МІНІСТЕРСТВО ОСВІТА ТИ НАУКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ Кафедра початкової освіти Реферат Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного Підготувала: студентка 108 групи Михаленко Анастасія Юріївна Викладач: док.філ.в гал.осв., доц. Дрозд О.В. Миколаїв 2020 Зміст Вступ……………………………………………………………………………….3 1. Поняття «діяльність» та «творча діяльність» у психолого-педагогічній літературі…………………………………………………………………………..4 2. Розвиток творчої діяльності учнів засобами літератури……………………..7 Висновок…………………………………………………………………………...9 Список використаних джерел……………………………………………………10 2 Вступ Актуальність дослідження проблеми розвитку творчого потенціалу особистості зумовлена насамперед наявністю практичної потреби у використанні її потенційних ресурсів як основної сили у рішенні завдань розвитку творчих здібностей і активності. Обґрунтування і подальше дослідження комплексу проблем, пов’язаних із розумінням специфіки творчості, сутності, структури й природи творчого потенціалу людини, дає можливість більш глибоко розкрити механізм становлення і реалізації її творчих здібностей засобами літературної діяльності. Творчі ресурси кожної дитини величезні, тому завдання учителя – створити умови для їх реалізації, привчити дитину до систематичного творчого осягнення дійсності засобами рідного слова. Учитель повинен намагатися відкрити в кожній дитині творця. Творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницьку активність, що є неодмінною умовою духовного та інтелектуального зростання людини. Завдання вчителя – вселити в дитину віру у власні можливості, вивільнити її уяву, підтримати при найменших виявах творчого мислення. 3 1. Поняття «діяльність» та «творча діяльність» у психолого-педагогічній літературі. Проблемам феномена творчості та його природі, формуванню та прояву творчих здібностей, їх діагностиці присвячено багато досліджень у науці. Зокрема, цим займалися В. Н. Ананьєв, Д. Б. Богоявленська, Л. С. Виготський, Л. С. Рубінштейн, Б. М. Теплов, Я. А. Пономарьов, А. Цибуля, В. О. Моляко, В. А. Роменець, В. Д. Шадриков та ін. Проблему творчості розглядали й зарубіжні дослідники: Дж. Гілфорд, Е. П. Торренс, Е. де Боно, Г. Айзенк, С. Мідник, К. Роджерс, Р. Стернберг, М. Воллах, З. Фрейд, Е. Фромм, Н. Коган, Т. Рібо, К. Юнг та ін. Щоб глибше зрозуміти сутність даного поняття, пропонуємо окремо дати визначення «творчість» та «діяльність». В загальному розумінні діяльність — це процес взаємодії людини з довкіллям, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок появи потреби; специфічно людська форма ставлення до навколишнього світу, змістом якої є доцільні зміни і перетворення речей і явищ залежно від людських потреб [3]. Діяльність людини - це свідома активність, яка виявляється в системі доцільних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети [4]. Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості) [7]. В. Роменець, доктор психологічних наук, професор Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, вважає, що у своїх найзагальніших та найістотніших рисах творчість слід визначати як виробництво певного оригінального продукту для комунікаційної мети. Ці два 4 моменти – оригінальність і комунікація – стосуються будь якого виду творчості – додає вчений [5]. У енциклопедичному словнику Брокґауза та Єфрона знаходимо таке визначення: "Творчість – в прямому сенсі – є створення нового. У такому значенні це слово могло бути застосоване до всіх процесів органічного і неорганічного життя, бо життя – ряд безперервних змін і що все оновлюється і все зароджується в природі є продукт творчих сил. Але поняття творчості припускає особистий початок, відповідне йому слово переважає в застосуванні діяльності людини. У цьому загальноприйнятому сенсі творчість – умовний термін для позначення психічного акту, що виражається у втіленні, відтворенні або комбінації даних нашої свідомості" [9]. Американський психолог Р. Солсо у визначенні творчості не відходить від вищезазначеного, кажучи, що творчість є когнітивна діяльність, яка веде до нового або незвичайного бачення проблеми або ситуації, додаючи, що таке визначення не обмежує творчі процеси утилітарними діями, хоча в якості прикладу творчих