказаний цьому хворому? a) індапамід b) клофелін c) пропранолол d) еналапріл e) амлодіпін 139. У хворого на ХОЗЛ виявлено розширення міжреберних проміжків, коробковий відтінок перкуторного звуку, зменшення рухливості нижнього краю легень, рентгенологічно - підвищення повітряності легень, опущення купола діафрагми. Які ознаки характеризують емфізему легень. a) усі перераховані ознаки b) розширення міжреберних проміжків c) опущення купола діафрагми d) коробковий відтінок перкуторного звуку e) підвищена повітряності легень 140. Хворі на ХОЗЛ потребують призначення антибіотиків: a) в осінньо-зимовий період b) при виділенні гнійного харкотиння c) не слід застосовувати зовсім d) при значному зниженні швидкісних показників функції зовнішнього дихання e) при наявності спіралей Куршмана в харкотинні 141. Задишка при ХОЗЛ обумовлена ураженням: a) трахеї b) великих бронхів c) бронхів середнього калібру та дрібних бронхів d) бронхіол e) легеневої тканини 142. До бронхорозширючих препаратів групи β2-агоністов пролонгованої дії відносять а) ізадрін (ізопротеренол, новодрін, еуспіран) b) фенотерол (беротек) c) орципреналіну сульфат (алупент, астмопент, метапротеренол сульфат) d) сальбутамол (альбутерол, вентолін) e) кромоглігат Na (інтал) 143. Серед холінолітиків найефективніше усуває бронхоспазм, впливаючи на рецептори бронхіального дерева, і викликає найменше число побічних реакцій а) b) c) d) e) атропін тіотропіума бромід апрофен метацин пропантелін бромід 144. Який з нижче перерахованих препаратів треба призначити хворому на ХОЗЛ в якості базового? a) інтал b) еуфіллін c) спіріва d) сальбутамол e) амброксол 145. Показанням до призначення кортикостероїдної терапії при ХОЗЛ є а) важкий клінічний перебіг захворювання b) неефективність лікування бронхоспазмолітичними засобами c) непереносимість бронхоспазмолитических засобів d) все перераховане e) вірно b) і с) 146. Призначення антагоністів кальцію при загостренні хронічного бронхіту виправдане наступними властивостями цих препаратів а) спазмолітичною дією на гладку мускулатуру бронхів b) здатністю викликати дезагрегацію еритроцитів c) спазмолітичною дією на гладку мускулатуру судин малого круга кровообігу d) e) здатністю знижувати тиск в легеневій артерії всіма перерахованими 147. Лікарські засоби, що мають симпатоміметичний ефект, сприяють відходженню мокротиння завдяки а) зняттю спазму дрібних бронхів і зниженню тонусу мускулатури крупних бронхів b) стимуляції функції війчастого апарату епітелію бронхіальної стінки c) розрідженню мокротиння d) зменшенню прилипання мокротиння до стінки бронха e) вірно а) і b) 148. Препарати холінергічної дії погіршують відходження мокроти, що обумовлене а) підвищенням тонусу гладкої мускулатури бронхів b) гальмуванням функції клітин війчастого епітелію бронхів c) підвищенням секреції трахеобронхіального слизу d) вірно а), b), с) e) зниженням секреції трахеобронхіального слизу 149. Гідратації мокроти і у зв'язку з цим поліпшенню її відходження сприяє а) велика кількість пиття 70 b) c) d) e) інгаляції лужних розчинів прийом мукалтіну вірно а) і b) все перераховане 150. У чоловіка 23 років серед повного здоров'я після сильного кашлю виник напад різких болів в грудній клітці справа. При обстеженні: справа тимпаніт, ослаблення дихання і бронхофонії. Вірогідним діагнозом є: a) крупозна пневмонія b) гострий бронхіт c) плеврит d) тромбоемболія легеневої артерії e) спонтанний пневмоторакс 71 ПЛЕВРИТИ 151. Ослаблення голосового тремтіння характерне а) для бронхоектазів b) для ексудативного плевриту c) для абсцесу легені у стадії порожнини d) для вогнищевої пневмонії e) для крупозної пневмонії 152. Сухий плеврит супроводжується всіма перерахованими симптомами, окрім а) болю в грудях b) сухого кашлю c) пітливості d) субфебрилітету e) акроціанозу 153. Найбільш ефективним методом виявлення невеликої кількості рідини в плевральній порожнині є а) рентгеноскопія (у звичайному положенні - ортопозиції) b) рентгенографія c) комп'ютерна томографія d) латероскопія (рентгеноскопія в латеропозиції) e) магнітно-резонансна томографія 154. Перкуторно плевральний ексудат визначається при його об'ємі не менше а) 50 мл b) 100 мл c) 200 мл d) 500 мл e) 1000 мл 155. Встановити етіологію плевриту найчастіше допомагає 1) дослідження плеврального ексудату 2) біопсія плеври 3) вивчення гематологічних показників 4) 5) 6) а) b) c) d) e) дослідження мокротиння клінічна симптоматика рентгенологічне дослідження органів грудної клітки вірно 1, 2 вірно 1, 5 вірно 2, 4 вірно 1, 3 вірно 1, 6 156. Основними ознаками ексудативного плевриту є а) притуплення перкуторного легеневого звуку в області, що відповідає локалізації плеврального ексудату b) ослаблення дихальних шумів при аускультації легень в зоні притуплення перкуторного звуку c) зсув органів середостіння убік, протилежну ураженій легені d) ослаблення або відсутність голосового тремтіння над зоною плеврального ексудату e) всі перераховані 157. У хворого рухи грудної клітки симетричні, коробочний звук при перкусії, ослаблене везикулярне дихання подовженим видихом, печінкова тупість зміщена вниз. Ваш діагноз: a) гідроторакс b) ексудативний плеврит c) ХОЗЛ, емфізема легень d) вогнищева пневмонія e) лобулярна пневмонія 158. У хворого 55 років виявлено відставання правої половини грудної клітки при диханні, притуплення нижче рівня 3-го ребра, ослаблене дихання і бронхофонія там же. Рентгенологічний - зсув серця вліво. Вірогідний діагноз: a) ексудативний плеврит b) крупозна пневмонія c) емфізема легень d) пневмофиброз e) пневмоторакс 159. У хворого: грудна клітка нормальної форми, зсуву середостіння немає, тупий звук при перкусії, дзвінкі вологі хрипи і виражена крепітація. Ваш діагноз: a) лобарна пневмонія (дольова) b) емфізема c) пневмоторакс d) бронхоектази e) фіброз легені 72 АБСЦЕС, ГАНГРЕНА БРОНХОЕКТАЗІЇ 160. Хворий 25 років поступив з скаргами на кашель з виділенням до 200 мл слизово-гнійного мокротиння із запахом, кровохаркання, підвищення температури до 38,2°С, нездужання, задишку. У дитинстві часто відзначав кашель. Протягом останніх 5 років - щорічні загострення. Найбільш вірогідний діагноз: a) бронхоектатична хвороба b) ексудативний плеврит c) хронічний абсцес легені d) хронічний бронхіт e) полікістоз легені 161. Хворий М., 78 років, на протязі 10 років хворіє на цукровий діабет ІІ типу. Госпіталізований із скаргами на підвищення температури тіла до 38оС, кашель, задишку. Захворів гостро, тиждень тому, діагностована негоспітальна пневмонія. Лікування ампіцилліном дало деякий позитивний ефект. Але на 7-й день захворювання відмічається різке погіршення стану хворого: підвищення температури тіла до 38,6оС, лихоманка, наростання задишки, значне збільшення кількості харкотиння, поява крові в ньому. Що є найбільш вірогідною причиною погіршення стану хворого? a) розвиток запального інфільтрату в правій легені b) розвиток гострого легеневого серця c) формування абсцесу легень d) пневмоторакс e) тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії 162. Амфоричне дихання спостерігається а) при вогнищевій пневмонії b) при бронхіті c) при бронхіальній астмі d) при абсцесі легені e) при емфіземі легень 163. У хворого 35 р., 14 днів тому з’явилася лихоманка із трясовицею, підвищення t до 39 0С, кашель з виділенням харкотиння неприємного запаху. Об-но: стан хворого важкий, ЧД-28, перкуторно зліва в н/долі легені притуплення звуку, амфоричне дихання, вологі хрипи; лейкоцити крові 16,0*109, ШОЕ 45мм/год. Ваш попередній діагноз? a) Крупозна пневмонія b) Абсцес легень c) Бронхопневмонія d) Інфільтративний туберкульоз e) Рак легень 164. Гнилісний, смердючий запах мокроти з'являється: 1) при гангрені легені 2) при раку легені 3) при абсцесі легені 4) при крупозній пневмонії 5) при бронхоектазах а) вірно 1, 2, 3 b) c) d) e) вірно 2, 3, 4 вірно 3, 4, 5 вірно 1, 3, 5 вірно 2, 3, 5 165. При абсцесі легені мокрота а) має густу консистенцію внаслідок наявності гною b) має в'язку консистенцію із-за присутності слизу c) має рідку консистенцію, оскільки містить плазму крові, що пропотіла в бронхи d) містить велику кількість еозинофілів e) «склоподібна» 166. Еластичні волокна в мокроті виявляються: 1) при абсцесі легені 2) при крупозній пневмонії 3) при туберкульозі легені 4) при хронічному бронхіті 5) при раку легені у стадії розпаду а) вірно 1, 2, 3 b) вірно 2, 3, 4 c) вірно 3, 4, 5 d) вірно 1, 3, 5 e) вірно 2, 3, 5 167. Найбільш інформативним методом виявлення бронхоектазів є а) рентгенографія b) комп'ютерна томографія c) бронхографія d) ангіопульмонографія e) магнітно-резонансна томографія 168. Бронхоскопію необхідно проводити а) при ателектазі частки, сегменту легені b) при гострій дольовій, сегментарній пневмонії c) d) e) при ексудативному плевриті при гострому абсцесі легені при а) і d) 169. У хворого лихоманка, t тіла 390С, кашель з виділенням харкотиння неприємного запаху та прожилками крові. При аускультації легень справа в н/ долі амфоричне дихання, вологі хрипи. Rtg справа в н/долі порожнина до 4 см в діаметрі, з рівнем рідини. Вірогідний діагноз? a) абсцес легень b) гангрена легень c) інфільтративний туберкульоз d) рак легень e) крупозна пневмонія 170. Студент вузу поступив до терапевтичного відділку лікарні зі скаргами на кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння, іноді з кров’яними прожилками, t=37,60С, слабкість, 73 пітливість. З дитинства часто хворів простудними захворюваннями, в останні роки двічі на рік спостерігаються загострення хронічного бронхіту. Лікар запідозрив у хворого бронхоектатичну хворобу. Який метод діагностики підтвердить це припущення? a) анамнез хворого b) фізикальне дослідження легень c) рентгенографія легень d) бронхографія e) томографія легень 171. До групи аміноглікозидів відносяться наступні антибіотики а) спіраміцин b) кларитроміцин c) цефалотин d) тобраміцин e) лінкоміцин 172. Гострий абсцес легені відрізняється від пневмонії, що ускладнилася абсцедуванням а) більш тяжким клінічним перебігом b) кількістю і характером мокротиня c) характерною етапністю перебігу захворювання і переважанням при формуванні гнійника в легені некробіотичних реакцій над запальними d) рентгенологічною картиною e) фізикальными даними 173. Збудники інфекції, що викликають гострий абсцес і гангрену легені, проникають в легеневу тканину переважно а) по бронхах b) по лімфатичних судинах c) по кровоносних судинах d) при пораненні легені e) все перераховане 174. До розвитку гострого абсцесу легені призводить все перераховане, окрім а) хронічної гнійної і анаеробної інфекції порожнини рота і глотки (карієс зубів, пародонтоз, тонзиліт), середнього вуха, додаткових пазух носа b) аспірація вмісту порожнини рота і глотки при епілепсії, алкогольному сп'янінні, наркоманії, отруєннях і ін. c) систематичного переохолодження, хронічного бронхіту d) септикопіємії e) аденоїдів 175. Вирішальну роль у виникненні гострого абсцесу легені грають наступні чинники 1) стафілокок і стрептокок 2) гнійна інфекція і неспороутворюючі анаероби 3) гнійна і вірусна інфекція 4) порушення бронхіального дренажу 5) порушення В-клітинної ланки імунітету 6) порушення Т-клітинної ланки імунітету 7) утворення антилегеневих антитіл а) b) c) d) e) вірно 1, 4, 5 вірно 3, 4, 6 вірно 2, 4, 7 вірно 2, 5, 7 вірно 1, 4, 7 176. Діагностика гострого абсцесу легені ґрунтується а) на клінічних ознаках (виділення з кашлем великої кількості гнійного мокротиння і ін.) b) на результатах лабораторного дослідження мокротиння (мокротиння з великою кількістю гнійної мікрофлори) c) на клініко-рентгенологічних ознаках d) на результатах інструментального дослідження (пневмотахометрія) e) на результатах ангіопульмонографії 177. Клініко-рентгенологічне обстеження дозволяє діагностувати гострий абсцес легені а) з моменту початку в легені запального інфекційного процесу b) з моменту формування в легені гнійника c) після прориву легеневого гнійника в бронхіальне дерево d) у всіх перерахованих випадках e) в жодному з перерахованих випадків 178. При обстеженні хворого з гострим абсцесом легені проводять все перераховане, окрім а) загальноклінічних методів дослідження b) бактеріологічного дослідження мокротиння, вмісту легеневого гнійника c) бронхоскопії d) рентгенотомографії легень e) бронхографії 179. Про порушення бронхіального дренажу при гострому абсцесі легені свідчить а) збільшення порожнини абсцесу b) ателектаз легені c) рівень рідини в порожнині абсцесу d) все перераховане e) вірно а) і з) 180. Лікування хворого з гострим абсцесом легені повинне проводитися а) у амбулаторних умовах b) у терапевтичному відділенні стаціонару c) у пульмонологічному відділенні стаціонару d) у відділенні торакальної хірургії e) в умовах реанімаційного відділення 181. Причинами недостатньої ефективності загальної антибактеріальної терапії при гострому абсцесі легені і переходу процесу в хронічний частіше є а) швидкий розвиток лікарської резистентності збудників інфекції b) погана переносимість антибіотиків пацієнтом (побічні реакції) c) раннє формування обмежувальної капсули навколо інфекційного вогнища в легені d) все перераховане e) вірно а) і b) 74 182. Основними і найбільш результативними методами лікування гострого абсцесу легені є а) санаційна бронхоскопія з місцевим застосуванням антибактеріальних і антисептичних засобів катетеризація гнійника через трахею або грудну стінку трансторакальна пункція гнійника з промиванням порожнини і введенням в неї лікарських засобів вірно а), b), с) антибіотикотерапія b) c) d) e) 183. Лікування гострого абсцесу легені відбувається а) шляхом звільнення гнійної порожнини в легені від збудників інфекції і формування на її місці рубця шляхом звільнення порожнини в легені від збудників інфекції, епітелізації її стінки і формування вторинної кісти легені c) шляхом формування на місці гнійної порожнини вогнища ущільнення легеневої тканини d) всіма перерахованими шляхами e) вірно а) і b) b) 184. При абсцесі легені фіброзна капсула формується а) через 2-4 тижні b) через 2 місяці c) через 4-6 місяців d) через 6-8 місяців e) через 1 рік 185. Хронічний абсцес легені може ускладнюватися а) кровохарканням і легеневою кровотечею b) сепсисом і метастатичними абсцесами c) легенево-серцевою недостатністю d) амілоїдозом внутрішніх органів e) всім перерахованим 186. а) b) c) Антібіотікотерапія хронічного абсцесу легені зазвичай приводить до ремісії процесу до вилікування з рубцюванням порожнини абсцесу до вилікування з формуванням вторинної кісти легені d) до загострення процесу e) до виникнення ускладнень 187. Гангрену легені від гострого абсцесу відрізняє все перераховане, окрім а) збудників захворювання b) важчого перебігу захворювання з прогресуванням гнійно-некротичного процесу в легенях c) переважання запально-некротичних змін в легенях над деструктивними d) частого приєднання ускладнень - кровохаркання і легеневої кровотечі, гострого піопневмотораксу, серцево-судинної недостатності e) відсутність клінічних і рентгенологічних ознак відмежування запально-некротичного процесу в легенях 188. Виникнення гангрени легені, головним чином, обумовлене а) дією інфекційного фактора - асоціації гнійної мікрофлори і неспороутворюючих анаеробів b) місцевими умовами, сприятливими для вегетації збудників інфекції (при попередніх хронічних неспецифічних захворюваннях легень, пороках розвитку легень і так далі) загальними чинниками, що знижують резистентність макроорганізму до інфекції (імунодефіцит, важкий цукровий діабет, злоякісні пухлини, аліментарна дистрофія і т.ін.) d) сукупністю всіх перерахованих чинників e) вірно а) і b) c) 189. Відсутність ознак відмежування запально-некротичного процесу при гангрені легені зумовлює а) важчий перебіг захворювання з прогресуванням, хоча можливі короткочасні періоди ремісії на тлі масивної антибіотикотерапії b) переважання на рентгенограмі запальних легеневих змін над деструктивними c) приєднання таких ускладнень як легенева кровотеча, гострий піопневмоторакс, серцева недостатність d) необхідність раннього оперативного лікування, результат якого завжди представляється невизначеним e) все перераховане 190. Ускладненнями бронхоектатичної хвороби можуть бути всі перераховані, окрім а) легенево-серцевій недостатності b) кровохаркання і легеневої кровотечі c) амілоїдозу внутрішніх органів d) метастатичних абсцесів і сепсису e) атеросклерозу судин малого кола кровообігу 191. Бронхоектатична хвороба часто поєднується з наступними захворюваннями а) цукровим діабетом b) виразковою хворобою шлунку і дванадцятипалої кишки c) хронічним синуситом (гайморитом), аденоїдами d) хронічним тонзилітом e) ішемічною хворобою серця 192. При бронхоектатичній хворобі кровохаркання і легенева кровотеча а) ніколи не є першими її симптомами b) можуть спостерігатися разом з іншими симптомами захворювання c) часто є першими і єдиними ознаками захворювання при верхньодольовій локалізації бронхоектазів d) ніколи не розвиваються e) вірно а) і b) 193. При аускультації легень у пацієнта з бронхоектатичною хворобою зазвичай виявляють а) непостійні сухі хрипи в зоні ураження b) розсіяні сухі і вологі хрипи c) локальні дрібнопухирцеві і крепітуючі хрипи d) локальні велико- і середньопухирцеві хрипи, іноді у поєднанні з сухими e) вірно а) і b) 75 194. Рентгенологічне дослідження легень при бронхоектатичній хворобі виявляє а) множинні тонкостінні порожнинні утворення в легенях b) тіні розширених бронхів з ущільненими стінками c) локальне посилення і деформацію легеневого малюнка з сітчасто-петлястими змінами в прикореневій області d) порожнинне утворення з рівнем рідини e) периферичний інфільтративний фокус, високе стояння діафрагми і плевральний випіт на стороні ураження 195. Лікування загострення бронхоектатичної хвороби проводиться з урахуванням клінічних проявів захворювання, його стадії, поширеності ураження, ускладнень і включає а) антибіотикотерапію - загальну і місцеву (інтратрахеальне введення препаратів, зокрема по катетеру через мікротрахеостому) b) лікувальні бронхоскопії c) постуральний дренаж d) терапію дихальної і серцево-судинної недостатності e) все перераховане 196. Вирішальне значення в діагностиці бронхоектатичної хвороби належить а) клініко-рентгенологічному методу b) бронхоскопії c) бронхографії d) пневмотахометрії e) комп'ютерній томографії 197. Пацієнти, що страждають на бронхоектатичну хворобу, зазвичай пред'являють скарги а) лихоманка, болі в грудях b) кашель мокротинням, що легко відділяється, частіше вранці c) кровохаркання, легенева кровотеча d) задишка e) всі перераховані 198. При неможливості проведення оперативного лікування бронхоектатичної хвороби (відмова пацієнта від операції, наявність протипоказань до неї) хворому слід рекомендувати а) санаторно-курортне лікування 1 раз на рік b) постуральний дренаж c) проведення профілактичних курсів антибиотикотерапії весною і осінню d) все перераховане e) вірно а) і b) 199. Кровохаркання і легенева кровотеча у пацієнтів з бронхоектатичною хворобою виникають а) пошкодження судин слизової оболонки бронхів b) розвитку пневмоцирозу c) розвитку колатералей між системою бронхіальних і легеневих артерій d) вірно а) і с) e) розвитку пневмосклерозу 200. Найбільш ефективним консервативним методом гемостазу при легеневій кровотечі у пацієнтів з бронхоектатичною хворобою є a) введення хлористого кальцію b) введення амінокапронової кислоти c) введення вікасолу і вітаміну С d) керована артеріальна гіпотензія e) киснева терапія + # В процесі біосинтезу інсуліну найважливішу роль виконують іони: 0 Кальцію 1 Цинку 0 Калію 0 Магнію 0 Натрію # Яка основна проміжна речовина, яка утворюється в процесі біосинтезу інсуліну, відображатиме інсулін-синтезуючу функцію підшлункової залози у хворого, який приймає інсулін? 0 Пре-проінсулін 1 С-пептид 0 Проінсулін 0 Інсуліноподібний фактор зростання-1 0 Глюкагон # При якому захворюванні найбільш виражене зниження кількості рецепторів до інсуліну? 1 При цукровому діабеті 2 типи 0 При цукровому діабеті 1 типу 0 При інсуліномі 0 При ожирінні 0 При гипотіреозі # 76 У патогенезі цукрового діабету 1 типу найважливішу роль відіграє: 0 Генетичний дефект противірусного імунітету 0 Генетичний дефект Т-лімфоцитів 0 Контраінсулярні гормони 1 Первинний деструктивний процес підшлункової залози 0 Інсулінорезистентність # Який з гормонів найбільше пригнічує секрецію інсуліну? 0 Адреналін 1 Соматостатин 0 Глюкагон 0 Норадреналин 0 Пролактин # Яка з тканин є найбільш інсулінзалежною? 1 М'язова 0 Нервова 0 Жирова 0 Кісткова 0 Лимфоїдна # Найхарактернішою дією фізіологічних доз глюкогону є: 0 Стимуляція глюконеогенезу 0 Стимуляція секреції інсуліну 1 Підвищення рівня глюкози 0 Зниження рівня глюкози 0 Пермісивне дія на інсулін # Найхарактернішою ознакою цукрового діабету 1 типу є: 0 Асоціація з HLA-антигенами 1 Присутність антитіл до острівкової тканини підшлункової залози 0 Зменшення кількості рецепторів до інсуліну 0 Збільшення інсулінорезистентності 0 Підвищення осмолярності плазми # Яка з ранніх ознак характерна для діабетичної нефропатії? 1 Селективна альбумінурія 0 Ортостатична протеїнурія 0 Транзиторна артеріальна гіпертензія 0 Зниження швидкості клубочкової фільтрації 0 Підвищення рівня креатиніну крові # Для діабетичної кетоацидотичної коми найхарактернішою ознакою є: 0 Гіпотермія 0 Дегидатація 0 Артеріальна гіпотонія 1 Присутність запаху ацетону з рота 0 Сухість шкіряних покровів # Для молочно-кислої коми найхарактернішою ознакою є: 0 Дихання Куссмауля 0 Нудота, блювота 1 Збільшення рівня лактату крові 0 Симптоми дегідратації 77 0 Все перераховане # Найвірогіднішою причиною стійкої тахікардії у хворих на цукровий діабет 1 типу є: 0 Поєднанням цукрового діабету з тиреотоксикозом 0 Діабетична кардіоміопатія 0 Ішемічна хвороба серця 1 Автономна серцева нейропатія 0 Гипокаліємія # Найхарактернішим ураженням нирок при цукровому діабеті є: 1 Вузликовий гломерулосклероз 0 Дифузний гломерулосклероз 0 Амілоїдоз 0 Хронічний пієлонефрит 0 Гідронефроз # Найхарактернішим ураженням органів зору у хворих на цукровий діабет є: 0 Порушення акомодації 1 Діабетична ретинопатія 0 Катаракта 0 Короткозорість 0 Кон'юнктивіт # Основним механізмом дії сульфаніламідних цукрознижуючих препаратів є: 0 Супресія контраінсулярних гормонів 0 Потенціювання дії інсуліну 0 Поліпшення периферичної утилізації глюкози 1 Підвищення синтезу і секреції ендогенного інсуліну 0 Посилення липолізу # Який основний механізм цукрознижуючої дії бігуанидів? 1 Поліпшення утилізації глюкози периферичними тканинами 0 Підвищення секреції інсуліну бета-клітками 0 Зниження активності інсулінази печінки 0 Зменшення всмоктування глюкози в кишечнику 0 Гальмування глюконеогенеза і глікогеноліза # Головне показання для призначення лікування цукрознижуючими сульфаніламідними препаратами: 1 Цукровий діабет 2 типу у дорослих 0 Ювенільний цукровий діабет 0 Лабільний перебіг цукрового діабету 0 Цукровий діабет 2 типу у вагітних 0 Цукровий діабет 2 типу у огрядних людей # Який вид лікування найдоцільніший при цукровому діабеті вагітних? 0 Інсулін короткої дії 0 Бігуаниди 0 Похідні сульфанілмочевини 0 Пролонговані форми інсуліну 1 Пролонговані види інсуліну в поєднанні з інсулінами короткої дії # Доповнення продуктів, що містять клітковину, до дієти пацієнтів з цукровим діабетом сприяє: 0 Зменшенню гіперглікемії 0 78 Зменшенню гіперліпидемії 0 Зменшенню абсорбції глюкози в кишечнику 0 Посиленню синтезу вітамінів групи В 1 Всьому перерахованому # Який з препаратів інсуліну має коротку дію? 0 Протафан 1 Актрапід 0 Лантус 0 Льовемір 0 Хумодар Би # Який з препаратів має середню тривалість дії? 0 Актрапід 0 Фармасулін Н 0 НовоРапід 0 Епайдра 1 Протафан # Який з перерахованих інсулінів має найбільшу тривалість дії? 0 Актрапід 0 Протафан 0 Епайдра 0 Хумодар Би 1 Лантус # Який з показників най адекватніше характеризує стан компенсації цукрового діабету? 0 Рівень глікемії натщесерце 0 Рівень добової глюкозурії 1 Рівень глікованого гемоглобіну 0 Рівень постпрандіальної глікемії 0 Наявність ацетонурії # Який з клінічних симптомів не характерний для гіпоглікемії? 0 Серцебиття 0 Пітливість 0 Відчуття голоду 0 Запаморочення 1 Пронос # Вторинний цукровий діабет зустрічається при патології: 0 Надниркових заліз 0 Підшлункової залози 0 Гіпофізу 0 Надниркових заліз і гіпофізу 1 Вірно все # Як називається пухлина з дельта-кліток підшлункової залози? 0 Інсулінома 0 Глюкагонома 1 Соматостатінома 0 Феохромоцитома 0 Естрома # 79 Чинниками ризику розвитку цукрового діабету 2 типи є: 0 Переїдання 0 Стресові ситуації 0 Атеросклероз 0 Наявність цукрового діабету 2 типи у родичів 1 Вірно все # Яка середньодобова потреба здорової дорослої людини в інсуліні? 0 10-20 Од 0 20-30 Од 1 30-40 Од 0 40-50 Од 0 100-120 Од # Яка речовина є фізіологічним стимулятором секреції інсуліну? 0 Білок 1 Глюкоза 0 Жир 0 Електроліти 0 Амінокислоти (аргінін і лейцин) # Яка основна дія інсуліну на білковий обмін? 1 Анаболічна 0 Катаболічна 0 Гальмує розпад білка 0 Не впливає на білковий обмін 0 Вірно все # Яка основна патофізіологічна відмінність цукрового діабету 1 типу від 2? 0 Низький рівень або відсутність С-пептиду 0 Відносний дефіцит інсуліну 1 Абсолютний дефіцит інсуліну при діабеті 1 типу 0 Патологія інсулінових рецепторів 0 Стійкість до кетоацидозу # Який рівень глюкози в крові характеризує порушення толерантності до вуглеводів? 0 Натщесерце - 5.4 ммоль/л, через 2 години - 7.8 ммоль/л 0 Натщесерце - 6.3 ммоль/л, через 2 години - 11.9 ммоль/л 0 Натщесерце - 5.5 ммоль/л, через 2 години - 9.9 ммоль/л 1 Натщесерце - 6.0 ммоль/л, через 2 години - 10.2 ммоль/л 0 Натщесерце - 8.5 ммоль/л, через 2 години - 10.2 ммоль/л # Характерними ознаками цукрового діабету 1 типу є: 0 Виникає частіше у молодому віці 0 Швидкий початок захворювання 0 Схильність до кетоацидозу 0 Схуднення на фоні підвищеного апетиту 1 Вірно все # Найхарактернішою ознакою діабетичної непроліфератівнї ангіоретинопатії є: 1 Вени сітківки розширені і звиті 0 Крововиливу в сітківку 0 Неоваскуляризація 0 Симптоми Салюса 80 0 Всі перераховані # Найважливішою ознакою діабетичної проліферативної ретинопатії є: 0 Вени сітківки розширені і звиті 0 Мікрогеморрагії в сітківку 1 Неоваскуляризація 0 Симптоми Салюса 0 Всі перераховані # Найхарактернішою ознакою докліничної стадії діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок є: 0 Біль в ногах, похолодання, парестезії 0 Порушення трофіки шкіри ступень і гомілок 1 Зміни мікроциркуляції за даними спеціальних методів дослідження 0 Дисфункція судин за даними реовазографії 0 Ослаблення пульсації на артеріях стоп # Інсулінотерапія показана в першу чергу хворим цукровим діабетом при: 0 Наявності ішемічної хвороби серця 1 Кетоацидозі 0 Діабетичної ентеропатії 0 Діабетичної гепатопатії 0 Артеріальної гіпертензії # Що посідає перше місце в розвитку синдрому хронічному передозуванні інсуліном? 1 Гіпоглікемія 0 Гіперглікемія 0 Посилення глікогенолізу 0 Викид контраінсулярних гормонів 0 Посилення глюконеогенезу # Основним протипоказанням до збереження вагітності при цукровим діабеті є: 1 Важка форма цукрового діабету 0 Діабетична полінейропатія 0 Проста діабетична ретинопатія 0 Діабетична нефропатія ІІІ ступеня (за Могенсен) 0 Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок ІІ ступеня # Яка з вказаних професій показана пацієнту з цукровим діабетом? 0 Електрик 0 Шофер 0 Диспетчер 1 Бібліотекар 0 Вантажник # Яка з професій протипоказана пацієнту з цукровим діабетом? 1 Диспетчер 0 Педагог 0 Бібліотекар 0 Юрист 0 Реєстратор # При декомпенсації цукрового діабету рівень постпрандіальної глікемії складає: 0 до 6 ммоль/л 0 до 8 ммоль/л 81 1 більше 9 ммоль/л 0 Від 6 до 8 ммоль/л 0 Декомпенсація діабету не залежить від рівня глікемії # Синдром Моріака характеризується всіма ознаками, окрім: 1 Схуднення 0 Гепатомегалії 0 Затримки статевого розвитку 0 Появи рожевих стрій 0 Гіперглікемії # Який з препаратів використовується при лікуванні діабетичної кетоацидотичної коми? 0 Гемодез 1 Ізотонічний розчин натрію хлориду 0 Гіпотонічний розчин натрію хлориду 0+ Кріопреципітат 0 Преднізолон # Який з препаратів разом з інсуліном має призначатись в першу чергу при лікуванні гіперосмолярної коми? 0 Гепарин 0 Ізотонічний розчин натрію хлориду 1 Гіпотонічний розчин натрію хлориду 0 5% розчин глюкози 0 3% розчин хлористого калію # Який з препаратів використовується при лікуванні лактатацидемічної коми у хворих на цукровий діабет? 0 Розчин гідрокарбонату натрію 0 Інсулін 0 5% розчин глюкози 0 Вірно В і З 1 Вірно все # Який з препаратів є засобом вибору при лікуванні діабетичної нефропатії? 0 Резерпін 1 Каптоприл 0 Метопролол 0 Амлодіпин 0 Доксазозин # Який з перерахованих препаратів володіє властивістю активувати поглинання глюкози периферичними тканинами? 0 Трентал 0 Глібенкламід 0 Нікотинова кислота 1 Метформін 0 Солкосеріл # Який з показників відображає функціональний стан острівкового апарату у хворого, що приймає інсулін? 0 Рівень глікованого гемоглобіну 0 Вміст імунореактивного інсуліну в крові 1 Рівень С-пептиду 0 Вміст глюкагону в крові 0 82 Рівень соматостатину в крові # Яка орієнтовна доза інсуліну у розрахунку на 1кг мас тіла у хворого з вперше виявленим діабетом за наявності кетоацидозу? 0 0.1-0.3 Од 0 0.3-0.5 Од 0 0.5-0.6 Од 1 0.7-0.9 Од 0 1.0-1.5 Од # Які препарати доцільніше призначати пацієнту з цукровим діабетом за наявності тахікардії і гіпертензії? 1 Кардіоселектівні бета-адреноблокатори 0 Донатори сульфгідрильних груп 0 Препарати калію 0 Антагоністи кальцію 0 Тіазидоподібні діуретики # Для гиперосмолярної коми характерні ознаки, окрім: 0 Високий рівень глікемії 0 Висока осмолярність плазми крові 0 Відсутність ацетону в сечі 0 Сухість шкірних покривів 1 Гипонатріемія # При якій ендокринній патології можливий розвиток негазового ацидозу? 0 Дифузний токсичний зоб 0 Гипотіреоз 0 Акромегалія 0 Хвороба Аддисона 1 Цукровий діабет # Яка особливість не характерна для інфаркту міокарду у хворих на цукровий діабет? 0 Q-інфаркт міокарда 1 Супроводжується розвитком гіпоглікемії 0 Відсутні характерні зміни на ЕКГ 0 Відсутнє підвищення рівня маркерів некрозу міокарду 0 Вірно все # Які зміни з боку очей в першу чергу свідчать про наявність діабетичної ретинопатії? 0 Порушення колірного сприйняття 0 Порушення темнової адаптації 1 Мікроаневризми на очному дні 0 Звуження артерій очного дна 0 Розвиток кон'юнктивіту # Рівень фруктозамину в крові може бути показником глікемії на протязі: 0 1-й тижні 1 2-3 тижнів 0 2 місяців 0 3 місяців 0 4-6 місяців # Посилення потовиділення у верхній половині тулуба у хворих з цукровим діабетом свідчить про наявність: 0 Гіпоглікемії 83 1 Вегетативної нейропатії 0 Набряклого синдрому 0 Діабетичної нефропатії 0 Лімфостазу в нижній частині тіла # У патогенезі розвитку діабетичної стопи мають значення такі чинники: 0 Наявність макроангіопатії 0 Розвиток мікроангіопатії 0 Наявність нейропатії 0 Присутність інфекції 1 Все перераховане # Який з показників глікемії найбільш інформативний при проведенні орального тесту толерантності до вуглеводів? 0 Натщесерце 0 Через 30 хвилин після прийому глюкози 0 Через 60 хвилин після прийому глюкози 0 Через 90 хвилин після прийому глюкози 1 Через 120 хвилин після прийому глюкози # Для якої тканини найбільш характерна висока активність сорбітолового шляху обміну глюкози? 0 М'язова тканина 0 Жирова тканина 1 Нервова тканина 0 Тканина печінки 0 Кришталик ока # Раннім маркером діабетичної нефропатії є: 1 Мікроальбумінурія (30-300 мг/доба) 0 Протеїнурія (більше 300 мг/доба) 0 Артеріальна гіпертензія 0 Зниження швидкості клубочкової фільтрації нижче 10 мл/хв 0 Глюкозурія (більше 10 г/л) # B нормі екскреція альбуміну з сечею за добу складає: 0 до 15 міліграм 0 до 30 міліграм 0 30-100 міліграм 0 до 300 міліграм 1 Від 15 до 30 міліграм # Інсулін продукується такими клітками острівців Лангерганса: 0 α-клітини. 1 β-клітини. 0 δ-клітини. 0 γ-клітини 0 τ-клітини. # До гормонів, які продукуються острівцями Лангерганса, належать: 0 Пролактін. 0 Лютропін. 0 Адреналін. 1 Глюкагон. 0 Вазопресин. 84 # Основний механізм ендокринних захворювань. 0 Патологія серцево-судинної системи. 1 Порушення біосинтезу і секреції гормонів. 0 Кахексія. 0 Фізичні і розумові перевантаження. 0 Інфекційні процеси. # Фізіологічним регулятором синтезу і секреції інсуліну є такий чинник: 1 Концентрація глюкози крові. 0 Концентрація катехоламинів крові. 0 Концентрація білків крові. 0 Концентрація тригліцеридів крові. 0 Концентрація неестеріфікованих жирних кислот. # До «кетонових тіл» належать: 1 Ацетооцтова кислота. 0 Лактат. 0 Коензім-А. 0 Хиломікрон. 0 Ацетоацетіл коензим А. # До ендокринної системи належать залози: 0 Секретуючі ферменти. 1 Виділяючі у внутрішнє середовище організму високоактивні речовини. 0 Що мають вивідні протоки. 0 Виділяючі протеази. 0 Виділяючі амілази. # Інсулін регулює метаболізм в таких органах і тканинах, окрім: 0 М'язи. 0 Жирова тканина. 0 Печінка. 1 Нервова. 0 Міокард. # Який з приведених методів є обов'язковим при терапії всіх клінічних форм цукрового діабету? 1 Дієтотерапія. 0 Лікування рослинними гипоглікемітазами. 0 Лікування фізіотерапевтичними засобами. 0 Лікування цукрознижуючими таблетованими препаратами. 0 Інсулінотерапія. # У хворого кетоацидоз. Який варіант інсулінотерапії найбільш раціональний? 1 Введення інсуліну короткої дії 4-5 разів на добу. 0 Введення препаратів інсуліну тривалої і середньої тривалості 1 разів на добу вранці. 0 Введення препаратів середньої тривалості дії вранці і увечері. 0 Комбінування препаратів інсуліну тривалого з 2-3 ін'єкціями інсуліну короткого. 0 Введення інсуліну середньої дії вранці і увечері разом з коротким інсуліном. # Яке з перерахованих ускладнень лікування бігуанидами є найгрізнішим і небезпечним? 0 Диспепсія. 0 Алергія. 0 Кетоацидоз. 85 0 В12-фолиеводефицитная анемія. 1 Молочнокислий ацидоз. # Який з нижче перерахованих методів розрахунку характеризує орієнтовану добову дозу інсуліну при інсулінозалежному вперше виявленому діабеті без кетоацидозу? 1 0,5 ОД на 1 кг нормальної маси тіла на добу. 0 0,7-0,8 ОД на 1 кг нормальної маси тіла на добу. 0 40 ОД. 0 1 ОД на 1 кг нормальної маси тіла на добу. 0 0,9 ОД на 1 кг нормальної маси тіла на добу. # Які з перерахованих заходів необхідні для виведення з гіпоглікемічної коми? 0 Внутрішньовенне краплинне введення 10% глюкози. 1 Внутрішньовенне струменеве введення 40 % глюкози. 0 Внутрішньовенне краплинне введення 40 % глюкози. 0 Внутрішньовенне краплинне введення 5 % глюкози. 0 Внутрішньовенне краплинне введення 40 % глюкози з 6-8 ОД інсуліну. # Для діабетичної автономної нейропатії не характерно: 0 Постуральная гипотензія. 0 Імпотенція. 0 Затримка сечовипускання. 0 Гастропарез. 1 Гіперпігментація шкіри. # Для діабетичного кетоацидозу характерні такі прояви, окрім: 0 Пониження утилізації глюкози тканинами. 0 Зростання катаболізму білків. 1 Зменшення липолізу. 0 Збільшення діурезу. 0 Підвищення осмолярності плазми. # Який з препаратів можна застосовувати хворим діабетом, не боячись метаболічних ускладнень? 0 Бета-адреноблокатори. 0 Альфа-адреностимулятори. 0 Глюкокортикоїди. 1 Ацетілсаліциловую кислоту. 0 Тіазиди. # Цукровий діабет 2 типи не характеризується: 0 Початком захворювання в похилому віці. 0 Поступовим розвитком. 0 Надмірною масою тіла. 0 Стабільною течією. 1 Схильністю до кетоацидозу. # Стадії діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок, окрім: 0 Доклінічна (метаболічна). 0 Функціональна. 0 Органічна. 0 Виразково-некротична. 1 Термінальна. # Стадії діабетичної ретинопатії, окрім: 0 86 Непроліферативна ретинопатія. 0 Препроліферативна ретинопатія. 0 Проліферативна ретинопатія. 1 Виразково-проліферативна ретинопатія. # Які ознаки не характерні для діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок: 0 Наявність болів, мерзлякуватості, парестезії в ногах. 0 Порушення трофіки, атрофія м'язів гомілки, стопи. 0 Пониження або відсутність пульсації на артеріях стоп. 0 Зміни мікроциркуляції за даними капіляроскопії. 1 Відсутність змін на тепловізограмі. # При яких з перерахованих станів у хворих на цукровий діабет не показане лікування інсуліном? 0 Цукровий діабет 1 типу, середньої форми у стадії декомпенсації. Діабетичний кетоацидоз. 0 Цукровий діабет 1 типу, середньої форми у стадії компенсації. Вагітність. 1 Вперше виявлений діабет. Ожиріння III ст. 0 Хвороби крові. 0 Цукровий діабет 2 типи. Гострий інфаркт міокарда. # При яких з перерахованих станів у хворих на цукровий діабет показане лікування цукрознижуючими сульфаніламидами? 0 Цукровий діабет 1 типу, компенсація. Діабетична нефроангіопатія, нефротична стадія. 0 Цукровий діабет, легка форма у стадії компенсації. 1 Цукровий діабет 2 типи, середню тяжкість. Проста діабетична ретинопатія. 0 Цукровий діабет 2 типи, середню тяжкість, компенсація. ІХС, гострий інфаркт міокарду, СН 1. 0 Цукровий діабет 1 типу, середньої тяжкості, компенсація під час операції - холецистектомії. # Ускладненнями інсулінотерапії можуть бути: 0 Лейкопенія, тромбоцитопенія. 0 Артеріальна гіпертензія. 0 Закрепи. 0 Жирова дистрофія печінки. 1 Ліподистрофія. # Які з перерахованих професій не протипоказані для хворих на цукровий діабет середньої і важкої форм? 0 Льотчик, водій. 0 Робота, пов'язана з нічними змінами, відрядженнями. 0 Висотні роботи. 0 Машиніст. 1 Вчитель в школі. # Які з перерахованих симптомів не характерні для гіперосмолярної коми? 0 Поверхневе, прискорене дихання. 0 Локальна неврологічна симптоматика. 1 Кетоацидоз. 0 Висока гіперглікемія. 0 Дегідратація. # Які з вказаних симптомів характерні для гіпоглікемії? 0 Судоми. 0 Рефлекси підвищені. 0 Діплопія. 0 Відчуття голоду. 1 Всі перераховані. 87 # Хворому 63 років, страждає на цукровий діабет типу 1. На фоні гострого порушення мозкового кровообігу розвинулася висока гіперглікемія, різке зневоднення, гиперхлоремія, гипернатріемія. Кетонемія і ацетонурія відсутні. Вкажіть правильний діагноз: 0 Гиперлактацидемічна кома. 0 Гостра ниркова недостатність. 0 Гиперкетонемічна діабетична кома. 0 Хронічна ниркова недостатність. 1 Гиперосмолярна кома. # Чоловік 26 років, скаржиться на спрагу, підвищене сечовиділення, загальну слабкість, зменшення ваги тіла. Об'єктивно: шкіра суха, червоні щоки, дихання везикулярне. Тони серця звучні. Язик сухий. Симптомів подразнення очеревини немає. Яке дослідження є найбільш інформативним для встановлення діагнозу? 1 Аналіз крові на глюкозу. 0 Загальний аналіз крові. 0 Загальний аналіз сечі. 0 Аналіз сечі за Зімницким. 0 Аналіз крові на печінкові проби. # У чоловіка 25 років, який 8 років хворіє на цукровий діабет, розвинулася кома. Об'єктивно: шкіра суха, тургор понижений, дихання Куссмауля, артеріальний тиск - 105/60 мм рт. ст., пульс -116/хв., запах ацетону в повітрі. Який вид коми можна запідозрити? 0 Гипоглікемічна. 0 Гиперосмолярна. 0 Молочнокисла. 1 Кетоацидотична. 0 Мозкова. # Хворий 46 років. Хворіє на цукровий діабет 9 років, одержує інсулін Хумодар Би - 26 ОД вранці і 18 ОД увечері. Скарги на слабкість, млявість вранці після сну, головний біль, пітливість вночі. Об'єктивно: пульс-72/хв., АТ - 125/70 мм рт. ст. Межі серця в нормі. Печінка +4см. Глюкоза крові: 8.00 - 14 ммоль/л; 12.00 - 9 ммоль/л; 17.00 - 11 ммоль/л; 2.00 - 3,8 ммоль/л. З чим пов'язані скарги, які виникають? 0 Недостатня доза інсуліну вранці. 0 Недостатня доза інсуліну увечері. 0 Наявність гепатозу. 0 Клімактеричний синдром. 1 Надлишок дози інсуліну увечері. # Пацієнту 13 років. Захворів гостро. Спрага, поліурія, слабкість, за 2 тижні схудлий на 4 кг Об'єктивно: загальний стан задовільний, запаху ацетону немає. Рівень глюкози: у крові натщесерце - 32 ммоль/л, в сечі - 6 %, ацетон (+). Ваша тактика? 0 Дієтотерапія 0 Призначення цукрознижуючих трав 0 Призначення бігуанидів 0 Призначення похідних сульфонілмочевини 1 Призначення інсулінотерапії # Хлопець 15 років хворіє на цукровий діабет другий рік. Об'єктивно: мова суха. Заєди в кутках рота. Діабетичний рум'янець. Печінка +4 см, м'яка. Глікемія натщесерце - 12,3 ммоль/л. глюкозурія - 25 г/л. Підвищений рівень тріглицеридів в плазмі. Для профілактики ускладнень цукрового діабету слідує: 0 Призначити інгібітори альдозоредуктази 0 Призначити ангіопротекторні засоби 0 Призначити вітаміни А, Е, З 1 Досягти стабільної нормоглікемії 0 Призначити гиполіпидемічні засоби # Чому при гиперосмолярній комі відсутні ознаки кетоацидозу? 1 Збережена залишкова секреція інсуліну, яка гальмує липоліз 0 88 Підвищена активність контрінсулярних гормонів 0 Підвищений рівень глюкози нейтралізує липоліз 0 Зменшення ОЦК блокує липоліз 0 При цьому стані превалює липогенез # Вісімнадцятирічна жінка впродовж 5 років хворіє на цукровий діабет. Одержує 36 ОД інсуліну на добу. Під час пневмонії стан різко погіршав: значно посилилася спрага, з'явився біль в животі, нудота, блювота, сонливість. Хворий відмовився увечері від їжі, не одержав чергову вечірню дозу інсуліну, вранці знепритомніла. Об'єктивно: без свідомості, шкіра суха, тургор понижений. Язик сухий, дихання галасливе і глибоке, різкий запах ацетону з рота. Температура тіла - 36,6 0С, пульс - 100/хв., АТ - 90/50 мм рт. ст. У сечі різко позитивна реакція на ацетон. Глюкоза крові - 33 ммоль/л. Який попередній діагноз? 0 Лактацидемічна кома 0 Гиперосмолярна кома 1 Кетоацидотична кома 0 Печінкова кома 0 Церебральна кома # Хворий госпіталізований у відділення без свідомості. Хворіє на цукровий діабет впродовж 5 років. Одержує інсулін пролонгованої дії в дозі 24 ОД вранці і 18 ОД увечері. Раптово знепритомнів. Шкіра волога, тонус м'язів кінцівок підвищений. Тонус очних яблук нормальний. Ps - 96/хв., АТ 120/80 мм рт. ст. Тони серця звичної звучності. Дихання ритмічне. Язик вологий. Менінгеальні симптоми відсутні. Яка терапія необхідна в першу чергу? 0 Введення інсуліну короткої дії внутрішньовенно 1 Введення 40 % розчину глюкози внутрішньовенно 0 Введення 4 % розчину гідрокарбонату натрію внутрішньовенно 0 Введення гідрокортизону внутрішньовенно 0 Введення адреналіну підшкірно # Хворому 64 років, який страждає цукровим діабетом 2 типи, захворів інфекційним гепатитом А. На протязі останніх 2-х років одержував глібенкламід 15 міліграм в добу. Глікемія натщесерце 13,6 ммоль/л. Визначити тактику подальшого лікування: 0 Перевести хворого на похідні сульфанілмочевини ІІІ генераціями (глімепірід) 0 Додатково призначити бігуаниди 0 Збільшити дозу глібенкламиду 20 міліграм на добу 0 Додатково призначити акарбозу 1 Перевести хворого на інсулінотерапію # Хворий До., 25 років, страждає цукровим діабетом 1 типу. Під час підйому по сходах знепритомнів. Об'єктивно: свідомість відсутня. ЧД -28/хв., рівне, ритмічне. Шкіра волога, тонус м'язів кінцівок підвищений. Тонус очних яблук нормальний, язик вологий. Пульс - 80/хв., ритмічний. АТ -110/70 мм рт. ст. Печінка виступає з-під ребрової дуги на 2,0 см, край гострий, рівний. Менінгеальні симптоми відсутні. Найімовірніший діагноз: 0 Гиперосмолярна кома 1 Гипоглікемічна кома 0 Кетоацидотична кома 0 Лактатацидемічна кома 0 Печінкова кома # Хворий Д., страждає цукровим діабетом впродовж 28 років. Протягом останнього року доза інсуліну зменшилася на 14 ОД. У аналізі сечі: білка - 1,7 г/л, цукру - 0,8 %, багато еритроцитів, циліндрів. Вказані ознаки є проявом: 0 Інсулінорезистентності 1 Діабетичної нефропатії 0 Декомпенсації цукрового діабету 0 Пієлонефриту 0 Синдрому хронічного передозування інсуліну # Який з тваринних інсулінів найближчий по амінокислотному складу до людського інсуліну? 0 інсулін собаки 0 інсулін бика 1 інсулін свині 0 89 інсулін шимпанзе 0 інсулін щура *** Питання № 1 Чому дорівнює кольорний показник у нормі? A. 0,7 - 0,8 B. 0,85-1,05 C. 1,10-1,12 Вірні відповіді : B *** Питання № 2 Анемія вважається нормохромною, коли кольорний показник дорівнює: A. 0,7 B. 0,9 C. 1,1 D. 1,2 Вірні відповіді : B *** Питання № 3 Анемія вважається гіпохромною, коли кольорний показник дорівнює: A. 0.75 B. 0.85 C. 0,9 D. 1,0 E. 1,1 Вірні відповіді : A *** Питання № 4 Який показник периферичної крові дозволяє оцінити регенераторну здатність кісткового мозку? A. Еритрокаріоцити B. Мегакаріоцити C. Ретикулоцити D. Еритроцити E. Лейкоцити Вірні відповіді : C *** Питання № 11 Для оцінки запасів заліза при гемосидерозі використовують: A. Підрахунок ретикулоцитів B. Десфералову пробу C. Мієлограму D. Визначення вмісту заліза у сироватці крові Вірні відповіді : BD *** Питання № 12 Причиною В 12-дефіцитної анемії може бути: A. Крововтрата B. Порушення синтезу гемоглобіну C. Підвищений гемоліз D. Порушення секреції гастромукопротеїна Вірні відповіді : D *** Питання № 14 Яка з вказаних змін лабораторних показників є характерною для В 12-дефіцитної анемії? A. Зниження кольорного показника B. Підвищення вмісту заліза в сироватці крові C. Мегалобластний тип кровотворення D. Позитивна сахарозна проба E. Зниження осмотичної резистентності еритроцитів Вірні відповіді : C *** Питання № 17 До регенераторних форм еритроцитів відносяться: A. Пойкілоцити B. Поліхроматофіли C. Анізоцити D. Ретикулоцити Вірні відповіді : D *** Питання № 21 Яка в нормі тривалість життя еритроцитів (у днях)? A. 7 B. 50 C. 70 D. 75 E. 120 Вірні відповіді : E *** Питання № 24 Яка основна причина мікросфероцитозу? A. Порушення функції гемоглобіну B. Антитіла C. Дефект структури білка мембрани еритроцитів D. Інфекція E. Інтоксикація Вірні відповіді : C *** Питання № 25 Ознаки внутрішньосудинного гемолізу - це: A. Спленомегалія B. Гепатомегалія C. Ретикулоцитоз D. Наявність в сечі вільного гемоглобіну E. Анемія Вірні відповіді : CDE *** Питання № 34 Причиною розвитку імунного агранулоцитозу є: A. Медикаментозні препарати 90 B. Гемотрансфузії C. Іонізуюча радіація D. Вірусна інфекція E. Бактеріальна інфекція Вірні відповіді : A *** Питання № 35 Основним у лікуванні імунного агранулоцитозу є: A. Спленектомія B. Глюкокортикоїди C. Трансфузії лейкоцитарної маси D. Антибіотики E. Вітаміни групи В Вірні відповіді : B *** Питання № 36 В периферичній крові при агранулоцитозі спостерігається: A. Лейкоцитоз B. Тромбоцитопенія C. Анемія D. Лейкопенія E. Еозинофілія Вірні відповіді : D *** Питання № 53 Системне збільшення лімфовузлів є характерним для: A. Гіпопластичної анемії B. Мієломної хвороби C. Хвороби Рандю-Вебера-Ослера D. Анемії Аддисона-Бірмера E. Хронічного лімфолейкозу Вірні відповіді : E *** Питання № 54 При якому з наведених захворювань має місце виражений абсолютний лімфоцитоз? A. Лімфогранулематоз B. Хронічний лімфолейкоз C. Лімфосаркома D. Туберкульоз лімфатичних вузлів E. Мієломна хвороба Вірні відповіді : B *** Питання № 56 Морфологічний діагноз лімфогранулематозу є достовірним при наявності в гістологічному препараті лімфовузла: A. Клітин Пирогова-Ланганса B. Пролімфоцитів C. Лімфобластів D. Клітин Березовського-Штернберга Вірні відповіді : D *** Питання № 88 Який з наведених факторів відноситься до плазмових факторів згортання крові? A. Тромбоцити B. Гепарин C. Плазміноген D. Фібриноген E. Серотонін Вірні відповіді : D *** Питання № 89 У другій фазі гемокоагуляції відбувається: A. Утворення тромбопластину B. Утворення фібрину C. Агрегація тромбоцитів D. Утворення тромбіну E. Ретракція кров'яного загустка Вірні відповіді : D *** Питання № 90 Дефіцит якого фактора спричиняє гемофілію В? A. VІІІ ф. B. ІX ф. C. X ф. D. ХІ ф. E. V ф. Вірні відповіді : B *** Питання № 99 Що з наведеного є характерними для інфекційного мононуклеозу? A. Вірусна етіологія B. Проліферація В-клітин C. Наявність у лейкограмі атипових лімфоцитів D. Анемія E. Наявність гетерофільних антитіл Вірні відповіді : ABCE *** Питання № 100 При вмісті в крові заліза 3-7 мкмоль/л про яке захворювання можна думати? A. Таласемія B. Залізодефіцитна анемія C. Хронічний гемоліз D. Анемія, що викликана хронічним запальним процесом Вірні відповіді : B *** Питання № 138 Які з наведених факторів можуть призвести до розвитку дефіциту заліза? A. Вагітність, пологи, лактація B. Хронічні запальні процеси C. Вплив іонізуючої радіації 91 D. Зниження секреції гастромукопротеїна E. Утворення антиеритроцитарних антитіл Вірні відповіді : AB *** Питання № 139 Клінічна картина дефіциту заліза характеризується розвитком: A. Анемічного синдрому B. Суглобового синдрому C. Геморагічного синдрому D. Набрякового синдрому E. Синдрому артеріальної гіпертензії Вірні відповіді : A *** Питання № 140 Які з наведених лабораторних показників дозволяють запідозрити залізодефіцитну анемію? A. Гіпохромія еритроцитів B. Гранулоцитопенія C. Мікросфероцитоз D. Макроцитоз E. Зниження кольорного показника Вірні відповіді : AE *** Питання № 141 Які лабораторні показники мають значення у діагностиці залізодефіцитної анемії? A. Підвищення рівня білірубіну плазми B. Гіпохромія еритроцитів C. Зниження рівня заліза сироватки D. Мікроцитоз E. Зменшення кількості сидеробластів кісткового мозку Вірні відповіді : BCDE *** Питання № 142 Який вміст ретикулоцитів при норморегенераторній анемії? A. 5-10%. B. Менший за 2%. C. 2-4%. D. 20-30%. E. Більший за 30%. Вірні відповіді : A *** Питання № 185 Які з наведених ознак відносяться до сидеропенічного синдрому? A. Глосит B. Ангулярний стоматит C. Симптом койлоніхії D. Гіпестезії нижніх кінцівок E. Спленомегалія Вірні відповіді : ABC 35. Хворому з АВ (IV) за життєвими показами необхідно перелити кров. Визначити резус-фактор немає ні часу ні можливості. Йому слід переливати кров: AB(IV) резусAB(IV) резус+ A(II) резусB(III) резус+ O(I) резус40. У хворого, якому необхідна гемотрансфузія, визначена група крові АВ (IV) Rh – (негативна), Hb 48 г/л. Кров якої групи можна переливати цьому хворому? АВ (IV) Rh – (негативна) 0 (1) Rh – (негативна). А (II) Rh - (негативна) AB (IV) Rh+ (позитивна) Кров будь-якої групи та Rh. 28. У хворого 30 років ГРЗ. З жарознижувальною ціллю приймав анальгін, парацетамол t тіла зберігалась 390, виникло дрижання, набряк Квінке, виразковий стоматит, збільшились шийні лимфатичні вузли. Ан крові: Нв-125 г/л, ер.3,8х1012/л, л-1,4х109л, нейтрофільних гранулоцитів – 0,5х109/л. Який попередній діагноз? Гаптеновий агранулоцитоз Гострий лейкоз Виразково-некротична ангіна Реактивний лімфаденіт Лімфогрануломатоз 29. Хвора 40 років приїхала із Сибіру. Скаржиться на гіркоту у роті, нудоту, блювоту, болі в правому підребер’ї та області епігастрія. Об’єктивно: стан хворої відносно задовільнений, живіт м’який, доступний для пальпації, при пальпації має місце біль в області правого підребер’я та гастродуоденальної області. При лабораторному дослідженні крові має місце лейкімоїдна реакція крові – лейкоцитів 11 тисяч, еозинофілів – 15 \%. З епіданамнезу встановлено, що хвора вживала в’ялену рибу карпових видів. Яка найбільш вірогідна патологія, яка зумовлює таку картину? * Опісторхоз Стронгілоїдоз Фасціольоз Трихінельоз Токсокароз 31. Хлопчик 7 років скаржиться на зниження апетиту, слабкість, нудоту, блювоту, гіркоту в роті, болі в животі, більше справа, періодичні проноси. Об'єктивно: зниженого харчування, язик обкладений білим нальотом, живіт м'який, доступний для пальпації, при пальпації має місце біль в області жовчного міхура. Зі слів батьків, сестра хлопчика 2 місяці тому хворіла на лямбліоз. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину? * Лямбліоз Аскаридоз Ентеробіоз Дисбактеріоз Трихоцефальоз 92 32. У хворої 40 років слабкість, сильний біль у горлі, різко утруднене ковтання. Загальний стан важкий, субіктеричність склер, t 40?C, Ps-97 за хв. Об-но: помірна гіперемія мигдаликів, що покриті некротичними нашаруваннями. Регіонарні лімф.вузли не збільшені. Аналіз крові – Л1,2*109, е-1, п-1, с-12, л-56, м-30, ШОЕ-37 мм/год. Діагноз? *Агранулоцитарна ангіна. Інфекційний мононуклеоз. Токсична дифтерія ротоглотки Скарлатинозна ангіна. Лакунарна ангіна. 84. У хворого 60 років після закінчення курсу променевої терапії з приводу злоякісної пухлини носоглотки з’явився біль у горлі. При обстеженні у глотці на мигдаликах, слизовій оболонці виявлені ділянки некрозу. Багато каріозних зубів. В крові на фоні лейкопенії майже повністю відсутні нейтрофільні гранулоцити. Лейкоцити представлені в основному лімфоцитами та моноцитами. Про яке з перелічених захворювань слід думати у наведеному випадку? *ангіна агранулоцитарна *** Питання № 231 Для якого захворювання є характерним наведений аналіз крові: ер-8,2х10^12/л, Hb-224 г/л, КП-0,8, тромбоцити - 430х10^9/л, лейк-13х10^9/л, ШЗЕ-1 мм/год. A. Гострий лейкоз B. Хронічний лімфолейкоз C. Панцитопенія D. Хронічний мієлолейкоз E. Агранулоцитоз Вірні відповіді : C *** Питання № 235 При якому з наведених захворювань підвищується гематокрит? A. Гострий лейкоз B. Еритремія C. Хронічний мієлолейкоз D. Мієломна хвороба E. Хронічний лімфолейкоз Вірні відповіді : B *** Питання № 236 При якому з наведених захворювань з'являються бластні клітни в крові? A. В12-(фолієво-) дефіцитна анемія B. Гемолітична анемія C. Апластична анемія D. Гострий лейкоз E. Хвороба Верльгофа Вірні відповіді : D *** Питання № 237 При якій з наведених анемій знижується рівень заліза сироватки крові? A. Гіпопластична B. Мегалобластна C. Мінковського-Шоффара D. Залізодефіцитна E. Таласемія Вірні відповіді : D *** Питання № 239 Що таке проба Кумбса? A. Визначення прямого білірубіну B. Визначення антиеритроцитарних антитіл C. Визначення феномену "зчеплення еритроцитів" D. Визначення типів гемоглобіну Вірні відповіді : B *** Питання № 241 Вкажіть найбільш діагностично важливий метод підтвердження діагнозу гіпопластичної анемії? A. Аналіз периферичної крові B. Біопсія лімфатичного вузла з гістологічним дослідженням біоптата C. Дослідження мієлограми D. Трепанобіопсія Вірні відповіді : D *** Питання № 242 Тромбоцитарну ланку гемостазу характеризує: A. Рівень протромбіну крові B. Аутокоагуляційний тест C. Час згортання крові за Сухаревим D. Час згортання крові за Лі-Уайтом E. Тривалість кровотечі за Дюке Вірні відповіді : E *** Питання № 243 Згортання крові за Лі-Уайтом характеризує стан: A. Тромбоцитарної ланки гемостазу B. Плазмових факторів гемостазу C. Фібринолітичної системи крові Вірні відповіді : B *** Питання № 286 Хворий М., 47 років, переведений у гематологічне відділення з інфекційного, де лікувався з приводу лакунарної ангіни. Приймав левоміцетин. У зв'язку з підвищенням температури хворому були призначені ін'єкції аналгіну та аспірин. Об-но: стан важкий. Температура тіла 39,4 С, явища некротичної ангіни. Пульс-104 за хвилину. АТ-90/50 мм рт.ст. Живіт м'який, болючий по ходу товстої кишки. Печінка - + 2 см. Селезінка не виступає з-під ребра. Ан.крові: ер3,9х10^12/л, Hb-120 г/л, КП-0,9; тр-200х10^9/л, лейк - 0,8х10^9/л, п-1%, с-3%, л-90%, м-6%, ШЗЕ-40 мм/год. Проведена стернальна пункція. У мієлограмі - зменшення кількості гранулоцитів, що проліферують. Діагноз? A. Гострий лейкоз 93 B. Хронічний лімфолейкоз C. Інфекційний мононуклеоз D. Медикаментозний агранулоцитоз Вірні відповіді : D Хворий, 28 р., скаржиться на кволість, субфебрилітет, кровоточивість ясен, часті ангіни, болі в кістках. Об-но: блідість шкіри та слизових, стерналгія, печінка +2 см, селезінка +5 см, неболюча. ЗАК: Ер-2,7х1012/л, Нв-80 г/л, Лей- 3х109/л, еоз.-4\%, баз.-9\%, пал.-2 \%, сегм.-17\%, лімф. 29\%, мієлоцити-25\%, промієлоцити-12\%, мон.-2\%, Тромб.-80х109/л, ШЗЕ-57 мм/год. Позитивна реакція на мієлоперокидазу. Яке дослідження слід провести для верифікації діагнозу ? *Стернальну пункцію Біопсію м’язів Біопсію лімфатичного вузла Люмбальну пункцію Рентгенографію органів грудної клітки Хвора 21року госпіталізована із скаргами на кровотечу з геніталій, слабкість, запаморочення. При огляді: блідість шкіри, крововиливи в шкіру та слизові оболонки, тахікардія, систолічний шум в усіх точках вислуховування серця. АТ=80/40 мм рт.ст. В аналізі крові: Ер.-2,4?1012л; Нb60г/л; Тр.-30*109л; Тривалість кровотечі за Дюке – 30хв., час згортання крові за Лі-Уайтом – 8хв. Вкажіть тип кровоточивості, який має місце у даної хворої: *Петехіальний Ангіоматозний Васкулітно-пурпурний Мікроциркуляторно-гематомний Гематомний Жінка 40 років, скаржиться на значну слабкість, лихоманку, біль в гірлі, появу множинних синців на шкірі. Погіршення стану відмічає протягом тиждня, хворобу пов'язує з перенесеною ангіною. Об'єктивно: температура - 38,90, ЧДР - 24 за хв., пульс - 110 уд./хв., АТ-100/65 мм рт.ст. Шкіра бліда, множинні петехіальні висипки на кінцівках, збільшені лімфовузли. В крові: Нв-80г/л; Ер.-2,2х1012/л; Лейк.-3,5х10 9/л; Бластні клітини - 62\%; Е -2\%; П -3\%; С-19\%; Л13\%; Мон.-1\%; Тр.-35,0х109/л. ШОЕ - 47 мм/год. Які дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу? *Мієлограма, цитохімічне дослідження Коагулограму, протеінограма Біопсію лімфатичного вузла Трепанобіопсію, титр антитромбоцитарних антитіл Цитогенетичне дослідження, В больницу доставлен больной 21 года с болями в желудке. Состояние тяжелое. Бледен. Температура – 380С. Гингивит, петехии, оссалгия. Какое исследование необходимо в первую очередь: *Определение лейкоцитарной реакции крови Фиброгастроскопия Диагностическая лапаротомия Определение гемоглобина и эритроцитов Подсчет тромбоцитов Юноша 24 лет жалуется на конгломерат плотных, не спаянных с кожей безболезненных лимфоузлов 4-5 см. в диаметре в правой надключичной области, периодические повышения температуры тела до 39?, кожный зуд и боли в костях таза и грудной клетки. Анализ крови: Нb95 г/л, Л-12(109/л, Э –10\%, СОЭ -35 мм/час. При рентгенографии грудной клетки увеличение лимфоузлов средостения. Ваша тактика? * Биопсия лимфоузла Наблюдение. Антибиотикотерапия. Физиотерапия. Операция – шейная лимфаденэктомия 1. Какие показатели подтверждают диагноз В – 12 – дефицитную анемию? А. В. С. D. Е. В анамнезе – хирургическое вмешательство на кишечнике. Частые ОРВИ. Дисбиоз кишечника. Макроцитоз эритоцитов крови. Повышение числа ретикулоцитов крови. 2. Для какого из ниже перечисленных заболеваний характерен гипертромбоцитоз? А. Железодефицитная анемия. В. Агранулоцитоз С. Хронический гепатит. D Идиопатический миелофиброз Е. Хронический гастрит. 3. Какие из перечисленных ниже показателей периферической крови более характерны для развернутой клинической картины миеломной болезни? А. Анемия, умеренная лейкопения, резко повышенная СОЭ. В. Анемия, тромбоцитопения, гиперлейкоцитоз, повышение СОЭ. С. Нормальное количество эритроцитов, тромбоцитов, нейтрофильный лейкоцитоз, повышенная СОЭ. D. Анемия, тромбоцитопения, резко выраженная лейкопения, умеренно повышенная СОЭ. Е . Эритроцитоз, тромбоцитоз, лейкоцитоз, сниженная СОЭ. 4. Какое из перечисленных ниже состояний сопровождается тромбоцитозом? А. Острый лейкоз. В. Гиперспленизм. С. Состояние после спленэктомии. D. Болезнь Верльгофа. 5. При каком из перечисленных ниже заболеваний в периферической крови отмечается панцитоз? А . Лимфогранулематоз. В. Хронический лимфолейкоз. С. Эритремия.. D. Острый лейкоз. Е .Миеломная болезнь. 6. Начало процесса тромбообразования связано с: А. Превращением фибриногена в фибрин. 94 В. С. D. Е. Краевым стоянием лейкоцитов. Гемолизом эритоцитов. Повышением СОЭ. Агглютинацией тромбоцитов. 7. Для какого из перечисленных заболеваний характерны следующие гематологические показатели: анемия, лейкопения, Увеличение числа плазматических клеток в костном мозге (свыше 15%)? А. Острый лейкоз. В. Хронический миелолейкоз. С. Миеломная болезнь. D. Хронический лимфолейкоз. Е. Лимфогрануломатоз. 8.Какие нарушения характерны для геморрагического васкулита? А. Наличие гематом. В. Наличие экстравазатов. С. Повышение уровня циркулирующих комплексов. Д. Явления гиперкоагуляции. Е. Нарушения калликреин – кининовой системы. 9.При каком из названных заболеваний нередко отмечается эритроцитоз, например до 8 *1012/л? А. Врожденный порок сердца. В. Железодефицитная анемия. С. Рак желудка D. Апластическая анемия. Е. Пневмония. 10. Какое из следующих заболеваний наиболее вероятно связано с высоким содержанием плазматических клеток в костном мозге? А. Хронический миелолейкоз. Б. Эритремия. С. Множественная миелома. D. Хронический гепатит. Е. Острый лейкоз. 11.Хроническая постгеморрагическая анемия: А. Регенераторная, гиперхромная, с эритробластическим типом кроветворения. В. Гиперрегенераторная, гипохромная, с эритробластическим типом кроветворения. С. Гипорегенераторная, гипохромная, с эритробластическим типом кроветворения. D. Гипорегенераторная, гипохромная, с мегалобластическим типом кроветворения. Е. Гипорегенераторная, гиперхромная, с мегалобластическим типом кроветворения. 12. Какие нарушения не наблюдаются при гемофилии А? А. Наличие гемартрозов. В. Наличие кровотечений. С. Наличие экстравазатов. D. Нарушение свертываемости крови. Е. Удлинение времени рекальцификации. 13. Какой из ниже перечисленных препаратов не показан для лечения больных апластической анемией? А. Глюкокортикоиды. В. Андрогены. С. Антибиотики. D. Препараты железа. Е. Витамины. 14. О какой патологии можно думать при наличии тромбоцитопении в периферической крови и повышением содержания мегакариоцитов в костномозговом пунктате? А. Апластическая анемия. В. Острый лейкоз. С. Хронический лимфолейкоз. D. Идиопатическая тромбоцитопеническая пурпура. С. Хронический гепатит. 15.В патогенезе анемии после резекции желудка первичным является: А. Нарушение всасывания железа. В. Нарушения усвоения витамина В – 12. С. Резкое снижения продукции соляной кислоты. D. Развитие вторичного колита. Е. Ограничения в питании. 16.Какой из следующих симптомов наименее вероятно будет обнаружен у больных с недостаточностью витамина В – 12? А. Онемение конечностей. В. С. D. Е. Нарушение глубокой чувствительности. Положительный симптом Ромберга Гипокинезия и ригидность мышц. Спастический парапарез. 17.Какой из следующих лабораторных показателей наиболее характерен для гемолитической анемии? А. Повышенный уровень трансферринов в сыворотке. В. Ретикулоцитоз. С. Низкий уровень эритропоэтинов. D. Гипертромбоцитоз. Е. Кровоточивость. 18. У пациента З., при клиническом исследовании крови найдены изменения, в том числе эозинофильно – базофильную ассоциацию. Для какого заболевания характерно появление этого признака? А Лимфогранулематоз. В. Острый миелобластный лейкоз С. Хронический миелолейкоз. D. Хронический лимфолейкоз. Е. Шенлейн – Геноха. 95 1. Больной С., 68 лет, госпитализирован по поводу тяжелой анемии. При осмотре выявлены: атрофия сосочков поверхности языка, желтушность склер симметричные парестезии, нарушение походки, атрофический гастрит с ахлоргидрией, спленомегалия и макроцитоз. Как верифицировать диагноз? А. Стернальная пункция. В. УЗИ брюшной полости. С. Консультация невропатолога. Д. Определение железа сыворотки крови. Е. Пункция селезенки. 2.Какие форменные элементы белой крови не относятся к агранулоцитам? А. Нейтрофилы палочкоядерные. В. Эозинофилы. С. Моноциты. D. Базофилы. Е. Нейтрофилы сегменоядерные. 4. У больного К., длительно принимавшего мерказолил по поводу тиреотоксикоза, заподозрен агранулоцитоз. Какие изменения в лейкоформуле можно ожидать? А. Лейкоцитоз с лимфоцитозом. В. Лейкоцитоз с нейтрофилезом. С. Лейкоцитоз с лимфопенией. D. Лейкопения с нейтрофилезом. Е. Лейкопения с нетропенией. 5. Какой из ниже перечисленных симптомов будет наблюдаться у больных апластической анемией: А. спленомегалия, В. лимфоаденопатия, С. лейкопения, Д. Высокий ретикулоцитоз. Е. Гипертромбоцитоз. 6. При каком из следующих состояний наблюдается панцитопения? А. Железодефицитная анемия. В. Идиопатическая тромбоцитопеническая пурпура. С. Апластическая анемия. Д. Гемофилия А. Е. Агранулоцитоз. 7.Для какой анемии характерны гиперхромия, макро (мегало) цитоз, уменьшение форм регенерации при обострении? А. В – 12 дефицитная. В. Острая постгеморрагическая. С. Гемолитическая. Д. Железодефицитная. Е. Апластическая. 8.Какой из следующих методов исследования наименее информативен при постановке диагноза множественной миеломы? А. Определение общего белка. В. Определение белковых фракций. С. Рентгенография костей. Д. Определение уровня сывороточного железа. 9. Какое из перечисленных ниже заболеваний часто сопровождается выраженной тромбоцитопенией с явлениями геморрагического диатеза? А. Острый лейкоз. В. Хронический миелолейкоз. С. Эритремия. Д. Лимфогранулоцитоз. Е. Агранулоцитоз. 10. Какой из перечисленных ниже вариантов картины периферической крови более характерен для эритремии? А. Анемия, тромбоцитопения, лейкоцитоз. В. Нормальное количество эритроцитов, тромбоцитов, выраженный лейкоцитоз. С. Нормальное количество эритроцитов, тромбоцитов, лейкопения. Д. Эритроцитоз, тромбоцитоз, лейкоцитоз. 10. Какое из перечисленных ниже состояний сопровождается тромбоцитозом? А. Болезнь Верльгофа. В. Острый лейкоз. С. Гиперспленизм. Д. Состояние после спленэктомии. Е. В – 12 дефицитная анемия. 11. Для какого из перечисленных ниже заболеваний характерны следующие гематологические показатели: выраженная анемия, лейкопения, нейтропения, единичные плазматические клетки в периферической крови, в костном мозге увеличение плазматических клеток (свыше 15%)? А. Острый лейкоз. В. Хронический миелолейкоз. С. Миеломная болезнь. Д. Хронический лимфолейкоз. Е. Лимфогранулоцитоз. 12. Какие изменения не характерны для фолиеводефицитной анемии? А. Длительное вскармливание козьим молоком. В. Снижение уровня гемоглобина крови. С. Снижение числа эритроцитов. Д. Формы и размеры эритроцитов. Е. Гиперсегментация ядер нейтрофилов. 13. Какой из перечисленных показателей противоречит диагнозу мегалобластной анемии? А. Макроцитоз. В. Гюнтеровский глоссит. С. Субиктеричность склер. Д. Микроцитоз. Е. Гиперсегментация ядер нейтрофилов. 14. Какое из перечисленных ниже заболеваний протекает с уменьшением СОЭ? А. Крупозная пневмония. В. Хронический гломерулонефрит с нефротическим синдромом. С. Острый лейкоз. Д. Миеломная болезнь. Е. Эритремия. 15. Какой из следующих лабораторных тестов наиболее достоверен при постановке диагноза хронического миелолейкоза? А. Лейкоцитоз. В. Анемия. С. Лейкемоидный сдвиг в лейкограмме. Д. Присутствие филадейфильской хромосомы. 96 Е. Спленомегалия. 16. Какой из перечисленных ниже вариантов картины периферической крови более характерен для эритремии? А. Анемия, тромбоцитопения, лейкоцитоз. В. Нормальное количество эритроцитов, тромбоцитов, выраженный лейкоцитоз. С. Нормальное количество эритроцитов, тромбоцитов, лейкопения. Д. Эритртроцитоз, тромбоцитоз, лейкоцитоз. 17. Результат какого лабораторного показателя наименее вероятен у больного хроническим миелолейкозом? А. Лейкоцитоз. В. Абсолютный лимфоцитоз. С. Нейтрофилез. Д. Анемия. Е. Нормальная СОЭ. 18. Какое из следующих состояний наиболее характерно для хронического лимфолейкоза в начальной стадии заболевания? А. Анемия. В. Лимфоаденопатия. С. Увеличение размеров печени. Д. Спленомегалия. Е. Тромбоцитопения. 19. Какое из ниже указанных состояний может наблюдаться у больных с хроническим лимфолейкозом? А. Гипертромбоцитоз. В. Повышенный уровень витамина В – 12 в сыворотке крови. С. Лимфоаденопатия. Д. Эритроцитоз. Е. Наличие в периферической крови миелоцитов, метамиелоцитов. 1. Какие диагностические критерии не типичны для острого лимфобластного лейкоза? А. Иммунологические маркеры лейкозных клеток. В. Гепатоспленомегалия. С. Лейкоцитоз. Д. Анемия. Е. Тромбоцитоз. 2. Какие из перечисленных ниже показателей периферической крови более характерны для развернутой клинической картины миеломной болезни? А. Анемия, умеренная лейкопения, резко повышенная СОЭ. В. Анемия, тромбоцитопения, гиперлейкоцитоз, повышенная СОЭ. С. Нормальное количество эритроцитов, тромбоцитов, нейтрофильный лейкоцитоз, увеличение СОЭ. Д. Анемия, тромбоцитопения, резко выраженная лейкопения, умеренно увеличенная СОЭ. Е. Эритроцитоз, тромбоцитоз, лейкоцитоз, снижение СОЭ. 3. По формуле крови: палочкоядерные нейтрофилы 1%, сегментоядерные нейтрофилы 8%, лимфобласты 1%, пролимфоциты 3%, лимфоциты 84%, моноциты 2 %, поставьте диагноз: А. Острый лимфобластный лейкоз. В. Острый миелобластный лейкоз. С. Оба ответа верны. Д. Оба ответа не верны. 4. Какой из перечисленных лабораторных тестов характерен для железодефицитной анемии? А. Гипертромбоцитоз. В. Сидеропения. С. Макроцитоз. Д. Моноцитоз. Е. Гипергликемия. 5. Какие нарушения не характерны для гипопластической анемии? А. Снижения числа эритроцитов и уровня гемоглобина крови. В. Тромбоцитопения. С. Повышение числа лейкоцитов крови. Д. Язвенно – некротические процессы. Е. Повышение эритро -, лейко -, тромбоантител. 6. С какими из перечисленных заболеваний следует в первую очередь дифференцировать множественную миелому? А. Остеохондроз. В. Остеомиелит. С. Ревматизм. Д. Апластическая анемия. Е. Хронический гепатит. 7. Какие критерии необходимы для установления диагноза лимфогрануломатоз? А. Увеличение лимфоузлов. В. Нарушение иммунитета. С. Геморрагический синдром. Д. Наличие в лимфоузле клеток Березовского - Штернберга. Е. Увеличение размеров печени и селезенки. 8. О какой патологии можно думать при наличии тромбоцитопении в периферической крови и повышенном содержании мегакарицитов в костномозгово пунктате? А. Апластическая анемия. В. Острый лейкоз. С. Хронический лимфолейкоз. Д. Идиопатическая тромбоцитопеническая пурпура. Е. Хронический гепатит. 9. По формуле крови: Э 1,3*10 12/л, Hb 58г/л, Цв. Пок.1,3, мегалобласты 2 на 100, ретикулоциты 0,2% , лейкоциты 2,8 109/л, Э 1%, Ю 1%, П 8%,С 45%, Л 40%,М 5%,тромбоциты 10 *104л, СОЭ 30 мм/час, анизоцитоз, пойкилоцитоз, макроцитоз, поставьте диагноз. А. Железодефицитная анемия. В. В – 12дефицитная анемия. С. Апластическая анемия. Д. Острый лейкоз. Е. Агранулоцитоз. 10. По формуле крови: Э 3,5*1012/л, Hb 110 л, Л 2,3*109/л, Базофилы 5,5%, Э 9%, Промиелоциты 2%, миелоциты 22% , метамиелоциты 20,5%, П 15%, С.12%, Л 8,5%, М 5,5%, тромбоциты 3,8*104л, СОЭ 20 мм/час, поставьте диагноз. А. Острый лейкоз. В. Хронический лимфолейкоз. С. Хронический миелолейкоз. Д. Эритремия. 97 Е. Миеломная болезнь. 11. В стационар поступил больной З., 23 лет. На фоне ангины отметил увеличение лимфоузлов, сохранялась повышенная температура. При исследовании крови обнаружено: Э 4,1 * 1012/л, Hb 130 г/л, тромбоциты 23*104/л, лейкоциты 2,5*109/л, в лейкоцитарной формуле 45% лимфомоноцитарных клеток, СОЭ 35 мм/час. При осмотре отмечаются остро – ангинозные явления, увеличение печени. О каком диагнозе идет речь? А. В. Инфекционный мононуклеоз. С. Хронический лимфолейкоз. Д. Острый гепатит. Е. Острый монобластный лейкоз. 12. В стационар поступил больной З., 23 лет. На фоне ангины отметил по увеличение лимфоузлов, сохранялась повышенная температура. При исследовании крови обнаружено: Э 4,1* 1012/л, Hb 130 г/л, тромбоциты 2,30*104/л, лейкоциты 2,5*109/л, в лейкоцитарной формуле 45% лимфомоноцитарных клеток, СОЭ 35 мм/час. При осмотре отмечаются остро – ангинозные явления, увеличение печени. Какие дополнительные исследования необходимо провести для подтверждения диагноза? А. Стернальная пункция. В. Пункционная биопсия лимфатического узла. С. УЗИ печени и селезенки. Д. Мазок из зева. Е. Рентгенография легких. 13. По формуле крови: Э 1,3*10 12/л, Hb 58г/л, Цв. пок.1,3, мегалобласты 2 на 100, ретикулоциты 0,2% , лейкоциты 2,8 109/л, Э 1%, Ю 1%, П 8%,С 45%, Л 40%,М 5%,тромбоциты 10 *109л, СОЭ 30 мм/час, анизоцитоз, пойкилоцитоз, макроцитоз, решите, какие дополнительные исследования необходимо провести для подтверждения предполагаемого диагноза. А. Стернальная пункция. В. УЗИ печени и селезенки. С. Рентгенография легких. Д. Исследование содержания витамина В –12 в крови. Е. Исследование содержания железа в сыворотке крови. 14. По указанной формуле крови: Э 2,8*1012/л, Hb 80 г/л, Цв. пок. 0,8, ретикулоциты 20%, Тромбоциты 2,0 *104/л, Лейкоциты 7,59/л, Э 2%, П 4%, С 54%, Л 37%, М 3%, СОЭ 15 мм/час, микросфероцитоз. Какие дополнительные исследования необходимо провести для подтверждения диагноза? А. Стернальная пункция. В. Исследование содержания витамина В –12 в крови. С. Исследование содержания железа в сыворотке крови. Д. УЗИ печени и селезенки. Е. Исследование осмотической резистентности эритроцитов. 18. Какой из указанных признаков не характерен для врожденной гемолитической анемии? А. Аномалии развития черепа. В. Начало в детском возрасте. С. Снижение осмотической резистентности лейкоцитов. Д. Положительная проба Кумбса. Е. Увеличение селезенки. 13. У підлітка 15 років, з рани, яка утворилася після екстракції зуба, почалася сильна кровотеча. При додатковому збиранні анамнезу, виявлено, що підліток хворіє на гемофілію А. Терміново госпіталізований. Який препарат найбільш ефективний для лікування такої кровотечі: a) *Криопреципітат b) Амінокапронова кислота c) Хлорид кальцію d) Вікасол e) Аскорутин 17. Хворий К., 20 років, доставлений в лікарню з кровотечею з різаної рани, яка триває упродовж 4 годин. Об?єктивно: шкіра бліда, пов?язка на лівій нозі просякла кров?ю. Правий колінний суглоб деформований, рухи в ньому обмежені. Рідний брат хворого страждає на гемофілію А. Hb – 42 г/л, час кровотечі за Дьюком – з хв, час зсідання крові по Лі-Уайту – 20 хв. Кров не згортається. Ваша невідкладна допомога ? a) *Довенне струменеве введення кріопреципітату b) Дом?язеве введення кріопреципітату c) Довенне краплинне введення кріопреципітату d) Довенне введення епсилон-амінокапронової кислоти e) Трансфузія тромбоконцентрату 22. Хворий 50 років антикоагулянтнозалежний. Приймає постійно фенілін 0,4 мг 1 раз в добу. Протягом тижня відмічає геморагічні прояви на шкірі, кровотечі з ясен. Анамнез: 5 років тому прооперований з приводу аортальної вади, проведено протезування. Аналіз крові: тромбоцити – 220 Г/л, час зсідання крові – 25 хв., час кровотечі – 12 хв., протромбіновий індекс – 32\%. Який діагноз? * Передозування непрямими антикоагулянтами Гемофілія А Гемофілія В Гемофілія С Тромбоцитопенія 23. Хворий 21 року. Скарги на кровотечі з носа, ясен, геморагічні прояви на шкірі, які появились 1 місяць тому. Об'єктивно: на шкірі петехіальна висипка, позитивна проба щипка, змін внутрішніх органів не виявлено. Аналіз крові: Нb – 105г/л, лейкоцити – 5,4 Г/л, тромбоцити – 11 Г/л, лейкоформула без патологічних відхилень, час кровотечі 23 хв. Яка патологія гемостазу? * Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура Хвороба Вілебрандта Тромбоцитопатія Коагулопатія ДВЗ-синдром, ІІІ фаза 30. Хворий 28 років в зв’язку з загостренням хронічного тонзиліту приймав антибіотики. Раптово підвищилась tо, стали боліти суглоби, живіт, на шкірі з’явились геморагічні висипання, з характерним симетричним положенням, особливо на нижніх кінцівках, а також біль нирок і зміна кольору сечі (червона). Раніше хвороб нирок пацієнт не мав. Діагноз? * Геморагічний васкуліт Шенлейна-Геноха Гострий цистит Гострий пієлонефрит Загострення хронічного гломерулонефриту Амілоїдоз нирок 98 42. В травмпункт доставлено 12- річного хлопчика, який при грі у футбол отримав травму ноги. Скаржиться на різкий біль у правому колінному суглобі. Дитина хворіє на гемофілію В. Невідкладну допомогу доцільніше розпочати з введення * Кріоплазми Діцінону Викасолу Криоприципітату Тромбоцитарної маси 43. Дівчинка 13 років скаржиться на довготривалу та рясну менструацію , загальну слабкість. При огляді загальний стан важкий , по всьому тілі геморагічні висипання від плям до екхімозів та петехій, на слизових - геморагії. 2 тижні тому хворіла на ГРВІ, приймала сульфаніламіди. Чим найбільш вірогідно обумовлений стан дитини? * Тромбоцитопенічною пурпурою Геморагічним васкулітом ДВЗ – синдром Менінгококкемією Гемофілією В 44. У хлопчика 5 років, який 2 тижні тому хворів на ГРЗ, з'явилася рясна носова кровотеча , екхімози на тулобі . При обстеженні в загальному аналізі крові виявлені анемія (Нв –85 г/л), тромбоцитопенія. Що доцільніше ввести дитині для зменьшення кровотечі? * ?-амінокапронову кислоту Тромбоцитарну масу Сіжозаморожену плазму Кіопреципітат Еритроцитарну масу 45. Хлопчик 7 років, хворий на гемофілію А, забив коліно, після чого з’явилися виражені набряк та гематома в ділянці травми. Призначення якого препарату буде найефективнішим в даному випадку? * Кріопреципітату Амінокапронової кислоти Свіжозамороженої плазми Діцинону Вітаміну К 46. Мальчик М., 12 лет, страдающий гемофилией А, доставлен в клинику по поводу почечного кровотечения. Какой препарат необходимо ввести ребёнку для купирования данного состояния? *Криопреципитат VIII фактора Свежезамороженную плазму Викасол ?-аминокапроновую кислоту Дицинон 47. Хлопчик 2 років. Поступив в стаціонар з вираженою папульозно-геморагічною висипкою на шкірі розгинальних поверхонь верхніх і нижніх кінцівок, сідницях. Висипка симетрична, має тенденцію до злиття. Спостерігається набряк і болючість крупних суглобів, летючий біль. В аналізі крові помірний лейкоцитоз, Е03инофілія, помірна анемія. Ваш попередній діагноз? * Геморагічний васкуліт. Менінгококцемія. Іерсиніоз. Гемофілія. Ревматизм. 50. Хлопчик 2 років. Поступив в стаціонар з вираженою папульозно-геморагічною висипкою на шкірі розгинальних поверхонь верхніх і нижніх кінцівок, сідницях. Висипка симетрична, має тенденцію до злиття. Спостерігається набряк і болючість крупних суглобів, летючий біль. В аналізі крові помірний лейкоцитоз, Е03инофілія, помірна анемія. Ваш попередній діагноз? * Геморагічний васкуліт. Менінгококцемія. Іерсиніоз. Гемофілія. Ревматизм. 53. У дитини 3-х років через тиждень після перенесеної краснухи відмічається кровоточивість ясен, рецидивуючі носові кровотечі, петехіальна висипка. В крові – поодинокі тромбоцити, помірна Е03инофілія, атипові лімфоцити. Мієлограма – збільшення числа мегакаріоцитів. Ваш діагноз? *Гостра імунна тромбоцитопенічна пурпура Гостра мієлобластна лейкемія Гостра лімфобластна лейкемія Тромбоцитопатія Геморагічний васкуліт 55. Дівчинка 12 років скаржиться на появу червоного кольору сечі, лихоманку до 38,0С, висипу на кінцівках. При огляді стан важкий, на кінцівках, сідницях симетрично розташований геморагічний висип. В загальному аналізі крові еритроцити- 3,2*1012/л, тромбоцити 180*109/л. В загальному аналізі сечі еритроцити покривають все поле зору, лейкоцити – одиночні в препараті. Діагноз? *Геморагічний васкуліт Алергічна реакція Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура Кір Краснуха 62. У 2-місячного хлопчика після проведення щеплення спостерігалася тривала кровотеча з місця ін'єкції, після чого утворилася внутрішньом'язева гематома. При обстеженні дитини виявлене значно підвищене споживання протромбіну та виражене подовження активованого часткового тромбопластинового часу. Про яке захворювання слід думати? *Гемофілія. Хвороба Верльгофа. Хвороба Шенлейн-Геноха. Геморагічна хвороба новонароджених. Вроджена афібриногенемія. 99 65. Дитина 2 –х років знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: Гемофілія А, тяжкого ступення важкості. Поступила у лікарню з гемартрозом правого коліного суглоба . Який вид терапіі треба застосувати? * Кріопреципітат у дозі 20 Од / кг надобу Гемотрансфузія. Хіміотерапія. Антибактеріальна терапія. Гормональна терапія. 66. Дитина 5 –ти років знаходиться у лікарні з діагнозом: Геморагічний васкуліт змішана форма ( шкіряно – абдомінальна), середнього ступення активності. Який вид терапіі треба застосувати? * Гепарин у дозі 300 Од / кг на добу. Гемотрансфузія. Кріопреципітат у дозі 40 Од / кг на добу. Антибактеріальна терапія. Хіміотерапія. 69. Хлопчик 11-річного віку поступів до стаціонару зі скаргами на геморагичні висипання на розгібальних поверхнях кінцівок, набряки голеностопних суглобів, транзіторні болі у животі. У аналізі крові: еритроцити – 2,9 Т/л, Нв – 100 г/л, лейкоцити – 12,8 г/л (е – 5\%, п – 4\%, с – 61\%, л – 22\%, м – 8\%), тромбоцити – 180 г/л. Термін кровотечі – 3’5’’ – 4’2’’. Який діагноз найбільш імовірний? Геморагичний васкуліт Тромбоцітопенічна пурпура Тромбоцитопатія Гострий лейкоз Гемофілія 72. У хлопчика 14років на шкірі гомілок, сідниць, навколо ліктьових суглобів симетричне папульозно-геморагічна висипка, місцями злита, біль у животі та суглобах, блювання. Який тип кровоточивості має місце? *Васкулітно-пурпурний Змішаний Петехіально-плямистий Гематомний Ангіоматозний 74. Юнак 15 років страждає від сильного болю в правому коліні, припухлість його, обмеженість руху, біль винит раптово після невдалого стрибка. Із анамнезу відомо, що в дитинстві у хворого бували синці на тілі, кровотеча із лунок зубів при зміні молочних зубів. При огляді шкіри, виявлені синці на ягодицях, шкірі животу . Ан.крові Нв 108 г/л, Ер 3.6 *10 12 /л, Л 9,8 *10 9/л, е-2\%, б-1\%, п-11\%, с-52\%, л- 28\%, м- 6\%, ШОЕ -15 мм/год. Ваш діагноз? *Гемофілія Гемолітична анемія Тромбоцитопенічна пурпура Геморагічний васкуліт Гемоглобінопатія 75. Хлопчик, 7 років,скаржиться на біль в животі. По задній поверхні його ніг,на сідницях та на розгинальних поверхнях передпліч – висип. Альбумінурія та мікрогематурія. Найбільш вірогідний діагноз. Анафілактоїдна пурпура Системний червоний вовчак Післястрептококовий гломерулонефрит Нодозний переартеріїт Дерматоміозит 76. До лікарні доставлений хлопчик 7 місяців з кровотечею ясен, яка з'явилась у нього під час прорізання зубів. З анамнезу відомо, що у дідуся хворого була діагностована гемофілія А. Яка тактика лікаря в цьому випадку? *Внутрішньовенне введення кріопреципітату. Внутрішньовенне введення амінокапронової кислоти. Внутрішньовенне введення гепарину. Введення розчину анальгіну. Внутрішньовенне введення альбуміну. 79. Хлопчик 10 років, що страждає на гемофілію, доставлений до лікарні зі скаргами на набряк правого колінного суглоба, який виник 2 години тому після невеликої травми. Який об’єм медичної допомоги слід призначити хворому? *Повторні трансфузії антигемофільного фактору VIII 10 ОД/кг 1 раз/12 годин, ліжковий режим, при різкому больовому синдромі – пункція суглоба. Введення амінокапронової кислоти Переливання нативної плазми Холод на уражений суглоб, його імобілізація Пряме переливання крові від донора 80. Хворий 20 років поступив в терапевтичне вдділення в зв’язку із вираженою слабкістю, нудотою, блювотою з прожилками крові. В анамнезі: виразкова хвороба 12 палої кишки та наявність гемофілії А. При обстеженні: помірна болючість в епігастрії. Який патогенетичний засіб є найбільш ефективним для зменшення кровотечі? * Кріопреципітат. 88. У хворої на 10 день захворювання на грип з’явились носові кровотечі, дрібні крововиливи на слизовій ротової порожнини та шкірі, кровоточивість з ясен. Заг.ан.крові: Hb110 г/л, к.п.-0,9, L-7,1Г/л, тромбоцити-90,0 Г/л, П-6\%, С-52\%, М-12\%, Л-30\%, ШОЕ-18 мм/год. Який попередній діагноз можна поставити ? *ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура 93. Хвора 18 років, у зв’язку загостренням хронічного тонзиліту, приймала антибіотики. Раптово підвищилась tо, стали боліти суглоби, живіт, на шкірі з’явились геморагічні висипання, з характерним симетричним положенням, особливо на нижніх кінцівках, а також біль нирок і зміна кольору сечі (червона). Раніше хвороб нирок пацієнтка не мала. Ваш діагноз? * Геморагічний васкуліт Шенлейна-Геноха *** Питання № 10 Які з нижчезазначених препаратів доцільно призначити хворій з хворобою Рaндю-Ослера, у якої сростерігаються часті носові кровотечі? A. Терапію ціанокобаламін B. Пролонговану терапію препаратами заліза 100 C. Анаболічні гормони D. Глюкокортикоїди E. Вітамін Е Вірні відповіді : B C. Змішаний D. Васкулітно-пурпурний E. Ангіоматозний Вірні відповіді : D *** Питання № 74 Який з наведених геморагічних діатезів відноситься до групи вазопатій? A. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура B. Гемофілія C. Тромбоцитопатії D. Хвороба Віллебранда E. Хвороба Шенлейн-Геноха Вірні відповіді : E *** Питання № 80 Які з наведених проявів геморагічного синдрому є характерними для гемофілії? A. Кровотечі зі слизових оболонок B. Гематурія C. Гемартрози D. Крововиливи у головний мозок E. Підшкірні гематоми Вірні відповіді : ABCE *** Питання № 75 Причиною геморaгічного васкуліту є: A. Тромбоцитопенія B. Дефіцит IХ фактора C. Тромбоцитопатія D. Імунокомплексна патологія Вірні відповіді : D *** Питання № 81 Які з вказаних проявів геморагічного синдрому є найбільш характерними для хвороби Шенлейн-Геноха? A. Гемартрози B. Папульозно-геморагічна висипка на шкірі C. Підшкірні гематоми D. Носові кровотечі E. Зовнішні кровотечі при порізах Вірні відповіді : B *** Питання № 76 В якій фазі згортання крові відбувається порушення при гемофілії? A. I ф. B. II ф. C. III ф. Вірні відповіді : A *** Питання № 77 При хворобі Рандю-Ослера відмічається: A. Порушення коагуляційної ланки гемостазу B. Тромбоцитопенія C. Тромбоцитопатія D. Неповноцінний локальний гемостаз Вірні відповіді : D *** Питання № 78 У патогенезі ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури основна роль належить: A. Токсичному впливу B. Імунному механізму C. Зниженню продукції тромбоцитів D. Генетичним порушенням E. Механічній травматизації тромбоцитів Вірні відповіді : B *** Питання № 79 Який тип кровоточивості є характерним для хвороби Шенлейн-Геноха? A. Гематомний B. Петехіально-плямистий *** Питання № 82 Які з наведених змін лабораторних показників є найбільш характерними для ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури? A. Збільшення часу кровотечі за Дюке B. Збільшення часу згортання крові C. Зменшення часу кровотечі за Дюке D. Зменшення часу згортання крові Вірні відповіді : A *** Питання № 83 Який з наведених лікарських засобів є основним у лікуванні гемофілії А? A. Фібриноген B. Гемостатична губка C. Кріопреципітат D. Суха плазма E. Консервована кров Вірні відповіді : C *** Питання № 84 Який з наведених засобів є основним у лікуванні хвороби Шенлейн-Геноха? A. Тавегіл B. Фібриноген C. Гепарин D. Гемостатична губка E. Аскорбінова кислота Вірні відповіді : C 101 *** Питання № 85 Які з наведених лікарських засобів є основними у консервативній терапії ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури? A. Гемотрансфузії B. Гепарин C. Кріопреципітат D. Глюкокортикоїди E. Дицинон Вірні відповіді : D *** Питання № 86 Діагноз тромбоцитопенічної пурпури підтверджує: A. Лейкоцитоз B. Зменшення ретракції кров'яного загустка C. Анемія D. Прискорення ШЗЕ E. Зміни коагулограми Вірні відповіді : B *** Питання № 87 Які з наведених проявів геморагічного синдрому є найбільш характерними для тромбоцитопенічної пурпури? A. Гемартрози B. Гематурія C. Підшкірні гематоми D. Петехії E. Кровотечі зі слизових оболонок Вірні відповіді : DE *** Питання № 112 Хвора 28 років поступила у клініку зі скаргами на загальну слабість, наявність геморагічної висипки петехіального характеру на тілі, періодичні маткові кровотечі. При фізичному обстеженні патології з боку органів та систем органів не виявлено. Показники коагулограми не змінені, кількість тромбоцитів - 170х10^9/л, ретракція кров'яного загустка відбулася через 48 годин. Ваш попередній діагноз: A. Гемофілія С B. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура C. Тромбоцитопатія D. Гемофілія В E. Хвороба Віллєбранда Вірні відповіді : C *** Питання № 121 Хворий 18 років з дитинства хворіє на гемофілію А, яка проявляється гострими гемартрозами колінних та плечових суглобів, у зв'язку з чим 3-4 рази на рік отримує курси замісної терапії кріопреципітатом. Поступив у відділення тиждень тому з явищами гострого гемартрозу лівого колінного суглоба. Аналіз крові без змін. Час згортання крові за Лі-Уайтом 54 хв. Отримує кріопреципітат по 2 дози через 8 годин протягом тижня, але клінічного ефекту від цієї терапії не спостерігається. Відсутність ефекту від лікування пов'язана з: A. Неадекватністю призначеної дози кріопреципітату B. Розвитком інгібіторної форми гемофілії C. Відсутністю у комплексі лікування антигемофільної плазми Вірні відповіді : B *** Питання № 122 Хворий 18 років, з дитинства хворіє на гемофілію А, яка проявляється гострими гемартрозами колінних та плечових суглобів. У зв'язку з цим багаторазово лікувався у гематологічному стаціонарі, де отримував замісну терапію кріопреципітатом та антигемофільною плазмою. Протягом останнього місяця відмічалась відсутність ефекту від терапії. Діагностована інгібіторна форма гемофілії. Для подальшої терапії хворому необхідно: A. Збільшення дози та кратності введення антигемофільних препаратів B. Хірургічне лікування гемартрозів C. Призначення амінокапронової кислоти D. Плазмаферез E. Глюкокортикоїдна терапія Вірні відповіді : DE *** Питання № 123 Хворий 18 років, хворіє з дитинства на гемофілію B. У даний час його турбує біль в колінних суглобах. Об-но: блідість шкіри, слизових оболонок; у ділянці правого стегна міжфасціальна гематома. Всі великі суглоби деформовані з обмеженням рухливості. Гемартрози колінних суглобів. З боку внутрішніх органів змін немає. Ан.крові: ер-3,0х10^12/л, Hb-90 г/л, КП-0,9; тр-200х10^9/л, лейк-8,5х10^9/л, е-1%, ю-1%, п-4%, с-64%, л-30%, ШЗЕ-28 мм/год. Час рекальцифікациї плазми - 220 сек. Толерантність плазми до гепарину-15хв. Час згортання крові по Лі-Уайту-54хв. Які гемостатичні засоби Ви запропонуєте в даному випадку? A. Кріопреципітат B. Вікасол, рутин, кальцію хлорид C. Антигемофільна плазма D. Переливання еритроцитної маси E. Поліглюкін Вірні відповіді : C *** Питання № 132 Хвора 52 років скаржиться на слабість, запаморочення, носові кровотечі, геморагії на шкірі ніг, живота. Хворіє про тягом 6 місяців, захворювання ні з чим пов'язати не може. Об-но: шкіра бліда, на шкірі стегон, живота - великі крововиливи у вигляді плям різних розмірів та форми. Тони серця ослаблені. Живіт м'який, неболючий. Печінка не збільшена. Пальпується край селезінки. Ан.крові: ер-2,1х10^12/л, Hb-60 г/л, КП-0,9; ретикулоцити- 5%; лейк-1,5х10^9/л, е-1%, п-1%, с-52%, л-40%, м-6%, тр - 5х10^9/л, ШЗЕ-47 мм/год. Ваш попередній діагноз: A. Хвороба Верльгофа B. Гіпопластична анемія C. Гемофілія В D. В12-дефіцитна анемія E. Парціальна червоноклітинна аплазія Вірні відповіді : B *** Питання № 135 Хворий 45 років скаржиться на біль в суглобах, поперековій ділянці, виділення сечі 102 червоного кольору, підвищення температури тіла. Захворів раптово добу тому. З анамнезу відомо, що напередодні вживав апельсини. Об-но: на шкірі гомілок дрібні геморагічні висипні елементи. Суглоби збільшені в об'ємі. Активні рухи обмежені через біль. С-м Пастернацького позитивний з обох боків. Ан.крові: ер-3,7х10^12/л, Hb-110 г/л, КП-0,9; тр-150х10^9/л, лейк18х10^9/л, п-22%, с-60%, л-12%, м-6%, ШЗЕ-48 мм/год. Коагулограма: протромбіновий індекс 80%, час рекальцифікації - 120". Фібриноген А - 5,4 г/л. Фібриноген Б ++. Час згортання крові та тривалість ковотечі без змін. Ан.сечі: вилужені та незмінені еритроцити покривають все поле зору. Яке лікування необхідно застосувати? A. Гепарин B. Свіжезаморожену плазму C. Нікотинову кислоту D. Епсилон-амінокапронову кислоту E. Реополіглюкін Вірні відповіді : ABCE *** Питання № 137 Хворий 65 років поступив у гематологічне відділення зі скаргами на загальну слабість, носові кровотечі, появу синців на кінцівках. Об-но: шкіра бліда, синці на верхніх і нижніх кінцівках, Стерналгії немає. Живіт м'який. Печінка на рівні реберної дуги. Селезінка не пальпується. Ан.кові: ер-1,1х10^12/л, Hb-70 г/л, КП-0,8; тр-7,5х10^9/л, лейк-10,2х10^9/л, п-10%, с-62%, л-20%, м-8%. ШЗЕ-32 мм/год. Через 3 години від початку перебування в стаціонарі став скаржитись на головний біль, слабкість у правій руці і нозі. Ще через 20 хвилин втратив свідомість. При об'єктивному обстеженні пульс-100 за хв., АТ-90/60 мм рт.ст. Реація на світло відсутня. Гіпертонус м'язів правої руки і ноги. Яке ускладнення основного захворювання виникло у хворого? A. Внутрішня кровотеча B. Тромбоз мозкових судин C. Набряк головного мозку D. Крововилив у головний мозок Вірні відповіді : D *** Питання № 191 Який з наведених геморагічних діатезів відноситься до спадкових захворювань? A. Хвороба Верльгофа B. Хвороба Шенлейна-Геноха C. Хвороба Рендю-Ослера D. Симптоматична тромбоцитопенія E. Кримська геморагічна лихоманка Вірні відповіді : C *** Питання № 192 Який з наведених геморагічних діатезів відноситься до групи вазопатій? A. Хвороба Рандю-Ослера B. Хвороба Верльгофа C. Гемофілія А D. Гемофілія С E. Афібриногенемія Вірні відповіді : A *** Питання № 193 Причиною розвитку гемофілії В є: A. Інфекційні та запальні захворювання B. Спадкова патологія судин C. Тромбоцитопенія D. Дефіцит VIII фактора згортання крові E. Дефіцит IX фактора згортання крові Вірні відповіді : E *** Питання № 194 Для хвороби Шенлейна-Геноха є характерним: A. Міжм'язеві гематоми B. Маткові кровотечі C. Васкулітно-пурпурна геморагічна висипка D. Гемартрози E. Тромбоцитопенія споживання Вірні відповіді : CE *** Питання № 195 Які з наведених проявів геморагічного синдрому є найбільш характерними для гемофілії? A. Післятравматичні кровотечі, гемартрози B. Геморагічна петехіальна висипка, біль у животі, гематурія C. Спонтанні кровотечі зі слизових оболонок D. Папульозно-петехіальна висипка, що симетрично розташована на кінцівках E. Носові кровотечі Вірні відповіді : A *** Питання № 196 Друга фаза гемокоагуляції - це: A. Утворення активного тромбопластину B. Ретракція загустка крові C. Синтез протромбіну D. Утворення тромбіну E. Утворення фібрину Вірні відповіді : D *** Питання № 197 Яка з наведених змін лабораторних показників є найбільш характерною для хвороби Верльгофа? A. Подовження часу згортання крові B. Підвищення рівня вільного гепарину C. Зниження рівня протромбіну D. Зниження кількості тромбоцитів E. Зниження вмісту фібриногену Вірні відповіді : D *** Питання № 198 Який з наведених лікувальних засобів є основним у лікуванні гемофілії? A. Амінокапронова кислота B. Антигемофільна плазма C. Спленектомія 103 D. Преднізолон E. Гепарин Вірні відповіді : B *** Питання № 199 Які з наведених патогенетичних методів лікування застосовуються при хворобі Верльгофа? A. Великі дози преднізолону B. Цитостатики C. Гепарин D. Амінокапронова кислота E. Спленектомія Вірні відповіді : ABE *** Питання № 210 Для якого захворювання є характерним наведений аналіз крові: ер-3,4х10^12/л, Hb-94 г/л, КП-1,0; лейк-12х10^9/л, тр-20х х10^9/л, е-3%, п-2%, с-68%, л-29%, м-8%, ШЗЕ-25 мм/год, анізоцитоз. Тривалість кровотечі за Дюке-8 хв., час рекальцифікації плазми-80 с, ПІ-80%, ретракція кров'яного загустка відбулася через 72 години. A. Залізодефіцитна анемія B. Гемофілія C. Хвороба Шенлейна-Геноха D. Хвороба Верльгофа Вірні відповіді : D *** Питання № 224 У хворої після діагностичної лапаротомії розвинувся ДВЗ-синдром, який перебігав гостро і швидко трансформувався в ІІІ стадію. Якою повинна бути оптимальна тактика лікування? A. Кріоплазма 400 мл в/в краплинно B. Кріопреципітат 600 мл в/в струменево C. Консервована кров 1 л в/в краплинно чотириденної давності D. Реополіглюкін 400 мл в/в краплинно E. Контрикал 60.000 ОД в/в Вірні відповіді : ADE *** Питання № 227 Для якого захворювання є характерним наведений аналіз крові: ер-3,6х10^12/л, Hb-110 г/л, КП-0,9; ретикулоцити - 7%., тромбоцити - 18х10^9/л, лейк-5,6х10^9/л, лейкоцитарна формула без змін. ШЗЕ - 15 мм/год. A. Гострий лейкоз B. Гіпопластична анемія C. Еритремія D. Хвороба Верльгофа E. Гострий агранулоцитоз F. Вірні відповіді : D *** Питання № 228 В яких випадках при гемофілії є показаним використання глюкокортикоїдів? A. При важких шлунково-кишкових кровотечах B. При розвитку інгібіторної форми гемофілії C. При ниркових кровотечах D. В доопераційному періоді всім хворим на гемофілію E. При розвитку вторинного ревматоїдного артриту Вірні відповіді : BE *** Питання № 229 Про яку стадію ДВЗ-синдрому свідчать наведені дані: Тромбоцити-140х10^9/л, час згортання крові - 4 хв., протромбіновий час - 18 с., фібриноген - 5,2 г/л, тромбіновий час - 16 с., антитромбін ІІІ - 92%, протамінова проба- ++ A. І стадію (гіперкоагуляції) B. ІІ стадію (коагулопатії, що наростає) C. ІІІ стадію (глибокої гіпокоагуляції) D. ІV стадію (відновлення) Вірні відповіді : A *** Питання № 233 Про яку стадію ДВЗ-синдрому свідчать наведені дані: Тромбоцити - 40х10^9/л, час згортання крові - 15 хв., протромбіновий час - 24 с., фібриноген - 1,1 г/л, тромбіновий час - 39 с., антитромбін ІІІ - 43%, протамінова проба- + A. І стадію (гіперкоагуляції) B. ІІ стадію (коагулопатії, що наростає) C. ІІІ стадію (глибокої гіпокоагуляції) D. ІV стадію (відновлення) Вірні відповіді : C *** Питання № 242 Тромбоцитарну ланку гемостазу характеризує: A. Рівень протромбіну крові B. Аутокоагуляційний тест C. Час згортання крові за Сухаревим D. Час згортання крові за Лі-Уайтом E. Тривалість кровотечі за Дюке Вірні відповіді : E *** Питання № 243 Згортання крові за Лі-Уайтом характеризує стан: A. Тромбоцитарної ланки гемостазу B. Плазмових факторів гемостазу C. Фібринолітичної системи крові Вірні відповіді : B *** Питання № 246 Які порушення спостерігаються при неускладненій гемофілії А? A. Гемартрози B. Геморагічний синдром C. Збільшення тривалості кровотечі за Дюке D. Порушення згортання крові E. Подовження часу рекальцифікації Вірні відповіді : ABDE 104 *** Питання № 247 Який тип кровоточивості характерний для тромбоцитопенії та тромбоцитопатії? A. Петехіально-плямистий B. Гематомний C. Васкулітно-пурпурний D. Ангіоматозний E. Змішаний Вірні відповіді : A *** Питання № 251 Хворий 18 років хворіє з раннього дитинства. Ан.крові: ер-3,6х10^12/л, Hb-110 г/л, КП-0.8; лейк-6,9х10^9/л, е-3%, п-5%, с-65%, л-23%, м-4%. Тромбоцити-175х10^9/л. ШЗЕ-28 мм/год. Коагулограма: протромбіновий індекс-94%, тромботест нормокоагуляційний. Тривалість кровотечі за Дюке 35 хв. Ретракція кров'яного загустка через 24 години - 0,4. Консультація ортопеда: анкілоз обох колінних суглобів, свіжий гемартроз правого колінного суглоба. Яке лікування необхідне хворму? A. Трансфузія консервованої крові B. Трансфузія ліофілізованої плазми C. Трансфузія антигемофільної плазми або кріопреципітату D. Трансфузія тромбоцитарної маси Вірні відповіді : C Ан.