Згідно з цією класифікацією, артеріальною гіпертензією є підвищення САТ до 140 мм рт. ст. і вище або ДАТ до 90 мм рт. ст. і вище, якщо таке підвищення є стабільним, тобто підтверджується при повторних вимірюваннях АТ (не менш ніж 2–3 рази у різні дні протягом 4 тижнів). Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнем АТ Категорії САТ ДАТ мм рт. ст. мм рт. ст. Оптимальний < 120 < 80 Нормальний < 130 < 85 130–139 85–89 Високий Гіпертензія: 1 ступінь 140–159 та /або 90–99 2 ступінь 160–179 та/або 100–109 3 ступінь ≥ 180 та /або ≥ 110 Ізольована систолічна гіпертензія ≥ 140 < 90 Артеріальна гіпертензія, за визначенням Комітету експертів ВООЗ, — це постійно підвищений систолічний та/чи діастолічний артеріальний тиск. Есенціальна гіпертензія (первинна гіпертензія або гіпертонічна хвороба) — це підвищений артеріальний тиск при відсутності очевидної причини його підвищення. Вторинна гіпертензія (симптоматична) — це гіпертензія, причина якої може бути виявлена. Відповідно до останніх рекомендацій Європейського товариства гіпертензії та Європейського товариства кардіології (2007 р.), виділяють декілька рівнів АТ (табл. 1). Пульс новонароджені до 1 місяця: від 70 до 190 ударів за хвилину; немовлята від 1 до 11 місяців: від 80 до 160 ударів за хвилину; діти віком від 1 до 2 років: 80-130 ударів за хвилину; діти від 3 до 4 років: від 80 до 120 ударів за хвилину; діти від 5 до 6 років: від 75 до 115 ударів за хвилину; діти від 7 до 9 років: від 70 до 110 ударів за хвилину; діти від 10 років і старші: від 60 до 100 ударів за хвилину.
