Uploaded by Ирина Евгеньевна

Доповідь

advertisement
СЛАЙД 1
Тема диплому: Формування готовності до професійної діяльності у
майбутнього викладача закладу вищої освіти.
СЛАЙД 2
Мета: визначити особливості професійної діяльності викладача закладу
вищої освіти, проаналізувати фактори впливу на формування готовності до
професійної діяльності та педагогічні умови ефективного формування
готовності до професійної діяльності у майбутнього викладача.
Завдання: провести емпіричне дослідження щодо формування готовності до
професійної діяльності у майбутніх викладачів закладів вищої освіти та
визначити форми, методи і засоби формування готовності до професійної
діяльності у майбутнього викладача закладу вищої освіти.
СЛАЙД 3
Готовність до професійної діяльності в педагогічній теорії
Необхідність удосконалення системи освіти та підвищення її якості є
важливим завданням. На сьогоднішній день спостерігається посилення вимог
до процесу підготовки, формування позитивних умов для становлення і
реалізації студента як майбутнього педагога. Це можливо при умові
підготовки майбутнього педагога, який володіє ґрунтовними знаннями, має
глибокі професійні уміння, володіє навичками самонавчання, має педагогічну
свідомість. Отже, формування готовності майбутнього педагога до
професійної діяльності набуває особливої актуальності.
Науковцями визначено теоретико-методологічні засади підготовки фахівців у
сучасних умовах, доведено, що сутністю професійно-педагогічної підготовки
є система змістовно-педагогічних та організаційно-методичних заходів,
спрямованих на забезпечення готовності майбутнього педагога до
педагогічної діяльності.
Основними компонентами готовності до педагогічної діяльності є:
• змістово-операційний (система професійних знань, умінь і навичок,
педагогічне мислення, професійне спрямування уваги, сприймання та
пам’яті),
• мотиваційно-цільовий (позитивне ставлення та інтерес до професії,
бажання присвятити себе педагогічній діяльності),
• оцінний (самооцінка власної професійної підготовленості),
• ціннісно-орієнтаційний (розуміння професійних цінностей та етичних норм,
духовність, громадська активність та професійна відповідальність)
• комунікативно-інформаційний (комунікативна компетентність;
сформованість комунікативних умінь; розвиток інформаційної культури;
використання новітніх інформаційних технологій у професійній педагогічній
діяльності),
• креативний (розвиток педагогічної творчості; педагогічна майстерність та
професійна культура; використання нових, креативних підходів у методиці
викладання).
Формування готовності майбутніх педагогів до професійної діяльності - це
перш за все накопичення знань, умінь і навичок практичної діяльності.
Формування готовності студентів до практичної роботи спрямовано на
підготовку їх до раціональної і досконалої діяльності.
СЛАЙД 4
Сутність та структура поняття "готовність до професійної діяльності
майбутнього викладача закладу вищої освіти"
У педагогічних дослідженнях “готовність” розглядається як система
компонентів, якостей особистості майбутнього спеціаліста-професіонала, які
забезпечують виконання ним функцій, адекватних потребам певної
виробничої діяльності.
На наш погляд, готовність майбутнього викладача вищого навчального
закладу до розв’язування педагогічних задач є складним, багатоаспектним,
особистісним утворенням, пов’язаним з глибинними структурами
особистості, з її ціннісно-смисловою сферою, розумінням призначення
майбутньої діяльності викладача. Таке трактування готовності до
розв’язування педагогічних задач дає змогу оцінити її як цілісну систему
властивостей, як результат синтезу світоглядного, наукового і життєвого
практичного досвіду майбутнього викладача вищого навчального закладу.
СЛАЙД 5
Узагальнюючи різні підходи до визначення структури професійної
готовності до розв’язування педагогічних задач, можна виділити наступних
чотири компоненти:
Компоненти структури професійної готовності до розв’язування
педагогічних задач:
– мотиваційно-ціннісний (орієнтація на діалогічний стиль педагогічного
спілкування, прагнення до самоаналізу та вивчення індивідуальнопсихологічних особливостей студентів);
– теоретичний (знання алгоритмів аналізу педагогічних ситуацій та
розв’язування педагогічних задач);
– практичний (гностичні, комунікативні, організаторські та конструктивні
уміння);
– особистісний (педагогічне мислення, рефлексивні здібності, емпатія).