крові: ер-4.0х10^12/л, Hb-130 г/л, КП-0,9; тр-100х10^9/л, лейк-8х10^9/л, е-4%, б-1%, п1%, с-68%, л-20%, м-10%, ШЗЕ-40 мм/год. Показники згортання крові в нормі. Ваш попередній діагноз: A. Ревматоїдний артрит B. Тромбоцитопатія C. Тромбоцитопенічна пурпура D. Хвороба Рандю-Ослера E. Хвороба Шенлейн-Геноха Вірні відповіді : Е Пояснення : Клінічна картина, відповідає геморагічному васкуліту (хворобі Шенлейна-Геноха), зі шкірно-суглобовою формою перебігу. Цю форму називають також простою формою. Шкірний синдром характеризується папульозно-геморагічною висипкою, яка симетрично вражає кінцівки, в важких випадках ускладнюється центральним некрозом. при натисканні елементи висипки не щезають. Суглобовий синдром характеризується одночсаним виникненням разом із висипкою, у вигляді інтенсивних болей у великих суглобах. Хворобу Рендю-Ослера можна виключити, оскільки відсутні дані про спадковий характер захворювання. Кровоточивість при цьому захворюванні пов'язана з малою резистентністю судин у локусах телеангіоектазій. Телеангіоектазії частіше з'являються на губах, щоках, слизовій оболонці носа. Крім того вони можуть утворюватись на слизовій оболонці ШКТ і супроводжуватись масивними кровотечами з ШКТ, а також носовими і легеневими кровотечами. Для тромбоцитопенії характерно різке зменшення кількості тромбоцитів, продовження часу кровотечі за Дюке, що клінічно може проявлятись профузними кровотечами з носа, ШКТ, ясен і виникненням геморагічної висипки у вигляді синців чи крововиливів у місцях ін'єкцій. Тромбоцитопатія - це група геморагічних синдромів, обумовлених вродженою або набутою якісною неповноцінністю тромбоцитів та їх дисфункцією. Вони характеризуються кровоточивістю мікроциркуляторного типу - кровотечі з носу, ясен, петехії на шкірі, які виникають без суттєвих причин. Проба за Дюке не є специфічною в даному випадку. Ревматоїднирй артрит при тривалому перебігу може супроводжуватись ураженнями шкіри, появою яскраво-рожевих, інколи з ціанотичним відтінком забарвлень долоней та кінчиків пальців. Змінюється шкіра уражених суглобів (суха, бліда, стоншена, особливо на кистях). Таким чином можна також виключити і ревматоїдний артрит. *** Питання № 255 Хворий, 18 років, поступив у клініку з висипкою петехіального характеру, яка знаходиться на нижніх кінцівках та на животі. Слизова порожнини рота кровоточить. Періодичні носові кровотечі спостерігаються з дитинства. Реакція Грегерсена позитивна. Кількість тромбоцитів 150х10^9/л. Час згортання крові за Лі-Уайтом - 10 хв., час рекальцифікації плазми - 120 с, тривалість кровотечі за Дюке - 10 хв. Ретракція кров'яного загустка - 18%. Ваш попередній діагноз: A. Хвороба Шенлейна-Геноха B. Хвороба Рандю-Ослера C. Хвороба Віллєбранда D. Тромбоцитопатія E. Гемофілія А Вірні відповіді : D *** Питання № 260 Хворий 48 років поступив у клініку зі скаргами на часті рясні носові кровотечі, загальну слабість. З анамнезу відомо, що вперше кровотечі почали турбувати у 15 років, з часом почастішали. Об-но: телеангіоектазії на губах та язиці. Симптоми щипка та джгута негативні. Ан.крові: ер-3.7х10^12/л, КП-0.8, тр-200х10^9/л, лейк-5.0х10^9/л, б-1%, п-4%, с-56%, л-30%, м9%. ШЗЕ-10 мм/год. Залізо сироватки - 10.2 мкмоль/л. Час кровотечі за Дюке-3'. Час згортання венозної крові-6'. Ваш попередній діагноз: A. Післягеморагічна залізодефіцитна анемія B. Гемофілія В C. Тромбоцитопатія D. Хвороба Рандю-Ослера E. Хвороба Шенлейна-Геноха Вірні відповіді : B *** Питання № 259 Хворий 38 років поступив у клініку зі скаргами на головний біль, летючий біль у великих суглобах, висипку на кінцівках, підвищення температури тіла до 39 С. Об-но: припухлість великих суглобів. Симетрично розташована геморагічна висипка, переважно на шкірі верхніх та нижніх кінцівок. Елементи висипки піднімаються над шкірою та не зникають при натискуванні. *** Питання № 265 В лікарню машиною "швидкої допомоги" у важкому стані був доставлений хворий 19 років, який з дитинства страждає на на гемофілію А. При огляді та дослідженні хворого ознаки шлунково-кишкової кровотечі. Ан.крові: ер-2.9х10^12/л, Hb-82 г/л, КП-0,8; лейк-13х10^9/л, ШЗЕ-15 мм/год. Який засіб гемостатичної терапії повинен застосувати черговий лікар при *** Питання № 248 Які порушення є характерними для тромбоцитопатії? A. Геморагічні прояви B. Порушення адгезивно-агрегаційної функції C. Подовження часу згортання крові за Лі-Уайтом D. Подовження тривалості кровотечі за Дюке E. Зменшення ретракції кров'яного загустка Вірні відповіді : ABDE 105 наданні невідкладної допомоги? A. Парентеральне введення епсилон-амінокапронової кислоти B. Переливання свіжої консервованої крові C. Переливання розчинів альбуміну, фібриногену D. Переливання розчину кріопреципітату E. Переливання відмитих еритроцитів Вірні відповіді : D *** Питання № 269 Хвора, 26 років, поступилу у клініку з ознаками носової та маткової кровотеч. 2 роки тому був виставлений діагноз - хвороба Віллєбранда. Ан. крові: ер - 2,8х10^12/л, Hb - 90 г/л, тр 160х10^9/л. Якою повинна бути гемостатична терапія? A. Кріопреципітат в/в струменево B. Антигемофільна плазма в/в C. Тромбоцитарна маса в/в D. Вікасол, хлорид кальцію E. Окситоцин, метилергометрин Вірні відповіді : BE *** Питання № 270 У хворої після проведення аборту розвинувся урогенітальний сепсис. На цьому фоні у неї з'явилась петехіально-плямиста висипка на шкірі живота ти нижніх кінцівок, маткова кровотеча з утворення крихких кров'яних загустків, підшкірні гематоми у місцях ін'єкцій. Ан.крові: ер2,8х10^12/л, Hb-90 г/л, КП-0,9; тр-120х10^9/л. Час згортання крові - 15 хв., фібриноген - 1,2 г/л. Проба з протамінсульфатом - позитивна. Яка форма геморагічного діатезу ускладнила перебіг захворювання? A. Ідіопатична тромбоцитопенія B. ДВЗ-синдром C. Ангіогемофілія D. Гіпофібриногенемія E. Гемофілія В Вірні відповіді : B *** Питання № 271 Хвора 32 років знаходиться на "Д" обліку з приводу імунної тромбоцитопенії. Періодично лікується в гематологічному стаціонарі. Поступила у відділення у зв'язку з загостренням хвороби, що проявилося матковою кровотечею. Ан.крові: ер-3,0х10^12/л, Hb-90 г/л, КП-0,9; лейк-4,2х10^9/л, п-8%,с-52%, л-30%, м-8%, е-2%, тр-4х10^9/л, ШЗЕ-22 мм/год. Які засоби невідкладної допомоги Ви застосуєте? A. Гінекологічна допомога - накладання зажимів на параметрій B. Свіжезаморожена плазма C. Препарати, що викликають скорочення м'язів матки (окситоцин, метилергометрин) D. Глюкокортикоїди внутрішньовенно E. Епсилон-амінокапронова кислота внутрішньовенно Вірні відповіді : BCDE *** Питання № 272 Хвора 32 років знаходиться на "Д" обліку з приводу імунної тромбоцитопенії. Періодично лікується в гематологічному стаціонарі. Поступила у відділення у зв'язку з загостренням хвороби, що проявилося матковою кровотечею. Ан.крові: ер-3,0х10^12/л, Hb-90 г/л, КП-0,9; лейк-4,2х10^9/л, п-8%,с-52%, л-30%, м-8%, е-2%. тр-4х10^9/л, ШЗЕ-22 мм/год. Які препарати протипоказані хворій? A. Донорська тромбомаса B. Глюкокортикоїди C. Дицинон D. Нестероїдні протизапальні препарати E. Епсилон-амінокапронова кислота, параамінобензойна кислота Вірні відповіді : AD *** Питання № 273 Хворий 25 років, який з дитинства страждає на гемофілію А, знаходився на відпочинку за межами міста з сестрами. Раптово з'явились загальна слабість, запаморочення, блювання. Блювотні маси з домішками крові. У дільничній лікарні, куди було доставлено хворого, проведено обстеження. Ан.крові: ер-2,6х10^12/л, Hb-74 г/л, КП-0,9; тр-190х10^9/л, лейк10,0х10^9/л, п-12%, с-68%, л-15%, м-5%. ШЗЕ-30 мм/год. ЕГДФС: свіжа виразка тіла шлунка з явищами кровотечі. Антигемофільних препаратів (плазми, кріопреципітату) у лікарні немає. Які засоби слід вжити для врятування життя хворого? A. Вікасол B. Оперативне втручання C. Пряме переливання одногрупної крові від сестер D. Трансфузії одногрупної свіжеконсервованої цільної крові не від родичів E. Трансфузії еритроцитної маси більше 5 днів зберігання Вірні відповіді : D *** Питання № 280 Хвора 47 років скаржиться на періодичні носові кровотечі. Із анамнезу відомо, що мати хворої також страждала на носові кровотечі. Об-но: на крилах та слизовій носа виявлено розширення капілярів. АТ-130/80 мм рт.ст. Ан.крові: ер-2,9х10^12/л, Hb-90 г/л, КП-0,8; тр185х10^9/л, лейкоцитарна формула без патологічних змін. Тривалість кровотечі за Дюке -4 хв.; час згортання за Лі- Уайтом - 10 хв. ПТІ - 78%; час рекальцифікації плазми - 120"; фібриноген 4 г/л. Ваш діагноз: A. Хвороба Рандю-Ослера B. Коагулопатія C. Тромбоцитопатія D. Тромбоцитопенія Вірні відповіді : A *** Питання № 288 Хворий 21 року хворіє з дитинства. Ан.крові: ер-3,8х10^12/л, Hb-110 г/л, КП-0,8; лейк6,9х10^9/л, е-3%, п-5%, с-65%, л-23%, м-4%, ШЗЕ-28 мм/год, тромбоцити-195х10^9/л. Коагулограма: протромбіновий індекс-94%, тромботест - нормокоагуляційний. Термін кровотечі - 3 хв. 45сек. Час згортання крові за Лі-Уайтом - 30 хв. Консультація ортопеда: анкілоз обох колінних суглобів, свіжий гемартроз правого колінного суглоба. Ваш діагноз: A. Ідіопатична тромбоцитопенія B. Симптоматична коагулопатія C. Спадкова тромбоцитопатія D. Гемофілія Вірні відповіді : D 106 *** Питання № 295 Хворий 45 років скаржиться на біль в суглобах, поперековій ділянці, виділення сечі червоного кольору, підвищення температури тіла. Захворів раптово добу тому. З анамнезу відомо, що напередодні працював з нітрофарбами. Об-но: на шкірі гомілок дрібні геморагічні висипні елементи. Суглоби збільшені в об'ємі. Активні рухи обмежені через біль. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків. Ан.крові: ер-3,7х10^12/л, Hb-110 г/л, КП-0,9; тр150х10^9/л, лейк-18х10^9/л, п-22%, с-60%, л-12%, м-6%. ШЗЕ-48 мм/год. Коагулограма: протромбіновий індекс 80%, час рекальцифікації - 120". Фібриноген А - 5,4 г/л. Фібриноген Б ++. Час згортання крові та тривалість кровотечі без змін. Ан.сечі: вилужені та незмінені еритроцити покривають все поле зору. Ваш діагноз: A. Гострий гломерулонефрит B. Ревматизм C. Тромбоцитопенічна пурпура D. Геморагічний васкуліт Вірні відповіді : D *** Питання № 300 Хвора 39 років скаржиться на кровоточивість із слизових оболонок носа, ясен, менорагії. Обно: на шкірі дрібні крововиливи. Лімфовузли, селезінка не збільшені. Позитивні симптоми щипка, джгута. Ан.крові: ер-3,1х10^12/л, Hb-96г/л, КП-0.9; тр-20х10^9/л, лейк-6х10^9/л, е-3%, б1%, п-4%, с-65%, л-20%, м-7%. Тривалість кровотечі за Дюке - 10 хв. Час згортання крові не змінений. Ваш діагноз: A. Тромбоцитопенічна пурпура B. Гемофілія С C. Тромбоцитопатія D. Хвороба Шенлейна-Геноха Вірні відповіді : A Хворий О., 18 років поступив зі скаргами на біль у ділянці лівого стегна, де визначається міжфасціальна гематома. Хворіє з дитинства. Об’єктивно: шкірні покриви бліді; обмеження рухів в колінних суглобах за рахунок артрозів. Аналіз крові: ер. – 2.9 Т/л, Нв – 86 г/л, КП – 0.8, тромб. – 160 Г/л, лейк. – 8.2 Г/л, ШЗЕ – 26 мм/год. Час рекальцифікації плазми – 210 с, толерантність плазми до гепарину – 15 хв. Час згортання за Лі-Уайтом – 54 хв. Який діагноз є найбільш імовірним: *Гемофілія А Хвороба Рандю-Ослера Імунна тромбоцитопенія Хвороба Шенлейна-Геноха Хвороба Віллебранда При обстеженні пацієнки К., 14 р., що скаржиться на часті носові кровотечі, кровоточивість ясен, меноррагії виявлено: тромбоцити – 30х109/л, тривалість кровотечі – 15 хв, протромбіно_вий час – 14 с. Який діагноз є найбільш ймовірним у даному випадку: *Хвороба Верльгофа Гемофілія А Геморагічний васкуліт Хвороба Рандію-Ослера Хвороба Віллебранда Хвора 16-ти років поступила в гематологічне відділення з носовою кровотечою, а також скаргами на слабкість, запаморочення голови. При огляді: шкіра бліда, на тулубі та кінцівках синці різного розміру та кольору (від фіолетового до зелено-жовтого). В загальному аналізі крові: НВ-90г/л; Ер.-3,5*1012л, Л-5,0*109л, тромбоцити-110*109л; КП-0,9. Тривалість кровотечі за Дюке – 25хв., час згортання крові за Лі-Уайтом – 5хв. Який найбільш імовірний діагноз? *Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура Гострий лейкоз Гемофілія В Гемолітична анемія Мегалобластична анемія Хворий на гемофілію А, 16 років, госпіталізований в гематологічне відділення зі скаргами на слабкість, нудоту, наявність мелени упродовж 2 днів. Об-но: блідість шкіри і слизових оболонок. В загальному аналізі крові: НВ-78г/л; Ер.-3,2*1012л, КП-0,9. Оберіть необхідну добову дозу для уведення кріопреципітату: *60-100 ОД на 1кг маси тіла 1-2 ОД на 1кг маси тіла 5-10 ОД на 1кг маси тіла 10-15 ОД на 1кг маси тіла 100-150 ОД на 1кг маси тіла Хвора 54років госпіталізована в гематологічне відділення з носовою кровотечою. При огляді: шкіра бліда, на тулубі і кінцівках синці різного кольору. В аналізі крові: нормохромна анемія, тромбоцитопенія, помірний лейкоцитоз. Патогенетичною терапією у даному випадку слід вважати: *Застосування глюкокортикоїдів Переливання тромбоцитарної маси Переливання цільної крові Застосування місцевих та загальних гемостатичних препаратів Застосування анаболічних гормонів Хворий 26років скаржиться на носову кровотечу, наявність синців на тілі. Хворіє з дитинства, неодноразово перебував на лікуванні в гематологічному відділенні. При огляді: блідість шкіри, на тулубі та кінцівках – крововиливи гематомного типу. При неодноразовому обстеженні: Нb74г/л; Ер.-2,8*1012л; КП-0,8; тривалість кровотечі за Дюке – 4хв., час згортання крові за ЛіУайтом – 25хв. Ваш попередній діагноз? *Гемофілія С Хвороба Рендю-Ослера Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура Автоімунна гемолітична анемія Хвороба Віллебранда Хворий 17років скаржиться на біль та обмеження рухів у колінних, ліктьових та плечових суглобах, наявність крововиливів на тілі. Хворіє з дитинства. При огляді: шкіра бліда; кілька великих гематом в ділянці поясниці та на стегнах. Деформація колінних та ліктьових суглобів. гемартроз правого колінного суглобу. Загальний аналіз крові: Нb-90г/л; Ер.-3,2*1012л, тромбоцити-180*109л; КП-0,9; ШЗЕ-30мм/год. Тривалість кровотечі за Дюке – 4хв., час згортання крові за Лі-Уайтом – 38хв. У даному випадку хвороба зумовлена: *Дефіцитом антигемофільного глобуліну Дефіцитом тромбопластичного фактора 107 Дефіцитом Г-6-ФДГ Порушенням одного з ланцюгів глобіну Аномалією первинної структури молекули глобіну Хвора 21року госпіталізована із скаргами на кровотечу з геніталій, слабкість, запаморочення. При огляді: блідість шкіри, крововиливи в шкіру та слизові оболонки, тахікардія, систолічний шум в усіх точках вислуховування серця. АТ=80/40 мм рт.ст. В аналізі крові: Ер.-2,4?1012л; Нb60г/л; Тр.-30*109л; Тривалість кровотечі за Дюке – 30хв., час згортання крові за Лі-Уайтом – 8хв. Вкажіть тип кровоточивості, який має місце у даної хворої: *Петехіальний Ангіоматозний Васкулітно-пурпурний Мікроциркуляторно-гематомний Гематомний Хворий 24 років доставлений у приймальне відділення з діагнозом ниркова колька. Скаржиться на болі у поперековій ділянці, частий сечопуск, слабкість, запаморочення. Об-но: шкіра бліда, п=92 на хв., АТ=90/50 мм рт.ст. Тахікардія, систолічний шум на верхівці серця, який проводиться в інші точки вислуховування. Нирки не пальпуються. В аналізі крові: Нb-80г/л; Ер.3,1*1012л, Тр.-50*109л; л=8?109л. В загальному аналізі сечі: Л-6-8 в полі зору, еритроцити вкривають все поле зору. Білок – сліди. Який діагноз найбільш ймовірний у даного хворого? *Тромбоцитопенічна пурпура. Ниркова кровотеча Хронічний пієлонефрит Хронічний гломерулонефрит Гемофілія. Ниркова кровотеча Гострий гломерулонефрит Хворий, 18 років, поступив з вираженими болями в правому ліктьовому суглобі після незначної травми. Хворіє на гемофілію А. Правий ліктьовий суглоб збільшений в об'ємі, шкіра над ним гіперемована. Колінний та гомілковий суглоби збільшені, деформовані, рухи в них обмежені. Лабораторне дослідження: кількість тромбоцитів-290*10/9/л, тривалість кровотечі по Дюке-3,5 хв, індекс ретракції-0,4, час згортання крові по Лі-Уайту-20 хв, протромбіновий індекс-90\%, фібріноген-4 г/л, час фібрінолізу-2 години. Якої допомоги потребує хворий? *Кріопреципітат Гемотрансфузія Амінокапронова кислота Пентоксифілін Реополіглюкін Жінка 32 років. Шкіра бліда, з численними петехіями та екхімозами. Периферичні лімфовузли не збільшені. Рs-110 за 1 хв., ритмічний, систолічний шум над всіма точками аускультації серця. Живіт м'який, безболісний, печінка та селезінка не паль-пуються. Аналіз крові: ер.-2,5*10/12/л, Нb-70 г/л, КП-0,7, лейк.-6,4*10/9/л, паличкоядерні нейтрофіли– 3\%, сегментоядерні -67\%, лімфоцити-25\%, моноцити-5\%, тр.-15,0*10/9/л, ШОЕ - ЗО мм/год. Міелограма: мегакаріоцити не оточені тромбоцитами. Яке патогенетичне лікування показане хворій? *Глюкокортикостероїди Курантіл Пентоксифілін Циклофосфан Препарати заліза Хворому гемофілією А необходно проізвести екстракцію декількох зубів. Які засоби необхідно проізвести для профілактиці кровотечі? *Ввести кріоприципітат в/в в дозі 40 МЕ/кг до, під час і на протязі 5-6 доб після екстракції зубів За добу до екстракції ввести кріоприципітат у дозі 30-40 МЕ/кг Ввести кріоприципітат у дозі 40 МЕ/кг за 1 годину до операції Вводити кріоприципітат після екстракції до зупинки кровотечі З метою гемостаза наложити гемостатичну губку Хворий гемофілією А, 23 р., поступив з вираженим болем в правому стегні. При огляді: стегно різко збільшено в об’ємі, болісно при пальпації і руху, шкіра бліда слегка гіперемірована, гаряча на ощупь, напружена, рух у колінному і тазостегновому суглобах обмежено. Ліве стегно без змін. Какова Ваша лікувальна тактика? *Кріоприципітат 35-40 МЕ/кг на добу 7 днів, преднізолон по 20 мг 3 дні, потім – легкий масаж Замісна терапія СЗП і імобілізація кінцівки Кріоприципітат 15-20 МЕ/кг на добу 7 днів Кріоприципітат 10 МЕ/кг на добу 3 дні і імобілізація кінцівки Кріоприципітат 35 МЕ/кг на добу 7-8 днів У хворого на ногах уртикарний висип більше 3 доб, який супроводжується болем і жженієм, підвищенням температури тіла, артралгієй, болем в животі, збільшенням лімфовузлів, гематурією. Після розрішення элементів сипі – крововилив з подальшею пігментацією. Для якого діагнозу характерна дана патологія? *Геморагический васкуліт Крапив’янка ПШГ Системний мастоцитоз СЧВ Хвора 35 років протягом останніх 5 років відмічає часті носові кровотечі, періодичне утворення синців на шкірі. Почувала себе задовільно, до лікарів не зверталася. Два тижні тому після сильної носової кровотечі підвищилася слабкість, запаморочення. Бліда, на шкірі грудей, ніг велика кількість петехіальних геморагічних висипів і одиничні обширні екхімози. Органи без особливостей. Аналіз крові: гемоглобін – 90 г/л, еритроцитів 4,2х1012/л, кольоровий показник 0,64, лейкоцитів 6,2х109/л, паличкоядерні – 3\%, сегментоядерні – 67\%, еозинофіли – 2\%, лімфоцити – 23\%, моноцити – 5\%, тромбоцитів 10х109/л, ШОЕ – 15 мм/год. Ваша думка про діагноз: *Тромбоцитопенічна пурпура Апластична анемія Геморагічний васкуліт Гемофілія Залізодефіцитна анемія У женщины 56 лет с трудом купировано носовое кровотечение во время гипертонического криза. Через 6 часов оно вновь открылось, появилось кровотечение из ушей, кровавая рвота, экхимозы в зоне инъекций, олигурия с мочой вида “мясных помоев”. Укажите диагноз. *ДВС-синдром Идиопатическая тромбоцитопеническая пурпура Гемофилия 108 Болезнь Рандю-Ослера Геморрагический васкулит Больной 18 лет, наблюдается у гематолога по поводу гемофилии А. После падения с турника появились гемартрозы коленных и локтевого суставов. Был доставлен в гематологическое отделение областной ЦРБ. При обследовании: время кровотечения по Дюке – 4мин., время свертывания по Ли Уайту – 16мин. Применение какого лекарственного препарата наиболее показано в данной ситуации? *Введение рекомбинантного VIII фактора Свежезамороженная плазма Криопреципитат Тромбоцитарная масса Тромбоцитарный концентрат 3. У больного К., 18 лет, после экстракции зуба началось обильное кровотечение. При детальном сборе анамнеза было выяснено, что пациент страдает гемофилией А. В связи с этим он был срочно транспортирован в терапевтическую клинику. Какой препарат наиболее эффективен при лечении такого кровотечения? А. Аскорутин. В. Аминокапроновая кислота. С. Хлорид кальция Д. Викасол Е. Криопреципитат. сеча майже чорного кольору. Чим зумовлено погіршення стану хворого? * Гемолітичною реакцію внаслідок трансфузії несумісної еритроцитарної маси. Об`ємним перевантаженням кровообігу, набряком легень. Алергічною реакцією. Пірогенною реакцією. Гіперкаліємією внаслідок надлишку калію в донорських еритроцитах. 51. Дівчинка 4 років пролікувалась в стаціонарі з приводу дефіцитної анемії складного генезу тяжкого ступеня. Які профілактичні заходи треба провести для запобігання повторного розвитку даної патології? * Введення профілактичних доз заліза, повноцінне харчування. Вегетаріанський тип харчування. Фітотерапія. Вітамінотерапія. Пробіотики. 54. В хлопчика 8 років, який хворіє на спадковий сфероцитоз, при огляді відмічено блідість шкіри та слизових оболонок, спленомегалію, лихоманку; в загальному аналізі крові: гемоглобін 30г/л, ретікулоцити –2\%, лейкоцити- 8*109/л, еритроцити- 1,2*1012 /л. Найбільш імовірний діагноз? * Апластичний криз Вторинний дефіцит заліза Гемолітичний криз Гострий лейкоз 3. Хворий, 24 років, скаржиться на біль у горлі, підвищення температури, загальну слабкість. Об-но: шкірні покриви бліді, Т-38,20С, виразково-некротичні ураження мигдалин, гепатоспленомегалія. Аналіз крові: Ер-2,9 Т/л, Hb-96 г/л, КП-0,97, Л-17,9 г/л, е-0, б-0, бласти49\%, с-1, п-29, л-19, м-2. Тр-110 Г/л. ШОЕ – 23 мм/год. Діагноз? a) Гострий лейкоз b) Хронічний лейкоз c) Інфекційний мієлолейкоз d) Ангіна Симановського e) Гіпопластична анемія 64. Дитина 8 – ми років поступила зі скаргами на слабкість, запаморочення. Обєктивно: шкіра та слизові оболонки бліді, печінка та селезінка не збільшені. Гемограма: Нb – 52 г/ л, Еr – 1,9 Т/л, rt -15\%, залізо сироватки – 5,6 мкмоль/л. Діагноз залізодефіцитна анемія, тяжкого ступення важкості. Тактика лікування ? * Препарат заліза в дозі 5 мг/ кг на добу. Гемотрансфузія. Препарат заліза в дозі 20 мг/ кг на добу. Препарат заліза в дозі 1 мг/ кг на добу Інфузійна терапія. 16. Хвора В., 24 роки скаржиться на слабість, гарячку, жовтяницю. Об?єктивно t=38,50C, АТ – 100/60 мм рт.ст., ЧСС – 102/хв. Шкіра бліда з жовтушним відтінком. Живіт мякий, неболючий. Печінка виступає на 2 см по L. medioklavic. dextra, селезінка виступає на 1 см з-під лівого підребір?я. В крові: Er – 2,8х1012/л, Hb – 92 г/л, Ретикулоцити – 26\%. Найбільш ймовірний попередній діагноз? a) *Гемолітична анемія b) Гостра постгеморагічна анемія c) Гострий гепатит d) В12-дефіцитна анемія e) Апластична анемія 67. Дитина 5-річного віку поступів до стаціонару для обстеження зі скаргами на різку блідніть шкірі, слабкість, зніжений апетит. Патології з боку внутрішніх органів не виявлено. У аналізі крові: еритроцити – 2,9 Т/л, Нв – 74 г/л, КП – 0,6, лейкоцити – 4,8 г/л (е – 1\%, п – 1\%, с – 54\%, л – 38\%, м – 6\%), ШОЕ – 18 мм/годину. Залізо сироватці крові – 4,8 мкмоль/л. Ретікулоцити – 0,5\%. Який діагноз найбільш імовірний? Залізодефицитна анемія Апластична анемія Гемолітічна анемія Післягеморагична анемія Парціальна гіпопластична анемія 39. Під час проведення трансфузії еритроцитарної маси хворому з постгеморагічною анемією стан його стрімко погіршився. З`явились скарги на біль у попереку, грудях, головний біль, ядуху. Температура тіла підвищилась до 39°С. При об`єктивному обстеженні: обличчя ціанотичне, значна тахікардія, артеріальний тиск 75/40 мм рт. ст. По сечовому катетеру відтікає 71. У дитини 1,5-річного після ГРВІ з’явилася іктерічність склер та шкіри. При об’єктивному осмотрі була виявлена спленомегалія. У аналізі крові: еритроцити – 2,5 Т/л, Нв – 47 г/л, лейкоцити – 3,8 г/л (е – 1\%, п – 4\%, с – 36\%, л – 50\%, м – 9\%), тромбоцити – 180 г/л. Ретикулоцити – 8,5\%. Проба Кумбса – пряма позитивна. Білірубін – 84 ммоль/л (прямий – 12, 109 непрямий – 72 ммоль/л). Який діагноз найбільш імовірний? Імунна гемолитична анемія Дефицітна анемія Апластична анемія Гострий лейкоз Післягеморагична анемія 73. У дитини через 10 годин після народження з'явилися жовтяниця, гіпотонія, гіпорефлексія, виявлена помірна гепатоспленомегалія.Стілець и сеча звичайного кольору Білірубін пуповинної крові 51 мкмоль/л за рахунок непрямого, в венозної крові- Ер3,5х10 12/л, Нв-140 г/л, ретикулоцитів-1,5\%, білірубін-111 мкмоль/л, прямий-11 мкмоль/л, АЛаТ-0,4, АСаТ –0,3. Группа крові матері -А (II) Rh (-), дитини А(II) Rh (+). Які лабораторні дослідження підтвердять Ваш діагноз: * Проба Кумбса Дослідження маркерів вірусного гепатиту Визначення осмотичної резистентності еритроцитів Еритроцитометрія Визначення в еритроцитах глюкоз-6-фосфат дегідрогеназы 78. Удівчинки 6 місяців, у якої діагностована аутоімунна гемолітична анемія, було виявлено в динаміці наростання блідості шкіри з жовтушним відтінком. При обстеженні виявлений рівень гемоглобіну 45 г/л. Яку гемотрансфузійну терапію слід призначити хворій, щоб запобігти розвитку післятрансфузійних ускладнень? *Введення відмитих еритроцитів Введення 20 \% розчину альбуміну Введення нативної плазми Введення цільної крові. Введення еритроцитарної маси 81. У хворої 48 років на фоні фіброміоми матки та метрорагій виникла анемія. Хворій рекомендовано оперативне лікування в зв’язку із метрорагією. Об-но: Ер. – 2,0*1012/л, Нb – 50 г/л, к.п. – 0,75, тромбоцити – 140*109/л, Лейк. – 4,1*106/л, ШОЕ - 10 мм /год. Які невідкладні заходи слід вжити для корекції анемії? * Гемотрансфузія концентрату еритроцитів. 82. У хворого 38 років з спадковою анемією Міньковського – Шофера після фізичного навантаження посилилась жовтяниця, виникла виражена загальна слабкість, пітливість, біль в лівому підребер’ї. Пальпаторно виявляється збільшена селезінка. В загальному аналізі крові: Ер. – 2,0*1012/л, Нb – 60 г/л, к.п. – 0,9, тромбоцити – 123*109/л, Лейк. – 12,1*106/л, ШОЕ - 20 мм /год. Загальний білірубін – 120 ммоль/л, прямий – 4,1. Які невідкладні заходи слід вжити для корекції анемії? * Гемотрансфузія відмитих еритроцитів. *** Питання № 5 Яка з вказаних анемій відноситься до макроцитарних? A. Мінковського - Шоффара B. Маркіафави - Мікелі C. Аддисона - Бірмера D. Хвороба Кулі Вірні відповіді : C *** Питання № 6 При якій із вказаних анемій має місце мікросфероцитоз? A. Фанконі B. Маркіафави-Мікелі C. Аддисона-Бірмера D. Мінковського-Шоффара E. Хвороба Кулі Вірні відповіді : D *** Питання № 7 Для якої з вказаних анемій є характерним різке зменшення вмісту ретикулоцитів у периферичній кровi? A. Залізодефіцитної B. Мегалобластної до початку лікування C. Гемолітичної D. Гіпопластичної Вірні відповіді : BD *** Питання № 8 Для якої анемії є характерним підвищення вмісту ретикулоцитів у периферичній крові? A. Залізодефіцитної B. Мегалобластної C. Гіпопластичної D. Гемолітичної E. Метапластичної Вірні відповіді : D *** Питання № 12 Причиною В 12-дефіцитної анемії може бути: A. Крововтрата B. Порушення синтезу гемоглобіну C. Підвищений гемоліз D. Порушення секреції гастромукопротеїна Вірні відповіді : D *** Питання № 14 Яка з вказаних змін лабораторних показників є характерною для В 12-дефіцитної анемії? A. Зниження кольорного показника B. Підвищення вмісту заліза в сироватці крові C. Мегалобластний тип кровотворення D. Позитивна сахарозна проба E. Зниження осмотичної резистентності еритроцитів Вірні відповіді : C *** Питання № 15 Патогенетичною терапією мегалобластних анемій є: A. Глюкокортикоїди B. Препарати заліза C. Вітамін В 12 110 D. Спленектомія E. Вітамін В 1 Вірні відповіді : C *** Питання № 16 Яка з вказаних змін периферичної крові є характерною для В 12-(фолієво)-дефіцитних анемій? A. Ретикулоцитоз B. Високий кольорний показник C. Лейкоцитоз D. Тромбоцитоз E. Дрепаноцитоз Вірні відповіді : B *** Питання № 18 При В 12-дефіцитній анемії з клінічними проявами фунікулярного мієлозу добова доза ціанокобаламіну дорівнює: A. 100 мкг B. 200 мкг C. 400 мкг D. 1000 мкг Вірні відповіді : D *** Питання № 19 Які зміни в периферичній крові є характерними для гіпопластичної анемії? A. Анемія з ретикулоцитозом B. Тромбоцитопенія C. Гранулоцитопенія D. Анемія з ретикулоцитопенією Вірні відповіді : BCD *** Питання № 20 Яке дослідження (з наведених) є найбільш інформативним для діагностики гіпопластичної анемії? A. Дослідження периферичної крові B. Стернальна пункція C. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів D. Проба Кумбса E. Десфералова проба Вірні відповіді : B *** Питання № 22 Яка з наведених анемій відноситься до набутих гемолітичних анемій? A. Анемія Мінковського-Шoффара B. Пароксизмальна нічна гемоглобінурія C. Таласемія D. Серповидноклітинна анемія E. Фавізм Вірні відповіді : B *** Питання № 23 Яка з наведених анемій відноситься до спадкових гемолітичних анемій? A. Гемолітична хвороба новонароджених B. Хвороба Маркіафави-Мікелі C. Аутоімунна гемолітична анемія D. Таласемія E. "Маршова" гемоглобінурія Вірні відповіді : D *** Питання № 26 Основним методом лікування спадкового мікросфероцитозу є: A. Гемотрансфузії B. Спленектомія C. Глюкокортикоїди D. Трансплантація кісткового мозку E. Плазмаферез Вірні відповіді : B *** Питання № 27 Для якої з наведених анемій є характерною спленомегалія? A. Післягеморагічної B. Апластичної C. Мінковського-Шоффара D. Маркіафави-Мікелі E. Залізодефіцитної Вірні відповіді : C *** Питання № 28 Яка з наведених змін периферичної крові є характерною для гемолітичної анемії? A. Тромбоцитоз B. Ретикулоцитоз C. Лейкоцитоз D. Лімфоцитоз E. Пойкілоцитоз Вірні відповіді : B *** Питання № 29 Яка з наведених змін периферичної крові є найбільш характерною для В 12-дефіцитної анемії? A. Ретикулоцитоз B. Високий кольорний показник C. Лейкоцитоз D. Тромбоцитоз E. Мікроцитоз Вірні відповіді : B *** Питання № 30 Які з наведених змін у сечі є найбільш характерними для гемолітичної анемії з внутрішньосудинним гемолізом? A. Протеїнурія 111 B. Гемоглобінурія C. Лейкоцитурія D. Еритроцитурія E. Циліндрурія Вірні відповіді : AB *** Питання № 31 Назвіть основну морфологічну ознаку хвороби Мінковського-Шоффара: A. Ретикулоцитоз B. Дрепаноцитоз C. Мікросфероцитоз D. Мікроцитоз E. Макроцитоз Вірні відповіді : C *** Питання № 32 Який з наведених лабораторних показників дозволяє діагностувати аутоімунну гемолітичну анемію? A. Сахарозна проба B. Проба Кумбса C. Проба на аутогемоліз еритроцитів D. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів E. Ретикулоцитоз Вірні відповіді : B *** Питання № 33 При якій анемії є підвищеним вміст у крові фетального гемоглобіну? A. Спадковому мікросфероцитозі B. Серповидноклітинній анемії C. Апластичній анемії D. Таласемії E. Аутоімунній гемолітичній анемії Вірні відповіді : D *** Питання № 95 Які порушення є характерними для гіпопластичної анемії? A. Зниження кількості еритроцитів та рівня гемоглобіну крові B. Тромбоцитопенія C. Підвищення кількості лейкоцитів крові D. Виразково-некротичні процеси Вірні відповіді : ABD *** Питання № 96 Назвіть ознаки b-таласемії: A. Зниження рівня еритроцитів та гемоглобіну B. Зростання кольорного показника C. "Мішенеподібна" форма еритроцитів D. Збільшення вмісту заліза в сироватці крові E. Збільшення вмісту фетального гемоглобіну Вірні відповіді : ACDE *** Питання № 100 При вмісті в крові заліза 3-7 мкмоль/л про яке захворювання можна думати? A. Таласемія B. Залізодефіцитна анемія C. Хронічний гемоліз D. Анемія, що викликана хронічним запальним процесом Вірні відповіді : B *** Питання № 105 Хвора Г., 42 років, протягом року страждає порушенням оваріально-менструального циклу, що супроводжується менорагіями. Останнім часом у хворої спостерігалось загострення хронічного панкреатиту з явищами зовнішньосекреторної недостатності. Ан.крові: ер 2,8х10^12/л, Нb - 70 г/л, КП - 0,7, тр-190х х10^9/л, п-4%, с-66%, л-22%, м-8% . ШЗЕ-18 мм/год. Залізо сироватки - 7,8 мкмоль/л. Для корекції анемії хворій показано: A. Таблетовані препарати заліза B. Препарати заліза для парентерального введення C. Трансфузії еритроцитарної маси D. Анаболічні гормони E. Вітаміни групи В Вірні відповіді : B *** Питання № 110 Хвора 48 років скаржиться на загальну слабість, запаморочення, зниження апетиту. 3 роки тому перенесла резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби. Об-но: шкіра бліда; крихкість нігтів, койлоніхії. Атрофічний глосит. ЧСС-96 за хв. Тони серця ритмічні, систолічний шум над верхівкою. Печінка не збільшена. Ан.крові: ер-2,6х10^12/л, Hb-80 г/л, КП-0,7; лейк-3,7х10^9/л, ретикулоцити-1%, е-3%, с-56%, л-34%, м-6%. ШЗЕ-7мм/год. Еритроцити гіпохромні, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Залізо сироватки - 5 мкмоль/л. Ваш діагноз: A. Залізодефіцитна анемія B. Фолієво-дефіцитна анемія C. Сидероахрестична анемія Вірні відповіді : A *** Питання № 114 Хвора 44 років скаржиться на слабість, запaморочення, погіршення зору, задуху, серцебиття, кровотечі зі слизових оболонок, фебрильну температуру. Об-но: блідість шкіри, петехії, крововиливи, позитивний симптом "джгута" та "щипка", тахікардія, гіпотонія, приглушеність тонів серця, систолічний шум над верхівкою. Ан.крові: ер-2х10^12/л, Hb-60г/л, КП-0,9; лейк1х10^9/л, п-1%, с-28%, л-70%, м-1%, тр-15х10^9/л, ШЗЕ-60мм/год. Тривалість кровотечі - 6 хв., ретракція кров'яного загустка не відбулась, час рекальцифікації плазми-180 сек. В кістковому мозку різке зниження кількості мієлокаріоцитів (мало мієлобластів, мієлоцитів, мегакаріоцитів, нормобластів), багато лімфоцитів (50%), ретикулярних клітин. Ваш діагноз: A. Інфекційний ендокардит B. Тромбоцитопенічна пурпура C. Гіпопластична анемія D. Гострий лейкоз Вірні відповіді : C *** Питання № 115 112 Хвора 30 років скаржиться на слабість, головний біль, запаморочення, серцебиття. Об-но: субфебрильна температура, жовто-лимонний колір шкіри, печінка і селезінка виступають на 1 см з-під реберної дуги Ан.крові: ер-3,0х10^12/л, Hb-90 г/л, КП-0,9; ретикул.-5%, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поліхромазія еритроцитів, поодинокі нормобласти; лейк-20х10^9/л, е-2%, п-3%, с67%, л-25%, м-3%, тромбоцити - 190х10^9/л. Мієлограма: нормобластна реакція (кількість клітин еритроїдного ряду-40%). Білірубін загальний- 40, непрямий-30 мкмоль/л; уробілінурія; кал гіперхолічний. Позитивна реакція Кумбса (пряма). Ваш попередній діагноз: A. Хронічний гепатит B. В12-фолієво-дефіцитна анемія C. Імунна гемолітична анемія D. Сепсис Вірні відповіді : C *** Питання № 117 Хвора 45 років скаржиться на запаморочення, задуху, серцебиття, поганий апетит, відчуття печіння в язиці, дисфагію, затерпнення кінцівок, ламкість нігтів. Об-но: блідість шкіри та слизових оболонок, сосочки язика згладжені,ослаблений I тон, систолічний шум над верхівкою. Ан.крові: ер-3,5х10^12/л, Hb-80 г/л, КП-0,7; анізоцитоз, пойкілоцитоз, гіпохромія еритроцитів. Кількість лейкоцитів і тромбоцитів не змінена, лейкоцитарна формула без особливостей. Залізо сироватки 8,50 мкмоль/л. В мієлограмі - еритро-нормобластна реакція із затримкою визрівання на стадії базофільних або поліхроматофільних нормобластів, кількість клітин еритроїдного ряду - 40%. Які додаткові методи дослідження необхідні для виявлення можливої причини цього захворювання? A. ЕКГ, ФКГ B. Трепанобіопсія C. Гастрофіброскопія та інтрагастральна рН-метрія Вірні відповіді : C *** Питання № 120 Хворий 48 років, лікар-рентгенолог за фахом, скаржиться на слабість, кровоточивість ясен. Вважає себе хворим протягом 1 місяця. Об-но: шкіра бліда, поодинокі синці на гомілках, периферичні лімфовузли не збільшені. Стерналгія відсутня. Живіт м'який, неболючий. Печінка, селезінка не пальпуються. Під час вимірювання артеріального тиску на руці з'явились петехії. Ан.крові: ер-1,5х10^12/л, Hb-50 г/л, КП-1,0. Ретикулоцити - 0,1%, лейк-2,5х10^9/л, п-2%, с-28%, л-62%, м-8%. ШЗЕ-42 мм/год., тр-22х10^9/л. У мієлограмі зменшення кількості мієлокаріоцитів, поодинокі мегакаріоцити, збільшення кількості лімфоцитів та плазматичних клітин. Ваш діагноз: A. Гострий лейкоз B. Хронічний лімфолейкоз C. Мієломна хвороба D. Імунна тромбоцитопенія E. Гіпопластична анемія Вірні відповіді : E *** Питання № 125 Хвора 37 років скаржиться на слабість, запаморочення, поганий апетит, утруднення при ковтанні їжі. Об-но: шкіра та слизові оболонки бліді. Периферичні лімфовузли не збільшені. Пульс 96 за хв. АТ-110/70 мм рт.ст. Тони серця помірно ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Сосочки язика згладжені. Живіт болючий у надчеревній ділянці. При дослідженні шлункового соку виявлена ахілія. При фіброгастродуоденоскопії - явища атрофічного гастриту. Ан.крові: ер-3,4х10^12/л, Hb-70г/л, КП-0,7, ретикулоцити- 1%., лейк-4,7х10^9/л, е-2%, п3%, с-64%, л-26%, м-5%, ШЗЕ-17мм/ год. Залізо сироватки - 7,3 мкмоль/л. Ваш попередній діагноз: A. Залізодефіцитна анемія B. Гіпопластична анемія C. В12-дефіцитна анемія D. Аутоімунна гемолітична анемія Вірні відповіді : A *** Питання № 126 Хвора 66 років доставлена в клініку в непритомному стані. Останніми роками скаржилась на різку слабість, задуху, поганий апетит. Стан прогресивно погіршувався, відмічались зміни ходи, з'явилась загальмованість. Об-но: без свідомості; різка блідість шкіри. Тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Язик малиново-червоного кольору. Живіт м'який, печінка на 3 см виступає з-під ребра, м'яка. Пальпується селезінка. Набряків немає. Ан.крові: ер-1х10^12/л, Hb-50 г/л, КП-1,5; макроцитоз, пойкілоцитоз, анізоцитоз, тільця Жоллі та кільця Кебота; є мегалоцити; тр-98х10^9/л, лейк-3,0х10^9/л, е-3%, п-3%, с-50%, л-42%, м-2%; полісегментовані нейтрофіли, ретикулоцити - 0,1%, ШЗЕ-60мм/год. Цукор крові-4,9ммоль/л. Креатинін-105 мкмоль/л. Білірубін - 18,5 мкмоль/л. ЕКГ: Негативний зубець Т у відведеннях I, II. Ваш попередній діагноз: A. Діабетична кома B. Анемічна кома C. Уремічна кома D. Печінкова кома E. Інфаркт міокарда Вірні відповіді : B *** Питання № 127 Хворий 65 років скаржиться на загальну слабість, поганий апетит, задуху, набряки. Об-но: виражена блідість та помірна іктеричність шкіри і слизових оболонок, виражена одутлість обличчя, набряки гомілок. Лімфовузли не збільшені. Тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Язик малиново-червоний. Печінка на 3-4 см виступає з-під ребра, чутлива при пальпації. Пальпується край селезінки. Ан.крові: ер-1х10^12/л, Hb-40 г/л, КП-1,2, тр-140х10^9/л, лейк-3,2х10^9/л. Зустрічаються гіперсегментовані нейтрофіли. Ваш попередній діагноз: A. Хвороба Мінковського-Шоффара B. Анемія Аддісона-Бірмера C. Хронічний мієлолейкоз D. Еритромієлоз E. Вірусний гепатит Вірні відповіді : B *** Питання № 128 Хворий 18 років скаржиться на жовтяницю, помірну загальну слабість. Хворіє з дитинства. Періодично 2-3 рази на рік з'являлась жовтяниця без будь-яких скарг. Об-но: жовтяниця шкіри та склер. Селезінка виступає з-під реберної дуги на 1,5-2 см. Ан.крові: ер-3,3х10^12/л, Hb-110 г/л, КП-1,0; ретикулоцити-20%; Еритроцити без центрального просвітлення, середній діаметр еритроцитів-5,8 мкм. Білірубін загальний-88 мкмоль/л, непрямий-79 мкмоль/л, Вміст стеркобіліну в сечі та калі збільшений. Яке дослідження необхідно провести першочергово? A. Стернальна пункція B. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів 113 C. Визначення фрагментації еритроцитів D. Визначення кількості сидеробластів E. Реакція Кумбса Вірні відповіді : B *** Питання № 130 Хвора 55 років скаржиться на слабість, жовтяницю. Хворіє протягом року, коли вперше після перенесеної пневмонії була короткочасна жовтяниця. Після цього ще двічі з'являлась жовтяниця. Об-но: шкіра та склери іктеричні. Лімфовузли не збільшені. Серцево-судинна система і органи дихання без особливостей. Селезінка біля краю реберної дуги. Ан.крові: ер2,8х10^12/л, Hb-80 г/л, КП-0,86; ретикулоцити-19%. Білірубін непрямий-63,2 мкмоль/л. Середній діаметр еритроцитів - 7,2 мкм. Осмотична резистентність - 0,48-0,32% . Ваше лікування: A. Переливання еритроцитної маси B. Переливання 10% розчину альбуміну C. Пряме переливання крові D. Призначення глюкокортикоїдів E. Спленектомія Вірні відповіді : D *** Питання № 131 Хвора 23 років скаржиться на слабість, запаморочення, жовтяницю. Хворіє з 5-річного віку. Об-но: шкіра і склери жовтушні. На гомілках - трофічні виразки. Тони серця ослаблені, систолічний шум у всіх точках. Живіт м'який, печінка виступає на 3 см з-під ребра, селезінка на 6 см. В крові: анемія гіперрегенераторного типу (ретикулоцити-68%). Білірубін - 48 мкмоль/л, непрямий - 40 мкмоль/л. Мікросфероцитоз еритроцитів. Ваша тактика лікування: A. Переливання еритроцитної маси B. Переливання 10% розчину альбуміну C. Пряме переливання крові D. Призначення кортикостероїдних гормонів E. Спленектомія Вірні відповіді : E *** Питання № 132 Хвора 52 років скаржиться на слабість, запаморочення, носові кровотечі, геморагії на шкірі ніг, живота. Хворіє про тягом 6 місяців, захворювання ні з чим пов'язати не може. Об-но: шкіра бліда, на шкірі стегон, живота - великі крововиливи у вигляді плям різних розмірів та форми. Тони серця ослаблені. Живіт м'який, неболючий. Печінка не збільшена. Пальпується край селезінки. Ан.крові: ер-2,1х10^12/л, Hb-60 г/л, КП-0,9; ретикулоцити- 5%; лейк-1,5х10^9/л, е-1%, п-1%, с-52%, л-40%, м-6%, тр - 5х10^9/л, ШЗЕ-47 мм/год. Ваш попередній діагноз: A. Хвороба Верльгофа B. Гіпопластична анемія C. Гемофілія В D. В12-дефіцитна анемія E. Парціальна червоноклітинна аплазія Вірні відповіді : B *** Питання № 133 Хворий 26 років скаржиться на слабість, головний біль, запаморочення, серцебиття, кровоточивість ясен, підшкірні крововиливи. Хворіє протягом місяця. Об-но: шкіра і слизові оболонки бліді, поодинокі геморагії на гомілках і стегнах, ясна кровоточать. Пульс - 96 за хв. Тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Дихання везикулярне. Живіт без особливостей. Ан.крові: ер-1,5х10^12/л, Hb-58 г/л, КП-1,2; лейк-1,4х10^9/л, п-2%, с-27%, л-71%, тр-24х10^9/л. Ваш попередній діагноз: A. Гострий лейкоз, лімфобластний варіант B. Агранулоцитоз C. Апластична анемія D. Тромбоцитопенічна пурпура Вірні відповіді : C *** Питання № 138 Які з наведених факторів можуть призвести до розвитку дефіциту заліза? A. Вагітність, пологи, лактація B. Хронічні запальні процеси C. Вплив іонізуючої радіації D. Зниження секреції гастромукопротеїна E. Утворення антиеритроцитарних антитіл Вірні відповіді : AB *** Питання № 139 Клінічна картина дефіциту заліза характеризується розвитком: A. Анемічного синдрому B. Суглобового синдрому C. Геморагічного синдрому D. Набрякового синдрому E. Синдрому артеріальної гіпертензії Вірні відповіді : A *** Питання № 140 Які з наведених лабораторних показників дозволяють запідозрити залізодефіцитну анемію? A. Гіпохромія еритроцитів B. Гранулоцитопенія C. Мікросфероцитоз D. Макроцитоз E. Зниження кольорного показника Вірні відповіді : AE *** Питання № 141 Які лабораторні показники мають значення у діагностиці залізодефіцитної анемії? A. Підвищення рівня білірубіну плазми B. Гіпохромія еритроцитів C. Зниження рівня заліза сироватки D. Мікроцитоз E. Зменшення кількості сидеробластів кісткового мозку Вірні відповіді : BCDE *** Питання № 142 Який вміст ретикулоцитів при норморегенераторній анемії? A. B. Менший за 2%. 114 C. 2-4%. D. 20-30%. E. Більший за 30%. Вірні відповіді : A *** Питання № 143 Які препарати застосовують для лікування залізодефіцитної анемії? A. Конферон B. Лейкоген C. Ферроплекс D. Ферроградумет E. Ектофер Вірні відповіді : ACDE *** Питання № 144 Причиною В12-(фолієво-)дефіцитної анемії може бути: A. Виразкова хвороба шлунка B. Хронічний гастрит зі збереженою секреторною функцією C. Гастректомія D. Хронічний холецистит E. Хронічний коліт Вірні відповіді : C *** Питання № 145 Які фактори можуть відігравати роль у патогенезі В12-(фолієво-)дефіцитної анемії? A. Інвазія лентеця широкого B. Зниження синтезу гастромукопротеїна C. Утворення антитіл до гастромукопротеїна D. Утворення антиеритроцитарних антитіл E. Гастректомія Вірні відповіді : ABCE *** Питання № 146 Які з наведених клінічних проявів найбільш характерні для В12-(фолієво-)дефіцитної анемії? A. Інфекційно-септичний синдром B. Неврологічні симптоми фунікулярного мієлозу C. Симптоми ураження травного каналу D. Суглобовий синдром E. Лімфоаденопатія Вірні відповіді : BC *** Питання № 147 Які зміни характерні для мегалобластної анемії? A. Пойкілоцитоз, макроцитоз еритроцитів B. Збільшення виділення метилмалонової кислоти із сечею C. Атрофія слизової оболонки шлунка D. Гіперхромія еритроцитів E. Підвищення концентрації вітаміну В12 у сироватці крові Вірні відповіді : ABCD *** Питання № 148 Основним у лікуванні В12-(фолієво-)дефіцитної анемії є: A. Ціанокобаламін B. Спленектомія C. Препарати заліза D. Глюкокортикоїди E. Стимулятори лейкопоезу Вірні відповіді : A *** Питання № 149 Які з наведених змін периферичної крові найбільш характерні для В12-дефіцитної анемії? A. Анемія нормохромна, норморегенераторна B. Анемія нормохромна, гіперрегенераторна C. Анемія гіперхромна, гипорегенераторна, мегалобластна D. Анемія гіпохромна, норморегенераторна Вірні відповіді : C *** Питання № 150 Яка з наведених анемій відноситься до набутих гемолітичних? A. Хвороба Мінковського-Шоффара B. Аутоімунна гемолітична C. Серповидноклітинна D. Мегалобластна E. Таласемія Вірні відповіді : B *** Питання № 151 Назвіть основну причину мікросфероцитозу (хвороби Мінковського-Щоффара)? A. Зниження активності ферментів еритроцитів B. Порушення структури ланцюжків глобіну C. Порушення синтезу ланцюжків глобіну D. Порушення структури мембран еритроцитів E. Дефіцит вітаміну Е Вірні відповіді : D *** Питання № 152 Які з наведених клінічних синдромів найбільш характерні для гемолітичних анемій з внутрішньоклітинним гемолізом? A. Жовтяниця, спленомегалія, анемія B. Неврологічний синдром C. Геморагічний синдром D. Сидеропенічний синдром E. Жовтяниця без спленомегалії F. Вірні відповіді : AF *** Питання № 153 Які з наведених ускладнень найбільш характерні для гемолітичних анемій з внутрішньоклітинним гемолізом? A. Лімфоаденопатія 115 B. Геморагії C. Плейохромія, ангіохоліт D. Гнійно-септичні процеси E. Утворення конкрементів у жовчевивідних шляхах F. Вірні відповіді : CE A. Підвищення осмотичної резистентності еритроцитів B. Підвищення вмісту фетального гемоглобіну C. Мікросфероцитоз D. Негативний тест Кумбса E. Позитивний прямий тест Кумбса Вірні відповіді : E *** Питання № 154 Які з наведених ускладнень найбільш характерні для гемолітичних анемій з внутрішньосудинним гемолізом? A. Лімфоаденопатія B. Гемосидероз органів C. Спленомегалія D. Геморагії E. Нефросклероз, ХНН F. Вірні відповіді : BE *** Питання № 159 Основним у лікуванні аутоімунної гемолітичної анемії в стадії загострення є: A. Поліхіміотерапія B. Препарати заліза C. Глюкокортикоїди D. Ціанокобаламін E. Антибіотики Вірні відповіді : C *** Питання № 155 Яка з наведених змін лабораторних показників має найбільше діагностичне значення при гемолітичній анемії? A. Підвищення рівня непрямого білірубіну в плазмі B. Підвищення рівня трансферрину в сироватці C. Зниження вмісту еритропоетину D. Гіпертромбоцитоз E. Гіперурикемія Вірні відповіді : A *** Питання № 156 Які з наведених змін периферичної крові найбільш характерні для гемолітичної анемії? A. Анемія нормохромна, гіпорегенераторна B. Анемія нормохромна, гіперрегенераторна C. Анемія гіпохромна, норморегенераторна D. Анемія гіпохромна, гіперрегенераторна E. Анемія гіперхромна, мегалобластна Вірні відповіді : B *** Питання № 157 Яка з наведених змін лабораторних показників є найбільш характерною для гемолітичної анемії в період загострення? A. Підвищення рівня прямого білірубіну B. Підвищення рівня цукру в крові C. Збільшення вмісту сечовини і креатиніну D. Підвищення вмісту непрямого білірубіну E. Гіперпротеїнемія Вірні відповіді : D *** Питання № 158 Який з наведених лабораторних показників дозволяє встановити діагноз аутоімунної гемолітичної анемії? *** Питання № 160 Який з наведених факторів призводить до розвитку гіпопластичної анемії? A. Крововтрата B. Дефіцит вітаміну Е C. Зниження секреції гастромукопротеїна D. Вплив іонізуючої радіації E. Вплив гемолітичних ядів Вірні відповіді : D *** Питання № 161 Які з наведених клінічних синдромів найбільш характерні для гіпопластичної анемії? A. Сидеропенічний B. Гастроентерологічний C. Нефротичний D. Гнійно-септичний E. Геморагічний F. Вірні відповіді : DE *** Питання № 162 Які з наведених змін периферичної крові найбільш характерні для гіпопластичної анемії? A. Анемія нормохромна, гіперрегенераторна B. Анемія нормохромна, норморегенераторна C. Анемія нормохромна, гіпорегенераторна D. Анемія гіпохромна, гіперрегенераторна E. Анемія гіпохромна, норморегенераторна Вірні відповіді : C *** Питання № 163 Які з наведених змін лабораторних показників є характерними для гіпопластичної анемії? A. Зниження осмотичної резистентності еритроцитів B. Мегалобластичне кровотворення при дослідженні стернального пунктату C. Панмієлофтиз при гістологічному дослідженні кісткового мозку D. Зниження рівня заліза сироватки 116 E. Зниження вмісту ретикулоцитів у периферичній крові до 1-2 % Вірні відповіді : CE *** Питання № 164 Вирішальним у діагностиці гіпопластичної анемії є: A. Дослідження білку та білкових фракцій крові B. Дослідження стернального пунктату та трепаната здухвинної кістки C. Дослідження рівня заліза сироватки D. Рентгенографія кісток E. Дослідження рівня білірубіну Вірні відповіді : B *** Питання № 165 Які засоби застосовують при лікуванні гіпопластичної анемії? A. Трансфузія компонентів крові B. Трансплантація кісткового мозку C. Поліхіміотерапія D. Глюкокортикоїди E. Спленектомія Вірні відповіді : ABDE *** Питання № 185 Які з наведених ознак відносяться до сидеропенічного синдрому? A. Глосит B. Ангулярний стоматит C. Симптом койлоніхії D. Гіпестезії нижніх кінцівок E. Спленомегалія Вірні відповіді : ABC *** Питання № 187 Хвора 44 років поступила у клініку зі скаргами на загальну слабість, запаморочення, погіршення зору, задуху, серцебиття, кровотечу зі слизових оболонок. Об-но: шкіра бліда з наявністю петехій, симптом "джгута" - позитивний, пульс-110 за хв., АТт-86/60 мм рт.ст., тони серця приглушені, над верхівкою - систолічний шум. Ан.крові: ер-1,8х10^0/л, Hb-60 г/л, КП-0,9; ретикул. - 0,1%, лейк - 1,2х10^9/л, п-1%, с-58%, л-40%, м-1%, тром-50х10^9/л, ШЗЕ - 60 мм/год. Тривалість кровотечі по Дюке-8 хв. У кістковому мозку зменшення клітин мієлоїдного ростка, відносне збільшення клітин лімфоцитарного ростка. Який з наведених діагнозів є найбільш ймовірним? A. Гіпопластична анемія B. Гострий лейкоз C. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура D. Агранулоцитоз Вірні відповіді : A *** Питання № 201 При якій з зазначаних нижче анемій може бути такий аналіз крові: ер - 2,0х10^12/л, Hb-86 г/л, КП-1,3, ретикулоцити - 6%., тромбоцити - 140х10^9/л, лейк-3,7х10^9/л, е-1%, п-4%, с-63%, л-26%, м-6%, анізоцитоз +++, макроцитоз еритроцити з тільцями Жоллі, пойкілоцитоз ++, ШЗЕ 28 мм/год. A. Залізодефіцитна B. Гіпопластична C. В12-(фолієво-)дефіцитна D. Мікросфероцитарна Мінковського-Шоффара E. Таласемія Вірні відповіді : C *** Питання № 202 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-1,2х10^12/л, Hb-53 г/л, КП-1,3; ретикулоцити - 7%., тромбоцити - 126х10^9/л, лейк-3,9х10^9/л, е-1%, п-4%, с-66%, л-24%, м-5%, анізоцитоз ++++, макроцитоз, поодинокі мегалоцити, ШЗЕ-54 мм/год. A. Гіпопластична B. В12-(фолієво-)дефіцитна C. Залізодефіцитна D. Анемія Мінковського-Шоффара E. Таласемія Вірні відповіді : B *** Питання № 203 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-1,4х10^12/л, Hb-60 г/л, КП-1,2; ретикулоцити - 6%., тромбоцити - 96х10^9/л, лейк-3,8х10^9/л, е-1%, п-2%, с-63%, л-27%, м-7%, анізоцитоз +++, макроцитоз, поліхроматофілія еритроцитів, гіперсегментація ядер нейтрофілів. ШЗЕ - 48 мм/год. A. Гіпопластична B. В12-(фолієво-) дефіцитна C. Залізодефіцитна D. Серповидноклітинна E. Таласемія Вірні відповіді : B *** Питання № 204 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-2,5х10^12/л, Hb-86 г/л, КП-1,0; ретикулоцити - 3%., тромбоцити - 42х10^9/л, лейк-1,3х10^9/л, е-1%, п-3%, с-30%, л-60%, м-1%, виражений анізота пойкілоцитоз. ШЗЕ-46 мм/год. A. Гіпопластична B. В12-(фолієво-) дефіцитна C. Залізодефіцитна D. Гостра постгеморагічна E. Таласемія Вірні відповіді : A *** Питання № 205 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-1,6х10^12/л, Hb-56 г/л, КП-1,0; ретикулоцити - 2%., тромбоцити - 24х10^9/л, лейк-1,4х10^9/л, е-1%, п-2%, с-37%, л-56%, м-4%, виражений анізота пойкілоцитоз, ШЗЕ-62 мм/год. A. Гостра постгеморагічна B. В12-(фолієво-) дефіцитна C. Залізодефіцитна D. Анемія Мінковського-Шоффара E. Гіпопластична 117 Вірні відповіді : E *** Питання № 206 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-3,0х10^12/л, Hb-94 г/л, КП-0,9; ретикулоцити - 52%., тромбоцити - 194х10^9/л, лейк-4,8х10^9/л, е-2%, п-4%, с-66%, л-22%, м6%, анізоцитоз ++++, пойкілоцитоз ++, нормобласти 4:200, ШЗЕ-23 мм/год. A. Гіпопластична B. В12-дефіцитна C. Залізодефіцитна D. Гемолітична E. Фолієводефіцитна Вірні відповіді : D *** Питання № 207 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-3,2х10^12/л, Hb-90 г/л, КП-0,8; ретикулоцити - 7%., тромбоцити - 160х10^9/л, лейк-5,2х10^9/л, е-2%, п-3%, с-63%, л-28%, м-4%, анізоцитоз ++, помірний мікроцитоз, ШЗЕ-12 мм/год. A. Гіпопластична B. В12-(фолієво-) дефіцитна C. Залізодефіцитна D. Анемія Мінковського-Шоффара E. Аутоімунна гемолітична Вірні відповіді : C *** Питання № 209 Для якого захворювання є характерним наведений аналіз крові: ер-4,0х10^12/л, Hb-126 г/л, КП-0,9, лейк-0,8х10^9/л, п-2%, с-3%, л-92%, м-3%, ШЗЕ-58 мм/год. A. Гострий лейкоз B. Таласемія C. Гострий агранулоцитоз D. Гнійно-септичний процес E. Хвороба Мінковського-Шоффара Вірні відповіді : C *** Питання № 211 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-2,5х10^12/л, Hb-80 г/л, КП-0,9; ретикулоцити - 58%., тромбоцити - 240х10^9/л, лейк-5,6х10^9/л, е-3%, п-3%, с-61%, л-29%, м4%, анізоцитоз +++, пойкілоцитоз +, нормобласти 8:200, ШЗЕ-36 мм/год. A. Гіпопластична B. В12-(фолієво-) дефіцитна C. Залізодефіцитна D. Анемія Мінковського-Шоффара E. Набута гемолітична Вірні відповіді : E *** Питання № 213 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-1,8х10^12/л, Hb-60 г/л, КП-1,0, ретикулоцити - 124%., анізоцитоз +++, еритроцити, що подібні до "мішені" - 10- 12 в п/з, ШЗЕ48 мм/год. A. Гіпопластична B. В12-(фолієво-) дефіцитна C. Залізодефіцитна D. Таласемія E. Набута гемолітична Вірні відповіді : D *** Питання № 215 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-2,14х10^12/л, Hb-44 г/л, КП-0,7, лейк-5,2х10^9/л, лейкоцитарна формула в нормі, тромбоцити-260х10^9/л, ретикулоцити-8%., анізоцитоз, мікроцитоз та гіпохромія еритроцитів, ШЗЕ - 24 мм/год. A. Гіпопластична B. В12-(фолієво-) дефіцитна C. Залізодефіцитна D. Таласемія E. Серповидноклітинна Вірні відповіді : C *** Питання № 222 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-2,4х10^12/л, Hb-80 г/л, КП-1,0, ретикулоцити - 26%., тромбоцити-360х10^9/л, лейк-9,6х10^9/л, е-1%, ю-2%, п-9%, с-68%, л-18%, м-2%, анізоцитоз ++, нормобласти - 2:200. ШЗЕ-28 мм/год. A. Гіпопластична B. Гостра постгеморагічна C. Залізодефіцитна D. Таласемія E. Серповидноклітинна Вірні відповіді : B *** Питання № 223 Для якої анемії є характерним наведений аналіз крові: ер-1,3х10^12/л, Hb-40 г/л, КП-0,9; ретикулоцити - 2%. тромбоцити-18х10^9/л, лейк-1,4х10^9/л, п-2%, с-54%, л-38%, е-2%, м-4%. ШЗЕ-56 мм/год. A. Гіпопластична B. Гостра постгеморагічна C. Залізодефіцитна D. Таласемія E. Серповидноклітинна Вірні відповіді : A *** Питання № 237 При якій з наведених анемій знижується рівень заліза сироватки крові? A. Гіпопластична B. Мегалобластна C. Мінковського-Шоффара D. Залізодефіцитна E. Таласемія Вірні відповіді : D *** Питання № 241 Вкажіть найбільш діагностично важливий метод підтвердження діагнозу гіпопластичної 118 анемії? A. Аналіз периферичної крові B. Біопсія лімфатичного вузла з гістологічним дослідженням біоптата C. Дослідження мієлограми D. Трепанобіопсія Вірні відповіді : D *** Питання № 245 Які з наведених показників є характерними для анемії Мінковського-Шоффара? A. Зміни форми і розмірів еритроцитів B. Зниження рівня гемоглобіну і еритроцитів C. Підвищення рівня ретикулоцитів крові D. Зниження осмотичної резистентності еритроцитів E. Внутрішньоклітинний гемоліз Вірні відповіді : ABCDE *** Питання № 250 Хвора 30 років поступила у клініку зі скаргами на загальну слабість, головний біль, запаморочення, шум у вухах, серцебиття. Хворіє протягом 1 місяця. Об-но: температура тіла37,3 С, шкірні покриви - лимонно- жовтого кольору, печінка на 1 см виступає з-під краю реберної дуги, пальпується збільшена селезінка. Ан.крові: ер-3,0х10^12/л, Hb-90 г/л, КП-0,9; ретикулоцити - 80%, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поліхромазія еритроцитів, поодинокі нормобласти; лейк-20х10^9/л, е-2%, п-3%, с-67%, л-25%, м-3%, тромбоцити-190х10^9/л. В кістковому мозку - нормобластична реакція (кількість клітин еритроїдного ряду- 49%). Непрямий білірубін - 80 мкмоль/л, підвищення рівня стеркобіліну в калі. Пряма реакція Кумбса - позитивна. Який з наведених діагнозів буде найбільш ймовірним? A. Хронічний гепатит, загострення B. Вроджена гемолітична анемія C. Набута гемолітична анемія D. Хвороба Маркіафави-Мікелі Вірні відповіді : C *** Питання № 252 Хворий 36 років, 4 роки тому переніс резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби. Об-но: стан середньої важкості. Шкіра бліда. Обличчя одутловате. Крихкість нігтів, койлоніхії. Атрофічний глосит. Тони серця ритмічні. ЧСС - 96 за хв. Систолічний шум над верхівкою. Печінка не збільшена. Селезінка біля краю реберної дуги. Ан.крові: ер-2,8х10^12/л, Hb-80 г/л, КП-0,7 ретикулоцити - 1%, лейк-3,2х10^9/л, е-2%, б-2%, с-56%, л-23%, м-6%. ШЗЕ - 7 мм/год. Анізоцитоз, пойкілоцитоз. Залізо сироватки - 8 мкмоль/л. Реакція Кумбса негативна. Яке лікування показане хворому? A. Трансфузія консервованої крові B. Переливання відмитих еритроцитів C. Аскофер, ферамід, ферроплекс D. Феррум-лек Вірні відповіді : D *** Питання № 254 Хворий 19 років скаржиться на біль у правому підребер'ї, відчуття важкості в лівому підребер'ї, жовтушність склер, іноді потемніння сечі (ранкової порції). Хворіє з дитинства. Обно: шкіра бліда, субіктеричність склер. У черевній порожнині визначається невелика кількість рідини. Печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, селезінка - на 4 см. Ан.крові: ер2,8х10^12/л, Hb-76 г/л, кп-0.8, тромбоцити - 50х10^9/л, ретикулоцити-7%, лейк-5,9х10^9/л, п-6%, с-60%, л-28%, м-6%. ШЗЕ-24 мм/год. У кістковому мозку багато еритробластів. Більше 20% еритробластів двоядерні, багато з них вміщують 8 ядер, в деяких еритробластах ядро фрагментоване. Залізо сироватки крові - 8,6 мкмоль/л. Ваш попередній діагноз: A. Хронічна залізодефіцитна анемія B. Еритремія C. В12-дефіцитна анемія D. Спадкова гемолітична анемія Вірні відповіді : D *** Питання № 257 Хворий 28 років поступив у клініку у важкому стані. В анамнезі отруєння бензином. Об-но: Геморагії на шкірі тулуба, носові кровотечі, гематурія. Лімфовузли не збільшені. Тахікардія. АТ110/70 мм рт.ст. Печінка і селезінка не збільшені. Ан.крові: ер-1,8х10^12/л, Hb-60 г/л, КП-1,0; тр-45х10^9/л, лейк-2,6х10^9/л, лейкоформула без змін, рет-0,2%, ШЗЕ-50 мм/год. Кістковий мозок: зменшення кількості клітин кісткового мозку, відносне збільшення кількості лімфоцитів та плазматичних клітин. Ваш діагноз: A. Гострий лейкоз, лімфобластний варіант B. Гіпопластична мієлотоксична анемія C. Хвороба Шенлейна-Геноха D. Хвороба Верльгофа Вірні відповіді : B *** Питання № 258 Хворий 30 років поступив у клініку зі скаргами на значну загальну слабість, серцебиття, задуху, підвищення температури тіла до 39 С. Об-но: шкіра бліда. Склери жовтушні. Селезінка на 1 см виступає з-під реберної дуги. Ан.крові: ер-2.2х10^12/л, Hb-70 г/л, КП-0.9, лейк-10.5х х10^9/л, е-4%, п-7%, с-55%, л-24%, м-10%, ретикулоцити - 20% . тр-250х10^9/л. ШЗЕ-50 мм/год. Непрямий білірубін - 40 мкмоль/л. Пряма проба Кумбса позитивна. В пунктаті кісткового мозку - різко виражена гіперплазія еритроїдного ростка. Ваш попередній діагноз: A. Гостре респіраторне захворювання B. В12-дефіцитна анемія C. Еритремія D. Аутоімунна гемолітична анемія Вірні відповіді : D *** Питання № 261 Хворий 42 років скаржиться на слабість, втомлюваність, похитування при ходьбі, біль у животі. Вважає себе хворим протягом 2 років. Об-но: блідість, субіктеричність шкіри. Згладженість сосочків язика. Тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Печінка і селезінка збільшені. Ан.крові: ер-2.4х10^12/л, Hb-100 г/л, КП-1.25, макроцитоз, тільця Жоллі, кільця Кебота, тр-50х10^9/л. Фіброгастродуоденоскопія: атрофічний гастрит. Ваш попередній діагноз: A. Хронічний гепатит B. Гемолітична анемія C. Хронічний мієлолейкоз D. В12-дефіцитна анемія E. Імунна тромбоцитопенія Вірні відповіді : D 119 *** Питання № 262 Хвора 24 років направлена на консультацію до гематолога у зв'язку з виявленою анемією, легкою жовтушністю склер. Ан.крові: ер-3.0х10^12/л, Hb-98 г/л, КП-1.0; серед еритроцитів до 50% клітин овальної форми. Білірубін крові-45 мкмоль/л, непрямий-30 мкмоль/л, прямий - 15 мкмоль/л. Інших відхилень не виявлено. Ваш попередній діагноз: A. Вірусний гепатит B. Хвороба Мінковського-Шофара C. В12-дефіцитна анемія D. Апластична анемія E. Гемолітична анемія Вірні відповіді : E *** Питання № 263 Хвора 62 років скаржиться на загальну слабість, біль у лівому підребер'ї, схуднення на 8 кг протягом 6 місяців, відсутність апетиту. Об-но: шкіра та слизові оболонки бліді, з жовтушним відтінком. ЧСС-100 за хв. Тони ослаблені. Печінка та селезінка збільшені. Ан.крові: ер.1,5х10^12/л, Hb-75 г/л, КП-1,3, лейк-3,2х10^9/л, п-2%, с-54%, л-44%. ШЗЕ-62 мм/год. Тільця Жоллі, кільця Кебота; мегалоцити. Ваш діагноз: A. В12-дефіцитна анемія B. Пухлина підшлункової залози C. Хронічний гепатит D. Гемолітична анемія Вірні відповіді : A *** Питання № 264 Хвора 36 років скаржиться на біль у горлі, порушення ковтання,переймоподібний біль у животі, підвищення температури тіла до 39 С. Із анамнезу відомо, що місяць тому з приводу грипу приймала ацетилсаліцилову кислоту та сульфален. Об-но: стан важкий. Шкіра бліда. На слизовій оболонці ротової порожнини, мигдаликах та яснах - виразки. Печінка та селезінка не збільшені. Живіт при пальпації відділів кишківника болючий. Ан.крові: ер-3.6х10^12/л, Hb-110 г/л, лейк-0.75х10^9/л, п-1%, с-29%, л-55%, м-15%. ШЗЕ-22 мм/год. Тр-100х10^9/л. Ваш діагноз: A. Хронічний ентероколіт B. Хронічний тонзиліт, загострення C. Дифтерія, змішана форма D. Гемолітична медикаментозна анемія E. Агранулоцитоз Вірні відповіді : E *** Питання № 266 Хвора 47 років поступила в лікарню з клінічними ознаками сидеропенічного синдрому (койлоніхія, ангулярний стоматит, глосит та інш.), який розвинувся внаслідок субтотальної резекції шлунка. Які лікувальні заходи треба призначити, щоб запобігти подальшому ускладненню стану хворої? A. Вітаміни С, В6, Е B. Гамма-глобулін C. Феррум-лек D. Переливання амінокровіну E. Плазмаферез Вірні відповіді : C *** Питання № 267 Хвора 45 років поступила в стаціонар з клінічними ознаками гемолітичної анемії, яка розвинулась після загострення у хворої хронічного гепатиту. Клініко-лабораторні ознаки хронічного гепатиту зареєстровані 5 років тому. Ан.крові: ер-2.8х10^12/л, Hb-78 г/л, КП-0,8; тр120х10^9/л. Лейк - 8,5х10^9/л, лейкоформула без змін. Яке лікування повинно бути призначено для припинення розвитку анемії? A. Парентеральне введення вітаміну В12 B. Трансфузія консервованої крові C. Трансфузії еритроцитарної та тромбоцитарної маси D. Парентеральне введення преднізолону E. Призначення ессенціале, карсилу, вітамінів групи В Вірні відповіді : D *** Питання № 268 Хворий 18 років поступив у гематологічне відділення зі скаргами на слабість, біль у лівому підребер'ї. Хворіє з дитинства. Об-но: шкіра бліда, з жовтушним відтінком. Периферичні лімфовузли не збільшені. Печінка виступає з-під реберної дуги на 1,5 см, селезінка - на 5 см. Ан.крові: ер-2,5х10^12/л, Hb-76 г/л, КП-0,9. Мікросфероцитоз, ретикулоцити - 10%, лейк9,8х10^9/л, п-14%, с-50%, л-30%, м-6%. ШЗЕ-40 мм/год. Осмотична стійкість еритроцитів: max 0,46; min - 0,68. Білірубін - 98 мкмоль/л; прямий - 18 мкмоль/л; непрямий - 80 мкмоль/л. Які ускладнення найчастіше зустрічаються при даному захворюванні? A. Кровотеча B. Жовчно-кам'яна хвороба C. Артеріальна гіпертензія D. Зниження рівня інтелекту E. Хронічна ниркова недостатність Вірні відповіді : BD *** Питання № 281 Хворий 27 років, який раніше нічим не хворів, після інтенсивного навантаження (тривалого переходу) відчув біль у поперековій ділянці, відмічалось відходження темної сечі. Об-но: шкіра бліда. Пульс-98 за хв. АТ-110/70 мм рт.ст. Ритм серцевої діяльності правильний, тони послаблені, помірний систолічний шум над верхівкою. Живіт м'який. Печінка та селезінка не збільшені. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Ан.крові: ер-2,7х10^12/л, Hb-80 г/л, КП-0,85; лейк-14,0х10^9/л, п-12%, с-74%, л-6%, м-8%; ШЗЕ-40 мм/год. Ан.сечі: темно-бурий колі,. лейк - 2-3 в п/, вилужені ер- 6-8 в п/з. Проба на вільний гемоглобін позитивна. Білірубін крові - 16,0 мкмоль/л. Ваш діагноз: A. Гострий гломерулонефрит B. Анемія Мінковського-Шоффара C. Маршева гемоглобінурія D. Хвороба Маркіафави-Мікелі Вірні відповіді : C *** Питання № 282 Хвора, 24 років, скаржиться на слабість, періодичне підвищення температури тіла, біль у животі, періодичне (частіше вночі), виділення темної сечі. Об-но: шкіра бліда, помірна субіктеричність склер. Периферичні лімфовузли не збільшені. Живіт м'який, неболючий. Печінка на 2 см виступає з-під ребра, селезінка - на 3 см. Ан.крові: ер-2,6х10^12/л, Hb-78 г/л, тр160х10^9/л, КП-0,85; лейк-2,8х10^9/л, п-7%, с-63%, л-20%, е-3%, м-7%; ШЗЕ-45 мм/год. 120 ретикулоцити-5%. Білірубін-30 мкмоль/л, прямий-10 мкмоль/л, непрямий-20 мкмоль/л. Проба Кумбса негативна. Підвищений рівень вільного гемоглобіну в плазмі крові. В сечі виявлено вільний гемоглобін. Сахарозна проба позитивна. Ваш діагноз: A. Гіпопластична анемія B. Аутоімунна гемолітична анемія C. Хронічний гепатит з явищами гіперспленізму D. Хронічний гломерулонефрит E. Хвороба Маркіафави-Мікелі Вірні відповіді : E *** Питання № 285 Хворий С., 18 років, поступив у гематологічне відділення зі скаргами на слабість, біль у лівому підребер'ї. Хворіє з дитинства. Об-но: шкіра бліда, з жовтушним відтінком. Периферичні лімфовузли не збільшені. Печінка виступає з-під ребра на 1,5 см, селезінка на - 5 см нижче реберної дуги. Виявлено зниження рівня інтелекту. При дообстеженні встановлено: ер2,5х10^12/л, Нb-76 г/л, КП-0,9. Мікросфероцитоз. Ретикулоцити-15% Лейк-9,8х10^9/л, п-14%, с50%, л-30%, м-6%. ШЗЕ-40 мм/год. Осмотична стійкість еритроцитів: max-0,46%, min-0,68%. Білірубін-98 мкмоль/л, прямий-18 мкмоль/л, непрямий-80 мкмоль/л. У хворого: A. Аутоімунна гемолітична анемія B. Хронічний активний гепатит C. Таласемія D. Синдром Жильбера E. Хвороба Мінковського-Шоффара Вірні відповіді : E *** Питання № 293 Хвора 30 років 5 років хворіє на хронічний гепатит. Періодично відмічає слабість, тупий біль у правому підребер'ї. Стан хворої погіршився три дні тому: збільшились слабість, запаморочення, з'явився біль у лівому підребір'ї, з'явилась жовтяниця, підвищилась температура тіла. Об-но: шкіра бліда з жовтушним відтінком, склери іктеричні, периферичні лімфовузли не збільшені, живіт м'який, болючий у лівому підребер'ї. Печінка+2 см. Селезінка+4 см, болюча. Ан.крові: ер-1,9х10^12/л, Hb-65 г/л, КП-1,0; рет.-15%, тр-190х10^9/л, лейк-14х10^9/л, е-2%, п18%, с-60%, л-16%, м-4%, ШЗЕ-55мм/ год. Білірубін-96мкмоль/л, пр.-16 мкмоль/л, неп.-80 мкмоль/л. В сечі і калі збільшена кількість стеркобіліну. Про яке ускладнення може йти мова? A. Аутоімунна гемолітична анемія B. Гіпопластична анемія C. Трансформація захворювання в цироз печінки D. Механічна жовтяниця Вірні відповіді : A *** Питання № 298 Хвора 32 років захворіла на грип, з приводу чого приймала ацетилсаліцилову кислоту, сульфален. Турбують головний біль, задуха, біль у животі, жовтяниця, чорний колір сечі. Об-но: стан важкий. Температура 39,5 С. Тахікардія. ЧСС - 110 на хв. Печінка та селезінка не збільшені. Ан.крові: ер-2.8х10^12/л, Hb-70 г/л, KП-0,8; лейк-15.4х10^9/л, ШЗЕ-40 мм/год. ретикулоцити-20%. Реакція сечі на білок та гемосидерин позитивна. Ваш діагноз: A. Аутоімунна гемолітична анемія B. Хронічний токсичний гепатит C. Хвороба Маркіафави-Мікелі D. Хвороба Мінковського-Шоффара Вірні відповіді : A Хвора, 36 р., скаржиться на задишку, випадіння волосся, серцебиття. Об-но: Ps – 100 за 1 хв., систолічний шум над верхівкою, печінка та селезінка не збільшені. ЗАК: Ер-2,7х1012/л, Нв-84 г/л, КП-0.86, ретикулоцити-1\%, еоз.-2\%, пал.-3\%, сегм.-64\%, лімф.-26\%, мон.-5\%, ШЗЕ-17 мм/год. Залізо сироватки крові – 7,3 ммоль/л. Ваш діагноз? *Залізодефіцитна анемія Сидероахрестична анемія В12, фолієво дефіцитна анемія Аутоімунна гемолітична анемія Апластична анемія Хворий, 18 р., скаржиться на періодичну появу жовтушного забарвлення шкіри, кволість, важкість у лівому підребір’ї. Об-но: лімфовузли не збільшені, печінка біля краю реберної дуги, селезінка + 3 см нижче реберної дуги. ЗАК: Ер-2,7х1012/л, Нв-84 г/л, КП-0,96, ретикулоцити18\%, еритрокаріоцити, мікросфероцити. Непрямий білірубін - 32 мкмоль/л, в сечі гемосидерин, вміст заліза в сироватці крові – 23,5 ммоль/л. Ваш діагноз ? *Анемія Мінковського - Шоффара Аутоімунна гемолітична анемія Сидероахрестична анемія Гіпопластична анемія В12, фолієво дефіцитна анемія Хвора, 66 років, скаржиться на задишку, біль у кінчику язика, парестезії рук. Оперована з приводу шлункової кровотечі. Об-но: сосочки язика згладжені, Ps – 100 за 1 хв., систолічний шум над верхівкою, печінка та селезінка не збільшена. Неврологічний статус: порушення чутливості, сухожильні рефлекси Д(S. ЗАК: Ер-2,7х1012/л, Нв-84 г/л, КП-1,2, ретикулоцити-1\%, еоз.-2\%, пал.-3\%, сегм.-64\%, лімф.-26\%, мон.-5\%, ШЗЕ-17 мм/год. Макроовалоцити. Залізо сироватки крові – 17,3 мкмоль/л. Діагноз ? *В12, фолієво дефіцитна анемія Аутоімунна гемолітична анемія Сидероахрестична анемія Гіпопластична анемія Анемія Мінковського - Шоффара Хворий, 58 р., тривалий час лікувався препаратами барвінку. Скаржиться на кволість, задишку, часті носові кровотечі. Об-но: Ps – 100 за 1 хв., систолічний шум над верхівкою, печінка та селезінка не збільшені. ЗАК: Ер-2,2х1012/л, Нв-70 г/л, КП-0,87, ретикулоцити-0\%, еоз.-2\%, пал.-3\%, сегм.-64\%, лімф.-26\%, мон.-5\%, лейк.- 2,4 х109/л. тромб.-80х109/л. ШЗЕ-7 мм/год. Залізо сироватки крові – 17,3 мкмоль/л. Ваш діагноз? *Гіпопластична анемія В12, фолієво дефіцитна анемія Аутоімунна гемолітична анемія Сидероахрестична анемія Залізодефіцитна анемія Хвора Ю., 42 років, скаржиться на загальну кволість, задишку, запаморочення. Впродовж року посивіло волосся, почали розшаровуватися нігті, змінився смак. Близько 5 років знаходиться на диспансерному спостереженні у гінеколога з приводу фіброміоми матки. Аналіз крові: ер. – 3.0 Т/л, Нв – 86 г/л, КП – 0.8, ретик. – 7\%, тромб. – 160 Г/л, лейк. – 5.0 Г/л, еоз. – 2\%, пал. – 3\%, 121 сегм. – 63\%, лімф. – 28\%, мон. – 4\%, анізо-, мікроцитоз, ШЗЕ – 10 мм/год. Про яку форму анемії слід думати? *Залізодефіцитну Гіпопластичну В12-(фолієво)-дефіцитну Аутоімунну гемолітичну Мінковського-Шоффара Хворий З., 24 р. направлений на консультацію до гематолога з приводу рецидивуючої жовтяниці, спленомегалії. Аналіз крові: ер. – 3.1 Т/л, Нв – 108 г/л, КП – 1.0, ретик. – 15\%, сер. діаметр еритроцитів – 5.0 мкм, заг. білірубін – 65 мкмоль/л, непрямий – 60 мкмоль/л, прямий – 5.0 мкмоль/л. Збільшений вміст стеркобіліну в калі, сечі. Ваш попередній діагноз: *Анемія Мінковського-Шоффара Хвороба Жильбера Анемія Аддісона-Бірмера Таласемія Хвороба Маркіафави-Мікеллі У дівчинки 15 років терапевт діагностував анемічний синдром, що виник як результат поліменореї впродовж року та виключення з харчування м’ясних страв. Загальний стан середньої важкості. В клінічному аналізі крові: ер. – 1,8 Т/л, Нв – 62 г/л, КП – 0,87, лейк. – 3,8 Г/л, тромб. – 160 Г/л, ШЗЕ – 26 мм/год. Вміст сироваткового заліза – 6.8 мкмоль/л. Якою повинна бути лікувальна тактика в даному випадку? *Прийом таблетованих препаратів залізу Трансфузії еритроцитарної маси Прийом препаратів заліза для парентерального введення Застосування препаратів людського еритропоетину У 68-річного хворого, що страждає на ІХС, почастішали приступи загруднинного болю, збільшилася потреба в нітрогліцерині, з’явилася задишка при незначному навантаженні. ЕКГ без динамики. В аналізі крові: ер. – 2,4 Т/л, Нв – 70 г/л, КП – 1.2, лейк. – 3,8 Г/л, тромб. – 130 Г/л, ШЗЕ – 26 мм/год. Від обстеження кісткового мозку хворий відмовляється. Яке призначення виправдано в цій ситуації? *Вітамін В12 в/м Препарати заліза всередину Збільшення добової дози нітропрепаратів Трансфузія еритроцитів Хвора, 50 років, скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, тяжкість у верхній половині живота, парестезії кінчиків пальців верхніх та нижніх кінцівок. Об-но: шкіра жовтушна, язик малинового кольору, гладенький, Гепатомегалія. В крові: Нв – 90 г/л, ер – 2,3*1012/л, рц. – 0,2\%, КП –1,2, макроцитоз; тільця Жоллі, кільця Кебота. Який метод лікування буде найбільш доцільним? Застосування вітаміну В12 Застосування десфералу Переливання крові Використання препаратів заліза Застосування преднізолону Жінка відмічає загальну та м’язову слабкість, задишку, запаморочення, ламкість волосся та нігтів, бажання їсти крейду. В анамнезі – фіброміома матки. ЗАК: Ер. 2,8 Т\л, гемоглобін 105 г/л, кольоровий показник 0,78, анізоцитоз. Яке додаткове дослідження допоможе верифікувати діагноз? *Сироваткове залізо Вміст В12 в крові Осмотична резистентність еритроцитів Коагулограма Протеїнограма Хворий скаржиться на втрату апетиту, почуття важкості в надчерев’ї, пронос. Шкіра бліда жовтушна, язик малинового кольору, гладкий, блискучий, при пальпації біль в надчерев’ї. ЗАК: Ер. 2,5х1012/л, Нв-96 г/л, К.п. 1,2, Л. 2,9х109/л, ШОЕ-30 мм/г., спостерігаються тільця Жоллі, кільця Кебота. З якого препарату слід розпочати лікування? *Ціанокобаламін Тардіферрон. Глоберон. Феррум-лек. Ферроплекс. У хворого після прийому допегіту з'явилась жовтяниця шкіри та слизових оболонках, збільшилась селезінка. ЗАК: Ер.-2,3х1012/л, Нв-72 г/л, К.п. 0,84, Le-15х109/л, ретикулоцити 26‰. Непрямий білірубін в сироватці крові 37 мкмоль/л. В сечі та калі підвищений рівень стеркобіліну. Який аналіз крові допоможе верифікувати діагноз? *Осмотична резистентність еритроцитів Вміст В12 в крові Сироваткове залізо Коагулограма Протеїнограма У хворого в анамнезі: багато років хворіє на хронічну ниркову недостатність, останнім часом лікується з приводу залізодефіцитної анемії. В загальному аналізі крові: Ер.-2,0х1012/л, Нв-55 г/л, К.п. 0,72, Le-5х109/л, ШОЕ 35 мм/год. Хворому призначено переливання свіжозамороженої крові. Скільки треба зробити проб на індивідуальну сумісність? *Три. Одну Дві Чотири П‘ять Хвора Л., 39 р., поступила зі скаргами на періодичне запаморочення, підвищену втомлюваність, „дзвін” у вухах. Об-но: шкіра та видимі слизові бліді. Ps – 100 за хв. АТ – 85/45 мм рт.ст. Cor – тони ритмічні, синусова тахікардія. В крові: ер. – 2,2*109/л, Нв – 90 г/л, Fe сир. – 7 мкмоль/л, загальна залізозв’язуюча здатність крові – 42,6 мкмоль/л. З яких препаратів слід починати лікування? *Перорального прийому препаратів заліза Введення препаратів заліза в/в, в/м Введення ?-амінокапроновї кислоти, дицінону, вікасолу Переливання еритромаси Переливання свіжезамороженої плазми 122 Хвора 27років скаржиться на запаморочення голови, слбкість м’язів, нудоту, зниження апетиту, сухість шкіри, ламкість нігтів ті волосся. Хворіє близько півроку (після народження дитини). Об-но: шкіра та слизові оболонки бліді. П=80 на 1хв., ритмічний. Тони серця послаблені систолічний шум на верхівці серця. Живіт м’який, неболючий при пальпації. При додатковому обстеженні: Нb-80г/л; Ер.-2,6*1012л, КП-0,8. Анізоцитоз, пойкілоцитоз: ретикулоцити – 1\%. Вміст заліза в крові – 6,8 мкмоль/л. Яке лікування призначите хворій? *Пероральний прийом препаратів заліза Переливання свіжої крові Трансфузія еритроцитарної маси Парентеральне уведення препаратів заліза Парентеральне уведення вітамінів групи В 40-річна жінка, яка страждає менорагіями, скаржиться на мерехтіння "мушок" перед очима, запаморочення, сухість шкіри, випадіння волосся. При обстежені виявлено: блідість шкіри та слизових оболонок. Ps-100 за хв. ритмічний, І тон на верхівці посилений, систолічний шум над усіма точками серця. Нb-90 г/л, ер.-3,3*10/9/л, КП-0,7, лейк.-3,1*10/9/л, е-2\%, п-3\%, с-70\%, л25\%, м-10\%, гіпохромія еритроцитів, анізоцитоз, мікроцитоз, сироваткове залізо-7,2 мкмоль/л. В чому полягає профілактика захворювання? *Препарати заліза реr оs Достатньо дієти Цианкобаламін Гемотрансфузії Полівітаміни 42–літня жінка, страждающа менорагіями, скаржиться на мерцание “мушек” перед очима, запаморочення, сухість шкіри, ломкость нігтей, випадіння волосся.. При обстеженні: блідість шкіри і слизових оболонок. Пульс - 100 в хвилину, ритмічний, І тон на верхівці послаблен, систолічний шум над усімі точками серця. Нb - 90 г/л, еритроцити - 3,3 • 1012/л, к.п. - 0,7, лейкоцити - 9,8 • 109/л, еозинофіли - 2\%, палочкоядерні - 3\%, сігментоядерні - 70\%, лімфоцити - 25\%, моноцити - 10\%, гіпохромія еритроцитів, анізоцитоз, мікроцитоз. Яке діагностичне судження найбільш вірогідно найбільш вірогідно? *Залізодефіцитна анемія В12-(фолієво) дефіцитна анемія Гостра постгеморагічна анемія Апластична анемія Эритремія При поступленії в стаціонар, хворий C., 44х років скаржиться на загальну слабкість, серцебиття, задишку при фізичному навантаженні. “Виразковий” анамнез - 20 років. Об’єктивно: ЧД - 19 в хвилину, пульс - 100 ударов за хвилину, АТ - 110/70 мм рт.ст. Шкіра бліда, суха. Нігті тусклі, потончені, з поперечними полосками, волосся легко сікутся. Ангулярний стоматит. Сердечні тони приглушені, систолічний шум над верхівкою серця. В крові: еритроцити – 3,9 • 1012/л, Hb – 90 г/л, ретикулоцити – 0,8\%; лейкоцити – 4,2 • 109/л; еозинофіли – 1\%; палочкоядерні – 1\%; сегментоядерні – 53\%; лімфоцити – 36\%; моноцити – 9\%; ШОЕ – 20 мм/г. Яка анемія развинулась у хворого? *Залізодефіцитна Гостра постгеморагічна В12-дефіцитнаі Фолієводефіцитна Гемолітична Хвора І., 58ми років скаржиться на слабкість повишену втомлюваність, серцебиття, запаморочення, оніміння кінцівок і “ползання мурашок”. На протязі багатьох років хворіє хронічнийм гастритом. Об’єктивно: шкіра бліда, легка іктерічність; атрофія сосочків язика. Серцеві тони приглушені, систолічний шум над верхівкою серця. В крові: еритроцити – 1,6 • 1012/л, Hb – 64 г/л; тромбоцити – 48 • 109г/л; лейкоцити –3 • 109/л; еозинофілы – 1\%; палочкоядерні – 1\%; сегментоядерні – 39\%; лімфоцити – 52\%; моноцити – 8\%; ШОЕ – 20 мм/г, макроцитоз. Яка анемія розвинулась у хворой? *В12-дефіцитна Гостра постгеморагічна Залізодефіцитна Фолієводефіцитна Гемолітична Хвора 28 років, в минулому відмічала слабкість, періодичне виникнення легкої жовтушності шкіри. Після сильного переохолодження виник озноб, біль у м’язах, а також у верхній половині живота. Через день помірна жовтяниця, темний кал і сеча. При дослідженні визначається помірне збільшення печінки і селезінки, жовтушність шкіри і слизових оболонок. Аналіз крові: гемоглобін – 80 г/л, еритроцитів 2,8х1012/л, кольоровий показник 0,8, тромбоцитів 230х109/л, лейкоцитів 9,5х109/л (формула без змін). ШОЕ – 20 мм/год, білірубін – 77,0 мкмоль/л, прямий – 8,6 мкмоль/л. Яке захворювання найбільш ймовірне: *Гемолітична анемія Загострення хронічного холециститу Гостре інфекційне захворювання Залізодефіцитна анемія Хронічний гепатит У хворого 20 років протягом останніх 2 місяців відмічається наростаюча слабкість, кровоточивість (шкірні геморагії, носові кровотечі), субфебрильна температура. Лімфатичні вузли, печінка і селезінка не збільшені. Аналіз крові: гемоглобін – 50 г/л, еритроцитів 1,5х1012/л, к. п 1,0 лейк. 1,8х109/л, п. – 1\%, с. – 38\%, е – 1\%, л. – 55\%, м. – 5\%, тромб. 30х109/л, ШОЕ – 60 мм/год. Який передбачуваний діагноз: *Апластична анемія Гострий лейкоз Залізодефіцитна анемія Гемолітична анемія В12-дефіцитна анемія Хворий Б., 57 років, поступив до клініки зі скаргами на слабкість, швидку втомлюваність, головні болі, запаморочення, шум в ухах, підвищеня температури до субфебрильної, відчуття пекучості на кінці язика, затруднене ковтання їжі, відчуття “повзання мурашок”, оніміння кистей рук, стоп, порушення координації рухів. Хворіє більше 5 років. Об’єктивно: стан середньої тяжкості, шкіра бліда, лимоного відтінку. Серце: тони ослаблені, систолічний шум на верхівці, тахікардія. АТ 110/65 мм рт.ст. Живіт при пальпації м’який, дещо болісний в епігастральній ділянці, печінка збільшена на 4 см, поверхня її гладка. Селезінка на 2 см виступає із під лівого підребір’я. Ан. крові: Ер-1,8х1012/л, Нв- 59г/л, Кп- 1,3, ретикул.- 2\%, тромб120х109/л, мегалобласти 2 : 100, лейк- 2,2х109, ю-1\%, п-8\%, с-45\%, лімф.-40\%, мон-5\%, ШОЄ-30мм/час. В мазку анізоцитоз, пойкілоцитоз, макроцити, тільца Жолі, кільця Кебо, полісегментовані нейтрофіли. Ваш діагноз? *Хвороба Адісона-Бірмера (В-12-дефіцитна анемія) 123 Анемія Мінковського-Шофара Залізодефіцитна анемія Гіпопластична анемія Гемолітична анемія Жінка 35 років скаржиться на загальну слабкість, дратівливість, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові бліді, PS-96 за хвилину, АТ 100/60 мм рт. ст. У крові: Нв-70г/л; ер-3,4; КП-0,7; рет-2\%; лецк-4,7; еоз-2\%, п/я-3\%; с/я-64\%, лімф26\%; мон-5\%; ШОЄ-15мм/год.; Сироваткове залізо-7,3 мкмоль/л; загальний білок-70г/л. Дефіцит якого з факторів зумовив виникнення захворювання? *Сироваткове залізо Фолієва кислота Ціанкобаламін Білки крові Осмотична резистентність еритроцитів Хвора 42 років скаржиться на загальну кволість, швидку втомлюваність, нудоту, зниження апетиту, схильність до проносів, парестезії в ногах. 12 років працювала вчителем, останні 2 роки - лаборант хімічної лабораторії, де має контакт з бензином, бензолом, ацетоном. Шкіряні покриви і видимі слизові оболонки бліді, склери субіктеричні. Пульс 82 уд. за хв., АТ-140/80 мм рт. ст. Тони серця ритмічні, приглушені. Дихання везикулярне. Язик - яскраво червоний, гладкий, з атрофованими сосочками. Живіт м'який, болючий в епігастрії. Край печінки виступає з-під реберної дуги на 3 см, ущільнений, не болючий. В неврологічному статусі: сухожильні рефлекси рівномірно підвищені, гіпестезія по типу "гольф". Аналіз крові: Hb-110 г/л, Ер2,8х1012/л, Л-4,6х109/л, мегалобласти - 2\%, мегакаріоцити - 4\%, п/ядерні – 4\%, с/яд.–52\%, лімф.–26\%, мон.-12\%, макро-, анізо- і пойкілоцитоз, Тр -156х109 /л, ШЗЕ-26 мм/год. Шлункова Ph-метрія вказує на ахілію. Фіброгастроскопія – атрофічний гастрит, поліп шлунку. Вкажіть попередній діагноз: *В12 -,фолієводефіцитна анемія Гастрогенна залізодефіцитна анемія Гіпопластична анемія Гемолітична анемія Хронічна інтоксикація бензолом Хворий 32 роки, льотчик, госпіталізований на 10 день хвороби. При поступленні стан тяжкий. Температура тіла – 39,7 С. заторможений, на питання відповідає погано. Турбує головний біль, нудота. Менінгіальні знаки відсутні. Помірно жовтушна шкіра. Пульс – 120/хв. печінка та селезінка помірно збільшені, щільної консистенції. В крові: Нв – 75 г/л, ер – 2,2*10*12/л, КП–0,8 Лейк – 11,2*10*9/л, ШОЕ – 39 мм/год. Який тип анемії має місце: *Гемолітична анемія, що обумовлена гемолізом інвазованих еритроцитів Спадкова гемолітична анемія, що обумовлена зміною активності ферментів Фолієводифіцитна анемія Постгеморрагічна анемія Апластична анемія 171. А. В. С. D. Збільшення селезінки в дорослих вже в початковій стадії захворювання характерно *для гемолітичних анемій для залізодефіцитних анемій для хронічного гепатиту для ентероколіту E. для В-12-дефіцитної анемії 172. А. В. С. D. E. Виразна слабість нерідко буває самим раннім проявом холециститу панкреатиту хронічного гастриту виразкової хвороби *залізодефіцитної анемії 173. А. В. С. D. E. Для залізодефіцитної анемії характерні нудота, блювота виразки на язиці набряклість обличчя *перекручення смаку парестезії в кінцівках 174. Основна кількість заліза в організмі людини всмоктується А. у шлунку В. у спадному відділі ободової кишки С. *у дванадцятипалій і тощій кишках D. у ілеальному відділі тонкої кишки E. в прямій кишкі 175. Залізо всмоктується найкраще А. у формі феритина В. у формі гемосидерина С. *у формі гема D. у вигляді вільного тривалентного заліза E. у вигляді вільного двувалентного заліза 176. Причину постгеморрагической анемії, звя-заної з крововтратою зі шлунково-кишкового тракту, діагностують за допомогою А. оглядового рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту В. ультразвукового дослідження ШКТ С. пальпації живота D. * ендоскопічного дослідження шлунково-кишечного тракту E. ректороманоскопії 177. А. В. С. D. E. За добу заліза може всмоктатися не більш 0.5-1.0 мг *1,5-2.5 мг 4.0-4.5 мг 10.0-12.0 мг 15 мг 178. Причиною залізодефіцитної анемії в жінок може бути все перераховане, за винятком А. рясних і тривалих менструальних крововтрат В. хвороби Рандю - Ослера С. геморою 124 D. E. пухлини шлунково-кишкового тракту *хронічного гастриту 179. Найчастішою причиною залізодефіцитної анемії в чоловіків є А. *крововтрата зі шлунково-кишкового тракту В. гломусні пухлини нирок С. алкогольний гепатит D. гематурична форма гломерулонефрита E. хроничний гастрит 180. Серед методів виявлення втрати крові через шлунково-кишковий тракт найбільш інформативним є А. проба Грегерсена В. проба Вебера С. *визначення крововтрати за допомогою радіоактивного хрому D. визначення рівня заліза в калі E. копрограма 181. Причиною залізодефіцитної анемії у вагітної жінки може бути А. *латентний дефіцит заліза, що був раніше В. багатоплідна вагітність С. несумісність з чоловіком за системою АВО D. несумісність з чоловіком за системою Rh E. жодна з перерахованих 182. А. В. С. D. E. До препаратів заліза не відноситься тардиферон *терофлекс ранферон фенилюкс фенотен 183. Основні принципи лікування залізодефіцитної анемії зводяться А. до своєчасного переливання цільної крови В. до тривалого й акуратного введення препаратів заліза внутрішньовенно С. *до ліквідації причини залізодефіциту D. до призначення препаратів заліза внутрішньомязово E. до призначення багатої залізом дієти 184. Для лікування дефіциту заліза варто призначити А. препарати заліза внутрівшньонно в сполученні в м'ясною дієтою В. препарати заліза внутрішньовенно в сполученні з вітамінами групи В внутрішньомязово С. регулярні трансфузії еритромаси в сполученні з багатої фруктами дієтою D. *препарати заліза per os на тривалий термін E. жодне з перерахованого 185. Правильними рекомендаціями з лікування залізодефіцитної анемії є А. вегетаріанська дієта з достатком яблук, мор-кви, гранатів, горіхів В. необхідність у щоденному прийомі ікри, м'яса, птахів, білої риби С. щоденне вживання в їжу 300 г паштету з яловичої печінки D. *тривалий прийом препаратів заліза усередину E. жодне з перерахованого 186. Основна кількість заліза в організмі людини всмоктується A. у шлунку B. у спадному відділі ободової кишки C. у дванадцятипалій і тощій кишках D. у ілеальному відділі тонкої кишки E. *вірно А. і В. 187. Вагітній жінці з хронічною желе-зодефіцитною анемією належить А. *приймати усередину препарат заліза до пологів і весь період годівлі дитини груддю В. включити в дієту червону рибу, гранати і моркву С. перелити еритроцитарну масу перед пологами D. зробити 10 внутрішньовенних ін'єкцій Ferrum Lek E. жодне з перерахованого 188. А. В. С. D. E. До препаратів заліза відноситься контрикал фитин *глобирон фезам глицесед 189 Для лікування дефіциту заліза варто призначити A. препарати заліза внутрішньовенно в сполученні з м'ясною дієтою B. препарати заліза внутрішньовенно C. препарати заліза внутрішньовенно у сполученні з вітамінами групи В внутрішньомязово D. регулярні трансфузії еритроцитарної маси в сполученні з багатої фруктами дієтою E. *препарати заліза усередину на тривалий термін 190. Дизпротеінемія при нефротичному синдромі включає А. гіпоальбумінемію В. гіпер-α2-глобулінемію С. гіпо-α2-глобулінемію D. гіпер-β-глобулінемію E. *вірно А. і В. 191. Для залізодефіцитної анемії характерно: A. гіпохромия, мікроцитоз, сидеробласти в стернальному пунктаті B. гіпохромія, мікроцитоз, мишеневидні еритроцити C. * гіпохромія, мікроцитоз, підвищення залізозвязуючої здатності сироватки D. гіпохромія, мікроцитоз, зниження залізо-звязуючої здатності сироватки E. гіпохромія, мікроцитоз, позитивна де-сфералова проба 192. Проявами сидеропенічного синдрому є всі ознаки, крім: A. ангулярний стоматит B. глосит 125 C. D. E. A. B. A. B. C. D. E. сухість і випадання волосся езофагит *секреторна недостатність шлунка 193. Який фактор необхідний для усмоктування вітаміна В12? соляна кислота гастрин *гастромукопротеін (Кастля) пепсин фолієва кислота 194 Яка ознака не відповідає діагнозу залізодефіцитної анемії? A. колірний показник 0,7 B. гіпохромія еритроцитів C. мікроцитоз D. анізо-пойкилоцитоз E. *гіперсегментація ядер нейтрофилів C. D. 195 . У жінки 42 років з фіброміомою матки і менорагіями виявлена анемія: Hb - 80 г/л, гіпохромія і мікроцитоз еритроцитів. Найбільш ймовірний діагноз? A. В-12-дефіцитна анемія B. серповидно-кліткова анемія C. апластична анемія D. спадкоємний сфероцитоз E. *залізодефіцитна анемія 196. Хвора 18 років скаржиться на слабкість, втому. Гінекологічний анамнез: менструації з 12 років, рясні, по 5-6 днів. Шкірні покриви бліді. У крові: Hb - 85 г/л, ер. - 3,8 млн, ц.п. - 0,67, залізо сироватки - 4 мкмоль/л, лейк. - 6 тис, формула без особливостей. Який препарат найбільш показаний? A. еритромаса B. вітамін В12 C. *фероплекс D. пиридоксин E. ферум 197. Зазначте клінічні прояви сидеропенічного синдрому: A. ангулярний стоматит B. перекручення смаку і нюху C. глосит D. *усе зазначене E. нічого з зазначеного 198. Причиною залізодефіцитної анемії в жінок може бути все перераховане, за винятком A. рясних і тривалих менструальних крововтрат B. виразкова хвороба 12-палої кишки C. гемороя D. пухлини шлунково-кишкового тракту E. *хронічного биліарно-залежного панкреатиту 199. Причиною залізодефіцитної анемії в чоловіків може бути все перераховане, за винятком A. крововтрата зі шлунково-кишкового тракту при виразці 12-палої кишки B. *синдрому роздратованої кишки C. геморой D. резекції шлунка E. варикозне розширення вен стравоходу при цирозі печінки 200. Основні принципи лікування залізодефіцитної анемії зводяться A. до своєчасного переливання цільної крові B. до тривалого й акуратного введення пре-паратов заліза внутрішньовенно C. до ліквідації причини залізодефіцита, тобто джерела кровотечі - виразки, пухлини, запалення, якщо це можливо D. до призначення препаратів заліза перорально на тривалий термін E. *вірно C) і D) Больной К. 48 лет заторможен, со слов родственников в последние дни нарастала слабость, утомляемость. Покрыт холодным потом, бледен, пульс 126 в минуту, АД 60/40 мм рт.ст. Живот при глубокой пальпации болезненный в правом подреберье. Печень на 2 см выступает из подреберья. При пальцевом исследовании прямой кишки – мелена. За последние сутки выделил около 100 мл мочи. В крови: эритроцитов 1,8Т/л, гемоглобин 52 г/л, гематокрит 22. Назначьте экстренные мероприятия? * Переливание эритроцитарной массы 19. Больной С., 68 лет, госпитализирован по поводу тяжелой анемии. При осмотре выявлены: атрофия сосочков поверхности языка, желтушность склер симметричные парестезии, нарушение походки, атрофический гастрит с ахлоргидрией, спленомегалия и макроцитоз. Для какого заболевания это характерно? А. Гемолитическая анемия. В. Железодефицитная анемия. С. * В-12 дефицитная анемия. Д. Фолиево - дефицитная анемия. Е. Талассемия. 20. Больной С., 68 лет, госпитализирован по поводу тяжелой анемии. При осмотре выявлены: атрофия сосочков поверхности языка, желтушность склер симметричные парестезии, нарушение походки, атрофический гастрит с ахлоргидрией, спленомегалия и макроцитоз. Какой препарат Вы используете для лечения пациента? А. Препараты железа. В *Витамин В–12. С Преднизолон. D. Анаболические стероиды. Е. Переливание эритроцитарной массы. 15. По указанной формуле крови: Э 2,8*1012/л, Hb 80 г/л, Цв. пок. 0,8, ретикулоциты 20%, Тромбоциты 2,0 *104/л, Лейкоциты 7,59/л, Э 2%, П 4%, С 54%, Л 37%, М 3%, СОЭ 15 мм/час, микросфероцитоз. Предполагаемый диагноз. А. В – 12 дефицитная анемия. В. Фолиево – дефицитная анемия. С. Врожденная гемолитическая анемия. 126 Д. *Железодефицитная анемия. Е. Острый лейкоз. 21. 16. Больная К., 72 лет, жалуется на слабость, отвращение к мясной пище, потерю в весе на 12 кг за полгода. Объективно: кожные покровы бледные, с легкой иктеричностью, слева над ключицей пальпируется увеличенный, малоподвижный, плотный лимфоузел. Печень увеличена на 4 см, плотная, малоболезненная. Общий анализ крови: Э 2,512/л, Hb 78 г/л, тромбоциты 460*109л, Л 3,8*109/л, лейкоцитарная формула не изменена, СОЭ 55 мм/час. О каком заболевании можно думать? А. Острый лейкоз. В. В – 12 дефицитная анемия. С. Фолиево – дефицитная анемия. Д. *Рак желудка с mts. Е. Миеломная болезнь. 17. . Больная К., 72 лет, жалуется на слабость, отвращение к мясной пище, потерю в весе на 12 кг за полгода. Объективно: кожные покровы бледные, с легкой иктеричностью, слева над ключицей пальпируется увеличенный, малоподвижный, плотный лимфоузел. Печень увеличена на 4 см, плотная, малоболезненная. Общий анализ крови: Э 2,512/л, Hb 78 г/л, тромбоциты 460*109л, Л 3,8*109/л, лейкоцитарная формула не изменена, СОЭ 55 мм/час. Каким дополнительным методом можно верифицировать диагноз? А. Стернальная пункция. В. УЗИ печени. С. Биопсия лимфоузла. Д. *ФГДС Е. Ph метрия. 19. Больной Г., 57 лет, жалуется на боли в эпигастрии после еды, жидкий стул, повышение температуры тела 37,50С, чувство онемения и покалывания в конечностях, общую слабость. По поводу язвенной болезни была произведена резекция желудка, через 4 года появились боли в животе, поносы, анемия. Объективно: бледен с легкой иктеричностью. Тахикардия, мягкий систолический шум над верхушкой и в 5 точке. Печень увеличена на 3 см, селезенка на 2 см. Ан. крови: Э 2,3*1012/л, Hb 80 г/л, ц. п.1,2, Л 2,3 * 109/л, формула не изменена, тромбоциты 140*103/л, СОЭ 45 мм/час. Макроцитоз. О каком заболевании может идти речь? А. Железодефицитная анемия. В. Рак желудка. С. Б – 12 дефицитная анемия. Д. Врожденная гемолитическая анемия. Е. Фолиево – дефицитная анемия. 20. Больной Г., 57 лет, жалуется на боли в эпигастрии после еды, жидкий стул, повышение температуры тела 37,50С, чувство онемения и покалывания в конечностях, общую слабость. 12 лет болеет язвенной болезнью, на пятом году болезни была произведена резекция желудка, через 4 года появились боли в животе, поносы, анемия. Объективно: бледен с легкой иктеричностью. Селезенка на 2 см. Тахикардия, мягкий систолический шум над верхушкой и в Y точке. Печень увеличена на 3 см, селезенка на 2 см. Ан. крови: Э 2,3 *1012/л, Hb 80 г/л, ц. п.1,2, Л 2,3 * 109/л, тромбоциты 140*103/л, формула не изменена, СОЭ 45 мм/час, макроцитоз. Какие исследования необходимо провести для уточнения диагноза? А. УЗИ печени и селезенки. В. Стернальная пункция. С. ФГДС. Д. Исследование билирубина. Е. Рентгеноскопия желудка. Какой из указанных признаков не характерен для врожденной гемолитической анемии? А. Аномалии развития черепа. В. Начало в детском возрасте. С. Снижение осмотической резистентности лейкоцитов. Д. Положительная проба Кумбса. Е. Увеличение селезенки. 127 СИТУАЦИОННАЯ ЗАДАЧА № 6. Больной С., 45 лет, обратился к кардиологу в поликлинику по месту жительства с жалобами на боли жгучего характера, которые локализуются за грудиной, не имеют четкой связи с физической нагрузкой и возникают сразу после приема пищи, боли не проходят после приема нитроглицерина (который больной начал принимать самостоятельно); а также на изжогу, чувство тяжести и переполнения в эпигастральной области после еды, отрыжку воздухом и съеденной пищей. Болен в течение 6 месяцев, ранее за медицинской помощью не обращался, не обследовался. Объективно: повышенного питания. Кожные покровы обычной окраски, чистые. АД 125/85 мм.рт.ст. Пульс 74 удара в минуту, ритмичный. Тоны сердца слегка приглушены ритмичные. В легких без патологии. Язык влажный, слегка обложен беловатым налетом. Живот мягкий, при пальпации умеренно болезненный в эпигастральной области. Печень по краю правой реберной дуги, край ровный, при пальпации безболезненный. Стул, со слов больного, без особенностей. ВОПРОСЫ: 1. Какой предварительный диагноз можно поставить? 2. Составьте план обследования данному больному согласно стандартам диагностики? 3. Дифференциальную диагностику с какими заболеваниями необходимо провести? 4. Определите тактику ведения данного больного, стандарты лечения. 5. Какие рекомендации по изменению образа жизни необходимо дать пациенту? Задача № 6 1. 2. 3. 4. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь. Внутрипищеводная, эзофатогастродуоденоскопия, рН – метрия, R – скопия пищевода и желудка + в положении по Тренделенбургу, ЭКГ; Общий анализ крови; биохимия крови; общий анализ мочи. ИБС, стенокардия напряжения, язвенная болезнь. Прокинетики, антисекреторные препараты (Н2 блокаторы или ингибиторы протонной 128 . *** Питання № 5 Якому захворюванню притаманний післяпрандіальній синдром?. *** Питання № 1 Яка найбільш часта причина шлунково-стравохідного рефлюксу (гастроезофагеальна хвороба)? A. В. C. D. E. Пептичний фактор Блювання Незімкнення кардії Порушення моторної функції Переїдання A. Хронічний ентерит B. Хвороба Крона C. Виразковий коліт D. Функціональна диспепсія. E. Хронічний панкреатит Вірні відповіді : D *** Питання № 6 Яка ознака є характерною для післяпрандіального варіанту функціональної диспепсії? Вірні відповіді : C *** Питання №2 Де відчувається біль при виразково-подібному варіанті (синдром епігастральнгої болю) при функціональній діспепсії? A. Виражена болючість в ділянці лівого реберно-хребтового кута B. Болючість при постукуванні по правій реберній дузі C. Зникнення пульсації черевної аорти D. Чуство переповнення та раннього насичення в епігастрії. E. Шкіряна гіпералгезія в ділянці грудних хребців A. B. C. D. E. Вірні відповіді : Д *** Питання № 7 Печія має особливо стійкий характер при: В припупковій ділянці В епігастрії В ділянці надчерев'я зліва В ділянці надчерев'я справа На 5-7 см вище від пупка справа Вірні відповіді : B *** Питання №3 Чим обумовлено формування післяпрандіального варіанту функціональної диспепсії? A. Неперетравленням жирів B. Неперетравленням білків C. Неперетравленням вуглеводів D. Хронічним панкреатитом E. Порушенням моторно-евакуаторної функції шлунку. Вірні відповіді : Е *** Питання № 4 Які ознаки притаманні виразко-подібному варіанту функціональної диспепсії? A. B. C. D. E. Погіршення стану після прийому вуглеводів, які легко засвоюються Епігастральний біль Переймоподібний біль в животі Метеоризм Блювання Вірні відповіді : B A. B. C. D. E. Езофагіті і пептичній виразці стравоходу (ГЕРБ) Виразковій хворобі Хронічному бронхіті Хронічному панкреатиті Хронічному холецистіті. Вірні відповіді : A *** Питання № 8 Назвіть основну рису болю при рефлюкс-езофагіті (ГЕРБ): A. B. C. D. E. Нічний біль У положенні лежачи Довгочасний і пекучий характер Сезонний біль Позитивний ефект від спазмолітиків Вірні відповіді : B ** Питання № 9 Чинником печії може бути: A. B. C. D. Підвищена кислотність Понижена кислотність Анацидний стан Гастроезофагальний рефлюкс 129 E. Гастродуоденальний рефлюкс Вірні відповіді : B Вірні відповіді : D *** Питання № 10 Біль в ділянці надчерев'я, без ірадіації свідчить про: A. B. C. D. E. Виразкову хворобу шлунка Виразкову хворобу 12-палої кишки Панкреатит Холецистит Функціональну диспепсію. Питання № 14 Чинником печії може бути: A. Підвищена кислотність B. Понижена кислотність C. Анацидний стан D. Гастроезофагальний рефлюкс E. Гастродуоденальний рефлюкс Вірні відповіді : D Вірні відповіді : Е Питання № 11 Яка найбільш часта причина шлунково-стравохідного рефлюксу при захворюваннях стравохода? A. B. C. D. E. Пептичний фактор Блювання Незімкнення кардії Порушення моторної функції Переїдання Питання № 15 Для початкової стадії рефлюкс-езофагіту найбільш типовим є: A. B. C. D. E. Дифузна гіперплазія і набряк слизової оболонки стравоходу Гіперемія і набряк слизової оболонки дистального відділу стравоходу Геморагічні зміни в слизовій оболонці стравоходу Зяяння кардії Ерозивно-виразкові дефекти слизової оболонки стравоходу Вірні відповіді : B Вірні відповіді : C Питання № 16 Які скарги хворого не відносяться до проявів шлункової диспепсії? Питання № 12 Печія має особливо стійкий характер при: A. B. C. D. E. Езофагіті і пептичній виразці стравоходу Виразковій хворобі Хронічному бронхіті Раку кардії Вагітності Вірні відповіді : A Питання № 13 Назвіть основну рису болю при рефлюкс-езофагіті: A. B. C. D. E. Нічний біль У положенні лежачи Довгочасний і пекучий характер Сезонний біль Позитивний ефект від спазмолітиків A. Втрата апетиту B. Нудота C. Блювання D. Печія E. Відчуття важкості в ділянці надчерев'я Вірні відповіді : А Задача Больной 35 лет, жалуется на частую изжогу, отрыжку воздухом и кислым, жгучие, сжимающие боли за грудиной, по ходу пищевода, возникающие через 30 – 40 минут после еды, при наклонах туловища вперёд. Не обследовался, самостоятельно принимает альмагель, после которого отмечает улучшение самочувствия. Поставьте предварительный диагноз: *Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь. Функциональная диспепсия. Кардиоспазм Язвенная болезнь желудка. Язвенная болезнь 12-перстной кишки. Задача *Невиразкова шлункова диспепсія Хронічний гастрит типу B з підвищеною секрецією. 130 2) Загальний аналіз крові та сечі, електроліти крові, глюкоза крові, коагулограма, ліпідограма,біопсія слизової оболонки шлунку з дослідженням на Нр; рН-метрія шлунку;Рографія ШКТ з контрастуванням барію сульфатом;УЗД органів черевної порожнини. 3)Лікування в стаціонарних умовах гастроентерологічного відділення,дієта по Певзнеру №1;призначення антацидів,ІПП,нормалізуючих моторику шлунку(метаклопрамід,мотиліум,координакс));натще –по 1 ст.ложці масла шипшини;моди фікація способу життя(не лягати після їжі, спати з підвищеним головним кінцем ліжка),нормалізація маси тіла.При виявленні Нр: ерадикація по 3-х компонентній схемі:макроліди,метранідазол,ІПП-7 днів,транквілізатори. Хронічний гастрит, пангастрит з підвищеною секрецією Хронічний гастрит, рефлюкс-гастрит Хронічний гастродуоденіт в фазі загострення, ерозивний бульбіт Завдання ІІ рівня: Завдання №1 (α=2) Хворий К., 45 років, скаржиться на біль за грудиною, печію, кисле зригування після їжі,особливо після вживання томатного соку,коли ляже після їжі.В анамнезі гіпертонічна хвороба на протязі 8 років, максимальний АТ=160/100 мм рт. ст. Курить більше 20 років,вживає алкоголь помірно.Обєктивно: ожиріння 11 ст.індекс Кетля=36. Стан задовільний.Дихання везикулярне.Діяльність серця ритмічна,тони звучні,акцент 11 т. на аорті.Чсс – 64 /хв.,АТ=145/95 мм рт.ст.,ч.д. – 16 в 1 хв.Язик вологий, вкритий білим нашаруванням.Живіт мякий, невелика чутливість у надчерев,ї без напруги м,язів.На ЕКГ: ЕВС горизонтальна , Rv5,v6 > Rv4. 1) Ваш діагноз? 2) Які методи потрібні для верифікації діагнозу? 3) Тактика лікування . Завдання №3 (а=2). Хворий І 50 р., після фізичного навантаження та ситого обіду відчув раптовий біль за грудиною, відрижку,загальну слабкість.В анамнезі :часто печія,бувала біль у надчеревній ділянці,але не обстежився.Об,єктивно:ожиріння,індекс Кетля=40.Шкіра обличчя та слизові оболонки бліді.Стан важкий.АТ=110/60 мм рт.ст.,чсс-100 уд./хв.Діяльність серця ритсічна, тони приглушені,на верхівці вислуховується систолічний шум.В легенях жорстке дихання,в нижніх відділах з обох боків незначна кількість застійних дрібнопухирцевих хрипів.Пальпація живота,надчерев,я – безболісна.Печінка та селезінка не збільшені.Периферичних набряків немає. На ЕКГ: елевація ST на 2мм, патологічний зубецьQ у відведеннях 1,аvL,v1-v4. 1)Ваш попередній діагноз? 2)Куди слід госпіталізувати хворого? 3)План обстеження? Еталон відповіді: 1)ІХС:передній перегородочно-верхівочний ІМ,гострий період,гостра серцева недостатність 11 ст(Killip). 2)У БРІТ кардіоцентру або інфарктного відділення. 3)Загальний аналіз крові,сечі,маркери некрозу (тропонін І,КФК-МВ,міоглобін,СРП, АСТ,АЛТ),коагулограма,ліпідограма,електроліти крові,глюкоза крові,ЕХОКГ,Ро-графія органів грудної клітини. Еталон відповіді: 1) ГЕРХ.Гіпертонічна хвороба 11 ст.(ГЛШ),група високого ризику,СН0.Ожиріння 11 ст. 2) ФЕГДС із експрес-тестом на Нр; внурішньошлункова зондова рН-метрія, моніторинг цього показника протягом доби, Rо-графія органів черевної порожнини із контрастуванням барієм, загальний аналіз крові, електроліти крові, глюкоза крові, ліпідограма, загальний аналіз сечі ,коагулограма, ЕхоКГ, дослідження очного дна. 3) Модифікація способу життя:не лягати після їжі на протязі 3-4 годин,спати із підвищенним головним кінцем ліжка, припинення куріння,вживання алкоголю,нормалізація маси тіла.Медикаментозна терапія:антациди,метаклопрамід, при неефективності- ІПП,при виявленні Нр –антибіотики,метранідозол,омепразол. Завдання №2 (α=2) Хвора Л.,36 р. скаржиться на біль за грудиною постійного характеру,печію після їжі, часті зригування,особливо після вживання гострої їжі, неможливість вживання кислого, тому що виникають пекущі болі за грудиною, безсоння із-за болю.Із анамнезу:на протязі 2-х років,після останньої вагітності, турбують відрижки,інколи печія, особливо при ляганні після їжі. Старалась дотримувати дієти,але в останні 2 місяці стан погіршився.Об,єктивно:загальний стан задовільний.Ожиріння, індекс Кетля=37.Колір шкіри та слизових оболонок- нормальний.Дихання везикулярне.Ритм серця правильний, тони звучні.Чсс – 74 в 1 хв.,АТ=120/80 мм рт.ст.Язик вологий,вкритий білим нашаруванням.Живіт мякий,болючість у надчерев,ї,локальна напруга мязів, позитивний с.Менделя у надчерев,ї.На ЕКГ –вольтаж знижений,ЕВСгоризонтальна.Rv4>Rv5,v6.При ФЕГДС було виявлено:запалення стравоходу в нижній третині,множинні ерозії на тлі утовщеної слизової оболонки.Явища гастродуоденіту з множинними ерозіями. 1) Ваш попередній діагноз? 2) Які обстеження потрібні для уточнення діагнозу? 3) Тактика лікування.План обстеження? Еталон відповіді: 1)Хр. ерозивний гастродуоденіт,Нр?,фаза загострення.ГЕРХ, ерозивний езофагіт.Ожиріння 11 ст. аліментарно-конституційного походження. Грыжи. Тесты 1. Симптомы ущемленной грыжи А. Безболезненность Б. Содержимое грыжевого мешка легко вправляется С+ Боль; не определяется кашлевой толчок Д. Исследуемый палец свободно входит в грыжевые ворота Е. Желтушность кожи 2. Характер боли при невправимой грыже А. Постоянная 131 Б. Приступообразная С. Колющая Д. Режущая Е+ Боли нет Д.+ Отсутствие перистальтики и пульсации сосудов брыжейки Е. Хорошая перистальтика и пульсация сосудов брыжейки 3. Основной метод лечения бедренных грыж А. 5 см Б. 10 см С. 15 см Д. 20 см Е.+ 30 – 40 см А. По методу Сапежко Б. По методу Мейо С. По методу Кимбаровского Д. По методу Венгловского Е.+ По методам Бассини, Руджи-Парлавеччо 4. Назовите правильную трактовку отличия эвентрации от грыжи А. Выпадение сальника через пупочное кольцо Б. Выпадение тонкой кишки через пупочное кольцо С. Выпадение толстой кишки через пупочное кольцо Д. Выпадение червеобразного отростка Е.+ Выпадение любого органа брюшной полости, не покрытого брюшиной, через рану под кожу 5. Что такое послеоперационная вентральная грыжа А. Выхождение органов брюшной полости через пупок Б. Выхождение внутренностей через паховое кольцо С. Выхождение внутренностей через запирательное отверстие Д. Выхождение внутренностей через отверстие в диафрагме Е.+ Выпячивание внутренностей в зоне послеоперационного рубца брюшной стенки 6. Какую операцию применяют при ущемленной бедренной грыже А. Грыжесечение, пластика по Мейо Б. Пластика бедренного кольца С. Иссечение грыжевого мешка Д. Иссечение грыжевого содержимого Е.+ Грыжесечение с закрытием грыжевых ворот по Бассини 7. Назовите признаки жизнеспособности кишки А. Черный цвет Б. Отсутствие перистальтики С. Отсутствие пульсации сосудов брыжейки Д.+ Хорошая перистальтика и пульсация сосудов брыжейки Е. Наличие фибрина на кишке 8. Для сомнительно жизнеспособной кишки характерны А. Болезненность Б. Невправимость С. Отсутствие кашлевого толчка 9. Граница резекции проксимального отдела кишки от уровня некротических изменений 10. Уровень резекции дистального отдела кишки от границы нежизнеспособности А. 5 см Б. 10 см С.+ 15-20 см Д. 30 см Е. 40 см 11. Какой анастомоз накладывается после резекции кишечника А. Билиодигестивный Б. Спленоренальный С. Портокавальный Д. Кавакавальный Е.+ Энтеро-энтероанастомоз конец в конец или бок в бок 12. К осложнениям грыж относятся А. Постоянные боли Б. Кровотечение С.+ Ущемление Д. Повышенная кровоточивость Е. Тромбоз и тромбоэмболия 13. Какие принципы хирургического лечения применяются при врожденной паховой грыже А. Перевязывается грыжевой мешок Б. Перевязывают и иссекают грыжевой мешок с пластикой передней стенки пахового канала по Мейо С. Грыжевой мешок вправляют в брюшную полость с последующей пластикой задней стенки пахового канала по Спасокукоцкому Д.+ Иссекают грыжевой мешок и укрепляют заднюю стенку пахового канала по Кукуджанову Е. Только перевязывают грыжевой мешок и прошивают семенной канатик 14. Возникновению грыж способствует А. Ожирение Б.+ Подъем тяжестей 132 С. Низкое артериальное давление Д. Высокое артериальное давление Е. Лимфостаз Е. Латериальную стенку пахового канала 15. Укажите производящие причины возникновения грыж А. Жирара Б. Спасокукотского С. Мейо Д.+ Кукуджанова Е. Мартынова А. Злоупотребление жирной пищей Б. Длительная ходьба С. Сидячий образ жизни Д.+ Тяжелый физический труд Е. Курение, злоупотребление алкоголем 16. Назовите наружные грыжи брюшной стенки А.+ Бедренная, паховая, пупочная Б. Диафрагмальная С. Околопищеводная Д. Грыжи малого сальника Е. Различных карманов брюшной полости 17. Чем отличается паховая грыжа у детей от паховой грыжи у взрослых А. Размерами Б. Формой грыжевого выпячивания С. Легкой вправимостью Д. Выраженной болезненностью Е.+ Нет разницы 18. Какой синтетический материал используется для пластики вентральных грыж А. Силикон Б. Шелк С. Кетгут Д.+ Полипропилен Е. Дакрон 19. Апоневроз какой мышцы участвует в образовании наружного пахового кольца А. Внутренней косой Б. Поперечной С. Прямой Д.+ Наружной косой Е. Дельтовидной 20. При прямых паховых грыжах укрепляют А. Верхнюю стенку пахового канала Б. Нижнюю стенку пахового канала С. Медиальную стенку пахового канала Д.+ Заднюю стенку пахового канала 21. Для укрепления задней стенки пахового канала применяют метод 22. Какую стенку пахового канала укрепляют при прямых паховых грыжах А. Боковую Б. Наружную С. Внутреннюю Д.+ Заднюю Е. Верхнюю 23. Какие отверстия имеются в паховом канале А. Боковое и заднее Б. Верхнее и боковое С. Нижнее и верхнее Д.+ Наружное и внутреннее Е. Среднее и внутреннее 24. Какое кольцо рассекают во время операции при паховой грыже А. Боковое Б. Верхнее С. Медиальное Д.+ Наружное Е. Срединное 25. С какими заболеваниями проводится дифференциальный диагноз грыжи белой линии живота А.+ Диастаз прямых мышц Б. Язвенная болезнь желудка С. Острый холецистит Д. Кишечная непроходимость Е. Острый панкреатит 26. При бедренной грыже применяется вид пластики А. Кукуджанова Б. Сапежко С. Мейо Д.+ Бассини, Руджи-Парлавеччо Е. Жирара-Спасокукоцкого 133 27. Назовите тактику хирурга при ущемленной пупочной грыже А. Сделать блокаду круглой связки печени, наблюдение Б. Сделать паранефральную блокаду, наблюдение С. Сделать перидуральную блокаду, наблюдение Д.+ Оперативное лечение Е. Инфузионная терапия и выполнить перидуральную блокаду А. При нахождении в грыжевом мешке червеобразного отростка Б. При нахождении в грыжевом мешке тонкой кишки С. При самопроизвольном вправлении Д. При мнимом вправлении Е.+ Свободная грыжа приобретает симптомы ущемленной при остром воспалении органов брюшной полости (острый аппендицит, холецистит и др.) 34. Ущемленную паховую грыжу дифференцируют со следующими заболеваниями 28. При ущемленной пупочной грыже применяются следующие операции А. Грыжесечение, пластика по Бассини Б.+ Грыжесечение, пластика по Мейо или Сапежко С. Пластика по Постемскому Д. Грыжеечение по Лексеру Е. Грыжесечение, пластика по Кукуджанову А.+ Бедренной грыжей Б. Эвентрацией С. Расхождением волокон внутренней и поперечной мышц живота Д. Липомой паховой области Е. Варикозным узлом околопаховой области 29. Мнимое вправление грыжи бывает при 35. Назовите составные части грыжи А. Воспалении желчного пузыря Б. Воспалении червеобразного отростка С. Воспалении поджелудочной железы Д. Самопроизвольном вправлении грыжи Е.+ Насильственном вправлении грыжи А.+ Грыжевые ворота, грыжевой мешок Б. Брыжейка С. Верхняя брыжеечная артерия Д. Нижняя брыжеечная вена Е. Оболочки яичка 30. Укажите, что необходимо предпринять при мнимом вправлении 36. Элементами грыжевого мешка является А. Положить грелку на живот и сделать паранефральную блокаду Б. Область грыжи обколоть 0,25% раствором новокаина С.+ Срочно оперировать Д. Сделать ирригоскопию и активно наблюдать Е. Поставить постоянный назогастральный зонд в желудок А. Грыжевые ворота Б. Грыжевое содержимое С.+ Устье, шейка, тело, дно Д. Поясничная фасция Е. Семенной канатик 31. Укажите анатомические особенности врожденной паховой грыжи 37. Что относят к покровам грыжи А. Грыжевой мешок сообщается с мочевым пузырем Б. Грыжевой мешок опускается в мошонку С.+ Стенкой грыжевого мешка является оболочка яичка Д. Стенкой грыжевого мешка является слепая кишка Е. Стенкой грыжевого мешка является сигмовидная кишка А. Кожа, серозная оболочка Б.+ Ткани, покрывающие грыжевой мешок С. Срединная фасция Д. Боковая фасция Е. Волокна внутренней косой мышцы живота 32. Для скользящей грыжи характерно 38. Предрасполагающие причины возникновения грыж А. В просвете грыжевого мешка находится тонкая кишка Б. В просвете грыжевого мешка находится слепая кишка С. В просвете грыжевого мешка находится сигмовидная кишка Д. В просвете грыжевого мешка находится мочевой пузырь Е.+ Стенкой грыжевого мешка является орган, непокрытый брюшиной А. Сахарный диабет Б. Ожирение С.+ Резкое исхудание Д. Занятие спортом Е. Тромбоблитерирующие заболевания 33. Ложное ущемление определяется 39. Назовите внутренние грыжи 134 А. Паховые Б. Бедренные С.+ Околопищеводные Д. Спигелиевой линии Е. Белой линии живота 40. Назовите классификацию грыж по течению А. Наружные Б. Внутренние С.+ Свободные, невправимые, осложненные Д. Предбрюшинные Е. Межмышечные 41. Укажите осложнения грыж А. Тромбоэмболия Б. Абсцедирование печени С.+ Ущемление, копростаз Д. Инфаркт миокарда Е. Парапроктит 42. Для неосложненной грыжи характерно А. Невправимость Б. Копростаз С. Ущемление Д.+ Безболезненность, свободное вправление Е. Болезненность при пальпации 43. Для свободной грыжи характерно А. Грыжевые ворота заняты грыжевой «опухолью» Б. Невправимость С. Болезненность при пальпации Д.+ «Кашлевой толчок» положительный Е. «Кашлевой толчок» отрицательный 44. Укажите симптомы ущемления грыж А. Безболезненность при пальпации Б.+ Боль, «кашлевой толчок» не определяется С. «Кашлевой толчок» положительный Д. При пальпации поверхность грыжевой «опухоли» бугристая, безболезненная Е. Снижение АД 45. Назовите, что характеризует прямую паховую грыжу А. Гладкая поверхность Б. Бугристая поверхность С. Косое направление грыжевой «опухоли» Д.+ Семенной канатик расположен снаружи от грыжи Е. Семенной канатик расположен медиально от грыжи 46. При косой паховой грыже А. Грыжевой мешок не определяется Б. Семенной канатик снаружи от грыжи С.+ Семенной канатик расположен медиально от грыжи Д. Грыжевое выпячивание имеет прямое направление к паховому кольцу Е. Кашлевой толчок не определяется 47. Как рассекается ущемляющее кольцо при паховой грыже А.+ Вверх или латерально Б. Книзу С. Медиально Д. Косо-поперечно Е. Не рассекается 48. Как рассекается ущемляющее кольцо при бедеренной грыже А. Латерально Б.+ Медиально или вверх С. Книзу Д. Кзади Е. Не рассекается 49. При какой грыже имеет значение понятие «корона смерти» А. Паховая Б. Пупочная С. Запирательная Д.+ Бедренная Е. Вентральная 50. Чем образована «корона смерти» А.+ Запирательной артерией, отходящей от нижней надчревной артерии Б. Срамной артерией С. Бедренной артерией Д. Внутренней подвздошной артерией Е. Наружной подвздошной артерией 51. При свободной грыже наблюдаются А. Болезненность при пальпации Б. Продолговатая форма С. Овальная форма Д. Определяется «кашлевой толчок» 135 Е. «Кашлевой толчок» не определяется 58. Основной метод лечения грыж 52. Назовите классификацию грыж по этиологическому фактору А.+ Врожденные и приобретенные Б. Внутренние и наружные С. Осложненные и неосложненные Д. Вправимые и невправимые Е. Начальная, канатиковая, сформированная А. Консервативный (выжидательный) Б. Ношение бандажа до появления прогрессирующего увеличения грыжи С. Устранение предрасполагающих факторов Д.+ Оперативный Е. Комбинированный 59. Укажите этапы операции по поводу грыжи 53. Назовите классификацию грыж по клиническому течению А. Врожденные и приобретенные Б. Внутренние и наружные С.+ Свободные, неосложненные, осложненные Д. Вправимые и невправимые Е. Паховая, бедренная, пупочная А.+ Грыжесечение, пластическое закрытие дефекта брюшной стенки Б. Лапаротомия, грыжесечение С. Иссечение грыжи, пластика грыжевых ворот Д. Иссечение грыжевых ворот, пластика передней брюшной стенки Е. Выделение грыжи, иссечение, укрепление грыжевых ворот 60. Анатомическая классификация грыж 54. Укажите осложнения грыж А.+ Ущемление, копростаз, воспаление Б. Острая кишечная непроходимость С. Перитонит Д. Тромбоз мезентериальных сосудов Е. Некроз ущемленной кишки А. Врожденная грыжа, приобретенная грыжа Б.+ Паховая, бедренная, пупочная грыжи, грыжа белой линии живота, спигелевой линии, поясничная, седалищная, промежностная грыжи С. Свободная, невправимая, ущемленная грыжа Д. Осложненная и неосложненная грыжи Е. Грыжи брюшной и грудной полости 55. Назовите элементы, составляющие грыжу 61. Что такое ущемление грыжи А. Петли тонкого кишечника, грыжевое кольцо Б.+ Грыжевые ворота, грыжевой мешок, грыжевое содержимое С. Грыжевые ворота, грыжевая вода Д. Кожа, подкожная клетчатка, брюшина Е. Паховый канал, паховая связка А. Скопление содержимого кишки, расположенной в грыжевом мешке Б.+ Сдавление грыжевого содержимого в грыжевых воротах, сопровождающееся нарушением кровообращения и последующим некрозом органа, расположенного в грыжевом мешке С. Образование сращений содержимого грыжевого мешка с грыжевыми воротами Д. Спаечная кишечная непроходимость, связанная с наличием грыжи Е. Скопление каловых масс в кишечнике, находящимся в грыжевом мешке 56. Что такое грыжевой мешок 62. Вид острой кишечной непроходимости, к которой относится ущемленная грыжа А. Часть висцеральной брюшины, покрывающая содержимое грыжевого мешка Б. Часть париетальной брюшины, покрывающая содержимое грыжевого мешка С.+ Часть париетальной брюшины, выпячивающаяся через грыжевые ворота Д. Часть висцеральной брюшины, выпячивающаяся через грыжевые ворота Е. Слабое место в мышечно-апоневротическом слое брюшной стенки А. Спастическая Б. Динамическая С. Обтурационная Д.+ Странгуляционная Е. Некротическая 57. Что такое грыжевые ворота 63. Назовите характеристику нарушений при пристеночном ущемлении А. Естественное или патологическое отверстие в париетальной брюшине Б. Естественное или патологическое отверстие в висцеральной брюшине С.+ Естественное или патологическое отверстие в мышечно-апоневротическом слое брюшной стенки Д. Диастаз прямых мышц живота Е. Травматический разрыв мышц передней брюшной стенки А. Нарушается кровообращение петли кишки, находящейся в брюшной полости Б.+ Некротизируется лишь участок стенки кишки; просвет ее остается свободным С. Некротизируется участок кишки, находящейся в грыжевом мешке Д. Сдавливается брыжейка кишки, приводящая к некрозу кишечника Е. Ущемляется стенка грыжевого мешка 136 64. Укажите характеристику нарушений при ретроградном ущемлении А.+ Нарушение кровообращения и некроз кишки, находящейся в брюшной полости Б. Нарушение кровообращения и некроз «отводящего» отдела ущемленной петли кишки С. Нарушение кровообращения и некроз «приводящего» отдела ущемленной петли кишки Д. Некротизируется участок кишки, находящейся в грыжевом мешке Е. Некротизируется лишь участок стенки кишки; просвет ее остается свободным 65. Назовите лечебную тактику при установлении диагноза ущемленной грыжи А. Срочная операция при развитии явлений кишечной непроходимости Б. Срочная операция при развитии клиники перитонита С. Консервативная терапия, направленная на вправление грыжи, если с момента ущемления прошло не более 6 ч Д. Динамическое наблюдение в течении 4 ч с момента ущемления Е.+ Срочная операция, независимо от времени, прошедшего с момента ущемления 66. Назовите, чем образовано наружное отверстие пахового канала А.+ Ножками апоневроза наружной косой мышцы живота Б. Ножками апоневроза внутренней косой мышцы живота С. Краем поперечной фасции Д. Фасцией внутренней косой и поперечной мышц живота Е. Верхним и нижним рогом широкой фасции бедра 67. Назовите, чем образовано наружное отверстие бедренного канала А. Латеральным и медиальным краем широкой фасции бедра Б. Пупартовой связкой и верхним рогом широкой фасции бедра С. Ножками апоневроза наружной косой мышцы живота Д. Фасцией внутренней косой и поперечной мышц живота Е.+ Верхним и нижним рогом широкой фасции бедра в овальной ямке 68. Назовите, чем образовано внутреннее отверстие бедренного канала А. Сверху – надкостницей, снизу – паховой связкой, медиально – бедренной веной, латерально – лакунарной связкой Б. Спереди – паховой связкой, сзади – надкостницей, медиально – мышечной лакуной, латерально – бедренной веной С.+ Сверху – паховой связкой, снизу – гребнем лобковой кости, медиально – лакунарной связкой, латерально – бедренной веной Д. Снизу – паховой связкой, сверху – свободным краем внутренней косой и поперечной мышц, сзади – поперечной фасцией, спереди – жимбернатовой связкой Е. Латерально – лакунарной связкой, медиально – бедренной веной, сверху – паховой связкой, снизу – гребнем лонной кости Б.+ Располагается латерально от семенного канатика С. Располагается кзади от семенного канатика Д. Располагается кпереди от семенного канатика Е. Может располагаться как медиально так и латерально от семенного канатика 70. Отношение прямой паховой грыжи к семенному канатику А.+ Располагается медиально от семенного канатика Б. Располагается латерально от семенного канатика С. Располагается кзади от семенного канатика Д. Располагается кпереди от семенного канатика Е. Может располагаться как медиально так и латерально от семенного канатика 71. При пупочных грыжах применяются следующие виды операций А. Грыжесечение, пластика по Жирару Б. Грыжесечение, пластика по Бассини С. Пластика задней стенки по Кукуджанову Д. Пластика по Мартынову Е.+ Грыжесечение, пластика по Мейо или Сапежко 72. Назовите основной симптом бедренной грыжи А. Опухолевидное выпячивание над паховой складкой Б.+ Опухолевидное выпячивание под паховой складкой С. Опухолевидное выпячивание у корня мошонки у мужчин или в толще большой половой губы у женщин Д. Опухолевидное выпячивание в проекции латеральной ямки пахового канала Е. Опухолевидное выпячивание в проекции медиальной ямки пахового канала 73. Назовите способы оперативного лечения бедренной грыжи А.+ Способ Бассини, Руджи-Парлавеччо Б. Способ Лексера, Мейо С. Способ Кукуджанова, Постемского Д. Способ Мейо, Сапежко Е. Способ Кимбаровского, Мартынова 74. Какой вариант расположения запирательной артерии необходимо учитывать при операции по поводу бедренной грыжи А.+ Возможность прохождения артерии по медиальной стенке бедренного канала Б. Возможность прохождения артерии по латеральной стенке бедренного канала С. Возможность прохождения артерии вокруг внутреннего отверстия бедренного канала Д. Возможность прохождения артерии вокруг наружного отверстия бедренного канала Е. Возможность прохождения артерии позади бедренного канала 75. Что чаще всего является причиной образования грыж белой линии живота 69. Отношение косой паховой грыжи к семенному канатику А. Располагается медиально от семенного канатика А. Расхождение волокон апоневроза широких мышц живота Б.+ Врожденные или приобретенные дефекты в апоневрозе прямых мышц живота 137 С. Расширенное пупочное кольцо Д. Травмы передней брюшной стенки Е. Повышенное внутрибрюшное давление Е. Заболевания крови, вторая половина беременности 76. Укажите основной метод оперативного лечения грыж белой линии живота А. Метод Мейо Б. Метод Лексера С.+ Метод Сапежко Д. Метод Бассини Е. Метод Кукуджанова А. Развитием ложного ущемления Б. Развитием острой кишечной непроходимости С.+ Мнимым вправлением Д. Развитием внутрибрюшного кровотечения Е. Развитием перитонита 82. Назовите чем опасно вправление ущемленной грыжи 83. При прямых паховых грыжах применяются пластика 77. Назовите грыжевые ворота при пупочной грыже А.+ Пупочное кольцо Б. Расхождение волокон прямых мышц живота С. Пупочное кольцо и дефекты в апоневрозе широких мышц живота Д. Дефекты в апоневрозе прямых мышц живота Е. Диастаз прямых мышц живота в области пупочного кольца А. Грыжесечение, пластика по Мейо или Сапежко Б. Грыжесечение, пластика передней стенки пахового канала С.+ Грыжесечение, пластика задней стенки пахового канала Д. Пластика по Мартынову Е. Пластика по Жирару 84. Назовите симптомы ущемленной грыжи 78. Укажите частоту пупочных грыж в зависимости от пола и возраста больных А. Чаще наблюдается у мужчин Б. Чаще наблюдается у детей С. Чаще наблюдается у больных преклонного возраста Д.+ Чаще наблюдается у женщин Е. Не зависимо от пола А. Бугристая поверхность грыжевого выпячивания Б. Перкуторно над выпячиванием определяется тимпанит С. Над выпячиванием определяется тупость Д. Грыжевое выпячивание безболезненное Е.+ Невправимость, болезненность грыжевого выпячивания 85. Назовите этапы операции при ущемленной паховой грыже 79. Основные способы оперативного лечения при пупочных грыжах малых и больших размеров А.+ Способ Лексера – при небольших размерах, способ Мейо – при больших Б. Способ Мейо – при небольших размерах, способ Лексера – при больших С. Способ Сапежко – при грыжах любых размеров Д. Способ Лексера – при грыжах любых размеров Е. Способ Сапежко – при небольших размерах, способ Мейо – при больших 80. Хирургическая тактика при ущемленных грыжах А.+ Ущемленная грыжа подлежит немедленному оперативному лечению Б. Допустима выжидательная тактика в течение 2-6 часов после ущемления, если при поступлении не было симптомов перитонита С. Если с момента ущемления прошло не более 6 часов, попытаться вправить грыжу Д. Динамическое наблюдение; операция при появлении симптомов перитонита Е. Оперативное лечение в плановом порядке 81. Назовите противопоказания к операции при ущемленной грыже А. Заболевания сердечно-сосудистой системы с нарушением кровообращения Б. Заболевания паренхиматозных органов с декомпенсацией, злокачественные опухоли С.+ Противопоказаний к операции нет Д. Аденома предстательной железы, глубокий старческий возраст А. Рассечь кожу, подкожную клетчатку, апоневроз наружной косой мышцы живота (ущемляющее кольцо), грыжевой мешок Б. Рассечь кожу, подкожную клетчатку, внутреннюю косую мышцу, грыжевой мешок С. Рассечь кожу, подкожную клетчатку, внутреннюю косую и поперечную мышцы, вскрыть грыжевой мешок Д. Рассечь кожу, подкожную клетчатку, внутреннюю косую, поперечную и прямую мышцы, вскрыть грыжевой мешок Е.+ Рассечь кожу, подкожную клетчатку, вскрыть грыжевой мешок, рассечь ущемляющее кольцо (апоневроз наружной косой мышцы живота) 86. Какие органы брюшной полости участвуют в формировании «скользящей» грыжи А. Желудок, тонкий кишечник Б. Почки С. Поджелудочная железа Д.+ Слепая, сигмовидная кишка, мочевой пузырь Е. Оболочки яичка 87. Метод Мейо, Сапежко применяются для лечения А.+ Пупочных грыж Б. Паховых грыж 138 С. Бедренных грыж Д. Промежностных грыж Е. Скользящих грыж 88. Назовите какие органы не бывают содержимым грыж А. Петли кишок Б. Желудок С. Желчный пузырь Д. Печень Е.+ Поджелудочная железа 89. Укажите в каком возрасте чаще происходит ущемление грыжи А. 20-30 лет Б. 31-40 лет С. 41-50 лет Д. 50 лет и старше Е.+ Возраст не влияет А. На 4-х, 6 и 8 часах +Б. 3, 7 и 11 часах С. 2, 6 и 11 часах Д. 4, 5 и 11 часах Е. 3, 6, и 9 часах 5. Назовите радикальную операцию при геморрое А. Применение латексных колец Б. Лазерная коагуляция узлов +С. Операция по Миллигану –Моргану Д. Перевязка геморроидальных узлов Е. Инфракрасная коагуляция узлов 6. Назовите лечение геморроя у беременных Воспалительные заболевания прямой кишки. Тесты. А. Срочная операция Б. Предоперационная подготовка в течении 1-2 дней +С. Консервативное лечение Д. Отсроченное оперативное лечение Е. Физиотерапевтическое лечение Назовите методы обследования прямой кишки 7. Назовите лечение острого геморроя 1 –й степени 1. +А. Наружный осмотр, пальцевое обследование, ректоскопия, ректороманоскопия Б. Пальцевое обследование, ректороманоскопия, фиброколоноскопия С. Наружный осмотр, ректоскопия, пассаж бария по прямой кишке Д. УЗИ, ректоскопия, колоноскопия Е. КТ, ФГДС, колоноскопия 2. Назовите виды исследований и аппараты, при помощи которых выполняется инструментальное обследование прямой кишки А. УЗИ, фиброколоноскоп Б. Компьютерный томограф, ректоскоп С. ФГДС, фиброколоноскоп. +Д. Ректоскоп, ректороманоскопия Е. Ректороманоскоп, ирригоскопия +А. Консервативное Б. Оперативное С. Комбинированное Д. Лечения не требуется Е. Физиотерапевтическое 8. Назовите лечение острого геморроя 2-й степени А. Физиотерапевтическое Б. Полухирургическое +С. Консервативное Д. Оперативное Е. Комбинированное 9. Назовите лечение геморроя с обильным и упорным кровотечением 3. Назовите, из каких образований формируются геморроидальные узлы А. Верхние геморроидальные вены +Б. Кавернозные тельца С. Средние геморроидальные вены Д. Нижние геморроидальные вены Е. Средние и нижние геморроидальные вены 4. Назовите типичное расположение кавернозных телец в прямой кишке по условному циферблату в положении на спине А. Оперативное Б. Физиотерапевтическое С. Консервативное, в редких случаях склеротерапия Д. Комбинированное Е. Лечение не требуется, нормализация стула 10. Назовите типичный синдром при хроническом геморрое 139 +А. Боли в заднем проходе во время дефекации, небольшое интермитирующее кровотечение и выпадение узлов Б. Резкие боли в заднем проходе, возникшие внезапно, и несколько капель крови во время дефекации С. Резкая боль в заднем проходе, спазм и кровотечение во время дефекации Д. Резкая боль в заднем проходе, зуд, жжение, довольно обильное кровотечение Е. Высокая температура, резкие боли в заднем проходе, умеренное кровотечение из заднего прохода. 11. Назовите, классификацию трещин прямой кишки +А.Острая и хроническая трещины Б. Острая, подострая и хроническая трещины С. Острая, подострая и комбинированная трещины Д. Хроническая трещина с частыми обострениями Е. Острая трещина с продолжительным течением 12. Назовите лечение острой трещины прямой кишки А. Оперативное Б. Физиотерапевтическое +С. Консервативное Д. Комбинированное Е. Химиотерапевтическое 13. Назовите лечение хронической трещины прямой кишки А. Консервативное Б. Физиотерапевтическое С. Комбинированное +Д. Оперативное Е. Рентгентерапия 14. Назовите, с какими заболеваниями нужно дифференцировать острый геморрой А. Острый подслизистый парапроктит +Б. Криптит, папиллит, сфинктерит С. Папиллит, трещина прямой кишки Д. Острый подкожный парапроктит Е. Ущемление геморроидальных узлов 15. Назовите, основные причины в развитии геморроя А. Хронические запоры, прием алкоголя, заболевания печени и желчного пузыря Б. Хронические запоры, прием острой пищи и алкоголя, хронический дивертикулез С. Хронические запоры, прием острой пищи, хронический полипоз Д. Хронические запоры +Е. Запоры, малоподвижный образ жизни, прием алкоголя и острой пищи 16. Назовите, классификацию острого парапроктита А. Подкожный, подслизистый, параректальный, позадипрямокишечный Б. Подкожный, подслизистый, впередипрямокишечный, ректосигмоидный С. Подкожный, подслизистый, нижнеампулярный +Д. Подкожный, подслизистый, ишиоректальный, пельвиоректальный Е. Подкожный, подслизистый, средне-ампуллярный, тазово-прямокишечный 17. Назовите лечение острого подкожного парапроктита А. Физиотерапевтическое Б. Рентгентерапия С. Консервативное +Д. Оперативное Е. Комбинированное 18. Назовите лечение острого ишиоректального парапроктита +А. Оперативное лечение Б. Консервативное лечение С. Комбинированное лечение Д. Физиотерапевтическое лечение Е. Выжидательное лечение 19. Укажите, вид обезболивания при подкожном парапроктите А. Местная анестезия Б. Перидуральная анестезия +С. Внутривенный наркоз Д. Сокральная анестезия Е. Смешанная анестезия 20.Назовите лечение острого пельвиоректального парапроктита А. Физиотерапевтическое лечение Б. Комбинированное лечение +С. Оперативное лечение. Д. Консервативное лечение Е. Выжидательное лечение 21. Назовите вид обезболивания при остром ишиоректальном парапроктите А. Смешанная анестезия Б. Перидуральная анестезия С. Сакральная анестезия Д. Эпидуральная анестезия +Е. Внутривенный наркоз 22. Назовите вид обезболивания при хронической трещине прямой кишки +А. Местная новокаиновая анестезия 140 Б. Перидуральная анестезия С. Эпидуральная анестезия Д. Эндотрахеальный наркоз Е. Внутривенный наркоз Д. Ректороманоскопия Е. Наружный осмотр 23. Назовите вид обезболивания при хроническом геморрое А. Ректороманоскопия +Б. Ректоскопия С. Ирригоскопия Д. Колоноскопия Е. Наружный осмотр прямой кишки +А. Пресакральная анестезия Б. Эндотрахеальный наркоз С. Эпидуральная или перидуральная анестезия Д. Эфирный или хлорэтиловый наркоз Е. Местное обезболивание 24. Назовите классификацию хронических парапроктитов по отношению к сфинктеру А. Полные, неполные, чрессфинктерные Б. Неполные, внутренние, экстрасфинктерные С. Неполные, наружные, интрасфинктерные +Д. Внутрисфинктерные, экстрасфинктерные, чрессфинктерные Е. Чрессфинктерные, неполные, экстрасфинктерные 25. Назовите методы обследования для уточнения диагноза острой трещины прямой кишки А. Пальцевое исследование Б. Ректороманоскопия С. Фиброколоноскопия +Д. Наружный осмотр Е. УЗИ. 29. Назовите методы обследования при остром подслизистом парапроктите 30. Укажите, лечение острого пельвиоректального парапроктита в стадии инфильтрации А. Оперативное +Б. Консервативное С. Физиотерапевтическое Д. Рентгентерапия Е. Химиотерапевтическое 31. Назовите подготовку больного для обследования прямой кишки А. Накануне обследования дать слабительное +Б. Вечером 2-3 клизмы и утром 2-3 клизмы С. За 2 дня до обследования прекратить прием пищи Д. Вечером 2-3 клизмы, утром слабительное Е. Вечером легкий ужин, утром слабительное 32. Укажите, подготовку больного для проведения оперативного вмешательства на прямой кишке 26. Назовите методы обследования для уточнения диагноза хроническая трещина прямой кишки А. КТ Б. УЗИ +С. Наружный осмотр. Д. Ректоскопия Е. Ректороманоскопия +А. За три дня до операции жидкая пища, утром и вечером клизмы до чистой воды Б. За 4-5 дней до операции жидкая пища, утром в день операции 2-3 клизмы С. Накануне операции 2-3 клизмы и в день операции 2-3 клизмы Д. За два-три дня слабительное Е. Вечером клизма, утром слабительное 33. Назовите метод обезболивания при хирургическом лечении выпадения прямой кишки 27. Назовите, методы лечения полного параректального свища +А. Хирургическое Б. Консервативное С. Радиологическое Д. Физиотерапевтическое Е. Смешанное 28. Назовите, диагностику острого пельвиоректального парапроктита +А. Пальцевое исследование прямой кишки Б. Ректоскопия С. Ирригоскопия +А. Эндотрахеальный наркоз Б. Внутривенный наркоз С. Сакральная анестезия Д. Масочный наркоз Е. Местное обезболивание 34. Назовите триаду симптомов характерных для хронического геморроя +А. Боль в заднем проходе во время дефекации, интермитирующие кровотечения, выпадение геморроидальных узлов Б. Высокая температура, кровотечение, увеличенные багровые геморроидальные узлы С. Субфебрильная температура, умеренное кровотечение, зуд в заднем проходе 141 Д. Острая боль в заднем проходе во время дефекации, субфебрильная температура, кровотечение Е. Зуд и жжение в заднем проходе, гектическая температура, выпадение геморроидальных узлов 35. Назовите лечение геморроя, осложняющегося упорными кровотечениями +А. Оперативное Б. Консервативное С. Иньекционный метод Д. Полухирургический метод Е. Смешанный метод 36. Назовите метод лечения выпадения прямой кишки А. Консервативное лечение +Б. Хирургическое лечение С. Санаторно-курортное лечение Д. Иньекционный метод Е. Физиотерапевтическое лечение +Е. Вправление выпавших узлов в теплой сидячей ванне, склеротерапия 40. Составить план лечения острой трещины заднего прохода +А. Устранение запоров, щадящая диета, теплые сидячие ванночки, свечи или мази Б. Устранение запоров, гипертонические клизмы, теплые ванночки, подготовка к операции С. Устранение запоров, исключить прием острой пищи, алкоголя. Подготовка к операции Д. Устранение запоров, щадящая диета, новокаиновая блокада, биопсия Е. Устранение запоров, щадящая диета, очистительные клизмы, подготовка к операции 41. Составьте план обследования больного с хронической трещиной прямой кишки А. Наружный осмотр, пальцевое исследование прямой кишки, УЗИ малого таза Б. Наружный осмотр, пальцевое исследование прямой кишки, колоноскопия С. Наружный осмотр, пальцевое исследование прямой кишки, обзорная рентгеноскопия брюшной полости +Д. Наружный осмотр, пальцевое исследование прямой кишки .ректоскопия и ректороманоскопия после обезболивания Е. Наружный осмотр, пальцевое исследование прямой кишки, ирригоскопия 42. Виды обезболивания при операции по поводу хронической трещины 37. Назовите, какие отделы толстой кишки необходимо обследовать при выделении крови из прямой кишки А. Прямую кишку Б. Ректосигмоидный отдел +С. Всю толстую кишку Д. Поперечно-ободочную кишку Е. Селезеночный угол толстой кишки 38. Назовите основные симптомы (признаки) острого подкожного парапроктита +А. Внезапное начало, резкая боль в области заднего прохода, температура до 39, на расстоянии 3-4 см от ануса пальпируется болезненный инфильтрат, кожа над инфильтратом гиперемирована Б. Заболевание начинается постепенно, температура субфебрильная, боль пульсирующая, усиливается при дефекации С.Высокая температура, боли умеренные над лоном при пальпации, чувство дискомфорта во время дефекации Д. Температура субфебрильная, резко болезненная гипогастральная область, боли при дефекации Е. Резкая боль в области ануса, особенно при дефекации, неизмененная кровь в кале 39. Назовите лечение у роженицы, у которой во время родов выпали геморроидальные узлы и кровоточат +А. Местная новокаиновая анестезия Б. Перидуральная анестезия С. Эндотрахеальный наркоз Д. Хлорэтиловый наркоз Е. Внутривенный наркоз 43. Назовите лечение бессимптомного геморроя А. Физиотерапевтическое лечение Б. Инъекционное лечение С. Консервативное Д. Оперативное +Е. Исключить (причину) этиологический фактор 44. Назовите основные признаки острого геморроя I степени А. Слегка увеличены болезненные образования, гиперемирована кожа Б. Вся перианальная область гиперемирована, болезненная. С. Вся окружность заднего прохода в виде болезненного инфильтрата синего цвета, узлы ущемлены Д. Правая сторона перианальной области приподнята, кожа гиперемирована +Е. Чувство дискомфорта во время дефекации, умеренная боль 45. Назовите основные признаки острого геморроя III степени А. Подготовка к оперативному лечению Б. Инъекционный метод лечения С. Применение латексных колец Д. Применение мазей, УВЧ-терапия, подготовка к оперативному лечению А. Левая перианальная область отечная, кожа гиперемирована, болезненная +Б. Вся перианальная область сине-багрового цвета, геморроидальные узлы ущемлены С. Геморроидальные узлы слегка кровоточат, увеличены, болезненные 142 Д. Резкая болезненность во время дефекации, капельки крови в кале Е. Чувство дискомфорта во время дефекации, умеренная боль, субфебрильная температура 51. Назовите, какой отдел прямой кишки поражен, если пальпируется опухоль на 5-6 см от ануса 46. Укажите основные признаки острого геморроя II степени А. Среднеампулярный отдел Б. Верхнеампулярный отдел +С. Нижнеампулярный отдел Д. Ректосигмоидный отдел Е. Анальный отдел А. Чувство дискомфорта во время дефекации, умеренная боль, узлы сине-багрового цвета, кровоточат Б. Слегка увеличенные и гиперемированные геморроидальные узлы, кровоточат, болезненные +С. Вся перианальная область гиперемирована, болезненная, узлы выпавшие Д. Левая перианальная область гиперемирована, приподнята, резко болезненная, определяется флюктуация Е. В глубине прямой кишки боль при дефекации, кровь в кале 47. Укажите основные признаки острого геморроя IV степени А. Вся перианальная область отечна, гиперемирована, высокая температура Б. Одна сторона перианальной области резко отечна, кожа гиперемирована, определяется флюктуация С. На фоне отечной и гиперемированной перианальной области видны сине-багровые ущемленные геморроидальные узлы +Д. Перианальная область в гангренозном процессе, клетчатка расплавлена высокая температура, интоксикация Е. Высокая температура, боли в глубине прямой кишки, особенно во время дефекации 48. Назовите методы лечения острого геморроя IVстепени А. Консервативное лечение Б. Физиотерапевтическое +С. Оперативное лечение Д. Радиологическое лечение Е. Склеро-иньекционное лечение 49. Назовите методы обезболивания при лечении острого геморроя IV степени А. Местная анестезия +Б. Внутривенный наркоз С. Перидуральная анестезия Д. Эпидуральная анестезия Е. Хлорэтиловый наркоз 50. Назовите профилактические мероприятия, направленные на предупреждение острого парапроктита +А. Личная гигиена, регулирование стула, исключение внешних факторов, лечение геморроя Б. Личная гигиена, регулирование стула, исключение алкоголя и курения. С. Личная гигиена, регулирование стула, исключить острую пищу Д. Постановка санационных, очистительных клизм Е. Личная гигиена, регулирование стула, исключить острую и сладкую пищу 52. Назовите, какой отдел прямой кишки поражен, если пальпаторно определяется опухоль на 8 см от ануса А. Верхнеампулярный отдел +Б. Среднеампулярный отдел С. Нижнеампулярный отдел Д. Анальный отдел Е. Ректосигмоидный отдел 53. Назовите, какой отдел прямой кишки поражен, если опухоль едва достигается кончиком пальца А. Анальный отдел Б. Ректосигмоидный отдел С. Нижнеампулярный отдел +Д. Верхнеампулярный отдел Е. Среднеампулярный отдел 54. При осмотре анальной области видны слегка увеличенные гиперемированные болезненные геморроидальные узлы. Назовите предположительный диагноз +А. Тромбоз геморроидальных узлов. Б. Острый подслизистый парапроктит С. Выпадение прямой кишки I степени Д. Выпадение слизистой прямой кишки Е. Острый подкожный парапроктит 55. При ректальном обследовании врач обнаружил на 3-7 и 11 часах выбухания слизистой прямой кишки, слегка гиперемированные, кровоточат при пальпации. Назовите ваш диагноз А. Полип прямой кишки Б. Опухоль прямой кишки +С. Формирующийся геморрой Д. Сифилис прямой кишки Е. Параректальныйподслизистый свищ 56. При исследовании прямой кишки врач обнаружил свищевое отверстие выше зубчатой линии. Назовите ваш диагноз +А. Хронический параректальный экстрасфинктерный свищ Б. Язвенный колит, болезнь Крона С. Трещина прямой кишки 143 Д. Острый парапроктит Е. Внутренний геморрой Д. Склеротерапия Е. Наложение латексных колец 57. Назовите, о каком заболевании нужно думать, если обнаружено свищевое отверстие на уровне зубчатой линии 63. Назовите лечение больного, у которого выявлен острый подслизистый парапроктит +А. Интрасфинктерный параректальный свищ Б. Туберкулез прямой кишки С. Болезнь Крона Д. Сифилис прямой кишки Е. Острая трещина прямой кишки 58. На второй день от момента заболевания при осмотре перианальной области определяется инфильтрат с размягчением и крипитацией. Установите диагноз А. Язвенный проктит Б. Тромбоз геморроидальных узлов +С. Острый анаэробный парапроктит Д. Острая трещина прямой кишки Е. Сифилис прямой кишки А. Консервативное лечение Б. Физиотерапевтическое +С. Оперативное лечение Д. Рентгентерапия Е. Комбинированное лечение 64. На фоне декомпенсированного цирроза печени возникло ректальное кровотечение. Укажите лечебную тактику +А. Лечение консервативное Б. Склеротерапия С. Применение латексных колец Д. Оперативное лечение Е. Физиотерапевтическое 65. Иннервация прямой кишки осуществляется 59. Назовите радикальную операцию при хроническом геморрое А. Наложение латексных колец Б. Перевязка геморроидальных узлов С. Криохирургия геморроидальных узлов +Д. Операция по Миллигану-Моргану Е. Лазерная коагуляция, геморроидальных узлов +А. Симпатической и парасимпатической нервной системой, спинномозговыми нервами Б. Симпатической и парасимпатической системой, мейснеровским сплетением С. Симпатической и парасимпатической системой, ауербаховским сплетением Д. Симпатической и парасимпатической системой, генитофеморальным нервом Е. Симпатической и парасимпатической системой Крок. Острый аппендицит 60. Назовите тактику хирурга при тромбозе геморроидальных узлов 1.Назовите классификацию острого аппендицита А. Срочная операция +Б. Консервативное лечение С. Вправление ущемленных узлов Д. Комбинированное лечение Е. Рентгентерапия 61. Назовите, лечебную тактику при хронической трещине прямой кишки А. Лечение консервативное в поликлинике Б. Лечение консервативное в стационаре С. Лечение оперативное в поликлинике +Д. Лечение оперативное в стационаре Е. Санаторно-курортное лечение 62. Назовите тактику хирурга при ущемленном геморрое А. Оперативное лечение Б. Разущемить геморроидальные узлы +С. Консервативное лечение А. Острый катаральный, острый флегмонозный, острый гангренозный, аппендикулярный инфильтрат. +Б. Аппендкулярная колика, катаральный, флегмонозный, гангренозный, перфоративный аппендицит. С. Катаральный, флегмонозный, склеротический аппендицит. Д. Острый тифлит, острый катаральный, флегмонозный, гангренозный, перфоративный с перитонитом и без перитонита. Е. Острый пелифлебит, катаральный, флегмонозный, перфоративный с абсцедированием. 2. Назовите осложнения острого аппендицита А. Перфорация червеобразного отростка, абсцесс малого таза, ограниченный перитонит. Б. Периаппендикулярный абсцесс, межкишечные абсцессы, тифлит +С.Перитонит, пилефлебит, аппендикулярный инфильтрат. Д.Подпеченочный абсцесс, гангрена червеобразного отростка, флегмона червеобразного отростка Е.Перитонит, кишечная непроходимость, поддиафрагмальный абсцесс, пилефлебит 3. Укажите тактику хирурга при аппендикулярном инфильтрате в стадии абсцедирования 144 А.Назначение антибиотиков и наблюдение в течении 3-5 дней Б. Назначение антибиотиков и электрофорез с димексидом на правую подвздошную область С. Назначение инфузионной терапии и антибиотиков, наблюдение 6-8 дней Д. Пузырь со льдом на область инфильтрата и антибиотикотерапия +Е. Оперативное лечение 4. Укажите тактику хирурга при аппендикулярном инфильтрате в стадии инфильтрации А. Экстренная операция: устранение инфильтрата, аппендэктомия +Б.Холод на область инфильтрата, антибиотики широкого дезинтоксикационная терапия С. Холод на область инфильтрата, хирургическое лечение через 24 часа Д. Паранефральная блокада, антибиотики широкого спектра действия Е. Оперативное лечение: правосторонняя гемиколэктомия, илеостомия спектра действия, 5. Назовите доступ к червеобразному отростку при остром аппендиците осложнившегося местным перитонитом (ограниченный, неограниченный) А. Верхнесрединная лапаротомия Б. Среднесрединная лапаротомия +С. Разрез по Волковичу-Дьяконову Д. Нижнесрединная лапаротомия Е. Нижнесрединная лапаротомия с обходом пупка вправо 6. Назовите доступ к червеобразному отростку при остром аппендиците, осложнившегося диффузным перитонитом А. Разрез по Волковичу-Дъяконову +Б. Нижнесрединная лапаротомия с обходом пупка справа С. Разрез по Ленандеру (параректальный справа) Д. Верхнесрединная лапаротомия Е. Среднесрединная лапаротомия 7. Назовите доступы к червеобразному отростку при остром аппендиците осложнившегося разлитым перитонитом А .Разрез по Ленандеру (параректальный справа) +Б. Срединная лапаротомия (расширенная среднесрединная) С. Трансректальный разрез Д. Нижнесрединная лапаротомия Е. Разрез по Волковичу-Дьяконову 9. Определите, как хирург должен закончить операцию при остром деструктивном аппендиците с местным гнойным перитонитом А. Операция – аппендэктомия, санация брюшной полости марлевыми полосками +Б. Операция – аппендэктомия, санация брюшной полости, дренирование брюшной полости хлорвиниловой трубкой, холод на рану С. Операция - аппендэктомия, санация брюшной полости, ушивание брюшной полости наглухо Д. Операция – аппендэктомия, санация брюшной полости, антибиотики широкого спектра действия Е. Операция – аппендэктомия, санация брюшной полости. В подкожную жировую клетчатку резиновые выпускники 10. Во время операции по поводу острого аппендицита хирург обнаружил мутный выпот с хлопьями фибрина. Червеобразный отросток интактный. Назовите, действия хирурга А. Удалить выпот и фибринные пленки, выполнить аппендэктомию. Б. Произвести аппендэктомию и дренировать брюшную полость, назначить антибиотики С. Удалить выпот, дренировать брюшную полость без аппендэктомии. +Д. Аппендэктомию не выполнять, среднесрединная лапаротомия с ревизией органов брюшной полости. Е. Выполнить аппендэктомию, произвести ревизию брюшной полости 11. Во время операции по поводу острого аппендицита у женщины в брюшной полости обнаружена кровь. Назовите, тактику хирурга А. Аппендэктомия, удаление крови, дренирование брюшной полости + Б. Аппендектомию не выполнять, среднесрединная лапаротомия, ревизия органов брюшной полости С. Аппендэктомию не выполнять, убрать кровь и дренировать брюшную полость Д. Аппендэктомия, среднесрединная лапаротомия, ревизия органов брюшной полости Е. Аппендэктомия, ревизия брюшной полости 12. Во время операции по поводу острого флегмонозного аппендицита хирург заметил, что верхушка отростка осталась в брюшной полости. Назовите, действия хирурга А. Осушить брюшную полость, ушить брюшную полость наглухо Б.Осушить брюшную полость, ввести антибиотики и ушить рану С. Дренировать брюшную полость +Д. Расширить рану, найти и убрать верхушку червеобразного отростка, дренировать брюшную полость Е. Осушивание брюшной полости, введение антибиотиков, дренирование раны 13. Назовите, необходимые обследования у больного с диагнозом острый аппендицит 8. Назовите основные симптомы острого аппендицита +А. Волковича – Кохера, Ровзинга, Ситковского, Раздольского, Бартомье – Михельсона. Б. Волковича – Кохера, Ровзинга, Промптова, Воскресенского, Раздольского С. Бартомье – Михельсона, Волковича – Кохера, Френикус симптом, Ровзинга, Ситковского Д. Волковича – Кохера, Бартомье – Михельсона, Промптова Е. Волковича – Кохера, Ортнера, Георгиевского, Ровзинга, Ситковского А. Общий анализ крови, общий анализ мочи, сахар крови, резус, группа крови, рентгеноскопия грудной клетки +Б. Общие анализы крови и мочи, группа крови и резус, УЗИ органов брюшной полости, сахар крови, исследование per rectum, per vaginum (у женщин) С. Общие анализы крови и мочи, группа крови и резус, сахар крови, фиброколоноскопия 145 Д. Общие анализы крови и мочи, группа крови, сахар крови, компьютерная томография правой подвздошной области Е. Общие анализы крови и мочи, группа крови, сахар крови, фиброгастродуоденоскопия 14. Назовите симптом, наиболее часто указывающий на острый аппендицит А. Ровзинга Б. Ситковского +С. Волковича – Кохера Д. Воскресенского Е. Крымова 15. Назовите, при каком расположении червеобразного отростка характерны симптомы Габая, Яуре-Розанова А. Тазовое расположение червеобразного отростка Б. Медиальное расположение С. Расположение червеобразного отростка с левой стороны +Д. Ретроперитонеальное расположение Е. Подпеченочное расположение 16. Назовите, какой из указанных симптомов не характерен для острого аппендицита А. Ровзинга Б. Ситковского С. Габая Д. Воскресенского +Е.Промптова 17. Укажите один из компонентов лечения больного с пилефлебитом после аппендэктомии по поводу гангренозного аппендицита А. Срочная операция Б. Физиотерапевтическое лечение +С. Массивная антибиотикотерапия Д. Рентгентерапия Е. ФГДС с введением противовоспалительных препаратов 18. После операции по поводу деструктивного аппендицита стал пальпироваться плотный инфильтрат. Ваш план лечения А. Лечение оперативное –срочная операция удаление инфильтрата +Б. Лечение консервативное – антибиотики широкого спектра действия С. Лечение оперативное – дренирование инфильтрата Д. Лечение консервативное – УВЧ Е. Колоноскопия 19. Больному по поводу острого аппендицита выполнена операция. Назовите, на какие сутки необходимо снять швы А. На 4й день Б. На 5й день +С. На 7й день Д. На 9й день Е. На 3й день 20. Укажите, на какой день требуется перевязка больному после операции аппендэктомии +А. На вторые сутки Б. На третьи сутки С. На четвертые сутки Д. При выписке Е. Через пять часов после операции 21. Укажите наиболее сходные заболевания для проведения дифференциальной диагностики при остром аппендиците с тазовым расположением червеобразного отростка А. Острая кишечная непроходимость Б. Заворот сигмовидной кишки +С. Правосторонний сальпингит Д. Острый холецистит Е. Перфоративная язва желудка и двенадцатиперстной кишки 22. Укажите наиболее сходное заболевание для проведения дифференциального диагноза при остром аппендиците с подпеченочным расположением червеобразного отростка +А. Острый холецистит Б. Острый панкреатит С. Правосторонняя почечная колика Д. Перфоративная язва двенадцатиперстной кишки Е. Острый гастрит 23. После операции по поводу деструктивного аппендицита на 4й день повысилась температура, ухудшилось состояние, появились боли внизу живота, лейкоцитоз, сдвиг формулы влево. Назовите, о каком заболевании можно думать А. Воспаление легких Б. Острый тифлит С. Острый оментит +Д. Формирование тазового абсцесса Е. Острый сальпингит 24. После операции по поводу деструктивного аппендицита через прямую кишку пальпируется плотный болезненный инфильтрат без размягчения. Назовите, тактику хирурга А. Срочная нижнесрединная лапаротомия Б. Пункция инфильтрата +С. Консервативное лечение Д. Рентгентерапия Е. Физиотерапевтическое лечение 146 25. У больного после операции по поводу деструктивного аппендицита на 7-ые появились схваткообразные боли, перестали отходить газы. Назовите, о каком заболевании можно думать А. Поддиафрагмальный абсцесс +Б. Ранняя спаечная кишечная непроходимость С. Острый оментит Д. Пилефлебит Е. Острый панкреатит 26. Ранний послеоперационный период (операция по поводу острого аппендицита) осложнился острой спаечной кишечной непроходимостью. Назовите, какой из методов обследования был бы наиболее информативным А. УЗИ органов брюшной полости Б. Колоноскопия С. ФГДС +Д. Обзорная рентгеноскопия органов грудной и брюшной полостей Е. Компьютерная томография органов брюшной полости 27. У больного на вторые сутки после операции по поводу деструктивного аппендицита наблюдается бледность кожных покровов, пульс частый, 110 ударов в минуту. Назовите, о каком осложнении можно думать А. Перитонит +Б. Кровотечение С. Несостоятельность культи отростка Д. Острый тифлит Е. Формирование межкишечного абсцесса 28. У больной после операции по поводу острого деструктивного аппендицита имеются признаки внутрибрюшного кровотечения. Назовите, план экстренного обследования перед возможной операцией А. Компьютерная томография Б. Колоноскопия, общий анализ крови С. Обзорная рентгеноскопия органов брюшной полости, определение количества гемоглобина и эритроцитов +Д. Пункция заднего свода, определение количества гемоглобина и эритроцитов Е. Общий анализ крови, ФГДС 29. В послеоперационном периоде (операция по поводу острого деструктивного аппендицита) возникло внутрибрюшное кровотечение. Метод обезболивания А. Местная новокаиновая анестезия Б. Перидуральная анестезия С. Пресакральная анестезия Д. Внутривенный наркоз +Е. Общий наркоз 30. Назовите, какой доступ показан при возникшем кровотечении в брюшную полость после аппендэктомии А. Снять швы и использовать прежний доступ в правой подвздошной области Б. Верхнесрединная лапаротомия +С. Среднесрединная лапаротомия Д. Разрез по Пфаненштилю Е. Нижнесрединная лапаротомия 31. Назовите, какой из методов обследования будет наиболее информативным для уточнения диагноза острый аппендицит А. Обзорная рентгеноскопия органов брюшной полости Б. Компьютерная томография С. Колоноскопия Д. ФГДС +Е. Лапароскопия 32. Назначьте лечение после аппендектомии по поводу острого деструктивного аппендицита в течение первых двух суток А. Стол №5а, анальгетики, антибиотики, холод на область п/о раны +Б. Стол 0, антибиотики, холод на область п/о раны, обезболивающие препараты С. Стол №1а, антибиотики, аналгетики, холод на обл. п/о раны Д. Стол №1б, антибиотики, анальгетики, холод на область п/о раны Е. Стол №1, антибиотики, анальгетики, электрофорез с димексидом на область п/о раны 33. Через три часа после операции по поводу деструктивного аппендицита из п/о раны стала обильно выделяться кровь, повязка обильно промокла. Назовите ваш диагноз и действия А. Кровотечение из брюшной полости, лапаротомия Б. Кровотечение из брюшной полости, викасол, наблюдение С. Кровотечение из подкожной клетчатки, викасол +Д. Кровотечение из подкожной клетчатки, снять швы, остановить кровотечение Е. Кровотечение из подкожной клетчатки, давящая повязка, наблюдение 34. С диагнозом аппендикулярный инфильтрат больной доставлен в больницу. На вторые сутки повысилась t0, ухудшилось состояние, к вечеру появились резкие боли по всему животу. Установите диагноз +А. Вскрытие абсцедировавшего аппендикулярного инфильтрата с образованием разлитого перитонита Б. Абсцедирование инфильтрата С. Развился острый тифлит Д. Развился оментит Е. Развился острый проктосигмоидит 35. Назовите, тактические действия хирурга и доступ при вскрытии аппендикулярного инфильтрата в брюшную полость с образованием разлитого перитонита 147 А. Оперативное лечение со вскрытием брюшной полости по Волковичу-Дьяконову Б. Оперативное лечение со вскрытием брюшной полости по Ленандеру +С. Оперативное лечение, среднесрединная лапаротомия Д. Оперативное лечение со вскрытием брюшной полости по Федорову Е. Консервативное лечение, антибиотикотерапия 36. У больного аппендикулярный инфильтрат в стадии абсцедирования. Составьте план лечения А. Физиотерапевтическое лечение Б. Антибиотики широкого спектра действия С. Операция – удаление червеобразного отростка Д. Пункционное лечение под контролем ультразвука +Е. Операция – вскрытие и дренирование гнойника 37. Укажите, что необходимо предпринять хирургу, если во время операции по поводу острого аппендицита не удается обнаружить червеобразный отросток А. Прекратить поиски, дренировать брюшную полость Б. Прекратить поиски, ввести антибиотики и ушить брюшную полость наглухо +С. Расширить доступ, продолжить операцию Д. Прекратить поиски, ушить брюшную полость наглухо, назначить УВЧ Е. Прекратить поиски, ушить брюшную полость, динамическое наблюдение 38. Во время операции по поводу острого деструктивного аппендицита хирург обнаружил, что терминальный отдел тонкой кишки утолщен, гиперемирован, местами покрыт фибрином. Укажите действия хирурга А. Операция – аппендэктомия +Б. Ввести в брыжейку терминального отдела тонкой кишки 0,25% новокаин с антибиотиками широкого спектра действия С. Операция – резекция тонкой кишки Д. Ушить брюшную полость наглухо и назначить физиотерапевтическое лечение Е. Удалить червеобразный отросток и резецировать тонкую кишку 39. Во время выведения червеобразного отростка в рану последней вскрылся и содержимое попало в брюшную полость. Укажите, как хирург должен закончить операцию +А. Аспирировать содержимое, дренировать брюшную полость полихлорвиниловой трубкой Б. Аспирировать содержимое, ушить брюшную полость наглухо С. Аспирировать содержимое, ввести антибиотики, ушить брюшную полость наглухо Д. Аспирировать содержимое и вести рану открытым способом Е. Аспирировать содержимое, оставить в брюшной полости марлевые тампоны 40. Во время операции по поводу острого аппендицита хирург обнаружил катарально измененный отросток, мутный выпот и фибрин. Укажите действия хирурга А. Операция – аппендэктомия, санация брюшной полости и дренирование Б. Операция – аппендэктомия, санация брюшной полости и ушивание наглухо +С. Операция – ревизия органов брюшной полости из среднесрединного доступа Д. Операция – аппендэктомия, санация, введение антибиотиков Е. Операция аппендэктомия, санация, дренирование органов брюшной полости 41. На третьи сутки после операции по поводу деструктивного аппендицита появилась температура 390С, озноб, желтушность кожных покровов, увеличение печени. Назовите, какое осложнение развилось А. Поддиафрагмальный абсцесс Б. Подпеченочный абсцесс +С. Пилефлебит Д. Гепатит Е. Тифлит 42. На 5 сутки после операции по поводу деструктивного аппендицита появились боли в правом подреберье, затрудненное дыхание, температура 390С, озноб. По данным рентгеноскопии, высокое стояние диафрагмы справа. Назовите, какое предположительно возникло осложнение А. Правосторонняя нижнедолевая пневмония Б. Подпеченочный абсцесс С. Пилефлебит +Д. Поддиафрагмальный абсцесс Е. Ранняя спаечная кишечная непроходимость 43. После операции по поводу острого аппендицита через 3-4 часа появились головокружение, частый пульс, низкое артериальное давление, живот поддут, болезненный. Назовите, наиболее вероятное осложнение А. Ранняя спаечная непроходимость Б. Неразрешившийся местный перитонит +С. Внутрибрюшное кровотечение Д. Межкишечный абсцесс Е. Острый тифлит 44. На 4-е сутки после операции по поводу острого деструктивного аппендицита повысилась температура до 38,50С. При пальпации живот болезненный в области послеоперационной раны, кожа вокруг гиперемирована, отечная На обзорной рентгеноскопии органов брюшной полости патологии не установлено. Назовите ваш диагноз А. Абсцесс малого таза Б. Ранняя спаечная кишечная непроходимость С. Острый тифлит +Д. Нагноение послеоперационной раны Е. Подпеченочный абсцес 45. На 5-е сутки заболевания выполнена операция по поводу деструктивного аппендицита. Культя отростка погружалась с трудом, швы прорезывались. На 4 сутки из раны стал выделяться гной с примесью кишечного отделяемого. Назовите ваш диагноз А. Острый тифлит с абсцедированием Б. Терминальный илеит, недостаточная санация С. Нагноение послеоперационной раны Д. Абсцесс в области слепой кишки 148 +Е. Свищ слепой кишки 46. На 5-е сутки после операции по поводу деструктивного аппендицита появились схваткообразные боли, шум плеска, тошнота и рвота. На обзорной рентгеноскопии чаши Клойбера. Назовите ваш диагноз +А. Ранняя спаечная кишечная непроходимость Б. Межкишечный абсцесс С. Поддиафрагмальный абсцесс Д. Острый энтерит Е. Острый тифлит 47. При невозможности исключить диагноз острого аппендицита, какой вид диагностического поиска был бы наиболее информативным А. Определить наличие симптомов Ровзинга, Ситковского, Воскресенского. Наблюдение Б. Компьютерная томография С. Консультация уролога Д. УЗИ правой подвздошной области +Е. Лапароскопия. 48. Заболевание началось около 3 часов тому, появились боли в эпигастрии, каторые в дальнейшем переместились в правую подвздошную область. Была 2 раза рвота. Назовите о каком заболевании можно думать +А. Острый аппендицит Б. Пенетрирующая язва желудка С. Острый гастродуоденит Д. Острый панкреатит Е. Острый гепатит 49. Острый аппендицит осложнился разлитым перитонитом. Какой вид обезболивания требуется для выполнения операции +А. Эндотрахеальный наркоз Б. Местная новокаиновая анестезия С. Перидуральная анестезия Д. Внутривенный наркоз Е. Пресакральная анестезия 50. Несмотря на то, что боли локализовались в левой подвздошной области, сомнений в диагнозе острого аппендицита не было. Назовите о каком аномальном развитии можно думать А. Незавершенный поворот толстой кишки Б. Аномальное развитие всего кишечника С. Аномальное расположение печени +Д. Обратное расположение органов (Situs viscerus inversus) Е. Мобильная слепая кишка 51. Операция по поводу гангренозного перфоративного аппендицита закончилась ушиванием брюшной полости наглухо. В послеоперационном периоде на 6-ые сутки повысилась температура до 390, появились умеренные боли в эпигастрии, стали плохо отходить газы. Назовите, какие обследования нужны для уточнения осложнения А. Только обзорная рентгеноскопия органов грудной и брюшной полостей Б. Только УЗИ С. Только КТ брюшной полости Д. ФГДС +Е. УЗИ, КТ брюшной полости, обзорная рентгеноскопия органов грудной и брюшной полостей 52. Какие из дополнительных методов обследования были бы наиболее информативными для уточнения диагноза «острый аппендицит» А. Ректоромоноскопия Б. Колоноскопия С. КТ Д. УЗИ +Е. Лапароскопия 53. Для дифференциальной диагностики между острым аппендицитом и острым холециститом, какие варианты обследования нужно выполнить +А. Проверить симптомы Ровзинга, Ситковского, Воскресенского, выполнить УЗИ Б. Проверить симптомы Ровзинга, Ситковского, Воскресенского, выполнить колоноскопия С. Проверить симптом Ровзинга, Ситковского, Воскресенского, выполнить ирригокопия Д. Проверить симптом Ровзинга, Ситковского, Воскресенского, выполнить ФГДС Е. Проверить симптом Ровзинга, Ситковского, Воскресенского. Обзорная рентгеноскопия органов брюшной полости 54. Для дифференциальной диагностики между острым аппендицитом и острым правосторонним аднекситом. Назовите, какие обследования были бы наиболее информативны +А. Анамнез заболевания; определение симптомов, характерных для острого аппендицита, консультация гинеколога, общий анализ крови, при необходимости лапароскопия Б. Анамнез заболевания; определение симптомов, характерных для острого аппендицита, консультация гинеколога, обзорная рентгеноскопия органов брюшной полости, общий анализ крови С. Анамнез заболевания; определение симптомов, характерных для острого аппендицита, консультация гинеколога, общий анализ крови, КТ брюшной полости Д. Анамнез заболевания; определение симптомов, характерных для острого аппендицита, консультация гинеколога, ФГДС Е. Анамнез заболевания; ирригоскопия, консультация гинеколога, наблюдение в динамике 55. Для дифференциальной диагностики между острым аппендицитом и перфоративной язвой желудка или двенадцатиперстной кишки нужно выполнить А. Общие анализы крови и мочи, КТ +Б. Общий анализ крови, обзорная рентгеноскопия брюшной полости, при необходимости ФГДС и повторная рентгеноскопия 149 С. УЗИ брюшной полости, общий анализ крови Д. Ирригоскопия, при необходимости колоноскопия, общий анализ крови Е. Рентгеноскопия желудка, общий анализ крови 61. На 7 сутки после операции по поводу острого деструктивного аппендицита диагностирован плотный инфильтрат в малом тазу. Через 3 дня после лечения температура 39,5 0С, ознобы, в центре флюктуация. Определите тактику лечения 56. Для дифференциальной диагностики между острым аппендицтом и острым панкреатитом необходимо выполнить А. Антибиотики широкого спектра действия, физиотерапия +Б. Дренирование тазового абсцесса через прямую кишку С. Рентгеноскопия Д. Лапаротомия, дренирование тазового абсцесса Е. Микроклизмы с ромашкой, после чего рентгеноскопия А. Обзорную рентгеноскопию органов брюшной полости Б. Общий анализ крови, печеночные пробы, колоноскопия С. Общий анализ крови, определение -амилазы, ирригоскопия +Д. УЗИ и КТ гепатопанкреатобилиарной зоны, анализ крови на -амилазу Е. Рентгеноскопия желудка с барием 57. Какие необходимые исследования нужно выполнить для проведения дифференциального диагноза между острым аппендицитом и острой кишечной непроходимостью А. ФГДС Б. Ирригоскопия +С. Обзорная рентгеноскопия органов брюшной полости Д. УЗИ Е. Колоноскопия 58. Значение в дифференциальной диагностике острого аппендицита и острых гинекологических заболеваний имеют А. Симптом Ровзинга, вагинальное исследование +Б. Вагинальное исследование, пункция заднего свода, анамнез, проведение симптомов, характерных для острого аппендицита С. Клинический анализ крови, вагинальное исследование, пункция заднего свода Д. Симптом Воскресенского, клинический анамнез крови, вагинальное исследование Е. Вагинальное исследование, УЗИ 59. Заподозрив острый аппендицит, больной должен А. Лечь в постель и положить грелку на правую подвздошную область Б. Сразу пойти пешком в ближайшую больницу С. Принять горячую ванну Д. Принять анальгетики +Е. Вызвать врача на дом 60. Ведение послеоперационного периода после аппендектомии по поводу острого простого аппендицита А. Камфара и кордиамин подкожно Б. Антибиотики широкого спектра действия +С. Анальгетики, холод на область послеоперационной раны Д. Парентеральное питание Е. Постоянный зонд в желудок на первые 3 дня 62. Во время операции по поводу острого аппендицита хирург обнаружил неизмененный червеобразный отросток и незначительно воспаленную правую маточную трубу. Как должен закончить операцию хирург А. Произвести аппендэктомию Б. Выполнить аппендэктомию и резецировать маточную трубу С. Выполнить аппендэктомию и пригласить гинеколога +Д. Продолжить операцию совместно с гинекологом Е. Удалить правую маточную трубу 63. Между какими заболеваниями нужно провести дифференциальный диагноз, если при обследовании 54-летней женщины обнаружено опухолевидное образование в правой подвздошной области А. Аппендикулярным инфильтратом и опухолью матки +Б. Аппендикулярным инфильтратом, опухолью слепой кишки и кистой правого яичника С. Аппендикулярным инфильтратом, острым тифлитом, опухолью матки Д. Опухолью слепой кишки, дивертикулом Меккеля Е. Аппендикулярным инфильтратом, кистой правого яичника, опухолью головки поджелудочной железы 64. Если во время операции по поводу острого аппендицита диагностирован геморрагический панкреанекроз, какие исследования нужно было выполнить до операции А. Обзорная рентгеноскопия органов брюшной полости Б. Общий анализ крови, -амилазу, ирригоскопия +С. УЗИ гепатобилиарной зоны или КТ, анализ крови на -амилазу Д. Общий анализ крови и на -амилазу, колоноскопия Е. Анализ мочи на диастазу и крови на -амилазу 65. Если во время операции по поводу острого аппендицита хирург обнаружил большое количество жидкости с примесью желчи, о каком заболевании можно думать А. Острый гепатит Б. Острый панкреатит С. Острая кишечная непроходимость +Д. Перфоративная язва двенадцатиперстной кишки Е. Острый холецистит 150 66. Выполняется операция по поводу острого аппендицита. В брюшной полости гнойнофибринозный выпот, который удален, выполнено дренирование. На 4 день состояние больного ухудшилось, температура 390С, лейкоцитов – 18,200 тыс. Живот поддут, боли в мезогастрии. Какое возникло осложнение +А. Межкишечный абсцесс Б. Острый тифлит С. Острый оментит Д. Абсцесс малого таза Е. Острый проктосимоидит 67. Назовите диагностические приемы для установления диагноза инфильтрата дна полости малого таза А.Ректороманоскопия, общий аналіз крови Б. Рентгеноскопия желудочно-кишечного тракта с пассажем бария, общий анализ крови С. Ирригоскопия, измерение температуры, общий анализ крови +Д. Пальцевое исследование прямой кишки, КТ, УЗИ, общий анализ крови Е. Общий анализ крови, хромосцистоскопия, КТ, УЗИ 68. Какие диагностические приемы необходимо выполнить, чтобы подтвердить диагноз острого аппендицита +А. Общий анализ крови, ректальное исследование прямой кишки, лапароскопия, определить симптомы острого аппендицта Б. Общий анализ крови, ирригоскопия,симптомы острого аппендицита, температура С. Общий анализ крови, ректоромоноскопия Д. Общий анализ крови, колоноскопия, симптомы острого аппедицита Е. Общий анализ крови, КТ,температура, симптомы острого аппендицита 69. Во время операции по поводу острого аппендицита хирург обнаружил катарально измененный отросток и мутный выпот с примесью желчи и пищи. Как должен закончить хирург операцию А. Выполнить аппендэктомию и осушить брюшную полость Б. Выполнить операцию, осушить брюшную полость и дренировать марлевой полоской +С. Выполнить средне-срединную лапаротомию, произвести ревизию брюшной полости Д. Осушить брюшную полость, ввести антибиотики и зашить наглухо Е. Выполнить аппендэктомию, осушить брюшную полость, ввести антибиотики и дренировать 70. Во время операции хирург обнаружил катарально измененный отросток и большое количество темно-коричневой жидкости. Дальнейшая тактика хирурга А. Выполнить аппендэктомию, осушить брюшную полость и ушить наглухо Б. Выполнить аппендэктомию, осушить брюшную полость и дренировать С. Выполнить аппендэктомию, осушить брюшную полость, ввести антибиотики и ушить наглухо +Д. Продолжить операцию вместе с гинекологом Е. Выполнить аппендэктомию, пригласить на операцю гинеколога 71. О каком заболевании нужно думать если боли начались в эпигастральной области и переместились в правую подвздошную область А. Острый панкреатит Б. Острый холецистит +С. Острый аппендицит Д. Острый гастродуоденит Е. Острый гепатит 72. При отсутствии макроизменений в червеобразном отростке во время операции, какие действия должен предпринять хирург А. Операция –аппендэктомия, введение антибиотиков +Б. Ревизия органов брюшной полости С. Операция аппендэктомия, дренирование брюшной полости Д. Отросток не удалять, ушить брюшную полость на глухо Е. Отросток не удалять, ввести антибиотики широкого спектра действия 73. Какие симптомы нужно проверить,чтобы исключить почечную колику справа при резко положительном симптоме Пастернацкого и резкой болезненности при пальпации треугольника Пти +А. Коупа, Яуре-Розанова, лейкоформулу Б. Общий анализ мочи и крови, обзорная урография С. Общий анализ мочи и крови, хромоцистоскопия Д. Общий анализ мочи и крови, УЗИ почек Е. Общий анализ мочи и крови, консультация уролога 74. На 6-е сутки после операции по поводу деструктивного аппендицита повысилась t0 –до 38-390. Живот поддут, мягкий, отмечается некоторая болезненность внизу живота. Лейкоцитоз 18 тысяч. R –скопия легких без особенностей. Ваш диагноз А. Ранняя спаечная кишечная непроходимость Б. Тромбоз мезентериальных сосудов +С. Абсцесс дна полости малого таза Д. Острый простатит Е. Острый проктосигмоидит 75. Назовите методы обследования для подтверждения абсцесса малого таза после аппендэктомии А. Обзорная рентгеноскопия с пассажем бария +Б. Ректальное пальцевое исследование, КТ С. Ирригоскопия Д. Колоноскопия Е. Хромоцистоскопия 76. Через 2,5 часа после аппендэктомии по поводу деструктивного аппендицита по дренажной трубке интенсивно выделяется свежая кровь. Какое возникло осложнение А. Ранена брыжейка тонкой кишки 151 Б. Повреждены подвздошные сосуды С. Ранена слепая кишка +Д. Соскользнула лигатура с брыжейки отростка Е. Нераспознана апоплексия яичника Е. Перфоративная язва 77. Какие исследования необходимо выполнить для подтверждения диагноза хронический аппендицит А. Лечение оперативное в плановом порядке, предпочтительное в первой половине беременности Б. Лечение оперативное в срочном порядке С. Лечение оперативное при обострении процесса Д. Лечение консервативное Е. Лечение терапевтическое А. Рентгеноскопия с пассажем бария Б. Колоноскопия +С. Ирригоскопия Д. Ректоромоноскопия Е. КТ 78. У больной появились внезапно резкие боли в правой подвздошной области, кратковременная потеря сознания, пульс 120 уд. в мин., слабо положительный симптом Щеткина – Блюмберга, лейкоцитоз 9 тыс. Ваш диагноз А. Острый аппендицит +Б. Внутрибрюшное кровотечение (разрыв яичника, маточной трубы) С. Перекрут кисты правого яичника Д. Острый гнойный правосторонний аднексит Е. Острый пиелоцистит 79. Во время операции по поводу острого аппендицита хирург обнаружил плотный инфильтрат. Дальнейшие действия хирурга А. Удалить инфильтрат Б. Дренировать инфильтрат С. Разоблачить инфильтрат и удалить червеобразный отросток +Д. Дренировать брюшную полость и ушить рану до дренажей Е. Ушить брюшную полость наглухо 80. Во время операции по поводу острого катарального аппендицита хирург обнаружил отечный и гиперемированный терминальный отдел тонкой кишки с наложением фибрина. Как должен закончить операцию хирург А. Выполнить аппендэктомию +Б. Ввести в брыжейку тонкой кишки антиботики и дренировать брюшную полость С. Ввести в брюшную полость антибиотики и выполнить аппендэктомию Д. Резецировать участок измененной тонкой кишки Е. Резецировать участок измененной тонкой кишки и выполнить аппендэктомию 81. Три часа тому появились резкие боли в эпигастрии, которые через 2 часа переместились в правую подвздошную область. Аппендэктулярные симптомы слабоположительные, лейкоцитоз 10 тыс., палочкоядерных форм – 9%. Ваш диагноз +А. Острый аппендицит Б. Острый панкреатит С. Острый холецистит Д. Острый тифлит 82. У больной с 15 недельной беременностью диагностирован острый аппендицит. Тактика хирурга 83. Во время операции по поводу острого гангренозного аппендицита обнаружен выпот с коллибацилярным запахом. Выполнена аппендэктомия, удален выпот и брюшная полость ушита наглухо. Назовите тактическую ошибку хирурга +А. Не дренирована брюшная полость Б. Не дренирована подкожная клетчатка С. Не введены антибиотики в брюшную полость Д. Не назначено физиотерапевтическое лечение Е. Не проводилась ревизия брюшной полости 84. Во время операции аппендектомии хирург обнаружил выпот с примесью желчи, без запаха, отросток катарально изменен. Что должен предпринять хирург А. Произвести аппендэктомию, осушить брюшную полость и ушить брюшную полость наглухо Б. Произвести аппендэктомию, осушить брюшную полость, ввести антибиотики и ушить рану +С. Выполнить средне-срединную лапаротомию, произвести ревизию брюшной полости Д. Осушить брюшную полость и дренировать Е. Произвести аппендэктомию, осушить брюшную полость, ввести антибиотики и дренировать 85. После консервативного лечения аппендикулярного инфильтрата нормализовалась температура и лейкоцитоз. Опухолевидное образование перестало пальпироваться. Назовите дальнейшее лечение А. Продолжить консервативную терапию Б. После консервативной терапии оперативное лечение С. Оперативное лечение через 10 дней +Д. Оперативное лечение через 3 – 4 месяца Е. Амбулаторное лечение 86. После операции по поводу деструктивного аппендицита на 4 сутки появились боли в мезогастрии, высокая температура, стали плохо отходить газы, пальпаторно определяется тестоватость в мезогастрии. Какое осложнение возникло А. Ранняя спаечная непроходимость Б. Развился острый тифлит +С. Формируется межкишечный абсцесс Д. Развился пелифлебит Е. Острый гепатит 152 А. Печень Б. Поджелудочная железа +С. Толстая кишка Д. Мочевой пузырь Е. Почки 87. Действия хирурга при невозможности исключит или подтвердить диагноз острого аппендицита А. Динамическое наблюдение +Б. Оперативное лечение С. Консультация гинеколога, уролога Д. Консервативное лечение Е. Направить в другое лечебное учреждение 6. При повреждении какого органа усиливается боль в животе при попытке сесть +А. Печени Б. Желчного пузыря С. Поджелудочной железы Д. Диафрагма Е. Мышцы передней брюшной стенки Крок-2. Травмы грудной клетки и брюшной полости 1. Назовите порядок повреждения слоев передней брюшной стенки 7. Назовите после травмы какого органа наблюдается кровохарканье А. Кожа, подкожная клетчатка, брюшина, мышцы Б. Кожа, поврежденная фасция, брюшина, предбрюшинный жир +С. Кожа, подкожная клетчатка, поверхностная фасция, мышцы, предбрюшинный жир, брюшина Д. Кожа, предбрюшинный жир, брюшина, мышцы, поверхностная фасция Е. Кожа, брюшина, мышцы, предбрюшинный жир А. Висцеральная плевра Б. Париетальная плевра С. Средостение Д. Ткань легкого +Е. Бронхи 2. Какие изменения наблюдаются в крови при перитоните, обусловленном травматическим повреждением полого органа 8. А. Увеличивается количество эритроцитов Б. Увеличивается количество эозинофилов +С. Увеличивается количество лейкоцитов и их палочкоядерных форм Д. Увеличивается количество моноцитов Е. Увеличивается количество гемоглобина +А. Одышка Б. Кровохарканье С. Гипертермия Д. Гипотермия Е. Дыхание Кусмауля 3. При повреждении каких органов брюшной полости исчезает печеночная тупость 9. А. Печень Б. Селезенка С. Поджелудочной железа Д. Крупные сосуды +Е. Полые органы 4. Повреждение каких органов сопровождается их увеличением и нарастанием анемии Назовите, какие симптомы характерны для коллабированного легкого А. Кашель и высокая температура +Б. Цианоз и одышка С. Озноб, боли за грудиной Д. Кровохарканье, снижение АД Е. Патологическое дыхание, тахикардия 10. А. Желудок Б. Желчный пузырь +С. Печень, селезенка Д. Толстая кишка Е. Тонкая кишка 5. При повреждении какого органа сразу возникают симптомы перитонита Назовите, какой симптом наиболее характерен при пневмотораксе Назовите, какие симптомы характерны для ателектаза легкого А. Высокая температура Б. Снижение АД С. Повышение АД Д. Кровохарканье +Е. Цианоз, одышка 11. Назовите, какой симптом характерен для перелома ребер 153 12. +А. Боль в месте перелома Б. Высокая температура С. Снижение температуры Д. Кровохарканье Е. Тахипноэ Назовите, какой симптом характерен для перелома грудины А. Кровохарканье Б. Кашель С. Высокая температура Д. Высокий протромбин крови +Е. Поверхностное дыхание 13. Для напряженного клапанного пневмоторакса характерно А. Наличие выпота в плевральной полости на стороне поражения Б. Подкожная эмфизема на стороне поражения С. Смещение средостения в сторону повреждения Д. Спадение легкого и смещение средостения в сторону повреждения +Е. Спадение легкого и смещение средостения в противоположную сторону повреждения 14. Назовите, что рентгенологически определяется при разрыве диафрагмы А. Перитонит Б. Асцит С. Пролабирование легкого в брюшную полость +Д. Пролабирование желудка и кишечника в плевральную полость Е. При разрыве диафрагмы рентгенологических симптомов нет 15. Назовите тактику врача при открытой травме живота с выпадением кишечника наружу А. Вправить петли в брюшную полость, наложить тугую повязку и направить в хирургическое отделение Б. Обработать петли кишок стерильным раствором, вправить в брюшную полость и направить в хирургическое отделение С. Обработать петли кишок стерильным раствором, йодом, спиртом, вправить в брюшную полость, наложить давящую повязку и направить в хирургическое отделение Д. Ввести под кожу обезболивающие препараты и направить в хирургическое отделение Е. Ввести обезболивающие препараты, петли кишок покрыть стерильным материалом и направить больного в стационар 16. Назовите тактику хирурга и порядок мероприятий при открытой ране живота с разрывом диафрагмы и кровотечением из брыжейки А. Хирургическая обработка раны, ушивание раны диафрагмы, остановка кровотечения, дренирование брюшной полости Б. Хирургическая обработка раны, ушивание раны диафрагмы, остановка кровотечения, дренирование и санация брюшной полости С. Хирургическая обработка раны, санация брюшной полости, остановка кровотечения, ушивание раны диафрагмы, дренирование брюшной полости Д. Хирургическая обработка раны, остановка кровотечения, ушивание раны диафрагмы, санация брюшной полости и ее дренирование +Е. Остановка кровотечения, ушивание раны диафрагмы, санация и дренирование брюшной полости, хирургическая обработка раны 17. Назовите тактику врача при обширной проникающей ране брюшной полости, сопровождающейся торпидной фазой шока А. Хирургическая обработка раны, дренирование Б. Хирургическая обработка раны, санация и дренирование брюшной полости С. Санация и дренирование брюшной полости с последующим выведением больного из состояния шока Д. Хирургическая обработка раны, санация и дренирование брюшной полости, выведение из шока +Е. Выведение из шока, хирургическая обработка раны, санация и дренирование брюшной полости 18. Назовите тактику врача и порядок действий при обширной ране передней брюшной стенки с обильным кровотечением, которое сопровождается шоковым состоянием А. Хирургическая обработка раны, выведение из шока, санация и дренирование брюшной полости Б. Выведение из шока, хирургическая обработка раны, остановка кровотечения, санация и дренирование брюшной полости +С. Наряду с выведением из состояния шока провести временную остановку кровотечения, выполнить хирургическую обработку раны, заменить временную остановку кровотечения на постоянную, санировать и дренировать брюшную полость Д. Остановить кровотечение, санировать и дренировать брюшную полость, провести хирургическую обработку раны, выведение из шока Е. Провести хирургическую обработку раны, санировать брюшную полость, остановить кровотечение, рану оставить открытой, после чего начать мероприятия по выведению из шока 19. Назовите тактику врача при разлитом перитоните, вызванном повреждением толстой кишки А. Ушить рану, широко дренировать брюшную полость Б. Резецировать кишку, наложить анастомоз конец – в – конец, широко дренировать брюшную полость С. Резецировать кишку, наложить анастомоз конец – в – бок, широко дренировать брюшную полость Д. Резецировать кишку, наложить анастомоз бок – в – бок, брюшную полость санировать и широко дренировать +Е. Наложить колостому, брюшную полость санировать и широко дренировать 154 20. Назовите тактику врача при разрыве сигмовидной кишки А. Ушивание разрыва, санация брюшной полости и ее дренирование Б. Резецировать разорванную кишку, наложить анастомоз конец – в – конец, дренировать брюшную полость С. Ушить разрыв, наложить обходной анастомоз +Д. Ушить разрыв, санировать брюшную полость, дренировать и провести зонд за место ушивания кишки Е. Выполнить операцию Гартмана, санировать и дренировать брюшную полость 21. Назовите тактику врача при поперечном разрыве тощей или подвздошной кишок А. Ушить, широко дренировать Б. Ушить, санировать и дренировать брюшную полость +С. Иссечь края разрыва, наложить анастомоз конец – в – конец или бок – в – бок, санировать и дренировать брюшную полость Д. Наложить еюно- или илеостому, санировать и дренировать брюшную полость Е. Ушить разрыв, наложить обходной анастомоз 22. Назовите тактику врача при местном перитоните вследствие разрыва тощей кишки +А. Ушивание кишки, санация и дренирование брюшной полости Б. Наложение еюностомы, санация и дренирование брюшной полости С. Выведение еюностомы по типу двустволки Д. Выведение еюностомы, санация брюшной полости, наложение обходного анастомоза Е. Выполнить операцию Гартмана 23. Назовите тактику хирурга при разрыве верхнего полюса селезенки А. Ушить разрыв Б. Резекция полюса +С. Удалить селезенку Д. Подшить к месту разрыва стенку желудка Е. Подшить к разрыву париетальную брюшину 24. Назовите симптомы внутрибрюшного кровотечения +А. Анемия, перкуторно определяется тупость Б. Кровавая рвота, потеря сознания С. Кровавый стул, шок Д. Перкуторно определяется тимпанит, кровь в моче Е. Лейкоцитоз, брадикардия 25. Во время операции обнаружен обширный разрыв брыжейки тонкой кишки, кишка тусклого цвета, определите тактику хирурга А. Ушивание брыжейки Б. Остановка кровотечения из брыжейки и к месту ее разрыва подвести сальник С. Наложение еюно- или илеостомы Д. Наложить обходной анастомоз +Е. Резекция кишки в пределах здоровых тканей и наложение анастомоза конец – в – конец или бок – в - бок 26. Назовите тактику врача при подкапсульном разрыве печени А. Поясничная блокада, отпустить домой для наблюдения врача по месту жительства Б. Резекция доли печени С. Госпитализация и наблюдение Д. Пункция гематомы, пузырь со льдом на область печени +Е. Рассечение капсулы, лигирование кровоточащего сосуда, дренирование 27. Назовите объем операции при разрыве печени А. Трансплантация печени Б. Ушивание раны печени С. Резекция сегмента или доли печени +Д. Остановка кровотечения, ушивание раны печени Е. Остановка кровотечения без ушивания раны печени 28. О какой патологии брюшной полости можно говорить, если показатели красной крови после травмы снизились, а перкуторно определяется притупление в отлогих местах А. Перитонит Б. Кишечная непроходимость С. Повреждение полого органа +Д. Внутрибрюшное кровотечение Е. Тромбоз брыжеечных сосудов 29. Назовите тактику врача при проникающем ранении брюшной полости А. Хирургическая обработка раны, наблюдение +Б. Кратковременная предоперационная подготовка, операция С. Обезболивание, динамическое наблюдение Д. Дренирование брюшной полости, наблюдение Е. Динамическое наблюдение 30. Назовите тактику врача при подозрении на повреждение внутренних органов А. Динамическое наблюдение Б. Обзорная рентгеноскопия брюшной полости С. УЗИ Д. Компьютерная томография +Е. Лапароскопия 155 31. Назовите тактику врача при подозрении на внутрибрюшное кровотечение А. Динамическое наблюдение +Б. Лапароскопия или лапароцентез С. УЗИ Д. Компьютерная томография Е. Фиброгастроскопия 32. Назовите исследование, которое необходимо провести при подозрении на повреждение полого органа А. УЗИ +Б. Обзорная рентгеноскопия брюшной полости С. Доплерангиосканирование Д. Ангиографию Е. Флебографию 33. Назовите исследование, которое необходимо провести при подозрении на повреждение паренхиматозного органа А. УЗИ +Б. Лапароскопию С. Фиброгастроскопию Д. Колоноскопию Е. Компьютерная томография 34. Назовите метод диагностики разрыва диафрагмы +А. Обзорная рентгеноскопия брюшной полости Б. Лапароскопия С. Фиброгастроскопия Д. Колоноскопия Е. УЗИ 35. Назовите наиболее информативный метод диагностики разрыва мочевого пузыря А. УЗИ Б. Фиброгастроскопия С. Цистоскопия +Д. Введение контраста в мочевой пузырь и рентгенография Е. Катетеризация мочевого пузыря 36. Назовите метод исследования разрыва пищевода А. УЗИ +Б. Фиброэзофагоскопия С. Бронхоскопия Д. Лапароскопия Е. Компьютерная томография 37. Назовите тактику врача при разрыве пищевода +А. Ушить рану пищевода, дренировать средостение, наложить гастростому Б. Поставить зонд в желудок С. Наложить гастроэнтероанастомоз Д. Дренировать средостение Е. Ушить рану пищевода, наложить анастомоз пищевода с желудком 38. Назовите тактику врача при разрыве мочевого пузыря +А. Ушить рану мочевого пузыря, наложить эпицистостому Б. Катетеризация мочевого пузыря С. Наложить эпицистостому Д. Резецировать мочевой пузырь, катетеризировать оставшуюся часть мочевого пузыря через уретру Е. Выполнить уретеростомию 39. Назовите тактику врача при разрыве диафрагмы +А. Ушить разрыв, санировать и дренировать брюшную полость Б. Санировать и дренировать брюшную полость С. Провести пластику диафрагмы Д. Провести пластику диафрагмы и дренировать брюшную полость Е. Ушить диафрагму и наложить гастростому 40. Какие изменения в периферической крови свидетельствуют о внутрибрюшном кровотечении А. Высокий лейкоцитоз Б. Увеличение количества палочкоядерных форм лейкоцитов +С. Снижение эритроцитов и гемоглобина Д. Повышение тромбоцитов Е. Снижение лимфоцитов 41. Назовите, при каком повреждении наблюдается гематома передней брюшной стенки А.Повреждение селезенки Б. Кровотечение в желудочно-кишечный тракт С. Разрыв брыжейки Д. Разрыв сухожилий передней брюшной стенки +Е. Повреждение сосудов передней брюшной стенки 42. Назовите, о какой патологии следует думать, если сразу после травмы при мягком животе определяется притупление в отлогих местах брюшной полости 156 Е. Ушить желчный пузырь, наложить холецистоеюноанастомоз +А. Разрыв крупных сосудов или паренхиматозных органов Б. Повреждение полых органов С. Разрыв сосудов передней брюшной стенки Д. Разрыв протока поджелудочной железы Е. Разрыв почки 43. Назовите тактику хирурга при небольшом разрыве сигмовидной кишки +А. Ушивание кишки, дренирование брюшной полости Б. Ушивание кишки, наложение обходного анастомоза С. Резекция кишки, наложение обходного анастомоза Д. Ушивание кишки, поставить газоотводящую трубку в прямую кишку Е. Операция Гартмана 44. Назовите тактику врача при разрыве промежности и прямой кишки А. Остановить кровотечение, рану оставить открытой +Б. Провести хирургическую обработку раны, разрыв прямой кишки ушить, одноствольная сигмостомия С. Рану прямой кишки ушить и поставить трубку в прямую кишку Д. Лечить как гнойную рану Е. Наложить анастомоз, лечить как гнойную рану 45. Определите тактику врача при разрыве тонкой кишки А. Ушить разрыв +Б. Ушить разрыв, дренировать брюшную полость С. Наложить гастро-дуоденоанастомоз Д. Резекция кишки, операция Гартмана Е. Резекция кишки, положение дуодено-еюноанастомоза 46. Определите тактику врача при разрыве поперечно-ободочной кишки через 6 часов после травмы А. Ушить разрыв Б. Резецировать кишку и наложить анастомоз конец-в-конец +С. Ушить дистальный конец, а приводящий вывести наружу в виде концевой трансверзостомы Д. Наложить «двуствольную» трансверзостому Е. Зашить оба конца кишки и наложить анастомоз бок-в-бок 47. Назовите, тактику врача при разрыве желчного пузыря А. Ушить желчный пузырь, дренировать брюшную полость Б. Ушить желчный пузырь, наложить холецистостому +С. Удалить желчный пузырь, дренировать брюшную полость Д. Удалить желчный пузырь, наложить холедохоеюноанастомоз 48. При лапароскопии в брюшной полости обнаружено кишечное содержимое. О повреждении какого органа можно думать А. Печень Б. Селезенка С. Поджелудочная железа Д. Брыжейка поперечно-ободочной кишки +Е. Тощая или подвздошная кишка 49. При лапароскопии в брюшной полости обнаружено каловое содержимое. О повреждении какого органа идет речь А. Желудок Б. Двенадцатиперстная кишка С. Пищевод Д. Тощая кишка +Е. Толстая кишка 50. При повреждении какого органа в брюшной полости обнаруживается желчь А. Желудок +Б. Двенадцатиперстная кишка С. Подвздошная кишка Д. Слепая кишка Е. Сигмовидная кишка 51. При лапароскопии в брюшной полости обнаружена желчь. Какой орган поврежден А. Селезенка Б. Подвздошная кишка +С. Печень Д. Слепая кишка Е. Поперечно-ободочная кишка 52. Назовите тактику врача при поперечном разрыве селезенки А. Ушить разрыв Б. Окутать селезенку сальником +С. Удалить селезенку Д. Дренировать брюшную полость Е. Резецировать полюс селезенки 53. После травмы живот у больного при пальпации мягкий, но болезненный, сохраняется перистальтика; эритроциты 2,0х109/л, гемоглобин – 80%. Назовите причину 157 А. Разрыв мышц передней брюшной стенки Б. Разрыв полого органа С. Ушиб печени Д. Ушиб селезенки +Е. Разрыв печени, внутрибрюшное кровотечение 54. После травмы, по данным УЗИ определяется увеличенная селезенка. О какой патологии идет речь А. Разрыв печени Б. Разрыв селезенки, внутрибрюшное кровотечение С. Разрыв тонкого кишечника Д. Разрыв толстого кишечника +Е. Подкапсульный разрыв селезенки 55. Назовите, тактику врача при подкапсульном разрыве селезенки А. Обезболить, отправить на амбулаторное лечение +Б. Срочно оперировать С. Поставить в брюшную полость дренаж для контроля Д. Госпитализировать и ежедневно в/венно вводить хлористый кальций Е. Госпитализация и наблюдение 56. После травмы живота определяется увеличенная в размерах печень. Укажите причину А. Разрыв диафрагмы Б. Разрыв воротной вены С. Разрыв нижней полой вены +Д. Подкапсульный разрыв печени Е. Разрыв печени, внутрибрюшное кровотечение 57. Через 60 минут после травмы в брюшной полости определяется жидкость в отлогих местах. Укажите причину +А. Внутрибрюшное кровотечение Б. Разрыв нижней полой вены С. Разрыв почечной вены Д. Разрыв тонкой кишки Е. Разрыв толстой кишки 58. Ушиб живота, при перкуссии не определяется «печеночная тупость». Укажите причину А. Разрыв печени Б. Разрыв селезенки С. Разрыв поджелудочной железы +Д. Разрыв полого органа Е. Тромбоз брыжеечных сосудов 59. Тактика врача при спавшемся легком и смещении органов средостения в противоположную сторону +А. Плевральная пункция или дренаж по Бюллау Б. Бронхоскопия С. Медиастинотомия Д. Введение в плевральную полость антибиотиков Е. Ушивание легкого 60. Какая артерия может повреждаться при проведении плевральной пункции А. Верхняя надчревная Б. Чревный ствол +С. Межреберная артерия Д. Легочная артерия Е. Селезеночная артерия 61. Назовите тактику врача при ателектазе легкого А. Плевральная пункция Б. Медиастинотомия С. Дренирование плевральной полости по Бюллау +Д. Бронхоскопия и аспирация содержимого бронхов Е. Тепловые процедуры, банки, горчичники на грудную клетку 62. Назовите, тактику врача при закрытом пневмотораксе А. Срочная операция +Б. Плевральная пункция или дренирование плевральной полости по Бюллау С. Введение в плевральную полость антибиотиков Д. Бронхоскопия Е. Медиастинотомия 63. Назовите при какой патологии средостение смещается в сторону спавшегося легкого А. Гидроторакс Б. Гемоторакс С. Пиоторакс +Д. Ателектаз Е. Клапанный пневмоторакс 64. Назовите тактику врача при гемотораксе А. Динамическое наблюдение Б. Наложение давящей повязки С. Срочная операция 158 Д. Введение антибиотиков +Е. Плевральная пункция Б. Хирургическая обработка раны +С. Выведение из шока, ревизия раны Д. Лапароскопия Е. Лапароцентез 65. Назовите тактику врача при медиастинальной эмфиземе +А. Дренирование средостения Б. Давящая повязка на грудную клетку С. Срочная операция Д. Дренирование плевральной полости Е. Введение обезболивающих препаратов 71. Тактика врача при внутрибрюшном кровотечении +А. Срочная операция, остановка кровотечения Б. Пункция брюшной полости С. Лапароскопия Д. Лапароцентез Е. Динамическое наблюдение 66. Назовите тактику врача при переломе грудины А. Наложить гипсовую повязку на грудную клетку Б. Наложить давящую повязку на грудную клетку +С. Наложить скелетное вытяжение на грудину Д. Снять боль введением обезболивающих препаратов Е. Сшить грудину 72. Тактика врача при поперечном разрыве тонкой кишки до 6 часов с момента травмы +А. Ушить кишку, санировать и дренировать брюшную полость Б. Вывести кишку наружу по типу двустволки С. Ушить рану, наложить обходной анастомоз Д. Дистальный конец кишки зашить наглухо, а приводящий вывести в рану Е. Резекция кишки, анастомоз конец-в-конец и наложить еюностому 67. Определите тактику врача при открытом пневмотораксе А. Удаление поврежденного легкого Б. Перевести открытый пневмоторакс в закрытый +С. Дренирование плевральной полости Д. Операция, ушить поврежденное легкое Е. Первичная хирургическая обработка раны 73. После травмы через три часа появились боли в животе. Какое обследование необходимо провести А. Общий анализ мочи Б. Исследовать сахар крови С. Исследовать билирубин крови Д. Реовазография +Е. Лапароскопия Кишечная непроходимость 68. Укажите патологию, когда при пальпации грудной клетки определяется болезненность и хруст, напоминающий хруст снега А. Ушиб грудной клетки Б. Гидроторакс С. Подкожная гематома Д. Ушиб легкого +Е. Перелом ребер с подкожной эмфиземой 1. А. Врожденная Б. Волнообразная С. Постоянная Д. Подострая Е. Вялотекущая «скрытая» 69. Назовите тактику врача при клапанном пневмотораксе А. Срочно оперировать (лобэктомия) Б. Выполнить бронхоскопию +С. Перевести закрытый пневмоторакс в открытый Д. Выполнить декортикацию легкого Е. Наложить окклюзионную повязку 70. Укажите тактику врача при проникающем ранении живота и торпидной фазе шока А. Срочная операция (ревизия) Назовите классификацию кишечной непроходимости по происхождению 2. Назовите классификацию кишечной непроходимости по уровню препятствия +А. Высокая Б. Острая С. Хроническая Д. Молниеносная Е. Подострая . . . . . 