людей майже завжди приводять творців якого-небудь корисного винаходу, рукопису або теорії. Тепер спробуємо об’єднати ці поняття в «творчу діяльність» та дати самостійне визначення поняттю: «це специфічний процес, оновлення, якісних та кількісних перетворень, з додаванням зусиль та бажання людини, опираючись на власну фантазію, уяву та чуття». Далі, щоб обґрунтувати наше визначення, звернемося до науковців. У законодавстві дане поняття трактовано так: «Творча діяльність — індивідуальна чи колективна творчість, результатом якої є створення або інтерпретація творів, що мають культурну цінність». Творча діяльність - це індивідуальна чи колективна творчість, результатом якої є створення або інтерпретація творів, що мають культурну цінність [6]. На думку В.Моляко, творчу діяльність, можна схарактеризувати по таких параметрах, як суб’єкт (особистість) творчості, продукт творчості, умови, 5 в яких протікає творчий процес. У творчості, вважає вчений, основними є оригінальність, новизна в діяльності, відмінність від створеного раніше, вже відомого [2]. Творча діяльність - це послідовність творчих актів. Творчий акт можна вважати умовною одиницею творчого процесу, зручною для аналізу та вивчення механізмів творчості. Починається творча діяльність з виникнення певного задуму, а саме: змінити методи, прийоми роботи в тій чи іншій галузі, створити нове знаряддя, сконструювати нову машину, здійснити певний науковий експеримент, написати якийсь художній твір, створити музичну п'єсу, намалювати картину тощо [3]. Творча діяльність проходить поетапно. Він поділяється на три фази: пускову (спонукальну та підготовчу), пошукову та виконавчу. Перша фаза характеризується інтелектуальною ініціативою — умінням самостійно бачити та ставити проблеми. Під час неї виявляються індивідуальна готовність до творчості, розвиненість пізнавальних процесів, емоційна готовність, потреба в напруженій діяльності. Друга фаза починається з гострого бажання втілити задумане. Вона проходить у пошуку засобів для його реалізації та закінчується їх відшуканням, ухваленням рішення щодо конкретних способів утілення. На третій фазі відбувається реалізація задуманого, контроль над проміжними результатами та корекція способів виконання, критична оцінка продукту [2]. Отже, творчість – це і є діяльність, послідовна та багатогранна. Вона передбачає розв’язання нової задачі, пошуку нових, раніше невідомих шляхів для експериментальної діяльності. Спираючись на думку науковців, можна зрозуміти, що творча діяльність виникає поступово, має фази пошуку аналогів, стратегію комбінування, реконструювання дій, етап підстановок та проб. 6 2. Розвиток творчої діяльності учнів засобами літератури На думку Н.Ковтун, найважливішими для стимулювання творчої активності учнів є такі методи й прийоми: підтримування зацікавленості, творчого інтересу: наведення цікавих прикладів, епізодів з життя письменників, героїв твору, крилатих висловів; створення ситуацій емоційного переживання: здивування, захоплення, недовіри; метод відкриття, який виховує незалежність поглядів, підвищує зацікавленість; використання запитань, що стимулюють процес мислення; метод колективного пошуку оригінальних ідей, що дає змогу використати інтуїцію; метод розвивальних ігор тощо. Літературна діяльність, збагачуючи емоційний світ учнів, розвивають образну пам’ять, уяву, естетичні смаки, здібності художньо мислити, збільшують потребу творчої праці. Щоб збудити творчу думку, навчити образно думати, необхідно використовувати сучасні освітні технології, інтерактивні методи, нову структуру й нові типии уроків. Нестандартні уроки – це свято творчої праці вчителя, вияв його індивідуальності, вони часто запам’ятовуються на все життя. педагогічний процес на уроках потрібно будувати за методами діалогу, полілогу, щоб він був багатий на імпровізації. Діти часто запитують думку вчителя, що він почуває, як ставиться до проблеми, яка обговорюється. Інколи питання бувають незвичайні, потребують відвертої відповіді, змушують задуматися вчителя або навіть змінити свою думку. Цього не треба боятися: діти не люблять людей, які не сумніваються, не перебувають у пошуку, їх приваблюють особистості, які розмірковують разом із ними, працюють, творять. Кожен учень повинен доходити своєї правди шляхом внутрішнього зусилля. Кожен має знати, що його думка становить певну цінність і не буде відкинута вчителем чи одноклассниками [4]. Як зазначав Г.