СЛАЙД 6
Особливості професійної діяльності викладача закладу вищої освіти
Сучасному педагогу вищої школи для ефективного виконання педагогічних
функцій важливо усвідомлювати структуру педагогічної діяльності та її
основні компоненти, уміти вдосконалювати свої педагогічні дії та
професійно важливі вміння, розвивати психологічні якості, необхідні для
своєї професійної реалізації.
Специфіка педагогічної діяльності викладача вищої школи, яка вирізняє її зпоміж інших видів діяльності, полягає в тому, що це:
1) особливий вид діяльності, об’єктом якого виступає людина з
притаманними їй якостями. При цьому об’єкт виступає суб’єктом своєї
власної діяльності з саморозвитку, самовдосконалення, самонавчання: без
звернення до внутрішніх сил, потенцій і потреб студента педагогічний
процес не може бути ефективним;
2) для неї характерна висока автономність професії; підвищений ступінь
професійної відповідальності (від рівня професійної підготовки фахівців
залежить розвиток економіки країни, особистісне зростання людини);
3) поліфункціональна за характером діяльність (викладач постійно виконує
декілька функцій – викладача, вихователя, дослідника, менеджера тощо):
спрямованість не лише на засвоєння студентами знань і способів діяльності, а
й на розвиток і становлення особистості, на побудову стосунків у групі, що
створюють умови для реалізації цих цілей, на організацію позааудиторної
виховної діяльності студентів, на створення у вищій школі освітнього й
розвивального середовища тощо.
4) діяльність, яка потребує (усвідомлена необхідність) неперервного
саморозвитку на основі педагогічної діяльності й наукових досліджень;
5) залежність ефективності освітньої діяльності як від тих, хто вчить, так і від
тих, кого вчать;
6) неоднозначність критеріїв ефективності педагогічної діяльності;
7) підвищені соціальні вимоги до суб’єкту діяльності та його особистісних
якостей;
8) виконання нескінченної кількості педагогічних завдань, кожне з яких
передбачає усвідомлення кінцевої мети діяльності, способів її досягнення
шляхом вирішення багатьох стратегічних і тактичних завдань професійного
навчання, виховання й розвитку, що співвідносяться між собою й
розв’язуються під час навчально-виховного процесу студентів.
Специфіка педагогічної діяльності вимагає від викладача вищої школи частої
зміни видів роботи і, водночас, періодичне повернення до одних і тих же
робіт.
СЛАЙД 7
Педагогічні умови ефективного формування готовності до професійної
діяльності у майбутнього викладача закладу вищої освіти
(Не читать!)Педагогічні умови – це сукупність внутрішніх і зовнішніх
параметрів, які забезпечують високу результативність процесу формування у
майбутніх магістрів усіх компонентів готовності до педагогічної діяльності.
Під науковим терміном “педагогічні умови” розуміємо взаємопов’язану
сукупність внутрішніх і зовнішніх параметрів, які забезпечують високу
результативність процесу формування усіх компонентів готовності до
педагогічної діяльності. Зокрема, педагогічні умови виокремлено таким
чином, щоб вони максимально впливали на всі компоненти готовності до
педагогічної діяльності. Отже, ми вважаємо, що ефективний вплив на
формування готовності до педагогічної діяльності у забезпечують такі
педагогічні умови:
- підвищення мотивації до професійної діяльності та формування
професійних ціннісних орієнтацій (мотиваційний і ціннісноорієнтаційний компоненти);
- застосування інтерактивного підходу до організації процесу підготовки
майбутніх викладачів (комунікативно-інформаційний компонент);
- розвиток творчого потенціалу магістрів педагогічного спрямування
(креативний компонент);
- підвищення педагогічної компетентності викладачів спеціальних
дисциплін (операційно-діяльнісний компонент).
СЛАЙД 8
Висновки
Україні потрібні фахівці, які могли б працювати самостійно й творчо,
генеруючи нововведення, свіжі ідеї та пропозиції, демонструючи при цьому
готовність успішно реалізовувати їх в умовах конкуренції. Тому зростають
вимоги до особистісних і професійно значущих якостей фахівця, що
відображають професійну компетентність, забезпечують
конкурентоспроможність на ринку праці, сприяють професійній
самореалізації та кар’єрному зростанню.
Визначення сутності та структури готовності як складного соціальнопсихологічного феномена, виявлення педагогічних умов, що забезпечували б
ефективність процесу її формування в майбутніх фахівців у процесі фахової
підготовки.
Download