159 Кишечную непроходимость по уровню препятствия различают 9. Укажите в чем сущность симптома Грекова (симптом Обуховской больницы) +А. Низкую Б. Острую С. Срединную Д. Подострую Е. Хроническую А. Выраженный спазм сфинктера прямой кишки +Б. Пустая ампула при зияющем сфинктере прямой кишки С. В виде овала пальпируется сигмовидная кишка Д. В виде овала пальпируется слепая кишка Е. Запавшая эпигастральная область Назовите функциональную кишечную непроходимость 10. Какой из перечисленных симптомов не характерен для кишечной непроходимости А. Заворот тонкой кишки, заворот толстой кишки Б. Заворот толстой кишки С. Инвагинация Д. Узлообразование +Е. Паралитическая, спастическая А. Рвота Б. Приступообразные боли в животе С. Неотхождение стула и газов +Д. Отсутствие печеночной тупости Е. Косой живот Назовите вид механической кишечной непроходимости 11. При каком виде кишечной непроходимости не показана срочная операция А. Артериальная Б. Венозная С. Лимфотическая +Д. Узлообразование Е. Спастическая А. Заворот Б. Узлообразование +С. Паралитическая Д. Обтурационная Е. Странгуляционная К механической кишечной непроходимости относится 12. При каком виде кишечной непроходимости показана срочная операция +А. Заворот сигмы Б. Пилороспазм С. Гастростаз Д. Дуоденостаз Е. Метеоризм А. Заворот Б. Спастическая С. Паралитическая Д. Копростаз Е. Дуоденостаз К сочетанной кишечной непроходимости относится 13. Какая операция показана при завороте сигмовидной кишки А. Заворот тонкой кишки Б. Заворот толстой кишки С. Заворот тонкой и толстой кишки Д. Инвагинация Е. Заворот желудка А. Сигмостомия Б. Илеостомия С. Цекостомия +Д. Разворот кишки Е. Еюностомия 8. Какой симптом относится к кишечной непроходимости 14. Назовите показания и сроки для операции при перитоните на фоне заворота кишки А. Мерфи Б. Грекова – Ортнера +С. Склярова Д. Воскресенского Е. Образцова А. После предоперационной подготовки на протяжении 12 часов Б. После предоперационной подготовки на протяжении 8-10 часов С. После сифонной клизмы на протяжении 6 часов Д. После парентеральной блокады и сифонной клизмы на протяжении 4-6 часов 160 +Е. После предоперационной подготовки не более 1-1,5 часов 15. При каком виде кишечной непроходимости показано введение спазмолитических препаратов А. Заворот Б. Узлообразование С. Инвагинация +Д. Спастическая Е. Паралитическая 16. На каком уровне обструкции, кишечная непроходимость протекает наиболее тяжело А. На уровне прямой кишки Б. На уровне сигмовидной кишки С. На уровне нисходящей кишки Д. На уровне поперечно-ободочной кишки +Е. На уровне тонкой кишки 17. Укажите патогенетические этапы в развитии кишечной непроходимости А. Некроз кишки (дистального отдела, затем проксимального участка кишки выше препятствия +Б. Веностаз, транссудация жидкости в просвет кишки, затем за пределы кишки, появление симптомов перитонита С. Некроз проксимального участка кишки, веностаз, перитонит Д. Перитонит, кровавая рвота, задержка стула и газов, транссудация жидкости в просвет кишки, затем за пределы кишки Е. Некроз участка непроходимости кишки, перитонит 18. Назовите симптомы, характерные для заворота сигмовидной кишки А. Воскресенского Б. Мейо – Робсона С. Грекова (с-м Обуховской больницы) Д. Промптова Е. Ситковского 19. Назовите клинический симптом, характерный для заворота поперечно-ободочной кишки А. Спасокукоцкого, Валя Б. Образцова С. Грекова – Ортнера Д. Мерфи Е. Курвуазье 20. Назовите клинический симптом, проявляющийся при завороте сигмовидной кишки А. Кивуля Б. Волковича – Кохера C. Ровзинга Д. Мюсси – Георгиевского Е. Грекова – Ортнера 21. Какой из перечисленных симптомов не характерен для толстокишечной непроходимости А. Валя Б. Кивуля С. Спасокукоцкого Д. Склярова Е. Воскресенского 22. С каким заболеванием проводится дифференциальный диагноз острой кишечной непроходимости А. Острый панкреатит Б. Холангит С. Холедохолитиаз Д. Синдром Маллори –Вейса Е. Мезоаденит 23. Какой из перечисленных симптомов не характерен для острой кишечной непроходимости А. Курвуазье Б. Рвота С. Задержка стула и неотхождение газов Д. Косой живот (Байера) Е. Склярова (шум плеска) 24. Укажите в каком возрасте не встречаются явления острой кишечной непроходимости А. У детей Б. У взрослых С. У пожилых Д. У новорожденных Е. Во внутриутробном периоде 25. Какой вид кишечной непроходимости протекает наиболее тяжело А. Спастическая Б. Паралитическая С. Низкая (толстокишечная) Д. Высокая Е. Инвагинация 161 26. Назовите наиболее часто встречающийся вид инвагинации А. Тонкая в тонкую Б. Тонкая в толстую С. Толстая в толстую Д. Толстая в тонкую Е. 12 перстная кишка в желудок 27. Какого вида заворота не бывает А. Тонкой кишки Б. Поперечно-ободочной кишки С. Сигмовидной кишки Д. Слепой кишки Е. Двенадцатиперстной кишки 28. Назовите причины острой кишечной непроходимости А. Узлообразование Б. Энтерит С. Колит Д. Гастрит Е. Почечная колика 29. Укажите какие изменения наблюдаются в крови при острой кишечной непроходимости А. Повышение глюкозы крови Б. Увеличивается количество билирубина С. Снижается количество электролитов Д. Повышение количества протромбина Е. Увеличивается количество белка 30. Какие изменения в крови характерны для некроза кишки при завороте А. Уменьшается количество лейкоцитов в крови Б. Увеличивается количество сахара С. Увеличивается количество лейкоцитов и их палочкоядерных форм Д. Уменьшается количество мочевины и креатинина Е. Увеличивается количество эритроцитов 31. Как изменяется электролитный состав крови при кишечной непроходимости А. Уменьшается количество хлоридов Б. Увеличивается количество хлоридов С. Увеличивается количество калия Д. Повышается количество натрия Е. Увеличивается количество сахара 32. Наиболее тяжело протекает А. Хроническая кишечная непроходимость Б. Острая кишечная непроходимость (высокая) С. Острая кишечная непроходимость (низкая) Д. Динамическая кишечная непроходимость Е. Спастическая кишечная непроходимость 33. Назовите уровень кишечной непроходимости, если с помощью клизмы вводится более 1 литра жидкости А. Прямая кишка Б. Ректосигмоидный отдел С. Селезеночный изгиб Д. Печеночный изгиб Е. Уровень слепой кишки 34. Симптом Кивуля наблюдается при А. Остром аппендиците Б. Остром холецистите С. Прободной язве желудка Д. Язвенной болезни желудка Е. Кишечной непроходимости 35. При каком заболевании наблюдается каловая рвота А. Синдром Мелори – Вейса Б. Остром гастрите С. Остром панкреатите Д. Кишечной непроходимости Е. Раке желудка 36. При каком заболевании сосудов наблюдается клиническая картина сходная с явлениями кишечной непроходимости А. Болезнь Рейно Б. Облитерирующий атеросклероз С. Облитерирующий эндартериит Д. Тромбоз брыжеечных артерий Е. Тромбофлебит селезеночной вены 162 37. Назовите заболевание при котором наблюдается мягкий, но резко болезненный живот, высокий лейкоцитоз, кровянистый стул Д. Ирригоскопия Е. Обзорная рентгеноскопия брюшной полости А. Разлитом перитоните Б. Остром панкреатите С. Тромбозе брыжеечных сосудов Д. Прободной язве двенадцатиперстной кишки Е. Острой кишечной непроходимости 43. О каком заболевании следует думать при наличии ”шума плеска” в мезогастральной области и чаш Клойбера, определяемых рентгенологически 38. При какой кишечной непроходимости клинические симптомы нарастают быстрее А. Заворот сигмовидной кишки Б. Заворот поперечно-ободочной кишки С. Заворот слепой кишки Д. Заворот тонкой кишки Е. Заворот желудка 39. При каком заболевании рентгенологически определяются чаши Клойбера А. Хроническом гепатите Б. Тромбозе воротной вены С. Кишечной непроходимости Д. Остром парапроктите Е. Перфорации полых органов 40. Что относится к странгуляционной кишечной непроходимости А. Паралитическая Б. Спастическая С. Закупорка кишки «камнем» Д. Закупорка кишки аскаридами Е. Узлообразование 41. К обтурационной кишечной непроходимости относится А. Заворот сигмовидной кишки Б. Узлообразование С. Опухоль растущая в просвет кишки Д. Заворот желудка Е. Заворот поперечно-ободочной кишки 42. Какими методами можно подтвердить опухоль толстой кишки А. Ангиография чревного ствола Б. ФГДС С. УЗИ А. Острый панкреатит Б. Пенетрация язвы двенадцатиперстной кишки С. Перфорация язвы желудка Д. Кишечная непроходимость Е. Острый холецистит 44. Укажите границы резекции пораженной части кишки от видимой границы некроза А. 1-15 см проксимально и 20 -25 дистально Б. 30 -35 см проксимально и 15-20 см дистально С. 15 см проксимально и 30 см дистально Д. 40 см проксимально и 20 см дистально Е. 50 см проксимально и 40 см дистально 45. Назовите признаки жизнеспособности кишки А. Наличие пульсации мезентериальных артерий Б. Отсутствие кровоизлияний под серозной оболочкой петли кишечника С. Розовый цвет кишки, наличие перистальтики и пульсации сосудов Д. Исчезновение симптома «падающей капли» Е. Отсутствие признаков перитонита 46. Какие мероприятия необходимо провести для определения жизнеспособности кишки А. В брыжейку ввести 10 мл 5% раствора глюкозы Б. В брыжейку ввести 60-70 мл 0,25 % раствора новокаина, обложить кишку горячими салфетками С. В/венно ввести реополиглюкин и пентоксифиллин Д. В брыжейку ввести 5 тысяч ЕД гепарина, обложить горячими салфетками Е. Аспирировать из пораженной кишки содержимое и ввести раствор прозерина 47. О каком заболевании идет речь, если при пальпации живота определяется эластическое образование, под которым выслушивается звук «падающей капли» А. Перфоративная язва желудка или 12 п.к. Б. Острый холецистит С. Острый панкреатит Д. Кишечная непроходимость Е. Почечная колика 163 48. При каком заболевании положительны симптомы Валя, Склярова, Спасокукоцкого А. Острый аппендицит Б. Острый панкреатит С. Перфоративная язва желудка Д. Кишечная непроходимость Е. Кишечная инвагинация 49. Какое действие оказывают пары свинца на органы брюшной полости А. Провоцируют образование стрессовых язв Б. Развивается задержка мочи С. Развивается перитонит Д. Тромбируются сосуды брыжейки Е. Возникает динамическая кишечная непроходимость С. ЭКГ, промывание желудка Д. Сифонную клизму, поставить постоянный зонд в желудок Е. Обзорную Р-скопию органов брюшной полости 54. О каком заболевании следует думать, при наличии слизисто-кровянистых выделений из прямой кишки, ассиметричном животе и наличие эластического образования в правой мезогастральной области А. Остром аппендиците Б. Остром колите С. Дизентерии Д. Кишечной инвагинации Е. Тромбоз геморроидальных узлов 55. О каком заболевании следует думать при наличии тонко - и толстокишечных арок с уровнями жидкости в толстой кишке 50. При зиянии сфинктера и пустой ампуле прямой кишки о каком заболевании следует думать А. Перфорация полого органа Б. Заворот сигмовидной кишки С. Аппендикулярный инфильтрат Д. Панкреонекроз Е. Тромбоз брыжеечных сосудов А. Острый панкреатит Б. Острая тонкокишечная непроходимость С. Тонкокишечная инвагинация Д. Толстокишечная непроходимость Е. Динамическая кишечная непроходимость 51. Какая операция показана при опухоли слепой кишки без наличия отдаленных метастазов 56. Какой объем операции необходимо провести при раке сигмовидной кишки, осложненном перфорацией А. Операция Гартмана Б. Левосторонняя гемиколэктомия С. Энтеростомия Д. Обходной илеотрансверзоанастомоз Е. Правосторонняя гемиколэктомия А. Операция Гартмана Б. Наложить двуствольную сигмостому С. Левосторонняя гемиколектомия Д. Цекостомия Е. Ентеростомия 52. О каком заболевании следует думать при ассиметричном животе с большим послеоперационным рубцом и наличием «шума плеска» во всех отделах брюшной полости 57. Какой объем операции показан при опухоли слепой кишки А. Острый панкреатит Б. Аппендикулярный инфильтрат С. Перфоративная язва Д. Спаечная кишечная непроходимость Е. Разлитой перитонит 53. Какие дополнительные исследования необходимо провести при подозрении на острую кишечную непроходимость А. УЗИ органов брюшной полости Б. ФГДС, сифонную клизму А. Операция Гартмана Б. Левосторонняя гемиколектомия С. Правосторонняя гемиколектомия Д. Цекостомия Е. Обходной илеотрансверзоанастомоз 58. Какой объем оперативного вмешательства необходимо провести при раке слепой кишки с метастазами в печень А. Операция Гартмана Б. Левосторонняя гемиколектомия С. Цекостомия 164 Д. Правосторонняя гемиколектомия Е. Обходной илеотрансверзоанастомоз 59. Какие лечебно-диагностические действия необходимы при клинически и рентгенологически доказанной странгуляционной кишечной непроходимости А. Проводить консервативное лечение до разрешения непроходимости Б. Показана экстренная операция С. Выполнить операцию в «холодном» периоде Д. Динамическое наблюдение Е. Провести диагностическую лапароскопию 60. Какая операция необходима больному при неоперабельной опухоли сигмовидной кишки с метастазами в печень А. Резекция сигмовидной кишки Б. Левосторонняя гемиколектомия С. Наложение 2-х ствольного ануса Д. Операция Гартмана Е. Илеотрансверзоанастомоз 61. Назовите объем оперативного вмешательства при обтурирующей неоперабельной опухоли поперечно-ободочной кишки с метастазами в печень, вызвавшей кишечную непроходимость А. Резекция поперечно-ободочной кишки Б. Правосторонняя гемиколектомия С. Левосторонняя гемиколектомия Д. Операция Гартмана Е. Наложение асцендостомы Е. Илеостомия 64. Какая операция показана при кишечной непроходимости на фоне опухоли поперечноободочной кишки, осложненной перфорацией и развитием разлитого перитонита А. Резекция поперечно-ободочной кишки, колостома Б. Правосторонняя гемиколектомия С. Левосторонняя гемиколектомия Д. Наложение илеотрансверзоанастомоза Е. Наложение трансверзостомы 65. После двух операций по поводу кишечной непроходимости постоянно беспокоят боли в животе, особенно после еды. О каком заболевании следует думать А. Гастростаз Б. Острый холецистит С. Перфоративная язва желудка Д. Острый панкреатит Е. Спаечная болезнь брюшной полости 66. Укажите меры профилактики спаечной болезни брюшной полости в послеоперационном периоде А. Частые сифонные клизмы Б. Назогастральное зондирование С. Постановка зонда Блекмора Д. Ранняя активация, медикаментозная стимуляция кишечника Е. Массаж передней брюшной стенки 67. Укажите к какому виду кишечной непроходимости относится инвагинация 62. Объем оперативного вмешательства при неоперабельной опухоли слепой кишки с метастазами в печень А. Резекция опухоли Б. Гемиколектомия С. Правосторонняя гемиколектомия Д. Наложение илеотрансверзоанастомоза Е. Операция Гартмана 63. Какая операция показана при кишечной непроходимости вследствие опухоли сигмовидной кишки, осложненной перфорацией и развитием разлитого перитонита А. Резекция сигмовидной кишки Б. Левосторонняя гемиколектомия С. Операция Гартмана Д. Цекостомия А. Спастической Б. Паралитической С. Обтурационной Д. Странгуляционной Е. Смешанной 68. К какому виду непроходимости относится заворот сигмовидной кишки А. Паралитическая непроходимость Б. Спастическая непроходимость С. Странгуляционная непроходимость Д. Смешанная непроходимость Е. Обтурационная непроходимость 69. К какому виду непроходимости относится обтурация кишки опухолью 165 Е. Странгуляционной кишечной непроходимости А. Паралитическая непроходимость Б. Спастическая непроходимость С. Странгуляционная непроходимость Д. Смешанная непроходимость Е. Обтурационная непроходимость 70. Лечебная тактика при острой странгуляционной кишечной непроходимости А. Консервативная терапия с медикаментозной стимуляцией перистальтики Б. Оперативное лечение при отсутствии эффекта от консервативного лечения в течении 3 часов С. Сифонная клизма, паранефральная блокада Д. Поставить зонд Миллера–Эббота с медикаментозной стимуляцией перистальтики Е. Срочная операция с кратковременной предоперационной подготовкой 71. Каким диагностическим методом можно подтвердить острую кишечную непроходимость А. УЗИ органов брюшной полости Б. Компьютерная томография органов брюшной полости С. ФГДС Д. Обзорная Р-скопия органов брюшной полости Е. Хромоцистоскопия 72. Какие изменения периферической крови определяются при тромбозе мезентериальных сосудов А. Увеличивается количество лейкоцитов Б. Увеличивается количество билирубина С. Увеличивается количество эозинофилов Д. Увеличивается свертываемость крови Е. Снижается свертываемость крови 73. Укажите допустимые сроки наблюдения за больными при острой кишечной непроходимости А. До 1 часа Б. До 2 часов С. До 4 часов Д. До появления симптомов перитонита Е. До суток 74. При каком виде кишечной непроходимости некроз кишки наступает быстрее А. Спастической кишечной непроходимости Б. Паралитической кишечной непроходимости С. Обтурационной кишечной непроходимости Д. Инвагинационной кишечной непроходимости Холецистит тесты. 1. Назовите классификацию острого холецистита в зависимости от формы воспаления: А. Простой, осложненный; Б. Калькулезный, бескаменный; С. Катаральный, флегмонозный, гангренозный; Д. Резидуальный, индуративный, смешанный; Е. Без деструкции стенки, с деструкцией стенки; 2. Назовите классификацию острого холецистита по клиническому течению: А. Острый калькулезный, острый бескаменный; Б. Катаральный, деструктивный; С. Период обострения, ремиссия; Д. Неосложненный, осложненный; Е. С обтурацией, без обтурации; 3. Назовите осложнения острого холецистита: А. Флегмона забрюшинного пространства, тромбоз воротной вены; Б. Гнойный паранефрит, внутренный желчный свищ; С. Острый панкреатит, печеночно-почечная недостаточность; Д. Внутрибрюшное кровотечение, стеноз сфинктера Одди; Е. Паравезикальный инфильтрат, желчный перитонит; 4. Назовите элементы составляющие треугольник Кало: А. Правый и левый гепатик, собственно печеночная артерия; Б. Пузырный проток, общий печеночный проток, пузырная артерия; С. Холедох, воротная вена, пузырная артерия; Д. Правый печеночный проток, общая печеночная артерия, холедох; Е. Воротная вена, пузырный проток, пузырная артерия; 5. Назовите элементы печеночно-двенадцатиперстной связки: А. Пузырный проток, пузырная артерия, нижняя полая вена; Б. Воротная вена, нижняя полая вена, холедох; С. Печеночная артерия, общий желчный проток, воротная вена; Д. Воротная вена, гастродуоденальная артерия, правый и левый печеночные протоки; Е. Нижняя полая вена, n. vagus, левая желудочная артерия; 6. Назовите методы инструментальной диагностики желчнокаменной болезни: А. Спленопортография, чрескожная, чреспеченочная холангиография, компьютерная томография; Б. Эндоскопическая ретроградная холангиография, УЗИ, компьютерная томография; С. ФГДС, обзорная рентгенография, УЗИ; 166 Д. Холецистохолангиография, дуплексное сканирование; Е. ФГДС, компьютерная томография; 7. Назовите клинические проявления хронической эмпиемы желчного пузыря: А. Анергия, снижение массы тела, желтушность кожных покровов, ахолия, частые повторные приступы острого холецистита; Б. Высокая температура тела, постоянные резкие боли в правом подреберье, изменение цвета мочи; С. Постоянная или периодическая субфебрильная температура, тупая боль в правом подреберье, недомогание; Д. Гектические цифры температуры, ахолия, анемия, изменение цвета мочи, симптомы диспепсии; Е. Субфебрильная температура, кожный зуд, спутанность сознания, иктеричность кожных покровов; Б. Экскреторная холангиография, тепловидение С.+ Печеночные пробы, протеинограмма, коагулограмма, радиоизотопная гепаторафия Д. ФГДС, ЭРХПГ, ЭПТ Е. Дуоденальное зондирование, копрограмма 12. Методы исследования органических изменений в печени А.+ Лапароскопия, пункционная биопсия печени, УЗИ, ангиография, КТ Б. Печеночные пробы, протеинограмма, коагулограмма, радиоизотопная гепаторафия С. Дуоденальное зондирование, копрограмма Д. ФГДС, ЭРХПГ, ЭПТ Е. Экскреторная холангиография, тепловидение 13. Прямой билирубин, его свойства. Содержание в сыворотке крови 8. Назовите методы лечения эмпиемы желчного пузыря: А. Вначале консервативная, при безуспешности проводимой терапии в течении 5-7 дней – холецистэктомия; Б. Холецистостомия, санация полости желчного пузыря, дренирование внепеченочных желчных путей; С. Только оперативное – холецистэктомия, ревизия внепеченочных желчных протоков; Д. Литотрипсия, затем консервативная противовоспалительная терапия; Е. Наложение обходного билиодигестивного анастомоза, дренирование внепеченочных желчных протоков; 9. Назовите препараты, используемые для перорального растворения желчных камней: А. Аллохол, холензим, эссенциальные фосфолипиды; Б. Урсофальк, хенофальк, хенохол; С. ЛИВ-52, холосас, холензим; Д. Церукал, мотилиум, Н2-блокаторы; Е. Триомбраст, билигност, кардиотраст; 10. Укажите, что называется литолитической терапией: А. Метод консервативного лечения ЖКБ, заключающийся в приеме препаратов стимулирующих холерез и эвакуацию конкрементов из желчного пузыря; Б. Метод консервативного лечения ЖКБ, заключающийся в приеме препаратов уменьшающих количество отделяемой желчи; С. Метод лечения ЖКБ с использованием ультразвуковых волн высокой частоты, направленных на разрушение конкрементов; Д. Метод консервативного лечения ЖКБ, заключающийся в использовании препаратов снижающих уровень холестерина, уменьшающих его синтез и всасывание в кишечнике, стимулирующих его превращение в желчные кислоты; Е. Эндоскопические методы лечения ЖКБ; 11. Методы исследования функционального состояния печени А. Лапароскопия, УЗИ, ангиография А.+ Желчный пигмент, образующийся в гепатоцитах – билирубин-моноглюкоронид; растворимый в воде, может переходить в мочу, выделяется в кишечник; содержание в крови 3,4 – 8,2 мкмоль/л Б. Желчный пигмент, образующийся из гемоглобина при гибели эритроцитов в ретикулоэндотелиальной системе; нерастворим в воде, в мочу не поступает, в кишечник не выделяется; 1,8 – 18,2 мкмоль/л С. Желчный пигмент, образующийся при гемолизе эритроцитов; слабо растворим в воде, хорошо в жирах; 0,9 – 4,3 мкмоль/л Д. Желчный пигмент, образующийся в кишечнике под действием микрофлоры, растворим в воде, в мочу не поступает; в крови не определяется Е. Желчный пигмент в мочевыделительной системе, жирорастворимый, поступает в кишечник; 1,2 – 20,08 мкмоль/л 14. Непрямой билирубин, его свойства. Содержание в сыворотке крови А. Желчный пигмент, образующийся в гепатоцитах – билирубин-моноглюкоронид; растворимый в воде, может переходить в мочу, выделяется в кишечник; 3,4 – 8,2 мкмоль/л Б.+ Желчный пигмент, образующийся из гемоглобина при гибели эритроцитов в ретикулоэндотелиальной системе; нерастворим в воде, в мочу не поступает, в кишечник не выделяется; 1,8 – 18,2 мкмоль/л С. Желчный пигмент, образующийся при гемолизе эритроцитов; слабо растворим в воде, хорошо в жирах; 0,9 – 4,3 мкмоль/л Д. Желчный пигмент, образующийся в кишечнике под действием микрофлоры, растворим в воде, в мочу не поступает; в крови не определяется Е. Желчный пигмент в мочевыделительной системе, жирорастворимый, поступает в кишечник; 1,2 – 20,08 мкмоль/л 15. Методы прямого контрастирования внепеченочных желчных путей А.+ РХПГ, чрескожная чреспеченочная холангиография, интраоперационная холангиография Б. Трансумбиликальная холангиография, спленохолангиография С. Экскреторная внутривенная и пероральная холангиография Д. Зондовая холангиография Е. Дуоденальная, чрескожная холангиография 167 16. Характеристика клинического течения болевой формы желчнокаменной болезни А. Нарушение функции желудка и кишечника (изжога, горечь во рту, чувство тяжести в надчревной области) Б.+ Приступ печеночной колики или тупая ноющая боль в правом подреберье с иррадиацией в правое плечо, правую половину шеи С. Разлитая боль в животе, перемещающаяся в правую половину живота, одно-двухкратная рвота Д. Схваткообразные боли в правой половине живота, сопровождающиеся рвотой, задержка стула и газов Е. «Кинжальная» боль в животе, живот «доскообразный» 17. Ведущие симптомы при печеночной колике А.+ Резкая боль в правом подреберье, усиление боли при пальпации, может пальпироваться болезненный желчный пузырь, общее состояние относительно удовлетворительно Б. Нестерпимая пульсирующая боль в гипограстрии, обильная рвота, иктеричность склер С. Боль в правом подреберье, пальпируется увеличенный болезненый желчный пузырь, симптомы интоксикации Д. Разлитая боль по всему животу, при перкуссии – отсутствие «печеночной тупости» Е. Боли в верхних отделах живота, «опоясывающие», вздутая поперечно-ободочная кишка 18. Ведущие симптомы у больного острым холециститом А. Боли в верхних отделах живота, «опоясывающие», вздутая поперечно-ободочная кишка Б. Разлитая боль по всему животу, при перкуссии – отсутствие «печеночной тупости» С. Нестерпимая пульсирующая боль в гипограстрии, обильная рвота, иктеричность склер Д.+ Распирающие боли в правом подреберье, мышечное напряжение в правом подреберье, симптомы интоксикации Е. Резкая боль в правом подреберье, усиление боли при пальпации, может пальпироваться болезненный желчный пузырь, общее состояние относительно удовлетворительно 19. Изменение общего состояния больного во время приступа печеночной колики А. Общее состояние удовлетворительное, особых жалоб нет Б. Общее состояние средней тяжести или тяжелое, имеются признаки воспаления С.+ Больной стонет, мечется от боли, признаки интоксикации (воспаления) отсутствуют Д. Состояние тяжелое, больной неподвижно лежит в постели с приведенным к животу ногами Е. Состояние крайне тяжелое, контакту не доступен, артериальная гипотония 20. Методы специального исследования для подтверждения диагноза ЖКБ А.+ УЗИ, компьютерная томография Б. Обзорная рентгенография органов брюшной полости С. ФГДС, трансдуоденальная холедохоскопия Д. Сканирование печени, чрескожная чреспеченочная холангиография Е. Ангиография, возвратная спленопортография 21. Заболевания, наиболее часто сочетающиеся с болезнями желчных путей А. Новообразования печени, внепеченочных желчных протоков Б. Сужение и дискинезия большого дуоденального сосочка С. Цирроз печени, портальная гипертензия Д.+ Язвенная болезнь желудка и 12 п.к., острый панкреатит, грыжа пищеводного отверстия диафрагмы Е. Динамическая кишечная непроходимость 22. Формы деструктивного холецистита А. Простой деструктивный, деструктивно-язвенный, деструктивно-гангренозный Б.+ Флегмонозный, гангренозный, перфоративный С. Острый деструктивный, хронический деструктивный Д. Первично деструктивный, вторично деструктиный Е. С перитонитом или без признаков перитонита 23. Осложнения при перфорации желчного пузыря в свободную брюшную полость А.+ Возникает разлитой желчный перитонит Б. Образуется пузырно-кишечный свищ С. Возникает перипузырный инфильтрат Д. Развивается холангит Е. Развивается острая кишечная непроходимость 24. Изменение в печени, поджелудочной железе при остром холецистите А. В печени – изменения, характерные для холангита, в поджелудочной железе – для ферментативного панкреатита Б. В печени – изменения, характерные для абсцесса, в поджелудочной железе – для формирования кисты С. В печени – изменения, характерные для механической желтухи, в поджелудочной железе – для псевдотуморозного панкреатита Д. В печени – изменения, характерные для портальной гипертензии, в поджелудочной железе – для панкреонекроза Е.+ В печени – изменения, характерные для реактивного гепатита, в поджелудочной железе – для отечной формы панкреатита 25. Осложнения при перфорации желчного пузыря в полый орган А. Возникает разлитой желчный перитонит Б.+ Формируется пузырно-кишечный или пузырно-желудочный свищ С. Возникает перипузырный инфильтрат Д. Развивается холангит Е. Развивается острая кишечная непроходимость 26. Факторы, определяющие клинику острого холецистита А.+ Характер воспаления желчного пузыря, возраст больного, наличие осложнений и сопутствующих заболеваний, наличие или отсутствие конкрементов Б. Анатомические особенности желчных путей, характер экссудата С. Возраст больного и пол, время, прошедшее от начала заболевания 168 Д. Литогенность желчи, моторика желчевыводящих путей желчеобразующая функция печени Е. Наличие конкрементов, стриктур, дискинезии желчного пузыря 27. Типичная иррадиация боли при остром холецистите А. В поясницу, в нижние отделы правой половины живота Б. В эпигатсральную область, поясницу – «опоясывающие боли» С. В околопупочную область, надлобковую область Д. В правую подвздошно-паховую область, промежность Е.+ В правую половину шеи, правое плечо и лопатку, правую половину поясницы Б. Резкое усиление боли в правом подреберье в связи с некрозом стенки пузыря, нарастание симптомов разлитого перитонита С.+ Уменьшение интенсивности боли в связи с некрозом стенки желчного пузыря и гибелью его нервных окончаний, выраженные симптомы интоксикации, местные и общие признаки воспаления Д. Уменьшение интенсивности боли в правом подреберье, нормализация температуры тела, пульса, частоты дыхания Е. Острая разлитая боль в животе со смещением в правую подвздошную область, одно-двукратная рвота, субфебрильная температура 32. Признаки перфорации желчного пузыря в печень 28. Причины иррадиации боли в поясницу при остром холецистите А. Наличие сопутствующего острого или хронического панкреатита Б.+ Вовлечение в воспалительный процесс дистального отдела холедоха или поджелудочной железы С. Наличие камней в общем желчном протоке или в большом дуоденальном сосочке Д. Наличие желчного выпота в брюшной полости Е. Дискинезия желчного пузыря по гипер- или гипомторному типу А. Нарастание признаков ограниченного перитонита, увеличение инфильтрата, повышение температуры тела Б. Острая резкая боль, тахикардия, симптомы раздражения брюшины С. Уменьшение интенсивности боли в связи с некрозом стенки желчного пузыря и гибелью его нервных окончаний, выраженные симптомы интоксикации, местные и общие признаки воспаления Д. Уменьшение интенсивности боли в правом подреберье, нормализация температуры тела, пульса, частоты дыхания Е.+ Клинические проявления холангита, абсцесса печени, пилефлебита 29. Объективные симптомы при остром холецистите 33. Причины возникновения водянки желчного пузыря, основной симптом водянки А.+ Боль при пальпации в точке Кера, положительные симптомы Ортнера, Мерфи, Георгиевского-Мюсси Б. Пальпируется увеличенный безболезненный желчный пузырь – симптом Курвуазье, желтушное окрашивание кожных покровов С. Боль в эпигастрии с иррадиацией в правое подреберье, полжительные симптомы Мейо-Робсона и Воскресенкского Д. Разлитая боль вначале локализуется в правом подреберье, положительные симптомы ВолковичаКохера, Ситковского, Ровзинга Е. Резкая «кинжальная» боль в животе, при перкуссии – отсутствие «печеночной тупости» 30. Главные жалобы больных острым деструктивным холециститом А. Незначительная боль в правом подреберье с иррадиацией в эпигастрий, подташнивание, быстро развивающая слабость, субфебрильная температура Б.+ Острая боль в правом подреберье с иррадиацией в правую половину шеи, правое надплечье, повышение температуры тела до фебрильных цифр С. Острая боль в эпигастрии с последующим ее смещением в правое подреберье, головокружение, кожный зуд, обесцвеченный кал, темная моча Д. Острая разлитая боль в животе со смещением в правую подвздошную область, одно-двукратная рвота, субфебрильная температура Е. Острая «кинжальная» боль в эпигастрии, вздутие живота, вынужденное положение в постели с приведенными к животу ногами 31. Характеристика клинического течения гангренозного холецистита А. Острая боль в правом подреберье, напряжение мышц брюшной стенки, отсутствие «печеночной» тупости при перкуссии А.+ Закупорка пузырного протока или шейки желчного пузыря камнем, из-за инфильтрата, облитерации пузырного протока. Клиника начинается вскоре после приступа желчной колики, пальпируется увеличенный, болезненный желчный пузырь Б. Сдавление пузырного протока увеличенной головкой поджелудочной железы, отмечается опоясывающая боль и боль в эпигастрии С. Длительное сдавление пузырного протока инфильтратом, тупые тянущие боли в эпигастрии с иррадиацией в правое подреберье Д. Сдавление общего желчного протока опухолью головки поджелудочной железы, заболевание начинается исподволь, пальпируется увеличенный безболезненный желчный пузырь Е. Сдавление общего печеночного протока, пожелтение кожных покровов, желчный пузырь не пальпируется 34. Основные клинические признаки механической желтухи при ЖКБ А. Желтуха появляется без объективных жалоб, пальпируется увеличенный безболезненный желчный пузырь (симптом Курвуазье), кал обесцвечен Б. Частые приступы печеночной колики, зависимость от пола больных, положительный симптом Курвуазье, отсутствие стеркобилина в кале С.+ Приступ печеночной колики, предшествующий появлению желтухи, обесцвечивание кала, потемнение мочи, возможно (но не обязательно) увеличение желчного пузыря Д. Боль в правом подреберье, повышение непрямой фракции билирубина, печеночных трансаминаз Е. Желтушное окрашивание кожных покровов и склер, увеличение селезенки, повышение непрямого билирубина, нормальные печеночные пробы 35. Причины ошибок при дифференциальной диагностике механической желтухи А. Феномен отключенного желчного пузыря, невыраженный болевой синдром 169 Б. Наличие сопутствующей тяжелой сердечно-сосудистой патологии С. Наличие острой печеночно-почечной недостаточности Д. Препятствие на уровне общего печеночного протока, когда желчь не поступает в желчный пузырь Е.+ Поздние сроки желтухи, когда поражается печеночная паренхима и присоединяются компоненты паренхиматозной желтухи 36. Формы острого холецистита, чаще наблюдаемые у пожилых А. Катаральный холецистит за счет снижения иммунологической реактивности организма Б. Калькулезный гангренозный и перфоративный холецистит С. Инфильтрат в зоне желчного пузыря на фоне дряблости передней брюшной стенки Д. Вялотекущий, переходящий в хронический Е.+ Все формы острого холецистита, но с быстрым развитием осложнений (перфорация, абсцесс, холангит) 37. Клинические проявления острого холангита А. Боли в правом подреберье, субфебрильная температура, горечь во рту, жажда Б. Приступы желчной колики, кожный зуд, тахикардия, тахипное С.+ Боли в правом подреберье, признаки механической желтухи, симптомы интоксикации Д. Головокружение, слабость, бледные кожные покровы, «дегтеобразный» стул Е. Увеличение печени, кожный зуд, ахоличный стул, темная моча 38. Наиболее информативные методы диагностики холангита А.+ Ретроградная эндоскопическая холангиография, чрескожная чреспеченочная холангиография, УЗИ, посев желчи на питательные среды Б. Инфузионная холангиография, ФГДС, зодирование желчных путей С. Рентгеноскопия желудка, УЗИ, дуоденография в условиях гипотонии Д. Обзорная рентгенография органов брюшной полости, компьютерная томография Е. Ирригоскопия, фиброколоноскопия, ангиография 39. Основные симптомы острого холецистита А. Волковича-Кохера, Ситковского, Ровзинга, Черемского Б. Байера, Склярова, Грекова, Спасокукоцкого С. Воскресенсккго, Керте, Мейо-Робсона Д.+ Грекова-Ортнера, Мерфи, болезненность в точке Кера, Георгиевского-Мюсси Е. Раздольского, Куленкампфа, Бартомье-Михельсона, Черемского 40. Какое лечение показано больному с приступом желчной колики, вызванной камнями желчного пузыря? А. экстренная операция; Б. консервативное лечение; С. срочная операция после купирования приступа; Д. медикаментозное растворение камней; Е. лапароскопическая холецистэктомия; 41. В каком случае при обнаружении камней в желчном пузыре показана операция холецистэктомия? А. во всех случаях; Б. при латентной форме заболевания; С. при наличии клинических признаков заболевания и снижения трудоспособности; Д. операция противопоказана у больных старше 55 лет; Е. операция противопоказана больным моложе 25 лет. 42. Какое из осложнений желчнокаменной болезни требует экстренного оперативного вмешательства: А. разлитой перитонит; Б. рубцовая стриктура холедоха; С. холедохолитиаз; Д. кишечно-пузырной свищ; Е. желтуха. 43. Холецистэктомия при холелитиазе показана при: А. при “отключенном” желчном пузыре; Б. камнях, обусловливающих повторные колики; С. камнях желчного пузыря; вызывающих диспепсические явления; Д. камнях, часто приводящих к рецидивам холецистита; Е. все перечисленное. 44. Что не относится к интраоперационным методам обследования внепеченочных желчных путей? А. пальпация холедоха; Б. холангиоманометрия; С.эндоскопическая ретроградная панкреатикохолангиография; Д. холедохоскопия; Е. интраоперационная холангиография. 45. Какое из осложнений желчнокаменной болезни требует экстренного оперативного вмешательства? А. окклюзия пузырного протока; Б. холедохолитиаз с вклинением камня в большой дуоденальный сосочек; С. миграция камней из желчного пузыря в холедох; Д. механическая желтуха; Е. рецидивирующая печеночная колика. 46. Больному с гангренозным холециститом показано: А. экстренная операция; Б. консервативное лечение; 170 С. операция при отсутствии эффекта от консервативной терапии; Д. принятие решения зависит от возраста больного; Е. отсроченная операция. 47. У больного диагностирован острый флегмонозный холецистит без явлений местного перитонита. Срок заболевания - 1 сутки. Какая лечебная тактика предпочтительнее в этом случае? А. экстренная операция; Б. только антибактериальная терапия; С. консервативная терапия и срочная операция при отсутствии эффекта; Д. операция в плановом порядке; Е. лапароскопическая холецистэктомия 48. Наиболее опасным осложнением деструктивного холецистита является: А. цирроз печени; Б. печеночно-почечная недостаточность; С. острый панкреатит; Д. рубцовая стриктура холедоха; Е. перитонит. 49. Когда показана холецистэктомия от дна? А. у пожилых людей; Б. при наличии холангита; С. при наличии механической желтухи; Д. при вколоченном камне шейки пузыря; Е. при наличии выраженного воспалительного инфильтрата в области шейки пузыря. 50. В результате холецистэктомии могут возникнуть все перечисленные осложнения; кроме: А. ранения печеночной артерии; Б. оставления камней в холедохе; С. кровотечения из пузырной артерии; Д. повреждения холедоха; Е. кровотечения из левой желудочной артерии. 51. Решая вопрос о неотложности хирургического вмешательства при остром холецистите, на какой клинический признак следует ориентироваться? А. выраженность болевого синдрома; Б. температурную реакцию; С. выраженность симптома Ортнера; Д. выраженность перитонеальных симптомов; Е. величину желчного пузыря. 52. Назовите наименее травматический способ удаления желчного пузыря: А. лапароскопическая холецистэктомия; Б. мукоклазия по Прибраму; С. холецистэктомия из срединного доступа; Д. холецистэктомия из доступа по Федорову; Е. холецистэктомия из минимального лапаротомного доступа. 53. Что вкладывается в понятие лапароскопическая холецистэктомия? А. удаление желчного пузыря с помощью фиброгастроскопа; Б. холецистэктомия выполняемая при помощи видеокамеры на конце лапароскопа, введенного в брюшную полость; С. чрескожно-чреспеченочное склерозирование полости желчного пузыря под лапароскопическим контролем; Д. удаление желчного пузыря во время лапаротомии с помощью эндоскопических инструментов; Е. ни один из этих методов. 54. Больным с неосложненным калькулезным холециститом чаще всего выполняют: А. холецистостомию; Б. холецистэктомию из минимального лапаротомного доступа; С. холецистэктомию из широкого лапаротомного доступа; Д. лапароскопическую холецистэктомию; Е. холецистэктомию с дренированием холедоха по Холстеду-Пиковскому. 55. У больных с неосложненным хроническим калькулезным холециститом при выполнении холецистэктомии чаще всего требуется дренаж А. по Робсону – Вишневскому; Б. по Холстеду – Пиковскому; С. к ложу желчного пузыря и винслову отверстию; Д. по Керу; Е. сочетанное дренирование по Пиковскому и Спасокукоцкому. 56. Интраоперационная холангиография абсолютно не показана при: А. мелких камнях в холедохе; Б. подозрении на рак большого дуоденального соска; С. расширении холедоха; Д. механической желтухе в анамнезе; Е. отключенном желчном пузыре. 57. Больной с желтухой на фоне холедохолитиаза нуждается в: А. экстренной операции; Б. медикаментозном лечении; С.срочной операции после предоперационной подготовки; Д. проведение плазмафереза; Е. малоинвазивной декомпрессии билиарных путей. . 171 58. Для выявления холедохолитиаза без желтухи чаще всего используется А. УЗИ; Б. внутривенная холецистохолангиография; С. ЭРПХГ; Д. пероральная холецистография; Е. гипотоническая дуоденография. 59. При остром калькулезном холецистите может применяться: А. экстренная операция; Б. срочная операция; С. медикаментозная терапия и в дальнейшем плановая операция; Д. только медикаментозная терапия; Е. все перечисленное. 60. В случае желчнокаменной болезни экстренная операция показана при: А. окклюзии пузырного протока; Б. холецистопанкреатите; С. перфоративном холецистите; Д. механической желтухе; Е. печеночной колике. 61. При холедохолитиазе и механической желтухе наиболее рациональным методом лечения будет: А. Срединная лапаротомия, холедохолитотомия; Б. Минимальная лапаротомия, холедохолитотомия; С. Лапаротомия, трансдуоденальная папиллотомия, литоэкстракция; Д. Эндоскопическая папиллотомия, литоэкстракция; Е. Медикаментозное растворение камней. 62. Понятие конверсия при выполнении лапароскопической холецистэктомии включает: А. переход к открытому лапаротомному доступу; Б. возникновение осложнений во время операции; С. дополнительные оперативные вмешательства на других органах; Д. удаление желчного пузыря от дна; Е. все перечисленное. 63. При затруднении продолжения холецистэктомии лапароскопическим путем тактика: А. стараться все таки продолжить лапароскопический способ; Б. отложить операцию на другой срок; С. продолжить холецистэктомию из открытого лапаротомного доступа; Д. все перечисленное неверно; Е. все перечисленное верно. Перитонит Классификация перитонита по распространенности: А. Местный, неограниченный, разлитой; Б. Диффузный, осумкованный, местный; С. Ограниченный, неограниченный, общий; + Д. Местный, диффузный, разлитой; Е. Распространенный, дифузный, осложненный; 2. Классификация перитонита по характеру экссудата: +А. Серозный, фибринозный, гнойный; Б. Хлопъевидный, серозно-гнойный, слизистый; С. Хилезный, гнойный, смешанный; Д. Слизистый, мочевой, кишечный; Е. Септический, асептический, смешанный; 3. Что такое первичный перитонит: А. Инфицирование брюшины, распространяющееся с воспаленного органа (червеобразный отросток, желчный пузырь, поджелудочная железа, печень); Б. Воспаление брюшины, обусловленное перфорацией полого органа (желудок, двенадцатиперстная кишка, тонкий, толстый кишечник); + С. Поражение брюшины, обусловленное проникновением инфекции гематогенным, лимфогенным путем или per continuitatum по слизистой маточных труб; Д. Поражение брюшины, обусловленное травмой органов брюшной полости с повреждением полого органа; Е. Воспаление брюшины, обусловленное несостоятельностью кишечных швов анастомоза; 4. Что такое вторичный перитонит: А. Воспаление брюшины, обусловленное распространением только гематогенным и лимфогенным путем; Б. Поражение брюшины, обусловленное восходящей инфекцией со слизистой оболочки маточных труб (per continuitatum); C. Воспаление брюшины обусловленное несостоятельностью кишечных швов; + Д. Воспаление брюшины, обусловленное распространением инфекции с воспалительно измененных органов брюшной полости либо поврежденных органов брюшной полости; Е. Воспаление брюшины, обусловленное травматическим повреждением органов брюшной полости; 5. Что такое третичный перитонит: А. Воспаление брюшины, обусловленное распространением только гематогенным и лимфогенным путем; Б. Поражение брюшины, обусловленное восходящей инфекцией со слизистой оболочки маточных труб (per continuitatum); С. Воспаление брюшины, обусловленное несостоятельностью кишечных швов; Д. Воспаление брюшины, обусловленное распространением инфекции с воспалительно измененных органов брюшной полости либо поврежденных органов брюшной полости; + Е. Неконтролируемое поражение брюшины протекаюшее на фоне суперинфекции, SIRS, полиорганной недостаточности, иммунодепрессии и развившейся медикаментозной резистентности; 6. Для местного ограниченного перитонита характерно скопление экссудата: 172 А. В верхнем этаже брюшной полости; Б. В нижнем этаже брюшной полости; + С. В пределах одной анатомической области; Д. В пределах 2 анатомических областях; Е. Более чем в пределах 3 анатомических областях; + Б. Концентрацией аэробов, которая в несколько раз превышает концентрацию анаэробов; С. Ассоциацией клостридиальной микрофлоры; Д. Только аэробной микрофлорой; Е. Только анаэробной микрофлорой (бактероид, эубактер, клостридии); 13. В группе перитонитов, обусловленных перфорацией тонкой кишки, доминирующей ассоциацией микроорганизмов является: 7. Для местного неограниченного перитонита характерно скопление экссудата: А. В области верхнего этажа брюшной полости; Б. В области нижнего этажа брюшной полости; С. В пределах от 2 до 5 анатомических областей; Д. В пределах 4 анатомических областей, сообщающихся между собой; + Е. Не более 2 анатомических областей; А. Синегнойная палочка; + Б. Энтеробактерии; С. Неклостртдиальные анаэробы; Д. Клостридии; Е. Ассоциации аэробов в равной концентрации с анаэробами; 8. Для диффузного перитонита характерно распространение экссудата: 14. Для перитонитов, обусловленных перфорацией толстой кишки, характерным микробным пейзажем является: А. В 2-х анатомических областях; Б. В 1-ой анатомической области; + С. От 2 до 5 анатомических областей; Д. Более 5 анатомических областей; Е. Все анатомические области брюшной полости; А. Присутствие только анаэробной микрофлоры; Б. Доминирующее влияние аэробной над анаэробной микрофлорой; + С. Доминирующее влияние анаэробной над аэробной микрофлорой; Д. Определяется только неклостридиальная (анаэробная) инфекция; Е. Присутствие аэробной и анаэробной микрофлоры в равном соотношении; 9. Для разлитого перитонита характерно распространение эксудата: 15. Микробные ассоциации при нарушении целосности полого органа по ходу желудочно-кишечного тракта изменяются в сторону: А. В верхнем этаже брюшной полости; Б. В нижнем этаже брюшной полости; С. По ходу левого и правого боковых каналов; Д. От 2 до 5 анатомических областей; + Е. Более чем в 5 анатомических областях; 10. Основным пусковым механизмом развития перитонита является: + А. Микробная инвазия брюшной полости; Б. Характер хирургической патологии; С. Иммунологический статус больного; Д. Объем и характер оперативного вмешательства; Е. Сопутствующая патология; 11. Реактивная стадия в течение перитонита обусловлена: А. Прогрессированием гнойно- воспалительного процесса; Б. Депрессией общих и местных защитных механизмов; + С. Вирулентностью микроорганизмов и их синергизмом; Д. Нарастающей интоксикацией; Е. Развившейся полиорганной недостаточностью; 12. В группе перитонитов, обусловленных гастродуоденальными перфорациями, микробный пейзаж представлен: А. Аэробной микрофлоры; + Б. Анаэробной микрофлоры; С. Смешанной микрофлоры; Д. Только клостридиальной микрофлоры; Е. Только простейшие; 16. Чем характеризуется первая фаза течения острого гнойного перитонита: А. В брюшной полости определяется мутный выпот с наложением фибрина, отмечается гиперемия серозных покровов, лейко-лимфоцитарная инфильтрация определяется во всех слоях брюшины; Б. В брюшной полости имеется значительное количество фибринозно-гнойного выпота, кровеносные сосуды инъецированы, кишечник резко вздут, отечен; С. В брюшной полости имеется незначительное количество мутного выпота без фибрина, кровеносные сосуды расширены, инъецированы, воспалительный процесс охватывает всю брюшную полость; + Д. В брюшной полости имеется незначительное или обильное количество мутного экссудата, отмечается гиперемия серозных покровов, кишечник умеренно вздут, воспалительный процесс ограничен той или иной областью; Е. В брюшной полости незначительное или обильное количество гнойного экссудата, воспалительный процесс охватывает всю брюшную полость, кишечник вздут, отечен, глубина поражения достигает прилежащих к брюшине тканей; 17. Чем характеризуется вторая фаза течения острого гнойного перитонита: А. Ассоциацией неклостридиальной микрофлоры (бактероид, эубактерии); 173 А. В брюшной полости значительное количество мутного выпота без фибрина, отмечается гиперемия серозных покровов, воспалительный процесс ограничен одной из анатомических областей; Б. В брюшной полости кроме мутного выпота находятся отложения фибрина в виде нитей между петлями кишечника, определяется умеренное вздутие кишечника, воспалительный процесс ограничен той или иной анатомической областью; С. В брюшной полости незначительное или обильное количество гнойного экссудата, кишечник резко вздут, отечен, воспалительный процесс охватывает всю брюшную полость; + Д. В брюшной полости определяется мутный выпот с наложением нитей фибрина между петлями кишечника, гной более густой, определяется резкая гиперемия серозных покровов, кишечник отечен, вздут, воспалительный процесс имеет диффузный характер; Е. В брюшной полости незначительное или обильное количество гнойного экссудата, воспалительный процесс охватывает всю брюшную полость, кишечник резко вздут, темно-багрового цвета, отечен, глубина поражения достигает прилежащих к брюшине тканей; 18. Чем характеризуется третья фаза течения острого перитонита: А. В брюшной полости имеется значительное количество серозно-фибринозного выпота, кровеносные сосуды резко инъецированы, кишечник вздут, отечен, воспалительный процесс ограничен верхним этажом брюшной полости; + Б. В брюшной полости определяется значительное количество гнойного выпота, петли кишечника с массивными наложениями фибрина, плотно спаяны между собой, кишечник резко вздут, отечен, темно-красного цвета, воспалительный процесс охватывает всю брюшную полость; С. В брюшной полости имеется обильное количество мутного экссудата, определяется гиперемия серозных покровов, кишечник умеренно вздут, воспалительный процесс имеет диффузный характер; Д. В брюшной полости определяются отложения фибрина в виде нитей между петлями кишечника, гной более густой, определяется резкая гиперемия кишечной стенки, кишечник вздут, отечен, воспалительный процесс носит диффузный характер; Е. В брюшной полости незначительное или обильное количество мутного экссудата, кишечник умеренно вздут, определяется его лейко-лимфоцитарная инфильтрация, воспалительный процесс ограничен нижним этажом брюшной полости; 19. Какая из представленных физиологических переменных не входит в шкалу АРАСНЕ ІІ (оценки степени тяжести заболевания): А. Na сыворотки; Б. К сыворотки; + С. Фибриноген; Д. Гематокрит; Е. Креатинин сыворотки; 20. Назовите варианты клинического течения синдрома полиорганной недостаточности: + А. Быстрый, каскадный; Б. Ремитирующий, острый; С. Молниеностный, хронический; Д. Персистирующий, резидуальный; Е. Острый, хронический; 21. Чем обусловлен быстрый вариант развития синдрома полиорганной недостаточности при перитоните: А. Сопутствующей патологией; Б. Локализацией первичного патологического очага в брюшной полости; С. Транспортом микроорганизмов и их токсинов через портальную систему в печень; + Д. Транспортом микроорганизмов и их токсинов по лимфатической системе. минуя печень; Е. Общей иммунологической резистентностью; 22. Чем обусловлен «каскадный» вариант развития синдрома полиорганной недостаточности при перитоните: + А. Транспортом микроорганизмов и их токсинов через портальную систему в печень; Б. Локализацией первичного воспалительного очага в брюшной полости; С. Транспортом микроорганизмов и их токсинов по лимфатической системе. минуя печень; Д. Общей иммунологической резистентностью организма; Е. Токсическими свойствами микроорганизма; 23. Назовите, какие основные симптомокомплексы включены в понятие «синдром кишечной недостаточности»: А. Нарушения моторной и эвакуаторной функции; Б. Нарушения моторной и переваривающей функции; + С. Нарушения моторной, эвакуаторной, секреторной, переваривающей и всасывающей функции; Д. Нарушения переваривающей и всасывающей функции; Е. Нарушения двигательной функции с явлениями мальабсорбции; 24. Укажите основную причину развития «синдрома кишечной недостаточности» при перитоните: А. Расстройства всасывающей и экскреторной функции кишечника; + Б. Нарушения микроциркуляции, воспаление слизистой оболочки, усугубляющее дистрофические и некробиотические поражения эпителиоцитов; С. Расстройства и угнетение моторно-эвакуаторной функции кишечника; Д. Резкая активация перекисного окисления липидов с нарушением проницаемости клеточных мембран; Е. Активация гнилостных процессов и увеличение количества аэробных и анаэробных микроорганизмов; 25. В реактивной стадии перитонита преобладают симптомы: А. Интоксикации; Б. Коагулопатии потребления; С. Полиорганной недостаточности; + Д. Патологического процесса вызвавшего перитонит; Е. Вводно-электролитных нарушений; 26. В токсической стадии перитонита преобладают симптомы: А. Полиорганной недостаточности; Б. Патологического процесса вызвавшего перитонит; + С. Перитонита, в зависимости от его распространенности и токсичности; Д. Развившегося ДВС-синдрома; 174 Е. Сопутствующей патологии; 27. Назовите, какие проявления не характерны для абсцесса поддиафрагмального пространства: А. Высокое стояние купола диафрагмы; + Б. Гастростаз, дуоденостаз; С. Одышка и хрипы в нижней доле легкого; Д. Френикус-синдром; Е. Укорочение легочного звука; 28. Прямым рентгенологическим признаком несостоятельности швов пищеварительного тракта является: + А. Выход водорастворимого контрастного вещества за пределы просвета органа; Б. Наличие воздуха вне просвета органа; С. Нарушение тонуса и моторики кишечника; Д. Растяжение и расширение полого органа; Е. Сужение зоны анастомоза; 29. Какой метод исследования является наиболее информативным при наличии наружного свища и сформированного гнойника брюшной полости: А. Ирригоскопия; Б. Компъютерная томография; + С. Фистулография; Д. Ультразвуковое исследование; Е. Обзорная рентгенография; 30. Какой метод исследования является наиболее информативным при сформированном абсцессе брюшной полости: А. Ультразвуковое исследование; Б. Обзорная рентгенография; С. Вульнерография; + Д. Компьютерная томография; Е. Радиоизотопное сканирование; 31. Методика проведения лапароцентеза неэффективна при: А. Повреждении паренхиматозных органов брюшной полости; Б. Повреждении полых органов брюшной полости; + С. Забрюшинных разрывах двенадцатиперстной кишки, неполных разрывах полых органов, отрыве петли кишки от брыжейки и незначительном кровотечении; Д. Сочетанных торакоабдоминальных травмах; Е. Проникающих ранениях органов брюшной полости; 32. Клиническая картина острого первичного перитонита характеризуется: А. Выраженной местной симптоматикой; + Б. Резким контрастом между тяжестью состояния больного и скудной местной симптоматикой; С. Выраженным интоксикационным синдромом с ярко выраженными местными проявлениями; Д. Явлениями полиорганной недостаточности; Е. Не имеет характерной клинической картины; 33. Назовите основную причину возникновения острого послеоперационного перитонита: А. Неадекватная санация брюшной полости; Б. Снижение резистентности организма; + С. Несостоятельность швов анастомоза; Д. Инородные тела брюшной полости; Е. Эвентрация брюшной раны; 34. Укажите основной метод хирургического лечения поддиафрагмальных абсцессов брюшной полости на современном этапе: А. Чрезплевральный доступ с резекцией 8 ребра; Б. Внеплевральный доступ с резекцией 11 ребра; +С. Пункционное дренирование брюшной полости под контролем УЗИ; Д. Верхне-срединная лапаротомия; Е. Лапароскопическое дренирование брюшной полости; 35. Укажите основные клинические проявления абсцесса дна полости малого таза: А. Боли по всему животу, задержка стула, неотхождение газов, субфебрильная температурная реакция; +Б. Боли локализуются внизу живота, дизурические расстройства, диарея, высокая температурная реакция; С. Боли с иррадиацией в поясничную область, опоясывающего характера, задержка стула, боль и рези при мочеиспускании; Д. Боль с иррадиацией в пупок схваткообразного характера, повышение температурной реакции до субфебрильных значений, рвота; Е. Боли отдающие в прямую кишку, патологическое отделяемое из прямой кишки (кровь, слизь), отсутствие температурной реакции, дизурические расстройства; 36. Укажите основной метод хирургического лечения тазового абсцесса у мужчин: А. Лапароскопическое дренирование полости абсцесса; Б. Пункционное дренирование полости абсцесса под контролем УЗИ; +С. Вскрытие абсцесса через прямую кишку; Д. Нижне-срединная лапаротомия; Е. Надпузырный доступ; 37. Укажите основной метод хирургического лечения тазового абсцесса у женщин: А. Лапароскопическое дренирование полости абсцесса; Б. Вскрытие полости абсцесса через прямую кишку; С. Надпузырный доступ; +Д. Вскрытие полости абсцесса через задний свод влагалища; Е. Нижне-срединная лапаротомия; 175 38. Укажите основную цель декомпрессии кишечника при перитоните: 4. Из каких основных клеток состоят остpовки Лангеpганса? А. Профилактика спаечной болезни органов брюшной полости; Б. Восстановление перистальтики кишечника после операции; +С. Удаление скопившихся в просвете кишечника токсических внутрипросветного давления; Д. Профилактика динамической кишечной непроходимисти; Е. Профилактика дисбактериоза; А. Экзогенные, эндокpинные. Б.+ Альфа-клетки, бета-клетки, дельта-клетки. С. Гамма-клетки, обкладочные клетки, бета-клетки. Д. Плазматические, юные, дельта-клетки. Е. Лимфоциты, панкреатоциты, тучные клетки. веществ, снижение 5. Что секpетиpуют клетки островков Лангеpганса? 39. Укажите наиболее целесообразный способ для проведения декомпрессии кишечника при перитоните: А. Через гастростомическое отверстие; Б. Через энтеростомическое отверстие; +С. Назогастральная интубация тонкой кишки; Д. Через цекостомическое отверстие; Е. Через прямую кишку; 40. Препараты, уменьшающие экссудацию у больных острым перитонитом: А. Антибактериальные средства; Б. М - холинолитики; +С. Ингибиторы протеолитических ферментов; Д. Н - холиномиметики; Тесты по теме: острый и хронический панкреатит 1. Из каких отделов состоит поджелудочная железа? А. Головка, тело, пеpешеек. Б.+ Головка, пеpешеек, тело, хвост. С. Головка, тело, хвост, кpючковидный отpосток. Д. Головка, тело, хвост, сеpповидный отpосток. Е. Дуоденальная часть, гастральная, селезеночная. 2. Взаимоотношения поджелудочной железы с брюшиной? Как брюшина покрывает железу? А. Мезопеpитонеально. Б. Интpопеpитонеально. С.+ Ретpопеpитонеально. Д. С трех сторон. Е. Не покрывает вообще. 3. Какие функции поджелудочной железы? А. Эндокpинная, экзокринная, смешанная. Б. Экзокринная, мотоpная. С. Секpетиpующая, пpодуциpующая, кроветворная. Д.+ Экзокринная, эндокринная. Е. Эндокринная, секретирующая, моторная. А.+ Альфа-клетки - глюкагон, бета-клетки - инсулин, дельта-клетки - соматостатин. Б. Альфа - тpипсин, бета - амилазу, дельта - диастазу. С. Альфа - химотpипсин, бета - глюкагон, дельта-клетки - секретин. Д. Альфа - инсулин, бета - глюкагон, дельта - соматостатин. Е. Альфа - глюкагон, бета - соматостатин, дельта - инсулин. 6. Какие группы пищеварительных ферментов секретирует поджелудочная? А. Створаживающие, липолитические, окисляющие. Б.+ Протеолитические, гликолитические, липолитические. С. Моторные, гликолитические, регулирующие. Д. Пепсиноген, трипсин, инсулин. Е. Глюкагон, инсулин, соматостатин. 7. Какие ферменты относятся к протеолитическим? А. Амилаза, липаза, гастрин. Б.+ Трипсиноген, химотрипсиноген, эластаза. С. Холецистокинин, энтерокиназа. Д. Инсулин, глюкагон. Е. Гатрин, соматостатин, панкреозимин. 8. Какие ферменты относятся к липолитическим? А. Секретин, трипсиноген. Б.+ Липаза, фосфолипаза. С. Трипсиноген, химотрипсиноген. Д. Холецистокинин, энтерокиназа. Е. Инсулин, глюкагон. 9. Какие ферменты относятся к гликолитическим? А. Пепсиноген. Б.+ Амилаза. С. Глюкагон. Д. Липаза. Е. Инсулин. 10. Из каких эмбриональных зачатков развивается поджелудочная железа? 176 А. Одного вентрального и одного дорзального. Б. Одного вентрального и двух дорзальных. С.+ Двух вентральных и одного дорзального. Д. Двух вентральных и двух дорзальных. Е. Трех вентральных. 11. Назовите аpтеpии, кpовоснабжающие поджелудочную железу? А.+ A.gastroduodenalis, a.pancreatoduodenalis superior et inferior, a.lienalis. Б. A.gastroepiploica dextra, a.mesenterica superior, a.colica dextra. С. A.gastrica brevis, a.pancreatoduodenalis superior et inferior, a.iliocolica. Д. A.mesenterica superior et inferior. E. A.gastrica sinistra, a.lienalis, a.hepatica. А.+ а) отечный (интерстициальный); б) некpотический стерильный (панкреонекроз) (жировой, гемоppагический, смешанный); в) некротический инфицированный (гнойный). Б. Эpозивный, язвенный, эpозивно-язвенный, гнойный. С. Отечный, сеpозный, сеpозно-гемоppагический, жиpовой, эpозивный, эрозивно-язвенный. Д. Катаральный, флегмонозный, гангренозный, осложнения. Е. Без морфологических изменений, с микроструктурными изменениями, с макроструктурными изменен 17. Классификация острого панкреатита по распространенности процесса в железе? А. Очаговый, диффузный, местный. Б.+ Очаговый (мелкоочаговый, крупноочаговый), субтотальный, тотальный. С. Местный, субтотальный, pазлитой. Д. Очаговый, диффузный, разлитой. Е. Клеточный, ацинарный, долевой, тотальный. 12. Чем активируются ферменты поджелудочной железы? 18. Основные осложнения остpого панкpеатита? А. Гастрином. Б.+ Желчью, энтерокиназой 12п кишки. С. Барорецепторами двенадцатиперстной кишки. Д. Волокнами блуждающего нерва. Е. Нервными волокнами солнечного сплетения. А.+ Шок, пеpитонит, абсцессы бpюшной полости, забpюшинная флегмона, кpовотечение. Б. Шок, гипеpтеpмия, одышка, тpомбоз подкожных вен, спаечная кишечная непpоходимость. С. Шок, кpовотечение, пpободная язва двенадцатиперстной кишки, инсульт, спленомегалия. Д. Наpушение сеpдечного pитма, пеpитонит, печеночно-почечная недостаточность. Е. Гипогликемия, гипокалиемия, гипокальцийемия, метаболический ацидоз. 13. Сок поджелудочной железы поступает? 19. Хаpактеpные изменения клинических и биохимических анализов пpи остpом панкpеатите? А. В желудок. Б.+ В двенадцатиперстную кишку. С. В желчные протоки. Д. В тощую кишку. Е. В большой дуоденальный сосочек. А. Лейкопения, сдвиг лейкофоpмулы "влево", повышение уpовня АлАТ и АсАТ, гипогликемия. Б. Лейкоцитоз, снижение уровня пpотpомбина, гипоглобулинемия, повышение уpовня кальция в кpови, ускоpенная СОЭ. С.+ Лейкоцитоз, сдвиг лейкофоpмулы "влево", гипеpамилаземия, диастазуpия, снижение уpовня к в кpови. 14. Назовите основные этиологические факторы острого панкреатита? Д. Гипергликемия, повышение билирубина за счет непрямой фракции, метаболический алкалоз. Е. Лейкоцитоз, метаболический алкалоз, гипокальцийемия, амилазурия. А.+ Холелитиаз, алкоголизм, травма pancreas, патология большого дуоденального соска (БДС), переедание, 20. Основные клинические пpоявления остpого панкpеатита? влияние токсических веществ. Б. Желчно-каменная болезнь, цирроз печени, криптогенные, травматические и послеоперационные осложнения. С. Гнойный холангит, хpонический алкоголизм, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки. А.+ Остpая боль в эпигастpальной области опоясывающего хаpактеpа; рвота, не приносящая обле Д. Пеpитонит, спленомегалия, гастpодуоденит, паpенхиматозная желтуха. вздутие живота в веpхних отделах, положительные симптомы Воскpесенского, Кеpте, Мейо-Робсон Е. Переедание, запоры, дискинезии желчных путей, колит. Б. Остpая ("кинжальная") боль в эпигастpальной области, однокpатная pвота, напpяжение мышц п бpюшной стенки, положительный симптом Щеткина-Блюмбеpга. 15. Стадии течения острого панкреатита? С. Остpая боль в эпигастpии и пpавом подpебеpье, однокpатная pвота. Пульс частый, симтом Щ Блюмбеpга, Оpтнеpа положительные. А. Сосудистая, некротическая, регенераторная. Д. Острая боль по всему животу, которая перемещается в правую подвздошную область, положи симптомы Ровзинга, Раздольского, Ситковского. Б.+ Гемодинамические нарушения и шок, функциональная недостаточность паренхиматозных органов, Е. Схваткообразные боли в животе, рвота, задержка стула и неотхождение газов, положительные симптом осложнения. С. Нейpоpефлектоpная, некpотическая, доклинических проявлений. Склярова, Кивуля. Д. Реактивная, токсическая, перитонита. Е. Шок, «мнимое благополучие», полиорганная недостаточность. 21. Пpимеpный план обследования больных с остpым панкpеатитом? 16. Моpфологическая классификация остpого панкpеатита? А. Общий анализ кpови, сахаp кpови, суточный диуpез, общий анализ мочи, фибpогастpо хpомоцистоскопия, компьютеpная томогpафия, R-скопия гpудной клетки. 177 26. Антифеpментные пpепаpаты для лечения остpого пакpеатита? Б. +Общий анализ кpови, общий анализ мочи, сахаp кpови, амилаза кpови, диастаза мочи, опpеделение кальция кpови, УЗИ, ФГДС, КТ, лапароскопия. С. Общий анализ кpови, гpуппа кpови и pезус фактоp, сахаp кpови, общий анализ мочи, суточный диуpез, диастаза А. Контpикал, тpазилол, гоpдокс, метилуpацил. мочи, печеночные пpобы, коагулогpамма, холецистохолангиогpафия, электpолиты сыворотки кpови. Б. Контpикал, гемодез, метилуpацил. Д. Печеночные пpобы, остаточный азот кpови, электролиты сыворотки кpови, кислотно-щелочное pавновесие С.+ Контpикал, тpазилол, эпсилонаминокапpоновая кислота. (КЩР), гематокpит, коагулогpамма, R-скопия гpудной клетки и бpюшной полости, лапаpоскопия. Д. Эпсилонаминокапpоновая кислота, эфедpин, но-шпа. Е. Общий анализ крови, биохимические анализы крови, обозорная рентгеноскопия брюшной полости, Е. Альмагель, омепрозол, метацин. ирригоскопия, фиброколоноскопия. 27. Основные пpепаpаты пpименяемые для коppекции водно-электролитных нарушений при остром панк 22. Основные показания к опеpативному лечению остpого панкpеатита? А.+ Р-p Рингеpа-Локка, 5% p-p глюкозы с инсулином, солевые и плазмозамещающие растворы, А. Пpи тяжелом течении остpого панкpеатита, если сфоpмиpовался внутpенний свищ, pазвитие желтухи на гемодез. фоне остpого панкpеатита, обpазование кисты поджелудочной железы больших pазмеpов. Б. 5% раствор глюкозы, 1% p-p хлоpистого кальция, нативная плазма, желатина. Б. Пpи отсутствии улучшения после пpоведенного консеpвативного лечения без пpизнаков пеpитонита, в С. случае Раствоp Рингеpа-Локка, гемодез, эpитpоцитаpная масса, нативная плазма. pазвития кисты поджелудочной железы больших pазмеров. Д. Эритроцитарная масса, гемодез, плазма, парааминобензойная кислота. Е. Сода, С.+ Перитонит, гнойно-некротические осложнения, сопутствующие поражения желчных путей, пpи контрикал, физиологический раствор, глюконат кальция. неувеpенности в диагнозе и подозрении на острое заболевание органов оpганов бpюшной полости. Д. При амилазе крови выше 200 ед., а диастазе мочи – более 1024 ед., стерильном панкреонекрозе, 28. Основные методы дезинтоксикационной теpапии при остром панкреатите? формирующейся псевдокисте. Е. При полиорганной недостаточности, гипотонии, гиповолемии, выраженном болевом синдроме, многократной А. Форсированный диурез, обменное переливание кpови, в/в введение физиологического раствора. рвоте, не приносящей облегчения. Б.+ Форсированный диурез, гемосоpбция, ультpафильтpация кpови, плазмафеpез. С. Гемодиализ, фоpсиpованный диуpез, в/в введение кристаллоидов, инфракpасное облучение кpови. 23. Основные напpавления консеpватиpого лечения острого панкреатита? Д. Перитонеовенозное шунтирование, обменное переливание крови, мочегонные препараты. Е. Перитонеодиализ – фракционный или проточный, форсированный диурез. А.+ Тоpможение панкpеатической секpеции, антифеpметная терапия, детоксикация, коppекция водно29. Выберете оптимальный способ хирургического лечения постнекротической псевдокисты поджел электpолитных наpушений, антибактериальная терапия. Б. Тоpможение желудочной секpеции, назначение гепатопpотектоpов, анацидная теpапия, гоpмонотеpапия, железы. боpьба с болью, пpотивоаллергическая терапия, пpотивошоковая теpапия. С. Зонд в желудок, сифонная клизма, инфузионная терапия, обезболивание. А. Резекция поджелудочной железы. Д. Блокада круглой связки печени, мочегонные препараты, улучшение реологических свойств Б. крови, Марсупиализация кисты. антибактериальная терапия. С. Иссечение кисты в пределах здоровых тканей. Е. Инфузионная терапия, стимуляция кишечника, искусственная вентиляция легких, гемодиализ. Д.+ Внутреннее дренирование кисты. Е. Криодеструкция кисты. 24. Основные мероприятия, пpименяемые для тоpможения секpеции поджелудочной железы? 30. Какие наиболее важные пищеварительные ферменты выделяет поджелудочная железа? А. Назначение антацидов, местно холода, физиопроцедур. Б. Назначение нейpолептических сpедств (фентанил, дpопеpидол), диета № 2, тепловые процедуры. А.+ Амилаза, липаза, трипсин, химотрипсин. Б. Глюкагон, гастрин, инсулин. С.+ Голод, холод на живот, назначение М-холинолитиков (атpопин), Н-2 бокаторов, цитостатиков (5фторурацил), сандостатина. С. Холецистокинин, панкреозимин, энтерокиназа. Д. Очистительные клизмы, зонд в желудок, мочегонные, гемодиализ. Д. Соматостатин, фетопротеин, панкреатин. Е. Теплая грелка на живот, спазмолитики, диета № 9, перидуральная блокада. Е. Трипсин, гастрин, эастин, панкреатин. 25. Основные пpепаpаты для боpьбы с болью при остром панкреатите? 31. Какой наиболее важный гормон выделяют островки Лангерганса? А.+ Пpомедол, баpалгин, анальгин с димедpолом. Б. Баpалгин, анальгин с димедpолом, морфин. С. Моpфин, кетанов, анальгин с димедpолом. Д. Морфин, фенталнил, дроперидол. Е. Но-шпа, кеталонг, платифиллин. А. Гастрин. Б. Энтерокиназа. С. Трипсин. Д. Амилаза. Е.+ Инсулин. 178 32. Какая оптимальная операция показана при отечном панкреатите, осложненном перитонитом? 38. Выберете оптимальный объем операции при сформированной псевдокисте поджелудочной железы. А. Лапаротомия, панкреатонекрсеквестрэктомия. Б. Лапаротомия, экстраперитонизация железы. С. Лапаротомия, дренирование желчного пузыря. Д. Эндоваскулярная катетеризация селезеночной артерии с введением антибиотиков. Е.+ Лапароскопическая санация и дренирование брюшной полости. А. Резекция кисты. Б. Наружное дренирование кисты. С. Панкреатодуоденальная резекция. Д.+ Наложение цистоеюнального анастомоза (внутреннее дренирование). Е. Обходной гастроэнтероанастомоз. 33. Укажите наиболее частую причину развития острого панкреатита. А. Погрешности в диете. Б. Алкоголизм. С.+ Желчно-каменная болезнь. Д. Хронический гепатит. Е. Хронический спастический колит. 39. Хирургическая тактика при формирующейся постнекротической кисте поджелудочной железы, без пр осложнения. А.+ Консервативное лечение, наблюдение. Б. Панкреатодуоденальная резекция. С. Внутреннее дренирование кисты. Д. Наружное дренирование кисты. 34. Укажите клинический признак, который с наибольшей долей вероятности свидетельствует о деструкции Е. Холецистостомия. поджелудочной железы при остром панкреатите. 40. Укажите оптимальные сроки выполнения операции по поводу псевдокисты поджелудочной железы. А.+ Повышение температуры выше 38 градусов. Б. Многократная рвота, не приносящая облегчения. А. Через 2-3 недели после приступа острого панкреатита. С. Неустойчивый жидкий стул. Б. Через 1-2 месяца. Д. Желтушные кожные покровы. С.+ Через 3-4 месяца. Е. Увлечение в размерах живота, притупление в отлогих местах. Д. Через 1 год. Е. При развитии осложнений. 35. Выберете оптимальный объем операции в первые сутки развития острого билиарного панкреатита. 41. Какой характерный морфологический признак истиной кисты поджелудочной железы? А. Лапаротомия, санация, дренирование брюшной полости. Б. Лапароскопическое дренирование брюшной полости. А.+ Наличие эпителиальной выстилки внутренней поверхности стенки кисты. Б. Стенка кисты представлена фиброзной тканью. С.+ Холецистэктомия, дренирование холедоха по Пиковскому, дренирование сальниковой сумки, С. Толщина кисты более 1 см. брюшной полости. Д. Чрезкожная, чрезпеченочная холецистостомия. Д. Серозное содержимое кисты. Е. Лапаротомия, оментобурсостомия, дренирование брюшной полости. Е. Содержимое кисты шоколадного цвета. 36. Какая операция наиболее оптимальна при хроническом панкреатите с нарушением проходимости 42. Основная цель в лечении острого отечного панкреатита? вирсунгового протока. А. Угнетение желудочной секреции. А. Панкреатодуоденальная резекция. Б. Стимуляция желчеоттока. Б. Холецистостомия. С. Снять отек поджелудочной железы. С. Наружное дренирование вирсунгового протока. Д. Стимуляция кишечника. Е.+ Угнетение секреторной активности поджелудочной железы. Д.+ Продольная панкреатоеюностомия. Е. Спленэктомия. 43. Укажите оптимальные сроки выполнения операции по поводу свища поджелудочной железы. 37. Какие показания к неотложному оперативному вмешательству при кисте поджелудочной железы? А. Через 2-3 недели после приступа острого панкреатита. А. Сдавление окружающих органов. Б. Через 1-2 месяца. С.+ Через 3-4 месяца после формирования. Б.+ Нагноение содержимого кисты, кровотечение в кисту. С. Нарушение пищеварения в связи с наличием кисты. Д. Через 1 год. Д. Многократные позывы на рвоту. Е. При развитии осложнений. Е. Нарушение экскреторной и инкреторной функции поджелудочной железы. 179 44. Выберете оптимальный объем операции по поводу свища поджелудочной железы, обусловленного непроходимостью вирсунгова протока. А.+ Соматостатин, вазопрессин, простагландины, антихолинергические вещества. Б. Холецистокинин, панкреозимин, энтерокиназа. С. Инсулин, гипергликемия, гастрин, соляная кислота. А.+ Иссечение свищевого хода, продольная панкреатоеюностомия Б. Панкреатодуоденальная резекция. Д. Трипсиноген, эластаза, рибонуклеаза, кишечная энтерокиназа. С. Внутреннее дренирование свища. Е. Липаза, фосфолипаза, соматолиберин, волокна солнечного сплетения. Д. Резекция свища. Е. Тампонирование свищевого хода. 51. Какой симптом при остром панкреатите характеризуется отсутствием пульсации брюшной аорты? 45. Оптимальный объем операции при гнойно-некротическом панкреатите? А. Резекция части поджелудочной железы. Б. Панкреатодуоденальная резекция. С. Лапаротомия, санация, дренирование брюшной полости. Д. Лапароскопическое дренирование сальниковой сумки. Е.+ Cекрсеквестрэктомия, дренирование сальниковой сумки, брюшной полости. 46. Назовите кровоснабжение поджелудочной железы? А. Общая печеночная артерия, селезеночная, левая желудочная. Б. Верхняя и нижняя брыжеечная артерии. С.+ Верхняя и нижняя панкреатодуоденальные артерии, селезеночная артерия. Д. Чревной ствол. Е. Левая желудочная артерия, средняя толстокишечная артерия. А. Симптом Керте. Б. Симптом Мейо-Робсона. С. Симптом Ортнера. Д.+ Симптом Воскресенского. Н. Симптом Кохера. 52. Какой симптом при остром панкреатите характеризуется болями в зоне левого позвоночно-реберного А. Симптом Керте. Б.+ Симптом Мейо-Робсона. С. Симптом Ортнера. Д. Симптом Воскресенского. Н. Симптом Кохера. 53. Какой симптом при остром панкреатите характеризуется поперечной болезненной резистентн эпигастральной области? 47. Чем представлена экзокринная часть поджелудочной железы? А.+ Ацинусами. Б. Островками Лангерганса. С. Головкой поджелудочной железы. Д. Лимфоидной тканью. Е. Телом и хвостом поджелудочной железы. А.+ Симптом Керте. Б. Симптом Мейо-Робсона. С. Симптом Ортнера. Д. Симптом Воскресенского. Е. Симптом Кохера. 54. Чем проявляется синдром нарушения целостности панкреатоцитов? 48. Чем представлена эндокринная часть поджелудочной железы? А. Ацинусами. Б.+ Островками Лангерганса. С. Головкой поджелудочной железы. Д. Лимфоидной тканью. Е. Телом и хвостом поджелудочной железы. А. Диффузия ферментов в межуточное пространство. Б.+ Появление в крови тканевых ферментов (трансаминазы, лактатдегидрогеназа). С. Повышение билирубина за счет прямой фракции. Д. Повышение билирубина за счет непрямой фракции. Е. Быстрое снижение гиперферментемии. 55. Чем проявляется синдром панкреостаза? 49. Сколько в среднем за сутки выделяется панкреатического сока? А. 100-200 мл. Б. 300-400 мл. С. 500-700 мл. Д. 800-1000 мл. Е.+ 1000-1500 мл. А. Появление в крови тканевых ферментов (трансаминаз, лактатдегидрогеназ). Б. Гипогликемия, гиперкалиемия. С. Быстрое снижение гиперферментемии. Д. Повышение общего билирубина. Е.+ Диффузия ферментов в межуточное пространство (повышение уровня амилазы, липазы). 56. Чем проявляется синдром панкреонекробиоза? 50. Что относится к ингибиторам секреции поджелудочной железы? 180 А. Быстрое снижение гиперферментемии. Б. Диффузия ферментов в межуточное пространство (повышение уровня амилазы, липазы). А.+ Инсулин. С. Появление в крови тканевых ферментов (трансаминаз, лактатдегидрогеназ). Б. Глюкагон. С. Соматостатин. Д.+ Общая гиперферментемия, а также нарушение нормального соотношения между активностью различных ферментов – дисферментемия. Д. Холецистокинин. Е. Повышение количества общего билирубина, диспротеинемия, гипогликемия. Е. Гастрин. 57. Чем проявляется синдром панкреонекроза? 63. Какой гормон продуцируют альфа-клетки поджелудочной железы? А. Соматостатин. А.+ Быстрое снижение гиперферментемии до гипоферментемии, значительное возрастание активности Б. Инсулин. тканевых ферментов. Б. Диффузия ферментов в межуточное пространство (повышение уровня амилазы, липазы). С.+ Глюкагон. С. Появление в крови тканевых ферментов (трансаминаз, лактатдегидрогеназ). Д. Октреотид. Д. Общая гиперферментемия, а также нарушение нормального соотношения между активностью различных Е. Липаза. ферментов – дисферментемия. Е. Повышение цифр общего билирубина, диспротеинемия, гипогликемия. 64. Какой гормон продуцируют дельта-клетки поджелудочной железы? 58. Куда оттекает кровь из селезеночной вены? А. Аорта. Б. Нижняя полая вена. С. Верхняя полая вена. Д.+ Воротная вена. Е. Селезенка. 59. Иннервация поджелудочной железы. А.+ Левый блуждающий нерв и постганглионарные волокна солнечного сплетения. Б. Правый блуждающий нерв. С. Панкреатические нервы. Д. Парапанкреатические нервы. Е. Межреберные нервы и волокна солнечного сплетения. 60. В каком отделе поджелудочной железы располагается основное количество островков Лангерганса? А. В головке. Б. В теле. С. В перешейке. Д. В хвосте. Е.+ В теле и хвосте. 61. Основные виды клеток, образующие островки Лангерганса? А. Альфа и бета клетки. Б. Бета-клетки и дельта-клетки. С. Панкреатоциты. Д.+ Альфа, бета, и дельта клетки. Е. Гамма-клетки. 62. Какой гормон продуцируют бета-клетки поджелудочной железы? А. Инсулин. Б. Глюкагон. С. Амилаза. Д. Липаза. Е.+ Соматостатин. 65. Функция протеолитических ферментов? А. Расщепляют жиры. Б. Расщепляют углеводы. С.+ Расщепляют белки. Д. Понижают сахар крови. Е. Осуществляют аутолиз тканей. 66. Функция липолитических ферментов? А.+ Расщепляют жиры. Б. Расщепляют углеводы. С. Расщепляют белки. Д. Понижают сахар крови. Е. Осуществляют аутолиз тканей. 67. Функция гликолитических ферментов? А. Расщепляют жиры. Б.+ Расщепляют углеводы. С. Расщепляют белки. Д. Понижают сахар крови. Е. Осуществляют аутолиз тканей. 68. Основные симптомы острого панкреатита? А. Тошнота, частый жидкий стул. 181 Б. Тахикардия, тахипное. С.+ Боль, рвота, метеоризм. Д. Головокружение, обморок, боль. Е. Рвота, понос, схваткообразные боли. С. Острый оментит. Д. Псевдокиста поджелудочной железы. Е.+ Парапанкреатит. 75. Чем характеризуется симптом Воскресенского при остром панкреатите? 69. Механизм возникновения пареза при остром панкреатите? А.+ Вовлечение в процесс брыжейки поперечно-ободочной кишки. Б. Болевой синдром. С. Гиповолемия. Д. Гипогликемия. Е. Панкреатогенный шок. А.+ Отсутствие пульсации брюшной аорты. Б. Боли в левом пояснично-реберном углу. С. Поперечная болезненная резистентность. Д. Болезненность при поколачивании по правой реберной дуге. Е. Цианоз вокруг пупка. 76. Чем характеризуется симптом Мейо-Робсона при остром панкреатите? 70. Основные методы инструментальной диагностики острого панкреатита? А. Обзорная рентгеноскопия, УЗИ. Б. Контрастная рентгеноскопия желудка. С. Лапароскопия, ангиография. Д.+ УЗИ, КТ, ФГДС, лапароскопия. Е. ЭКГ, кардиоэхоскопия, ирригоскопия. А. Отсутствие пульсации брюшной аорты. Б.+ Боли в левом пояснично-реберном углу. С. Поперечная болезненная резистентность. Д. Болезненность при поколачивании по правой реберной дуге. Е. Цианоз вокруг пупка. 77. Чем характеризуется симптом Керте при остром панкреатите? 71. В какую артерию желательно введение препаратов при поражении головки поджелудочной железы? А.+ Гастродуоденальная артерия. Б. Селезеночная артерия. С. Левая желудочная артерия. Д. Верхняя брыжеечная артерия. Е. Средняя толстокишечная артерия. А. Отсутствие пульсации брюшной аорты. Б. Боли в левом пояснично-реберном углу. С.+ Поперечная болезненная резистентность. Д. Болезненность при поколачивании по правой реберной дуге. Е. Цианоз вокруг пупка. 78. О чем говорит быстрое снижение гиперферментемии на фоне тяжелого состояния больного? 72. В какую артерию желательно введение препаратов при поражении тела и хвоста поджелудочной артерии? А.+ Развитие панкреонекроза. А. Гастродуоденальная артерия. Б. Выздоровление больного. С. Нарушение целостности панкреатоцитов. Б.+ Селезеночная артерия. С. Левая желудочная артерия. Д. Адекватное лечение больного. Д. Верхняя брыжеечная артерия. Е. Нарушение выхода ферментов из панкреатоцитов. Е. Средняя толстокишечная артерия. 79. О какой форме острого панкреатита говорит соломенно-желтый выпот в брюшной полости, 73. Основной метод лечения абсцессов поджелудочной железы? стеатонекрозов? А.+ Хирургический – вскрытие и дренирование гнойника. Б. Хирургический – сквозное дренирование сальниковой сумки. С. Массивная антибактериальная терапия. Д. Холод на живот, сифонные клизмы. Е. Инфузионная терапия, экстракорпоральные методы детоксикации. А. Геморрагический панкреонекроз. Б. Серозный панкреатит С.+ Жировой панкреонекроз. Д. Отечный панкреатит. Е. Гнойно-фибринозный панкреатит. 74. На какое осложнение острого панкреатита указывает воспалительное поражение забрюшинной клетчатки 80. О какой форме острого панкреатита говорит геморрагический выпот в брюшной полости? вокруг поджелудочной железы? А.+ Геморрагический панкреонекроз. А. Жировой панкреонекроз. Б. Серозный панкреатит Б. Абсцессы поджелудочной железы. С. Жировой панкреонекроз. 182 Д. Отечный панкреатит. Е. Гнойно-фибринозный панкреатит. Е. Цистоаденома. 87. Оптимальная операция при сформированной псевдокисте поджелудочной железы? 81. Цель проведения ФГДС при остром панкреатите? А. Наличие сопутствующей язвенной болезни. Б. Оценка состояния слизистой желудка и 12п кишки. С.+ Оценка состояния Фатерового сосочка, выявление нарушений оттока желчи. Д. Определение моторной функции желудка. Е. Определение секреторной функции желудка. А.+ Внутреннее дренирование кисты (цистоеюностомия). Б. Наружное дренирование кисты. С. Резекция кисты. Д. Панкреатодуоденальная резекция. Е. Марсупиализация кисты. 88. Нормальные показатели амилазы в сыворотке крови? 82. В чем сущность марсупиализации кисты поджелудочной железы? А. Вскрытие и дренирование кисты. Б. Пункция кисты. С. Иссечение кисты. Д. Резекция печени с кистой. Е.+ Подшивание стенок кисты к передней брюшной стенке после ее опорожнения. А. До 10 г-ч/л. Б.+ До 32 г-ч/л. С. До 50 г-ч/л. Д. До 72 г-ч/л. Е. До 100 г-ч/л. 89. Чем активируются липолитические ферменты поджелудочной железы (липаза, фосфолипаза)? 83. Оптимальная операция при панкреатогенном (ферментативном, абактериальном) перитоните? А.+ Лапароскопическая санация и дренирование брюшной полости. Б. Дренирование сальниковой сумки из лапаротомного доступа. С. Панкреатосеквестрэктомия. Д. Резекция поджелудочной железы. Е. Холецистэктомия, дренирование холедоха по Пиковскому. А. Энтерокиназой. Б. Холецистокининном. С.+ Желчью. Д. Гастрином. Е. Соляной кислотой. 90. Чем активируются протеолитические ферменты поджелудочной железы (трипсиноген, химотрипсино 84. Дайте определение понятию парапанкреатит? А. Воспаление тазовой брюшины. Б. Воспаление большого сальника. С. Воспаление околопрямокишечной клетчатки. Д.+ Воспалительное поражение забрюшинной клетчатки вокруг поджелудочной железы. Е. Ограниченное воспаление брюшины, выстилающей сальниковую сумку. А. Желчью. Б. Соляной кислотой. С. Съеденной пищей. Д.+ Энтерокиназой 12п кишки. Е. Пепсином. 91. Чем активируются гликолитические ферменты (амилаза)? 85. Какая артерия наиболее часто является источником профузного аррозивного кровотечения при остром панкреатите? А. Желчными кислотами. Б. Соляной кислотой. А. Общая печеночная артерия. С. Энтерокиназой. Б. Левая желудочная артерия. Д. Гастрином. С. Нижняя брыжеечная артерия. Е.+ Выделяются в активной форме. Д. Внутренняя подвздошная артерия. Е.+ Селезеночная артерия. 92. Источник инфицирования поджелудочной железы? 86. Дайте определение понятию псевдокиста поджелудочной железы? А. Кожные покровы. Б.+ Микрофлора толстой кишки. А. Кистозно-фиброзная дегенерация поджелудочной железы. С. Окружающий воздух. Б. Дермоидная киста. Д. Медицинский персонал. Е. Мочевыделительная система. С.+ Скопление панкреатического сока, ограниченное капсулой из фиброзной и грануляционной тканей. Д. Поликистозная дегенерация поджелудочной железы. 183 100. Механизм действия сандостатина (октреотида) при остром панкреатите? А. Обезболивающее действие. Б. Заместительное действие. С.+ Угнетает секреторную активность поджелудочной железы. Д. Угнетает моторику желудка. Е. Замедляет опорожнение желчного пузыря. С. Экскреторная холангиохолецистография, тепловидение, определение уровня билирубина в крови и моче, выделительная холецистография. Д. Холангиография, сканирование, реография, копрограмма. Е. Эхогепатография, сканирование, в сомнительных и трудных для диагностики случаях - компь томография. 6. Основные причины механической желтухи? А. Камень желчного протока, камень пузырного протока, спаечная кишечная непроходимость, р Тесты по теме: заболевания печени (хронический гепатит, цирроз печени, опухоли печени, механическая поджелудочной железы, холангит. желтуха) Б.+ Холедохолитиаз, стеноз большого дуоденального соска, рубцовые стриктуры внепеченочных желчны рак головки поджелудочной железы, внепеченочных желчных протоков, ворот печени. 1. Назовите поверхности печени? С. Камень в печеночных протоках, амебиаз, повышение давления в двенадцатиперстной кишке, рак ж пузыря, двенадцатиперстной кишки. А. Передняя, задняя, нижняя, верхняя. Д. Острый и хронический гепатит, цирроз печени, описторхоз. Б.+ Диафрагмальная, висцеральная, нижняя. Е. Саркоидоз, метастазы в печень, гемангиома, цирроз печени. С. Верхняя, нижняя. Д. Левая боковая, правая боковая, нижняя. Е. Диафрагмальная, желудочная, пирамидальная. 2. Анатомические отделы печени? 7. Артериальное кровоснабжение печени? А.+ 2 доли и 8 сегментов. Б. 4 доли и 12 сегментов (по 3 в каждой доле). С. 3 доли и 9 сегментов. Д. 2 доли, 4 сегмента. Е. 8 долей, 2 сегмента. А. Общая печеночная артерия, селезеночная артерия. Б. Общая печеночная артерия, гастродуоденальная артерия. С.+ Общая печеночная артерия, собственная печеночная артерия, долевые артерии Д. Верхняя и нижняя брыжеечные артерии. Е. Чревной ствол, левая желудочная аретрия. 3. Назовите связки печени? 8. «Портальная триада» состоит из? А. Серповидная, квадратная, круглая, венечная, треугольная. Б.+ Серповидная, круглая, венечная, треугольная, малый сальник. С. Серповидная, квадратная, малый и большой сальник. Д. Венечная, треугольная, квадратная, круглая. Е. Диафрагмальная, желудочная, висцеральная, венечная. А.+ Воротная вена, печеночная артерия, желчевыводящий проток. Б. Печеночная артерия, центральная венула, желчный проток. С. Печеночная артерия, печеночная вена, желчный проток. Д. Пространство Диссе, лимфатический проток, воротная вена. Е. Нервное, артериальное и венозное сплетения. 4. Методы исследования функционального состояния печени? 9. Печень по портальной триаде делится на? А. Лапароскопия (при необходимости с пункционной биопсией), УЗИ, ангиография. Б. Экскреторная холангиохолецистография, тепловидение, сканирование, томография, эхогепатография. С.+ Определение содержания желчных пигментов, протеинограмма, активность аминотрансфераз определение протромбина, фибриногена крови, холангиография, радиоизотопная гепатография. Д. Сканирование, в сомнительных и трудных для диагностики случаях - компьютерная томография. Е. Эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография, гепатореография, УЗИ, КТ. А. 2 сегмента. Б. 4 сегмента. С. 6 сегментов. крови, Д.+ 8 сегментов. Е. 10 сегментов. 5. Методы исследования органических изменений в печени? 10. Кровоснабжение печени на 60-80% обеспечивается? А.+ Воротной веной. Б. Печеночной артерией. А.+ УЗИ, КТ, ангиография, лапароскопия, биопсия печени. Нижней полой веной. Б. Определение содержания желчных пигментов в крови и моче, протеинограмма, активность трансаминаз С. крови, Д. Верхней брыжеечной веной. реография. Е. Чревным стволом. 184 11. Абсцессы печени – это? А. Per rectum. Б. Per os. А. Нагноение паренхимы печени по ходу трубчатых структур. С. Внутримышечно. Б.+ Ограниченное по площади нагноение ткани печени с образованием полости с жидкостью (гной) и четкими Д. Эндолимфатически. границами. Е.+ Через печеночную артерию, через пупочную вену. С. Нагноившаяся киста печени. Д. Гнойное пропитывание паренхимы печени. 18. Суть операции при абсцессе печени? Е. Скопление гноя в паренхиме печени без четких границ. А. Удаление абсцесса. 12. Макроскопически абсцессы печени разделяют на: Б.+ Вскрытие, дренирование гнойника. С. Резекция печени с абсцессом. А. С четкими контурами и без четких контуров. Д. Вылущивание абсцесса. Б. Переходящие на соседние органы, не переходящие. Е. Операция не показана. С. Мелкие абсцессы и крупные. Д.+ Единичные и множественные. 19. Суть доброкачественной опухоли печени? Е. Сегментарные и долевые. А. Недифференцированный рост клеток. 13. Абсцесс печени состоит из: Б. Вакуолизация клеток. С. Кистозная трансформация. А. Грануляционная стенка, фиброзная стенка, хитиновый слой. Д. Образование ложных долек. Б.+ Центральный гнойный экссудат, грануляционная стенка. Е.+ Гиперплазия клеточных элементов, увеличение межуточного вещества. С. Периферический экссудат без четких границ. Д. Гнойное содержимое, хитиновая оболочка. 20. При доброкачественной опухоли операция показана? Е. Гнойная полость, окруженная неизмененной паренхимой. А. При опухолях до 3 см в диаметре. 14. Наиболее частые причины возникновения абсцессов печени? Б. При опухолях до 4 см в диаметре. С. При опухолях до 5 см в диаметре. А. Перитонит, острый аппендицит, острый холецистит. Д. Независимо от размеров опухоли. Б. Прободная язва желудка или 12п кишки, панкреонекроз. Е.+ При опухолях более 4-5 см в диаметре и при наличии осложнений. С.+ Восходящий холангит, пилефлебит, инфицирование кист печени, посттравматических гематом. Д. Сепсис, септицемия, септикопиемия. 21. Патоморфологический характер роста первичного рака печени? Е. Тупая травма живота с повреждением паренхимы печени. 15. Какое лечение показано при единичном абсцессе печени? А. Узловой, слизистый, диффузный. Б. Полиповидный, инфильтративно-язвенный. А. Консервативное. С.+ Узловой (одиночный, множественный), диффузный. Б. Детоксикационная терапия. Д. Метастатический, не метастатический. С. Массивная антибактериальная терапия. Е. Кистозный, гемангиоматозный, смешанный. Д.+ Хирургическое (вскрытие и дренирование гнойника; пункция абсцесса под контролем УЗС). Е. Инфузионная терапия, УВЧ, очистительные клизмы. 22. Первичная саркома печени бывает? 16. Какое лечение показано при множественных абсцессах печени? А. Пункционное. Б. Хирургическое. С.+ Консервативное. Д. Сочетанное. Е. Трансплантация печени. 17. Наиболее эффективное введение антибактериальных препаратов при абсцессе печени? А. Веретеноклеточная, круглоклеточная. Б.+ Гигантоклеточная, гемангиосаркома, меланосаркома. С. Полиморфная, кистозная. Д. Фиброклеточная, слизистая. Е. Мелкоклеточная, крупноклеточная. 23. Что такое эхинококэктомия? А.+ Удаление зародышевой и хитиновой оболочек паразита с содержимым кисты. 185 Б. Удаление части печени с эхинококком. С. Пункция эхинококка и дренирование эхинококковой кисты. Д. Резекция печени в пределах здоровых тканей. Е. Рассечение стенки эхинококка с последующим дренированием его полости. С. Спленомегалия. Д. Гиперспленизм. Е.+ Кровотечение из варикозно расширенных вен пищевода. 30. Какие показатели периферической крови используют для определения синдрома холестаза? 24. Что такое эхинококкотомия? А. Протромбиновый индекс, уровень фибриногена. А. Удаление оболочек паразита с содержимым кисты. Б. Активность аланиновой и аспарагиновой трансаминаз. Б. Удаление части печени с эхинококком. С.+ Уровень билирубина, щелочной фосфатазы. С. Пункция эхинококка и дренирование эхинококковой кисты. Д. Сулемовая, тимоловая пробы. Д. Резекция печени в пределах здоровых тканей. Е. Активность гистидазы, гамма-глобулины. Е.+ Рассечение стенки эхинококковой кисты, удаление содержимого, обработка полости с последующим дренированием. 31. Какие показатели периферической крови используют для определения воспалительно-мезенхим синдрома? 25. Кровь из печени оттекает по: А. Протромбиновый индекс, уровень фибриногена. А. Ветвям воротной вены. Б. Активность аланиновой и аспарагиновой трансаминаз. Б. Верхней полой вене. С. Уровень билирубина, щелочной фосфатазы. С. Нижней полой вене. Д.+ Сулемовая, тимоловая пробы, уровень гамма-глобулинов. Д.+ Печеночным венам. Е. Активность гистидазы, альфа-фетопротеин. Е. Брыжеечным венам. 32. Какие показатели периферической крови указывают о нарушении белково-синтетической функции п 26. Оболочки гидатидного эхинококка? А. Протромбиновый индекс, уровень фибриногена. А. Зародышевая, подслизистая, мышечная. Б. Активность аланиновой и аспарагиновой трансаминаз. Б.+ Зародышевая, хитиновая, фиброзная. С. Уровень билирубина, щелочной фосфатазы. С. Слизистая, подслизистая, серозная. Д. Сулемовая, тимоловая пробы. Д. Фиброзная, гладкомышечная. Е.+ Уровень альбумина, фибриногена, протромбиновый индекс. Е. Эпителиальная, мышечная, подмышечная. 33. Какие показатели периферической крови используют для определения синдрома гиперспленизма? 27. Альвеококк растет: А. Протромбиновый индекс, уровень фибриногена. А. Апозиционно. Б. Активность аланиновой и аспарагиновой трансаминаз. Б. Буллезно. С.+ Количество тромбоцитов, лейкоцитов, эритроцитов. С. Смешанно. Д. Сулемовая, тимоловая пробы. Д.+ Инфильтративно. Е. Активность гистидазы, щелочной фосфатазы. Е. Кистозно. 34. Какие показатели периферической крови используют для определения синдрома цитолиза? 28. Какая операция является методом выбора при диуретико-резистентном асците? А. Протромбиновый индекс, уровень фибриногена. А. Порто-кавальное шунтирование. Б.+ Активность аланиновой и аспарагиновой трансаминаз. Б.