Етапи розвитку телекомунікаційних та компютерних мереж М.Э

Етапи розвитку телекомунікаційних та
комп’ютерних мереж.
Становлення комп'ютерних мереж як засоби передачі даних нерозривно пов'язане з
розвитком телекомунікацій та обчислювальної техніки. Комп'ютери 50-х – громіздкі та
дуже недешеві були не пристосовані для інтерактивного спілкування з користувачем.
Основна їхня функція – обробка даних у пакетному режимі. Такі системи, створені з
урахуванням дуже потужного комп'ютера (мейнфрейма), були дуже дружелюбні
користувачеві. Важливішою була ефективність використання дорогого процесора
обчислювальної машини.
Кінець 60-х.
Спочатку виникли глобальні мережі - Wide Area Network (WAN), що зв'язали
обчислювальні машини, розташовані в різних місцях, містах та країнах. Багато принципів
та ідей, використаних тоді при створенні глобальних мереж, актуальні й сьогодні.
Глобальні мережі, у свою чергу, багато отримали у спадок від телефонних мереж.
Перші мережі WAN зазвичай використовували існуючі лінії зв'язку. Так було дешевше.
Оскільки швидкість пересилання цих мережах даних була дуже низькою, то й глобальні
мережі з їхньої основі використовувалися лише передачі електронної пошти та окремих
файлів. Починаючи з кінця 60-х телефонні мережі могли передавати голос у цифровому
вигляді. З'явилися високошвидкісні цифрові канали, що дозволяють передавати
одночасно сотні розмов.
Відправною точкою Інтернету стала мережа ARPANET, яка виникла внаслідок спроби
міністерства оборони США об'єднати суперкомп'ютери науково-дослідних та оборонних
центрів. Ця мережа складалася з комп'ютерів різних типів, які використовували
різноманітні ОС. Реалізацією загальних всім машин мережі комунікаційних протоколів
займалися додаткові модулі. ОС цих комп'ютерів були практично першими мережевими і
дозволяли як розділити користувачів, а й налагодити розподілене зберігання даних та
його обробку.
Початок 70-х.
На зорі 70-х у виробництві комп'ютерних компонентів відбулася реальна революція –
з'явилися величезні інтегральні схеми (ВІС). На основі цих відносно недорогих, але
функціональних компонентів були розроблені міні-комп'ютери. Вони почали
використовуватись для вирішення завдань на рівні окремих підрозділів підприємства.
Проте всі обчислювальні машини поки що працювали самостійно.
Час диктує свої закони та можливостей окремого комп'ютера вже стало не вистачати.
Назріла необхідність організації передачі між обчислювальними машинами різних
підрозділів в автоматичному режимі. Так виникли локальні обчислювальні мережі (ЛВС).
По суті ЛОМ – це комунікаційна система, що об'єднує кілька розташованих на невеликій
території комп'ютерів, що є власністю, як правило, однієї компанії. Різні пристрої
сполучення з різними способами представлення даних, різні типи кабелів могли
поєднувати між собою лише конкретні моделі комп'ютерів. Відсутність єдиного
стандарту приносила багато проблем при організації ЛОМ.
Середина 80-х.
Середина 80-х ознаменувалася появою персональних комп'ютерів. Ці недорогі, але
досить потужні пристрої стали використовуватися і як клієнтські машини, і як мережеві
сервери, поступово витісняючи зі звичних позицій міні-комп'ютери та мейнфрейми.
Гостро постало питання про стандартизацію мережевих технологій. Рішення не
забарилося. Було затверджено мережеві технології Ethernet, Token Ring, Token Bus,
Arcnet та FDDI.
Мережева технологія – набір апаратних засобів (кабелі, роз'єми, мережеві адаптери),
програм та механізмів пересилання даних, достатній для створення обчислювальної
мережі. Після стандартизації мережевих технологій процес створення локальної мережі
звівся до придбання стандартного обладнання, підключення його до комп'ютера та
встановлення мережевих ОС на всі машини мережі.
Кінець 90-х.
До кінця 90-х визначився очевидний лідер серед локальних мережевих технологій. Ним
стало сімейство Ethernet, що включає власне технологію Ethernet (швидкість 10 Мбіт/с),
Fast Ethernet (100 Мбіт/с) та Gigabit Ethernet (1000 Мбіт/с). Близькі принципи роботи цих
технологій спрощують їхню інтеграцію, а широкий діапазон швидкостей дозволяє
вибрати технологію, що максимально відповідає вимогам кінцевих користувачів.
Сьогодні комп'ютерні мережі проникли у всі сфери діяльності людини і мільйони
користувачів просто не можуть жити без Інтернету. Але необхідно пам'ятати – вся ця
простота і доступність є результатом тривалої та ретельної роботи великої кількості
фахівців, яким ми і повинні бути вдячні за те, що маємо його величність Інтернет.
Ключову роль формуванні інформаційного суспільства грають телекомунікаційні
технології, які визначають темпи та якість його побудови. Поняття "телекомунікаційні
технології побудови мереж передачі інформації" виникло лише в середині XX століття,
але вже до кінця його ми спостерігаємо проникнення цих технологій у всі сфери людської
діяльності.
Телекомунікаційні технології розвивалися паралельно та взаємопов'язано з
можливостями каналів зв'язку (від аналогових до високошвидкісних цифрових
волоконно-оптичних ліній зв'язку) та комп'ютеризацією суспільства.
Серед основних етапів розвитку телекомунікаційних технологій слід назвати:
- Телеграфні та телефонні мережі (докомп'ютерна епоха);
- передача даних між окремими абонентами по виділених та комутованих каналах з
використанням модемів;
-- мережі передачі даних з комутацією пакетів: дейтаграмні або віртуальні з'єднання
(типу Х.25);
- локальні обчислювальні мережі (найпоширеніші - Ethernet, Token Ring);
Найбільш вражаючі успіхи телекомунікаційних технологій спостерігаються за останні 15
років.
Серед технологій, які найближчим часом надаватимуть вирішальний вплив на розвиток
телекомунікації, слід назвати:
-- оптичні технології (SDH/SONET), що забезпечують збільшення швидкості, здешевлення
доступу до мережі та, отже, збільшення кількості користувачів;
- широкосмугові канали (В-ISDN), що дозволяють передавати різнорідну інформацію по
тому самому каналу і, як наслідок, що підвищують швидкодію та інтелектуальність
мережі;
- єдину технологію мультиплексування та комутації (АТМ), що підвищує
інтелектуальності мережі;
На різних етапах розвитку суспільства виникали нові технічні засоби, розроблялися нові
способи організації даних, їх передачі, зберігання, обробки. Ось приклади поширених у
різні часи технічних засобів комунікації (або телекомунікації): телеграф, телекс, телефон,
факсимільний апарат, телетайп, радіоприймач і передавач.
У другій половині минулого століття з'явилися так звані нові інформаційні технології,
перехід, до яких став можливим лише завдяки появі нових засобів - масовому
використанню обчислювальної техніки, комп'ютерних мереж, супутників зв'язку та ін.