Альтмуллер, творчості, як і будь-якої діяльності, можна вчитися. Тому потрібно обирати моделі завдань, спрямовані на вироблення творчих здібностей учнів. Вони мають універсальний характер і можуть використовуватись у різних класах. Це, зокрема: 7 ––описування зорових, слухових образів після прочитання тексту (збірка «Сонячні кларнети» П.Тичини, колористика ліричного циклу «Подорож до моря» Лесі Українки); ––складання ланцюжка слів, пов’язаних із певними поняттями, сенканів, гронування; ––створення діалогів на запропоновану тему або з уявними людьми (видатними спортсменами, письменниками, артистами); ––складання текстів за опорною лексикою (різні частини мови, словосполучення, художні засоби); ––написання творів-перевтілень: «Я дерево, я сніг, я вітер, я сонце…». Важливим є такий вид роботи, коли учням потрібно продовжити думку: «Читаючи (слухаючи) твір, я: –– бачу: річку, небо, поле, ліс, дощ; –– чую: грім, шум, спів, шелест, музику; –– відчуваю: ритм, страх, радість, тишу». Із захопленням школярі працюють над створенням віршів. Для цього проводимо з учнями «Поетичні хвилинки» з такими завданнями: ––передайте думку, сформульовану в прозовій формі, віршованими рядками; ––складіть вірш, використовуючи слова-рими за поданими схемами; ––перебудуйте речення так, щоб у ньому з’явився ритм; ––відредагуйте вірш, знайдіть зайві слова, рядки; ––повторюйте слова або їх закінчення, спробуйте визначити рими; ––до поданих слів доберіть рими, згрупуйте їх; Під час таких завдань учні не бояться дати неправильну відповідь, бо виражають власні думки, відчуття, вчаться творити висловлювання. Процес літературної творчості має ґрунтуватися саме на сенсорному мисленні, коли дитина спочатку вчиться бачити, відчувати, уявляти, а потім уже створювати власні тексти. Адже відомо, що запам’ятовується те, що вплинуло емоційно [1]. 8 Висновок Творчість учня – це реалізація юною особистістю самої себе і водночас досягнення мети кожного вчителя-словесника, тією чи іншою мірою плід його творчих зусиль. Учнівську творчість потрібно підтримувати, стимулювати, розвивати. А для цього і вчителю потрібно бути творчою особистістю, здатною запалити вогник у душах дітей. Креативність, на наш погляд, – основний показник педагогічних здібностей учителя. Це здатність педагога до творчого виконання своїх професійних обов’язків, до творення оригінальних ідей, відмова від стереотипних способів мислення, вміння ставити нові цілі й досягати їх, впроваджувати оригінальні засоби і способи навчання, співпраці з учнями для їх творчого розвитку. Вирішальний вплив здійснюється не через інформацію і слово педагога, а через його особистість. 9 Список використаних джерел: 1. Калошин В.Ф. Розвиток творчості учнів / В.Ф.Калошин, Д.В.Томенюк, Л.Л.Сушенцева. – Х., 2008. 2. Моляко В. О. Психологія творчості – нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини / В. О. Моляко // Практична психологія та соціальна робота. — 2004. — № 8. — С. 1–4. 3. Прищак М.Д. Психологія творчості особистості. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://web.posibnyky.vntu.edu.ua/icgn/3prishak_psihologiya_ch1/1271.html - Загол. з екрану. 4. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української літератури / Н. Ковтун // Рідна школа. - 2011. - № 1-2. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2011_1-2_20 5. Роменець В. А. Психологія творчості: навч. посіб. / В. А. Роменець. — К.: Вища шк. Головне вид-во, 1971. — 248 с. 6. Творча діяльність. [Електронне ресурс]. - Режим доступу: https://www.bitlex.ua/uk/blog/terms/post/tvorcha_diyalnist. - Загол. з екрану. 7. Творчість // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1884-1885. — 1000 екз. 8. Туриніна О. Л. Психологія творчості : Навч. посіб. – К. : МАУП, 2007. — 160 c. : іл. – Бібліогр. : с. 156–157. 9. Энциклопедический словарь. – Т. ІІI-a: Бергер – Бисы / Издатели: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон; Под ред. И. Е. Андреевского. – СПб.: Типо-Литография И. А. Ефрона, 1892. – 478 с. 10