+ Перитоневенозное шунтирование. С. Уровень билирубина, щелочной фосфатазы. С. Лапароцентез. Д. Сулемовая, тимоловая пробы, альфа-фетопротеин. Д. Дистальный сплено-ренальный анастомоз. Е. Активность гистидазы, гамма-глобулины. Е. Перитонеальный диализ. 35. Основные методы диагностики портальной гипертензии? 29. Основное осложнение портальной гипертензии? А.+ ФГДС, ангиография, спленоманометрия. А. Печеночная кома. Б. Рентгеноскопия пищевода и брюшной полости. Б. Асцит. С. УЗИ, компьютерная томография. 186 Д. Реовазография печени, каваграфия. Е. Лапароскопическая биопсия печени. Д.+ Воспаление печени, продолжающееся без улучшения более 6 месяцев. Е. Воспаление печени, продолжающееся без улучшения более 2 лет. 36. Какие основные группы естественных портокавальных анастомозов? 42. Синдром Бадда-Киари возникает при тромбозе: А.+ Вены гастроэзофагеальной зоны, вены передней брюшной стенки, венозные сплетения прямой кишки.А. Печеночной артерии. Б. Вены забрюшинной клетчатки, почечные вены. Б.+ Печеночных вен. С. Венозное сплетение поджелудочной железы. С. Воротной вены. Д. Диафрагмальные вены, нижняя полая вена. Д. Верхней брыжеечной вены. Е. Парная и полунепарная вены, геморроидальные узлы. Е. Верхней полой вены. 37. Что такое гиперспленизм? 43. Пилефлебит обозначает: А. Увеличение селезенки. А. Тромбоз геморроидальных узлов. Б. Осложнение портальной гипертензии. Б. Трмбофлебит нижней полой вены. С.+ Повышение функциональной активности селезенки, проявляющееся анемией, тромбоцитопенией, С.+ Септический тромбофлебит воротной вены. лейкопенией. Д. Тромбоз печеночной артерии. Д. Усиление активирующего влияние на костный мозг. Е. Внутрипеченочная портальная гипертензия. Е. Повышение количества тромбоцитов, лейкоцитов, эритроцитов в крови. 44. Укажите наиболее частую причину смерти при кровотечении из варикозно расширенных вен пищево 38. Основные клинические проявления портальной гипертензии? А.+ Печеночно-почечная недостаточность. А.+ Варикозное расширение вен пищевода, спленомегалия, асцит, вторичный геморрой. Б. Гиповолемический шок. Б. Желтуха, варикозное расширение вен нижних конечностей. С. Синдром гиперспленизма. С. Обострение геморроя, желудочно-кишечные кровотечения. Д. Обострение мезенхимально-воспалительного синдрома. Д. Повышение давления в нижней полой вене, отеки нижних конечностей. Е. Резкое падение артериального давления. Е. Тошнота, рвоты, асцит, печеночная энцефалопатия. 45. Выберете оптимальный объем операции при поликистозе печени. 39. Что такое портальная гипертензия? А. Резекция печени. А. Повышение давления в печеночных венах. Б. Трансплантация печени. Б. Повышение давления в печеночной артерии. С. Порто-кавальное шунтирование. С. Повышение давления в верхней полой вене. Д.+ Фенестрация кист. Д. Повышение давления в желчных печеночных протоках. Е. Цистоеюно-анастомоз. Е.+ Повышение давления в воротной вене. 46. Какое паразитарное поражение печени встречается наиболее часто? 40. Цирроз печени – это: А. Описторхоз. А.+ Диффузное изменение печени с развитием фиброза, образованием узлов-регенератов, перестройкой Б. Амебиаз. архитектоники печени. С.+ Эхинококкоз. Б. Узловая гиперплазия печени без развития фиброза. Д. Глистное поражение. С. Фиброз печени, образование узлов без нарушения дольковой структуры. Е. Саркоидоз. Д. Кистозно-дегенеративное перерождение печени. Е. Опухолевая трансформация печени с формированием портальной гипертензии. 47. Выберете наиболее оптимальный метод диагностики кист печени. 41. Хронический гепатит – это: А. Воспаление печени, продолжающееся без улучшения более 1 года. Б. Воспаление печени, продолжающееся без улучшения более 3 месяцев. С. Воспаление печени, продолжающееся без улучшения более 8 месяцев. А. Гастродуоденоскопия. Б.+ Ультразвуковое сканирование. С. Ангиография. Д. Гастроскопия. Е. Допплерография сосудов печени. 187 48. Выберете оптимальный объем операции при абсцессе печени: А. Резекция печени. Б. Иссечение абсцесса. С.+ Пункционное дренирование абсцесса под контролем УЗИ. Д. Однократная пункция полсти абсцесса. Е. Лапаротомия, вскрытие, дренирование гнойника. 49. Что лежит в основе гемобилии? А. Кровотечение из варикозно-расширенных вен пищевода. Б.+ Кровотечение в просвет желчевыводящих протоков. С. Разрыв билиарной кисты печени. Д. Желудочно-кишечное кровотечение. Е. Попадание желчи в общий кровоток. 50. Укажите оптимальный метод лечения гемангиомы печени диаметром до 2 см? А. Иссечение опухоли. Б. Резекция печени. С. Химиотерапия. Д. Лучевая терапия. Е.+ Динамическое наблюдение. А. Из гепатоцитов. Б.+ Из клеток желчных протоков. С. Из звездчатых ретикулоэндотелиоцитов. Д. Из синусоидных клеток. Е. Из мезенхимальных клеток. 55. Наиболее информативные методы диагностики первичного рака печени? А.+ УЗИ, КТ, биопсия, определение альфа-фетопротеина. Б. Радиоизотопная гепатография, рентгенография печени. С. Целиакография, спленопортография, общий анализ крови. Д. Фиброгастроскопия, рентгеноскопия желудка, экскреторная холеграфия. Е. Ретроградная холангиопанакреатография, чрезкожная чрезпеченочная холангиография. 56. Какие основные осложнения рака печени? А. Механическая желтуха, гепатомегалия, гемобилия. Б. Вторичный холецистит, портальная гипертензия. С. Острая непроходимость кишечника, прорастание в соседние органы. Д.+ Механическая желтуха, распад или разрыв опухоли с внутрибрюшным кровотечением, абсцеди опухоли. Е. Раковая интоксикация, печеночная энцефалопатия, печеночно-почечная недостаточность. 57. Основной способ лечения рака печени? 51. Что такое первичный рак печени? А.+ Рак печени, развивающийся из элементов ткани печени. Б. Рак печени, развивающийся из желчного пузыря. С. Рак печени, развивающийся в результате имплантации опухолевых клеток другой локализации. Д. Прорастание опухоли из окружающих печень органов и тканей. Е. Рак печени, формирующийся на фоне цирроза печени. А. Химиотерапия. Б. Лучевая терапия. С. Хирургическое лечение. Д. Симптоматическое лечение. Е.+ Хирургическое лечение + химиотерапия. 58. Радикальные операции при раке печени? 52. Что такое вторичный рак печени? А. Рак печени, развивающийся вследствие восходящего холангита. Б. Рак печени, развивающийся из элементов ткани печени. С.+ Метастазы в печень опухолей другой локализации. Д. Рецедив рака, после удаления первичной раковой опухоли. Е. Малигнизация доброкачественных опухолей печени. А. Энуклеация опухоли, криодеструкция опухоли. Б.+ Сегментарная резекция печени, гемигепатэктомия, трансплантация печени. С. Алкоголизация опухоли, лигирование ветвей воротной вены. Д. Рентгеноэндоваскулярная эмболизация печеночной артерии и ее ветвей. Е. Эндопротезирвание желчных протоков, портокавальное шунтирование. 59. Паллиативные операции при раке печени? 53. Из каких клеток развивается гепатоцеллюлярный рак печени (гепатома)? А.+ Из гепатоцитов. Б. Из холангиоцитов. С. Из звездчатых ретикулоэндотелиоцитов. Д. Из синусоидных клеток. Е. Из мезенхимальных клеток. А. Трансплантация печени от родственного донора. Б. Портокавальное шунтирование, лигирование ветвей воротной вены. С. Расширенная гемигепатэктомия. Д. Криодеструкция печени, энуклеация опухоли. Е.+ Рентгеноэндоваскулярная химиоэмболизация печеночной артерии и ее ветвей, желчеотводящие оп радиочастотная аблация опухоли. 54. Из каких клеток развивается холангиоцеллюлярный рак печени? 60. Каждая из следующих структур располагается в составе гепатодуоденальной связки, за исключением 188 А. Собственной печеночной артерии. Б. Воротной вены. С. Желчных протоков. Д. Лимфатических сосудов. Е.+ Печеночных вен. 61. Основными причинами развития подпеченочной желтухи являются перечисленные ниже, кроме? А. Обтурация опухолью общего желчевыводящего протока. Б. Холедохолитиаз. С.+ Отравление грибным ядом. Д. Рак головки поджелудочной железы. Е. Стеноз Фатерова сосочка. 62. Болезнь Жильбера сопровождается следующими нарушениями лабораторных показателей: А. Повышение прямого билирубина. Б.+ Повышение непрямого билирубина. С. Гиперуробилинурия. Д. Повышение сывороточных аминотрансфераз. Е. Повышение щелочной фосфатазы. 63. Подпеченочная желтуха характеризуется? А. Повышение непрямого билирубина. Б. Гиперуробилинурия. С. Нарастание сывороточных аминотрансфераз. Д. Повышение показателей тимоловой пробы. Е.+ Повышение прямого билирубина, щелочной фосфатазы. 64. Какой из указанных методов наиболее информативный при очаговом поражении печени? А. Общеклинический. Б. Биохимический. С. Лапароскопический. Д. Ретроградная холеграфия. Е.+ Ультразвуковое исследование. Б. Быстрое увеличение печени. С. Лихорадка. Д.+ Желтуха. Е. Нарастающая слабость. 67. В диагностике каких заболеваний печени наиболее предпочтительно сканирование органа? А. Хронический гепатит. Б. Жировая дистрофия печени. С.+ Рак печени. Д. Цирроз печени. Е. Острый гепатит. 68. Цирроз-рак развивается при? А. Хроническом активном гепатите. Б. Гемахроматозе. С. Вторичном билиарном циррозе печени. Д.+ Макронодулярном циррозе печени. Е. Первичном билиарном циррозе печени. 69. Назовите наиболее информативный метод диагностики паренхиматозной желтухи? А.+ Биохимическое исследование крови. Б. Дуоденальное зондирование. С. Холецистография. Д. УЗИ. Е. Эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография. 70. Методы прямого контрастирования внепеченочных желчных путей? А. Инфузионная холангиография, зондовая дуоденогафия, рентгеноскопия желудка. Б.+ Эндоскопическая ретроградная панкреатикохолангиография, чрескожная чреспеченочная холангио интраоперационная холангиография. С. Пероральная холангиография, спланхнохолангиография. Д. Трансумбиликальная холецистохолангиография, каваграфия. Е. Целиакография, возвратная сплено-портография. 71. Укажите оптимальный метод лечения гемангиомы печени диаметром более 5 см? 65. Наиболее вероятным признаком при кровотечении из варикозно расширенных вен пищевода будет? А. Боль в животе. Б. Изжога. С.+ Темная кровь в рвотных массах. Д. Стул черного цвета. Е. Рвота «кофейной гущей». А. Трансплантация печени. Б. Динамическое наблюдение. С. Пункционная склерозация. Д.+ Селективная эмболизация печеночной артерии. Е. Эндоваскулярная эмболизация печеночной артерии. 72. Какая наиболее частая причина синдрома портальной гипертензии? 66. Ранними признаками гепатомы служат приведенные ниже, кроме? А. Тупая боль в правом подреберье. А.+ Цирроз печени. Б. Синдром Бадда-Киари. 189 С. Болезнь Бадда-Киари. Д. Опухоли печени. Е. Тромбоз воротной вены. 78. При каком уровне билирубина в сыворотке крови определяется пожелтение кожных покровов и слиз А. Свыше 5 мкмоль/л. 73. Выберете оптимальный объем операции при кровотечении из варикозно расширенных вен пищевода и 15 мкмоль/л. Б. Свыше предпеченочной формой портальной гипертензии? С. Свыше 25 мкмоль/л. Д.+ Свыше 34 мкмоль/л. А. Трансплантация печени. Е. Свыше 100 мкмоль/л. Б. Консервативная терапия. С.+ Селективное портокавальное шунтирование. 79. Для желтухи, обусловленной опухолью головки поджелудочной железы характерно? Д. Перитонеовенозное шунтирование. Е. Лапароцентез. А.+ Желтуха начинается без приступов боли, характерен симптом Курвуазье - прощупываемый увели растянутый и безболезненный желчный пузырь. Б. Желтуха начинается с печеночной колики, чаще всего наблюдается у женщин, рано осложняется холан 74. Выберете наиболее оптимальный объем операции при кровотечении из варикозно расширенных вен С. Желтуха начинается без приступов боли. Общее самочувствие не страдает, Желчный пузырь не пальп пищевода на фоне цирроза печени? Д. Желтуха резко нарастает, сопровождается сильным болевым синдромом, выраженной интоксикацией. Е. Желтуха появляется после диспепсических нарушений, болей в суставах. В анамнезе – перен А.+ Прошивание вен кардиального отдела желудка и пищевода. гемотрансфузии, контакт с больными вирусным гепатитом. Б. Перитонеовенозное шунтирование. С. Установка зонда Блэкмора. Д. Трансплантация печени. Е. Операции, стимулирующие регенерацию печени. 80. Какие наиболее частые осложнения эхинококкоза печени? А. Портальная гипертензия, холедохолитиаз, нагноение кисты. Б.+ Нагноение кисты, разрыв, анафилактический шок. 75. Какая оптимальная тактика ведения больного при кровотечении из варикозно расширенных вен пищевода С. Прорастание в ворота печени, внутрибрюшное кровоетечение. вследствие цирроза на высоте кровотечения? Д. Кахексия, внутрибрюшное кровотечение, острая печеночная недостаточность. Е. Малигнизация, портальная гипертензия, спленомегалия, асцит. А. Трансплантация печени. Б. Портокавальное шунтирование. 81. Выбор лечебной тактики при эхинококкозе? С. Инфузионная терапия, гемотрансфузии. А. Лечение консервативное. Д.+ Использование зонда Блэкмора, инфузионная терапия, гемостатики, препараты, снижающие портальное Б. Лечение комбинированное. давление, решение вопроса об оперативном лечении. С.+ Лечение хирургическое. Е. Гемостатическая, симптоматическая терапия по месту жительства. Д. Пункционная склеротерапия. Е. Эндоваскулярное лечение. 76. Выберете наиболее информативный метод исследования для диагностики причины механической желтухи? А. УЗИ. Б. Компьютерная томография. С. ФГДС. Д. Допплерография сосудов печени. Е.+ Эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография. 77. Какие нормальные показатели общего билирубина в сыворотке крови? 82. Пути проникновения инфекции в печень включают нижеперечисленные, кроме: А. Воротная вена. Б. Печеночная артерия. С. Желчевыводящие протоки. Д. Окружающие органы и ткани. Е.+ Печеночные вены. 83. Основной источник кровоснабжения опухолей печени? А. До 5 мкмоль/л. Б.+ 5-21 мкмоль/л. С. До 10 мкмоль/л. Д. До 30 мкмоль/л. Е. Более 30 мкмоль/л. А.+ Печеночная артерия. Б. Воротная вена. С. Печеночные вены. Д. Нижняя полая вена. 190 Е. Портокавальные анастомозы. 84. В чем сущность марсупиализации кисты печени? А. Вскрытие и дренирование кисты. Б. Пункция кисты. С. Иссечение кисты. Д. Резекция печени с кистой. Е.+ Подшивание стенок кисты к передней брюшной стенке после ее опорожнения. А.+ Дистальный спленоренальный анастомоз. Б. Проксимальный спленоренальный анастомоз. С. Мезентерико-кавальное шунтирование. Д. Перитонеовенозное шунтирование. Е. Кавакавальное шунтирование. 90. Препараты, применяемые для склеротерапии при варикозном расширении вен пищевода? А. Этиловый спирт. Б. Глицерин. 85. Механизм действия препаратов нитроглицерина при портальной гипертензии? С.+ Тромбовар, варикоцид. Д. Карболовая кислота. А. Понижают портальное давление за счет снижения сердечного выброса. Е. Гипертонический раствор глюкозы. Б. Понижают портальное давление за счет снижения притока крови в воротную систему путем вазоконстрикции внутренних органов. 91. Критерии для определения степени нарушения печеночной функции по Чайлду-Пью? С.+ Понижают портальное давление путем дилатации вен внутренних органов, способствуя снижению сердечной преднагрузки, перераспределению крови. А.+ Содержание билирубина, альбумина в сыворотке, протромбиновый индекс, наличие асцита, энцефал Д. Понижают портальное давление за счет снижения внутрипеченочного сосудистого сопротивления. Б. Уровень печеночных трансаминаз, билирубина, щелочной фосфатазы. Е. Повышают портальное давления за счет усиления притока крови в воротную систему. С. Уровень глобулинов, альфа-фетопротеина, наличие асцита. Д. Пожелтение кожных покровов, обесцвечивание кала, наличие расширенных подкожных вен на п 86. Механизм действия неселективных бета-блокаторов при портальной гипертензии? брюшной стенке. Е. Диаметр варикозно расширенных вен пищевода, размеры печени, показатели печеночных проб. А.+ Понижают портальное давление за счет снижения сердечного выброса и уменьшения притока крови в воротную систему. 92. Что лежит в основе цитолитического синдрома при заболеваниях печени? Б. Понижают портальное давление за счет снижения притока крови в воротную систему путем вазоконстрикции внутренних органов. А. Иммунное воспаление мезенхимы и стромы. С. Понижают портальное давление путем дилатации вен внутренних органов, способствуя снижению сердечной Б. Нарушение экскреторной функции печени. преднагрузки, перераспределению крови. С. Угнетение белково-синтетической функции печени. Д. Понижают портальное давление за счет снижения внутрипеченочного сосудистого сопротивления. Д.+ Повреждение гепатоцитов с выходом ферментов. Е. Повышают портальное давления за счет усиления притока крови в воротную систему. Е. Повышенная регенерация гепатоцитов. 87. Механизм действия препаратов вазопрессин, питуитрин, терлипрессин при портальной гипертензии? 93. Что лежит в основе холестатического синдрома при заболеваниях печени? А. Понижают портальное давление за счет снижения сердечного выброса. А. Иммунное воспаление мезенхимы и стромы. Б.+ Понижают портальное давление за счет снижения притока крови в воротную систему путем вазоконстрикции. Б.+ Нарушение экскреторной функции печени. С. Понижают портальное давление путем дилатации вен внутренних органов, способствуя снижению сердечной С. Угнетение белково-синтетической функции печени. преднагрузки, перераспределению крови. Д. Повреждение гепатоцитов с выходом из цитозоля ферментов. Д. Понижают портальное давление за счет снижения внутрипеченочного сосудистого сопротивления. Е. Повышенная регенерация гепатоцитов. Е. Повышают портальное давления за счет усиления притока крови в воротную систему. Тесты хирургический сепсис 88. Противопоказания к лапароцентезу при асците на фоне цирроза печени? 1. Назовите клинические признаки септического шока? А. Билирубинемия выше 30 мкмол/л. Б. Частое, болезненное мочеиспускание. А. Повышение температуры до 38,3 о С, расстройство дыхания, лейкоцитоз, плохой аппетит. С. Асцит, поддающийся коррекции мочегонными препаратами. Б. Кожные покровы бледные, тахикардия, гипертермия, тахикардия. Олигурия. Температура тела 35,6 оС, брадикардия, А/Д – 120/60 мм рт. ст. Д. Асцит, не поддающийся коррекции мочегонными препаратами. Е.+ Терминальная стадия заболевания и печеночная недостаточность. С. Тошнота и рвота, холодный пот. Д. Внезапно возникшая пирогенная реакция, температура тела 39-40о С, тахикардия до 130-150 89. Выберете наиболее оптимальный вариант портокавального шунтирования? уд.в мин. Артериальная гипотония ниже 80 мм.рт.ст. Озноб потоотделение, олигоанурия. 191 Е. Повышение артериального давления, брадикардия, кожные покровы гиперемированы, склеры иктеричны. Е. Внутриплевральный и внутрибрюшной. 2. Какие исследования нужно провести чтобы подтвердить или отвергнуть диагноз “Сепсис”? 8. Для местного лечения раны, инфицированной палочкой сине-зеленого гноя, целесообразно использовать все перечисленные препараты, за исключением: А. Назначить общий анализ крови и мочи. УЗИ брюшной полости. Б. КТ брюшной полости и грудной клетки. Анализ мочи по Зимницкому. С. Печеночные пробы, сахар крови, ФГДС Д. Обзорная рентгеноскопия брюшной полости, рентгенография кисти. Общий анализ крови. Е. Посев крови. А. Раствор полимиксина. Б. Борная кислота. С. Мазь Вишневского и метилурацил. Д. Диоксидин. Е. Димексид. 3. Какие клинические проявления сепсиса? 9. В течении сепсиса возможные следующие осложнения, кроме: А. Высокая температура, ознобы, билирубинемия, дыхательная недостаточность. Б. Гипертермия. Гипотония. Лейкоцитоз крови. С. Повышение температуры, снижение А/Д, дыхательная недостаточность. Д. Тахикардия, гипертермия, дыхательная недостаточность. Е. Нарушение функции почек, печени, повышенный лейкоцитоз, нарушение функции ЦНС А. Септическое кровотечение Б. Тромбоэмболия артерий конечностей и внутренних органов. С. Механическая желтуха. Д. Септический эндокардит. Е. Пневмония. 4. Назовите наиболее частую форму сепсиса в зависимости от входных ворот? 10. Назовите тактику хирурга в отношении первичного очага при гнойно-воспалительных заболеваниях мягких тканей на фоне сепсиса? А. Одонтогенный. Б. Тонзилогенный. С. Стафилококковый. Д. Пупочный. Е. Гонококковый. А. Вскрывать гнойник нужно при неэффективном консервативном лечении. Б. Пункционное лечение. С. Вскрытие и дренирование из минимального разреза. Д. Широкое вскрытие гнойника с иссечением гнойно-некротических тканей. Е. Применение физиотерапевтических методов лечения. 5. Назовите препараты, с помощью которых проводят активную иммунизацию? 11. Назовите локализацию возможных первичных метастатических гнойных очагов при сепсисе? А. Антистафилококковый бактериофаг. Б. Активный или адсорбированный стафилококковый анатоксин. С. Антистафилококковая плазма. Д. Антистафилококковый иммуноглобулин. Е. Все перечисленное. 6. Окончательный выбор антибактериального препарата для лечения сепсиса определяется видом возбудителя и его чувствительностью к антибиотикам, полученным: А. В содержимом первичного очага. Б. При посевах крови. С. При посевах мочи. Д. При посевах мокроты. Е. При посевах кала. А. Головной мозг. Б. Селезенка. С. Подкожная живая клетчатка. Д. Печень. Е. Легкие. 12. Какие исследования необходимо выполнить, чтобы назначить адекватную антибактериальную терапию при сепсисе? А. Посев содержимого из раны на флору и чувствительность к антибиотикам. Б. Посев мокроты на флору и чувствительность к антибиотикам. С. Посев крови на флору и чувствительность к антибиотикам. Д. Посев кала. Е. Посев мочи. 7. Назовите наиболее рациональные пути введения антибиотиков? А. Пероральный Б. Внутримышечный и внутривенный С. Внутривенный и эндолимфатический Д. Внутрикостный и внутривенный 13. Основные источники экзогенной инфекции: А. Воздух Б. Руки С.Перевязочный материал Д. Заболевания кожи 192 Е. Все перечисленное 14. Комплекс мероприятий, направленных на уничтожение микробов в ране - это: А. Дезинфекция Б. Асептика С. Антисептика Д. Абластика Е. Дезинтоксикация 15. К методам физической антисептики относится использование: А. Ультразвук Б. Некрэктомия С. Электрофорез Д. Дренирование Е. Все перечисленное 16. К биологической антисептике относится использование: А. Анатоксинов Б. Окислителей С. Спиртов Д. Протеолитических ферментов Е. Антибиотиков 17. Профилактика контактной инфекции: А. Ношение маски со сменой каждые 2 часа Б. Хирургическая дезинфекция рук С. Санация полости рта Д. Стерилизация перевязочного материала и операционного белья Е Все перечисленное 18. Характерным для тяжелого септического шока является А. Удлиннение активированного частичного тромбопластинового времени Б. Снижение уровня сывороточного фибриногена С. Наличие продуктов деградации фибрина Д. Сниженное число тромбоцитов Е. Все перечисленное 19. Среди поздних признаков септического шока не является характерным А. Диссеминированное внутрисосудистое свертывание Б. Гемоконцентрация С. Метаболический ацидоз Д. Повышенное потребление кислорода Е. Артериальная гипоксемия 20. Развитию инфекционно-токсического шока способствуют: А. массивный прорыв инфекта и высокая вирулентность флоры Б. Иммунодепрессия С. сахарный диабет Д. верно А. и Б. С. верно А. и С. 21. Патогенез инфекционно-токсического шока включает: А. нарушения транспорта и утилизации кислорода Б. Ферментопатию С. нарушение целостности клеточных мембран Д. активацию перекисного окисления липидов Е. все перечисленные нарушения 22. Факторами патогенеза инфекционно-токсического шока являются: А. белковый катаболизм Б. нарушение утилизации энергетических субстратов С. сладж-синдром Д. ДВС-синдром Е. все перечисленные нарушения 23. Интенсивная терапия при инфекционно-токсическом шоке включает: А. инфузионную терапию, парентеральное питание, ИВЛ Б. плазмаферез, гемофильтрацию С. искусственное кровообращение Д. верно А. и Б. Е. верны все ответы 24. Показания к гемосорбции и плазмаферезу при инфекционно-токсическом шоке основывается: А. на развитии гиперкреатининемии Б. на повышении лейкоцитарного индекса интоксикации С. на повышении уровня молекул средней массы Д. верно А. и Б. Е. верно Б. и С. 25. Показания к гемодиализу и ультрафильтрации при инфекционно-токсическом шоке возникают: А. при печеночной недостаточности и гипербилирубинемии Б. при интерстициальном отеке легких С. при олигурии Д. верно Б. и С. Е. верно А. и С. 26. К анаэробам относятся: А. клебсиеллы и ацинетобактер 193 Б. бактероиды и клостридии С. Энтерококки Д. верно А. и Б. Е. верны все ответы С. карбепенемы и фторхинолоны Д. аминогликозиды и макролиды Е. цефалоспорины и сульфаниламиды 33. Для профилактики и лечения грибковой суперинфекции наиболее эффективно назначение: 27. Факторами клеточного иммунитета считаются: А. фагоцитоз Б. иммуноглобулины С. лизоцим Д. лимфоциты Е. эритроциты А. нистатина Б. метронидазола С. азтреонама Д. леворина Е. дифлюкан 28. Факторами гуморального иммунитета считаются: 34. При проведении антибактериальной терапии сепсиса, вызванного метациллинрезистентными стафилококками препаратом выбора является: А. пиноцитоз Б. комплемент С. иммуноглобулины Д. микрофаги Е. лейкоциты А. амикацин Б. ванкомицин С. ципродиоксацин Д. цефтриаксон Е. стрептомицин 29. Бактерицидным свойством обладают: 35. Эффективен при лечении разлитого перитонита без сочетания с антибиотиком, обладающим высокой активностью против анаэробов: А. тетрациклины Б. цефалоспорины С. аминогликозиды Д. верны все ответы Е. верно Б. и С. 30. При анаэробной неклостридиальной инфекции следует назначать: А. ампиокс Б. метранидазол, клинамицин С. гентамицин Д. бисептол Е. тетрациклин 31. Спектр возбудителей абдоминального сепсиса у хирургических больных включает: А. грам-положительные и грам-отрицательные бактерии Б. анаэробы С. грибы Д. верно А. и Б. Е. верны все ответы 32. Антибиотиками выбора при лечении панкреатогенного перитонита являются А. пенициллины Б. цефалоспорины и макролиды предположительно А. цефтриаксон Б. ванкомицин С. ципрофлоксацин Д. тиенам Е. амикацин 36. Среди антибиотиков, применяемых для лечения тяжелых инфекций, к группе карбапенемов относятся: А. цефоперазон Б. меронем С. тиенам Д. верны А. и Б. Е. верно Б. и С. 37. Меньше всего поддиафрагмальному абсцессу соответствует: А. боль в правой половине грудной клетки и верхних отделах живота, связанная с дыханием Б. болезненность при надавливании в области нижних ребер С. гектическая температура Д. чаши Клойбера при рентгенографии брюшой полости Е. расширение границ печеночной тупости 38. При поддиафрагмальном абсцессе можно ожидать: А. Б. снижение дыхательной экскурсии легких высокое стояние купола диафрагмы 194 С. Д. Е. содружественный выпот в плевральную полость боли, иррадиирующие в надключичную область все перечисленное 39. Лучшим вариантом лечения поддиафрагмального абсцесса является: А. Б. С. Д. Е. консервативное лечение внебрюшинное вскрытие и дренирование лапаротомия, вскрытие и тампонирование полости пункция гнойника толстой иглой под контролем УЗИ все перечисленное верно 40. Лучшим способом вскрытия поддиафрагмального абсцесса является: А. Б. С. Д. Е. тораколапаротомия люмботомия двухмоментный чрезплевральный доступ лапаротомия по Федорову внеплевральный внебрюшинный способ 41. При абсцессе дугласова пространства показано: А. Б. С. Д. Е. пункция через брюшную стенку лечебные клизмы вскрытие через брюшную стенку пункция, вскрытие и дренирование через прямую кишку консервативное лечение 42. Фазы раневого процесса: А. Б. С. Д. Е. воспаления все перечисленные фазы регенерация эпителизация рубцевания 43. Госпитальная инфекция чаще всего обусловлена: А. Б. С. Д. Е. золотистым стафилококком грамотрицательной флорой анаэробами ассоциацией микроорганизмов ничем из перечисленного 44. Патогенетическая терапия при анаэробной инфекции: А. линейные разрезы; Б. иссечение пораженных тканей; С. нейтрализация действия циркулирующих токсинов; Д. коррекция нарушений гомеостаза; Е. все перечисленное 45. Основное достоинство вторичных швов при гнойной ране: А. сокращение сроков заживления раны; Б. снижение опасности госпитального инфицирования С. уменьшение потерь с раневым отделяемым; Д. улучшение косметических результатов Е. все перечисленное. 46. Причиной увеличения больных с хирургическим сепсисом является: А. изменение микрофлоры; Б. резистентность микрофлоры к антибиотикам С. увеличение хирургической активности; Д. распространенность внутригоспитальной инфекции; Е. все перечисленное. 47. Покраснение и припухлость околоногтевого валика. По краю ногтя гной под кожей. Диагноз: А.паронихий Б. кожный панариций; С. флегмона; Д. абсцесс; Е. подкожный панариций. 48. При выборе антибиотика следует учитывать: А. характер микрофлоры; Б. чувствительность микрофлоры; С. токсичность антибиотика; Д. совместимость с другими препаратами; Е. все перечисленное. 49. Основной возбудитель гнойно-воспалительных процессов: А. стафилококк; Б. стрептококк; С. кишечная палочка; Д. протей; Е. микст-инфекция. 50. Особенности ампутации при анаэробной инфекции: А. ампутация выше определяемой зоны поражения; Б. операция без жгута; С. отказ от ушивания культи; Д. рассечение фасциальных футляров; Е. все перечисленное. 195 51. Необходимые условия для наложения вторичных швов: А. полное очищение раны от некротических тканей; Б. края раны без воспаления С. возможность сопоставления раны без натяжения; Д. активное дренирование после ушивания раны; Е. все перечисленное. 52. Характерная особенность стафилококковой инфекции: А. резистентность к воздействию внешней среды; Б. быстрая адаптация к лекарственным препаратам; С. широкая распространенность в окружающей среде; Д. ни одно из перечисленных; Е. все перечисленное. 53. Основным источником госпитальной инфекции является: А. больной; Б. персонал-носитель; С. раковины отделения; Д. растворы, кремы, мази; Е. все перечисленное. 54. Основным действующим фактором при активном дренировании гнойной раны является: А. механическое очищение очага; Б. антибактериальное действие; С. предупреждение распространения процесса; Д. предупреждение генерализации процесса; Е. все перечисленное. 55. Хирургическая обработка гнойной раны способствует: А. ускорению заживления раны; Б. снижению интоксикации; С. купированию раневой инфекции; Д. предупреждению генерализации инфекционного процесса; Е. все перечисленное. 56. Лучшим средством дренирования гнойной раны является: А. одинарная трубка для пассивного оттока; Б. резиновый выпускник; С. марлевый тампон; Д. активное дренирование; Е. индивидуальный подход. 57. Патогенез хирургического сепсиса определяет: А. возбудитель инфекции; Б. состояние первичного очага инфекции С. неспецифическая реактивность организма; Д. специфическая реактивность организма; Е. все перечисленное. 58. О развитии септического шока свидетельствует: А. внезапное ухудшение состояния больного; Б. резкое уменьшение диуреза; С. резкое нарушение микроциркуляции; Д. появление одышки, дыхательный алкалоз, гипоксемия; Е. все перечисленное. 59. Очищение гнойной раны обычно наступает на: А. вторые - третьи сутки; Б. четвертые - шестые сутки; С. седьмые - десятые; Д. к концу второй недели; Е. спустя две недели. 60. Репарация в гнойной ране обычно наступает на: А. вторые - третьи сутки; Б. четвертые - шестые сутки; С. седьмые - десятые сутки; Д. к концу второй недели; Е. спустя две недели. 61. Какое из определения термина сепсис правильно: А. Ответ организма на инфекцию; Б. Системная воспалительная реакция; С. Системный ответ организма на инфекцию; Д. Реакция организма на травму; Е. Тяжелый инфекционный процесс. 62. Основными признаками сепсиса являются: А. Температура тела выше 38о или ниже 36о С; Б. Частота сердечных сокращений выше 90 в 1 мин; С. Число дыхательных движений выше 20 в 1 мин; Д. Лейкоциты выше 12000/мл или меньше 4000/мл, более 10% незрелых лимфоцитов; Е. Все перечисленное. 63. Сколько основных признаков сепсиса необходимо минимально для постановки диагноза: А. Один; Б. Не менее двух; 196 С. Не менее трех; Д. Не менее четырех; Е. Нужны дополнительные критерии. Д. Операция в таких случаях не показана; Е. Объем операции зависит от состояния больного. 70. Как необходимо завершать операцию после вскрытия гнойников: 64. Синдром полиорганной недостаточности – это поражение не менее: А. двух органов; Б. трех органов; С. четырех органов; Д. пяти органов; Е. Все перечисленное. А. Зашить рану наглухо; Б. Дренирование раны с тампонирование марлевыми салфетками; С. Дренирование раны, лечение под повязкой с мазями на водорастворимой основе; Д. Дренирование раны, лечение под повязкой с мазями на жирорастворимой основе; Е. Индивидуальная тактика. 71. Какая из указанных мазей не применяется для местного лечения гнойной раны: 65. Входными воротами при сепсисе может быть: А. Кожа и подкожная клетчатка; Б. Ротовая полость; С. Брюшная полость; Д. Грудная полость; Е. Все перечисленное. А. Левомеколь; Б. Офлокаин; С. Повидон-йод; Д. Мазь Вишневского; Е. Диоксизоль. 72. Какие методы не относятся к экстракорпоральной детоксикации: 66. Что из указанных факторов влияет на течение раневого процесса: А. Степень повреждения тканей; Б. Вирулентность патогенных организмов; С. Защитные силы организма; Д. Первичная хирургическая обработка раны; Е. Все перечисленное. А. Плазмаферез; Б. Гемосорбция; С. Энтеросорбция; Д. Ультрафильтрация; Е. Гемодиализ. 73. При посевах крови больных сепсисом рост микроорганизмов: 67. Принцип лечение гнойного очага при сепсисе заключается в: А. Консервативная терапия; Б. Выполнить небольшой разрез в зоне гнойника; С. Отсроченная операция после стихания воспалительных признаков; Д. Раннее и радикальное санирование гнойных очагов; Е. Все неверно. А. Происходит всегда; Б. В крови не должно быть микроорганизмов; С. В 90% случаев; Д. В 10% случаев; Е. В 50% случаев 74. Принципы лечения сепсиса следующие: 68. Какой вид обезболивания применять при хирургическом лечении гнойных заболеваний мягких тканей: А. Местная инфильтрационная анестезия; Б. Футлярная блокада; С. Проводниковая анестезия; Д. Общее обезболивание; Е. Все перечисленное. 69. Объем оперативного вмешательства при множественных гнойных очагах: А. Операцию выполнить одномоментно; Б. Оперировать только большие гнойники; С. Оперировать в несколько этапов; А. Коррекция гнойного очага; Б. Целенаправленная антибактериальная терапия; С. Детоксикация; Д. Инфузионно-трансфузионная терапия; Е. Все перечисленное. 75. При сепсисе антибактериальная терапия проводится: А. Сразу как только поставлен диагноз имеющимися в наличии антибактериальными препаратами; Б. Сразу назначаются наиболее мощные комбинации с постепенным сужением спектра действия в зависимости от микробиологической картины; С. Начинается только после микробиологического подтверждения; 197 Д. Сразу назначаются менее сильные антибактериальные препараты с постепенным нарастанием при отсутствии эффекта; Е. Все перечисленное верно. Д. Живот участвует в акте дыхания, мягкий, резко болезненный в эпигастральной области, укорочение перкуторного звука над печенью. Е. Живот резко вздут, в дыхании не участвует, умеренно болезненный при пальпации, симптомы раз брюшины сомнительны, перкуторно – тимпанит. 76. Где должен получать лечение больной с установленным диангозом сепсис: 5. Наиболее информативный (патогномоничный) симптом при перфоративной язве? А. Возможно лечение амбулаторно; Б. В отделениях хирургического профиля в зависимости от источника возникновения; С. В инфекционном отделении; Д. В отделении интенсивной терапии; Е. Все перечисленное верно. Тесты по теме: осложнения язвенной болезни А. Доскообразный живот. Б. Вынужденное положение больного (на спине или на боку с приведенными к животу ногами). С.+ Наличие свободного газа под куполом диафрагмы. Д. Вздутый живот, отсутствует кишечная перистальтика. Е. Схваткообразные боли, сопровождающиеся рвотой, задержка стула и газов. 1. Что такое перфорация язвы? 6. R-логический признак, подтверждающий перфорацию язвы? А. Отсутствие уровня жидкости в желудке. А.+ Прободение в свободную брюшную полость, в забрюшинное пространство, сальниковую сумку. Б. Наличие арок и чаш Клойбера в кишечнике, больше в тонком. Б. Прорастание язвы в соседний орган. С. Прободение в желчный пузырь, луковицу двенадцатиперстной кишки или гепатодуоденальную связку. С.+ Свободный газ в брюшной полости (под диафрагмой). Д. Наличие реактивного выпота в синусах плевральной полости. Д. Прободение в просвет кишечника или в стенку соседнего органа. Е. Резкая пневматизация кишечника. Е. Сужение выхода из желудка. 2. Главная жалоба больных перфоративной язвой в первой фазе ее развития? 7. Клинические особенности второй фазы перфорации язвы? А. Острая боль в мезогастральной области, иногда с иррадиацией в поясницу. А. Резкая боль в эпигастрии (возможен шок), рефлекторные нарушения гемодинамики, защитное напряже Б.+ Острая боль в эпигастральной области или в правом подреберье. в надчревной области. С. Многократная рвота, не приносящая облегчения. Острая боль ("кинжальная") в эпигастральной области, доскообразный живот, холодный лип Д. Острая боль в гипогастральной области и в правом подреберье с иррадиацией в поясницу или (чаще) Б. в правое неукротимая рвота (иногда кровью). надплечье. С+ Уменьшение интенсивности боли (снижается агрессивность желудочного содержимого), что вы Е. Схваткообразная боль в эпигастрии, задержка стула и газов. больных ложное ощущение улучшения состояния. Д. Опоясывающие боли, многократная рвота, не приносящая облегчения. 3. Чем обусловлено изменение общего состояния больного при перфорации язвы в первой фазе? Е. Боль перемещается в правую подвздошную область, положительные симптомы Ситковского, Бартомье-Михельсона. А. Перитонитом. Б.+ Раздражением брюшины излившимся в брюшную полость желудочным содержимым, что вызывает резкую боль 8. Изменения крови у больных во второй фазе перфорации язвы? (возможен шок), рефлекторные нарушения гемодинамики. С. Выраженными нарушениями реологии крови, приводящими к прогрессирующим нарушениям сердечноА. Умеренный лейкоцитоз с незначительным сдвигом лейкоформулы влево, выражен лимфоцитоз, сосудистой и дыхательной систем. гемодилюция, алкалоз. Д. Динамической кишечной непроходимостью. Б.+ Выражен лейкоцитоз со сдвигом лейкоцитарной формулы влево; нарастает гемоконцентрация, ацидо Е. Полиорганной недостаточностью. С. Высокий лейкоцитоз с резким сдвигом лейкоцитарной формулы влево за счет нейтрофилов, агранулоцитоз и пойкилоцитоз. 4. Изменения, определяемые при осмотре, пальпации и перкуссии живота в первой стадии перфоративной лимфоцитоз, язвы? Д. Лейкопения, эритроцитоз, метаболический ацидоз. Е. Лейкоцитоз, увеличения количества эозинофилов, метаболический алкалоз. А.+ Верхние отделы живота в дыхании не участвуют, определяется защитное напряжение и резкая болезненность, главным образом в надчревной области, симптомы раздражения брюшины в надчревной области, исчезновение 9. Общие симптомы, характерные для третьей фазы перфорации язвы? печеночной тупости. Б. Верхние отделы живота в акте дыхания участвуют слабо, нижняя половина живота отстает при дыхании от верхней, локальная болезненность в эпигастрии, здесь же положительный симптом Щеткина-Блюмберга. А. Больной возбужден, стонет, мечется от боли. Кожа лица гиперемирована, дыхание учащено, Температура тела до 38 градусов, частота пульса соответствует температуре, задержка стула и газов. С. Живот участвует в дыхании слабо, правая половина отстает от левой при глубоком вдохе, пальпаторно Б. Болевой синдром значительно уменьшается, больной чувствует себя относительно удовлетво напряжение мышц в правом подреберье и в эпигастрии, перкуторно - здесь же притупление. незначительная тахикардия, повышение АД. 198 С. Больной бледен, в околопупочной области, на боковых стенках передней брюшной стенки синюшные А.+ пятна, Перфорация "немой" язвы, перфорация в сальниковую сумку, перфорация у стариков и температура снижена, видимая на глаз перистальтика кишечника. детей, прикрытая перфорация. Д.+ Больной бледен, адинамичен, слизистые оболочки сухие, температура тела свыше 38 градусов, тахикардия, Б. Перфорация язвы у беременных, перфорация в гепатодуоденальную связку. одышка. Частота пульса опережает температуру тела, АД, ЦВД снижаются, олигурия, протеинурия. С. Перфорация в забрюшинное пространство, перфорация пенетрирующей язвы. Е. Больной бледен, покрыт холодным липким потом, положение вынужденное (с приведенными к животу Д. ногами), Перфорация язвы передней стенки 12п кишки или желудка. слизистые оболочки и кожа лица гиперемированы, температура субфебрильная, брадикардия, АД снижено, Е. Перфорация ЦВД ювенильной язвы. высокое, задержка стула и газов, частые позывы на мочеиспускание. 15. Клинические особенности перфорации язвы в сальниковую сумку? 10. Патологические признаки, определяемые при аускультации и перкуссии у больных в третьей фазе перфорации язвы? А. Тупая боль в эпигастральной области, раздражение брюшины по всему животу, при R-исследовании – с газ под диафрагмой. А. Перистальтика кишечника усилена, при перкуссии - притупление в мезогастральной области и усиление Б. боли Острая в «кинжальная» боль в эпигастральной области с иррадиацией в правое надплечье, свобо правой половине живота. определяется под обеими куполами диафрагмы. Б. Перистальтика кишечника ослаблена, единичными волнами, при перкуссии - тупость по всему животу, С.+более Острая боль в области поясницы, симптомы раздражения брюшины не выражены, свободный г выраженная в нижних отделах. исследовании определяется под печенью. С. Перистальтика не прослушивается, при перкуссии – тимпанит в проекции поперечно-ободочной кишки.Д. Опоясывающие боли, сопровождающиеся многократной рвотой, не приносящей облегчения. Д. Перистальтика обычная, выслушиваются проводные сердечные шумы, при перкуссии – притупление Е. Боли надв правом подреберье, положительные симптомы Ортнера, Керте. печенью. Е.+ Перистальтика кишечника не прослушивается, при перкуссии - тимпанит, в отлогих местах брюшной16. полости Особенности перфоративной язвы у больных преклонного возраста? можно определить скопление жидкости. А. Быстро нарастает клиника острого живота, быстро развиваются гемокоагуляционные нарушения. 11. Изменения крови у больных в третьей фазе перфорации язвы? Б. Быстрое развитие интоксикации, пареза кишечника, перитонита. С. Болевой синдром не имеет четкой локализации, симптомы раздражения брюшины сомнительные. А.+ Высокий лейкоцитоз со сдвигом лейкоцитарной формулы влево, эозинопения, токсическая зернистость Д. Живот длительное время остается мягким, выслушивается усиленная перистальтика, частые п нейтрофилов, ацидоз, гемоконцентрация, гипопротеинемия. мочеиспускание. Б. Высокий лейкоцитоз без сдвига лейкоформулы влево, эозинофилия, гиперпротеинемия, гипокоагуляция.Е.+ Стертая клиническая картина в силу анергии, дряблости брюшного пресса. Быстро развиваю С. Количество лейкоцитов в пределах нормы, но наблюдается эозинофилия, лимфоцитоз. Возможен пойкилоцитоз. кишечника, отягощаются сопутствующие заболевания. Гиперкоагуляция, гиперпротеинемия. Д. Лейкопения, сдвиг лейкоцитарной формулы влево, гемодилюция, гиперпротеинемия. 17. Изменения в брюшной полости при прикрытии перфоративного отверстия? Е. Лимфоцитоз, эритро-, тромбоцитопения. Гиперпротеинемия, ацидоз. А. Развивается клиника острой непроходимости кишечника. 12. Осложнения язвенной болезни, возникающие при преобладании процессов деструкции над процессами Б.+ Развивается клиника ограниченного перитонита. регенерации? С. Развивается клиника острого живота с симптоматикой, зависящей от органа, прикрывшего перф отверстие. А.+ Пенетрация, перфорация, кровотечение. Д. Развивается клиника стеноза выходного отдела желудка. Б. Стеноз выходного отдела желудка. Е. Патологические изменения самостоятельно ликвидируются. С. Малигнизация. Д. Эрозивное повреждение слизистой. 18. Тактика при прикрывшейся перфоративной язве желудка (12п кишки)? Е. Синдром Мэллори-Вэйса. А. Выжидательная, при развитии явлений перитонита - операция. 13. Связь между частотой наступления перфоративной язвы и сезонностью заболевания? Б.+ Операция по экстренным показаниям. С. Зонд в желудок, аспирация желудочного содержимого. А. Не зависит от сезонности заболевания. Д. Голод, динамическое наблюдение; при появлении симптомов перитонита - операция. Б. Чаще наблюдается летом. Е. Холод на живот, зонд в желудок, очистительная клизма. С. Чаще наблюдается зимой. Д. Одинаковая частота в любое время года. 19. Лечение больных перфоративной язвой. Оценка показаний к операции? Е.+ В период сезонных обострений язвенной болезни (весна, осень). А.+ Лечение только оперативное. Показания к операции абсолютные. 14. В каких случаях диагноз перфоративной язвы затруднителен? Б. При прикрытой перфорации допустимо динамическое наблюдение. Показания к операции – абсолютные. 199 С. Допустимо наблюдение в условиях стационара. Показания к операции - относительные. Б. Промывание желудка через зонд. Д. Оперативное лечение при неэффективности консервативного лечения. С. Инфузионная терапия, форсированный диурез. Е. Зонд в желудок, аспирация желудочного содержимого, голод; при появлении симптомов перитонита - операция. Д. Массивная антибактериальная терапия. Е. Лапароскопия, санация, дренирование брюшной полости. 20. От чего зависит прогноз для жизни больного перфоративной язвой? 26. Основные методы диагностики язвы желудка и 12п кишки? А. От клиники развития перитонита: местного или разлитого. Б. От сроков развития перитонита и времени начала консервативной терапии. А. Зондирование желудка. С. От возраста больного, наличия сопутствующей патологии. Б. УЗИ, КТ. Д. От вида перфорации (прикрытая, в сальниковую сумку), правильной техники оперативного вмешательства. С. Лапароскопия Е.+ От давности наступления перфорации, своевременного проведения операции, правильной программыД.+ лечения R-скопия или R-графия желудка и двенадцатиперстной кишки, ФГДС, при необходимости с биопсие в послеоперационном периоде. Е. Ангиография. 21. Типичная операция, спасающая жизнь больного при перфоративной язве? 27. Основные осложнения язвенной болезни? А. Тампонада перфоративного отверстия большим сальником "на ножке" по Оппелю-Поликарпову. Б.+ Ушивание перфоративного отверстия, желательно после иссечения краев. С. Иссечение язвы, ваготомия. Д. Резекция желудка по Бильрот-1. Е. Наложение гастроэнтероанастомоза. А.+ Стеноз, кровотечение, пенетрация, перфорация, малигнизация. Б. Стеноз желудка, заворот желудка, образование внутренних свищей, панкреатит, кровотечение. С. Пенетрация, образование свищей, острая кишечная непроходимость. Д. Перфорация, рефлюкс-эзофагит, синдром Мэллори-Вэйса. Е. Малигнизация, резкое похудание, сезонные боли, частый жидкий стул. 22. Вид операции при невозможности ушивания перфоративного отверстия? 28. Что такое пенетрация язвы? А. Иссечение язвы, ваготомия. Б.+ Тампонада перфоративного отверстия большим сальником "на ножке" по Оппелю-Поликарпову. С. Ваготомия с пилоропластикой по Финнею, Гейнеке-Микуличу, Джадду. Д. Наложение гастроэнтероанастомоза. Е. Резекция желудка по Гофмейстеру-Финстереру. А. Прободение язвы с последующим прикрытием ее прядью большого сальника. Б.+ «Дном» язвы являются смежные органы вследствие полного разрушения стенки жел двенадцатиперстной кишки и образования по периметру разрушения плотных сращений, препят поступлению желудочного содержимого в свободную брюшную полость. С. Проникновение язвы в полый орган с формированием свища. Д. Рубцовая деформация стенки желудка или 12пк вследствие язвенного дефекта. Е. Малигнизация язвы, стеноз выходного отдела желудка. 23. Заболевания, симулирующие перфоративную язву, но не вызывающие перитонит? А. Перекрут кисты яичника, спонтанный разрыв селезенки. Б. Странгуляционная непроходимость кишечника, разрыв эхинококковой кисты. С.+ Пневмония, почечная и печеночная колика, инфаркт миокарда. Д. Тромбоз и эмболия мезентериальных сосудов. Е. Брюшной тиф, туберкулез кишечника. 24. Какие дополнительные диагностические методы позволяют уточнить диагноз перфоративной язвы? А.+ R-графия или R-скопия органов брюшной полости, лапароскопия. Б. Зондирование желудка, целиакография. С. R-скопия желудка. Д. ФГДС с биопсией слизистой желудка или 12п кишки. Е. УЗИ органов брюшной полости, КТ. 29. Основные компоненты желудочного сока? А. Липаза, амилаза, соляная кислота. Б. Соляная кислота, молочная и пировиноградная кислоты, гистамин. С. Гистамин, гастрин. Д.+ Соляная кислота, протеазы (пепсин, химозин, катепсины, желатиноза), муцин. Е. Слизь, панкреазимин, холецистокинин, гистамин. 30. Как стимулируется нейро-рефлекторная фаза желудочной секреции? А.+ Через волокна блуждающих нервов. Б. Энтерогастрином и ацетилхолином. С. Гистамином и инсулином. Д. Адреналином и норадреналином. 25. В случае невозможности организации экстренной операции у больного с перфоративной язвой, Е. Холецистокинином какие и панкреазимином. мероприятия необходимы? 31. Как стимулируется нейро-гуморальная фаза желудочной секреции? А.+ Введение зонда в желудок с постоянной аспирацией желудочного содержимого, холод на живот, антибиотикотерапия А. Гистамином, вырабатываемым окончаниями блуждающих нервов. 200 Б.+ Гастрином, вырабатываемым слизистой оболочкой антрального отдела желудка. С. Энтерогастрином. Д. Гистамином и инсулином. Е. Через волокна блуждающих нервов. Б. +A.gastrica sinistra, a.gastrica dextra, a.gastro-epiploica dextra et sinistra, aa.gastricae brevis. С. A.gastrica sinistra, a.gastrica dextra, a.phrenica, a.mesenterica superior. Д. A.gastrica sinistra, a.gastrica dextra, a.phrenica, a.mesenterica superior. Е. А.colica media, aa.gastricae brevis, а.gastroepiploica dextra. 32. Какие препараты обладают антимикробным действием в отношении Helicobacter pylory? 38. Назовите артерии, кровоснабжающие двенадцатиперстную кишку? А. Омепразол, гастрофарм. Б.+ Де-нол, амоксоциллин, метронидозол, трихопол, тинидазол. С. Гастроцепин, ранитидин. Д. Альмагель, препараты висмута. Е. Папаверин, платифиллин, но-шпа. А. Aа. gastro-epiploica dextra et sinistra. Б. Aа. gastro-epiploica dextra et sinistra, a.gastro-duodenalis. С.+ Aа. pancreatico-duodenalis superior et inferior. Д. A. gastrica sinistra, a. gastrica dextra. Е. А. colica media, аа. mesenterica superior et inferior. 33. Основные нарушения гомеостаза при стенозе привратника? 39. Укажите иннервацию желудка? А. Похудание, метаболический ацидоз, снижение диуреза. А.+ Парасимпатические волокна блуждающего нерва и симпатические – чревного сплетения. Б.+ Потеря массы тела, дегидратация, потеря ионов хлора, метаболический алкалоз. Б. Волокна блуждающего, симпатического и диафрагмального нервов. С. Дистрофия печени, снижение диуреза, нарушение дефекации. С. Диафрагмальный и блуждающий нервы, задние корешки спинного мозга. Д. Дистрофия органов и тканей, гиперпротеинемия, гипофибриногенемия. Д. Диафрагмальный и блуждающий нервы, передние корешки спинного мозга. Е. Повышение билирубина за счет прямой фракции, диспротеинемия, снижение щелочного резерва крови.Е. Парасимпатические волокна чревного сплетения и симпатические – блуждающего нерва. 34. К каким препаратам по механизму действия относятся: альмагель, тепильта, фосфалюгель, викалин, викаир? 40. Какие наиболее характерные признаки I периода перфоративной язвы (период шока)? А. Блокаторы М-холинорецепторов. Б.+ Антациды - препараты, нейтрализующие и адсорбирующие соляную кислоту. С. Блокаторы протонной помпы. Д. Блокаторы Н2- гистаминовых рецепторов. Е. Нормализация моторики желудка и 12п кишки. А.+ "Кинжальная" боль в верхнем отделе живота, больной лежит на спине, живот резко напряжен, бол печеночная тупость отсутствует. Б. Умеренно выраженные боли в эпигастральной области, определяется незначительная ригидность в эп положение в постели активное, живот болезненный во всех отделах, симптомов раздражения брюшины С. Резкая боль в эпигастрии, живот умеренно вздут, боли иррадиируют в спину (носят "опоясывающий х положение в постели вынужденное. 35. К каким препаратам по механизму действия относятся атропин, гастроцепин, цемитидин, фамотидин, Д. Боль в верхних отделах живота, затем перемещается в правую подвздошную область, положение вын омепразол? на правом боку, живот резко болезненный в правых отделах. Е. Болевой синдром стихает, живот становится менее напряженным, наступает парез кишечника, п А.+ Антисекреторные препараты – тормозят выработку желудочного сока: (блокаторы М-холинорецепторов, тупость отсутствует. блокаторы Н-2 рецепторов гистамина, ингибиторы протонной помпы). Б. Анациды - препараты, нейтрализующие и адсорбирующие соляную кислоту. 41. Какие наиболее характерные симптомы II периода перфоративной язвы (периода "мнимого благопол С. Антихеликобактерные препараты. Д. Нормализуют моторику желудка и 12п кишки. А. Жалобы на продолжающиеся боли в эпигастрии, живот остается напряженным, кожа и видимые Е. Не оказывают какого-либо влияния на желудок и 12п кишку. оболочки бледные, выражена брадикардия, температура тела нормальная. Б.+ Болевой синдром стихает, больной считает себя практически здоровым, живот становится менее напр 36. Назовите части двенадцатиперстной кишки? наступает парез кишечника, печеночная тупость отсутствует, тахикардия. С. Жалобы на боли в правом подреберье, иррадиирующие в спину, на тошноту и рвоту желчью, положение А. Луковица, пилорус, подкова, ретроперитонеальная часть. в постели вынужденное, в эпигастральной области выражена ригидность мышц. Б. Панкреатическая, медиальная, задняя, восходящая, нисходящая. Д. "Кинжальная" боль в верхнем отделе живота, больной лежит на спине, живот резко напряжен, бол С.+ Луковица, верхняя горизонтальная, нисходящая, нижняя горизонтальная, восходящая. печеночная тупость отсутствует. Д. Луковица, пилорический отдел, подкова, дуодено-еюнальный переход. Е. Резкая боль в эпигастрии, живот умеренно вздут, боли иррадиируют в спину (носят "опоясывающий х Е. Желудочная, печеночная, панкреатическая, тонкокишечная. положение в постели вынужденное. 37. Назовите артерии, участвующие в кровоснабжении желудка? А. A.gastrica sinisnra, a.gastrica dextra, a.colica media, aa.gastricae brevis, а.gastroepiploica dextra. 42. Каковы основные симптомы пенетрирующей язвы двенадцатиперстной кишки в поджелудочную жел 201 А. Боли в эпигастрии, больше слева, усиливающиеся после приема пищи. Беспокоят тошнота и рвота съеденной Д. Одиночный полип. пищей, желчью. Живот вздут, тимпанит. Е.+ Множественные полипы. Б. Резкие боли в эпигастральной области, снижающиеся после приема пищи. Во рту металлический привкус, отрыжка кислым. Язвенный анамнез в течение 2-3 лет. 47. При курабельных формах рака желудка предпочтение отдают? С.+ Длительный язвенный анамнез, боли носят постоянный характер, после приема пищи становятся мучительными, часто опоясывающего характера, иррадиируют в поясницу. А. Хирургическому лечению. Д. Боли в эпигастрии незначительные, после приема пищи чувство тяжести. Появляется отрыжка с тухлым запахом, Б. Химиотерапии. присоединяется рвота пищей, съеденной накануне, приносящая облегчение. Определяется "шум плеска",С.при Лучевой R- терапии. исследовании бариевая взвесь замедленно эвакуируется из желудка. Д.+ Сочетанию вышеперечисленных методов. Е. Длительный язвенный анамнез, определенная локализация язвы, размеры язвы, изменение характера Е. болей, Паллиативному лечению. снижение аппетита, безразличие к любимой ранее пище, снижение кислотности желудочного сока. 48. Какой из стимуляторов наиболее целесообразен при исследовании желудочной секреции? 43. Каковы основные симптомы язвенного рубцового стеноза привратника? А. Алкоголь. А. Резкие боли в эпигастральной области с иррадиацией в спину, тошнота, периодическая рвота с примесью Б.желчи. Кофеин. Язык суховат, обложен коричневым на летом. Живот вздут в эпигастрии. Симптомов раздражения брюшины С. Гистамин. нет. Д.+ Пентагастрин. Б.+ Боли в эпигастрии незначительные, после приема пищи чувство тяжести. Появляется отрыжка сЕ.тухлым Инсулин. запахом, присоединяется рвота пищей, съеденной накануне, приносящая облегчение. Определяется "шум плеска", при R-исследовании бариевая взвесь замедленно эвакуируется из желудка. 49. При стенозе выходного отдела желудка: С. Умеренные боли в эпигастральной области, кожные покровы иктеричны, отмечается потеря массы тела, аппетит плохой, периодическая рвота. Часто пальпируется увеличенная, умеренно болезненная печень. А. Усиливается боль в верхней половине живота. Д. Длительный язвенный анамнез, боли носят постоянный характер, после приема пищи становятся мучительными, Б. Появляется непереносимость жиров и молочной пищи. часто опоясывающего характера, иррадиируют в поясницу. С.+ Появляется рвота и усиливается изжога. Е. Длительный язвенный анамнез, определенная локализация язвы, размеры язвы, изменение характера Д.болей, Появляются поносы. снижение аппетита, безразличие к любимой ранее пище, снижение кислотности желудочного сока. Е. Появляется асцит и теки нижних конечностей. 44. Назовите виды ваготомии? 50. Основным методом, позволяющим верифицировать диагноз язвенной болезни, является? А. Полная, поддиафрагмальная селективная, поддиафрагмальная проксимальная. Б.+ Стволовая, селективная, проксимальная селективная. С. Селективная полная и частичная, стволовая передняя и задняя, проксимально-стволовая. Д. Полная стволовая, частична стволовая, селективная. Е. Наддиафрагмальная, поддиафрагмальная, селективная проксимальная. 45. Назовите степени стеноза привратника? А. Клинический осмотр. Б. Рентгенологическое исследование. С. Гастродуоденоскопия. Д. Обзорная рентгеноскопия. Е.+ Клинический осмотр и фиброэзофагогастродуоденоскопия. 51. Основным механизмом стимуляции секреции желудочного сока во время первой фазы является влиян А. Незначительный, умеренно выраженный, значительный, частичный, полный. Б. Первая (начальная), вторая (функциональных нарушений), третья (органических нарушений), четвертая А. Симпатических нервов. (тотальная). Б.+ Парасимпатических нервов. С.+ Комперсированный (задержка эвакуации до 6 часов), субкомпенсированный (задержка эвакуации до 12С.часов), Гастрина. декомпенсированный (задержка эвакуации свыше 24 часов). Д. Гистамина. Д. Комперсированный (задержка эвакуации 2-4 часа), субкомпенсированный (задержка эвакуации 4-12Е.часов), Холецистокинина. декомпенсированный (задержка эвакуации свыше 12 часов). Е. Первая (диаметр выходного отдела до 1см), вторая (до 0,5 см), третья (менее 0,5 см). 52. После резекции желудка развивается ряд расстройств. Какой из них менее вероятный? 46. В каких случаях наиболее высокая возможность развития рака желудка? А. Стебельчатый полип. Б. Полип на широком основании. С. Гиперпластический небольшой полип. А.+ Холелитиаз. Б. Демпинг-синдром. С. Синдром приводящей петли. Д. Гипогликемический синдром. Е. Пептическая язва анастомоза. 202 53. Назовите минимальное снижение ОЦК, вызывающее картину геморрагического шока? 59. Для уточнения диагноза стеноза язвенной этиологии выберите наиболее информативный метод иссле А. Более 10%. Б. Более 15%. С.+ Более 20%. Д. Более 25%. Е. Более 30%. А. рН-метрия желудка. Б. Зондирование желудка. С. Ультразвуковое исследование. Д.+ Рентгеноскопия желудка. Е. Гастроскопия с биопсией. 54. Какой из перечисленных методов хирургического лечения при стенозе выходного отдела желудка является 60. Назовите наиболее весомую причину невыполнения резекции желудка при перфоративной язве? наименее предпочтительным? А. Возраст больного. А. Пилоропластика. Б. Время с момента наступления перфорации. Б. Пилоропластика с одним из видов ваготомии. С.+ Разлитой гнойный перитонит. С. Антрум-резекция с одним из видов ваготомии. Д. Квалификация хирурга. Д. Резекция желудка по Бильрот-1 или Бильрот-2. Е. Сопутствующая патология. Е.+ Обходной анастомоз. 61. Назовите место продукции гастрина в желудке. 55. Какой из указанных методов лечения язвы 12п кишки, осложненной профузным кровотечением, является менее предпочтительным? А.+ Антральный отдел. Б. Пилорический отдел. А. Эндоскопическая остановка кровотечения. С. Кардиальный отдел. Б. Пилоро(дуодено)пластика с одним из видов ваготомии. Д. Тело желудка. С. Резекция желудка. Е. Дно желудка. Д. Эндоваскулярная эмболизация гастродуоденальной артерии. Е.+ Инфузионная терапия, гемотрансфузия. 62. Какая операция является оптимальной при пенетрирующей язве 12п кишки, расположенной на пе стенке? 56. Назовите симптомы, не характерные для перфоративной язвы? А. Гастрэктомия. А. «Кинжальная» боль. Б. Резекция желудка по Гофмейстеру-Финстереру. Б. Мышечный дефанс передней брюшной стенки. С. Ушивание язвы. С. Исчезновение «печеночной тупости». Д.+ Иссечение язвы с дуоденопластикой и селективная проксимальная ваготомия. Д.+ Опоясывающие боли, многократная рвота. Е. Трубчатая резекция желудка. Е. Симптомы раздражения брюшины во всех отделах. 63. Язвы какой локализации являются наиболее частой причиной развития стеноза выходного отдела жел 57. Стеноз выходного отдела желудка чаще всего наблюдается при каких состояниях? А.+ Язвы 12п кишки. А. Гипертрофический гастрит. Б. Кардиальные язвы. Б. Полипоз желудка. С. Язвы малой кривизны желудка. С.+ Язвенная болезнь. Д. Язвы большой кривизны желудка. Д. Безоары желудка. Е. Язвы тела желудка. Е. Химические ожоги. 64. Какой стадии стеноза соответствует задержка эвакуации контраста из желудка более 24 часов? 58. Какие признаки не типичны для стеноза выходного отдела желудка? А. Компенсированный стеноз. А.+ Повышение основного обмена. Б.+ Декомпенсированный стеноз. Б. Снижение массы тела. С. Терминальная стадия. С. Видимая перистальтика желудка. Д. Субкомпенсированный стеноз. Д. Снижение эластичности и тургора кожи. Е. Стадия полиорганной недостаточности. Е. Рвота застойного характера. 203 65. Какие нарушения водно-электролитного обмена наблюдаются при стенозе выходного отдела желудка?71. Выберете оптимальную тактику лечения при неосложненной язве 12п кишки с диаметром кратера до 1 см: А. Метаболический ацидоз. Б. Диспротеинемия. А. Резекция желудка по Бальфур-1. С. Гипогликемия. Б. Иссечение язвы с ушиванием. Д.+ Метаболический алкалоз. С. Наложение гастроэнтероанастомоза. Е. Гиперкальциемия. Д. Пилоропластика с одним из видов ваготомии. Е.+ Консервативное лечение. 66. На основании каких показателей определяется объем кровопотери при остром желудочно-кишечном кровотечении? 72. Выберете оптимальный метод хирургического лечения язвенной болезни желудка: А.+ Показатели ОЦК. Б. Эритроциты, гемоглобин крови. С. Количество крови в рвотных массах. Д. Почасовый диурез. Е. АД, пульс. А.+ Пилоросохраняющая резекция желудка. Б. Иссечение язвы. С. Пилоропластика с одним из видов ваготомии. Д. Резекция желудка по Гофмейстеру-Финстереру. Е. Гастрэктомия. 67. Какие показания к неотложной операции при острых желудочно-кишечных кровотечениях? А. Стойкое снижение артериального давления. Б. Обильная мелена. С. Язва малой кривизны желудка. Д.+ Профузное кровотечение при безуспешной попытке эндоскопического гемостаза. Е. Язва, прикрытая свежим тромбом. 68. Укажите ведущий фактор агрессии, который способствует развитию язвенной болезни? А.+ Соляная кислота и пепсин. Б. Обильная, жирная пища. С. Гастрин, вырабатываемый антральным отделом. Д. Алкоголь. Е. Рефлюкс дуоденального содержимого. 69. Чем определяется клиника прикрытой перфорации язвы 12п кишки? А. Периодом мнимого благополучия. Б. Патологией того органа, который прикрыл перфоративное отверстие. С. Длительным болевым синдромом. Д.+ Клиникой местного перитонита. Е. Многократной рвотой, не приносящей облегчения. 70. Чем определяется клиника язвенной болезни, осложненной пенетрацией? А. Клиникой местного перитонита. Б. Нарушением эвакуации из желудка. С.+ Патологией того орана, в который пенетрирует язва. Д. Снижением гемоконцентрационных показателей крови. Е. Клиникой динамической кишечной непроходимости. 73. Выберете оптимальную операцию при кровоточащей язве луковицы 12п кишки: А. Антрум-резекция и селективная ваготомия. Б. Иссечение язвы с пилоропластикой по Финнею. С. Иссечение язвы с наложением гастроэнтероанастомоза. Д. Резекция желудка по Бильрот-1 или Бильрот-2. Е.+ Иссечение язвы с дуоденопластикой, селективная проксимальная ваготомия. 74. Нетипичная иррадиация болей при язвенной болезни, осложненной пенетрацией? А. Поясничная область. Б. Область сердца. С. Левое надплечье. Д.+ Правое бедро. Е. Правое подреберье. 75. Особенности болей при пенетрации язвы в поджелудочную железу: А.+ Боли ноющие, постоянные, опоясывающего характера. Б. Резкие «кинжальные» боли. С. Боли схваткообразного характера. Д. Чувство тяжести в эпигастральной области. Е. Боли, иррадиирующие в надлобковую область. 76. Что не относится к основным объективным признакам язвенной болезни, осложненной стенозом? А. Вздутие живота в эпигастральной области. Б. Видимая перистальтика желудка. С.+ Напряжение мышц брюшной стенки в эпигастральной области. Д. Шум плеска при перкуссии живота. 204 Е. Обильная рвота съеденной накануне пищей. Е. Многократная рвота, не приносящая облегчения. 77. Что не является признаком малигнизации язвы? 83. Наиболее информативный метод, подтверждающий язвенное кровотечение? А.+ Усиление интенсивности болей. Б. Постоянство болевых ощущений. С. Конвергенция складок при рентгеноскопии. Д. Слабость, похудание. Е. Понижение кислотности желудочного сока. А. УЗИ. Б. Рентгеноскопия желудка. С. Обзорная рентгеноскопия брюшной полости. Д.+ Фиброэзофагогастродуоденоскопия. Е. Селективная ангиография. 78. Нехарактерная особенность рвоты при стенозе выходного отдела желудка? А. Обильная рвота желудочным содержимым с примесью пищи, съеденной накануне. Б. Скудная рвота, возникающая сразу после еды. С. Рвота «тухлым» желудочным содержимым. Д. Рвота малопереваренной пищей. Е.+ Рвота на высоте болевого синдрома кислым желудочным содержимым. 79. Нехарактерная локализация болей при хронической язвенной болезни? А. Эпигастральная область. Б. Правое подреберье. С. Левое подреберье. Д.+ Правая подвздошная область. Е. В точке Боаса-Оппенховского. 80. Что является неверным в определении ранних признаков гастродуоденального кровотечения: А. Слабость. Б. Головокружение. С. Бледность кожных покровов. Д. Кровавая рвота. Е.+ Мелена. 81. Особенности болевого синдрома при перфоративной язве? А. Боли ноющие, постоянные, опоясывающего характера. Б. Чувство тяжести в эпигастральной области. С. Боли схваткообразного характера. Д. Боли, иррадиирующие в надлобковую область. Е.+ Резкие «кинжальные» боли. 82. Объективные симптомы декомпенсированного стеноза входного отдела желудка: А. Пожелтение кожных покровов. Б. Втянутый живот, видимая перистальтика тонкого кишечника. С. Рентгенологически – чаши «Клойбера». Д.+ Задержка эвакуации бариевой взвеси из желудка более 24 часов. МОДУЛЬ 1 1. У разі, коли причиною перитоніту є перфорація гастродуоденальної виразки, тимчасові критерії для реактивної стадії скорочуються до: A. До 2 годин. B. З 2 до 4 годин. C. *До 6 годин. D. З 6 до 12 годин. E. З 12 до 24 годин. 2. Хвора А. надійшла в стаціонар зі скаргами на сильні болі у верхній половині живота, що ірадіюють у спину, багаторазову блювоту з домішками жовчі. Початок захворювання пов'язує з порушенням дієти. Стан хворої тяжкий. Пульс - 98 уд/ хв. Язик сухий, живіт роздутий, пальпаторно визначається виражена болючість в епігастрії та лівому підребер'ї. Позитивний симптом Мейо-Робсона. Перистальтика кишечника ослаблена. Температура 37,5˚С. Черговий хірург передбачає гострий панкреатит. Якими лабораторними дослідженнями можна підтвердити діагноз? A. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, цукор крові, печінкові проби. B. Загальний білірубін, коагулограма, АлАТ, АсАТ. C. Розгорнутий загальний аналіз крові, коагулограма, С-реактивний білок; D. * Загальний аналіз крові, амілаза крові, діастаза сечі. E. Загальний аналіз крові, аналіз сечі за Зимницьким, по Нечипоренко. 3. У хворої 43 років після перенесеної холецистектомії упродовж 6 місяців відновились приступи печінкової коліки, які супроводжуються пожовтінням шкірних покровів. При УЗД виявлено залишений конкремент 0,8х0,7см в дистальній частині холедоха. Який з указаних методів лікування буде найбільш оптимальним для хворої. А. *Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія з папілосфінктеротомією та літоекстракцією. В. Консервативна терапія спазмолітиками та жовчогінними препаратами. С. Ультразвукова дистанційна літотрипсія. D. Відкрита холедохолітотомія та літоекстракція. Е. Холедоходуоденоанастомоз. 4. Хвора М. 56 років, тривалий час перебуває на обліку з приводу жовчокам’яної хвороби. Протягом останніх 2 тижнів турбують постійні ниючі болі в правому підребер'ї, озноби. Проведена консервативна терапія в амбулаторних умовах не ефективна. За 2 дні до 205 надходження з'явилися періодичні переймоподібні болі в животі, нудота. При огляді в приймальному відділенні: стан середньої важкості, відзначається інтенсивний переймоподібний біль в животі, блювота. Живіт роздутий, асиметричний, визначається "шум плескоту" у мезогастріі. При оглядовій Rö-графії черевної порожнини виявлені тонкокишкові чаші Клойбера і аерохолія (газ в жовчних протоках). Попередній діагноз? A. Динамічна кишкова непрохідність B. Тонко-товстокишкова інвагінація C. *Біліарно-кишкова фістула, кишкова непрохідність D. Заворот тонкої кишки E. Перфорація жовчного міхура, перитоніт 5. Хвора К., 46 років, поступила в хірургічне відділення зі скаргами на розлитий біль в животі, нудоту, сухість у роті, підвищення температури тіла до 38 0. Захворіла 12 годин тому, коли з'явилися тупі болі над лоном, озноби. Болі стали швидко прогресувати. Об'єктивно: загальний стан тяжкий, язик сухий, обкладений, шкірні покриви блідо-сірі. Пульс -108 уд / хв., АТ - 110/70 мм. рт. ст. Живіт рівномірно здутий, при пальпації напружений та болючий в усіх відділах, перистальтика ослаблена. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний у всіх відділах. Попередній діагноз? A. Гострий панкреонекроз B. Кишкова непрохідність C. Гострий холецистит D. *Гострий розлитий перитоніт E. Перфоративная виразка шлунка, перитоніт 6. Хвора М., 16 років, надійшла в клініку у тяжкому стані. Вісім днів тому видавила фурункул на обличчі. При огляді загальмована, адинамічна, шкірні покриви та видимі слизові бліді, іктеричні. Язик сухий, обкладений. Температура ввечері 39,6°С, вранці 38,2°С. Тахікардія до 120 уд. за хв. АТ 120/70 мм. рт. ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 4 см. На лобі та лівій щоці інфільтрати після видавлювання фурункулу. Лейкоцитоз 14 109/л, П -25%, білірубін 68,42 ммоль/л, АЛТ - 33,1 од., ACT - 24,3 од. В крові висіяно патогенний стафілокок. Ваш діагноз? Причина такого стану? A. Інфекційний гепатит, видавлювання фурункулу. B. Цироз печінки внаслідок фурункульозу. C. *Сепсис внаслідок видавлювання фурункулу на обличчі D. Важкий перебіг фурункульозу на обличчі після видавлювання. Е. Септичний стан внаслідок видавлювання фурункулу, важкий перебіг. 7. Хворого С., 38 років, доставлено в клініку з діагнозом апендикулярний інфільтрат в стадії абсцедування. Загальний стан хворого середнього ступеня тяжкості. Турбує біль в животі, температура 39,2 °С з ознобами, пульс 106 уд. за хв. Лейкоцити -16 109/л, П12%, визначається симптом Щеткіна-Блюмберга в правій здухвинній ділянці, де є розм'якшення. Тактика хірурга? A. *Оперативне лікування, розтин та дренування абсцедуючого апендикулярного інфільтрату B. Консервативне лікування до повного розсмоктування інфільтрату. C. Консервативне лікування, спостереження в динаміці. D. Оперативне лікування, видалення червоподібного відростка та дренування черевної порожнини. Е. Оперативне лікування, видалення абсцесу. 8. Чоловік 37 років три години тому збитий автомашиною. Доставлений в важкому стані. Шкірні покриви бліді. Пульс - 100 уд. за хв. АТ - 95/65 мм рт. ст.; Живіт помірно піддутий, симетричний. Аускультативно - перистальтика ослаблена. Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Перкуторно - тупість в пологих місцях. Печінкова тупість збережена. Селезінка не пальпується, перкуторно - розташована між 9-11 ребром. Еритроцитів у крові - 1,9 х10 12 / л, гемоглобін – 80г/л. Передбачуваний діагноз? А. Забій печінки. В. Забій селезінки С. Забій підшлункової залози. D. Струс органів черевної порожнини. Е. *Кровотеча в черевну порожнину. 9. Визначити, чим зумовлена зміна загального стану хворого при перфорації виразки в першій фазі: А. *Подразненням очеревини шлунковим вмістом, що вилився в черевну порожнину та викликає різкий біль (можливий шок), рефлекторні порушення гемодинаміки. В. Перитонітом. С.Вираженими порушеннями реології крові, що приводять до прогресуючого порушення серцево-судинної та дихальної систем. D. Динамічною кишковою непрохідністю. Е. Поліорганною недостатністю. 10. Хворий надійшов в стаціонар на другу добу після початку захворювання зі скаргами на сильні болі в мезогастральній області, які супроводжуються здуттям живота, задишкою, тахікардією, постійною блювотою, порушенням відходження газів. Захворювання пов'язує з прийомом жирної їжі та алкоголю. Загальний стан тяжкий, пацієнт загальмований. Частота пульсу 120 уд/ хв., частота дихання - 27/хв., АТ - 170/100 мм рт.ст. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини визначається пневматоз шлунка та кишечника. Лейкоцитів у крові - 17,8 х109/л, цукор крові - 12 ммоль/л. Діастаза сечі -1024 од., амілаза крові – 84 мкмоль/л Який найбільш ймовірний діагноз? А. * Гострий панкреатит. В. Перфоративна виразка шлунка. С. Гострий холецистит. D. Гостра кишкова непрохідність. Е. Тромбоз мезентеріальних судин. 11. Хворий, 62 років, скаржиться на наявність жовтяниці, свербіння шкіри, освітлений кал, темний колір сечі. Об’єктивно: склери та шкіра жовтуватого кольору, на шкірі сліди розчухів. Пальпується збільшений, безболісний жовчний міхур. Аналіз крові: загальний білірубін 85ммоль/л. Який метод дослідження найдоцільніше використати для уточнення діагнозу. А.*Ретроградну холангіопанкреатографію. В.Дуоденальне зондування. С.Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини. D.Пероральну холецистографію. Е.Внутрішньовенну холецистохолангіографію. 206 12. Хворий Р., 40 років, зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, блювоту, затримку відходження стула та газів протягом 6 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт помірно роздутий, дещо більше в лівій половині. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії. При огляді в приймальному відділенні хірург виявив позитивні симптоми: Валя, Склярова, Спасокукоцького. Який діагноз можна припустити? A. Гострий панкреатит B. Спастичний коліт C. Перфоративная виразка D. Гострий холецистит E. *Спайкова кишкова непрохідність 13. Хворого Ц., 67 років, протягом тижня турбує печія і ниючі болі в епігастрії. Тривалий час приймає нестероїдні протизапальні препарати з приводу деформуючого артрозу. Вночі прокинувся від сильного болю в епігастрії, анальгетики біль не купірували. Лікар ШМД при огляді виявив значний дефанс черевних м'язів, при перкусії - відсутність печінкової тупості. Попередній діагноз? A. Гострий панкреонекроз B. Гострий апендицит C. *Перфорація медикаментозної виразки шлунка, перитоніт D. Кишкова непрохідність E. Гострий холецистит 14. Хворий К., 57 років, хворіє 12 днів, коли після повторної новокаїнової блокади з гідрокортизоном в області правого плечового зчленування з приводу періартриту, розвинулась флегмона. Незважаючи на широкий розтин флегмони і іммобілізацію, місцевий гнійний процес прогресував. Повторні розкриття затіків інтоксикацію не зменшили. При надходженні в клініку стан вкрай тяжкий. Хворий млявий, адинамічний, неадекватний. Шкірні покриви бліді, акроцианоз, тахіпне до 34 на хв . Дихання послаблене, розсіяні сухі і вологі хрипи. Ваш попередній діагноз? Що потрібно зробити для уточнення діагнозу? A. * Сепсис, посів крові, ретгеноскопія легенів. B. Злоякісний перебіг флегмони. Загальний аналіз крові і сечі. Консультація пульмонолога. С. Злоякісний перебіг флегмони передпліччя. Аналіз крові. Кількість еритроцитів і гемоглобін. Цукор крові. D. Злоякісний перебіг флегмони, ускладнений пневмонією. Рентгеноскопія грудної клітки. E. Злоякісний перебіг флегмони ускладнився інтоксикаційним синдромом. Загальний аналіз крові, сечі, печінкові проби. 15. Хворому І., 30 років, виконана апендектомія з приводу гострого гангренозного апендициту. Післяопераційний період протікав важко. На 5-ту добу після операції з'явилося важке дихання, температура тіла стала підвищуватися з 37,6 °С до 39 °С, з ознобами. На оглядовій Rö-скопії черевної порожнини та грудної клітки встановлено: високе стояння діафрагми справа, обмежене скупчення рідини, кишківник паретичний. Яке ускладнення виникло? Тактика хірурга в цьому випадку? A. Правостороння ніжньодолева пневмонія. Консервативне лікування. B. Пілєфлебіт. Консервативне лікування. C. Рання спайкова кишкова непрохідність. Консервативне лікування. D. Підпечінковий інфільтрат. Консервативне лікування. Е. * Піддіафрагмальний абсцес, оперативне лікування. 16. У хворого 56 років після травми живота на 7 добу з'явилися болі в нижній частині живота, кілька прискорене сечовипускання, підвищилася температура до 38,7. Живіт звичайної форми, м'який, злегка болючий над лоном. Симптомів подразнення очеревини не відзначається. При пальцевому дослідженні прямої кишки - нависання, болючість. У крові лейкоцитів 15х10 9 / л, паличкоядерних – 12%. Передбачуваний діагноз? А. Кишкова непрохідність. В. Підкапсульний розрив селезінки. С. Розрив тонкої кишки. D. *Тазовий абсцес. Е. Розрив печінки. 17. Визначити R-логічну ознаку, що підтверджує перфорацію виразки: А. Відсутність рівня рідини в шлунку. В. Наявність арок і чаш Клойбера в кишечнику, більше в тонкому. С. *Вільний газ у черевній порожнині (під діафрагмою). D. Наявність реактивного випоту в синусах плевральної порожнини. Е. Різка пневматизація кишечнику. 18. Хворий 56 років звернувся до хірурга зі скаргами на болі у верхніх відділах живота, ірадиюючі в спину, періодичну нудоту, нестійкі випорожнення, непереносимість жирної їжі. У калі домішки слизу, неперетравлених залишків їжі. Півроку тому лікувався з приводу гострого панкреатиту. При огляді виявляється сухість шкірних покривів, помірна болючість у верхніх відділах живота. Який попередній діагноз? А. * Хронічний панкреатит. В. Виразкова хвороба шлунка. С. Хронічний холецистит. D. Загострення гострого панкреатиту. Е.Гострий холецистит. 19. Вкажіть, найбільш інформативний клінічний симптом гострого холециститу. А. *Симптом Ортнера. В. Симптом Мерфі. С. Симптом Чугуєва. D. Симптом Промтова. Е. Симптом жовтяниці. 20. Хворий П., 42 років поступив зі скаргами на переймоподібні болі в животі, нудоту, блювоту, відсутність стільця і газів. Захворів гостро за 6 годин до надходження після рясної жирної і гострої їжі. В анамнезі операція з приводу перфоративної виразки 12-палої кишки. Об'єктивно: язик сухуватий, пульс - 88уд / хв, живіт помірно роздутий, більше зліва, визначається "шум плескоту" в мезогастріі. При оглядовій Ro-графії черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Діагноз? A. Гострий панкреатит 207 B. C. D. E. Пенетрація виразки 12-палої кишки Тонко-товстокишкова інвагінація *Гостра спайкова кишкова непрохідність Динамічна кишкова непрохідність 21. Дівчина Р., 17 років захворіла гостро 4 години тому, коли з'явилися нелокалізовані болі в животі, головний біль, багаторазова блювота, частий рідкий стілець. Температура тіла 39 0 С. Живіт напружений та різко болючий при пальпації у всіх відділах, особливо над лоном. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. З піхви відзначаються слизисто-гнійні виділення липкі. Найбільш ймовірний діагноз? A. Гострий апендицит, перитоніт B. *Гострий пельвіоперитоніт C. Гостра кишкова інфекція D. Гострий мезаденіт E. Кишкова непрохідність 22. Хворий Т., 25 років, поступив в клініку з приводу карбункула шиї. Хворіє близько 8 днів, лікувався амбулаторно, але стан з кожним днем погіршувався, з'явилася висока температура вечорами до 39,2 ° С, вранці до 37, 9 С. Скарги при госпіталізації на загальну слабкість, нездужання, задишку у спокої. Шкірні покриви бліді, склери і видимі слизові іктеричні. Пульс 110 уд.за хв. А / Д = 115 / 80 мм. рт. ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2 см. Край її болючий при пальпації. Нв -71,6 г / л; Ер -2 1012 / л. Лейкоцитоз-23 109/л цукор крові 13 мкмоль/л. Ваш можливий діагноз? Які необхідні додаткові методи обстеження? Дія хірурга? A. Карбункул шиї, тяжкий перебіг на тлі цукрового діабету. Печінкові проби. Адекватний розтин карбункула. Посів крові. B. Карбункул шиї, злоякісний перебіг, УЗД печінки. Аналіз крові на цукор. Широкий розтин карбункула. C. Карбункул шиї ускладнився гепатитом. Печінкові проби, оглядова рентгеноскопія черевної порожнини. Широкий розтин карбункула. D. * Карбункул шиї, важкий перебіг на фоні цукрового діабету, який ускладнився сепсисом. Широкий розтин карбункула. Посів крові. E. Карбункул шиї, тяжкий перебіг. Цукровий діабет, який ускладнився токсичним гепатитом. 23. Хворий К., 32 років, надійшов в клініку з діагнозом апендикулярний інфільтрат. Стан при огляді задовільний, скарги на помірні болі в правій половині живота. При пальпації в правій здухвинній ділянці визначаєтся пухлиноподібне утворення плотноеластичної консистенції, болюче. Лейкоцитоз – 9 109/л, П-4. Температура тіла – 37,20С. Призначена консервативна терапія, після якої через 10 днів пухлиноподібне утворення перестало пальпуватися, нормалізувався лейкоцитоз та температура. Подальша тактика хірурга? А. Продовжити консервативну терапію. В. Після попередньої консервативної підготовки оперативне лікування. С. Оперативне лікування через 10 днів. D. *Оперативне лікування через 3-4 місяці Е. Амбулаторне лікування. 24. Чоловік, 65 років, впав з велосипеда. Кермо останнього вдарило підложечну ділянку. Через дві години доставлений до хірургічного стаціонару з болями у животі. При огляді: язик вологий, чистий. Живіт м'який, болючий у правому підребер'ї. Печінка збільшена в розмірах, помірно болюча. Перкуторно тупість в пологих місцях черевної порожнини не виявлено. Лейкоцитів - 9 109/л; паличкоядерних – 10%; еритроцитів - 1,8 10 12 / л; гемоглобін - 67 г / л, симптомів подразнення очеревини не виявлено. Передбачуваний діагноз? А. Забій печінки В. Забій області правого підребер'я С. *Підкапсульний розрив печінки D. Розрив полого органу Е. Розрив жовчного міхура 25. Визначити, в яких випадках діагноз перфоративної виразки складний для діагностики: А. Перфорація виразки у вагітних, перфорація в гепатодуоденальну зв'язку. В. Перфорація в заочеревинний простір, перфорація пенетруючої виразки. С. Перфорація виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки або шлунка. D. Перфорація ювенільної виразки. Е.* Перфорація "німої" виразки, перфорація в сальникову сумку, перфорація у старих та дітей, прикрита перфорація. 26. У чоловіка 50 років після прийому алкоголю і калорійної їжі з'явилися гострі болі у верхній половині живота, підвищилася температура тіла до 37,4˚С, відзначалися здуття живота, блювота, затримка газів і випорожнень. При пальпації наявна поперечна болючість в епігастрії, не визначається пульсація черевної аорти. Поставте попередній діагноз. А. * Гострий панкреатит. В. Виразка ДПК. С. Тромбоз мезентеріальних судин. D. Д. Гостра кишкова непрохідність. Е. Є. Гострий холецистит. 27. Хворий 64 років поступив з клінічною картиною гострого калькульозного холециститу. На другу добу з моменту надходження, на фоні консервативної терапії виникла гостра біль у правому підребер’ї. Стан тяжкий, блідність шкіри, визначається тахікардія. Відмічається напруження м’язів черевної стінки та перитонеальні явища у всіх відділах животу. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення основного захворювання. А. *Прободіння жовчного міхура, жовчний перитоніт. В. Гострий деструктивний панкреатит, панкреонекроз. С. Сформований під печінковий абсцес черевної порожнини. D. Жовчнокам’яна непрохідність кишок. Е. Тромбоз мезентеріальних судин. 28. Хворий З., 46 років, зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, блювоту, затримку відходження стільця і газів протягом 6 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт помірно роздутий, дещо більше в лівій половині. У правій здухвинній ділянці старий рубець від 208 апендектомії. При огляді в приймальному покої хірург виявив позитивні симптоми: Валя, Склярова, Спасокукоцького. Які дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу? A. УЗД органів черевної порожнини B. КТ органів черевної порожнини C. ФГДС D. *Оглядова Ro-скопія органів черевної порожнини E. Іригоскопія 29. Дитина Т., 2 років захворів 9 годин тому, коли з'явилися болі в животі, двічі була блювота, потім з'явився частий рідкий стілець. Температура тіла 38,60С. Язик обкладений, сухий. Живіт щадить при диханні, пальпацію провести не вдається через занепокоєння дитини. При пальцевому ректальному дослідженні виявлено нависання передньої стінки прямої кишки. Найбільш ймовірний діагноз? A. Гостра кишкова інфекція B. Гострий мезаденіт C. Дизентерія D. *Гострий апендицит, перитоніт E. Термінальний ілеїт 30. Хворий Р, 65 років, поступив в клініку з приводу карбункула потиличної області, цукрового діабету. При госпіталізації хворого стан розцінено як тяжкий. Шкірні покриви бліді, іктеричні. Пульс 112 уд. за хв. А / Д = 100/60 мм. рт. ст. Дихання прискорене 28 подихів за хв. На операції видалені некротичні маси. Проте стан не поліпшувався, температура тіла не знижувалася, м'які тканини різко інфільтровані навколо та в глибину. При ревізії рани встановлено, що гній поширюється під фасцію. Яку помилку допустив хірург під час першої операції? Ваш діагноз? Які потрібні додаткові методи обстеження? Подальша лікувальна тактика? A. Карбункул потиличної області. Тяжкий перебіг. Цукровий діабет. Ускладнення нижньодольова пневмонія. Рентгеноскопія грудної клітки. Недренований гнійник. B. * На фоні цукрового діабету, тяжкий перебіг карбункула, ускладнений сепсисом. Недорозкрита підфасціальна флегмона. Посів крові. Рентгеноскопія грудної клітки. Розтин підфасцільного гнійника+ C. Тяжкий перебіг карбункулу потиличної області, ускладнений септичним станом. Недорозкритий гнійник і недренований. Не призначено КТ голови. D. Карбункул потиличної області, важкий перебіг. Нерозкритий гнійник. Не призначені антибіотики широкого спектру дії. E. Карбункул потиличної області, який ускладнився підфасцільною флегмоною. Нерозкритий гнійник, не призначений загальний аналіз крові, і не проведена спірометрія. 31. Хворий С., 18 років, доставлений в клініку з підозрою на гострий апендицит. Захворів близько 13 годин тому, коли з'явилися болі в правій половині живота, нудоту та однократну блювоту, після чого з’явилося якесь полегшення і хворий заснув. Вночі прокидався два рази від болю в животі, блювання не було. На ранок температура тіла - 37,8 0С. Хворий спітнілий, пульс 96 уд. за хв. Сухість у роті. При огляді живіт м'який, локальна болючість в правій здухвинній області, симптом Ровзінга, Сітковського, Воскресенського позитивний. Лейкоцитоз крові 12 109/л, П -10. Ваш діагноз? Тактика хірурга. A. *Гострий апендицит, термінова операція - апендектомія B. Підозра на гострий апендицит, спостереження в динаміці. C. Необхідно провести дифдіагноз між гострим апендицитом та кишковою непрохідностю. D. Гострий тифліт, консервативне лікування. Е. Хвороба Крона, консервативне лікування 32. Після травми живота протягом 6 годин турбують болі в животі. При огляді - язик сухий, чистий. Живіт збільшений у розмірах. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Перистальтика кишечника різко ослаблена. Для встановлення діагнозу хворому рекомендовано: А. Загальний аналіз сечі В. Кількість цукру в крові С. Кількість білірубіну в крові (прямий і загальний) D. *Лапароскопія Е. Реографія. 33. Визначити клінічні особливості перфорації виразки в сальникову сумку: А. *Гострий біль в області попереку, симптоми подразнення очеревини не виражені, вільний газ при R-дослідженні визначається під печінкою. В. Тупий біль в епігастральній області, подразнення очеревини по всьому животу, при Rдослідженні – вільний газ під діафрагмою. С. Гостра «кінжальна» біль в епігастральній області з іррадіацією в праве надпліччя, вільний газ визначається під обома куполами діафрагми. D. Болі, що опоясує, супроводжується багаторазовою блювотою, що не приносить полегшення. Е. Біль у правому підребер'ї, позитивні симптоми Ортнера, Керте. 34. Хвора скаржиться на слабкість, пожовтіння шкірних покривів, постійні, «тупі» болі в епігастрії, підвищення температури тіла до 38,0˚С. Добу тому були сильні болі у правому підребер'ї і епігастрії, нудота, багаторазова блювота, озноб. Стан важкий. Шкіра і склери іктеричні, пульс 98/хв. Язик сухий, живіт м'який, болючий в епігастрії. Жовчний міхур не пальпується. Позитивні симптоми Воскресенського, Мейо-Робсона. Білірубін в крові - 36 мкмоль / л, діастази сечі - 1024 од. Черговий хірург передбачає холедохолітіаз, гострий біліарний панкреатит. Якими дослідженнями можна підтвердити діагноз? А. УЗД, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. В.* Комп'ютерна томографія, ФГДС, УЗД С. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини. D. Печінкові проби, внутрішньовенна холецистохолангіографія. Е. ФГДС. 35. Хвора М., 47 років, надійшла до клініки з різкими болями в правому підребер’ї, іррадіацією в лопатку та надпліччя, блювоту жовчю. Хворіє впродовж останніх двох років, коли періодично з’являються гострі болі, які після введення спазмолітиків купируються. Стан хворої середньої важкості, пульс – 98 ударів за хвилину. А/Т 140/90. Об’єктивно: живіт болючий в 209 правому підребер’ї, позитивні симптоми Грекова-Ортнера, Мерфі, Мюссі. Вкажіть попередній діагноз. А. *Жовчнокам’яна хвороба. В. Гострий панкреатит. С. Гострий гастродуоденіт. D. Пухлина жовчного міхура. Е. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки. 36. Хворий Р., 46 років зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження стільця і газів протягом 10 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт роздутий, дещо більше в лівій половині. АТ - 105/65 мм рт ст, Пульс 110 уд / хв. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії, позитивні симптоми: Валя, Склярова, Шланге, Спасокукоцького. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Ваш діагноз і необхідне лікування? A. *Гостра спайкова тонкокішкова непрохідність. Термінова операція B. Гостра спайкова товстокишкова непрохідність. Термінова операція C. Динамічна кишкова непрохідність. Консервативна терапія. D. Гострий панкреонекроз. Консервативна терапія E. Тонко-товстокишкова інвагінація. Дезінвагінація. 37. Хворий М., 48 років, поступив зі скаргами на різкі болі в епігастрії. В анамнезі перенесена операція з приводу виразкової хвороби 5 років тому - резекція шлунка за Гофмейстером-Фінстерером. Через рік після операції у хворого з'явився шлунковий дискомфорт. Діагностували та лікували гастрит оперованого шлунка. Вночі перед надходженням різке погіршення: з'явилася інтенсивна біль, сухість у роті. Об'єктивно: стан важкий, лежить з наведеними ногами до живота, хворий блідий, шкірні покриви сухі пульс 110 в хв., АТ 100/70. Язик сухий, обкладений, живіт напружений і різко болючий в епігастрії, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Ваш діагноз? A. Рак шлунка, стеноз B. Шлунково-кишкова кровотеча C. Стеноз гастроентероанастомоза D. *Перфорація виразки анастомозу, перитоніт E. Гострий панкреатит 38. Хворий С., 37 років, поступив в клініку з діагнозом карбункул верхньої губи. Верхня губа і ліва половина обличчя різко набряклі, гіперемовані, і набряклість поширилася на протилежну сторону обличчя. Температура 38,9° С. Скарги на загальну слабкість, головний біль. Про яке ускладнення можна думати? Які дії хірург повинен зробити? A. Запальний процес перейшов на протилежний бік. Призначити антибіотики широкого спектру дії. B. *Сепсис. Зробити розтин карбункула. Перевести хвору у реанімаційне відділення С. Карбункул губи, гіпертермія. Інтоксикація. Лікування консервативне. D. Карбункул губи, ускладниться резорбтивною лихоманкою. Лікування консервативне. E. Карбункул губи, ускладниться абсцедуванням обличчя з протилежного боку. Призначити УВЧ та антибіотики. 39. Хворому К., 38 років, проведена операція з приводу гострого флегмонозного апендициту. У післяопераційному періоді з'явилося запаморочення, пульс частий, слабкого наповнення й напруги. Артеріальний тиск знизився до 100/50 мм рт. ст., шкірні покриви бліді. Еритроцити в динаміці 3,8 1012/ л, після операції 3,1 1012/ л, через 4 години 2,7 1012/ л. Живіт піддутий, болючий в правій здухвинній ділянці. Яке ускладнення виникло в ранньому післяопераційному періоді? Тактика хірурга? A. Рання спайкова непрохідність, консервативне лікування, спостереження. B. Триває запальний процес в правій здухвинній області, консервативне лікування, динамічний нагляд. C. *Внутрішньочеревна кровотеча, термінова операція - лапаротомія, зупинка кровотечі D. Гострий тифліт, консервативне лікування. Е. Міжкишковий абсцес, консервативне лікування. 40. Хворий 70 років поступив у клініку через 2 години після травми живота. Лікар запідозрив внутрішньочеревну кровотечу. Яким методом діагностики необхідно підтвердити діагноз? А. *Лапароцентез із застосуванням нишпорячого дренажу В. Колоноскопія С. Реографія D. Ірігоскопія Е. Оглядову рентгеноскопію органів черевної порожнини 41. Визначити вид операції при неможливості ушивання перфоративного отвору: А. Висічення виразки, ваготомия. В. Ваготомія з пілоропластикою за Фінеєм, Гейнеке-Мікуличем, Джадом. С. *Тампонада перфоративного отвору великим сальником "на ніжці" за ОппелемПолікарповим. D. Накладення гастроентероанастомозу. Е. Резекція шлунка за Гофмейстер-Фінстерер. 42. Хворий скаржиться на болі в епігастрії, нудоту, багаторазову блювоту. Захворювання пов'язане з похибкою в дієті. Госпіталізований з підозрою на гострий панкреатит. Взято аналізи крові. Які лабораторні показники вказують на гострий панкреатит? А.Лейкопенія, зсув лейкоформули «вліво», підвищення рівня АлАТ і АсАТ. В. Лейкоцитоз, зниження рівня протромбіну, гіпоглобулінемія. С. * Лейкоцитоз, зсув лейкоформули «вліво», гіперамілаземія, діастазурія. D. Лімфопенія, моноцитоз, підвищення печінкових трансаміназ. Е. Лейкоцитоз, підвищення рівня глюкагону, інсуліну. 43. Хвора Л., 70 років, доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на постійний тупий біль в правому підребер’ї та розповсюдженням вправу половину шиї, праве плече, підвищення температури тіла, блювоту. Об’єктивно, пульс 90 ударів в хвилину, температура тіла 38 ОС, живіт при пальпації напружений, болючий в підребер’ї справа, позитивний симптом Блюмберга. В інших ділянках живіт м’який, безболісний. Симптом Пастернацького негативний. Вкажіть попередній діагноз. А. *Гострий холецистит. 210 В. Гострий апендицит. С. Правобічна ниркова коліка. D. Виразкова хвороба шлунка. Е. Кишкова непрохідність. D. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився цирозом печінки. Розтин маститу, призначити антибіотики та гепатопротектори. E. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився портальною гіпертензією. Розтин маститу. Призначення антибіотиків. 44. Хворий П., 46 років вступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження стільця і газів протягом 10 годин. Об'єктивно: позитивні симптоми Валя, Склярова, Спасокукоцького. При оглядовій Rоскопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Термінова операція з приводу кишкової непрохідності. При операції навколо спайки стався заворот петлі тонкої кишки. Петля після розвороту синюшна набрякла. Які заходи необхідні для попередження розвитку деструкції стінки кишки та забезпечення її життєздатності? A. Внутрішньовенне введення реополігюкіна, пентоксифіліна B. У брижу ввести глюкокортикоїди, обкласти гарячими серветками C. *У брижу ввести 60-70мл. 0,5% р-р новокаїну, обкласти гарячими серветками D. Провести аспірацію вмісту з ураженої петлі і ввести розчин прозерину. E. У будь-якій ситуації проводити резекцію ущемленої петлі 45. Хвора С., 54 роки, доставили в хірургічне відділення зі скаргами на болі в епігастрії характеру, нудоту, блювоту, сухість у роті. Хворіє 2-у добу після погрішності в дієті. Хвора підвищеного харчування. Р. - 112 уд / хв., АТ - 100/70 мм рт. ст., Т0 - 380. Язик сухий обкладений білим нальотом. Живіт роздутий, болючий в епігастрії більше справа, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в епігастрії справа та по правому флангу, перистальтика ослаблена. Л-21,4. Х10 9 / л. Ваш діагноз? A. Гострий панкреатит, асцит B. *Гострий холецистит, дифузний перитоніт C. Перфоративная виразка шлунка, розлитий перитоніт D. Гостра кишкова непрохідність E. Гострий ентероколіт 46. У хворої Ф., 21 рік, на 8 добу після пологів з'явилися болі в правій молочній залозі. За допомогою не зверталася, бо думала, що після годування залишається молоко. Незабаром з'явилася температура 38 - 40°С з ознобом. Язик і губи сухі, скаржиться на безсоння, головні болі, відсутність апетиту. Шкірні покриви бліді, молочна залоза збільшена, пастозна, шкіра над нею гіперемована, блискуча, в центрі цианотична з темним відтінком, сосок втягнутий. При пальпації визначається пастозність і флуктуація. Лейкоцитоз 17 109 / л, гемоглобін 71,24 г / л. При розтині гнійника і дренування його стан не покращився. Температура не знижувалася. Лейкоцитоз 20 109 / л, в сечі білок. Еритроцитів 15 -20 в полі зору. Іктеричні склери. При пальпації печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги, болюча. Ваш попередній діагноз? Дія хірурга? A. *Гнійний мастит, який ускладнився сепсисом. Лікування оперативне. Після операції хвору перевести в ВРІТ. B. Гнійний мастит, який ускладнився пілефлебітом. Розтин маститу, призначити антибіотики. C. Гнійний мастит, який ускладнився гепатитом. Розтин маститу, антибіотики, консультація інфекціоніста. 47. Хворий Т., 27 років, прооперований з приводу гострого деструктивного апендициту. Черевна порожнина зашита наглухо. На 3-тю добу після операції з'явилася температура - до 38,5°С, помірні болі в області післяопераційної рани. На оглядовій рентгеноскопії патології не виявлено. При пальпації живіт різко болючий в області післяопераційної рани, шкіра гіперемована. Лейкоцитоз 12 109/л. Яке виникло ускладнення? Тактика хірурга? A. Абсцес малого таза, термінова релопаротомія. B. Рання часткова спайкова кишкова непрохідність. Лікування консервативне. C. Гострий тифліт, консервативне лікування. D. *Нагноєння післяопераційної рани. Зняти шви, промити рану антисептиками, дренувати. Е. Інфільтрат післяопераційної рани, лікування консервативне, УВЧ на рану, антибіотики. 48. Хвора 90 років збита автомобілем. Відразу доставлена у хірургічний стаціонар. Загальний стан вкрай важкий. Язик сухуватий, чистий. Живіт у всіх відділах болючий, особливо при спробі сісти (поміняти положення з лежачого в положення сісти). Симптомів подразнення очеревини не відзначається. Перкуторно - тупість в пологих місцях черевної порожнини не визначається. Лейкоцитів в крові - 10 10 9/л; паличкоядерних – 4%. при лапароскопії патології не виявлено. Діагноз? А. *Забій передньої черевної стінки В. Забій органів черевної порожнини С. Розрив кишечника D. Внутрішньочеревний кровотеча Е. Розрив м'язів передньої черевної стінки 49. Визначити, який з перерахованих методів хірургічного лікування при стенозі вихідного відділу шлунка є найменш переважним: А. Пілоропластика. В. Пілоропластика з одним із видів ваготомії. С. Антрум-резекція з одним із видів ваготомії. D. Резекція шлунка за Більрот-1 чи Більрот-2. Е. *Обхідний гастроентероанастомоз. 50. У хворого 46 років, що надійшов до клініки з оперізувальними болями у верхній половині живота, блювотою і діастазою сечі 1024 од., На 20 день консервативного лікування почав пальпуватися болючий інфільтрат в епігастрії та лівому підребер'ї, відзначається підвищення температури тіла до 38,0-38,5˚С з ознобами. Лейкоцитів у крові 26,8 З яким захворюванням хворий госпіталізований? Яке ускладнення розвинулося? А.Перфорація задньої стінки шлунка в сальникову сумку. 109/л. 211 В. Розпадається пухлини шлунка. С. Гострий деструктивний холецистит, емпієма жовчного міхура. D. * Гострий деструктивний панкреатит, абсцес сальникової сумки. Е. Хронічний панкреатит, гнійна псевдокиста. 51. Хворий 70 років, доставлено в хірургічне відділення зі скаргами на біль в животі, блювоту, підвищення температури тіла. Хворіє третю добу. Об’єктивно: важкий загальний стан, шкіра і слизові оболонки жовті, пульс 100 ударів за хвилину, живіт не приймає участь в акті дихання, при пальпації напружений, болісний в усіх відділах, але найбільша визначається в правому підребер’ї, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. При УЗД визначається збільшений, перерозтягнутий жовчний міхур з конкрементами. Встановлено діагноз, деструктивний холецистит, перитоніт. Вкажіть лікувальну тактику. А. *Лапаротомія з видаленням жовчного міхура і дренуванням черевної порожнини. В. Лапароскопічна холецистектомія. С. Ендоскопічна папілосфінктеротомія. D. Лапароцентез. Е. Консервативне лікування. 52. Хвора С., 56 років вступив в хірургічне відділення з гострою странгуляцийною кишковою непрохідностю через 7 годин від початку захворювання. Термінова операція з приводу кишкової непрохідності. При операції виявлено заворот петлі тонкої кишки. Петля після розвороту синюшно-сірого кольору, набрякла, не перестальтірує - визнана нежиттєздатною. Визначте межі резекції кишки від видимого некрозу стінки. A. 20 см. проксимально і 30 см каудально B. 10 см. проксимально і 20 см каудально C. 25 см. проксимально і 20 см каудально D. *40 см. проксимально і 20 см каудально E. 50 см. проксимально і 40 см каудально 53. Хворий Т., 36 років, поступив в клініку з болями в правому підребер'ї з іррадіацією в праву половину шиї, блювоту, сухість у роті. Болі з'явилися 4 години тому. Протягом 3 міс. була печія і гіркота в роті після гострої їжі. Рs-72 уд / хв. АТ - 120/70 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений. Живіт болючий в правому підребер'ї. Слабо позитивний симптом ЩоткінаБлюмберга в правому підребер'ї, позитивний Ортнера. На R-грамі вільного газу в черевній порожнині немає. Л - 12 10 9 / л. Ваш діагноз. A. Гострий панкреатит, кіста з ознаками нагноєння B. *Гострий холецистит, місцевий перитоніт C. Перфоративная виразка 12-палої кишки, дифузний перитоніт D. Гостра кишкова непрохідність E. Гострий ентероколіт, мезаденіт 54. Хвора С, 26 років. Після пологів на сьому добу з'явилися болі в молочній залозі. Підвищилася температура до 38 ° С. Лікувалася амбулаторно, ще через 5 днів стан не поліпшувався. У клініку поступила у вкрай тяжкому стані. Температура сягала 40 ° С, пульс 120 уд.за хв. Язик і губи сухі, шкірні покриви бліді. Молочна залоза збільшена, набрякла, болюча, пастозна. Шкіра блідого і синьо-багряного кольору, місцями вкрита пухирями. На деяких ділянках некроз шкіри. Сосок втягнутий, регіонарні лімфовузли збільшені і болючі, шкіра над 109 ними гіперемована. Лейкоцитоз 25 / л, різкий зсув формули вліво. У сечі 0,95 промілі білка, лейкоцити, еритроцити і зернисті циліндри. При пальпації живота, різко больова збільшена печінка. Ваш діагноз? Що потрібно ще зробити для постановки правильного діагнозу? Тактика хірурга? А. Лактаційний мастит, який ускладнився двохстороннім пієлітом. УЗД молочної залози. Консультація уролога після розтину маститу. В. Лактаційний мастит, який ускладнився гепатитом. КТ печінки, печінкові проби, розкриття маститу. Консультація інфекціоніста. С. *Лактаційний мастит, який ускладнився сепсисом, посів крові. Розтин маститу. Лікування в ВРІТ D. Лактаційний мастит, який ускладнився гіпертермією та анемією. Розтин маститу. Загальний аналіз крові. Лікування в ВРІТ. E. Лактаційний мастит, який ускладнився абсцедуванням. УЗД або КТ молочної залози. Розтин і дренування затіків. Лікування в ВРІТ. 55. Хворий М., 59 років, надійшов в клініку з діагнозом деструктивного апендицита. Хворіє три дні, коли з'явилися різкі болі по всьому животі, нудота, була двічі блювота. За допомогою всі ці дні не звертався. На операції - гострий гангренозний апендицит. Запальний процес перейшов на сліпу кишку, кишка інфільтрована, потовщена. Виконано апендектомія. Під час занурення кукси відростка в кісетний шов, спостерігалося прорізання швів. Операція закінчилася підведенням сальника та фіксацією до культі відростка. На 5-ту добу з рани став виділятися гнійний вміст з домішкою калу. Яке ускладнення виникло? І яка технічна помилка допущена хірургом під час операції? A. Гострий тифліт з абсцедуванням, недостатня санація. B. Термінальний клеїть, недостатня санація. С. Нагноєння післяопераційної рани. Не дренована підшкірножірова клітковина. D. Абсцес в області сліпої кишки, недостатня санація. E. *Товстокишковий каловий свищ, накладення на інфільтровану кишку кісетного шва. 56. Чоловік 67 років отримав травму живота (ножове поранення). Доставлений через годину після травми. При огляді - петлі тонкого кишечника стирчать з рани назовні. Тактика лікаря? А. Вправити петлі тонкого кишечника в черевну порожнину. Зашити рану. Призначити знеболюючі та антибіотики. В. випали петлі кишки резецировати, накласти анастомоз. Рану передньої черевної стінки зашити. С. Покласти хворого у ванну з теплою водою, відмити петлі кишечника, потім вправити в черевну порожнину і рану зашити. D. Поставити в черевну порожнину 4 дренажа, вправити петлі кишечника, рану зашити. Е. *Провести санацію рани і випавших петель кишечника. Зробити лапаротомію, провести ревізію і санацію черевної порожнини. На рану накласти рідкі шви. 57. Визначити, метод діагностики, що до встановлення ступеня стенозу вихідного відділу шлунка, виберіть найбільш інформативний метод дослідження: А. *Контрастне рентген дослідження. В. рН-метрія шлунку. С. Зондування шлунку. 212 D. Ультразвукове дослідження. Е. Гастроскопія з біопсією. 58. Хворий перебуває на лікуванні у хірургічному відділенні з приводу панкреонекрозу. До 14 доби стан хворого значно погіршився, посилилися болі в животі, з'явилася гіпертермія гектичного характеру. Яке ускладнення найбільш імовірно у хворого? А. Панкреатичний шок. В.Гостра печінкова недостатність. С. * Абсцес сальникової сумки. D. Панкреатогенний перитоніт. Е. Геморагічний панкреатит. 59. Хвора К., 45 років, після прийому жирної їжі відмічає гострий біль в правій підреберній ділянці з іррадіацією в праву лопатку, нудоту, сухість і гіркоту в роті. Об’єктивно: пульс-92 за хвилину, ритмічний, АТ-135/85 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений біло-жовтим нашаруванням. Живіт помірно напружений, різко болісний в правому підребер’ї. Симптоми подразнення очеревини відсутні, визначається позитивний симптом Грекова-Ортнера. Вкажіть попередній діагноз. А. *Гострий холецистит. В. Гострий панкреатит. С. Перфоративна виразка. D. Гострий гепатит. Е. Гострий апендицит. 60. Хворий П., 57 років вступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту з калових запахом, затримку відходження стільця і газів протягом 2 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 105/65 мм рт ст, Пульс 116 уд / хв. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові чаші Клойбера. Ректально - визначається в ампулі прямої кишки пухлина, яка повністю стенозує просвіт. Який об'єм оперативного лікування? A. Операція Гартмана B. *Двоствольна сігмостомія C. Лівостороння геміколектомія D. Правобічна геміколектомія E. Обхідний ілеотрансверзоанастомоза 61. У приймальне відділення доставлений потерпілий А., 34 років після падіння з висоти близько 3-х м, стогне від болю, ноги підтягнуті до живота. Живіт напружений, у всіх відділах позитивні симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини газ під обома куполами діафрагми. Найбільш вірогідний попередній діагноз? A. Підкапсульного розрив селезінки. B. Травма печінки. Внутрішньочеревний кровотеча C. Травматичний панкреонекроз D. *Розрив полого органу, перитоніт. E. Перелом поперекового відділу хребта 62. Хворий Л, 12 років, поступив в клініку з діагнозом розлитий гнійний перитоніт внаслідок гангренозно-перфоративного апендициту. Проведена операція апендектомія, санація і дренування черевної порожнини. В післяопераційному періоді розкривалися міжкишкові абсцеси, виникали гнійний плеврит то ліворуч, то праворуч. Хворий приймав відповідне лікування, проте на 12 добу настав летальний результат. На розтині в печінці множинні абсцеси. Збільшена селезінка. У легенях дрібні абсцеси. Яке ускладнення виникло після операції? Ваш повний діагноз? А. Гострий гангренозний апендицит, який ускладнився розлитим перитонітом і міжкишковим абсцессом. В. Гострий гангренозний апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився правостороннім плевритом. С. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився гіперспленізмом. D. * Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився сепсисом. Е. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився абсцедуванням легенів. 63. Хворий Д., 45 років, поступив в клініку з підозрою на гострий апендицит. Кілька годин тому з'явилися різкі болі по всьому животі, була двічі блювота. При огляді встановлено наступне: живіт різко напружений, болючий, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Температура -37,5 °С. Пульс -106 уд. за хв. Черговий хірург запідозрив перфоративного виразку шлунка. На операції діагностовано гангренозно змінений червоподібний відросток. Якої помилки припустився хірург? A. *При підозрі на перфоративну виразку не виконана оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини. B. При підозрі на перфоративну виразку не виконано УЗД. C. При підозрі на перфоративну виразку потрібно було виконати КТ органів черевної порожнини D. При підозрі на перфоративну виразку необхідно виконати УЗД та КТ органів черевної порожнини. Е. При підозрі на перфоративну виразку необхідно звільнити шлунок від вмісту, виконати Рh-метрію. 64. У хворого різана рана передньої черевної стінки (непроникна). Яка схема лікування? А. Хірургічна обробка рани, накласти глухий шов на рану. Призначити антибіотики. В. Рану промити антисептичними розчинами, залишити відкритою. Призначити антибіотики. С. Рану дренувати гумовою смужкою, накласти шви. Призначити антибіотики і сульфаніламідні препарати. D. Висікти краї рани і зашити окремими швами. Е*. Провести хірургічну обробку рани. Накласти рідкі шви. Між швами поставити гумові випускники. Призначити антибіотики, ввести правцевий анатоксин (якщо хворий щеплений від правця). 65. виразці: Визначити найбільш інформативний (патогномонічний) симптом при перфоративній А. Доскообразний живіт. В. Змушене положення хворого (на спині, на боці з приведеними до живота ногами). С. *Зникнення печінкової тупості. D. Роздутий живіт, відсутня кишкова перистальтика. Е. Схваткоподібні болі, що супроводжуються блювотою, невідходженням стулу та газів. 213 66. Хворий Н., 37 років надійшов до хірургічного відділення зі скаргами на болі в епігастрії, оперізуючого характеру, нудоту, багаторазову блювоту. З подібними скаргами лікувався в хірургічному відділенні 6 місяців тому. З анамнезу – наявна жовчнокам’яна хвороба, зловживає алкоголем. Госпіталізовано з попереднім діагнозом гострий панкреатит. Назвіть основні етіологічні фактори гострого панкреатиту? А.* Холелітіаз, зловживання алкоголем, травма підшлункової залози, патологія великого дуоденального соска (ВДС). В. Жовчнокам’яна хвороба, хронічний алкоголізм, цироз печінки. С. Гнійний холангіт, хронічний алкоголізм, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перитоніт. D.Хронічний коліт, синдром подразненої кишки, недостатність баугіневої заслінки. Е. Хронічний гепатит, хронічний холецистит, хронічний панкреатит. 67. Хворий 76 років, встановлена соматична суб-декомпенсація, надійшов до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підребер’ї, слабкість, повторну блювоту, підвищення температури тіла до 38 градусів. При огляді, загальний стан середньої важкості. Визначається збільшений жовчний міхур, в правому підребер’ї відмічається локальне напруження. Якому методу лікування віддається перевага. А. *Холецистостомія під контролем УЗД. В. Дистанційна хвильова літотрипсія. С. Комплексне консервативне лікування. D. Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку. Е. Невідкладна операція, холецистектомія з лапаротомного доступу. 68. Хвора П., 52 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту з калових запахом, затримку відходження стільця і газів протягом 3 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 115/65 мм рт ст, Пульс 116 уд / хв. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові чаші Клойбера. Під час операції виявлена пухлина повністю стенозуюча просвіт сигмовидної кишки. Який об'єм оперативного лікування? A. *Операція Гартмана B. Двоствольна сігмостомія C. Лівостороння геміколектомія D. Правобічна геміколектомія E. Обхідний ілеотрансверзоанастомоза 69. У відділенні невідкладної хірургії поступив 35 літній пацієнт Р. через 30 хвилин після ДТП зі скаргами на болі в животі, нудоту, запаморочення. При огляді: положення на спині з приведеними ногами, АТ 100/60 мм. рт. Ст., Пульс 90 уд / хв., У правому та лівому підребер'ї підшкірні крововиливи від удару. При пальпації живота - сумнівний симптом ЩоткінаБлюмберга. Хірург запідозрив розрив кишечника, перитоніт. Який найбільш оптимальним методом діагностики потрібно використовувати? A. Іригоскопія B. *Оглядова Ro - скопия черевної порожнини C. ФГДС D. УЗД E. КТ 70. Хворий 0., 26 років, поступив в клініку з приводу гострого підшкірного ректального парапроктиту. Під час операції розкрито підшкірний парапроктит, порожнина не обстежувалася, промита перекисом водню і фурациліном, дренована. На ранок температура висока, загальний стан не покращився. Пульс 11О уд. за хв. АТ - 100/60 мм рт. ст., лейкоцитоз 16 109/л., зі зсувом лейкоформули вліво. На наступну добу процес поширився на стегна і передню черевну стінку. Повторна операція - після ревізії рани розкритий повністю гнійник, затіки. Перебіг важкий. З крові висіяний стафілокок, проводилося активне хірургічне, інтенсивне антибактеріальне і корегувальне лікування з включенням ГБО, повільне одужання. Ваш діагноз? Помилка хірурга під час операції? До якого ускладнення призвела помилка? A. * Не розкритий повністю парапроктит, який ускладнився затіками і сепсисом B. Недорозкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнійними затіками на стегна. C. Не дорозкритий парапроктит, виникло осложнененіе у вигляді затекло на передню черевну порожнину. D. Нерозкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнильної інфекцією. Е. Не розкритий повністю парапроктит внаслідок чого процес ускладнився лейкоцитозом та анемією. 71. Хворий К., 19 років, поступив в клініку з діагнозом гострий аппендицит, місцевий перитоніт. Під час операції діагноз підтвердився. Проведена апендектомія, черевна порожнина осушена за допомогою марлевих тампонів та зашита наглухо. На 7-му добу з'явилися переймоподібні болі, «шум плескоту», нудота та блювота. На оглядовій Rо-скопії є три чаші Клойбера з горизонтальним рівнем рідини. Ваш діагноз? Яка допущена тактична помилка? Дія хірурга. A. Міжкишковий інфільтрат, не дренована черевна порожнина, лікування консервативне. B. *Рання спайкова тонкокишкова непрохідність, не дренована черевна порожнина. Лікування оперативне. C. Піддіафрагмальний інфільтрат, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. D. Гострий ентероколіт, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. Е. Гострий тифліт, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. 72. Хворий 39 років отримав травму живота. При дослідженні - перкуторно печінкова тупість не визначається. Рентгенологічно - повітря під куполом діафрагми. Можливий діагноз? А. Забій органів черевної порожнини. В. Розрив печінки. С. Розрив селезінки. D. Розрив підшлункової залози. Е. *Розрив порожніх органів. 73. В результаті травми у хворого 55 років виявлено поперечний розрив хвоста підшлункової залози. Тактика лікаря? А. *Короткочасна передопераційна підготовка. Операція В. Консервативна терапія. С. Дренування черевної порожнини. Введення інгібіторів 214 D. Антибіотикотерапія. Е. Кріодеструкція підшлункової залози. 74. Визначити, які порушення водно-електролітного обміну спостерігаються при стенозі вихідного відділу шлунка: А. Метаболічний ацидоз. В. *Метаболічний алкалоз. С. Діспротеінемія. D. Гіпоглікемія. Е. Гіперкальциемія. 75. Під час операції з приводу хронічного панкреатиту виявлена різко ущільнена підшлункова залоза. Вірсунгова протока різко розширена (до 1 см), напружена, пальпаторно в ній визначаються конкременти. У холедоху патології не виявлено. Яка оптимальна тактика хірурга? А. Резекція підшлункової залози. В. Розсічення Вірсунгової протоки, видалення конкрементів, зовнішнє дренування протоки. С.* Поздовжнє розсічення головної панкреатичної протоки, видалення конкрементів, накладення поздовжнього панкреатоєюноанастомозу за Ру. Д. Назобіліарне дренування панкреатичної протоки. Е. Зовнішнє дренування жовчних проток. 76. Хвора А., 49 років, скаржиться на гострий біль в правому підребер’ї, який виник через 2 години після вечері, нудоту, блювоту жовчю. Хворіє 18 годин. Хвора неспокійна, збуджена, метушиться в ліжку. Пульс 98 ударів за хвилину, язик обкладений білими нашаруванням, вологий., температура тіла 38,20 С. При огляді, права половина живота відстає в акті дихання, пальпаторно в правому підребер’ї напруження м’язів, болючість. Позитивні симптоми Ортнера та френікус-симптом. Симптоми подразнення очеревини від’ємні. Вкажіть найбільш вірогідний попередній діагноз. А. *Гострий холецистит. В. Гострий панкреатит. С. Гострий перитоніт. D. Гострий апендицит. Е. Гостра кишкова непрохідність. 77. Хворий П., 77 років вступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту з калових запахом, затримку відходження стільця і газів протягом 2 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 105/65 мм рт ст, Пульс 116 уд / хв. З супровідних захворювань: ІХС, постінфарктний кардіосклероз. При оглядової Roскопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові чаші Клойбера. При ірігоскопії виявлена пухлина повністю стенозуюча просвіт сигмовидної кишки. Який об'єм оперативного лікування A. Операція Гартмана B. *Двоствольна сігмостомія C. Лівостороння геміколектомія D. Правобічна геміколектомія E. Обхідний ілеотрансверзоанастомоза 78. Чоловік 40 років доставлений з місця ДТП, в несвідомому стані, при об'єктивному обстеженні визначається напруження м'язів передньої черевної стінки, симптоми подразнення очеревини сумнівні. Хірург запідозрив розрив кишечника, перитоніт. Які з нижче перерахованих ознак свідчать про пошкодження органів ШКТ і є показаннями до екстреної лапаротомії A. При ФГДС множинні крововиливи на слизовій 12-палої кишки B. * При оглядовій Ro-скопії черевної порожнини - вільний газ під діафрагмою C. Перелом кісток тазу при Ro-логічному дослідженні D. Значне ослаблення перистальтики при аускультації E. Збільшення розмірів селезінки при УЗД 79. Хворий К., 45 років. , поступив в клініку з приводу кісткового панарицію першого пальця. Протягом усього попереднього тижня лікувався в поліклініці,де був розкритий панарицій, стан не покращився, набряк перейшов на передпліччя. Направлений на стац. лікування. Об'єктивно: перший палець потовщений, синьо багрового кольору. На внутрішній поверхні передпліччя в нижній третині визначається різка набряклість, шкіра гіперемована. Визначається флуктуація, різко виражений малюнок підшкірних судин з гіперемією. Загальний стан важкий. Шкірні покриви бліді. Пульс 112 уд. за хв., А / Д = 100/60 мм.рт.ст. Дихання поверхневе 30 в хв. Хворий ейфорічний. Лейкоцитоз 18 109 / л.Тактична помилка хірурга? Ваш діагноз? Призначте лікування. A. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився пандактелітом. Кістковий панарицій повинен лікуватися в стаціонарі. B. Кістковий панарицій першого пальця, що ускладнився в Пироговий простір. Лікування повинно бути стаціонарним. B. *Кістковий панарицій першого пальця, затік на передпліччі. Ускладнений сепсис. Лікування в стаціонарних умовах. D. Кістковий панарицій першого пальця з руйнуванням суглоба. Лікування в стаціонарі. E. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився дихальною недостатністю. Лікування в стаціонарі. 80. Хворий Г., 17 років, надійшов в клініку з діагнозом гострий апендицит, дифузний перитоніт. Тактика хірурга? Який вид знеболення? Який розріз на передній черевній стінці. Як хірург повинен закінчити операцію? A. Оперативне лікування, місцева анестезія, розріз Волковича-Дьяконова (Мак-Бурнея), ушивання черевної стінки наглухо. B. Оперативне лікування, місцева анестезія. Розріз Волковича-Дьяконова (Мак-Бурнея), санація та дренування черевної порожнини. C. Оперативне лікування, місцева анестезія, розріз по Ленандеру, санація черевної порожнини та ушивання наглухо. D. Спостереження, при погіршенні стану оперативне лікування, місцева анестезія. Санація та ушивання черевної порожнини наглухо. Е. *Оперативне лікування, загальна анестезія, средньосредина лапаротомія, санація та дренування черевної порожнини 215 A. В післяопераційному періоді виникла рання спайкова непрохідність, лікування консервативне. B. В післяопераційному періоді виник гострий цистит. Консультація уролога. C. В післяопераційному періоді виник гострий проктосигмоїдіт. Лікування консервативне. D. В післяопераційному періоді виник клубовий інфільтрат, хворому показано консервативне лікування, антибіотики широкого спектру дії. Теплі клізми з ромашки. Е. Післяопераційний період ускладнився клубовим абсцесом. Хворому необхідна термінова операція - розтин гнійника через передню стінку прямої кишки. + 1. У хворої Ю.,59 років, 4 дні тому з'явився быль в епігастральній області, який змістився потім в праву клубову область. Двічі була блювота, температура підвищувалася до 37,5 °С. Хвора приймала тетрациклін та анальгін і звернулася до лікаря лише на 4 день захворювання у зв'язку зі збереженням болю. Стан хворої задовільний. Температура – 37,4 °С, пульс 88 уд. за хв.; язик вологий; обкладений білим нальотом. У правій здухвинній ділянці пальпується утворення розмірами 12x8 см щільно-еластичної консистенції, нерухоме, з чіткими межами, помірно болісне. Симптом Щоткіна-Блюмберга негативний. Лейкоцитів в крові - 11х109/ л. Про яке захворювання можна думати? Тактика хірурга? A. Кіста правого яєчника. Термінова операція. B. Пухлина сліпої кишки. Обстеження та оперативне лікування в плановому порядку. С. Апендикулярний інфільтрат. Консервативне лікування до повного розсмоктування інфільтрату. + D. Гострий тифліт. Оперативне лікування. E. Гострий ентероколіт. Консервативне лікування. 2. Хворий Х., 26 років, оперований з приводу гострого апендициту через 17 годин від початку захворювання. На операції виявлено флегмонозно-гангренозний апендицит з перфорацією червоподібного відростка. У правій здухвинній ділянці 50 мл гнійного ексудату. Як хірург повинен закінчити операцію? А. Операція - апендектомія. Потрібно осушити черевну порожнину від гнійного вмісту. Дренувати черевну порожнину через окремий розріз. Призначити антибіотики широкого спектру дії, холод на рану. + B. Видалення червоподібного відростку. Санація черевної порожнини, ушивання рани наглухо. C. Операція - апендектомія. Санація черевної порожнини. Ушивання черевної порожнини наглухо. У підшкірну жирову клітковину поставити гумові випускники. D. Операція - апендектомія. Зашивання черевної порожнини. Антибіотики широкого спектру дії. Е. Операція - апендектомія. Санація черевної порожнини. Дренування черевної порожнини марлевими смужками. 3. Хворий К., 29 років, оперований з приводу гострого апендициту на другий день після початку захворювання. На операції виявлено флегмонозно змінений черв҆якуватий відросток та мутний випіт в здухвинній області. Хірург обмежився тільки видаленням черв҆якуватого відростку. Ha 8 день після операції у хворого з'явився помірний біль в прямій кишці, болюче сечовипускання. При ректальному дослідженні виявлено вибухання передньої стінки прямої кишки, щільне та болюче. Лейкоцитів в крові 13*109/л, температура – 38,2 0С. Про яке ускладнення гострого апендициту можна думати і як можна пояснити його розвиток, яка тактика лікування хворого? 4. У хворої К., 40 років, з апендикулярним інфільтратом в процесі консервативного лікування посилилися болі в правій здухвинній ділянці, з'явилася остуда. При пальпації живота визначається деяке збільшення розмірів інфільтрату, також посилення його болючості. Консистенція інфільтрату нерівномірна. Вечорами спостерігається підвищення температури до 38 - 38,3°С. Лейкоцитів в крові – 17*109/л. Ваш діагноз? У чому полягає лікувальна тактика? A. Апендикулярний інфільтрат. Консервативне лікування. Антибіотики широкого спектру дії. Холод на область інфільтрату. Інфузійна терапія. B. Пухлина сліпої кишки. Обстеження, КТ, УЗД. Операція в плановому порядку. C. Гострий тифліт. Консервативне лікування. D. Спастичний коліт. Обстеження. Ірігоскопія або колоноскопія. Е. Апендикулярний інфільтрат. Показана термінова операція - розтин інфільтрату, що нагноївся та його дренування. В цих умовах апендектомія не показана. + 5. У хворої Н., 50 років, яка була госпіталізована на 4 добу від початку захворювання діагноз гострого апендициту безсумнівний. Ні при пальпації, ні при піхвовому, ні при ректальному дослідженні чітких даних про інфільтрат не отримано. Хвору вирішено оперувати. Розкрита черевна порожнина та виявлено апендикулярний інфільтрат. Які Ваші дії на операційному столі? Яке подальше лікування хворої? A. Зробити розтин інфільтрату та видалити черв҆якуватий відросток. B. Видалити в цілому інфільтрат та зашити черевну порожнину наглухо. C. Розкрити інфільтрат та дренувати його. D. Після виявлення щільного інфільтрату хірург зашиваює черевну порожнину наглухо. Е. Після виявлення щільного інфільтрату хірург дренує черевну порожнину та зашиває її до дренажів. + 6. У хворого 26 років, взятого на операцію з діагнозом гострий деструктивний аппендицит, при розтині черевної порожнини виявлено потовщений, гіперемований червоподібний відросток. Термінальний відділ тонкої кишки довжиною 50 - 60 см набряклий, гіперемований, місцями покритий фібрином, на брижі - ділянки точкових крововиливів, визначаються збільшені лімфатичні вузли. З яким захворюванням зустрівся хірург та які його подальші дії? A. Термінальний ілеїт. В брижу тонкої кишки потрібно ввести 100 мл 0,25% новокаїну з антибіотиками та дренувати черевну порожнину. + B. Гострий апендицит. Операція - апендектомія. C. Термінальний ілеїт. Операція - резекція тонкої кишки. D. Гострий ентерит, консервативне лікування. Е. Гострий апендицит та термінальний ілеїт. Видалення червоподібного відростка та резекція тонкої кишки. 7. У хворої 30 років раптово з'явилися сильні болі в правій здухвинній області, слабкість, 216 запаморочення, короткочасна втрата свідомості. Хвора бліда. Пульс 120 /хв. Температура нормальна, язик чистий, вологий. Живіт бере участь у диханні, м'який. У правій здухвинній ділянці визначається болючість. Симптом Щоткіна-Блюмберга слабо позитивний. Лейкоцитів у крові 9,6 x109 / л. Про яке захворювання можна думати? Що слід уточнити з анамнезу? Які додаткові дослідження можуть підтвердити діагноз? А. Гострий апендицит. Термінова операція. В. Внутрішньочеревна кровотеча. Консультація гінеколога. Показана пункція заднього склепіння. + С. Запалення дивертикула Меккеля. Консервативне лікування. D. Гострий тифліт, лікування консервативне. Е. Кіста правого яєчника. Консультація гінеколога 8. У хворого з типовою картиною гострого апендициту під час операції під місцевою анестезією розрізом Волковича - Дьяконова (Мак - Бурнея) знайти відросток не вдалося. Що слід зробити в даному випадку? A. Припинити операцію, поставити поліхлорвініловий дренаж і на цьому закінчити операцію. B. Запросити в операційну відповідального хірурга. Розширити операційну рану та знайти черв҆якуватий відросток, виконати апендектомію. + С. Ввести в черевну порожнину антибіотики широкого спектру дії та зашити черевну порожнину наглухо. D. Подальші пошуки черв҆якуватого відростка слід припинити. Спостереження за станом хворого. Е. Черевну порожнину дренувати поліхлорвініловою трубкою та вводити антибіотики широкого спектру дії. 9.У хворої на тлі вагітності (20 тижнів) з'явилися постійні ниючі болі в правій здухвинній ділянці, іноді нудота. Стул та сечовипускання в нормі. Температура нормальна. Язик чистий, вологий. При пальпації в правій здухвинній ділянці визначається локальна болючість. Напруження м'язів немає. Позитивний симптом Сітковського. Хвора відзначає, що й до вагітності протягом 2 років у неї періодично з'являвся подібний біль. Огляд гінеколога не виявив ніякої патології з боку статтевих органів. Який Ваш діагноз та тактика лікування? A. Слід думати, що у хворої хронічний апендицит. Лікування в плановому порядку, найчастіше в першій половині вагітності. + B. У хворої загострення хронічного апендициту. Термінова операція. C. Хронічний апендицит з частими приступами. Термінова операція. D. Гострий тифліт. Оперативне лікування. Е. Правосторонній пієліт вагітних. Лікування консервативне. 10. Під час операції у хворого з гострим флегмонозним апендицитом через технічні труднощі червоподібний відросток при виведенні в рану розірвався і його кінець залишився в черевній порожнині. Що необхідно зробити в цьому випадку хірургу та в якій послідовності? A. Необхідно санувати черевну порожнину та підвести дренажі до рештків черв҆якуватого відростку. B. Розширити операційну рану, видалити верхівку черв҆якуватого відростку, що залишилася та дренувати черевну порожнину поліхлорвініловою трубкою. + C. Ввести в черевну порожнину антибіотики та зашити черевну порожнину наглухо. D. У черевну порожнину ввести антибіотики широкого спектру дії та залишити черевну порожнину відкритою. Е. Операцію необхідно закінчити без дренування черевної порожнини. 11. Хворий, 25 років, надійшов клініку через 3 години від моменту захворювання, коли з'явився раптовий ріжучий біль в епігастрії, була 2-х кратна блювота. Через 2-2,5 години біль перемістився в праву здухвинну область. Загальний стан ближче до задовільного. Пульс 86 уд. за хв. АТ 120/70 мм рт. ст. Язик вологий, відчуття сухості в роті. Живіт не роздутий, м'який, болючий в правій здухвинній області. Симптом Щоткіна-Блюмберга - негативний. Симптом Ровзінга, Сітковського та Воскресенського слабо позитивні. Лейкоцити -10*109/л, паличкоядерних лейкоцитів – 8%, аналіз сечі без особливостей. Ваш діагноз та тактика хірурга? A. Гострий апендицит. Термінова операція . + B. Карциноїд черв’якуватого відростку. Операція в плановому порядку. С. Гострий тифліт. Операція в плановому порядку. D. Гострий тифліт. Термінова операція. Е. Термінальний ілеїт. Консервативне лікування. 12. Хворий Ф., 38 років, надійшов в клініку з чіткими ознаками гострого апендициту. Пульс 98 уд. Язик обкладений білим нальотом, сухуватий. Температура -37, 8 °С. Лейкоцити крові 12* 109/л із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Під час операції з приводу гострого апендициту виявлено катарально змінений черв҆якуватий відросток, в черевній порожнині невелика кількість мутного випоту та фібринозні накладення на прилеглих петлях тонкої кишки. Ваш діагноз? Тактика хірурга в подібних випадках? A. Гострий апендицит. Апендектомія, санація та дренування черевної порожнини. B. Гострий апендицит. Апендектомія, санація черевної порожнини без дренування. C. Причиною катастрофи в черевній порожнині був не гострий апендицит. Потрібна ревізія органів черевної порожнини. + D. Червоподібний відросток не з'явився причиною захворювання. Потрібно провести санацію черевної порожнини, ввести антибіотики та зашити черевну порожнину. Е. Причиною захворювання з'явився гострий ентероколіт. Лікування консервативне. 13. Хворий Г., 29 років, надійшов в клініку на 5 добу після нападу болю у правій здухвинній ділянці, була нудота та дворазова блювота. Через деякий час болі стали менш виражені, але повністю не припинилися. На 4 день захворювання стала підвищуватися температура і досягла 38,5 °С вечорами. На ранок знизилася до 37.8 °С. Болі в правій половині живота посилилися, з'явилася сухість у роті, погіршилося загальне самопочуття. При огляді: живіт при пальпації болючий праворуч, де пальпується болюче утворення 8x10 см мало рухливе в центрі деяке розм'якшення. Лейкоцити крові 12,5 *109/л, П-10. Ваш діагноз та тактика хірурга? A. Гострий апендицит. Спостереження за хворим. B. Гострий апендицит, який ускладнився апендикулярним інфільтратом. Консервативне лікування. C. Гострий апендицит, який ускладнився апендикулярним інфільтратом. Термінова операція, видалення інфільтрату. D. Гострий апендицит, який ускладнився апендикулярним інфільтратом в стадії абсцедування. Термінова операція, розтин та дренування інфільтрату.+ Е. Гострий апендицит, який ускладнився апендекулярним інфільтратом. Термінова операція видалення черв҆якуватого відростка та дренування інфільтрату. 14. Хворий В., 32 років, доставлений в клініку з діагнозом гострий апендицит, місцевий перитоніт. Температура - 38,2 0С, пульс 98 уд. за хв., Л-15,6 *109/л, П-12. Живіт трохи піддутий, 217 різко болючий в правій половині. Симптом Щоткіна – Блюмберга позитивний. Після розтину черевної порожнини за Волковичем – Д’яконовим виділено мутний випіт з колібацілярним запахом. Червоподібний відросток гангренозно змінений. Виконана апендектомія, за допомогою тампонів видалено випіт. Черевна порожнин зашита наглухо. Яка технічна помилка була допущена хірургом і що потрібно було виконати? A. Операція - апендектомія, санація черевної порожнини, введення антибіотиків та зашивання черевної порожнини. B. Операція - апендектомія. Введення антибіотиків, зашивання черевної порожнини. C. Операція - апендектомія, санація та дренування черевної порожнини. + D. Операція - апендектомія, зашивання черевної порожнини. Е. Операція - апендектомія, черевну порожнину залишити відкритою. 15. Хворий, 22 років, доставлений в клініку з діагнозом гострий апендицит. При огляді в приймальному покої: живіт піддутий, різко болючий у всіх відділах. Симптом ЩоткінаБлюмберга позитивний у всіх відділах. Хірург, що оглядав хворого з дiагнозом гострого апендицита погодився. Під час операції, яка виконувалася під місцевою анестезією з розтину за Волковичем-Д’яконовим, виконана апендектомія та черевна порожнина осушена від гнійного випоту. Операція закінчена ушиванням черевної порожнини наглухо. Діагностична та тактична помилка хірурга? A. Операція при розлитому перитоніті повинна закінчитися дренуванням черевної порожнини. B. Операція при розлитому перитоніті повинна виконуватися із серединної лапаротомії та закінчитися санацією та дренуванням черевної порожнини + C. Операція з приводу гострого деструктивного апендициту, ускладнилися розлитим перитонітом, потрібно починати з розрізу за Ленандером. D. Операцію з приводу розлитого перитоніту апендикулярного генезу потрібно починати з поперечного розтину в правій здухвинній області. Е. Операцію з приводу розлитого перитоніту апендикулярного генезу потрібно проводити через розтин за Волковичем-Д’яконовим. 16. Хворий К., 38 років, доставлений в клініку з діагнозом гострий апендицит. З анамнезу відомо, що захворювання почалося за 4 години до госпіталізації, коли раптово з'явився різкий біль в епігастрії, потім перемістилися в праву здухвинну область. Пульс-92 уд. за хв., температура-37, 2 °С. Живіт різко болючий в епігастрії та більше в правій здухвинній області. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Лейкоцити -12*109/л. Оглядова іригоскопія не проводилася. При розтині черевної порожнини червоподібний відросток катарально змінений, випіт у черевній порожнини з домішкою їжі без запаху. Вилучено черв҆якуватий відросток, видалено випіт з черевної порожнини, зашита черевна порожнина. Ваш діагноз та тактична помилка хірурга? A. Гострий апендицит, операція - апендектомія, санація та дренування черевної порожнини. B. Гострий апендицит, операція - апендектомія, санація черевної порожнини, ушивання черевної порожнини. C. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишкі. Оглядова Rö-cкопія черевної порожнини. Операція - ушивання перфоративної виразки. Санація та дренування черевної порожнини + D. Гострий апендицит. Операцію апендектомію не проводити, санація та дренування черевної порожнини. Е. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки та гострий апендицит. Операція ушивання перфоративної виразки та апендектомія без дренування черевної порожнини. 17. Хвора М., 26 років, доставлена в клініку з діагнозом гострий апендицит. Клінічні та лабораторні дослідження вкладалися в картину гострого апендициту. Під час операції виявлено гангренозний апендицит з перфорацією. Виконано апендектомію, санована черевна порожнина та зашита наглухо. Післяопераційний період протікав важко, на 4 добу підвищилася температура до 38,6°С, в наступні дні - до 39 °С з остудами, біль посилився, з'явилися перітоніальні симптоми в правій половині живота. Яку тактичну помилку допустив хірург під час операції? Яке виникло ускладнення? Подальша тактика хірурга? A. Не була дренована черевна порожнина. Сформувався гнійник в правій здухвинній області. Показана термінова операція. + B. Не була дренована черевна порожнина. Виник запальний процес в правій здухвинній ділянці. Спостереження. C. Не була дренована черевна порожнина. Виник запальний процес в правій здухвинній області. Необхідно призначити антибіотики широкого спектру дії. D. Не була дренована черевна порожнина. Для вирішення питання про подальшу тактику необхідно виконати ФГДС. Е. Не була дренована черевна порожнина. Призначити холод на праву здухвинну ділянку, антибіотики та спостереження протягом 10 годин. 18. Хвора А., З8 років, доставлена в клініку з діагнозом гострий апендицит, який ускладнився дифузним перитонітом. У терміновому порядку виконана операція - апендектомія. Операція закінчилася санацією та дренуванням черевної порожнини. У післяопераційному періоді на 3-ю добу з'явилася висока температура - до 39, 6 °С, остуда, біль в правому підребер'ї, жовтушність шкірних покривів. При пальпації живота болючість у правому підребер'ї, болюча збільшена печінка. Яке виникло ускладнення? Тактика хірурга? A. Розвинувся піддіафрагмальний абсцес, лікування консервативне. B. Розвинувся підпечінковий абсцес. Лікування оперативне. C. Розвинувся пілефлебіт. Лікування консервативне. + D. Розвинувся тифліт. Оперативне лікування. Е. Розвинувся ентероколіт. Консервативне лікування. 19. Хворий К., 42 років, надійшов в клініку з приводу апендикулярного інфільтрату. При огляді встановлено, що в правій здухвинній ділянці пальпується пухлиноподібне утворення розміром 10x8,5 см плотноеластичної консистенції, нерухоме, болюче, симптом Щеткіна-Блюмберга негативний, температура 37,3 °С, пульс 76 уд. хв. Лейкоцити -8.1*109/л, П - 6. Тактика хірурга? A. Термінова операція, видалення інфільтрату. B. Після попередньої підготовки оперативне лікування. C. Оперативне лікування, розкриття інфільтрату та апендектомія. D. Консервативне лікування до повного розсмоктування інфільтрату. Апендектомія в плановому порядку через 3-4 місяці + Е. Оперативне лікування, дренування інфільтрату. 20. Хворий С., 38 років, доставлений в клініку з діагнозом апендикулярний інфільтрат в стадії абсцедування. Загальний стан хворого середнього ступеня тяжкості. Турбують біль в животі, температура 39,2 °С з остудою, пульс 106 уд. за хв. Лейкоцити -16* 109/л, П-12, визначається симптом Щеткіна-Блюмберга в правій здухвинній ділянці, де є розм'якшення. Тактика хірурга? A. Оперативне лікування, розтин та дренування абсцедуючого апендикулярного інфільтрату + B. Консервативне лікування до повного розсмоктування інфільтрату. C. Консервативне лікування, спостереження в динаміці. D. Оперативне лікування, видалення червоподібного відростка та дренування черевної порожнини. Е. Оперативне лікування, видалення абсцесу. 218 21. Хворому І., 30 років, виконана апендектомія з приводу гострого гангренозного апендициту. Післяопераційний період протікав важко. На 5-ту добу після операції з'явилося важке дихання, температура тіла стала підвищуватися з 37,6 °С до 39 °С, з остудами. На оглядовій Rо-скопії черевної порожнини та грудної клітки встановлено: високе стояння діафрагми справа, обмежене скупчення рідини, кишечник паретичний. Яке ускладнення виникло? Тактика хірурга в цьому випадку? A. Правостороння нижньодолева пневмонія. Консервативне лікування. B. Пілефлебіт. Консервативне лікування. C. Рання спайкова кишкова непрохідність. Консервативне лікування. D. Підпечінковий інфільтрат. Консервативне лікування. Е. Піддіафрагмальний абсцес, оперативне лікування. + 22. Хворий К., 32 років, надійшов в клініку з діагнозом апендикулярний інфільтрат. Стан при огляді задовільний, скарги на помірні болі в правій половині живота. При пальпації в правій здухвинній області визначаєтся пухлиноподібне утворення плотноеластичної консистенції, болюче. Лейкоцитоз – 9*109/л, П-4. Температура тіла – 37,20С. Призначена консервативна терапія, після якої через 10 днів пухлиноподібне утворення перестало пальпуватися, нормалізувався лейкоцитоз та температура. Подальша тактика хірурга? А. Продовжити консервативну терапію. В. Після попередньої консервативної підготовки оперативне лікування. С. Оперативне лікування через 10 днів. D. Оперативне лікування через 3-4 місяці + Е. Амбулаторне лікування. 23. Хворий С., 18 років, доставлений в клініку з підозрою на гострий апендицит. Захворів приблизно за 13 годин до госпіталізації, коли з'явився біль в правій половині живота, нудота та однократна блювота, після чого з’явилося якесь полегшення і хворий заснув. Вночі прокидався два рази від болю в животі, блювання не було. На ранок температура тіла - 37,8 0С. Хворий спітнілий, пульс 96 уд. за хв. Сухість у роті. При огляді живіт м'який, локальна болючість в правій здухвинній області, симптом Ровзінга, Сітковського, Воскресенського позитивний. Лейкоцитоз крові 12*109/л, П -10%. Ваш діагноз? Тактика хірурга. A. Гострий апендицит, термінова операція - апендектомія + B. Підозра на гострий апендицит, спостереження в динаміці. C. Необхідно провести дифдіагноз між гострим апендицитом та кишковою непрохідностю. D. Гострий тифліт, консервативне лікування. Е. Хвороба Крона, консервативне лікування 24. Хворому К., 38 років, проведена операція з приводу гострого флегмонозного апендициту. У післяопераційному періоді з'явилося запаморочення, пульс частий, слабкого наповнення й напруги. Артеріальний тиск знизився до 100/50 мм рт. ст., шкірні покриви бліді. Еритроцити в динаміці 3,8*1012/ л, після операції 3,1 *1012/ л, через 4 години 2,7 x1012/ л. Живіт піддутий, болючий в правій здухвинній області. Яке ускладнення виникло в ранньому післяопераційному періоді? Тактика хірурга? A. Рання спайкова непрохідність, консервативне лікування, спостереження. B. Триває запальний процес в правій здухвинній області, консервативне лікування, динамічний нагляд. C. Внутрішньочеревна кровотеча, термінова операція - лапаротомія, зупинка кровотечі + D. Гострий тифліт, консервативне лікування. Е. Міжкишковий абсцес, консервативне лікування. 25. Хворий Т., 27 років, прооперований з приводу гострого деструктивного апендициту. Черевна порожнина зашита наглухо. На 3-тю добу після операції з'явилася температура - до 38,5 °С, помірні болі в області післяопераційної рани. На оглядовій рентгеноскопії патології не виявлено. При пальпації живіт різко болючий в області післяопераційної рани, шкіра гіперемована. Лейкоцитоз 12*109/л. Яке виникло ускладнення? Тактика хірурга? A. Абсцес малого таза, термінова релопаротомія. B. Рання часткова спайкова кишкова непрохідність. Лікування консервативне. C. Гострий тифліт, консервативне лікування. D. Нагноєння післяопераційної рани. Зняти шви, промити рану антисептиками, дренувати. + Е. Інфільтрат післяопераційної рани, лікування консервативне, УВЧ на рану, антибіотики. 26. Хворий М., 59 років, надійшов в клініку з діагнозом деструктивного апендицита. Хворіє три дні, коли з'явився різкий біль по всьому животі, нудота, була двічі блювота. По допомогу всі ці дні не звертався. На операції - гострий гангренозний апендицит. Запальний процес перейшов на сліпу кишку, кишка інфільтрована, потовщена. Виконано апендектомія. Під час занурення кукси відростка в кісетний шов, спостерігалося прорізання швів. Операція закінчилася підведенням сальника та фіксацією до культі відростка. На 5-ту добу з рани став виділятися гнійний вміст з домішкою калу. Яке ускладнення виникло? І яка технічна помилка допущена хірургом під час операції? A. Гострий тифліт з абсцедуванням, недостатня санація. B. Термінальний клеїть, недостатня санація. С. Нагноєння післяопераційної рани. Не дренована підшкірножірова клітковина. D. Абсцес в області сліпої кишки, недостатня санація. E. Товстокишковий каловий свищ, накладення на інфільтровану кишку кісетного шва. + 27. Хворий Д., 45 років, поступив в клініку з підозрою на гострий апендицит. Кілька годин тому з'явилися різкий біль по всьому животі, була двічі блювота. При огляді встановлено наступне: живіт різко напружений, болючий, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Температура -37,5 °С. Пульс -106 уд. за хв. Черговий хірург запідозрив перфоративну виразку шлунка. На операції діагностовано гангренозно змінений черв’якуватий відросток. Якої помилки припустився хірург? A. При підозрі на перфоративну виразку не виконана оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини. + B. При підозрі на перфоративну виразку не виконано УЗД. C. При підозрі на перфоративну виразку потрібно було виконати КТ органів черевної порожнини D. При підозрі на перфоративну виразку необхідно виконати УЗД та КТ органів черевної порожнини. Е. При підозрі на перфоративну виразку необхідно звільнити шлунок від вмісту, виконати Рhметрію. 28. Хворий К., 19 років, поступив в клініку з діагнозом гострий аппендицит, місцевий перитоніт. Під час операції діагноз підтвердився. Проведена апендектомія, черевна порожнина осушена за допомогою марлевих тампонів та зашита наглухо. На 7-му добу з'явився переймоподібний біль, «шум плескоту», нудота та блювота. На оглядовій Rö-скопії є три чаші Клойбера з горизонтальним рівнем рідини. Ваш діагноз? Яка допущена тактична помилка? Дія хірурга. 219 A. Міжкишковий інфільтрат, не дренована черевна порожнина, лікування консервативне. B. Рання спайкова тонкокишкова непрохідність, не дренована черевна порожнина. Лікування оперативне. + C. Піддіафрагмальний інфільтрат, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. D. Гострий ентероколіт, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. Е. Гострий тифліт, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. 29. Хворий Г., 17 років, надійшов в клініку з діагнозом гострий апендицит, дифузний перитоніт. Тактика хірурга? Який вид знеболення? Який розріз на передній черевній стінці. Як хірург повинен закінчити операцію? A. Оперативне лікування, місцева анестезія, розріз Волковича-Д’яконова (Мак-Бурнея), ушивання черевної стінки наглухо. B. Оперативне лікування, місцева анестезія. Розріз Волковича-Д’яконова (Мак-Бурнея), санація та дренування черевної порожнини. C. Оперативне лікування, місцева анестезія, розріз по Ленандеру, санація черевної порожнини та ушивання наглухо. D. Спостереження, при погіршенні стану оперативне лікування, місцева анестезія. Санація та ушивання черевної порожнини наглухо. Е. Оперативне лікування, загальна анестезія, средньосредина лапаротомія, санація та дренування черевної порожнини + 30. Хворий М., 48 років, надійшов в клініку з діагнозом апендикулярний інфільтрат в стадії абсцедування. Тактика хірурга? У чому має полягати оперативне лікування? A. Оперативне лікування, розтин абсцесу та його дренування. + B. Консервативне лікування до повного розсмоктування інфільтрату з подальшим лікуванням у плановому порядку. C. Оперативне лікування з видаленням черв҆якуватого відростка і дренуванням інфільтрату. D.Оперативне лікування з видаленням інфільтрату. Е. Оперативне лікування з розкриттям інфільтрату. 31. Хвора К., 27 років, надійшла в клініку з підозрою на гострий апендицит. Хворіє три доби. При огляді живіт м'який болючий над лоном та праворуч при глибокій пальпації. Симптомів подразнення очеревини немає. Лейкоцити крові 8*109/л, П – 4. Температура тіла -37,1 °С. Язик вологий, обкладений білим нальотом біля кореня. Ваш план обстеження? Подальша тактика? A. Перевірити симптоми Ровзінга, Сітковського, Воскресенського. Спостереження. B. Консультація гінеколога. C. Консультація уролога, хромоцистоскопія. D. УЗД правої здухвинної області. Е. У сумнівних випадках лапароскопія, після чого слід схилятися на користь операції. + 32. Хворий О., 35 років, надійшов в клініку з підозрою на гострий аппендицит? гострий холецистит? Скарги на біль в правій половині живота більше у правому підребер'ї, нудоту, двічі була блювота. Хворіє 12 годин. Ваш план обстеження? A. Взяти загальний аналіз крові, поміряти пульс, перевірити симптоми Ровзінга, Сітковського, Воскресенського. У сумнівних випадках лапароскопія. B. Взяти загальний аналіз крові, поміряти t° тіла, пульс, перевірити симптоми Ортнера, Бартоломье-Міхельсона, УЗД жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток. + C. Взяти загальний аналіз крові, поміряти пульс, t тіла, оглядова Rö- скопія черевної порожнини. D. Взяти загальний аналіз крові, поміряти пульс, t тіла, зробити ФГДС. Е. Взяти загальний аналіз крові, поміряти пульс, t тіла, оглядова Rö-графія з пасажем барію. 33. Хворий Р, 38 років, доставлений в хірургічну клініку, при огляді стан середнього ступеня тяжкості. Хворіє 3 години, коли з'явився біль в епігастрії, потім перемістився в праву здухвинну область, двічі була блювота. Про яке захворювання можна думати? Складіть план обстеження? A. Гострий апендицит. Визначити пульс, артеріальний тиск, температуру тіла. Оглянути язик. Перевірити симптоми Ровзінга, Сітковського, Воскресенського, ЩоткінаБлюмберга. Аналіз крові з лейкоформулою. Оглядова Rö-скопія черевної порожнини. + B. Пенетруюча виразка шлунка. Уточнити виразковий анамнез. Визначити пульс, температуру тіла, оглянути язик. Виконати ФГДС. C. Гострий гастродуоденіт. Рентгеноскопія шлунка. D. Гострий панкреатит. УЗД, аналіз крові на амілазу, аналіз сечі на діастазу. Е. Гострий гепатит. УЗД, печінкові проби, ФГДС. 34. Хворий П., 43 років, надійшов в стаціонар зі скаргами на гострий біль в правій половині живота, більше в правому підребер'ї, блювоту. На передодні вживав жирну та гостру їжу. У минулому нічим не хворів. Об'єктивно: надмірної ваги, визначається іктеричність склер. Пульс 100 уд., температура - 37,5 ° С, язик сухуватий. Живіт піддутий, права половина відстає в акті дихання. При пальпації відзначає різку болючість нижче реберної дуги. Симптом ОртнераГрекова негативний. Відзначається напруження м'язів у цій області. Кашльовий симптом виражений, але болючість виникає нижче краю печінки, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Лейкоцитоз 10*109/л. Хірург вирішив оперувати хворого з приводу гострого холециститу. Лапаротомія, виявлено гангренозно змінений черв҆якуватий відросток. Які додаткові методи дослідження потрібно було використовувати, щоб поставити правильнийдіагноз? A. УЗД, КТ, в незрозумілих випадках лапароскопія + B. Оглядова рентгеноскопія. C. ФГДС D. Ректороманоскопія та пальцеве дослідження прямої кишки. Е. ФГДС + іригоскопія. 35. Хворий К., 69 років, надійшов в клініку з діагнозом гострий апендицит, що ускладнився розлитим перитонітом. Тактика хірурга? Вид знеболювання? З якого розрізу? Як закінчити операцію? A. Оперативне лікування, загальний ендотрахеальний наркоз, серединна лапаротомія, санація та дренування черевної порожнини. + B. Оперативне лікування, місцева анестезія, розріз за Волковичем- Д’яконовим. Санація, ушивання черевної порожнини наглухо. C. Оперативне лікування, місцева анестезія, правобічний параректальної розріз, санація та дренування черевної порожнини. D. Оперативне лікування, місцева анестезія, правобічний трансректальний розріз, санація та дренування черевної порожнини. Е. Оперативне лікування, внутрішньовенний наркоз, розріз по Ленандеру, санація та дренування черевної порожнини. 36. Хворий І., 35 років, надійшов в клініку з підозрою на гострий апендицит. Хоча болі локалізувалися в лівій здухвинній області, сумнівів в діагнозі не було. При ретельному огляді встановлено, що серце розташоване праворуч, печінка зліва. Про який аномальний розвиток йде 220 мова? A. Незавершений поворот товстої кишки. B. Аномалія розвитку всього кишечника C. Аномальне розташування печінки. D. Зворотне розташування органів (situs viscerus inversus). + Е. Мобільна пряма кишка. 37. Хворий К., 39 років, надійшов в клініку з приводу апендикулярного абсцесу, який розкрився у вільну черевну порожнину. Тактика хірурга? Вид знеболювання? Який зробити розріз на передній черевній стінці? Як закінчити операцію? А. Термінова операція, загальний наркоз, середньо-серединна лапаротомія. Санація черевної порожнини, дренування порожнини абсцесу та черевної порожнини. + B. Термінова операція, загальний наркоз, параректальний розріз праворуч, видалення абсцеса, санація та дренування черевної порожнини. C. Термінова операція, внутрішньовенний наркоз, правобічний трансректальний розріз, розкриття абсцесу, апендектомія, санація та дренування черевної порожнини. D. Термінова операція, місцева анестезія, розріз за Волковичем-Д’яконовим, розкриття абсцесу, апендектомія, санація та дренування черевної порожнини. Е. Термінова операція, загальний наркоз, розріз по Ленандеру, розкриття абсцесу, санація та дренування черевної порожнини. 38. Хворий,42 років, надійшов в стаціонар зі скаргами на різкийі біль в верхньому поверсі черевної порожнини, що раптово з’явилися. Через 2 години болі перемістилися в праву здухвинну область. Пульс 110 уд.за хв., температура -37,3°С. Живіт не роздутий, при пальпації болючий в правій здухвинній області та епігастрії, де визначається симптом ЩоткінаБлюмберга. Лейкоцитоз 9,6*109/л. Про яке захворювання можна думати? Що потрібно зробити для уточнення діагнозу з додаткових методів дослідження? Що потрібно уточнити з анамнезу? А. Гострий панкреатит. УЗД або КТ підшлункової залози, α-амілаза крові та діастаза сечі. Чи були в минулому подібні болі? B. Пенетруюча виразка дванадцятипалої кишки в головку підшлункової залози. ФГДС або рентгеноскопія шлунку. Наявність виразкового анамнезу? C. Загострення хронічного холециститу. УЗД жовчного міхура, загальний аналіз крові. Чи страждає на жовчокам'яну хворобу? D. Перфоративна виразка шлунка або дванадцятипалої кишки. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини, ФГДС, після якої повторна оглядова Rö-скопия черевної порожнини. Чи є у хворого виразковий анамнез? + Е. Гострий гастрит, УЗД, наявність «шлункового» анамнезу. 39. Хворого Н., 54 років, прооперовано в клініці з приводу гострого деструктивного апендициту, червоподібний відросток розташовувався заочеревинно, ближче до поперекової області. Назвіть симптоми за допомогою яких можна було б думати про гострий апендицит? A. Симптом Кримова, Чугуєва, Фоміна, Думбадзе. B. Ровзінга, Ситковський, Коупа, Образцова. C. Яуре-Розанова, Габая. + D. Островського, Коупа I та IІ, Кримова Е. Роздольського, Воскресенського, Сітковського. 40. Хворого А., 47 років, прооперовано з приводу гострого гангренозного апендициту. Під час операції вилучено до 50 мл каламутного випоту. Черевна порожнина зашита наглухо. Післяопераційний період протікав важко, починаючи з другої доби. Температура підвищилась до 38,5 °С з остудою, іктеричність склер. При пальпації живіт м'який, болючий у правому підребер'ї. Стала пальпуватися збільшена, болюча селезінка. В крові висіяна кишкова паличка. Яка допущена тактична помилка? Яке виникло ускладнення? План подальшого ведення такого хворого. A. Не дренована черевна порожнина. Сепсис. Хворого потрібно перевести в реанімаційне відділення. + B. Не дренована черевна порожнина. Спленомегалія. Консервативне лікування до нормалізації показників. Надалі операція спленектомія. C. Недостатня санація черевної порожнини, не дренована черевна порожнина. Портальна гіпертензія. Лікування консервативне. D. Не дренована черевна порожнина. Пілефлебіт. Лікування консервативне. Е. Не дренована черевна порожнина. Міжкишковий інфільтрат. Лікування консервативне. 41. Хворого Ф., 37 років, прооперовано в клініці з приводу гангренозного перфоративного апендициту. Операція закінчена зашиванням черевної порожнини наглухо. У післяопераційному періоді з'явилася висока температура, помірний біль в мезогастрії. Погано стали відходити гази. Живіт помірно піддутий. В мезогастрії пальпаторно визначається тістоватость. Лейкоцитоз до 18*109/л із зсувом формули вліво. Назвіть технічну помилку хірурга? Виберіть ускладнення? Які потрібні обстеження для його підтвердження? A. Не дренована черевна порожнина. Рання спайкова непрохідність. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини. B. Не дренована черевна порожнина. Розвинувся гострий тифліт. УЗД. C. Не дренована черевна порожнина. Формується міжкишковий інфільтрат. КТ черевної порожнини. + D. Не дренована черевна порожнина. Розвинувся пілєфлебіт. ФГДС. Е. Не дренована черевна порожнина. Гепатит. Печінкові проби, УЗД. 42. Хворий С., 62 роки, поступив у клініку з діагнозом гострий апендицит, місцевий перитоніт. Сумнівів в діагнозі не було за клінічними та лабораторними даними. При розтині черевної порожнини черв҆якуватий відросток інтактний, випоту в черевній порожнині немає. Дії хірурга? Яка причина могла дати таку клінічну картину та лабораторні зміни? А. Ревізія органів черевної порожнини, термінальний ілеїт, не виключається пухлина сліпої та висхідної ободової кишки, дивертикула Меккеля. + B. Ревізія органів черевної порожнини, гострий панкреатит. C. Ревізія органів черевної порожнини, спастичний коліт. D. Ревізія органів черевної порожнини, перфоративна виразка дванадцятипалої кишки. Е. Ревізія органів черевної порожнини. Дивертикуліт ободової кишки. 43. Хвора С., 25 років, доставлена в стаціонар з підозрою на гострий апендицит. У приймальному відділенні хірург, що оглядав хвору звернув увагу на незначну блідість шкірних покривів, тахікардію. Язик вологий, обкладений білим нальотом. Лейкоцитоз 8,9*109/л, температура - 37,2°С. Живіт при пальпації болючий в правій здухвинній області. Симптоми подразнення очеревини сумнівні. Гінеколог хвору не оглядав. На операції при розтині черевної порожнини отримана кров. Червоподібний відросток не змінений. Яку тактичну помилку допустив хірург? Подальші дії? А. До операції не призначив оглядову рентгеноскопію органів черевної порожнини. Ревізія органів черевної порожнини з участтю гінеколога. В. До операції не призначена ФГДС та УЗД. Ревізія органів черевної порожнини з участтю гінеколога 221 С. До операції хвора не проконсультована гінекологом. Ревізія органів черевної порожнини з участтю гінеколога + D. Не взято загальний аналіз крові, ФГДС, не проведена апендектомія. Е. Не проведена іригоскопія, консультація гінеколога. Для завершення операції повинен підключитися гінеколог. 44. Хвора Р., 19 років, оглянута в приймальному відділенні гінекологом, який виключив наявність гінекологічих захворювань та виставив діагноз - гострий апендицит. Стан хворої задовільний. Скарги на біль внизу живота та в правій половині. Живіт при пальпації трохи напружений внизу та болючий праворуч. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. При перекладанні хворої з кушетки на ноші, вона втратила свідомість. Шкірні покриви бліді. Пульс частий, ниткоподібний. Що сталося?Яка помилка гінеколога? A. Позаматкова вагітність з розривом стінки труби та внутрішньочеревна кровотеча. Гінеколог не повністю зібрав анамнез та не провів ретельного обстеження. + B. Ортостатичний колапс. Не проведена пункція заднього склепіння. C. Непритомний стан. Загальний аналіз крові. Ретельний гінекологічний огляд. Артеріальний тиск. D. Ортостатичний колапс. УЗД органів малого таза. Пункція заднього склепіння. Е. Шок. Виміряти артеріальний тиск, ретельний гінекологічний огляд. КТ органів малого таза. 45. Хворий Т., 45 років, доставлений в урологічне відділення з приводу правобічної ниркової коліки. При огляді урологом діагноз хоча й був підтверджений, на консультацію викликаний хірург. Стан середнього ступеня тяжкості. Скарги на біль в правій половині живота, що віддає у поперек. Пульс 106 уд. за хв., температура - 37,8 °С, язик сухуватий. Симптом Пастернацького різко позитивний. У правій здухвинній області при глибокій пальпації відзначає різку болючисть. Лейкоцитоз 12*109/л, П-9. Симптоми Яуре - Розанова та Габая різко позитивні. Ваш діагноз? Тактика хірурга? A. Гострий апендицит, ретроцекальне розташування апендиксу. Термінова операція.+ B. Правобічна ниркова коліка. Паранефральна блокада. УЗД нирок, консервативне лікування. C. Тифліт, консервативне лікування. D. Термінальний ілеїт. Консервативне лікування. Е. Спастичний коліт, консервативне лікування. 1. Хвора М. 56 років, тривалий час перебуває на обліку з приводу ЖКХ. Протягом останніх 2 тижнів турбує постійний ниючий біль в правому підребер'ї, лихоманку. Проведена консервативна терапія в амбулаторних умовах не ефективна. За 2 дні до надходження з'явився періодичний переймоподібний біль в животі, нудота. При огляді в приймальному відділенні: стан середньої важкості, відзначається інтенсивний переймоподібний біль в животі, блювота. Живіт роздутий, асиметричний, визначається "шум плескоту" у мезогастріі. При оглядовій Röграфії черевної порожнини виявлені тонкокишкові чаші Клойбера і аерохолія (газ в жовчних протоках). Попередній діагноз? A. Динамічна кишкова непрохідність B. Тонко-товстокишкова інвагінація C. +Біліарно-кишкова фістула, кишкова непрохідність D. Заворот тонкої кишки E. Перфорація жовчного міхура, перитоніт 2. Хворий П., 42 років поступив зі скаргами на переймоподібний біль в животі, нудоту, блювоту, відсутність випорожнення та газів. Захворів гостро за 6 годин до надходження після прийому жирної і гострої їжі. В анамнезі операція з приводу перфоративної виразки 12-палої кишки. Об'єктивно: язик сухуватий, пульс - 88 уд/хв, живіт помірно роздутий, більше зліва, визначається "шум плескоту" в мезогастріі. При оглядовій Rö-графії черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Діагноз? A. Гострий панкреатит B. Пенетрація виразки 12-палої кишки C. Тонко-товстокишкова інвагінація D. +Гостра спайкова кишкова непрохідність E. Динамічна кишкова непрохідність 3. Хворий Р., 40 років зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, блювоту, затримку відходження випорожнення і газів протягом 6 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт помірно роздутий, дещо більше в лівій половині. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії. При огляді в приймальному відділенні хірург виявив позитивні симптоми: Валя, Склярова, Спасокукоцького. Який діагноз можна припустити? A. Гострий панкреатит B. Спастичний коліт C. Перфоративна виразка D. Гострий холецистит E. +Спайкова кишкова непрохідність 4. Хворий З., 46 років, зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, блювоту, затримку відходження випорожнення і газів протягом 6 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт помірно роздутий, дещо більше в лівій половині. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії. При огляді в приймальному відділенні хірург виявив позитивні симптоми: Валя, Склярова, Спасокукоцького. Які дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу? A. УЗД органів черевної порожнини B. КТ органів черевної порожнини C. ФГДС D. +Оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини E. Іригоскопія 5. Хворий Р., 46 років зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження випорожнення і газів протягом 10 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт роздутий, дещо більше в лівій половині. АТ - 105/65 мм рт. ст, пульс 110 уд / хв. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії, позитивні симптоми: Валя, Склярова, Шланге, Спасокукоцького. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Ваш діагноз і необхідне лікування? A. +Гостра спайкова тонкокішкова непрохідність. Термінова операція B. Гостра спайкова товстокишкова непрохідність. Термінова операція C. Динамічна кишкова непрохідність. Консервативна терапія. D. Гострий панкреонекроз. Консервативна терапія E. Тонко-товстокишкова інвагінація. Дезінвагінація. 6. Хворий П., 46 років вступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження випорожнення і газів протягом 10 годин. Об'єктивно: позитивні симптоми Валя, Склярова, Спасокукоцького. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Термінова 222 операція з приводу кишкової непрохідності. При операції навколо спайки стався заворот петлі тонкої кишки. Петля після розвороту синюшна набрякла. Які заходи необхідні для уточнення життєздатності кишки? A. Внутрішньовенне введення реополігюкіна, пентоксифіліна B. У брижу ввести 5 тис. ОД гепарину, обкласти гарячими серветками C. +У брижу ввести 60-70мл. 0,5% р-р новокаїну, обкласти гарячими серветками D. Провести аспірацію вмісту з ураженої петлі і ввести розчин прозерину. E. У будь-якій ситуації проводити резекцію ущемленої петлі 7. Хвора С., 56 років, надійшла до хірургічного відділення з гострою стронгуляцийною кишковою непрохідністю через 7 годин від початку захворювання. Термінова операція з приводу кишкової непрохідності. При операції виявлено заворот петлі тонкої кишки. Петля після розвороту синюшно-сірого кольору, набрякла, не перестальтує - визнана нежиттєздатною. Визначте межі резекції кишки від видимого некрозу стінки. A. 20 см. проксимальне і 30 см каудальне B. 10 см. проксимальне і 20 см каудальне C. +25 см. проксимальне і 20 см каудальне D. 40 см. проксимальне і 20 см каудальне E. 50 см. проксимальне і 40 см каудальне 8. Хворий П., 57 років вступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту з каловим запахом, затримку відходження випорожнення і газів протягом 2 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 105/65 мм рт ст, Пульс 116 уд / хв. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові чаші Клойбера. Ректально - визначається в ампулі прямої кишки пухлина, яка повністю стенозує просвіт. Який об'єм оперативного лікування? A. Операція Гартмана B. +Двоствольна сігмостомія C. Лівостороння геміколектомія D. Правобічна геміколектомія E. Обхідний ілеотрансверзоанастомоз 9. Хвора П., 52 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту з калових запахом, затримку відходження випорожнення і газів протягом 3 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 115/65 мм рт ст, пульс 116 уд / хв. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкоі товстокишкові чаші Клойбера. Під час операції виявлена пухлина, повністю стенозуюча просвіт сигмоподібної кишки. Який об'єм оперативного лікування? A. +Операція Гартмана B. Двоствольна сігмостомія C. Лівостороння геміколектомія D. Правобічна геміколектомія E. Обхідний ілеотрансверзоанастомоза 10. Хворий П., 77 років вступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту з каловим запахом, затримку відходження випорожнення і газів протягом 2 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 105/65 мм рт ст, Пульс 116 уд / хв. З супровідних захворювань: ІХС, постінфарктний кардіосклероз. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко- і товстокишкові чаші Клойбера. При іригоскопії виявлена пухлина повністю стенозуюча просвіт сигмовидної кишки. Який об'єм оперативного лікування A. Операція Гартмана B. +Двоствольна сігмостомія C. Лівостороння геміколектомія D. Правобічна геміколектомія E. Обхідний ілеотрансверзоанастомоз 11. У хворої С., 37 років на 3 добу після операції з приводу кісти яєчника з'явилися ниючі болі в животі, нудота, блювота, затримка відходження газів. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 115/75 мм рт ст, пульс 96 уд / хв. Живіт рівномірно здутий, перистальтика практично відсутня. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишковій арки без рівнів рідини. Назвіть яке ускладнення розвинулося у хворої? A. Післяопераційний перитоніт B. Гостра спайкова кишкова непрохідність C. +Паралітична кишкова непрохідність D. Спастична кишкова непрохідність E. Інвагінація 12. Хвору В. 54 років, протягом доби турбують переймоподібний біль в животі, здуття живота, нудота, багаторазова блювота. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко- і товстокишкові арки з рівнями рідини. Ваш діагноз? A. Гострий панкреатит B. Гостра тонкокишкова непрохідність C. Тонко-товстокишкова інвагінація D. +Гостра товстокишкова непрохідність E. Динамічна кишкова непрохідність 13. Хворий Д., 40 років, поступив до хірургічного відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження випорожнення і газів протягом 10 годин. Об'єктивно: позитивні симптоми: Валя, Склярова, Спасокукоцького. Термінова операція з приводу кишкової непрохідності. При операції виявлений заворот петлі тонкої кишки. З яким видом кишкової непрохідності зіткнувся хірург? A. +Гостра странгуляційна кишкова непрохідність B. Паралітична кишкова непрохідність C. Спастична кишкова непрохідність D. Інвагінація E. Гостра обтураційна кишкова непрохідність 14. Хвора О., 42 років, доставлена в ургентному порядку зі скаргами на інтенсивні різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту, без полегшення, затримку відходження випорожнення і газів Хворіє протягом 2 годин. Об'єктивно: стан важкий, язик сухий АТ - 105/65 мм рт ст, Пульс 116 уд / хв, живіт асиметричний з запалою лівою клубовою ділянкою та здуттям правого мезогастрію, позитивні симптоми: Валя, Склярова, Грекова. Ваш діагноз? A. Гостра спайкова кишкова непрохідність B. Паралітична кишкова непрохідність C. Спастична кишкова непрохідність D. Інвагінація E. +Заворот сигмоподібної кишки, странгуляційна кишкова непрохідність 223 15. Хвора А., 47 років, доставлена в ургентному порядку зі скаргами на інтенсивний різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження випорожнення і газів Хворіє протягом 12 годин. Об'єктивно: стан важкий, язик сухий АТ 105/65 мм рт ст, пульс 116 уд / хв, живіт роздутий, позитивні симптоми: Валя, Склярова. Ваш діагноз? Якими дослідженнями його підтвердити? A. Гострий панкреатит, УЗД, КТ B. Гострий холецистит, УЗД C. +Гостра кишкова непрохідність. Оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини. D. Перфоративна виразка 12-палої кишки, ФГДС E. Гострий перитоніт, лапароскопія 16. Хвора А., 67 років поступила зі скаргами на здуття живота, періодичний переймоподібний біль в животі, нудоту. Подібні болі з порушенням відходження випорожнення і газів відзначає 3 місяці, схудла за цей час на 10 кг. Об'єктивно: живіт роздутий, язик сухуватий, пульс 88 уд / хв. У лівій здухвинній області пальпується округле щільніше малорухливе утворення до 8 см в Ǿ, позитивні симптоми Склярова, Грекова. Який попередній діагноз? A. Апендикулярний інфільтрат B. Тонко-товстокишкова інвагінація C. Защемлена пахова кіла з лівого боку D. +Пухлина сигми. Гостра кишкова непрохідність. E. Кістома лівого яєчника 17. Хворий Р., 72 років поступив зі скаргами на періодичний переймоподібний біль в животі нудоту, затримку випорожнення і газів. Подібні болі відзначає на протязі 2х місяців, схуд за цей час на 8 кг. Об'єктивно: живіт роздутий, язик сухуватий, пульс 92 уд / хв., У лівій здухвинній області пальпується округле щільніше малорухливе утворення до 7 см в Ǿ, при ректальному дослідженні ампула порожня, на рукавичці слиз із кров'ю. Діагноз? A. Апендикулярний інфільтрат B. Тонко-товстокишкова інвагінація C. Защемлена пахова кіла з лівого боку D. Копростаз E. +Пухлина сигми. Гостра кишкова непрохідність. 18. Хвора Р., 23 років, доставлена в ургентному порядку зі скаргами на інтенсивний різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження випорожнення і газів Хворіє протягом 12 годин. В анамнезі 3 роки тому перенесла операцію з приводу позаматкової вагітності. Об'єктивно: стан важкий, язик сухий АТ - 105/65 мм рт ст, пульс 116 уд / хв, живіт роздутий, позитивні симптоми: Валя, Склярова, Шланге. Ваш діагноз? A. Гострий панкреатит B. +Гостра спайкова кишкова непрохідність C. Перфоративна виразка D. Гострий аднексит E. Гострий холецистит 19. Хвора Р., 43 років, звернулася до поліклініки зі скаргами на інтенсивний різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження випорожнення і газів Хворіє протягом 4 годин. В анамнезі 3 роки тому перенесла гінекологічну операцію. Об'єктивно: стан середньої важкості, язик сухий АТ - 125/70 мм рт ст, Пульс 86 уд / хв, живіт роздутий, симптоми подразнення очеревини не визначаються. Ваш діагноз і якими інструментальними методами його можна підтвердити? A. Гострий панкреатит, УЗД, КТ B. Гострий холецистит, УЗД C. +Гостра кишкова непрохідність. Оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини. D. Перфоративна виразка 12-палої кишки, ФГДС E. Гострий перитоніт, лапароскопія 20. Хвора Ф., 49 років, доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на інтенсивний різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку випорожнення і газів Хворіє 12 годин. Об'єктивно: стан важкий, язик сухий АТ - 110/65 мм рт ст, пульс 112 уд / хв, живіт роздутий, асиметричний, позитивні симптоми: Валя, Склярова. Ваш діагноз? A. +Гостра кишкова непрохідність B. Гострий перитоніт C. Гострий панкреатит D. Гострий холецистит E. Перфоративна виразка 21. Хворий Р., 52 років доставлений зі скаргами на наростаючий переймоподібний біль в животі, нудоту, відсутність випорожнення і газів протягом 12 годин. Об'єктивно: живіт роздутий, асиметричний, язик сухий, пульс 102 уд / хв.. При оглядової Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Діагноз? A. Апендикулярний інфільтрат B. Тонко-товстокишкова інвагінація C. Гострий панкреатит D. Гострий перитоніт E. +Гостра кишкова непрохідність 22. Хвора Ж., 56 років, доставлена ШМД зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, блювоту, затримку відходження випорожнення і газів. Об'єктивно: язик сухий, живіт роздутий, асиметричний. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії. При огляді хірург виявив позитивні симптоми: Валя, Склярова. Ваш діагноз і як його підтвердити? A. Гострий холецистит, УЗД органів черевної порожнини B. Гострий панкреатит, КТ органів черевної порожнини C. Перфоративна виразка 12-палої кишки, ФГДС D. +Гостра кишкова непрохідність. Оглядова Rö-скопії органів черевної порожнини, УЗД E. Неспецифічний виразковий коліт, іригоскопія 23. Хворий Т., 66 років, скаржиться на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження випорожнення і газів протягом 8 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт роздутий, дещо більше в лівій половині. АТ - 105/65 мм рт ст, Пульс 110 уд / хв. В анамнезі апендектомія 10 років тому, позитивні симптоми: Валя, Склярова, Шланге. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Ваш діагноз та необхідне лікування? A. +Гостра спайкова тонкокишкова непрохідність. Термінова операція B. Гостра спайкова товстокишкова непрохідність. Термінова операція C. Динамічна кишкова непрохідність. Консервативна терапія. D. Гострий панкреонекроз. Консервативна терапія E. Тонко-товстокишкова інвагінація. Дезінвагінація. 224 24. У хворого Р., 57 років, при огляді в приймальному покої хірург виявив позитивні симптоми Спасокукоцького, Валя, Склярова. Яке захворювання можна запідозрити? A. Гострий апендицит B. Гострий холецистит C. Гострий панкреатит D. +Гостра кишкова непрохідність E. Перитоніт. 25. Під час екстреної операції з приводу кишкової непрохідності у хворого В., 45 років, виявлено заворот доліхосігми. З яким видом кишкової непрохідності зіткнувся хірург? A. Паралітична непрохідність B. Спастична непрохідність C. +Странгуляційна непрохідність D. Інвагінація E. Обтураційна непрохідність 26. Під час екстреної операції у хворої Д., 65 років, виявлено стенозуюча пухлина сигмоподібної кишки. З яким видом кишкової непрохідності зіткнувся хірург? A. Паралітична непрохідність B. Спастична непрохідність C. Странгуляційна непрохідність D. Інвагінація E. +Обтураційна непрохідність 27. У хворого П., 43 років при надходженні в хірургічне відділення виявлені ознаки гострої странгуляционной кишкової непрохідності. Яку лікувальну тактику потрібно застосувати у хворого? A. Консервативна терапія з медикаментозною стимуляцією перистальтики B. Оперативне лікування при відсутності ефекту від консервативного лікування протягом 3 годин C. Сифонні клізми, паранефральна блокада D. Постановка зонду Міллера-Еббота з медикаментозною стимуляцією перистальтики E. +Термінова операція з короткочасною передопераційною підготовкою 28. Хворий Ж., 44 років госпіталізований до хірургічного відділення з клінічною картиною гострої тонкокишкової непрохідності. Які симптоми могли бути позитивні у хворого? A. Ровзінга, Сітковського. Роздільського B. Габая, Яуре-Розанова, Ківуля C. +Склярова, Валя, Шланге D. Ортнера, Мюсі-Георгіївського, Грекова, E. Керта, Образцова, Мейо-Робсона 29. Хвора В., 67 років, на 4 добу після операції з приводу міоми матки з'явилися розпираючий біль у животі, нудота, відсутність відходження газів. Об'єктивно: живіт рівномірно здутий, перистальтика практично відсутня. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко- і товстокишкові арки без рівнів рідини. Назвіть яке ускладнення розвинулося у хворої? A. Післяопераційний перитоніт B. Гостра спайкова кишкова непрохідність C. Інвагінація D. +Паралітична кишкова непрохідність E. Спастична кишкова непрохідність 30. Хвора В., 67 років, зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту доставлена до приймального відділення. При огляді хірург виявив "шум плескоту" в мезогастріі, а при аускультації "шум падаючої краплі". Які позитивні симптоми виявив хірург? A. Симптом Грекова (обухівської лікарні), Валя B. Симптом Кувуля, Склярова C. +Симптом Склярова, Спасокукоцького D. Симптом Шланге, Ровзінга E. Симптом Керта, Образцова 31. Хворий Р., 67 років, після прийому великої кількості їжі 2 години тому відчув сильний переймоподібний біль у животі. При оглядовій Rö-скопії виявлена різка пневмотизація попереково-ободової кишки. Який діагноз у хворого? A. +Гострий панкреатит B. Гострий холецистит C. Гостра кишкова непрохідність D. Динамічна кишкова непрохідність E. Перфоративна виразка шлунка 32. У дитини, 7 місяців, спостерігаються інтенсивний переймоподібний біль в животі. При огляді в приймальному відділенні встановлено діагноз інвагінація. До якого виду кишкової непрохідності відноситься інвагінація? A. Спастичної B. +Змішаної C. Паралітичної D. Обтураційної E. Странгуляційної 33. Хворий С., 76 років, скаржиться на періодичний біль і здуття живота, порушення відходження стулу та газів протягом доби. При огляді виявлено ознаки кишкової непрохідності. Якими інструментальними методами можна підтвердити діагноз? A. ФГДС B. Лапароскопія C. Ректороманоскопія D. +Оглядова Rö-скопія черевної порожнини E. УЗД 34. Хвора А., 56 років, 10 років страждає ЖКХ, поступила на 3-й день від початку загострення хвороби. Проведення комплексної терапії привело до незначного поліпшення стану хворої. Але за мірою спостереження відзначено значне здуття живота, з'явилися переймоподібний біль, блювота При рентгенографії черевної порожнини виявлено пневматизацію тонкої кишки, аерохолію (газ у жовчних протоках). Ваш діагноз, яке ускладнення розвинулося у хворої? A. +ЖКХ, жовчнокам'яна кишкова непрохідність B. Гострий панкреатит C. Перфоративна виразка ДПК D. Перфорація жовчного міхура, перитоніт E. Динамічна кишкова непрохідність 225 35. Хворий Т., 42 років, скаржиться на різкий переймоподібний біль у животі, нудоту, блювоту, затримку відходження калу і газів. Хворіє 6 годин. У минулому - операція з приводу перфоративної виразки шлунка. Пульс 84/ хв. Живіт помірно роздутий з асиметрією за рахунок збільшення лівої половини. Визначається шум плескоту. Перистальтичні шуми періодично посилюються. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини - чаші Клойбера. Який найбільш імовірний діагноз? A. +Cпайкова кишкова непрохідність B. Пенетруюча виразка шлунка C. Виразковий стеноз шлунку D. Гострий панкреатит E. Гострий холецистит 36. Хворий Р., 67 років скаржиться на переймоподібний біль у животі, нудоту, блювоту. Біль інтенсивна, поступово наростає. На другу добу перистальтика зменшилася. Відзначається затримка газів і калу. Біль локалізований більше справа і внизу живота. Температура тіла субфебрильна. Пульс 98 уд/хв., артеріальний тиск - 110/70 мм рт. ст. Простежується метеоризм з асиметрією живота. При пальпації живота виникає перистальтика кишечника. Відзначається "шум плескоту". У крові - еритроцити 4,5 х10 12 / л, лейкоцитоз - 10,0 х10 9 / л. На шкірі рубець після операції - апендектомія. Який найбільш імовірний діагноз? A. Виразковий стеноз шлунку B. +Гостра кишкова непрохідність C. Гострий панкреатит D. Гострий холецистит E. Апендикулярний інфільтрат 37. Хворий Р., 67 років, в ургентному порядку поступив до хірургічного відділення. Хворіє 3 місяці, схуд на 10 кг. Живіт роздутий. Перистальтика посилена. Пальпаторно в лівій клубовій області визначається утворення до 8 см в діаметрі, обмежено рухоме. При пальцевому ректальному дослідженні ампула порожня, стінки податливі, на рукавичці кров і слиз. Який діагноз у хворого? A. +Рак сигмоподібної кишки, гостра обтураційна кишкова непрохідність B. Апендикулярній інфільтрат C. Долихосигма, заворот сигмоподібної кишки D. Виразковий стеноз шлунку, гастроптоз E. Опущення лівої нирки 38. У хворого Ф, 54 років, оперованого з приводу гангренозного апендициту, місцевого перитоніту на 6-й день з'явилася клінічна симптоматика гострої кишкової непрохідності. Під час релапаротомії виявлено міжкишковий інфільтрат у правій здухвинній ділянці. Заходи щодо попередження подібних ускладнень? A. Cифонні клізми з першого дня післяопераційного періоду B. +Раннє вставання, медикаментозна стимуляція функції кишечнику, антибіотикотерапія C. Назогастроінтестінальная інтубація під час операції D. Встановлення зонду Міллера-Еббота E. Очисні клізми з першого дня післяопераційного періоду 39. У хворого С., 19 років з'явився переймоподібний біль в животі, блювота, затримка випорожнення і газів. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини виявлені "чаші Клойбера". Про яке гостре захворювання органів черевної порожнини може йти мова? A. +Гостра кишкова непрохідність B. Гострий апендицит C. Перфоративна виразка шлунка D. Паралітична кишкова непрохідність E. Гострий холецистопанкреатит 40. Під час операції з приводу гострої спайкової тонкокишкової непрохідності у хворого виявлено, що привідна петля розтягнута, стінка її набрякла на всьому протязі. У просвіті кишки скупчення від 2,5 до 3 літрів рідини. У черевній порожнині близько 500 мл серозногеморагічного ексудату. Як закінчити операцію? A. +Декомпресія кишечника за допомогою назоінтестінальної інтубації B. Цекостома C. Інфузія 1,5 літрів плазми D. Інфузійна терапія до 2,0 літрів кристалоїдів, антибіотикотерапія E. Форсований діурез 41. Хвора С., 56 років, доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на інтенсивні болі в животі, блювоту багаторазову кишковим вмістом, що не приносить полегшення. Хворіє 2 години, після надмірного вживання їжі. Хвора збуджена, шкірні покриви бліді, акроціаноз, пульс 120 уд., Слабкого наповнення, АТ -90/60 мм рт.ст. Живіт помірно роздутий в епігастрії, в нижніх відділах запалий. При пальпації черевна стінка м'яка, визначається болючість в епігастрії. При перкусії відзначається високий тимпаніт в мезогастріі, перистальтика посилена. При рентгеноскопії - роздуті петлі кишечника. Який попередній діагноз? A. Заворот тонкої кишки B. +Гострий панкреатит C. Стеноз шлунка D. Перфоративна виразка 12-палої кишки E. Обтураційна кишкова непрохідність 42. Хвора О., 23 років, госпіталізована зі скаргами на нудоту, блювоту, переймоподібний біль в правій половині живота. В анамнезі апендектомія. Пульс 96 в хв, АТ 110/70 мм рт. ст. Живіт роздутий, асиметричний за рахунок випинання в правій половині, де визначається симптом плескоту. Перистальтика кишечнику посилена. Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Ректально: тонус сфінктера знижений, ампула розширена. Ваш діагноз? A. +Гостра спайкова кишкова непрохідність B. Гострий панкреатит C. Апендикулярний інфільтрат D. Післяопераційний перитоніт E. Пельвіоперитоніт 43. Хворий М., 40 років, за два роки до нинішньої госпіталізації переніс апендектомію. Близько 4 години до надходження, після вечері почався наростаючий переймоподібний біль в животі, потім з'явилося здуття живота, гази не відходять. При огляді: стан середньої тяжкості, стогне, змінює положення тіла. Язик сухий. Пульс 112 за хв. Живіт роздутий, м'який, болючий. При ректальному дослідженні: пряма кишка порожня, ампула розширена. Рентгенологічно: множинні чаші Клойбера, тонка кишка роздута газами. Діагноз? A. +Гостра странгуляційна кишкова непрохідність B. Перфоративна виразка шлунка C. Гострий панкреатит D. Гостра обтураційна кишкова непрохідність 226 E. Паралітична кишкова непрохідність 44. Хворий С., 68 років, скаржиться на постійні запори, слабкість, втрату ваги, періодично поява крові під час дефекації. За 14 годин до госпіталізації почався наростаючий переймоподібний біль в животі, потім з’явилося здуття живота, гази не відходять. При пальпації живота в лівій здухвинній ділянці визначається щільне утворення до 5 см в діаметрі. Ваш діагноз? A. Заворот сигмоподібної кишки, странгуляційна кишкова непрохідність B. Лівосторонній нефроптоз, паралітична кишкова непрохідність C. спастична кишкова непрохідність D. +С-r сигми обтураційна кишкова непрохідність E. Апендикулярний інфільтрат 45. У хворої С., 47 років, на 4 добу після операції з приводу кістоми лівого яєчника з'явилися розлиті болі в животі, нудота, блювота, затримка відходження газів. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 115/75 мм рт ст, Пульс 96 уд / хв. Живіт рівномірно здутий, перистальтика практично відсутня. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко- і товстокишкові арки без рівнів рідини. Назвіть яке ускладнення розвинулося у хворої? A. Післяопераційний перитоніт B. Гостра спайкова кишкова непрохідність C. Спастична кишкова непрохідність D. +Паралітична кишкова непрохідність E. Інвагінація 1. Хвора К., 46 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на розлитий біль в животі, нудоту, сухість у роті, підвищення температури тіла до 38 0С. Захворіла за 12 годин до вступу, коли з'явилися тупі болі над лоном, озноб. Болі почали швидко прогресувати. Об'єктивно: загальний стан важкий, язик сухий, обкладений, шкірні покриви блідо-сірі. Пульс -108 уд/хв., АТ - 110/70 мм. рт. ст. Живіт рівномірно здутий, при пальпації напружений і хворобливий в усіх відділах, перистальтика ослаблена. Біль різко посилюється при відбиранні руки під час пальпації у всіх відділах. Попередній діагноз? A. Гострий панкреонекроз B. Кишкова непрохідність C. Гострий холецистит D. +Гострий розлитий перитоніт E. Перфоративна виразка шлунка, перитоніт 2. Хворого Ц., 67 років, протягом тижня непокоіть печія та ниючий біль в епігастрії. Тривалий час приймає нестероїдні протизапальні препарати через деформуючий артроз. Вночі прокинувся від сильного болю в епігастрії, анальгетики біль не купірували. Лікар ШМД при огляді виявив значний дефанс черевних м'язів, при перкусії - відсутність печінкової тупості. Попередній діагноз? А. Гострий панкреонекроз B. Гострий апендицит C. +Перфорація медикаментозної виразки шлунка, перитоніт D. Кишкова непрохідність E. Гострий холецистит 3. У дівчини Р., 17 років протягом 4 години спостерігаються нелокалізовані болі в животі, головний біль, багаторазова блювота, часте рідке випорожнення. Температура тіла 39 0С. Живіт напружений та різко болючий при пальпації у всіх відділах, особливо над лоном. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. З піхви відзначаються слизисто-гнійні липкі виділенняі. Найбільш ймовірний діагноз? A. Гострий апендицит, перитоніт B. +Гострий пельвіоперитоніт C. Гостра кишкова інфекція D. Гострий мезаденіт E. Кишкова непрохідність 4. У дитини Т.,12 років, протягом 9 годин спостерігаються болі в животі, двічі була блювота, потім з'явилося часте рідке випорожнення. Температура тіла 38,6 0С. Язик обкладений, сухий. Живіт щадить при диханні, пальпацію провести не вдається через занепокоєння дитини. При пальцевому ректальному дослідженні виявлено нависання передньої стінки прямої кишки. Найбільш ймовірний діагноз? A. Гостра кишкова інфекція B. Гострий мезаденіт C. Дизентерія D. +Гострий апендицит, перитоніт E. Термінальний ілеїт 5. Хворий М., 48 років, поступив зі скаргами на різкі болі в епігастрії. В анамнезі перенесена операція з приводу виразкової хвороби 5 років тому - резекція шлунка за ГофмейстеромФінстерером. Через рік після операції у хворого з'явився шлунковий дискомфорт. Діагностували та лікували гастрит оперованого шлунка. Вночі перед надходженням різке погіршення: з'явилася інтенсивна біль, сухість у роті. Об'єктивно: стан важкий, лежить з наведеними ногами до живота; хворий блідий, шкірні покриви сухі, пульс 110 уд/хв, АТ 100/70. Язик сухий, обкладений, живіт напружений і різко болючий в епігастрії, позитивний симптом ЩоткінаБлюмберга. Ваш діагноз? A. Рак шлунка, стеноз B. Шлунково-кишкова кровотеча C. Стеноз гастроентероанастомоза D. +Перфорація виразки анастомозу, перитоніт E.Гострий панкреатит 6. Хвору С., 54 роки, доставили в хірургічне відділення зі скаргами на бiль в епігастрії, нудоту, блювоту, сухість у роті. Хворіє на протязі 2х діб після недотримання умов дієти. Хвора підвищеної маси тіла. Р. - 112 уд/хв, АТ - 100/70 мм рт. ст., температура - 38 0С. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт роздутий, болючий в епігастрії більше справа, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в епігастрії справа та по правому флангу, перистальтика ослаблена. Лейкоцити -21,4*10 9/ л. Ваш діагноз? A. Гострий панкреатит, асцит B. +Гострий холецистит, дифузний перитоніт C. Перфоративна виразка шлунка, розлитий перитоніт D. Гостра кишкова непрохідність E. Гострий ентероколіт 7. Хворий Т., 36 років, поступив в клініку з біллю в правому підребер'ї з іррадіацією в праву половину шиї, блювоту, сухість у роті. Біль з'явилася 4 години тому. Протягом 3 міс. була печія 227 та гіркота в роті після гострої їжі. Рs-72 уд / хв. АТ - 120/70 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений. Живіт болючий в правому підребер'ї. Слабо позитивний симптом ЩоткінаБлюмберга в правому підребер'ї, позитивний Ортнера. На Rö-грамі вільного газу в черевній порожнині немає. Лейкоцити – 12*109/ л. Ваш діагноз. A. Гострий панкреатит, кіста з ознаками нагноєння B. +Гострий холецистит, місцевий перитоніт C. Перфоративна виразка 12-палої кишки, дифузний перитоніт D. Гостра кишкова непрохідність E. Гострий ентероколіт, мезаденіт 8. У приймальне відділення доставлений потерпілий А., 34 років після падіння з висоти близько 3-х м. Стогне від болю, ноги підтягнуті до живота. Живіт напружений, у всіх відділах позитивні симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини газ під обома куполами діафрагми. Найбільш вірогідний попередній діагноз? A. Підкапсульного розрив селезінки. B. Травма печінки. Внутрішньочеревна кровотеча C. Травматичний панкреонекроз D. +Розрив полого органу, перитоніт. E. Перелом поперекового відділу хребта 9. У відділенні невідкладної хірургії поступив 35-річний пацієнт Р. після ДТП, що сталося 30 хвилин тому, зі скаргами на болі в животі, нудоту, запаморочення. При огляді: положення на спині з приведеними ногами, АТ 100/60 мм. рт. ст., Пульс 90 уд / хв., У правому та лівому підребер'ї - підшкірні крововиливи від удару. При пальпації живота - сумнівний симптом Щоткіна-Блюмберга. Хірург запідозрив розрив кишечника, перитоніт. Який найбільш оптимальним методом діагностики потрібно використовувати? A. +Лапароскопія B. Оглядова Ro - скопія черевної порожнини C. ФГДС D. УЗД E. КТ 10. Чоловік 40 років доставлений з місця ДТП, в несвідомому стані, при об'єктивному обстеженні визначається напруження м'язів передньої черевної стінки, симптоми подразнення очеревини сумнівні. Хірург запідозрив розрив кишечника, перитоніт. Які з нижче перерахованих ознак свідчать про пошкодження органів ШКТ і є показаннями до екстреної лапаротомії A. При ФГДС множинні крововиливи на слизовій 12-палої кишки B. +При оглядовій Ro-скопії черевної порожнини - вільний газ під діафрагмою C. Перелом кісток тазу при Ro-логічному дослідженні D. Значне ослаблення перистальтики при аускультації E. Збільшення розмірів селезінки при УЗД 11. Постраждалий Р. 52 років, доставлений до приймального покою, після отриманого удару в живіт. Загальний стан середньої тяжкості, є сухість у роті, при пальпації живота визначається напруження м'язів передньої черевної стінки, симптом Щоткіна-Блюмберга сумнівний. Після проведених лабораторних досліджень і Rö-скопії черевної порожнини у лікаря приймального покою залишаються сумніви про можливий розрив кишечника, перитоніт. Лейкоцитоз 10,0* 109/л. Який найбільш оптимальний метод діагностики потрібно використовувати? A. ФГДС B. УЗД C. КТ D. +Лапароскопія E. Оглядова Ro - скопія черевної порожнини 12. Хворий А., 39 років, доставлений до приймального відділення зі скаргами на болі постійного характеру по всьому животу, більше у верхніх відділах. Захворювання розвинулося раптово, вночі прокинувся від сильного болю. Загальний стан середньої тяжкості, є сухість у роті, АТ 110/60 мм.рт.cт., пульс 92 уд / хв. При пальпації живота визначається напруження м'язів передньої черевної стінки, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний в епігастрії справа і по правому флангу. В аналізах: Л – 12*109/л. Ваш діагноз? A. Гострий панкреатит, флегмона заочеревинного простору B. Гострий гастродуоденіт C. Гострий холецистит, місцевий обмежений перитоніт D. +Перфоративна виразка 12-палої кишки, дифузний перитоніт E. Гостра кишкова непрохідність 13. Хвора Ч., 44 років зі скаргами на розпираючі постійні болі в правому підребер'ї, сухість у роті, гіпертермію до 38,5 0C. 4 дні тому їй була виконана лапароскопічна холецистектомія. При огляді живіт помірно напружений і болючий при пальпації в правому підребер'ї. В аналізах: підвищився Л – 12*109 / л. На УЗД в підпечінковому просторі є інфільтративне утворення до 7 см в діаметрі з гіпоехогенною тінню в центрі. Яке ускладнення виникло у хворої? A. Післяопераційний панкреатит B. Перипузирний абсцес C. +Місцевий обмежений перитоніт, підпечінкової абсцес D. Рання спайкова кишкова непрохідність E. Паралітична непрохідність післяопераційна 14. Студент Л., 15 років, доставлений ШМД до хірургічного стаціонару з діагнозом "гострий живіт". За добу до надходження зазначав загальне нездужання, біль в епігастрії, нудоту. Загальний стан середньої важкості, є сухість у роті, АТ 110/60 мм.рт.ст., пульс 92 уд/хв, температура - 38,7 0С. Живіт напружений, перитонеальні симптоми позитивні в нижніх відділах, більше справа і над лоном, перистальтика знижена. При ректальному дослідженні - ампула різко болюча. В аналізах: Л - 10,7* 109/ л. Можливий діагноз? A. Прикрита перфоративна виразка шлунка, обмежений перитоніт B. Гострий холецистит, дифузний перитоніт C. +Гострий апендицит, дифузний перитоніт D. Гострий панкреатит, серозний перитоніт E. Асцит-перитоніт 15. Хвора В., 34 років оперована в ургентному порядку з гострим апендицитом флегмонозним. Під час апендектомії з розрізу Волковича-Д’яконова був серозно-фібринозний випіт, осушений тупфером, дренування не проводилося. На 3 добу у хворої гіпертермія до 38,5 0C, з'явилися тенезми. При ректальному огляді передня стінка прямої кишки нависає, болюча. Яке ускладнення розвинулося у хворої і його причина? A. Пельвіоперитоніт, гнійний аднексит B. Рання спайкова кишкова непрохідність. Грубі маніпуляції в рані C. +Абсцес дугласова простору. Не дренована порожнина малого тазу D. Аппендікулярний інфільтрат E. Гострий пілефлебіт, прогресування хвороби 228 16. Хвора М. 56 років, тривалий час перебуває на обліку з приводу ЖКХ. Протягом останніх 4 днів турбують постійні ниючі болі в правому підребер'ї, озноби. Проведена консервативна терапія в амбулаторних умовах не ефективна. За 5 годин до надходження різко посилилися болі в животі, озноб, гіпертермія до 38,50С. При огляді: стан середньої тяжкості, відзначається інтенсивний біль при пальпації в правому підребер'ї і по правому флангу з м'язовим дефансом, позитивні Ортнера, Кера, Щоткіна-Блюмберга по правому флангу. Попередній діагноз? A. ЖКХ, емпієма жовчного міхура B. ЖКХ, холангіт C. ЖКХ, що ускладнилася біліарної-кишковою норицією D. Гострий холецистит, періпузирний інфільтрат E. +Перфорація жовчного міхура, дифузний перитоніт 17. Хворий П., 42 років поступив зі скаргами на болі в животі, нудоту. Захворів гостро за 8 годин до надходження після насиченої гострої їжі з'явилися різкі болі в животі, до теперішнього часу болі зменшилися. В анамнезі: лікувався амбулаторно з приводу виразки 12-палої кишки. Об'єктивно: язик сухий, пульс - 108 уд / хв, живіт помірно роздутий, напружений в усіх відділах, позитивний с-м Щоткіна-Блюмберга. При оглядовій Rö-графії черевної порожнини газ під куполом діафрагми. Діагноз і період перебігу хвороби? A. Гострий панкреатит, фаза поліорганної недостатності B. Перфоративна виразка 12-палої кишки, фаза уявного благополуччя C. Пенетрація виразки 12-палої кишки D. +Перфоративна виразка 12-палої кишки, фаза шоку E. Гостра спайкова кишкова непрохідність, період функціональних порушень 18. У хворої С., 37 років, на 3 добу після операції з приводу кісти яєчника з'явився біль по всьому животі, нудота, підвищення температури тіла. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 115/75 мм рт ст., пульс 96 уд / хв. Живіт рівномірно здутий, при пальпації болючий, напружений, в нижніх відділах позитивний с-м Щоткіна-Блюмберга, перистальтика практично відсутня. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко- і товстокишковій арки без рівнів рідини. Назвіть, яке ускладнення розвинулося у хворої? A. +Післяопераційний перитоніт B. Гостра спайкова кишкова непрохідність C. Паралітична кишкова непрохідність D. Спастична кишкова непрохідність E. Інвагінація 19. Хвора Ф., 49 років, доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на інтенсивний біль в животі розлитого характеру, нудоту, сухість у роті. Хворіє 12 годин, коли з'явилися помірний біль внизу живота зліва, підвищення температури тіла до 380С. Болі різко посилилися і поширилися по всьому животу за 2 години до надходження. Об'єктивно: стан важкий, язик сухий АТ - 110/65 мм рт ст, пульс 112 уд/хв, живіт напружений, позитивні симптоми подразнення очеревини. Ваш діагноз? A. Гостра кишкова непрохідність B. +Гострий аднексит, перитоніт C. Гострий апендицит, перитоніт D. Гострий холецистит, перитоніт E. Перфоративная виразка шлунка 20. Хворий Р., 52 років, доставлений зі скаргами на розлиті болі в животі, нудоту, сухість у роті, підвищення температури тіла до 380С. Об'єктивно: язик сухий, пульс 102 уд / хв., Живіт напружений, болючий у всіх відділах, піддутому, в пологих місцях визначається притуплення. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишковій арки без рівнів рідини. Діагноз? A. Аппендікулярний інфільтрат B. Тонко-товстокишковій інвагінація C. Гострий панкреатит D. +Гострий перитоніт Е. Гостра тонкокішкова непрохідність 21. Хвора Ж., 56 років доставлена СМП зі скаргами на різкі болі в животі, блювоту, сухість у роті, підвищення температури тіла до 380С. Об'єктивно: язик сухий, живіт роздутий, різко хворобливий у всіх відділах при пальпації, більше в правій підреберній області. При огляді хірург виявив позитивні симптоми: Ортнера, Кера, Щоткіна-Блюмберга. Ваш діагноз і як його підтвердити? A. +Гострий холецистит, УЗД органів черевної порожнини B. Гострий панкреатит, КТ органів черевної порожнини C. Перфоративна виразка 12-палої кишки, ФГДС D. Гостра кишкова непрохідність. Оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини E. Гострий апендицит, iригоскопія 22. У хворої А., 37 років на 3 добу після операції з приводу кісти яєчника з'явилися ниючі болі по всьому животі, нудота, гіпертермія. Об'єктивно: загальний стан важкий, язик сухий АТ 115/75 мм рт ст., пульс 96 уд / хв. Живіт рівномірно здутий, болючий і напружений при пальпації більше в гіпогастрії, перистальтика практично відсутня. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові арки без рівнів рідини. Назвіть, яке ускладнення розвинулося у хворої? A. Паралітична кишкова непрохідність B. Спастична кишкова непрохідність C. Інвагінація D. +Післяопераційний перитоніт E. Гостра спайкова кишкова непрохідність 23. У хворого Р., 57 років, при огляді в приймальному відділенні хірург виявив позитивні симптоми Роздольського, Ровзінга, Ситковського, Щоткіна-Блюмберга. Яке захворювання можна запідозрити? A. Гострий холецистит, перитоніт B. Гострий панкреатит, перитоніт C. +Гострий апендицит, перитоніт D. Гостра кишкова непрохідність E. Пельвіоперитоніт. 24. Хвора В., 67 років, на 4 добу після операції з приводу міоми матки з'явилися болі в животі, нудота, сухість у роті, підвищення температури тіла до 38 0С. Об'єктивно: живіт рівномірно здутий, перистальтика практично відсутня, при пальпації живіт різко болючий і напружений в гіпогастрії з позитивним симптомом Щоткіна-Блюмберга. Лейкоцитоз підвищився до 12,6 *109 / л. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові арки без рівнів рідини. Назвіть, яке ускладнення розвинулося у хворої? A. +Післяопераційний перитоніт B. Гостра спайкова кишкова непрохідність C. Інвагінація 229 D. Паралітична кишкова непрохідність E. Спастична кишкова непрохідність 25. Хворий Р., 67 років, 2 години тому, після прийому великої кількості їжі, відчув сильні болі в животі. Доставлений ШМД з діагнозом "гострий живіт". При огляді хірург виявив сумнівні симптоми подразнення очеревини. Лейкоцитоз - 11,6 *109/ л. Яке дослідження буде максимально інформативним для підтвердження діагнозу перитоніт у хворого? A. КТ B. +Лапароскопія C. Оглядова Rö - скопія черевної порожнини D. ФГДС E. УЗД 26. Хворий Р., 67 років, скаржиться на ниючий біль у животі, нудоту, сухість у роті. На другу добу біль став інтенсивнішим, поступово наростає. Відзначається затримка газів. Біль локалізований більше справа і внизу живота. При пальпації живіт напружений, хворобливий. При ректальному дослідженні - передня стінка ампули різко болюча. Температура тіла субфебрильна. Пульс 98 уд. за 1 хв., артеріальний тиск - 110/70 мм рт. ст. У крові - еритроцити 4,5*1012/ л, лейкоцитоз - 13,0*109 / л. Який найбільш ймовірний діагноз? A. +Гострий перитоніт B. Гостра кишкова непрохідність C. Гострий панкреатит D. Гострий холецистит E. Апендикулярний інфільтрат 27. Хвора Ю., 45 років протягом 5 років страждає ЖКХ без клінічних прояв. За 2 доби до звернення був сильний напад болю з підвищенням температури тіла до 38 0С, купірований спазмолітиками та антибіотиками, проте тупий розпираючий біль і субфебрилітет збереглися. Різке погіршення протягом 2 годин, після їжи. Болі різко посилилися і стали нестерпними, поширилися на весь живіт. При огляді: при пальпації - напружений і болючий правий фланг, тут же позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. При обстеженні: лейкоцити - 11,6*109 / л. Діагноз і яка операція показана? A. Гострий деструктивний холецистит, холецистостомія B. +Перфорація жовчного міхура, жовчний перитоніт, лапаротомія, холецистектомія, санація і дренування черевної порожнини С. Емпієма жовчного міхура холецистектомія з мінілапаротомного доступу, дренування підпечінкового простору D. Гострий деструктивний холецистит, лапароскопічна холецистектомія E. Гострий деструктивний холецистит, холецистектомія з дренуванням холедоха за Холстед-Піковським 28. Хвора П., 34 роки протягом 4 років відзначає періодичні нападоподібні болі в правому підребер'ї після гострої їжі, гіркоту в роті, запори. 2 дні тому був напад болю в правому підребер'ї з підвищенням температури тіла до 38,50С. Болі дещо зменшилися в інтенсивності, але під кінець другої доби стали пульсуючими, з'явився озноб, гіпертермія зберігається. При огляді: у правому підребер'ї болісно, є дефанс м'язів, симптом Щоткіна-Блюмберга сумнівний. Жовтушності шкіри та склер немає. На УЗД - жовчний міхур 10 × 6 см є камені, стінка до 8 мм, додаткове гіпоехогенне утворення в підпечінкової просторі. Лейкоцитоз - 14,2*109 / л. Яке ускладнення ЖКХ розвинулося у хворої? A. Міхурово-дуоденальний свищ B. Симптом Курвуазьє C. Водянка жовчного міхура D. +Гострий калькульозний холецистит, відмежований перитоніт, емпієма жовчного міхура E. Емпієма жовчного міхура 29. У хворого Т., 49 років на 4-й день після резекції шлунка з'явилася постійна інтенсивна біль у животі, сухість в роті. Загальний стан важкий. Положення в ліжку на спині з підтягнутими до живота ногами. Температура тіла 37,8 0С. АТ - 100/60 мм рт.ст., пульс - 104 /хв. Язик сухий. Живіт помірно роздутий, симетричний, відстає при диханні. При пальпації - болючий і напружений переважно у правому підребер'ї. Симптоми Роздільського, Щоткіна-Блюмберга позитивні. Перісталька різко ослаблена. Ректально - болючість при натискуванні на передню стінку прямої кишки. Яке післяопераційне ускладнення найбільш імовірно? А. +Післяопераційний перитоніт В. Гострий післяопераційний панкреатит С. Післяопераційна паралітична кишкова непрохідність D. Тромбоз мезентеріальних судин E. Евентрація 30. У хворого Т., 49 років, на 4-й день після резекції шлунка з'явився постійний інтенсивний біль у животі, сухість в роті. Загальний стан важкий. Положення в ліжку на спині з підтягнутими до живота ногами. Температура тіла 37,8 0С. АТ - 100/60 мм рт.ст., пульс - 104 /хв. Язик сухий. Живіт помірно роздутий, симетричний, відстає при диханні. При пальпації - болючий і напружений переважно у правому підребер'ї. Симптоми Роздільського, Щоткіна-Блюмберга позитивні. Перистальтика різко ослаблена. Ректально - болючість при натискуванні на передню стінку прямої кишки. Яке післяопераційне ускладнення найбільш імовірно? A. +Післяопераційний перитоніт B. Гострий післяопераційний панкреатит C. Післяопераційна паралітична кишкова непрохідність D. тромбоз мезентеріальних судин E. токсичний гепатит 31. Жінка І., 30 років, перенесла лапароскопічну холецистектомію з приводу хронічного калькульозного холециститу. Через 72 години після операції у неї з'явилися болі по всьому животу, нудота, сухість у роті, слабкість. При огляді - стан середньої важкості, шкірні покриви бліді. АТ 110/60 мм рт. ст., пульс 110/хв. Температура тіла 38,2 0С. Живіт помірно роздутий, при пальпації м'який, болючий у всіх відділах; симптоми подразнення очеревини - позитивні. Перистальтика не прослуховується, гази не відходять. Пов'язка в ділянці дренажів промокла світлою жовчю. Ваш діагноз? А. +Післяопераційний жовчний перитоніт B. Гострий панкреатит C. Перфоративна виразка 12-ти палої кишки D. Внутрішня кровотеча E. Післяопераційний парез кишечника 32. До лікарні поступив хворий М., 43 років, на 3-й день хвороби в тяжкому стані. Після проведеного клінічного і лабораторного обстеження встановлено діагноз розлитий гнійний перитоніт аппендікулярного походження. Яким доступом потрібно виконати операцію? A. Волковича-Дьяконова B. +Широка середина лапаротомія 230 С. Правобічна параректальна лапаротомія D. Лапароскопічна апендектомія E. Доступ по Пфаненштілю 33. Доставлена ШМД в приймальне відділення дівчинка 15 років зі скаргами на болі в животі, сухість у роті. Температура тіла 38,50С, двічі була блювота. Стан середньої тяжкості, язик сухий, обкладений. Живіт обмежено приймає участь у диханні, при пальпації болючий і напружений в усіх відділах, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга над лоном. Оглянута гінекологом Virgo intacta. Попередній діагноз? A. +Криптогений перитоніт B. Гострий апендицит, перитоніт C. Гострий генітальний перитоніт D. Перфорація жовчного міхура, перитоніт E. Перфоративна виразка ДПК 34. Хворий М. 49 років на четвертий день після операції (резекція шлунка за Більрот-1 з приводу виразкової хвороби шлунку), відчув посилення болю в животі, сухість у роті. Об'єктивно: Ps 96/хв., температура -37, 80С, язик сухий, весь живіт при пальпації помірно напружений, симптоми подразнення очеревини сумнівні, перистальтика не прослуховується. По правому бічному дренажу виділяється шлунковий вміст. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого? A. Перфоративна виразка ДПК B. Перфорація жовчного міхура, перитоніт C. Гострий післяопераційний панкреатит D. +Неспроможність швів анастомозу, перитоніт E. Неспроможність швів міжкишечного анастомозу, перитоніт 35. Хворий А., 67 років поступив в хірургічне відділення з болями в мезо-гіпогастральній ділянках живота, які збільшуються при кашлі. Захворювання почалося 2 дні тому з болю в епігастрії, яка потім перемістилася в праву клубову ділянку. Об'єктивно: стан середньої важкості, шкірні покриви помірно бліді, язик сухий, АТ -105/55 мм.рт.ст, пульс-104 уд / хв. живіт помірно роздутий, напружений в мезо-гипогастрии, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний, перистальтика знижена. Лейкоцитоз - 11,7*109/ л; паличкоядерні - 12%. Діагноз, тактика і лікування? A. +Гострий апендицит, дифузний перитоніт. Ургентна операція - лапаротомія B. Перфоративна виразка шлунка. Ургентна операція - ушивання виразки C. Ілеоцекальна інвагінація. Ургентна операція - дезінвагінація D. Гостра обтураційна кишкова непрохідність. Сифоні клізми E. Гострий панкреатит. Лапароскопічне дренування черевної порожнини 36. У 65 річного хворого В., при виконанні операції з приводу розлитого гнійного перитоніту, виявлено, що причиною перитоніту є перфорація пухлини сигмоподібної кишки. Який обсяг оперативного втручання? A. Двоствольна сігмостомія. Лаваж і дренування черевної порожнини. B. +Операція Гартмана. Лаваж і дренування черевної порожнини C. Цекостома. Лаваж і дренування черевної порожнини D. Лівостороння гемікоектомія. Лаваж і дренування черевної порожнини E. Ушивання перфоративного отвору. Лаваж і дренування черевної порожнини 37. 20-річна жінка в поліклініці скаржиться на біль внизу живота, більше справа, нудоту, сухість у роті. Біль посилювалася поступово протягом 4 днів, погіршення з підвищенням температури тіла протягом доби. При огляді визначається помірна болючість в гіпогастрії з помірною напругою м'язів, симптом Щоткіна-Блюмберга - сумнівний. АТ -110/70 мм.рт.ст., пульс - 94 уд / хв. Попередній діагноз і тактика ведення хворого? A. Аппендікулярний інфільтрат. Направити на амбулаторне лікування до хірурга B. Мезаденит. Направити на амбулаторне лікування до терапевта C. Пельвіоперитоніт. Направити на амбулаторне лікування до гінеколога D. Діагноз неясний. Направити на аналізи з явкою до лікаря наступного дня E. +Направити в хірургічне відділення з підозрою на перитоніт. 38. Жінці 30 років проведена планова лапароскопічна холецистектомія з приводу ЖКХ. На 3 добу після операції стан хворої погіршився, з'явилися болі в животі, нудота, блювання, сухість у роті, температура підвищилася до 38,50С. При дослідженні: стан - середньої тяжкості, шкірні покриви помірно бліді, АД-100/55 мм.рт.ст. Пульс - 110/мін. Живіт помірно роздутий, болючий і напружений в усіх відділах, симптоми подразнення очеревини позитивні, перистальтика відсутня. Ваш діагноз? A. Післяопераційний парез B. +Післяопераційний жовчний перитоніт C. Перфоративна виразка шлунка D. Спайкова кишкова непрохідність E. Гострий панкреатит 39. Чоловік, 50 років, з підтвердженим діагнозом дивертикульозу товстої кишки госпіталізується через інтенсивний біль, який з’явився за 1 годину до надходження по всій черевній порожнині. Живіт болючий в усіх відділах, напружений, відсутня перистальтика, при перкусії печінкова тупість відсутня. Діагноз? A. +Перфорація порожнього органа, перитоніт B. Гостра кишкова непрохідність C. Тромбоз мезентеріальних артерій D. Дивертикуліт, гостре розширення товстої кишки E. Гострий панкреатит 40. Хвора Г., 42 років, оперована в ургентному порядку з гострим флегмонозним апендицитом. Під час апендектомії з розрізу Волковича-Д’яконова був серозно-фібринозний випіт, осушений тупфером, дренування не проводилося. На 3 добу у хворої гіпертермія до 38,5 0C, з'явилися тенезми. При ректальному огляді передня стінка прямої кишки нависає, болюча. Яке ускладнення розвинулося у хворої і як його лікувати? A. Пельвіоперитоніт, консервативна терапія B. Рання спайкова кишкова непрохідність. Стимуляція кишечника C. +Абсцес дугласова простору. Розтин гнійника через пряму кишку D. Абсцес дугласова простору. Релапаротомия, розтин гнійника E. Абсцес дугласова простору. Консервативна терапія 41. На 6 добу після апендектомії у хворого К., 36 років, з'явилися болі над лоном і в промежині, гіпертермія до 38,90C з ознобами, тенезми, дизуричні розлади. При огляді живіт м'який, післяопераційна рана без інфільтрації, при ректальному дослідженні - різко болюча і вибухає передня стінка ампули, визначається інфільтрат з розм'якшенням. Яке ускладнення розвинулося у хворого і як його лікувати A. +Абсцес дугласова простору. Розтин гнійника через пряму кишку B. Абсцес дугласова простору. Релапаротомия, розтин гнійника C. Пілефлебіт. Консервативна терапія 231 D. Пельвіоперитоніт, консервативна терапія E. Рання спайкова кишкова непрохідність. Стимуляція кишечника 42. 32 річного хворого за дві години до надходження ножем вдарили в живіт. Доставлений СМП в хірургічне відділення. При огляді: Пульс - 108 уд / хв.; АТ - 115/55 мм рт. ст.; шкірні покриви помірно бліді; на передній черевній стінці в правому мезогастріі є рана розміром 3х1,5 см, пальпація живота болюча по правому флангу, симптом Щоткіна-Блюмберга - сумнівний. При Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишковій арки без рівнів рідини в мезогастріі справа. Чи можна запідозрити перитоніт у хворого, тактика лікаря? A. +Так. Діагностична лапароскопія B. Сумнівно. ПХО рани, дренування раневого каналу C. Сумнівно. УЗД органів черевної порожнини D. Так. ПХО рани з ревізією ранового каналу. Лапаротомія E. Немає. Ушивання рани. 43. Хворий П., 43 років, доставлений ШМД через 6 годин після травми черева. Живіт збільшений в розмірах, напружений, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, перкуторно печінкова тупість не визначається. У крові - лейкоцитоз - 19х109 / л; еритроцитів 3х1012 / л; паличкоядерних – 19%:. Передбачуваний діагноз? A. Розрив печінки. Жовчний перитоніт. B. Розрив селезінки. Внутрішньоочеревинна кровотеча. C. Розрив нирок. D. +Розрив полого органу. Розлитий перитоніт. E. Розрив брижі тонкого кишечнику. Внутрішньоочеревинна кровотеча. 44. У хірургічне відділення доставлений 45 річний чоловік через 2 години після травми з скаргами на болі в животі. Була одноразова блювота. Шкірні покриви бліді. Живіт роздутий, при пальпації болючий. Перистальтика млява. Пульс 90 уд/хв.; АТ - 100/60 мм рт. ст.; лейкоцитів в крові - 12х109/ л; паличкоядерних - 8%, еритроцитів - 3,5 х1012 / л. Виконано лапароцентез - у черевній порожнині кровянистая рідина з домішкою жовчі. Діагноз? А. Розрив 12-палої кишки. Перитоніт В. Розрив підшлункової залози. Перитоніт С. +Розрив жовчного міхура. Жовчний перитоніт D. подкапсульной розрив печінки. Жовчний перитоніт E. Розрив печінки. Гемоперитонеум 45. У хірургічне відділення доставлений 45 річний чоловік через 2 години після травми з скаргами на болі в животі. Була блювота. Шкірні покриви бліді. Живіт роздутий, при пальпації болючий. Перистальтика млява. Пульс 90 уд/хв.; АТ - 100/60 мм рт. ст.; лейкоцитів в крові – 12*109/ л; паличкоядерних - 8%; еритроцитів - 3,5 *1012/ л. Виконано лапароцентез - у черевній порожнині кровянистая рідина з домішкою жовчі. Під час термінової операції виявлено розрив жовчного міхура, печінка та інші органи - без пошкоджень. Тактика хірурга? A. Вшити жовчний міхур, дренувати черевну порожнину. B. Вшити жовчний міхур, накласти холецистит. C. +Видалити жовчний міхур, дренувати черевну порожнину. D. Видалити жовчний міхур, накласти холедохоєюностому. E. Вшити жовчний міхур і накласти холецисто-еюностому. 1. Хвора Ж., скаржиться на жовтяницю шкіри, склер, обезбарвлення калу, потемніння сечі, підвищення температури тіла до 37,4 0С. Жовтяниця з’явилася через день після приступу болі в правому підребер’ї. Живіт м’який, біль в правому підребер’ї, печінка не збільшена. Визначається збільшення жовчного міхура. Сформулюйте попередній діагноз: А. +Гострий холецистит, механічна жовтяниця. В. Гострий вірусний гепатит. С. Рак голівки підшлункової залози, механічна жовтяниця. D. Емпієма жовчного міхура. Е. Водянка жовчного міхура. 2. Хвора Р., 43роки, скаржиться на біль в епігастралній області, правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку, посилення болю на висоті дихання, блювоту. Температура тіла 37,7 0С. Живіт помірно здутий, напружений, болісний в правому підребер’ї. При УЗД конкременти в жовчному міхуру відсутні, стінка міхура товщиною 8мм, визначається подвійний контур. Холедох до 0,4см, в діаметрі, просвіт гомогенний. Сформулюйте попередній діагноз: А. Емпієма жовчного міхура. В. Гострий панкреатит. С. Водянка жовчного міхура. D. +Гострий бескам'яний холецистит. Е. Гострий холангіт. 3. Хвора Ж., 68 років, скаржиться на жовтяницю шкіри, склер, обезбарвлення калу потемніння сечі, підвищення температури тіла до 37,4 0С. Жовтяниця з’явилася через день після приступу болю в правому підребер’ї. Живіт м’який, біль в правому підребер’ї, печінка не збільшена. Симптом Мерфі позитивний. Визначається збільшений жовчний міхур. Яке інструментальне дослідження буде максимально інформативним. А. +УЗД+РХПГ. В. КТ+ФГДС. С. МРТ+загальний аналіз крові. D. В/в холеграфія+стеркобілірубін. Е. РХПГ+дуоденальне зондування. 4. Хвора Р., 52 роки, скаржиться на біль в епігастральній області, правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку, посилення болю на висоті вдоха, була блювота. Температура тіла 37,70С. Живіт помірно здутий, напружений, болісний в правому підребер’ї. При сонографії визначаються множинні конкременти жовчного міхура до 1см., в діаметрі, товщина стінки міхура 9мм, контур подвійний. Холедох до 0,4см., в діаметрі, просвіт гомогенний. Яке лікування необхідно провести? А. Екстракорпоральна літотрипсія. В. Консервативна терапія. С. РХПГ+ендоскопічна папілосфінктеротомія. D. +Лапароскопічна холецистектомія. Е. Літолітична терапія. 5. Хвора Р., 43 роки, скаржиться на тяжкість в епігастральній області, періодичні болі в правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку, що супроводжується субфебрильною температурою, блювотою, запорами. Які скарги найбільш характерні для ЖКХ? А. Підвищення температури. В. Поява блювоти. С. +Біль у правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку. D. Розлади дефекації. Е. Тяжкість в епігастральній області. 232 6. Хвора Б., 48 років, на прийомі в поліклініці скаржиться на тяжкість в епігастральній області, епізодичний біль в правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку, що супроводжується субфебрильною температурою, блювотою, запорами. Біль з’явився після гострої їжі. З анамнезу, хворіє ЖКХ більш 10 років, визначаються множинні конкременти у жовчному міхуру. Який з наведених аналізів найбільш характерний для гострого холециститу? А. Діастазурія. В. +Лейкоцитоз. С. Гіпоглікемія. D. Підвищення АЛТ, АСТ. Е. Гіпербілірубінемія. 7. Характерним для гострого запального процесу в жовчному міхурі є симптом: А. Холстеда. В. Лагершора. С. +Мерфі. D. Грея-Турнера. Е. Куллена. 8. Для клініки гострого холангіту характерно: А. +Висока температура, болі у правому підребер’ї, жовтяниця. В. Нудота, блювота. С. Мелена. D. Нестійкий рідкий стул. Е. Оперізуючий біль. 9. Хвора С., 39 років скаржиться на сильний гострий біль в правій половині живота, який іррадіює в праву надключичну ділянку; підвищення температури тіла, сухість та гіркоту в роті. Було неодноразове блювання, яке не приносило полегшення. Появу болю пов’язує з вживанням жирної та смаженої їжі. Хвора лежить на правому боці, бліда, тахікардія, язик сухий. Живіт при пальпації болючий в правій половині живота та дещо напружений в правому підребер’ї. Вкажіть ймовірний діагноз. А. Перфоративна виразка. В. +Гострий холецистит. С. Гострий апендицит. D. Правобічна ниркова коліка. Е. Гостра кишкова непрохідність. 10. Хвора 58 років направлена до хірургічного відділення зі скаргами на сильний біль в епістрії оперізуючого характеру, нудоту, блювоту. Протягом 10 років страждає ЖКХ. Після порушення дієти з’явились вище названі явища. Консервативна терапія, яка проводилася протягом доби, ефекту не дала. Була виконана лапаротомія, під час операції діагностовано гострий набряковий панкреатит біліарного ґенезу. Вкажіть оптимальний об’єм операції. А. Введення розчину новокаїну в парапанкреатичну клітковину. В. +Санація та дренування жовчно-відвідних шляхів. С. Розтин “капсули” підшлункової залози. D. Дренування сальникової сумки. Е. Резекція підшлункової залози. 11. Хвора 53 років оперована з приводу хронічного калькульозного холециститу, холедохолітіазу (холецистектомія, холедохолітоекстракція) Через три роки після операції у хворої настав рецидив холедохолітіазу. Яка із перерахованих причин не відноситься до основних, що привели до рецидиву жовчних конкрементів в позапечінкових протоках після операції. А. Шовні нитки в просвіті холедоха, які не розсмоктуються. В. Наявність перешкоди для нормального відтоку жовчі. С. Звуження термінального відділу холедоха, супутній холангіт. D. Довга кукса міхурового протоку. Е. +Недотримання рекомендацій дієти. 12. Хвора 52 років оперована з приводу гострого флегмонозного холециститу. Операція виконана без ускладнень, жовчний міхур вилучений субсерозно від шийки до дна з роздільною перев’язкою міхурової артерії і міхурового протоку. Ложе жовчного міхура перитонізоване. Гепатикохоледох не розширений. Вкажіть спосіб ушивання черевної порожнини. А. +Операційну рану зашити наглухо з дренуванням підпечінкового простору через контрапертуру. В. Черевну порожнину зашити наглухо без дренування черевної порожнини. С. Накласти провізорні шви на рану. D. Черевну порожнину зашити наглухо з дренуванням черевної порожнини через нижній кут рани. Е. Поставити марлеві тампони і дренаж до культі міхурової протоки через контрапертуру, операційну рану зашити наглухо. 13. У хворої після приступу болю у правому підребер’ї виникла жовтушність шкіри і слизових оболонок. При УЗД виявлено конкременти у жовчному міхуру, холедох розширений до 15мм. Вміст холедоха чітко не візуалізується. Який метод обстеження найбільш інформативно дозволить підтвердити ускладнений перебіг гострого холециститу. А. +Ендоскопічна ретроградна холангіографія. В. Фіброгастродуоденоскопія. С. УЗД органів черевної порожнини. D. Комп’ютерна томографія. Е. Лабораторний метод (аналіз крові на білірубін, амінотрансферази). 14. Хвора Н., 46 років, надійшла до хірургічного відділення зі скаргами на болі в правому підребер'ї, що віддають у праву лопатку, нудоту, блювоту, підвищення температури тіла до 37,8°С. Живіт не роздутий, при пальпації визначається ригідність, болісність у правому підребер'ї, там же визначається щільне, болісне утворення. Позитивні симптоми Ортнера, Мюссі-Георгієвьского. В аналізах крові визначається лейкоцитоз до 12,6х10 9/л. Вкажіть ймовірний попередній діагноз. А. +Гострий холецистит. В. Гострий панкреатит. С. Перфоративна виразка шлунка. D. Гостра кишкова непрохідність. Е. Правобічна ниркова колька. 15. Хвора Р., 58 років, скаржиться на періодичні ниючі болі в правому підребер'ї, гіркоту в роті, посилення болю після прийому жирної, гострої їжі. При УЗД стінка жовчного міхура потовщена у просвіті визначаються множинні конкременти, холедох 8мм. Який вид оперативного втручання найбільш оптимальний у даному випадку. 233 А. +Лапароскопічна холецистектомія. В. Відкрита холецистектомія. С. Ендоскопічна папілосфінктеротомія, лапароскопічна холецистектомія. D. Холецистектомія, холедоходуоденоанастомоз. Е. Холецистектомія, зовнішнє дренування холедоха. 16. Під час операції у хворої 68 років з приводу гострого деструктивного холециститу визначена наявність гнійного холангіту. При ревізії холедоха конкременти та признаки стенозу великого дуоденального сосочку не визначаються. Виконано холецистектомію. Вкажіть, як необхідно закінчити операцію. А. +Виконати зовнішнє дренування холедоха. В. Накласти супрадуоденальний холедоходуоденоанастомоз. С. Виконати трансдуоденальну холедоходуоденостомію. D. Виконати холедохоеюностомію. Е. Лише дренувати черевну порожнину. 17. Жінка 53 років, три роки тому назад перенесла холецистектомію з приводу гострого калькульозного холециститу. Після операції чотири рази були приступи болю в правому підребер’ї, які тривали по 4-6 годин, проходили після введення спазмолітиків. Після другого приступу відмітила пожовтіння шкіри і склер. Яке дослідження буде найбільш інформативним для постановки попереднього клінічного діагнозу. А. Пероральна холангіографія. В. Рентгеноскопія шлунку. С. Фіброколоноскопія. D. +Ультрасонографія. Е. Термографія. А. Холедоходуоденоанастомоз. В. Консервативна терапія спазмолітиками і жовчогінними препаратами. С. Ультразвукова дистанційна літотрипсія. D. Відкрита холедохолітотомія та літоекстракція. Е. +Ендоскопічна ретроградна дуоденохоледохоскопія з папілосфінктеротомією та літоекстракцією. 21. Хворий 62 років, скаржиться на наявність жовтяниці, свербіння шкіри, освітлений кал, темний колір сечі. Об’єктивно: склери та шкіра жовтявого кольору, на шкірі сліди розчухів. Пальпується збільшений, безболісний жовчний міхур. Аналіз крові: загальний білірубін 85ммоль/л. Який метод дослідження найдоцільніше використати для уточнення діагнозу. А. Дуоденальне зондування. В. +Ретроградну холангіопанкреатографію. С. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини. D. Пероральну холецистографію. Е. Внутрішньовенну холецистохолангіографію. 22. Вкажіть, найбільш інформативний клінічний симптом гострого холециститу. А. Симптом Мерфі. В. +Симптом Ортнера. С. Симптом Чугуєва. D. Симптом Промтова. Е. Симптом жовтяниці. 18. У хворої після перенесеної два роки тому назад холецистектомії відновились приступи печінкової коліки з пожовтінням шкірних покривів та склер. Діагностовано постхолецистектомічний синдром. Яка найчастіша причина його виникнення. А. Дуоденостаз. В. Стенозуючий папіліт. С. +Залишені під час першої операції конкременти. D. Дискінезія жовчних шляхів. Е. Холестаз. 23. Хворий 64 років поступив з клінічною картиною гострого калькульозного холециститу. На другу добу з моменту надходження, на фоні консервативної терапії виник гострий біль у правому підребер’ї. Стан тяжкий, блідість шкіри, визначається тахікардія. Відмічається напруження м’язів черевної стінки та перитонеальні явища у всіх відділах животу. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення основного захворювання. А. Гострий деструктивний панкреатит, панкреонекроз. В. +Прободіння жовчного міхура, жовчний перитоніт. С. Сформований під печінковий абсцес черевної порожнини. D. Жовчнокам’яна непрохідність кишок. Е. Тромбоз мезентеріальних судин. 19. Хвора 32 років, два роки тому назад перенесла холецистектомію з приводу жовчнокам’яної хвороби. В жовчному міхурі знаходилось багато дрібних конкрементів. Протягом шести місяців 3 рази повторювалися приступи печінкової коліки. Два дні тому, після приступу болі з’явилось пожовтіння шкіри та склер. Білірубін 90 ммоль/л. Вкажіть метод дослідження, який найефективніше допоможе поставити діагноз. А. +УЗД панкреато-дуоденальної зони. В. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту. С. Гастрофіброскопія. D. Пероральна холангіографія. Е. Ангіографія. 24. Хвора М., 47 років, надійшла до клініки з різкими болями в правому підребер’ї, іррадіацією в лопатку та надпліччя, блювоту жовчю. Хворіє впродовж останніх двох років, коли періодично з’являються гострі болі, які після введення спазмолітиків купируються. Стан хворої середньої важкості, пульс – 98 уд/хв. АТ 140/90. Об’єктивно: живіт болючий в правому підребер’ї, позитивні симптоми Грекова-Ортнера, Мерфі, Мюссі. Вкажіть попередній діагноз. А. +Жовчнокам’яна хвороба. В. Гострий панкреатит. С. Гострий гастродуоденіт. D. Пухлина жовчного міхура. Е. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки. 20. У хворої 43 років після перенесеної холецистектомії впродовж 6 місяців відновились приступи печінкової коліки, які супроводжуються пожовтінням шкірних покровів. При УЗД виявлено, залишений конкремент 0,8х0,7см в дистальній частині холедоха. Який з указаних методів лікування буде найбільш оптимальним для хворої. 25. Хвора Л., 70 років, доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на постійний тупий біль в правому підребер’ї та розповсюдженням вправу половину шиї, праве плече, підвищення температури тіла, блювоту. Об’єктивно, пульс 90 уд/хв, температура тіла 38 0С, живіт при пальпації напружений, болючий в підребер’ї справа, позитивний симптом Блюмберга. В інших 234 ділянках живіт м’який, безболісний. Симптом Пастернацького негативний. Вкажіть попередній діагноз. А. Кишкова непрохідність. В. Гострий апендицит. С. Правобічна ниркова коліка. D. Виразкова хвороба шлунка. Е. +Гострий холецистит. симптом. Симптоми подразнення очеревини негативні. Вкажіть найбільш вірогідний попередній діагноз. А. Гострий перитоніт. В. Гострий панкреатит. С. +Гострий холецистит. D. Гострий апендицит. Е. Гостра кишкова непрохідність. 26. Хворий 70 років, доставлений в хірургічне відділення зі скаргами на біль в животі, блювоту, підвищення температури тіла. Хворіє третю добу. Об’єктивно: важкий загальний стан, шкіра і слизові оболонки жовті, пульс 100 ударів за хвилину, живіт не приймає участь в акті дихання, при пальпації напружений, болісний в усіх відділах, але найбільша визначається в правому підребер’ї, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. При УЗД визначається збільшений, перерозтягнутий жовчний міхур з конкрементами. Встановлено діагноз: деструктивний холецистит, перитоніт. Вкажіть лікувальну тактику. А. +Лапаротомія з видаленням жовчного міхура і дренуванням черевної порожнини. В. Лапароскопічна холецистектомія. С. Ендоскопічна папілосфінктеротомія. D. Лапароцентез. Е. Консервативне лікування. 30. Хвора С., 48 років, скаржиться на біль в правому підребер’ї, нудоту, блювоту. Шкірні покриви чисті. Пульс – 88 уд/хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий та напружений в правому підребер’ї. При постукуванні краєм долоні по реберній дузі – болючість. Позитивний симптом Блюмберга. Якому захворюванню відповідають данні клінічні симптоми. А. Гостра кишкова непрохідність. В. +Гострий холецистит. С. Перфоративна виразка ДПК. D. Гострий апендицит. Е. Гострий панкреатит. 27. Хвора К., 45 років, після прийому жирної їжі відмічає гострий біль в правій підреберній ділянці з іррадіацією в праву лопатку, нудоту, сухість і гіркоту в роті. Об’єктивно: пульс – 92уд/хв, ритмічний, АТ-135/85 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений біло-жовтим нашаруванням. Живіт помірно напружений, різко болісний в правому підребер’ї. Симптоми подразнення очеревини відсутні, визначається позитивний симптом Грекова-Ортнера. Вкажіть попередній діагноз. А. Гострий гепатит. В. Гострий панкреатит. С. Перфоративна виразка. D. +Гострий холецистит. Е. Гострий апендицит. 28. Хворий 76 років, встановлена соматична суб-декомпенсація, надійшов до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підребер’ї, слабкість, повторну блювоту, підвищення температури тіла до 380С. При огляді, загальний стан середньої важкості. Визначається збільшений жовчний міхур, в правому підребер’ї відмічається локальне напруження. Якому методу лікування віддається перевага. А. +Холецистостомія під контролем УЗД. В. Дистанційна хвильова літотрипсія. С. Комплексне консервативне лікування. D. Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку. Е. Невідкладна операція, холецистектомія з лапаротомного доступу. 29. Хвора А., 49 років, скаржиться на гострий біль в правому підребер’ї, який виник через 2 години після вечері, нудоту, блювоту жовчю. Хворіє 18 годин. Хвора неспокійна, збуджена, метушиться в ліжку. Пульс 98 уд/хв, язик обкладений білими нашаруванням, вологий., температура тіла 38,20С. При огляді, права половина живота відстає в акті дихання, пальпаторно в правому підребер’ї напруження м’язів, болючість. Позитивні симптоми Ортнера та френікус- 31. Хвора М., 64 років, скаржиться на біль в епігастральній області та правому підребер’ї, нудоту, блювоту, підвищення температури тіла до 38,2 0С. На УЗД визначаються дрібні камінці в жовчному міхуру, розширення холедоху до 14мм. Шкірні покриви жовтушнього кольору. PS – 92 за хвилину. АТ – 110/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий в епігастрії та правому підребер’ї. Печінка +2см., з під краю реберної дуги. Якому захворюванню відповідають вказані клінічні симптоми. А. +ЖКХ. Гострий калькульозний холецистит, холангіт. В. Гострий калькульозний холецистит. С. Перфоративна виразка ДПК або шлунка. D. Гострий деструктивний апендицит. Е. Гострий індуративний панкреатит. 32. Хвора В., 58 років, скаржиться на відчуття важкості та помірний біль в правому підребер’ї, нудоту, загальну слабкість. Шкірні покриви жовтого кольору. PS – 88 за хвилину. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт рівномірно приймає участь в акті дихання, не надто болючий в правому підребер’ї. При УЗД виявлені конкременти в жовчному міхуру, розширення холедоху до 18 мм. Загальний білірубін 86 ммоль/л., за рахунок прямої фракції. Збільшена лужна фосфатаза. Кал ахолічний. Якому захворюванню відповідають вказані клінічні симптоми. А. Пухлина головки підшлункової залози. В. Гострий калькульозний холецистит. С. +ЖКХ. Механічна жовтяниця. D. Гострий вірусний гепатит. Е. Гострий біліарний панкреатит, панкреонекроз. 33. Хвора Ю., 51 року, скаржиться на важкість, ниючий біль в правому підребер‘ї, що іррадіює в праве плече, відсутність апетиту, печію, нудоту, закрепи, здуття живота після прийняття жирної та смаженої їжі. Хворіє близько півроку. Язик обкладений білим нашаруванням, вологий. Живіт м‘який, здутий, приймає участь в акті дихання, болючий в правому підребер‘ї. Пальпаторно жовчний міхур не визначається. Позитивні симптоми Кера, Мерфі, Грекова – Ортнера, Георгієвського – Мюсі. Вказати попередній клінічний діагноз. А. +Хронічний холецистит. 235 В. Хронічний панкреатит. С. Гострий холецистит. D. Хронічний гепатит. Е. Загострення хронічного гастродуоденіту. 34. Хвора Т., 38 років, поступила в лікарню зі скаргами на мерзлякуватість, підвищення температури до 390С, свербіж шкіри, біль у правому боці за ходом реберної дуги. Дизурічних розладів немає. З боку легень і серця патології не виявлено. Живіт при пальпації м’який, печінка виступає з під краю реберної дуги на 1-2см., край м’який, болючий. Симптом Пастернацького слабо-позитивний справа. Вкажіть попередній діагноз. А. Сечокам’яна хвороба. В. Гострий холецистит. С. Гострий пієлонефрит. D. +Гострий холангіт. Е. Гемангіома печінки. 35. Жінка 55 років, скаржиться на болі в правому підребер’ї, підвищення температури тіла до 390С, потемнінням кольору сечі. Об’єктивно, шкіра та видимі слизові іктеричні, печінка збільшена, щільна, болюча при пальпації. В загальному аналізі крові підвищення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, палочкоядерний зсув вліво, підвищення рівня білірубіну, лужної фосфатази, ГГТ, АлТ, АсТ. При УЗД виявлені конкременти жовчного міхура. Яке ускладнення ЖКХ виникло у хворої. А. +Гострий холангіт. В. Емпієма жовчного міхура. С. Дискінезія жовчного міхура, водянка. D. Гострий холедохіїт, холедохолітіаз. Е. Абдомінальний сепсис. 36. Хворого Н., 65 років, доставлено в хірургічне відділення зі скаргами на постійний тупий біль у правому підребер’ї з іррадіацією в праве плече та праву лопатку, підвищення температури тіла до 37,80С., блювоту, що не принесла полегшення. Об’єктивно, пульс 90 уд/хв, живіт при пальпації помірно здутий, напружений і болісний в епігастрії та правому підребер’ї. Позитивний симптом Ортнера. Симптом Пастернацького не визначається. Визначити попередній діагноз. А. Гострий панкреатит. В. +Гострий холецистит. С. Гострий апендицит. D. Гостра кишкова непрохідність. Е. Загострення виразкової хвороби шлунка. 37. Хвора М., 56 років, скаржиться на тупий біль у правому підребер’ї без іррадіації, який посилюється після прийому їжі, відчуття гіркоти у роті. Хворіє 2-3 роки, в останній час стан погіршився. При огляді підвищеного харчування, шкіра звичайного кольору. Живіт при пальпації слабко болісний в правому підребер’ї. Симптоми Мерфі, Ортнера, Кера негативні. На УЗД жовчний міхур збільшений, конкрементів не містить, товщина стінки 1мм. Яке дослідження треба виконати для уточнення діагнозу. А. +Дослідження скорочувальної здатності жовчного міхура. В. Ретроградна панкреатохолангіографія. С. Комп’ютерна томографія. D. Фіброгастродуоденоскопія. Е. Зондування шлунка, дуоденометрія. 38. У хворої 58 років, підвищеного харчування, після нападу болю в правому підребер'ї, з'явились жовтушність шкірних покровів та кон’юнктиви склер, знебарвлений кал та потемніння сечі. Живіт здутий, болючий при пальпації в правому підребер'ї де визначається збільшена печінка на 2-3см. В крові загальний білірубін 90мкмоль/л, прямий 60мкмоль/л. Для уточнення діагнозу вкажіть найбільш інформативний метод діагностики. А. Внутрішньовенна холеграфія. В. +Ретроградна холангіопанкреатографія. С. Інфузіона холецистохолангіографія. D. Через шкірна, через печінкова холеграфія. Е. УЗД гепатопанкреатобіліарної зони. 39. У хворої 45 років, через 2 роки після проведеної холецистектомії виникли болі в правому підребер'ї, жовтушність і свербіж шкіри, гіркота в роті. При УЗД холедох 12мм., в дистальному відділі знаходиться конкремент. Вказати найбільш вірогідний діагноз. А. +Холедохолітіаз, обтураційна жовтяниця. В. Холангіт, механічна жовтяниця. С. Гострий панкреатит, механічна жовтяниця. D. Постхолецистектомічний синдром. Е. Пухлина голівки підшлункової залози, механічна жовтяниця. 40. У хворої 63 років, через рік після перенесеної холецистектомії з накладанням холедоходуоденального анастомозу, виникли болі в правому підребер'ї, з’явилась жовтяниця, температура, лихоманка, сухість та гіркота в роті. Назвіть попередній діагноз. А. +Гострий холангіт. В. Гострий панкреатит. С. Гострий папіліт, механічна жовтяниця. D. Постхолецистектомічний синдром, стриктура холедоха. Е. Постхолецистектомічний синдром, стриктура великого дуоденального сосочка, механічна жовтяниця. 41. Під час операції з нагоди гострого калькульозного холециститу виявлено розширення загального жовчного протоку. Після холецистектомії через куксу міхурової протоки зроблена інтраопераційна холангіографія На рентгенограмі виявлено розширення печінкових і поза печінкових жовчних протоків. В дистальному відділі холедоха обрив контрастної речовини з рівними краями. Контраст в ДПК не поступає. Як оцінити дані інтраопераційної холангіографії. А. +Наявний конкремент дистального відділу холедоха. В. Стеноз дуоденального сосочка. С. Рубцеве звуження дистального відділу холедоха. D. Дискінезія жовчевих шляхів. Е. Пухлина головки підшлункової залози. 42. Хворий М., 42 роки, поступив в хірургічний стаціонар зі скаргами на жовтушність шкірних покривів, біль у правому підребер’ї. В біохімічному аналізі крові, загальний білірубін 140мкмоль/л, прямий 112мкмоль/л. На УЗД холедох 14мм, в дистальній частині конкремент. Жовчний міхур 40см., конкрементів не знаходиться. Вкажіть, якою повинна бути лікувальна тактика. А. Лапаротомія з холецистектомією. В. Лапароскопічна холецистектомія. С. Лапаротомія з дренуванням холедоха. 236 D. +Ендоскопічна папілосфінктеротомія. Е. Накладання обхідного біліодигестивного анастомозу. 43. Хворий 62 років, після вживання смаженої їжі відмітив різкий біль в правій підреберній ділянці та блювоту. Із анамнезу відомо, що протягом шести років хворіє на жовчнокам’яну хворобу. При огляді, загальний стан середньої важкості. Пульс 100 ударів за хвилину, температура тіла 37,80С. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання. При пальпації, напруження та біль в правій підреберній ділянці. Позитивні симптоми Кера, Ортнера, Мерфі. Який найбільш інформативний метод діагностики необхідно застосувати для постановки клінічного діагнозу. А. +Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. В. Фіброгастродуоденоскопія. С. Рентгеноскопія органів черевної порожнини. D. Внутрішньовенна холецистографія. Е. Пероральна холецистографія. 44. У хворої 53 років, після приступу болю в правій підреберній ділянці з'явилася жовтяниця, ахолія калу та потемніння сечі. На жовчнокам’яну хворобу страждає 7 років. Температура тіла в межах норми. Білірубін крові, загальний 184мкмоль/л, прямий 120мкмоль/л, непрямий 64мкмоль/л. Запідозрене ускладнення жовчнокам’яної хвороби: холедохолітіаз, механічна жовтяниця. Які з інструментальних методів найбільш інформативні для підтвердження цього діагнозу. А. Фіброгастродуоденоскопія з ендосонографієй. В. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини. С. Визначення ферментів печінки. D. Внутрішньовенна холангіографія. Е. +Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія. 45. Жінка 30 років, 3 роки після нормальних пологів. Вагітність протікала без ускладнень. Протягом останнього року 1-2 рази на тиждень в попереку та під правим підребер’ям виникає різкий біль, що триває до години та іррадіює в праву руку, супроводжується нудотою, гірким присмаком у роті, блювотою, який припиняється лише після внутрішньовенного введення ношпи та знеболюючих. При проведенні УЗД, обидві нирки без патології, печінка трохи збільшена, в проекції жовчного міхура багато маленьких 2-4мм в діаметрі конкрементів. Встановлено попередній діагноз: жовчнокам’яна хвороба. Рекомендовано операційне втручання. Вкажіть метод променевої діагностики найбільш доцільний для визначення ступеню порушень функціональної здатності печінки та жовчного міхура. А. +Динамічна гепатобіліосцинтіографія. В. Холецистографія. С. МРТ. D. Комп’ютерна томографія. Е. Термографія. 1. Хвора, 55 років, страждає на жовчнокам'яну хворобу. Після вживання алкоголю і смаженої їжі з'явився біль в епігастральній ділянці і спині оперізуючого характеру, нудота, багаторазова блювота, яка не приносить полегшення. Стан прогресивно погіршувався. Під час огляду стан надзвичайно важкий, дихання поверхневе. На шкірі навколо пупка і в поперековій ділянці з'явилися синюшні плями. Живіт роздутий. При пальпації в епігастрії пальпується болючий інфільтрат. Пульс 130 уд / хв., АТ - 90/50 мм рт.ст. Добовий діурез до 500 мл. Який найбільш ймовірний діагноз? А. * Гострий біліарний панкреатит. В. Гострий холецистит. С. Перфоративна виразка шлунка. D. Токсичний гепатит. Е. Цироз печінки. 2. У хворої, 60 років, яка перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу гострого панкреатиту, через 1,5 місяця з'явилося пухлиноподібне утворення в епігастральній ділянці, підвищилася температура тіла до 37,2˚С. При пальпації - утворення діаметром до 15 см, помірно болюче, нерухоме. При ультрасонографії виявлено порожнисте утворення, яке містить рідину. Яке найбільш ймовірне ускладнення гострого панкреатиту? А. * Постнекротична кіста. В. Флегмона заочеревинного простору. С. Перфорація порожнистого органу. D. Абсцес черевної порожнини. Е. Ферментативний перитоніт. 3. При пальпації у хворого визначається пухлиноподібне утворення в епігастрії та лівому підребер'ї, щільноеластичної консистенції, помірно болісне, розмірами 20x16x12 см. Рік тому перебував на лікуванні у хірургічному відділенні з приводу гострого панкреатиту. При Rö-скопії зазначено відсування шлунка наперед і вправо, «підкова» дванадцятипалої кишки розгорнута, поперечна ободова кишка відтіснена донизу. Запідозрена постнекротична псевдокіста сальникової сумки. Якими додатковими дослідженнями можна уточнити діагноз? А.* Ультразвукове дослідження, комп'ютерна томографія. В. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини. С. Ангіографія печінки. D. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. Е. Іригоскопія. 4. Хвора скаржиться на постійний, «тупий» біль в епігастрії, слабкість, підвищення температури тіла до 38,0˚С, пожовтіння шкірних покривів. Хворіє протягом доби, протягом якої був сильний больовий напад у правому підребер'ї і епігастрії, нудота, багаторазова блювота, озноб. При огляді шкіра та склери іктеричні, пульс 98/хв. Язик сухий, живіт болючий в епігастрії. Жовчний міхур не пальпується. Позитивні симптоми Воскресенського, Мейо-Робсона. Білірубін в крові - 36 мкмоль/л, діастаза сечі - 1024 од. Передбачається холедохолітіаз, гострий біліарний панкреатит. Оптимальна лікувальна тактика? А. * Ендоскопічна папілотомія з видаленням конкрементів, протипанкреатична терапія, після усунення запального процесу - лапароскопічна холецистектомія. В.Інтенсивна консервативна терапія, після усунення явищ панкреатиту - планове оперативне лікування. С. Екстрене оперативне лікування - лапаротомія, холецистектомія, дренування черевної порожнини. D. Трансназальне дренування холедоха, активна протипанкреатична терапія. Е.Лапароскопічне дренування жовчного міхура, активна протипанкреатична терапія. 5. Під час операції з приводу хронічного калькульозного холециститу виявлена збільшена, щільна підшлункова залоза, розширений до 2,5 см в діаметрі холедох. На операційній холангіографії тубулярне звуження його дистального відділу. Жовтяниць в анамнезі не було. Ваш діагноз, тактика хірурга? А. Рак голівки підшлункової залози; накладання холедохостоми. 237 В. Холедохолітіаз; холедохотомія, видалення конкрементів. С. Пенетруюча виразка 12-п кишки; резекція шлунка. D. Спазм сфінктера Одді; введення спазмолітиків. Е. * Стеноз великого дуоденального сосочка; накладання холедохоентероанастомозу за Ру. 6. Хворий скаржиться на періодичний біль в епігастральній області, нудоту, погану переносимість жирної їжі. Після найменшої похибки в дієті стан значно погіршується. 5 років тому видалений жовчний міхур. Зловживає алкоголем. На УЗД підшлункова залоза суцільно ущільнена, вірсунгова протока розширена до 6мм. Яке захворювання у хворого? А. Хронічний гастродуоденіт. В. Дуоденостаз. С.* Хронічний панкреатит з протоковою гіпертензією. D. Хронічний алкоголізм. Е. Хронічний холецистит. 7. Хворий К., 53 років, звернувся до лікаря поліклініки зі скаргами на періодичні болі в епігастрії, відчуття дискомфорту. 2 роки тому переніс гострий панкреатит. На підставі зібраного анамнезу лікар припускає у хворого хронічний панкреатит і призначає відповідну терапію. Що з перерахованого не характерно для хронічного панкреатиту? А. Абдомінальні болі. В. Стеаторея. С. Креаторея. D. * Шум плеску. Е. Діабет. 8. Хвора, 42 років, скаржиться на різкий пекучий оперізуючий біль в епігастральній ділянці. На тлі постійного болю виникають напади його посилення, що супроводжуються печією, блювотою жовчю та прожилками крові. Захворювання пов'язує з прийняттям напередодні значної кількості жирної, гострої їжі. Хвора неспокійна. Загальний стан середньої тяжкості. Частота пульсу 94 /хв. АТ - 150/90 мм рт.ст. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини пневматоз поперечно-ободової кишки. Лейкоцитів у крові - 10,8 *109 / л, цукор крові - 4,3 ммоль/л. Діастаза сечі 512 од. Який найбільш ймовірний діагноз? А. * Гострий панкреатит. В. Рецидив виразкової хвороби. С. Перфоративна виразка шлунка. D. Гострий холецистит. Е. Рецидив сечокам'яної хвороби. 9. Під час лапароскопічної холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу, при інтраопераційній холангіографії виявлено стеноз великого дуоденального сосочка, холедох розширений до 1,0 см в діаметрі. Найбільш оптимальна тактика хірурга? А. Бужування сосочка. В. Зовнішнє дренування жовчних проток. С.* Ендоскопічна папілосфінктеротомія. D. Дренування черевної порожнини. Е. Панкреатодуоденальная резекція. 10. Хвора поступила зі скаргами на сильні болі у верхній половині живота, ірадиюючі у спину, багаторазову блювоту з домішками жовчі. Початок захворювання пов'язує з похибкою в дієті. Стан хворої тяжкий. Пульс - 98 уд / хв. Язик сухий, живіт роздутий, пальпаторно визначається виражена болючість в епігастрії та лівому підребер'ї. Позитивний симптом МейоРобсона. Перистальтика кишечника ослаблена. Температура 37,5˚С. Черговий хірург передбачає гострий панкреатит. Якими лабораторними дослідженнями можна підтвердити діагноз? А. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, цукор крові, печінкові проби. В. Загальний білірубін, коагулограма, АлАТ, АсАТ. С. Розгорнутий загальний аналіз крові, коагулограма, С-реактивний білок; D. * Загальний аналіз крові, амілаза крові, діастаза сечі. Е. Загальний аналіз крові, аналіз сечі за Зимницьким, по Нечипоренко. 11. Хворий поступив на другу добу після початку захворювання зі скаргами на сильні болі в мезогастральній області, які супроводжуються здуттям живота, задишкою, тахікардією, постійною блювотою, порушенням відходження газів. Захворювання пов'язує з прийомом жирної їжі та алкоголю. Загальний стан важкий, загальмований. Частота пульсу 120 уд / хв., Частота дихання - 27/хв. АТ - 170/100 мм рт.ст. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини виражений пневматоз шлунка та кишечника. Лейкоцитів у крові - 17,8 х109/ л, цукор крові - 12 ммоль / л, діастаза сечі -1024 од., амілаза крові – 84 мкмоль/л Який найбільш ймовірний діагноз? А. * Гострий панкреатит. В. Перфоративна виразка шлунка. С. Гострий холецистит. D. Гостра кишкова непрохідність. Е. Тромбоз мезентеріальних судин. 12. Хворий, 56 років, звернувся до хірурга зі скаргами на болі у верхніх відділах живота, ірадиюючі в спину, періодичну нудоту, нестійкі випорожнення, непереносимість жирної їжі. У калі домішки слизу, неперетравлених залишків їжі. Півроку тому лікувався з приводу гострого панкреатиту. При огляді виявляється сухість шкірних покривів, помірна болючість у верхніх відділах живота. Який попередній діагноз? А. * Хронічний панкреатит. В. Виразкова хвороба шлунка. С. Хронічний холецистит. D. Загострення гострого панкреатиту. Е. Гострий холецистит. 13. У чоловіка 50 років після прийому алкоголю і калорійної їжі з'явилися гострі болі у верхній половині живота, підвищилася температура тіла до 37,4 ˚С, відзначалися здуття живота, блювота, затримка газів і випорожнень. При пальпації наявна поперечна болючість в епігастрії, не визначається пульсація черевної аорти. Поставте попередній діагноз. А. * Гострий панкреатит. В. Виразка ДПК. С. Тромбоз мезентеріальних судин. D. Гостра кишкова непрохідність. Е. Гострий холецистит. 238 14. Хвора скаржиться на слабкість, пожовтіння шкірних покривів, постійні, «тупі» болі в епігастрії, підвищення температури тіла до 38,0˚С. За одну добу до огляду були сильний біль у правому підребер'ї та епігастрії, нудота, багаторазова блювота, остуда. Стан важкий. Шкіра і склери іктеричні, пульс 98/хв. Язик сухий, живіт м'який, болючий в епігастрії. Жовчний міхур не пальпується. Позитивні симптоми Воскресенського, Мейо-Робсона. Білірубін в крові - 36 мкмоль/л, діастази сечі - 1024 од. Черговий хірург передбачає холедохолітіаз, гострий біліарний панкреатит. Якими дослідженнями можна підтвердити діагноз? А. УЗД, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. В.* Комп'ютерна томографія, ФГДС, УЗД С. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини. D. Печінкові проби, внутрішньовенна холецистохолангіографія. Е. ФГДС. 15. Хворий скаржиться на біль в епігастрії, нудоту, багаторазову блювоту. Захворювання пов'язане з похибкою в дієті. Госпіталізований з підозрою на гострий панкреатит. Взято аналізи крові. Які лабораторні показники вказують на гострий панкреатит? А. Лейкопенія, зсув лейкоформули «вліво», підвищення рівня АлАТ і АсАТ. В. Лейкоцитоз, зниження рівня протромбіну, гіпоглобулінемія. С. * Лейкоцитоз, зсув лейкоформули «вліво», гіперамілаземія, діастазурія. D. Лімфопенія, моноцитоз, підвищення печінкових трансаміназ. Е. Лейкоцитоз, підвищення рівня глюкагону, інсуліну. 16. У хворого 46 років, що надійшов до клініки з оперізуючими болями у верхній половині живота, блювотою і діастазою сечі 1024 од., На 20 день консервативного лікування почав пальпуватися болючий інфільтрат в епігастрії та лівому підребер'ї, відзначається підвищення температури тіла до 38,0-38,5˚С з ознобами. Лейкоцитів у крові 26,8 х109 / л. З яким захворюванням хворий госпіталізований? Яке ускладнення розвинулося? А.Перфорація задньої стінки шлунка в сальникову сумку. В. Розпад пухлини шлунка. С. Гострий деструктивний холецистит, емпієма жовчного міхура. D. * Гострий деструктивний панкреатит, абсцес сальникової сумки. Е. Хронічний панкреатит, гнійна псевдокиста. 17. Хворий перебуває на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу панкреонекрозу. На 14 добу стан хворого значно погіршився, посилилися болі в животі, з'явилася гіпертермія гектичного характеру. Яке ускладнення найбільш імовірно у хворого? А. Панкреатичний шок. В. Гостра печінкова недостатність. С. * Абсцес сальникової сумки. D. Панкреатогенний перитоніт. Е. Геморагічний панкреатит. 18. Хворий Н., 37 років надійшов до хірургічного відділення зі скаргами на біль в епігастрії, оперізуючого характеру, нудоту, багаторазову блювоту. З подібними скаргами лікувався в хірургічному відділенні за 6 місяців до госпіталізації. З анамнезу – наявна жовчнокам’яна хвороба, зловживає алкоголем. Госпіталізовано з попереднім діагнозом гострий панкреатит. Назвіть основні етіологічні фактори гострого панкреатиту? А.* Холелітіаз, зловживання алкоголем, травма підшлункової залози, патологія великого дуоденального соска (ВДС). В. Жовчнокам’яна хвороба, хронічний алкоголізм, цироз печінки. С. Гнійний холангіт, хронічний алкоголізм, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перитоніт. D.Хронічний коліт, синдром подразненої кишки, недостатність баугіневої заслінки. Е. Хронічний гепатит, хронічний холецистит, хронічний панкреатит. 19. Під час операції з приводу хронічного панкреатиту виявлена різко ущільнена підшлункова залоза. Вірсунгова протока різко розширена (до 1 см), напружена, пальпаторно в ній визначаються конкременти. У холедоху патології не виявлено. Яка оптимальна тактика хірурга? А. Резекція підшлункової залози. В. Розсічення Вірсунгової протоки, видалення конкрементів, зовнішнє дренування протоки. С.* Поздовжнє розсічення головної панкреатичної протоки, видалення конкрементів, накладення поздовжнього панкреатоєюноанастомозу за Ру. D. Назобіліарне дренування панкреатичної протоки. Е. Зовнішнє дренування жовчних проток. 20. Хворий протягом місяця знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні з гострим панкреатитом. При виписці наявна постнекротична кіста сальникової сумки, підтверджена даними УЗД і КТ. Рекомендована повторна госпіталізація в плановому порядку для оперативного лікування з приводу псевдокісти. Які оптимальні терміни для оперативного лікування з приводу псевдокісти? А. Через 1-2 місяці. В.* Через 4-6 місяців. С. Через 3-4 тижні. D. Через 1 рік. Е. Оперативне лікування не потрібно. 21. Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці оперізуючого характеру, нудоту, багаторазову блювоту, здуття живота, наростаючу слабкість. Стан важкий, виражена блідість шкірних покривів.Пульс 100 уд/ хв. АТ 90/50 мм рт.ст. Язик сухий, обкладений. Живіт роздутий, м'який, болючий при пальпації в епігастральній ділянці. Симптомів подразнення очеревини немає. Лейкоцитів у крові 26,8 х109/ л. Амілаза крові 98 ммоль/л Сформулюйте попередній діагноз. А. * Гострий панкреатит. В.Загострення виразкової хвороби шлунка. С. Гострий холецистит. D. Гострий тромбоз мезентеріальних судин. Е. Гострий апендицит. 22. Хворий скаржиться на постійний біль в епігастрії невизначеного характеру з ірадіацією в поперек. При пальпації прощупується пухлиноподібне утворення в епігастральній області, ближче до лівого підребер'я, щільно еластичної консистенції, з гладкою поверхнею, нерухоме та малоболісне. Три місяці тому переніс гострий панкреатит. Який ймовірний діагноз у хворого? А.* Постнекротична псевдокіста підшлункової залози. В. Рак головки підшлункової залози. 239 С. Абсцес сальникової сумки. D. Асцит. Е. Хронічний гепатит, гепатомегалія. 23.У хворої, 38 років, яка страждає ЖКХ, за добу до огляду з'явився сильний біль в правому підребер'ї і епігастрії з ірадіацією в праву лопатку, нудота. Під час больового нападу була остуда, температура підвищилася до 38 ˚С. Через добу з'явилася жовтяниця. Стан середньої тяжкості. Шкіра та склери субіктерічного забарвлення, пульс 98/хв. Язик сухий, живіт при пальпації м'який, болючий в епігастрії. Жовчний міхур не пальпується. Симптоми Щоткіна-Блюмберга, Ортнера, Мюссе негативні. Симптоми Воскресенського, Мейо-Робсона позитивні. Білірубін в крові - 36 мкмоль / л, діастази сечі - 1024 од. Поставте попередній діагноз. А. Пухлина воріт печінки, холангіт. В. Гострий панкреатит, набряк голівки підшлункової залози. С. Гострий деструктивний холецистит, механічна жовтяниця. D. * Холедохолітіаз, гострий біліарний панкреатит. Е. Гострий гепатит. 24. Хворий поступив зі скаргами на гострі болі у верхній половині живота, блювоту, затримку випорожнень та газів. Захворювання пов'язане з прийомом алкоголю і жирної їжі. При огляді відзначається здуття живота, тимпаніт в проекції поперечно-ободової кишки. Позитивний симптом Мейо-Робсона. Госпіталізований з підозрою на гострий панкреатит. Які дослідження необхідні для уточнення діагнозу? А. Рентгенологічне дослідження шлунка з барієм. В. Оглядова рентгенограма черевної порожнини. С. ФГДС. D. Іригоскопія. Е. * УЗД, визначення амілази крові, діастази сечі. 25. Хворий П., 54 років, перебуває на лікуванні у хірургічному відділенні з діагнозом гострий панкреатит. При обстеженні відзначається підвищення цифр амілази крові і білірубіну. Виконано фіброгастродуоденоскопію. З якою метою призначається ФГДС у хворих з гострим панкреатитом? А.* Оцінка стану великого дуоденального сосочка. В. Підтвердження діагнозу гострого панкреатиту. С. Уточнення локалізації процесу в підшлунковій залозі. D. Визначення поширеності ураження залози. Е. Встановлення форми гострого панкреатиту. 26.При пальпації живота у хворого з гострим панкреатитом виявлена поперечна больова резистентність передньої черевної стінки в проекції підшлункової залози. Який симптом виявлений у хворого? А. Мейо - Робсона. В. * Керта. С. Грея - Тернера. D. Мондора. Е. Воскресенського. 27. Під час термінової операції у хворого з гангренозним холециститом після розтину черевної порожнини виявлено, що на великому сальнику, брижі поперечно-ободової кишки є осередки стеатонекрозу, заочеревинний простір в області 12-п кишки, різко набряковий, імбібірований жовчю. Яке ускладнення розвинулося у хворого? А. Періміхуровий абсцес. В. Заочеревинна флегмона внаслідок переходу запального процесу з жовчного міхура на очеревину. С. Перфорація жовчного міхура, дифузний перитоніт. D. * Жировий панкреонекроз. Е. Розпад пухлина голівки підшлункової залози. 28. Хворий скаржиться на періодичний біль в епігастрії, нудоту, погану переносимість жирної їжі, наявність в калі неперетравлених залишків їжі, слизу. На УЗД підшлункова залоза ущільнена, дещо збільшена в розмірах, в жовчному міхурі є конкременти. Виставлено діагноз хронічного панкреатиту. Яка етіологічна причина є домінуючою при виникненні хронічного панкреатиту у даного хворого? А. Хронічний гастродуоденіт. В. Дуоденостаз. С. * Жовчнокам'яна хвороба. D. Хронічний алкоголізм. Е. Хронічний ентероколіт. 29. Хворий поступив до хірургічного відділення через 16 годин від початку захворювання з клінікою гострого панкреатиту. Стан важкий. Розпочата інтенсивна терапія, проте стан не покращився. При огляді в динаміці виставлені показання до термінового оперативного лікування. Які ранні свідчення до оперативного лікування при гострому панкреатиті? А. Важкий панкреатит, утворення кісти підшлункової залози великих розмірів. В. Непевності у визначенні діастази, відсутності поліпшення після проведеного консервативного лікування без ознак перитоніту. С.* Перитоніт, стійка поліорганна недостатність, що не піддається терапії протягом 1-3 діб, супутня патологія жовчних шляхів (біліарний панкреатит). D. Амілаза крові вище 200 од., Діастазу сечі - више1024 од., Панкреатичний інфільтрат. Е. Формування зовнішньої або внутрішньої панкреатичної нориці. 30. Під час операції з приводу гострого біліарного панкреатиту голівка і тіло підшлункової залози різко набряклі, покриті стеариновими бляшками, жовчний міхур дещо збільшений в розмірах, напружений, пальпаторно містить конкременти. Тактика хірурга? А.Холецистостомія, видалення конкрементів, дренування жовчного міхура. В. * Холецистектомія, дренування холедоха за Піковським, дренування сальникової сумки. С. Абдомінізація підшлункової залози, обколювання її антиферментні препаратами. D. Видалення стеаринових бляшок, дренування сальникової сумки, дренування області жовчного міхура. E. Холецистоентероанастомоз, наскрізне дренування сальникової сумки. 31. Хворий скаржиться на сильний біль у верхній половині живота оперізуючого характеру, багаторазову блювоту. Стан важкий. Збуджений. Склери іктеричні. Пульс 120 уд/хв., АТ 70/40 мм рт.ст. Язик сухий. Живіт роздутий, при пальпації відзначається різка хворобливість у верхніх відділах. Перистальтика кишечника не визначається. Навколо пупка синюшно-багряні плями. Сформулюйте попередній діагноз. А. * Гострий панкреатит. 240 В. Перфоративна виразка шлунка. С. Гострий тромбоз мезентеріальних судин. D. Гострий холецистит. Е. Розрив аневризми аорти. 32. При проведенні лапароскопії у хворого з підозрою на гострий панкреатит встановлено жировий панкреонекроз. Які характерні ознаки жирового панкреонекрозу? А.Наявність геморагічної рідини в черевній порожнині. В. Ізольований пневматоз поперечно-ободової кишки. С. * Наявність вогнищ стеатонекроза, випіт солом'яно-жовтого кольору. D. Збільшена печінка з нальотами фібрину. Е. Залучення в запальний процес шлунка і кишечника. 33. Хворий 46 років скаржиться на наявність пухлиноподібного утворення у верхній половині живота, яке поступово збільшується в розмірах, помірний постійний біль. З анамнезу відомо, що близько року тому переніс важкий напад гострого панкреатиту. Стан хворого задовільний. В епігастрії та лівому підребер'ї пальпується щільноеластічної консистенції пухлиноподібне утворення розміром 18x15x10 см. При Rö-скопії шлунка зазначено відсування його наперед і вправо, «підкова» дванадцятипалої кишки розгорнута, поперечна ободова кишка відтіснена донизу. Який попередній діагноз можна поставити? А. * Постнекротична псевдокіста сальникової сумки. В. Пухлина шлунка. С. Пухлина лівої частки печінки. D. Рак головки підшлункової залози. Е. Абсцес сальникової сумки. 34. Хворий скаржиться на болі в епігастрії, нудоту, багаторазову блювоту.Захворювання пов'язане з похибкою в дієті. Черговим хірургом передбачається гострий панкреатит. Призначено план обстеження. Які обстеження необхідні при підозрі на гострий панкреатит? А. Загальний аналіз крові, група крові і резус-фактор, цукор крові, загальний аналіз сечі, фіброгастроскопія. В. * Загальний аналіз крові, амілаза крові, діастаза сечі, печінкові проби, Rö-скопія черевної порожнини, УЗД, ФГДС, лапароскопія. С. Печінкові проби, коагулограма, холецистохолангіографія, електроліти сироватки крові, бронхоскопія. D. Загальні аналізи крові та сечі, цукор крові, печінкові трансамінази, оглядова рентгеноскопія органів грудної та черевної порожнини, іригоскопія. Е. Загальні аналізи крові, амілаза крові, пасаж барію по кишечнику, гастродуоденоскопія. 35. Хворий поступив зі скаргами на постійний, тупий, розпираючий біль у животі. Місяць тому виписаний з хірургічного відділення, де лікувався з приводу гострого панкреатиту. При пальпації в епігастральній ділянці пальпується об'ємне утворення. Температура тіла нормальна, у загальному аналізі крові запальних змін немає. Припускається постнекротична псевдокіста підшлункової залози. Який з наведених методів є найбільш інформативним у діагностиці кісти підшлункової залози? А. ЕРПХГ; В. Дослідження пасажу барію по кишечнику; С. Біохімічне дослідження; D. * УЗД; Е. ФГДС. 36. Хворий поступив з клінікою важкого гострого панкреатиту через 8 годин від початку захворювання. Розпочата інтенсивна протипанкреатична терапія. Які можливі ранні ускладнення гострого панкреатиту? А.* Шок, перитоніт, поліорганна недостатність. В. Гіпертермія, задишка, спайкова кишкова непрохідність. С. Шок, кровотеча, проривна виразка дванадцятипалої кишки. D. Гостра серцево-судинна недостатність, тяжкі порушення екзокринної та ендокринної функції підшлункової залози. Е. Абсцес підшлункової залози, сальникової сумки, панкреонекроз. 37. Хворий С., 35 років, госпіталізований в хірургічне відділення з клінікою гострого панкреатиту. При лапароскопії виявлені вогнища стеатонекрозу, помірна кількість солом'яно-жовтого ексудату, що характерно для жирового панкреонекрозу. Який механізм розвитку жирового панкреонекрозу? А. Протеолітичний некробіоз панкреоцітов під впливом трипсину та інших протеолітичних ферментів. В. Вплив еластази на стінки венул та міжчасткові сполучнотканинні перемички. С. * Пошкоджуюча дія на панкреатоціти і інтерстиціальну жирову клітковину ліполітичних ферментів. D. Спонтанне купірування аутолітичних процесів і інволюція дрібновогнищевого панкреонекрозу. Е. Приєднання інфекції на тлі набрякового панкреатиту. 38. Під час операції з приводу гострого деструктивного панкреатиту проведена абдомінізацію підшлункової залози. З якою метою проводиться абдомінізація підшлункової залози при гострому панкреатиті? А. Обмеження патологічного процесу в черевній порожнині. В. Припинення надходження ферментів і продуктів розпаду в заочеревинний простір. С. Припинення надходження ферментів і продуктів розпаду в брижі товстої і тонкої кишки. D. Поліпшення кровопостачання залози. Е. * Все перераховане вище. 39. Хворий оперується з приводу гострого калькульозного холециститу. При інтраопераційній ревізії підшлункова залоза і парапанкреатична клітковина набряклі, в черевній порожнині є випіт солом'яно-жовтого кольору,при дослідженні випоту - амілаза 620 ммоль /л. Яке ускладнення у хворого? Тактика хірурга? А. Жовчний перитоніт. Типова холецистектомія. В. * Гострий панкреатит (набрякова форма). Після видалення жовчного міхура дренування холедоха через куксу протоки міхура. С. Жировий панкреонекроз. Холецистектомія, санація, дренування черевної порожнини. D. Тромбоз мезентеріальних судин. Резекція кишечника. Е. Гострий панкреатит. Накласти холециститостому. 40. Хворий поступив з клінікою гострого панкреатиту через 12 годин від початку захворювання. Стан важкий. Розпочата протипанкреатична консервативна терапія, проте поліпшення не настало. Виставлені показання до екстреної операції. Які показання до оперативного лікування при гострому панкреатиті в ранні терміни? А. * Перитоніт, стійка або прогресуюча поліорганна недостатність, незважаючи на інтенсивну терапію протягом 1-3 діб, поєднання з ЖКХ (біліарний панкреатит). В.Нестримне блювання. 241 С. Паралітична кишкова непрохідність. D. Поширення запального процесу на всю залозу. Е. Абсцес підшлункової залози. 41. Хворий скаржиться на сильний біль у верхніх відділах живота, ірадиюючий в праву надключичну область, нудоту, багаторазову блювоту. Початок захворювання пов'язує з вживанням алкоголю. Загальний стан важкий. Обличчя гіперемоване. АТ - 70/40 мм рт.ст. При рентгенографії живота - патологічних тіней не виявлено. Амілаза крові - 154 ммоль/ л. Сформулюйте попередній діагноз. А. * Гострий панкреатит. В. Гострий інфаркт міокарда. С. Перфоративная виразка шлунка. D. Тромбоз мезентеріальних судин. Е. Розшаровуюча аневризма черевного відділу аорти. 42. У хворого Р., 47 років, інтенсивний біль на 2 - 3 см. вище пупка, який посилюється в горизонтальному положенні, вночі. Голодні болі, що не проходять після їжі, а навпаки, посилюються після надмірного її вживання. Два роки тому переніс гострий панкреатит. Про яке захворювання можна подумати? А. * Хронічний панкреатит. В. Виразкова хвороба. С. Хронічний холецистит. D. Хронічний гастрит. Е. Дискінезія жовчного міхура. 43. Хвора, 54 років, була взята на операцію з приводу перитоніту неясної етіології. На операції виявлено, що в черевній порожнині близько 1,5 л геморагічного випоту, у малому і великому сальнику плями стеатонекрозу. При розтині шлунково-ободової зв'язки встановлено, що підшлункова залоза і заочеревинний простір просякнуті кров'ю, дольчатий малюнок залози відсутній. Жовчний міхур різко напружений, при натисканні погано спорожняється, конкрементів не містить. З яким захворюванням зустрівся хірург? А. Розрив аневризми черевного відділу аорти. В. Перфоративна виразка задньої стінки шлунка. С. Гострий холецистопанкреатит. D. * Змішаний панкреонекроз. Е. Гемангіома лівої частки печінки. 44. Хворий поступив до хірургічного відділення з клінікою гострого панкреатиту. При лапароскопії є серозний випіт у черевній порожнині і бляшки стеатонекрозу. Який формі панкреатиту відповідають дані лапароскопії? А. Набряковому панкреатиту. В. * Жировий панкреонекроз. С. Геморагічному панкреонекрозу. D. Гнійному панкреатиту. Е. Такі зміни не характерні для гострого панкреатиту. 45. Хворий поступив через 6 годин від початку захворювання з клінікою перитоніту неясної етіології. Захворювання пов'язує з похибкою в дієті. В анамнезі виразкова хвороба шлунка. При оглядовій рентгеноскопії є реактивний стан кишечника, вільного газу не виявлено. При біохімічних дослідженнях виявлено підвищення амілази крові та діастази сечі. Яке інструментальне дослідження найбільш інформативне для встановлення причини перитоніту? А. * Лапароскопія. В. УЗД. С. Комп'ютерна томографія. D. Селективна ангіографія. Е. ФГДС. ЗавданняСепсис. 1.Хвора М., 16 років, поступила в клініку у тяжкому стані. За 8 днів до госпітализації видавила фурункул на обличчі, загальмована, адинамічна, шкірні покриви і видимі слизові бліді, іктеричні. Язик сухий. Обкладений. Температура ввечері 39,6°С, вранці 38,2°С. Тахікардія до 120 уд. за хв. А/Д = 120/70 мм. рт. ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 4 см. На лобі і лівій щоці інфільтрати після видавлювання фурункулу. Лейкоцитоз 14х10 9/л, П -25%, білірубін 68,42 млмоль/л, АЛТ 33,1 од., ACT 24,3 од. З крові висіяний патогенний стафілокок. Ваш діагноз? Причина такого стану? A. Інфекційний гепатит, видавлювання фурункулу. B. Цироз печінки внаслідок фурункульозу. C. Сепсис внаслідок видавлювання фурункулу на обличчі + D. Важкий перебіг фурункульозу на обличчі після видавлювання. D. Септичний стан внаслідок видавлювання фурункула, важкий перебіг. 2.Хворий К., 57 років, хворіє 12 днів, коли після повторної новокаїнової блокади з гідрокортизоном в області правого плечового зчленування з приводу періартриту, розвинулась флегмона. Незважаючи на широкий розтин флегмони і іммобілізацію, місцевий гнійний процес прогресував. Повторні розкриття затіків інтоксикацію не зменшили. При надходженні в клініку стан надзвичайно тяжкий. Хворий млявий, адинамічний, неадекватний. Шкірні покриви бліді, акроцианоз, тахіпне до 34 на хв . Дихання послаблене, розсіяні сухі і вологі хрипи. Ваш попередній діагноз? Що потрібно зробити для уточнення діагнозу? A. Сепсис, посів крові, ретгеноскопія легенів. + B. Злоякісний перебіг флегмони. Загальний аналіз крові і сечі. Консультація пульмонолога. С. Злоякісний перебіг флегмони передпліччя. Аналіз крові. Кількість еритроцитів і гемоглобін. Цукор крові. D. Злоякісний перебіг флегмони, ускладнений пневмонією. Рентгеноскопія грудної клітки. E. Злоякісний перебіг флегмони ускладнився інтоксикаційним синдромом. Загальний аналіз крові, сечі, печінкові проби. 3. Хворий Т., 25 років, поступив в клініку з приводу карбункула шиї. Хворіє близько 8 днів, лікувався амбулаторно, але стан з кожним днем погіршувався, з'явилася висока температура вечорами до 39,2 ° С, вранці до 37, 9 С. Скарги при госпіталізації на загальну слабкість, нездужання, задишку у спокої. Шкірні покриви бліді, склери і видимі слизові іктеричні. Пульс 110 уд.за хв. А / Д = 115 / 80 мм. рт. ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2 см. Край її болючий при пальпації. Нв -71,6 г / л; Ер -2 х1012 / л. Лейкоцитоз-23×109/л цукор крові 13 мкмоль/л. Ваш можливий діагноз? Які необхідні додаткові методи обстеження? Дія хірурга? 242 A. Карбункул шиї, тяжкий перебіг на тлі цукрового діабету. Печінкові проби. Адекватний розтин карбункула. Посів крові. B. Карбункул шиї, злоякісний перебіг, УЗД печінки. Аналіз крові на цукор. Широкий розтин карбункула. C. Карбункул шиї ускладнився гепатитом. Печінкові проби, оглядова рентгеноскопія черевної порожнини. Широкий розтин карбункула. D. Карбункул шиї, важкий перебіг на фоні цукрового діабету, який ускладнився сепсисом. Широкий розтин карбункула. Посів крові.+ E. Карбункул шиї, тяжкий перебіг. Цукровий діабет, який ускладнився токсичним гепатитом. 4. Хворий Р, 65 років, поступив в клініку з приводу карбункула потиличної області, цукрового діабету. При госпіталізації хворого стан розцінено як тяжкий. Шкірні покриви бліді, іктеричні. Пульс 112 уд. за хв. А / Д = 100/60 мм. рт. ст. Дихання прискорене 28 подихів за хв. На операції видалені некротичні маси. Проте стан не поліпшувався, температура тіла не знижувалася, м'які тканини різко інфільтровані навколо та в глибину. При ревізії рани встановлено, що гній поширюється під фасцію. Яку помилку допустив хірург під час першої операції? Ваш діагноз? Які потрібні додаткові методи обстеження? Подальша лікувальна тактика? A. Карбункул потиличної області. Тяжкий перебіг. Цукровий діабет. Ускладнення нижньодольова пневмонія. Рентгеноскопія грудної клітки. Недренований гнійник. B. На фоні цукрового діабету, тяжкий перебіг карбункула, ускладнений сепсисом. Недорозкрита підфасціальна флегмона. Посів крові. Рентгеноскопія грудної клітки. Розтин підфасцільного гнійника + C. Тяжкий перебіг карбункулу потиличної області, ускладнений септичним станом. Недорозкритий гнійник і недренований. Не призначено КТ голови. D. Карбункул потиличної області, важкий перебіг. Нерозкритий гнійник. Не призначені антибіотики широкого спектру дії. E. Карбункул потиличної області, який ускладнився підфасцільною флегмоною. Нерозкритий гнійник, не призначений загальний аналіз крові, і не проведена спірометрія. 5. Хворий С., 37 років, поступив в клініку з діагнозом карбункул верхньої губи. Верхня губа і ліва половина обличчя різко набряклі, гіперемовані, і набряклість поширилася на протилежну сторону обличчя. Температура 38,9° С. Скарги на загальну слабкість, головний біль. Про яке ускладнення можна думати? Які дії хірург повинен зробити? A. Запальний процес перейшов на протилежний бік. Призначити антибіотики широкого спектру дії. B. Сепсис. Зробити розтин карбункула. Перевести хвору у реанімаційне відділення + С. Карбункул губи, гіпертермія. Інтоксикація. Лікування консервативне. D. Карбункул губи, ускладниться резорбтивною лихоманкою. Лікування консервативне. E. Карбункул губи, ускладниться абсцедуванням обличчя з протилежного боку. Призначити УВЧ та антибіотики. 6.У хворої Ф., 21 рік, на 8 добу після пологів з'явився біль в правій молочній залозі. За допомогою не зверталася, бо думала, що після годування залишається молоко. Незабаром з'явилася температура 38 - 40°С з остудою. Язик і губи сухі, скаржиться на безсоння, головні болі, відсутність апетиту. Шкірні покриви бліді, молочна залоза збільшена, пастозна, шкіра над нею гіперемована, блискуча, в центрі цианотична з темним відтінком, сосок втягнутий. При пальпації визначається пастозність і флуктуація. Лейкоцитоз 17х10 9 / л, гемоглобін 71,24 г / л. При розтині гнійника і дренування його стан не покращився. Температура не знижувалася. Лейкоцитоз 20x109 / л, в сечі білок. Еритроцитів 15 -20 в полі зору. Іктеричні склери. При пальпації печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги, болюча. Ваш попередній діагноз? Дія хірурга? A. Гнійний мастит, який ускладнився сепсисом. Лікування оперативне. Після операції хвору перевести в ВРІТ. + B. Гнійний мастит, який ускладнився пілефлебітом. Розтин маститу, призначити антибіотики. C. Гнійний мастит, який ускладнився гепатитом. Розтин маститу, антибіотики, консультація інфекціоніста. D. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився цирозом печінки. Розтин маститу, призначити антибіотики та гепатопротектори. E. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився портальною гіпертензією. Розтин маститу. Призначення антибіотиків. 7. Хвора С, 26 років. Після пологів на сьому добу з'явився біль в молочній залозі. Підвищилася температура до 38 ° С. Лікувалася амбулаторно, ще через 5 днів стан не поліпшувався. У клініку поступила у вкрай тяжкому стані. Температура сягала 40 ° С, пульс 120 уд.за хв. Язик і губи сухі, шкірні покриви бліді. Молочна залоза збільшена, набрякла, болюча, пастозна. Шкіра блідого і синьо-багряного кольору, місцями вкрита пухирями. На деяких ділянках некроз шкіри. Сосок втягнутий, регіонарні лімфовузли збільшені і болючі, шкіра над ними гіперемована. Лейкоцитоз 25x109 / л, різкий зсув формули вліво. У сечі 0,95 промілі білка, лейкоцити, еритроцити і зернисті циліндри. При пальпації живота, різко больова збільшена печінка. Ваш діагноз? Що потрібно ще зробити для постановки правильного діагнозу? Тактика хірурга? А. Лактаційний мастит, який ускладнився двохстороннім пієлітом. УЗД молочної залози. Консультація уролога після розтину маститу. В. Лактаційний мастит, який ускладнився гепатитом. КТ печінки, печінкові проби, розкриття маститу. Консультація інфекціоніста. С. Лактаційний мастит, який ускладнився сепсисом, посів крові. Розтин маститу. Лікування в ВРІТ + D. Лактаційний мастит, який ускладнився гіпертермією та анемією. Розтин маститу. Загальний аналіз крові. Лікування в ВРІТ. E. Лактаційний мастит, який ускладнився абсцедуванням. УЗД або КТ молочної залози. Розтин і дренування затіків. Лікування в ВРІТ. 8. Хворий Л, 12 років, поступив в клініку з діагнозом розлитий гнійний перитоніт внаслідок гангренозно-перфоративного апендициту. Проведена операція апендектомія, санація і дренування черевної порожнини. В післяопераційному періоді розкривалися міжкишкові абсцеси, виникали гнійний плеврит то ліворуч, то праворуч. Хворий приймав відповідне лікування, проте на 12 добу настав летальний результат. На розтині в печінці множинні абсцеси. Збільшена селезінка. У легенях дрібні абсцеси. Яке ускладнення виникло після операції? Ваш повний діагноз? А. Гострий гангренозний апендицит, який ускладнився розлитим перитонітом і міжкишковим абсцессом. В. Гострий гангренозний апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився правостороннім плевритом. С. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився гіперспленізмом. D. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився сепсисом. + Е. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився абсцедуванням легенів. 243 9. Хворий 0., 26 років, поступив в клініку з приводу гострого підшкірного ректального парапроктиту. Під час операції розкрито підшкірний парапроктит, порожнина не обстежувалася, промита перекисом водню і фурациліном, дренована. На ранок температура висока, загальний стан не покращився. Пульс 11О уд. за хв. АТ - 100/60 мм рт. ст., лейкоцитоз 16x109/л., зі зсувом лейкоформули вліво. На наступну добу процес поширився на стегна і передню черевну стінку. Повторна операція - після ревізії рани розкритий повністю гнійник, затіки. Перебіг важкий. З крові висіяний стафілокок, проводилося активне хірургічне, інтенсивне антибактеріальне і корегувальне лікування з включенням ГБО, повільне одужання. Ваш діагноз? Помилка хірурга під час операції? До якого ускладнення призвела помилка? A. Не розкритий повністю парапроктит, який ускладнився затіками і сепсисом + B. Недорозкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнійними затіками на стегна. C. Не дорозкритий парапроктит, виникло осложнененіе у вигляді затекло на передню черевну порожнину. D. Нерозкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнильної інфекцією. Е. Не розкритий повністю парапроктит внаслідок чого процес ускладнився лейкоцитозом та анемією. 10. Хворий К., 45 років. , поступив в клініку з приводу кісткового панарицію першого пальця. Протягом усього попереднього тижня лікувався в поліклініці,де був розкритий панарицій, стан не покращився, набряк перейшов на передпліччя. Направлений на стац. лікування. Об'єктивно: перший палець потовщений, синьо багрового кольору. На внутрішній поверхні передпліччя в нижній третині визначається різка набряклість, шкіра гіперемована. Визначається флуктуація, різко виражений малюнок підшкірних судин з гіперемією. Загальний стан важкий. Шкірні покриви бліді. Пульс 112 уд. за хв., А / Д = 100/60 мм.рт.ст. Дихання поверхневе 30 в хв. Хворий ейфорічний. Лейкоцитоз 18х109 / л Тактична помилка хірурга? Ваш діагноз? Призначте лікування. A. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився пандактелітом. Кістковий панарицій повинен лікуватися в стаціонарі. B. Кістковий панарицій першого пальця, що ускладнився в Пироговий простір. Лікування повинно бути стаціонарним. C. Кістковий панарицій першого пальця, затік на передпліччі. Ускладнений сепсис. Лікування в стаціонарних умовах. + D. Кістковий панарицій першого пальця з руйнуванням суглоба. Лікування в стаціонарі. E. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився дихальною недостатністю. Лікування в стаціонарі. 11. Хворий Ш., 38 років, гінеколог. Під час гнійної операції поранив голкою Палець, не надавши цьому особливого значення. На наступний день звернувся до хірурга. При огляді, вказівний палець і його нігтьова фаланга дещо потовщена, болюча. За допомогою зонда знайдена найболючіша точка де і було проведено розтин, гною не отримано, рана промита, накладена пов'язка. Рекомендована хворому госпіталізація від якої категорично відмовився. Всю ніч не спав через болі в правій руці. Вранці вже чекав хірурга. Хворий ейфорічний, на верхній кінцівці виражений лімфангоїт до пахвової западини, температура 38,7 ° С, АД-95/50 мм.рт.ст. Хворий госпіталізований в реанімаційне відділення. Розпочато інтенсивна терапія, що включає антибіотики широкого спектру дії, дезіктоксікаційна терапія ГБО. Ваш діагноз? Яке ускладнення виникло під час операції? A. Панарицій нігтьової фаланги вказівного пальця. Лімфангоїт. B. Панарицій нігтьової фаланги вказівного пальця. Виражена інтоксикація. C. Панарицій нігтьової фаланги вказівного пальця. Гіпертермія. D. Панарицій нігтьової фаланги вказівного пальця, гіпотонія. E. Панарицій нігтьової фаланги вказівного пальця. Сепсис. + 12. Хворий П., 52 роки, поступив в клініку з приводу великого постінфекціонного абсцесу в області сідниці. Пару днів тому в амбулаторних умовах зроблена ін'єкція якихось ліків. На другу добу відчув біль в цьому місці і затвердіння. Незабаром підвищилася температура до 37 ° С. В амбулаторних умовах розкритий абсцес, виділилося до 5 мл гною. Рана промита і дренована. Поліпшення не настало. Стан погіршився, температура підвищилася до 38,2°С, була остуда, хворий направлений в стаціонар. Стан важкий, скарги на болі в області рани, при пальпації визначається глибоко інфільтрат, температура 38,6 ° С. Пульс 11О уд.за хв. Хворий ейфорічний, погано орієнтований. Лейкоцитоз крові 13х109 / л зі зсувом формули вліво. А/Д - зі схильністю до гіпотонії. Яку помилку допустив лікар під час першої операції? Яке ускладнення виникло? A. Тривалий час спостерігався в амбулаторних умовах. Гіпертермія. B. Недорозкритий абсцес, довго спостерігався в амбулаторних умовах. Сепсис + C. Недорозкритий абсцес сідниці, лікування в амбулаторних умовах. Гіпотонія. D. Недорозкритий постін'єкційний абсцес сідниці, лікування в амбулаторних умовах. Виражений лейкоцитоз. E. Недорозкритий постін'єкційний абсцес, лікування амбулаторне. Процес поширився на глибше розташовані тканини. 13. Хвора Ж., 45 років, лікувалася амбулаторно з приводу бешихи, призначені перев'язки з фурациліном через день і якісь таблетки. До кінця тижня стан хворої помітно погіршився. Підвищилася температура до 38 ° С. Посилилися біль у плечі, кисть і передпліччя набряклі. Через погане самопочуття викликали лікаря швидкої допомоги і була госпіталізована у відділення. При огляді загальний стан важкий. Висока температура до 39 °С. Пульс 116 уд.за хв. А / Д = 100/50 мм.рт.ст. хвора ейфорічна. В аналізі крові еритроцитів 2,6×1012/ л, лейкоцитів 14×109 / л., П-12%. В аналізі сечі 0,9 промілі білка, лейкоцити на 0,5 поля зору. На плечі та в області ліктьового згину некроз тканин, що проникає вглиб. В області плечового пояса посилення судинного малюнка. Яке виникло ускладнення? Ваш можливий діагноз? План обстеження? A. Бешиха правої верхньої кінцівки. Сепсис. Посів крові. + B. Бешиха правої верхньої кінцівки. Тяжкий перебіг. Рентгенографія правої верхньої кінцівки. C. Бешиха правої верхньої кінцівки з переходом на плечовий пояс, важкий перебіг, рентгеноскопія грудної клітини. D. Бешихове запалення правої верхньої кінцівки. Гіпертермія. УЗД серця. E. Бешихове запалення верхньої кінцівки. Гіпотонія і анемія. ФГДС, пальцеве дослідження прямої кишки. 14. Хворий Т., 39 років, доставлений в клініку з широкою рваною раною на гомілці і стегні. Вчора близько 22.00, переходячи дорогу, був збитий машиною. Всю ніч знаходився вдома. Вранці через виражені болі та втрати крові доставлений в клініку. При огляді стан важкий. Температура 37,8° С, пульс 96 уд.за хв. А / Д -100/50 мм.рт.ст. пошкодження кісток немає, але рана рвана, глибока з пошкодженням м'язів, гематома. Після обробки рани, на наступний день 244 температура трохи підвищилася, кінцівка набрякла. Еритроцитів 3,5×1012/л, Нв -112 г / л, лейкоцитоз-8х109/л. Про які ускладнення можна говорити? Яке лікування? A. Політравма з розтрощенням м'яких тканин, антибіотики широкого спектру дії. Інфузійна терапія. B. Політравма з розтрощенням м'яких тканин, кровотеча. Хірургічне лікування. C. Політравма з розтрощенням м'яких тканин. Шок. Виведення хворого з шоку. D. Політравма з розтрощенням м'яких тканин, кровотеча з утвореної гематоми. Синдром системної запальної відповіді. Лікування в умовах ВРІТ, антибіотики широкого спектру дії, ГБО. + E. Політравма з розтрощенням м'яких тканин, кровотеча, гіпотонія. Заповнення втрати крові. Хірургічна обробка рани. 15. Хворий Н., 37 років, поступив в клініку з підозрою на сепсис. Лікувався амбулаторно з приводу абсцедуючого гідраденіту. Назвіть клінічні дані характерні для сепсису? Які методи обстеження необхідно провести? A. Лихоманка, розлад дихання, зниження артеріального тиску, порушення функції нирок, печінки. Підвищення лейкоцитів. Посів крові. + B. Лихоманка, розлад дихання, зниження А / Д, розлад шлунково-кишкового тракту. Загальний аналіз крові і сечі. C. Лихоманка, ослаблене дихання, зниження А / Д, ацетон у сечі.Печінкові проби, ШОЕ. D. Загальний стан середнього ступеня, лихоманка, блідість шкірних покривів, тахікардія. УЗД серця, загальний аналіз крові. Е. Хворий млявий, адинамічний. Підвищення температури, високий лейкоцитоз, поганий апетит, нездужання. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини та грудної клітки. 16.Хвора Р., 22 роки, поступила в клініку з діагнозом септичний шок. Назвіть клінічні ознаки септичного шоку. Де хвора повинна лікуватися? Що потрібно зробити що б вивести хвору з шоку? A. Підвищення температури до 38,3 ° С, розлад дихання, лейкоцитоз, поганий апетит. У хірургічному відділенні. B. Шкірні покриви бліді, тахікардія, гіпертермія, тахікардія. Олігурія. Лікування в хірургічному відділенні. Температура тіла 35,6 ° С, брадикардія, А / Д - 120/60 мм рт. ст. C. Нудота і блювання. Хвора покрита холодним потом. Лікування в хірургічному відділенні. D. Раптово виникла пірогена реакція, температура тіла 39-40° С, тахікардія до 130-150 уд.за хв. Артеріальна гіпотонія нижче 80 мм.рт.ст. Остуда, потовиділення, олігоанурія. + Е. Підвищення артеріального тиску, брадикардія, шкірні покриви гіперемовані, склери іктеричні. Лікування в хірургічному відділенні. 17.Хвора М., 18 років, переведена з районної лікарні в клініку з діагнозом двосторонній гнійний лактаційний мастит. П'ять днів тому був розкритий двосторонній гнійний мастит. Зважаючи на погіршення стану хвора переведена в клініку. При надходженні стан хворої тяжкий, температура тіла 38,9 ° С, язик сухий, на губах коричневі корки. Пульс 114 уд.за хв. А / Д = 100/60 мм.рт.ст. Дихання поверхневе, часте, 32 за 1 хв. Шкіра на обох молочних залозах гіперемована, набрякла, місцями темного кольору, є пухирі з серозно-брудною рідиною. З обох сторін на молочній залозі є по дві невеликі рани, через які проведені гумові випускники. Відокремлюване гнійне з брудносірим некротичним нальотом. Лейкоцитоз 19х109/л зсув формули вліво. У сечі білок. Ваш діагноз? Яку помилку допустив хірург під час першої операції? Ваш план лікування? A. Двосторонній лактаційний мастит. Тяжкий перебіг. Недостатнє дренування B. Двосторонній гнійний лактаційний мастит, недостатнє розкриття і дренування ран. C. Двосторонній гнійний лактаційний мастит, важкий перебіг. Гіпертермія. Не достатньо розкритий гнійник. D. Двосторонній гнійний лактаційний мастит, який ускладнився сепсисом. Недостатньо розкритий гнійник і недостатньо дренований. + Е. Двосторонній гнійний лактаційний мастит, який ускладнився дихальною недостатністю і гіпотонією. Недостатньо розкритий гнійник. 18.Хворий X., 34 роки, поступив в клініку з довго незагоюваною раною. Після розтину флегмони кисті в області тенора, кисть набрякла, рана сіро-брудного кольору, грануляції відсутні. Температура вечорами до 38 ° С, вранці 37,6 ° С. Лікар приймального відділення запідозрив сепсис. Які дослідження потрібно провести щоб підтвердити або відкинути такий діагноз? Які клінічні прояви сепсису? A. Призначити загальний аналіз крові та сечі. УЗД черевної порожнини. Висока температура, озноб, білірубінемія, дихальна недостатність. B. КТ черевної порожнини і грудної клітки. Аналіз сечі за Зимницьким. Гіпертермія. Гіпотонія. Лейкоцитоз крові. C. Печінкові проби, цукор крові, ФГДС. Підвищення температури, зниження А / Д, дихальна недостатність. D. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини, рентгенографія кисті. Загальний аналіз крові. Тахікардія, гіпертермія, дихальна недостатність. Е. Посів крові. Лихоманка, розлад дихання, зниження артеріального тиску. Порушення функції нирок, печінки, підвищений лейкоцитоз, порушення функції ЦНС + 19.Хворий Ш., 58 років, поступив з діагнозом постнекротична кіста, що нагноїлась. Хворий переніс гострий деструктивний панкреатит після чого сформувалася кіста. Після нормалізації всіх показників крові та температури, був виписаний додому з рекомендацією з'явитися на оперативне лікування через 3-4 місяці. Проте через 2 тижні після виписки зі стаціонару з'явилися болі в епігастральній ділянці, підвищилася температура до 38 ° С з остудами. Так як стан хворого катастрофічно погіршився, його було госпіталізовано в клініку. Після короткого обстеження виставлені показники до оперативного лікування. При розтині черевної порожнини була розкрита постнекротична кіста з видаленням до 700 мл гною. Післяопераційний період перебігав важко, температура тіла 38,2 ° С, лейкоцитоз крові 15x10 9/л зі зсувом формули вліво. На оглядовій рентгеноскопії грудної клітки виявлено великофокусні інфільтрати другого сегменту праворуч і верхньої частки ліворуч. Яке ускладнення виникло? План лікування? A. Двобічна вогнищева пневмонія. Антибіотики широкого спектру дії. B. Посттравматична кіста, що нагноїлась та двостороння пневмонія. Антибіотики широкого спектру дії. C. Двобічна вогнищева пневмонія та легенева недостатність. Антибіотики широкого спектру дії. Лікування в ВРІТ. D. Сепсис. Антибіотики широкого спектру дії. ГБО. Лікування в ВРІТ. + Е. Двостороння вогнищева пневмонія. Лейкоцитоз. Антибіотики широкого спектру дії. 20.Хворий М., 65 років, оперований з приводу деструктивного апендициту, дифузного серозно фібринозного перитоніту. Черевна порожнина осушена від випоту та рана вшита без дренування. Післяопераційний період перебігав важко, температурна реакція не знижувалася. З'явилася тахіпное. В аналізі крові лейкоцитоз 13x108/л із зсувом формули вліво. Ревізія рани не 245 дала позитивної відповіді. Взято кров на посів, результат негативний. При оглядовій рентгеноскопії грудної клітки визначаються дрібновогнищеві затемнення переважно в нижніх відділах легень. Через три дні повторна рентгенологічна картина негативна. Тенденція до злиття дрібновогнищевих затемнень в більші. З'явився випіт в плевральній порожнині. Тактична помилка хірурга під час першої операції? Яке ускладнення виникло? Які додаткові дослідження необхідно провести? A. Не дренована черевна порожнина. Сепсис. Багаторазовий посів крові + B. Не дренована черевна порожнина, нижньодольова пневмонія. КТ грудної клітки. C. Не дренована черевна порожнина, двосторонній ексудативний плеврит. Пункція плевральної порожнини. D. Не дренована черевна порожнина. Нижньодольова пневмонія, що ускладнилася ексудативним плевритом. Пункція плевральної порожнини, посів ексудата. Е. Не дренована черевна порожнина, легенева недостатність. Бронхоскопія, посів вмісту з бронхів. 21. Хворий Р., 23 роки, поступив в клініку з діагнозом фурункул обличчя ліворуч, цукровий діабет, важкий перебіг. За добу до того хворий вирішив видавити гнійник,після чого з'явився набряк щоки з переходом на протилежну сторону. Посилилися головні болі, підвищилася температура до 39, 6 ° С. Пульс 120 уд. за хв. АТ = 95/50 мм рт. ст., хворий покритий холодним потом, адинамічний. Лейкоцитоз 18х109 / л, зсув формули вліво. Ваш діагноз? Що потрібно зробити для постановки діагнозу? Дії хірурга? A. Фурункул обличчя, важкий перебіг на фоні цукрового діабету. Загальний аналіз крові. Розкрити фурункул. B. Фурункул обличчя, який ускладнився сепсисом. Посів крові. Розтин фурункулу. Подальше лікування у ВРІТ. + C. Фурункул обличчя, важкий перебіг на фоні цукрового діабету, КТ голови, розтин фурункулу, лікування у ВРІТ. D. Фурункул обличчя, важкий перебіг. Рентгеноскопія грудної клітини. Розтин фурункулу. Лікування в ВРІТ. Е. Фурункул обличчя ліворуч з переходом на праву половину. Огляд ротової порожнини. Розтин фурункулу. Лікування у ВРІТ. 22. Хворий, 19 років, знаходився в терапевтичному стаціонарі, з інтерметуючою температурою 40 днів. Попередній діагноз гострий пієлонефрит не підтвердився. В аналізах крові, сечі, а також за даними інструментального та рентгенологічного методів обстеження значних відхилень від норми не виявлено. У хірургічне відділення переведений з підозрою на підгострий стафілококовий сепсис. У відділенні було зазначено, що в області обох гомілковостопних суглобів і на лівій стопі неодноразово з'являлися пухлиноподібні утворення величиною від 0,5 до 1 см, розташовані близько від проекції суглобів, судин. При огляді відзначено збільшення в об'ємі лівого стегна, пастозність і болючість по задній поверхні. При пункції отримано гній, що і послужило підставою для переведення в хірургічну клініку. Стан важкий, гіподинамічний варіант порушення серцево-судинної діяльності. В аналізі крові анемія, лімфопенія. ШОЕ - 52мм / г, гіпербілірубінемія. Розкрита і дренована епіфасціальна флегмона. Виділилося 500 мл гною. В аналізі крові золотистий стафілокок. При посіві крові виявлено гемолітичний стафілокок. Ваш діагноз? A. Підфасціальна флегмона стегна. B. Підфасціальна флегмона стегна. Анемія. C. Підфасціальна флегмона. Лімфопенія. D. Підфасціальна флегмона. Токсичний гепатит. Е. Підфасціальна флегмона. Сепсис. + 23. Хвора А., 59 років, поступила в клініку з приводу гострого холециститу, що ускладнився розлитим серозно-фібрінозним перитонітом. При госпіталізації стан хворої тяжкий. Пульс - 11О уд. за хв. АТ -95/55мм рт. ст. Язик сухий, обкладений коричневим нальотом, живіт роздутий різко болючий, при зміні тіла. Симптом Щоткіна-Блюмберга різко позитивний. Лейкоцитоз крові 18х109/ л зі зсувом формули вліво. При рентгеноскопії черевної порожнини і грудної клітки зливна нижньодольова пневмонія ліворуч, під правим куполом діафрагми порожнина з горизонтальним рівнем рідини. Післяопераційний період перебігав важко, температура 38,8° С, озноби. При повторній рентгеноскопії справа гідроторакс. З крові висіяно стафілокок. Ваш діагноз? A. Гострий деструктивний холецистит, який ускладнився перитонітом. B. Гострий деструктивний холецистит, перитоніт, піддіафрагмальний абсцес. C. Гострий деструктивний холецистит, розлитийперитоніт. Сепсис. + D. Гострий деструктивний холецистит, розлитий перитоніт, який ускладнився зливною нижньодольовою пневмонією. Е. Гострий деструктивний холецистит, розлитий перитоніт, який ускладнився гідротораксом. 24. Хворий С., 47 років поступив в клініку у важкому стані. За 4 дні до госпіталізації з'явився кинджальний біль в епігастральній ділянці. За допомогою не звертався. Каретою швидкої допомоги доставлений в клініку у тяжкому стані. Обличчя страдницьке, язик сухий, обкладений коричневим нальотом, живіт різко роздутий, болючий. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний у всіх відділах. Пульс ниткоподібний 140 уд. за хв., АТ - 90/40 мм рт. ст. Лейкоцитоз 24x109 / л з різким зрушенням формули вліво. Під час операції - до 2 літрів гнійного вмісту в черевній порожнині. Вшито перфоративний отвір 12 п.кишки, печінка збільшена в розмірі сіробрудного кольору, збільшена і селезінка. Ваш діагноз? A. Перфоративна виразка 12 п. кишки, розлитий гнійний перитоніт. B. Перфоративна виразка 12 п. кишки, термінальна фаза перитоніту. Сепсис.+ C. Перфоративна виразка 12 п. кишки, термінальна фаза перитоніту, токсичний гепатит. D. Перфоративна виразка 12 п. кишки, розлитий перитоніт. Гиперспленізм. Е. Перфоративна виразка 12 п. кишки, розлитий перитоніт, гіпотонія. 25. Хворий Т., 37 років, доставлений каретою швидкої допомоги на 4 день після перенесеної травми. Стан хворого тяжкий. Температура 38,7 ° С, пульс - 106 уд. за хв., АТ - 95/60 мм рт. ст. На бічній поверхні черевної стінки з переходом на грудну клітку справа є велика скальповано-рвана рана, з вираженим набряком її країв, дно рани покрито гнійно-фібринозним нальотом сірого кольору, з запахом гниючого м'яса. Лейкоцитоз 16x109/ л, різкий зсув формули вліво. Ваш попередній діагноз? Які потрібно провести обстеження для уточнення діагнозу? А. Скальпована рана, яка нагноїлась з вираженим токсикозом. Рентгеноскопія грудної клітки та черевної порожнини. B. Велика скальпована рана грудної та черевної стінки, що ускладнилася гнильною інфекцією. КТ грудної клітки та черевної порожнини. 246 C. Велика скальпована рана грудної та черевної стінки, що ускладнилася сепсисом. Посів крові. + D. Велика скальпована рана грудної та черевної стінки, що ускладнилася анаеробною інфекцією. Посів гнійного відокремлюваного з рани. Е. Велика скальпована рана грудної та черевної стінки, що ускладнилася гіпотонією і гіпертермією. 26. Хворий 3., 66 років, доставлений в клініку у важкому стані. Хворий дещо загальмований, температура тіла ввечері 39,6 ° С, вранці 38,2 ° С. У легенях ослаблене дихання, тахікардія до 118 уд. за хв. Тони серця дещо приглушені. Печінка виступає з-під реберної дуги. Ліва половина обличчя набрякла, гіперемована. У кутку ока є ранова поверхня, дно рани покрито брудно-сірим нальотом, грануляційних тканин немає. Тиждень тому видавив фурункул в куті ока. Страждає на цукровий діабет, важкий перебіг. Ваш діагноз? A. Бешихове запалення лівої половини обличчя. B. Фурункул обличчя. Гепатит. C. Фурункул обличчя, який ускладнився сепсисом. + D. Фурункул обличчя. Пневмонія. Е. Інтермітуюча лихоманка. 27. Хворий С, 45 років, поступив в клініку в надзвичайно важкому стані. Близько 10 років страждає на цукровий діабет, перебіг важкий. 12 днів тому розкрита флегмона гіпотенора в амбулаторних умовах. На перев'язки з’являвся не регулярно. При огляді набряклість збільшилася, рана покрита зеленувато-сірою плівкою, яка погано відторгається, грануляції немає. Від госпіталізації відмовився. Температура 38,9 ° С, пульс - 106 уд. за хв., АТ 95/50 мм рт. ст. Пальпується збільшена, болюча селезінка. У середній третині плеча пальпується інфільтрат, в центрі якого розм'якшення. Ваш діагноз? A. Цукровий діабет і флегмона плеча. B. Гиперспленизм і флегмона гипотенора. C. Цукровий діабет, флегмона гипотенора, що ускладнилася сепсисом. + D. Інтермітуюча лихоманка. Е. На фоні цукрового діабету гіпотонія. 28. Хворий Г, 48 років, доставлений в клініку з іншого лікувального закладу, де протягом 14 днів проводився двічі розтин постін'єкційної флегмони правого плеча з затіками. На рентгеноскопії грудної клітки двостороння септична пневмонія. Виражена анемія, Нв - 70г / л, еритроцитів 2,2 x1012/ л, лімфопенія, ШОЕ - 32мм / г., частота дихання - 32 за хв. При дослідженні газового складу артеріальної крові та метаболічних процесів на фоні артеріальної гіпоксії відзначений субкомпенсований респіраторний алкалоз. Діагноз? A. Постін'єкційна флегмона плеча. Двостороння нижньодольова пневмонія. B. Постін'єкційна флегмона плеча. Гіпохромна анемія. C. Постін'єкційна некротична флегмона плеча, гострий сепсис,катаболічна фаза. + D. Постін'єкційна флегмона плеча. Легенева недостатність. Е. Постін'єкційна флегмона плеча. Печінково-ниркова недостатність. 29. Хворий М., 39 років, доставлений в хірургічне відділення у надзвичайно тяжкому стані. Млявий, адинамічний, блідий, риси обличчя загострені, ціаноз губ, тахіпное. Дихання ослаблене. Серцеві тони глухі, тахікардія до 120 уд. за хв. Печінка виступає з під краю реберної дуги на 3 см, болюча. На фоні вираженого набряку лівого плеча та лівої половини грудної клітки є 6 ран після розтину флегмони і затіків з помірним гнійним виділенням і млявими грануляціями. Ваш діагноз? A. Легенева недостатність на фоні млявого гнійного процесу. B. Легенево-серцева недостатність. С. Флегмона правого плеча, сепсис, катаболічна фаза + D .Гострий гепатит. Е.Печінкова недостатність. 30.Хвора Р., 37 років, доставлена в клініку у надзвичайно тяжкому стані. З приводу карбункулу ліктьового згину лікувалася амбулаторно. Після розтину карбункула стан хворої розцінювався ближче до задовільного. Але з п'ятого дня температура стала підвищуватися і досягла до 38,6 ° С. Вечорами з'являвся озноб, гнійне відокремлюване стало незначним, дно рани покрилося сіробрудним нальотом, став поширюватися набряк м'яких тканин, посилився венозний малюнок на плечі. При пальпації болючий. З'явилися явища вираженої інтоксикації, енцефалопатії. Лейкоцитоз 16,4 x109 / л, паличкоядерні зсув до 10%. З крові висіяно стафілокок. Яке виникло ускладнення? A. Синдром системної запальної відповіді. B. Сепсис + C. Запалення легенів D. Тромбоз дрібних гілок легеневої артерії Е. Гіпертермічний синдром 31.Хвора Ф., 65 років, поступила в клініку у надзвичайно тяжкому стані. Близько 10 днів після ін'єкції магнезії в сідничну область розвинулася важка некротична флегмона. Стан дуже тяжкий, хвора млява, адинамічна, не адекватна. Шкірні покриви бліді, риси обличчя загострені, ціаноз губ. Акроціаноз, тахіпное. Дихання ослаблене, розсіяно сухі і вологі хрипи. Пульс 120 уд.за хв. Печінка виступає на 4 см, з-під реберної дуги. Рана покрита сіро-брудним нальотом. Ваш діагноз? А. Постін'єкційний абсцес, млявий перебіг. В. Постін'єкційний абсцес ускладнився сепсисом. + С. Постін'єкційний абсцес, гострий гепатит D. Постін'єкційний абсцес, дихальна недостатність Е. Постін'єкційний абсцес, печінкова недостатність. 32.Хвора Т., 49 років, поступила в клініку у важкому стані, захворіла 4 дні тому. Раптово з'явився переймоподібний біль в животі, була блювота. За допомогою не зверталася. На п'ятий день викликала швидку допомогу і була доставлена в клініку. Риси обличчя загострені, язик сухий як щітка, пульс 115 уд.за хв. А / Д -95/60 мм.рт.ст. Живіт роздутий, різко болючий, при доторканні хвора кричить. Симптом Щоткіна-Блюмберга різко позитивний. Лейкоцитоз 22x109 / л, П-16%, виражений анізоцитоз і пойкілоцитоз. На рентгеноскопії, зліва в плевральній порожнині випіт до 5-го ребра. Дихання різко ослаблене. Ваш повний діагноз? A. Гостра кишкова непрохідність B. Гостра кишкова непрохідність ускладнилася перитонітом. С. Гостра кишкова непрохідність. Термінальна фаза перитоніту, сепсис. + D. Гостра кишкова непрохідність. Лівобічний плеврит. Е. Гострий холецистит, перитоніт. 33. Хворий С, 63 роки, стан вкрай важкий. З анамнезу вдалося встановити, що п'ять днів тому з'явилися різкі болі в епігастральній ділянці, на деякий час втратив свідомість. Нудоти та 247 блювоти не було. Хворий млявий, адинамічний. Язик сухий, губи потріскалися. Пульс 122 уд.за хв. А / Д = 85/40 мм.рт.ст. Живіт різко здутий. Симптом Щоткіна - Блюмберга різко позитивний. При оглядовій рентгенскопіі безліч чаш Клойбер, під куполом діафрагми повітря. У плевральній порожнині гідроторакс справа. Лейкоцитоз-19х109/ л. П-13%, ШОЕ - 22 мм/г, в аналізі крові є юні форми. Ваш повний діагноз? A. Кишкова непрохідність, перитоніт B. Перфоративна виразка 12 п.кишки. Термінальна фаза, сепсис. + C. Перфоративна виразка 12 п. кишки, перитоніт D. Гострий панкреатит, перитоніт E. Гострий холецистит, перитоніт, правобічний гідроторакс. 34. Хворий Г., 44 роки. Після перенесеної важкої травми м'яких тканин з роздробленням м'язів сідничної та поперекової області, лікувався в дільничній лікарні. У зв’язку з тим, що стан не покращився, приєдналася інфекція, збільшився набряк м'яких тканин і стала поширюватися гнійно-некротична флегмона, хворий переведений в клініку. При госпіталізації стан важкий, хворий загальмований, погано вступає в контакт. Шкірні покриви бліді іктеричні. Язик обкладений, сухуватий. Температура тіла 38,9 ° С. Пульс 108 уд. за хв. Лейкоцитоз 16х10 9/л зі зсувом формули вліво, еритроцитів -2,4 ×1012/ л. При пальпації живота селезінка збільшена, болюча. У сідничній області ранова поверхня з переходом на поперек покрита брудно-сірим нальотом, грануляції відсутні. З крові висіяно стафілокок. Ваш діагноз? А. Постравматична флегмона сідничної області B. Синдром системної запальної відповіді. С. Посттравматична флегмона, що ускладнилася сепсисом. + D. Посттравматична флегмона ускладнена анемією. E. Постравматична флегмона, підкапсульний розрив селезінки. 35. Хвора Г., 23 роки, поступила в клініку у надзвичайно тяжкому стані. Днів 7 тому в амбулаторних умовах був розкритий лактаційний правобічний мастит. На третю добу після розтину стан хворої різко погіршився, з'явилася висока температура до 39,3 ° С. Молочна залоза стала набряклою, гіперемія перейшла на грудну клітку, рана брудно-сірого кольору з рясними гнійними виділеннями. Пульс 130 уд. за хв. АТ = 95/55 мм.рт.ст Лейкоцитоз 22х10 9/л. П-16%, ШОЕ - 55 мм /г. У легенях безліч вологих хрипів, 36 подихів за хв. З крові висіяний стафілокок. При пальпації визначається збільшена печінка на 4 см. Край її болючий. Ваш діагноз? A. Гнійний лактаційний мастит, двостороння пневмонія. B. Гнійний лактаційний мастит C. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився сепсисом. + D. Гострий гнійний лактаційний мастит, гепатит. E. Гнійний лактаційний мастит, що ускладнився флегмоною грудної клітки. З6.Хвора С., 23 роки, переведена в клініку після консультації хірурга. При госпіталізації в клініку стан важкий. Висока температура, хвора бліда, частий пульс та часте дихання. 5 днів тому був розкритий лактаційний мастит справа. Рана брудно-сірого кольору, виражена інфільтрація тканин навколо залози, в пахвовій западині пальпується щільний інфільтрат, болючий. Шкіра гіперемована, в центрі інфільтрату розм'якшення. Ваш діагноз? A. Гнійний лактаційний мастит. B. Гнійний лактаційний мастит, анемія. C. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився сепсисом. + D. Гнійний лактаційний мастит, пневмонія, що починається. E. Гнійний лактаційний мастит з переходом у хронічну форму. 37. Хворий.Т, 35 років, поступив у клініку в дуже важкому стані, 5 днів тому отримав колоторізану рану в ділянці грудної клітки справа, вище на 1,5 см від соска грудної залози є колоторізана рана розміром 0,5×1 см з гнійним виділенням, дно рани покрито сіро-брудним нальотом без ознак загоєння. У пахвовій западині і підключичній області пальпується щільний інфільтрат, болючий, шкіра гіперемована, піднята з гнійними пустулами. Температура 38,6 ° С, лейкоцитоз 14х109/л, зсув формули вліво. Ваш можливий діагноз? Які дослідження потрібні для уточнення діагнозу? A. Уповільнена колото-різана рана. Взяти аналіз на мікрофлору. B. Колото-різана рана. Сепсис. Метастатичні вогнища. Посів крові на мікрофлору. Рентгеноскопія грудної клітки. + C. Колото-різана рана. УЗД серця, ФГДС. D. Колото-різана рана. Фурункул підключичної області. E. Колото-різана рана, що ускладнилася пахвовим лімфаденітом. 38. Хворий У., 20 років, поступив у клініку, стан важкий, 2 місяці тому лікувався з приводу піодермії нижніх кінцівок. Скарги на головний біль, біль за грудиною, слабкість, підвищення температури під кінець дня. Двічі лікувався за цей час амбулаторно з приводу гострого респіраторного захворювання. За 5-6 днів до госпіталізації відзначив погіршення стану: з'явилася виражена слабкість, остуда, лихоманка стала постійною. На шкірі правої гомілки є вогнище піодермії розміром 1,5×1 см покрите сухою кіркою. Пульс 120 уд. за хв. А / Д = 95/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. На верхівці серця і над аортою вислуховується грубий систолічний шум. З крові висіяно одноразово стафілокок. Ваш діагноз? А. Піодермія нижніх кінцівок та гостре респіраторне захворювання. В. Піодермія нижніх кінцівок, гостре респіраторне захворювання, пневмонія. С. Гострий сепсис, септичний ендокардит з ураженням клапанів аорти, епіодермія нижніх кінцівок. + D. Посттромбофлебітичний синдром, що ускладнився піодермією нижніх кінцівок. E. Хронічна венозна недостатність, що ускладнилася піодермією. 39. Хворий С, 26 років, поступив в клініку у важкому стані. Хворіє близько 19 днів, коли з'явився біль в області правого передпліччя, підвищилася температура. Через чотири дні була розкрита флегмона в поліклініці. Біль та набряк в області передпліччя зменшилися, але на 18 день стан погіршився. З'явився кашель, задишка до 30-32 в хв. На передпліччі є рана розміром 10×5 см покрита брудно-сірим нальотом, грануляції відсутні. Пульс 102 уд. за хв. Температура 39,2 ° С, лейкоцитоз крові 12×109/л зі зсувом формули вліво. Ваш можливий діагноз? Які дослідження потрібно було б провести для уточнення діагнозу?. A. Уповільнена флегмона передпліччя, що ускладнилася дихальною недостатністю. Посів виділень з рани, спірометрія. B. Флегмона передпліччя, гострий сепсис з ураженням легень. Рентгеноскопія грудної клітки, посів крові на стерильність. + C. Флегмона передпліччя. Тяжкий перебіг. D. Флегмона передпліччя, гіперемія. E. Флегмона передпліччя, гіперемія, анемія. 40.Хворий К., 27 років, поступив в клініку у тяжкому стані. Скарги на слабкість, головний біль, високу температуру до 39,2° С з ознобом. Шкірні покриви бліді з жовтяничним забарвленням. 248 Язик сухуватий, обкладений брудним нальотом. Пульс 98 уд.за хв. А/Д = 100/55 мм рт ст. На внутрішній поверхні стегна в середній третині є рана розміром 6×3 см, з інфільтрацією тканин навколо, дно рани сіро-брудного кольору, грануляції мляві. В паховій області пакет збільшених лімфовузлів, шкіра гіперемована. Печінка виступає на 3 см з-підреберної дуги та болюча. Лейкоцитоз 18x109/л зі зсувом формули вліво, білірубін 43 ммоль / л. Ваш діагноз? A. Флегмона стегна, гіпотонія B. Флегмона стегна і гепатит C. Флегмона стегна, паховий лімфаденіт. D. Флегмона стегна, гострий сепсис. + E. Флегмона стегна. Гиперспленизм. 41.Хворий М., 37 років, доставлений каретою швидкої допомоги у тяжкому стані, контакту практично не доступний. Пульс частий, слабкого наповнення і напруги до 126 уд.за хв. А/Д = 85/40 мм.рт.ст. Шкірні покриви бліді, склери іктеричні. На гомілці і стегні множинні колоторізані рани з гнійним виділенням, грануляції відсутні. Лейкоцитоз крові 10×109/л, П-24%, в аналізі сечі виявлена протеїнурія. На оглядовій рентгеноскопії грудної клітки вогнищеві затемнення у верхніх частинах з обох сторін. На другу добу з крові висіяно стафілокок. Ваш діагноз? А. Множинні поранення гомілки і стегна, що ускладнилися нагноєнням ран. Гострий сепсис. + В. Гнійні рани гомілки і стегна, запалення легенів. С. Гнійні рани гомілки і стегна, печінкова недостатність. D. Гнійні рани гомілки і стегна. Печінково-ниркова недостатність. E. Гнійні рани гомілки і стегна, гіпертермія. 42.Хвора Щ., 32 роки, відчула раптовий біль в правій нижній кінцівці. Госпіталізована в неврологічне відділення з діагнозом-неврит правого стегнового нерва. Хвора консультована хірургом, діагностовано гострий тромбоз здухвинних та стегнових вен правої нижньої кінцівки. Призначено відповідне лікування, але набряк тканин наростав і хвора переведена в судинне відділення. Стан вкрай важкий, виражена анемія. Хвора в контакт вступає не охоче. Шкіра блідо-сірого забарвлення, покрита холодним липким потом. Кінцівка різко набрякла, при пальпації болюча, відчувається крепітація. Частота дихання 28 за хв. Пульс -130 уд.за хв. А/Д = 90/60 мм рт.ст. Язик сухуватий, обкладений. Живіт правильної форми, м'який, болючий в нижніх відділах, більше справа. Температура 38,2°С, лейкоцитоз 9×109/л зсув формули вліво. При додатковому опитуванні встановлено, що чотири дні тому хворій проведений кримінальний аборт. Ваш діагноз? A. Гострий тромбофлебіт вен правої нижньої кінцівки. B. Гострий тромбоз великогомілкової артерії. C. Анаеробна газова флегмона правої нижньої кінцівки бактеріальний септичний шок + D. Гострий гематогенний остеомієліт E. Посттромбофлебітичний синдром. 43. Хворий М., 37 років, поступив в клініку у тяжкому стані. На правому стегні є велика рвана рана з брудно-сірим виділеннями, краї різко інфільтровані. Висока температура. З крові висіяно стафілокок. Ваш діагноз? A. Рвана гнійна рана, перебіг важкий. B. Рвана гнійна рана ускладнилася сепсисом. + C. Рвана гнійна рана ускладнилася тромбофлебітом. D. Рвана гнійна рана ускладнилася анаеробною флегмоною. E. Рвана гнійна рана ускладнилася лімфангоїтом. 44. У відділення доставлена новонароджена дитина, після огляду та додаткових методів обстеження виставлений діагноз: сепсис. Назвіть найбільш часту форму сепсису в залежності від вхідних воріт? A. Одонтогенний. B. Тонзілогенний. C. Стафілококовий. D. Пупковий. + E. Гонококовий. 45. Хворий В., 29 років, доставлений в клініку у тяжкому стані з діагнозом сепсис. В амбулаторних умовах був розкритий карбункул шиї, на перев'язки приходив не регулярно. Температура 38,6 ° С, лейкоцитоз крові 13×109/ л. Краї рани інфільтровані, покриті сірим нальотом.Крім основної терапії призначений антистафілококовий бактеріофаг. Назвіть спосіб введення стафілококового бактеріофага? A. Внутрішньоартеріально. B. Внутрішньом'язово. C. Внутрішньовенно. + D. Ректально. E. Місцево в рану. 1. Чоловік 37 років 3 години тому збитий автомашиною. Доставлений у важкому стані. Шкірні покриви бліді. Пульс - 100 уд. за хв. АТ - 95/65 мм рт. ст.; Живіт помірно піддутий, симетричний. Аускультативно - перистальтика ослаблена. Симптоми подразнення очеревини не спостерігаються. Перкуторно - тупість в пологих місцях. Печінкова тупість збережена. Селезінка не пальпується, перкуторно - розташована між 9-11 ребром. Еритроцитів у крові - 1,9 х10 12 / л. Гемоглобін - 80%. Передбачуваний діагноз? А. Забій печінки. В. Забій селезінки. С. Забій підшлункової залози. D. Струс органів черевної порожнини. Е. Кровотеча в черевну порожнину. 2. У хворого 56 років після травми живота на 7 добу з'явився біль в нижній частині живота, дещо прискорене сечовипускання, підвищилася температура до 38,70С. Живіт звичайної форми, м'який, злегка болючий над лоном. Симптомів подразнення очеревини не відзначається. При пальцевому дослідженні прямої кишки - нависання, болючість. У крові лейкоцитів 15х10 9 / л, паличкоядерних – 12%. Передбачуваний діагноз? А. Кишкова непрохідність. В. Підкапсульний розрив селезінки. С. Розрив тонкої кишки. D. Тазовий абсцес. Е. Розрив печінки. 3. Чоловік, 65 років, впав з велосипеда. Кермо останнього вдарило підложечну ділянку. Через дві години доставлений до хірургічного стаціонару з болями у животі. При огляді: язик вологий, чистий. Живіт м'який, болючий у правому підребер'ї. Печінка збільшена в розмірах, помірно 249 болюча. Перкуторно тупість в пологих місцях черевної порожнини не виявлено. Лейкоцитів – 9*10 9 / л; паличкоядерних – 10%; еритроцитів - 1,8* 10 12 / л; гемоглобін - 67 г / л, симптомів подразнення очеревини не виявлено. Передбачуваний діагноз? А. Забій печінки В. Забій області правого підребер'я С. Підкапсульний розрив печінки D. Розрив полого органу Е. Розрив жовчного міхура 4. Після травми живота протягом 6 годин непокоять болі в животі. При огляді - язик сухий, чистий. Живіт збільшений у розмірах. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Перистальтика кишечника різко ослаблена. Для встановлення діагнозу хворому рекомендовано: А. Загальний аналіз сечі В. Кількість цукру в крові С. Кількість білірубіну в крові (прямий і загальний) D. Лапароскопія Е. Реографія. 5. Хворий 70 років поступив у клініку через 2 години після травми живота. Лікар запідозрив внутрішньочеревну кровотечу. Яким методом діагностики необхідно підтвердити діагноз? А. Лапароцентез із застосуванням нишпорячого дренажу В. Колоноскопія С. Реографія D. Іригоскопія Е. Оглядову рентгеноскопію органів черевної порожнини 6. Хвора, 90 років, збита автомобілем. Відразу доставлена до хірургічного стаціонару. Загальний стан дуже важкий. Язик сухуватий, чистий. Живіт у всіх відділах болючий, особливо при спробі сісти (поміняти положення з лежачого в положення сісти). Симптомів подразнення очеревини не відзначається. Перкуторно - тупість в пологих місцях черевної порожнини не визначається. Лейкоцитів в крові - 10 * 10 9 / л; паличкоядерних – 4%. при лапароскопії патології не виявлено. Діагноз? А. Забій передньої черевної стінки В. Забій органів черевної порожнини С. Розрив кишечника D. Внутрішньочеревна кровотеча Е. Розрив м'язів передньої черевної стінки 7. Чоловік 67 років отримав травму живота (ножове поранення). Доставлений через годину після травми. При огляді - петлі тонкого кишечника стирчать з рани назовні. Тактика лікаря? А. Вправити петлі тонкого кишечника в черевну порожнину. Зашити рану. Призначити знеболюючі та антибіотики. В. Випали петлі кишки резецировати, накласти анастомоз. Рану передньої черевної стінки зашити. С. Покласти хворого у ванну з теплою водою, відмити петлі кишечника, потім вправити в черевну порожнину і рану зашити. D. Поставити в черевну порожнину 4 дренажа, вправити петлі кишечника, рану зашити. Е. Після виведення з шоку провести санацію рани і випавших петель кишечника. Зробити лапаротомію, провести ревізію і санацію черевної порожнини. На рану накласти рідкі шви. 8. У хворого різана рана передньої черевної стінки (непроникна). Яка схема лікування? А. Хірургічна обробка рани, накласти глухий шов на рану. Призначити антибіотики. В. Рану промити антисептичними розчинами, залишити відкритою. Призначити антибіотики. С. Рану дренувати гумовою смужкою, накласти шви. Призначити антибіотики і сульфаніламідні препарати. D. Висікти краї рани і зашити окремими швами. Е. Провести хірургічну обробку рани. Накласти рідкі шви. Між швами поставити гумові випускники. Призначити антибіотики, ввести правцевий анатоксин (якщо хворий щеплений від правця). 9. Хворий 39 років отримав травму живота. При дослідженні - перкуторно печінкова тупість не визначається. Рентгенологічно - повітря під куполом діафрагми. Можливий діагноз? А. Забій органів черевної порожнини. В. Розрив печінки. С. Розрив селезінки. D. Розрив підшлункової залози. Е. Розрив порожніх органів. 10. Хворий отримав травму живота за 2 дні до огляду. Турбують біль, блювання жовчю. При огляді - живіт м'який, болючий у надчеревній області. Пропальпирувати пульсацію черевної аорти через болі не вдається. Пульс - 90 ударів на хвилину. АТ - 90/60 мм. рт. ст., в крові лейкоцитів - 8 * 10 12 / л, гемоглобін – 100г/л; цукор крові - 5.4 ммоль / л; α-амилаза крові - 68 г / л. Перкуторно печінкова тупість збережена, тупості в пологих місцях черевної порожнини не виявлено. Можливий діагноз? А. Гострий холецистит. В. Травматичний гепатит. С. Травматичний панкреатит D. Заочеревинна гематома. Е. Розрив сальника і брижі. 11. В результаті травми у хворого, 55 років, виявлено поперечний розрив хвоста підшлункової залози. Тактика лікаря? А. Короткочасна передопераційна підготовка. Операція В. Консервативна терапія. С. Дренування черевної порожнини. Введення інгібіторів D. Антибіотикотерапія. Е. Кріодеструкція підшлункової залози. 12.У хворого після травми живота розвинувся гострий панкреатит. Яка тактика лікаря? А. Термінова операція - видалення підшлункової залози. В. Термінова операція. Обколювання підшлункової залози новокаїном. С. Термінова лапароскопія. Дренування черевної порожнини. D. Термінова операція. Поздовжнє розсічення підшлункової залози. Е. Консервативне лікування: спокій, холод на епігастральну ділянку, голод, введення інгібіторів, спазмолітичних і знеболювальних препаратів. 13.У хворого з приводу травми живота виявлено пошкодження передньої і задньої стінки шлунка. Подальша тактика лікаря? А. Резекція шлунка. В. Екстирпація шлунка. 250 С. Ушивання ран шлунка. Дренування черевної порожнини. D. Ушивання ран шлунка. Накладення гастростоми. Е. Накладення єюностома. 14. Після травми живота стався відрив червоподібного відростка. Яка тактика лікаря? А. Вшити куксу відростка. Санувати черевну порожнину. Поставити дренажі в порожнину малого тазу. В. Накласти цекостому. С. Накласти еюностому D. Накласти обхідний анастомоз. Е. Санація та дренування черевної порожнини. 15.Доставлений хворий з травмою живота та відкритою травмою грудної клітини з пошкодженням легені. Тактика лікаря? А. Термінова лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини, потім торакотомія. В. Термінова торакотомія, ушивання легені. Лапаротомія, ревізія. С. Одночасно двома бригадами лапаротомія і торакотомія. D. Дренування плевральної порожнини, лапаротомія а потім торакотомія. Е. Виведення хворого із шоку. Торакотомія. Ушивання або резекція легені. Дренування плевральної порожнини. Лапаротомія. Ревізія, дренування черевної порожнини. 16. Хворий, 59 років, оперований з приводу травми живота з підозрою на кровотечу. Під час операції джерело кровотечі не знайдено. Тактика лікаря? А. Промити черевну порожнину фурациліном і зашити наглухо. В. Ввести антибіотики і зашити черевну порожнину наглухо. С. Залишити черевну порожнину на 2 години відкритою, закривши рану стерильною серветкою. D. Ввести в черевну порожнину новокаїн і вшити рану наглухо. Е. Ревізія черевної порожнини, дренування порожнини малого таза. Передню черевну стінку вшити. 17. Після операції видалення розірваної селезінки на наступну добу по дренажу стала надходити жовч. Тактика лікаря? А. Термінова операція. В. Лапароскопія і ревізія. С. Накласти біліодігестивний анастомоз. D. Холецистектомія. Е. Холецистотомія. 18. У хворого шок 2 ступеню, симптоми подразнення очеревини на фоні розриву сигми. Тактика лікаря? А. Термінова операція - ушивання сигми. В. Термінова операція, розтягнути анус по Суботіну. С. Термінова операція. Ушивання сигми. Накладення обхідного анастомозу. D. Виведення хворого із шоку. Лапаротомія. Санація черевної порожнини. Виведення одноствольного ануса. Е. Підготовка хворого до операції протягом 10-12 годин для планової операції. 1. 9Хворий, 44 років, отримав травму живота над лоном. Через 6 годин доставлений до хірургічного відділення. При огляді загальний стан середньої тяжкості. Язик сухий, чистий. Пульс - 100 ударів у хвилину; АТ - 125/65 мм. рт. ст.; в крові лейкоцитів - 9,7 * 10 9 / л; паличкоядерних – 8%; еритроцитів крові - 3,8 * 10 12 / л; в сечі - свіжі еритроцити на 0,5 поля зору. При катетеризації - сечі не отримано. Живіт не змінений, болючий, особливо в нижніх відділах. При введенні контрасту в сечовий міхур, останній потрапив в черевну порожнину. Діагноз? Тактика лікаря? А. Розрив кишечника, перитоніт. В. Розрив сечового міхура, поставити катетер в сечовий міхур. С. Внутрішньочеревний розрив сечового міхура. Ушивання місця розриву. D. Внутрішньочеревний розрив сечового міхура. Лапаротомія. Санація черевної порожнини. Ушивання рани сечового міхура і очеревини. Накладення епіцистостоми. Е. Розрив сечового міхура. Поставити катетер через уретру в сечовий міхур. 20. Під час операції з приводу розриву печінки і великої кровотечі у черевну порожнину лікар наклав часті, герметичні шви на печінку, дренував подпеченочний простір. Через тиждень у хворого виявлено абсцес печінки. Яка причина утворення абсцесу печінки? А. Під час операції недостатньо санірувана рана печінки. В. Не накладена холецістостомія. С. Не накладена холедохостомія. D. Герметично ушита рана печінки без її дренування. Е. Не резецирована пошкоджена печінка. 21. Чоловік отримав травму правого підребер'я. Турбують болі в області травми. При огляді блідість шкірних покривів. Поколочування по правій реберній дузі болісно. Жовчний міхур не пальпується. Симптоми подразнення очеревини сумнівні. Перкуторно - печінкова тупість не визначається. При ФГДС патології шлунка і дванадцятипалої кишки не виявлено. Рентгенологічно під куполом діафрагми «серпок» повітря. Діагноз? А. Розрив жовчного міхура. В. Розрив дванадцятипалої кишки. С. Розрив печінки. D. Забій правої нирки. Е. Розрив правої нирки. 22. У хворого внаслідок травми клубова кишка відірвана від брижі на відстані 45 см., спостерігається рясна внутрішньочеревна кровотеча. Тактика лікаря? А. Термінова операція. Зшивання брижі з кишкою. Гемостаз. В. Резекція ділянки кишки, позбавленого брижжі. Гемостаз. Дренування черевної порожнини. С. Виведення приводної кишкової петлі назовні за типом одноствольної єюностоми. D. Зшивання брижі і дренування кишечника назогастральним зондом. Е. Накладення підвісної єюностоми. 23. Під час операції з приводу розриву підшлункової залози з метою зупинки кровотечі при прошиванні судин лікар перев'язав верхню брижову артерію. Через добу у хворого розвинувся перитоніт на грунті некрозу кишечника. Які відділи кишечника кровозабезпечує верхня брижова артерія? А. Поперечно-ободову кишку. В. Дванадцятипалу кишку. С. Сліпу і висхідну ободову кишку. D. Весь тонкий кишечник, праву половину товстої кишки і половину поперечно-ободової кишки. Е. Висхідну. 251 24. Хворий отримав травму живота і 12 п. к. При надходженні в клініку встановлено наявність профузної кровотечі у черевну порожнину. З метою зупинки кровотечі проводилося ушивання кровоточивих судин. На п'яту добу після операції у хворого стався некроз лівої половини товстого кишечника. Яку кровоносну судину прошив хірург? А. Верхню брижову артерію. В. Дуоденальную артерію. С. Нижню порожнисту вену. D. Печінкову артерію і вену. Е. Ліву шлункову артерію. 25. Під час травми живота стався внутрішньочеревний розрив дванадцятипалої кишки. Тактика лікаря? А. Провести резекцію розірвану 12 п.к. В. Виконати панкреатодуоденальну резекцію. С. Зашити рану 12 п.к., дренувати холедох і місце розриву 12 п.к. D. Накласти дуоденостому. Е. Зашити розрив 12 п.к. Накласти гастростому. 26. Чоловік, 35 років, на третю добу після травми скаржиться на загальну слабкість, нездужання, періодичну блювоту. При огляді - шкірні покриви бліді, пульс - 114 уд. за хв., малого наповнення, АТ - 90/60 мм. рт. ст. живіт роздутий, напружений, позитивний симптом ЩоткінаБлюмберга по всьому животі. В області спини справа велика гематома. При обстеженні доведено внутрішньочеревний розрив правої нирки. Перкуторно - тупість в пологих місцях черевної порожнини. Діагноз? Тактика лікаря? А. Внутрішньочеревний розрив правої нирки. Операція - видалення нирки. В. Розрив правої нирки. Операція - піелостомія. Санація черевної порожнини, її дренування, ушивання очеревини. С. Ушивання розриву нирки. D. Підведення дренажу в перанефральний простір. Ушивання рани. Е. Ушивання розриву нирки. Катетеризація правого сечоводу. 27. Хворий, 77 років, доставлений в клініку за 2 години після травми живота. При огляді обличчя блідне. Живіт помірно роздутий, у всіх відділах болючий. Перкуторно - печінкова тупість не визначається. Селезінка перкуторно між 9 - 11 ребрами. Тупість в пологих місцях черевної порожнини не визначається. Можливий діагноз? А. Розрив печінки. В. Розрив селезінки. С. Розрив сальника. D. Розрив підшлункової залози. Е. Розрив полого органу. 28. У хворого після травми живота при дослідженні крові було встановлено: лейкоцитів - 10 * 10 9 / л, еритроцитів - 2 10 12 / л, гемоглобін - 68%, α-амілаза - 12 г / л. Перкуторно в пологих * місцях черевної порожнини тупість. Можливий діагноз? А. Перитоніт. В. Розрив полого органу. С. Внутрішньочеревна кровотеча. D. Кишкова непрохідність на грунті спайок. Е. Розрив жовчного міхура. 29. Після травми у черевній порожнині було виявлено наявність рідини, при дослідженні якої виявилося, що вона жовтого кольору, містить багато білірубіну. Можливий діагноз? А. Розрив жовчних шляхів. В. Розрив брижі. С. Розрив порожніх органів. D. Внутрішньочеревний розрив сечового міхура. Е. Розрив селезінки. 30. Після травми живота на другу добу лікар виявив значне збільшення селезінки. У крові: лейкоцитів - 15 * 10 9 / л, паличкоядерних – 8%, еритроцитів - 1,9 * 10 12 / л, гемоглобін - 78%, амілаза - 9г / л. Живіт м'який, у всіх відділах безболісний. Можливий діагноз? А. Розрив печінки. В. Розрив шлунка та кишечника. С. Підкапсульний розрив селезінки. D. Розрив підшлункової залози. Е. Забій правої нирки. 31.Хворий 55 років отримав травму живота. Якими додатковими методами можна довести наявність крові у черевній порожнині? А. Фіброгастродуоденоскопія. В. Внутрішньовенна холангіографія. С. Колоноскопія. D. Лапароцентез із застосуванням нишпорячого дренажу. Е. Холецистографія. 32. Хвора, 77 років, впала на металевий стрижень, який поранив передню черевну стінку, кінець стержня знаходиться в животі. Доставлена в клініку у надзвичайно важкому стані. Тактика лікаря? А. Зробити аналіз крові, аналіз сечі, к клітини та черевної порожнини - після чого операція. В. Аналіз крові на електроліти, аналіз сечі, розгорнутий аналіз крові, лапароскопію, потім операцію. С. Зробити загальний аналіз сечі і крові, ЕКГ, потім операція. D. Аналіз крові на групову належність і резус-фактор, провести передопераційну підготовку, потім - операція. Е. Лапароскопія і операція. 33. Хвора 90 років, 2 дні тому впала з висоти, отримала травму живота. Загальний стан середньої тяжкості, перкуторно - тупість в черевній порожнині. З діагнозом внутрішньочеревна кровотеча почата операція. Під час операції - серозний випіт черевної порожнини. Тактика лікаря? А. Провести ревізію черевної порожнини, видалити випіт, дренувати черевну порожнину. В. Резекція великого сальника. С. Видалити селезінку. D. Накласти спленоренальний анастомоз. Е. Рідину не видаляти, а в черевну порожнину ввести антибіотики. 34. Під час операції з приводу травми живота лікар виявив невелику кровотечу з верхнього полюса селезінки. Тактика лікаря? А. Огорнути селезінку сальником. В. Рану селезінки прикрити парієтальною очеревиною. 252 С. Видалити селезінку. D. Спробувати вшити рану, при невдачі - спленектомія. Е. Накласти спленоренальний анастомоз. 35. При травмі черевної порожнини стався відрив селезінки від ніжки. Під час операції діагноз підтверджено. Навколо селезінки згустки і рідка кров. Тактика лікаря? А. Зшити судини селезінкової ніжки. В. Накласти спленоренальний анастомоз. С. Зшити відірвану артерію, а вену анастомозувати з нирковою веною. D. Видалити селезінку. Е. Зшити судини та укутати селезінку великим сальником. 36. Яку тактику повинен обрати лікар після дослідження хворого з травмою живота, у якого додатковими дослідженнями пошкоджень не виявлено? А. Надіслати додому. В. Госпіталізувати в терапевтичне відділення. С. Госпіталізувати в хірургічне відділення для спостереження. D. Ввести знеболюючі і через 2 години спостереження відправити додому. Е. Зробити операцію і оглянути органи черевної порожнини. 37. У хворого на передній черевній стінці нижче пупка по білій лінії живота рана (1х1см). Доставлений в стаціонар через 2 години після травми. Тактика лікаря? А. Термінова операція, ревізія. В. Лапароскопія. С. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини. D. Хірургічна обробка рани і відправити додому. Е. Асептична пов'язка на рану, ввести антибіотики і відправити додому. 38. Після автомобільної аварії хворий зі саднами на спині і стегнах доставлений в стаціонар. При огляді патології не виявлено. Тактика лікаря? А. Садна обробити йодом, ввести протиправцеву сироватку, госпіталізувати для спостереження. В. Термінова операція. С. Виведення з шоку, операція. D. Термінова лапароскопія. Е. Обробити рани йодом і відправити додому. 39. Хвора з цирозом печінки впала і за 2 години була доставлена в хірургічне відділення. Шкірні покриви жовтяничні. Язик вологий. Живіт м'який, болючий. Перкуторно - тупість в пологих місцях. При лапароскопії - кров в черевній порожнині. Тактика лікаря? А. Госпіталізація в хірургічний стаціонар для спостереження. В. Короткочасна передопераційна підготовка, операція, зупинка кровотечі. С. Операція - пересадка печінки. D. Накладення кава-кавального анастомозу. Е. Накладення сплено-ренального анастомозу. 40. При пункції черевної порожнини троакаром лікар отримав тонкокишковій вміст. Тактика лікаря? А. Прибрати троакар і спостерігати протягом 6-ти годин. В. Прибрати троакар і ввести в черевну порожнину антибіотики. С. Через троакар ввести в черевну порожнину дренажну трубку. D. Забрати троакар. Термінова операція - ревізія, ушивання місця пошкодження. Е. Через троакар ввести в черевну порожнину фібрин і антибіотики. 41. На ґрунті травми у хворого на 3 добу з'явилися ознаки перитоніту. Яка тактика лікаря? А. Ввести антибіотики в черевну порожнину шляхом пункції і кожні 4 години внутрішньом'язово. В. Покласти на живіт міхур з льодом + антибіотики внутрішньом'язово. С. Пузир з льодом на живіт і спостереження. D. Лапароскопія для уточнення джерела перитоніту. Е. ФГДС. 42. У хворого після травми живота на 2-у добу з'явилися болі в животі. Який вид дослідження необхідно призначити для уточнення діагнозу? А. Оглядову рентгеноскопію органів черевної порожнини. В. ФГДС. С. Фіброколоноскопію. D. Лапароскопію. Е. Реографію. 43. У хворого, 99 років, після травми виявлений поздовжній розрив прямої і сигмовидної кишки. Внутрішньочеревна кровотеча. Тактика лікаря? А. З оглядом на вік хворого зробити операцію - дренування черевної порожнини. В. Зробити операцію - підвісну ентеростомію, зашити рани кишки. С. Резекція сигми і прямої кишки, а спадну вивести у вигляді одноствольного ануса. D. Зашити розірвані петлі кишок, дренувати черевну порожнину. Е. Вивести розірвані петлі кишок за типом двостволки. 44. Чоловік, 35 років, впав з другого поверху. Доставлений через годину в клініку зі скаргами на біль в лівому підребер'ї. Блідий. Пульс 100 уд. за хв.; АТ - 90/70 мм рт. ст.; Еритроцитів крові 2х10 / л; Гемоглобін - 90%; Лейкоцитів крові - 13х10 9 / л; Живіт м'який, помірно болючий зліва. Перкуторно селезінка на1 / 3 збільшена. Розміри печінки по Курлову не змінені. Перкуторно тупість в пологих місцях черевної порожнини не визначається. Можливий діагноз? А. Забій черевної порожнини. В. Забій печінки, внутрішньочеревний розрив селезінки. Внутрішньочеревна кровотеча. С. Розрив тонкого кишечника. D. Розрив лівої нирки. Е. Підкапсульний розрив селезінки. 45. У хворого після травми виявлено підкапсульний розрив селезінки. Селезінка збільшена на 1 см. Тактика лікаря? А. Ввести знеболююче і відправити додому. В. Терміново оперувати. С. Поставити дренаж в черевну порожнину для контролю. D. Госпіталізувати в хірургічне відділення для спостереження. Спокій 2 тижні. У разі розриву термінова операція. Е. Госпіталізувати і щодня вводити в/венно хлористий кальцій МОДУЛЬ 1 81. У разі, коли причиною перитоніту є перфорація гастродуоденальної виразки, тимчасові критерії для реактивної стадії скорочуються до: 253 А. До 2 годин. В. З 2 до 4 годин. С. *До 6 годин. D. З 6 до 12 годин. Е. З 12 до 24 годин. 82. Хвора А. надійшла в стаціонар зі скаргами на сильні болі у верхній половині живота, що ірадіюють у спину, багаторазову блювоту з домішками жовчі. Початок захворювання пов'язує з порушенням дієти. Стан хворої тяжкий. Пульс - 98 уд/ хв. Язик сухий, живіт роздутий, пальпаторно визначається виражена болючість в епігастрії та лівому підребер'ї. Позитивний симптом Мейо-Робсона. Перистальтика кишечника ослаблена. Температура 37,5˚С. Черговий хірург передбачає гострий панкреатит. Якими лабораторними дослідженнями можна підтвердити діагноз? А. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, цукор крові, печінкові проби. В. Загальний білірубін, коагулограма, АлАТ, АсАТ. С. Розгорнутий загальний аналіз крові, коагулограма, С-реактивний білок; D. * Загальний аналіз крові, амілаза крові, діастаза сечі. Е. Загальний аналіз крові, аналіз сечі за Зимницьким, по Нечипоренко. 83. У хворої 43 років після перенесеної холецистектомії упродовж 6 місяців відновились приступи печінкової коліки, які супроводжуються пожовтінням шкірних покровів. При УЗД виявлено залишений конкремент 0,8х0,7см в дистальній частині холедоха. Який з указаних методів лікування буде найбільш оптимальним для хворої. А. *Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія з папілосфінктеротомією та літоекстракцією. В. Консервативна терапія спазмолітиками та жовчогінними препаратами. С. Ультразвукова дистанційна літотрипсія. D. Відкрита холедохолітотомія та літоекстракція. Е. Холедоходуоденоанастомоз. 84. Хвора М. 56 років, тривалий час перебуває на обліку з приводу жовчокам’яної хвороби. Протягом останніх 2 тижнів турбують постійні ниючі болі в правому підребер'ї, озноби. Проведена консервативна терапія в амбулаторних умовах не ефективна. За 2 дні до надходження з'явилися періодичні переймоподібні болі в животі, нудота. При огляді в приймальному відділенні: стан середньої важкості, відзначається інтенсивний переймоподібний біль в животі, блювота. Живіт роздутий, асиметричний, визначається "шум плескоту" у мезогастріі. При оглядовій Rö-графії черевної порожнини виявлені тонкокишкові чаші Клойбера і аерохолія (газ в жовчних протоках). Попередній діагноз? F. Динамічна кишкова непрохідність G. Тонко-товстокишкова інвагінація H. *Біліарно-кишкова фістула, кишкова непрохідність I. Заворот тонкої кишки J. Перфорація жовчного міхура, перитоніт 85. Хвора К., 46 років, поступила в хірургічне відділення зі скаргами на розлитий біль в животі, нудоту, сухість у роті, підвищення температури тіла до 38 0. Захворіла 12 годин тому, коли з'явилися тупі болі над лоном, озноби. Болі стали швидко прогресувати. Об'єктивно: загальний стан тяжкий, язик сухий, обкладений, шкірні покриви блідо-сірі. Пульс -108 уд / хв., АТ - 110/70 мм. рт. ст. Живіт рівномірно здутий, при пальпації напружений та болючий в усіх відділах, перистальтика ослаблена. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний у всіх відділах. Попередній діагноз? F. Гострий панкреонекроз G. Кишкова непрохідність H. Гострий холецистит I. *Гострий розлитий перитоніт J. Перфоративная виразка шлунка, перитоніт 86. Хвора М., 16 років, надійшла в клініку у тяжкому стані. Вісім днів тому видавила фурункул на обличчі. При огляді загальмована, адинамічна, шкірні покриви та видимі слизові бліді, іктеричні. Язик сухий, обкладений. Температура ввечері 39,6°С, вранці 38,2°С. Тахікардія до 120 уд. за хв. АТ 120/70 мм. рт. ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 4 см. На лобі та лівій щоці інфільтрати після видавлювання фурункулу. Лейкоцитоз 14 109/л, П -25%, білірубін - 68,42 ммоль/л, АЛТ - 33,1 од., ACT - 24,3 од. В крові висіяно патогенний стафілокок. Ваш діагноз? Причина такого стану? A. Інфекційний гепатит, видавлювання фурункулу. B. Цироз печінки внаслідок фурункульозу. C. *Сепсис внаслідок видавлювання фурункулу на обличчі D. Важкий перебіг фурункульозу на обличчі після видавлювання. Е. Септичний стан внаслідок видавлювання фурункулу, важкий перебіг. 87. Хворого С., 38 років, доставлено в клініку з діагнозом апендикулярний інфільтрат в стадії абсцедування. Загальний стан хворого середнього ступеня тяжкості. Турбує біль в животі, температура 39,2 °С з ознобами, пульс 106 уд. за хв. Лейкоцити -16 109/л, П12%, визначається симптом Щеткіна-Блюмберга в правій здухвинній ділянці, де є розм'якшення. Тактика хірурга? A. *Оперативне лікування, розтин та дренування абсцедуючого апендикулярного інфільтрату B. Консервативне лікування до повного розсмоктування інфільтрату. C. Консервативне лікування, спостереження в динаміці. D. Оперативне лікування, видалення червоподібного відростка та дренування черевної порожнини. Е. Оперативне лікування, видалення абсцесу. 88. Чоловік 37 років три години тому збитий автомашиною. Доставлений в важкому стані. Шкірні покриви бліді. Пульс - 100 уд. за хв. АТ - 95/65 мм рт. ст.; Живіт помірно піддутий, симетричний. Аускультативно - перистальтика ослаблена. Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Перкуторно - тупість в пологих місцях. Печінкова тупість збережена. Селезінка не пальпується, перкуторно - розташована між 9-11 ребром. Еритроцитів у крові - 1,9 х10 12 / л, гемоглобін – 80г/л. Передбачуваний діагноз? А. Забій печінки. В. Забій селезінки С. Забій підшлункової залози. D. Струс органів черевної порожнини. Е. *Кровотеча в черевну порожнину. 89. Визначити, чим зумовлена зміна загального стану хворого при перфорації виразки в першій фазі: 254 А. *Подразненням очеревини шлунковим вмістом, що вилився в черевну порожнину та викликає різкий біль (можливий шок), рефлекторні порушення гемодинаміки. В. Перитонітом. С.Вираженими порушеннями реології крові, що приводять до прогресуючого порушення серцево-судинної та дихальної систем. D. Динамічною кишковою непрохідністю. Е. Поліорганною недостатністю. 90. Хворий надійшов в стаціонар на другу добу після початку захворювання зі скаргами на сильні болі в мезогастральній області, які супроводжуються здуттям живота, задишкою, тахікардією, постійною блювотою, порушенням відходження газів. Захворювання пов'язує з прийомом жирної їжі та алкоголю. Загальний стан тяжкий, пацієнт загальмований. Частота пульсу 120 уд/ хв., частота дихання - 27/хв., АТ - 170/100 мм рт.ст. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини визначається пневматоз шлунка та кишечника. Лейкоцитів у крові - 17,8 х109/л, цукор крові - 12 ммоль/л. Діастаза сечі -1024 од., амілаза крові – 84 мкмоль/л Який найбільш ймовірний діагноз? А. * Гострий панкреатит. В. Перфоративна виразка шлунка. С. Гострий холецистит. D. Гостра кишкова непрохідність. Е. Тромбоз мезентеріальних судин. 91. Хворий, 62 років, скаржиться на наявність жовтяниці, свербіння шкіри, освітлений кал, темний колір сечі. Об’єктивно: склери та шкіра жовтуватого кольору, на шкірі сліди розчухів. Пальпується збільшений, безболісний жовчний міхур. Аналіз крові: загальний білірубін 85ммоль/л. Який метод дослідження найдоцільніше використати для уточнення діагнозу. А.*Ретроградну холангіопанкреатографію. В.Дуоденальне зондування. С.Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини. D.Пероральну холецистографію. Е.Внутрішньовенну холецистохолангіографію. 92. Хворий Р., 40 років, зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, блювоту, затримку відходження стула та газів протягом 6 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт помірно роздутий, дещо більше в лівій половині. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії. При огляді в приймальному відділенні хірург виявив позитивні симптоми: Валя, Склярова, Спасокукоцького. Який діагноз можна припустити? A. Гострий панкреатит B. Спастичний коліт C. Перфоративная виразка D. Гострий холецистит E. *Спайкова кишкова непрохідність 93. Хворого Ц., 67 років, протягом тижня турбує печія та ниючі болі в епігастрії. Тривалий час приймає нестероїдні протизапальні препарати з приводу деформуючого артрозу. Вночі прокинувся від сильного болю в епігастрії, анальгетики біль не купірували. Лікар швидкої медичної допомоги при огляді виявив значний дефанс черевних м'язів, при перкусії - відсутність печінкової тупості. Попередній діагноз? F. Гострий панкреонекроз G. Гострий апендицит H. I. J. *Перфорація медикаментозної виразки шлунка, перитоніт Кишкова непрохідність Гострий холецистит 94. Хворий К., 57 років, хворіє 12 днів, коли після повторної новокаїнової блокади з гідрокортизоном в області правого плечового зчленування з приводу періартриту, розвинулась флегмона. Незважаючи на широкий розтин флегмони та іммобілізацію, місцевий гнійний процес прогресував. Повторні розкриття затіків інтоксикацію не зменшили. При надходженні в клініку стан вкрай тяжкий. Хворий млявий, адинамічний, неадекватний. Шкірні покриви бліді, акроцианоз, тахіпноє до 34 на хв . Дихання послаблене, розсіяні сухі та вологі хрипи. Ваш попередній діагноз? Що потрібно зробити для уточнення діагнозу? A. * Сепсис, посів крові, ретгеноскопія легенів. B. Злоякісний перебіг флегмони. Загальний аналіз крові та сечі. Консультація пульмонолога. С. Злоякісний перебіг флегмони передпліччя. Аналіз крові. Кількість еритроцитів та гемоглобіну. Цукор крові. D. Злоякісний перебіг флегмони, ускладнений пневмонією. Рентгеноскопія грудної клітки. E. Злоякісний перебіг флегмони ускладнився інтоксикаційним синдромом. Загальний аналіз крові, сечі, печінкові проби. 95. Хворому І., 30 років, виконана апендектомія з приводу гострого гангренозного апендициту. Післяопераційний період протікав тяжко. На 5-ту добу після операції з'явилося важке дихання, температура тіла стала підвищуватися з 37,6 °С до 39 °С, з ознобами. На оглядовій Rö-скопії черевної порожнини та грудної клітки встановлено: високе стояння діафрагми справа, обмежене скупчення рідини, кишечник паретичний. Яке ускладнення виникло? Тактика хірурга в цьому випадку? A. Правостороння ніжньодолева пневмонія. Консервативне лікування. B. Пілєфлебіт. Консервативне лікування. C. Рання спайкова кишкова непрохідність. Консервативне лікування. D. Підпечінковий інфільтрат. Консервативне лікування. Е. * Піддіафрагмальний абсцес, оперативне лікування. 96. У хворого, 56 років, після травми живота на 7 добу з'явилися болі в нижній частині живота, прискорене сечовипускання, підвищилася температура до 38,7. Живіт звичайної форми, м'який, трохи болючий над лоном. Симптомів подразнення очеревини не визначається. При пальцевому дослідженні прямої кишки - нависання, болючість. У крові лейкоцитів 15х109/л, паличкоядерних – 12%. Передбачуваний діагноз? А. Кишкова непрохідність. В. Підкапсульний розрив селезінки. С. Розрив тонкої кишки. D. *Тазовий абсцес. Е. Розрив печінки. 97. Визначити Rö-логічну ознаку, що підтверджує перфорацію виразки: А. Відсутність рівня рідини в шлунку. В. Наявність арок та чаш Клойбера в кишечнику, більше в тонкому. С. *Вільний газ у черевній порожнині (під діафрагмою). D. Наявність реактивного випоту в синусах плевральної порожнини. Е. Різка пневматизація кишечнику. 255 98. Хворий, 56 років, звернувся до хірурга зі скаргами на болі у верхніх відділах живота, що ірадиюють у спину, періодичну нудоту, нестійкі випорожнення, непереносимість жирної їжі. У калі домішки слизу, неперетравлених залишків їжі. Півроку тому лікувався з приводу гострого панкреатиту. При огляді виявляється сухість шкірних покривів, помірна болючість у верхніх відділах живота. Який попередній діагноз? А. * Хронічний панкреатит. В. Виразкова хвороба шлунка. С. Хронічний холецистит. D. Загострення гострого панкреатиту. Е.Гострий холецистит. 99. Вкажіть, найбільш інформативний клінічний симптом гострого холециститу. А. *Симптом Ортнера. В. Симптом Мерфі. С. Симптом Чугуєва. D. Симптом Промтова. Е. Симптом жовтяниці. 100. Хворий П., 42 років, поступив зі скаргами на переймоподібні болі в животі, нудоту, блювоту, відсутність випорожнень та газів. Захворів гостро за 6 годин до надходження в стаціонар після прийому жирної та гострої їжі. В анамнезі операція з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки. Об'єктивно: язик сухуватий, пульс - 88уд / хв, живіт помірно роздутий, більше зліва, визначається "шум плескоту" в мезогастріі. При оглядовій Rö-графії черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Діагноз? B. Гострий панкреатит F. Пенетрація виразки дванадцятипалої кишки G. Тонко-товстокишкова інвагінація H. *Гостра спайкова кишкова непрохідність I. Динамічна кишкова непрохідність 101. Дівчина Р., 17 років, захворіла гостро 4 години тому, коли з'явилися нелокалізовані болі в животі, головний біль, багаторазова блювота, частий рідкий стул. Температура тіла 39 0 С. Живіт напружений та різко болючий при пальпації у всіх відділах, особливо над лоном. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. З піхви виділяються слизисто-гнійні липкі виділення. Найбільш ймовірний діагноз? F. Гострий апендицит, перитоніт G. *Гострий пельвіоперитоніт H. Гостра кишкова інфекція I. Гострий мезаденіт J. Кишкова непрохідність 102. Хворий Т., 25 років, поступив в клініку з приводу карбункула шиї. Хворіє близько 8 днів, лікувався амбулаторно, але стан з кожним днем погіршувався, з'явилася висока температура вечорами до 39,2, вранці до 37,9 °С. Скарги при госпіталізації на загальну слабкість, нездужання, задишку у спокої. Шкірні покриви бліді, склери та видимі слизові іктеричні. Пульс 110 уд/хв, АТ 115 / 80 мм. рт. ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2 см. Край її болючий при пальпації. Гемоглобін -71,6 г/л, еритроцити - 2 ×1012 / л, лейкоцити - 23×109/л, цукор крові - 13 мкмоль/л. Ваш можливий діагноз? Які необхідні додаткові методи обстеження? Дії хірурга? A. Карбункул шиї, тяжкий перебіг на тлі цукрового діабету. Печінкові проби. Адекватний розтин карбункула. Посів крові. B. Карбункул шиї, злоякісний перебіг, УЗД печінки. Аналіз крові на цукор. Широкий розтин карбункула. C. Карбункул шиї, що ускладнився гепатитом. Печінкові проби, оглядова рентгеноскопія черевної порожнини. Широкий розтин карбункула. D. * Карбункул шиї, тяжкий перебіг на тлі цукрового діабету, що ускладнився сепсисом. Широкий розтин карбункула. Посів крові. E. Карбункул шиї, тяжкий перебіг. Цукровий діабет, який ускладнився токсичним гепатитом. 103. Хворий К., 32 років, надійшов в клініку з діагнозом апендикулярний інфільтрат. Стан при огляді задовільний, скарги на помірні болі в правій половині живота. При пальпації в правій здухвинній ділянці визначаєтся пухлиноподібне утворення щільноеластичної консистенції, болюче. Лейкоцитоз – 9×109/л, П-4%. Температура тіла – 37,20С. Призначена консервативна терапія, після якої через 10 днів пухлиноподібне утворення перестало пальпуватися, нормалізувався лейкоцитоз та температура. Подальша тактика хірурга? А. Продовжити консервативну терапію. В. Після попередньої консервативної підготовки оперативне лікування. С. Оперативне лікування через 10 днів. D. *Оперативне лікування через 3-4 місяці Е. Амбулаторне лікування. 104. Чоловік, 65 років, впав з велосипеда. Кермо останнього вдарило в його епігастральну ділянку. Через дві години доставлений до хірургічного стаціонару з болями у животі. При огляді: язик вологий, чистий. Живіт м'який, болючий у правому підребер'ї. Печінка збільшена в розмірах, помірно болюча. Перкуторно тупість в пологих місцях черевної порожнини не виявлено. Лейкоцитів - 9*109/л, паличкоядерних – 10%, еритроцитів - 1,8* 10 12 / л; гемоглобін 67 г/л, симптомів подразнення очеревини не виявлено. Передбачуваний діагноз? А. Забій печінки В. Забій області правого підребер'я С. *Підкапсульний розрив печінки D. Розрив полого органу Е. Розрив жовчного міхура 105. Визначити, в яких випадках діагноз перфоративної виразки складний для діагностики: А. Перфорація виразки у вагітних, перфорація в гепатодуоденальну зв'язку. В. Перфорація в заочеревинний простір, перфорація пенетруючої виразки. С. Перфорація виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки або шлунка. D. Перфорація ювенільної виразки. Е.*Перфорація "німої" виразки, перфорація в сальникову сумку, перфорація у старих та дітей, прикрита перфорація. 106. У чоловіка, 50 років, після прийому алкоголю та жирної їжі з'явилися гострі болі у верхній половині живота, підвищилася температура тіла до 37,4˚С, відзначалися здуття живота, 256 блювота, затримка газів та випорожнень. При пальпації визначається поперечна болючість в епігастрії, не визначається пульсація черевної аорти. Поставте попередній діагноз. А. * Гострий панкреатит. В. Виразка дванадцятипалої кишки. С. Тромбоз мезентеріальних судин. D. Гостра кишкова непрохідність. Е. Гострий холецистит. 107. Хворий, 64 років, поступив з клінічною картиною гострого калькульозного холециститу. На другу добу з моменту надходження в стаціонар, на тлі консервативної терапії виник гострий біль у правому підребер’ї. Стан тяжкий, блідість шкіри, визначається тахікардія. Відмічається напруження м’язів черевної стінки та перитонеальні явища у всіх відділах живота. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення основного захворювання. А. *Прободіння жовчного міхура, жовчний перитоніт. В. Гострий деструктивний панкреатит, панкреонекроз. С. Сформований підпечінковий абсцес черевної порожнини. D. Перфорація медикаментозної виразки Е. Тромбоз мезентеріальних судин. 108. Хворий З., 46 років, скаржиться на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, блювоту, затримку стулу та газів протягом 6 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт помірно роздутий, більше в лівій половині. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії. При огляді в приймальному відділенні хірург виявив позитивні симптоми: Валя, Склярова, Спасокукоцького. Які дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу? B. УЗД органів черевної порожнини F. КТ органів черевної порожнини G. ФГДС H. *Оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини I. Іригоскопія 109. У 65 річного хворого В., при виконанні операції з приводу розлитого гнійного перитоніту, виявлено, що причиною перитоніту є перфорація пухлини сигмовидної кишки. Який обсяг оперативного втручання? A. B. C. D. E. Двоствольна сігмостомія. Лаваж та дренування черевної порожнини *Операція Гартмана. Лаваж та дренування черевної порожнини Цекостома. Лаваж та дренування черевної порожнини Лівостороння геміколектомія. Лаваж та дренування черевної порожнини Ушивання перфоративного отвору. Лаваж та дренування черевної порожнини 110. Хворий Р, 65 років, надійшов в клініку з приводу карбункула потиличної області, цукрового діабету. При госпіталізації хворого стан розцінено як тяжкий. Шкірні покриви бліді, іктеричні. Пульс 112 уд/хв, АТ- 100/60 мм.рт.ст. Дихання прискорене, 28 подихів за хв. На операції видалені некротичні маси. Проте стан хворого не поліпшився, температура тіла не знизилася, м'які тканини різко інфільтровані навколо та в глибину. При ревізії рани встановлено, що гній поширюється під фасцію. Яку помилку допустив хірург під час першої операції? Ваш діагноз? Які потрібні додаткові методи обстеження? Подальша лікувальна тактика? A. Не дренував гнійник. Карбункул потиличної області, тяжкий перебіг. Цукровий діабет. Ускладнення - нижньодолева пневмонія. Рентгеноскопія грудної клітки. B. * Не розкрито підфасціальну флегмону. На тлі цукрового діабету, тяжкий перебіг карбункула, ускладнений сепсисом. Посів крові. Рентгеноскопія грудної клітки. Розтин підфасцільного гнійника. C. Неадекватно розкритий та не дренований гнійник . Тяжкий перебіг карбункулу потиличної області, ускладнений септичним станом. Не призначено КТ голови. D. Неадекватно розкрито гнійник. Карбункул потиличної області, важкий перебіг. Не призначено антибіотики широкого спектру дії. E. Неадекватно розкрито гнійник. Карбункул потиличної області, який ускладнився підфасцільною флегмоною. Не призначено загальний аналіз крові та не проведена спірометрія. 111. Хворий С., 18 років, доставлений в клініку з підозрою на гострий апендицит. Захворів близько 13 годин тому, коли з'явилися болі в правій половині живота, нудоту та однократну блювоту, після чого з’явилося полегшення і хворий заснув. Вночі прокидався два рази від болю в животі, блювання не було. На ранок температура тіла - 37,8 0С. Хворий спітнілий, пульс 96 уд. за хв. Сухість у роті. При огляді живіт м'який, локальна болючість в правій здухвинній області, симптом Ровзінга, Сітковського, Воскресенського позитивний. Лейкоцитоз крові 12×109/л, П -10%. Ваш діагноз? Тактика хірурга. A. *Гострий апендицит, термінова операція - апендектомія B. Підозра на гострий апендицит, спостереження в динаміці. C. Необхідно провести диференційний діагноз між гострим апендицитом та кишковою непрохідностю. D. Гострий тифліт, консервативне лікування. Е. Хвороба Крона, консервативне лікування 112. Після травми живота протягом 6 годин пацієнта турбують болі в животі. При огляді язик сухий, чистий. Живіт збільшений у розмірах. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Перистальтика кишечника різко ослаблена. Для встановлення діагнозу хворому рекомендовано: А. Загальний аналіз сечі В. Кількість цукру в крові С. Кількість білірубіну в крові (прямий і загальний) D. *Лапароскопія Е. Реографія. 113. Визначити клінічні особливості перфорації виразки в чепцеву сумку: А. *Гострий біль в області попереку, симптоми подразнення очеревини не виражені, вільний газ при Rö-дослідженні визначається під печінкою. В. Тупий біль в епігастральній області, подразнення очеревини по всьому животу, при Röдослідженні – вільний газ під діафрагмою. С. Гострий «кінжальний» біль в епігастральній області з іррадіацією в праве надпліччя, вільний газ визначається під обома куполами діафрагми. D. Біль, що опоясує, супроводжується багаторазовою блювотою, що не приносить полегшення. Е. Біль у правому підребер'ї, позитивні симптоми Ортнера, Керте. 114. Хвора скаржиться на слабкість, пожовтіння шкірних покривів, постійні, «тупі» болі в епігастрії, підвищення температури тіла до 38,0˚С. Добу тому були сильні болі у правому 257 підребер'ї та епігастрії, нудота, багаторазова блювота, озноб. Стан важкий. Шкіра та склери іктеричні, пульс 98/хв. Язик сухий, живіт м'який, болючий в епігастрії. Жовчний міхур не пальпується. Позитивні симптоми Воскресенського, Мейо-Робсона. Білірубін в крові - 36 мкмоль/л, діастази сечі - 1024 од. Черговий хірург підозрює холедохолітіаз, гострий біліарний панкреатит. Якими дослідженнями можна підтвердити діагноз? А. УЗД, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. В.* Комп'ютерна томографія, ФГДС, УЗД С. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини. D. Печінкові проби, внутрішньовенна холецистохолангіографія. Е. ФГДС. 115. Хвора М., 47 років, надійшла до клініки зі скаргами на різкий біль в правому підребер’ї, що іррадіює в лопатку та надпліччя, блювоту жовчю. Хворіє впродовж останніх двох років, коли періодично з’являються гострі болі, які після введення спазмолітиків зникають. Стан хворої середньої важкості, пульс – 98 уд/хв. АТ - 140/90 мм.рт.ст. Об’єктивно: живіт болючий в правому підребер’ї, позитивні симптоми Грекова-Ортнера, Мерфі, Мюссі. Вкажіть попередній діагноз. А. *Жовчнокам’яна хвороба. В. Гострий панкреатит. С. Гострий гастродуоденіт. D. Пухлина жовчного міхура. Е. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки. 116. Хворий Р., 46 років, скаржиться на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження стулу та газів протягом 10 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт роздутий, дещо більше в лівій половині. АТ - 105/65 мм рт ст, Пульс 110 уд / хв. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії, позитивні симптоми: Валя, Склярова, Шланге, Спасокукоцького. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Ваш діагноз та необхідне лікування? B. *Гостра спайкова тонкокішкова непрохідність. Термінова операція F. Гостра спайкова товстокишкова непрохідність. Термінова операція G. Динамічна кишкова непрохідність. Консервативна терапія. H. Гострий панкреонекроз. Консервативна терапія I. Тонко-товстокишкова інвагінація. Дезінвагінація. 117. Хворий М., 48 років, поступив в клініку зі скаргами на різкі болі в епігастрії. В анамнезі перенесена операція з приводу виразкової хвороби 5 років тому - резекція шлунка за Гофмейстером-Фінстерером. Через рік після операції у хворого з'явився шлунковий дискомфорт. Діагностували та лікували гастрит оперованого шлунка. Вночі перед надходженням різке погіршення: з'явилася інтенсивний біль, сухість у роті. Об'єктивно: стан важкий, лежить з наведеними ногами до живота, хворий блідий, шкірні покриви сухі пульс 110 в хв., АТ 100/70 мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений, живіт напружений та різко болючий в епігастрії, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Ваш діагноз? F. Рак шлунка, стеноз G. Шлунково-кишкова кровотеча H. Стеноз гастроентероанастомоза I. *Перфорація виразки анастомозу, перитоніт J. Гострий панкреатит 118. Хворий С., 37 років, поступив в клініку з діагнозом карбункул верхньої губи. Верхня губа та ліва половина обличчя різко набряклі, гіперемовані, набряклість поширилася на протилежну сторону обличчя. Температура 38,9° С. Скарги на загальну слабкість, головний біль. Про яке ускладнення можна думати? Які дії хірург повинен зробити? A. Запальний процес перейшов на протилежний бік. Призначити антибіотики широкого спектру дії. B. *Сепсис. Зробити розтин карбункула. Перевести хвору у реанімаційне відділення С. Карбункул губи, гіпертермія. Інтоксикація. Лікування консервативне. D. Карбункул губи, ускладниться резорбтивною лихоманкою. Лікування консервативне. E. Карбункул губи, ускладниться абсцедуванням обличчя з протилежного боку. Призначити УВЧ та антибіотики. 119. Хворому К., 38 років, проведена операція з приводу гострого флегмонозного апендициту. У післяопераційному періоді з'явилося запаморочення, пульс частий, слабкого наповнення й напруги. Артеріальний тиск знизився до 100/50 мм рт. ст., шкірні покриви бліді. Еритроцити в динаміці 3,8×1012/ л, після операції 3,1 ×1012/ л, через 4 години 2,7 ×1012/ л. Живіт піддутий, болючий в правій здухвинній ділянці. Яке ускладнення виникло в ранньому післяопераційному періоді? Тактика хірурга? A. Рання спайкова непрохідність, консервативне лікування, спостереження. B. Триває запальний процес в правій здухвинній області, консервативне лікування, динамічний нагляд. C. *Внутрішньочеревна кровотеча, термінова операція - лапаротомія, зупинка кровотечі D. Гострий тифліт, консервативне лікування. Е. Міжкишковий абсцес, консервативне лікування. 120. Хворий, 70 років, поступив у клініку через 2 години після травми живота. Лікар запідозрив внутрішньочеревну кровотечу. Яким методом діагностики необхідно підтвердити діагноз? А. *Лапароцентез із застосуванням нишпорячого катетера В. Колоноскопія С. Реографія D. Іригоскопія Е. Оглядову рентгеноскопію органів черевної порожнини 121. Визначити вид операції при неможливості ушивання перфоративного отвору: А. Висічення виразки, ваготомія. В. Ваготомія з пілоропластикою за Фінеєм, Гейнеке-Мікуличем, Джадом. С. *Тампонада перфоративного отвору великим сальником "на ніжці" за ОппелемПолікарповим. D. Накладення гастроентероанастомозу. Е. Резекція шлунка за Гофмейстер-Фінстерер. 122. Хворий скаржиться на біль в епігастрії, нудоту, багаторазову блювоту. Захворювання пов'язане з похибкою в дієті. Госпіталізований з підозрою на гострий панкреатит. Взято аналізи крові. Які лабораторні показники вказують на гострий панкреатит? А.Лейкопенія, зсув лейкоформули «вліво», підвищення рівня АлАТ і АсАТ. В. Лейкоцитоз, зниження рівня протромбіну, гіпоглобулінемія. С.*Лейкоцитоз, зсув лейкоформули «вліво», гіперамілаземія, діастазурія. 258 D. Лімфопенія, моноцитоз, підвищення печінкових трансаміназ. Е. Лейкоцитоз, підвищення рівня глюкагону, інсуліну. 123. Хвора Л., 70 років, доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на постійний тупий біль в правому підребер’ї та розповсюдженням в праву половину шиї, праве плече, підвищення температури тіла, блювоту. Об’єктивно, пульс 90 уд/хв, температура тіла 38 0С, живіт при пальпації напружений, болючий в підребер’ї справа, позитивний симптом Блюмберга. В інших ділянках живіт м’який, безболісний. Симптом Пастернацького негативний. Вкажіть попередній діагноз. А. *Гострий холецистит. В. Гострий апендицит. С. Правобічна ниркова коліка. D. Виразкова хвороба шлунка. Е. Кишкова непрохідність. пальпації печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги, болюча. Ваш попередній діагноз? Дія хірурга? A. *Гнійний мастит, який ускладнився сепсисом. Лікування оперативне. Після операції хвору перевести в ВРІТ. B. Гнійний мастит, який ускладнився пілефлебітом. Розтин маститу, призначити антибіотики. C. Гнійний мастит, який ускладнився гепатитом. Розтин маститу, антибіотики, консультація інфекціоніста. D. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився цирозом печінки. Розтин маститу, призначити антибіотики та гепатопротектори. E. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився портальною гіпертензією. Розтин маститу. Призначення антибіотиків. 124. Хворий П., 46 років, надійшов в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку дефекації та газів протягом 10 годин. Об'єктивно: позитивні симптоми Валя, Склярова, Спасокукоцького. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Термінова операція з приводу кишкової непрохідності. При операції навколо спайки стався заворот петлі тонкої кишки. Петля після розвороту синюшна набрякла. Які заходи необхідні для попередження розвитку деструкції стінки кишки та забезпечення її життєздатності? B. Внутрішньовенне введення реополігюкіна, пентоксифіліна F. У брижу ввести глюкокортикоїди, обкласти гарячими серветками G. *У брижу ввести 60-70мл. 0,5% р-р новокаїну, обкласти гарячими серветками H. Провести аспірацію вмісту з ураженої петлі та ввести розчин прозерину. I. У будь-якій випадку проводити резекцію ущемленої петлі 127. Хворий Т., 27 років, прооперований з приводу гострого деструктивного апендициту. Передня черевна стінка зашита наглухо. На 3-тю добу після операції з'явилася температура - до 38,5°С, помірні болі в області післяопераційної рани. На оглядовій рентгеноскопії патології не виявлено. При пальпації живіт різко болючий в області післяопераційної рани, шкіра гіперемована. Лейкоцитоз 12*109/л. Яке виникло ускладнення? Тактика хірурга? A. Абсцес малого таза, термінова релапаротомія. B. Рання часткова спайкова кишкова непрохідність. Лікування консервативне. C. Гострий тифліт, консервативне лікування. D. *Нагноєння післяопераційної рани. Зняти шви, промити рану антисептиками, дренувати. Е. Інфільтрат післяопераційної рани, лікування консервативне, УВЧ на рану, антибіотики. 125. Хвора С., 54 роки, доставили в хірургічне відділення зі скаргами на біль в епігастрії , нудоту, блювоту, сухість у роті. Хворіє 2-у добу після порушення дієти. Хвора підвищеного харчування. Пульс - 112 уд / хв., АТ - 100/70 мм рт. ст., температура - 380С. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт роздутий, болючий в епігастрії, більше справа, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в епігастрії справа та по правому флангу, перистальтика ослаблена. Лейкоцити - 21,4*10 9/л. Ваш діагноз? F. Гострий панкреатит, асцит G. *Гострий холецистит, дифузний перитоніт H. Перфоративная виразка шлунка, розлитий перитоніт I. Гостра кишкова непрохідність J. Гострий ентероколіт 128. Хвора, 90 років, збита автомобілем. Відразу доставлена в хірургічний стаціонар. Загальний стан вкрай тяжкий. Язик сухуватий, чистий. Живіт у всіх відділах болючий, особливо при спробі сісти (поміняти положення з лежачого в сидяче положення). Симптомів подразнення очеревини не відзначається. Перкуторно - тупість в пологих місцях черевної порожнини не визначається. Лейкоцитів в крові - 10 *109/л; паличкоядерних – 4%. При лапароскопії патології не виявлено. Діагноз? А. *Забій передньої черевної стінки В. Забій органів черевної порожнини С. Розрив кишечника D. Внутрішньочеревний кровотеча Е. Розрив м'язів передньої черевної стінки 126. У хворої Ф., 21 рік, на 8 добу після пологів з'явилися болі в правій молочній залозі. За допомогою не зверталася, бо думала, що після годування залишається молоко. Незабаром з'явилася температура 38 - 40°С з ознобом. Язик та губи сухі, скаржиться на безсоння, головні болі, відсутність апетиту. Шкірні покриви бліді, молочна залоза збільшена, пастозна, шкіра над нею гіперемована, блискуча, в центрі ціанотична з темним відтінком, сосок втягнутий. При пальпації визначається пастозність та флюктуація. Лейкоцитоз 17 *109 / л, гемоглобін 71 г/л. Після розтина гнійника та його дренування, стан не покращився, температура не знизилася. Лейкоцитоз крові 20*109 / л, в сечі білок, еритроцитів 15 -20 в полі зору. Склери іктеричні. При 129. Визначити, який з перерахованих методів хірургічного лікування при стенозі вихідного відділу шлунка є найменш переважним: А. Пілоропластика. В. Пілоропластика з одним із видів ваготомії. С. Антрум-резекція з одним із видів ваготомії. D. Резекція шлунка за Більрот-1 чи Більрот-2. Е. *Обхідний гастроентероанастомоз. 259 130. У хворого 46 років, що надійшов до клініки з оперізуючими болями у верхній половині живота, блювотою діастаза сечі, дорівнює 1024 од. На 20 день консервативного лікування почав пальпуватися болючий інфільтрат в епігастрії та лівому підребер'ї, відзначається підвищення температури тіла до 38,0-38,5˚С з ознобами. Лейкоцитів у крові 26,8 *109/л. З яким захворюванням хворий госпіталізований? Яке ускладнення розвинулося? А.Перфорація задньої стінки шлунка в сальникову сумку. В. Розпадається пухлини шлунка. С. Гострий деструктивний холецистит, емпієма жовчного міхура. D. * Гострий деструктивний панкреатит, абсцес сальникової сумки. Е. Хронічний панкреатит, гнійна псевдокіста. 131. Хворого 70 років доставлено в хірургічне відділення зі скаргами на біль в животі, блювоту, підвищення температури тіла. Хворіє третю добу. Об’єктивно: загальний стан тяжкий, шкіра та слизові оболонки жовті, пульс 100 уд/хв, живіт не приймає участь в акті дихання, при пальпації напружений, болісний в усіх відділах, але найбільша болючість визначається в правому підребер’ї, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. При УЗД визначається збільшений, перерозтягнутий жовчний міхур з конкрементами. Встановлено діагноз, деструктивний холецистит, перитоніт. Вкажіть лікувальну тактику. А. *Лапаротомія з видаленням жовчного міхура та дренуванням черевної порожнини. В. Лапароскопічна холецистектомія. С. Ендоскопічна папілосфінктеротомія. D. Лапароцентез. Е. Консервативне лікування. 132. Хвора С., 56 років, надійшла в хірургічне відділення з гострою странгуляцийною кишковою непрохідностю через 7 годин від початку захворювання. Термінова операція з приводу кишкової непрохідності. При операції виявлено заворот петлі тонкої кишки. Петля після розвороту синюшно-сірого кольору, набрякла, не перестальтує - визнана нежиттєздатною. Визначте межі резекції кишки від видимого некрозу стінки. B. 20 см. проксимально та 30 см каудально F. 10 см. проксимально та 20 см каудально G. 25 см. проксимально та 20 см каудально H. *40 см. проксимально та 20 см каудально I. 50 см. проксимально та 40 см каудально 133. Хворий Т., 36 років, поступив в клініку з болями в правому підребер'ї з ірадіацією в праву половину шиї, блювоту, сухість у роті. Болі з'явилися 4 години тому. Протягом 3 місяців була печія та гіркота в роті після прийому гострої їжі. Пульс - 72 уд / хв, АТ - 120/70 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений. Живіт болючий в правому підребер'ї. Слабо позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в правому підребер'ї, позитивний Ортнера. На Rö-грамі вільного газу в черевній порожнині немає. Лейкоцити – 12*10 9/л. Ваш діагноз. F. Гострий панкреатит, кіста з ознаками нагноєння G. *Гострий холецистит, місцевий перитоніт H. Перфоративная виразка дванадцятипалої кишки, дифузний перитоніт I. Гостра кишкова непрохідність J. Гострий ентероколіт, мезаденіт 134. У хворої С., 26 років, після пологів на сьому добу з'явилися болі в молочній залозі. Підвищилася температура до 38 °С. Лікувалася амбулаторно, ще через 5 днів стан не поліпшувався. У клініку поступила у вкрай тяжкому стані. Температура сягала 40 ° С, пульс 120 уд/хв. Язик і губи сухі, шкірні покриви бліді. Молочна залоза збільшена, набрякла, болюча, пастозна. Шкіра блідого і синьо-багряного кольору, місцями вкрита пухирями. На деяких ділянках некроз шкіри. Сосок втягнутий, регіонарні лімфовузли збільшені і болючі, шкіра над ними гіперемована. Лейкоцитоз 25*109/ л, різкий зсув формули вліво. У сечі 0,95 білка, лейкоцити, еритроцити та зернисті циліндри. При пальпації живота, різко больова збільшена печінка. Ваш діагноз? Що потрібно ще зробити для постановки правильного діагнозу? Тактика хірурга? А. Лактаційний мастит, який ускладнився двохстороннім пієлітом. УЗД молочної залози. Консультація уролога після розтину маститу. В. Лактаційний мастит, який ускладнився гепатитом. КТ печінки, печінкові проби, розкриття маститу. Консультація інфекціоніста. С. *Лактаційний мастит, який ускладнився сепсисом, посів крові. Розтин маститу. Лікування в ВРІТ D. Лактаційний мастит, який ускладнився гіпертермією та анемією. Розтин маститу. Загальний аналіз крові. Лікування в ВРІТ. E. Лактаційний мастит, який ускладнився абсцедуванням. УЗД або КТ молочної залози. Розкриття та дренування затіків. Лікування в ВРІТ. 135. Хворий М., 59 років, надійшов в клініку з діагнозом деструктивного апендицита. Хворіє три дні, коли з'явилися різкі болі по всьому животі, нудота, була двічі блювота. За допомогою всі ці дні не звертався. На операції - гострий гангренозний апендицит. Запальний процес перейшов на сліпу кишку, кишка інфільтрована, потовщена. Виконано апендектомія. Під час занурення кукси відростка в кісетний шов, спостерігалося прорізання швів. Операція закінчилася підведенням сальника та фіксацією до культі відростка. На 5-ту добу з рани став виділятися гнійний вміст з домішкою калу. Яке ускладнення виникло? І яка технічна помилка допущена хірургом під час операції? A. Гострий тифліт з абсцедуванням, недостатня санація. B. Термінальний клеїть, недостатня санація. С. Нагноєння післяопераційної рани. Не дренована підшкірножірова клітковина. D. Абсцес в області сліпої кишки, недостатня санація. E. *Товстокишковий каловий свищ, накладення на інфільтровану кишку кісетного шва. 136. Чоловік 67 років отримав травму живота (ножове поранення). Доставлений через годину після травми. При огляді - петлі тонкого кишечника стирчать з рани назовні. Тактика лікаря? A. Вправити петлі тонкого кишечника в черевну порожнину. Зашити рану. Призначити знеболюючі та антибіотики. B. Виконати резекцію петель кишки, що випали, накласти анастомоз. Рану передньої черевної стінки зашити. C. Покласти хворого у ванну з теплою водою, відмити петлі кишечника, потім вправити в черевну порожнину і рану зашити. D. Поставити в черевну порожнину 4 дренажі, вправити петлі кишечника, рану зашити. E. *Провести санацію рани та петель кишечника, що випали. Зробити лапаротомію, провести ревізію та санацію черевної порожнини. На рану накласти рідкі шви. 260 137. Визначити, метод діагностики, що до встановлення ступеня стенозу вихідного відділу шлунка. Виберіть найбільш інформативний метод дослідження: A. *Контрастне рентген дослідження. B. рН-метрія шлунку. C. Зондування шлунку. D. Ультразвукове дослідження. E. Гастроскопія з біопсією. 138. Хворий перебуває на лікуванні у хірургічному відділенні з приводу панкреонекрозу. На 14 добу стан хворого значно погіршився, посилилися болі в животі, з'явилася гіпертермія гектичного характеру. Яке ускладнення найбільш імовірно у хворого? А. Панкреатичний шок. В.Гостра печінкова недостатність. С. * Абсцес сальникової сумки. D. Панкреатогенний перитоніт. Е. Геморагічний панкреатит. 139. Хвора К., 45 років, після прийому жирної їжі відмічає гострий біль в правій підреберній ділянці з ірадіацією в праву лопатку, нудоту, сухість і гіркоту в роті. Об’єктивно: пульс -92 уд/хв, ритмічний, АТ-135/85 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений біло-жовтим нашаруванням. Живіт помірно напружений, різко болісний в правому підребер’ї. Симптоми подразнення очеревини відсутні, визначається позитивний симптом Грекова-Ортнера. Вкажіть попередній діагноз. А. *Гострий холецистит. В. Гострий панкреатит. С. Перфоративна виразка. D. Гострий гепатит. Е. Гострий апендицит. 140. Хвора В., 67 років, 4 добу після операції з приводу міоми матки. З'явилися розпираючий біль у животі, нудота, відсутність відходження газів. Об'єктивно: живіт рівномірно здутий, перистальтика практично відсутня. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові арки без рівнів рідини. Назвіть яке ускладнення розвинулося у хворої? A. Післяопераційний перитоніт B. Гостра спайкова кишкова непрохідність C. Інвагінація D. *Паралітична кишкова непрохідність E. Спастична кишкова непрохідність 141. У приймальне відділення доставлено потерпілого А., 34 років, після падіння з висоти близько 3-х м, стогне від болю, ноги підтягнуті до живота. Живіт напружений, у всіх відділах позитивні симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини газ під обома куполами діафрагми. Найбільш вірогідний попередній діагноз? F. Підкапсульний розрив селезінки. G. Травма печінки. Внутрішньочеревна кровотеча H. Травматичний панкреонекроз I. *Розрив полого органу, перитоніт. J. Перелом поперекового відділу хребта 142. Хворий Л, 12 років, поступив в клініку з діагнозом розлитий гнійний перитоніт внаслідок гангренозно-перфоративного апендициту. Проведена операція апендектомія, санація та дренування черевної порожнини. В післяопераційному періоді виникали міжкишкові абсцеси, гнійний плеврит то ліворуч, то праворуч. Хворий приймав відповідне лікування, проте на 12 добу настав летальний результат. На розтині в печінці множинні абсцеси. Збільшена селезінка. У легенях дрібні абсцеси. Яке ускладнення виникло після операції? Ваш повний діагноз? А. Гострий гангренозний апендицит, який ускладнився розлитим перитонітом та міжкишковим абсцесом. В. Гострий гангренозний апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився правостороннім плевритом. С. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився гіперспленізмом. D. * Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився сепсисом. Е. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився абсцедуванням легенів. 143. Хворий Д., 45 років, поступив в клініку з підозрою на гострий апендицит. Кілька годин тому з'явилися різкі болі по всьому животі, була двічі блювота. При огляді встановлено наступне: живіт різко напружений, болючий, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Температура -37,5 °С. Пульс -106 уд. за хв. Черговий хірург запідозрив перфоративного виразку шлунка. На операції діагностовано гангренозно змінений червоподібний відросток. Якої помилки припустився хірург? A. *При підозрі на перфоративну виразку не виконана оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини. B. При підозрі на перфоративну виразку не виконано УЗД. C. При підозрі на перфоративну виразку потрібно було виконати КТ органів черевної порожнини D. При підозрі на перфоративну виразку необхідно виконати УЗД та КТ органів черевної порожнини. Е. При підозрі на перфоративну виразку необхідно звільнити шлунок від вмісту, виконати Рh-метрію. 144. У хворого різана рана передньої черевної стінки (непроникна). Яка схема лікування? А. Хірургічна обробка рани, накласти глухий шов на рану. Призначити антибіотики. В. Рану промити антисептичними розчинами, залишити відкритою. Призначити антибіотики. С. Рану дренувати гумовою смужкою, накласти шви. Призначити антибіотики і сульфаніламідні препарати. D. Висікти краї рани і зашити окремими швами. Е.* Провести хірургічну обробку рани. Накласти рідкі шви. Між швами поставити гумові випускники. Призначити антибіотики, ввести правцевий анатоксин (якщо хворий щеплений від правця). 145. Визначити найбільш інформативний (патогномонічний) симптом при перфоративній виразці: А. Дошкоподібний живіт. В. Змушене положення хворого (на спині, на боці з приведеними до живота ногами). С. *Зникнення печінкової тупості. D. Роздутий живіт, відсутня кишкова перистальтика. Е. Схваткоподібні болі, що супроводжуються блювотою, невідходженням стулу та газів. 261 146. Хворий Н., 37 років надійшов до хірургічного відділення зі скаргами на болі в епігастрії, оперізуючого характеру, нудоту, багаторазову блювоту. З подібними скаргами лікувався в хірургічному відділенні 6 місяців тому. З анамнезу – наявна жовчнокам’яна хвороба, зловживає алкоголем. Госпіталізовано з попереднім діагнозом гострий панкреатит. Назвіть основні етіологічні фактори гострого панкреатиту? А.* Холелітіаз, зловживання алкоголем, травма підшлункової залози, патологія великого дуоденального соска (ВДС). В. Жовчнокам’яна хвороба, хронічний алкоголізм, цироз печінки. С. Гнійний холангіт, хронічний алкоголізм, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перитоніт. D.Хронічний коліт, синдром подразненої кишки, недостатність баугіневої заслінки. Е. Хронічний гепатит, хронічний холецистит, хронічний панкреатит. 147. Хворій 76 років встановлена соматична субкомпенсація, надійшов до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підребер’ї, слабкість, повторну блювоту, підвищення температури тіла до 380С. При огляді, загальний стан середньої важкості. Визначається збільшений жовчний міхур, в правому підребер’ї відмічається локальне напруження. Якому методу лікування віддається перевага. А. *Холецистостомія під контролем УЗД. В. Дистанційна хвильова літотрипсія. С. Комплексне консервативне лікування. D. Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку. Е. Невідкладна операція, холецистектомія з лапаротомного доступу. 148. Хвора П., 52 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту з калових запахом, затримку відходження стільця і газів протягом 3 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ 115/65 мм рт ст, Пульс 116 уд / хв. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові чаші Клойбера. Під час операції виявлена пухлина повністю стенозуюча просвіт сигмовидної кишки. Який об'єм оперативного лікування? C. *Операція Гартмана F. Двоствольна сігмостомія G. Лівостороння геміколектомія H. Правобічна геміколектомія I. Обхідний ілеотрансверзоанастомоза 149. У відділення невідкладної хірургії поступив пацієнт Р. 35ти років через 30 хвилин після ДТП зі скаргами на біль в животі, нудоту, запаморочення. При огляді: положення на спині з приведеними ногами, АТ 100/60 мм. рт. ст., пульс 90 уд / хв. У правому та лівому підребер'ї підшкірні крововиливи від удару. При пальпації живота - сумнівний симптом ЩоткінаБлюмберга. Хірург запідозрив розрив кишечника, перитоніт. Який найбільш оптимальним методом діагностики потрібно використовувати? F. Іригоскопія G. *Оглядова Rö-скопія черевної порожнини H. ФГДС I. УЗД J. КТ 150. Хворий 0., 26 років, поступив в клініку з приводу гострого підшкірного ректального парапроктиту. Під час операції розкрито підшкірний парапроктит, порожнина не обстежувалася, промита перекисом водню та фурациліном, дренована. На ранок температура висока, загальний стан не покращився. Пульс 110 уд/хв, АТ - 100/60 мм рт. ст., лейкоцитоз 16*109/л., зі зсувом лейкоформули вліво. На наступну добу процес поширився на стегна та передню черевну стінку. Повторна операція - після ревізії рани розкритий повністю гнійник, затіки. Перебіг важкий. З крові висіяно стафілокок, проводилося активне хірургічне, інтенсивне антибактеріальне та корегувальне лікування з включенням ГБО, повільне одужання. Ваш діагноз? Помилка хірурга під час операції? До якого ускладнення призвела помилка? A. * Не розкритий повністю парапроктит, який ускладнився затіками та сепсисом B. Не розкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнійними затіками на стегна. C. Не розкритий парапроктит, виникло ускладнення у вигляді затіків на передню черевну стінку. D. Нерозкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнильної інфекцією. Е. Не розкритий повністю парапроктит внаслідок чого процес ускладнився лейкоцитозом та анемією. 151. Хворий К., 19 років, поступив в клініку з діагнозом гострий апендицит, місцевий перитоніт. Під час операції діагноз підтвердився. Проведена апендектомія, черевна порожнина осушена за допомогою марлевих тампонів та передня черевна стінка зашита. На 7-му добу з'явилися переймоподібні болі, «шум плескоту», нудота та блювота. На оглядовій Rö-скопії є три чаші Клойбера з горизонтальним рівнем рідини. Ваш діагноз? Яка допущена тактична помилка? Дія хірурга. A. Міжкишковий інфільтрат, не дренована черевна порожнина, лікування консервативне. B. *Рання спайкова тонкокишкова непрохідність, не дренована черевна порожнина. Лікування оперативне. C. Піддіафрагмальний інфільтрат, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. D. Гострий ентероколіт, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. Е. Гострий тифліт, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. 152. Хворий 39 років отримав травму живота. При дослідженні - перкуторно печінкова тупість не визначається. Рентгенологічно - газ під куполом діафрагми. Можливий діагноз? А. Забій органів черевної порожнини. В. Розрив печінки. С. Розрив селезінки. D. Розрив підшлункової залози. Е. *Розрив порожніх органів. 153. В результаті травми у хворого 55 років виявлено поперечний розрив хвоста підшлункової залози. Тактика лікаря? А. *Короткочасна передопераційна підготовка. Операція В. Консервативна терапія. С. Дренування черевної порожнини. Введення інгібіторів D. Антибіотикотерапія. Е. Кріодеструкція підшлункової залози. 262 154. Визначити, які порушення водно-електролітного обміну спостерігаються при стенозі вихідного відділу шлунка: А. Метаболічний ацидоз. В. *Метаболічний алкалоз. С. Діспротеінемія. D. Гіпоглікемія. Е. Гіперкальциемія. 155. Під час операції з приводу хронічного панкреатиту виявлена різко ущільнена підшлункова залоза. Вірсунгова протока різко розширена (до 1 см), напружена, пальпаторно в ній визначаються конкременти. У холедоху патології не виявлено. Яка оптимальна тактика хірурга? А. Резекція підшлункової залози. В. Розсічення вірсунгової протоки, видалення конкрементів, зовнішнє дренування протоки. С.* Поздовжнє розсічення головної панкреатичної протоки, видалення конкрементів, накладення поздовжнього панкреатоєюноанастомозу за Ру. Д. Назобіліарне дренування панкреатичної протоки. Е. Зовнішнє дренування жовчних проток. 156. Хвора А., 49 років, скаржиться на гострий біль в правому підребер’ї, який виник через 2 години після вечері, нудоту, блювоту жовчю. Хворіє 18 годин. Хвора неспокійна, збуджена, метушиться в ліжку. Пульс 98 ударів за хвилину, язик обкладений білими нашаруванням, вологий., температура тіла 38,20 С. При огляді, права половина живота відстає в акті дихання, пальпаторно в правому підребер’ї напруження м’язів, болючість. Позитивні симптоми Ортнера та френікус-симптом. Симптоми подразнення очеревини від’ємні. Вкажіть найбільш вірогідний попередній діагноз. А. *Гострий холецистит. В. Гострий панкреатит. С. Гострий перитоніт. D. Гострий апендицит. Е. Гостра кишкова непрохідність. 157. Хворий П., 77 років вступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту з калових запахом, затримку дефекації та газів протягом 2 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий, АТ - 105/65 мм рт ст, пульс 116 уд / хв. З супровідних захворювань: ІХС, постінфарктний кардіосклероз. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові чаші Клойбера. При ірігоскопії виявлена пухлина повністю стенозуюча просвіт сигмовидної кишки. Який об'єм оперативного лікування F. Операція Гартмана G. *Двоствольна сігмостомія H. Лівостороння геміколектомія I. Правобічна геміколектомія J. Обхідний ілеотрансверзоанастомоза 158. Чоловік 40 років доставлений з місця ДТП, в несвідомому стані, при об'єктивному обстеженні визначається напруження м'язів передньої черевної стінки, симптоми подразнення очеревини сумнівні. Хірург запідозрив розрив кишечника, перитоніт. Які з нижче перерахованих ознак свідчать про пошкодження органів шлунково-кишкового тракту і є показаннями до екстреної лапаротомії F. При ФГДС множинні крововиливи на слизовій 12-палої кишки G. * При оглядовій Rö-скопії черевної порожнини - вільний газ під діафрагмою H. Перелом кісток тазу при Rö-логічному дослідженні I. Значне ослаблення перистальтики при аускультації J. Збільшення розмірів селезінки при УЗД 159. Хворий К., 45 років. , поступив в клініку з приводу кісткового панарицію першого пальця. Протягом усього попереднього тижня лікувався в поліклініці, де був розкритий панарицій, стан не покращився, набряк перейшов на передпліччя. Направлений на стаціонарне лікування. Об'єктивно: перший палець потовщений, синьо-багрового кольору. На внутрішній поверхні передпліччя в нижній третині визначається різка набряклість, шкіра гіперемована. Визначається флюктуація, різко виражений малюнок підшкірних судин з гіперемією. Загальний стан важкий. Шкірні покриви бліді. Пульс 112 уд. за хв., АТ 100/60 мм.рт.ст. Дихання поверхневе 30 в хв. Хворий ейфорічний. Лейкоцитоз 18 *109 / л. Тактична помилка хірурга? Ваш діагноз? Призначте лікування. A. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився пандактелітом. Кістковий панарицій повинен лікуватися в стаціонарі. B. Кістковий панарицій першого пальця, що поширився в Пироговий простір. Лікування повинно бути стаціонарним. C. *Кістковий панарицій першого пальця, затік на передпліччі. Ускладнений сепсисом. Лікування в стаціонарних умовах. D. Кістковий панарицій першого пальця з руйнуванням суглоба. Лікування в стаціонарі. E. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився дихальною недостатністю. Лікування в стаціонарі. 160. Хворий Г., 17 років, надійшов в клініку з діагнозом гострий апендицит, дифузний перитоніт. Тактика хірурга? Який вид знеболення? Який розріз на передній черевній стінці. Як хірург повинен закінчити операцію? A. Оперативне лікування, місцева анестезія, розріз Волковича-Дьяконова (Мак-Бурнея), ушивання черевної стінки наглухо. B. Оперативне лікування, місцева анестезія. Розріз Волковича-Дьяконова (Мак-Бурнея), санація та дренування черевної порожнини. C. Оперативне лікування, місцева анестезія, розріз по Ленандеру, санація черевної порожнини та ушивання наглухо. D. Спостереження, при погіршенні стану оперативне лікування, місцева анестезія. Санація та ушивання черевної порожнини наглухо. Е. *Оперативне лікування, загальна анестезія, средньосредина лапаротомія, санація та дренування черевної порожнини